СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва
19 липня 2023 року
Веде засідання голова Комітету МЕРЕЖКО О.О.
БОГДАНОВА В.О. Є кворум.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Можемо офіційно розпочинати засідання нашого комітету.
Перед вами порядок денний, будь ласка, подивіться. І якщо є зауваження або пропозиції до порядку денного, то, будь ласка, висловлюйтеся. Я не бачу.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Доброго дня всім, колеги.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день. Є зауваження чи пропозиції до порядку денного? Ірина Володимирівна, є у вас зауваження?
ГЕРАЩЕНКО І.В. Ні-ні, я тільки включилась привітатися. В мене як будуть зауваження, ви завжди їх почуєте, ви ж знаєте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дуже дякую.
Тоді я ставлю на голосування. Хто за те, щоб підтримати порядок денний?
ЮРАШ С.А. Пробачте, є один запит.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ЮРАШ С.А. Там, що одна із тих груп, які формую, створена, просто протокол не встигли донести, протокол прямо зараз доносять і на засідання його донесуть. Ось, так що можете поставити... (Не чути) в порядок денний.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Колеги, тобто...
БОГДАНОВА В.О. Протоколу немає, в секретаріаті протоколу немає.
ЮРАШ С.А. Да, я кажу доносять, доносять.
БОГДАНОВА В.О. Ну, коли донесуть, тоді і будемо голосувати.
ЮРАШ С.А. Зараз-зараз. Мені сказали....
БОГДАНОВА В.О. Ми ж голосуємо документи, яких немає в наявності. Його треба передивитись, може, там якісь зауваження. Ви ж знаєте, наскільки зараз це все під щільним оком керівництва.
ЮРАШ С.А. Без питань... (Не чути)
БОГДАНОВА В.О. Ну, що голосуємо, Сан Санич?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді, колеги, да, голосуємо. Хто за те, щоб підтримати порядок денний?
МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?
МОСОЛОВ Ю.О. Немиря? Поки немає.
Бардіна? Відпустка.
Копиленко?
КОПИЛЕНКО О.Л. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Пушкаренко?
ПУШКАРЕНКО А.М. Добрий день, шановні колеги. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Геращенко?
ГЕРАЩЕНКО І.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Іонова? Поки немає.
Кривошеєв?
КРИВОШЕЄВ І.С. Кривошеєв – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Руденко?
РУДЕНКО О.С. Руденко – за. Доброго дня всім.
МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. Шараськін – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Юраш?
ЮРАШ С.А. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Ясько? Поки немає.
МОСОЛОВ Ю.О. Яременко?
ЯРЕМЕНКО Б.В. Добрий день! Я – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Одноголосно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги!
Тоді переходимо до розгляду порядку денного. Я просто хотів би нагадати про всяк випадок, щоб колеги не забували виключати мікрофони.
І стосовно першого питання. Ми надамо слово спочатку представникові МЗС, потім колеги депутати зададуть запитання, поставлять запитання або висловляться з цього приводу. І пан Жмеренецький, наш колега, він хотів теж долучитися і, можливо, висловитися або задати запитання. Дякую.
Тоді переходимо до розгляду першого питання – питання стосовно правового статусу Російської Федерації в ООН і шляхів усунення Росії з ООН. Це давно, як ви знаєте, назріле і перезріле питання.
Я слово хотів би тут надати представникові МЗС, директору Департаменту міжнародних організацій МЗС України Валентину Михайловичу Скуратовському. Будь ласка, Валентине Михайловичу.
СКУРАТОВСЬКИЙ В.М. Доброго ранку, шановні народні депутати, шановні колеги! Олександре Олександровичу, дякую за надану можливість проговорити це важливе питання і повністю розділяю вашу оцінку про те, що це питання назріле, воно не втрачає ніяким чином своєї актуальності. І це питання, яке в фокусі уваги не тільки нас тут у центральному апараті, а також і колег в численних наших закордонних установах і, безумовно, в постійних представництвах при ООН та міжнародних організаціях.
Хотів би розділити своє звернення і свою, так би мовити, промову на декілька блоків. По-перше, проговорити про те, яка була історична передумова і як ми з точки зору МЗС дивимося на факт присутності Російської Федерації в ООН в цілому і Радбезі зокрема. По-друге, що ми як міністерство з цього приводу думаємо і що ми робимо і які в нас є щодо цього перспективи.
По-перше, не буду дуже довго говорити, я думаю, що, колеги, всім в загальних рисах відома ця ситуація, тільки наголошу на основних ключових питаннях. Якщо буде потрібно, будемо тоді заглиблюватись в якісь подальші деталі. Загалом наша позиція як міністерства була викладена в нашій заяві, яку ми оприлюднили 26 грудня, в якій ідеться про те, що, проаналізувавши наявні документи і матеріали, які в нас є, провівши відповідні внутрішні, так би мовити, розслідування, ми з усією відповідальністю можемо говорити про те, що Російська Федерація цілком і повністю нелегітимно перебуває у складі ООН і таким чином в незаконний спосіб зайняла місце Радянського Союзу в цій організації.
Що нам дає підставити говорити про це? Повернемось до факту того, який чином відбувається заміна держави і входження держави в Організацію Об'єднаних Націй. Якщо в державі відбулись зміни, суттєві зміни, якщо ми говоримо про те, що ця держава при цьому продовжує існувати як той самий суб'єкт міжнародного права як та сама держава, вона може вважатися державою-продовжувачем, тобто вона може продовжувати бути членом ООН. Водночас якщо утворюється нова держава, то навіть якщо вона раніше держав, які були, існували на цих теренах, були в складі ООН, ця нова, повністю нова держава має подавати нову заявку про членство. Як відомо, 8 грудня 91-го року Білорусь, РРФСР та Україна підписали Угоди про створення Співдружності Незалежних Держав, так звану Біловезьку угоду, головним положенням якої було те, що, цитую, Союз РСР як суб'єкт міжнародного права, його політична реальність припиняє своє існування. 10 грудня того ж року 1991, вона була ратифікована Україною та Республікою Білорусь, 12 грудня Російською Радянською Федеративною Соціалістичною Республікою.
Зазначене положення цієї угоди не допускає ніякого іншого тлумачення, СРСР як суб'єкт міжнародного права, а отже держава-член ООН, припинив своє існування. Оскільки ця угода була ратифікована РРФСР її положення є частиною також внутрішнього права Російської Федерації, причому норми угоди, як норми міжнародного права, міжнародного договору, мають переважну силу у порівнянні з внутрішнім законодавством – це передбачено 15 статтею російської конституції. Тобто, вочевидь, для Російської Федерації факт зникнення СРСР в цілому як держави, визнається внутрішнім законодавством Російської Федерації.
Що ж відбулося 24 грудня? Президент РРФСР Єльцин, 24 грудня, ще за день до того, як Російська Федерація, значить відповідно до Закону РРФСР стала, значить замінила собою Російську Радянську Федеративну Соціалістичну Республіку, тобто за день до того, 24 грудня, Борис Єльцин пише на Генерального секретаря свій лист в якому просить просто вважати, що Російська Федерація тепер має зайняти місце Радянського Союзу. Постпред Росії того ж дня адресує цей лист, з своїм супровідним листом, на Генерального секретаря і це приймається, скажімо так, до роботи, ООН сприймає цілком та повністю цю ситуацію і фактично одразу відбувається заміна таблички.
Якщо ми звернемося до історичних джерел, наприклад, до архіву ООН. То тут ми можемо побачити спогади постпред Російської Федерації про те, як це відбулося. Він тут прямо про це говорить, я дозволю собі з вашого дозволу процитувати пана, не шановного пана Воронцова. "Американські юристи підказали нам дуже хороший юридичний варіант за яким суперечки щодо того, що належить Російській Федерації, а що ні стали безпредметними. Вони запропонували, щоб наші заяви про зміну назв країн, як ми говорили тоді було зазначено, що Російська Федерація є продовжувачем Радянського Союзу. В цій заяві було сказано, що ми Російська Федерація, що є продовжувачем Радянського Союзу, Організації Об'єднаних націй повідомляємо вас про те, що тепер назва країни буде іншою, Російська Федерація. Фактично весь процес ззовні виглядав, як проста зміна таблички за столом делегації у Генеральній асамблеї та в Раді безпеки, замість таблички "Радянський Союз" з'явилась Російська Федерація", кінець цитати. Отже, зайняття РФ місця СРСР було засновано на свідомому обмані, що був здійснений тодішнім керівництвом РРФСР, спільними зусиллями Бориса Єльцина і Юлія Воронцова.
