СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва

6 травня 2025 року

Веде засідання голова комітету МЕРЕЖКО О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вже початок нашого засідання, будь ласка, колеги, підключайтеся, хто хоче долучитися.

А перед тим, як ми розпочнемо розгляд питань порядку денного, давайте проведемо перекличку для того, щоб знати, чи є у нас кворум, чи ні. Будь ласка.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Немиря?

 

НЕМИРЯ Г.М. Є.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Бардіна?

 

БАРДІНА М.О. Є. Доброго дня всім.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  Копиленко?

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Є.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  Пушкаренко? Пушкаренко! Немає.

Безугла?

 

ПУШКАРЕНКО А.М. Пушкаренко є, колеги. Так приємно, такий ажіотаж в нашому комітеті. Є. Вітаю.

 

БЕЗУГЛА М.В. Безугла є. Добрий день.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Геращенко? Ірина Володимирівна?

Іонова?

 

ІОНОВА М.М. Офіційно на лікарняному. Але на комітеті присутня і буду брати участь.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Кривошеєв?

 

КРИВОШЕЄВ І.С. Кривошеєв присутній.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Локтіонова?

 

ЛОКТІОНОВА Н.В. Добрий день. Є.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Руденко?

 

РУДЕНКО О.С. Вітаю всіх. Руденко є.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Шараськін.

 

ШАРАСЬКІН А.А. Дай боже здоров'я. Присутній.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Юраш?

Ясько?

 

ЯСЬКО Є.О. Доброго дня. Присутня. І бажаю всім успіхів.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Ірина Володимирівна?

 

ЮРАШ С.А. Юраш теж є.  Пробачте, що...

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Є.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

14 членів комітету. Андрій Андрійович, можемо починати, кворум є?

 

ШАРАСЬКІН А.А. Кворум є. Можемо починати засідання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Починаємо засідання. Будь ласка, колеги, подивіться порядок денний. У нас в порядку денному декілька питань.

Чи будуть у вас пропозиції або зауваження до порядку денного? Будь ласка, висловлюйтесь.

Я не бачу. Колеги, тоді я зі свого боку…

 

НЕМИРЯ Г.М. Пане голово, у мене немає пропозицій до порядку денного. Але ще раз, зараз вже усно прямо в ефірі хочу висловити жаль, що засідання комітету не відбувається в приміщенні комітету. Були і є всі підстави для того, щоб його проводити. З повагою до парламенту, до членів комітету, членів інших членів парламенту, а також до важливості питання, вважаю, що непроведення цього засідання в приміщенні, коли фактично є наявний кворум, є ознакою неповаги до інших членів комітету. І звертаю вашу увагу на цей неприпустимий...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую. Але тут перемогла демократія, тому що більшість членів комітету висловилися за проведення засідання в режимі онлайн. Тобто це рішення, по суті, більшості членів комітету.

А стосовно порядку денного у мене буде пропозиція: в категорію "Різне" включити питання стосовно того, що ми плануємо поїздку комітету до Естонії. Якщо ніхто не проти, то розглянемо це питання в "Різному".

Ніхто не проти. Тоді ми можемо ставити на голосування порядок денний в тому вигляді, в якому є, плюс додатково питання поїздки до Естонії членів комітету.

Хто за те, щоб підтримати порядок денний?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Немиря?

 

НЕМИРЯ Г.М. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Бардіна?

 

БАРДІНА М.О. Я – за.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Копиленко?

 

КОПИЛЕНКО О.Л. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Пушкаренко?

 

ПУШКАРЕНКО А.М. Пушкаренко рішуче – за.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Безугла?

 

БЕЗУГЛА М.В. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Геращенко? Ірина Володимирівна?

Іонова?

 

ІОНОВА М.М. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Кривошеєв?

 

КРИВОШЕЄВ І.С. За.

 

 НЕСТЕРЕНКО Л.О. Локтіонова?

 

ЛОКТІОНОВА Н.В. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Руденко?

 

РУДЕНКО О.С. Руденко – за.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Шараськін?

 

ШАРАСЬКІН А.А. Підтримую.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Юраш?

 

ЮРАШ С.А. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Ясько?

 

ЯСЬКО Є.О. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Ірина Володимирівна Геращенко? Втрачено зв'язок.

13 – за. Андрій Андрійович.

 

ШАРАСЬКІН А.А. Одноголосно підтримано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Можемо перейти до розгляду питань порядку денного.

І першим питанням стоїть питання про проект Закону України про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови (номер 0309) Кабінету Міністрів України.

Я прошу до слова першого віцепрем'єра України – міністерку економіки України пані Юлію Анатоліївну Свириденко. Будь ласка, пані Юлія Анатоліївна, вам слово.

 

СВИРИДЕНКО Ю.А. Доброго дня, шановні колеги! Дякую вам за цю зустріч і за ваш час. Я одразу хочу сказати, що зі мною на цій зустрічі присутні члени нашої переговорної команди, як ми домовлялись, всі вони готові будуть долучитися до комітету і відповідати на ваші запитання. Це два заступники міністра економіки, також заступник міністра фінансів і заступник міністра юстиції, вони з нами зараз в онлайні.

Для того, щоб структурувати нашу розмову, я би запропонувала вам коротко розказати про важливі пункти угоди і роз'яснити деякі моменти, деталі, а потім вже перейти до запитань. Якщо такий формат приймається, я би попросила його підтримати і почати все-таки з презентації.

Наша думка і оцінка цієї угоди. Це дійсно реальна історична угода. Такої угоди не було в історії України, ані в історії США. І зараз наші партнери Сполучені Штати хочуть цю угоду використовувати як модель для угод з іншими країнами-партнерами. Це перша в історії України інвестиційна угода, яка реально може допомогти залучати великі інвестиції в економіку. Ми зробили максимум, щоб угода була збалансованою.

Можна, перший слайд. Дуже важливо, що ця угода, дійсно, робить основу, базу для того, щоб у нас була довгострокова співпраця зі Сполученими Штатами Америки, це партнерство, воно було рівноправне. Інвестиції мають і будуть відбуватися лише в проєктах, які будуть реалізовуватися на території України.

Дуже важливо, ви пам'ятаєте, що було декілька ітерацій і драфтів попередніх угод, де мова йшла про борги, зараз мова йде виключно про інвестиції. Угода не містить жодних боргових зобов'язань. Із важливих речей, які є в угоді, це те, що у нас буде можливість отримати нової оборони та іншої допомоги, і це, по суті, теж є частина або цеглинка великих безпекових угоди, які обговорюються нашою державою.

Важливі умови наступні. Дуже багато було спекуляцій відносно того, чи втрачає наша держава контроль над надрами. Ні, ми не втрачаємо, Україна має повний контроль над надрами, ми маємо повний контроль над ліцензіями, які ми видаємо. Ця угода не суперечить нашому євроінтеграційному шляху. Це дуже важливо.

Давайте листіть далі, щоб ми просто не затягували. Ви знаєте, що я є підписантом міжурядової угоди між Україною і США, де уряд України уповноважив мене на здійснення цього правочину.

Із дуже важливих речей, довкола яких багато спекуляцій. Про те, що я підписувала, або там уряд підписував, додаткові секретні протоколи, якісь секретні додатки. Це не відповідає дійсності. Треба дуже чітко відокремлювати, що ця угода – це основна базова угода. Всі інші домовленості, які будуть мати місце і їх фіналізація, - це угоди, які будуть носити приватноправовий характер, вони будуть фіналізовуватися і підписуватися між двома суб'єктами. З боку Сполучених Штатів це буде DFC, з боку України це буде Агенція ДПП про створення фонду. Тобто це навіть не рівень… ми не будемо на рівні уряду їх підписувати. Це дуже важливо, і немає ніяких, ще раз, таємних додатків. Я чула запити і заклики депутатів про те, щоб уряд надав ці договори, документи. Я знаю точно, що вони перебувають наразі на стадії фіналізації, і кожний день з нашими американськими партнерами тривають перемовини. Але знов-таки вони не можуть виходити за рамки угоди, яку ми пропонуємо до ратифікації. Вони можуть деталізовуватися, поглилюблюватися, але ніяк не можуть суперечити основній угоді і точно не вимагають ратифікації з боку Верховної Ради.

Які внески роблять Сполучені Штати? Фінансові внески, а також внесок у вигляді військової допомоги.

Були запитання від народних депутатів у частині того, яким чином буде оцінюватись військова допомога. Вона буде оцінюватися спільно двома сторонами, вартість буде затверджуватися і відповідно обліковуватися.

Так, це перескочили, мені здається.

Які внески буде робити Україна? Україна передає 50 відсотків бюджетних доходів від нових орендних платежів, ліцензійних зборів,  угод про розподіл продукції.

Були запитання відносно так званих сплячих ліцензій, в тому числі доходи від тих ліцензій, які сьогодні не експлуатуються, теж від них відрахування будуть здійснювати. Але тут дуже важливо, що це зафіксовано в угоді, що мова йде лише про нові доходи, які будуть здійснюватися до державного бюджету, таким чином ми ніяким... не порушуємо стабільність нашого бюджету. Лише в Україну можуть і будуть реінвестовуватися кошти.

Щодо розподілу прибутків, це те, що ви не бачили в тексті цієї угоди, але це принципова домовленість, якої ми змогли досягти в процесі перемовин і які будуть фіналізовуватися в документах між двома установами, це те, що розподіл прибутків буде відбуватися не раніше, чим через 10 років.

Із важливого також це рівноправне управління фондом, 50 на 50. З американської сторони – DFC, з нашої сторони – Агенція ДПП, з української сторони буде троє менеджерів і зі сторони Сполучених Штатів Америки теж буде троє менеджерів. Вони будуть ухвалювати рішення щодо роботи фонду. Якщо голоси розділяться, будемо шукати консенсус, допоки не дійдемо спільного знаменника.

Дуже багато було запитань щодо права на інвестиційні можливості. Тут треба пояснити на конкретних прикладах. Якщо є власник дозволу, який має проєкт, який хоче залучати під нього зовнішнє фінансування, яким чином він має рухатися у випадку там ратифікації цієї угоди? Власнику дозволу має першочергово повідомити фонд про те, що є такий проєкт і що такий проєкт потребує фінансування. Тобто фонд в особі Сполучених Штатів і України першими отримують таку пропозицію. Якщо фонд буде зацікавлений в проєкті, власник дозволу зобов'язаний провести з ним перемовини, і це означає, що пропозиція має бути ринковою. Власник дозволу може паралельно пропонувати цей же проєкт будь-яким іншим інвесторам або третім сторонам, однак фінансові або економічні умови співпраці з ними не можуть бути кращі за ті, що були запропоновані фонду. Це правило якраз буде забезпечувати справедливу конкуренцію. Завдяки цьому всі мають переваги, тому що власник дозволу буде мати гарантовану можливість доступу до  інвесторів та єдине і зрозуміле вікно входу, а Україна і США – право на те, щоб першими скористатися інвестиційною можливістю і, як наслідок, плата в українську економіку.

Те саме стосується, якщо можна, якраз є цей слайд, збуту продукції. Можемо з вами уявити, що є компанія, яка має дозвіл, залучила інвестиції і вже видобула продукцію. Які наступні кроки? Тоді компанія має розпочати перемовини з американською DFC або її уповноваженим працівником щодо права купівлі видобутку на ринкових умовах. Одночасно з переговорами з DFC власник дозволу має також, може також пропонувати ресурси будь-яким іншим потенційним покупцям, однак ціни або економічні умови для інших не можуть бути суттєво вигіднішими ніж ті, що запропоновані фонду.

Якщо можна, далі. Останнє, що угода передбачає стандартні умови валютної конвертації, оподаткування та політичної стабільності, що надаються всім міжнародним та фінансовим організаціям в Україні.

Ми також гарантуємо правову стабільність, це говорить про те, що ми не будемо змінювати умови договору у майбутньому. Це теж стандартні умови Закону "Про міжнародні договори України" та Віденської конвенції.

Я ще раз хочу повторити, що завдяки цій угоді Сполучені Штати вбудовують Україну у свою систему економічної безпеки, також  угода - це про амбітні інвестиції в нашу економіку. США мають амбіції та інвестиції, ми шукаємо цього теж. І звичайно, що це нова форма, вона точно виходить за звичайні рамки інвестиційної політики, це нове слово в нашій інвестиційній політиці в цілому. І ми вважаємо, що вперше США відкрито і масштабно говорять і хочуть  інвестувати в економіку України, в наші надра, ресурси, нашу  промисловість, інфраструктуру. Тому я прошу народних депутатів прийняти це рішення і ратифікувати цю угоду найближчими днями, до кінця цього тижня. І звичайно, що вся наша команда, яка працювала над угодою, готові відповідати на ваші запитання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, пані Юлія.

Зараз слово надається, прошу до слова міністра закордонних справ України Андрія Івановича Сибігу. Будь ласка, Андрію Івановичу, вам слово.

 

СИБІГА А.І. Доброго дня всім. Шановний пане голово, шановні народні депутати, я дякую вам за запрошення на сьогоднішнє засідання Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

Як відомо, 30 квітня 2025 року Уряд України та Уряд США уклали міжурядовий договір – Угоду про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови. Ця угода є важливим кроком до поглиблення відносин з нашим стратегічним партнером – Сполученими Штатами Америки, особливо зараз. Це має на меті не тільки розвиток двосторонніх відносин, але й подальше відновлення України, спільне подолання наслідків повномасштабного вторгнення Росії в Україну, а також залучення нових американських інвестицій в українську економіку, допомогу в розробці ресурсів. Ця угода є важливим внеском у безпеку і майбутню безпекову архітектуру та інфраструктуру. Багатогалузеве партнерство з США включно з економічною сферою та сферою оборони, безумовно, є одним з пріоритетів української сторони.

Тому під час підготовки проекту Угоди про створення фонду та проведення переговорів з американською стороною делегація України чітко дотримувалася ключових елементів України, відбувалася відповідно до вимог Закону "Про міжнародні договори України" та відповідно до …(Не чути) Ці елементи були дороговказом для делегації України, були враховані у фінальній версії угоди та абсолютним чином узгоджені з нашими американськими партнерами.

Серед основних засад угоди можу визначити такі.

Перше. Взаємодія між Україною та США базуватиметься на принципах балансу зобов'язань і повноважень. Відповідно угода передбачає механізми ухвалення рішень на паритетних засадах, а також рівномірний розподіл в межах створення та функціонування фонду.

По-друге, угода передбачає гарантії повного збереження суверенних прав України, зокрема щодо мінеральних ресурсів, об'єктів критичної інфраструктури та інших стратегічно важливих активів.

Третє. Предмет регулювання Угоди відповідає міжнародно-правовим зобов'язанням України, а також зобов'язанням України перед Європейським Союзом та нашому стратегічному курсу на набуття членства в Європейському Союзі.

Четверте. Угода передбачає, що фінансова та військова допомога США була надана як грант, а не як кредит, і тому не є підставою для виникнення боргових зобов'язань. Тобто вже було сказано Першою віцепрем'єркою: жодних боргових зобов'язань, положень Угода не містить.

П'яте. Угода передбачає можливість уряду США надавати уряду України нову військову допомогу в будь-якій формі, включаючи передачу систем озброєнь, боєприпасів, технологій або навчання. Відповідне положення відображено в тексті Угоди. І до правовідносин щодо реалізації предмету Угоди застосовується право України.

На думку української сторони, і ми переконані, Угода про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови відповідає інтересам України, її зовнішньополітичному курсу та є сигналом продовження взаємовигідних довгострокових та паритетних двосторонніх відносин з нашим ключовим міжнародним партнером Сполученими Штатами Америки.

Тому я дякую вам за увагу до цього важливого міжнародного договору, і сподіваємося на підтримку народними депутатами майбутньої ратифікації Угоди у Верховній Раді. І ми готові відповісти на запитання. Сьогодні зі мною присутній Державний секретар, який безпосередньо долучався і до підготовки тексту, і брав участь у перемовинах, а також Антон Кориневич, директор департаменту міжнародного права Міністерства закордонних справ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, Андрію Івановичу.

Питання до колег. Чи є представник Міністерства юстиції України і чи бажає він висловитися, або щось додати?

 

СУГАК Л.П. Доброго дня, шановні народні депутати!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

СУГАК Л.П. Шановний пане головуючий! Я заступник міністра юстиції України, я присутня на засіданні. Готова буду відповідати на запитання, які можуть виникати під час дискусії.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тоді, колеги, ми можемо переходити до обговорення цього важливого питання. Я бачу, що Марія Миколаївна Іонова підняла руку. Потім Мар'яна Володимирівна.

Будь ласка, Марія Миколаївна, вам слово. А потім Мар'яна Володимирівна.

 

ІОНОВА М.М. Добрий день. Я спробую швидко перелік тих запитань, які є саме по статті до тієї угоди, яку ми розглядаємо. Тому перше питання, що стосується, пункт третій стаття 2, там, де уряд України забезпечує, що незважаючи на будь-які нові законодавчі акти України, або зміни до законодавства України, які можуть бути прийняті у майбутньому, він продовжуватиме надавати партнерству та її партнерам з обмеженою відповідальністю не менш сприятливий режим, ніж той, що вимагається цією угодою. Тобто це означає, що ця угода, вона має такий більш високий юридичний статус, ніж інше законодавство України, зокрема Конституція України? Тобто це перше питання.

Друге питання, що стосується пункту четвертого статті 3, це там, де сторони, вони визнають, що відновлення України вимагає не лише фінансових інвестицій, але й структурних, інституційних і технологічних перетворень. Чи є в наявності вже ця програма перетворень? Тобто яка ця програма перетворень?

Наступне питання, що стосується пункту п'ятого статті 3, там, де партнерство має на меті слугувати флагманським механізмом для заохочення прозорих, підзвітних та орієнтованих на майбутнє інвестицій у критичні,  важливі сектори економіки України. Тобто, якщо можна, де перелік цих критичних, важливих секторів економіки і чи визначені вони формально? І в принципі які заходи передбачаються для імплементації саме цього пункту?

І так само, що стосується пункту другого статті 5, там, де говориться про погіршення балансу або суттєвого скорочення рівня золотовалютних резервів та запасів іноземної валюти, що загрожує макроекономічній та фінансовій стабільності України, після консультацій з Міністерством фінансів Сполучених Штатів Америки мають бути вжиті ті чи інші обмеження на конвертацію гривні. Тобто скажіть, будь ласка, що мається на увазі  під цими розумними захисними заходами? Тобто хто, в який спосіб це буде визначати, і якщо можна, їх перелік, і доцільність їх упровадження. Тобто це з угоди  і з тих документів, що ми отримали, немає відповідей  на це питання.

