Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань зовнішньої політики

та міжпарламентського співробітництва

26 квітня 2023 року

Веде засідання голова Комітету МЕРЕЖКО О.О.

 

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Кворум є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Тоді ми можемо починати сьогоднішнє засідання. Я хотів би нагадати, сьогодні дуже сумна річниця – Чорнобильської катастрофи, і ми згадаємо всіх, хто… на жаль, кого зараз немає з нами. І, як ви розумієте, ми живемо в дуже небезпечні часи, коли держава-агресор використовує ядерний шантаж досі. Це небезпечна ситуація, тому ми всі маємо пам'ятати, до яких ризиків і наслідків це може призвести.

Колеги, будь ласка, подивіться на порядок денний. Чи будуть у вас зауваження або пропозиції стосовно порядку денного?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Богдан Васильович має пропозицію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Богдан Васильович.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Добрий день, шановні колеги. Радше технічного плану. Пункт 11, принаймні в тому порядку денному, який є, про підтримку кандидатури Джемаля Озтюрка на посаду заступника Генерального секретаря ПАЧЕС, розглянути відразу після пункту 5, про перенесення головування України в засіданні Генеральної асамблеї ПАЧЕС. Для того, щоб об'єднати в один блок всі питання, пов'язані з ПАЧЕС, а далі за порядком, так, як і є в плані роботи.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Колеги, якщо ніхто не проти цієї пропозиції, то можемо прийняти консенсусом. Хтось проти, ні? Григорій Михайлович, ви хотіли висловитись, так?

 

НЕМИРЯ Г.М. Ні, не хотів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви не проти цієї пропозиції.

 

НЕМИРЯ Г.М. Не проти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тоді, колеги, приймаємо цю пропозицію. Чи хтось ще бажає висловитись з приводу порядку денного? Тоді ставимо на голосування.

Хто за те, щоб підтримати порядок денний з тими пропозиціями, які пролунали.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Немиря?

 

НЕМИРЯ Г.М. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Бардіна. Нема поки що.

Копиленко?

Геращенко?

 

 ГЕРАЩЕНКО І.В. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Іонова? Нема поки.

Руденко?

 

РУДЕНКО О.З. За. Доброго дня.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Доброго дня.

Шараськін?

 

ШАРАСЬКІН А.А. Шараськін – за.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Юраш? Поки нема.

Ясько? Поки нема.

Яременко?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. За.

 

БОГДАНОВА В.О. Марія Миколаївна, ви є?

 

ІОНОВА М.М. А це порядок денний?

 

БОГДАНОВА В.О. Порядок денний.

 

ІОНОВА М.М. Добре, за.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Олександр Любимович, чуєте мене?

7 – за. Рішення прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Рішення прийнято.

І ми можемо переходити до розгляду безпосередньо порядку денного. І перше питання – це проект Закону про денонсацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення. Доповідати з цього питання буде Тетяна Володимирівна Матюх – керівник експертної групи з питань солідарної системи пенсійного страхування Директорату розвитку соціального страхування та пенсійного забезпечення Мінсоцполітики.

Будь ласка, Тетяна Володимирівна.

 

МАТЮХ Т.В. Доброго дня, шановні народні депутати! Враховуючи повномасштабну збройну агресію Російської Федерації проти України, в умовах якої Республіка Білорусь підтримала країну-агресора, а так і з боку російських військ зазнав Державний кордон України з території Республіки Білорусь, що є порушенням норм міжнародного права, мети і засад, якими керувалася Україна, укладаючи міжнародні договори з Республікою Білорусь. Міністерство соцполітики у зв'язку з цим підготувало Закон про денонсацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення.

Проектом закону пропонується денонсувати Угоду між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення. Угода вчинена 14 грудня 1995 року в місті Києві, якою було врегульовано питання державного пенсійного забезпечення громадян, які постійно проживали на території однієї договірної сторони і переїхали на постійне проживання на територію іншої договірної сторони,  при призначенні пенсій передбачалося зарахування трудового страхового стажу, обчислення трудового стажу провадилось відповідно до законодавства договірної сторони. Відповідно до положень угоди у разі її денонсації права громадян, набуті згідно з положеннями цієї угоди, не втрачають своєї сили. Питання пенсійного забезпечення військовослужбовців цією угодою не регулювалися.

Схвалення проекту закону сприятиме приведення договірно-правової бази України у сфері соціального забезпечення у відповідність до національних інтересів та сучасних реалій.

Просимо підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, колеги.

Чи будуть запитання до Тетяни Володимирівни?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Є запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Богдане Васильовичу.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Дякую, пане голово.

Пані Тетяно, скажіть, будь ласка, поясніть, а яким чином буде нараховуватись пенсія тим громадянам Білорусі, які в'їхали на територію України у вигляді втікачів, скажімо, в 2020 році і після нього? Ті, які аргументовано побоюються переслідувань з боку режиму Лукашенка. Яким чином вирішуватимуться питання їх пенсійного забезпечення на території України?

Дякую.

 

МАТЮХ Т.В. Наразі міністерством підготовлені зміни до національного страхового закону, яким буде передбачатися зарахування, принципи зарахування стажу і… (Не чути)

Нашим законом передбачено, що як для громадян України, так і для іноземних громадян та осіб без громадянства, на них поширюється наше законодавство на тих же умовах, як і для громадян України.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Спасибі велике. Чи можна було б просити міністерство в разі, якщо Верховна Рада прийме це рішення, зробити роз'яснення для громадян Білорусі, які є бажаними гостями на нашій території? Тим більше, багато з них беруть участь у відбитті збройної агресії Росії, –  з тим, щоб зняти напругу, нерозуміння, яким чином буде вирішуватися їх доля їх пенсійного забезпечення. Спасибі. З тим, щоб це було публічно.

Ви все дуже гарно пояснити, дякую. Я дуже задоволений вашою відповіддю

 

МАТЮХ Т.В. Ще раз дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тетяна Володимирівна, врахуєте те, що сказав Богдан Васильович?

 

МАТЮХ Т.В. Так, звичайно, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, хтось ще бажає поставити запитання або висловитися? Я не бачу. Тоді давайте поставимо на голосування .

Хто за те, щоби підтримати цей проект Закону про денонсацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення. Хто – за? 

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Немиря?

Бардіна? Нема.

Копиленко?

Григорій Михайлович, ви – за? Бачу.

Бардіна? Нема.

Копиленко? Знову нема.

Геращенко?

 

 ГЕРАЩЕНКО І.В. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Іонова?

 

ІОНОВА М.М. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Руденко?

 

РУДЕНКО О.С. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Шараськін?

 

ШАРАСЬКІН А.А. Шараськін – за.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Юраш? Немає.

Ясько? Теж немає.

Яременко?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. 7 – за. Рішення прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, колеги, рішення прийнято.   

А ми переходимо до наступного питання: про проект Закону про приєднання України до Мінаматської конвенції про ртуть. І з цього питання доповідатиме Сергій Геннадійович Власенко – заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.

Сергію Геннадійовичу, будь ласка.

 

ВЛАСЕНКО С.Г. Дякую за надане слово, Олександр Олександрович.

Вітаю, шановні народні депутати! Сьогодні роковини 37-і катастрофи Чорнобильської, тому міністр не зміг взяти участь в комітеті сьогоднішньому. Представляю наш законопроект.

Законопроект розроблено на виконання рішення Ради нацбезпеки і оборони. Мінамата – це місто японське, коротко вас проінформую, в якому  всередині 50-х років була висока захворюваність. Провелись дослідження. Дослідженнями виявлено, що було забруднення моря викидами від хімічної промисловості, люди там втрачали зір, слух, помирали, декілька тисяч було жертв. І на честь цієї хвороби було створено конвенцію, до якої ми пропонуємо зараз залучитись.

До конвенції залучено більше 137, вже там майже 140 країн, в тому числі весь цивілізований світ: і ЄС, і Великобританія, і Сполучені Штати. Ми намагаємося долучитись туди з 2013 року. Російська Федерація і Білорусь не приєднались. Україна поділяє проєвропейську позицію всього цивілізованого світу, і ми просимо підтримати наш законопроект. Після приєднання ми будемо… у нас є проблема з заводом "Радикал", з забрудненням ртуттю. І будемо звертатись до комісії щодо допомоги нам, тому що попередньо ми звертались, нам зазначали, що "так як ви не члени, не підписанти, тому, вибачте", і відмовляли.

Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дуже дякую вам, Сергію Геннадійовичу.

Будь ласка, колеги, хтось бажає висловитись чи поставити запитання?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Якщо можна, питання поставити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Дякую, пане голово.

Сергій Геннадійович, дякую за інформацію. Я якраз є народний депутат, обраний у виборчому окрузі, до якого належить і територія Дарниці, і згадане вами підприємство, яке створює величезні проблеми і занепокоєння викликає у місцевої громади, і становить загрозу для киян. Скажіть, будь ласка, в разі приєднання до цієї конвенції які конкретні додаткові кроки з метою вирішення цієї, ну, вже занадто застарілої, проблеми здійснить уряд? Що я можу сказати своїм виборцям про те, яким чином цей крок допоможе у вирішенні тих питань, які їх турбують?

Дякую.

 

ВЛАСЕНКО С.Г. Дякую за запитання.

Дивіться, це молода відносно конвенція, у них є грошове забезпечення, тому ми сподіваємося на не тільки методологічну і методичну допомогу, а і фінансову щодо нас, вирішення нашої проблеми болючої з заводом "Радикал".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Чи будуть ще запитання? Не бачу. Тоді, колеги, я ставлю на голосування. Хто за те, щоб підтримати проект Закону про України до Мінаматської конвенції про ртуть?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Немиря?

 

НЕМИРЯ Г.М. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Копиленко? Бачу, за.

Геращенко?  

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Іонова? 

 

ІОНОВА М.М. За.  

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Руденко?

Шараськін?  

 

ШАРАСЬКІН А.А. Шараськін – за.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  Юраш? Немає.

Ясько? Немає.  

Яременко?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Не можу сказати, що я отримав якісь конкретні хороші новини для киян і мешканців Дарниці, але з метою приєднання до решти цивілізованого світу – так, дякую, за.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. 7 – за. Рішення прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Дякую, Сергію Геннадійовичу. Будемо і далі працювати в цьому напрямі, пов'язаному з питаннями екології. Дуже вам дякую.

Ми переходимо до наступного питання: проект Закону про ратифікацію Конвенції держав - членів Організації за демократію та економічний розвиток – ГУАМ про взаємне надання допомоги з консульських питань.

І прошу до слова Романа В'ячеславовича Горяйнова, директора департаменту  консульської  служби Міністерства закордонних справ України.

Будь ласка, Романе В'ячеславовичу, вам слово.   

