СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва
23 серпня 2023 року
Веде засідання голова Комітету МЕРЕЖКО О.О.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні колеги. Ми можемо починати наше засідання.
Чую власний голос і, знаєте, як інша людина говорить, навіть незнайомий голос.
Будь ласка, колеги, ми починаємо наше засідання. Подивіться, будь ласка, порядок денний. І чи будуть у вас якісь зауваження, пропозиції стосовно порядку денного?
НЕМИРЯ Г.М. У мене є пропозиція до порядку денного. В "Різному" включити питання: інформація про відповідь Голови Верховної Ради на лист комітету стосовно ситуації з відрядженнями народних депутатів за кордон.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
Колеги, якщо ніхто не проти включення цього питання, то, можливо, консенсусом приймемо рішення. Так? Я не бачу, щоб хтось був проти. Тоді ми включаємо це питання останнім питанням в порядок денний.
Чи будуть ще якісь пропозиції або зауваження? Я не бачу.
Тоді ми можемо проголосувати за порядок денний з доповненням, яке запропонував Григорій Михайлович. Тобто хто за те, щоб підтримати порядок денний? Голосуємо.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Немиря?
НЕМИРЯ Г.М. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Бардіна?
БАРДІНА М.О. Доброго дня. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Копиленко?
Пушкаренко?
Геращенко?
Іонова? Марія Миколаївна?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Кривошеєв?
КРИВОШЕЄВ І.С. Кривошеєв – за.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
Руденко?
Шараськін?
Юраш? Святослав Андрійович?
ЮРАШ С.А. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
Ясько?
ЯСЬКО Є.О. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
Яременко?
ЯРЕМЕНКО Б.В. Добрий день. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
7 – за. Рішення прийнято. Кворум є. Можемо починати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.
Переходимо до розгляду питань порядку денного. Перше питання: про стан виконання рекомендацій комітетських слухань "Робота консульської служби України в період війни" від 11 травня 2023 року в частині збільшення фінансування консульських служб України за кордоном.
Я прошу до слова Романа В'ячеславовича Горяйнова – директора Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ.
Будь ласка, Романе В'ячеславовичу, вам слово.
ГОРЯЙНОВ Р.В. Дякую.
Доброго дня, шановні народні депутати. Доброго дня, шановні колеги. По-перше всіх зі святом Державного Прапора України. Я хочу передати відразу слова вибачення від Миколи Станіславовича Точицького, який зараз зайнятий на тих заходах, які ми маємо у зв'язку з прибуттям іноземних гостей в рамках МЗС. Тому мені доручено представляти міністерство і доповісти про стан виконання рекомендацій, які ми обговорювати протягом… в травні місяці цього року. І тоді я просто пройдусь по тим рекомендаціям, які були напрацьовані і передані відповідно для подальшої роботи МЗС разом з іншими міністерствами та відомствами.
І почнемо ми з найбільш болючого питання – це збільшення фінансування МЗС в цілому і, зокрема, щодо функціонування консульських установ України за кордоном. Значить, як мені повідомили мої колеги, 9 серпня цього року відбулась нарада за участю Президента України, міністра фінансів і міністра закордонних справ саме присвячена збільшенню фінансування на 2023 рік МЗС. І відповідно результатами цієї наради МЗС вчергове звернулося до Мінфіну щодо врахування під час підготовки змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", а саме збільшення видатків для МЗС за окремими бюджетними програмами на загальну суму 1 мільярд 315 мільйонів гривень, і в тому числі 1 мільярд 240 мільйонів гривень це саме на додаткові видатки МЗС, які саме і обговорювались минулого разу, які б дали можливість в тому числі зробити роботу консульської служби більш ефективною. Тобто ці додаткові потреби включаться у видатки, зокрема на оплату цивільно-правових договорів. Тобто це саме той механізм, який дозволяв нам залучати на місцях місцевих співробітників саме для виконання технічної роботи, який був в цьому році зрізаний фактично на 60 відсотків. Також видатки на забезпечення захисту прав та інтересів громадян. Видатки, пов'язані з ротацією працівників дипломатичної служби в цілому, і консульських працівників також. Теж ми тоді обговорювали, що питання одночасної заміни консулів є надзвичайно важливою, щоб не було перерви між функціонуванням консульських установ, де, наприклад, один чи два працівники виконують консульські функції.
Також цими видатками передбачається відкриття нових установ. В минулому році Президент України доручив опрацювати питання щодо відкриття десяти нових установ в країнах Африки і Аравійського півострова. Відповідно при вирішенні питань відкриття також закладається саме консульська присутність, точніше її розширення, консульської присутності, в країнах Африки і на Аравійському півострові. Тобто ми сподіваємось, що найближчим часом це доручення Президента увійде в практичну реалізацію. Знову-таки все впирається у внесення змін до Закону України про державний бюджет. Тобто також цими витратами передбачається покриття видатків на переїзд працівників, в тому числі консульських, за місцем довгострокового відрядження, покриття медичного страхування, компенсація витрат на здобуття дітьми дошкільної та загальної середньої освіти і таке інше. Тому ми сподіваємося, що пропозиції міністерства врешті-решт будуть враховані Міністерством фінансів і по отриманню нового варіанту Закону про державний бюджет України МЗС отримає необхідні кошти для забезпечення свого функціонування і в тому числі забезпечення функціонування консульських установ України.