Так само що стосується доходу, пункт 4 стаття 6, де відповідно до законодавства саме цей узгоджений з Україною дохід перераховується зі спеціального фонду державного бюджету партнеру від України, а потім ці кошти перераховуються від партнера України на виконання угоди. Тобто наступне питання моє наступне: в який спосіб сторони визначатимуть узгоджений з Україною дохід? Тобто розміри, порядок розпорядження ним. Теж ми в документах цього не побачили. І чи вимагає угода змін до законодавства України про ліцензування господарської діяльності? Тобто якщо так, то, в принципі, якщо можна, перелік цих змін. Тобто так само там є пункт про тлумачення угоди, тобто пункт 1 стаття 9, де вони досягають, сторони досягають згоди щодо тлумачення і застосування цієї угоди. Я не зрозуміла, кому буде надано право саме тлумачити дану угоду.  І так само що стосується по завершенню угоду, немає відповідей. І інші питання, якщо можна, я після відповідей пізніше, після колег задам. 

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Мар'яна Володимирівна, будь ласка, а потім Іванна Орестівна Климпуш-Цинцадзе.

Будь ласка, Мар'яна Володимирівна.

 

БЕЗУГЛА М.В. Вітаю усіх. Дякую. У мене дуже просте, принаймні я спробую його зробити максимально простим питанням, але дуже прошу конкретної відповіді. Чи означає дана угода і дана кооперація, що якщо будь-яка інша країна, крім Сполучених Штатів, або компанія, яка не є американською, вирішить з моменту підписання угоди долучитися до розробки наших надр, якщо американці будуть проти, вона не зможе цього зробити. І чи це не означає передачу чистини суверенітету Сполученим Штатам?

Дякую.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я перепрошую. Пане Мережко, в мене пропозиція, щоб спочатку члени…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Іванна Орестівна, будь ласка…

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я перепрошую…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А потім Андрій Вікторович Мотовиловець. Будь ласка.

Іванна Орестівна.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В.  Я перепрошую! Я перепрошую…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна, вам буде надано слово, я гарантую.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. В мене пропозиція, щоб спочатку члени комітету задали питання, а потім наші шановні гості. Це стандартна практика розгляду будь-якого комітету. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, якщо ви хочете…

 

ГЕРАЩЕНКО І.В.  Я з великою повагою до своєї колеги і до колеги Мотовиловця, і до Іванки, і до всіх, ну я думаю, що це буде коректно, з вашого дозволу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Я намагався по черзі, так, як наші колеги піднімали руку, тобто я занотував, хто по черзі. Але, якщо ви пропонуєте, щоб тільки спочатку члени комітету. Вибачте, Іванно Орестівно, на жаль, ми маємо тоді надати слово нашим колегам.

Тоді, будь ласка, Єлизавета Олексівна Ясько, а потім Ірина Володимирівна Геращенко. Будь ласка, Єлизавето Олексіївно, вам слово.

 

ЯСЬКО Є.О. Дуже дякую.

Я б хотіла отримати відповідь щодо таймінгу наступних кроків. Тобто наразі ми повинні ратифікувати, по суті, дуже такий формальний документ. А все, що українців дуже цікавить, це дійсно угода про співробітництво, все інше, безпекові гарантії. Коли ми можемо розраховувати на те, що будуть нові ці документи, що ми їх побачимо і будемо їх знати?

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ірина Володимирівна, вам, будь ласка, слово.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В.  Дякую.

Шановні колеги, по-перше, я дуже рада, що вперше у нас широке обговорення… Не чути)  Хочу нагадати, що за день виноситься в сесійну залу цей документ …(Не чути)

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Ірино Володимирівно, вас не чути. Можливо, виключіть відео, тоді краще піде.  

 

ГЕРАЩЕНКО І.В.  (Не чути)… можливо. Шановні колеги, я дякую всім колегам, які долучились до обговорення законопроекту і нагадую, що це перше публічне обговорення законопроекту... (Не чути)

 

БЕЗУГЛА М.В. Пані Ірино, не зривайте засідання, будь ласка. Пане голово, я звертаюсь до вас. У нас знову спроба зриву засідання від "Європейської солідарності".

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. ...також перше публічне. І інформуємо вас ... (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірино Володимирівно, технічні проблеми якісь. Вас не чути, на превеликий жаль.

 

НЕМИРЯ Г.М. Пане голово, я пропоную, що поки вирішуються технічні проблеми, бо не пролунали відповіді на достатньо велику вже кількість запитань, які були озвучені.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді давайте, колеги, дамо висловитись можливість іншим колегам членам комітету. Ну почекаємо, коли Ірина Володимирівна підключиться.

А поки що, Іванно Орестівно, будь ласка, вам слово.

 

НЕМИРЯ Г.М. Пане голово, я вніс пропозицію і прошу вас на неї відреагувати. Поки там технічні проблеми врегульовуються, достатньо велика кількість, за моїм підрахунком 10 запитань було вже задано, і я думаю, можливо, треба почути на них відповідь, тоді, можливо, запитання деяких колег відпадуть або будуть...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте тоді, колеги, я звертаюсь тоді до представників державних органів. Хто бажає відповісти на запитання, які поставили члени комітету? Почнемо з Марії Миколаївни Іонової. Хто на її запитання може відповісти, бажає відповісти?

 

СВИРИДЕНКО Ю.А. На перше запитання в нас відповідає заступник міністра юстиції. Будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

СУГАК Л.П. Дякую. Так, я готова відповісти на запитання щодо юридичної сили цієї угоди. Тут я  хочу звернутись до того, що в Україні є в першу чергу це Закон про міжнародні договори, а також Україна є стороною Віденської конвенції про права міжнародних договорів, які чітко врегульовують питання юридичної сили і застосування міжнародних договорів. В першу чергу якщо ми звертаємось до статті 9 Конституції і статті 19 Закону України про міжнародні договори, то чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою, є частиною національного законодавства. Вони застосовуються в порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Крім того, Закон України про міжнародні договори зазначає, що якщо міжнародним договором, який набрав чинності у встановленому порядку, встановлено інші правила ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору. І зокрема стаття 27 Віденської конвенції зазначає, що учасник не може посилатися на положення свого внутрішнього права як на виправдання для невиконання міжнародного договору.

Тому чинним законодавством України вже визначено порядок і процедуру застосування міжнародних договорів, а також набуття ними чинності у випадку, якщо чинне законодавство передбачає інші процедури.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, колеги, тоді запитання, яке поставила Мар'яна Володимирівна Безугла.

 

ІОНОВА М.М. Я вибачаюся, в мене було шість питань щодо конкретних пунктів. А можна по конкретному пункту? Дякую дуже.

 

СВИРИДЕНКО Ю.А. Денис Валерійович по валюті, якщо можна, перший заступник міністра фінансів.

 

УЛЮТІН Д.В. Дякую.

Шановні народні депутати, дійсно, в рамках переговорів для нас було важливо проговорити і чітко врегулювати пункт, що стосується саме конвертації валюти. Оскільки це американсько-український фонд, ми розуміємо, що на якомусь етапі діяльності цього фонду потрібно буде робити вибірку коштів з фонду на користь американської сторони, тому в даній угоді пункт 5 повністю прописує як ми як країна діємо в умовах саме необхідності такої конвертації.

Ми чітко зазначили, що під час дії воєнного стану ми можемо застосовувати свої обмеження і чітко визначимо ліміт конвертації. Після завершення воєнного стану і переходу до нормальності, як це визначено в стратегії Національного банку, будуть відмінені такі обмеження. Але, що саме головне, і це про те, що шановна народна депутатка звернула увагу, що було також зазначено в угоді, це в разі погіршення економічної ситуації, в разі ризику платіжного балансу або макрофіскальної стабільності ми як країна можемо застосувати захисні механізми. Саме нормативне визначення захисних  механізмів повністю описується в регуляції Національного банку. Це не щось нове, це чітка практика застосування таких захисних механізмів в разі, якщо дійсно є ризик платіжного балансу і макрофіскальної стабільності і стабільності валюти. І, що саме головне, це повністю прерогатива буде Національного банку застосувати саме такі механізми для того, щоб ми в рамках конвертації… не погіршили своє економічне становище як країни.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

СВИРИДЕНКО Ю.А. Якщо можна, там у нас ще була частина запитань.

 

СИБІГА А.І. Дозвольте, там ще було питання щодо тлумачення із закінчення дії угоди, тому що це наша компетенція і прерогатива.

Але я ще додам до того, що було сказано представником Мін'юсту. Зазвичай, і це нормальна практика в торговельних інвестиційних умовах зберігати на тривалий час чи гарантувати зберігання на тривалий час умов, за яких здійснюється інвестиція. Тому це практика, яка відповідає і світовій практиці, а саме гарантування незмінності умов при подальших можливих якихось корегувань в законодавствах.

Щодо тлумачення угоди, тут є чіткі механізми, як вони діють, переговорні команди збираються, це все врегульовано і спільно домовляються щодо розуміння термінів чи умов застосування угоди. І по закінченню дії угоди там передбачена згода сторін, це теж, якщо немає положень відповідних, не міститься в самому тексті угоди, автоматично включається норма міжнародного права, в даному випадку Угода про право міжнародних договорів.

І, можливо, Антону Кориневичу я передам слово, він доповнить ще суто з правозастосовної техніки. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Антон Олександрович.

 

СИБІГА А.І. І, шановні колеги, якщо можна, зараз…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так, Андрію Івановичу, ви хотіли додати щось,  так?

 

СИБІГА А.І. Так, пане голово, я зараз змушений буду взяти паузу на певний час. Мої представники будуть присутні і потім я повернуся після завершення.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тоді, Антоне Олександровичу, будь ласка, вам слово.

 

КОРИНЕВИЧ А.О. Добрий день, шановні народні депутати, шановний пане голово! Дуже дякую за запрошення.

Як сказав шановний Андрій Іванович, дійсно, до тлумачення цього міжнародного міжурядового договору застосовуються всі ті правила тлумачення, які містяться у Віденській конвенції про право міжнародних договорів і, зокрема, про те, що перш за все міжнародний договір тлумачиться відповідно до його тексту, відповідно до його об'єкту та цілей. Тут це все абсолютно дотримано. Відповідно з точки зору і Віденської конвенції про право міжнародних договорів, і з точки зору Закону України "Про міжнародні договори України" це є класичний міжурядовий договір, тобто договір, який підписується між урядам двох держав.

І щодо строку дії, так, ми так розуміємо, теж було питання. І це визначено в частині третій статті 11 угоди. Ця угода залишається чинною до того моменту, допоки сторони не погодяться про її припинення. Відповідно угода буде чинною доти, доки предмет угоди становить взаємний інтерес сторін, що знову ж таки абсолютно відповідає характеру більшості інвестиційний угод, угод про інвестиції, які укладаються сьогодні у світі.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Хтось із представників уряду бажає ще висловитися з питань, які були поставлені Марією Миколаївною?

 

СВИРИДЕНКО Ю.А. Так, були питання поставлені, мені здається, по статті 3 – Тарас Андрійович. І було ще запитання відносно того, які сектори для інвестування. Це буде визначатися на рівні менеджменту фонду в так званих інвестиційних протоколах. А по статті 3, Тарас Андрійович, якщо можна...

 

КАЧКА Т.А.  Дякую, що звернули увагу на статтю 3.

У нас питання полягає в тому, що стаття 3 задає більш ширший контекст, ніж безпосередньо фонд, це політичні цілі нашої економічної співпраці. І тут, власне, теж досить важливо, що ці цілі, вони резонують з тим, що в нас відбувається з іншими партнерами в рамках координаційної платформи донорів щодо того, яким чином відбувається відбудова, економічна трансформація України, інших речей. Тобто мета цієї статті – вписати, підтвердити, що загальний контекст нашої взаємодії з партнерами зберігаються і посилюються цією угодою, для того, щоб не створювати відчуття, що це якась паралельна реальність, і це підтверджується тими заявами, які робила американська сторона постфактум після підписання цієї угоди. Тому ми вважаємо, що це більше політична стаття, яка на практиці буде реалізовуватися вже в щоденній роботі фонду, але також і в щоденній співпраці на міжурядовому рівні.

Дякую.

 

СВИРИДЕНКО Ю.А. Олексій, якщо можна, по ліцензіях.

 

СОБОЛЕВ О.Д. Так, питання було від Марії Миколаївни, в який спосіб сторони визначатимуть, з яких ліцензій буде надходити дохід. Для того, щоб реалізувати цю норму, необхідно внесення в Бюджетний кодекс, це єдина зміна закону, яку ми очікуємо від впровадження цієї угоди. Виписана дуже чітко в додатку до цієї угоди, в якій також є для ратифікації, що це за дохід. Це дохід від нових ліцензій і дохід від ліцензій, які не експлуатуються. Таким чином після внесення змін в Бюджетний кодекс буде визначений перелік існуючих ліцензій для того, щоб зрозуміти, що з цих ліцензій точно не надходять надходження у фонд. І буде визначений перелік ліцензій, які не експлуатуються, тобто там буде визначений критерій, ми з колегами з Міністерства довкілля його розробляли. І цей визначений перелік ліцензій, які видані, але не експлуатуються, він потрапить в периметр фонду. Після цього всі нові ліцензії, які будуть видаватися, вони будуть мати умову, яка відповідає ратифікованій угоді. Таким чином  це все буде відбуватися.

І так само трохи пояснити, як стаття працює. З бюджету кошти будуть надходити на рахунки Агентства ДПП, яке буде вносити цю частку капітальними внесками в фонд.

Дякую.

 

ІОНОВА М.М. Вибачте, а те, що стосується змін до законодавства про ліцензування господарської діяльності. Тобто до яких саме будуть, якщо...

 

КАЧКА Т.А. Тут теж дуже проста історія. Ми перевіряли на стадії підготовки Закону про внесення змін рішення щодо додавання додаткової ліцензійної умови щодо того, що ліцензіат має обов'язок звернутися з фондом    про запит на інвестицію чи про запит на початок переговорів про інвестицію, чи на переговори щодо купівлі-продажу товару видобутого, можна робити на рівні урядовому і не потребує змін до законодавства про ліцензування господарської діяльності. Перевірено, підтверджено, тому і не вносили відповідних законопроектів.

Дякую.

 

ІОНОВА М.М. І останнє уточнення. Ви говорите, що ця угода ратифікується, але додатки не потребують ратифікації.

 

КАЧКА Т.А. Давайте ще раз, бо це важливо, тому що це питання, яке всюди…

 

ІОНОВА М.М. Який статус додатків до цієї угоди?

 

КАЧКА Т.А. По-перше, ви знаєте. По-друге, є питання тут досить чітке і треба спокійно зрозуміти: жодних додатків до угоди, крім, у нас є один додаток, який є, додаток "А", там, де наведено визначення, воно є в тексті угоди. Безумовно, жодних інших додатків, протоколів й інших елементів міжурядової угоди немає. Угода міжурядова говорить про те, що після того, як вона набере чинності, також буде укладено договори між сторонами, які зазначені в статті 2 договору, тобто між Агенцією ДПП і DFC. Тобто просто я дуже хочу звернути увагу, що це ніякі не додатки, ні елементи цієї угоди, жодних інших елементів цієї угоди, крім тих, що подані до Верховної Ради, немає. Всі інші документи будуть діяти між DFC і агенцією ДПП як самостійні вже контракти такого господарського характеру, такі commercial contracts. Вони мають повністю відповідати законодавству України – раз, в тому числі Конституції України, мають відповідати статутним документам українського суб'єкта, мають відповідати цій угоді і не можуть виходити за рамки цієї угоди. Це базова річ, яка пояснює і документ, який ми подали у Верховну Раду, і наш хід переговорів, і це насправді велика зміна істотна, тому що початкова пропозиція Сполучених Штатів Америки була змішати всі формати цих речей в один, що унеможливлювало його ані укладення на рівні агенції, ані ратифікацію у Верховній Раді, ані схвалення урядом. Тому робота була проведена для того, щоб в нас була цілісна угода на рівні влади, тобто уряду, і ратифікована Верховною Радою України, і інший документ, вже самостійний документ, на підставі цих документів, на підставі цієї угоди укладений агенцією.

Там насправді дуже великий обсяг роботи, частина завершена, зафіксовані істотні положення, які для нас були, частина доопрацьовується,  але також далі ще буде багато робочої документації. Всі, хто збереже інтерес до цього фонду, будуть мати можливість дискутувати про це. Але це окремі документи, просто щоб ми зафіксували.

Дякую.

 

СВИРИДЕНКО Ю.А.  Дякую.

А якщо можна, ще Денис Валерійович Улютін, щоб сфокусував увагу на змінах до Бюджетного кодексу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

УЛЮТІН Д.В. Коротко ще раз хотів би підкреслити, що зазначив вже Олексій в своїй доповіді, це, що стосується саме бюджетного треку.  Разом з угодою урядом підготовлено, Міністерством фінансів підготовлено, а урядом подано до Верховної Ради, зміни до Бюджетного кодексу. Зміни до Бюджетного кодексу, вони дають більш чітке розуміння саме бюджетного треку спрямування 50 відсотків доходів від реалізації нових проєктів, як це визначено безпосередньо в самій угоді.

Цей Бюджетний кодекс чітко визначає які доходи, в якому обсязі, як спрямовуються, чітко визначається цей бюджетний трек. Чітко визначається, що кошти ідуть через спеціальний фонд державного бюджету до агентства ДПП. І що саме головне, хотів би підкреслити, що даний Бюджетний кодекс бажано щоб також був, якщо це можливо, схвалений хоча б у першому читанні на цьому тижні для того, щоб ми могли далі рухатися безпосередньо в частині реалізації.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, хотілося б почути відповіді на запитання, які були поставлені Мар'яною Володимирівною Безуглою і Єлизаветою Олексіївною Ясько. Хто з членів уряду готовий?

 

СВИРИДЕНКО Ю.А. Тарас Андрійович буде якраз на ці запитання відповідати.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

КАЧКА Т.А. Значить, пані Мар'яно, я дуже дякую за ваше запитання, це прямо дуже резонуюче, щодо розробки копалин. За нашою ініціативою в текст міжурядової угоди були внесено абзаци, які зараз відображені в преамбулі, які чітко засвідчують, що ця угода жодним чином не впливає на питання статусу і нашого суверенітету над нашими надрами і корисними копалинами, ніяк не впливає на прийняття рішень Україною щодо того, чи починати експлуатацію, чи не починати експлуатацію, і ніяк не впливає на структуру власності. І як можна побачити з тексту самої угоди, ані фонд, ані партнери фонду, тобто ні DFC, ні Агентство ДПП не будуть брати участі безпосередньо у видобутку. Тому, очевидно, що всі питання щодо проведення конкурсів, аукціонів на видобуток, подальша діяльність щодо видобутку реалізується виключно в українському законодавстві з дотриманням наших вимог щодо інших партнерів, наприклад, щодо Європейського Союзу, щодо недискримінаційного доступу до корисних копалин. Тому це питання повністю винесене за дужки, реалізується як самостійна, дедалі реалізується без впливу цієї угоди як самостійна наша політика.