Отримавши відповідний супровідний лист, яким передавався лист Єльцина Генеральному секретарю ООН Пересу де Куельяру, то телеграму розіслав це представникам інших держав-членів ООН. Здійснення такої махінації було полегшено ще тим, що 24 грудня, це переддень Різдва, до того ж в Раді безпеки в той час головував саме Воронцов, який 23 грудня ще сидів з табличкою Радянський Союз, а вже на наступному засіданні 31 грудня вже з табличкою Російська Федерація. І знову-таки період свят в усіх міжнародних організаціях, як нам з вами відомо, період свят, це період абсолютного штилю, активність близька до нульової і ніяких формальних рішень відповідно ж, як нам з вами відомо, з цього приводу ніколи формально не приймалося. Тобто РФ сьогодні засідає в Раді безпеки внаслідок обману, здійсненого 24 грудня Єльциним та Воронцовим за сприяння яких місцевих друзів-юристів. А треба ще прийняти до уваги, що документи з Біловезької угоди, за наявною інформацією, також були відсутні в ООН, тобто ніхто фактично не бачив документа про те, що Російська Федерація в тому числі визнала припинення, повне припинення існування Радянського Союзу як члена ООН.
Другий блок, на якому я, з вашого дозволу, хотів би зосередитися, про те, що ми робимо самі зараз як міністерство. Повернуся до грудня минулого року. Рішенням нашого керівництва... керівництва нашого міністерства ми почали активну роботу на цьому напрямку, 26 грудня МЗС оприлюднило відповідну заяву, ініціювавши комплексний процес доведення нелегітимності перебування Росії в ООН в цілому та в РБ зокрема.
Одразу після цієї публікації МЗС було підготовлено відповідний плейбук. Плейбук – це наш формат нашого внутрішнього документа, який дає сигнали нашим керівникам закордонних дипломатичних установ щодо того, яким чином потрібно проводити цю роботу в країнах перебування з... в першу чергу, безумовно, з місцевими зовнішньополітичними відомствами, з політичним керівництвом, з неурядовими експертними колами, академічними колами, лідерами громадських думок і всіма небайдужими до міжнародного життя і небайдужими до справедливості в міжнародних організаціях наших друзів та партнерів.
Цей плейбук активно був прийнятий в роботу і ми маємо фідбеки від наших послів, від наших колег, які працюють по всьому світу, про те, яку активну роботу було проведено з доведення цієї інформації. Було б нелогічно, щоб ми не зробили скринінг цієї ситуації, яким чином відреагували наші партнери, в тому числі ключові партнери, на нашу ініціативу.
Ми зробили цей скринінг, який, на жаль, показав не такі результати, на які б ми розраховували. Ми бачимо, як в першу чергу ті три, тобто трійка постійних членів ООН з числа наших глобальних партнерів, так і ключові держави ЄС, не сприйняли цю ініціативу як поштовх до подальших активних чи проактивних дій на цьому напрямку. Більш того, в неформальному ключі сигнали, які ми отримували від офіційних чинників ключових країн, з якими нам потрібно було б штовхати цю ініціативу, були приблизно такими.
Станом на сьогодні існує неформальний консенсус щодо того, що Російська Федерація має залишатися членом Організації Об'єднаних Націй і не може бути виключена з цього формату діалогу і полілогу.
Причина і логіка, яку в неформальному ключі доводять наші ключові партнери, така. Якщо ми і надалі будемо ізолювати Російську Федерацію і скасовувати і відміняти всі майданчики можливі для діалогу з Російською Федерацією, таким чином дедалі ми будемо підштовхувати Російську Федерацію до зближення в різних інших можливих форматах з іншими тоталітарними режимами світу, чого насправді ніхто не хоче.
Хоча офіційно, звичайно, таку позицію ніхто не викладе і публічно її не представить. Це не означає, що в нас немає однодумців на цьому шляху, і ми бачимо все ж таки певного роду позитивну реакцію на таку ініціативу як від наших традиційних друзів балтійських держав… Можемо сказати, що позитивно відреагувала на цю ініціативу офіційна Варшава, також є окремі позитивні сигнали від окремих північноєвропейських держав. Це ми говоримо зараз про офіційні чинники.
Якщо ми будемо говорити про неофіційні чинники, а саме експертні кола, наукові кола, академічні, лідерів громадських думок, то за результатами проведеної нашими колегами роботи ми бачимо широкий список представників, в тому числі з відомими в світі іменами, людей, експертів, журналістів, яких я згадував, які були б готові долучитися до цієї адвокаційної роботи.
Розуміючи це, ми перейшли до взаємодії саме на такому рівні. В МЗС було проведено дуже цікавий захід формату гібридної панельної дискусії з британським всесвітньо відомим науковим центром Chatham House, в якому взяли участь експерти і з української, і з британської сторони. Ми не плануємо на цьому, безумовно, зупинятися і, розуміючи, що, з однієї сторони, ми маємо залишатися з цим питанням на порядку денному, ми не маємо права це питання ховати, розуміючи, що це питання, можливо, не знаходить належного відгуку від офіційних чинників. Сьогодні ми маємо робити все для того, щоб це питання залишалося, так би мовити, в повітрі і щоб наші партнери і майбутні партнери по цьому процесу також розуміли, що ініціатива тут за Україною. Це призводить нас до роздумів щодо того, яким чином ми могли б діяти далі. Це третій блок, про який я хотів би також вас поінформувати.
Що ми плануємо робити далі? Розуміючи, що питання в лоб не вирішується, а при проведенні скану позицій офіційних чинників країн світу ми побачили, що є запит на розгляд цього питання в розрізі саме реформи ООН і реформи Ради безпеки. Ми дійшли розуміння, і це розуміння нашого керівництва, керівництва міністерства, що ми можемо атакувати цю проблематику з іншого, скажімо так, ракурсу – з ракурсу реформування. Тут, скажімо так, відгуків значно може бути в нас більше, адже ситуація з реформую ООН і реформою РБ – це питання, яке на порядку денному багатьох держав і цілих регіонів, які вбачають певну несправедливість в цьому.
Якщо ми будемо говорити вже відверто, то численні держави африканського континенту, малих острівних держав Океанії, держави Латинської Америки відчувають абсолютну несправедливість в тому, яким чином розподілені інституційні можливості в Організації Об'єднаних Націй. І ми як міністерство вважаємо за доцільне на цьому етапі, не збавляючи наших обертів в просуванні нашого наративу щодо нелегітимності Російської Федерації в ООН в цілому і в РБ, говорити про те, що наразі ми готуємо наші заходи, ініціативи на тематиці, базовані на тематиці реформування ООН і РБ. В цьому зв'язку також у нас ведеться проактивна робота. В нас вже є переліки потенційних учасників круглих столів на цю тему в режимі неофіційному, тобто це не офіційні чинники, це знов-таки експерти, науковці, колишні політичні діячі, лідери громадських думок.
Плануємо в серпні, напевно, вже в другій половині серпня проводити перші серії круглих столів на тему реформування, які матимуть публічний, політичний сигнал, що Україна прагне справедливості в ООН, готова дослухатися і обговорювати з потенційними майбутніми партнерами на цьому шляху, яким чином нам об'єднати наші зусилля і напрацювати, і розробити наш український підхід до реформування РБ із залученням максимально широкої глобальної підтримки в цьому напрямку діяльності, безумовно, враховуючи наш політичний інтерес і пріоритет в ході реформування ООН і РБ. Зокрема дійти до того, щоб Росія була позбавлена своїх надможливостей маніпулювати цим органом. Ми ж з вами бачимо, що з 91-го року Росія одним тільки правом вето скористалася, щоб я не ввів вас в оману, близько 30 разів, 31 раз, наскільки я пам'ятаю – більше ніж інші постійні члени.
Я на цьому закінчую. Якщо є якісь питання чи пропозиції, а ми, безумовно, раді, готові до співробітництва, безумовно, в тому числі з шановними колегами з депутатського корпусу, адже ми вбачаємо парламентську дипломатію на цьому напрямку дуже перспективною, дієвою і ефективною. Ми готували в цьому зв'язку також і пропозиції для плейбука для Верховної Ради. Отже, ми готові до взаємодії, готові до вироблення цікавих, нових, але, головне, ефективних підходів для роботи на цьому напрямку.
Я вам дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, Валентине Михайловичу, за таку представлену широку, детальну картину.
Будь ласка.
КОПИЛЕНКО О.Л. Олександр Олександрович, вибачте, я, можливо, пізніше включився. Я хотів би з'ясувати посаду шановного нашого доповідача.
СКУРАТОВСЬКИЙ В.М. Я працюю в Міністерстві закордонних справ на посаді директора Департаменту міжнародних організацій.
КОПИЛЕНКО О.Л. Спасибі. Ви більше були схожі на викладача університету з тим, як ви нам ставили завдання. Спасибі. Я потім виступлю. Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.
Народний депутат Олексій Жмеренецький підняв руку, хоча він не є членом нашого комітету. Але, якщо ви не проти, давайте надамо йому слово, бо він…
ЯРЕМЕНКО Ю.В. Він ініціатор розгляду питання, тому логічно йому надати слово навіть.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тоді прошу до слова пана Олексія Жмеренецького.
ЖМЕРЕНЕЦЬКИЙ О.С. Шановні колеги , велике дякую за можливість виступити. Ми з вами більше ніж просто колеги по парламенту – ми також колеги по міжнародних делегаціях. Я член постійної делегації в Парламентській асамблеї НАТО і Міжпарламентському союзі, тому цю тему, так би мовити, і в полях також дуже добре знаю.