 

ГОРЯЙНОВ Р.В. Доброго дня, шановний Олександр Олександрович! Доброго дня, шановні народні депутати! Проект Закону України про ратифікацію Конвенції держав - членів Організації за демократію та економічний розвиток – ГУАМ про взаємне надання допомоги з консульських питань було розроблено з метою виконання Україною внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання цією конвенцією чинності. Конвенцію було укладено за результатами переговорного процесу з метою актуалізації положень застарілої конвенції держав-членів ГУУАМ про взаємне надання допомоги з консульських питань від 6 червня 2001 року.

Положеннями конвенції закріплено основні напрями співробітництва консульських служб держав-членів ГУАМ та засади надання взаємного сприяння у сфері захисту законних прав та інтересів громадян України, Азербайджанської Республіки, Грузії та Республіки Молдова у третіх державах, у разі відсутності дипломатичних представництв або консульських установ держави громадянство особи в державі їх перебування, а також визначено організаційно-правові засади надання такого сприяння. Зокрема, передбачається надання допомоги постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій, стихійних лих, сприяння розшуку громадян, місцезнаходження яких невідоме; отримання відомостей про заарештованих/затриманих громадян, сприяння у разі нещасних/смертельних випадків з громадянами, надання правової та консультативної допомоги громадянам, витребування документів соціально-правового характеру, надання допомоги суднам тощо. Конвенція також встановлює строки та процедуру інформування сторін про надзвичайні події, які сталися з їхніми громадянами. Водночас важливим моментом надання допомоги є згода країни перебування на вжиття відповідних дій. Імплементація конвенції після набуття неї чинності не потребуватиме додаткових витрат з державного чи місцевого бюджетів і не призведе до зменшення фактичних доходів бюджету.

Згідно з абзацом першим статті 11 конвенції вона набуває чинності з дати здачі депозитарію четвертого повідомлення, яке підтверджує виконання сторонами своїх внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності конвенцією. Після набрання конвенцією чинності Конвенція держав-учасниць ГУУАМ про взаємне надання допомоги з консульських питань від 7 червня 2001 року припиняє свою дію. І за інформацією Секретаріату ГУАМ наразі процедури про набрання конвенцією чинності завершила Азербайджанська Республіка. Тому просимо підтримати зазначений проект закону.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Чи будуть запитання до Романа В'ячеславовича? Хто бажає висловитися чи поставити запитання?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Давайте підтримаємо. Хороша ідея, хороша річ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Оскільки пролунала ця пропозиція, я ставлю її на голосування.

Хто за те, щоб підтримати проект Закону про ратифікацію Конвенції держав-членів Організації за демократію та економічний розвиток - ГУАМ про взаємне надання допомоги з консульських питань? Хто – за?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Немиря?

 

НЕМИРЯ Г.М. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Копиленко? Олександр… Бачу. Дякую. За.

Геращенко?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я – за.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Іонова?

 

ІОНОВА М.М. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Руденко?

 

РУДЕНКО О.С. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Шараськін?

 

ШАРАСЬКІН А.А. Шараськін – за.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Є.

Юраш?

Ясько – немає.

Яременко?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

8 – за. Рішення прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення прийнято.

Дуже дякую. Дуже дякую, Романе В'ячеславовичу.

Ми переходимо до наступного питання і наступний блок питань міжпарламентської співпраці, і четверте питання порядку денного: про участь парламентської делегації Верховної Ради України у Генеральній асамблеї Міжпарламентської асамблеї православ'я, яке відбудеться у місті Халкідіки у період з 29 червня по 3 липня 2023 року.

І я прошу до слова Богдана Васильовича.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Дякую. Я сьогодні зловживаю словом. Спробую лаконічно.

Колеги, за вашим рішенням відбулось експертне обговорення зазначеної теми у нас в комітеті. У вас є матеріали за результатами цього експертного обговорення. Хочу подякувати всім, хто взяв участь, і секретаріату за якісну і швидку організацію цього заходу.

Особливих дискусій не було під час експертного обговорення. Представники і державних органів, і недержавних достатньо однозначно висловились про те, що приймати запрошення для участі у формальній сесії організації, яку очолюють росіяни, ми не можемо. Разом з тим, так само одностайно висловлена думка про те, що залишати такий важливий пласт інформаційної дипломатичної роботи, як питання релігії, без участі України не можна, оскільки це звужуватиме наші можливості і розширюватиме можливості ведення інформаційної пропагандистської роботи країни-агресора.

Тому в результаті дискусії, де швидше обговорювались питання як краще реалізуватися, ніж що зробити. Що зробити було достатньо однозначно підкреслено, ще раз кажу. Приблизний план дій запропонований, він приблизний, бо, наприклад, з того моменту, як відбулося експертне засідання, відбулась подія, рішення про проведення парламентських виборів у Греції у травні, як на мене, ставить під сумнів доцільність надсилання листа спікеру грецького парламенту. Але тим не менше алгоритм прийняття звернення Верховної Ради до країн-учасниць асамблеї православ'я Міжпарламентської і робота з урядом, і з парламентом Греції про недопущення російської делегації на цей захід має бути зроблено, з моєї точки зору, це правильна пропозиція.

Так само формування делегації, тут були різні думки. Чи постійної делегації, все ж таки сформувати її в… МАП Верховної Ради України, але направити її просто в Грецію для роботи і з грецькою стороною, і з делегаціями іншими на сесії, чи не формувати постійну делегацію, а створити делегацію ad hoc, яка з тією ж метою повинна відвідати Грецію в період проведення сесії МАП для відповідно ведення інформаційно-роз'яснювальної роботи з делегаціями, з іншими країнами і з грецькою стороною.

Власне кажучи, все. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Богдане Васильовичу, ми маємо прийняти рішення, чи просто взяти до відома цю інформацію?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. У нас залишається невирішеним питання нашої участі, тому рішення ми маємо прийняти. Тобто у нас є формально приводом для всіх обговорень і винесення є звернення Генерального секретаря МАП до парламенту України із запрошенням до участі в сесії. І це запрошення потребує відповіді. Ми можемо, ще раз кажу, відповідь сформувати у вигляді великого плану дій, який передбачатиме і формування делегацій, і рішень, і звернення, і надсилання відповіді, можемо в якійсь інший спосіб, але рішення треба прийняти.

Моя пропозиція така, що все ж таки варто прийняти звернення Верховної Ради до країн-учасниць МАП, в якому роз'яснити нашу позицію, звернути увагу на неприпустимість участі росії. Справа в тому, що деякі органи МАП очолюють... Перша за все всі представники росії в МАП є підсанкційними особами, підсанкційними особами згідно українського права, згідно права Європейського Союзу і багатьох інших держав.

Тому тут два питання, як на мене, практичних для української дипломатії: робота з грецькою стороною про недопущення на території Греції як країни ЄС підсанкційних осіб, які працюють в МАП.

І друге. Це питання до нашого парламенту, до парламентів, які повинні цю роботу провести. Цю групу треба... або делегація, або робоча група її треба сформувати. І я думаю, що разом з Комітетом з питань інформаційної та гуманітарної політики все-таки як профільна інституція парламенту з питань релігійної свободи і так далі, і так далі треба сформувати цю делегацію для того, щоб вона працювала з усіма  країнами-учасницями чи з усіма парламентами-учасницями МАП щодо видворення росіян, зміни, скажімо, керівництва. В МАП є дуже прикрі статутні положення, які закріплюють виняткові права двох держав – Греції і Російської Федерації, наприклад, у представленні православних церков чи православних народів в ООН і в Європейському Союзі.

Тобто є низка питань, які треба нам обговорити між собою, тобто сформувати позицію Верховної Ради України щодо реформи, змін в МАП, щодо уможливлення участі України в діяльності цієї організації, і відповідно з відповідними повноваженням сформувати. Є ще пропозиція, була сформована така, що делегація, яка повинна відвідати Грецію в період сесії МАП, це кінець червня – початок липня, повинна включати в себе і представників органів центральної виконавчої влади, і представників громадянського суспільства і священнослужителів, так, з тим, щоб позиція України була представлена широко, вагомо, аргументовано, щоб вона мала і раціональну, і емоційну складову з тим, щоб ми могли покласти початок активній роботі в цьому напрямку і без…

Скажімо, була пропозиція, оскільки у нас друге питання для обговорення на експертному засідання була наша інформаційно-роз'яснювальна робота з питань фактично протидії ворожій пропаганді в сфері свободи совісті і ситуації з релігіями в Україні, тобто ситуації навколо РПЦ в Україні. Була пропозиція, що якраз всю діяльність Верховної Ради і майбутньої делегації на МАП використати як платформу, як базу для ведення інформаційно-роз'яснювальної роботи України в цій сфері.

Я абсолютно підтримую пропозиції ці і звернення Верховної Ради до парламентів-учасників МАП і формування делегації для ведення інформаційно-роз'яснювальної роботи у цьому питанні, яке, ми вже бачимо, активно використовується ворожою стороною для розмивання міжнародної спільноти, єдності на підтримку України, в тому числі у таких життєво важливих питаннях, як надання військової і всіх інших видів допомоги Україні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тобто я розумію, є дві пропозиції. Перша – ініціювати процес розроблення постанови Верховної Ради. Це перша. А по-друге, друга пропозиція – це сформувати делегацію. Я правильно зрозумів?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Абсолютно правильно, пане голово. Так, ви правильно зрозуміли.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді я ставлю на голосування...

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. А я руку підняла. Ні-ні, я руку підняла.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, вибачте. Ірина Володимирівна, будь ласка.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую.

Я, по-перше, хочу подякувати колегам, які взяли участь у цьому експертному обговоренні, воно було важливим. На жаль, не змогла доєднатися через відрядження, але зараз з цікавістю послухала Богдана щодо підсумків цього засідання, це важливо. Мені здається, це хороша практика, відкладати певні питання, які потребують роз'яснення.

Я цілком підтримую те, що сказав Богдан, мені здається, що навіть тут не треба ставити на голосування, це очевидні речі. От у мене просто фактично запитання. Якщо ми почнемо тут ще, я не знаю, бюрократизувати підготовку цієї заяви, воно затягнеться. У мене питання: хто її має розробити, цю заяву? Наш комітет спільно з Комітетом інфополітики, чи на себе це колеги візьмуть таку, хто є експертом в цій темі, таку ініціативу? То це я тільки те, що хотіла уточнити. Це перше.

І друге. Також я підтримую щодо формування делегації, теж не знаю, чи вона буде постійна, чи разова, ця делегація, але, очевидно, що її треба сформувати. Єдине що, мене занепокоїла інформація, не знала, що дві країни мають особливі повноваження в ООН і в Європейському Союзі щодо цієї делегації. Не дуже вірю, що ми зможемо тут якось переконати Грецію і Росію, але треба працювати. І, можливо, нам варто від комітету зробити... (Не чути) щодо цього, тому що, я думаю, небагато експертів в нашому парламенті, які володіють цією інформацією, я, зокрема, вперше почула, і надіслати представникам груп дружби, щоб ми цю позицію теж включили в нашу роботу з групами дружби.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Хтось ще бажає висловитися?

