СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України
з питань зовнішньої політики та
міжпарламентського співробітництва
12 червня 2024 року
Веде засідання голова Комітету МЕРЕЖКО О.О.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, зараз проведемо перекличку, для того щоб переконатися, що маємо достатньо наших колег, я маю на увазі членів комітету. Будь ласка.
МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є.
МОСОЛОВ Ю.О. Немиря?
НЕМИРЯ Г.М. Є.
МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна?
БАРДІНА М.О. Доброго дня. Є.
МОСОЛОВ Ю.О. Копиленко – відрядження.
Пушкаренко - відрядження.
Геращенко?
Іонова?
Кривошеєв?
КРИВОШЕЄВ І.С. Доброго ранку.
МОСОЛОВ Ю.О. Доброго ранку.
Локтіонова?
ЛОКТІОНОВА Н.В. Доброго ранку. Я є.
МОСОЛОВ Ю.О. Руденко?
РУДЕНКО О.С. Вітаю всіх! Руденко є.
МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін? Нема.
Юраш – відрядження.
Ясько – відрядження.
Яременко?
ЯРЕМЕНКО Б.В. Добрий день! Я є. І приєднуюсь до привітань. Пані Людмила, з днем народження!
БОГДАНОВА В.О. Є кворум, Сан Санич. Можемо починати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Можемо починати засідання. Дуже вам дякую, колеги.
Офіційно розпочинаємо засідання нашого комітету. Будь ласка, подивіться на порядок денний. Чи будуть у вас якісь зауваження або доповнення до порядку денного? Я не бачу.
БОГДАНОВА В.О. Андрій Андрійович, ви є? Пане Андрію?
ШАРАСЬКІН А.А. Дай боже здоров'я! Є.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
ШАРАСЬКІН А.А. Вибачте, затримався.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, у мене є два доповнення до порядку денного.
По-перше, пропоную розглянути проект Постанови "Про Звернення Верховної Ради України до Ради Європи, її Парламентської асамблеї, урядів та парламентів держав-членів з нагоди 75-річчя створення Ради Європи". Це перше.
І друге питання: стосовно проведення комітетських слухань щодо питання про ратифікацію, доцільності ратифікації Римського статуту.
У мене була дуже цікава зустріч тут, в комітеті, з секретарем Міжнародного кримінального суду. І, як ви знаєте, в Офісі Президента теж відбулась нарада, важлива нарада з цього питання. І парламент, парламентська дипломатія і Верховна Рада, зрозуміло, не повинні залишатись осторонь цього важливого процесу. Тобто є дві пропозиції: це звернення розглянути сьогодні, проект Звернення стосовно 75-ї річниці створення Ради Європи і питання про проведення комітетських слухань.
Чи будуть зауваження? Можемо консенсусом, може, прийняти чи ні, чи ставимо на голосування? На голосування. Тоді, колеги, я ставлю на голосування по черзі.
Перше питання: включити в порядок денний питання про Звернення Верховної Ради до Ради Європи. І оба, тоді обидва питання, і проведення комітетських слухань щодо ратифікації Римського статуту. Хто – за?
МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Немиря?
НЕМИРЯ Г.М. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна?
БАРДІНА М.О. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Геращенко? Немає.
Іонова? Немає.
Кривошеєв?
КРИВОШЕЄВ І.С. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Локтіонова?
ЛОКТІОНОВА Н.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Руденко?
РУДЕНКО О.С. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. Шараськін – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Яременко? Богдане Васильовичу?
ЯРЕМЕНКО Б.В. Вибачне, я не мав звуку деякий час. Порядок денний в цілому?
МОСОЛОВ Ю.О. Ні, за включення до порядку денного двох питань.
ЯРЕМЕНКО Б.В. Утримався.
МОСОЛОВ Ю.О. Утримались.
7 – за, 1 – утримався.
БОГДАНОВА В.О. Андрій Андрійович?
ШАРАСЬКІН А.А. Рішення прийнято.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.
Можемо переходити безпосередньо до розгляду питань порядку денного. І таким першим питанням у нас дуже важливе, історично важливе, підкреслюю, питання про проект Закону про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Турецької Республіки.
Я прошу до слова Тараса Андрійовича, заступника Міністра економіки України – Торгового представника України. Тарасе Андрійовичу, будь ласка, вам слово.
КАЧКА Т.А. Доброго ранку, дощового. І дуже дякую за розгляд цього питання, це справді питання рішення історичне і я би хотів трошки інакше побудувати представлення Угоди, ніж інших угод про вільну торгівлю, які ми з вами розглядали і за підтримку яких я вам дуже вдячний.
Угода між Україною та Туреччиною можливо там одна з найбільших довгобудів в історії української торгівельної політики, ми почали її переговори в 2011 році. То це скоріше всього ніхто з нас до цього, ми персонально, не належить, але Україна як держава.
І довго тривали ці переговори з кількох причин і в першу через те, що Туреччина є одним з найбільш незручних торгівельних партнерів в плані переговорів, по всьому світу. І тому це справді досить важка Угода в плані того, що в ній є багато винятків, перехідних періодів, їх набагато більше, ніж в інших угодах про вільну торгівлю.
Але для нас важлива ця угода з кількох причин. Перша – це те, що Туреччина є одним з наших найважливіших торгівельних партнерів. В нас навіть в 2023 році в воєнному, третє місце за обсягом товарообігу Туреччина посідала, у нас товарообіг складав 7 мільярдів доларів США – це співмірно з тим, що було до війни, хоча в нас там трошки змінився баланс експорту і імпорту, про що трошки буде пізніше.
До того треба додати, що в нас є невеликий товарообіг послугами, на рівні 226 мільйонів, але це власне через війну у нас було скорочення на 80 відсотків фактично обіг послугами і тому очевидно, що ці показники не дуже великі.
Друга частина, другий аргумент, чому нам справді потрібна Угода про вільну торгівлю з Туреччиною – це інтеграція країн Чорноморського басейну за винятком російської федерації. Після схвалення Угоди про вільну торгівлю з Туреччиною, у нас всі країни від Грузії до України та по периметру, тобто Грузія, Туреччина, Болгарія, Румунія, Молдову теж сюди варто зарахувати в Україна будуть працювати в єдиній системі визначення походження товарів. Це означає, що складові, які будуть надходити з Туреччини, з Грузії, з Молдови, з Болгарії можуть збиратися в Україні, експортуватися в Європейський Союз. Так само збільшується попит і на українську продукцію в сусідніх країнах тому що вона теж зараховується в тому числі в Туреччині.
І тому з цієї перспективи, це останній такий пазл інтеграції, тому що у нас з усіма державами є угоди. В усіх інших держав теж є угоди між собою. Тобто це останній пазл в цих угодах про вільну торгівлю, які дозволяють інтегруватися нам всім за винятком російської федерації. Це надзвичайно важливо буде для геополітичних речей і для економічної інтеграції, і для чіткого розмежування країн, які цивілізовано інтегруються між собою і навпаки є агресорами.
Друге про що би я хотів поговорити, це те, що, як я вже казав у нас є багато винятків, і винятків з угоди, на кількох я хотів би особливо зупинити увагу. В першу чергу ця угода є досить оригінальною з точки зору доступу на аграрний ринок Туреччини.
В нашому експорті в Туреччину досить велику частику складають зернові, ми туди експортуємо понад 1 мільйон тонн пшениці. Тим не менш в митній статистиці Туреччини цей імпорт складає не більше 50 тисяч тонн, те, чого розмитнюється на внутрішній ринок Туреччини. Весь наш експорт зернових він фактично переробляється без розмитнення в Туреччині в продукцію борошномельну і експортується далі в треті країни. І тому, коли ми вели переговори, ми прийшли до висновку, що нам набагато важливіше збільшити доступ на ринок товарів з більшою доданою вартістю таких, як там молочна продукція, м'ясна продукція з аграрних товарів, ніж створювати фактично ефемерний доступ для ринку зернових. Тому номінально у нас зернові вилучені з режиму вільної торгівлі, тому що Туреччина і так залежна від купівлі нашої продукції, натомість це дало нам змогу досить істотно збільшити доступ на ринок інших товарів з більшою доданою вартістю.
Інший аспект не менш важливий – це легка промисловість. І ви знаєте, що у нас, можливо, один з найбільш складних елементів в угоді в промисловій частині, це була, власне, частина легпрому. По-перше, у нас в угоді існує дуже багато перехідних періодів на особливо чутливу текстильну продукцію з Туреччини, тобто 5 років, 8 років, 3 роки по виду продукції досить ретельно ми пройшли. Це строки, які почнуть працювати після набрання чинності угоди, тому що про них було домовлено ще там 4-5 років, тобто це відповідно наша галузь текстильна може адаптуватись.
В угоді немає доступу на ринок публічних закупівель, це особливо важливо для текстильної промисловості. Чому? Тому що фактично, ну, і ви всі чули, що найбільш такими чутливими і делікатними питаннями були випадки, коли уніформу для Збройних Сил України замовляли в Туреччині, це було досить великим шоком для українських виробників. І тому угода досить чітко не застосовується до публічних закупівель, що дає нам можливість як уряду, як владі в Україні фактично створювати усі необхідні елементи локалізації або і взагалі недопуску там товарів турецького походження до українського ринку. Відповідно це теж додатковий захист для текстильної продукції.
Тим не менше в сам... в наші довгі дискусії з легпромом, вони говорять про те, що більша частка українських виробників одягу, взагалі там текстильної продукції, вони чекають цієї угоди, тому що вони використовують дуже багато турецької сировини. І, як я вже казав, що оце спільні правила походження дають можливість безмитного експорту до Європейського Союзу і це в цьому є перевага, і це багато хто відзначає в легпромі як перевага.
Тим не менше ми крім того всього маємо в рамках домовленості з легпромом, маємо цілу програму підтримки легпрому. Це ще в 2022 році була розроблена програма. Ми по ній намагаємося працювати, зрозуміло, що хочеться більше, але тобто та ж сама локалізація, інші речі, вони реалізуються.