Якщо по цьому пункту питань немає, тоді дозвольте перейти до іншого пункту рекомендацій, а саме розробити перелік пріоритетних країн для фінансування комплексу заходів з метою розширення консульської присутності України за кордоном, а саме придбання об'єктів нерухомості для розміщення консульських установ, ремонту приміщень, переобладнання наявних приміщень, оренди приміщень на довгостроковій основі, оснащення системами безпеки та комунікацій. Тобто капітальні видатки на ремонт приміщень, обладнання нових приміщень і оснащення системами безпеки, вони також закладені в той проект змін до Закону про державний бюджет, про який я казав раніше. І відповідно по отриманню фінансування ці заходи будуть вжиті.
Крім того, у нас зараз активно опрацьовуються питання відкриття генерального консульства України в Леоні, Французька Республіка. Перетворення консульства України в Гданськ на генеральне консульство, відповідно підняття його рівня. І відкриття генерального консульства України в місті Ербіль, це Ірак.
В принципі, вся підготовча робота, вона проведена. Залишається тільки знов-таки отримання фінансування на безпосередній початок функціонування цих закордонних дипломатичних установ.
Третім пунктом нам було рекомендовано опрацювати можливість законодавчого зобов'язання українських перевізників доставляти українських громадян на територію України безкоштовно за наявності відповідного звернення ЗДУ.
Ми звернулись до Мінінфраструктури з проханням розглянути таку пропозицію або надати якісь шляхи вирішення цього питання. І Мінінфраструктури повідомила нам, що з огляду на заповнення …(Не чути) надавачів послуг з міжнародних автомобільних пасажирських перевезень виключно суб'єктами господарювання приватної форми власності зобов'язання українських перевізників доставляти українських громадян на територію України безкоштовно за наявності відповідного звернення ЗДУ стане прямим проявом незаконного втручання органів державної влади у господарські відносини та господарську діяльність автомобільних перевізників. І посилання йде на статтю 6 Господарського кодексу України та частину третю статті 15 Закону України "Про підприємництво". Тобто Мінінфраструктури нам повідомило, що, на жаль, такий механізм за використанням приватних перевізників формально не може бути використаний, і тому в подальшому ми будемо орієнтувати наші консульські установи вирішувати такі питання в індивідуальному, приватному порядку з тими перевізниками, які якимось шляхом співпрацюють з консульськими установами або мають якісь там відносини з ними.
Четвертий пункт. Вжити необхідних заходів для забезпечення проведення МЗС України планової ротації дипломатичних працівників та уникнення випадків відкликання консульських співробітників без їх одночасних замін. Тут треба віддати належне нашій кадровій службі, тобто їм вдається зараз забезпечувати одночасно ротацію консульських працівників по всіх установах, в тому числі по тих установах, де консульський працівник не один і навіть не два. Тобто навіть генеральське консульство в таких країнах як Польща, Німеччина зараз забезпечуються… ротація їх проводиться саме з одночасною заміною одного працівника на іншого. Це нам дає можливість, знов-таки я повторююсь вже, забезпечити безперебійну роботу консульських установ і відповідно не збільшувати навантаження на інших працівників у випадку, коли хтось з команди випадає на невизначений період.
Пункт 5. Здійснити заходи для посилення безпеки ЗДУ та їхнього персоналу, в тому числі в спосіб розширення застосування технічних засобів. Тобто нашими колегами з відділу кіберзахисту вживаються саме заходи щодо посилення кібербезпеки установ. Посилення безпеки ЗДУ в тому числі технічними засобами, знову-таки повторююся, воно закладено усі ці 1 мільярд там 240 мільйонів гривень саме на збільшення бюджетної програми 1401030 – це функціонування закордонних дипломатичних установ та розширення мережі власності України для потреб цих ЗДУ. Тобто в рамках цієї бюджетної програми передбачено також і по тих установах, де слабка поки що система безпеки, посилення такої системи.
Пункт 6. Забезпечити долучення ЗДУ до порталу Дія через функціонал шерингу документів та надання можливості консульській посадовій особі отримати верифіковані цифрові документи, копії необхідних документі заявника.
Ми провели відповідну роботу з Мінцифри і станом на сьогодні оптимальним варіантом приєднання ЗДУ до порталу Дія є реалізація кабінетного доступу з використанням інформаційно-комунікаційних систем МЗС. З боку Мінцифри були створені стандартні механізми для реалізації електронної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, розроблені …(Не чути) СДК. Але ж в свою чергу МЗС зараз працює над залученням коштів міжнародної технічної допомоги, і в нас вже є певні напрацювання з Міжнародною організацією міграції, і ці кошти ми передбачаємо витратити на здійснення модернізації системи е-Консул і одним з елементів цієї нової системи е-Консул, принципово нової, буде саме забезпечення електронної взаємодії з порталом Дія, а також шеринг електронних копій документів. Тобто ми хочемо підійти до питання цифровізація максимально комплексно, відповідно в цю нову платформу "Електронний консул" і запровадити механізм обміну даними між нашим реєстром, іншими реєстрами і в тому числі тими реєстрами, які включені до порталу Дія.
Пункт 7. Розширити функціональні можливості порталу Дія, доповнивши перелік документів, доступних для замовлення на порталі, зокрема витягами з реєстрів ДРАЦС.
