СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України
з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва
6 квітня 2026 року
Веде засідання голова комітету МЕРЕЖКО О.О.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні колеги, розпочинаємо засідання. У мене одразу, перед тим, як розпочати, у мене питання, хотів би порадитися з вами, як ви вважаєте більш раціонально і доцільно це зробити. Справа в тому, що у нас є проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до парламентів та урядів іноземних держав, Організації Об’єднаних Націй та Міжнародного агентства з атомної енергії у зв’язку з сороковими роковинами Чорнобильської трагедії. Тобто є декілька варіантів: або ми можемо з голосу, наприклад, включити це питання, розглянути сьогодні, або ми можемо розглянути завтра, тобто провести додаткове спеціальне засідання, присвячене цьому проекту Постанови про звернення. Як ви вважаєте, як краще зробити?
БОГДАНОВА В.О. Можливо з…(не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, але ми не знаємо, коли. Треба, ну хотілось би прийняти якомога скоріше цю постанову вже в залі, і ми не знаємо, коли цю постанову, це звернення можна буде поставити вже в залі.
Колеги, будь ласка, чи будуть якісь бажання висловитись з цього питання?
НЕМИРЯ Г.М. Я пропоную включити в порядок денний сьогоднішнього засідання і розглянути сьогодні.
КОПИЛЕНКО О.Л. Я підтримую так само.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.
ЛОКТІОНОВА Н.В. Я теж підтримую. Локтіонова теж підтримує включити в порядок денний сьогодні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.
Тоді я ставлю це на голосування. Так? Чи в цілому порядок денний?
Спочатку кворум. Давайте визначимось з наявністю кворуму. Колеги, хто є?
МОСОЛОВ Ю. О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є.
МОСОЛОВ Ю.О. Немиря?
НЕМИРЯ Г.М. Немає.
МОСОЛОВ Ю.О. Григорій Михайлович, нагадую, у нас стенограма ведеться.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Михайлович, з минулим вас днем народження.
НЕМИРЯ Г.М. З’явився. Дякую.
МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна?
БАРДІНА М.О. Є. Доброго дня.
МОСОЛОВ Ю.О. Копиленко?
КОПИЛЕНКО О.Л. Ви знаєте, нагадаю класичне питання Плюща Івана Степановича депутату Головатому, що вже стало мемом: "Ви фізично присутній чи ви фізично не присутній?" Я тут. Так.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.
Пушкаренко? Немає поки зв'язку.
Безугла?
БЕЗУГЛА М.В. Безугла є. Вітаю.
МОСОЛОВ Ю.О. Геращенко? Поки немає.
Іонова? Поки немає.
Кривошеєв? Немає зв'язку.
Локтіонова?
ЛОКТІОНОВА Н.В. Так, присутня.
МОСОЛОВ Ю.О. Руденко? Немає зв'язку.
Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. Шараськін присутній.
МОСОЛОВ Ю.О. Юраш? Немає зв'язку.
Ясько?
ЯСЬКО Є.О. Ясько присутня.
МОСОЛОВ Ю.О. 8 членів комітету присутні.
Андрію Андрійовичу?
ШАРАСЬКІН А.А. Кворум є. Можемо починати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.
Тоді я ставлю на голосування питання про те, щоб долучити, включити в порядок денний проект цього Звернення стосовно 40-х роковин Чорнобильської трагедії. Хто за те, щоб підтримати?
МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Немиря?
НЕМИРЯ Г.М. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна?.
БАРДІНА М.О. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Копиленко?
КОПИЛЕНКО О.Л. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Безугла?
БЕЗУГЛА М.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Локтіонова?
ЛОКТІОНОВА Н.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Руденко? Немає.
Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. Підтримую.
МОСОЛОВ Ю.О. Ясько?
ЯСЬКО Є.О. Підтримую.
МОСОЛОВ Ю.О. 8 членів комітету - за.
Андрію Андрійовичу?
ШАРАСЬКІН А.А. Одноголосно. Прийнято.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.
Тоді я ставлю на голосування порядок денний з відповідними змінами, за які ми зараз проголосували.
Будь ласка, хто за те, щоб підтримати порядок денний?
МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Немиря?
НЕМИРЯ Г.М. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна?
БАРДІНА М.О. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Копиленко?
КОПИЛЕНКО О.Л. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Безугла?
БЕЗУГЛА М.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Локтіонова?
ЛОКТІОНОВА Н.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. Підтримую.
МОСОЛОВ Ю.О. Ясько? Пані Єлизавета?
ЯСЬКО Є.О. Вмикаюсь. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.
8 членів комітету – за.
Андрію Андрійовичу?
ШАРАСЬКІН А.А. Одноголосно підтримано.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колеги, переходимо до розгляду питань порядку денного. І перше питання – про проект Закону України "Про ратифікацію Протоколу між Урядом України та Урядом Чорногорії про внесення змін до Угоди про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Чорногорії, який заміняє Додаток ІІ до Угоди про вільну торгівлю у частині, що стосується правил походження та методів адміністративного співробітництва".
Я прошу до слова Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тараса Андрійовича Качку. Тарасе Андрійовичу, будь ласка, вам слово.
ЗАСИПКІНА О.О. Шановний пане голово, народні депутати, я перепрошую, Тарас Андрійович на нараді у Прем'єр-міністра, наразі затримується. Я надіюсь, що він до нас приєднається. Але, якщо дозволите, Засипкіна Олена – директор Департаменту міжнародної торговельної політики Секретаріату Кабінету Міністрів. І якщо ваша ласка, я можу представити доповідь до проекту закону.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте тоді, я хотів би звернутись до членів комітету, є два варіанти: дочекатись Тараса Андрійовича або розглянути в такому форматі. Як ви вважаєте?
БАРДІНА М.О. Можна? Бардіна.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Марина Олегівна.
БАРДІНА М.О. Колеги, давайте, зважаючи на те, що пан Качка завжди бере участь у наших засіданнях онлайн, офлайн, вмикається з літаків, давайте заслухаємо делеговану ним людину і підтримаємо рішення, якщо не буде зауважень.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Любимович, будь ласка.