Григорій Михайлович мене часто питає під час цих обговорень по угодах про вільну торгівлю щодо оцінки, ми проводили дуже ретельну оцінку цієї угоди, ми бачимо, що, ну, знову ж таки, це моделювання, тому тут цифри досить, можливо, звучать оптимістично. Але нам насправді дає... моделювання показує, що укладення цієї угоди в комплексі, тобто: мита, нетарифні бар'єри, послуги і інвестиції дає нам приросту реального ВВП на 2,7 відсотка. І це, в принципі, співмірно, тому що з Європейським Союзом такі цифри були навіть більші, тому... і з огляду на те, що це великий, великий... наш один з найбільших торгівельних партнерів, відповідно цей відсоток дуже високий. В ризиках тут ми говорили особливо про питання трудового ринку. Очевидно, що в нас посилюється конкуренція в таких виробників різних електронних компонентів, електрообладнання, двигуни, виробництво машин і електродвигунів, тобто промислова продукція, де можливий ризик скорочення обсягів виробництва і відповідно якогось, власне, в цьому сегменті негативного впливу на трудовий ринок. З іншого боку, у нас, очевидно, в таких агропродовольчих секторах як молочна продукція і інші харчові продукти, фрукти, овочі, жири та олії буде навпаки спостерігатися збільшення виробництва і попиту на робочу силу. І з цими ризиками ми теж працюємо. Лише нещодавно ми відкрили розслідування щодо можливого демпінгу з боку турецьких виробників щодо радіаторів, які використовуються в будівництві в наших з вами будинках. І ми будемо далі... Ви знаєте, що ми застосовуємо антидемпінгове мито на цемент щодо Турецької Республіки. І ми далі будемо дуже активно використовувати в тих ризикованих елементах інструменти торговельного захисту.
І завершити хочу одним, що турецька сторона так само розуміє як і ми, що ця угода містить кілька елементів, які, можливо, є застарілими, давно узгодженими і можуть викликати роздратування, зокрема у нас там є кілька тарифних квот, які є мізерними і ми домовились на письмі, уклали меморандум між Міністерством торгівлі, Міністерством економіки України, що перший торговельний комітет після укладення угоди внесе зміни відповідно до тих запитів, які надіслала України щодо істотного збільшення квот на аграрну продукцію. Чому це потрібно? Тому що турецька сторона розуміє, що їхня багаторічна практика такого дріб'язкового ставлення до укладання угод і викликає роздратування у світі, зокрема були історії і з Марокко, і з Йорданією, коли угоди або з Туреччиною або денонсувалися або розривалися. Тому вони розуміють, що треба відходити від цієї практики. І ми вже в рамках діючої угоди зможемо це зробити. І для чого це нам потрібно? Для того, щоб задати потрібну динаміку, оскільки торгівельні відносини товаропотоки між Україною і Туреччиною істотно змінюються. Ми завжди були нетто-експортером в торгівлі з Туреччиною. В умовах війни, навпаки, у нас дуже багато потрібної продукції для відбудови, для забезпечення життєдіяльності систем ми закуповували в Туреччині. І очевидно, що зараз тактично ми маємо ситуацію, коли імпорт з Туреччини є більшим ніж наш експорт. Але знову ж таки це має збалансуватися, чим стабільніше будуть умови для торгівлі, тим збалансованіше буде торгівля як така і угода про вільну торгівлю створює достатньо юридичних механізмів для того, щоб оперативно реагувати на будь-яку проблематику, яка може виникати.
Я перепрошую, що так довго, але це насправді досить важлива і чутлива угода, і тому мені хотілося її представити, власне, в такий більш детальний спосіб.
Дуже вам дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую, Тарас Андрійович.
А зараз я прошу до слова Надзвичайного і Повноважного Посла України в Турецькій Республіці Василя Мироновича Боднара. Будь ласка.
БОДНАР В.М. Шановний пане голово, шановні члени комітету, дуже дякую за запрошення. Трохи скучаю за нашою спільною роботою. Вже тривалий час ще до війни ми разом працювали, тому з приємністю згадують нашу спільну роботу.
Дійсно ця угода надзвичайно важлива. Ми її підписали буквально за два тижні до початку повномасштабного вторгнення. Процес ратифікації зайняв майже більше двох років, але вона цього варта. Насамперед два ключових моменти, які я хотів би додати до того, що сказав Тарас Андрійович.
Перший – це можливість для українських виробників повноцінно вийти на турецький ринок. Оскільки в сьогоднішніх умовах турецький ринок є доволі закритим, це як для сільськогосподарської групи товарів так і для промислових.
Другий елемент – це те, що в Туреччині є досить серйозний досвід створення, вони називаються тут об'єднані промислові зони, а в нас – індустріальні парки. І ми вже попередньо з економічним комітетом парламенту обговорювали можливість залучення певних турецьких компаній до того, щоб вони створювали подібні системи, чи схеми, функціонування таких індустріальних парків в Україні з залученням турецького бізнесу.
Крім того, у нас дуже великий об'єм можливого залучення турецьких інвестицій і компаній до відновлення України і створення сприятливих умов для того, щоб бізнеси з двох сторін почували себе комфортно і поступово отримували більше спроможностей для роботи на ринках обох країн. Це якраз відкривається цією угодою.
І, звичайно, поступово ми пізніше перейдемо і до послуг, оскільки зараз є велика потреба, наприклад, у відновленні паромного сполучення, яке було перервано у зв'язку з бойовими діями, ми зараз також над цим працюємо.
Є також у нас певне сприятливе ставлення турецької сторони щодо автомобільного сполучення. І це один із елементів, доволі важливий, для того, щоб забезпечувати постачання товарів з України до Туреччини і навпаки. А також нам треба думати, звичайно, над реіндустріалізацією України. І, враховуючи, наприклад, сектор виробництва сільськогосподарської продукції, зокрема ми експортуємо в основному зерно, а в Туреччини є доволі багато зернопереробних підприємств, які можуть бути передані чи продані в Україну за вигідними умовами, і створити в Україні переробний цикл, де ми будемо експортувати не сировину, а уже готову продукцію, яка буде конкурентна як на європейському ринку, так і на ринках Близького Сходу і Африки.
Плюс до того, створення спільних підприємств також дозволить Україні розширити географію постачання нашої продукції на ті традиційні ринки, в яких зараз Туреччина має доволі сильні позиції. Тому ця угода, безперечно, сприятиме тому, щоб і торгівля росла, і спроможності залучення турецьких інвестицій також зростали.
Інший елемент, який варто відзначити, - це те, що нам потрібно проводити також інформаційну кампанію серед українського і турецького бізнесів, який би узнавав деталі, які переваги, які можливості дає ця угода. І в цьому зв'язку ми плануємо, якщо вдасться завершити процес ратифікації, організувати візит Прем'єр-міністра України до Туреччини, обмінятися ратифікаційними грамотами, і провести декілька бізнес-форумів, які би розказували про переваги цієї угоди і можливості нею скористатись. Тому, більше того, турецький бізнес, який має досвід роботи в зонах з нестабільною політичною ситуацією і з безпековими ризиками, він також готовий, не чекаючи завершення війни, заходити на український ринок і допомагати у відновленні, створенні нових робочих місць і також посилювати оборонні спроможності України.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, пане Посол. Хотів би підкреслити, що ви залишаєтесь справжнім другом нашого комітету. Дуже вам дякуємо, згадуємо.
БОДНАР В.М. Забув ще сказати, я перепрошую. Я би хотів зразу, користуючись нагодою, поновити запрошення для проведення спільного засідання комітетів українського парламенту і турецького. І зараз ми якраз, Олександр Олександрович, працюємо над тим, щоб привести турецьку делегацію до України і провести спільні засідання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже слушна ідея. Дуже вам дякую. Сподіваємось, що зустрінемось також разом з вами на цьому заході. Дуже дякую.
Колеги, ми можемо перейти до обговорення. Я вже бачу, що Ігор Сергійович підняв руку. Будь ласка, Ігорю Сергійовичу, вам слово.
КРИВОШЕЄВ І.С. Дякую.
У мене запитання до пана Качки насправді дуже просте, можливо, навіть лаконічна відповідь влаштує. Чи якимось чином верифікувалися і перевірялися ризики того, що, наприклад, Туреччина може стати хабом таким собі для торгівлі з російською федерацією, чи ці ризики враховані під час розробки цього проекту, чи ні?
КАЧКА Т.А. Дякую.
Зрозуміло, угода підписана до повномасштабної війни і очевидно, що це не закладалося в сам текст угоди. Але зараз у нас іде досить активна робота, власне, більше з колегами з Європейського Союзу, Сполученими Штатами Америки щодо того, щоб Туреччина не була таким хабом. І, власне, в нашому діалозі особа, яка відповідає з турецького боку за Угоду про вільну торгівлю з Україною, і Мустафа Тузджу, заступник міністра торгівлі, і він так само відповідає за забезпечення і дотримання санкційного режиму турецькими компаніями. І це постійно наголошується з їхнього боку, що вони максимально цього дотримуються.
Тим не менш, чим я хочу завершити. Ми в уряді досить активно вивчаємо той механізм, який почав застосовувати Європейський Союз до товарів, в тому числі Туреччини. Насправді це передусім Туреччини, хоча він нейтральний щодо країн, щодо додаткового підтвердження, що в товарах, які імпортуються, немає російської сировини чи російських складових щодо яких існують обмеження на ввезення. Ми аналогічний інструмент так само будемо запроваджувати, в першу чергу на металургійну продукцію. Єдине, що ми якраз таки вивчаємо досвід ЄС щодо адміністрування таких додаткових документів.
Тому тут ризики з точки зору спроб використання вони були, тому що ми і так з Туреччини дуже багато веземо. І насправді треба розуміти, що угода ніяк не вплине на можливість продати в Україні турецьку продукцію, це питання лише вартості, тобто вони отримують лише додаткові речі. У нас немає якоїсь заборони на продукцію. Але, власне, той досвід, який маємо ми за 22-23 роки, і та співпраця, яка є з Європейським Союзом, вона говорить про те, що Туреччину можна контролювати з цього приводу, принаймні на імпорту України.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
Хтось ще бажає висловитися або поставити запитання?
ТИЩЕНКО М.М. Так, бажання до пана Качки. Микола Тищенко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Йдеться про членів комітету. Питання до членів комітету. Богдане Васильовичу, ви не хотіли б висловитися?
ЯРЕМЕНКО Б.В. Дякую. Ні. Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Тоді, колеги, я можу ставити на голосування це питання. Хто за те, щоб підтримати проект...
НЕМИРЯ Г.М. Вибачте, пане голово, я...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Григорію Михайловичу, ви хотіли б. Давайте, будь ласка.