Значить, ми звернулися до Міністерства юстиції щодо опрацювання цих рекомендацій і Міністерство юстиції нам повідомило про свою роботу щодо розширення функціоналу Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, саме портал Дія. Зокрема, розпорядженням Кабінету Міністрів від 26.06.2015 року про реалізацію пілотного проекту у сфері державної реєстрації актів цивільного стану передбачено прийняття відділами державної реєстрації цивільного стану з використанням інтернету як альтернативного способу реалізації прав фізичних осіб їх заяв, сформованих за допомогою програмних засобів ДРАЦС. Тобто це стосується більш питання цифровізації відділів реєстрації актів цивільного стану.
Що стосується наших досягнень за цей період, то ми разом з Міністерством юстиції та державним підприємством, яке працює саме над функціонуванням цих реєстрів, надали зараз доступ 15 установам за кордоном саме як реєстратори реєстру актів цивільного стану. Відповідно наші консули в 15 установах мають зараз можливість мати прямий доступ до цього реєстру, відповідно видавати будь-які документи з цього реєстру громадянам, а також безпосередньо вносити дані про реєстрацію актів цивільного стану, які вчиняються в закордонній установі, безпосередньо в даний реєстр.
Це для нас революційна подія, тому що до цього часу все це відбувалось у паперовому вигляді, коли консул на папері реєстрував акт про народження і потім передавав його в паперовому вигляді через київське управління юстиції на реєстри, відповідно далі там працівники управління юстиції Києва вносили вручну ці дані до реєстру. Зараз це відбувається автоматично безпосередньо в установі. І за два місяця вже роботи цього механізму у нас вже є конкретні цифри стосовно скільки актів цивільного стану були зареєстровані за цей час безпосередньо з використанням можливостей реєстру, скільки витягів цього реєстру були видані. І за результатами аналізу цих подій ми плануємо в найближчому місяці розширити доступ до реєстру актів цивільного стану ще на 8 консульських установ.
В першу чергу ми звертаємо увагу при складенні списку таких установ на потреби наших громадян. Зараз вже до цього реєстру підключені наші закордонні установи в Польщі, в Німеччині, в Туреччині, а також в Грузії і в Казахстані. Тобто ті самі країни, де зараз найбільша кількість громадян України, в тому числі проблемних громадян з тимчасово окупованих територій.
Наступні вісім установ це у нас будуть країни Балтії, тобто Естонія, Латвія, Литва. Дві установи в Сполучених Штатах Америки. Потім будуть Словаччина і Італія. Тобто максимально ми намагаємося до кінця року в межах кошторисних призначень забезпечити максимальну кількість установ, щоб вони мали можливість бути безпосередньо приєднані до реєстру актів цивільного стану.
Пункт 8. Запровадити можливість дистанційного оформлення електронної версії посвідчення особи на повернення в Україну за схемою, аналогічною до е-Документа, затвердженого Постановою КМУ від 10 березня 2022 року № 248. Деякі питання застосування е-Документа в період дії воєнного часу.
В МЗС ця робота почалася ще з минулого року, коли у нас така ідея виникла щодо можливості запровадження електронної версії посвідчення особи на повернення. І продовжується робота щодо погодження проекту Постанови КМУ про реалізацію експериментального проекту про застосування е-Посвідчення особи на повернення в Україну за загальною процедурою згідно з регламентними вимогами.
За результатами погодження проекту з причетними ЦООВ, враховуючи принципову незгоду Мінцифри бути розробниками перевірочного сайту, МЗС опрацьовує це питання щодо створення та адміністрування публічної вебсторінки для перевірки дійсності електронних посвідчень особи на повернення. І відповідно фінансування для виконання відповідних робіт станом на сьогодні у нас немає. Тобто ми шукаємо теж фінансування, яким чином забезпечити фінансування створення цього сайту для того, щоб можливо було верифікувати дійсність такого посвідчення особи на повернення.
Розділ ІІІ. Безпосередньо те, що було доручено… рекомендовано МЗС.
Пункт 1. З врахуванням численних скарг представників консульських служб України за кордоном на ліквідацію через брак коштів для забезпечення фінансування посад офіцерів безпеки консульських служб, працівників охорони та безпеки з огляду на існування в окремих країнах справжніх загроз для діяльності консульських служб України Міністерству закордонних справ разом із відповідними відомствами переглянути це рішення, повернути посади чергових комендантів до складу консульських місій, де це най більш потрібно.
Ми звернулися з цього приводу до адміністрації Державної прикордонної служби і вона повідомила про готовність оперативно заповнити зазначені посади чергових комендантів за рахунок створення кадрового резерву кандидатів на направлення у термінове закордонне відрядження.
Разом з тим, як повідомила адміністрація ДПСУ заповнення таких посад можливо лише у випадку наявності відповідних бюджетних коштів. Зараз станом на зараз вони ... (Не чути) ДПСУ також не профінансовані.
Друге питання. Розглянути можливість збільшення виплат тим працівникам, які працюють в консульських службах за договором найму. За інформацією, оприлюдненою представниками консульських служб, за кордоном зараз така заробітна плата дорівнює сумі 150 доларів, тож більшість експертів відмовляється займати такі посади.
Як вже казав, тобто саме витрати на оплату цивільно-правових договорів, вони закладені в загальні зміни до бюджету МЗС на цей рік і саме відновлення фінансування хоча б в той мірі, в якій воно було минулого року, 2022, наприклад, або 2021 воно і дасть нам можливість не тільки збільшити кількість працівників по цивільно-правовим договорам. А також і збільшити їх зарплату до 450-500 євро на місяць, що, в принципі, буде вже більш-менш нормальним і прийнятним для людей, які хочуть попрацювати.
