СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України з

питань зовнішньої політики та

міжпарламентського співробітництва

28 жовтня 2026 року

Веде засідання голова Комітету МЕРЕЖКО О.О.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я вас щиро вітаю. Ми можемо розпочати офіційно наше засідання. Колеги, будь ласка... Добре, тоді ми можемо відпустити Євгена Петровича. Дуже вам дякую. Дуже дякую. А ми, колеги, повертаємося до нашого засідання комітету. Будь ласка, колеги, подивіться на порядок денний, чи будуть у вас пропозиції або зауваження. Якщо немає, то тоді я хотів би поставити на голосування. Хто за те, щоб підтримати порядок денний? Пропозиція стосовно питання про актуальний стан двосторонніх відносин зі Сполученими Штатами Америки ми вирішили це відкласти, коли буде міністр закордонних справ і ми поспілкуємося в закритому режимі вже з ним. Тому без цього питання порядок денний в тому вигляді, без цього питання.

Хто за те, щоб підтримати порядок денний. Будь ласка, хто – за?  Одноголосно.

Вибачте, Андрій Андрійович, ви ж як секретар, рішення прийнято, так? Вибачте, що так. Ми в гуглі, узурпував положення. Дякую, колеги. Тоді ми можемо перейти до розгляду питань порядку денного, але спочатку ми маємо проголосувати за закритий режим трьох питань стосовно міжпарламентської співпраці, це актуальні відносини з низкою країн: Естонія, Австрія і Республіка Корея.

Хто за те, щоб розглянути ці питання в закритому режимі? Дякую.

НЕСТЕРЕНКО Л.О. 7 – за, 1 – утримався.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Тоді рішення прийнято.

Колеги, ми переходимо до розгляду першого питання порядку денного про проєкт Закону України про припинення участі в Угоді про взаємне визнання ліцензій на провадження будівельної діяльності, які видаються ліцензійними органами держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав. Я прошу до слова заступницю міністра у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України пані Наталію Вікторівну Козловську. Наталія Вікторівна, будь ласка, вам слово.

Тоді, оскільки немає представниці, то тоді ми переходимо до розгляду наступного...

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Ні, ні, а можна ми ... (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте спробуємо звернути увагу, так, дійсно. Зараз засідання уряду. Тоді, колеги, ми...

Колеги, переходимо до розгляду питання про участь Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи у Четвертій частині сесії ПАРЄ 2026 року.

Я прошу до слова керівницю Постійної делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи Марію Сергіївну Мезенцеву-Федоренко. Марія Сергіївна, будь ласка.

МЕЗЕНЦЕВА-ФЕДОРЕНКО М.С. Пане голово, я дуже вибачаюсь. Я хочу передати слово за вашим дозволом шановній Лесі Василенко, моїй заступниці офіційній, яка безпосередньо зможе доповісти. Я, на жаль, за питанням здоров’я зараз починаю обстеження, вибачте. Я чекала, чекала, так вийшло, вибачте. Леся Василенко на місці. Дуже дякую. Вибачте, колеги.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, тоді вам слово з цього питання, будь ласка.

ВАСИЛЕНКО Л.В. Дякую дуже, пане голово, колеги. Я, Леся Василенко, депутатка фракції «Голос», заступниця нашої делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи. Хочу вам представити звіт, який готувався на основі нашої діяльності протягом попередньої сесії, але також, який відображає активність нашої делегації загалом в Парламентській асамблеї Ради Європи.

Перше, хочу слід згадати це про те, що ця сесія була сфокусована навколо питання захисту прав ветеранів. Було дві резолюції прийняті на цю тематику, одна з них була за авторства нашої колеги народної депутатки Лесі Забуранної. Вона була авторкою резолюції, яка називалася «До узгодженої політики ветеранів у Європі», і передбачає ця резолюція комплексну підтримку ветеранів та їхніх сімей, лікування, психологічну допомогу, житло, освіту і працевлаштування. Відповідно Комітету міністрів Ради Європи було запропоновано розглянути підготовку першого загальноєвропейського стандарту захисту прав ветеранів у Європі. І це все має відбуватися на досвіді України і тому, що ми можемо, чим ми можемо поділитися.

Я можу також вам доповісти, що під час підготовки цієї резолюції було проведено низку обговорень в рамках комітету соціальної політики Ради Європи. Більше того, під час цієї сесії були запрошені представники ветеранської спільноти на низку заходів так званих side-events під час Парламентської асамблеї Ради Європи, куди були долучені запрошені гості з делегацій всіх інших 45 країн Ради Європи.

Також було організовано перегляд фільму, кінофільму про ветеранів і також був представлений ветеранський театр, теж який мав нагоду ознайомити зі своєю творчістю, а також із життям і реаліями ветеранів українських наших колег з Парламентської асамблеї Ради Європи.