НЕМИРЯ Г.М. Дійсно, ця угода, я думаю, рекордсмен часу, проведеного над її осмисленням і взагалі оформленням, тому що, ну, є, очевидно, деякі речі, які є з одного боку – симетричні, що само по собі проблема. Наприклад, питома вага сільського господарства в економіці обох країн. З іншого боку – асиметричною, але так завжди буває з різними угодами.
На мою думку, тут є ще один аспект, який відрізняє цю угоду на додаток до кількості часу років затрачених. Я, до речі, колегам надіслав інформацію ще з жовтня 2013 року, коли на той час Президент України, їм був Янукович, зустрічався з прем'єр-міністром Ердоганом і доручав якомога швидше завершити підготовку і підписання цієї угоди, це був 2013 рік, напередодні, до речі, Вільнюського саміту, який ми знаємо чим завершився.
Тут, якщо не подібна ситуація, то також ми маємо цей аспект, на який варто звернути увагу, що дійсно колеги звернули вже увагу, що це було підписано за два тижні навіть менше, до початку повномасштабної війни.
І, безумовно, вже на той час в цьому почався деякий компроміс з точки зору потреби у військово-технічному аспекті співпраці з Туреччиною, ідеться про Bayraktar і не лише про них, і в політичному аспекті стосовно вже на той час потенціалу Туреччини для якихось посередницьких зусиль, що потім ми бачили і на практиці підтвердилося.
Моя основна проблема з цією угодою полягає в тому, що моменту, коли вона була підписана Прем'єр-міністром України і відповідно турецькими колегами, радикально змінився контекст, радикально змінилася ситуація. Ті речі, які виглядали очевидними і більш-менш стабільними, передбачуваними до війни, зараз аж такими не виглядають. І фактично ми зараз ратифікуємо угоду, коли... яка була підписана до війни і ратифіковуємо ми її всередині війни. Це моя основна проблема і тому, на жаль, я не маю відповіді, можливо, Тарас Качка міг дати інформацію членам комітету стосовно яким чином наступні кроки? Чи передбачається, що вже можуть бути деякі внесені зміни до неї, тому що ясно, що економіка після війни в Україні або під час війни вже зміниться докорінно. І ті норми, ці очікування, ті стратегічні і тактичні горизонти, які бачились до війни будуть зовсім іншими.
Тому я хотів би отримати думки на цей рахунок.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
КАЧКА Т.А. Якщо можна, я прокоментую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
КАЧКА Т.А. І я дуже вдячний вам за ці коментарі, тому що це те, що нам треба обов'язково мати на увазі. У нас справді, я погоджуюсь з тим, що ми повинні дуже глибоко і ретельно враховувати, що наша торгівельна політика вона не продовжується у форматі as usual. Тобто у нас до 24 лютого 2022 року у нас було певне своєрідне розуміння, що ми інтегруємося з європейським виміром торгівлі, Туреччина, до речі, сюди теж належить. І це наша програма, якої ми притримуємося стратегічно без огляду на інші якісь чинники. Зараз динаміка в українській економіці дуже така різнобічна, в залежності від регіону, наближення фронту інших речей, дефіцит робочої сили, багато змін відбувається.
Але є базова річ, яка нам потрібна. Вона пов'язана з ним, що швидкий розвиток української економіки можливий за умови доступу на ринки зовнішні і бажано географічно близькі. Тому що будь-яке виробництво в Україні, особливо, аграрне, фактично в усіх галузях воно є має сенс, є прибутковим, коли воно орієнтовано не лише на внутрішній ринок. Тому що масштаби зовнішніх ринків набагато більші. І тому ми зараз бачимо навіть по поїздках по регіонах більше запитів щодо, власне, ратифікації цієї угоди. Це було там і в Чернігівській області, виробники обойного, цих шпалер й інших товарів для ремонту. Це металургія, яка досить обережно ставилася раніше до угод з Туреччиною, і зараз дуже активно ставлять питання номер один – доступ на ринок Туреччини для української металургійної продукції всі без винятку виробники. Про текстильну продукцію я теж з вами говорив, що зростає оця кількість запитів того, що нам потрібна ця угода. Тому ми не зупинилися на тих консультаціях, які були в 22-му році, це і далі досить живий процес.
І другий елемент, те, про що, на що ви акцентували увагу, з приводу можливої динаміки в цій угоди. Це, власне, стало предметом меморандуму, на письмі укладеного письмового документа, який був укладений в липні минулого року, 23-го року вже, власне, з розумінням, що ситуація помінялась. І, власне, тут є в нас спільне розуміння з турецькою стороною, що в тих механізмах, які передбачені угодою, ми її будемо корегувати.
Очевидно, що це трошки інший підхід, ніж ті ж самі автономні торгові заходи Європейського Союзу, які односторонні, які максимально амбітні, наскільки це можливо. Але тут, власне, якраз таки різниця в політиці міжнародній і в торгівельній політиці між ЄС і Туреччиною очевидна, і наша завдання використовувати ці нюанси у спосіб, який є на користь українському бізнесу. Я вам чесно скажу, я теж не дуже люблю історію про те, що ще там Янукович давав доручення завершувати цю Угоди про вільну торгівлю. Я далекий від того, щоб колись там прикриватися дорученнями формальними там, які керівництво держави чи уряду, чому ми завершили цю угоду, я можу чесно сказати і об'єктивно, що для українського бізнесу ця угода потрібна, в ній є недоліки очевидні, пов'язані з тим, що вона дуже довго переговорювалася. Але вона надзвичайно потрібна з тих причин, з яких я говорив – це інтеграція в Чорному морі, використання турецької сировини для розвитку експорту в Європейський Союз і інших речей.
Тому насправді цей крок треба робити, тому що ця Угода вона не лише і в жодному разі не є лише якимось там, поступкою турецькій стороні, яка теж дуже хоче цю угоду. А це насправді потрібно для нашого бізнесу, акт, який потребуватиме далі роботи над його впровадженням і це теж дуже важливо розуміти, що це не одномоментне рішення, а це буде досить тривала робота на двосторонньому рівні.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
НЕМИРЯ Г.М. Добре.
І ще одне питання стосовно цієї ж динаміки, але вже в іншому вимірі, стосовно наших ймовірних майбутніх переговорів про членство в Європейському Союзі. Які ви бачите тут потенційні проблеми з точки зору часових параметрів ну і змістовно особливо?
КАЧКА Т.А. Ви маєте на увазі контекст турецької угоди і нашого вступу, чи в цілому?
НЕМИРЯ Г.М. Так.
КАЧКА Т.А. В нас є розуміння, що угоди, у нас немає окремого підходу до Туреччини, у нас є, в цілому є домовленість з Європейським Союзом щодо тих торгівельних угод, які укладає Україна. Ми розуміємо, що з моменту вступу в Європейський Союз ми денонсуємо фактично всі угоди про вільну торгівлю, які в нас є з третіми країнами, тому що ми будемо користуватися і використовувати лише угоди, які має Європейський Союз як єдине утворення.
Це створює і плюси і мінуси своєрідні, у відносинах з Японією наприклад, ми це вже врахували і тому ми з японською стороною концентруємося на тих угодах, які можуть працювати і далі, коли ми станемо членом Європейського Союзу. Наприклад там торгівельні аспекти інвестиційної діяльності, коли відкриваємо ринок для заходу японських компаній чи українських компаній в Японію. Це вирішують окремі держави-члени Європейського Союзу, відповідно ми будемо мати таку угоду, але ми не входимо з ними в переговори по тарифах на аграрну продукцію тощо.
Тому Європейський Союз досить чітко свідомий цих всіх речей. Якщо у нас будуть якісь наступні угоди, вони будуть мати навіть і де-юре тимчасовий характер. Але навіть ця угода, вона теж є тимчасовою. Треба розуміти, що після того як ми вступимо в ЄС, у нас... Точніше навіть не так. Вона буде тимчасовою для промислової продукції, тому що там діє митний союз між Європейським Союзом і Туреччиною, і Україна відповідно стане частиною цього митного союзу. І тому нам зараз потрібен досвід роботи в спільних рамках правил походження для того, щоб цей, власне, спільний простір, виробничий, нормальний, вже буди в нього залученим дуже добре.
Щодо аграрної продукції Туреччина зараз активно намагається передомовитись з Європейським Союзом. І, очевидно, що для нас це буде теж питання як врегулювати питання торгівлі аграрною продукцією між Україною і Туреччиною, коли Україна стане частиною Європейського Союзу. Це питання поки що відкрите абсолютно, ніхто не має до нього чіткого рецепту чи це буде двостороння угода, чи це буде якась зміна угоди між ЄС і Туреччиною, щоб врахувала ці речі. Це якраз-таки питання, які є на радарі Європейського Союзу, в нас, але немає такого чіткого алгоритму дій і чим це все закінчиться.
Дякую.
НЕМИРЯ Г.М. Останнє коротке запитання в контексті запропонованої ратифікації. Останні кілька років таким феноменом, на який звертали всі економісти світові – це шалена девальвація турецької ліри. Це серйозний фактор, який відповідно з точки зору політики уряду Ердогана мав би стимулювати експорт турецький і так далі. В цьому контексті темпи девальвації, можливо, зараз це трошки міняється, які тут ризики вбачаються?
Чи не є це таким відповідним стимулюванням турецького експорту, який зробить його більш конкурентоспроможний, ніж український експорт?
КАЧКА Т.А. Дуже складне питання для нас. Тому що ми, на відміну від Сполучених Штатів Америки, не маємо у своєму законодавстві, власне, інструменту протидії таким валютним маніпуляціям. Це правда, але це також виклики для Європейського Союзу. Ми відчуваємо, що скоріше за все буде така активна девальвація, вона буде проявлятися в збільшенні запитів на застосування заходів торгівельного захисту, там антидемпінгових або субсидаційних, або інших спеціальних заходів. І ми бачимо, що скоріше за все ця практика буде лише більшати, тому що навіть зараз запитів щодо турецької продукції... номер два після китайської продукції.
Тому очевидно, що на мікрорівні реакція з боку підприємств буде, ми будемо це використовувати. На макрорівні, я думаю, що ми будемо, от власне, на наступному тижні буде слухання в Комітеті економічної політики щодо законодавства щодо торгівельного захисту, ми там будемо порушувати теж питання, що для нас важливо було б мати в нашому законодавстві такі інструментарії теж.
Дякую.
НЕМИРЯ Г.М. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колеги, можу ставити на голосування це питання? Ставлю на голосування, хто за те, щоб підтримати проект Закону про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Турецької Республіки. Хто – за?
МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Немиря?
НЕМИРЯ Г.М. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна? Пані Марино?
