Комітет Верховної Ради України

 СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва 

23 липня 2020 року

(в режимі відеоконференції)

Веде засідання голова Комітету МЕРЕЖКО О.О.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. …комітету, закінчуючи брифінгом для журналістів. І, дійсно,  абсолютно можна у відкритому режимі поінформувати про ті речі, які не є закритими. Захочете ще спеціальне провести засідання, ми з радістю зберемося. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут треба запрошувати уповноважених осіб, по-перше. А по-друге, це вже…

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Є уповноважена особа. Є указ Президента, яким вас туди  призначили. Ви – уповноважена особа. Не бійтеся проінформувати про  відкриті речі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. 

Давайте тоді окремо я поставлю це питання. Тобто давайте визначимося, тому що не можна приймати і змінювати формулювання питання вже під час голосування, коли воно відбувається. Давайте проголосуємо за перше питання, а потім я поставлю на голосування цю пропозицію. Тобто це буде ще додаткове питання.

 

ХОМЕНКО О.В. Є ще одна пропозиція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ще  пропозицію, будь ласка.

 

ХОМЕНКО О.В. Це Хоменко Олена Вікторівна. Винести це питання  на окреме засідання закрите.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, давайте. Це третя пропозиція. Колеги,  давайте закінчимо з голосуванням по першому питанню – про порушення міжнародного гуманітарного  права. А потім ми будемо голосувати за дві інші пропозиції.

Так, продовжуємо тоді  голосування.

 

Нестеренко Л.О.  Бардіна. Про включення. Марина, про включення.

 

БАРДІНА М.О.  Я не проти.

 

Нестеренко Л.О.  Проти?

 

БАРДІНА М.О. Ні.

 

Нестеренко Л.О.  Проти, Марина? Не поняла.

 

БАРДІНА М.О. За. Я – за.

 

Нестеренко Л.О.  Льовочкіної нема.

Олена Вікторівна. Про включення питання щодо листа.

 

ХОМЕНКО О.В. У мене була пропозиція щодо…

 

Нестеренко Л.О.  Тобто ви – проти.

 

ХОМЕНКО О.В. В мене була пропозиція винести це  на окреме  закрите засідання, тому тут я проти. Але за пропозицію, за свою пропозицію.

 

Нестеренко Л.О.  Михайло Олегович. Михайло Олегович! Ананченко!

 

АНАНЧЕНКО М.О. Утримався.

Готовий голосувати за пропозицію Хоменко.

 

Нестеренко Л.О.  Понятно.

Ірина Володимирівна. Геращенко.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я – за. І я хочу колегам, які зараз утримуються і таке  інше, сказати наступне. Дивіться, в медіа вже йде інформація про, наприклад, режим тиші з 27 числа. Я це всіляко підтримую, до речі, тому що на фронті реально йде деескалація. Поки ви будете… ну, знову там із заслуховуванням цього питання, отриманням інформації з першоджерел, від пана Мережка, який принаймні там був. Українське суспільство і політикум будуть черпати інформацію від Сивохи, від чорти-кого. Тому я не розумію зараз Вашу позицію. Я пропоную сьогодні це заслухати. Там точно є відкрита частина, яка є прекрасною для того, щоб використовувати в тому числі аргументації, чому режим тиші є важливим. Почуйте глас разума в цьому питанні.

Дуже дякую.

 

Нестеренко Л.О. Марія Миколаївна, "за", "проти"? А, ну, це ж ваше питання.

 

ІОНОВА М.М. Це моє питання. Якщо чесно, я підтримую Ірину. Ну, дивіться, нам треба терміново, оперативно реагувати, знаючи мінімальну інформацію. Дійсно, ми читаємо тільки зі ЗМІ, і більшість цих ЗМІ російські. І ми не можемо зараз хоч в якійсь мірі отримати інформацію. Пане Олександре, ну, все ж таки необхідно… (Не чути) Треба буде закрите засідання проводити.

 

Хоменко О.В. Колеги, так давайте завтра зберемось на закрите засідання. Давайте так, в чому проблема?

 

Нестеренко Л.О. Це треба прийти. Ви прийдете, так, до нас?

 

Іонова М.М. А в чому проблема зараз обговорити?

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, для того, щоб провести закрите засідання, треба бути, прийти, особиста присутність.

 

Іонова М.М. Пане Олександре, ну, є інформація, яку я можу зараз коротко сказати. В чому проблема? Я просто не розумію, ми оперативно реагуємо чи ми знову ховаємось?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми дотримуємось процедури. Для того, щоб розглянути будь-яке питання, ми повинні, по-перше, прийняти рішення. Тобто проголосувати "за" за включення це в порядок денний. Ну, на жаль, така процедура.

Будь ласка, Григорій Михайлович.

 

НЕМИРЯ Г.М. У мене є пропозиція. Оскільки є багато запрошених, люди, які знаходяться у свій робочий час на роботі і багато важливих завдань. У мене є пропозиція зараз розпочати обговорення основного пункту порядку денного. І по завершенню ми б тоді обговорили вже внутрішні питання роботи комітету.

Прошу підтримати цю пропозицію з поваги до поважних колег, запрошених на наше засідання.

 

Геращенко І.В. Мудро, мудро. Підтримуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В такому разі ми повинні, по-перше, закінчити наше голосування. А потім прийняти порядок денний в цілому і після цього почати обговорення.

 

Нестеренко Л.О. У нас осталася Руденко Оля. Ви як?

 

Руденко О.С. Руденко утрималася по цьому питанню.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яке рішення у нас?

 

Нестеренко Л.О. Прийняти рішення за те, щоб це питання заслухати, питання про порушення міжнародного права.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Включаємо в порядок денний.

Колеги, рішення прийнято позитивне. Тобто ми включаємо це питання сьогодні в порядок денний і після закінчення розгляду питання про чорноморську безпеку будемо розглядати питання про порушення міжнародного гуманітарного права.

Тоді, якщо ніхто не проти, ми затверджуємо порядок денний у тому вигляді, який є зараз. Ніхто не проти, колеги?

 

Геращенко І.В. Ні, ніхто.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, тоді дякую.

І ми переходимо до розгляду нашого першого питання – про чорноморську безпеку, загрози та виклики. І я прошу до слова Антона Олександровича Кориневича, Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим.

Будь ласка, Антоне Олександровичу, будь ласка. Включіть, будь ласка, мікрофон.

 

КОРИНЕВИЧ А.О. Доброго ранку, шановний Олександре Олександровичу. Доброго ранку, шановні колеги, шановні народні депутати. Скажіть, будь ласка, чи чути мене?

 

Геращенко І.В. Дуже добре чути, ідеально.

 

КОРИНЕВИЧ А.О. Дякую, дякую.

Перш за все щиро дякуємо за запрошення на таке важливе засідання комітету і за увагу комітету до цього важливого питання, питання безпекової ситуації у Чорному морі і у Азово-Чорноморському регіоні. Безумовно, всі ми щодня фактично чуємо і бачимо ті загрози, які постають з боку держави-окупанта, держави-агресора Російської Федерації і, безумовно, цьому питанню треба приділяти увагу на всіх можливих рівнях.

На сьогодні нами, якщо ми говоримо про загальну характеристику безпекової ситуації в Азово-Чорноморському регіоні, то воєнно-політична обстановка у тимчасово окупованому Криму та в Азово-Чорноморському регіоні оцінюється як стабільно напружена, відзначається системне, якісне та чисельне нарощування бойового потенціалу міжвидового об'єднання військ, сил  Збройних Сил Російської Федерації у тимчасово окупованому Криму, а також його оснащення сучасними зразками озброєння військової техніки. Міжвидове об'єднання військ ЗС РФ в тимчасово окупованому Криму включає сухопутний повітряний і морський компоненти. Структурно функціонально воно входить до Південного військового округу Збройних Сил Російської Федерації. Загальна реальна точна чисельність угруповування залишається предметом дискусії, але оцінюється десь в межах 32-33 тисяч військовослужбовців Збройних Сил держави-окупанта, це без врахування співробітників спеціальних служб та поліцейського апарату.

Дуже важливо теж відмітити те, що міжвидове угрупування військ РФ у тимчасово окупованому Криму досить часто посилюється за рахунок перекидання додаткових сил з Російської Федерації під час проведення навчань різного виду. І сьогодні безпосередньо в нашому українському тимчасово окупованому Криму дислокується, розташовується Чорноморський флот Російської Федерації, з'єднання четвертої армії ВПС та ВПО Південного військового округу, окремі підрозділи частин центрального підпорядкування Південного військового округу.

Безумовно, всі ми стурбовані через ситуацію, яка виникає із навчанням "Кавказ-2020", де масштабні стратегічні …………… командно-штабні військові навчання, які відбудуться в рамках завершення літнього періоду навчання у Збройних Силах Російської Федерації. У ході навчань буде відпрацьовано весь комплекс заходів з підготовки та задіяння російських сил загального призначення, а також будуть застосовані нові види озброєння. Дуже багато особового персоналу, близько 120 тисяч осіб, 3 тисячі бойових броньованих машин, 300 літаків, 250 вертольотів, 50 кораблів і 5 підводних човнів. Безумовно, це є дуже значна військова потуга, яку держава-окупант буде використовувати протягом цих навчань, і окремі елементи цих навчань, безумовно, на жаль, будуть відпрацьовуються на нашій території, на тимчасово окупованій території Кримського півострова та в акваторії Чорного і Азовського морів. Держава-окупант на тимчасово окупованій території Криму постійно, зокрема на полігонах Опук, Чауда, Ангарський, в прилеглих морських районах, в повітряному просторі регулярно проводить заходи з бойової підготовки всіх родів військ міжвидового об'єднання сил РФ з масштабним перекиданням військ і техніки. Тобто міжвидове угруповання військ РФ в тимчасово окупованому Криму часто посилюється за рахунок перекидання додаткових сил з Російської Федерації. На навчаннях таких, як, зокрема, "Кавказ", відпрацьовуються не лише оборонні, а й наступальні дії, і підвищення бойової та оперативної  готовності військ, власне, є завданням Російської Федерації в цьому контексті.

Наразі, якщо аналізувати ситуацію на півдні України і, зокрема, стосовно тимчасової адмінмежі між тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і Херсонської області, то наразі ознак підготовки до наступальної операції не спостерігається. Але ми розуміємо, що це  Російська Федерація, держава-агресор, і відповідно треба бути готовими до будь-яких сценаріїв і до будь-яких дій з їх боку.

Хочу відзначити також важливу річ і просив би теж комітет відреагувати в межах компетенції, звісно, на питання, яке не стосується напряму питань безпеки нібито, але є дуже важливим в контексті гарантування прав громадян України. Це по суті закриття контрольних пунктів в'їзду-виїзду з боку держави-окупанта, тобто з боку тих пунктів, які контролюються Російською Федерацією. Як ви знаєте,  держава-окупант накладає  адміністративні штрафи, адміністративні  арешти на громадян України, які намагаються перетнути тимчасову адмінмежу за українським паспортним документом. А відповідно осіб, які намагаються перетнути тимчасову адмінмежу за російським  паспортним документом, дійсно, незаконним, неправомірним, відповідно повідомляють, що такі особи зможуть перетнути межу лише один раз під час карантину. Це ставить під дуже серйозну загрозу всі реінтеграційні дії України, зокрема щодо  навчання громадян України з тимчасово окупованих територій на території, підконтрольні уряду України. І це, насправді, дуже серйозна загроза. Ми зараз обговоримо це питання з ключовими нашими державними органами для того, щоб дійсно на це треба реагувати як нашій, так і міжнародним партнерам, тому що, по суті, держава-окупант закриває наших громадян у тимчасово окупованому Криму, по суті, з неможливістю їх виїхати на підконтрольну Україні територію.

Тож, я думаю, що я вичерпав свій регламент. Я буду радий, якщо буде нагода чи необхідність відповісти на питання чи, власне, прокоментувати певні речі. Обстановка стабільно напружена і дійсно треба бути готовими до будь-яких можливих сценаріїв розвитку подій.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую, Антоне Олександровичу.

Я пропоную йти наступним шляхом, тобто ми послухаємо усіх виступаючих, а потім колеги депутати зададуть питання, якщо будуть якісь коментарі теж.

А зараз прошу до слова Петра Петровича Бешту –  генерального директора Політичного департаменту Міністерства закордонних справ. Будь ласка, Петре Петровичу.

 

БЕШТА П.П. (Не чути)  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дуже перепрошую, Петре Петровичу, дуже погано чути вас, може, у вас працюють якісь інші гаджети і через це такий звук трошки. Погано чути,  може, у вас якийсь гаджет ще працює, будь ласка, якщо можна, його… Ні, ні, ви знаєте…

 

Бобровська С.А. Не чути, ви дуже глушитеся, як мікрофон наче поруч біля вас там є, і ви…

 

БЕШТА П.П. (Не чути)

 

Бобровська С.А. Погано.

 

БЕШТА П.П. Якщо можна, наступному виступаючому…

 

БОБРОВСЬКА С.А. Пане голово, дайте наступному слово виступаючому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз. Зараз ще раз, Петро Петрович, не вдається налагодити звук?

 

БЕШТА П.П. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді, якщо можна, я надаю слово наступному виступаючому, а потім ми до вас повернемося.

Так, тоді, будь ласка, прошу до слова Валерію Рудольфівну Коломієць – заступника міністра з питань європейської інтеграції Міністерства юстиції України. Будь ласка, Валерія Рудольфівна.

Немає? Її немає, так? Є, так? Зараз. Валерія Рудольфівна, ви чуєте мене?

 

КОЛОМІЄЦЬ В.Р. Колеги, так, я вас чую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, тоді слово, я прошу вас до слова, будь ласка.

 

КОЛОМІЄЦЬ В.Р. Колеги, отже, я вас вітаю, доброго дня! Насправді питання, яке сьогодні ми обговорюємо, стосується, власне, Міністерства юстиції, напевно, в одному. двох. моментах. Щоб зараз не забивати ваш ефір і час там переліком договорів, хочу зазначити і, в принципі, тільки на такому найбільш, скажімо, проблемному, в тому числі ..... міністерства, не тільки для нашого міністерства питанні.