І по наступних кроках. Таймінг…

 

БЕЗУГЛА М.В. Вибачте, а можна уточнююче?

 

КАЧКА Т.А. Так.

 

БЕЗУГЛА М.В. Скажіть, будь ласка, давайте коротко розберемо просту ситуацію. Угода підписана. Хоче зайти, не знаю, німецька компанія на розробку родовищ літію. Сполучені Штати проти, Україна за, вигідна перспектива. Як спрацьовує ця формула, якщо Сполучені Штати проти, Україна за, заходить німецька компанія, розробка нова. Вони можуть зупинити, не буде розроблятися німцями. Це я до прикладу.

 

КАЧКА Т.А. Дуже дякую за приклад. Я думаю, що, можливо, це найкращий варіант. Тобто ми якраз це і проговорювали в такий спосіб і на переговорах. Що коли мова йде про те, що, по-перше, приймати рішення, чи розробляти родовища літію, чи не розробляти родовища літію, залежить повністю від української влади. Ми приймаємо рішення: ми хочемо чи не хочемо, хочемо цього року, хочемо через 10 років, це родовище розробляємо, інше не розробляємо, це наші внутрішні процедури, тут ніхто нам... Можуть радити щось, але ніякого ні права вето, ні зобов'язання тут немає. Це перша річ.

Друга річ. Коли ми оголошуємо конкурс чи починаємо процедури, в нас є наше національне законодавство, воно досить відкрите, вимагає конкурсів, інших... тобто що відкриті процедури, і тут ця угода ніяк не застосовується жодним чином. Сполучені Штати Америки можуть висловити свою позицію дипломатично, іншим ця угода тут просто не застосовується.

І лише у випадку, коли українська, французька, японська, німецька компанія виграла, отримала ліцензію, один з пунктів цієї ліцензії буде вимагати від цієї компанії звернутися до фонду з пропозицією проінвестувати в цю компанію. Тут на цій стадії буде застосовуватись ця угода. А на стадії розробки родовищ в нас ми зберігаємо повну автономію, і немає жодного впливу в цей фонд, і ця угода на прийняття рішень в цій частині.

Дякую.

 

СОБОЛЕВ О.Д. І хочу ще додати, що зобов'язання звернутися до фонду, як в статті 7 пункт 1 вказано, з'являються тоді, коли компанія, яка отримала ліцензію, прагне залучити капітал. Тобто якщо в німецькій умовній компанії є вже свій капітал, їй не потрібні додаткові зовнішні кошти, то вона не зобов'язана звертатися до фонду, це такі умови ліцензії.

 

БЕЗУГЛА М.В. Дякую.

 

КАЧКА Т.А.  Щодо таймінгу. Дякую. Так, вичерпали це питання.

Від пані Лізи було питання щодо таймінгу по наступних кроках і безпекових гарантіях, це як два питання самостійних. Тобто по таймінгу в нас, як ми говорили, перша і вичерпна історія на рівні уряду і Верховної Ради, і Сполучених Штатів Америки завершити ратифікацію угоди, міжурядової угоди. Ми очікуємо на завершення ратифікації, підписання, обмін дипломатичними нотами. Це дає нам можливість завершити укладення угод про створення фонду між агенцією і DFC. Це буде зроблено в максимально короткий строк. І далі починається графік ухвалення додаткових документів, таких як інвестиційний протокол, формальності, затвердження там далі там документів всередині фонду. І це займе кілька місяців, формалізація всіх цих речей, і далі фонд почне вже свою операційну діяльність у вигляді взаємодії трьох українських менеджерів, трьох американських менеджерів. Тому що чого немає в процедурах створення фонду, це якісь там оренда офісу чи найняття… капіталу, тобто найняття там людей якихось додаткових. Фактично мова йде про те, що це будуть процедури, які діють між двома агенціями, і рішення, які приймаються між двома агенціями – одна українська, одна американська. Це щодо таймінгу.

Щодо безпекових гарантій. Це теж таке досить чутливе питання, тому що коли була перша пропозиція щодо цієї угоди, вона була дуже така розмита з боку Сполучених Штатів Америки, і тому виникало питання, яке місце цієї угоди в ієрархії відносин між Україною і Сполученими Штатами Америки. За ці два з половиною місяці ми вийшли на розуміння того, що ця угода жодним чином не перекриває ані безпековий трек, ані військовий трек, ані політичний трек взаємодії зі Сполученими Штатами Америки. Це важливий, але лише один з елементів нашої взаємодії зі Сполученими Штатами Америки. Ми розуміємо, що сприймається ця угода як economic security agreement, тобто security присутнє в розумінні того, що в економічній площині, економічна взаємодія між Україною і Сполученими Штатами теж сприймається як безпекова, але вона не заміняє собою інші напрями роботи. І ви бачили насправді, як помінялася позиція Сполучених Штатів Америки з моменту підписання угоди. Ми відразу по медіа побачили позитивні новини. Тому всі ці речі працюють гармонійно, але не взаємовиключно. Навпаки, на взаємодоповнення.

Дуже дякую.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Пане Мережко, у мене зв'язок з'явився. Можна мені?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Ми повертаємося до обговорення, до розгляду. І слово надається Ірині Володимирівні. Але потім, я хочу підкреслити, я почну надавати слово колегам, які не є членами комітету.

 

НЕМИРЯ Г.М. Ні, ні, пане голово, потім ви будете надавати слово колегам...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, я думав, що… Так, тоді після Ірини Володимирівни – Григорій Михайлович. Більше я не бачу членів комітету. І потім після Григорія Михайловича – Іванна Орестівна нарешті. Дякую.

Будь ласка, Ірино Володимирівно, вам слово.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую.

По-перше, я дуже рада, що за ініціативи "Європейської солідарності" у нас вперше відбувається таке широке обговорення доленосної для України угоди. Дуже погано, що воно відбувається тільки за день до винесення угоди в зал. Ми вітаємо на засіданні нашого комітету пані Тимчасову повірену Сполучених Штатів в Україні. Це дуже важливо. І хочемо сказати, що навряд чи  можна уявити собі хоч одного конгресмена Сполучених Штатів, який міг би голосувати будь-який документ, не читаючи, не ознайомившись з ним. Тому для нас, якраз для нашої команди дуже важливо ознайомитися і почути тут виключні і вичерпні… (Не чути) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Звуку немає, Ірино Володимирівно. Включіть звук, будь ласка.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Ви мене чули? Є звук, так?

Я кажу, що важко уявити конгресмена будь-якого, який би проголосував за будь-який документ, не читаючи, не бачачи його. І тому для нашої команди є принциповим ознайомитись з цими документами, вивчити позиції тут уряду і підкреслити, що ми виступаємо за стратегічне партнерство зі Сполученими Штатами, взаємовигідне партнерство зі Сполученими Штатами і захист інтересів як українців, так і американських інвесторів. І цього будуть стосуватися якраз мої запитання до уряду. І власне ще раз я хочу звернути увагу, в тому числі і пані Повіреної, що зараз на комітеті присутні дуже багато представників правлячої фракції "Слуга народу", які не мали до цього жодної можливості почути відповіді від підконтрольного парламенту уряду.

Отже, тепер що стосується питань. Пан Качка і пані Свириденко багато звернули увагу на терміни дії угоди, в той же час в угоді діє конкретна норма – безстроковий. Безстроковий. І мені здається, що це єдиний документ, який має таке формулювання – безстроковий. Ми би хотіли почути цьому пояснення. Це перше.

Друге. Як корелюється цей документ з Конституцією України в наступних позиціях. Згідно Конституції України у нас є шлях в ЄС, там зафіксовано в Конституції. Наша стратегічна мета – членство в ЄС. В угоді записана дуже важлива історія, що у випадку, якщо мова йде про певні позиції, що є зобов'язанням членства в ЄС, буде тільки консультація. Консультація. Тобто ми бачимо тут певні протиріччя, і нам здається, тут треба отримати пояснення.

Далі. Тут є звуження так само повноважень Верховної Ради України. Адже питання рентних платежів належить до повноважень визначення рентних платежів, належить до повноважень Верховної Ради України. Зараз ця угода забирає ці повноваження.

Далі. І пан Качка, і пані Свириденко звернули увагу кілька разів, що ніяких інших документів не було підписано, мова йде тільки про одну угоду. В той же час в тексті документу, який ми зараз обговорюємо, 25 разів на всіх сторінках у багатьох пунктах згадується Угода про обмежене партнерство. Тобто, очевидно, що ми зараз обговорюємо комплекс питань, але не маючи складового важливого пазла.

Питання ключове і від суспільства, і від всіх нас. Де текст цієї Угоди про обмежене партнерство? Якщо вона не потребує ратифікації, як ви говорите, то чому вона є частиною угоди, яку ми обговорюємо?

І ще два таких важливих питання. Президент Зеленський у 2021 році публічно пообіцяв, і були відповідні ініціативи щодо створення економічного паспорта українця, і всі діти, народжені з 2019 року, мали отримувати від рентних платежів якраз теж від видобутку копалин відповідні виплати до свого повноліття. Яка буде публічна реакція уряду, от як це тепер корелюється от ці обіцянки Зеленського, ця ініціатива з угодою, яку ми з вами обговорюємо?

І для нас важливо, от чому я кажу захистити тут інтереси американських інвесторів, тому що подібні документи, в принципі, мали би пройти висновок на конституційність. Чи не буде так, що влада там зміниться, я не знаю, якісь обставини зміняться, Конституційний Суд розгляне цю угоду, і будуть визнані певні її положення такими, що звужують повноваження парламенту, такими, що є тут певний дисонанс з європейською інтеграцією, і ми можемо виглядати як недоброчесні партнери як країна. Оцей поспіх при підготовці, можливо, певних документів може створювати певні нюанси.

І останнє. Більша частина питань стосувалася безпеки. Тому що для українців, дійсно, дуже важливо отримати відповідь на питання, як ця угода дає відповідь на наближення закінчення війни, на справедливий мир. Ми дякуємо пані тимчасово повіреній, що ви приділили у вашому короткому виступі особливу увагу тому, що ця угода так само адміністрацією Трампа розглядається як більш такий широкий процес, і це сильний меседж Російській Федерації щодо українського успіху і встановлення миру.

В той же час, конкретне запитання. Є у нас підписана Декларація Трампа в 2018 році з Україною щодо визнання статусу Криму, українського. Це дуже сильний документ, за який ми вдячні американському лідеру Трампу.

 

НЕМИРЯ Г.М. Декларація Помпео.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Так, декларація Трампа-Помпео, але президентом був тоді не Помпео, а Трамп, і без його лідерства це було би неможливо. Ця Декларація Трампа-Помпео є надзвичайно важливою. Ми дуже дякуємо за неї Сполученим Штатам.

Так само, вже за попереднього президента Байдена, Зеленським, Байденом була підписана безпекова угода між Україною і Сполученими Штатами. Чому в угоді, яку ми зараз обговорюємо, немає посилання на те, що ці важливі документи так само є незмінними і чому вони не зафіксовані в цій угоді?

І ключове. За день парламент буде ратифікувати цю угоду. Конгрес Сполучених Штатів не буде ратифікувати цю угоду. От оцей диспаритет, хотілось би почути позицію переговорної групи. І ми будемо так само наполягати на оприлюдненні Указу Президента Зеленського, яким була сформована переговорна група, тому що вона підписала дуже важливий документ. Ми би хотіли, пані Свириденко, щоб ви оприлюднили цей указ щодо переговорної групи і щодо директив, які ви отримали, яка рамка була в цих директивах щодо дотримання норм української Конституції, незмінності і нестворення жодних перепон євроінтеграції, чесності перед нашими американськими партнерами, щоб потім не виникло, знаєте, якихось тут нюансів, і безпекових цих факторів.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Григорій Михайлович, будь ласка, вам слово. А потім Іванна Орестівна.

 

НЕМИРЯ Г.М. Шановні колеги, я думаю, що важливе обговорення, вчергове висловлюю своє занепокоєння, що з огляду на таке важливе обговорення, воно відбувається онлайн, а не у приміщенні комітету.

У мене є два, можливо, три запитання і потім будуть пропозиції. Але пропозиції я надам після відповіді на запитання.

Перше запитання до шановної Юлії Анатоліївни. Пані Юліє, на фото, яке широко розійшлося, ви і Скотт Бессент тримаєте три документи. Не могли б ви сказати, що тримаєте ви і що тримає Скотт? Це перше запитання.

Друге запитання. У своєму виступі ви назвали цю угоду історичною угодою, я багато у чому погоджуюся, що це історична угода, і в цій історичній угоді 26, я перевірив сьогодні, не 25, а 26 разів згадується Угода про обмежене партнерство. Але цю Угоду про обмежене партнерство на додаток до цієї історичної угоди, яку передбачається обговорювати в парламенті в четвер, члени парламенту не мають станом на сьогодні. Чи вважаєте ви, що це є коректна ситуація з огляду на те, що, ну я просто не можу собі уявити, якщо і коли, у випадку, коли подібна угода попала на ратифікацію, скажімо, в сенат, шановні сенатори повірили б просто на слово, що буде додатково вже в робочому порядку, я процитую вас, готуватися документи, які будуть мати приватноправовий характер, які навіть не є рівнем уряду, Кабінету Міністрів, незважаючи на те, що Угода про обмежене партнерство 26 разів згадується від статті 2 до статті 8 в цій історичній угоді?

І третє запитання. Яким чином будуть вирішуватися спори? Тому що в цій угоді про це не говориться. Чия юрисдикція, який суд буде, Стокгольмський арбітражний суд чи це буде Нью-Йоркський суд, чи це буде в якомусь штаті Сполучених, чи це буде якийсь український суд? Як передбачається, тому що в угоді про це нічого не говориться, вирішення спорів у випадку, коли сторони будуть мати різні погляди? Ваша відповідь, що якщо голоси розділяться порівну, будемо шукати консенсусу, вона, чесно кажучи, не виглядає переконливо. От я хотів би, щоб надали відповіді на ці запитання, і після цього…

А, і останнє, четверте. Кожна угода – це компроміс, коли одна сторона щось отримує, щось не отримує. Те саме і стосується іншої сторони. Виступаючи з боку уряду, говорили, що це рівноправна угода, і в даному випадку мені цікаво лише почути два аспекти. Чи поступилася Україна, чи наполягала Україна на тому, щоб в тексті угоди, яка виноситься, історичної угоди, на ратифікацію, було згадано про територіальну цілісність України?

В преамбулі і в статті 3 говориться про суверенну Україну, стійку Україну, говориться також про вільну Україну. Але на жодній сторінці, жодній статті не йдеться про територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах. Чому так трапилося? Чи виносилося це на обговорення і пропонувала сторона, і чи погодилась, чи не погодилась, і чому не погодилась американська сторона?

Я думаю, цього достатньо. І після відповідей я хотів би зробити пропозицію. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Іванна Орестівна, а потім  Андрій Вікторович Мотовиловець.

Будь ласка,  Іванна Орестівна, вам слово.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дякую за цю можливість.

Насправді колеги деякі питання задали, я, може, дещо уточнила би, те, як я би їх сформулювала. Єдине, що я не знаю, чи пан Сибіга вже повернувся, бо насправді сьогодні на засіданні нашого комітету була можливість у пана Качки запитати деякі речі, але він послався на те, що це все-таки політична складова, і я хотіла би, може, почути, це відповідь від міністра закордонних справ України.

Це якраз стосується того, чи є зобов'язуючою, окей, яким чином забезпечується зобов'язуюче виконання для Сполучених Штатів Америки цієї угоди? І чи на даний момент безпекова угода, яка була підписана з попередньою адміністрацією, вона припинила свою дію, і чи вона мала би бути принаймні якось згадана в цій угоді, ви пробували це зробити, але вам це не вдалося?

Я просто не дуже розумію, якщо немає ніякого механізму внутрішньодержавного в Сполучених Штатів ухвалити рішення стосовно обов'язковості виконання тієї чи іншої угоди з Україною, як це було нератифікованою угодою безпековою, зараз це буде не ратифікована Сполученими Штатами угода про створення фонду, як саме все-таки буде забезпечуватися реальне виконання Штатами своїх обмежених, які вони там  нам дають,  обмежених, але все-таки зобов'язань. Це перше. 

Друге питання стосовно рішення спорів. Наскільки мені вже вдалося розібратися, йдеться про те, що всі спори не будуть вирішуватися ніякими там арбітражними судами, а всі мають вирішуватися виключно в дипломатичний спосіб. В цьому контексті мене турбує саме те, а в який спосіб буде вирішуватися, якщо сторони, і я цитую тут угоду, якщо сторони, не… провівши сумлінні (як вказано в угоді), сумлінні консультації щодо, наприклад, невідповідності якихось речей в діях фонду до права  Європейського Союзу чи наших євроінтеграційних прагнень, як будуть вирішувати сторони, щоби це було все-таки приведено у відповідність до наших євроінтеграційних  зобов'язань, які позначені  на  сьогодні як стратегічний курс нашої держави? Чому урядова команда не забезпечила того,  щоби в тексті було вказано, що ці консультації мають провести до того, щоб відповідно були змінені… поправки були зроблені для того, щоб Україна могла забезпечити відповідність євроінтеграційному курсу. Це друге питання.

І третє, може, десь теж трошки видозмінене. Пан Григорій вже порахував, 26 згадок. Я хотіла вказати про енну кількість посилань на цю Угоду про обмежене партнерство, яке ми бачимо у цьому документі. Як на мене, воно спричиняється до того, що ми таким чином Угоду про обмежене партнерство мали би розглядати як частину цієї угоди, яку зараз розглядає для ратифікації Верховна Рада України. Як їх розділити, я не дуже розумію.

І ще одне в контексті зауваження. Я би хотіла звернути увагу урядовців, що коли ви подаєте документи на ратифікацію і створення… ратифікацію цього, створення цього фонду, ви вказуєте, що це не потребує жодних видатків з державного чи місцевого бюджетів, хоча вся угода просякнута тим як саме будуть відбуватися відрахування з державного бюджету у цей фонд. Мені би хотілося, щоб не було таких маніпуляцій, нібито, що це пов'язано з тим, що сам фонд, саме створення фонду не вимагає державних коштів державного бюджету. Це просто ж не відповідає дійсності.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякуємо.

Андрій Вікторович, будь ласка, вам слово, а потім Бондаренко Олег Володимирович.

 

СІРКО Ю.Л. Я дуже перепрошую, колеги, але вже стільки пролунало запитань. Може, би хоч би частину дали відповідей, а далі колеги продовжили?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я не давав слово не членам комітету. Будь ласка, Андрій Вікторович, вам слово.