 

ІОНОВА М.М. Я підняла руку.

 

НЕМИРЯ Г.М. Я хотів би.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Григорій Михайлович і Марія Миколаївна потім, так.

 

НЕМИРЯ Г.М. Колеги, у мене є питання стосовно критеріїв, які визначають участь/неучасть, формат участі в міжпарламентських органах. Наприклад, з деяких часів українська делегація в рамках Парламентської Асамблеї ОБСЄ бойкотує засідання, оскільки там бере участь у роботі російська делегація.

У даному випадку, якщо є рекомендація взяти участь, не просто в засіданні Міжпарламентської асамблеї православ'я, а й в рамках заздалегідь нерівних умовах з огляду на статутні речі, посади, які займають громадяни Російської Федерації, я хотів би тоді почути, в чому тут є різниця. Чи це залежить від того чи іншого органу міжпарламентського, як наприклад, ОБСЄ, Міжпарламентської асамблеї православ'я? Хоча очевидно, що це не є однотипні парламентські структури. Це перше питання моє, чи розуміємо ми, чи є якийсь такий підхід, чому в одному випадку так, в іншому – інакше.

І друге питання: чи відома позиція з точки зору цієї асамблеї Єпіфанія? Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, це запитання адресовані Богдану Васильовичу.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Так, дякую, я можу відповісти. Я, мабуть, не зовсім точно якось висловився чи доніс свою позицію.

Одностайно експертна група висловилась про недоцільність участі у формуванні постійної… про недоцільність прийняття запрошення на сесію МАП. Тобто приймати запрошення і брати формально участь у сесії МАП в нинішніх умовах визнано недоцільним. Пропозиція полягає в тому, щоб сформувати делегацію для обговорення всіх питань, які турбують Україну.

Фактично пан Григорій абсолютно правий, згадавши досвід ОБСЄ, цей досвід називався як певною мірою взірцевий або як приклад того, що можна зробити в МАП. Тобто сформувати групу людей, фахівців з числа народних депутатів, з числа представників органів виконавчої влади і громадянського суспільства, які би перебували в Греції в період проведення сесії МАП і вели роз'яснювальну, інформаційну і іншу роботу із делегаціями на сесії МАП, не відвідуючи саму сесію. І відповідно вели б інформаційну роботу в засобах масової інформації для того, щоб пояснити занепокоєння України і привернути увагу до тих порушень, які, скажімо, Росія здійснює, вибачте, порушення – зовсім не коректний термін, до злочинів, здійснених у релігійній сфері, у сфері руйнування пам'яток архітектури, релігійних споруд і так далі, і інших злочинів, які здійснюються Російською Федерацією на тимчасово окупованих територіях.

Тому така пропозиція: саме використати досвід делегації нашої в ОБСЄ. І правильно зауважено паном Григорієм, що є певна відмінність між ОБСЄ, звичайно, Парламентською асамблеєю і МАП, але з урахуванням цих відмінностей спробувати повторити цей підхід, направлення делегації для обговорення, не для участі формальній у сесій, а для обговорення проблем занепокоєнь України і з Грецією, і з грецькою православною церквою. Можливо, обговорювалось...  Фактично більшістю експертів підтримана пропозиція, щоб ця делегація коротко відвідала Стамбул для проведення зустрічей з Вселенським патріархом для пояснення ситуації в релігійній сфері і залучення його на підтримку України, тим більше, що ми по його заявам і його діяльності активній розуміємо, що ця підтримка і так у нас є.

Що стосується позиції Православної церкви України, заступник голови управління міжцерковних зв'язків... здається, міжнародних церковних зв'язків (так, я можу помилитися в посаді, вона є у списку в матеріалах, які вам надані) митрополит Білоцерківський Євстратій брав участь у експертному засіданні як представник єдиної офіційно визнаної церкви в Україні православної і був активним учасником дискусії, йому якраз... Вибачте, я не буду розказувати персонально, хто давав які пропозиції, але в цілому тобто його позиція повністю відображена в тому документі, який наданий вам до розгляду, і в тих заявах, які я сьогодні зробив на засіданні.

Тобто немає розбіжностей, не було розбіжностей між представниками парламенту, які брали участь в експертному засіданні, між представниками органів центральної виконавчої влади і представником Православної церкви України. Звичайно, запрошення надсилалося на ім'я... запрошення ПЦУ для участі відправлялося на ім'я предстоятеля церкви, і це внутрішнє рішення ПЦУ направити саме митрополита Євстратія для обговорення. Бо питання пана Григорія про пропозицію Єпіфанія. Тобто особисто владика не брав участі в цьому засіданні, але його уповноважений представник дуже чітко висловився з усіх питань порядку денного і немає протиріч, ще раз кажу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Марія Миколаївна, будь ласка.

 

ІОНОВА М.М. Богдане Васильовичу, дякую за аналіз ситуації.

Єдине, що хотіла б пана Копиленка попросити, можна все ж таки мікрофон виключити, бо дуже заважає, якщо чесно. Дякую.

Моя пропозиція наступна. Долучити до обговорення заяви …(Не чути) ви вже зазначили, що там будуть представники і громадянського суспільства, і релігійних, ну, тобто щоб з ними теж скоординувати по заяві Верховної Ради.

Друге. Моя теж пропозиція: долучити до делегації омбудсмена і дійсно тих все ж таки народних депутатів, які розбираються в цій тематиці. Я би дуже радила нашого Ростислава Павленка, тому що він займався питаннями Томосу і в нього дуже багато контактів, і, в принципі, його там знають.

Наступна моя пропозиція. У зв'язку з тим, що пан Богдан сказав щодо особливих повноважень Росії і Греції. Я би запропонувала якраз до цього засідання хоча б онлайн зустріч з Комітетом закордонних справ парламенту Греції, ну хоча б онлайн, і теж їх, наприклад, запросити в Україну. І, до речі, в програму можна включити, в тому числі розглянути і ці питання. Це можна, може, поєднати це з групою дружби. Тобто тут треба подумати і подивитися на склад комітету і групи дружби.  

І останнє. Звернутися до уряду, от ви правильно сказали, що стосується інформаційної політики все ж таки, щоб окремо, мабуть, якийсь мінімальний проект був розроблений щодо інформаційної політики саме зовні там під час проведення цього заходу, щоб, як-то кажуть, ми не постфактум якісь речі говорили, а якась була запланована історія до, під час і після. Такі мої пропозиції.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Хтось ще бажає висловитися? Я не бачу. Тоді, колеги, чесно кажучи, пролунало багато пропозицій, давайте тоді по черзі, по порядку голосувати ці пропозиції. Переходимо в стан голосування.

 

ІОНОВА М.М. Давайте послухаємо пана Богдана, може, в нього є якісь заперечення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, так.

 

ІОНОВА М.М. В принципі, його пропозиції не потребують… Мені здається, що всі будуть – за. Тут, може, виправити мене.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Колеги, що стосується персонального складу делегації. Нехай поправить мене присутній тут пан Юрій Мосолов. У нас, здається, що регламентами МАП ми маємо право на п'ять делегатів, якщо мова іде про постійну делегацію. Але зараз, Юрій, виправите, якщо я неправий. Ще раз кажу, особисто я вважаю, що краще все-таки сформувати делегацію ad hoc. Але навіть формуючи делегацію ad hoc, я би зробив її у тому вигляді за тими принципами зібрав би, використав, якій би ми використали для формування постійної делегації. Це максимальне представництво різних фракцій в цій делегації. І таким чином, звичайно, кожна фракція матиме право вирішити самостійно, кого делегувати. У нас було певне таке внутрішнє закрите обговорення персонального складу, називались різні прізвища, з Потураєвим ми це обговорювали. Єдине у нас буде, але це неформальне, звичайне прохання до представників фракцій англомовних представників підібрати, тих, які можуть вільно висловлювати позицію, брати участь у дискусії. Далі експертність або є, або набудеться  в процесі підготовки, але це, ще раз кажу, на розсуд фракцій.

Що стосується представників інших структур, не Верховної Ради в цій делегації, для мене, правда, питання, яким чином це буде формуватися з точки зору фінансування, але потім будемо обговорювати ці деталі. Називалося Міністерство інформаційної політики, називалась Державна служба етнополітики і свободи совісті, її представників. Тим паче, що нинішній очільник Державної служби етнополітики брав участь в роботі останньої делегації України на сесії МАП у Грузії, яке фактично обернулося масовими заворушеннями на вулицях Тбілісі з метою не допустити росіян до парламентської зали для проведення цих, пан Єленський мається на увазі.

І мова йшла, представник в тому числі і ПЦУ, і інші говорили, називали перш за все, у нас є спеціалізовані громадські організації, які займаються  дослідженнями і вже оприлюднили їх про злочини Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях. Говорилося про можливість включення до цієї делегації священиків, священнослужителів, які пережили особисто російський полон, можливість включення до делегації членів сімей знищених росіянами священиків українських. Тобто називалися різні пропозиції, і мені здається, що це вже таке питання важливе, але не першочергове.

Першочергове, нам треба вирішити, що ми робимо з представниками Верховної Ради України, як ми формуємо цю делегацію. А далі вже будемо вирішувати з урахуванням всіх складностей, в тому числі необхідності пошуку джерел фінансування роботи цієї делегації, оскільки ми розуміємо, що фінансування Верховної Ради не може бути використане для забезпечення участі в делегації не представників Верховної Ради, ні народних депутатів, ні Апарату Верховної Ради.

Тому ще раз кажу, тобто я би починав з того, що нам треба сформувати позицію, і позиція може бути сформована у вигляді постанови і звернення Верховної Ради. В постанові ми доручимо Кабінету Міністрів України провести консультації з урядом Греції щодо недопущення підсанкційних осіб, тобто цим ми закриємо це питання.

В принципі, під час експертного обговорення вже проговорювалася можливість того, що в короткий термін наш секретаріат, секретаріат нашого комітету, разом зі службою етнополітики МЗС такий проект підготує, і ми достатньо швидко зможемо його обговорити з тим, щоб винести на найближче засідання Верховної Ради, яке я не маю право публічно оголошувати, але всі ми розуміємо, коли буде.

Тому я б починав з того, щоб прийняти рішення про звернення, далі формування делегації, яка і сформує подальшу позицію, і братиме участь в її реалізації – і щодо статуту МАП, і щодо роботи інформаційно-роз'яснювальної про релігійну свободу в Україні, і про злочини Російської Федерації на території України.

Дякую.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Колеги, вибачте, будь ласка. Вибачте, пане Олександре. Я зараз залишуся без зв'язку, тому що в дорозі …(Не чути) Я боюся, щоб ви не залишилися без кворуму. Я "за" за всі там закони і наші рішення далі я – за. Просто, вибачте, будь ласка. Якщо мій голос там десь треба, то врахуйте, що я – за.

Дякую дуже.