Отже, перше, що ми маємо, це те, що між Україною та Російською Федерацією діє договір ……………..... використання …………....

 

НЕМИРЯ Г.М. Олександр Олександрович, попросіть, будь ласка, МЗС виключити мікрофон, бо ми погано дуже чуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Петрович, будь ласка, можна виключити мікрофон. Дякую вам.

 

КОЛОМІЄЦЬ В.Р. Все. Дуже дякую. Якраз теж хотіла попросити.

І ми вже неодноразово надавали висновок про те, що, власне, взагалі немає жодного порушення, і було б непоганим, скажімо так, взагалі денонсувати вказаний договір, оскільки жодних питань з приводу визначення внутрішніх вод не буде, оскільки аналогічне положення, яке в цьому договорі вказане щодо визначення внутрішніх вод, закріплено також і в Договорі між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон. Це так просто до інформації. Для того, щоб народні депутати, колеги, так само знали про існування такої ситуації.

Мені особисто більш проблемною і не тільки для нашого відомства видається інше історія. Це, власне, історія про Угоду між Державним комітетом України з рибного господарства та рибної промисловості та Комітетом Російської Федерації з рибальства з питань рибальства в Азовському морі. Проблемна вона чому. Тому що, я знаю, зараз знову йде підготовка. Кожного року фактично наша сторона представлена різноманітними центральними органами виконавчої влади, має проводити переговори з російською стороною для визначення квот.

Ця проблема є дуже такою тендітною чому, тому що позаминулого разу… Наприклад, наскільки мені відомо, коли наша делегація їздила на ці переговори, причому, вони відбувались в Україні і російська сторона була онлайн просто у себе на території, там на нашу делегацію не те, щоб чинився тиск, фактично громадськість дуже неоднорідно реагує на це. Якщо, наприклад, рибалки в принципі, наскільки мені відомо, зрозуміло, зацікавлені в такому квотуванні, тому що у них чисто технічно в їхніх інтересах, то народні депутати, інші громадські активісти, вони навпаки досить часто негативно ставляться. І до того доходить, що позаминулого разу їх чи то не пропускали в ті готелі, щоб вони не потрапили на ці переговори.

Ну, тобто це, я розумію, що… наприклад, делегації, які є з нашими працівниками, для них це кожного року стрес – їздити. І, в принципі, я вважаю, що ми маємо це вирішити вже на більш центральному рівні. Оскільки кожного року в суспільстві збурюються через… збурюється діалог і конфлікт, в результаті якого ми між собою сваримось і звинувачуємо один одного ледь не у сепаратизмі. Мені здається, це зовсім… І ледь не в державній зраді. Я думаю, що державні органи, які задіяні в цьому процесі виключно через своє перебування на певних посадах в певних органах державної влади, вони не можуть відмовитися виконувати те, що відповідно до статті 19 Конституції України ми виконувати повинні. І тому все ж таки, якщо є політична воля, тим більше, що ми живемо в парламентсько-президентській республіці, якщо все ж таки у народних депутатів буде політична воля все ж таки вирішити однозначно це питання, проговоривши в тому числі із виборцями, які зокрема користуються і заробляють з того, що у нас є визначення щорічно цих квот, я би особисто була б дуже вдячна, тому що вважаю, дійсно, що з року в рік повторювати одне і теж саме, що не має однозначної підтримки в суспільстві, і збирати негатив, який цього не вартий, напевно, скажімо так, збурювати конфлікт в середині самої країни, напевно, не зовсім доцільно. Це така найбільша, скажімо так, проблема, з якою ми стикалися в нашій роботі.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую.

А зараз пробуємо повернутися до Петра Петровича. Як ви, готові виступити?

 

БЕШТА П.П. Доброго дня! Чи добре мене чути? Зараз краще?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дуже добре. Дякую.

 

БЕШТА П.П. Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати, шановні колеги! Незаконна окупація території Криму та Севастополю залишається визначальним фактором, який впливає на безстрокову ситуацію в Азово-Чорноморському регіоні. Росія здійснює цілеспрямовану непередачу окупованого Криму, перетворюючи його на потужний військовий форпост у регіоні Чорного моря та Середземномор'я.

МЗС вбачає такі виклики та загрози, які стоять перед Україною у цьому контексті.

Перше. Вжиття Москвою політики дипломатичних заходів впливу на позиції чорноморських країн, підтримка проросійського лобі, а також діяльність російської пропаганди в регіоні.

Друге. Продовження мілітаризації Криму, включаючи ядерний потенціал.

Третє. Провокації ....... застосування зброї проти українських та іноземних суден, а також українських військових кораблів.

І також одна важлива загроза – це обмеження судноплавства в Чорному та Азовському морях з боку ................. збитків для економіки України, а також соціально-економічного стану в Приморському районі.

Порівняно з доокупаційним періодом Росія більш ніж подвоїла кількість особового складу на півострові. Збільшення кількості російських військовослужбовців, які приїжджають до Криму з території РФ, призводить до зміни демографічної структури, фактичного заміщення населення на півострові. Проблема мілітаризації Криму ускладнюється ще тим, що на окупованій території Росія використовує промислові потужності українських підприємств ОПК. Проблематика азово-чорноморської безпеки виходить за рамки, власне, Чорного моря. Угрупування російських військ в Криму використовується Москвою для ведення бойових дій в інших регіонах, зокрема на території Сирії, стримування НАТО в Середземному морі, а також діяльність у Східній, Південній Європі та на Балканах. Регулярне проведення незаконних військових навчань в Криму та  акваторії Чорного моря тільки підтверджує агресивний характер намірів Російської Федерації.

Іншим аспектом безпеки в Азово-Чорноморському регіоні є ситуація, що склалася навколо функціонування міжнародних правових механізмів забезпечення безпеки. Так нарощення РФ угрупування в окупованому Криму перевищує ліміти, встановлені Договором про звичайні збройні сили в Європі. Крім того, окуповані території фактично є "сірою" зоною з точки зору проведення …………. заходів відповідно до норм Договору про звичайні збройні сили в Європі, Договору відкритого неба, Віденського документа про заходи зміцнення довіри і безпеки у військовій галузі в Європі. Неможливість повноцінного функціонування інструментів, передбачених діючими нормами міжнародного права, продовжують підривати транспарентність, передбачуваність та довіру в регіоні.

Серйозне занепокоєння викликає питання ядерної безпеки в регіоні. Вже сьогодні на території Криму РФ має платформи, які потенційно здатні нести ядерну зброю. Крім того, Росія активно використовує ядерну інфраструктуру, яка була побудована на півострові ще за радянських часів.

З огляду на зазначене ми вважаємо зусиллями України в регіоні мають бути наступні.

Перше. Це посилення власного військо-морського потенціалу та збільшення присутності союзників в Азово-Чорноморському регіоні, включаючи активізацію співпраці з НАТО та партнерами НАТО. Мінімізація негативних наслідків від силової переваги РФ та забезпечення надійної оборони прибережної лінії України у випадку масштабного розширення збройної агресії.

Третє. Підвищення значення питання чорноморської безпеки у міжнародному порядку денному та ширше залучення міжнародної спільноти. Ми повинні виходити за рамки концепції чорноморської безпеки і вбудовувати її в ширший контекст для того, щоб зацікавити зовнішніх партнерів. Як мінімум ми повинні говорити про зону безпеки …………. Чорноморського регіону та Середземноморського регіону.

Третє. Максимально можлива політична та економічна ізоляція окупованого Криму та зменшення можливостей для російської присутності та фактичної діяльності, в тому числі унеможливлення будь-якої міжнародно-господарської діяльності в Криму.

Четверте. Забезпечення вільної та безперешкодної реалізації Україною своїх прав в Чорному та Азовському морях.

І останнє. Це протидія порушення міжнародного гуманітарного права.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую за змістовну і конкретну доповідь.

А зараз прошу до слова Наталію Валеріївну Форсюк – заступника міністра інфраструктури з питань європейської інтеграції. Наталіє Валеріївно, будь ласка.

 

ФОРСЮК Н.В. Доброго дня, шановні колеги! Оскільки питання стояло досить широко, ми підготували різні довідки з приводу екологічної безпеки і з приводу проблемних питань організації пошуково-рятувальних робіт, які в нас є в цьому регіоні як морським і авіаційним транспортом, і з приводу транзиту суден в разі можливого закриття акваторії.

Я пропоную зараз передати слово представнику морського департаменту, який дуже коротко, щоб не забирати у вас час, окреслить основні проблеми в рамках тієї дискусії, яка зараз ведеться, і потім по авіації.

Прошу.

 

ІВАНЧИК І.М. Шановний голова комітету, шановні народні депутати, заступники ……………, шановні колеги! Іван Іванчик – виконуючий обов'язки директора Директорату морського та річкового транспорту.

В межах компетенції Міністерства інфраструктури та Директорату морського і річкового транспорту, дозвольте вас проінформувати, що внаслідок окупації Автономної Республіки Крим в свій час було вжито наступних заходів. Зокрема, прийнято наказ Мінінфраструктури ще в 14-му році 255 про закриття морських портів – Керч, Севастополь, Феодосія, Ялта, Євпаторія. Разом з цим урядом було прийнято Постанову Кабінету Міністрів 263 про закриття керченського та севастопольського морських рибних портів. Станом на сьогодні з метою виконання Міжнародної конвенції ООН  з морського права державною установою "Держгідрографія" постійно здійснюються щоденні, щотижневі повідомлення в оголошеннях мореплавства про закриті морські рибні порти на території Автономної Республіки Крим. Також державною установою "Держгідрографія" на  постійній основі здійснюється повідомлення… в повідомленнях мореплавства інформується про те, що навколо Кримського півострова територія виключно морської економічної зони вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до неї узбережжя континентального шельфу є тимчасово окупованою територією відповідно до Закону про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на території, окупованої… на тимчасово окупованій  території України.

Зазначеними діями, по суті, виконується покладені на нас як країну ………….. вимоги статті 24 Конвенції ООН з морського права. Також забезпечується виконання  пункту 4 Правил Міжнародної конвенції ООН з охорони людського життя на  морі. Таким чином,  урядом вживаються заходи, направлені для…. в межах і у спосіб, який можливий станом на сьогодні для нас, як країни ………… для забезпечення виконання цих міжнародних документів.

Разом з цим, з проблемних питань, які на сьогодні потребувало б додаткового вивчення і реагування, це є  більш досконалий моніторинг суден-порушників, які в умовах закриття портів здійснюють  суднозаходи до  закритих портів на території, на тимчасово окупованій території Автономної Республіки.

Окремо хотів би зазначити з приводу ініціативи, яка вже піднімалася щодо закриття території окупованої… навколо півострова Крим, що, за нашими аналізами, це може призвести до обмеження права щодо вільного проходження транзитом цих територій суден, які слідують до інших портів, і є ризики того, що в результаті закриття територіального моря та внутрішніх морських вод тимчасовою забороною заходження до них, є ризики закриття порту Маріуполь і порту Бердянськ, ну, що в умовах сьогодення є неприпустимим.

Дякую за увагу. Доповідь закінчив.

 

ФОРСЮК Н.В.  Дякую.

Надаю слово керівнику Державіаслужби пану Більчуку.

 

БІЛЬЧУК О.В. Шановний голово, шановні народні депутати, шановні запрошені! Голова Державіаслужби Більчук Олександр.

З 2014 року нами також постійно проводиться робота щодо урядування питання по використанню повітряного простору над тимчасово окупованими територіями та невикористання повітряного простору над територією Чорного моря. Ми постійно співпрацюємо з Міжнародною організацією цивільної авіації. І зараз всій світовій спільноті доведено, що тільки публікації, які здійснені Україною, є легальними публікаціями для всіх користувачів повітряного простору. Крім того, продовжуються польоти російських авіакомпаній на території Автономної... тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим, і кожний такий політ російські авіакомпанії отримують штраф за виконання таких польотів і включаються до санкційного списку. Ми також інформуємо міжнародну спільноту про використання права… порушення правил використання повітряного простору.

Крім того, існує і створена робоча група при Міжнародній організації цивільної авіації, де постійно йдуть консультації з цього питання. І, на жаль, останнім часом засідання не відбуваються, пов'язане із пандемією COVID у світі. Але в той же час ми постійно наполягаємо на тому, що Україна є відповідальною за використання повітряного простору, в тому числі над Чорним морем. І два роки тому Сполучені Штати Америки, спостерігаю чи за тією ситуацією і яким чином Україна виконує свої обов'язки, зняла заборону на використання двох маршрутів і повністю всьому світу повідомила, що використання цих двох маршрутів на Чорне море є абсолютно безпечним, і управління повітряним рухом здійснюється відповідно до міжнародних вимог.

Дякую.

 

ФОРСЮК Н.В.  Колеги, ще хотіла б зазначити щодо …………… районів у Чорному морі. На сьогоднішній день у нас, на жаль, існує тільки одна єдина угода і вона є з Російською Федерацією. Міністерство інфраструктури проводить активну роботу постійно, багато років, щодо укладення іншими нашими країнами-сусідами. Але найбільш важливим нам видається укладання угоди з Туреччиною, тому що подальше зволікання з боку турецької сторони, з боку укладання, щодо укладання цієї угоди ставить під реальну загрозу втрати значної частини районів ……………. у разі гіпотетичної, але цілком можливої денонсації Російською Федерацією згаданої раніше мною Угоди про пошуково-рятувальні роботи. Це така основна проблематика.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Колеги, я прошу до слова Владислава Анатолійовича Смірнова –  начальника Управління організації морської охорони Департаменту охорони державного кордону адміністрації Державної прикордонної служби України, будь ласка. Владиславе Анатолійовичу, будь ласка.