Геращенко?
ГЕРАЩЕНКО І.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Іонова? Пані Марія?
ІОНОВА М.М. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.
Кривошеєв? Пане Ігорю?
КРИВОШЕЄВ І.С. Кривошеєв – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.
Локтіонова?
ЛОКТІОНОВА Н.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.
Руденко?
РУДЕНКО О.С. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. Шараськін – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Юраш?
ЮРАШ С.А. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Яременко?
ЯРЕМЕНКО Б.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. 10 – за.
Андрій Андрійович?
ШАРАСЬКІН А.А. Рішення прийнято.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. І дуже дякую…
КАЧКА Т.А. Дякую вам теж.
ГОЛОВУЮЧИЙ. …і Тарасу Андрійовичу, і Василю Мироновичу за участь в роботі комітету і сподіваюся на наступне наше, на продовження наших зустрічей. Дуже вам дякую. До побачення, колеги.
А ми переходимо до розгляду наступного питання порядку денного про… масштабного питання про ефективність роботи депутатських груп Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з іноземними країнами (по регіонах). Ми розглядаємо це питання на доручення Голови Верховної Ради і на виконання контрольної функції парламенту і комітету.
Я прошу до слова Євгена Петровича Перебийніса, так, заступника міністра. Ні?
ПЕРЕБИЙНІС Є.П. Так, Олександре Олександровичу, я на місці. Доброго дня вам. Чути мене?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так, зараз.
БОГДАНОВА В.О. Сан Санич… (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз тоді ми почнемо з таблиці. Будь ласка, колеги, подивіться, члени комітету, таблицю, яку вчора було направлено вам. Чи будуть якісь запитання по цій таблиці, чи, може, хтось бажає виступити?
НЕМИРЯ Г.М. В мене є, можливо, я не ту табличку бачив, але там немає двох слонів в цій табличці. Двох слонів немає. Один слон американський, інший китайський. Що у нас з групами дружби з цими слонами?
БОГДАНОВА В.О. Справа в тім, що ми сьогодні розглядаємо роботу тільки груп дружби Європи. Вони розбиті, групи дружби розбиті по регіонах і ми будемо готувати на наступне засідання Америку Південну і Північну, Азію, Африку, тому що запросити всіх, скільки їх, 90, на одне засідання ми би не змогли.
НЕМИРЯ Г.М. А у нас в порядку денному, я пропустив, написано Європи?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, тут не написано. Але написано по регіонах.
НЕМИРЯ Г.М Тому я і задаю питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми розпочинаємо цей процес розгляду по регіонах, тобто вирішили розпочати з Європи, а потім перейти до слонів і панд.
БОГДАНОВА В.О. Ми розпочали з Європи, тому що саме по цьому регіону більше за все отримали звітів, по іншим регіонам їх значно менше. Секретаріат працює з керівництвом груп дружби, з помічниками народних депутатів, нагадує, просить, заохочує для того, щоб отримати звіти.
НЕМИРЯ Г.М. Зрозуміло, зрозуміло. Так. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, якщо немає питань, то тоді я прошу слова заступника міністра закордонних справ Євгена Петровича, будь ласка.
ПЕРЕБИЙНІС Є.П. Шановний Олександр Олександрович, шановні члени комітету. Я насамперед хотів би вам дуже подякувати за те, що ви порушили це питання і, власне, винесли його на обговорення, оскільки ми як Міністерство закордонних справ розглядаємо парламентську дипломатію і, зокрема ті заходи, які здійснюються по лінії так званих груп дружби або груп міжпарламентського співробітництва з іноземними державами як надзвичайно важливий напрямок нашої міжнародної діяльності. І ми його абсолютно чітко розглядаємо в контексті всіх тих зусиль, які здійснюються на державному рівні Президентом, урядом, Міністерством закордонних справ, нашими дипломатичними установами і, зокрема, Верховною Радою.
І ми завжди надавали і будемо надавати сприяння розвитку таких відносин, оскільки вбачаємо в цьому надзвичайно, ну, можна сказати, користь для держави, оскільки депутати по лінії груп дружби не рідко, дуже часто це ми бачимо, у практичній роботі можуть досягати тих, скажімо так, результатів, які можливо не завжди вдається зробити дипломатам по офіційній лінії дипломатичних відносин з цією чи іншою країною. Тому ми тільки заохочуємо роботу по лінії груп дружби і завжди, як я сказав, надаємо відповідну підтримку цьому і багатьох з керівників, членів груп дружби ми знаємо особисто. Я хотів би сказати, що я зараз не буду зупинятися, можливо, на конкретних країнах, тому що я не бачив тих табличок, про які ви говорите. Це, мабуть, ваші внутрішні. Але я просто скажу, що, звісно, є різниця по конкретних країнах.
Є країни, де діяльність груп дружби є надзвичайно активною і результативною. Є країни, де, скажімо, є необхідність активізації роботи по лінії груп дружби.
Є країни, де на жаль, є такі природні причини того, що не вдається активізувати роботу. Наприклад, ті чи інші країни, вони взагалі не практикують створення груп дружби. Є країни, де ці групи дружби існують, але з того боку не існує якогось такого особливого інтересу і активності. І тут ми бачимо завдання наших посольств, наших послів в тому, щоб стимулювати таку ініціативу і таку активність з того боку. Але загалом я би сказав, що групи дружби працюють. Вони виявляють в більшості випадків ініціативу і надзвичайно сприяють тому, щоб наші відносини з тими чи іншими країнами розвивалися активно. Існує звичайно такий елемент як парламентські цикли в тих чи інших країнах. І це ми також маємо враховувати у своїй роботі, оскільки десь парламент тієї чи іншої країни вже підходить до завершення своїх повноважень. І, очевидно, тут уже потрібно нам дивитися в майбутнє, дивитися вперед, як ми будемо вибудовувати відносини вже в новому складі парламенту.
Десь вибори тільки відбулися, і групи дружби ще не були створені. І тут також є ця робота і наших дипломатів, в тому, щоб парламенти тієї чи іншої країни не затягували формування таких груп дружби.
В певних країнах, мабуть, оскільки ми сьогодні говоримо про європейські держави, то таких, звісно, меншість. Але є країни, де на сьогодні не створене таке, дуже позитивне тло для розвитку наших відносин. І тут, можливо, потрібно також тактично перечекати, коли з'явиться більш позитивне тло для наших відносин. Тобто є дуже багато різних випадків. І я бачу сьогоднішню зустріч як можливість нам обмінятися думками щодо того, як ми можемо покращити міжпарламентське співробітництво.
В нас є, звичайно, власні дані щодо того, як ті чи інші відносини розвиваються з конкретними країнами, за даними наших посольств, але ми були б дуже вдячні, якби ми отримали сьогодні якусь зворотну реакцію і з вашого боку, які ви бачите, скажімо, резерви щодо нашої взаємодії у розвитку міжпарламентської дипломатії, зокрема по лінії груп дружби.
Тому, будь ласка, якщо є питання до нас, ми готові. Тут сьогодні присутні директори департаментів, відповідно першого і другого європейських департаментів Міністерства закордонних справ, який безпосередньо курують ті чи інші країни. І вони також будуть готові або відповісти на ваші запитання, або, скажімо так, сприйняти ті побажання й ініціативи, й ідеї, які, можливо, будуть озвучені сьогодні вам.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, колеги.
Зараз надамо слово головам або співголовам груп дружби, хто бажає вступити. Я бачу, пан Микола Княжицький хотів би і пані Галина Михайлюк тобто. Будь ласка, почнемо з пана Миколи Княжицького, потім пані Галина Михайлюк, а потім пан Радуцький. Будь ласка.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую, шановний пане голово, шановний пане заступнику міністра, шановні колеги. Я маю честь бути співголовою разом з колегою Ковальовим з фракції "слуг народу", групи міжпарламентської стосунків з Польською Республікою. Різні в нас були етапи і періоди співпраці і так, як і різні були в нас стосунки протягом останніх років, усі дві теми, очевидно, направляли.
Абсолютно вірно було сказано паном заступником міністра, що є різні цикли. Якщо в попередньому складі парламенту, по-перше, нам заважав COVID довгий час ефективно працювати і нам доводилося проводити зустрічі через інтернет, їх було декілька. Позитивним є те, і в тому числі з ініціативи колеги Ковальова ми запрошували і брали участь в наших засіданнях, які відбувалися через мережу "Інтернет", і міністри з обох боків, де обговорювалися питання не лише парламентської співпраці, а й конкретної співпраці на рівні міністрів.
Пройшли вибори в польський парламент, обрано і ми педалювали це, маючи контакти з керівництвом парламенту, з МЗС Польської Республіки, максимально швидке створення групи дружби. Її було створено, був перший візит групи дружби в Україну. Зараз ми готуємо фактично в липні, мав бути зараз, але вибори до Європейського Парламенту трошки його перенесли, будемо звертатися до керівництва парламенту, коли отримаємо запрошення, щоб організувати такий візит представників нашої групи дружби в Польщу. Це для нас справді надзвичайно важливий напрямок, оскільки, як ми всі чудово розуміємо, ця країна для нас, як може бути найбільшим союзником у нашій європейській інтеграції, так, на жаль, може бути і найбільшим гальмом, особливо коли ми беремо до уваги ті проблеми, які є в наших економічних стосунках, зокрема, питання сільського господарства, які були у всіх на слуху. І ми намагаємося робити все, щоб у той чи інший спосіб ці проблеми розв'язувати.
Був візит польської групи дружби з новообраним головою паном Босацьким, ми зустрічалися із паном Перебийносом і з іншими керівниками українських відомств. Були в парламенті, провели засідання групи дружби.
І хотів лише подякувати, по-перше, МЗС, тому що дружба дружбою, але інколи бувають проблеми, які потрібно вирішувати, зокрема, коли гостро стояла проблема блокування кордону, яка почалася ще при минулій каденції парламенту, при минулій владі, і, на жаль, продовжилася вже при новообраній владі, то і я, і колега Ковальов, і інші члени нашої групи робили все можливе для того, щоб донести точку зору України і до польського суспільства, і до польських політиків. І тут співпраця з МЗС у нас була напрочуд ефективною. Тому що не було нашого такого звернення до МЗС, де ми запрошували певні дані для того, щоб навіть використати їх і в аргументах, в розмові з польськими колегами чи в публікаціях в польській пресі, які були, де б ми не отримували відповіді. Ця відповідь була максимально ефективною. Так само, між іншим, ефективною була співпраця з Міністерством сільського господарства. На той час пан Сольський очолював міністерство.