Пункт 3. Розглянути можливість залучення до виконання технічної роботи в консульських службах за кордоном працівників за цивільно-правовими договорами щоб зменшити навантаження на основних працівників. Ну, це питання, воно перекликається із попереднім питанням, тобто все впирається, знову таки, в внесення змін до закону про державний бюджет. Якщо ми отримаємо ці гроші, то відповідно це питання буде вирішено. Для нас головне – вирішити принаймні його на рівні, як воно було минулі роки. Тобто зараз фінансування зменшено, відповідно 60 відсотків людей працює за цивільно-правовими договорами в установах менше. Якщо ми відновимо фінансування на належному рівні, то ми зможемо вийти на нормальний ефективний режим роботи за кордоном дипломатичних установ.
Пункт 4. Рекомендації. Рекомендувати посилити співпрацю з консульськими службами України, ДП "Документ" за кордоном з метою виявлення громадян України, які або отримали подвійне громадянство України, Російської Федерації, або виїжджають з тимчасово окупованих територій з недійсними паспортами і звертаються в ДП "Документ" за кордоном щодо видачі їм нових паспортів громадян України, які є недоброчесними громадянами України та/або можуть бути завербованими Російською Федерацією, відтак співпрацюють з країною-агресором завдяки особливому статусу біженців, …(Не чути) фільтрується в США, країнах ЄС та НАТО для використання спеціальних завдань від РФ.
Значить, нами були проведені відповідні зустрічі, робочі зустрічі з представниками СБУ та ГУР МО. Напрацьовані практичні механізми, яким чином можна буде обмінюватись інформацією щодо цієї категорії громадян. Зокрема, з СБУ ми напрацювали такий проект опитувальника, який в разі звернення до консульської установи саме громадянина України цієї категорії зазначеної, він буде заповнюватись, і відповідно визначена електронна адреса Служби безпеки України, на яку така інформація буде скидатись для подальшого опрацювання. Я думаю, що найближчим часом ми цей опитувальник погодимо всі разом і запустимо його для роботи в закордонних дипломатичних установах. Це дасть можливість нашим компетентним органам мати інформацію про тих людей, які, по-перше, виїхали з території тимчасово окупованих територій, зараз опинилися в країнах Європейського Союзу. А також там є певні специфічні питання, які можуть мати інтерес для наших компетентних органів в контексті їх подальшого опрацювання.
Дякую за увагу. В принципі, у мене все по рекомендаціям. Якщо є якісь питання, я готовий на них відповісти.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую, Роман В'ячеславович, за таку ґрунтовну і змістовну доповідь.
Можливо, у колег будуть якісь запитання, або хтось бажає висловитись? Богдан Васильович, можливо? А я не бачу, хто?
Марія Миколаївна, ви хотіли, так? Будь ласка.
ІОНОВА М.М. Добрий ранок. Дуже дякую. Я б хотіла попросити, якщо можна, вашу доповідь, можна переслати теж в комітет, тому що у нас деякі колеги не змогли доєднатися, щоб прослухати, бо на Погоджувальній.
Питання, що стосується рекомендацій. Може у вас є додаткова інформація по дітям, які, тобто чи звертаються в консульські служби ті діти, які, наприклад, виїхали без батьків і там були з бабусями, з сусідами, а зараз, скажемо так, потребують додаткового оформлення, і далі як би чи є такі випадки? Бо ми так на словах чули, а от чи в реальності це дійсно є таке, може у вас є інформація додаткова до цього питання?
ГОРЯЙНОВ Р.В. Цифри я зараз не маю відповідні. Але ж, в принципі, звичайно, ми маємо багато звернень, якщо ми кажемо про дітей, то це діти до 16 років, які звертаються до закордонних установ через своїх батьків або опікунів, тимчасових опікунів, скажемо так. Або діти, які досягли 16 річного віку вже і як-і вже можуть звертатися особисто за оформленням паспорту чи якогось іншого документа.
Звичайно, що у нас зараз приблизно 1 мільйон 750 тисяч дітей знаходиться за кордоном. 56 тисяч – це діти-сироти, зараз цифри можуть приблизно 56 тисяч діти-сироти, і відповідно ведеться консульський облік тих категорій дітей, для яких цей облік є обов'язковим. Це в першу чергу саме діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, там чотири категорії дітей. Тобто всі вони стоять у нас на консульському обліку, в принципі, по цих питаннях у нас проблем немає. І ми на постійному контакті з Національною соціальною сервісною службою, завтра, до речі, у мене буде нарада з головою цієї служби саме стосовно, скажемо так, підбиття цифр, що вони мають стосовно проблемних дітей за кордоном, які перебувають в полі їх компетенції, відповідно ті дані, які ми отримуємо від наших закордонних установ для того, щоб дійсно вони могли вчасно реагувати на випадки складні, які відбуваються навколо дітей. В першу чергу мова йде про їх тимчасове вилучення з сімей з різних причин і передача під тимчасову опіку місцевим органам або місцевим опікунам.
Основна мета звернення дітей – це відповідне їх документування, тому що велика кількість дітей виїхала з території України без документів, тільки із свідоцтвом про народження. Тому відповідно діяльність в деяких установах, в деяких країнах філії ДП "Документ" вона дійсно допомагає нашим консулам вирішувати питання документування дітей з 14-річного віку ID-картками і відповідно одночасне документування їх паспортами.