 

СМІРНОВ В.А. Бажаю всім здоров'я. По-перше, Державна прикордонна служба здійснює комплекс заходів щодо викриття надводної обстановки контролю за пересуванням кораблів та суден у територіальних водах та у Азовському морі. Щодо застосування реалізації моніторингу спеціальних економічних і інших обмежувальних заходів, Державна прикордонна служба як один з суб'єктів виконання санкцій проводить такі заходи, як контроль за транзитом територією України озброєння і військової техніки російського виробництва, в'їзду на територію України визначеному колу осіб за переліком, експорту до Росії товарів  військового призначення подвійного використання.

Державна прикордонна служба здійснює закупівлю товарів, робіт і послуг у юридичних осіб-резидентів Російської Федерації, а також у інших суб'єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт  і послуг з проходженням …… Поряд з цим служба продовжує системне виконання покладених завдань, які носять обмежувальний характер.

Відповідно до указів Президента України щодо затвердження рішень …….. про застосування персональних спеціальних економічних ..…… обмежувальних заходів, санкцій до бази даних ………. внесено інформацію відносно 180,5 тисяч осіб. Забезпечено виконання доручень уповноважених  державних органів щодо заборони в'їзду в Україну іноземців, які порушили порядок в'їзду на тимчасово окуповану територію АРК.

Щодо арештованих суден. 2 грудня 16-го року було арештовано судно ……… , 16 жовтня  17-го року –  судно "Механік Погодін", 25 березня 18-го року – судно "Норд", 10 квітня 18-го року арештовано судно Seabreezе, 29 липня 19-го року арештовано судно Mekong Spirit. І ……….. ми також  продовжуємо.

Що стосується також основних заходів. Це  підвищення обізнаності про надводну обстановку. За минулий рік Державною прикордонною службою було побудовано п'ять сучасних постів технічного спостереження на Азовському морі, в цьому році  ще два  планується на Чорному морі, три пости планується модернізувати спільно з представниками Сполучених Штатів і у взаємодії з Військово-морськими силами.

Також ми ..........., що один, як Петро Петрович сказав уже, це підвищення преступности морських регіонів, це, звичайно, пов'язано з оновленням корабельно-катерного складу. Вчора був підписаний контракт з французькою стороною, з компанією ............... постачання нових патрульних катерів для патрулювання територіального моря виключно з правоохоронною ціллю.

В принципі, на сьогоднішній день ми вже неодноразово фіксуємо факти збройної агресії. І в минулі роки ми вводили в райони газових родовищ, вели опитування тих морських стаціонарних платформ. Ми спостерігаємо, що, дійсно, там на постійній основі знаходяться військові кораблі Чорноморського флоту. Ми ........... здійснювали з Борисом Бабіним. Бажаю вам... (Не чути)

Значить, буквально під час проведення "Сі Бриз" також були здійснені перехоплення в радіоефірі те, що заявляються кораблі берегової охорони про закриті райони, здійснюють перешкоджання. І один ще із более-менее таких, що в Азовському морі ми зафіксували буквально місяць тому, кораблі берегової охорони об'являють судам, які ідуть під російським прапором, що вони не підкорялись діям наших кораблів з питань зупинки і обліку. Значить, про ті події, звичайно, ми інформували Міністерство закордонних справ. Значить, ми продовжуємо свою роботу, постійно знаходимося в морі. У нас на добу застосовується 4-5 кораблів, ……….….  катерів морської охорони різних типів.

Ну, і ще із основних таких пропозицій, так, Олексій Леонідович їх добре знає, ми з ним співпрацюємо. Це, ну, по-перше, дійсно забезпечення присутності. Забезпечення присутності, воно тягне за собою оновлення кораблів, катерів, їх забезпеченість, забезпеченість саме пальним для перебуванні у морі.

По-друге, це розвиток системи базування. У нас на сьогоднішній день вона також потребує дуже серйозного оснащення. Це і днопоглибленні роботи, створення опорної системи базування.

У мене в принципі все. Готовий відповісти на запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую, Владиславе Анатолійовичу.

А зараз прошу до слова Сергія Олександровича Ткачука – заступника начальника Центру розвідки Об'єднаного штабу Командування об'єднаних сил Збройних Сил України. Будь ласка, Сергію Олександровичу.

 

ТКАЧУК С.О. Доброго дня, шановні присутні! Я – ……... Ткачук Сергій.

З приводу теми нашої зустрічі сьогоднішньої хотілось би відмітити, так, дійсно, Російська Федерація продовжує здійснювати акт агресії в тому числі і на Чорному морі. І ми бачимо з вами, що на сьогоднішній день дії російської сторони, в першу чергу, на морі, вони не лише стосуються України, а в тому числі і наших міжнародних партнерів.

Останні події минулих двох днів, коли Російська Федерація здійснила провокативні дії проти кораблів партнерів, можуть свідчити про те, що за будь-яких умов Росія не відмовиться від своїх планів щодо єдиноособової, я би так сказав, домінації в Чорноморському регіоні. Якщо ми говоримо про угруповування, яке розгорнуто в Криму, то представник Президента України вже повідомив про те, що воно дійсно потужне, але на сьогоднішній день ми не можемо говорити з цілковитою впевненістю про те, що воно і подалі не буде нарощуватися. Ми бачимо певні ознаки того, Збройні Сили Російської Федерації проводять заходи, в тому числі і з підготовки до стратегічних навчань "Кавказ-2020", здійснюють підвезення матеріальних запасів, паливно-мастильних матеріалів, і, в першу чергу, час відпрацювання питань, також будуть, можливо, відпрацьовуватися питання дій морського компоненту на морі, в першу чергу, Чорного моря. Звичайно, це все перешкоджає діям країни, в першу чергу економічній складовій діяльності нашої держави. Ще раз хотілося б наголосити, що незаконне вилучення газових родовищ у Чорному морі спричиняє певні економічні наслідки нашій державі. І найголовніше – це те, що скільки б ми не говорили зараз про цю проблематику, як у військовій сфері, економічній, політичний, то, на жаль, Російська Федерація на сьогоднішній день нас дещо випереджає у своїх діях.

Ви, напевно, знаєте про те, що буквально вчора було оголошено про те, що російською стороною має прийнятися законопроект, яким будь-які дії, в першу чергу з боку України, щодо повернення власних територій будуть вважатися екстремістськими актами. Тобто будь-які заяви нашого політикуму щодо повернення окупованих. незаконно анексованих територій, будь-то Крим чи тимчасово окуповані території Донбасу можуть призвести до зовсім інших наслідків. Саме на цьому я би також хотів акцентувати вашу увагу.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Олександровичу.

А зараз я попрошу до слова Вадима Вікторовичу Кутигіна –  заступника начальника штабу Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

Вадиме Вікторовичу, ви є? Будь ласка, Вадиме Вікторовичу.

 

НЕЇЖПАПА О.Л. Я пропоную все-таки, щоб я взяв слово. Командувач Військово-Морських Сил…(Не чути) Доброго дня всім! І доповісти про обстановку, що склалася, якщо ви не проти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перепрошую, це Олексій Леонідович, так? Ні?

 

НЕЇЖПАПА О.Л. Да, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не впевнений, що працює мікрофон мій, може, якийсь збій.

 

НЕЇЖПАПА О.Л. Працює мікрофон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Працює мікрофон?

 

НЕЇЖПАПА О.Л. Так, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тоді, Олексію Леонідовичу, будь ласка, тоді слово надається вам.

 

НЕЇЖПАПА О.Л. Я ще раз всіх вітаю, шановні колеги! Розділив би загрози  на морському напрямку на чотири складові. Перша складова – економічна. Я думаю, про це вже всі розповідали. ……… політично-дипломатична та інформаційна відповідно. І що стосується зниження економічного потенціалу України, про це вже говорили сьогодні. Військова –  це нарощення військового потенціалу навколо України. Політично-дипломатична – це ліквідація міжнародних та міждержавних угод, які вже сьогодні нам теж про це говорили. І інформаційна – те, що ми бачимо зараз, це інформаційний вплив на нашу державу.

Якими шляхами? Що стосується військового навчання, яке проводиться біля України  Чорноморським флотом Російської Федерації, по кількості збільшилася за ці 5 років на 45 відсотків.

Далі. Що стосується військово-морської присутності, сьогодні вже вели про це розмову, про кількісний склад. Я просто приведу одну цифру, що за останні 5 років Чорноморський флот Росії поповнився ……..… кораблями, бойовими кораблями, і що  у порівнянні з Балтійським флотом и Северным флотом це в 3-6 і 4-5 разів більше відповідно. Тобто увага до Південного регіону з боку Росії, з Чорного моря, ви бачите, просто самі за себе цифри.

Далі. Економічний проект, що стосується газових родовищ, які сьогодні вже згадувалися. Вони використовуються Російською Федерацією не тільки, щоб вкрасти наш газ з вами, але і застосовувати для подвійного призначення. В цих газових родовищах встановлені відповідні системи виявлення кораблів, системи розвідки, радіоперехоплень і так далі. Тобто вони вже майже військові об'єкти, можна їх так рахувати.

Далі. Перешкоджання судноплавству в Керченській протоці, ви всі знаєте про це, але щоб ви розуміли, втрата України у випадку закриття Азовського моря будуть наближатися до  3 відсотків ВВП.

Далі. Порушення міжнародно-морського права, систем навігації, ми були свідками, що Російська Федерація застосовує ………………. боротьби для того, щоб порушити систему навігації у Чорному морі, показати, скажемо так,  ……….… повністю контролювати в Чорному морі.

Далі. Що стосується військових аспектів. Проводяться навчання по готовності, і Російська Федерація постійно демонструє готовність застосування своїх сил, в тому числі і на кримському напрямку, і на чорноморському напрямку в Одеській, Миколаївській областях. Сьогодні обговорювали ці проблеми щодо інформації закриття морських районів, тобто блокування портів з боку Росії, затримання судноплавства, що в свою чергу тягне великі збитки, як власників судів, так і портів і так далі.

Що ……………, щоб ви могли щось протипоставити. Відповідно розроблена концепція розвитку Військово-Морських Сил, яка має за собою три основних напрямки. Це в першу чергу ще і розвиток системи висвітлення обстановки …….. . Для чого? Тому що ми повинні бачити свого противника і що спочатку виходу з пункту базування, тому, щоб ми могли розуміти, де він знаходиться, які його наміри. Це перше.

По-друге, це розвиток корабельно-катерного складу, починаючи від ближней морской операционной зоны, средней и до дальней включительно до 2035 року. Це питання ……… Верховного Головнокомандувача.

Але ще раз хочу підкреслити, що Військово-Морські Сили не будуються Міністерством оборони, не будуються Генеральним штабом, це державна задача, і у всіх державах світу флот готує державу, тому що це впливає на морський потенціал. Якщо не буде Військово-Морських Сил, які будуть спроможні відвертати всі виклики з моря, то не буде моря в Україні. І тому Міністерство інфраструктури може позбутися морського напрямку повністю і ми з вами втратимо багато, крім економічних, політичних, але і взагалі, скажімо так, можемо втратити і державу. Тому, я ще раз наголошую, що питання будівництва флоту  це не тільки питання Міністерства оборони України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексію Леонідовичу, дуже вам дякую за такий важливий виступ.

І у мене зараз буде запитання до колег представників Військово-Морських Сил. У нас є декілька виступаючих, чи хтось хотів би ще виступити? Я бачу, що є в списку Кутигін Вадим Вікторович, Бургомістренко Анатолій Іванович і Тарасов Андрій Андрійович. Чи хтось є присутній і хотів би виступити зараз з цих колег, може, додати щось?     

 

ТАРАСОВ А.А. Добрий день! Я, Тарасов Андрій Андрійович, є заступником командувача Військово-Морських Сил. Все викладено чітко. У нас є єдина позиція у Військово-Морських Силах: якщо ми не зможемо захистити наше море, воно буде позбавлено... І зараз спостерігається постійна поступова окупація, як так можна сказати в лапках, нашого Чорного моря Російською Федерацією. Якщо дивитись динаміку, починаючи з 14-го року, вони зробили перший крок – захопили .............., встановили за ними жорсткий контроль. Починаючи поступово з 16-го і пік на 18-й рік – дії на Азовському морі по перешкоджанні нашому судноплавству, в тому числі побудови мосту через Керченську протоку, позбавили прохід в наші порти окремих типів кораблів, які там здійснювали своє плавання до цього.

А зараз вони виконують в формі закриття районів фактично обмежують судноплавство і притиснули наші транспортні шляхи, які здійснюються з Босфор на Одеський ....... портів північно-західної частини Чорного моря, притиснули до узбережжя, до гирла Дунаю, до острова Зміїний. Їм залишається взяти під контроль цей острів і взагалі перекрити рух сполучення України з Світовим океаном. Це є реальна загроза. Ми бачимо з 14-го року, як вони діють. Тому в подальшому вони будуть нарощувати свої зусилля в цьому напрямку, застосовуючи всі ті методи, які командувач Військово-Морських Сил чітко виклав.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ще хтось бажає виступи з представників Військово-Морських Сил?

 

_______________. Олександре Олександровичу, я вважаю, що командувач і начальник штабу вже зробили виступи, цього достатньо. Якщо виникнуть у колег запитання пізніше, то тоді адмірал надасть відповіді. На жаль, командувачу поставили завдання, він покинув наше засідання.

Дякую за розуміння.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дуже вам дякую.

Тоді ми переходимо, в нас є експерти. І слово... запитання до вас, колеги. Гончар – немає. Не долучився, так?

Тоді пан Клименко. Пан Клименко –  керівник проекту "Інституту Чорноморських стратегічних досліджень". Є пан Клименко?

 

КЛИМЕНКО А. Да, я тут.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, я тоді надаю вам слово.

 

КЛИМЕНКО А. Колеги, я всіх вітаю! Я, Андрій Клименко, головний редактор Blackseanews, координатор морської експертної платформи, за дорученням моїх колег, деякі з яких тут присутні.

Ну, по-перше, я хочу, так сказать, сначала о хорошем. Звичайно, ця розмова, ну, зовсім інша, ніж та перша розмова, яка була в нас в комітеті майже 10 місяців тому чи 9, у листопаді минулого року. Тобто все ж таки іде процес усвідомлення загроз. Але, ну, знаєте, я ж не маю ні рангів, ні погон, тому можу казати дуже откровенно.