КОПИЛЕНКО О.Л. Ви знаєте, я, навпаки, хотів би, щоб взяв участь Тарас Качка, у мене до нього кілька питань, які я хотів би йому поставити, вкрай важливих. Ну, взагалі, я би сказав, що ми мусимо тримати марку свою. А далі, хай комітет вирішує.
Спасибі.
БЕЗУГЛА М.В. Можна?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мар'яна Володимирівна, будь ласка.
БЕЗУГЛА М.В. З одного боку, хочеться підтримати, звичайно, ідею з боку пані Бардіної, що дійсно пан віцепрем'єр, він активно долучається до комітету, але в той же час не можна ламати і створювати новий прецедент, вважаю. Тобто якщо вже доповідь на рівні постанови, закону, це відповідно віцепрем'єр, профільний міністр тощо. Раз таке буде, другий раз таке буде, ми маємо ті чи інші проблеми з іншими напрямками, краще не погіршувати традицію. До того ж, при всій величезній повазі до того, яка була проведена робота і зокрема департаментом профільним, це ж зараз пропонується доповідь з боку навіть не політичного рівня, не з боку міністра, не віцепрем'єра, не заступників, а керівництва департаменту, який виконує, ну ми розуміємо, у кожного своя роль, знову ж, при всій повазі. Тобто підтримую тих колег, які пропонують розглянути трохи пізніше. Але якщо настільки горить, ну можемо розглянути, це вже на рішення комітету, звичайно, я висловила свою думку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зрозуміло.
Тоді, Олено Олександрівно, ми почекаємо Тараса Андрійовича, поки що розглянемо інше питання. Тому що ще одне питання також за його участі треба розглядати, це третє питання порядку денного, йдеться про ратифікацію угоди. Тому почекаємо, оскільки два питання тим більше.
Тоді, колеги, переходимо…
БЕЗУГЛА М.В. Пане голово, вибачте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.
БЕЗУГЛА М.В. Можна одне буквально речення? У тому й то справа, і навіть це ж не варіант, коли його викликав Президент, це засідання у Кабміні у пані прем'єрки, ну тобто це не якась неймовірно екстремальна ситуація, тож можна дочекатися.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колеги, тоді переходимо до розгляду питання про проект Закону України "Про ратифікацію Конвенції про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України".
Я прошу до слова пані заступницю міністра юстиції України з питань європейської інтеграції Людмилу Петрівну Сугак.
Людмило Петрівно, будь ласка, вам слово.
СУГАК Л.П. Добрий день, шановний пане голово, шановні народні депутати. Дякую за можливість представити цей надзвичайно важливий документ.
Як всі знають, у грудні минулого року відбулася в Гаазі конференція дипломатична і за результатами якої було прийнято Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України. Саме ця комісія є правонаступником Міжнародного реєстру збитків, і після створення цієї комісії, початку її функціонування реєстр передасть цифрову платформу, інформацію про заяви, докази, архіви, ліцензії та інші пов'язані документи, і після цього функції реєстру, включаючи організацію подання заяви, вони продовжаться вже в межах цієї комісії.
З квітня 2024 року реєстр вже приймає заяви від постраждалих осіб від агресії російської федерації. На сьогодні відкрито можливість подання вже заяв за 16-ма з 43-х категорій. На сьогодні реєстр має уже 130 тисяч заяв і звичайно, що наступний крок – це створення компенсаційної комісії, саме вона розглядатиме заяви, ухвалюватиме рішення про розмір компенсації для постраждалих і вона саме діятиме як адміністративний орган в межах інституційної системи Ради Європи.
Головна мета комісії – звичайно це розгляд і оцінка прийняття рішень щодо заяв і відшкодування збитків щодо шкоди, яких завдала російська федерація.
Якщо говорити про часову юрисдикцію комісії, то вона охоплюватиме події, які сталися після 24 лютого 2022 року або пізніше відповідно.
І важливо, ще хочу зазначити, що у преамбулі конвенції окремо наголошено про те, що це не звільняє російську федерацію від відповідальності за ті події, які були вчинені в 2014 році, з 2014 року, і відповідно не виключає майбутнього розширення часової сфери дії конвенції. Територіальна дія охоплює всю територію України і вона стосуватиметься фізичних, юридичних осіб і державу Україна, її органи місцеві і загальні. І звичайно рішення комісії, зокрема щодо сум компенсацій, вони будуть остаточними. Всі члени комісії мають розглядати ці рішення як такі, що остаточно вирішують фактичні чи юридичні питання за заявою.
У конвенції досить детально прописана і передбачена сама організаційна структура комісії, яка передбачає асамблею, фінансовий комітет, раду, склад комісарів і відповідно секретаріат. Конвенцією передбачено те, що панелі розглядають заяви, встановлюють їх обґрунтованість і визначають відповідно суму компенсації, подають рекомендації раді.
На сьогодні конвенцію вже підписали 35 держав плюс Європейський Союз. Естонія та Латвія стали першими країнами, які її ратифікували. Умовою набрання чинності конвенції є висловлення згоди на неї 25 підписантів, тому надзвичайно важливо, щоб і Україна надала таку свою згоду.
Користуючись цією нагодою, я би хотіла дуже подякувати народним депутатам, які адвокатували серед держав світу … (нерозбірливо) І хотіла би відзначити, що кожна резолюція ПАРЄ, кожна декларація і кожна заява забезпечила насправді саме наш спільний результат у вигляді цієї Конвенції Ради Європи. Тому, шановні народні депутати, дуже би просила підтримати ратифікацію цієї конвенції.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колеги, чи будуть запитання до Людмили Петрівни? Хтось бажає поставити запитання або висловитися?
Так, я не бачу.
НЕМИРЯ Г.М. У мене є запитання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Михайлович, будь ласка.