Крім того, була прийнята резолюція щодо українських військовослужбовців, які набули інвалідності. І цю резолюцію Рада Європи підтримала одноголосно.

Знову-таки ми говорили тут зокрема про реабілітацію, протезування та повернення, гідне повернення до цивільного життя. В цьому документі, як і в низці інших резолюцій, що для нас важливо, це відстоювати, щоб скрізь була зафіксована відповідальність Росії за...  виплати за шкоду, збитки, які Росія надає Україні. В цьому випадку, звичайно, ми говорили про відповідальність Росії за довічні виплати, пов'язані з інвалідністю, спричиненою війною.

Але про відповідальність росії ми говоримо завжди і ці поправки, відповідні формулювання в резолюції ми делегацією відстоюємо в усіх комітетах, в усіх резолюціях. Зокрема ми говорили про створення фінансового механізму під егідою Ради Європи для використання заморожених державних активів росії на виплату компенсації за рішеннями ЄСПЛ. Це ще одна резолюція, яка була прийнята Радою Європи. І завдяки саме правкам нашої делегації і зібраними голосами за ці правки нам вдалося зафіксувати, що саме з коштів, які винна Росія, мають виплачуватися всі виплати всім жертвам від російської агресії.

Третє важливе питання для нас – це політична ізоляція агресора. Це знову-таки ще одна резолюція, в якій визначено, що вересневі вибори Державної думи Росії є абсолютно нелегітимними. І наша делегація знову-таки домоглася одноголосного голосування в залі Парламентської асамблеї Ради Європи щодо засудження, проведення зокрема виборів на тимчасово окупованих територіях, українських територіях. Ця резолюція була в співпраці з нашими колегами з британської делегації. Я пізніше буду також звітувати про діяльність української делегації на теренах Міжпарламентського союзу. Там ми аналогічну резолюцію так само провели, де ще раз засудили взагалі організацію таких квазівиборів, такого цирку-шапіто і врешті-решт проведення їх, в принципі, проведення їх на тимчасово окупованих територіях українських.

Крім того, була низка ключових зустрічей, заходів. Зокрема з Генеральним секретарем Ради Європи паном Аленом Берсе ми обговорювали створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії і повернення депортованих дітей, і посилення підтримки України на майданчиках ООН. Для нас зараз ключовою, для нашої делегації, ключовою темою в Парламентській асамблеї Ради Європи це є просування, дійсно, створення міжнародного трибуналу з протидії російській агресії. Тому це для нас вкрай важливе питання, куди ми намагаємося залучити якомога більшу кількість країн, де ми намагаємося також уже фіналізувати всі кроки для створення такого трибуналу.

Також мали низку двосторонніх зустрічей. А, почекайте, перед цим дуже важливо, що на кожній фактично сесії, ця не була винятком, ми запрошуємо до участі в спеціальних заходах в рамках Парламентської асамблеї Ради Європи, ми запрошуємо колишніх полонених, колишніх політв’язнів. Ми запрошуємо представників родин українців, які зараз свавільно утримуються Росією як заручниками. Ми запрошуємо українських дітей для того, щоб вони безпосередньо були голосами і свідками всіх тих злочинів і свавілля, яке чинить Росія проти України. Для нас це дуже важливо, щоб не тільки лунали голоси українських депутатів, які представляють парламент в парламентській асамблеї, але щоб ці свідчення звучали від першоджерел, так би мовити, і такі заходи, вони мають потужний вплив насправді і дозволяють більш широко розгорнути всі наслідки російської агресії проти України.

Звісно, маємо постійно низку двосторонніх зустрічей. Вже традиційними є наші зустрічі з канадійською делегацією. Таким чином ми і на європейських майданчиках закріплюємо підтримкою взаємозв’язки трансатлантичного характеру, ми зустрічаємося з білоруською опозицією та їх молодіжними представниками, і так само координуємося щодо дій протидії агресору.

Власне кажучи, важливою також була для нашої делегації, для певних членів нашої делегації, робота над залученням молоді і підтримки молоді щодо юридично обов’язкових кліматичних цілей. Тут ми знову-таки говоримо про російську агресію, ми фактично, наша делегація використовує кожен майданчик в рамках Парламентської асамблеї Ради Європи, кожен комітет і кожну резолюцію, куди ми вставляємо правки, які стосуються різних вимірів наслідків російської агресії проти України і фіксуємо те, що відповідальність має, дійсно, нести агресор. Це була дуже активна сесія, дуже і діже активна сесія для нашої делегації. Крім того,  відбувалося дуже багато кулуарної роботи, яка і дозволила гарантувати результат при голосуванні важливих для України поправок, зокрема тих, які стосувалися встановлення міжнародного компенсаційного механізму у відповідних резолюціях і встановлення норм, які передбачають, що агресор має завжди платити.  І, власне, робота триває. Зараз ми готуємося і до комітетів, і до січневої сесії. Триває робота з network по дітях, спеціальною мережею, яка була створена знову-таки за ініціативи української делегації, яку очолює наша колега Олена Хоменко. І працюємо в якості рапортерів за різними питаннями для того, щоб наступна сесія, січнева сесія була не менш активною і українське питання лунало, звучало і наші резолюції отримували підтримку. Дякую. У мене все. Можливо, є якісь запитання, буду рада відповісти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую. Мар’яна Володимирівна, ви хотіли поставити запитання так чи... А, ні я просто хотів запропонувати перейти до розгляду міжпарламентського союзу. Будь ласка, тоді.