По-перше, ми стоїмо на порозі морської війни, і не треба боятися, на мій погляд, про це говорити. Я вже набоявся свого часу в січні 14-го року, ми 25 днів попереджували Київ про те, що готується окупація Криму, нас тоді не почули. Зараз ми вже великою експертною спільнотою, значить, попереджуємо, що ризики морської війни вже в цьому році на нашу... за нашими відчуттями становлять приблизно до 70-80 відсотків. Це дуже великі ризики. Це, я не буду там, розвідники знають, що таке, як аналізуються десятки розвідувальних ознак, значить, їх інтенсивність і все таке. У цьому сенсі я хочу зауважити, що азовський трафік, маріупольський, бердянський наш вантажообіг – це 5 відсотків від вантажообігу морських портів України.

Якщо щось, як казали шановні пани адмірали, трапиться за Зміїному, тільки на тому чи не єдиному фарватері, що веде до українських портів Чорного моря, ми втратимо ще 95 відсотків товарообігу українського. І це головна проблема наразі. Це наразі головна проблема. Тобто ми часто, коли отак от  академічно описуємо ситуацію,  не враховуємо, що трапилося, ну, буквально в цьому місяці.

Перше. Відкрилось постійне залізничне сполучення керченським мостом. Тобто, якщо раніше вони перекидали війська, техніку залізничним поромом, то зараз вони легко перекидають їх ешелонами. І ми бачимо, коли моніторимо ситуацію по  Керченській протоці, ми бачимо, що  саме в липні почастішали випадки, коли вони перекривають рух суден за умов хорошої погоди, тобто вони не хочуть, щоб іноземні судна бачили, що перевозиться по керченському мосту, і ми можемо тільки здогадуватися, що вони там ввозять на потягах  залізничних через керченський міст. Це перше.

Друге. Кардинально змінився політичний режим в Росії. Після референдуму відомого про  обнуління, да, цей режим – це персоналістська диктатура, це не авторитарна демократія, який він був тоді, це персоналістська диктатура пана Путіна зі всіма його поглядами на оточуючий світ,  на місце Росії, на історію і на те, що Росія подарувала там народам, які вийшли зі складу СРСР.

Тому ми маємо на увазі що? Згадайте, 08.08.08. Окупація частини Грузії розпочалася, як частина навчань "Кавказ-2008". Це класика. Згадайте ще що. Тільки… Я ще навіть так посміявся. Тільки декілька наших колег з силових структур на різних майданчиках сказали, що наразі немає ознак, що нарощується угрупування в Криму, в той же день, це міністр оборони поважний виступав десь там в ОБСЄ, в той же день Путін об'явив цю перевірку негайну, несподівану перевірку. Південний округ, так, і вони підняли 150 тисяч військових. Тобто це все може змінитися буквально за години. Що робити? Мені здається, що перше, що робити нам зараз, ми писали про це, і багато з вас хто має пропозиції до "Морської експертної платформи" щодо протидії агресії Росії у Чорному морі, перше, треба негайно неформально  створювати морський координаційний центр. В чаті в якомусь захищеному. Тобто в нас більше десятка органів та організацій займаються морською безпекою, між ними немає щоденного контакту. Тобто військові, морські прикордонники, розвідка, Мінінфраструктури, його різні підрозділи, які займаються морем, Міністерство юстиції –  всі мають на рівні не нижче ніж заступник міністра координуватися, і хтось з військових або з РНБО, або з Міністерства оборони, або з Офісу Президента щоденно отримувати і зводити цю інформацію до купи, тому що треба бачити картину, яка змінюється кожен день.

Я б ще підкреслив, мої військово-морські друзі казали про це, це дуже небезпечно ті факти, коли вони двох іноземних військових кораблів попередили про захід в заборонені райони. Оця війна навчань, війна перекриття отих зон, вона в цьому році, мабуть, вдвічі, втричі за районами більша, тому що такого наглого перекриття не було. Тобто Україна 3, по-моєму, значить, липня в морській системі забронювала ці райони. Росія це зробила по верху цих районів на 10 днів пізніше. Але, зверніть увагу, вони іспанському фрегату і болгарському корвету що вони кажуть: "Ви знаходитесь виключно в морській економічній зоні Росії". Тобто такого раніше не було, такого вони раніше не казали. Тобто ступінь їх наглості, вона різко зростає, і це потребує реакції.   

Яка реакція? Потрібно негайно ставити питання, поки у нас ще не розвинуті Військово-Морські Сили та морські прикордонники до необхідних масштабів, негайно ставити питання, просити наших союзників по НАТО і, перш за все, шостий флот Сполучених Штатів, щоб повністю стовідсотково календар перекрили до кінця року присутністю ударних кораблів класу не нижче ніж ракетний есмінець або ракетний фрегат з протикорабельними ракетами у Чорному морі.

Треба запросити, паралельно треба, впевнений, треба запроваджувати постійний формат патрулювання і НАТО, і Європейський Союз навіть мають і досвід таких форматів. Згадайте морське патрулювання міжнародне проти піратів в Аденській затоці. Згадайте, зараз іде морська операція Європейського Союзу, іде в Середземному морі щодо протидії контрабанди зброї до Лівії. Тобто такий досвід є, і це означає, що можна легше вирішити такі питання, оговоривши, показавши нашим європейським друзям і американським, що там є ризики. Це можна зробити. Вперше в цьому році, в останні два-три місяці, ми бачимо, як декілька дуже поважних у світі військових експертів, американських перш за все, не тільки європейських, натовських генералів, які сказали, і …………, і інші, які сказали, що вони дуже високо оцінюють ці ризики.

І я думаю, впевнений майже на 99 відсотків, що на столі у пана Путіна і його шайки лежить декілька варіантів розвитку подій, вони пропрацьовані, і вони зараз в залежності від ситуації, яка складається і в Україні, і в світі, просто моделюють цей конструктор "Лего", за яким варіантом вони підуть. Це треба зупинити. Це треба зупинити і це треба зупинити, перш за все, ще й тим, що вголос про це говорити.

В нас дуже небезпечний період місцевих виборів, це жовтень, да. Він співпадає з "Кавказ-2020" навчаннями. Уявіть собі, що в окремих місцевих радах, де будуть вибори, значить, з'являться якісь там, значить, з приводу там Закону про мову, на якій мові там і щось, якісь групи, в нас таких достатньо, розпочнуть, як це завжди було, просити допомоги Росії. Тобто це співпадає з виборним періодом в сполучених Штатах, коли їм буде не дуже до того, що робиться на окраїнах. Це співпадає з пандемією, і ми бачимо, що ступінь ефективності роботи звичайних міжнародних форматів, перемовин, зустрічей, форумів, вона дуже погіршилась. До речі, якщо ми мали в минулому році значне зростання військово-морської присутності НАТО в Чорному морі, то пандемія його скоротила в 2,5 рази в цьому році. Вони турбуються про своїх військових моряків і не випускають їх у море, так. Росія не турбується про здоров'я своїх військових і ніколи не турбувалася, тому вона нарощує на цьому фоні, значить, всі ці дії. І потім, коли в нас будуть вирішені... так, звичайно, треба, от зараз іде, я не знаю, може, там це наші друзі військові роблять, нам треба негайно доставляти першу партію Маrk VI, але доставляти їх, звичайно, можуть з ракетами, вирішувати одразу.

От тобто нам треба робити негайніше, а паралельно, паралельно розпочинати оте, про що ми багато разів писали: треба встановлювати кордони в Чорному морі і в Азовському морі. Треба нарешті закінчити усі ці ігри з рибаками, так, треба заявляти, розпочинати ці процеси в ООН і відволікати увагу від того, що от іде, да, в міжнародних організаціях отакі дискусії: от окуповане море, от окупований шельф. Треба закривати негайно той район.

Я розумію, там Міністерство інфраструктури, воно завжди дуже так обережно підходить до цього. Слухайте, якщо там поблизу в 12-мільній зоні біля Криму, де ми спасение не обеспечиваем, хтось затоне, якийсь судновласник (мы ж там ответственные) напише позов проти держави Україна, що вона не забезпечила спасіння у морі, от тоді ми будемо розуміти, що то треба робити було давно.

Треба реалізувати наступальну позицію і у військовій сфері, і у сфері міжнародних організацій, і у сфері юридичній. Але я повертаюсь до того, з чого почав. Для цього потрібно негайно створити неформальний координаційний центр. Написати 15 прізвищ, обмінятись телефонами. І встановити, що вони раз на тиждень якось спілкуються, а в негайних випадках вони негайно в будь-яку частину… Тобто, повірте мені, ми потім будемо "лікті кусати", коли все це почнеться.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую за таку ґрунтовну експертну думку і оцінку, і за конкретну пропозицію.

А зараз слово надається пану Устименку – юристу-міжнароднику, експерту з морського права, будь ласка.

 

УСТИМЕНКО Б.  Доброго дня, шановні колеги! Пане голово, дуже дякую вам за запрошення. Дуже дякую шановним народним депутатам за запрошення також.

Мене нормально чути, я вибачаюсь?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

УСТИМЕНКО Б. Ну, перш за все, я розумію, що обмежений регламентом. Тому я не буду довго затримувати вас. Лише тезисно щодо деяких цифр та фактів.

Ну, перш за все, я хотів би сказати, що загальна площа українського моря дорівнює 137 тисяч квадратних кілометрів. З них окуповано Російською Федерацією, тобто Російська Федерація повністю контролює та хазяйнує в цих морських просторах, десь біля 100 тисяч квадратних кілометрів. Тобто Російська Федерація контролює 80 відсотків українського моря. Повзуча окупація, як сказали наші колеги адмірали, як сказав шановний пан Клименко (до речі, я теж є членом Морської експертної платформи, яку координує Клименко), що повзуча окупація вона продовжується. Тобто вона не зупиняється, росіяни рухаються в напрямку острову Зміїний, як сказав шановний адмірал Тарасов. Тобто наступна мета Російської Федерації скоріше за все це острів Зміїний для того, щоб повністю відсікти Україну від торговельно-морських шляхів. Тобто це буде, щоб ви розуміли, це буде абсолютно критично для України, оскільки в такому випадку десь 26-27 відсотків людей, які проживають в прибережних зонах, вони можуть залишитися повністю без роботи.

 Ще я хотів сказати, тобто я вас не жахаю, але враховуючи те, що я теж більше погони не ношу, ситуація абсолютно критична, абсолютно. Мені це відомо, оскільки нещодавно я покинув, я був першим заступником начальника Державної гідрографічної служби (Держгідрографії), тому ситуація як би я знаю внутри.

І ще хотілось би сказати. Пане Іванчику, я до вас звертаюся, якщо встановити, закрити район, але для того, щоб все було там чітко і нікому не заважати, тобто міжнародним шляхам сполучення, які відмічені на карті, просто треба встановити точки координат. Мені пощастило в 2019 році бути у витоків внесення інформації у повідомлення мореплавцям про те, що рибні порти закриті, про те, що окупована територія морська навколо Кримського півострову. Тому що, на жаль, до вересня місяця 2019 року цього зроблено не було. І позиція Міністерства інфраструктури вона була, як мінімум, пасивною, скажемо так. Але в той же час, на жаль, на жаль, мені не вдалося пролобіювати точки координат, щоб закритий район цей був відмічений на картах. Оскільки ви як людина, яка розуміє, що таке море. Вона знає, да, що карта для моряка це є основний документ.  Тобто якщо  немає на карті, не нанесений цей закритий район або окупована зона, тобто її фактично не існує. І, як слідство, відповідальність жодна не наступає. Тому, будь ласка, ви як би ну більше, напевно, що розберіться в цьому питанні, і хай вам  доповідають чітко.

Дякую. І вибачте.  

 

ФОРСЮК Н.В. Можна трошки прокоментувати від міністерства інфраструктури?

 

УСТИМЕНКО Б.  Якщо  пан голова дозволить, то тоді.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка. Будь ласка. Ми слухаємо вас.

 

ФОРСЮК Н.В.  Дякую.

Я тоді  департаменту нашому передаю слово.

 

ІВАНЧИК І.М.  Під час розмови тільки що була почута така цікава фраза, що Мінінфраструктури є нейтральним з даного питання. Варто зазначити, що це зовсім не так. І Мінінфраструктури, керуючись саме статтею  24 Конвенції ООН з морського права, все зробило в свій час правильно: закрила для цього порти. І  коли ви кажете, встановити район і визначити координати, ми бачили ваші координати, які були вами запропоновані, і коли ці координати  заходять повністю до мосту Російської Федерації. Тобто іншими словами, Мінінфраструктури погодиться, і ми закриємо цей повністю район, який прилягає до мосту, до шлагбауму Російської Федерації, то до наших тоді портів (Бердянськ і Маріуполь) взагалі не будуть заходити судна. І тоді повністю район лишиться без будь-якого  фінансового забезпечення, без будь-якого товарообороту.

 

УСТИМЕНКО Б.  Пан ………, ми з вами зараз обговорюємо технічне питання. Вам це зрозуміло.

Я говорю про точки координат, які потрібно встановити. Це зрозуміло  всім. Передвиньте, будь ласка,  ці точки координат, і не буде проблем жодних. Вибачте.

 

ІВАНЧИК І.М.  Якраз проблем буде. От коли ви кажете, не буде проблеми жодної, то ми знову ж таки повертаємося до параграфу 3 статті 25 Конвенції ООН з морського права, яка нам говорить, що ми можемо встановити такі обмеження, але вони повинні мати термін, розумієте, а не просто встановити на невизначений термін… (Шум у залі)  Розумієте?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги! Ми зрозуміли ваші позиції.

 

ІВАНЧИК І.М.  Будь ласка,  треба технічно підходити до даного питання.

 

УСТИМЕНКО Б. Слухайте…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дякую.

Давайте тоді пан Устименко завершить свій виступ. Потім у нас ще є Борис Володимирович. А потім ми перейдемо до дискусії. Я сподіваюсь, що мої колеги депутати зададуть запитання. Дякую вам.