Але деякі міністерства і відомства навпаки якось не дуже активно з нами співпрацювали, не усвідомлюючи важливості того, що ми робимо. Бо те, що ми робимо, насправді ми робимо не для тої чи іншої партії, бо ми всі знаходимося в різних партіях, а робимо для країни. І наприклад, відповіді від Міністерства інфраструктури нам довелося чекати дуже довго, а вона була нам вкрай необхідною. І так само від деяких інших відомств. Тому проблема, яка існує, оскільки зараз у нас це питання нашої європейської інтеграції воно ж буде відбуватися в тому числі і на рівні розмов з країнами-членами Європейського Союзу. Після останніх виборів Польща буде мати дуже велику репрезентацію в Європейському Союзі завдяки своєму розміру і так само велику репрезентацію в Європейській народній партії, яка отримала більшість. І через те від позиції Польщі багато в чому будуть залежати і перемовини і про подальшу фінансову підтримку України, про використання тієї підтримки, яка є, бо там ставляться певні умови. І в питаннях нашого... перемовин щодо нашого членства і процесу нашого членства, входження до членства, яке має розпочатися, як сказала буквально вчора Урсула фон дер Ляєн в Берліні, вже в червні.
Тому тут двосторонні стосунки з європейськими країнами будуть вкрай важливими. І я був би надзвичайно вдячний, якби, можливо, нам вдалося організувати і таку зустріч разом з Міністерством закордонних справ, з представниками інших міністерств і відомств для того, щоб обговорити ті проблемні моменти, які є з різними країнами, в нашому випадку це проблемні моменти з Польщею, для того, щоб ми могли ефективно їх обговорювати і стати таким майданчиком для цього обговорення із запрошенням представників урядів для нашої подальшої європейської інтеграції, щоб знімати ті болючі моменти, які є і які, напевно, будуть виникати.
Мені здається, що тут роль парламентських груп дружби буде надзвичайно великою і відповідальною, особливо в той період, який зараз наступає.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, пані Галина, вам слово.
МИХАЙЛЮК Г.О. Доброго дня, шановні колеги! Я представляю групу дружби з Норвегією. Вже два місяці як мене обрали головою групи дружби Норвегії разом із моїм колегою з "Батьківщини" Сергієм Тарутою.
Ми здійснили візит до Норвегії в березні цього року на запрошення парламенту, за ініціативою парламенту Норвегії. В склад делегації входили шість депутатських фракцій та груп, це і "Європейська солідарність", "Батьківщина", "Голос", "За майбутнє", "Довіра" і також два представники від "Слуги народу".
Хочу сказати, що так в Норвегії групи дружби лише із сусідніми державами. Але під час візиту, вже на другий день перебування там ми створили групу дружби з Україною, була там у нас інтенсивна діяльність з цього приводу. І зараз відбувається таке посилення комунікацій у зв'язку з тим, що група дружби довгий час була без голови, група дружби в Україні. Тому за результатами нашого візиту в Норвегію виникла необхідність переформувати склад керівництва групи дружби з Норвегією в Україні і саме тому в квітні цю групу дружби очолила я і Сергій Тарута.
У нас були зустрічі на вищому рівні в парламенті, міністр оборони. Ми відвідували завод, який виробляє (Нерозбірливо), багато спільних моментів для співпраці. Але є дві основних проблеми, мені здається, це перше, те що у нас там тимчасовий повірений, а не посол вже багато років. Все одно, якщо порівняти статус і involvement людини, то все ж таки у мене питання до МЗС. Коли у нас буде посол? І друге питання. Військовий аташе у нас на декілька країн. В Норвегії немає людини, яка постійно займається обороною. Тобто військовий аташе, він знаходиться в Стокгольмі, інколи приїжджає в Осло. Але все ж таки, якщо ми говоримо, що для нас дуже пріоритетний скандинавський регіон, там неймовірна все ж таки підтримка України, бронезаводи, які готові розширюватися. І ми бачили, ми говорили про спільне виробництво з Україною. Вони постачають нам двигуни, все інше в Україні ми можемо виробляти. Більше як би деталей не буду розповсюджувати через таку закритість інформації, але це неможливо, щоб одна людина на декілька країн, і коли ми говоримо про війну в Україні і необхідність пріоритезувати цей напрям. Тому дуже велике прохання до МЗС все ж таки посилити склад посольства України в Норвегії послом в першу чергу. І по-друге – військовим аташе, яке буде 24/7 займатися оборонними питаннями. Тому що там взагалі немає… вони (looking forward to help) вже я за результатами візиту в травні цього місяця на полях Парламентської асамблеї НАТО мала зустріч офіційну з норвежською делегацією. І вони нам кажуть: ти просила, от ми і збільшили плюс 6 мільйонів євро на цей рік, а на програму Нансена на 5 років Україні. Ми просили, щоб вони чи перенесли з 27-го року. Зараз більше коштів виділили на Україну саме на military складову, тому що там є цивільна складова, є military складова, це додаткові кошти також залучені. Тобто дуже приємно було в травні бачити, що є зрушення за результатами візиту, який ми здійснили в кінці березня.
Тобто у нас зараз дуже така інтенсивна співпраця, тому що вона поновлена у березні була. І велике прохання, щоб МЗС також нас підсилювало, підтримувало в цьому напрямку, група дружби збирається приїхати у вересні до нас, група дружби Норвегії України. Також ми очікуємо візит пана спікера Масуда Гарахані на 24 серпня. І зі своєї сторони я на постійному контакті з колегами з Норвегії. Наша делегація, яка їздила, представники шести фракцій та груп, ми також максимально всі активно в різні процеси, які пов'язані з Норвегією, долучені. Тому дуже прошу звернути увагу на цю країну і все ж таки виділити додатковий бюджет, додаткових людей, тому що ми вбачаємо великий потенціал для співпраці.
Дякую. Буду готова відповісти на ваші питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Можна уточнити? Пане голово, можна уточнити у пані Галі? Це Ірина Геращенко, вибачте, без відео.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Дуже дякую.
Дуже цікаво, пані Галю, а уточніть, будь ласка, хто від "Європейської солідарності" був у березні у відрядженні?
Дуже дякую.
МИХАЙЛЮК Г.О. Сергій Алєксєєв був від "Європейської солідарності".
ГЕРАЩЕНКО І.В. Дуже дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колеги, Михайло Борисович і завершуємо наше обговорення. Будь ласка, Михайле Борисовичу, вам слово. Мікрофон, увімкніть, будь ласка, мікрофон, бо не чутно.
РАДУЦЬКИЙ М.Б. Вибачте. Дякую, пане голово. Дякую, шановні колеги. Дуже важливе питання. І хотів би сказати, у мене декілька груп, просто користуючись, що сьогодні тут присутній представник міністерства зовнішніх стосунків. Пане Євгене, вітаю!
Дивіться, в нас сьогодні, якщо з європейськими країнами, не враховуючи Угорщину і Словаччину, більш-менш зрозуміло, вони на нашому боці, і що стосується Молдови, групу дружби з якою я представляю, в нас там взагалі навіть спікер молдовського парламенту спілкується українською.
Єдине що, ну, дуже гарно все, і подяка послу, подяка МЗС, в нас ніколи немає проблем з підготовкою наших візитів, що їхніх до нас, що наших до них, але хотів би наголосити: в державі Молдова етнічних українців 200 тисяч проживає на сьогоднішній день, і всі ці 200 тисяч, вони, на жаль, чекають руського миру. Вони не знають українську, вони розмовляють російською, і для них Путін… Причому це не Придністров'я, це північ Молдови.
Мені здається, що тут нам треба спільно з МЗС - ми стукаємо, але нас не дуже чують, - там треба зараз організувати покази. Це те, про що просить і уряд Молдови, і Президент, і спікер парламенту. В нас є дуже серйозні продукти, кінематографічні, документальні, які Україна зняла останнім часом: про Бучу і всі інші звірства країни-агресора. Молдова готова надавати ефіри на державному телебаченні, на супутникових каналах. Тут треба МЗС долучатись, мені так здається, з Мінкультом, вони без прав на трансляцію не можуть це транслювати.
Вибачте, ми коли пішли з колегою Стефанчуком на ефір ТВ… (Не чути) Молдова – це опозиційний так званий канал, який сьогодні підтримує євроінтеграцію і пані Санду, хоча зазвичай це опозиційний канал, вони на сьогоднішній день нас просили розмовляти російською, бо вони розраховують на 200 тисяч українців, і нас попросили розмовляти російською, бо ті українці не знають української.
Тому тут в мене прохання до МЗС і до уряду з Мінкультом вирішити питання. Ми про все домовились, нам дадуть ефіри в прайм-таймі на всіх каналах Молдови для того, щоб демонструвати звірства про Азовсталь, це "20 днів Маріуполя". Нам треба просто, щоб МЗС якось спромігся взяти права для одноразового показу на телебаченні Молдови. Вони не вірять, що Росія таке може робити, чесно вам кажу, 200 тисяч людей, ми з ними спілкувались, ми об'їхали всі села, вони не вірять, вони кажуть, що це українські націоналісти все вигадують, це люди, які з нами на кордоні, спільний кордон мають.
Якщо молдовани спілкуються українською, то українці спілкуються російською. Оце велике прохання до МЗС або суто на депутатському рівні ми це вирішити, на жаль, не можемо, а далі всю організацію ми беремо на себе.
І ви бачили пані Санду вчора вітала нашу збірну в Україні, це було особисте прохання голови групи дружби, пана... (Не чути) до неї і наша з колегами з групи дружби, вона прийшла і навіть там Молдова вже ображається на неї, що вона вітала збірну України з перемогою, посміхалась, коли Україна забивала голи. З Молдовою, я ж кажу, ми на політичному рівні все дуже добре, у нас є проблема з етнічними українцями.
І користуючись нагодою, буквально пів хвилини, дивіться, і Президент, і Андрій Борисович Єрмак неодноразово наголошували, що для нас сьогодні в Україні дуже важлива Південно-Східна Азія і Глобальний Південь так званий.