 

СІРКО Ю.Л. (Не чути) ..пропозиція. Вибачте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, колеги, щоб був порядок.

 

МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Я би хотів би почати свій виступ з слів подяки представникам уряду за підписану угоду. Я хочу подякувати за високий рівень партнерства, який нам показали Сполучені Штати Америки.

Зараз у мене складається таке враження, що є якась критика угоди. У нас немає критики угоди. Фракція "Слуга народу" підтримує дану угоду. Ми дякуємо за підписання. Ми дякуємо за надійне партнерство. Ми дякуємо уряду про те, що не просто подана ратифікація, подано і також зміни до Бюджетного кодексу. Партнерство – це про вміння слухати і виконувати обіцянки.

8 числа Верховна Рада буде збиратися на позачергове засідання для того, щоб ратифікувати угоду, це дасть можливість представникам уряду підписати інші угоди. Якщо вони будуть потребувати законодавчих змін, Верховна Рада готова проголосувати будь-які зміни для того, щоб партнерство відбулося, було наповнено і всі вкладали кошти в нашу країну.

Бюджетний кодекс 13 числа, у вівторок, буде ставитись на скорочення термінів на альтернативні і 14 числа буде голосуватися в першому читанні. Після цього він буде проголосовано в другому читанні. Це історична подія, коли ми вибрали найсильнішого партнера. Я хочу нагадати, що наша країна у війні, і ми воюємо, і війна це не просто один проти одного, це і про союзників. І дякую вам за можливість підписати угоду. І дякую, що ви пішли нам назустріч і змінили її. І дякую, що вона є рівноправною.

У мене немає питань, у нас є слова підтримки. Андрій Мотовиловець, фракція "Слуга народу". Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Олег Володимирович, а потім Юлія Леонідівна Сірко.

Олег Володимирович, вам слово.

 

БОНДАРЕНКО О.В. Дякую, Олександр Олександрович. Дякую, шановні колеги. Бондаренко Олег Володимирович, голова Комітету з питань екологічної політики  та природокористування Верховної Ради України.

Шановні колеги, по-перше, я хотів би  подякувати уряду нашої держави і представникам американського уряду за той величезний труд, який був зроблений на протязі доволі довгого періоду для нашої країни, внаслідок якого угода призвелася до того вигляду, який, безумовно, може бути ратифікований нашою країною, нашою країною, Верховною Радою, парламентом нашої країни, яка відповідає на більшість питань, які можуть стояти перед цією угодою.

Одночасно з цим, я сподіваюсь, що ця угода буде виконуватись в частині здійснення надрокористування в нашій країні відповідно до вимог законодавства нашої країни, відповідно до екологічних стандартів, найвищих екологічних стандартів. Вона не буде призводити, її виконання не буде призводити до того, що стан довкілля буде погіршуватись або будуть додаткові навантаження на стан нашого довкілля, яке і так постраждало, доволі сильно постраждало під час воєнного стану внаслідок бойових дій в нашій країні. Я дуже на це сподіваюсь.

Мені доволі дивно, що на це засідання, настільке важливе засідання комітету, не були запрошені принаймні два або навіть три органи, а саме орган, який формує політику у сфері надрокористування – Міндовкілля, орган, який формує політику у сфері енергетичної політики – це Міненерго, враховуючи те, що в угоді стоять питання про видобування нафти і газу, і орган, який реалізує політику в сфері надрокористування. Але сподіваюсь, що представники уряду і інші представники уряду зможуть відповісти на два короткі запитання.

Я хотів би нагадати всім, що ми наприкінці минулого року прийняли внесення змін до, прийняли Закон про внесення змін до загальнодержавної програми з розвитку мінеральної сировинної бази, в якому було закладено вимоги щодо формування окремого фонду бюджетного фонду для здійснення геологічної розвідки, в тому рахунку і стосовно критичної сировини і стратегічних корисних копалин. Я хотів би нагадати всім присутнім, що корисні копалини, тим більше критичні корисні копалини, в жодній країні, а тим більше в нашій країні, не лежать на поверхні нашої країни, їх потрібно вивчити, здійснити глибоку геологічну оцінку, геологічне дослідження, оцінку цих корисних копалин і потім вже готовий продукт у вигляді земельних ділянок разом з ділянками для видобування надр надавати для отримання спецдозволів будь-яким способом: або через аукціон, або через угоду про розподіл продукції. Отакі в нас два способи зараз існують.

Тож перше питання, яке в мене є. Скажіть, будь ласка, яким чином буде все ж таки через цю угоду або за рахунок інших бюджетних механізмів стимулюватися геологорозвідка та інші сукупні процеси в нашій країні, для того, щоб ця угода була можлива до виконання?

Друге питання, яке в мене є. Скажіть, будь ласка, чи прогнозується внесення змін подачі до Верховної Ради, стосовно внесення змін до профільного законодавства? Тобто Кодекс про надра, Закон України "Про нафту і газ", інші закони, які також будуть слугувати реалізації цієї угоди.

І третє питання. Скажіть, будь ласка, чи буде все ж таки цей фонд інвестувати в Україну? Чи буде він інвестувати в Україну в частині надрокористування, чи буде він здійснювати дію стосовно запровадження окремих процесів по видобутку корисних копалин? І що для нас важливо, для того, щоб ми не були сировинним придатком, як ми завжди мріємо, я сподіваюсь, що завдяки цій угоді це буде здійснено, я сподіваюсь, що завдяки цьому фонду у нас буде не тільки видобування корисних копалин, а ще й буде створення системи інфраструктури по переробці, збагаченню переробки корисних копалин і створення кінцевого продукту з цих корисних копалин. От третє питання: чи буде фонд, особисто фонд цей, або особи, з якими буде співпрацювати цей фонд, чи будуть вони надрокористувачами, чи будуть вони інвестувати в переробку корисних копалин на території України?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, оскільки у нас накопичилось багато питань, давайте послухаємо відповіді, а потім продовжимо обговорення. І після відповідей з боку представників уряду, одразу Юлія Леонідівна виступить і потім ще декілька є колег. Давайте, тоді переходимо до відповідей на запитання, які були поставлені. Давайте, починаючи з питань Ірини Володимирівни. Хто бажає?

 

СВИРИДЕНКО Ю.А. Давайте, якщо можна, я почну і передам далі слово Тарасу Андрійовичу, який буде доповнювати, і іншим колегам.

Якщо можна, тут багато було запитань, просто я би ще раз хотіла наголосити, що я як представник уряду була уповноважена на підписання однієї міжурядової угоди. І якщо, бо була згадана фотографія Григорієм Михайловичем, де Скотт Бессент, міністр фінансів, тримає дві угоди, я тримаю одну, Бессент тримає в руках англійську версію угоди і українську версію угоди, я тримаю українську версію угоди, її альтернат.

Знову звучало питання відносно того, що Угода про обмежене партнерство є додатком до цієї угоди. Вона не є частиною цієї угоди, вона не є додатком. Це окрема угода, яка не може виходити за межі міжурядової угоди, вона має відповідати Конституції і законам України і точно... і деталізовувати дану міжурядову угоду, точно їй не протирічити в жодній частині.

Також було питання відносно того, що немає сьогодні інших урядовців, я маю на це відповісти і хочу сказати, що є затверджена переговорна команда, яка включається не тільки з тих представників міністерств, які сьогодні присутні на засіданні комітету, а також з представників і Міністерства енергетики, і Міністерства природних ресурсів, вони всі мали можливість і долучалися до переговорів.

Щодо геологорозвідки. Цей фонд і цей документ ніяким чином не регулює або не регламентує, мені здається, що це має бути окрема бюджетна програма, подана і ініційована міністерством. І ви питали: чи може... і ще раз, цей фонд не буде самостійно... не буде безпосередньо займатися видобуванням, цей фонд створений з метою інвестицій. А якраз може інвестувати в ці проєкти, які пов'язані і з видобуванням, і з переробкою корисних копалин, все, що пов'язано із видобутком нафти і газу. І це конкретно і прямо вказано в тексті угоди.

Тарас Андрійович, давай, якщо можна, по євроінтеграційним питанням.

 

КАЧКА Т.А. Ми занотували питання Ірини Володимирівни, значить, термін дії угоди безстроково. Тут треба розуміти, що з точки зору нашого інтересу нам потрібна безстрокова дія угоди, тому що це дозволяє реалізовувати супер довгострокові інвестиційні проекти. Тому це в наших інтересах, щоб вона діяла безстроково. Це не означає, що ця угода не може бути припинена відповідно до Закону "Про міжнародні договори України" і інших процедур. Тобто безстроковість у даному випадку – це прагнення забезпечити, щоб інвестиційні проекти діяли якомога довше і на користь розвитку української економіки. Це не означає неможливість розірвання угоди.

Друге. Як корелюється з Конституцією особливо стратегічна мета інтеграції до Європейського Союзу? По-перше, хочу вам нагадати, Ірина Володимирівна, що ініціатива вашої партії щодо зміни Конституції стосувалася і євроатлантичної інтеграції, не лише Європейського Союзу.

По-друге, буквально годину тому ми завершили засідання Комітету європейської, євроатлантичної інтеграції, Іванна Орестівна головувала, і було схвалено рішення, що цей законопроект не суперечить зобов'язанням перед Європейським Союзом, тому, очевидно, що ми не бачимо цих суперечностей. І навпаки той факт, що в угоді чітко прописано кілька разів механізми забезпечення того, що ця угода буде відповідати вимогам ЄС, говорить про те, що ми максимально з повагою поставилися до цього конституційного положення.

Дуже дякую за надзвичайно фахове питання щодо визначення рентних платежів. Зверніть увагу, ми подали до Верховної Ради законопроект щодо Бюджетного кодексу. Це означає, що наше зобов'язання стосуються внесків у фонд, воно не стосується ні ставок рентних платежів, ні інших речей, пов'язаних з оподаткуванням, власне, діяльності в Україні щодо ренти. Тому ці повноваження Верховної Ради ми жодним чином не зачіпаємо, і це дуже важливо, що ви на цьому наголосили. Це ще раз свідчить, що ми повністю в конституційному руслі йдемо.

Ще раз, і буду постійно наголошувати, тому що якби брав участь безпосередньо в цій роботі, це був важливий елемент нашої переговорної роботи – розмежувати публічно правові норми, які відображені в міжурядовій угоді, і норми, які носять контрактний характер між DFC і Агентством ДПП.

Це було прямо дуже важливо зробити, тому що перша пропозиція Сполучених Штатів Америки це мішала між собою і не дозволяла визначити межу відповідальності держави і зобов'язань держави. Ми це зробили. І, власне, вся компетенція України, українського уряду і публічно-правові речі викладені у міжурядовій угоді. І Угода про обмежене партнерство є самостійним документом, навіть якщо там буде згадувань 30, 40 і так далі, тобто оце згадування, які інструктують цю угоду, бути, Угоду про обмежене партнерство, відповідальною міжурядовій угоді. І це, власне, більше створено для того, щоб не, як це, пропонувати вам також брати відповідальність разом з агентством щодо таких контрактних зобов'язань, які вирішуються абсолютно іншим чином. Тобто це зроблено і для уряду, і для Верховної Ради, тому ця логіка тлумачення окремої угоди як додатку, вона є непотрібною.

Далі. Щодо паспорту українця. Думаю, що це не зараз дискусія, але мета цієї угоди – це здійснення інвестицій у видобуток, новий видобуток критичних матеріалів. Відповідно ми очікуємо, що ця логіка зараз, що ми говоримо про те, що ми вносимо навіть внески з майбутньої ренти або з інших речей, це означає, що і майбутній видобуток з'явиться, це означає, що можна краще реалізувати ініціативу щодо паспорту українця. Щодо того, як вона реалізується, це окреме питання.

Як ця угода впливає на безпеку? Справді говорили в Іванни Орестівни, що це більше питання до МЗС, просто щоб не в плані того, що ця угода, як вже казав, є одним з елементів, важливих елементів, але один з елементів з всієї архітектури відносин зі Сполучених Штатів Америки.

Щодо територіальної цілісності.

 

СВИРИДЕНКО Ю.А. Запитання тут…  в преамбулі є.

 

КАЧКА Т.А. Так. У нас в преамбулі є, це за нашої ініціативи доданий абзац.

 

СВИРИДЕНКО Ю.А. Що Україна має відповідно до міжнародного права суверенітет над своїми природніми ресурсами, розташованими на її території, а також у її територіальних водах.

 

КАЧКА Т.А. Так.

 

СВИРИДЕНКО Ю.А. Тому у нас все зазначено.

 

КАЧКА Т.А. Так. Тому це буде чудо…

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Вибачте, вибачте, пані Юля і пан Качка. Але це те, про що сказав пан Немиря і я, це суверенітет. А де тут територіальна цілісність? Це все-таки…

 

КАЧКА Т.А. Ірино Володимирівно, давайте...

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Це все-таки не синоніми. Сорі.

 

КАЧКА Т.А. Ірина Володимирівна, дивіться, ми зафіксували в такій формі територіальна цілісність, і вона була погоджена. Тобто для цілей цієї угоди це достатня річ. Тобто знову ж таки, бо питання, які стосуються інших елементів, ця угода не заміняє собою всі решта речі. Тобто ви згадували і кримську декларацію, ви не згадали, наприклад, стратегічне партнерство, яке діє багато, там майже десятиліття між Україною і Сполученими Штатами Америки, інші документи. Тобто у нас є там торговельно-економічна якась угода зі Сполученими Штатами Америки. Тобто вся ця взаємодія діє, ми не заміняємо всі ці речі. Тобто те, в який спосіб це реалізовано, не означає, що все інше перекреслено. Це достатня гарантія.

Щодо делегації. Делегація була сформована розпорядженням Кабінетом Міністрів України, це міжурядова угода, це розпорядження було оприлюднено відразу після його схвалення, це було, наскільки я пам'ятаю, десь на початку березня.

Угода справді не буде ратифікуватись Конгресом, тому що положення діє і стосується повноважень Сполучених Штатів Америки, вони вже реалізовані. Зокрема, наприклад, щодо оподаткування, за чинним законодавством Сполучених Штатів Америки цей фонд не буде оподатковуватись, для цілей відсутності оподаткування в Україні потрібно схвалити цю норму на рівні Верховної Ради. Це як приклад того, чому ми це все реалізували.

І ще… щодо, так. Як будуть…

 

СВИРИДЕНКО Ю.А По спорах.

 

КАЧКА Т.А. По спорах, так. По спорах, це теж дуже важлива історія. У нас ця угода вирішує всі спори, в цій угоді вирішуються дипломатичним шляхом, шляхом консультацій і знаходженням балансу. Тому відповідно ми, і це в наших інтересах, тому що ви теж зазначили, що, наприклад, якщо у нас є там конфлікт по європейській інтеграції і так далі, ми хочемо зберігати власне нашу позицію, наш хід роботи по всіх речах, щоб не передавати це все на розгляд якогось арбітражу. Але натомість всі інші комерційні відносини, вони будуть вирішуватися через арбітраж між DFC і Агентством розвитку ДПП. Це було свідоме рішення. Ми вважаємо, що воно є на захисті інтересів України в даному випадку, що якщо і є якісь розбіжності, вони будуть носити політичний характер.

Щодо компромісів. Ви завжди ставите це питання, воно дуже важливе для всіх нас. Це власне такий win­­-win у нас зрештою получився з американською стороною, що ми змогли їхній досить такий чіткий інтерес мати економічний інтерес в Україні реалізувати у спосіб, який спрямований на економічний розвиток України. Це було дуже важко поєднати між собою, але це нам вдалося. Тому очевидно, що в даному випадку у нас справді такий важко вироблений консенсус, а не компроміс, коли ми йдемо десь на якусь сдєлку з совістю в тих чи інших елементах. Угода насправді дуже збалансована. І це знову ж таки говорить про те, що ставлення Сполучених Штатів Америки до нас не є таким якимось негативним, як це десь висловлювалося.

Іванно Орестівно, ми по ваших питаннях десь пройшлися, я думаю, в інших відповідях. Тому що ви казали про зобов'язуюче виконання цієї угоди, угода справді обов'язкова для Сполучених Штатів Америки, якщо вона не виконується, відповідно вона не буде виконуватися з нашого боку і тоді фонд втратить свій сенс.

Щодо безпекової угоди, знову ж таки не було потреби її взагалі лінкувати з цією угодою, тому ми не обговорювали, ні та сторона, ні наша.

Євроінтеграційні прагнення проговорили.

Все. І ще раз хочу сказати, це справді повторюється у питаннях від кожного з вас, ці угоди дуже чітко відокремлені, прямо дуже чітко. І це було завдання для нас з самого початку їх відокремити, тому що інакше їх важко було би вписати в публічний простір України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

А запитання Григорія Михайловича, будь ласка.

 

НЕМИРЯ Г.М. У мене пропозиція є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Григорій Михайлович.

 

НЕМИРЯ Г.М. Шановні колеги, оскільки у нас достатньо затягується, є багато, оскільки ми маємо бути конструктивними, я просто хочу зафіксувати рішенням комітету ті пояснення, достатньо детальні пояснення, які колеги з уряду надали. Але просто щоб не було розбіжностей, не доводилося стенограму, просто їх зафіксувати як пропозицію до проекту рішення про ратифікацію. 

Тобто що я пропоную, у мене дві пропозиції. Перша, яка складається з трьох параграфів. І друга, у випадку, якщо перша не пройде, друга пропозиція складається з одного параграфу.

Отже, що я пропоную додати до рішення про ратифікацію угоди.

Верховна Рада України констатує, що станом на момент ратифікації Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови Верховною Радою України не було отримано Угоди про обмежене партнерство, інших угод, укладення яких обумовлено цією угодою.

Верховна Рада України зазначає, що ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови не означає ратифікацію чи автоматичне схвалення парламентом Угоди про обмежене партнерство чи будь-яких інших угод, які будуть укладені уповноваженими на це сторонами з метою виконання цієї угоди.

Верховна Рада України заявляє, що будь-які додаткові домовленості, необхідні для реалізації Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови не можуть виходити за межі положень цієї угоди і встановлювати міжнародно-правові зобов'язання для України, які не передбачені нею та не погоджені у встановленому порядку.

Маленький коментар. Це, власне, те про що говорили і шановна Юлія Анатоліївна, і Тарас Андрійович. Я пропоную просто це закріпити для того, щоб створити комфорт для тих колег, які вважали, що Угода про обмежене партнерство має бути надана. Нам дали пояснення, що це не має відношення до ратифікації, ну просто це за фіксувати.

Тобто я пропонував би це поставити на голосування. У випадку, якщо воно з тих чи інших причин не буде підтримано, моя друга пропозиція складається з першого параграфу. А саме, і це друга пропозиція. Додати до рішення про ратифікацію. Рішення про ратифікацію, я підкреслюю.