Проблемні категорії дітей, які виїхали відповідно з тимчасово-окупованих територій, в тому числі з Донецької і Луганської областей, вони звертаються до закордонних установчих установ саме в першу чергу з їх ідентифікації та підтвердження належності до громадянства України. Це більш складна процедура, вона займає більше часу, в принципі, робота в цьому напрямку проводиться достатньо активно. І діти, які не мають підстав для автоматичного отримання документів ДП "Документ", вони спочатку звертаються до консульств чи посольств для отримання підтверджень належності громадянства, оформлення їм довідок про реєстрацію громадянина України і потім з цими довідками вже йдуть до ДП "Документ" або подаються на закордонні паспорти в ЗДУ. Якщо така відповідь вас задовільня, то…
ІОНОВА М.М. Так, дякую. Я перепрошую, що без відео, бо в дорозі якраз до парламенту. А, скажіть, будь ласка, ви казали по бюджету. Тобто ви вбачаєте, що… тобто щоб ми готували правки до бюджету. Яку би ви бачили ще ситуацію по цифрах саме по забезпеченню консульської служби?
ГОРЯЙНОВ Р.В. Що ми зараз маємо? Ми зараз маємо вже серпень місяць. Розумієте, більшість, скажімо так, часу на укладання усіх договорів ЦПД вона вже пройшла. Якщо ми отримаємо бюджет, наприклад, там до кінця цього року, там у грудні місяці, ці гроші на ці договори вже нікому будуть непотрібні, розумієте, треба буде думати про бюджет наступного року, цифри закладати. В принципі, оця цифра, яка була мною озвучена, вона збалансована, вона погоджена, скажімо так, із Президентом, і відповідно на нараді з міністром фінансів. Тобто ми сподіваємось, що… ну, нам потрібно отримати це фінансування якомога швидше. Якби воно було сьогодні, ми б могли всі ЦПД укладати вже сьогодні. Розумієте? І відповідно проводити роботи з придбання засобів безпеки установ, проведення ремонту приміщень, які потребують такого ремонту. Не наприкінці грудня, як це завжди робиться, а вже зараз, і воно було б дійсно більш ефективно і більш корисно. Тому що, як ви знаєте, ці гроші, які ми не використаємо, вони повернуться наприкінці року знов до державного бюджету. Тому тут у нас є питання часу, воно теж відіграє свою важливу роль.
ІОНОВА М.М. (Не чути) …прийнято Президентом і міністром фінансів, якщо є така зараз нагальна потреба?
ГОРЯЙНОВ Р.В. Пробачте, не почув.
ІОНОВА М.М. Яке рішення було Президентом і міністром прийнято, коли є зараз така нагальна проблема?
ГОРЯЙНОВ Р.В. Тобто МЗС надіслало свої обґрунтовані пропозиції до Міністерства фінансів для того, що воно їх врахувало в змінах до Закону України про державний бюджет. Це те, що мені повідомляють мої колеги з фінансових служб наших.
ІОНОВА М.М. Але ви говорите, що, наприклад, строки, те, що стосується по договорам, вони вже пройшли.
ГОРЯЙНОВ Р.В. Ні, не те, що по договорах, тобто для того, щоб укласти договір на здійснення якихось робіт співробітникам консульського підрозділу і посольства, для цього потрібні гроші фізичні. Розумієте? Це означає, що вони по договорах пройшли. Тобто їх взагалі немає зараз цих договорів. Якщо немає грошей – немає договорів. Тому як тільки ми отримаємо ці гроші, відповідно ми зможемо ці договори укладати. Те ж саме стосується і виконання певних робіт всередині приміщень, придбання певних технічних засобів безпеки. Тобто поки немає грошей, ну хто ж нам дасть якийсь там в борг систему відеоспостереження і поставить її за свій рахунок, не маючи гарантій, що вона буде сплачена.
Те ж саме стосовно ремонту. Ніхто не буде ремонтувати приміщення, коли не буде укладений відповідний договір з ремонтною компанією, з будівельною компанією, яка буде отримувати якусь передплату на закупівлю там якихось будівельних матеріалів, якогось обладнання і так далі. Тому я ж кажу, тобто, на жаль, ми є заручниками часу зараз. І відповідно як тільки всі зміни до бюджету будуть прийняті, відповідно у нас буде можливість почати працювати в цьому напрямку.
Стосовно ремонтів, наприклад, та закупівлі обладнання для систем безпеки. Це не проблема, скажемо так, навіть в грудні почати ці роботи, щоб на наступний рік вони вже були виконані і були завершені. Те ж саме укладення договорів постачання якогось обладнання безпекового. Але ж оці от договори ЦПД, це не може бути так, що договір сьогодні з людиною укладений, а гроші вона отримає в січні місяці або там наприкінці грудня за свою роботу, так ніхто не буде працювати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колеги, чи будуть ще запитання або є бажаючі виступити? Я не бачу.
Тоді я хотів би подякувати Роману В'ячеславовичу і за доповідь, і за відповіді дуже змістовні. Дуже вам дякую. До побачення.
ГОРЯЙНОВ Р.В. До побачення. Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
А ми переходимо до розгляду другого питання порядку денного. Проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про будівництво автодорожнього прикордонного мостового переходу через річку Дністер на українсько-молдовському державному кордоні в районі населених пунктів Ямпіль – Косеуць. Будь ласка, я прошу до слова заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України з питань європейської інтеграції Анну Станіславівну Юрченко.