 

БОГДАНОВА В.О. Богдан Васильович, Олександре Олександровичу, дозвольте, будь ласка. Якщо там буде 5 членів, до 5, беремо 5, то навіть…

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Там вийде по людині від фракції так, як всі формуються.

 

БОГДАНОВА В.О. Там дивіться, Ірина Володимирівна, чи від "слуги" буде два, якщо рахувати квоти, чи буде від кожного по одному, і треба вирішити щодо представництва …(Не чути)

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Це ми вирішимо тоді на засіданні, я думаю, Погоджувальної, можливо, там проговоримо це питання.

 

БОГДАНОВА В.О. Тому я це питання піднімаю, щоб ви мали це на увазі.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я почула, я спробую з колегами його підняти і проговорити. Дуже дякую. Добре.

Вибачте ще раз, колеги. Пане Богдане, реально, було дуже цікаво і важливо. Ще раз вам дякуємо, що взяли участь в цьому обговоренні. Єдине, моя рекомендація, щоб ми зараз не просто проголосували, що треба напрацювати рішення, можливо, там наш комітет разом з інфополітики його напрацювали і запропонували. Бо його ж, дійсно, має тоді ще подивитися і урядовий комітет.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Пані Ірино, власне кажучи, я б розглядав цю делегацію, яку ми повинні сформувати, як робочу групу, яка напрацює. І ми можемо застосувати комбінований підхід. Наприклад, два представника в цій делегації представники профільних комітетів, а три – від політичних фракцій. Але, ну, це наша справа, як ми сформуємо її. Але, ще раз кажу, оце і буде робоча група, яка повинна сформувати позицію.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Підтримую і такий варіант. Я за, от, знаєте, те рішення, яке зараз буде сформульовано, я за, і далі я за нашу делегацію в ПАЧЕС. За все, що стосується ПАЧЕС, мій голос за.

Дуже дякую. Вибачте, будь ласка. До зустрічі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, тоді давайте поставимо на голосування…

 

НЕМИРЯ Г.М. Шановні колеги, вибачте, я ще хотів би зазначити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

НЕМИРЯ Г.М. Тут є дуже багато невизначеностей, які… в даному випадку я навряд чи можу підтримати будь-яке рішення. Якщо це не буде делегація, то тоді автоматично постає питання credentials. Це означає, що, якщо це не є делегація як делегація в рамках статутних правил і процедур цієї Міжпарламентської асамблеї православ'я, то, очевидно, що навіть сама якась участь під час засідання, навіть доступ до приміщень, які будуть відбуватися, можуть стати проблемою.

Друге. Оскільки немає делегації, оскільки немає відповідних таких речей, які б дозволили сказати, чи є у нас знання щодо проектів резолюції або якихось документів, заяв, які планує або не планує приймати ця Міжпарламентська асамблея православ'я. Якщо є, то бажано б знати, які є позиції інших делегацій до цієї, чи ми можемо в даному випадку працювати, щоб не просто приїхати і говорити, що ай-яй-яй, а працювати по документах. Чи є у нас розуміння, яким чином можна змінювати або вносити поправки до процедурних статутних речей цього органу, для того щоб ініціювати з огляду на те, що є держава-агресор, держава-терорист, і в даному випадку залишати питання таким, як воно є з точки зору надмірної ваги в процесі прийняття рішень з боку російської федерації, є аморально, неприпустимо. Чи є напрацьовані відповідно зміни або проект змін до оцих от речей? Тому що без цього, без знання оцих всіх речей, без підготовки відповідної, мені здається, що це скоріше буде, може стати подарунком до дуже потужної пропагандистської машини Російської Федерації, яка на повну може використати недостатню підготовку цієї майбутньої делегації в рамках заходу, який вже дуже швидко має відбутися.

От у мене не вистачає відповідні на ці запитання, тому я поки що не зможу результативно проголосувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, дякую.

Колеги, хто ще бажає висловитися? Я не бачу. Тоді давайте переходимо до формулювання і голосування.

Богдане Васильовичу, будь ласка, сформулюйте пропозиції так, щоб ми могли одразу проголосувати.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Рекомендувати Верховній Раді України прийняти звернення до парламентів-учасників Міжпарламентської асамблеї православ'я з роз'ясненням позиції Верховної Ради України щодо неприпустимості участі держави-агресора в діяльності цієї організації та щодо ситуації зі злочинами, здійсненими Російською Федерацією на тимчасово окупованих територіях України в сфері релігії. Це перше.

Друге. Сформувати… далі ми можемо, я боюсь, що якщо я дам альтернативу, да, то ми не виберемо, – може бути або делегація, або робоча група по підготовці участі. Я би сказав, сформувати делегацію України…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Так, делегацію, вибачте, Верховної Ради України для, зараз скажемо, для проведення консультацій, так, щодо…  А дальше ми фактично повторюємо назву нашої постанови.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Це дві окремі пропозиції.

Єдине питання, Богдан Васильович...

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Да. І тут, якщо можна, якщо можна, пане голово, просто короткий коментар. Запрошення, яке ми отримали для участі в сесії, говорить, що ця сесія, в її назві закладено питання перспектив діяльності МАП, тому така постановка питання з нашого боку більш ніж актуальна.

Відповідей на питання пана Немирі чи знаємо ми, чи не знаємо, немає по одній простій причині – ми не формували делегацію і не займалися цим останні роки, тому нікому було знаходити відповідь на ці питання. І якщо ми сьогодні не приймемо рішення про формування чи-то робочої групи, чи делегації для цього, ми так і не отримаємо відповіді на ці питання. Тому хоча я вивчив те, що я міг вивчити, сайт, наприклад, цієї організації, у неї є лише за лютий минулого року дві заяви щодо ситуації в Україні, після того вона не цікавилася ситуацією в Україні. Але тим не менше вона періодично цікавиться питаннями, які виникають, конфліктними навколо православних святинь і ще, і ще, і ще, і так далі.

Ще раз кажу, тобто питання порядку денного формального і документів, які виносяться у червні-липні на сесію МАП для нас неактуальне, оскільки пропозиція полягає в тому, що ми формально не відвідуватимемо цю сесію і не братимемо участь в роботі організації, поки її очолює представник Російської Федерації.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Богдане Васильовичу, від мене запитання, якщо можна. А чи є, дійсно, потреба в тому, щоб ухвалити відповідну постанову, заяву Верховної Ради, чи можна, скажімо, зробити спільну, прийняти спільну резолюцію Комітету з питань зовнішньої політики та комітету Потураєва?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Можна навіть лист Голови Верховної Ради якийсь підготувати, але питання в тому, що мова йде про діяльність Верховної Ради України в міжпарламентській асамблеї. І це питання не належить до компетенції двох комітетів, це питання Верховної Ради України. Ми ж розуміємо, що сфера нашої компетенції трохи нижча, ми лише рекомендуємо певні проекти рішень, які приймає Верховна Рада України. 

Тому висловити якусь позицію комітети можуть, але рішення відповідне, тобто що нас турбує чи що ми хочемо добитися в цій організації, звичайно, може прийняти лише Верховна Рада України. Це на наш розсуд, що ми, який спосіб реагування на ситуацію ми оберемо. Можна, ще раз кажу, є інші способи, крім заяв комітетів і рішення, і заяви Верховної Ради.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді я ставлю першу пропозицію стосовно розроблення і прийняття відповідно постанови Верховної Ради. Так?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Це моя пропозиція, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Я ставлю тоді на голосування. Хто за те, щоб підтримати цю пропозицію?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Немиря?

 

НЕМИРЯ Г.М. Постанову я готовий підтримати, якщо ми побачимо потім текст. А поки що за підготовку такої постанови – за.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Копиленко?

Геращенко? За.

 

ІОНОВА М.М.  Вона сказала, що "за".

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  Іонова?

 

ІОНОВА М.М. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Руденко?

Шараськін?    

 

ШАРАСЬКІН А.А. За.  

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Яременко?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. 7 – за. Рішення прийнято.

 

ІОНОВА М.М.   Вибачте, а можна все ж таки, щоб ми листа направили на уряд, щоб правильно інформаційну кампанію підготували? Це важливо, до, під час і після. Хай...

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Марія, я думаю, що ми можемо в текст постанови до звернення зашити будь-які доручення Кабінету Міністрів, які вважатимемо релевантними.

 

ІОНОВА М.М. Дякую. Добре. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги,

Наступна пропозиція стосовно формування делегацій, так, я правильно розумію? Тоді хто за те, щоб...

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Можливо, пане голово, чи можна, скориставшись вашим дозволом, звернутися до пана Немирі, чи змінить він свою позицію, якщо мова буде іти не про делегацію, а про робочу групу для розгляду питань участі України в МАП і ведення інформаційної роботи у сфері релігійних свобод в Україні?

 

НЕМИРЯ Г.М. Робочу групу – так, делегацію, я думаю, що передчасно.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Пане голово, з вашого дозволу, для того, щоб досягти консенсусу, бо питання все-таки важливе і краще його консенсусом вирішувати, я пропоную другим питанням це створити робочу групу відповідно для…  так, як було озвучено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На чолі з вами, Богдане Васильовичу. Так, ви не проти?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Якщо комітет… В рамках комітету ми можемо таке рішення приймати, я не буду заперечувати, спасибі за довіру. Якщо вона буде міжкомітетська і так дальше, то це вже буде складніше щодо… Я думаю, що вже група там сама повинна визначитися, хто буде її головою. Якщо комітет мене делегує, я працюватиму, це важливе питання, я його розумію.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. А ми зараз ніякі критерії не приймемо з формуванням цієї групи, щоб було, бо так просто, от ми зараз будемо писати лист на Голову Верховної Ради і…

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Якщо це не делегація, то в нас взагалі ніяких обмежень немає насправді. Тобто ми би звернулись… Ми можемо так: звернутися до комітету…

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Сформувати групу з представників Комітету закордонних справ, комітету Потураєва, фракцій…

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Та всіх фракцій, депутатських груп. Я підтримую таке формулювання. Мудро. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тоді я ставлю на голосування цю пропозицію саме в цьому формулюванні, тобто сформувати відповідну робочу групу. Хто – за?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я – за.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Немиря?

 

НЕМИРЯ Г.М. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Копиленко? Не видно.

Геращенко. А, "за" казала.

Іонова?

 

ІОНОВА М.М. Іонова – за.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Руденко?

Шараськін.?

 

ШАРАСЬКІН А.А. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Яременко?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. 6 – за. Рішення прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, колеги.

Переходимо до наступного питання. Воно в нас подвійне, ПАЧЕС, так, про перенесення головування України в засіданні Генеральної асамблеї Парламентської асамблеї Організації Чорноморського економічного співробітництва, і ми вирішили додати одинадцяте питання про підтримку кандидатури Джемаля Озтюрка на посаду заступника Генсека ПАЧЕС. Так? Тобто ми разом розглянемо ці два питання, як пропонував Богдан Васильович.