Верховна Рада України констатує, що станом на момент ратифікації Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови Верховною Радою не було отримано тексту Угоди про обмежене партнерство, інших угод, укладення яких обумовлено цією угодою. Крапка.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, продовжуємо обговорення. У нас ще залишається п'ять наших колег. Будь ласка, давайте, ще п'ять колег можуть представити свою точку зору, поставити запитання, і ми завершуємо обговорення тоді.

Будь ласка, Юлія Леонідівна Сірко. Потім Ярослав Іванович… Перепрошую, Сірко Юлія Леонідівна, потім Копиленко Олександр Любимович, потім Железняк Ярослав Іванович і далі Івченко Вадим Євгенович, і Яременко Богдан Васильович.

Так давайте, будь ласка, тоді, Юлія Леонідівна, вам слово.

 

СІРКО Ю.Л. Добрий день, колеги! Дякую за зустріч. Багато цікавого. У мене конкретні питання.

Скажіть, будь ласка,  ми у 2021 році підписали з Європейським Союзом Memorandum of Understanding по критичних мінералах, в якому чітко зазначається літій, графіт і перелік ще інших критичних матеріалів, які ми повинні розробляти з європейцями спільно. А також робити, я хочу нагадати, там детально можете почитати цей меморандум, там вже є питання в тому, що ми з європейцями робимо фактично геологорозвідувальні заходи для того, щоб  оцінити ці наші копалини. Тому питання в тому, як ця угода, про яку ми говоримо, з Америкою і як цей Memorandum of Understanding з європейцями будуть між собою дружити, тому що мова йде про одні й ті ж корисні копалини.

Далі, друге питання в мене. Скажіть, будь ласка, чіткий перелік всього, що буде покривати ця угода. Ми всі говоримо про копалини, про критичні мінерали так звані, але вона покриває набагато більше. Там є інфраструктура, там є перелік, скажемо так, інших інвестицій в інші сектори, тому прохання дати вичерпний перелік, що буде покривати ця угода, які сектори і які напрямки і яке майно. Чи буде воно покривати державні підприємства, які займаються або видобутком, або оперують інфраструктурою державною, або там будь-які інші форми державної  власності? Чи входять вони, чи покриває ця угода, власне, всіх їх?

І такий side comment № 3. У нас в цій угоді всюди говориться про територіальне море. Я хочу зазначити, що у нас немає законодавства про територіальне море (як член профільного комітету), тому нам з вами для того, щоб воно дійсно працювало, потрібно цей закон прийняти. Ми зараз розробляємо його в рамках міжвідомчої робочої групи по стратегії морської безпеки, тому долучайтеся, це я от МЗС кажу і іншим колегам з Міністерства економіки, тому що чітке визначення територіального моря для України дуже важливе в рамках цієї угоди і в рамках інших угод, які у нас є. Інакше ми просто не можемо з вами сказати, що наше, а що не наше.

Тому прохання дати чіткі відповіді по двох питаннях: щодо меморандуму з європейцями і щодо переліку секторів, які покриває ця угода, і конкретних об'єктів, які покриває ця угода.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

СВИРИДЕНКО Ю.А. Олександре Олександровичу, а давайте, може, будемо відповідати на кожне запитання, тому що я переживаю, щоб ми встигли на всі питання відповісти і в повній мірі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте. Давайте тоді, будь ласка.

 

СВИРИДЕНКО Ю.А. Давайте я тоді, якщо можна, так, я почну.

Меморандум, про який ви, Юлія Леонідівна, згадали, про взаєморозуміння в 2021 році підписаний, мені здається, на рівні якраз нашого  Прем'єр-міністра, він ніяк не протирічить цій  угоді, і можна вважати, що він доповнює, є комплементарним до оцієї міжурядової угоди. 

Питання відносно, десь по тексту ви побачили інфраструктурні проєкти. Значить, тут треба чітко розмежовувати, що фонд буде наповнюватися від доходів бюджету, які формуються за рахунок відрахувань від ліцензій, дозволів, від природних ресурсів, від копалин, перелік яких в повній мірі наданий по тексту угоди. А фонд вже буде реінвестувати на територію України в ці проєкти, які пов'язані, в тому числі там додається нафта, природний газ, інфраструктурні проєкти, вуглеводні. Я от зараз по тексту просто відкрию, щоб ви прочитали.     

Тобто все, що пов'язано з інфраструктурою, це не те, що буде формувати дохідну частину фонду. Це те, на що можуть спрямовуватися зусилля фонду по реалізації проєктів. Тут як би дуже чітко по тексту все розмежовано.

Так і третє питання, що Юлія Леонідівна...

 

СОБОЛЕВ О.Д. По державних підприємствах, що…

 

СІРКО Ю.Л. Державні підприємства.

 

СВИРИДЕНКО Ю.А. Юлія Леонідівна, немає прив'язки до державних підприємств, тут є прив'язка виключно до бюджетних відносин. Все, що потрапляє в бюджет, 50 відсотків потім буде перераховуватися на спецфонд. Тобто тут немає  прив'язки це держпідприємство, не держпідприємство.

 

СІРКО Ю.Л. Можна, давайте уточнимо. Наприклад, портові збори, це теж як би… Не входять? Тобто все, що не є рентним платежем, в розумінні українського законодавства, від корисних копалин, не є дохідною частиною цього договору. Правильно я  розумію?

 

СВИРИДЕНКО Ю.А. Так, це правильно.

 

КАЧКА Т.А. Для чистоти, просто повністю чесності і повноти відповіді. Платежі, одноразовий платіж на аукціоні за ліцензію теж входить. Це одноразовий платіж за ліцензію, 50 відсотків від нього піде в фонд, як буде отриманий в бюджет і 50 відсотків ренти від тих майбутніх проєктів. Інші платежі чи дивіденди підприємств, чи ще щось не включені однозначно стовідсотково і відокремлені від дії угоди, не стосується цих речей.

 

СІРКО Ю.Л. Ви говорите про ліцензію, ви маєте ліцензію, що стосується корисних копалин. Не всі ліцензії, які видаються, потрібні.

 

КАЧКА Т.А. Так точно. Так, як воно визначено, прямо визначено в додатку "А", там просто як є, так і є, ні словом більше.

І дуже вам дякуємо за роботу над законодавством щодо територіального моря. Це ми брали термінологію Конвенції про право моря оонівську. І насправді навіть брали це фактично цитати з Угоди про асоціацію між Україною і Європейським Союзом. Але справді законодавчу базу тут треба розвивати, тому дуже вам дякуємо за цю роботу.

 

СІРКО Ю.Л. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ІОНОВА М.М. Вибачте, але я уточню питання Юлі, бо я його задавала так само, про чіткий перелік. Все ж таки де можна буде знайти цей чіткий перелік, що покриває ця угода?

І друге. Це теж запитала Юлія і я це питала, що стосується там, де сторони визнають про відновлення України, вимагає не лише фінансових інвестицій, але й структурних інституційних і технологічних перетворень. Тобто коли буде надана ця програма, що стосується цих перетворень?

 

КАЧКА Т.А. Дякую за це питання. Якщо є уточнююче питання, це означає, що є там можливі непорозуміння, тому варто повернутися до цих речей. І це насправді теж була складність у переговорах, тому що багато речей… була спроба всіх так схлопнути, щоб було непорозуміння. І це була наша робота, щоб була максимальна чіткість.

Питання номер один. Внесок України у фонд буде стосуватися… буде мати вигляд так, як він визначений в додатку "А", узгоджений з Україною дохід. Тобто це 50 відсотків від майбутніх зборів, від видобутку, нового видобутку тих корисних копалин, які наведені в додатку, визначені активи, що стосуються природних ресурсів. Там оцей перелік рідкоземельних, чи критичних матеріалів, і нафти, і газу. Це перше питання.

Друге питання. Куди фонд може інвестувати? Фонд може інвестувати в проєкти, пов'язані з видобутком таких же ж корисних копалин, або в принципі корисних копалин, але також інвестувати в інфраструктурні проєкти відповідно до вже технічного інвестиційного протоколу, який буде узгоджено десь там...

 

СВИРИДЕНКО Ю.А. На рівні менеджменту, я би так сказала.

 

КАЧКА Т.А. Це вже так, як другий, чи третій, там, якийсь блок в роботі, в створенні менеджменту.

(нерозбірливо), тобто куди він може інвестувати, теж визначається спільно сторонами. Але наш був інтерес, щоб збори були чітко визначені, щоб не було знову ж таки маніпуляцій на рівні, там, будь-яких, тобто політичних, чи юридичних, з приводу того, який внесок України. Він максимально чітко визначений. В інвестиціях ми хочемо максимально широкі рамки, і це наш теж інтерес – отримувати ці інвестиції, відповідно вони так визначені.

І третє питання – це стаття 3, яка взагалі загально широка, політична, з приводу економічного розвитку, повоєнного відновлення. Це більше контекст вже донорської платформи, роботи через Світовий банк, RDNA, інших речей. Вся ця історія, теж нам було важливо підкреслити, що вона продовжується, і Сполучені Штати Америки брали, Скотт Бессент брав участь в роботі під час весняної сесії МВФ і Світового банку, зустрічі з Прем'єр-міністром, іншими партнерами мультидонорської платформи. І тому це, власне, про... (Не чути) площину, і там є теж своя, як це там, таксономія всіх термінів, і роботи, і протоколів, і інших речей. Тому це три різних речі, які не варто між собою міксувати, а варто, навпаки, досить чітко слідувати логіці міжурядової угоди.

Дякую.

 

ІОНОВА М.М. Але, Тарасе, ви говорили про 50 відсотків від майбутніх ліцензій. А у вас розрахунки є? Тобто щоб розуміти цей... (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, у нас ще п'ять осіб, давайте дамо можливість виступити. Тому що, дійсно, п'ять осіб, і це, ви бачите, вже дуже багато часу...

 

ІОНОВА М.М. Не заперечуємо, ми ж працюємо...

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Любимович, будь ласка, Копиленко. А потім після нього Ярослав Іванович Железняк.

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Спасибі, Олександре Олександровичу. Ви знаєте, мої колеги спонукали мене до цих двох питань.

Олег Володимирович Бондаренко згадав надра і Міндовкілля. Я би зазначив, що у нас, наприклад, є Інститут геології Національної академії наук, який десятиліттями докладно досліджує наші надра. І відповідне питання до пані першої віцепрем'єрки. Чи запитувалися висновки в цьому інституті в процесі попередньої роботи над проектом угоди?

І друге питання. Чи буде та презентація, з якою ви виступили, представлятися у Верховній Раді? Якщо так, то на мій погляд, вона потребує суттєвого доопрацювання, не кажу вже навіть про виправлення граматичних помилок, з точки зору чіткості її сприйняття. І в цьому контексті те, що сказав мій колега Григорій Михайлович. Я би в цій презентації додав би між іншим і ті питання, які пролунали сьогодні в комітеті, в узагальненому вигляді для того, щоб уряд показав на пленарному засіданні комунікацію з нашим комітетом.

Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ярослав Іванович Железняк, будь ласка, вам слово.

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Колеги, доброго дня. По-перше, дякую комітету за організацію обговорення. Насправді достатньо корисно було.

По-друге, у мене дуже технічне питання. Воно виникло з відповіді, якщо не помиляюсь, Олексій Соболев це спочатку зазначив, що для виконання угоди нам треба буде змінювати лише Бюджетний кодекс. Я відкрив цю угоду, розділ ІV пункт 1, 2, так чи інакше, я зараз не буду витрачати час, цитувати, стосується оподаткування, а точніше звільнення оподаткування доходів, реінвестиції, там багато, я так розумію, і ми там сподіваємося, що теж там будуть певні …(Не чути)

І тут питання тоді у мене як у першого заступника профільного податкового, митного комітету. Не знаю, Денис Улютін, або до тебе, або до колег з Мінекономіки. А ми точно не маємо змінювати паралельно Податковий кодекс? Не знаю, можливо, ми… Тому що із того, що я читаю по тексту, я ще раз, можу помилятися, десь неправильно інтерпретувати, то, очевидно, щонайменше по податкам нам треба буде вносити зміни в Податковий кодекс. А наскільки я розумію, цей законопроект на відміну від змін в Бюджетний кодекс не внесений станом на зараз в парламент.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зміни були внесені.

Будь ласка, почуємо відповіді. Будь ласка.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Пане головуючий, я просто в додаток, я наступний. Дайте мені задати питання просто в додаток...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, давайте. Тоді, колеги, якщо ніхто не проти, Вадим Євгенович, а потім відповіді.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Пані Юлія, якщо ви не проти, звичайно. Вибачте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, Вадиме Євгеновичу, будь ласка.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Вадим Івченко. Колеги, спеціально зупинився, їду. І теж хотів приєднатися до подяки комітету за таку дискусію.

Я все почув, я зрозумів, що у нас є міждержавна угода, яка буде ратифікована. Я зрозумів, що два господарюючі суб'єкти – DFC і наше агентство, воно створить господарюючий суб'єкт, воно буде діяти або зареєстровано цей фонд в штаті Делавер, і воно буде діяти за законодавством штату Делавер. Там я розумію, що є і певні податкові пільги по ...(Не чути). Я розумію, що там в тому числі і спеціальні суди, які будуть розглядати спори між двома господарюючими суб'єктами. І це треба пояснювати депутатам, щоб було чітко зрозуміло, що ніяких двох угод не буде, це просто по-українськи це корпоративний договір, це статутний документ. Тобто створюється фонд, приймається статут. Все, цей статут безпосередньо підпишуть дві організації від України і від Сполучених Штатів, і це буде діяти за законодавством, скажімо, того штату, де буде зареєстрований відповідний фонд. Це перша історія.

В корпоративному документі буде все. В корпоративному документі будуть... Там можливо прописати, це як поради беріть, і ротацію керівників кожні два роки, там можливо прописати і право вето, там можливо прописати прийняття рішень, як вони будуть відбуватись, там можливо і прописати, щоб не суперечило чинному законодавству або деяким нормативним актам і так далі. Тобто в корпоративному документі це правила поведінки двох господарюючих суб'єктів і їх взаємодія. Це потрібно прописати. Я думаю, пані Юлія, це буде великий  і ще у вас довгий процес.

Але моя порада. Оскільки я працюю з великою кількістю в тому числі американських корпорацій, просто з великою кількістю, пані Юліє, вам потрібно роз'яснити нашим американським партнерам дві речі: а) створення фонду, це окрема історія, і діяльність фонду. І коли мої колеги задають вам питання, я думаю, що потрібно відверто нашим американським партнерам показати, що потрібно зробити Україні для діяльності фонду. Ну на мій тільки перший погляд я бачу три закони: зміни до Податкового кодексу – раз, зміни в закони про надра, Кодекс про надра – два і Земельний кодекс. Ну, для наших американських колег скажу, що власник землі сьогодні без аукціону може отримати ліцензію. Власник землі.

Ще я можу сказати, що тих людей, які побачили, де є родовища і так далі, вони скупили цю землю, вони є власниками землі. Згідно законодавства вони можуть отримувати без аукціону ліцензії. Що це означає? Це означає, що потрібно змінити законодавство, якщо буде інтерес відповідно фонду або буде приймати рішення уряд, які земельні ділянки там залишати і так далі. Три закони. Але щиро і відверто я думаю, що цих законів буде більше, тому що коли ми говоримо про нафту і газ, ми маємо чітко розуміти, що далі буде відбуватися логістика цієї історії. Вибачте, це зовсім інші закони, коли будуть будуватися LNG-термінали і буде будуватися певна логістика. Тому моя порада все ж таки розділити створення фонду і діяльність фонду і дати нашим американським партнерам чітке розуміння, які закони ми маємо змінювати.

Друге, що ми маємо змінити в цих законах. Бо ми знаємо, як у нас приймаються закони. Мета одна, а потім по-іншому може все відбуватися. І третє, третє – це терміни. Тому що ми розуміємо, як може і прийматися, і затягуватися, і так далі. Терміни. Щоб американські партнери чітко знали, що після того, як буде підписаний корпоративний договір, за три місяці згідно того переліку законів, які дасть уряд, ми як Верховна Рада змінимо відповідні закони.

І головне, це вже порада до наших американських колег, слідкувати за тим, щоб і термін був, скажімо, щоб він був такий, щоби він влаштовував як би обидві сторони. Друге, щоб ніхто не порушував. Ну, і сама суть тих змін, які мають вноситися.

І третє. Для діяльності фонду потрібно ще вносити зміни в наше законодавство про суди. Я не буду казати, що любий районний суд може зупинити будь-яку ліцензію, будь-які роботи по видобутку і будь-які там інші речі. Потрібно це теж вносити.

І я вам відверто скажу, я був здивований, коли Полтавський районний суд зняв арешт з підсанкційного російського, скажімо так, російського наближеного до Путіна олігарха, з Полтавського турбомеха. Тобто сьогодні Полтавський турбомех, який 3,3 року був заарештований, знятий арешт Полтавським районним судом.

І це потрібно уряду теж пояснювати нашим американським партнерам, що ми це змінимо і цього не буде. Тому що коли вони будуть працювати з DFC, уряд, а DFC буде працювати з американськими компаніями, це будуть говорити американські компанії DFC, що оці є проблеми в Україні і потрібно це змінювати.

І наостанок, колеги, ще одна звичайна порада – це було б зроблено для американської сторони, воно було б професійно, коли вони зроблять комплаєнс, відповідно створення цього фонду, який буде корпоративний фонд і так далі, комплаєнс українському законодавству, тобто те, що вам надасть уряд, потрібно зробити певний комплаєнс. І желательно, щоб цей комплаєнс зробили американські компанії, вони вже працюють в Україні, вони вам зможуть зробити по американських протоколах відповідні комплаєнси, вони це роблять для кожного, вони це роблять для АDМ, і це означає, що ви…  повністю будуть захищені.

Чому я це кажу, колеги, так? Тому що надії одні, і ви відверто і щиро сказали, що ми залучаємо сюди в Україну нашого американського друга, партнера, який фактично з початку війни з нами. Це американський… не уряд, скажімо, а Америку як країну залучаємо в Україну з усіма їхніми можливостями і возможностями. Але вони приходять сюди, вірячи, що буде по тому, як вони розуміють вести бізнес. Цей бізнес може вестися зовсім по-іншому. Тому моя порада бути відкрити один до одного і, звичайно, показувати чітко, що потрібно змінювати, чітко змінювати задля того, щоб коли сюди прийдуть американські компанії, американський бізнес, вони потім не спотворювали, скажімо так, не говорили до американської сторони, що нас обманули. І у нас будуть виникати певні і дипломатичні, і інші непорозуміння. Тому я за відкритий, transparеnt dialog, я за відкриту співпрацю. Я впевнений в тому, пані Юля, що ви це все знаєте. Я впевнений в тому, що ви надасте відповідну дорожню карту по роботі фонду з відповідними термінами, що потрібно змінити і що саме буде змінюватися і так далі.