Анна Станіславівна, будь ласка.
ЮРЧЕНКО А.С. Так. Доброго дня! 12 червня 2023 року в місті Київ підписано міжурядову Угоду про будівництво автодорожнього прикордонного мостового переходу через річку Дністер на українсько-молдовському державному кордоні в районі населених пунктів Ямпіль – Косеуць. Робота за даним проектом угоди тривала фактично з 2021 року, була деяка перерва у зв'язку із повномасштабним вторгненням і було відкладено. Проте після проведення консультацій і зустрічей на найвищому політичному рівні було підкреслено про необхідність продовження роботи по укладенню цієї угоди в зв'язку із тим, що Україні необхідно шукати і розбудовувати альтернативні логістичні маршрути для експорту своєї агропродукції і не тільки агропродукції, відповідно є необхідність в розбудові прикордонної інфраструктури. Такі домовленості були досягнуті, угода була підписана і угодою передбачено будівництво автодорожнього прикордонного мосту, який, власне кажучи, після будівництва стане власністю України, що зазначено у відповідній угоді, а також будівництво відповідних підходів до цього мостового переходу.
Орієнтовний строк реалізації будівництва цього об'єкту є 2025 рік. Фінансування цієї угоди вже в цьому році передбачено в державному бюджеті відповідно до бюджетної програми "Розвиток мережі отримання автомобільних доріг, загального користування державного значення". Фактично будівництво цього мосту технологічно можливо виконати скоріше ніж до 2025 року, але це питання відповідно наявності бюджетних коштів.
Молдовською стороною вже на сьогоднішній день завершено виконання необхідних процедур з набрання чинності угоди. В свою чергу Мінінфраструктури розроблено відповідний проект Закону про ратифікацію, Кабінетом Міністрів його схвалено і внесено на розгляд Верховної Ради.
Тому просимо підтримати проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова про будівництво автодорожнього прикордонного мостового переходу через річку Дністер на українсько-молдовському державному кордоні в районі населених пунктів Ямпіль – Косеуць.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, Анна Станіславівна.
Чи будуть запитання з боку колег або бажання виступити? Є пропозиція підтримати. Тоді я ставлю на голосування.
Хто за те… Дуже важлива деталь, що це буде власність України, цей міст. Хто за те, щоб підтримати проект Закону про ратифікацію цієї угоди між Кабінетом Міністрів України та Республіки Молдова. Хто – за?
МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Немиря?
НЕМИРЯ Г.М. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна?
БАРДІНА М.О. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Копиленко? Немає.
Пушкаренко.? Немає.
Геращенко? Немає.
Іонова?
ІОНОВА М.М. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Кривошеєв?
КРИВОШЕЄВ І.С. Кривошеєв – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Руденко?
РУДЕНКО О.С. Руденко – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. Утримався.
МОСОЛОВ Ю.О. Юраш? Немає.
Ясько?
ЮРАШ С.А. Юраш.
МОСОЛОВ Ю.О. Є. Святослав Андрійович, ви – за?
ЮРАШ С.А. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.
Ясько? Немає.
Яременко?
ЯРЕМЕНКО Б.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. 8 – за, 1 – утримався. Рішення прийнято.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, колеги. А ми продовжуємо розгляд питань, пов'язаних з Республікою Молдова.
Наступне питання. Це проект Закону про ратифікацію Протоколу між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про діяльність залізничного транспорту.
І прошу до слова Анну Станіславівну з цього питання, будь ласка.
ЮРЧЕНКО А.С. Дякую.
Це ще один із документів, який налаштований на підвищення експертної спроможності України, а також розвитку логістичних маршрутів з нашими сусідами.
Відповідно 27 квітня 2023 року у місті Київ і в місті Кишинів підписано Протокол між Кабінет Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про діяльність залізничного транспорту.
Відповідні зміни до Угоди було ініційовано, зважаючи на необхідність збільшення обсягів перевезень у напрямку станцій Галац-Ларга (це Румунія) і далі у напрямку порту Констанца (Румунія) шляхом запровадження технології пропуску по території України вантажних поїздів в обох напрямках без зупинки для виконання прикордонних і митних формальностей на станції Рені.
Протоколом передбачено внесення зміни та доповнення до угоди. Зокрема, пропонується викласти в новій редакції пункт 3 статті 9 угоди, і це дозволить здійснювати залізничні перевезення без зупинки по території Молдови між пунктом пропуску "Фрікацей-Етулія" та "Рені-Джурджулешти" в обох напрямках у випадку, коли пункт відправлення і пункт призначення знаходяться на території різних держав сторін або на території іншої держави за умови здійснення державних видів контролю.
Що нам дає цей протокол? Це збільшення пропускної спроможності по стику Рені-Джурджулешти мінімум в два рази за рахунок відмови від обробки та зміни локомотива для транзитних поїздів і як наслідок перспектива збільшення обсягів перевезень в напрямку станції Галац-Ларга і далі в напрямку порту Констанца.
Також економія відповідних трудових ресурсів, економія витрат, пов'язаних з експлуатацією локомотивів Укрзалізниці для транзитних поїздів, і скорочення терміну доставки вантажів до 3 діб.