Юрій Олександрович, будь ласка.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Олександр Олександрович, долучилася керівник делегації, пані Пуртова з нами. Можливо…

 

ПУРТОВА А.А. Дякую, Юра.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, тоді пані Анна. Пані Ганно, будь ласка.

 

ПУРТОВА А.А. Доброго дня, шановні колеги. Дякую за можливість проговорити це питання, бо питання трішечки таке, чутливе, мені дуже важливо почути ваші думки та пораду.

Також зі мною доєдналися ще двоє колег з асамблеї, це Мовчан Олексій і Маріковський Олександр, бо вони також хочуть висловити свою думку.

Коротко, в чому полягає ситуація. В ПАЧЕС у нас асамблеї проводяться кожні 6 місяців, кожні пів року, і головують різні країни, в Регламенті це прописано, за алфавітним принципом. Зараз, в травні, закінчується головування в Туреччині, в Анкарі, і після цього головування по алфавіту переходить до України. Тобто в листопаді цього року, з травня 6 місяців в нас проходить, ми повинні приймати в себе колег з 13 країн, мінус одна країна – Росія, тобто це буде 12, в Україні. В цьому є свої плюси і мінуси, які я бачу зі свого боку, але буду дуже рада прокомунікувати і почути ваші думки.

Плюси – це те, що фактично делегації з цих країн приїжджають до нас, ми можемо з ними більш тут спілкуватися, можемо показати на землі, що в нас коїться, і що як проходить зараз. Мінуси – це те, що країна згідно Регламенту, яка приймає в себе всі делегації, вона оплачує повністю всі видатки по організації цієї асамблеї. Тобто це і проживання, і перекладачі на всі мови і так далі. Тому це дуже така чутлива історія, бо для нас це зараз не дуже легко профінансувати.

Я попередньо проговорювала вже цю ситуацію з МЗС і зі спікером нашого парламенту, щодо цього. МЗС каже і рекомендує розглянути можливість щодо проведення асамблеї в онлайні, але, чесно скажу, такого досвіду не було, був частковий: якщо якась країна не може приїжджати, то її долучають в онлайні, але, прям так щоб Генеральна асамблея проходила, такого не було. Не впевнена, що інші країни це підтримають і проголосують.

Або передати наступній країні, яка йде за нами. За нами по алфавіту йде Албанія. Албанія сказала, що вони проводити в себе не будуть, знову ж таки через те, що вони не готові це все оплачувати, вони, в принципі, ніколи не проводили і не планують.

Наступна країна після Албанії – це Вірменія. І тут трішечки, знову-таки, якщо ми відмовляємося, віддаємо їм, не зовсім коректна історія, тому що вірмени, ви знаєте краще, ніж я, не дуже нас наразі підтримують. Позиція спікера була така, що він хвилюється питанням знову ж таки видатків, тому що це дорога буде історія, наскільки ми можемо це собі зараз фінансово дозволити. Тому, як я вже сказала, да, є там свої плюси і мінуси, з політичного. З дипломатичного боку було б непогано їх сюди всіх запросити і поспілкуватися, попрацювати тут, але ми вагаємося трошки. Тому буду дуже вдячна почути ваші поради, як правильно буде для країни зробити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

А у мене запитання. А ви що пропонуєте, яка більш раціональне, ви фахівець в цій темі, яке рішення ви очікуєте від комітету?

 

ПУРТОВА А.А. Якщо чесно, відверто, не знаю. То я вважаю це правильно, якщо ми можемо це дозволити собі фінансово. Бо, звісно, якщо до нас приїдуть ті ж греки, я чула зараз ваше останнє питання, чула по Греції, ми з ними дуже класно працюємо, з їх парламентом. Ми, в принципі, з усіма парламентами вже налагодили такі особові стосунки, навіть вірмени вже трошечки на нашому боці тут підігрують нам, коли можуть. І, дійсно, якщо вони сюди приїдуть, то це класно повозити їх, показати, завести їх в Раду, зробити слухання з вашим комітетом і пропрацювати. Це буде великий плюс. Але це дорого. Це, дійсно, дорого. І всіх проплатити, це буде велика кількість людей. Це ж вони їдуть зі своїми секретарями, тобто це буде десь 200 людей, яких нам потрібно зустріти десь чи в Кишиневі, чи у Варшаві, довезти сюди, і це все видатки. Тобто питання, як завжди, на жаль, в грошах.

Якщо можна,  я б додала ще слово Олексію Мовчану, він зі свого боку ще додасть, він з нами в онлайні. І потім будемо раді почути, що ви скажете. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І Олександр.

 

ПУРТОВА А.А.  Саша, також дякую, що долучився.

 

МОВЧАН О.В. Доброго дня, шановні колеги. Я можу тільки підтримати позицію голови нашої делегації. Це дуже складний майданчик – ПАЧЕС, саме тому що на ньому завжди проводила російська федерація, власне, і зараз ситуація змінилася. Тобто вони контролювали регіон і хороводили на цьому майданчику. Зараз ситуація змінилася, і на останній асамблеї в Сербії їх мандати навіть не підтвердили, тобто вони не могли брати участь в засіданні. Тобто це показало, що все-таки не такий вже втрачений цей майданчик для України, а, навпаки, там багато наших союзників, вони нас підтримують, вони готові об'єднуватися заради України. І ми бачимо в цьому можливість, яку треба розвивати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка.

 

МАРІКОВСЬКИЙ О.В. З вашого дозволу. Хочу сказати, що у нас на попередній Генеральній асамблеї, на яку ми їздили в Сербію, у нас дуже активна робота пройшла. Ми, по суті, із маргінальної організації для України, яка була маргінальною відверто, тому що Україна не була суб'єктна в цій організації, ми створили прецедент нашої суб'єктності. Ми завдяки нашій команді на чолі Анни Пуртової, ми не допустили більше 12 претендентів в цю делегацію від Росії і не підтвердили віцепрезидента від Росії. Тобто, по суті, ми стали суб'єктними в прийнятті рішень Генеральної асамблеї. Тому це перший факт, який за підтримку.

Друга історія – це зафундаментувати наші взаємозв'язки з тими парламентарями, які вже встановились. Тобто поки до них не підкотилась з якоїсь сторони знову Росія і не сказала, а то, ми зробимо то, ми там червону ікру вам, чорну ікру, там дівчат і ще щось, вибачте за таке… як Росія вміє це робити. Скажіть… Тому нам варто наші цінності, ту нашу суб'єктність, яка у нас уже відбулася, я думаю, фундаментувати і таким чином, і певним лідерством в проведенні, тому що це наша черга. Ми відмовлятися, по суті... уступаємо місце не дуже… напівдружній, не дуже...  країні, як Армения, це факт. Тому якщо є така можливість, нам треба це підтверджувати також.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, будь ласка, хто бажає висловитися?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Дозволите?

 

РУДЕНКО О.С. У мене є одне питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте Богдан Васильович, а потім пані Ольга.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В.  Я із задоволенням пані Олі поступлюсь місцем, бо я і так сьогодні багато говорю.

 

РУДЕНКО О.С. Богдан, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

РУДЕНКО О.С. Я піднімала руку, не бачила, коли ти піднімав.

Вибачте, я буду без відео, не можу включитися. Я підтримую, що було б краще, якби вони приїхали до нас і ще раз члени цієї асамблеї могли побачити, що у нас тут відбувається. Краще завжди побачити, ніж слухати багато разів. Але у мене таке питання Ані, чи зверталися ви до секретаріату або неформально питали членів цієї делегації, чи можливо, щоб вони розглянули візит до нас за свій кошт? Тобто ми багато асамблей або просимо заплатити за наші делегації, або просимо розглядати не платити якісь внески. Чи в нашому випадку, такий безпрецедентний, війна в країні, чи можливо розглянути, щоб вони цього разу, ці візити відбувалися за кошт, власний кошт кожної делегації? Отаке питання.

 

ПУРТОВА А.А. Олечка, дякую за запитання. Класне питання. Так, дійсно, розмовляла вже попередньо, чи є можливість, але, як сказав мій колега Олексій чи Саша, у нас специфічні країни в цій організації і вони не зовсім дуже такі багаті, такі як Македонія, Грузія, Албанія, Сербія, вони не готові за власний рахунок. Єдине, до чого ми попередньо розглядали ще такий варіант, що якщо ми не проводимо, наприклад, на територію України, бо також не всі готові їхати, бо далекувато, хтось нервується із-за воєнного стану, якщо буде можливість провести це, наприклад, в Стамбулі на офісі ПАЧЕС, така можливість також є, то нам це буде дешевше, тому що там ПАЧЕС покриє зі свого бюджету якісь там по перекладачам, по приїзду, по транспортуванню. Тобто на наші плечі будуть лише, скоріше за все, проживання і їжа. А за рахунок країн, на жаль, європейські більш-менш можуть це розглядати, а такі, як там та ж Вірменія і інші, вони не готові, на жаль. Вони кажуть, ми ж там сплачуємо внески в ПАЧЕС, щоб ця організація діяла, ми як платили, так платимо, то чому ми ще повинні там додатково сплачувати свої якісь транспортні видатки і це ж також наш бюджет. Бюджет їх країни, я маю на увазі.

 

РУДЕНКО О.С. Зрозуміло. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Богдане Васильовичу, будь ласка.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Дякую.

Перш за все хочу подякувати і керівниці делегації, і делегації за звернення до комітету за консультацією, і за єдність таку, присутність при розгляді цього питання. Надзвичайні події і ситуації повинні породжувати надзвичайні якісь рішення. Мені здається, відмовлятися від головування Україні не слід, оскільки це просто підкреслення нашої слабості.

Далі питання, як нашу слабість перетворити на силу. Мені здається, абсолютно робочий варіант – онлайн, абсолютно може бути це проведено. Другий. Я пропоную, не знаю, скільки у нас вже є часу, але я думаю, що ще є. Дуже нестандартні якісь пошукати рішення.

Наприклад, в Чорноморському регіоні у нас найближчі позиції з найактуальніших для нас питань безпеки з Румунією. Чому не провести консультації з парламентом Румунії про їх готовність провести основний захід в рамках українського головування на території Румунії, причому, що ми погодимося на спільний порядок денний, ми зробимо всі інші протокольні жести в сторону, щоб підкреслити цей благородний жест з боку сусідньої нам держави дружньої. І відповідно домовитися спробувати, що сесію ми присвятимо якомусь там, скажімо, питанню безпеки в Чорноморському регіоні чи щось таке. Тобто зробимо, що називається, слабість перетворимо на силу, і замість того, щоб демонструвати, що у нас війна, а ми не готові забезпечувати ні фінанси, ні безпеку, ми покажемо, що ми готові створювати альянси, що ми розуміємо свій порядок денний і ми готові працювати. Тим більше, що, наприклад, в Румунії буде значно легше вирішити питання, пов'язані з участю або неучастю російської делегації. Це перша така ідея, я просто для Ані і для всіх нас для обговорення.