 

УСТИМЕНКО Б. Шановний голово, вибачте. Декілька хвилин буквально я зараз тезисно.

Необхідно прийняти Закон про внутрішні води та територіальне море. Оскільки у Верховній Раді знаходиться законопроект, який був поданий десь більше 10 років тому. Більше того, на РНБО обговорювалось це питання в 2018 році, щодо необхідності прийняття цього закону. Цим законом опять-таки необхідно встановити зовнішню межу територіального моря, оскільки в Україні вона не встановлена, на жаль. З 96-го року, коли Україна юридично приєдналась до Конвенції ООН з морського права, це зроблено не було.

Також на законодавчому рівні вважаємо за необхідне, і не тільки я, а також все морське експертне середовище, що закритий район повинен бути. І його повинно встановити на підставі спеціального закону, яким також передбачити кримінальну відповідальність за порушення його режиму.

Оскільки ми бачимо, один з колег наших сказав, що Російська Федерація насправді вже вводить кримінальну відповідальність навіть за те, що хтось буде говорити про необхідність повернення окупованих територій. Тобто дії Російської Федерації, вони жорсткі, вони агресивні і по суті вони направлені на забезпечення національних інтересів Російської Федерації, чого, на жаль, не робить Україна в достатньому обсязі.

Третє питання – це делімітація. Є прецедентна справа. У 2016-2018 роках маленька держава Східний Тимор, вона ініціювала проти Австралії певну процедуру щодо встановлення морських кордонів і фактично примусила Австралію підписати угоду про делімітацію. Тобто ми пропонуємо цей шлях як би використати для України, адаптувавши його під наші обставини, і вже запустити його.

Також у Грузії, хочу звернути увагу, що у Грузії і Російської Федерації також відсутні кордони. Неофіційно ми проговорювали з російськими колегами щодо об'єднання спільних зусиль. І грузини дуже жваво відреагували і, в принципі, були готові разом з нами почати цю процедур. Разом Україна і Грузія у нас буде вдвічі більше можливостей всьому світу показати, як Російська Федерація порушує грубо права більш дрібних держав сусідніх.

Щодо Керченського договору. Я б хотів звернути увагу шановних колег на те, що Керченський договір – це договір про спільне використання Азовського моря. Договір не передбачає денонсації. І це очевидно, оскільки там немає відповідного пункту. Водночас є стаття 52 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 року, яка говорить про те, що якщо угода, договір, конвенція були укладені під примусом, під примусом погрози силою, вона є нікчемною. Тому ми думаємо про те, що, можливо, на базі... щоб Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію для того, щоб дослідити всі обставини укладення цього договору. А як ми всі пам'ятаємо, що цей договір був укладений внаслідок тузлинського інциденту, оскільки позиція України була зовсім іншою – Україна хотіла ділити акваторію Азовського моря та Керченської протоки відповідно до Конвенції ООН з морського права, що відображено навіть в першому протоколі міжурядового засідання від 1996 року. Але потім Україну зламали, тобто керівництво України, і примусили укласти цей Керченський договір, який є невигідним для України. Оскільки Україна, якщо ділити акваторію відповідно до вимог міжнародного морського права, Україна би отримала мінімум 70-75 відсотків акваторії Азовського моря. От у чому, як говориться, прикол. Вибачте.

Ще два питання у мене залишилось, дуже стисло, буквально декілька хвилин. Щодо створення об'єднаного Центру морських операцій. Дійсно, є певна безтолковка між цивільними органами, наприклад, Мінінфраструктури, морська адміністрація, між військовими органами, а також між органами правоохоронного значення. Діяльність, вона іноді дезорганізована і вважаємо, що необхідно створити об'єднаний центр координуючий за прикладом Грузії, оскільки в Грузії створений такий центр за допомогою наших американських партнерів. Більше того, американці, вони при певному бажанні з нашого боку, вони готові докласти зусиль. Оскільки я в тому числі є консультантом U.S.-Ukraine Foundation, ………….., тобто це одна з провідних організацій NGO американських, які діють в Україні, тобто ми неодноразово обговорювали ці питання, і американці готові нам посприяти. В тому числі і це слухав... я з аналогічною доповіддю виступав перед вашингтонською аудиторією в травні, 20-го травня цього року, був там і Бен Ходжес, і Стівен Бленк, і так далі. Тобто був певний резонанс від наших виступів українських.

На останнє, ну, необхідно прийняти стратегію морської безпеки, не морська доктрина, яка зараз існує, морська доктрина до 2035 року, потрібно, необхідно прийняти абсолютно практичний документ, який передбачає поетапну реалізацію, строки, відповідальних осіб. Оскільки ситуація настільки абсурдна, що Україна навіть не заперечує зараз той факт, що Російська Федерація знаходиться в Дунайській комісії, не будучи придунайською державою. Наша позиція пасивна, українська, нам потрібно щось із цим робити, треба оцінити, провести певний аудит морських справ, які знаходяться зараз на розглядах в арбітражних трибуналах, і потрібно в тому числі із залученням західних експертів прийняти чітку стратегію морської безпеки України.

Пане голово, дуже дякую за те, що ви мене вислухали. Шановні депутати, дуже дякую. Колеги, дуже дякую. Вибачте, якщо я щось там, може, не те сказав. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую за змістовний фаховий виступ.

І зараз слово надається Бабіну Борису Володимировичу – доктору юридичних наук, професору, головному науковому співробітнику відділу європейського права та міжнародної інтеграції Інституту законодавства. Будь ласка.

 

БАБІН Б.В. Шановні колеги, мене чути?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Добре чути.

 

БАБІН Б.В. Добре.

Я вдячний всім за увагу до морських питань, і дійсно останній раз ми збиралися в комітеті в листопаді минулого року, так,  проблема піднімається, є парламентський контроль, але, на жаль, зрушень суттєвих з нашого боку за ці 10 місяців не відбулося, але, на жаль, негативні ризики і фактори зросли. В першу чергу в Чорноморському регіоні на сьогодні, дійсно, російська агресія є домінуючим фактором. Я як член "Морської експертної платформи" повністю згоден з ………….. пана Клименка і пана Устименка. Дійсно, на сьогодні ризики тактичних негативних дій ворога проти України, вони абсолютні, тобто це може відбутися в будь-який момент. Ризики стратегічних дій ворога проти України, зокрема з використанням Криму як плацдарму, в умовах абсолютного змінення логістики Російської Федерації в районі Керчі, розбудови авто- і залізничного переходу, вони сьогодні такі, що можуть змінитися протягом декількох діб від абсолютного, цитуючи відсутність ризиків, до моменту ………... Це, на жаль, сумна правда.

Я згоден з ризиками, які існують для острова Зміїний. Також ризики ці існують у вимірах саме тактичних дій для усієї лінії розмежування, починаючи від Широкиного і закінчуючи і Сивашем, і Джарилгачем, і косами Чорного моря, і портами Чорноморської групи. Тобто я не виключаю, на жаль, негативних дій ворога ніде, сьогодні це важливий ризик.

Також нові фактори в регіоні Чорного моря на сьогодні – це боротьба за шляхи постачання нафти в умовах глобальної нафтової кризи, прагнення росіян зробити Азовське море виходом внутрішніх водних шляхів для перевезення нафти Каспію і відповідно використання Азовського моря і Керченської акваторії повністю у внутрішніх територіях Російської Федерації, витіснення звідти будь-яких ризиків, якими вони оцінюють Україну. Це новий вимір відносно Туреччини з сусідами, зокрема нове, старе нове тлумачення Туреччиною Конвенції Монтре. Нагадую, що, до речі, наш партнер Грузія не є член Конвенції Монтре, а Україна також не є повноцінним членом, як приклад, і інші держави, зокрема НАТО. Це ті фактори, які впливають.

Щодо безпосередньо юридичного виміру і відповідно компетенції комітету.  В першу чергу, хотів би підняти питання, які згадував пан Устименко, це питання арбітражів. У нас на сьогодні триває два міждержавні арбітражі  щодо ситуації  в Чорному морі: один великий, інший стосується захоплення кораблів. В обох арбітражах існують величезні ризики, адже в великому арбітражі, будемо відвертими, вже не хочу тут дуже довго казати по ZOOM-конференції і багато що варто, дійсно, казати в закритому засіданні, але на 80 відсотків ми програли великий арбітраж. Через позицію МЗС, через позицію колишнього керівництва МЗС, будемо  прямими, через позицію неналежного забезпечення доказами цього  процесу, неналежним забезпеченням фахівцями, зокрема  світового рівні, закордонними  з морського права. Тому, як на мене, в юридичному вимірі ми сьогодні маємо зробити негайну переоцінку наших заходів в цих арбітражах. Можливо, корегування позицій, забезпечення їх  доказами,  залученням нових додаткових західних юристів, притягнення до відповідальності тих осіб, які завели цю ситуацію в глухий кут.

Щодо Азовського моря, я повністю згоден з паном Клименком, паном Устименком. Дійсно, ситуація договору третього року має оцінюватися через вимір Віденської конвенції, як угоди, що укладена в ситуації погрози силою, вона нікчемна.  З 2014 року вона вдвічі нікчемна, адже Росія своєю агресією і  односторонньою нібито зміною  кордонів позбавила цей договір предмету. Він сьогодні нікчемний. Хтось має сміливість  з чиновників це заявити публічно. 

Ми маємо оцінити наслідки запровадження на Азовському морі в повному вимірі Конвенції ………. права. Але, на жаль, ми не є повністю  готовими загалом до імплементації цієї конвенції, зокрема у Чорному морі. Вже казали сьогодні про те, що ми не маємо закону про територіальне море, у нас не врегульовано питання континентального шельфу, у нас не врегульовано досі питання статусу внутрішніх вод. Водночас на Азові нагальною вбачається встановлення вихідних ліній  ……. координатами, які ми надали  в ООН в 92-ому році. І відповідно оголошення вод, які йдуть в сторону берега від вихідних ліній, як нашими суверенними внутрішніми водами, нашою територією, де МВС та Державна прикордонна служба має всі повноваження захищати ці акваторії, як територію України.

Щодо рибної угоди. Нагадаю, що комітет у листопаді минулого року відобразив державницьку позицію, було звернення до уповноважених органів влади з вимогою негайно припинити всі дії, які утворюють реальні ризики для національних інтересів. На жаль, ми бачимо, це було повністю проігноровано. Держрибагентство і партнерські посадові особи в інших органах влади продовжують лобіювати дію цієї угоди, яка є, по-перше, нікчемною; по-друге, втратила юридичну силу багато років тому насправді; по-третє, реалізовується в неналежний спосіб. Бо прикладом, останнє засідання україно-російської комісії з питань …….… рибальства на Азові було у форматі, не передбаченому угодою загалом, вони грубо порушили її правила. Але всі на це, на жаль, заплющують очі з єдиної причини: бо ця угода є фактично механізмом здійснення в Азовському морі контрольованого браконьєрства, вона насправді не вигідна рибалкам азову, як нам про це не намагалися пояснити окремі посадові особи. Бо реальними бенефіціарами цієї угоди є приблизно 10 підприємців материкової України і ті посадові особи МЗС та інших органів влади, зокрема, і колишнього керівництва МЗС, які мають з ними тісні зв'язки. Щодо Держрибагентства, там навіть сімейні зв'язки, які, в принципі, ми неодноразово про це повідомляли в правоохоронні органи.

Таким чином, на жаль, вся азовська політика України, вона насправді ґрунтується на корупційних інтересах вузького кола осіб. І поки ми не припинимо відповідно переговори з ворогом, …..……. ця угода легітимує, на жаль, де-факто лов росіянам риби з Криму. В переговорах бере участь структура, яка має в Криму територіальні підрозділи посадових осіб з боку російської влади, я маю на увазі, ми це толеруємо багато років. Тому те, що тут окремі посадові у особи казали про державну зраду, так, якщо відкрити Кримінальний кодекс, то можна для себе дійсно багато цікавого знайти.

Далі. Щодо інших правових механізмів. Дуже добре сьогодні, до речі, було почуто представників авіації з Мінінфраструктури, і, дійсно, не лише міжнародне морське право дає нам можливість ведення переговорних процесів, я впевнений, що ми маємо шукати інші додаткові майданчики для адміністративних і судових проваджень в міжнародному форматі. Це стосується екології, це стосується незаконного мовлення, це стосується повітряного транспорту і низки інших питань. Також Україна, дійсно, має активізувати власну роботу в регіональних організаціях. Тут згадувалися, дійсно, абсолютно прикра ситуація з Дунайською комісією, де ми толеруємо лобіювання інтересів росіян, на жаль. Також це стосується Меморандуму про взаємне порозуміння держав порту Чорноморського регіону, які є повністю підконтрольні Російській Федерації, на жаль, бо всі серверні бази і об'єкти керування відповідними обліками знаходяться в Новоросійську. І я знаю, що Мінінфраструктури декілька років займає в цілому державницьку позицію в цій сфері, але ми маємо посилювати відповідно увагу до цього майданчику. Також, безумовною, є проблема комісії з екологічних... екологічної комісії в Чорноморському регіоні, яка також стає, на жаль, знаряддям просування російських інтересів.

Також у нас є величезною проблемою відсутність належного контролю за санкційними механізмами. Бо ми запровадили санкції і ми їх продовжуємо з питань, зокрема, порушень Російською Федерацією в сфері морського господарства. Ці санкції є, на мою думку, недостатніми. Але навіть в тій частині, в якій вони є, вони, по-перше, позбавлені у вимірі роботи виконавчої влади механізмів реалізації, також вони не завжди збалансовані з нашими партнерами. Це прикро, адже на сьогодні саме у сфері морського судноплавства російські класифікаційні товариства, такі як російський морський та річковий регістри, російські страхові товариства є ключовими економічними знаряддями російської агресії, які сьогодні, на жаль, через самоусунення українських відповідних органів спокійно діють на території материкової України, здійснюють відповідні обстеження, в лапках, українських портових об'єктів, суден торгівельного флоту. Ну, вибачте, коли ми тут з вами розповідаємо питання морської безпеки, а кожен день в кожен український порт заходить безперешкодно для контролю об'єктів інспектор російського регістру судноплавства, ну, вибачте, це певною мірою ...... дискусія насправді.