І в більшості, ще одна така порада, я розумію, що цей фонд він буде більш розширеним, тому що коли ми говоримо про логістику, ми ж не тільки говоримо про логістику LNG, там перевезення нафти і так далі, це може бути будь-яка логістика, в тому числі і сховища, в тому числі і причали, в тому числі і якась портова, shipping logistics і так далі, і так далі. Це може бути будь-яка логістика, в яку американські компанії або американський уряд буде планувати, скажімо так, інвестувати. Тому тут потрібно трішки ширше дивитися з точки зору от цієї всієї історії.

І ще раз комітету я дуже дякую. Пані Юлія, вибачте, що перебив, але теж дякую вам за... і вам, і всій команді дякую за вашу роботу, яку...  переговорникам, яку ви провели і проводите. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Колеги, давайте послухаємо відповіді, а потім у нас залишаються ще двоє наших колег, і ми завершуємо засідання... не засідання, а обговорення, перепрошую, засідання продовжується, ще є декілька важливих питань. Тоді давайте послухаємо відповіді представників Кабміну. Будь ласка.

 

СВИРИДЕНКО Ю.А. Я почну.

По-перше, я хочу Вадиму Євгеновичу подякувати за дуже слушні всі зауваження. Ми наразі напрацьовуємо дорожню карту по роботі фонду. Із того, що ми бачимо, і це те, що дійсно треба зміни на даному етапі в Бюджетний кодекс. Інше регулювання буде на рівні постанов, наказів урядових.

Я би, якщо можна, Денису Валерійовичу Улютіну передала слово. Денис Валерійович, а можна, щоб в розказали не тільки про ті законодавчі зміни, які потребують реалізації, імплементації цієї угоди, а також по надходженням, які у нас є в державному бюджеті для того, щоб депутати орієнтувалися в сумах, про які може йти мова, коли ми кажемо про відрахування 50 відсотків від нових ліцензій?

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. І пробачте, що переб'ю, і якщо можна, що нам справді не потрібно буде Податковий кодекс змінювати? Колеги, я просто боюся, що це неможливо буде реалізувати без змін до Податкового кодексу.

 

УЛЮТІН Д.В. Да, Ярослав Іванович, я, в принципі, детальніше поясню.

Річ у тім, що ця угода не міняє порядок оподаткування надрокористувачів, не змінює адміністрування в оподаткуванні рентою, і таким чином безпосередньо для всіх них буде застосовуватися 252 стаття Податкового кодексу. Більше того, на сьогодні вже запроваджено поліцензійний облік по надрокористувачам. Крім того форма декларації, форма розрахунку з рентної плати також передбачає поліцензійний облік. Таким чином це необхідно буде просто внести зміни в наказ Міністерства фінансів юстований, і виходячи безпосередньо з ратифікованої угоди, яка буде мати відповідно до нашого законодавства вищу силу, ми зможемо такий наказ змінити, просто уточнивши форму розрахунку рентної плати.

Ще раз хочу звернути увагу, що разом з тим для імплементації цієї угоди нам обов'язково потрібен Бюджетний кодекс, який саме регулює зарахування і спрямування такої рентної плати і плати за видачу спецдозволу. І тому я ще раз, враховуючи досить широке представництво сьогодні на комітеті народних депутатів всіх фракцій, хочу попросити, щоб все-таки було прийнято рішення для того, щоб ми могли 8 числа в першому читанні проголосувати Бюджетний кодекс, який якраз і вимагається разом з безпосередньо цією ратифікаційною... з ратифікацією.

Більше того хочу сказати, що ми на сьогодні провели аналіз всіх виданих ліцензій з 2019 року, які підпадають безпосередньо під параметри угоди. Загалом самої плати за надання спецдозволу надійшло за ці 5 років близько 4 мільярдів гривень. І по безпосередньо видобутому, видобутих ресурсах і сплаченої ренти по безпосередньо цих ліцензіях надійшло близько 2 мільярдів гривень ренти. Тобто, грубо кажучи, якщо б така угода була підписана в 19-му році, до фонду було би спрямовано в результаті дії цієї угоди прямих таких бюджетних платежів близько 3 мільярдів гривень.

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Денис, можна? Пробачте, що перебиваю, але насправді просте технічне питання. Я відкриваю угоду розділ 4 пункт 1, я розумію, ренту, ліцензійні платежі, ми нічого не міняємо і не потрібно, але якщо фонд кудись інвестує і в угоді, з того тексту, що бачу, ці інвестиції або доходи з них не мають оподатковуватись. Згідно Податкового кодексу вони будуть оподатковуватись. Я не розумію, як ми можемо його не міняти, але просто або я щось не розумію по механіці, або тут немає...

 

УЛЮТІН Д.В. Я зрозумів, тоді я також роз'ясню. Річ у тім, що дана угода, яка подається на ратифікацію, тут застосований загальний стандартний принцип неоподаткування, пільг по оподаткуванню для відповідно таких угод. Тобто аналогічні речі є по безпосередньо емфеошним угодам, по відповідно таким же самим фондам, як Тарас зазначив, по французькій... з французами рамці, тобто безпосередньо ми просто зазначаємо, що для безпосередньо дій цього фонду буде застосована пільга. Що буде робитись таким фондом, уповноваженими ним особами? Вони будуть подавати податкові декларації по тим податкам, по яким зазначено в цій угоді,  в частині суми до сплати буде стояти нуль. Стандартна податкова декларація з нульовими показниками по сплаті і по нарахуванню.

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

У нас залишається ще два виступи, і ми завершуємо обговорення. Будь ласка, я прошу до слова Богдана Васильовича Яременка. І останній виступ, це буде Денис Вячеславович Маслов, голова Комітету правової політики.

Будь ласка, Богдане Васильовичу, вам слово.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Дякую, пане голово комітету. Дякую, шановні колеги, за можливість виступити перед вами з цього питання. Я не маю питань, ті, які технічні питання, кілька у мене було принципового характеру, вони досить повно були роз'яснені урядовою командою під час сьогоднішнього засідання. Дозвольте мені висловити своє ставлення до договору з більш широкою перспективою, оскільки, мені здається, дуже даремно обговорення перейшло, скажімо так, до аналізу якихось деталей стосовно фінансової діяльності фонду.

Ми всі з вами були свідками, як після початку російської агресії проти України у 2014 році в умовах тиску на фронті Україна погодилась на угоди, статус яких ми досі не розуміємо, які ніколи не були ратифіковані і не вносились на ратифікацію в парламент, але, тим не менше, на підставі яких вносились зміни в Конституцію, відбулася спроба незакінчена, приймалися закони з посилання на них і так далі.

На початку 2025 року ситуація для України не була легшою ніж у 2014-му. Ми переживали не лише інформаційний, політичний, дипломатичний тиск з метою схилити нас до якихось варіантів неприйнятних завершення війни. Ми переживали і переживаємо далі дуже сильний тиск на лінії фронту на всіх його ділянках з боку російської федерації. Більше того, удари завдаються по всій території України, потерпає цивільне населення, ми відчуваємо великі руйнування, жертви серед наших громадян.

Тому тиск був величезний на початку цього року, і, на жаль, перша пропозиція адміністрації США щодо цього договору виглядала саме як тиск. І вона не була прийнята, з моєї точки зору, ні щодо тексту, ні щодо способу ведення переговорів. Тим не менше, звичайно, тобто такий тиск і саме як тиск це було сприйнято більшістю українського суспільства, яке відкидало або не сприймало позитивно такі дії з боку адміністрації США. І ось спираючись на цю думку українців, переважної більшості, Президент України висловив чітку волю щодо ведення переговорів і щодо надання сенсу цій угоді. Звучання політичне, яке би розкривало можливості для нашої держави, а не ставило її у ситуацію залежною чи ставило її у ситуацію винною за те, що  вона абсолютно нікому не винна.

Завдяки успішній і професійній діяльності урядової команди, мені здається, це бачення, ця політична воля українського народу і Президента України повністю і дуже гарно  реалізована в угоді, яка внесена сьогодні на розгляд комітету. Я думаю, що незабаром, за кілька днів, ми зможемо висловитися з цього приводу в залі парламенту.

Сказавши, розкритикувавши, скажімо, початок переговорів з цього питання, треба сказати, що той результат, який ми бачимо сьогодні перед собою, підписаний текст угоди, свідчить, що все ж таки уряд Сполучених Штатів Америки підійшов до переговорів навколо тексту цієї угоди так само доброзичливо і так само добросовісно. Ця угода повністю відповідає нормам міжнародного права, в ній не міститься нічого, щоб виходило за рамки норм міжнародного права або суперечило б інтересам нашої держави.

Ми прекрасно розуміємо, що перший проект був внесений на розгляд України в той спосіб, і ті дії, які продовжилися після внесення угоди, фактично поставили під залежність надання військової допомоги Україні, яка нам життєво необхідна. Я нагадую, це неспіввимірні речі у порівнянні з майбутніми через 10 років прибутками і їх розподілом від діяльності фонду, який створиться за цією угодою. Тобто є значно більш принципові моменти або принципове тло політичне за цією угодою.

Відтак я прошу колег, я закликаю колег підійти до цього питання політично, розважливо. Я хочу подякувати урядовій команді не лише за текст цієї угоди, а за вдумливе глибоке неконфліктне коментування і роз'яснення усього, що робилося сьогодні на цьому засіданні. Це виглядало так само переконливо, як і текст угоди. Я думаю, що урядова команда, яка провела ці переговори і завершила їх підписанням, укладенням тексту, який ми бачимо перед собою, заслуговує не просто на добре слово когось із парламентарів, а на державне відзначення.

Я буду голосувати в залі, коли ця угода дійде, якщо комітет прийме відповідне рішення вносити її на розгляд залу. І я закликаю своїх колег по комітету підтримати цю угоду, як пізніше підтримати її в залі.

Спасибі велике ще раз за можливість висловити свою думку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, Богдане Васильовичу.

І останній виступ. Денис Вячеславович Маслов, будь ласка, вам слово. А потім ми завершуємо обговорення.

 

МАСЛОВ Д.В. Дякую, пане Олександре. Дякую всім колегам з профільного комітету за сьогоднішнє засідання, за ту дискусію. Чесно кажучи, після такої натхненної промови пана Богдана Яременка трошки важко виступати все ж таки з питаннями деякими, але тим не менш.

Я дійсно хотів би сказати, що це багато хто називає її історичною угодою. Я хочу її поки що назвати знаковою угодою, але якою вона зрештою буде, залежить і від української сторони, і від наших партнерів зі Сполучених Штатів Америки. Чи стане вона історичною, чи стане вона такою, яка виведе на дійсно новий, і в тому числі прагматичний вимір відносин України і Сполучених Штатів Америки, чи дійсно ця угода допоможе нам відстояти свою незалежність, територіальну цілісність, суверенітет, – це буде залежати від наших двох сторін.

Разом з тим, у мене буде два короткі питання щодо змісту цієї угоди. Я очолюю Комітет з питань правової політики і якраз питання судової системи. Питання Конституції України відноситься до предмету відання нашого комітету, тому я не можу, користуючись нагодою, не поставити питання уряду, можливо, представнику Міністерства юстиції України. Чи був аналіз і який наслідок, який висновок по тексту цієї угоди щодо відповідності цієї угоди тексту підписаної і запропонованої для ратифікації угоди на предмет відповідності Конституції України?

І ще одне питання буде стосовно розділу VII і VIII Угоди. В цій угоді дійсно містяться певні положення щодо ринкових прав на купівлю видобутку і прав на пропозицію, я по пам'яті цитую, на інвестування. Там передбачається у цих розділах положення в тому числі і щодо того, що будь-який державний орган України, що уповноважений видавати ліцензії або спеціальні дозволи на користування надрами для будь-яких активів, що стосується природних ресурсів, буде зобов'язаний включати до умов таких ліцензій або спеціальних дозволів певні обмеження щодо укладення угод про закупівлю продукції з контрагентами на умовах, визначених в Угоді про обмежене партнерство. Ну, цієї угоди ми дійсно поки що не бачили, але сподіваємося, що вона не буде суперечити і основній угоді, і нашому законодавству, інтересам нашої країни, і тут урядова команда так само, і переговорна, відпрацює якісно.

Але в мене питання. Чи був аналіз на предмет відповідності антиконкурентному законодавству? Чи не поставлять вимоги відповідні внесення таких положень до законодавства, яке регулює видачу ліцензій і спеціальних дозволів у нерівні, неконкурентні умови суб'єктів, яким будуть видаватись ці ліцензії, і в тому числі по відношенню до тих суб'єктів, які отримали такі ліцензії раніше і без зазначених обмежень?

Завершуючи свій, прошу відповісти на два ці питання, але звершуючи свій виступ, дійсно, ще раз хотілося б подякувати насправді всім, хто продовжує захищати нашу країну в першу чергу. І побажати всім нам, щоби наші розумні рішення привели зрештою до перемоги всю нашу країну.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу до слова представників Кабміну, і ми завершуємо обговорення.

Будь ласка.

 

СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую дуже.

Я буду просити Людмилу, Сугак заступника міністра юстиції відповісти на відповідність Конституції. А далі Тарас Андрійович – на відповідність антиконкурентному законодавству. 

 

СУГАК Л.П. Дякую за запитання.

Так, дійсно, коли перед підписанням угода надходила на правовий висновок, Міністерство юстиції здійснювало її аналіз. Більше того, складовим чек-листом юридичного висновку Міністерства юстиції є питання, чи відповідає проект договору Конституції України, законам України, також чинним міжнародним договорам. Тому аналіз такий був здійснений, і угода відповідає Конституції. 

 

КАЧКА Т.А. Дуже дякую за запитання щодо антиконкурентного права і за захист економічної конкуренції в статтях 8 і 7 угоди. Ми про це говорили між собою, з Європейським Союзом і з американцями так само говорили, для цих речей у нас зазначено у частині другій статті 7, що все це впроваджується відповідно до чинного законодавства та зобов'язань України перед ЄС. І так само в частині третій статті 8, там, де про права на купівлю видобутку, теж написано, що відповідно до чинного законодавства та зобов'язань України перед ЄС. Тобто ми тут прямо свідомо, і це всі сторони розуміють, що мова йде про те, що всі адміністративні речі і речі, пов'язані із захистом економічної конкуренції,  повністю застосовуються, якщо якісь дії фонду будуть суперечити українському Закону "Про захист економічної конкуренції", це законодавство буде застосовано так, як воно має бути застосовано і до будь-якого українського суб'єкта. Тому в даному випадку ми виходимо з такої загальної, звичайної практики, немає ніякого ні обходу, нічого по цих речах.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ми завершили обговорення. Дуже вам дякую.

 

ПУШКАРЕНКО А.М. Олександре Олександровичу! Пушкаренко. Є пропозиція, я перепрошую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ПУШКАРЕНКО А.М. Давайте переходити по суті до голосування. Я думаю, що достатньо детально ми вже обговорили, висловилися всі представники фракцій і груп, уряд вичерпно дав відповіді, тому прошу переходити до голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, колеги. Пролунала важлива пропозиція.

Ми переходимо до голосування. Перед тим, як ми будемо голосувати стосовно Закону про ратифікацію цієї угоди, пролунало декілька пропозицій, пропозицій змін: дві від Григорія Михайловича Немирі, і одна, третя пропозиція, вона, ви бачили її в чаті, це, так би мовити, консолідована пропозиція, яка була  узгоджена з Міністерством закордонних справ і Мін'юстом. Давайте тоді я в порядку черговості ставлю всі ці 3 пропозиції на голосування. Спочатку перша пропозиція.

 

ІОНОВА М.М. Пане голово, а можна, хто не в чаті, озвучити третю пропозицію

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона в чаті. Да, давайте, будь ласка, я можу її озвучити.

Усвідомлюючи, що з огляду на нинішню безпекову ситуацію майбутнє України залежить від співпраці зі стратегічними партнерами, беручи до уваги, що економічне співробітництво та процвітання українського та американського народів на основі демократичних цінностей має виключне значення для забезпечення тривалого миру в Україні та міцного партнерства між Україною та Сполученими Штатами Америки, констатуючи, що будь-які додаткові домовленості, необхідні для реалізації Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови, не можуть суперечити положенням цієї угоди і встановлювати міжнародно-правові зобов'язання для України, які не передбачені нею та не відповідають Конституції України та національним інтересам України, Верховна Рада України постановляє:

Угоду між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови, вчиненої 30 квітня 2025 року у місті Вашингтоні, округ Колумбія, яка набирає чинності з дати більш пізньої ноти при обміні нотами між сторонами про те, що кожна сторона завершила свої внутрішні процедури для набрання чинності, ратифікувати (додається) із такою заявою: "Ця угода діє на всій території України в межах її міжнародно визнаного державного кордону, включно з територіальним морем України та деокупованими територіями Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, частин Донецької, Запорізької, Луганської, Херсонської областей".

Ось така третя пропозиція. Але будемо голосувати в тому порядку, як вони були представлені.

Ставлю на голосування першу пропозицію Григорія Михайловича. Хто за те, щоб її підтримати?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Утримався.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Немиря?

 

НЕМИРЯ Г.М. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Бардіна?

 

БАРДІНА М.О. Утрималась.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Копиленко?

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Утримався.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Пушкаренко?

 

ПУШКАРЕНКО А.А. Пушкаренко, з повагою до Немирі, але утримався.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Безугла?

 

БЕЗУГЛА М.В. Утрималась.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Геращенко?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Іонова?

 

ІОНОВА М.М. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Кривошеєв?

 

КРИВОШЕЄВ І.С. Утримався.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Локтіонова?

 

ЛОКТІОНОВА Н.В. Утрималась.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Руденко?

 

РУДЕНКО О.С. Утрималась.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Шараськін?

 

ШАРАСЬКІН А.А. Шараськін – за.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Юраш?

 

ЮРАШ С.А. Утримався.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Ясько?

 

ЯСЬКО Є.О. Утрималась.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. 4 – за, 10 – утримались.

Андрій Андрійович.

 

ШАРАСЬКІН А.А. Рішення не прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю, колеги, на голосування другу пропозицію Григорія Михайловича Немирі. Хто – за?