Ну, я не хотів починати з негативу, але, ну, вибачте мені, можливо, за певну некоректність, але я хочу констатувати певну, ну, абсолютну бездіяльність чи навіть саботаж роботи в цьому напрямку з боку Міністерства закордонних справ. Дозвольте мені буквально за декілька хвилин пояснити, що мені дає підстави так стверджувати.
Отой плейбук і ті круглі столи, і от все, що ми тільки що чули, ми отримали відповіді в лютому на звернення 101 народного депутата, яке і ви підписували, шановні колеги, де ми задали дуже багато конкретних питань Міністерству закордонних справ, а що ж зроблено на виконання Постанови Верховної Ради від 1 грудня 2022 року: а що зроблено на виконання заяви Міністерства закордонних справ. Ми отримали відповідь, оцей плейбук, це, щоб ви розуміли, декілька сторінок гасел, просто тез, ну, які як шпаргалка для міжнародних делегацій. Ми не отримали ані списків конкретно лідерів думок, ані переліку посольств, які роблять певні заходи, які отримали взагалі цей сигнал. По нашим неформальним каналам ми знаємо, що в деяких країнах ніхто нічого взагалі не отримував по цьому напрямку. Ми не бачимо ніяких результатів роботи.
Пройшов рік з того часу, як мій комітет з антикорупційної політики направив на Міністерство закордонних справ звернення на вимогу громадськості, щоб побачити: а чи робило взагалі МЗС до цього часу, до широкомасштабного вторгнення якісь запити чи звернення до Секретаріату ООН, чи були якісь дії.
У відповідь на звернення антикорупційного комітету ми отримали, що ні, нічого не було і що Міністерство закордонних справ направляє ноту в ООН, щоб отримати документи про процедуру, про підстави входження Російської... точніше, зайняття Російською Федерацією місця СРСР. Це було влітку 2022 року.
Після цього було ще дуже багато звернень, де ми з Міністерством закордонних справ гралися в таку собі бюрократію, вони нам надсилали якусь відповідь формальну, потім ми уточнювали. Ну, щоб ви розуміли, нам знадобилося пів року щоб взагалі отримати документи, які надіслав секретаріат ООН до Міністерства закордонних справ. Тому що спочатку вони поставили гриф "ДСК", потім ми дізналися, що там, де гриф "ДСК", направили інший запит вже, іншим каналом і отримали ці документи.
Отак відбувалася взагалі співпраця парламенту з Міністерством закордонних справ. За цей час народні депутати члени різних делегацій і в Парламентській асамблеї Ради Європи, і в Парламентській асамблеї НАТО і в МПС своїми силами розмістили десятки публікацій в "Wall Street Journal", "Time", "Bloomberg", "Guardian", ну, взагалі, напевно, в усіх міжнародних виданнях з розкриттям цієї тематики. Там, де розписується якраз оця афера, оця маніпуляція і так далі. За цей час ми не бачили жодних публікацій, ну, можливо, нам просто не дають відповідь, від МЗС як вони медійно комунікують це питання в міжнародних ЗМІ. Ми не побачили ніякої взаємодії з міжнародними колегами, я маю на увазі з міністерствами закордонних справ інших країн, тому що наші делегації і ви, я думаю, в тому числі, я не думаю, я знаю, ми комунікували з профільними комітетами, з колегами з делегацій інших парламентів, ми домовлялися з парламентами світу і парламентами наших партнерів, щоб ті робили симетричні заяви, як Україна ухвалила 1 грудня заяву про нелегітимність Росії, місця Росії в ООН і в Радбезі ООН, так само, щоб зробили такі заяви наші колеги в парламентах. А чи зробили такі заяви, наприклад, міністерства закордонних справ в інших країнах і країнах-партнерах? Чи МЗС взагалі просив зробити такі заяви наших партнерів, наприклад, естонців, поляків? Є партнери, які дуже раді були це зробити. Є, звичайно, ті, хто незацікавлені в змінах, але є ті, хто на перший же запит від України міг би підтримати цей наратив.
Тобто чому виникла необхідність взагалі цього засідання? Тому що ми бачимо, що вже пройшов рік з того часу, як взагалі парламент зрушив це питання з мертвої точки, коли у МЗС навіть документів не було, коли вони взагалі не знали, вони знали, тому що були заяви Кислиці дуже давні, але в роботі цього питання не було. Пройшов рік і ми через рік бачимо те саме – парламент робить якусь роботу, якісь є в резолюціях Парламентської асамблеї Ради Європи заяви, в МПС ми включили про реформування, необхідність реформування ООН в проект резолюції, точніше в резолюцію ухвалену тези. Навіть в Парламентській асамблеї НАТО є ці згадки, але з боку МЗС ми чуємо про те, що є якісь експерти, якісь гасла і плануються якісь круглі столи.
Так-от, шановний пане Валентине, мені здається, що потрібно було б надати комітету з поваги і взагалі-то запропонувати прийти на це засідання заступнику міністра щонайменше, а по-друге, надати певний план дій з конкретними КРІ, зі списками того, кого ви залучили, і вже не гаслами обмежуватись, а результатами роботи. Вибачте за тон, але просто час йде, а біс і нині там.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я тоді слово, з вашого дозволу, надам по черзі депутату Кривошеєву, а потім Ірині Володимирівні, будь ласка.
КРИВОШЕЄВ І.С. Так. Доброго дня. В мене до шановного пана директора департаменту буде трошки ширше запитання ніж щодо тільки тематики ООН, а взагалі щодо участі Російської Федерації в інших міжнародних організаціях.
На конкретному прикладі приведу, тому що насправді є міжнародні організації, де участь Російської Федерації є по суті нісенітницею. Наприклад, так сама-таки Дунайська комісія – це міжурядовий орган, який регулює судноплавство на річці Дунай і відповідно там Російська Федерація як правонаступниця Радянського Союзу також приймала участь до 2022 року, коли постановою тимчасово було припинено членство, але знову ж таки зауважу – тимчасово до завершення агресії умовно-таки. Відповідно після завершення агресії знову ж таки відновиться членство Російської Федерації в Дунайській комісії.
Так питання загальне: чи є взагалі у МЗС перелік міжнародних організацій, де участь Російської Федерації є по суті нелогічною і неправильною, і несправедливою, чи є по цьому списку певний план дій по виключенню Російської Федерації з цих міжнародних організацій, відповідно чи хтось готує відповідні проекти резолюцій і якщо готує, то хто?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ірина Володимирівна, а потім Богдан Васильович.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Дуже дякую.
В мене наступне… По-перше, я хочу підтримати пана Жмеренецького, що нам потрібен нормальний абсолютно перелік країн, які сьогодні є для нас ключовими в цій роботі, і меседжі, тому що всі ми на… (Не чути) якихось наших там контактах міжпартійних, на міжнародних зустрічах питання піднімаємо, але тут потрібно, дійсно, просто депутатам розіслати, які від нашого комітету, в першу чергу історію питання, і, по-друге, ключові меседжі. І я би просила, щоб ми рішенням комітету сьогодні звернулися до МЗС до кінця тижня надати такі, дійсно, не піонерські речевки, там, гасла… (Не чути) а такий професійно зроблений документ, як з цим працює Російська Федерація, вони дуже вміють змінити свої як би меседжі і доносити, особливо до третіх країн.
Тому запитання, Росія є офіційним правонаступником СРСР і на цьому вони і грають, власне, коли говорять про те, що вони займають це місце правонаступника СРСР. Тобто яка тут наша ключова позиція?
Ну і третє, абсолютно справедливо, що ми маємо не просто виганяти Росію, а говорити про реформу Радбезу. Реформа, я би хотіла, щоб от в цьому запитанні прозвучало ключове, як ми бачимо? Україну туди заводять як офіційну країну, яка створювала Організацію Об'єднаних Націй? Ми говоримо про Німеччину? Яка є наша позиція? Тому що просто реформу – це ні про що. Нам потрібно відстоювати конкретну позицію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Богдан Васильович, будь ласка.
ЯРЕМЕНКО Б.В. Пане голово, може би пан Скуратовський мав можливість відповісти? Бо питань вже багато і вони серйозні. А далі я би поставив свої питання, чи ремарки би зробив.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
Тоді, будь ласка, Валентине Михайловичу, будь ласка.
СКУРАТОВСЬКИЙ В.М. Олександр Олександрович, дякую.
По-перше, щодо критичних оцінок нашої взаємодії. Я би сказав, що з усього переліку претензій, які були вислухані, які я з абсолютною серйозністю приймаю до відома і ми безумовно їх проговоримо внутрішньо і про це буду доводити інформацію про таку оцінку нашої роботи нашому керівництву. Хотів би зауважити, що з всього переліку цих питань, на першу думку, можна було б сказати, що вони по суті відображають сам факт проведення нашої роботи.