Далі там ще треба, я не знаю, чи проводились консультації з Вірменією, мій досвід роботи в ОЧЕС свідчить, що Вірменія, як правило, теж відмовляється від головування. І в даному випадку, чи захочуть вони приймати у себе на території, ну якщо ми відмовимося, приймати у себе на території цей захід, враховуючи, що їм, ну швидше за все, росіян знову там не підтвердять повноваження і так далі і з грошима у Вірменії аж ніяк не краще, ніж у  нас, навіть без війни. Точніше, у них своя війна, тобто з війною. А там далі йде Болгарія –  країна ЄС, країна НАТО. Після Албанії і Вірменії за англійським алфавітом.

Тобто якщо провести консультації чи спробувати з'ясувати позицію Вірменії, то є це, я розглядав би і опцію просто відмови. Це нормальна практика в рамках ОЧЕС і ПАЧЕС, таке часто відбувається, з різних причин держави відмовляються від своєї черги в головуванні, тобто це ставалося не один раз, скажемо. Це буде з точки зору статуту  організації це найчастіший  крок такий. Тобто це повністю в рамках статутних вимог і це не прецедентне рішення і так далі, тобто воно теж хороше.

Але, мені здається, політично правильно все ж таки не відмовлятися від головування і знайти форму – або онлайн, або в кооперації. Мені здається, Румунія найбільш доцільна, але є ще й Туреччина, з якою теж можна поговорити і яка завжди готова до заходів, за свій кошт, які підкреслюють її авторитет, регіональне значення і так далі. І це буде, да, це буде новела, це буде складно вписати в якісь формальні статутні документи, але це покаже, наскільки нестандартно мислить українська парламентська дипломатія.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

 

ПУРТОВА А.А.  Дякую.

Олександре, можу я відповісти Богдану?  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

ПУРТОВА А.А. По-перше, хочу подякувати йому, щоб почули голова комітету, Богдан для нас усіх і для нашої організації – це такий основний завжди… я можу підійти поспілкуватися, і він дає дуже такі класні поради. Я дуже вдячна, що є Богдан, бо він дуже добре знає цей регіон, тому дуже дякую. І остання асамблея, коли ми їздили в Сербію, він зіграв дуже велику роль, тому що ми багато перед цим говорили, він допомагав мені з документами, офіційними зверненням. Тому просто хочу, щоб комітет знав що він дуже багато робить саме для цієї організації.

Тепер те, що стосується Румунії. Ми зараз, у нас буде асамблея ця в Анкарі наступного тижня. Ми проводимо такі слухання в Zoom з кожною делегацією, тому що буде дуже багато питань знову по Росії. Нам важливо, щоб вони нас і надалі підтримували, але ми всі знаємо, що трошечки вже там, да, в різних країнах є своя позиція. Там румуни, болгари про зерно дуже тривожаться зараз, у них там ще хтось є. Тому така ситуація нелегка, але ми працюємо і кожен день у нас іде Zoom з делегаціями з усіх країн, і ми з ними проговорюємо. Наприклад, сьогодні у нас буде Північна Македонія о 15 годині, також будемо розмовляти.

Щодо Румунії, була така ідея, і я повністю согласна з паном Богданом, що це було класно, але в чому проблема ПАЧЕС, мені здається, в ОЧЕС те саме: те, що всі нестандартні рішення повинні бути підтримані консенсусом. І коли ми пропонуємо щось таке, це повинно бути проголосовано, тому що в Регламенті прописано – згідно алфавітного порядку, а коли ми хоч щось пропонуємо, неважливо що, Росія що робить? Вони завжди просто проти. У них так залишилось два голоси, і ці два голоси вони використовують. І тоді консенсусу немає, і ми, як і ОЧЕС, упираємося в стіну. Це стосовно Румунії.

А стосовно Вірменії, Вірменія дуже хоче це проводити в себе. Вони мені телефонують, їх посол і голова кожен день пишуть і всім колегам про те, що: давайте-давайте, ми готові провести. Я відчуваю чисто так інтуїтивно, що там Росія хоче щось творити, якщо у Вірменії буде проходити оця асамблея. Їх підштовхує Росія на те, щоб вони провели в себе. Я просто це відчуваю, тому я дуже не хочу, щоб це було у Вірменії.

Третя історія, в Туреччині, мені здається, найбільш така от реальна. І я б на ній залишалася, тому що тут воно зараз у Туреччині, тобто ми просто не змінюємо  країну, ми в ній же і залишаємо проведення там якоїсь такої сумісної асамблеї Туреччина – Україна.

І мені дуже сподобалася історія, те, що сказав Богдан, ми дійсно над цим працюємо. Саша Маріковський дуже багато робить над цим, і це створення таких альянсів в цій асамблеї. Тобто фактично ми зараз робимо акцент на економічних питаннях і внутрі пробуємо, внутрі ПАЧЕС створити окремі наші альянси, які точно за нас. Важкувато нам з Туреччиною, яка в обличчя каже, що, да, ми розуміємо, у вас війна, але ми будемо брати свою сторону, де вигідніше нам, але ви це все також знаєте. І трошечки важкувато з Азербайджаном. Але працюємо. Окремо з кожним депутатом працюємо, зустрічаємося, розмовляємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Тоді давайте, переходимо до голосування.

 

НЕМИРЯ Г.М. Я хотів би, вибачте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Григорій Михайлович.

 

НЕМИРЯ Г.М. Так, колеги, цікава дискусія. Я відразу скажу свою думку. Я вважаю, що це найбільш безглуздий аргумент з питань грошей, бюджету, який ніхто взагалі не назвав, які це можуть бути цифри, втрачати можливість використовувати політичний календар, зовнішньополітичний календар з точки зору захисту національних інтересів України, особливо під час війни. Тому я просто відкидаю, дивуюся, що взагалі такий аргумент висувається. Це теж…

 

ПУРТОВА А.А.Якщо дозволите, відразу на перше відповім. Дякую, що… Чую вашу думку, дякую.

Щодо цифр. Дуже її розділяю, бо сама працюю в бюджетному комітеті, і коли хтось приходить з якоюсь там ідеєю реформи чи давайте щось робити, перше я кажу, чи ви прорахували це? Як ми можемо щось прийняти, не маючи цифри. Зараз запросили офіційно, скільки це нам може коштувати, ще, на жаль, в мене немає відповіді, тому що остання асамблея в нас проводилася ще десь в 2013, чи-то в 13-му, десь в тих роках і, звісно, це вже була інфляція, зараз зовсім інші цифри під час війни будуть. Тому, на жаль, не можу вам відповісти, скільки це буде коштувати сьогодні, але сподіваюся, що день-два і в мене буде ця відповідь.

 

НЕМИРЯ Г.М. Дякую.

Але, власне, скільки – це не основний, це вже на додаток до основного, що відмовлятися від… просто на підставі того, що навіть суми ми ще не знаємо або навіть якщо знаємо, я думаю, будь-яка сума розумна, вона буде посильна. Це перше.

Друге. Формат проведення. Є гібридні формати, це також може здешевити і так далі.

Третє. Наскільки я знаю, в рамках, поправте мене, ПАЧЕС є спостерігачі, які не є членами і, наскільки я знаю, серед цих спостерігачів є парламент Німеччини, парламент Франції, деякі інші парламенти. І у даному випадку, якщо я розумію, то спостерігачі також можуть брати участь і беруть участь у таких засіданнях. І тому питання фінансування це, наприклад, як це вирішується в рамках, наскільки я знаю, ПАРЄ, то німці фінансують наших депутатів, їх відрядження і таке інше. Ви уточніть у Мезенцевої або інших, тобто є така практика.

 

ПУРТОВА А.А.  (Не чути)

 

НЕМИРЯ Г.М. Це буде коректна практика, вона не виходить за межі, власне, статутних або процедур самої ПАЧЕС, оскільки є... Перевірте, але я точно, я думаю, знаю, що і німці, і французи, і Бундестаг, і французький парламент, вони є спостерігачами, є деякі інші організації.

Четверте. На випадок якихось речей, які потребують... ну, хоча це міжурядово. Я знаю, що функціонує, хоча і з перебоями, механізм "тройки" не в рамках ПАЧЕС, але в рамках Секретаріату Організації Чорноморського співробітництва. Наскільки я пам'ятаю, там зараз є Сербія, Туреччина і Молдова. Так що, можливо, з точки зору цього також впливу було питання Румунії і так далі. Може, подивитися, що можна в цьому випадку використати.

Але підсумовуючи, я вважаю, що це абсолютно помилка відмовлятися використати можливість. І наскільки я розумію, ця ж Генеральна асамблея планується десь на кінець року?

 

ПУРТОВА А.А. Листопад, да.

 

НЕМИРЯ Г.М. Це листопад.  Це листопад, розумієте. Більше того, треба мати тут і з точки зору зернового питання, і з точки зору Криму, і з точки зору багато чого. Просто політично, я думаю, ми як члени комітету маємо абсолютно дати чітку рекомендацію, щоб Україна не відмовлялася, не поступалася наступної... Абетка яка там діє? Може, якщо французька або якась інша, там черговість зміниться?

 

ПУРТОВА А.А. Ні, на жаль, у нас чотири мови офіційні – це англійська, турецька і російська.

 

НЕМИРЯ Г.М. А якщо турецькою, то там не зміниться нічого?

 

ПУРТОВА А.А. Заборонили і так, і ось так, і як тільки не…

 

НЕМИРЯ Г.М. Жалко. Але, я думаю, перше – не відмовлятися, і я буду закликати колег з комітету чітко висловити цю думку. Друге. З точки зору проведення, тому що тут не є лише фінансове, є і безпекове питання, це мати як запасний варіант – це гібридний варіант. Я думаю, що деякі погодяться приїхати сюди з урахуванням безпеки. Для яких питання безпеки будуть непереборними, можуть взяти участь в гібридному форматі. І з точки зору фінансової, я думаю, варто звернутись до німців, французів, можливо, когось ще для того, щоб або частково, або співфінансувати цей невеличкий бюджет, я можу собі уявити, це не дуже великий бюджет, але все ж таки провести це в Україні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, хтось ще бажає висловитися? Я не бачу.

Тоді давайте переходити до голосування. Тоді, будь ласка, за що ми будемо голосувати, які пропозиції я можу поставити на голосування?

Богдане Васильовичу, будь ласка.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Ну, є пропозиція окремим рядком бюджет Верховної Ради прописати: фінансування заходів, пов'язаних з головуванням України в ПАЧЕС. У нас в календарному плані на цей рік передбачалося, мене колеги зараз поправляють, цей захід, головування наше в ПАЧЕС.

І друге. Доручити делегації України в ПАЧЕС провести консультації з країнами-членами ПАЧЕС і з країнами-спостерігачами ПАЧЕС щодо можливих гібридних форм або альтернативних джерел фінансування окремих заходів в рамках українського головування.