 

НЕМИРЯ Г.М. Так, колеги, я просто нагадаю, оскільки вже час пройшов, про що йдеться. Просто йдеться про те, щоб підтвердити те, що нам говорили шановні урядовці, що і так було зрозуміло, що станом на момент ратифікації Верховною Радою України не було отримано текст угоди про обмеження партнерства. Це факти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ставимо на голосування. Хто – за?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Колеги, я хочу сказати. Я перепрошую, я перепрошую, це важливе уточнення. Ми це питання, я хочу, щоб пан Мережко підтвердив колегам, і, можливо, це буде важливим при прийнятті рішень. Те, що парламент паралельно з розглядом угоди має розглянути і відповідне, скажімо так, не застереження, а постанову, яка будуть включати ці пункти, які зараз пропонує пан Немиря, було розглянуто і запропоновано вчора під час Погоджувальної ради. І цю ініціативу підтримали тоді керівництво парламенту і, до речі, лідер фракції " Слуга народу". І ви можете розглядати ці ініціативи пана Немирі як наші спільні ініціативи. Ми вважаємо, що вони є важливими, особливо враховуючи сьогоднішнє обговорення, яке дало позицію уряду, в той же час залишило там певні питання відносно підготовки цієї угоди, змісту цієї угоди, відповідності іншому українському законодавству, зафіксованих в цій угоді важливих позицій щодо Угоди про обмежене партнерство, тексту якої поки що немає. І нам здається, що врахування пропозицій Григорія Михайловича, воно насправді посилює і позицію Верховної Ради України і розширює, скажімо так, розуміння для суспільства щодо підтримки цієї угоди українським парламентом.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ірина Володимирівна…

 

НЕМИРЯ Г.М. Олександр Олександрович, я хочу компромісну пропозицію, яка поєднає те, що ви озвучили і за вашою те, що ви сказали, що це пропозиція підтримується і Міністерством юстиції, і Міністерством закордонних справ, тобто те, що ви пропонували.

Єдине, що я пропоную в тому тексті, який ви направили, після абзацу, який починається зі слів "беручи до уваги", додати один параграф, який, власне, говорить про те, що "зазначаючи, що станом на момент ратифікації Верховної Ради не було отримано текст Угоди про обмежене партнерство й інших угод, укладення яких обумовлено цією угодою". Далі той текст, який у вас є, "констатуючи",  ну, і так далі.

Тобто це об'єднає фактично факт, який є неоспоримым, і те, що колеги з МЗС і Мін'юсту пропрацювали. Пропоную такий компромісний варіант.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія Анатоліївна, я хотів би звернутись до вас. Пролунала пропозиція з боку члена комітету, заступника голови комітету. Яке ваше ставлення до такої пропозиції, якщо включити це положення? Цей абзац точніше.

 

КАЧКА Т.А. Скажіть, будь ласка, просто щоб ми розуміли. Де цей текст буде відображений?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Який абзац, Григорій Михайлович? Текст є в чаті, будь ласка.

 

НЕМИРЯ Г.М. Тарасе, чи є у вас текст, який голова комітету вніс за погодженням, як він сказав, з Мін'юстом і з МЗС?

 

КАЧКА Т.А. Текст самого Закону про ратифікацію?

 

НЕМИРЯ Г.М. Ні, ні, ні. Оцей текст, який було направлено в чат.

 

КАЧКА Т.А. Так, але от просто для мене. Текст ми бачили. Просто це…

 

НЕМИРЯ Г.М. Так. І тепер що я пропоную, що я пропоную. Я пропоную взяти цей текст і після першого, там, де "беручи" і параграфи іде. Бачите?

 

СВИРИДЕНКО Ю.А.  Да, "беручи до уваги". Да.

 

НЕМИРЯ Г.М. І перед "констатуючи" додати "зазначаючи, що станом на момент ратифікації угоди між урядом (ну, як ця угода називається) Верховною Радою не було отримано текст Угоди про обмежене партнерство". Все. Що є фактом. Верховна Рада не говорить, що він має бути отриманий чи ні, вона просто констатує, що Верховною Радою не було отримано текст цієї угоди. Це ж так?

Ми не висловлюємося щодо того тексту. Я так розумію, що ще робота над ним продовжується і так далі.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Це констатація факту, яка є важливою. Я хочу нагадати ще раз, що ми розглядаємо, вибачте, цей документ як комплекс. Якщо в документі згадується інший документ, то ми маємо бачити цей документ. А ми сьогодні рівно 26 раз почули питання і відповіді від уряду, що не існує поки що цієї Угоди про обмежене партнерство, ніхто не знає, що там буде, от вона, ця угода, ще тільки напрацьовується. Ну і ми хочемо це зафіксувати, що ці угоди, по-перше, вони мають відповідати одна іншій, а по-друге, ми її не бачили в очі. І уявити собі, що будь-який конгресмен чи сенатор, чи член Палати представників голосує за документ, якого він не бачив, який є частиною того, за що голосується, ну, неможливо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте переходити до голосування.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я перепрошую. Пане Мережко, ми хочемо усвідомлено голосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так ми ж це і робимо. Відбулося обговорення.

Будь ласка, питання до Юлії Анатоліївни.

 

КАЧКА Т.А. Так тут насправді дуже просто. Якщо в такому тлумаченні, як говорить Ірина Володимирівна, ну це ж не відповідає дійсності. Ми не звертаємось до вас з проханням дати згоду чи незгоду на інший окремий документ. Тобто якщо логіка така, то, Григорій Михайлович, воно там відповідає дійсності, але які це матиме юридичні наслідки, якщо вони відображені в тексті Закону про ратифікацію?

 

НЕМИРЯ Г.М. Тарасе, Верховна Рада не вважає, що вона має ратифікувати. Ви дали пояснення. Ми беремо просто це до уваги і констатуємо. Тому що питання були. Ну, колеги, ви бачили, кожен другий задавав, в тексті цієї угоди міжурядової є відсилання 26 разів до цього. Ви дали пояснення, що не передбачається, що ця друга Угода про обмежене партнерство буде або має ратифікуватися. Ми це не оспорюємо, ми просто констатуємо факт. І це дає відповідь колегам, що не варто вимагати, якщо воно не вимагає. Це констатація фактів. Тим більше, що параграф, який іде далі, там констатуючий, ну він фактично більш широко формулює те ж саме, але тут в даному випадку, що єдиний текст, на який є посилання в цій міжурядовій угоді, про створення фонду, йдеться про… І все. Тобто ми констатуємо, зазначаємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

 

КАЧКА Т.А. Олександре Олександровичу і Григорію Михайловичу, можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

 

КАЧКА Т.А. Тоді просто, бо це такий нюанс, на який варто звернути увагу. По суті, ми ж якось там не заперечуємо всіх цих дискусій, тобто думаю, що ми дійшли дуже чіткого розуміння, що ні ми не… Ну, тобто ми це все проговорили.

Тепер щодо тексту. Якщо вже так думати серйозно, то абзац, який би стосувався цього питання, мав би говорити про те, що угода, на яку посилається, ця міжурядова угода, так, про обмежене партнерство, цим не ратифікується і відповідно, що уряд має забезпечити там все це, щоб воно відповідало. Бо абзац, що Верховна Рада  не була ознайомлена, воно створює там в пам'яті потім чи потім в архівах відчуття, що ніби ми щось приховували. Ми просто ще раз хочемо сказати, що ми не приховуємо, питання в тому, що ми не вносимо рішень, ніяких рішень, тобто цією  ратифікацією ми ніяк не стосуємося якихось інших угод. Тобто якщо вординг знайти в плані того, що там угоди, на які посилається ця міждержавна угода, не є предметом дії цього закону і не були внесені на ратифікацію, от в такому ключі це може бути. Тоді це чітко й зрозуміло дає і нам розуміння, що ніяк ви не зв'язані, і світові, так, і в тому числі партнерам. Тому просто питання в тому, що це все не так.

 

СВИРИДЕНКО Ю.А. І плюс зрозуміло, що ми не можемо дати на ознайомлення, тому що фінальної редакції немає і там щоденно тривають перемовини. Тому ми бачили оцей текст, який, як ви вже сказали, погоджувався МЗС і Мін'юстом. Ми пропонували б не... (Не чути)

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Зачекайте. Пані Юлія... (Не чути)

 

НЕМИРЯ Г.М. Окей, окей. Тоді я пропоную...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги!

 

НЕМИРЯ Г.М. Тоді я пропоную компромісний варіант. Дивіться...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я вибачаюсь, але я хотів би надати слово пані Ользі Стефанішиній, тому що вона просить слово відповісти на це питання.

Будь ласка, пані Ольга, вам слово.

 

СТЕФАНІШИНА О.В. Колеги, вітаю! Якщо не заперечуєте, в мене є пропозиція якраз на основі тої пропозиції, яку пан Григорій озвучив, щоб це нам, ну, на мою думку, було більш юридично коректно, оскільки дійсно мова іде про преамбулу, да, до самого рішення, в законопроекті до самого рішення про ратифікацію і враховуючи те, що сама преамбула передбачає зобов'язання уряду стосовно того, що будь-які наступні угоди, укладені на основі тієї угоди, згода на яку дається Верховною Радою, не виходили за межі цих положень, я би тоді пропонувала додати окреме положення до законопроекту, яким передбачити доручення Кабінету Міністрів надати угоди, укладені на основі цієї угоди, профільному комітету для відповідних... для встановлення того, що вони проговорені на основі тих рішень, на які погодилася Верховна Рада.

Тобто, з нашої точки зору, це матиме рівносильне значення, але буде більш юридично коректно. І тоді це положення буде не частиною преамбули, а конкретним положенням проекту закону. І фактично ухвалюється два рішення. Перше. Закон України: угоду ратифікувати. І друге. Кабінету Міністрів України надати укладені угоди, які будуть укладені на виконання цих домовленостей між урядом України і Сполучених Штатів. Або аналогічне формулювання навіть можна в преамбулі виписати.

Просто це буде більш коректно, оскільки, знову ж таки, ми говоримо про заяву, але так само сам законопроект буде вивчатися американською стороною, і нам важливо, щоби це не створило додаткових, скажімо так, приводів для дискусій. Це не означає, що парламент повинен давати будь-яку згоду на ці угоди, вони мають комерційний характер, вони будуть укладатися між суб'єктами, але враховуючи бажання парламенту бути обізнаним на всіх етапах процесу, відповідно на площадці комітету знову ж таки можуть бути проведені відповідні дискусії, презентовані пропозиції.

 

БОГДАНОВА В.О. Ви плутаєте площадку комітету і сесійну залу, це суперечить взагалі всім нормам Регламенту. Що комітет буде робити з цими угодами, коли ви їх надасте?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я перепрошую, не секретаріат все-таки щоб втручався зараз, а народні депутати, при великій повазі до нашого секретаріату. Дякую.

Перше…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги...

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановна пані... Можна? Пане Мережко, дайте слово, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте проголосуємо тоді. Ми заплуталися, і єдиний варіант просто голосувати.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Ні, пане Мережко, у нас поступила нова пропозиція. Пане Мережко!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є пропозиції конкретні, і ми голосуємо за ці пропозиції.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Пане Мережко, я перепрошую, пане Мережко, поступила важлива пропозиція від віцепрем'єрки з євроінтеграції. Будь ласка, дозвольте обмінятись думками, це важливо.

Шановна пані Ольго, дуже дякуємо, що ви долучились до засідання комітету. Щодо вашої пропозиції.

Перше. Важливо, щоби з цим документом ознайомився не тільки комітет. Голосує весь парламент, і з ним мають ознайомитись всі депутати. Це перше.

Друге. Взагалі незрозуміло чому і досі незнайомі депутати з цим текстами, і про це сьогодні йдеться дискусія. Слава богу, що хоч в такому форматі вона відбулася. І в цілому ця дискусія йде вже кілька тижнів після анонсу про підписаний пані Свириденко документ.

Третє. Мова ж не про те, щоб ви після ратифікації угоди надали право депутатам ознайомитись з якимись документами, це і так наше повне право, як і всього суспільства. Позиція, яка вчора обговорювалась на Погоджувальній, і тут є представники Погоджувальної, які можуть все зафіксувати, йшлося про конкретний текст конкретної угоди, яку депутати будуть розглядати 13 числа.

В конкретному тексті 26 разів згадується Угода про партнерство обмежене, ніхто не розуміє її тексту. Це добре, якщо вона буде відповідати підписаній угоді. А якщо ні? А виходить, депутати вже віддали свій голос за те, що може суперечити стратегічному партнерству зі Сполученими Штатами, Конституції, нашій євроінтеграції, і для багатьох депутатів, це один із важливих маркерів підтримки угоди.

Тому на Погоджувальній раді, і зараз пан Немиря видав максимально коректне формулювання, було прийнято рішення, щоб зафіксувати, що на момент ратифікації угоди депутати не отримали текст Угоди про обмежене партнерство, що є правдою, тому що ми його не отримали.

Чому це важливо для депутатів? Тому що ми розглядаємо ці дві угоди як комплекс, вони є комплексом. І ми просимо це зафіксувати.

Дуже дякую.

 

ПУШКАРЕНКО А.М. Олександр Олександрович, дозвольте? Пушкаренко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

 

ПУШКАРЕНКО А.М. Дивіться, є пропозиція Григорія Михайловича, він її уточнив, її підтримують інші фракції. Давайте ми її поставимо на голосування і визначимося.

Тут деякі колеги апелюють до Конгресу, до Сенату. Дивіться, ми не 51-й, не 52-й, не 53-й штат Сполучених Штатів Америки. Ми суверенна держава. Йде мова про партнерську угоду. У нас є якийсь ресурс, у когось є бажання інвестувати, розвивати, спільно заробляти кошти, розвивати нашу державу, відбудовувати, давайте від цього відштовхуватися.

Є пропозиція Григорія Михайловича, її ... (Не чути) Є пропозиція ваша, яку ви зачитали під стенограму. Вона чітко корелюється з Міністерством юстиції, з Міністерством закордонних справ. Якщо у пані Стефанішиної є ще якась пропозиція, при всій повазі, тоді нехай хтось з членів комітету, або, пане голово, ви, озвучте її, тоді ми її розглянемо. Давайте йти почергово, тому що це вже реально перетворюється на базар. Досить... (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Юлія Анатоліївна, останнє запитання до вас. В тому проєкті, який консолідований, я маю на увазі, там остання фраза, яку я прочитав, тобто заява конкретна, останній абзац: "Ця угода діє на всій території України в межах її міжнародно визнаного державного кордону, включно...", - і так далі по тексту. Тобто це не зашкодить, скажімо так, нашим партнерським відносинам? Тобто, чи існує якийсь ризик в цьому плані, на вашу думку?

 

СВИРИДЕНКО Ю.А. З моєї точки зору, не зашкодить. Якщо до нас доєднався або повернувся міністр закордонних справ, нехай він, може, прокоментує, або представник міністерства. Але, з нашої точки зору, не зашкодить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тоді, колеги, ставлю на голосування пропозицію Григорія Михайловича Немирі. Хто – за?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Утримався.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Немиря?

 

НЕМИРЯ Г.М. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Бардіна?

 

БАРДІНА М.О. Утрималась.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Копиленко?

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Утримався.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Пушкаренко?

 

ПУШКАРЕНКОА.М. Пушкаренко – утримався.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Безугла?

 

БЕЗУГЛА М.В. Утрималась.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Геращенко?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Іонова?

 

ІОНОВА М.М. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Кривошеєв?

 

КРИВОШЕЄВ І.С. Кривошеєв –  за.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Локтіонова?

 

ЛОКТІОНОВА Н.В. Утрималась.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Руденко?

 

РУДЕНКО О.С. Утрималась.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Шараськін?

 

ШАРАСЬКІН А.А. Шараськін –  за.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Юраш.?

 

ЮРАШ С.А. Утримався.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Ясько?

 

ЯСЬКО Є.О. Утрималась. 

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. 4… 5. 5 – за, 9 – утримались, проти – 0.

Андрій Андрійович.

 

ШАРАСЬКІН А.А. Рішення не прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І остання, колеги, пропозиція, третя пропозиція, яку я зачитував.

Хто – за?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Повторіть ще раз, я перепрошую, тому що дійсно, пане…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третя пропозиція, я її читав. Вона в чаті.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я перепрошую, пане Мережко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона в чаті. Ірина Володимирівна, подивіться, вона в чаті.

 

БОГДАНОВА В.О. Ірина Володимирівна, я вам в чат зараз надсилаю, вам особисто.

 

ПУШКАРЕНКО А.М. Олександр Олександрович, ви її зачитали під стенограму, будь ласка, ставте на голосування.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Киньте мені, будь ласка. Я, правда, не вреднічаю, я просто хочу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви ніколи не вреднічаєте, Ірина Володимирівна, ви дуже конструктивні, і ми це дуже цінуємо.

 

ПУШКАРЕНКО А.М. Ставте на голосування, будь ласка.

 

БОГДАНОВА В.О. Все, Ірина Володимирівна, у вас, подивіться.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Зараз дивлюся. Дивлюся, секундочку, я дивлюся.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я просто нагадаю, що ця пропозиція консолідована, була розроблена на основі в тому числі пропозиції Григорія Михайловича  і тих пропозицій, які були на Погоджувальній раді. Просто ми її удосконалили і, разом з тим, ми погодили її з МЗС і з іншими державними органами.  

 

ІОНОВА М.М. Пане  голово, дозвольте питання?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

БАРДІНА М.О. Ми її голосуємо з пропозиціями від пані Ольги Стефанішиної, чи без них?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, окремо,  в тому  вигляді, в якому вона є.  І намагались врахувати  всі висловлені  пропозиції вчора.

Ірина Володимирівна, ви ознайомились з текстом?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В.  Я ознайомилась і раніше,  просто  я оновила  в пам'яті, бо   ми обговорювали три тексти  зараз...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре.

Тоді голосуємо. Хто – за?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Немиря?

 

НЕМИРЯ Г.М. Я – за. Я радий, що пропозиції були враховані. Що вдосконалені – це спірне питання. Я думаю, альтернативну реальність створювати, спростовувати, що не було отримано Угоду про обмежене партнерство. Ну, її ж не було отримано. Але якщо колеги вважають, що вона, можливо, була отримана, то я не буду суперечитись з ними, сперечатись, вірніше, так що я – за і особливо також, що було додана заява щодо міжнародно визнаних кордонів.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Бардіна?

 

БАРДІНА М.О. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Копиленко?

 

КОПИЛЕНКО О.Л. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Пушкаренко?

 

ПУШКАРЕНКО А.М. Дякую, колеги,  за  плідну  дискую. Пушкаренко – за.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Безугла?

 

БЕЗУГЛА М.В. Безугла – за. І дякую всім, хто долучився, стільки  зусиль застосував для того, щоб це відбулося в міру наших можливостей. І дійсно, з того, що починали, і до чого зараз ми прийшли, це ризики значно знижені, а можливості розширені. Тому дякую, як і пані Юлії, так і усім, пану Сибізі і усім-усім учасникам, які брали і беруть участь у цьому процесі.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Геращенко? Ірина Володимирівна. Не чуємо.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. За, за, за. Сорі.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякуємо.

Іонова?

 

ІОНОВА М.М. Я – за. Але, звичайно, про угоду... вона  є, але ми її не бачимо, але ніхто не  хоче це підтвердити. День сурка.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Кривошеєв?