Тобто якщо ми говоримо про те, що робить МЗС на цьому напрямку, то МЗС, безумовно, в межах своєї компетенції, проводить свою роботу. Ми дуже раді, коли до роботи на якомусь важливому для держави, а я переконаний, що ми тут з вами однодумці, для нашої держави в цілому, питання присутності Росії в ООН є загальноважливим і пріоритетним питанням. Дуже продуктивно і ефективно, коли кожен займається просуванням цієї ініціативи на своєму напрямку роботи. Якщо ми говоримо про ...
КОПИЛЕНКО О.Л. Олександр Олександрович, вибачте, будь ласка, Олександр Олександрович, вибачте, я не можу слухати, це називаю речі своїми іменами, белькотіння. Ви бачите, що шановний наш гість не готовий до цієї розмови, для чого ми вже годину говоримо? Я абсолютно погоджуюсь з нашим колегою Жмеренецьким, з Іриною Геращенко, це навіть не речевки, а нас знову переконують в тому, що ми всі вже давно переконані.
Можливо, варто перенести це питання і якось довести до відому ті відомства з якими ми співпрацюємо, що все-таки і комітет це не зборище дебілів, яким треба зверхньо щось пояснювати, а все-таки готуватися до подібних заходів і говорити про абсолютно конкретні речі. Ви знаєте мою позицію, я про це говорив і на минулому засіданні, коли у нас виступав отакий же добродій з Ради нацбезпеки, який нас вчив жити, і ставив завдання і не тільки. І це моя пропозиція, подумайте, будь ласка, ми просто гаємо час.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, давайте можливість тоді представнику МЗС висловитись, а потім Богдан Васильович, будь ласка.
СКУРАТОВСЬКИЙ В.М. Олександр Любимович, я вас почув. І хочу вам сказати, що МЗС ... (Не чути) ... які стосуються нашої компетенції. Якщо ми говоримо про те, що...
ГЕРАЩЕНКО І.В. Вибачте, у нас немає сумніву в роботі МЗС. Ви просто ... (Не чути) ... вибачте, дивіться, от, яка пропозиція перша, що ви скажете, що до кінця тижня ви подасте .. (Не чути) ... про які ми говоримо, де буде конкретно, дуже коротко ... (Не чути) .. історії питання, щоб отримали всі депутати. І друге, конкретний план, що ми вкладаємо в слово "реформа". Тому що кожен... коли ми просто говоримо і ми хочемо реформи ООН. У кожного своя уява про реформу, а вона має бути …(Не чути) Якою ми бачимо реформу? Ми просимо зробити Україну постійним членом Радбезу, розпустити Радбез, включити туди Німеччину замість Росії? Це ж дуже конкретні питання, ми ж маємо не просто про реформу говорити. Нам задають питання наші колеги: а що ви вкладаєте в реформу?
І третє. Який наш аргумент, що Росія – правонаступниця СРСР? І вони говорять: да, ми там сидимо як правонаступник СРСР от і все. Дуже дякую.
Ми ж не сперечаємося, що дипломати роблять сьогодні велику роботу, але конкретні питання...
СКУРАТОВСЬКИЙ В.М. Значить, дозвольте? Добре, дякую.
Конкретні питання – конкретні відповіді. Доведення інформації проводиться до міністерств закордонних справ і це задокументований факт. Це відбувається через систему електронного документообігу і можна проконтролювати надходження нашої документації до кожної закордонної дипломатичної установи і звітування відбувається також через електронну систему документообігу. В нас не може бути ситуації, коли одне посольство отримало з переліку, а інше не отримало. Абсолютно всі посольства отримують і абсолютно всі посольства доводять.
Доведення інформації до міністерств закордонних справ відбувається системно. Якщо ми говоримо про цю ситуацію, вона була доведена. Факт наявності чи відсутності заяв міністерств закордонних справ, я думаю, що я на це питання вже розлого відповів, не буду витрачати ваш час. Це позиція держав, офіційних чинників.
Конкретні питання щодо того, що ми робимо і що ми не робимо спочатку роботи на цьому напрямку і реагування на ваші звернення. Ви самі, пане Олексію, відповіли, по суті, на це питання, адже ми як міністерство надали абсолютно всі відповіді на ваші депутатські звернення і надали не просто якісь гасла. Ми надали офіційні документи Організації Об'єднаних Націй, які в результаті в тому числі ми побачили у використанні українського громадянського суспільства, наприклад, неурядової організації Civil Hub, яка їх викладала в громадський простір для ознайомлення широкого загалу, за що ми дуже вдячні цій неурядовій організації, яка підвищує обізнаність наших співвітчизників щодо цього питання.
Питання роботи у широкому плані з вичавлення Росії з міжнародних організацій в цілому, не тільки з ООН.
Привертаю вашу увагу до того, що взаємодією з міжнародними організаціями по профілю займається не тільки Міністерство закордонних справ, яке відповідно, звичайно, до указу Президента має координуючу роль, а численні державі установи та організації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів 1371.
Згадана Дунайська комісія відповідно до Постанови 1371 має ключову державну установу, яка відповідає за взаємодію з цією організацією, - це Адміністрація судноплавства Міністерства інфраструктури. МЗС третій номер, як і завжди в усіх міжнародних організаціях і структурах, має бути присутня, але не є ключовим чинником взаємодії. Ми як міністерство всім державним органам надаємо консультативне сприяння. В нас існує робоча група по вичавленню Росії з міжнародних організацій на експертному рівні. Всі ЦОВВ до неї входять, обговорюються в регулярному форматі питання того, яким чином можна проводити роботу. Посли в державах, якщо доходить питання до голосування, просування якогось документа в робочому органі тієї чи іншої міжнародної організації чи структури, посли наші і наші дипломати в усіх столицях країн, які беруть участь в цьому голосуванні, проводять відповідні голосування. Результат, як кажуть, на табло. Ми звітуємо перед Кабінетом Міністрів про це, і є результати. Це і Всесвітня туристична організація, це і Міжнародна організація цивільної авіації, це Рада з прав людини ООН, численні інші організації. Питання не в тому, що ми не хочемо це зробити, питання в тому, що ми маємо це лобіювати. Ми цим займаємося, і цим займаються шановні представники ЦОВВ, безпосередньо відповідальні за роботу в міжнародних організаціях.
Реформа РБ, бачення щодо того, що ми хочемо бачити в цій реформі. Наше бачення реформи РБ – позбавити Росію в ідеалі членства як країну, яка не відповідає основним критеріям членства в ООН, в ідеалі – позбавлення можливості зловживання своїм правом вето. Це питання, яке просуваємо не тільки ми, це питання просувають і інші наші ключові партнери, в тому числі з групи семи. Яким чином буде виглядати сам документ, ми, звичайно, відповімо на звернення і розпишемо наші ключові побажання і наші прагнення. Яким чином буде виглядати остаточний наш документ, це питання, в тому числі, досягнення широких домовленостей з нашими партнерами, з якими ми маємо по цьому напрямку виступати широким фронтом. Питання реформування РБ – це не питання того, що ми написали свій документ, поставили всіх наших партнерів і інші держави світу перед фактом, і одразу автоматично отримали підтримку.
Ми ж з вами знаємо, яким чином, інколи дуже складно збирається підтримка того чи іншого рішення. Тому і підхід до цього питання такий, що ми будемо проводити широкі консультації з цього приводу в тому числі з ... (Не чути)... залученням експертних ...(Не чути) ... з різних регіонів світу.
Чи я на все відповів, я дуже вибачаюсь, якщо я пропустив якесь питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, Валентин Михайлович.
Я прошу до слова Богдана Васильовича, будемо завершувати, переходити до наступного питання.
Будь ласка, Богдан Васильович.
ЯРЕМЕНКО Б.В. Пане голово, колеги, спасибі! Трошки дивна у нас ситуація, ми ніби всі поділяємо і погоджуємося з оцінкою місця Російської Федерації в ООН і з тим, що вона там незаконно. І всі ми нібито виступаємо за те, щоби Росія припинила своє членство в Раді безпеки, а по можливості і в ООН. Але між тим, ми чомусь один одним незадоволені і критикуємо один одного.
Мені здається тут мова йде більше про брак комунікації. Я би дуже просив пана Валентина Скуратовського, цей геп в комунікації заповнити. Тому що те, що я почув сьогодні, це серйозна інформація, зокрема, з того, що я чую у ваших словах, я розумію, що, скажімо так, несумісні поняття реформи ООН і наше завдання – вилучення Росії. Якщо ми будемо всю реформу РБ ООН зводити до вилучення Росії, то ми не маємо жодних шансів на підтримку. Більше того, я так розумію, що якщо одним з пунктів нашого плану реформування ООН чи РБ ООН буде вилучення Росії, ми так само не маємо багато шансів на підтримку просування своїх планів і свого бачення.