Реалізація даного протоколу не потребує фінансування з державного або місцевих бюджетів. Молдовською стороною вже фактично на сьогодні завершено виконання необхідних процедур з набрання чинності протоколом. А українською стороною, відповідно Мінінфрою розроблено відповідний проект Закону про ратифікацію. Кабміном його схвалено і подано на розгляд Верховної Ради.
Ми просимо підтримати даний законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, Анна Станіславівна.
У колег може будуть запитання? Я так відчуваю, Андрій Андрійович може задати, поставити якесь запитання. Ні?
ШАРАСЬКІН А.А. Ні. Дякую. Я не маю запитань. У мене до попереднього було застереження просто, тому я утримався. А тут у мене немає запитань по цьому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді, я так розумію, колеги, буде пропозиція поставити на голосування і підтримати цей Закон про ратифікацію протоколу? Я тоді ставлю на голосування.
Хто за те, щоб підтримати і рекомендувати Верховній Раді ратифікувати протокол між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова про внесення змін. Хто – за?
МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Немиря? Григорій Михайлович?
Бардіна?
БАРДІНА М.О. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Копиленко? Відсутній.
Пушкаренко? Немає.
Геращенко? Немає.
Іонова?
ІОНОВА М.М. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Кривошеєв?
КРИВОШЕЄВ І.С. Кривошеєв – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Руденко?
Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. Шараськін – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Юраш?
ЮРАШ С.А. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Ясько?
Яременко?
ЯРЕМЕНКО Б.В. За.
РУДЕНКО О.С. Вибачте, Руденко – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую, пані Олю.
8 – за. Рішення прийнято.
ЮРЧЕНКО А.С. Дякуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, колеги.
Анна Станіславівна, дуже вам дякую. До побачення, до наступних зустрічей в нашому комітеті.
ЮРЧЕНКО А.С. Дякую за підтримку. Гарного дня всім. До побачення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А ми переходимо до наступного питання міжпарламентської співпраці: про участь у 18-му форумі ООН з управління Інтернетом (IGF) з 8 по 12 жовтня 2023 року на тему: "Інтернет, якого ми прагнемо – це розширення можливостей всіх людей".
Будь ласка.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. До Верховної Ради надійшло запрошення від Генерального секретаря Міжпарламентського союзу прийняти участь у парламентському вимірі, який відбудеться 8-9 жовтня в Японії на тему: "Інтернет, якого ми прагнемо – це розширення можливостей для всіх людей".
Цей документ був розписаний на нас і також на профільний комітет з питань цифрової трансформації. Ми також отримали позицію Комітету з питань цифрової трансформації, які просять… Що? Вгадайте. Мало того – за, вони рекомендують відрядити туди голову комітету Крячка Михайла Валерійовича, а також заступника голови комітету Штепу Сергія Сергійовича. І просять це зробити в рамках орієнтовного плану виділити фінансування.
Хочу зазначити, що цей захід проходите в гібридному форматі. Можна взяти участь і онлайн.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Далеко їхати в Японію. Але треба. Дорого – так, але треба. Ніщо не може замінити живе спілкування з людьми.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Да, кількість взагалі учасників тут не обмежена, вони не обмежують. Ну, звичайно, все за наш кошт. В орієнтовному плані цього заходу немає.
ІОНОВА М.М. А скажіть, будь ласка, а ці два депутати, в принципі, говорять англійською?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Я не перевіряла.
ІОНОВА М.М. Просто зрозуміти живе спілкування, яке буде, також.
НЕМИРЯ Г.М. Може, японською говорить. Все ж таки Токіо, японська.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Чесно, не знаю.
Від нас потрібно, це наша функція, від нас потрібно або підтримати їхню участь або не підтримати, або ще можна підтримати з використанням коштів, або без використання коштів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги… Будь ласка, Богдане Васильовичу.
ЯРЕМЕНКО Б.В. Я просто з мотивів поясню. Я буду голосувати проти, оскільки це не та тема, зокрема, враховуючи всі проблеми, які ми маємо зараз з відрядженнями, дискусії, які йдуть навколо виділення коштів на відрядження, в які країни, з якою метою. Я думаю, що резонанс від такого потенційного рішення буде дуже негативний. Тому буду голосувати проти.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Участі? Чи в онлайн, може, форматі?
ЯРЕМЕНКО Б.В. В онлайн-форматі
ІОНОВА М.М. Все. комітет завершено?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні, ще ми продовжуємо. Дуже важливе питання стосовно коштів і бюджету.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Вибачте, виключили просто мікрофон, не бачила.
Можна рекомендувати в онлайн-форматі, можна рекомендувати відрядити, але без використання коштів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я розумію так, я поставлю тоді на голосування дві пропозиції. Перша – це рекомендувати відрядження, але без коштів, без бюджетного фінансування. А друга пропозиція – це в форматі онлайн. Так? Може, таким чином зробимо?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Якщо перша не набере голосів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Давайте тоді я ставлю першу пропозицію в наступному формулюванні: підтримати це відрядження, але без бюджетного фінансування. Так?
Хто – за?
МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Немиря?
НЕМИРЯ Г.М. Утримався.
МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна?
БАРДІНА М.О. Утрималася.
МОСОЛОВ Ю.О. Іонова?
ІОНОВА М.М. Утрималася.
МОСОЛОВ Ю.О. Кривошеєв?
КРИВОШЕЄВ І.С. Утримався.
МОСОЛОВ Ю.О. Руденко?