Тобто, якщо потрібно окремим рядком… Ще раз кажу, я назвав кілька там можливих способів реагування, але глибоко в душі повністю солідарний з паном Немирею, що не можна демонструвати слабкість під час війни, є значно складніші ситуації, в яких Україна демонструє силу, непохитність і так далі. І такі політичні жести, які показують нашу слабість, цілком дисонуватимуть із тим, що роблять наші Збройні Сили на полі бою.

Тому треба підтверджувати наше головування і шукати гроші або шукати формат, який… Чесно кажучи, я пам'ятаю по ОЧЕС головуванню України, оскільки я був представником України при ОЧЕС у 13-му році, це не були захмарні суми, це були суми, відверто, до 1 мільйона доларів на проведення таких заходів, як… В цілому, тобто Комітет ради міністрів і так дальше, і засідання загальне ОЧЕС, в Одесі ми його проводили, при чому з розмахом нетиповим для українських головувань це робили. Це не була така сума, щоб прямо викликала якийсь подив. Тут, я теж думаю, що ми… Тим паче, кажу ще раз, приємно, що у нас представник бюджетного комітету очолює цю делегацію і вона підтримає пропозицію, підкаже нам найкращі способи, як прийняти рішення Верховної Ради про те, щоб фінансування на цей важливий захід.

Тому що, ще раз, тобто це один з двох найважливіших регіонів для нас – Чорноморський басейн, і там ми повинні демонструвати впертість, непохитність. Делегація це робить в багатьох питаннях порядку денного. Тепер від делегації залежить не просто порядок денний, а як виглядатиме Україна. Я думаю, що Аня і колеги, хлопці, цілком в наших силах зробити так, щоб ми виглядали достойно.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Григорій Михайлович, ви згодні, щоб ми проголосували в цьому формулюванні, в якому запропонував Богдан Васильович, чи ви наполягаєте на тому, щоб ми поставили на голосування пропозицію у вашому формулюванні?

 

НЕМИРЯ Г.М. Те як це сформулював Богдан Васильович, повністю співпадає з моїм формулюванням, тому я не бачу тут протиріч.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре. Тоді я ставлю на голосування пропозицію Богдана Васильовича саме в тому формулюванні, яке він запропонував.

Хто за те, щоб підтримати цю пропозицію?

 

МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За. 

 

МОСОЛОВ Ю.О. Немиря?

 

НЕМИРЯ Г.М. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Копиленко?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. За, показав, руку підняв.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Геращенко – за.

Іонова? Марія Миколаївна?

 

ІОНОВА М.М. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Руденко?

 

РУДЕНКО О.С. Підтримую, за.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

Шараськін?

 

ШАРАСЬКІН А.А. Шараськін категорично – за.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякуємо.

Яременко?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Як завжди, так, як Немиря і Шараськін –  за.

 

МОСОЛОВ Ю.О. 7 – за. Рішення прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

А ми з вами продовжуємо розгляд питання, друга частина.

 

ПУРТОВА А.А. Я швидко хочу дуже вам подякувати, тому що, дійсно, для мене це було дуже корисно. Дякую комітету, що розглянули питання, бо воно іноді, коли сидиш там в своїй цій коробці, з вне не бачиш всю історію.

От мені сподобалося, як ви всі сказали, що ми не можемо зараз виглядати слабкими. Я якось думала більш там про видатки, про безпеку і про ще щось, але це найважливіше. Тому дуже вам дякую, мені прямо…

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. З вашої коробки видно море, так що не треба розказувати.

 

ПУРТОВА А.А.  Дякую. Дякую, Богдане.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Продовжуємо розгляд цього питання, друга частина: про підтримку кандидатури Джемаля Озтюрка на посаду заступника Генсека ПАЧЕС.

Хто може виступити? Пані Ганно, можливо, декілька слів.

 

ПУРТОВА А.А. Давайте. Я коротко скажу, тут, якщо чесно, у нас нема інших варіантів, це буде єдина кандидатура. Чому так? Тому що у нас завжди є у представника шість замів: п'ять звичайних і шостий по фінансовим питанням, по організаційним. Це було так розроблено, я так розумію, що коли прописувався Регламент, що всього 12 країн, і ці шість країн між собою кожні два роки змінюються. Ми були зараз, зараз заходять нові країни. І, в принципі, єдина країна, яка може претендувати на цю посаду, - це Туреччина. Тому тут питання або ми підтримуємо, або не підтримуємо, інших кандидатур на цю позицію не буде.

Наразі ми з Туреччиною трішки розмовляємо про те, щоб вони також підтримували нас в голосуваннях всіх інших питаннях. Думаю, що ми їх дожмемо, тому що вони підтримували Росію на минулому засіданні, а наразі ми з ними торгуємося про те, щоб з їх 12 голосів 6 було за нас і 6 тоді було за росію. Хоча б так. Тоді це буде дійсно, як вони кажуть, ми нейтральні. Тобто якщо ви нейтральні, то давайте половину голосів туди, половину голосів нам, а не так, що ви підтримуєте їх. Я думаю, що з позиції цього тоді і будемо цю кандидатуру підтримувати. Але буду рада почути й вашу думку. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Ганно, а що ми маємо прийняти, яке рішення? Тобто комітет має підтримати цю кандидатуру, чи як? Чи рекомендувати?

 

ПУРТОВА А.А. Якщо чесно, я навіть не питала, не ставила це в порядок денний. Тому, я думаю, просто можемо заслухати і рішення, не знаю, якесь таке також нейтральне прийняти, що розглянемо і…

 

БОГДАНОВА В.О.  Олександр Олександрович, дозвольте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

БОГДАНОВА В.О. З цього питання готові ми, є представник МЗС, у нас там є постійний представник. Дайте, будь ласка, слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

МОСОЛОВ Ю.О.  Пан Недільський.

 

НЕДІЛЬСЬКИЙ Р.Б. Доброго дня, шановний пане Олександре, шановні народні депутати! Вітання з Бурси. Я зараз не в Стамбулі, а в місті Бурса, позаду мене український SHERP, сьогодні відкривається завод з виробництва  шерпів в Туреччині, але не про це.

Мова про ПАЧЕС і ОЧЕС. Я вам коротенько розкажу про досвід з ОЧЕС. Чому важливо проводити засідання саме офлайн і в Києві? Я розумію, якщо коштів немає, це важливе питання, але. В нас теж росіяни мали головувати в ОЧЕС з липня 2022 року, юридичних механізмів не існує, щоб цього уникнути. Нам вдалося збити їх з головування, потім вони наступних пів року, 2022 року, хотіли теж головувати, проекти,  казали,  у нас все готово. Нам знову вдалося їх збити з головування.

У нас засідання відбувалися онлайн, і мені було дуже важко, делегації інших держав, їм пояснити, чому потрібно підтримати наше рішення, щоб росіяни не головували. Ну тобто доводилося придумувати  якусь емоцію для того, щоб вони відчули, що відбувається в Україні, бо вони нам співчувають, розуміють, але вони не бачать того, що відбувається в Україні. От коли вони приїдуть, вони побачать, вони будуть по-іншому дивитися на нас і нас більше підтримувати. Це дуже важливо, та емоція, яку вони зможуть отримати в Україні.

Десь так я хотів приблизно прокоментувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

А стосовно кандидатури?

 

НЕДІЛЬСЬКИЙ Р.Б. У нас застережень немає. Однозначно, там тим більше було звернення голови парламенту Туреччини до голови парламенту України з тим, щоб підтримати кандидатуру Туреччини. Турків підтримувати потрібно. Це не тільки з точки зору тієї, що я тут перебуваю, але турки відіграють дуже важливу роль як в ОЧЕС, так і в ПАЧЕС. Штаб-квартира, вони …(Не чути) штаб-квартира в Стамбулі, вони відіграють велику роль, їх слухають інші делегації, це важливо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Тоді, чи будуть запитання або бажання висловитися?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Пане голово, є пропозиція прийняти рішення рекомендувати Постійній делегації України в ПАЧЕС підтримати кандидатуру Джемаля Озтюрка на посаду першого заступника Генерального секретаря ПАЧЕС.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо немає інших пропозицій, то ставлю на голосування. Я не бачу, щоб були.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Немиря? Григорій Михайлович?

Копиленко?

 

НЕМИРЯ Г.М. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Копиленко? Немає.

Геращенко? Геращенко  –  за.

Іонова?

Руденко?

 

РУДЕНКО О.С. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую?

Шараськін?

 

ШАРАСЬКІН А.А. Шараськін – за.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Яременко?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. За.

 

ЮРАШ С.А. Юраш є. Юраш – за.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую. Добрий день!

 

ЮРАШ С.А. Доброго дня.

 

ПУРТОВА А.А. Святославе, дякую, що ти саме до нашого питання приєднався, дуже приємно.

 

ЮРАШ С.А. Дякую тобі, Анно, що воюєш.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. 7 – за. Рішення прийнято.

 

БОГДАНОВА В.О. Можемо далі йти, рішення прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тоді, колеги, переходимо до наступного питання порядку денного.

 

ПУРТОВА А.А. Дуже дякую. Всім гарного, спокійного дня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. А я бажаю успіху делегації в ПАЧЕС.

Про візит в Україну делегації британських парламентарів у період з 8 травня 2023 року. Ростислав Володимирович буде доповідати, директор Першого територіального департаменту Міністерства закордонних справ України. Будь ласка.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Пане голово, перепрошую, що перебиваю і перепрошую зразу у шановного пана Ростислава, що перебиваю, дуже буду радий його почути. Але моя пропозиція наступні три питання проголосувати разом, вони очевидні, ми завжди підтримуємо візити в Україну іноземних делегацій. Нам тут витрачати на це час, чим більше до нас приїде – тим краще. Тут всі країни прекрасні, дружні, всі нам допомагають, і буде прекрасно, якщо будуть продовжувати це робити далі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тоді, якщо ніхто не проти, я ставлю на голосування...

 

ЯРЕМЕНККО Б.В. Можливо, пана Ростислава все-таки, уже ви йому надали слово, і буде некоректно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, так. Будь ласка.

 

ОГРИЗКО Р.В. Пане Олександр, доброго дня! Тут, наскільки мені відомо, з Британією є певний апдейт і, можливо, тут ітиметься уже не про три делегації. Я знаю, що заступник посла Едуард Фесько з нами, можливо, він міг би сказати найбільш точно, яка там історія.

 

БОГДАНОВА В.О. Сан Санич, прошу вибачити, нам вже, комітету, байдуже, які дати. Ми рішення ухвалимо, а коли буде вирішено вже безпосередньо, тоді делегація поїде. Комітет – це ж не організаційний орган. Загальне бачення, загальне бачення, Богдан Васильович правий, ми підтримуємо, чому б ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Для нас головне – прийняти принципово рішення про те, що ми раді вітати ці делегації.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Наша дружба і любов з Британією, як і з Швецією, і іншими країнами, не знає часових параметрів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не знає часових обмежень. Дякую.