НЕМИРЯ Г.М. Чи ви оцінювали цю інформацію, якщо взяти до уваги кількість цих заявок або заяв щодо компенсації, чи є розуміння, про яку загальну суму станом на сьогодні йдеться?
СУГАК Л.П. Ні, на жаль, загальної суми від комісії ми не бачимо поки що, тому що, по-перше, вона ще не запрацювала в повній мірі. Саме коли буде створена вже комісія, буде відбуватися оцінка суми відповідальності. Але що стосується відшкодування, то я хотіла би зазначити, що зараз іде дуже багато комунікацій, розмов як і в Україні, так і на міжнародних майданчиках щодо взагалі ресурсів і джерел фінансування, з чого буде фінансуватися саме компенсаційний фонд, тому що це є третя складова компенсаційного механізму.
На сьогодні звичайно ж всі розуміють і всі підтримують те, що відшкодування мають відбуватися за рахунок росії і її знерухомленого або арештованого майна. Водночас це не виключає можливості пошуків інших джерел фінансування.
Дякую.
НЕМИРЯ Г.М. І друге запитання. Хто може подавати такі заяви: виключно громадяни України, юридичні особи, фізичні особи чи також й іноземні громадяни та іноземні юридичні особи?
СУГАК Л.П. Станом на сьогодні це громадяни України, юридичні і фізичні особи і держава Україна, місцеві регіональні органи державної влади.
НЕМИРЯ Г.М. Але, наприклад, якщо ми маємо такі приклади, коли постраждали в результаті ракетних або інших обстрілів будівлі, приміщення іноземних компаній, як тоді?
СУГАК Л.П. Станом на сьогодні подає такі заяви Україна і громадяни України, юридичні і фізичні особи.
НЕМИРЯ Г.М. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.
Я хотів би надати слово пані Ірині Мудрій з цього питання.
Будь ласка.
МУДРА І.Р. Доброго дня, шановні народні депутати. Перш за все, дозвольте мені теж висловити подяку вам за підтримку цього важливого документу і насправді дуже потужну адвокацію, особливо на майданчиках Парламентської асамблеї Ради Європи та й інших міжнародних майданчиках, щодо механізмів притягнення росії до відповідальності, як-то трибунал за злочин агресії та міжнародну компенсаційну комісію. Дуже важливо якнайшвидше прийняти цей закон і долучитися, ратифікувати конвенцію, адже, як сказала пані Людмила, уже дві країни ратифікували – Латвія і Естонія, тому Україні, яка є ініціатором цієї конвенції і для якої вона робиться, поки не ратифікували і це такий поганий сигнал.
Дозвольте також надати відповідь на питання Григорія Михайловича, оскільки я безпосередньо брала участь у проведені перемовин по конвенції і точно знаю всі деталі. Щодо того, про яку суму ідеться. Так, на сьогодні ця сума ще не визначена, адже саме реєстр збитків, він тільки фіксує інформацію про збитки, отримує інформацію від заявників і не визначає цієї суми, це буде визначати комісія. Водночас хочу зазначити, що суб’єктами подання заяв є як фізичні особи, юридичні особи, так і держава Україна. Так от щодо держави Україна. І на сьогодні відкрито 13 із 43 категорій заяв, які стосуються допоки фізичних осіб. Тобто для юридичних осіб і для держави категорії ще не відкриті, ми очікуємо найближчим часом відкриття, щоб держава могла подаватись. Так от, повертаючись до збитків держави, станом на кінець 25-го року за оцінкою П’ятого висновку оцінки збитків, завданих російською агресією державі Україна, який був здійснений Світовим банком, тільки державі нанесено збитків понад 600 мільярдів доларів, 660, наскільки мені не зраджує пам’ять, тобто ми можемо говорити, що щонайменше пів мільярда, щонайменше, таких збитків буде нараховано і заяв від держави, від приватних фізичних осіб на таку суму буде надано.
На сьогодні в реєстрі 130 тисяч заяв від фізичних осіб. Якщо до кінця квітня, як ми очікуємо, відкриються заяви для юридичних осіб і для держави, ми очікуємо, що ця кількість значно зросте.
Що стосується другого питання, хто може подавати. Так, як правильно сказала пані Людмила, на сьогодні можуть подавати фізичні особи з єдиним уточненням – не тільки громадяни України, будь-який громадянин, який зазнав збитків на території України після 24 лютого 2024 року у зв'язку з російською агресією, може отримати компенсацію і може подаватися до реєстру. Відповідно юридичні особи, які зазнали збитків на території України, бо є юридичні особи, які зазнали в інших країнах через нашу, ну скажімо так, через цю війну зазнали збитків своєї діяльності в інших юрисдикціях, на такі юридичні особи не поширюється дія конвенції, проте на юридичні особи іноземні, які знаходяться в Україні і зазнали тут збитків, поширюється. Це власне і був один із аргументів, чому стільки країн долучилося до конвенції, тому що є можливість їхнім резидентам, юридичним, фізичним особам, які знаходилися в Україні, подаватися і в майбутньому отримати цю компенсацію.
Найскладніша, скажімо, складова цього механізму – це а звідки брати гроші? І над цим ми теж працюємо, ми намагаємося отримати доступ все‑таки до цих заморожених активів. Допоки немає політичної волі, але робота продовжується.
І чим важлива ця комісія? Що це буде міжнародний глобальний інструмент, не якийсь інструмент там України і Європи, адже до неї вже долучилися не тільки члени Ради Європи, а і спостерігачі, такі як Канада, такі як Японія, розглядають долучення і країни Тихоокеанського півострову, і Нова Зеландія, Австралія. Тобто ми бачимо це таким глобальним інструментом, і росії буде, скажемо, важко говорити про те, що це нелегітимний інструмент, який не зобов'язує її ні до чого.