РУДЕНКО О.С. Утрималась.
МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. Утримався.
МОСОЛОВ Ю.О. Юраш?.
ЮРАШ С.А. Утримався.
МОСОЛОВ Ю.О. Ясько?
Яременко?
ЯРЕМЕНКО Б.В. Проти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення не прийнято.
МОСОЛОВ Ю.О. 7 – утрималось, 1 – проти, 1 – за. Рішення не прийнято.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зате такий широкий плюралізм і різні думки – це показник демократії, мені здається.
Тоді наступний варіант – це в форматі... підтримати, але у форматі онлайн, так. Це треба все одно ставити на голосування?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Давайте, да.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте. Тоді хто за цю пропозицію?
МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Немиря?
НЕМИРЯ Г.М. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна?
БАРДІНА М.О. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Іонова?
ІОНОВА М.М. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Кривошеєв?
КРИВОШЕЄВ І.С. Кривошеєв – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Руденко?
РУДЕНКО О.С. Руденко – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Юраш?
ЮРАШ С.А. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Яременко?
ЯРЕМЕНКО Б.В. За.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Одноголосно, одностайно. Ну, в принципі, логічно. Тому що це питання інтернету і воно вирішується також у форматі інтернету, тобто ми замикаємо інтернет на себе.
І в нас останнє питання порядку денного, це питання Григорія Михайловича, так, стосовно відряджень.
Тоді я прошу до слова Григорія Михайловича. Будь ласка.
НЕМИРЯ Г.М. Дякую.
Але це не питання Григорія Михайловича, це питання, яке стосується всіх народних депутатів. І я просто хочу нагадати, що в нас відбулося засідання, якщо не помиляюся, 1 серпня, на якому ми обговорювали ситуацію стосовно де-факто припинення відряджень народних депутатів за кордон. Після достатньо жвавого і зацікавленого обговорення комітет прийняв рішення, доручивши мені направити листа на Голову Верховної Ради з викладенням тих думок і пропозицій, які були висловлені під час обговорення. Що я і зробив. Я надіслав до відома цього листа, була можливість висловитися стосовно цього. І тому я хотів би, щоб секретаріат нас проінформував, чи отримана відповідь на цей лист, і якщо так, то яка це відповідь, і чи можуть члени комітету її також отримати?
Дякую.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Так, справді, лист був направлений 3 серпня. Станом на сьогодні відповідь не отримана. Відповідно до інформації, яка є в СЕДО, можу сказати, що зараз це питання опрацьовується в Апараті. І доручення Головою Верховної Ради дано Керівнику Апарату розглянути і підготувати проект відповіді. Станом на сьогодні, дивлюся, ще розгляд триває в Апараті.
НЕМИРЯ Г.М. А коли за встановленими правилами і процедурами комітет мав би отримати відповідь, я підкреслюю, комітет, не окремий народний депутат?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Відповідно до Закону про комітети відповідь на звернення комітету надається у відповідності до Закону про статус народного депутата для депутатських звернень, тобто це 10 днів. Але якщо потребує більшого доопрацювання, 30… не більше 30 днів.
НЕМИРЯ Г.М. О'кей. Очевидно, що ця інформація потребує доопрацювання. Але оскільки термін цей коли спливає, 30 днів?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. 3-го виходить, 3 вересня. Трошки є в нас ще…
НЕМИРЯ Г.М. Бачите, проявимо таку толерантність, очевидно, воно складне питання, безумовно, дуже складне і потребує додаткового обговорення, консультацій і опрацювання. І я думаю, колегам також зрозуміла, яка ситуація. Просто я хотів, щоб ми отримали коректну інформацію стосовно цієї ситуації.
Більше того, хочу зазначити, що на початок вересня, наприклад, деякі депутати отримали запрошення на події в Європейському парламенті, які відбуваються, відповідно вже надсилаються листи. І я сподіваюсь, що це питання буде вирішено, відповідь дана чітка, на підставі чого припинені ці відрядження. Розглядається питання стосовно індивідуальної, а не колективної відповідальності. Тому я сподіваюсь, що ми разом все ж таки тут справедливості доб'ємося.
Більше того, коли ми плануємо на наступний місяць парламентську платформу Кримську і таке інше, і до на приїздять депутати, до речі, пане голово, вони приїздять і зустрічаються в комітеті, а не онлайн. Тому я принагідно хочу висловити пропозицію, що наступне засідання комітету я пропоную його провести офлайн, в гостинному приміщенні залу засідань комітету на восьмому поверсі. Мені приємно бачити колегу Яременка і вас в чудовій формі, і сподіваюсь, що так само і колеги інші можуть приєднатися на наступне засідання і провести його в комітеті.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
У нас ще повідомлення є перед завершенням нашого засідання. Будь ласка.
МОСОЛОВ Ю.О. Якраз в продовження нагадуємо, що о 15:30 сьогодні в комітеті відбудеться зустріч з депутатами Бундестагу Шварцом. Сьогодні о 15:30. Шварцем від партії СДПН і Себастіаном Шефером від Союзу 90/Зелені. В режимі офлайн в комітеті, 833 кімната. Запрошуємо вас до участі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
НЕМИРЯ Г.М. Маленька проблема: засідання Ради до 16-ї години.
Намагатися треба, прагнути до кращого завжди.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будемо намагатися. Єдине, що можна.
Дуже дякую, колеги. До побачення.