Дивіться, у нас є можливість, у нас я про країну таку, як Нігерія, дуже важлива країна на Глобальному Півдні і там є проблема. Там посол дуже боїться робити якісь кроки, бо ми йому кажемо там керівництво країни готове зустрічати делегацію на чолі з Першим віцеспікером, але там треба, посол каже, це треба, щоб МЗС мені дало вказівку, щоб я написав офіційно, це Нігерія вони вимагають офіційного звернення посольства. Якщо вам не важко дайте дозвіл послу написати прохання на Президента Нігерії, що готується група парламентів українських готова приїхати і розмовляти. Це нафтова країна і для нас, мені здається, вони дуже важливі.
Дякую. вибачте, що в не в регламент, не в питання Європи, але глобальний Південь для нас дуже важливий.
НЕМИРЯ Г.М. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
Колеги, хотів завершити обговорення, але з'явилося ще дві руки, тобто надамо можливість виступити і потім завершимо. Це Ірина Володимирівна і пан Ростислав.
Дякую.
Ірина Володимирівна, будь ласка.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Дуже дякую.
Дякую, колеги, було цікаво обмінятися думками. Дякуємо за роботу груп дружби – це дійсно дуже важливо. А на що я хотіла би акцентувати увагу і колег і міністра.
По-перше, пан Радуцький підняв дуже важливу тему – це зв'язок і з діаспорами по суті і новими діаспорами, в тому числі і мовний зв'язок.
Ви знаєте, він починається взагалі з потяга навіть. Пан Радуцький говорить про людей, які там роками живуть в Молдові, а якщо ви хоч раз їздили потягом, який іде з Польщі в Україну, там в принципі всі нові наші люди, які виїхали з 2022 року – це нова чи діаспора, чи ті, хто повернуться, це вже як бог дасть і як ми сформуємо умови. Вони всі говорять російською і звичайно це означає повний розрив з реальністю, повний відрив від ситуації в Україні і таке інше.
І я неодноразово виходила з ініціативою і до Укрзалізниці, що якась така м'яка українізація, вона має бути в потязі. Починаючи від якогось там, ну знаєте, коли ти в Інтерсіті сідаєш і їдеш територією України, там з Києва в Краматорськ, там ідуть оголошення, що в країні триває важка війна, подякуємо Збройним Силам України.
Нічого подібного немає в цих міжнародних потягах, ми там вітаємо вас, українською. Ну потрібно такі програми там почати впроваджувати, аби люди ну якось трошечки розуміли, що відбувається в Україні і чому оце одна з важливих ідентифікаційних маркерів, за які ми теж воюємо.
Тому моя ідея і пропозиція, щоби все-таки можливо на рівні і уряду ви ці теми обговорювали. Нічого дійсно не робиться для того, аби українських біженців тримати в українському інформаційному, гуманітарному і ідеологічному просторі – це перше.
Друге. Підняли питання військових аташе, дуже велика проблема в європейських країнах і ми багато де це бачили, з консульствами, вони перевантажені і все-таки з цим теж треба працювати. І от з Марією Іоновою ми неодноразово чули від наших міжнародних партнерів і колег. Вони вважають, що перезавантаженість наших консульств теж впливає, знаєте, на такий зв'язок з людьми, які виїхали, і навіть готові би були давати, враховуючи наш скромний бюджет, МЗС такі додаткові робочі місця хоча би для виконання технічної роботи. Можливо, обговоріть це на рівні наших контактів з міжнародними партнерами або залучайте до цієї роботи вже біженців, які вже пройшли там і мовну адаптацію, і таке інше, аби консульства були розвантажені на рівні хоча би технічної роботи, заповнення документів і таке інше. Це друге.
І третє. Ви знаєте, я рада дуже за колег, в яких немає проблем з виїздом за кордон, ані в Галини Михайлюк, ані в пана Радуцького. На жаль, така історія є не з усіма. Ми неодноразово піднімали проблему, на жаль, заблокованості міжпарламентської роботи для багатьох членів зокрема нашої команди. В нас, дійсно, вибірковий тут підхід щодо дозволу на відрядження членів "Європейської солідарності". Це дуже неправильно, тому що за кордоном ми всі займаємо одну проукраїнську позицію під українським прапором. Очевидно, що це позиція Офісу Президента. На жаль, цьому підігрує Голова Верховної Ради. На жаль, МЗС тут займає мовчазну політику і позицію.
Я не належу до людей, які готові тут мовчати і тому, пане Євгене, нам треба разом все-таки доносити позицію, що зараз час активізації зусиль, починаючи від Франції, де буде дуже важка ситуація, в парламенті небагато людей, які там французькою, наприклад, володіють, закінчуючи іншими країнами. З Німеччиною пропри все треба більше працювати і з Америкою. З Америкою… нам зараз блокують відрядження на з'їзд республіканців, мені, Марії, Петру. Це ж не нормально, що робиться взагалі. І це питання я хотіла ще раз публічно підняти.
Дуже дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.
Стосовно відряджень, за цей рік я був два рази у відрядженнях. Я так думаю, що, можливо, представники опозиції менше були у відрядженнях чи більше, я не знаю навіть. Тобто, мені здається, треба також іноді порівнювати, хто скільки їздить у відрядження.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую, пане, шановний пане голово. Дякую.
Дуже коротка репліка. Я абсолютно не хочу з вами сперечатися. По-перше, це не змагання. Міжпарламентська діяльність – це не змагання, це, вибачте, будь ласка, вибір кожного депутата і його реалізація свого депутатського мандату. Тому я не збираюся нічого тут порівнювати і це не потрібно. Це перше.
Друге. Якщо ви хочете знати мою думку, я вважаю, що те, що зараз ви не в Берліні як голова комітету, а в Україні – це ганьба і для нашого комітету, і для парламенту. І те, що в делегації від "Слуг народу" є Торохтій і інші люди, які абсолютно не мають жодного відношення до міжпарламентської діяльності, до міжнародної політики, а ви як голова комітету – тут, це просто "двійка" велика з мінусом керівництву парламенту, яке формувало цю делегацію, вам, тому що ви мали поставити умову, що ви там маєте бути і представляти наш комітет. І там зараз дуже важливі зустрічі на рівні... теж є зустріч з Ротом – вашим візаві в Бундестазі. І ви тут абсолютно не є позитивним прикладом.
Я перепрошую за прямоту, але ж ми відверто в колі друзів без камер говоримо. Дуже дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, да, я згоден, що ми в колі друзів і тому, може, не варто ставити один одному оцінки.
Будь ласка, пан Ростислав.
ТІСТИК Р.Я. Так. Доброго дня, колеги! Доброго дня, Євген Петрович! Радий вас чути і бачити. Дивіться, я постараюся досить коротенько, бо, в принципі, як такі зауваження ми, в принципі, вже озвучили. Але нагадаю колегам, я є співголовою у групі дружби з Чехією і Євгену Петровичу це теж дуже близьке питання, тому що якраз саме після його підвищення ми постійно чуємо, скажімо, якраз численні звернення: коли вже буде посол?
Постійно на це звертаю увагу і Дмитра Івановича, і Андрія Борисовича, і всіх, кого тільки можливо, хто до цього дотичний. Але, Іван Петрович, ми знаємо з вами ситуацію, що агреман вже давно підписаний і як би вроде би всі документи, там вже чую вже крайнє, що там якась крайня вже якась перевірка в НАЗК і так далі, і так далі. Але направду тільки минулого тижня був в Чехії і знову на всіх зустрічах: ну, коли вже ця ситуація зміниться?
Більше того хочу повідомити, що це питання стоїть не тільки з представників чи колег чеського парламенту чи сенату, а особливо гостро звертаю вашу увагу на якраз наших українців, які живуть там вже роками. Особливо нам відомі разом з вами, які... ви, до речі, мене познайомили з громадськими організаціями, вони численно звертають увагу саме на це питання.
Не буду деталізувати, я думаю Євген Петрович абсолютно знає прекрасно всю ситуацію. Але постійно-постійно я стараюся в кожен свій візит зробити хоча б мінімум три зустрічі з громадськістю, з нашими українцями, і постійно питання номер один. У мене точно немає питань до аташе, точно немає питань до інших представників, але ви розумієте, про що йде мова абсолютно. І тому гостро звертаю увагу на те, що призначення посла... вже говорили про те, що буде на кінець червня. Ми на кінець червня спланували велику поїздку з широкою делегацією, хочу повідомити, до речі, колеги, де більшістю якраз є інші представники, а не фракції "Слуга народу" якраз у цій делегації, великою делегацією підтримати новопризначеного посла, як вже це було обумовлено там на кінець червня. І знову я бачу ситуація затягується, і вона, можливо, затягнеться не тільки на червень, може не тільки на липень, а далі, напевно, до серпня, до другої річниці відсутності посла саме в Чехії.
І друге питання, якраз яке зв'язано з, скажемо так, Глобальним Півднем. Я дуже дякую усім колегам з профільного комітету, абсолютно всім щиро за те, що підтримали створення якраз групи дружби з Ватиканом. Хочу вам повідомити так між іншим... З їхньої сторони вже, до речі, призначений, так би мовити, візаві, і це є перший заступник їхнього, скажемо, секретаріату з іноземних відносин. Найближчим часом планується так само і його візит, і численні запрошення до державного секретаря, який, ми сподіваємося, підтримується з візитом в Україну.
І безпосередньо робота в цьому напрямку рухається. В суботу була дуже важлива зустріч. В неділю були сказані якраз чіткі слова про Україну і про саміт миру. І так само хочу повідомити, що о третій годині теж будуть потужні слова сказано в підтримку саме цього якраз саміту. І робота певною мірою проводиться, но ми стараємося посилити наші стосунки і на цьому напрямку, хоча якби тяжко там не було, але повинні боротися.
Євгене Петровичу, до вас тільки одне питання стосовно якраз Чехії. Воно вже максимально кричуще, в будь-якому листуванні, в будь-яких дзвінках це питання просто в кожному дзвінку. І те саме зараз з Берліну отримуємо масу фотографій різних колег з Чехії, і у них у всіх запитання, коли вже ми побачимося на хоч одному, скажемо, з таких форумів по відбудові. Бо вони постійно присутні, а наших голів груп дружби теж, на жаль, мушу підтримати, на радість, пані Ірину, що наших навіть голів дружб немає абсолютно на цьому форумі. І натомість я теж бачу велике якесь представництво різних колег і хотілося б теж зрозуміти, які контакти, чи які інвестиції ми будемо залучати?
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Дякую за обговорення цього важливого питання. Ми беремо до відома цю інформацію і працюємо в цьому напрямку далі.
Дуже вам дякую, Євгене Петровичу, і до наступної нашої зустрічі. Ми будемо продовжувати по регіонах розглядати це питання.