Важливо теж зазначити, що є положення у конвенції щодо долучення росії до цієї комісії, і це була така свідома долученість, адже ми знову ж таки наполягаємо на тому, що це має бути інструмент, який не є тільки на користь України, тобто він має залучати всі сторони, включаючи сторони цієї війни. Тому у росії є така можливість. Проте конвенцією передбачені жорсткі критерії вступу росії до конвенції. І, справді, якщо росія ці критерії витримає, на сьогодні ми такого, точно ми не живемо в ілюзіях і з цим політичним керівництвом російської федерації це не станеться, але, можливо, з майбутнім, в майбутньому і росія захоче долучитися.
Якщо є ще питання по комісії, по конвенції, готова відповісти.
НЕМИРЯ Г.М. У мене є одне уточнююче питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
НЕМИРЯ Г.М. Щодо джерел і механізму фінансування цієї Міжнародної компенсаційної комісії. Це передбачаються внески держав-учасниць чи якісь інші джерела? І як це виглядає?
МУДРА І.Р. Так, Григорію Михайловичу, це насправді найскладніше юридичне питання, яке допоки не має такої узгодженої моделі чи відповіді.
Щодо фінансування роботи комісії, то це внески держав. Тобто держави будуть сплачувати внески з розрахунку, як вони це роблять по Раді Європи. Тобто береться за шкалу розрахунок внесків в Раді Європи і в залежності від величини країни цей внесок буде формуватися. Це для функціонування самої комісії. З цим складнощів немає. Ті держави, які долучилися, 35 держав, точно комісія буде профінансована, як і профінансований реєстр, який працює.
Складніше, звісно, з питанням джерела виконання рішень комісії, адже ми розуміємо, що рішення комісії не є in forcibly відповідно до того, як виконуються судові рішення, тобто піти в якусь національну юрисдикцію для виконання рішення компенсаційної комісії, допоки ця країна не прийме відповідного законодавства у себе, неможливо буде. Тому, звісно, третій компонент, який має ще бути створений, компенсаційний фонд. І про нього є згадка у комісії, що сторони після набрання чинності конвенції розпочинають діалог про створення компенсаційного фонду і джерел наповнення цього фонду.
На сьогодні найпростіше, скажемо, найочевидніше джерело це є російські заморожені активи. На жаль, на ці гроші, скажемо, вже є багато бажаючих і ми розуміємо, що в нинішніх реаліях і умовах нам ці гроші потрібні якомога швидше для того, щоб вижити в наступних роках, в 2027-2028-му, тому хотілося б їх отримати. Але з юридичної точку російські активи можуть слугувати якраз тими активами, на які можна звернути стягнення для виконання рішень комісії, в тому числі ми з нашими партнерами про це говоримо. І я особисто, відчуваючи настрої партнерів і як ми з ними спілкуємось, гадаю, що як тільки запрацює комісія, ті ж члени, представники країн конвенції, які будуть після того, як конвенція набере чинності, мати обов'язок створити такий фонд і думати, чим його наповнити, вони будуть самі заохочені шукати гроші і передавати в цей фонд. Знову ж таки, якщо до того часу, а ми очікуємо, що комісія запрацює в 2027 році, якщо до того часу не вирішиться питання політичної волі щодо заморожених 300 мільярдів російських грошей, то буде йти мова про те, щоб частина цих грошей була передана до компенсаційного фонду для перших рішень компенсаційної комісії, для їх монетизації.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, Ірино Романівно.
Ви якраз порушили ті питання, які я хотів задати стосовно російських грошей в Європі.
Будь ласка, я запрошую до слова Ірину Володимирівну, а потім Мар'яну Володимирівну.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую
Шановні колеги, по-перше, хочу поінформувати вас, що ми тільки повернулися зі Страсбурга, де брали участь у діалозі високого рівня і піднімали там на багатьох дискусіях питання і роботи трибуналу, і компенсаційної комісії, і фінансування виплати збитків українцям. І нас там поінформували, що ще 2 країни якраз доєднуються – це Німеччина і Велика Британія зробили таке оголошення, але так само немає позитивних новин щодо все-таки вирішення питання з фінансуванням.
І користуючись, якби тут уже дали роз'яснення колеги із міністерства, з Офісу Президента, що дійсно немає поки бачення, як, за які кошти по суті будуть вирішуватися питання виплати компенсації громадянам України.
Користуючись нагодою, хочу повторити ще раз запрошення наше до пані Мудрої зустрітися з делегацією Парламентської асамблеї ОБСЄ для того, аби ми проговорили можливі заходи в рамках літньої сесії, яка буде тривати в Гаазі, що дуже символічно.
І користуючись присутністю пані Ірини і пані Людмили, питання тепер. Минулого тижня стало відомо, от я би хотіла, користуючись нагодою, отримати роз'яснення, що Україна, можливо, проґавила терміни подання нашої кандидатури до Міжнародного кримінального суду, куди пан Мережко, ми знаємо, свою кандидатуру подав. А як так трапилося і чи означає це, що наступного разу Україна зможе кандидувати на цю посаду тільки 29-го року?
Дякую. Ви вибачте, я відключу відео і буду слухати уважно. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Мар’яно Володимирівно, будь ласка. А потім Ірина Романівна. Мар’яно Володимирівно.
БЕЗУГЛА М.В. Дякую.
Ну, в принципі, тут уже в більшості я отримала відповідь на питання, наскільки могли відповісти. Але все ще не розумію, як ми голосуємо конвенцію і як вона спроектована, коли незрозуміло, як вона буде фінансуватись. І поки що, можливо, ви мене виправите, пані Ірино, чи хтось з коментаторів, поки що відбувається певний такий парадокс смисловий, витрачаються кошти з бюджету, коли ми компенсуємо, зокрема там громадянам, пошкодження, яке зробила росія, наслідки, зроблені росією, і на даний момент все відшкодування іде від України за те, що зробила росія. Тобто у нас немає ні внутрішнього, ні зовнішнього робочого механізму по відшкодуванню втрат, ну тих, які виникли внаслідок російської агресії. Тут два канали варто б згадати: відшкодування внутрішнє поточне, коли зруйноване житло, коли зруйновані ті чи інші спроможності в державі і т.д. і т.п, зараз компенсація іде за рахунок України, це ж абсурд; друге – це глобальний механізм використання заморожених російських активів для таких уже проєктів національного рівня – розбудови тощо. Тобто обидва ці механізми не працюють? Повторююсь, Україна компенсує своїм же громадянам те, що зробила росія, і як ви бачите, ну в першу чергу до пані Ірини питання, як ви бачите, що дане рішення виправить цей сюрреалізм?