Відтак, і правильно прозвучало, я повністю погоджуюся, що тема вилучення Росії з ООН ускладнює і без того достатньо складне спілкування наше з країнами Глобального Півдня, де це абсолютно неактуальне питання, без розуміння і так далі. Тому я дуже багато попри те, що, ще раз кажу, в цьому оточенні у нас немає різночитання щодо ролі і місця Росії, у питаннях просування цієї теми в ООН можуть бути різні нюанси, які треба пояснювати.
Тому якби тут, пане Валентин, з усією повагою, я не маю жодного сумніву, ви мене переконали ще раз і ще раз, що ви професіонал, але якби тут був заступник міністра, ми би вже з нього вибили б слово, що МЗС проведе зустріч і з паном Жмеренецьким, і з представником комітету, і я би ще запропонував би присутнім Юрія Луценка залучити як керівника громадської організації UnrussiaUN, здається, так називається вона, для того, щоб вони більше розуміли, що робить МЗС. Оскільки я мав попередньо до нашого засідання низку зустрічей, комунікацій з ними, вони, скажімо так, у них є певні претензії, які сьогодні були достатньо відверто озвучені. Частково вони випливають з нерозуміння підходів, які є в МЗС, і з незнання інформації про ось те, що ви називаєте, пан Валентин, системна комунікація. Якби на вашому місці був заступник міністра, ми б з нього зараз би вибили слово, а так ми змушені лише тільки або просити вас все ж таки ініціювати таку зустріч в МЗС з тим, щоб… або залучити, не або, і залучити пана Жмеренецького і пана Юрія Луценка до тієї групи експертної, яка у вас працює, оскільки ними надано, до засідання комітету, інформацію, яка свідчить про те, що вони фактично дублюють ту саму роботу на своєму рівні, з представниками ЗМІ, з представниками експертного середовища і мають певні, досить вагомі, які не можна ігнорувати, досягнення. І було би добре їх залучити до цієї роботи, тим більше, що вони дуже енергійні і наполегливі в цій ідеї.
Так само я би просив, колеги, очевидно тему реформування ООН і РБ ОНН винести окремо на засідання нашого комітету. Нам треба просто зрозуміти в чому позиція України для початку, ми її поки що не мали, не висловлювались щодо неї і відтак не можемо ні схвалити, ні включитися у реалізацію, в агітацію і так далі. Тому, колеги, я б закликав би в цьому питанні не ламати списи, не псувати один одному нерви дуже голосними оцінками і негативними.
Я думаю, що якщо ми просто більш серйозно і вдумливо подискутуємо, виявиться, що багато з того, що може робитися, робиться. І в наших силах цю роботу оформити таким чином, щоби ми мали, навіть якщо ми не досягнемо результату фінального, який би нам був бажаний і який би нас потішив, ми все-рівно матимемо певний зиск для зовнішньої політики України, але це трошки складніше, ніж на зустрічах проголошувати, що Росію треба викинути з ООН.
Тому, колеги, я закликаю повернутися в рамки спокійної і стриманої дискусії, без категоричних оцінок, немає, мені здається, підстав для таких різких зауважень до МЗС. В той час, прохання певні, що би можна було зробити МЗС я висловив і сподіваюся, вони будуть почуті.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Валентине Михайловичу, вам тоді останнє або крайнє, як кажуть, слово. І ми будемо переходити до другого питання.
ІОНОВА М.М. Пане голово, якщо можна, про мене не забудьте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, а я не бачу, це Марія Миколаївна?
ІОНОВА М.М. Так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, будь ласка. Маріє Миколаївно, будь ласка.
ІОНОВА М.М. Дуже дякую. Я перепрошую, що я без відео.
А я хотіла запитати пана Валентина, а в принципі скільки листів направило МЗС на окремі комітети, з прав людини, комітету полонених, з вимогами, щоб вони надавали оцінку тому, що відбувається в Україні. І чи ви вважаєте, що було б доцільно, я не знаю, від парламенту… (Не чути) такі листи? І, в принципі, тиснути більше через комітети про порушення тих чи інших конвенцій, тобто піти як би нижчим шляхом трішки. Ваша думка, скажіть, будь ласка.
СКУРАТОВСЬКИЙ В.М. Дякую. Якщо дозволите, я по черзі.
Пане Богдане, я дуже дякую вам за ваш коментар. Хотів би ще раз зауважити, ми як міністерство абсолютно відкриті до комунікацій. І я повністю з вами погоджуюся в тому, що комунікації завжди можна і потрібно покращувати.
Щодо проведення зустрічей з шановним паном Олексієм Жмеренецьким, з шановним паном Луценком, колеги з Департаменту міжнародних організацій проводили такі зустрічі, ми залишаємося на зв'язку. Більш того, комунікація по тематиці присутності Росії в ООН і в інших міжнародних організаціях – це не наше, скажімо так, приватизоване питання. Цим питанням займаються і наші колеги з інших структурних підрозділів, безумовно, наше керівництво. Куруюча, перша заступниця міністра, на жаль, не змогла взяти участь в цьому засіданні. І я приношу від МЗС вибачення за це. На жаль, вона мала брати участь в заході, який був заздалегідь, задовго до планування цього заходу запланований. Але, безумовно, ми готові до комунікацій, до подальшої взаємодії з депутатським корпусом, з експертами, з неурядовим середовищем. І, безумовно, завжди будемо готові, ніколи не ховаємося ні від кого.
Друге питання: щодо звернень. Я думаю, що всі публічні прояви, які тільки можливі, і експертні обговорення питань порушень, які здійснюються Російською Федерацією в секторальних питаннях, безумовно, підтримуються МЗС.
Більше того, хотів би сказати, що у відповідь на запит понад 100 народних депутатів України, ми говорили про те, що пропонували б також розглянути можливість взаємодії на рівні парламентів і, можливо, також комітетів, окремих комітетів парламенту. Підтримую повністю...
ІОНОВА М.М. Пане Валентине, я запитала, наприклад, при ООН є комітет тортур, от МЗС надсилав туди листи? Скільки листів туди було з фактажем висланих?
СКУРАТОВСЬКИЙ В.М. Безумовно, у нас є взаємодія з усіма структурними підрозділами ООН. Але знову-таки МЗС не приватизує цей напрямок. По напрямку захисту прав людини, як відомо в Україні працюють, представник омбудсмен України, дитячий омбудсмен України. Свої викладення ситуації з порушенням прав людини надають також інші центральні органи виконавчої влади, наприклад, МінТОТ. Якщо є питання щодо кількості в документообігу, зрозуміло, що мені зараз дуже складно відповісти...
ІОНОВА М.М. Ваші відповіді були надані, була якась публічна оцінка, тобто вони якось реагували на ці всі листи і звернення? В комітет тортур, в комітет з порушення прав людини?
СКУРАТОВСЬКИЙ В.М. Якщо ми говоримо про Раду з прав людини ООН чи Верховного комісара ООН з прав людини, безумовно, заяви, безумовно є, і були. При чому доволі серйозні і такі, які викликали страшенний біль на нашу радість від Російської Федерації.
Якщо потрібна конкретика, можемо викласти, якщо є необхідність.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, давайте завершувати, бо це вже окремі питання, трошки інші питання. Я тоді пропоную, те, що я почув, прозвучала пропозиція від Ірини Володимирівни, щоб МЗС надало відповідні меседжі для парламентської дипломатії стосовно реформи ООН. Така була пропозиція.
Але, водночас, була пропозиція від Богдана Васильовича включити в порядок денний одного з найближчих, скажімо так, засідань комітету питання про реформу ООН. Тобто можна поки що, ну, на розсуд колег, чи варто звертатися з листом зараз до МЗС з проханням надати такі меседжі, чи краще, може, тоді зустрінемось на одному із засідань, коли будемо обговорювати питання реформи ООН, і тоді МЗС надасть відповідні наративи, відповідні меседжі?
ІОНОВА М.М. Коли будемо запрошувати МЗС на засідання, ми ж можемо попросити, серед іншого, до матеріалів ці тези про позицію щодо реформи РБ ООН. І якраз на засіданні ми його і отримаємо, і обговоримо.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Дивіться, і я тричі повторила одне питання щодо того, що Росія посилається, що вона правонаступник СРСР. Тобто який суд є наш аргумент? Це дуже важливо.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Пане голово…(Не чути)
ГЕРАЩЕНКО І.В. …(Не чути) всю аргументацію, всю історію питання, яку ми сьогодні ще раз почули про Єльцина, всю цю історію. А вони кажуть, так Росія правонаступник СРСР і що ви хочете?
Мені здається і ви праві в тому, що ми ж не говоримо тільки про те, щоби вигнати Росію з РБ. Але яке наше інше бачення реформування коли, вибачте, приклад, був там мирний план Порошенка, зрозумілі пункти. І зараз там 10 пунктів вже …(Не чути) тут зрозуміло тоді про що ми говоримо і на що ми нав'яжемо наші ініціативи. А яка наша ініціатива по реформам? Її треба викласти, щоб ми розуміли, що саме ми доносимо нашим партнерам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірино Володимирівно, я перепрошую, ви маєте на увазі, щоб МЗС надало нам інформацію або меседжі стосовно правових питань правонаступництва Росії по відношенню до СРСР, так?