Щодо рибальства також хотілося б додати, що ситуація з утисками українських рибалок, бо в умовах навіть, в лапках, ………. цих так званих угод з Росією щороку викрадаються люди з Азову і з Чорного моря, вона змушує Україну повернутися нарешті до світового рибальства, до океанічного рибальства. Ми маємо звернути на це увагу не лише на рівні агентств, а на рівні держави в цілому, уряду, парламенту, ми маємо поновити відповідні договори. Це, зокрема, і міжпарламентська взаємодія з тим, щоб ми наростили обсяги видобування риби і працевлаштування відповідно рибалок не на басейнах наших морів, які, на жаль, сьогодні під повною загрозою від конфлікту, а в Світовому океані, що є більш економічно привабливим, надасть Україні величезні валютні надходження і надасть працевлаштування десяткам тисяч осіб. Нагадаю, наприклад, якщо, коли нам кажуть про азовських рибалок, то насправді мова йде про 1 тисячу осіб максимум. Екіпаж одного сейнеру, а у нас ще 5 років тому їх було 10, а зараз 3 – це 100, 200 осіб зміна. Тобто ми саме знищуємо ту систему.

Хотілося б також сказати про те, що, крім російської агресії і відповідних проблем з нашим урядуванням, викликом є ще пандемія коронавірусу, в умовах якої, на жаль, є ризики втрати позицій України у світовому розподілі праці моряків, бо, на жаль, Україна не вживає належних заходів з питань забезпечення змінами екіпажів. Те абсолютно прикладом необґрунтоване рішення, коли був на тривалий час закритий КПВВ на адмінмежі з Кримом, призвело до того, наприклад, що всі 30 тисяч кримських моряків були змушені потрапляти на борти суден не по українських документах, а по фейкових російських виключно тому, що ми закрили для них можливості мандрувати через наші аеропорти, поповнювати  членів екіпажу і так далі. Ця проблема стосується і моряків підконтрольної території, це більше 100 тисяч осіб, які сьогодні змушені добиратися до місць перебування на іноземних суднах через Мінськ, через інші країни світу, бо ми закрили власні аеропорти для цього і нічого не робимо для того, щоб забезпечити цим трудящим відповідні умови праці. Але ті місця, які сьогодні вакантні, через нашу державну бездіяльність вони заповнюють іноземцями: філіппінцями, індусами, китайцями, поляками, росіянами. На жаль, ми сьогодні маємо ризик втратити відповідно долю ринку світового морської праці. Це, повторю, щорічно декілька мільярдів доларів надходжень в умовах оплати праці.

Також хотілося б, оскільки ми обговорюємо питання законотворчої діяльності, вказати що, насправді, ключовим з законодавчих проблем на сьогодні у сфері морського транспорту я особисто бачу недоліки Кодексу торговельного мореплавства. Це абсолютно корумпований непрозорий механізм надання прапору України на торговельне судно, який у нас скопійований з Кодексу  Радянського Союзу 68-го року. Ніхто, на жаль, досі це не змінив, це знищує український флот.

До речі, ну просто приклад. Україна втратила торговельних суден під своїм  прапором, починаючи з 15-го року через недосконале законодавство і корупційні ризики, вдвічі більше, ніж ми втратили під час  захоплення Криму. Ну це просто до уявлення співставлення ризиків.

Так ось, безумовно, згоден з тим, що необхідно мати закон про внутрішній водний транспорт, який заборонить повністю користування внутрішніми водними  шляхами суден під іноземним прапором. Не лише російським, але й третіх країн. Бо всі ми розуміємо, що таке зручний прапор.  Якщо росіяни захочуть зробити відповідні заходи, вони це зроблять під зручним прапором. Але, крім того, і хотів би підкреслити важливість  закону про територіальне море, це також важливо, і експерти морської експертної групи готові сприяти законотворцям відповідної діяльності.

Також абсолютно невідкладною є потреба приєднання України до Конвенції про працю в морському судноплавстві 2006 року. Ми двічі вже не змогли це зробити, двічі відповідні законопроекти, які готував Мінінфраструктури, вони зависали на рівні узгоджень ще в Офісі минулого Президента. На сьогодні, я знаю, знову почався цей процес опрацювання  Закону про ратифікацію. Але якщо до цього не буде уваги на найвищому рівні, на парламентському рівні, це ще  декілька років. Нагадаю, що держава-агресор  є членом цієї конвенції, а ми – ні. Це абсолютно дискримінує українських моряків в світі щодо ставлення з боку судновласників, портів третіх країн, навіть у порівнянні з росіянами. Сьогодні прикладом, на жаль, в Криму морякам України вигідніше, на жаль, користуватися фейковим російським паспортом, бо Російська Федерація надає їм гарантії, зокрема соціальних, в рази більше ніж ми. Бо ми ухиляємось через відповідні знову-таки корупційні ризики, лобіювання ………….  від ратифікації Конвенції про працю в морському судноплавстві.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую.

А зараз пан Клименко попросив виступити. Півхвилини, так, як ви написали, будь ласка.

 

КЛИМЕНКО А.  Дякую дуже, пане головуючий.

Я хочу додати до переліку невідкладних дій і, мабуть, сформулюю це як прохання до своїх друзів військових моряків і до своїх колег в Міністерстві закордонних справ.

Колеги, нам треба негайно розірвати "Чорноморську гармонію". У нас, ну, пан адмірал Тарасов дуже хорошо знає, що це таке. У нас досі існує в Чорному морі військово-морський проект, до якого входять Росія, Туреччина, Україна, мета якого є патрулювання акваторії Чорного моря для запобігання торгівлі зброєю, контрабандою, наркотиками, торгівлі людьми і так далі. Тобто цей проект, хоча акції цього проекту не здійснюються з 14-го року, але він діє.

І я не виключаю, що Російська Федерація разом з Туреччиною, у якої цікава позиція, може застосувати чергову активацію "Чорноморської гармонії" для, наприклад, перевірки суден, що ідуть повз Одеське родовище. Під предлогом, як вони перевіряють в Азовському морі, що там може бути вибухівка або диверсійна група, щоб зірвати Керченський міст, так і тут вони скажуть, що є у них інформація, що ідуть на суднах, що ідуть з Одеси, диверсанти, вибухівка, щоб захопити Одеське родовище. І почнуть перевірки на оцьому шляху з Босфору до Одеси.

Тобто там треба негайно розірвати участь України в отій "Чорноморській гармонії" і навіть якось там нівелювати цей процес.

І остання коротка пропозиція. Слухайте, я кожен день, кожен місяць по декілька разів бачив, як по річці Дніпро, це те, що професор Бабін казав, ідуть російські судна або під російськими прапорами, або російський судновласник під зручними прапорами. І що вони перевозять? Вони перевозять пальне на базу Госрезерва України, яка знаходиться в Запоріжжі. У них є можливість на такому судні, вони такі штучки робили під час окупації Криму, зірвати або заблокувати всі шлюзи на Дніпрі, і Дніпрогес, і все таке інше. Це треба негайно покласти край тому! Бо це ризик такий, що може вибухнути, ну, кожного дня.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, щиро вам дякую за ваші виступи дуже фахові, дуже цікаві, дуже важливі.

А зараз давайте перейдемо до обговорення, до дискусії і запитання з боку наших колег депутатів. Будь ласка, хто бажає задати запитання або зробити коментар? Будь ласка, хто бажає?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я бажаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я хочу подякувати, по-перше, голові комітету і всім учасникам дискусії за дійсно цікаву дискусію і дуже фахову. Не вистачає нам таких обговорень. І моє запитання в цьому контексті, і пропозиція наступні. Ми почули, що 10 місяців тому ми направили абсолютно правильні запити, скерували до уряду, які не були, на жаль, підтримані, що стосується Держрибагенції. Я пропоную за підсумками сьогоднішнього обговорення взяти до відома прозвучавшие оцінки, направити 2 звернення до уряду.

По-перше, відносно того, що не було враховано рекомендації комітету щодо нашої роботи, нашого Держрибагентства, щодо ситуації в Азовському морі.

І друге, відповідно до Держрибагенції, щоб вони нам надали відповідь, чому так трапилось?

Друга пропозиція. Надати МЗС запис відповідний від комітету, чи може воно відреагувати, Міністерство закордонних справ, відносно наших міжнародних кроків щодо, дійсно, позбавлення Росії права бути представленій в Дунайській ініціативі.

І тепер запитання, які вже так побіжно прозвучали, до учасників.

Перше. Я звернула увагу, що окупаційна влада в Криму (мені здається, вперше це) попередила українців, тобто жителів окупованого Криму, що якщо вони будуть тепер в'їжджати на територію Криму з України за українськими паспортами, їх буде позбавлено права такого в'їзду. Яка тут є наша реакція? Це перша така прозвучала позиція окупаційної влади.

І друге. Наскільки от все-таки прийняття цієї нової Конституції, вони зараз поглиблюють негативні процеси в Криму і повз Криму, як це ускладнює нам питання повернення Криму в рамках нашої дискусії і нашої як би боротьби за наші морські простори?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, хто хотів би відповісти на ці запитання, які прозвучали?

Будь ласка, Борисе Володимировичу. Будь ласка.

 

БАБІН Б.В. Шановні колеги, щодо другого питання. Я робив аналіз змін Конституції Російської Федерації, вони, дійсно, забороняють так зване відчуження територій. Тому, звісно, ніяких офіційних процесів, переговорів тепер з ними не буде. Але при цьому є там маленьке але, ця Конституція не забороняє цесії, тобто вона не забороняє відокремлення певних територій і потім їх статус якийсь в міжнародному праві. Тому навіть в межах російського ............. права є механізми повернення Криму, якщо там зміниться влада. Це насправді не таке принципове питання. Тут принципове інше: справа в тому, що, проголошуючи Крим Російською Федерацією неправомірно, територією Російської Федерації, Росія не встановила межі Криму, як на суші, так і на морських просторах. Якщо ми подивимось відповідні федеральні закони, там це дуже широко і розмито написано умисно. Тому я нагадаю старе прислів'я, що Росія межує з тим хоче і де хоче, де вона цього хоче. Тому  загрози, які там виникають, вони в Російській Федерації мають відповідно ще й правове нібито обґрунтування.

На жаль, дійсно, є друге питання щодо заборони, воно стосуються тих осіб, яких Російська Федерація вважає власними громадянами. Їх штрафують за те, що вони показують російським прикордонникам не нібито російський паспорт, а український паспорт. Так це є проблема, вона стосується багатьох людей. Я впевнений, що буде відповідне політичне реагування і процесуальне, це вже нехай посадовці кажуть. Але загострюю увагу на тому, що саме обмеження руху осіб через адмінмежу сьогодні є ідеальним прикриттям для розгортання сил та засобів Російської Федерації.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, хто ще бажає щось додати або відповісти на запитання Ірини Володимирівни? Будь ласка.

 

КЛИМЕНКО А.В. Я додам коротко. Перепрошую, пане Антоне, я знаю, що ви фахівець у цій сфері, я про інше. Оце обмеження з паспортами ми насправді люди, які займаються Кримом, весь цей час давно очікували. Це підготовка до війни. Коли ви готуєтесь до можливих акцій силових військових, вам треба перекрити кордони, щоб там ніякого трафіку не було. Тобто вони закривають рух між Кримом і материковою частиною України як частину можливої підготовки для військових акцій.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, будь ласка.

 

БЕШТА П.П. Шановні колеги, шановний Олександре Олександровичу! Якщо дозволите, коротко на питання перше пані Ірини Геращенко. По суті це безпрецедентний крок держави-окупанта Російської Федерації, тобто по суті з паспортом громадянина України з Криму не випускають, накладають адміністративний штраф, а з російським паспортом, звісно незаконним, неправомірним, який ми як держава не визнаємо, випускають через територію Криму на підконтрольну територію відповідно лише один раз за карантин. Фактично такими діями Російська Федерація повністю закриває Крим від підконтрольної уряду України території під приводом карантину. Заборонивши виїзд нашим громадянам з Криму або примушуючи виїхати їх один раз, фактично, не хочеться казати, але можливо назавжди, бо невідомо коли і як Російська Федерація зніме в себе в своїй юрисдикції режим карантину. Ми зараз опрацьовуємо, звичайно, питання реакції з боку держави на ці речі, тому що ще раз зазначу, це безпрецедентне явище. І тому я до Олександра Олександровича звернувся на початку, що мені видається, що і реакція вашого профільного комітету, звернення до наших міжнародних партнерів з приводу реакції на такі речі, буде дуже важливою і доцільною. Тому тут теж ми би просили вас, якщо є така змога, відреагувати. Ми вже працюємо з Міністерством закордонних справ, з іншими органами з цього питання.

І в мене ще було питання, яке я хотів підняти в першій частині, але воно не стосуються напряму теми дискусії. Ми декілька місяців назад на ім'я шановного Олександра Олександровича направляли запит, тому що ми знаємо, що комітет дуже активно працює по питанням санкцій, санкційного режиму. І була ідея провести комітетські слухання або ж парламентські слухання під егідою комітету саме щодо санкцій. От нам видається, що повернення до цієї ідеї саме з боку вашого комітету, включаючи зокрема ті новації, на жаль, які ми бачимо з боку держави-окупанта, було б теж дуже раціонально і правильно.

Дякую, шановні колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

До речі, я хотів би нагадати колегам, що Богдан Васильович він готує у нас комітетські слухання з приводу механізму санкцій, і ми обов'язково будемо звертати на це увагу. Дякую.

Хтось ще бажає додати?

 

ФОРСЮК Н.В. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, будь ласка.