Ну, тут уже були питання про механізми фінансування. В принципі, знову ж, ми формуємо рішення у вигляді конвенції, не маючи конкретного рішення, яким чином буде здійснене фінансування. Як ви бачите цей розвиток? Чи погоджуєтеся ви з тими проблемами, що я висвітлила, ну, і які ваші коментарі?
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
Ірина Романівна, будь ласка.
МУДРА І.Р. Дякую вам велике, Ірина Володимирівна. Так, ви вірно зазначили щодо Німеччини і Британії, це супер, що вони доєднуються. Франція теж на підході. Тому у нас всі такі великі держави найближчим часом ратифікують конвенцію. Нам потрібно 25 ратифікацій. Але якщо ці великі держави ратифікують, менші підтягнуться.
Особисто я готова, як тільки ви визначите дату і час, долучитися до обговорення з делегацією ОБСЄ і трибуналу, і компенсаційного механізму, і розслідування воєнних злочинів, і діяльність МКС, все те, де можна залучати наших депутатів для адвокатування цих ініціатив на різного роду площадках, тому очікую від делегації зручного для вас часу і дати, щоб долучитися.
Щодо питання по Міжнародному кримінальному суду. Початково, так, все вірно було зазначено, терміни надання кандидатури від країни і Україна отримала такий шанс цього року – до 29 березня. Комісія, яка була сформована указом Президента, вона працювала, отримувала документи, відпрацьовувала, проводила інтерв'ю і зараз формує своє рішення щодо переможця цього конкурсу. У п'ятницю ми офіційно отримали ввечері, проте ми знали ще зранку, що МКС продовжить цей строк на два тижні, тому офіційно цей строк продовжено до 12 квітня. Україна не втратила свій шанс подати кандидатуру. І я дуже сподіваюсь, що конкурсна комісія найближчими днями, точно до 12 квітня сформує рішення щодо переможця цього відбору і ця кандидатура через МЗС буде подана до Секретаріату МКС.
Я вважаю, що для України це унікальний шанс, в України на сьогодні є як ні у кого іншого експертиза, знання і досвід розслідування найстрашніших воєнних злочинів. У нас є кандидати, які мають цей практичний досвід, є кандидати, які мають теоретичний досвід, але, з огляду на те, що відбувається в Україні, були тим чи іншим чином долучені до розслідування воєнних злочинів, тому я сподіваюсь, що рішення комісії буде прийнято цими днями і подано у строки до МКС.
Питання болюче, як ми голосуємо за конвенцію без грошей, але, знову ж, повторюся, це було свідоме рішення, адже коли ми почали, скажемо, відпрацювання цього міжнародного компенсаційного механізму, звісно, наша позиція була одразу прийняти механізм, який передбачатиме все одразу, ми зіштовхнулися з такою досить потужною стіною, скажемо так, тому що на момент 2022 року не те що говорити про російські гроші ніхто не хотів, а й чути про якісь ще окремі квазіюридичні інструменти теж не хотіли. Тому ми з нашими найближчими такими спільниками, з Великою сімкою узгодили цей поетапний підхід, step by step approach, яким ми власне і пішли. Ми розділили цей механізм на три елементи і почали створювати кожен елемент окремо. Чому? Інакше ми б не створили нічого, якщо б ми не почали з цих маленьких кроків.
Створення реєстру - це таке безболісне рішення, воно фіксує, просто база даних. Створення комісії, воно було більш болісне для країн, але ми їх дотисли, ми їх переконали, що ця комісія має зафіксувати, адже немає на сьогодні жодного судового органу, який би виніс рішення по компенсаціях за воєнні збитки. Немає такого – ні інвестиційні арбітражі, ні суди інших юрисдикцій не виносять такі рішення. Тому ми переконали наших партнерів, що цей орган має існувати. І наша логіка була – як тільки вони заснують цю комісію і стануть відповідальними за її роботу, це буде уже наша спільна відповідальність знайти джерела для виконання рішень цієї комісії. Не тільки на наших плечах це буде лежати, а і на їхніх. Була така логіка, тому ми і погодилися на цей поетапний підхід. Проте ми змогли в саму конвенцію прописати положення, що як тільки вона набирає чинності, одразу сторони починають перемовини про компенсаційний фонд і джерела її наповнення. Тому ми будемо це робити, і ми уже почали це робити.
Стосовно питання пані Мар'яни про витрачання коштів з бюджету. Юридично це абсолютний сюр, це абсолютний нонсенс, що Україна платить компенсації чи то репарації від збитків, які завдала держава-агресор, тому юридично це не вважається репарацією, це не вважається компенсацією, це вважається соціальною допомогою тим, хто постраждав. Тобто ми платимо свої гроші зі свого бюджету, допомагаючи тим, у кого зруйноване, знищене майно, ми їм даємо якусь соціальну допомогу. Натомість Україна має право відповідно до категорії збитків оцю виплачену суму заявити як свої збитки, які вона понесла через цю російську агресію. І це є окрема категорія, вона є в реєстрі збитків, і Україна буде це робити.
Тобто, перше, немає бути подвійної компенсації, тобто одна і та ж особа не має отримати, якщо їй виплатили за знищене майно, вона отримала кошти, то Україна отримає право регресу на ці кошти від російської федерації. І відповідно вона це заявляє у реєстр. Таким чином ми, перше, уникаємо подвійних виплат постраждалим, друге, Україна не втрачає право вимагати ці виплати, компенсацію цих виплат від росії через реєстр і через компенсаційний фонд.