ГЕРАЩЕНКО І.В. Я маю на увазі наступне, що ми маємо, коли говоримо про реформу, мати бачення української реформи і просто реформа ООН, отакий тут є наш план. Що ми в це вкладаємо, як ми це розшифровуємо і за що ми боремося, покроково? Тому що, дійсно, це не тільки вигнати Росію і зупинити зловживання …(Не чути).
А друге, це, да, який наш аргумент на те, що Росія є правонаступником? Тому що ми зараз будуємо нашу політику на тому, що Росія там незаконно, а вони кажуть, а ми правонаступники СРСР, ми законно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна, давайте тоді, це ми можемо також включити як окреме питання, бо це інший інститут міжнародного права, інститут правонаступництва. Тобто ми можемо включити також в порядок денний одного з засідань питання правонаступництва після розпаду СРСР, скажімо так, в такому широкому ракурсі поставити.
Пан Олексій Жмеренецький, буквально декілька слів.
ЖМЕРЕНЕЦЬКИЙ О.С. Да-да, пане голово, я якраз пропозиції щодо правонаступництва. Я хотів би виправити трошки, не правонаступництво, а мова йде про продовжувача, вони використовували в документах статус продовжувача і якраз ґрунтувалися на так званих Алма-Атинських угодах. І було б добре зробити правову оцінку, щоб Україна, Міністерство закордонних справ зробило правову оцінку цих Алма-Атинських угод, тому що там представник і в тому числі України її підписував. Але вони, як показує незалежна юридична експертиза, абсолютно фіктивні, бо потім не були ратифіковані і так далі. І там якраз було вперше згадано, що Росія – правонаступник СРСР, потім Росія це використовувала, як аргумент для пояснення чому вони замістили місце СРСР в ООН.
Ще також пропозиція, це проект резолюції підготувати. Тому що, якщо ми хочемо щось адвокатувати, комунікувати потім в ООН, то було б добре, наприклад, мати проект резолюції ООН, як це було зроблено в 1971 році по Китаю, наприклад. Є кейси, коли була така певна колізія заміщення однієї країни іншою і вже вести діалог з нашими партнерами навколо конкретного алгоритму, конкретного проекту документу.
І мені здається, що комітет міг би звернутися до Міністерства закордонних справ з рядом таких конкретних речей. Наприклад, якщо ми кажемо про прозорість і про діалог, то отримати перелік країн з якими були проведені переговори, де створені якісь осередки експертні, про що стверджує МЗС, з якимись, можливо, списками цих людей, щоб народні депутати могли потім зустрічатися з цими людьми. Наші делегації їздять по всій земній кулі і ми не знаємо в яких країнах у нас вже є амбасадори, в яких немає, хто ці люди. Хотілось би, щоб, можливо, не до цього засідання, а на наступне засідання ми допоможемо, я допоможу, колеги, які з інших комітетів, з інших делегацій допоможуть скласти конкретний перелік таких запитань. І тоді у народних депутатів на руках буде вся необхідна інформація, в МЗС будуть задачі вже на підготовку документів, на якісь юридичні експертизи і так далі. Така моя пропозиція.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тоді дозвольте вже останнє слово Валентину Михайловичу і завершуємо.
Валентин Михайлович, ви бажаєте щось сказати?
ІОНОВА М.М. Вибачте, пане голово, можна ще останнє питання, що стосується позиції Сполучених Штатів щодо місця Росії в ООН.
ЯСЬКО Є.О. І також я тримаю руку, якщо можна.
ІОНОВА М.М. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте тоді, Марія Миколаївна і Єлизавета Олексіївна.
Єлизавета Олексіївна, будь ласка.
ЯСЬКО Є.О. Колеги, доброго дня, я в дорозі, сподіваюсь, що зв'язок мій не вимкнеться. У мене коротке питання, враховуючи нашу дискусію. Можливо, в МЗС є думки щодо тих міжнародних документів, можливо, резолюцій, які ми можемо разом з різними делегаціями в різних організаціях якраз приймати по питанню правонаступництва, юридичному оцьому правонаступництву. Я розумію, що було б класно обговорити окремо ... (Не чути) , але ми дуже ... (Не чути) думками ... (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Валентине Михайловичу, будь ласка.
СКУРАТОВСЬКИЙ В.М. Дякую.
Знову ж таки, спробую відповісти на останні питання та ремарки. Наша аргументація: чому ми вважаємо, що Росія нелегітимна, я в чаті нашої конференції привів 104 статтю зі Статуту ООН, яка передбачає чітко і недвозначно процедуру для входження нових держави. А так як ми з вами розуміємо, що Радянський Союз розпався і Російська Федерація не може бути наступником, бо це абсолютно нова держава і Російська Федерація це визнала, то нова держава має входити, відповідно до викладеного в 4 статті, ну, крім того, що вона буде... має бути миролюбива, але на це має бути рішення Генеральної асамблеї по рекомендації Радбезу, що не відбулося в 1991 році, а відбувся просто лист Єльцина з супровідним листом постпреда Російської Федерації, все, тому ось коротко: вже нелегітимно.
Щодо позиції США, це питання пов'язане прямо з питанням шановної пані Ясько щодо резолюції. Ми переходимо в розрізі цього питання до позиції наших ключових партнерів, в тому числі трійки постійних членів ООН – наших стратегічних партнерів глобальних і це те, про що я говорив на початку. Скан позицій глобальних партнерів і країн світу в цілому показує, що відсутнє бажання взагалі просувати це питання на даному етапі. А в держав групи семи є неформально висловлена позиція щодо того, що Російську Федерацію не можна виключати з ООН та Ради Безпеки.
Тому, коли ми говоримо про або публічні заяви, або заяви, чи резолюції, чи інші документи, які мають підписати і до яких мають приєднатися наші партнери та інші держави світу, ми маємо в першу чергу виходити з їх національних позицій, а для цього перед нами стоїть ще довга робота адвокатування на цьому шляху, до того моменту, коли вони будуть в національній якості готові підтримувати і йти далі до заяв, приєднання до різних спільних рішень… (Не чути)
І знову-таки будь-які звернення, які надходять до нас, МЗС сумлінно відпрацьовує, і готовий надалі відпрацьовувати, що було завжди, в тому числі на цьому напрямку. І повернуся до перших тез пана Олексія Жмеренецького: всі депутатські звернення були належним чином опрацьовані та представлені відповіді. Будемо так працювати і далі. Але до співпраці і до взаємодії на цьому напрямку абсолютно готові.
Я вам дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Тоді, колеги, з вашого дозволу, завершуємо обговорення. Ми більше години спілкувалися на цю тему. Я пропоную взяти до відома ту інформацію, яка була представлена МЗС, і водночас поставити на одне з… скажімо, може, навіть на наступне засідання, питання реформи і окремо питання правонаступництва.
Чи будуть інші якісь пропозиції або доповнення, уточнення? Тут не треба голосувати, наскільки я розумію.
Валерія Олегівна, в мене питання до вас. Можна не голосувати, взяти до відома і просто поставити ці питання на наступне засідання, так? Не чую.
БОГДАНОВА В.О. Якщо до відома, то конечно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді, якщо ніхто не проти, так і зробимо. Питання реформи, питання правонаступництва обговоримо наступним разом.
Дуже дякую Валентину Михайловичу. Дякую. До побачення.
А ми переходимо до наступного питання порядку денного. Це питання якраз, хвилинку, це питання виборів, які будуть проводитися в Російській Федерації, щодо парламентських та місцевих виборів в Російській Федерації 10 вересня 2023 року та протидії намірам проводити вибори на тимчасово окупованих територіях України.
Перед тим як ми розглянемо це питання, у мене є пропозиція, вже надійшли документи стосовно створення групи дружби з Анголою. Якщо ніхто не проти, чи можемо включити це в порядок денний і розглянути як останнє питання після питання про Румунію?
ЯРЕМЕНКО Б.В. Ми можемо зразу і позитивне рішення прийняти.
БОГДАНОВА В.О. Голосувати. Оце треба голосувати. Можна разом.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Треба голосувати?
БОГДАНОВА В.О. Да, можна разом про включення до порядку денного і про затвердження. Можна разом, щоб не розтягувати час.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна разом? Тоді я ставлю на голосування це питання. Хто за те, щоб підтримати створення групи дружби…
БОГДАНОВА В.О. Спочатку поставити в порядок денний.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Перепрошую. Поставити в порядок денний і підтримати створення групи дружби з Анголою. Хто за це?
МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Копиленко?
КОПИЛЕНКО О.Л. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Пушкаренко?
ПУШКАРЕНКО А.М. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Геращенко? Ірина Володимирівна?
Іонова?
Кривошеєв?
КРИВОШЕЄВ І.С. Кривошеєв – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Руденко?
РУДЕНКО О.С. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. Шараськін – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Юраш?
Ясько.
ЯСЬКО Є.О. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Яременко?
ЯРЕМЕНКО Б.В. Я так розумію, що ми голосуємо всі "за" з розумінням, що ініціатор буде координатором від нашого комітету. За.