Тоді ставлю на голосування три делегації, тобто британська, делегація британських парламентарів, візит в Україну делегації Комітету у закордонних справах Риксдагу Швеції і про візит в Україну делегації Комітету з питань оборони Риксдагу Швеції.

Хто за  те, щоб підтримати...

 

ЯРЕМЕНКО Б.В.  Я перепрошую, і, мабуть, про візит делегації Сенату Республіки Польща ми з не меншим ентузіазмом, і про австрійський візит, ми з таким же ентузіазмом проголосуємо "за" всі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді я додаю ще і візит Сенату Республіки Польща і Австрія, так? І Австрія. Я не бачу це. А, бачу, так. На чолі з головою Брандштеттером.

Добре. Ставлю на голосування. Хто за те, щоб підтримати ці візити?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Немиря?

 

НЕМИРЯ Г.М. Колеги, я – за.

Але з точки зору процедури обговорення питання, я вважаю, що якщо ми колег з МЗС запрошуємо, з посольства нашого, то правильно було би дати їм можливість сказати те, що вони хотіли сказати, тому що у них можуть бути якісь додаткові запитання, додаткова інформація корисна для членів комітету. Це перше.

Друге. Ми постійно розглядаємо питання про візити комітетів закордонних справ інших країн, але хочу нагадати, що вже за всі роки існування нашого комітету не було жодної делегації Комітету закордонних справ Верховної Ради України до, візитів до інших країн, включаючи з тими, які ми самі для себе визначили, серед яких, якщо я не помиляюся, є і Великобританія, і Франція, і Німеччина, і Сполучені Штати. Тому я хотів би на це звернути увагу і, можливо, ми б… запропонував би заслухати голову комітету на наступному засіданні, інформацію, що зроблено або робиться для того, щоб організувати такі візити делегацій нашого комітету.

І останнє. Я думаю, що вже час нам повертатися до роботи онлайн і сподіваюся, офлайн, що наступне засідання комітету відбудеться вже нормально в приміщенні нашому чудовому Верховної Ради.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

БОГДАНОВА В.О. Григорій Михайлович, ми ж двічі скасовували візити, вони ж були повністю готові. Ви забули?

 

НЕМИРЯ Г.М. Ні, в мене з пам'яттю все добре. Але я просто констатую факт, що це в даному випадку не закид до секретаріату. Я констатую факт, що на моїй пам'яті це вже четвертий візит, якщо він буде, Комітету закордонних справ парламенту, з яким ми завжди зустрічаємося, Великобританії, але жодного разу не було візиту Комітету закордонних справ Верховної Ради України до Лондону або до Берліна. Я пам'ятаю, що були такі випадки, і ми скасовували, зокрема до Берліна. Але це не міняє фактів.

Дякую.

 

БОГДАНОВА В.О. І до Франції, Григорій Михайлович, і до Франції, до Парижа.

 

НЕМИРЯ Г.М. І до Франції.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Копиленко? Нема.

Геращенко казала "за".

Іонова?

 

ІОНОВА М.М. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Руденко?

 

РУДЕНКО О.С. Руденко – за. І мені цікаво, а що там, які зміни відбулися з візитом делегації з Великої Британії, можливо, це важливо заслухати.

Дякую.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Зараз делегація не приїжджає.

Будь ласка.

 

БОГДАНОВА В.О. Доголосуємо, а потім дамо слово.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Давайте, да, доголосуємо і потім зараз представник міністерства готовий надати.

Шараськін?

 

ШАРАСЬКІН А.А. Шараськін – за.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Юраш?

 

ЮРАШ С.А. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Яременко?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. За – по всіх чотирьох країнах.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О Дякую.

8 – за. Рішення прийнято.

Надайте, будь ласка, слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, я прошу проінформувати представника МЗС стосовно змін, пов'язаних з цим візитом.

 

ОГРИЗКО Р.В. Я, з вашого дозволу, спочатку коротко сказав би, що ми зі свого боку максимально підтримаємо і згадані візити в Україну, принаймні я можу сказати про ті три країни, які належать до компетенції мого департаменту, тобто Британія, Австрія і Швеція. Я думаю, колеги про Польщу скажуть аналогічні речі. Кожна країна, тут є свої особливості, але візит кожної з цих делегацій є для нас потрібним, і це є для одних можливістю підтвердити свою підтримку, інших, можливо, більше побачити ту ситуацію, в якій зараз є Україна, і тим самим …(Не чути) своє власне розуміння, чому Україні потрібно зараз допомагати і допомагати більше.

І так само ми підтримуємо, звичайно, візити нашої делегації в згаданій столиці і інші, але це тут рішення в першу чергу на вашому боці, а ми зі свого боку готові будемо сприяти максимально в реалізації.

Що ж до Британії, то, можливо, тут колега з Лондона ще зараз скаже від себе кілька слів. Але наше таке загальне прохання, бо якраз британський кейс показав, що деякі країни, ми їм пояснюємо, що у нас війна і ми не можемо так довгостроково планувати, як хотілося би їм. Але все ж от британський випадок показав, що вони не дочекалися від нас якоїсь реакції на запропоновані ними дати. Британці планували, здається, там 10-12-е приїжджати, і тепер вони вже переносять на більш пізній термін. Тобто згаданий керівник комітету, він надзвичайно позитивний, він один з таких суперактивних у Британському парламенті, але от вони просять, щоб їм давали згоди на такі візити більш завчасно.

І можливо, Едуарде, якщо ти… додаси від себе.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я хотів би підтримати Григорія Михайловича в якому плані? Тому що ми всі з вами знаємо, що ми готуємося до Вільнюського саміту НАТО, і перед нами стоїть завдання зустрітися з нашими колегами, поспілкуватися не тільки в онлайн, а й за допомогою спеціальних делегацій. Це надзвичайно важливо, тому що такі питання легше вирішувати в безпосередньому спілкуванні.

Тому я підтримую те, що каже Григорій Михайлович, і звертаюся до наших колег з МЗС допомогти нам в організації відповідних візитів і у Велику Британію, і в Сполучені Штати, і в Німеччину, і в інші країни. Це надзвичайно важливо особливо зараз.

І прошу до слова представника МЗС, так, з приводу Великої Британії. Будь ласка.

 

ФЕСЬКО Е.М. Доброго дня, шановні народні депутати. Дякую за надану можливість. Дійсно підтверджую той факт, що через відсутність наразі відповіді української сторони стосовно можливості організації візиту на тижні, починаючи з 8 травня, британська сторона сказала, що наразі вони розглядають можливість проведення такого візиту не раніше осені цього року. Але оскільки ви вже досягли принципового рішення про те, що британська делегація буде welcome в Україні, звичайно, ми це передамо їм, і вони зможуть планувати свій візит уже на осінній період.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Не просто welcome, а welcome at anytime. От, будь ласка, додайте їм. Тобто, якщо зможуть раніше осені, то будь ласка. Якщо вони хочуть другий раз після осені, ми надаємо вам абсолютно ексклюзивні повноваження підтверджувати нашу згоду на всі візити британських парламентарів в Україну. Передайте їм слова нашої любові і братерського захоплення.

 

ФЕСЬКО Е.М. Обов'язково. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

 

БОГДАНОВА В.О.  Сан Санич, прошу вибачити. Зверніть, будь ласка, увагу членів комітету: під час комітету надійшов лист від фракції "Слуга народу" щодо кандидатури в ПА НАТО. Я направила його в чат, треба було б включити в порядок денний, проголосувати, тому що їхати делегації, і голова постійної делегації просив подивитись на це питання і включити його в порядок денний. Не було включено, тому що надійшло після того, як розпочався комітет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я якраз хотів звернути увагу на це питання. Насамперед хотів би подякувати представникам МЗС, побажати їм успіхів. Ми завжди раді вітати вас в нашому комітеті на наших засіданнях.

І в нас залишається ще два питання, і в тому числі це питання стосовно відповідної зміни делегації…

 

БОГДАНОВА В.О. Три, Сан Санич, три. Два в порядку денному і одне треба включити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ніхто не проти, якщо ми включимо і розглянемо це питання стосовно відповідної зміни в делегації України в Парламентській асамблеї НАТО? Ніхто не проти? Тоді ми виключаємо це питання без голосування, так?

Давайте тоді повертаємося до порядку денного. Наступне питання: питання про обрання координатора з проведення організаційних зборів депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з Республікою Еквадор.

Єлизавети Олексіївни немає. Тоді Ірина Володимирівна, може, декілька слів?

 

БОГДАНОВА В.О. Сан Санич, нам не треба доповідати. Ірина Володимирівна відключилася. Нам треба просто визначити, хто з членів комітету зголоситься.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Хто хоче бути координатором?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, чи є бажаючі виконати…

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Святослав Андрійович.

 

ЮРАШ С.А. Завжди піднімається до мене це питання, а я тільки радий завжди сприяти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

 

ЮРАШ С.А. Так що, гріх не допомогти. …(Не чути) нарешті отримує увагу, заслуговує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Святослав Андрійович, ми дуже цінуємо вашу самовідданість.

 

БОГДАНОВА В.О. А, може, консенсусом, Сан Санич? Може консенсусом?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Консенсусом.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  Ніхто не проти?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Питаю, колеги, ніхто не проти цього рішення? Я бачу, що ніхто не проти, всі – за. І дуже вам дякую. Вітаю, Святославе Андрійовичу.

Наступне питання – Сенегал.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Теж, боюсь, ніхто не проти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Про утворення депутатської групи Верховної Ради з міжпарламентських зв'язків з Республікою Сенегал.

Колеги, ніхто не проти?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Тут навіть всі – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі – за. Добре. Тоді ми прийняли це рішення.

І, нарешті, останнє рішення стосовно зміни… Перед вами є лист, відповідний лист…

 

БОГДАНОВА В.О.  Заповнення вакантного місця.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Зараз я його прочитаю.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Пропонується Грищук Роман Павлович від "Слуги народу".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Грищук.

Ставити на голосування це чи консенсусом можемо? Давайте проголосуємо насамкінець.

Колеги, хто за те, щоб підтримати цю пропозицію?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Голосуємо. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я – за.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  Немиря?

Копиленко?  А, "за" написав.

Геращенко також казала "за".

Іонова?

 

ІОНОВА М.М. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Руденко?

 

РУДЕНКО О.С. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Шараськін?

 

ШАРАСЬКІН А.А. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Юраш?

 

ЮРАШ С.А. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Яременко?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Роман Грищук англомовний, модерно мислячий народний депутат. Я думаю, що він буде хорошим посиленням нашої делегації, якій ми бажаємо усіляких успіхів, особливо напередодні саміту у Вільнюсі. За, звичайно.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. 8 – за. Рішення прийнято. Порядок денний вичерпано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, колеги. Ми вичерпали…порядок денний.

Я дуже радий вас був бачити. І до наступної нашої зустрічі. Дуже вам дякую. До побачення.