Да, на жаль, реалії такі, що компенсаційний фонд і компенсаційну комісію ми не можемо створити за один день, це час і час, як ми бачимо, досить таких важких перемовин, але якось рухається. Комісію ми очікуємо не раніше 27-го року, треба мати всім об'єктивні такі реалії. Тому є необхідність допомогти людям, які втратили житло, які були переміщені. До речі, внутрішньо переміщені особи, яким Україна платить через те, що вони змушені переміститися, це теж підлягає фіксації в реєстрі і компенсації з боку російської федерації і заявлено в компенсаційну комісію.
Такий складний механізм. На жаль, юридично простішого не існує. Тому ми йдемо таким шляхом, але ми точно не збираємося дарувати росії нічого. Скільки в результаті ми від неї отримаємо, час покаже, але нічого не робити – то й нічого не отримаємо.
Я відповіла на запитання. Якщо є додаткові, готова.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я не бачу запитань. Колеги, можемо переходити до голосування тоді?
КОПИЛЕНКО О.Л. Давайте голосувати, справді.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю тоді на голосування. Хто за те, щоб підтримати проект Закону України про ратифікацію Конвенції про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України. Хто – за?
МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Немиря?
НЕМИРЯ Г.М. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна? Марина Олегівна?
БАРДІНА М.О. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.
Копиленко?
КОПИЛЕНКО О.Л. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Безугла?
БЕЗУГЛА М.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Геращенко?
ГЕРАЩЕНКО І.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Локтіонова?
ЛОКТІОНОВА Н.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. Підтримую.
МОСОЛОВ Ю.О. Ясько?
ЯСЬКО Є.О. Підтримую.
ЮРАШ С.А. Юраш – за. Юраш тут.
МОСОЛОВ Ю.О. Добре. Дякую, Святославе Андрійовичу.
10 членів комітету – за.
Андрію Андрійовичу?
ШАРАСЬКІН А.А. Рішення прийнято одноголосно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.
Ірино Романівно, дуже вам дякую. Ви бачите, як ми співпрацюємо дуже ефективно, наш комітет і Офіс.
МУДРА І.Р. Дякую вам велике.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую. До побачення. І готові до нових зустрічей з цікавими питаннями і цікавими важливими конвенціями. Дуже вам дякую.
МУДРА І.Р. Дякую велике. До побачення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До побачення.
Тарас Андрійович є на зв’язку з нами. Тоді ми, колеги, переходимо до розгляду питання про проект...
КАЧКА Т.А. Вітаю вас.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день. Дуже раді вас бачити, Тарасе Андрійовичу.
Про проект Закону України "Про ратифікацію Протоколу між Урядом України та Урядом Чорногорії про внесення змін до Угоди про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Чорногорії, який заміняє Додаток ІІ до Угоди про вільну торгівлю у частині, що стосується правил походження та методів адміністративного співробітництва".
Будь ласка, Тарасе Андрійовичу, вам слово.
КАЧКА Т.А. Дякую.
Як бачите, я намагаюсь тримати рівень і назви документів, які ми подаємо до вас, і далі лишаються довгими, складними і малозрозумілими. Але це частина пазлу з пан-євро-середземноморськими правилами походження, це те, про що ми з вами говорили, коли я був минулого разу у вас в гостях, особисто в комітеті. І в даному випадку ми оновлюємо додаток, який стосується правил походження, модернізуємо його до нового покоління оцих правил загальноєвропейських, пан-євро-середземноморських, таким чином дозволяючи оцю діагональну кумуляцію між Україною, Чорногорією і ЄС для того, щоб можна було використовувати чорногорські складові в українській продукції і продавати в ЄС або європейські складові в українській продукції, щоб продавати в Чорногорію. І така це модернізація. Ми підписали цей протокол нарешті з чорногорською стороною і дуже хочемо, щоб він ратифікувався і далі це працювало системно для нашого бізнесу, там кілька компаній, правда, лише кілька компаній цим користуються, але тим не менше це важлива для нас історія – системно по всьому регіону.
Дякую.
Олександр Олександрович вийшов.
Може є у вас питання, шановні колеги.
КОПИЛЕНКО О.Л. У мене є питання.
КАЧКА Т.А. Так.
КОПИЛЕНКО О.Л. Спасибі.
Ви знаєте, я хочу відштовхнутися від вашої геніальної думки про незрозумілі назви, оскільки, знову ж таки, зрозуміло, що ми проголосуємо за цей й інший проект. Я хотів вас запитати про дещо інше. Я уважно прочитав оці так звані бенчмарки, я взагалі не розумію, як можна так псувати рідну українську мову, то це інша проблема.
Скажіть, будь ласка, як формуються ці вимоги? Бо я їх прочитав уважно зліва направо, справа наліво, зверху вниз, знизу вверх – абсолютно загальні схоластичні фрази, які можуть бути потім ким завгодно покладені в ті законопроекти, за які уряд нам буде ламати руки, голосувати. Там є якісь унікальні речі, я уважно прочитав те, що мене стосується, це юридичний блок. Наприклад, управління судовою системою, ну це абсурд, це нонсенс юридичний. Або, наприклад, результативність Конституційного Суду, це ж не планове господарство, коли Конституційний Суд змусять видати на-гора там 8 рішень за рік.
Потім, те, що стосується конкурсу в Генеральній прокуратурі, але є конституційний механізм функціонування Генеральної прокуратури, якщо ви знаєте, що тоді треба вносити зміни до Конституції. І в мене питання, як народжуються ці ідеї? Чи це справді "чорна рука" зарубіжних партнерів, чи це наші місцеві активісти, які впливають на це, спілкуючись з посольствами, інший варіант? Бо, наприклад, є у нас така активна дама, активістка, господи прости, як її звати, вона весь час зараз на арені, Мартина Богуславець. Це і є, як кажуть фішка, це її фішка - конкурс на посаду навіть Генерального прокурора. А потім це народжується, повертається нам в таких абсолютно нечітких, розмитих формулюваннях, які можна зліва направо, знову-таки, справа наліво, а потім ми мусимо з цим мучитись.
КАЧКА Т.А. Дякую за запитання.