БОГДАНОВА В.О. Там вже створена група.
Це ми уже просто результат затверджуємо.
ЯРЕМЕНКО Б.В. А, створено, затверджуємо результат. Все, зрозуміло. Дякую. За, звичайно.
МОСОЛОВ Ю.О. 8 – за. Рішення прийнято.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колеги, друге питання порядку денного щодо парламентських та місцевих виборів Російської Федерації. Я так бачу, що має доповідати Еміне Джапарова, тобто заступниця міністра...
БОГДАНОВА В.О. Обіцяла, але бачимо... Да-да, обіцяла, але бачимо, що не доєдналась.
ГОЛОВУЮЧИЙ. ЇЇ немає.
БОГДАНОВА В.О. Станом на вчора мала, да.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді я прошу до слова Іллю Євгенійовича Кваса, начальника Шостого управління Міністерства закордонних справ України. Ілля Євгенійович, будь ласка, вам слово.
КВАС І.Є. Добрий день, шановний пане голово, шановні народні депутати, учасники засідання! З питань проведення незаконних місцевих та регіональних виборів на тимчасово окупованих територіях. Рішенням Центральної виборчої комісії Російської Федерації від 15 червня прийнято постанову про призначення на 10 вересня виборів в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Херсонській областях. Вибори проводяться до окупаційних представницьких органів влади, муніципальних утворень. За наявною інформацією до законодавчих зібрань так званих Донецької народної республіки передбачається обрати 90 депутатів, Луганської народної республіки – 50 депутатів, Запорізької і Херсонської областей – по 45 депутатів.
Проведення місцевих виборів в регіоні проведення так званої спеціальної воєнної операції передбачають внесені у травні зміни до Закону Російської Федерації про військовий стан. Водночас не виключається за повідомленням, і це підтверджувала голова Центральної виборчої комісії Російської Федерації, що погіршення безпекової ситуації може поставити під сумнів проведення цих місцевих виборів. Зазвичай запрошення іноземних спостерігачів здійснюється під час проведення виборів федерального рівня, тобто до Державної думи або виборів Президента Російської Федерації. Тому водночас не слід виключати організацію, Російську Федерацію приїзду так званих міжнародних спостерігачів, запрошення офіційних груп від контрольованих Росією міжнародних структур, таких як СНД або Організація Євразійського економічного співтовариства або ШОС.
Позиція МЗС однозначна – наміри держави-агресора провести вибори на тимчасово окупованих територіях є черговою спробою Москви з легітимізації спроби анексії частини території України. Результати не матимуть жодних юридичних наслідків та не будуть визнані ні Україною, ані міжнародним співтовариством.
Потрібно визначити, що, окрім спроможностей ЗСУ з об'єктивних причин запобігти наразі процесу організації незаконних виборів на ТОТ України політико-дипломатичними засобами наразі можливостей немає.
Важливо роль у цьому зв'язку у спробі позиціонувати ці вибори як нелегітимні нікчемні є залучення до участі у виборах громадян України, яким протиправно та у примусовому порядку нав'язані паспорти Російської Федерації, що є свідомим порушенням норм міжнародного права, зокрема, IV Гаазької конвенції про закони і звичаї війни на суходолі від 1907 року.
Тепер трошки хочу сказати про превентивні заходи, які здійснило і здійснює вже МЗС на цьому етапі. Ми дали відповідні доручення ще наприкінці квітня. Закордонним дипустановам України було доручено проводити роботу з міжнародними партнерами щодо підготовки узагальненої консолідованої реакції на проведення... наміри Російської Федерації провести такі вибори на тимчасово окупованих регіонах України.
Опосередкованою реакцією на це можна вважати оприлюднення 17 червня заяви речника Європейської служби зовнішньої діяльності Пітера Стано, який засудив наміри Російської Федерації провести незаконні вибори на тимчасово окупованих територіях України. Нами налагоджено взаємодію з Центральною виборчою комісією, зокрема проводиться робота з підтримки ініціативи і триваючої роботи Центральної виборчої комісії з спроби виключити Російську Федерацію з Світової організації виборчих органів.
Також 12 липня МЗС поширило прийняту Центральною виборчою комісією 7 липня постанову про… і про постанову, і звернення до парламентів, урядів і центральних виборчих комісій іноземних країн про нелегітимність підготовки та проведення виборів на ТОТ України.
На виконання цього доручення Постійне представництво України при ООН надіслало лист Генеральному секретарю ООН в копії, цей лист було направлено Голові Генеральної Асамблеї ООН і Голові Ради Безпеки ООН і буде поширено як офіційний документ Організації Об'єднаних Націй.
В контексті протидії паспортизації ми проводимо роботу з міжнародними партнерами щодо недопущення визнання документів, які зараз видаються окупаційною владою на тимчасово окупованих територіях. Тут ми плідно взаємодіємо з структурами сектору безпеки і оборони України і отримані від них дані про конкретні паспортні документи та інші документи, які видаються на тимчасово окупованих територіях, про їхні серії, зразки – це оперативно надсилається до Європейської комісії, до наших міжнародних партнерів для прийняття відповідних рішень і упередження визнання і прийняття в роботу таких документів.
З метою подальшої протидії спробі РФ легітимізувати анексію в контексті виборів пропонується у взаємодії з Верховною Радою здійснити таке. Ну, ми плануємо, обов'язково буде заява МЗС з цього приводу, можливо, напередодні виборів як останнє китайське, так би мовити, попередження про нелегітимність цього кроку і його нікчемність, і можливі правові наслідки. Також готові ми долучитися до опрацювання звернення Верховної Ради України до міжнародних парламентських структур та урядів з закликом засудити такі кроки країни-агресора.
Також маємо намір запропонувати партнерам застосувати санкції до фізичних і юридичних осіб, причетних до підготовки та організації цих виборів, а також запровадження санкцій до усіх так званих депутатів цих нелегітимних органів.
Також вважливим вважаю створення підґрунтя для делегітимізації Центральної виборчої комісії Російської Федерації, її виключення зі Світової організації виборчих органів. Зокрема, на мою думку, це матиме важливе значення в контексті організації проведення виборів у березні президента Російської Федерації. Таким чином, через делегітимізацію виборчої системи Російської Федерації, на мою думку, це може створити сприятливе підґрунтя для невизнання у подальшому результатів будь-яких виборів глави російської держави.
І в цьому зв'язку хотів би також підкреслити і висловити можливість залучення парламенту, його депутатів, Постійної делегації в Міжпарламентському союзі саме для проведення цієї роботи з делегітимізації виборчого органу Російської Федерації. За нашою інформацією, наприкінці жовтня в Луанді, в Анголі, відбудеться 147-а асамблея цього Міжпарламентського союзу, і, на наш погляд, це такий сприятливий захід, який може бути використаний для проведення відповідної політико-дипломатичної роботи. І в подальшому, восени і надалі, ми будемо пропонувати постійним делегаціям України в міжнародних парламентських структурах, проводити цю роботу із засудження проведення виборів на тимчасово окупованих територіях України.
Власне кажучи, у мене це вся інформація. Я готовий вислухати можливі запитання або рекомендації.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дуже дякую, Ілля Євгенійовичу.
Я хотів би попросити до слова, якщо у нас є на зв'язку представники СЗР, а потім перейдемо до запитань і хто бажає висловитись до обговорення.
Чи є у нас представники СЗР?
БОГДАНОВА В.О. Є. Колеги, прошу доєднуватись.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хтось може висловитись. Давайте надамо їм слово.
РЕШМЕДІЛОВ М.С. Шановне панство, дуже приємно висловити позицію СЗР публічно і зазначити, що нами постійно фіксуються заходи окупаційної влади щодо підготовки до виборів. Ми бачимо, що окремо переслідує три цілі в ході цих запитів.
По-перше, намагаються легітимізувати так звані фейкові структури в чотирьох захоплених областях.
По-друге, він намагається реструктуризувати псевдоеліти сепаратистів, які знаходяться при тимчасовій владі на цих територіях.
І, зрештою, по-третє, Кремль намагається "відкатати" технології, які в подальшому він планує застосувати під час виборів президента у наступному році.
Звісно, що протидія цим заходам здійснюється СЗР насамперед не в публічній площині. Про те, що можна сказати в рамках цієї зустрічі, це те, що ці заходи здійснюються, по-перше, на міжвідомчому рівні. Ми кожного місяця інформуємо Офіс Президента України у відповідності до пріоритетних завдань розвідорганам України щодо ситуації на ТОТ України та політики Кремля на цих територіях.
Крім того, інформується РНБО України щодо організаційних аспектів підготовки до проведення виборів. Для того, щоби правоохоронні органи здійснювали відповідні заходи, зокрема, в площині правозастосовчих заходів кримінального провадження, на щоденній основі інформується Служба безпеки України стосовно таких питань як технічні аспекти підготовки до виборів, кадрові аспекти, списки колаборантів, які беруть участь у підготовці до виборів, члени тимчасових фейкових виборчих комісій тощо.