Дякую...
НЕМИРЯ Г.М. Колеги, я пропонував би, я дякую колегам, які вже хотіли висловитись, але серед членів комітету я думаю ми маємо деякі акценти розставити, для того, щоб це не було просто звіт заради галочки. Ми маємо констатувати, якщо ми беремо до відома, що менше половини існуючих груп з Європою взагалі надали звіти, менше половини. Друге питання, я навіть не торкаюся якості звітів. Це перше.
Друге. Стосовно таблиці мені незрозуміло чому там відсутні щодо європейських країн: Грузія, Азербайджан, Вірменія, ми до чого їх відносимо ці країни? До речі, там немає Люксембургу, якщо не помиляюсь також, по-моєму це також Європа...
МОСОЛОВ Ю.О. Григорій Михайлович, є Люксембург.
НЕМИРЯ Г.М. Є Люксембург? Можливо, я не помітив, я просто зараз ще передивився і не знайшов його. Я так зрозумів, що у нас немає групи дружби з Боснією і Герцеговиною, і тому її немає.
МОСОЛОВ Ю.О. Ні, ви праві, немає.
НЕМИРЯ Г.М. Тобто немає Люксембургу і немає Боснії і Герцеговини, тому що її немає, групи самої.
МОСОЛОВ Ю.О. Група Люксембург є і в таблиці Люксембург є, і Ліхтенштейн також. З Боснією і Герцеговиною у нас відсутня група дружби.
НЕМИРЯ Г.М. Можливо нам треба стимулювати? Тому що це виходить одна з країн, яка є достатньо важливою, непрохідною країною з точки зору майбутнього Європи і регіону Західних Балкан і з цієї точки зору і для України. І я думаю комітет мав би стимулювати створення такої групи, по суті єдина з європейських країн, яку визнала Україна, з якою немає групи дружби і можливо на це треба звернути увагу.
Я, безумовно, засмучений відсутністю звітів по таким надзвичайно важливим для України країнам, як Князівство Монако і Ліхтенштейн. Це просто ганьба, що звітів ми не побачили, я думаю, треба запитати ці звіти. І можливо комітету треба такі параметри для звітів задавати, за якою можливо логікою або частинами такі звіти подавати.
Окремо можливо передбачати, що в тих письмових звітах мали бути проблемні питання, от зараз говорили про там відсутність, що ускладнювало роботу груп, відсутність послів або аташе відповідних. Я думаю, це б допомогло нам мати більш узагальнену картину.
Ну і раз ми говоримо вже про групи дружби, то я думаю, ми маємо звернути увагу, що на жаль у нас є шанс, що це буде перший комітет, наш комітет, за всю історію Верховної Ради, який за каденцію Верховної Ради не здійснив жодного закордонного візиту до своїх колег.
Це треба виправляти, особливо з огляду на те, що буде сформований новий парламент, а відповідно новий комітет у Великобританії після їх виборів, у Франції також, в Європарламенті само-собою зрозуміло, ми вже говорили про важливість Німеччини і таке інше.
Тому, пане голово, я пропонував би поновити ці зусилля щодо організації таких візитів. Якщо потрібно, стосовно фінансування я окремо можу або разом з вами переговорити з Головою Верховної Ради, щоб у нс було просто жорстко передбачено з огляду хоча б на той факт, що за всі часи цієї каденції Верховної Ради жодного візиту як комітету не було і відповідно кошти на це не витрачалися, так що на зекономлені кошти.
Дякую. І хочу, які наступні звіти ми б хотіли заслухати?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Михайлович, ми плануємо заслухати всі регіони. Ми почали з Європи, а потім розглянемо всі регіони.
НЕМИРЯ Г.М. Я пропоную Африку жахнути.
ГОЛОВУЮЧИЙ. В якому сенсі, Григорій Михайлович, в якому сенсі ви пропонуєте?
НЕМИРЯ Г.М. Ну, так, так. Важлива, важлива для нас, важливий…
РАДУЦЬКИЙ М.Б. В нас рабоволодіння заборонено, пане…
НЕМИРЯ Г.М. Нічого. Добре, я просто висловився, не хотів, щоб із цим розумінням…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми обов'язково розглянемо такий регіон як Африка, безумовно. Я обіцяю вам твердо, що розглянемо.
А стосовно Грузії якраз…
НЕМИРЯ Г.М. А, до речі, я забув, також немає Андорри і Сан-Марино, щось немає, на жаль.
МОСОЛОВ Ю.О. Немає в нас груп дружби з Андоррою і Сан-Марино, не створені.
НЕМИРЯ Г.М. Це ж важливі країни, не менш важливі, ніж Монако та інші.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Особливо в контексті обміну досвідом.
НЕМИРЯ Г.М. Особливо в контексті.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Дивіться, в нас є "батальйон Монако", навіщо нам група дружби з Монако?
НЕМИРЯ Г.М. Але вона вже є, вона вже є.
ГЕРАЩЕНКО І.В. З "батальйон Монако" там веде такий діалог, що можна тільки позаздрити, розумієте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. "Батальйон Відень", "батальйон Лондон" і так далі.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Це наш комітет не може виїхати в жодне відрядження, навіть коли ми мали запрошення від спікера Бундестагу, а в "батальйону Монако", в них все хорошо, тому за нього переживати не будемо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Приймаємо до відома цікаву і важливу інформацію.
А, ще Богдан Васильович. Богдан Васильович, вам завершальне слово, будь ласка.
ЯРЕМЕНКО Б.В. Дякую. Мене це не дуже радує, бо в мене не дуже оптимістичні враження від нашого обговорення. Дякую за надану можливість сказати.
Мені здається, що основний висновок з нашого обговорення – це питання "а судьи кто?". Що ми оцінюємо? Перед тим як ставити якісь вимоги до звітів і так далі, ми ж повинні для себе розібратися, що ми не зробили, як ми оцінюємо діяльність цих груп, що це за групи в цілому? Вони віддзеркалюють загалом не інституційну спроможність Верховної Ради, а приватний інтерес народних депутатів, відтак оцінювати їх за активність якихось заходів, очевидно, коли ми не виділяємо ніякі ресурси на ці заходи, ми не маємо ніяких підстав. Можливо, ми могли би, що не відображено, звичайно, у звітах, які надають самі групи, подивитись на те, скільки разів ми зверталися з яких приводів до цих груп і що було реалізовано. Ми знаємо, що ставились задачі і запрошення на якісь форуми в Україну, ще щось, ще щось, тобто як наскільки ефективно працюють. Це міг би бути критерій, можливо, ще щось. Мені здається, що перед тим як говорити про регіони і ставити оцінки іншим, ми повинні були б між собою розібратись як ми це робимо, які критерії використовуємо, застосовуємо і так дальше. Мені здається, дуже мало взяти до відома те, що ми почули. Щонайменше, я думаю, що ми повинні в нашому рішенні висловити подяку і відзначити активність тих груп, голови яких були сьогодні на нашому засіданні і вшанували нас не тільки документом, але і особистою присутністю і інформацією. Ми, очевидно, повинні надіслати і до груп, які не надіслали звіти, відповідні звернення, нагадування і поінформувати Голову Верховної Ради, якщо ми вже виконуємо його доручення, про результати виконання. Тобто якщо ми пішли по регіонам, то, очевидно, по регіонам треба і звітувати скільки надано, чого надано, які оцінки, які проблеми і так далі. Тому, колеги, я думаю, що просто взяти до відома це якось зовсім вже несолідно для нас.
А щодо проблемних питань, тут треба подякувати МЗС перш за все. Я не уявляю, коли МЗС, за яких ситуацій, просто не можу згадати, не підтримувала б таку діяльність. Але знову ж таки тут питання до нас, чому групи дружби, їх представники, їх голови не бачать партнера у нашому комітеті. Чому у них виникає питання, вони не знають кому адресувати чи в уряді, чи в Міністерстві закордонних справ, вони не ідуть з цими питаннями до нас. Я би це теж взяв до відома.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Тоді є пропозиція зробити узагальнюючий лист і направити його Голові Верховної Ради з урахуванням того, що сказав Богдан Васильович, тобто виразити слова подяки тим головам груп дружби, які взяли участь сьогодні. Тоді, колеги, дуже дякую.
Можемо перейти до наступного питання. І, якщо ви не проти, у нас там два питання, точніше три питання залишилося. Перед тим, як розглянемо питання про керівний склад депутатської групи з Королівством Саудівська Аравія, я пропоную зосередитися на Зверненні Верховної Ради до Ради Європи.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Пане Олександр, ми можемо відмикатися?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Так. Дякую. Дуже вам дякую.
КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую за участь.
Колеги...
РАДУЦЬКИЙ М.Б. Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
ТІСТИК Р.Я. Дякуємо, колеги.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хто бажає висловитися з цього питання - Звернення Верховної Ради до Ради Європи, її Парламентської асамблеї, урядів та парламентів держав-членів? Я наскільки пам'ятаю, Марія Миколаївна, вона вчора запропонувала певні зміни, додати декілька абзаців, так.
Марії Миколаївни немає?
ГЕРАЩЕНКО І.В. Вона зараз відключилася на якийсь інший Zoom. Я зараз напишу і попрошу включитися. Хвилиночку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо можна просто...
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Треба зачекати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тоді давайте, оскільки Марія Миколаївна виразила ці зміни в чаті, я можу їх зачитати і ми можемо з вами проголосувати навіть без її участі. Так?
Я зараз тоді зачитаю ті зміни, які були запропоновані до тексту. Тобто Марія Миколаївна пропонує додати три зміни. Перша зміна – замість, цитую: "найшвидшого отримання переговорних рамок щодо набуття Україною членства в Європейському Союзі", кінець цитати, включити, початок цитати: "якнайшвидшого початку вступних переговорів з ЄС".
Ніхто не проти?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Наші колеги із секретаріату пропонують не: "якнайшвидшого початку вступних переговорів", а "якнайшвидшого початку переговорів щодо вступу в ЄС". Ніхто не проти цієї зміни? То тоді приймаємо.
Наступне, додати в четвертому абзаці згадку про НАТО. І Марія Миколаївна, я цитую її пропозицію: "Підтверджуючи стратегічний курс на набуття повноправного членства в Європейському Союзі та НАТО, Україна як держава, що проходить надскладні випробування, пов'язані не лише зі створенням внутрішніх передумов до вступу в Європейський Союз та НАТО, а й протидії збройні агресії російської федерації".