 

ФОРСЮК Н.В. Бо там піднімалося дуже важливе питання щодо існуючого механізму ратифікації конвенції і які складнощі в нас є, і наскільки це серйозне питання. Ми просто до комітету хотіли звернутися з пропозицією, дійсно, це питання багато років піднято і не вирішується, у нас є напрацювання по законопроекту щодо внесення змін про міжнародні договори і угоди. Якби була ваша ласка приєднатися з нами і разом доопрацювати, наші експерти з міністерства з задоволенням нададуть всі наші напрацювання зареєструвати як депутатський, то тоді ми можемо швидко внести відповідні зміни і ратифікувати те, що нам треба ратифікувати, щоб забезпечити багато питань в плані мореплавства і так далі. Просто якщо ми будемо самі розробляти як урядовий, то цього року, ви розумієте, це не буде, а експерти кажуть, що в нас загроза вже цього року 70-80 відсотків.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тоді вам треба буде офіційно звернутися з відповідним листом, щоб ми могли розглянути, комітет розглянув ці зміни. Я так розумію, йдеться про зміни до Закону "Про міжнародні договори України", так?

 

ФОРСЮКН.В. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді ми чекаємо від вас офіційного листа і ми розглянемо це питання. Дуже вам дякую.

 

ФОРСЮК Н.В. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ще хтось бажає додати або відповісти на запитання Ірини Володимирівни? Є бажаючі? Ні?

Тоді, колеги депутати, будь ласка, ще запитання або коментарі. Хто бажає?

 

НЕМИРЯ Г.М. Я хотів би.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Григорію Михайловичу.

 

НЕМИРЯ Г.М. Я дякую всім учасникам сьогоднішнього обговорення за змістовне і не лише інформаційно, а і з точки зору розуміння деяких аспектів питання загроз і викликів в Чорноморському регіоні. Але сьогоднішнє обговорення висвітлило кілька проблем, на які комітет мав би відповідно відреагувати.

По-перше, з точки зору усвідомлення, чіткого усвідомлення не лише окремими відомствами, а наскрізно, які ж є ключові інтереси України в Чорноморському регіоні, тому що якщо ми чітко не усвідомлюємо ці інтереси, ми не будемо "плавати", вибачте, за такий каламбур, в питаннях, а які ж є загрози і виклики для цих інтересів? Я думаю, тут ще є деякий простір, особливо з точки зору тези, яку було висловлено Міністерством закордонних справ, що з точки зору концептуальної ми мали б дивитися, яким чином Чорноморський регіон вбудується в більш ширший контекст безпековий не лише з точки зору безпосередньо країн-сусідів і самого Чорноморського регіону, а й ширше.

Друге питання. Ми бачили на прикладі, кілька прикладів, зокрема, Держрибагентство і питання неузгодженості позиції окремих органів, центральних органів виконавчої влади, питання, яке вже має певну тяглість і деякі інші питання. Тому для мене незрозуміло, і, можливо, хтось міг би проінформувати членів комітету, а яким чином здійснюється міжвідомча координація в цьому аспекті питань чорноморської безпеки, тому що це не лише питання військове, не лише питання там військово-політичне, економічне, це питання має багато-багато вимірів. Гіпотетично хто це міг би здійснювати? Рівень РНБО. Для мене незрозуміло, я не впевнений, що це здійснюється на рівні РНБО. Тоді питання, а де, власне, відбувається ця координація? Тому що це не є координація між засіданнями РНБО, це як чули колеги абсолютно правильно, це має бути щоденно, фактично оперативно, не лише обмін інформацією, а і аналіз, оцінка. І для того, щоб керівництво країни мало різні варіанти для реагування на ситуацію, яка є плинна і яка швидко здійснюється. Якщо це залишити лише на рівні там Міністерства оборони, то очевидно з того, що ми говорили, цього абсолютно недостатньо. Якщо це залишити на рівні МЗС, очевидно, що МЗС не може з цим і не має з цим впоратися. Питання міжвідомчої координації і моє запитання до учасників, відповідно чи є розуміння, хто, як, у якому режимі, який є процес цієї міжвідомчої координації?

І третій елемент, на майбутнє обговорення для членів комітету, з точки зору законодавчого забезпечення національних інтересів в Україні у чорноморському регіоні. Ми говорили про конвенції, ми говорили про ситуацію з Азовським морем, ми говорили інше, піднімали інші аспекти щодо Дунаю і таке інше. Я думаю, щоб це не залишилося нарівні сьогоднішнього обговорення, варто підготувати такий узагальнюючий, можливо, документ стосовно питань законодавчого забезпечення з точки зору українських законів,  з точки зору приєднання або виходу України з деяких міжнародних конвенцій для того, щоб ми цілісно уявляли собі цю картину і визначали пріоритети, покроковість, почерговість прийняття таких рішень.

Отже, хотів би почути питання... на питання координації відповідь. І друге, пане голово, я думаю, що варто нам узагальнюючий такий документ робочий підготувати стосовно питань законодавчого забезпечення інтересів, національних інтересів України в Чорноморському регіоні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

А хто такий документ повинен готувати? Зрозуміло. Колеги, хто хотів би відповісти на запитання Григорія Михайловича? Будь ласка, хто готовий відповісти? Будь ласка, зараз пан Устименко, а потім – пан Клименко.

 

УСТИМЕНКО Б. Дуже дякую за надане слово.

Дуже стисло. Григорій Михайлович абсолютно правильно підмітив і так акценти зробив на тих місцях, які саме потрібно, на мою думку, ну, перш за все, абсолютно вірно, оскільки ми не можемо звинувачувати Міністерство інфраструктури або Міністерство оборони в якихось речах, що не робиться, не діється і так далі. Безумовно, повинен бути координаційний центр, з якого будуть виходити певні доручення, проводитися координаційні наради і так далі, і тому подібне.

Тому, звичайно, враховуючи адміністративну побудову органів, державних органів України, це повинен бути або РНБО, або, як мінімуму, Кабінет Міністрів. Але, враховуючи на те, що в зв'язці, умовно скажімо, є і СВР, є СБУ, є інші дотичні органи до морської безпеки насправді. Нам здається, що… це і мої колеги теж так думають, це повинен бути орган на рівні Ради національної безпеки і оборони.  Саме з цього… тобто цим положенням можна закріпити… про цей орган можна закріпити також необхідність підготовки, розробки стратегії морської безпеки. Це базовий документ, на підставі якого  буде ґрунтуватися як така морська безпека України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Пан Клименко.

 

КЛИМЕНКО А. Колеги, я бачу те, що можна зробити швидко. І є такі механізми, і є… до речі, треба подивитися ще досвід Британії під час Другої світової війни і не тільки.

Я думаю, що питання, яке дуже слушно поставив пан Немиря, це можна  зробити швидко,  зробивши спеціальний урядовий комітет, який би вже  сьогодні, завтра, післязавтра зміг… Тому що нам потрібен  рівень секретаріату. РНБО – це секретаріат. Нам потрібен орган державної влади виконавчої, і це, звичайно, хотілося б бачити спеціальний урядовий комітет, який очолюється або Прем’єр-міністром, або Прем’єром, або віце-прем'єром. Але поскільки зараз я там не бачу таких функцій, то, може, можливо з урахуванням питомої ваги і оцих питань, про які ми сьогодні так добре розмовляли, це міг би бути, наприклад, міністр закордонних справ, бо там дуже багато питань до Міністерства закордонних справ, і там міг би бути міністр юстиції або заступник міністра юстиції і заступник міністра інфраструктури. Ну і плюс силові  структури на рівні Міністерства оборони, спецслужб, Військово-Морських Сил, морських прикордонників і таке інше. Тобто  а потім можна вже положення якісь виписувати. Бо виписувати положення – це місяці, місяці, місяці. Треба щось таке, щоб почало працювати одразу. Бо ризики такі, що вони потребують негайної… нагальної реакції, а потім уже можна там вистроювати  роль цього урядового комітету чи спеціального органу, морського бюро якогось там державного у загальній системі  органів державної виконавчої влади.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я бачу, Борис Володимирович хотів би – так? – відповісти. Будь ласка.

 

БАБІН Б.В.  Шановні колеги, дуже стисло.

Щодо другого питання. Я абсолютно підтримую пропозиції пана Немирі. Як казав в свій час покійний професор Задорожній (світла йому пам'ять), у нас є там 300 угод з Російською Федерацією, яких щоб просто, знаєте, укласти список, потрібно декілька днів. На жаль, дійсно, ми маємо зробити повну ревізію, переоцінку нашої договірної бази в регіоні, включаючи відомчі угоди, опрацювати алгоритм виходу або приєднання цих угод. І відповідно, дійсно, можна це було б зробити під егідою комітету у вигляді якогось, знаєте, такого, можливо, навіть плану заходів з тим, щоб прикладом на комітеті щоквартально це обговорювати в один адрес. Звісно, із залученням усіх уповноважених органів влади розглядати процеси опрацювання приєднання і відповідно опрацювання виходу з цих угод, які можна зробити водночас.

Щодо першого питання, тут згоден з паном Устименком. Кабмін, при всій повазі, по-перше, немає повноважень це робити. Він не буде це робити, бо він не має це повноважень. Є Мінінфраструктури. Крапка. Тому будь-які органи під егідою Кабміну вони, як свідчить досвід, зберуться двічі – один раз урочисто, потім якось один раз ще. Все. Це не той формат, щоб відповідати поточним вимогам, тим більше на рівні заступників міністрів. Запропонований паном Устименком варіант він абсолютно робочий. Я думаю, що там нічого абсолютно не слід змінювати. У повноваження РНБО входить координація відповідно всіх органів, які стосуються блоку оборони, розвідки, контррозвідки, правоохорони... і так далі. Ніщо не заважає в межах апарату утворити відповідну уповноважену особу, когось призначити секретарем цього процесу і щоб він відповідав за постійний, як то кажуть, онлайн режим і зібрання уповноважених, можливо не міністрів, а хоча б там керівників департаментів у поточному режимі, щоб вирішувати поточні виклики. Це абсолютно живе питання. Але на цьому засіданні комітету я не бачу представників РНБО. Без їх згоди це все не буде, як то кажуть, реальністю.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, ще хтось бажає щось додати, можливо, йдеться про...

 

ОСКІРКО В.О. Згадали РНБО. Мене звати Оскірко Володимир. Я би хотів, якщо ви дозволите, пару слів з цього приводу сказати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ОСКІРКО В.О. Доброго дня всім учасникам Згадали і повноваження РНБО, і апарат Ради національної безпеки і оборони. В зв'язку з цим я хотів би запропонувати інструмент, сьогодні вже про це казали, як це можна зреалізувати швидко. Я приверну вашу увагу на 12 жовтня 2018 року, на засіданні Ради національної безпеки і оброни загрози національній безпеці, які якраз є предметом сьогоднішнього обговорення, були розглянуті на засіданні Ради національної безпеки. Відповідний указ ввів це рішення Ради національної безпеки і оброни, Президентом мається на увазі, в дію. Я нагадаю, це Указ 320 від 12 жовтня 18-го року.

Я би запропонував в рамках роботи по завершенню сьогоднішнього засідання привернути увагу до тих невідкладних заходів, зокрема реалізації державної політики в цьому регіоні, із захисту національних інтересів в соціально-економічній сфері. Питання Мінекномрозвитку, відповідні завдання визначені, зокрема Кабінету Міністрів, Міністерству закордонних справ. Два роки пройшло, а та ну, жвавість обговорення і той біль, який є і у експертів, і у моряків, у військових, відчувається, що є проблеми з виконанням.

В чому проблема, на наш погляд? Документ напівзакритий, тобто є заходи відкриті, а є закриті. Є план Кабінету Міністрів, який визначив заходи із забезпечення реалізації цього рішення, були визначені завдання, виконавці, терміни. Але пригадаємо весну 19-го року, зміна влади, я маю на увазі, що прийшли нові люди, які не мають допуску до державної таємниці, певний час на отримання цього дозволу з тим, щоби мати доступ до цього документа.

Тому я пропоную після завершення сьогоднішньої наради повернутися до цього Указу 320 через свої там секретаріати діловодства, спокійно подивитися, там визначений фактично механізм і дає відповіді на ті проблеми, на ті загрози, які сьогодні піднімалися, в тому числі питання і повноважень щодо координації виконання цих невідкладних заходів, контролю за їх виконанням.

От таким чином не затримуючи більше вашу увагу, така пропозиція. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я так бачу, що пан Клименко ще хотів би 30 секунд, як тут написано. Будь ласка, прошу.

 

КЛИМЕНКО А.  Я хочу щодо виступу пана Оскірка зазначити, там дійсно було прийнято дуже хороший документ, дуже хороший документ. Навіть нам, експертам, з морської платформи він дуже подобається. Але, дійсно, біда в тому, що його прийняли і все, і він надалі повис. Ми навіть декілька місяців тому там пропонували по своїх каналах, що треба повернутися і, може, на Раді нацбезпеки так швиденько обговорити хід виконання його і заодно вирішити ті питання, щодо яких ми впевнилися до їх актуальності сьогодні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Колеги, ще раз, запитання, ще хтось бажає додати? Йдеться про запитання Григорія Михайловича. Якщо ні, то тоді запитання до колег депутатів. Чи будуть ще якісь запитання або коментарі? Хто хотів би виступити? Соломія Анатоліївна?

Соломія Анатоліївна, будь ласка.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Ні, це була Ірина Геращенко. Мені сподобалася пропозиція колег про необхідність реакції нашого комітету на безпрецедентне порушення окупантами прав українських громадян, яких насильно паспартизували. Я пропоную, щоб ми, дійсно, зробили таке просто звернення від комітету до відповідних парламентів. Ми практикували подібні звернення в міжсесійний період під час попереднього скликання парламенту. Якщо це  і МЗС підтримує, і наші колеги в  інших органах влади, мені здається, це важливо, тому що воно залишається непоміченим світовим товариством. Це порушення по суті громадських прав наших громадян, українців, яких насильницьки паспортизували.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна, чи треба буде проводити окреме засідання для того, щоб прийняти таке звернення від комітету?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я думаю, що ми маємо просто його  напрацювати, і ми можемо його обговорити і в онлайн-режимі, і просто усно, і доручити потім, якщо всі колеги його сприймуть, вам, як голові комітету, його оприлюднити. Я не думаю,  що тут будуть заперечення, тому що більшість же "за" подібну заяву.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.  Тоді запитання ще від колег. (Шум у залі)  Перепрошую, перебив вас.