По-перше, чи можу я вважати це запитання запрошенням на комітет, щоб усьому комітету достатньо ретельно показати, і бенчмарки у предметах відання комітету, їх небагато, і всю систему того, про що йде мова? Тобто насправді я зараз проводжу зустрічі з багатьма комітетами, в ідеалі, з усіма. І думаю, що ваш комітет і Комітет з євроінтеграції, вони є універсальними. Для вас потрібно, щоб ви розуміли всю цю картину. Просто визначте дату, я буду у вас.
КОПИЛЕНКО О.Л. Ну я не голова комітету.
КАЧКА Т.А. Я ж кажу, що я бачу, що пан Олександр повернувся, так.
КОПИЛЕНКО О.Л. Хай вирішує голова комітету.
КАЧКА Т.А. І якраз запропонував.
КОПИЛЕНКО О.Л. Це вже є механізм. Я просто щиро, я хотів навіть вам направити депутатське звернення.
КАЧКА Т.А. Якщо є кілька хвилин, так, то я би просто сказав, що, по-перше, справді там мовно це такий "єврожаргон" і він псує і англійську мову, і українську, і польську.
КОПИЛЕНКО О.Л. Це схоластика така, так. Абсолютно.
КАЧКА Т.А. Але коли ви задали питання по юридичних цих питаннях, я дуже дякую за прямо ґрунтовні питання, нам дуже потрібна нормальна юридична дискусія по всіх цих бенчмарках. Чому? Тому що ви правильно сказали, що вони схоластичні за своїм змістом. Але у випадку України, конкретно України, у нас є там три чинники, які формують. По-перше, це вимоги ЄС до нас. Це не наші зобов'язання, які ми погодили в діалозі з ними, це те, що вони для себе визначили як ключові питання для того, щоб нас пустити в ЄС. У нас єдине прохання – прийняти нас в Європейський Союз.
Друга історія. Друга історія: як формуються ці бенчмарки. Вони формуються фактично з трьох чинників.
Перший блок – це те, як сам Європейський Союз себе оцінює. І тут слід віддати належне, що у них немає директиви по конституційних судах, директиви по судах або регламенту по роботі прокуратури. Є якісь лише фрагментарні речі. Вже 10 років фактично, з 2016 року почалася історія, коли Європейський Союз сам себе, всі держави-члени, оцінює щодо якості верховенства права. І щороку відбувається такий Rule of Law Report, де там Данії даються якісь рекомендації, Німеччині, іншим країнам. І є вже якесь спільне їх внутрішній бачення, що вони від кого вимагають, і це основа, яка дозволяє і нам розуміти, що від нас можуть вимагати.
Друга історія – це вимоги до країн-кандидатів, які спільні. Тут є блок, який пов'язаний з тим, наприклад, щодо участі міжнародних експертів у відборі тих чи інших посадових осіб в Україні. Це теж універсальна історія, вона всюди індивідуально врегульована, в кожній країні, але там і Чорногорія, і Албанія, і Україна, і Молдова, в даному випадку однакова історія.
Третій блок – це вже оцінка того, що відбувається в країні. Ми пройшли свій скринінг, у нас є скринінговий звіт, в тому числі і по верховенству права, тобто звіт Європейської комісії. Я буквально 30 секунд…
КОПИЛЕНКО О.Л. Ні, Тарасе, не треба.
КАЧКА Т.А. Треба, треба.
КОПИЛЕНКО О.Л. Тарасе, ви як з аматорами. Це не потрібно. Ми витрачаємо час. Якщо я навіть вам напишу звернення депутатське і ви мені от так відповісте, я вам направлю ще одне звернення. Я все зрозумів. Давайте зараз не входити в це. Ваша відповідь мене не влаштовує абсолютно.
КАЧКА Т.А. Добре. Тим не менше, я спробую завершити.
КОПИЛЕНКО О.Л. Та немає сенсу в цьому.
Спасибі.
КАЧКА Т.А. В усьому є сенс.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Дуже дякую.
КОПИЛЕНКО О.Л. Давайте говорити про нашу ратифікацію. Я все зрозумів. Вибачайте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, колеги.
Чи є бажання у когось ще висловитися або поставити запитання? Я не бачу.
Тоді я ставлю на голосування. Так, хто за те, щоб підтримати проект Закону України "Про ратифікацію Протоколу між Урядом України та Урядом Чорногорії про внесення змін до Угоди про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Чорногорії, який заміняє Додаток II до Угоди про вільну торгівлю у частині, що стосується правил походження та методів адміністративного співробітництва". Хто – за?
МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Немиря?
НЕМИРЯ Г.М. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна?
БАРДІНА М.О. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Копиленко?
КОПИЛЕНКО О.Л. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Безугла? Поки втрачено зв'язок.
Геращенко?
ГЕРАЩЕНКО І.В. За.
І мені здається, Марія Іонова доєдналася теж.
МОСОЛОВ Ю.О. Так, я бачу, Ірино Володимирівно, бачу.
ІОНОВА М.М. Дякую. Так-так-так. Я тут. Все, дякую.
Я – за.
БЕЗУГЛА М.В. І Безугла - за.
МОСОЛОВ Ю.О. А, і Мар'яна Володимирівна - за. Так я почув?
БЕЗУГЛА М.В. Так. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Маріє Миколаївно, ви - за, правильно?
ІОНОВА М.М. Я - за. За. Дякую.
МОСОЛОВ Ю.О. Локтіонова?
ЛОКТІОНОВА Н.В. Я - за. Підтримую.
МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. Підтримую.
МОСОЛОВ Ю.О. Юраш?
ЮРАШ С.А. Юраш - за.
МОСОЛОВ Ю.О. Ясько?
ЯСЬКО Є.О. Ясько, підтримую.
РУДЕНКО О.С. І Руденко доєдналась. Руденко - за.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую, Ольго Сергіївно.
12 - за.
Андрію Андрійовичу?