Як ви вважаєте? Можна? Чесно кажучи, трошки складно тут виражено, але в принципі.
НЕМИРЯ Г.М. Поки колеги думають, у мене просто запитання, то 75 років вже виповнилося, Раді Європи було, якщо я не помиляюся, на початку травня. З чим пов'язано, що ми як би постфактум зараз от таку от дуже важливу без сумніву постанову хочемо прийняти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну це подія історична, яка має величезне значення і відповідно…
НЕМИРЯ Г.М. Тобто, большое видится на расстоянии?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так-так, це знаєте, я згадую відомі слова Чжоу Еньлая чи Мао, коли його запитали про Велику французьку революцію, як він дивиться і він сказав, що пройшло замало часу для того, щоби виразити якусь думку на це. А тут пройшло 30 днів, тобто ми якраз встигаємо.
І нарешті…
НЕМИРЯ Г.М. Тобто незрозуміло, чому ми приймаємо, просто забули прийняти до 5-го, чи щось попереду, для чого це от все?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну в принципі планували це зробити раніше і цей текст був підготовлений раніше, наскільки я розумію і така ідея, вона витала в повітрі, ну а зараз дійшла черга.
НЕМИРЯ Г.М. Можливо, ми якось смішно будемо виглядати в цьому сенсі, що воно уже пройшло ж.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вважаю, це моя особиста думка, я вважаю, що це не пізно привітати таку поважну міжнародну організацію.
Ірина Володимирівна, будь ласка, вам слово.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую.
Колеги, я якраз тут хотіла підтримати пана Немирю, нагадати, у нас був уже подібний такий випадок, коли хотіли прийняти дві заяви до виборів, так званих виборів в російській федерації, до виборів і після виборів засудити. І, як ви знаєте, пане Мережко, ви учасник погоджувальних, я тоді піднімала питання, що це нонсенс, давайте робити одну заяву і щоб вона була вчасно. І потім заява після виборів, вона вмерла би, її парламент не встиг розглянути.
Мені здається, ми, дійсно, тут трошки смішно будемо виглядати. Можливо, ідеальний варіант в даному випадку все-таки Голова Верховної Ради аби надіслав і наша делегація цей вітальний лист на голову організації міжнародної. Але ми як уже парламент не виглядали тут смішно, коли через три тижні після ювілею ми приймаємо відповідну заяву. Це перше. І потім на літній сесії якраз лист і від делегації, і від Голови Верховної Ради наша делегація там презентує. Це перше.
І друге. Можливо, варто нам зараз, враховуючи уроки з того, що зараз відбувається, ще раз переглянути роботу комітету, це якийсь календар оновити, аби ми рухалися не після подій, а ми все-таки переанонсували події. Якщо є ідея таких заяв, то щоб вони вчасно з'являлися в нашому порядку денному.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колеги, тоді я просто поставлю на голосування і хто як бажає з пропозицією Ірини Володимирівни. Добре, тоді я ставлю на голосування. Хто за те, щоб підтримати цей проект Звернення Верховної Ради до Ради Європи, її Парламентської асамблеї, урядів та парламентів держав-членів з нагоди 75-річчя створення Ради Європи.
Хто – за?
МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?
МЕРЕЖКО О.О. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Немиря?
НЕМИРЯ Г.М. Я – утримаюсь.
МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна?
БАРДІНА М.О. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Геращенко? Ірина Володимирівна?
ГЕРАЩЕНКО І.В. Я – утримуюсь з причини тільки тому, що вже поїзд поїхав.
МОСОЛОВ Ю.О. Іонова?
ІОНОВА М.М. Я вибачаюсь, я просто була на іншому Zoom. Я – утрималась. Але я вишлю окремим листом.
МОСОЛОВ Ю.О. Кривошеєв?
КРИВОШЕЄВ І.С. Кривошеєв – утримався.
МОСОЛОВ Ю.О. Локтіонова?
ЛОКТІОНОВА Н.В. Я – підтримую.
МОСОЛОВ Ю.О. Руденко? Немає.
Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. Шараськін – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Юраш?
ЮРАШ С.А. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Яременко?
ЯРЕМЕНКО Б.В. Колеги, враховуючи, що нас вже менше, я собі дозволю таку фривольність.
Є такий старий-старий, ще радянський, анекдот про те, як ЮНЕСКО оголосило рік слона. І там хтось за 10 років до цієї дати видав великий енциклопедичний словник "Все про слонів". То єсть там в рік слона якась держава видала "Про сексуальне життя слонів". Росія видала "Про класиків марксизму-ленінізму" та "Росія – родина слонів" – двотомник, через рік після року слона, а Україна через 20 років після року слона видала ґрунтовну монографію "Слони і державність".
Колеги, я – утримався.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто який висновок, Андрій Андрійович?
ШАРАСЬКІН А.А. А як у нас розділились по числам?
МОСОЛОВ Ю.О. Зараз. Секунду. Рахую. 5 – за. 5 – утримались. Рішення не прийнято.
ШАРАСЬКІН А.А. Не прийнято.
МОСОЛОВ Ю.О. Не дійшли згоди.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Мудрість перемогла. Це мудрість.
НЕМИРЯ Г.М. Це баланс і гармонія.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Ми не слони. Розумієте? Ми – не слони. Слони – не ми.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді ставлю на голосування пропозицію Ірини Володимирівни щодо направлення листа, так, від імені голови.
МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Немиря?
НЕМИРЯ Г.М. За. І це буде зброя нашої потужної делегації на літній пленарній сесії Ради Європи.
МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна?
БАРДІНА М.О. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Геращенко?
ГЕРАЩЕНКО І.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Іонова?
ІОНОВА М.М. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.
Кривошеєв?
КРИВОШЕЄВ І.С. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Локтіонова?
ЛОКТІОНОВА Н.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Руденко? Немає.
Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Юраш?
ЮРАШ С.А. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Яременко?
ЯРЕМЕНКО Б.В Якщо в першому випадку перемогла мудрість, то хай в цьому переможе демократія. Утримався.
МОСОЛОВ Ю.О. 9 – за, 1 – утримався.
ШАРАСЬКІН А.А. Рішення прийнято.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.
Ще залишаються два маленьких питання. Наступне питання про зміни в керівному складі депутатської групи Верховної Ради з міжпарламентських зв'язків з Королівством Саудівська Аравія. Юрій Олександрович, так? Саудівська Аравія.
МОСОЛОВ Ю.О. Шановні члени комітету, до нас надійшов протокол засідання депутатської групи з міжпарламентських зв'язків з Королівством Саудівська Аравія щодо увільнення, голосували щодо увільнення пана Миколи Тищенка з посади співголови та призначення на цю посаду пана Богданця – секретаря цієї ж депутатської групи і відповідно на місце пана Богданця призначення секретарем цієї групи його помічника.
Протокол був надісланий через СЕДО (електронний документообіг), в принципі, присутніх відповідно до протоколу засідання 10 народних депутатів – це є більшістю від складу цієї депутатської групи дружби.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.
ЯРЕМЕНКО Б.В. Консенсусом, я думаю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Консенсусом? Добре. Тоді ніхто не проти.
І, останнє питання, хотів би поінформувати колег приблизно тиждень тому у мене була дуже цікава і важлива зустріч із секретарем Міжнародного кримінального суду, який приїжджав, була ціла делегація. І потім, як ви знаєте в Офісі Президента відбулася нарада з приводу ратифікації Римського статуту. Це вже давно не тільки назріле, але перезріле питання, яке торкається і нашої євроінтеграції, і Римський статут згадується і в Конституції, як ви знаєте.
Тому є пропозиція провести комітетські слухання стосовно питання ратифікації Римського статуту, для того, щоб обговорити і плюси, і мінуси, розвіяти міфи, на жаль, стійки, які існують довкола цього питання, тобто це приблизно через місяць так десь.
БОГДАНОВА В.О. На вересень?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Може навіть на вересень. Офлайн, так, ми зробимо це офлайн, бо це дійсно важливе питання від якого залежить і наше майбутнє, і в тому притягнення до відповідальності воєнних злочинців. Це дуже важливе питання.
Але мені здається треба провести, ґрунтовно підійти до цього питання і провести, хоча б комітетські слухання. Тому я висуваю таку пропозицію, якщо ніхто не проти, чи може хтось, будь ласка, Григорій Михайлович.
НЕМИРЯ Г.М. Я хочу підтримати цю пропозицію. Вересень виглядає, як нормальний місяць, коли це можна зробити. Важливо, щоб це було офлайн, і, можливо, навіть деяка частина може бути закритою з огляду на нові нюанси пов'язані з ситуацією між Міжнародним кримінальним судом і Сполученими Штатами, і політиками із Сполучених Штатів, і відповідно, і Ізраїлю, і деяких інших речей, щоб, можливо, ми отримали додаткову інформацію.
Дякую. Тобто я підтримую проведення комітетських слухань орієнтовно на вересень.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
ЯРЕМЕНКО Б.В. Може не закритим, а просто за запрошеннями тільки зробити?
НЕМИРЯ Г.М. За запрошеннями, можна за запрошеннями.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тоді, колеги.
ЯРЕМЕНКО Б.В. Я тільки що закликаю…
Це дуже правильна ідея, хороша, конструктивна. Я тільки закликаю не робити, як завжди, а написати рішення перед самими слуханнями, щоб ми розуміли, кого запрошувати, навіщо і які будуть результати. Бо просто поговорити і взяти до відома, це, мабуть, не той випадок, коли нам потрібен такий результат.
БОГДАНОВА В.О. Богдане Васильовичу, комітетські слухання завжди закінчуються, завершуються затвердженням рекомендацій. Не взяти до відома, ми пишемо рекомендації разом з органами влади, з вами – членами комітету все записуємо.
ЯРЕМЕНКО Б.В. Я б пропонував спочатку їх написати, а потім збирати... Це питання вже стільки раз обговорено в країні, що ми ж розуміємо, хто буде за що і так далі, тому просто важливо прописати позицію. У нас в комітеті, я не думаю, щ є великі розбіжності в цьому питанні. Я думаю, що в нас більшість є за ратифікацію. А от далі, просто... ну, треба, щоб результат був якийсь.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, колеги.
Якщо ніхто не проти, то приймаємо рішення і проводимо такі слухання. Ніхто не проти, я не бачу принаймні. (Шум у залі) На вересень, на вересень тоді.
Дуже дякую, колеги, за таку конструктивну участь у нашому засіданні. Дуже дякую. До побачення.