Ірино Володимирівно, будь ласка,  ви хотіли щось сказати.

 

ХОМЕНКО О.В. Це Хоменко Олена Вікторівна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Вікторівна, будь ласка.

 

ХОМЕНКО О.В. Я би запропонувала окреме засідання, ну, те, що зараз підняла питання Ірина Володимирівна. Всі рекомендації, які сьогодні були надані фахівцями, експертами, представниками всіх відомств,  окремо щоб комітет пропрацював і, скажімо так, результатом цієї роботи був там покроковий план дій. Ми знаємо, да, що  було піднято питання там перевірки  законодавчої бази, ревізії. Зробити це під егідою комітету. Ми чули про питання внесення проектів законів стосовно цього питання, щодо створення координаційного центру, теж треба визначитися, різні пропозиції: урядовий комітет там на рівні РНБО і таке інше. Підняти питання  розробки відповідної стратегії, тобто… Це  питання приєднання до Конвенції про морське судноплавство і це звернення до парламентів. Тобто такий достатньо об'ємний …….. роботи. Я думаю, що треба для цього провести ще окреме засідання, бо зараз я не думаю, що ми можемо прийняти рішення прямо зараз, але і розробити цей план, бо це ще займе час. Але на наступному засіданні це напрацювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 Ми сьогодні всі ці пропозиції проголосуємо. А зараз Петро Петрович хотів би щось додати, представник МЗС.

 

БЕШТА П.П. Хотів би відреагувати на пропозицію підготувати звернення парламенту до іноземних держав з паспортизації. Я пропоную розглянути ідею – зробити трошки ширше взяти контексті цієї заяви і, наприклад, звернутися з приводу порушення Росією ………, більш широко висвітлити там всі ці порушення, в тому числі паспортизацію, для того, щоб, ну, рівень парламенту, він мав би бути трохи вищій ніж просто ……......

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги депутати, будуть запитання? Будуть якісь запитання ще? Або  хтось хотів би… В чаті є якісь, є запитання від Соломії Анатолівни в чаті. Я не можу знайти його. Соломії Анатоліївни нема.

 

БАРДІНА М.О. Його можна просто зачитати, вона написала в чаті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я спробую озвучити його, я бачу... А, так: "Прошу поставити від мене питання, яке піднімав Устименко до гідрографії, щодо неможливості закриття українських тервод біля... територіальних вод, щодо неможливості закриття українських територіальних вод біля Криму". Ось таке запитання. Колеги, хто бажає відповісти на це запитання?

Пан Устименко, будь ласка.

 

УСТИМЕНКО Б. Я вибачаюсь. Пане голово, ну, мені здається, ми, в принципі, рамочно з Міністерством інфраструктури як би обмінялися думками своїми, і, здається, що це питання потрібно більш, можливо, обговорити, оскільки, можливо, там щось затормозилося і так далі. Воно, ну, мені здається, що в цьому питанні потрібно рухатися, це буде гарна як би візитівка в тому, що для Міністерствам інфраструктури, якщо це питання буде дійсно реалізовано. І зі свого боку, враховуючи те, що я як би мав відношення до витоків цієї ідеї, скажемо так, я готовий в будь-який час на запрошення Міністерства інфраструктури, я готовий прийти і детально розповісти просто той план, який був, який ми почали реалізовувати. Оскільки, на жаль, колишнє керівництво морської адміністрації, вони не дослуховувалися до нас як би, і були певні питання, які були направлені на блокування цієї ініціативи. Тому, здається, що зараз нове керівництво Міністерства інфраструктури і поважні люди, і ми зі свого боку, експертного, готові надати будь-які додаткові роз'яснення та коментарі і докази своєї правоти, як би те, що це дійсно потрібно робити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую.

Маємо ще друге питання від Соломії Анатоліївни до представників ДПСУ про процес патрулювання українських територіальних вод в Азові, і як цьому перешкоджають, супроводжують кораблі Російської Федерації, які наші дії. Будь ласка, прочитати ще раз?

 

СМІРНОВ В.А. Я бачу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

 

СМІРНОВ В.А. На сьогоднішній день патрулювання Азовського моря здійснюють більше кораблі берегової охорони Федеральной пограничной службы Российской Федерации. И основные районы їх перебування, це в районі Білосарайської коси так называемой, біля Маріуполя, в районе Бердянской косы, це біля Бердянська, и на выходе с Керченского пролива. Вот там на постійній основі несуть службу. І відповідно здійснюють зупинки і огляди суден, які прямують до портів України.

Що стосується наших дій, то ми на сьогоднішній день відстежуємо їх ……..…  технічного спостереження і кораблями, і катерами Маріупольського загону морської охорони. Вони також знаходяться на тих же позиціях, це в районі Маріуполя і Бердянська. І бувають такі випадки, що і здійснюють радіообмін з цими кораблями берегової охорони, якщо вони починають наближатися до українського узбережжя або заходять в зону посту регулювання суден маріупольської філії "Дельта-лоцман". Такі випадки у нас також були. Два кораблі і катери намагались зайти в цю зону, вони були по радіо попереджені, що вони заходять саме в цю зону, після чого їх дії були такі, що вони повернулись на позиції, які не входили в цю зону посту регулювання суден. Тобто такі речі у нас трапляються.

Також я уже, як і раніше казавв, були откровенные заяви в ефірі, коли кораблі берегової охорони попереджали судна, які слідують під російським прапором, не відповідати катерам морської охорони. Такі випадки також лунали, і ми фіксували всі ці дії, відповідно інформували Міністерство закордонних справ. Значить, з цього приводу ми продовжуємо нести службу у визначених районах, особливо це стосується ..…………, які я вже вам назвав, це порти. Проводимо ми патрулювання, як я вже сказав, силами Маріупольського загону морської охорони, постами технічного спостереження, в цьому році ще і з застосуванням авіації Державної прикордонної служби від Генічеська до Бердянська, цей от район. 

Доповідь закінчив.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дуже вам дякую.

Антоне Олександровичу, ви хотів б сказати декілька слів, так?

 

КОРИНЕВИЧ А.О. Якщо можна, дуже коротко. Власне, те, що казав шановний Петро Петрович  Бешта. Безумовно, якщо говорити про звернення нашого комітету, то воно може

стосуватися широкого  спектру питань порушень норм міжнародного гуманітарного права в тимчасово окупованому Криму, ну, тобто абсолютно на розсуд,  звичайно, шановних народних депутатів. Це може бути  паспортизація,  це можуть бути інші речі, це  можуть бути і арешти, які, як ви знаєте, нещодавно відбулися і таке інше. Ми знаємо, що МЗС, безумовно, реагує на всі ці речі і факти. І з боку вашого комітету як профільного ми вважаємо, що це було б теж доцільно.

Але оцей параграф та, умовно кажучи,  про оце закриття Криму і використання відповідно умов пандемії для прикриття таких дій, які, насправді, що, окрім того, що казав пан Клименко, здається, що може бути прикриттям для накопичення сил  і інших речей, так вони ще й направлені на те, щоб запобігти нашим дітям вступити в українські вузи. Ну це ж абсолютно чітко простежується. І ми можемо мати дуже маленьку цифру тих дітей, які вступили до українських вузів. Тому, безумовно, щодо широти і глибини звернення –  абсолютно це на розсуд шановних народних депутатів. але все-таки нам видається, що окремо акцентувати в цьому зверненні на оцій проблемі, якої раніше, насправді, не було, все-таки було би доцільно.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую.

І знову звертаюся  до колег депутатів. Будуть якісь запитання до експертів чи до представників міністерств та відомств? Я зрозумів так, що не буде більше запитань. Так?

Тоді, колеги, ми можемо перейти до голосування.

А, Міністерство інфраструктури, будь ласка. Будь ласка.

 

ФОРСЮК Н.В.  Колеги, ми просто намагаємося відкоментувати по питанню, яке було зачитано від народного депутата, по координатах і по якому пан Устименко коментував. Позиція Міністерства інфраструктури така,  що ми вважаємо, що питання цих координат, воно, дійсно, є дуже актуально і потребує обговорення з іншими міністерствами на РНБО. Заради підготовки спільної позиції ми готові наступного  тижня з паном Устименком зустрітися і  пропрацювати  ті питання, тому що там виникла дискусія, і ми би хотіли їх  зняти до засідання РНБО і вже вийти із спільною позицією.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую.

Якщо не буде запитань з боку колег депутатів, то тоді я хотів би вам ще раз щиро подякувати за вашу присутність, за ваші виступи, за дуже такий фаховий підхід. І тоді ми можемо перейти до розгляду пропозицій, які були запропоновані колегами депутатами. Я почув, що було декілька пропозицій від Ірини Володимирівни і від Григорія Михайловича. Зараз йдеться про звернення до Кабінету Міністрів за  результатами… Це узагальнююче.

Тобто, колеги, я тоді пропоную поставити на голосування всі ці пропозиції. Але від мене таке прохання. Будь ласка, треба надати таку форму пропозицій, щоб за неї можна було проголосувати, щоб вона була така досить чітка, ясна і зрозуміла.

Тоді по черзі. Перші були декілька пропозицій від Ірини Володимирівни, потім – Григорій Михайлович і Олена Вікторівна. Ми можемо об'єднати. Звернення до Кабінету Міністрів, тобто звернутися до Кабінету Міністрів. А як це сформулювати? З проханням надати інформацію і розглянути питання щодо… узагальнення, так? Як краще?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. …координаційного органу стратегії щодо морської безпеки, щодо інвентаризації договірно-правової бази з РФ  і також щодо необхідності… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Тобто йдеться про те, що ми ставимо на голосування пропозицію звернутись з відповідним листом до Кабінету Міністрів, в якому дати відповідь стосовно координаційного органу стратегії, щодо морської безпеки, інвентаризації договірної бази з Російською Федерацією і щодо законодавчих змін, так, необхідних законодавчих змін.

Я ставлю цю пропозицію на голосування. Будь ласка, давайте голосувати, колеги.

Хто за те, щоб підтримати цю пропозицію? Хто – за?

Я – за.

 

БАРДІНА М.О.  Я – за.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Геращенко – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз перекличку зробимо.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Так, Мережко – за.

Немиря Григорій Михайлович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Михайлович, ви є?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Хоменко Олена Вікторівна.

 

ХОМЕНКО О.В. Я за цю пропозицію. Але скажіть, будь ласка, чи всі питання можуть бути …...... тільки по Кабінету Міністрів, бо є... (Не чути)

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Олена Вікторівна, вас не чути.

 

ХОМЕНКО О.В. Я не знаю, хтось, мабуть, їде в машині, тому мене не чути. Колеги... (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми зараз проголосуємо. А потім повернемося.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  Ананченко.

 

ХОМЕНКО О.В. А, все, вже немає.

Я стосовно звернення до Кабінету Міністрів. Питання, які ми розглядали, ну, тут не тільки  Кабінет Міністрів, це має бути спільна робота. Є органи, які там не входять до складу Кабінету Міністрів. І тому чи доцільно буде тільки до Кабінету Міністрів звертатися? В цілому я – за, але мені,  я вважаю, що треба залучати, ну, інші...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Вікторівна, які органи залучити тут? Які ви пропонуєте органи?

 

ХОМЕНКО О.В. Ну, дивіться, наприклад, питання розробки стратегії. Чи це питання тільки до Кабінету Міністрів? Тут має бути залучений, ну, залучені інші органи, тому...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Вікторівна, я пропоную такий лист підготувати, проголосувати стосовно відповідного листа до Кабінету Міністрів, а потім ми можемо прийняти рішення і направити відповідний лист до РНБО, скажімо. Так? Давайте тоді проголосуємо за лист до Кабінету Міністрів, а потім поставимо…

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Ананченко.

 

ХОМЕНКО О.В. Щодо стратегії, тут мають бути залучений і Офіс Президента, і РНБО, і Кабінет Міністрів, і всі ці органи, щоб не обмежувати тільки Кабінетом Міністрів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте тоді зараз голосуємо за лист до Кабінету Міністрів.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  Ананченко. Немає.

Ірина Володимирівна Геращенко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірино Володимирівно!

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я – за.

 

ІОНОВА М.М. Вона ж сказала, "за".

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Треба ж голосування, щоб чути було, щоб зафіксовано було.

Марія Миколаївна Іонова. Іонова!

 

ІОНОВА М.М. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  Є. Хорошо.

Руденко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Руденко немає.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. У нас не відбулося голосування, бо в нас представлено тільки 4 голоси, більше немає людей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, а у нас кворум є зараз чи немає?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Бардіна Марина Олегівна, ви – за, да?

 

БАРДІНА М.О. Я – за.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. 5 людей представлено. Ще немає кворуму.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає кворуму, колеги, на жаль.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Все, немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На жаль, ми не можемо прийняти рішення через відсутність кворуму.

 

ХОМЕНКО О.В. Колеги, давайте, хвилиночку, просто повернемо, намагатимемось повернути наших колег, давайте все ж таки проголосуємо, бо це важливе питання. Давайте зараз зв'яжемося, будь ласка, давайте хвилинку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас ще декілька пропозицій було, і я маю поставити всі ці пропозиції на голосування і передам ще один пункт порядку денного, теж дуже важливий, хотілося, щоб був кворум.

5 членів комітету – кворуму, на жаль, немає. Тобто ми не можемо розглянути і друге питання, яке ми поставили в порядок денний.

Тоді, колеги, залишається тільки взяти до відома ту інформацію, яку ми отримали і подякувати нашим колегам, що вони знайшли час, прийшли і допомогли нам зрозуміти загальну картину і ситуацію, пов'язану з чорноморською безпекою. Дуже вам всім дякую.

І я закриваю засідання. Дякую. До побачення.