ШАРАСЬКІН А.А. Одноголосно. Рішення прийнято.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колеги, наступне питання порядку денного - про проект Закону України "Про ратифікацію Угоди № 4 у формі обміну листами між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії про внесення змін до Угоди № 3 у формі обміну листами між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії про внесення змін до Угоди про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії".
Я прошу до слова знову Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тараса Андрійовича Качку.
Тарасе Андрійовичу, будь ласка, вам слово.
КАЧКА Т.А. Вітаю, колеги. У нас дуже динамічно розвивається Угода з Великою Британією по торгівлі вільній. У нас, як ви знаєте, до 2029 року у нас є повна лібералізація між Україною і Британією. У нас виняток лише для двох товарів – це яйця і птиця, традиційно чутливі. Ми домовились з Британією про те, що продовжимо безмитний експорт до Британії цих двох товарів після 31 березня 2026 року. Адміністративно ця Угода діє на період до ратифікації, тому мито не стягується. І цей виняток буде діяти на 2 роки – до 31 березня 2028 року включно. Сподіваємось, що до того часу ми або вступимо в ЄС, або передомовимось ще раз. Але поки ми домовились на 2 роки і це така досить гарна поступка для українських виробників, ну і плюс збереження оцього символізму, того, що в нас немає мит у двосторонній торгівлі.
Тому прохання підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колеги, чи будуть запитання або бажання висловитись? Я не бачу.
Тоді ми можемо поставити на голосування. Хто за те, щоб підтримати цей проект Закону про ратифікацію?
МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Немиря?
НЕМИРЯ Г.М. Я за українську птицю і за українські яйця у Великобританії.
МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна?
БАРДІНА М.О. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Копиленко? Втрачений зв'язок.
Безугла?
БЕЗУГЛА М.В. Безугла - за.
МОСОЛОВ Ю.О. Геращенко?
ГЕРАЩЕНКО І.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Іонова?
ІОНОВА М.М. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.
Локтіонова?
ЛОКТІОНОВА Н.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Руденко?
РУДЕНКО О.С. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. Підтримую.
МОСОЛОВ Ю.О. Юраш?
ЮРАШ С.А. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Ясько?
ЯСЬКО Є.О. За.
МОСОЛОВ Ю.О. 11 – за.
Андрій Андрійович?
ШАРАСЬКІН А.А. Прийнято одноголосно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дуже дякую. Тарасе Андрійовичу, дуже вам дякую за участь у нашому засіданні.
КАЧКА Т.А. Дякую. І запросіть мене на своє засідання, щоб ми детальніше поговорили по Європейському Союзу. Тобто на якесь наступне, щоб ми хвилин 30…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обов'язково.
БЕЗУГЛА М.В. Можна маленький коментар, поки не пішов пан Тарас? Можна?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Мар'яна Володимирівна.
БЕЗУГЛА М.В. Пане Тарасе, теж дякую, що долучаєтесь завжди. І по обговоренню, в принципі, навіть питань не було.
Пане голово, є пропозиція на офлайн-засідання наступне, щоб був профільний заступник з Офісу Президента. Чесно кажучи, намагалися в тій чи іншій мірі продуктивно працювати і в рамках підкомітету з паном Кислицею, є застереження відносно збереження, так сказати, контакту з міжнародним напрямком парламентської діяльності. То було би добре консолідувати ці зусилля і почути як з боку МЗС, з боку Офісу віцепрем'єра, так і з боку Офісу Президента, я прошу вас посприяти цьому.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
Олександр Любимович, будь ласка.
КОПИЛЕНКО О.Л. Ви знаєте, вибачайте за паузу, додаю свій голос за велику загальнонаціональну справу.
МАСОЛОВ Ю.О. Дякую. Врахували, 12 – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Дякую, Тарасе Андрійовичу.
КАЧКА Т.А. Дякую. До побачення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А ми переходимо до останнього питання порядку денного. Проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до парламентів та урядів іноземних держав, Організації Об’єднаних Націй та Міжнародного агентства з атомної енергії у зв’язку з 40-ми роковинами Чорнобильської трагедії та недопущення порушення російською федерацією міжнародного режиму ядерної безпеки внаслідок цілеспрямованих атак на Чорнобильську атомну електростанцію.
Дуже важлива постанова, дуже важливе звернення, особливо з огляду на те, що відбувається по суті, - провокації, пов’язані з ядерним тероризмом з боку російської федерації, тому це дуже важлива і своєчасна постанова. Цей текст, проект цієї постанови про звернення був опрацьований разом з Міністерством закордонних справ, два профільних комітети, пов’язані з енергетикою, екологією, також висловили свої зауваження, свої пропозиції.
Тобто, колеги, будь ласка. Так, просимо підтримати формулювання з техніко-юридичними правками комітету, так? Взагалі? З техніко-юридичними правками.
Хтось бажає висловитись з цього питання?
Тоді я ставлю на голосування.
БЕЗУГЛА М.В. Важливе питання. Давайте голосувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб підтримати цей проект Постанови про Звернення Верховної Ради. Хто – за?
МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Немиря?
НЕМИРЯ Г.М. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна? Марино Олегівно?
Копиленко?
КОПИЛЕНКО О.Л. За.
БАРДІНА М.О. Бардіна – за. Вибачаюсь.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую, Марино Олегівно.
Безугла?
БЕЗУГЛА М.В. Безугла – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Геращенко?
ГЕРАЩЕНКО І.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Іонова? Маріє Миколаївно?
ІОНОВА М.М. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Локтіонова?
ЛОКТІОНОВА Н.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Руденко?
РУДЕНКО О.С. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін? Андрію Андрійовичу. Немає зв’язку.
Юраш? Святослав Андрійович? Немає зв'язку.
Ясько?
ЮРАШ С.А. Юраш – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.
ЯСЬКО Є.О. Ясько – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.
11.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Оскільки немає в Андрія Андрійовича зв'язку, 11 – за. Рішення прийнято.
Дуже вам дякую, колеги. Засідання завершене. І до побачення. Дякую вам.