Слід також сказати, що окупаційна влада пішла на включення до списків так званих кандидатів у депутати так званих народних рад відвертих злочинців, учасників так званої спеціальної воєнної операції, які причетні до військових злочинів проти населення України. Звісно, що всі ці матеріали передаються правоохоронним органам для порушення відповідних кримінальних справ. Зрештою інформується так само на періодичній основі Міністерство закордонних справ стосовно, скажімо так, тих представників іноземних держав, які можуть взяти участь в якості спостерігачів, це не тільки політики, але і журналісти, так звані громадські діячі тощо.
На рівні міжвідомчої взаємодії також функціонує тимчасова експертна робоча група, до якої входять представники служби, представники СБУ, а також представники інших розвідорганів.
Щодо зовнішньополітичного контуру реакції на вибори також здійснюється взаємодія Служби зовнішньої розвідки з партнерами із тих держав, які підтримують Україну, Блок НАТО тощо. До них доводиться теза про те, що вибори є фейковими, з ними здійснюється взаємодія щодо недопущення широкого міжнародного, скажімо так, спостерігання за виборами і співвідпрацьовуються окремі спеціальні заходи з протидії.
І зрештою третій пункт нашої роботи – це спеціальні інформаційні акції, які здійснюються так само в трьох вимірах і розраховані на західну аудиторію, на аудиторію на тимчасово окупованих територіях України і на аудиторію в РФ. Звичайно, про зміст цих заходів не можна говорити у публічній площині, але відпрацьовуються також не лише інформаційні, але і інші сценарії впливу на ці вибори і для їх недопущення, а також маргіналізації їх результатів.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую. Переходимо до обговорення і запитань.
Богдане Васильовичу, будь ласка.
ЯРЕМЕНКО Б.В. Я хочу подякувати усім доповідачам за детальний і професійний виклад подій і аналіз. Я повинен звернути увагу, мені здається, не перший раз я прошу секретаріат перевірити, що перша заступниця міністра ігнорує наші засідання. Можливо, нам потрібно звернутися до міністра з проханням пояснити для першої заступниці міністра роль і місце парламенту і парламентського контролю в парламентсько-президентській республіці, якщо раптом її відсутність пов'язана з нерозумінням конституційного устрою нашої держави.
По питанню, яке ми обговорюємо, у мене є пропозиції готувати безвідкладно щонайменше два проекти. Проект заяви Верховної Ради, і це на обговорення для всіх, в тому числі для доповідачів, можливо, вони висловляться, заяви, упереджувальна заява Верховної Ради, звернення до парламентів країн світу, в якій повинно бути, окрім зрозумілої оцінки майбутнього наміру цього фарсу з виборами, де ми повинні показати Росію як державу, яка уникає виконання своїх функцій як окуповуюча держава, бо зрозуміло, що в Росії позиція буде така, що це її територія. Ми повинні все-таки свій правовий дискурс тут проводити, по-перше.
По-друге, як підготовка до цих виборів повинна сприйматися, ми повинні використати для роз'яснення, чому мирні переговори з Росією неможливі. Тобто що це підготовка до цих виборів як факт, який зриває можливість проведення переговорів. І, звичайно, попередження про наші дії у зв'язку з цим. І, звичайно, уже ми можемо готувати, немає жодних сумнівів, що Росія проведе те, що хоче провести як би воно не називалось і як би до того хто не ставився. Тобто треба готувати, уже починати готувати заяву на осінь з тим, щоб ми могли в день проведення, якщо це спільно буде збігатися з засіданням Верховної Ради, але на першому ж засіданні не відкладаючи, бо ми, як правило, трошки запізнюємось з нашим реагуванням, тут реакція повинна бути негайна, із закликами, з повним переліком заходів впливу на так званий або нелегітимний парламент Росії, ми повинні попередити, мені здається, вже в першій заяві, що ми не визнаємо легітимність російського парламенту, що ми будемо проводити відповідну роботу всіх міжнародних організацій, і це ми можемо зробити і цією заявою, і окремо по невизнанню повноважень російських делегатів. Відповідно восени ми повинні вже просто конкретизувати ці заходи і звернутися до світу з проханням зробити те, що Україна вже на той час зробила.
Ще окреме питання, мені здається, яке поза рамками нашої компетенції. Можливо, варто звернутися чи до Голови Верховної Ради, чи до Кабінету Міністрів з проханням висловити думку, тут просто питання, яке порушують представники спецслужб, воно явно поза межами нашої компетенції, це упереджувальне, а далі робота з наслідками. Тобто зрозуміло, що під час виборів відбудуться, так званих виборів, суттєві порушення українського законодавства як з боку громадян України, так і з боку іноземних громадян. Тобто нам треба розуміти як парламенту чи все в законодавстві України дозволяє спецслужбам здійснювати, і правоохоронним органам України, роботу по виявленню і покаранню порушників. Оцю думку, мені здається, парламенту треба отримати, щоб ми розуміли чи є ще щось у законодавстві, що ми можемо зробити, щоб полегшити роботу нашим правоохоронцям.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колеги, хтось бажає поставити запитання або висловитися? Я не бачу, чесно кажучи, щоб хтось підняв руку. Тоді, можливо, представник МЗС і представники СЗР можуть щось додати з огляду на те, що Богдан Васильович сказав?
КВАС І.Є. Зі свого боку я повністю підтримую пропозиції і рекомендації, надані Богданом Васильовичем, вважаю їх цілком слушними і готовий, вважаю, що МЗС готове до співпраці з парламентом на напрямі… (Не чути)
ЯРЕМЕНКО Б.В. Давайте я вас врятую, скажу, що ваш коментар не стосується мого коментаря про першу заступницю міністра. За решту дякую, за підтримку.
КВАС І.Є. Я вибачаюся. Да. Да.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Тоді, колеги, можливо, така пропозиція. Давайте тоді… Ми можемо прийняти рішення створити робочу групу і, наприклад, призначити Богдана Васильовича, щоб він очолив цю роботу групу з напрацювання відповідних проектів. Може бути таке рішення?
ЯРЕМЕНКО Б.В. Я готовий.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Богдане Васильовичу, ви не будете проти, якщо ми…
ЯРЕМЕНКО Б.В. Та я готовий, нема питань.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну щоб перейти так в русло конкретики, давайте тоді, я пропоную створити робочу групу на чолі з Богданом Васильовичем з питань напрацювання відповідних проектів постанов Верховної Ради.
Ставлю на голосування…
ЯРЕМЕНКО Б.В. Усіх колег відразу запрошую приєднатися. І прошу секретаріат, якщо можна, створіть чат із присутніми тут представниками МЗС, СЗРУ і тими, хто, з комітету, висловить бажання. Щоб ми в чаті, по завершенню там, чи через день, завтра, змогли би все обговорити і почати підготовку, ну і відповідно представники секретаріату, які будуть працювати над цим питанням.
Дякую. Я готовий.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я теж готовий ввійти в цю робочу групу. І може хтось бажає теж?
ЯРЕМЕНКО Б.В. Для нас це буде честю чи приємністю, якщо ви це зробите, пане голово.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую.
Тоді я ставлю на голосування. Хто – за те, щоб створити відповідну робочу групу і призначити керівником Богдана Васильовича? Хто – за?
МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Копиленко?
КОПИЛЕНКО О.Л. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Пушкаренко?
ПУШКАРЕНКО А.М. За, колеги.
МОСОЛОВ Ю.О. Геращенко?
Іонова?
Кривошеєв?
КРИВОШЕЄВ І.С. Кривошеєв – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Руденко?
РУДЕНКО О.С. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. Шараськін – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Юраш?
ІОНОВА М.М. Іонова – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Іонова – за.
Юраш?
Ясько?
ЯСЬКО Є.О. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Яременко?
ЯРЕМЕНКО Б.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. 9 – за. Рішення прийнято.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую. Дуже дякую, колеги з МЗС, СЗР, дуже вам дякую. І до побачення.
А ми можемо переходити до останнього питання порядку денного, міжпарламентська співпраця, про зміни в керівному складі депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з Румунією.
І доповідає з цього питання Святослав Андрійович.
ЯРЕМЕНКО Б.В. Його немає. Давайте затвердимо зміни, вони здається пов'язані зі зміною голови.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, давайте тоді… Тоді я ставлю на голосування. Хто за те, щоб затвердити відповідні зміни в керівному складі цієї групи дружби? Хто – за?
МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Копиленко?
КОПИЛЕНКО О.Л. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Пушкаренко?
ПУШКАРЕНКО А.М. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Геращенко?
Іонова? Марія Миколаївна?
Кривошеєв?
КРИВОШЕЄВ І.С. Кривошеєв – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Руденко?
Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. Шараськін – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Юраша немає.
Ясько?
ЯСЬКО Є.О. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Яременко?
ЯРЕМЕНКО Б.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. 7 – за. Рішення прийнято. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, колеги. Ми вичерпали порядок денний. Дуже вам дякую і до побачення!