 

КРИВОШЕЄВ І.С. Кривошеєв – за.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Локтіонова?

 

ЛОКТІОНОВА Н.В. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Руденко?

 

РУДЕНКО О.С. Руденко – за.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Шараськін?

 

ШАРАСЬКІН А.А. Шараськін – за.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Юраш?

 

ЮРАШ С.А. Юраш – за.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Ясько?

 

ЯСЬКО Є.О. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. 14 – за, 0 – проти, 0 – утрималися.

Андрій Андрійович.

 

ШАРАСЬКІН А.А. Рішення прийнято одноголосно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

І це дійсно, Григорій Михайлович, продукт колективної творчості, в тому числі і вашої, за що я вам дуже дякую від імені комітету.

 

НЕМИРЯ Г.М. Сказав би "колективного разума", але  утримаюсь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колективний нештучний розум.

Рішення прийнято. І ми можемо голосувати за Закон про ратифікацію в цілому. Тобто я сформулюю, як це звучить.

Рекомендувати Верховній Раді України прийняти згаданий проект закону за основу і в цілому з урахуванням техніко-юридичних правок та з пропозиціями комітету.

Ставлю на голосування. Хто – за?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Немиря?

 

НЕМИРЯ Г.М. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Бардіна? Марина Олегівна? Не чуємо.

Копиленко?

 

КОПИЛЕНКО О.Л. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Пушкаренко?

 

ПУШКАРЕНКО А.М. Я сумнівався. Але після такої плідної дискусії Пушкаренко рішуче за.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Безугла?

 

БЕЗУГЛА М.В. Безугла – за.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Геращенко?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Колеги, маємо поінформувати вас про наступне. Це, безумовно, буде політичне рішення фракцій і груп. Для нас було дуже важливо з Марією Іоновою як представницями "Європейської солідарності" прослухати тут дискусію, яку ми зараз мали можливість провести в рамках комітету. Ми очікуємо зустрічі нашої фракції з урядовою командою, щоб прийняти політичне рішення і визначитися щодо голосування.

Також я хочу сказати, що наша фракція вважає, що на певні питання ми не отримали відповіді і ми хочемо можливо уточнити під час зустрічі з урядовою командою нашою фракцією. Ми, ще раз, їм дуже дякуємо за дискусію.

Враховуючи, що це політичне рішення, ми сьогодні не беремо участі в голосуванні і будемо уже визначатися в залежності від того рішення, яке прийме наша політична сила. І також ми, я хочу відразу сказати, що висловлюємо застереження зараз щодо рішення комітету за основу і в цілому. Тому що ми не виключаємо, що наша фракція буде ставити питання щодо голосування тільки за основу.

Дякую за розуміння.

 

БЕЗУГЛА М.В. Згадалися Мінські домовленості.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Ірина Володимирівна, то ви – за, проти чи утрималися?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я не беру участі в голосуванні. Дякую.

 

БАРДІНА М.О. Колеги, Бардіна – за. Я перепрошую, в мене сів телефон.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Іонова?

 

ІОНОВА М.М. Я підтримую позицію Ірини Володимирівни, ми не беремо участь у голосуванні. І дякую за цю дискусію. Ту інформацію, що ми почули, сподіваюся, що ми ще розширимо ті дискусії, які ми розпочали, але не на всі питання отримали відповідь.

Дякую.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Кривошеєв?

 

КРИВОШЕЄВ І.С. Кривошеєв – за.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Локтіонова?

 

ЛОКТІОНОВА Н.В. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Руденко?

 

РУДЕНКО О.С. Руденко – за.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Шараськін?

 

ШАРАСЬКІН А.А. Шараськін – утримався.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Юраш?

 

ЮРАШ С.А. Юраш – за.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Ясько Єлизавета Олексіївна?

 

ЯСЬКО Є.О. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

11 – за, 1 – утримався, 2 члени комітету не брали участі в голосуванні.

Андрій Андрійович.

 

ШАРАСЬКІН А.А. Вітаю, колеги. Рішення прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Ми розглянули дуже важливе питання. Продовжуємо наше засідання.

Але перед тим я хотів би подякувати особисто Юлії Анатоліївні і представникам Кабміну, і міністру закордонних справ Андрію Івановичу Сибізі, і представникам Мін'юсту, і всім представникам державних органів, які сьогодні взяли участь у цьому надзвичайно важливому доленосному засіданні комітету. Дуже вам дякую, колеги.

А ми продовжуємо нашу роботу.

 

СВИРИДЕНКО Ю.А. Дякую, Олександр Олександрович. Дякую колегам, дякую за комітет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, колеги. До побачення.

А ми переходимо до розгляду другого питання порядку денного: про проект Постанови Верховної Ради України "Про Звернення Верховної Ради України до парламентів іноземних держав, міжнародних організацій та парламентських асамблей з нагоди відзначення 80-ї річниці завершення Другої світової війни в Європі".

І я прошу до слова заступницю міністра культури та стратегічних комунікацій Анастасію Олександрівну Бондар. Будь ласка, вам слово, Анастасіє Олександрівно.

Тоді я прошу до слова Іллю Євгенійовича Кваса, начальника Шостого територіального управління Міністерства закордонних справ України. Ілля Євгенійович, будь ласка, вам слово.

 

КВАС І.Є. Добрий день, шановні народні депутати, шановний пане голово. Міністерство закордонних справ отримало звернення комітету щодо оцінки розробленого групою народних депутатів проекту Звернення Верховної Ради до парламентів іноземних держав, міжнародних організацій та парламентських асамблей з нагоди відзначення 80-ї річниці завершення Другої світової війни. Міністерство закордонних справ цілком підтримує цю ініціативу і підтримує в цілому проект звернення. Ми надали певні правки редакційного характеру. Сподіваюся на їх врахування.

Одразу хотів би привернути увагу і вибачитися за те, що ми не звернули увагу на ще одну правку. У передостанньому абзаці на першій сторінці, де ми говоримо, що путінська росія веде війну на знищення проти українського народу, чисто з лінгвістичної точки зору, вважаю, що слово "проти" там зайве. Інша пропозиція може бути: путінська росія веде війну проти українського народу на його знищення і далі по тексту. Суто редакційна правка.

Інша пропозиція була не забувати про Міжпарламентський союз, який є найдавнішою і найчисельнішою міжнародною парламентською структурою. Але знову ж таки у сенсі його існування як міжнародної організації. Ми можемо це врахувати в робочому порядку при надсилці остаточного тексту звернення.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ілля Євгенійович.

Анастасія Олександрівна підключилась, так. Можливо, вона бажає щось додати, будь ласка, до виступу Іллі Євгенійовича.

Будь ласка, Анастасія Олександрівна, вам слово.

 

НАДЖОС А.І. Пане голово, у Анастасії Олександрівни зараз інша лінія. Якщо ви не проти, я тоді представлю позицію Міністерства культури та стратегічних комунікацій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

 

НАДЖОС А.І. Шановний пане голово...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завжди раді вас бачити у нас в комітеті хоча б в режимі онлайн. Дуже приємно. Будь ласка.

 

НАДЖОС А.І. Дякую.

Шановні народні депутати, ми уважно вивчили проект документа, який сьогодні розглядається в комітеті. Ми звірили зміст документа з нашим Інститутом національної пам'яті по важливим сигналам. У нас є повне співпадіння поглядів, тобто ми ті самі сигнали плануємо комунікувати через різні канали, в тому числі через засоби масової інформації, через телемарафон, через Укрінформ, інформаційне агентство. Відповідно ми підтримаємо цей проект постанови і готові зі свого боку знову-таки через наші існуючі механізми і канали максимально доносити його до міжнародної аудиторії.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую. 

Колеги, від авторів я прошую до слова пані Євгенію Кравчук. Будь ласка, пані Євгенія.

 

КРАВЧУК Є.М. Дякую, Олександр Олександрович.

Я дуже коротко розповім про цей текст, про це звернення. І хочу підкреслити, що наш колектив авторів дуже хотів би і звертається, щоб ми проголосували цю постанову все ж таки до дати, коли Росія буде маніпулювати питанням перемоги в Другій світовій війні і, за можливості, під час позачергового засідання парламенту ми все-таки схвалили цю постанову і дали чіткий сигнал. Він полягає в двох основних частинах, дійсно, це про те, що фактично рашизм став сучасним нацизмом і є тоталітарним режимом, і є продовженням,  власне, непокараного зла.

І друге. Це закликати всю світову спільноту не відвідувати жодних заходів, які організовуються Росією, країною-агресором. Бо Росія фактично і підміняє історію і чинить водночас агресивну війну проти України.

Тому прошу підтримати. Я погоджуюся від імені авторів із уточненнями, там, я так розумію, що вони незначні і редакційні. І дякую Міністерству культури та стратегічних комунікацій, бо, дійсно, ми над цими наративами працюємо разом і над комунікацією також працюємо разом, і це буде потужним сигналом від парламенту. 

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Тоді Юрію Олександровичу, будь ласка, слово. Пропозиція.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Шановні члени комітету, пропозиції МЗС і зараз  озвучені усно.

Параграф 8. Тобто мається на увазі: "Путінська росія веде війну на знищення українського народу – без  слова "проти", бо воно дійсно редакційно –  українського народу і мріє про підкорення Європи та світове панування так само, як це 80 років тому робив гітлерівський нацизм".

Потім параграф 11. Редакція наступна: "Вшановуючи пам'ять усіх жертв Другої світової війни і висловлюючи глибоку вдячність кожному, хто забезпечив перемогу над нацизмом у Європі, та підтверджуючи відданість ідеалам людської гідності, свободи, демократії та верховенства права, Верховна Рада закликає до солідарних дій держав і народів світу, спрямованих на відсіч збройної агресії російської федерації проти України, і поразку російської федерації в розв'язаній нею агресивній війні, включаючи посилення санкцій проти держави-агресора, конфіскацію російських активів, збільшення обсягів військової та економічної допомоги Україні, посилення заходів протидії російській загрозі на національному та міжнародному рівнях".

Параграф 16 викласти в редакції: "До розслідування і покарання воєнних злочинів та злочинів проти людяності, вчинених керівництвом та військовими Російської Федерації на території України та проти неї".

І параграф 17 викласти в наступній редакції: "До інтенсифікації міжнародних зусиль, які забезпечать збереження заснованого на правилах міжнародного правопорядку, виведення усіх російських військ з території України, відновлення територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаного державного кордону, включаючи територіальні води, притягнення до відповідальності держави-агресора, відшкодування всіх завданих агресором збитків, а також відновлення всеохоплюючого справедливого та сталого миру для України та Європи".

Дякую. Відповідно правки достатньо редакційні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, я пропоную поставити за основу та в цілому з урахуванням техніко-юридичних правок і висловлених пропозицій.

Хто – за те, щоб підтримати?

 

МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Немиря?

 

НЕМИРЯ Г.М. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна?

 

БАРДІНА М.О. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Копиленко? Олександр Любимович?

Пушкаренко?

Безугла?

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Да, Копиленко – за. Вибачте.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

 

БЕЗУГЛА М.В. Безугла – за.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую, Мар'яна Володимирівна.

Геращенко? Втрачений зв'язок.

Іонова? Втрачений зв'язок.

Кривошеєв?

 

ІОНОВА М.М. Не втрачений. За, за.

 

МОСОЛОВ Ю.О. За. Дякую.

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Вибачте, ви мене почули?

 

МОСОЛОВ Ю.О. Так, Олександр Любович.

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Спасибі. Я – за.

 

КРИВОШЕЄВ І.С. Кривошеєв – за.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Локтіонова?

 

ЛОКТІОНОВА Н.В. Підтримую.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Руденко?

 

РУДЕНКО О.С. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін?

 

ШАРАСЬКІН А.А. Шараськін – за.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Юраш?

 

ЮРАШ С.А. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Ясько? Єлизавета Олексіївна? Втрачений зв'язок.

11 – за.

Андрій Андрійович.

 

ІОНОВА М.М. Іра – за, но треба, щоб вона включилася, я розумію.

 

ШАРАСЬКІН А.А. Рішення прийнято.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. І, колеги, дуже дякую. Рішення прийнято.

У нас ще залишається одне важливе питання в розділі "Різне", але воно важливе. Йдеться про поїздку комітету до Естонії, в Таллінн. І я прошу...

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Вибачте, пане голово, у мене щось сьогодні зі зв'язком, здох телефон. Я – за звернення, я перепрошую. Вибачте, тільки...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна, ви бачите, техніка не витримує, а люди, члени комітету, витримують.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Послухайте, я техніку дуже розумію, скоро уже вас і люди не будуть витримувати. Поки техніка тільки, але уже наближаємося.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні, ні, не можна так. Ми вас підтримуємо, ми зробимо все, щоб разом...

 

БЕЗУГЛА М.В. Може техніка не витримує вас? Вона стає все ...(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, колеги, я прошу, давайте, переходимо до розгляду питання стосовно поїздки. Тому що у нас якраз, якраз... Я прошу Юрія Олександровича проінформувати про ситуацію з цією поїздкою.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Шановні члени комітету, у нас було запрошення від голови Комітету у закордонних справах Естонського Рійгікогу відвідати Таллінн 28-30 числа. За це у нас було рішення підтримати таку поїздку. В нас поки є підтримка і згода їхати від Ірини Володимирівни Геращенко і Мар'яни Володимирівни Безуглої. На превеликий жаль, графік голови комітету не дозволяє йому здійснити такий візит в запропоновані дати. Хотіли б почути, чи хтось ще міг би долучитися до поїздки комітету та висловити пропозиції за...

 

КРИВОШЕЄВ І.С. Кривошеєв може приєднатися, готовий.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Чудово. Дякуємо.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я перепрошую, я думаю, що я візьму самовідвід. Я думаю, що для нас важливо здійснити, можливо, поїздку все-таки коли голова комітету зможе. І, можливо, ми можемо тоді просити естонських колег поміняти дату. Це перше.

А друге. Якщо серйозно, просто теж згадала, що там накладка, бо в Одесі буде відбуватися форум безпековий і він з 30 числа, і в мене там є виступи, я, на жаль, теж не зможу. Вибачте, будь ласка. Звірила графіки, і, на жаль, є накладка.

Дякую.

 

ІОНОВА М.М. Пане голово, моя пропозиція все ж таки, щоб ми здійснили візит на чолі з вами, тому все ж таки, може, би ми тоді іншу дату розглянули.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тоді з огляду на пропозицію...

 

ІОНОВА М.М. Це просто в нас перший виїзд комітету – і без голови.

 

НЕМИРЯ Г.М. Шановні колеги, я хочу також додати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Григорій Михайлович.

 

НЕМИРЯ Г.М. Я бажаю всім такої доброї поїздки або зараз, або пізніше. В той же час вважаю, що їхати до Естонії – це все одно що просити молитись тих, хто вже і так переконаний. А от куди треба їхати, як комітет запланував, він, до речі, в Естонію не планував, тобто нам запропонували поїхати, ми, ага, давай поїдемо. Ми мали б поїхати в Німеччину, ми мали б поїхати, я нагадую це. І, до речі, хто хоче Міхельсона побачити, він буде в Києві в п’ятницю, суботу, заходьте в Інтерконтиненталь і там зможете з ним обговорити питання майбутнього візиту. Я, на жаль, ні в цей раз, ні наступного в Естонію не вважаю за потрібне просто їхати, цілком підтримуючи і висловлюючи симпатію до наших колег з парламенту Естонії.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Вибачте, колеги, я долучусь до слів так само пана Немирі, і хотіла б поділитись думками, з вашого дозволу.

Ми з паном Немирею якраз тільки повернулись з Конгресу ЕРР у Валенсії. Важливий візит, і там приймалась ургентна резолюція по Україні. І от мій такий теж шок, що вперше, можливо, там 28 учасників конгресу, ми брали велику участь в підготовці, це, по суті, автори ми цієї резолюції, але були пом’якшені певні позиції щодо України. Зокрема, була вилучена пропозиція щодо виділення 0,25 відсотка ВВП на допомогу України країн ЄС. І це про ЕРР йдеться, найбільш дружня, можливо, там нам партія. І 28 депутатів проголосували, утримались за цю резолюцію. І хто це були? В основному представники Франції і Бельгії.

Тому якраз я підтримую пана Немирю, що відчуття, що потрібно дуже багато працювати з Францією зараз, працювати з Бельгією. Нам там вдалось переконати Італію, вони позитивно голосували. Але так само Німеччина, враховуючи таку заявку на лідерство, сподіваємося, що зараз Мерц буде обраний під час другої спроби канцлером, я думаю, нам треба зосередитися на цих країнах.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже.

Я розумію, що ми все-таки переносимо, так? Добре.

Дуже вам дякую. Колеги, ми вичерпали порядок денний…

 

ІОНОВА М.М. Пане голово, ми переносимо і просимо вас все ж таки поновити ті заплановані візити, особливо в такі стратегічні  країни, як Німеччина і Франція.

 

ГОЛОВУЮЧА. Так, дякую. 

 

ІОНОВА М.М. І я підтверджую, що Франція зараз надзвичайно складна, то, будь ласка, якщо можна, докладіть зусиль, щоб ми за 6 років все ж таки реалізували хоч один візит.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Юрій Олександрович може доповісти з цього питання. Я дам йому слово зараз.

Будь ласка, Юрію Олександровичу.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Шановні члени комітету, після затвердження нашого плану роботи і відповідно цих візитів було ініційовано за підписом голови комітету звернення на МЗС України, де було висловлено прохання опрацювати можливі візити, також від онлайн-зустрічей з озвученими вами парламентами держав затверджених, це США, Франція, Німеччина. З Францією у нас відбулась онлайн-зустріч з головою сенатського комітету. Більше посольство нам, на жаль, не надало пропозицій ані щодо візитів, ані щодо запрошень, ані чогось подібного.

 

НЕМИРЯ Г.М. Колеги, в мене є жахлива радикальна пропозиція. Я пропоную, не обминаючи, безумовно, МЗС, але щоб голова комітету напряму звернувся до своїх колег, голів відповідних комітетів, і сказав, що у членів нашого комітету є непереборне таке бажання вже 5 років, ну, якось так, поїхати. Тим більше, що це буде у відповідь візит. Тому що колеги з Великобританії тут кілька разів, вони встигли вже переобратися і приїхали, німці також будуть. І, до речі, Штати – важлива країна, як сьогодні сказали, після історичної угоди особливо.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Добре. Ми вас почули. Направимо офіційні листи від імені голови комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

 

НЕМИРЯ Г.М. Я також можу підписати. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто ще бажає виступити, висловитися? Я не бачу.

Тоді ми можемо завершувати наше засідання історичне. Я вам всім дякую за активну участь в нашому засіданні. І до нової зустрічі. Дуже вам дякую. До побачення.