БЕЗУГЛА М.В. По-перше, дякую за настільки детальну доповідь. І те, що ви бачили там хтось вставав, це ми переключалися в онлайн, бо комітет тривало іде і деякі колеги уже з’явилися онлайн просто в іншому форматі.

Щодо роботи. Який ви бачите зараз ефект фактично діяльності цього органу? Дійсно, багато ініціатив, це networking, це взаємозв’язки між парламентарями. Але як ви можете прокоментувати динаміку. Тобто з 22-го року за час повномасштабного вторгнення, які зараз тенденції, які потенційні перспективи на найближчий рік?

ВАСИЛЕНКО Л.В. Давайте, ми відверто говоримо, да, нам треба розуміти кожен майданчик і як його найкраще використовувати. Ми розуміємо, що в березні 2022 року була екстрена сесія ПАРЄ, на якій ми виключили раз і назавжди Росію з числа членів Ради Європи. В принципі, це було безпрецедентне рішення, яке сталося. Відповідно від того часу Росії на цьому майданчику немає. Від того часу ми змогли ухвалити цілу низку абсолютно безпрецедентних резолюцій і ПАРЄ, і Рада Європи, дійсно, є таким передовиком по багатьох питаннях, які стосуються відповідальності Російської Федерації, створення механізмів притягнення до відповідальності Російської Федерації за злочин агресії, моніторинг і засудження всіх порушень демократії і прав людини і так далі. Звісно, що на початку, беремо 22-й, 23-й, той же 24-й рік, активності і охочих піднімати ці питання було значно більше і потреба була суперактивна. Потім був, ми відмічали, що, дійсно, відбувався певний такий не те щоб спад, а це стало вже звичним питанням, що українські резолюції, українські питання потрапляють в порядок денний.

Але з 26-го року і зараз з інтенсифікацією бойових дій, з  тим, що Київ став по суті фактично у статусі прифронтового міста з цими обстрілами, зараз ми відмічаємо теж посилення активності, активного інтересу. Ми бачимо інтерес зі сторони наших балтійських друзів, зі сторони «нордіків» щодо досвіду українського, що робити, як захищатися, як плекати цю resilience, про яку вони говорять, в енергетичній сфері зокрема. Тому тут ще одна резолюція, яку готує ще одна наша колега Леся Забуранна. Вона буде стосуватися саме захисту енергетичної інфраструктури, перепрошую, енергетичної інфраструктури. Ця резолюція, напевне, вже побачить світ або на січневій, або на квітневій сесії ПАРЄ. Відповідно робота триває, активна робота триває, в колег інтерес не спадає. Інтерес цей уже сформувався таким чином, що не просто допомогти Україні, а що можна взяти від України для того, щоб захистити себе.

Знову-таки ми говоримо про Парламентську асамблею Ради Європи, це 45 країн, які на цьому континенті, на нашому європейському континенті, тому вони, в принципі, більш-менш в курсі. Це країни, які зацікавлені в допомозі України, але уже бачать і ризики загрози для себе і відповідно ходять охоче на наші заходи, на side-event. Їм цікаво, їм цікаво дивитися і чути про ситуацію в Україні для того, щоб розуміти, що може на них чекати і що вони можуть зробити в своїх реаліях для того, щоб підготуватися, скажемо так, для російської агресії, яка швидше за все буде розповсюджуватись, якщо не буде зупинена.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Мар’яна Володимирівна, будь ласка.

БЕЗУГЛА М.В. Тільки ремарка, там є вже пані Іонова. Ми в рамках роботи Парламентської асамблеї НАТО у нас була конференція щодо гібридних загроз і у мене була доповідь якраз – не звикайте, тому що відгукується те, що ви сказали, є тенденція до звикання. Звісно, це не зовсім коректно не протидіяти, але треба акцентувати, що фактично одна із цілей росії, щоб всі звикли поступово до цієї ситуації, вона виглядала не гостро і війна як така виглядала не настільки гостро. Я цю доповідь англійською перешлю, використовуйте у вільне використання, якщо вона буде корисна. Щодо цього акценту, на жаль, небезпека буде зростати і зростати, треба шукати різні варіанти як не давати цьому так розвиватись.

ВАСИЛЕНКО Л.В. Якщо дозволите, шановні колеги, я би хотіла підтримати те, що говорить Мар’яна, а, можливо, я не чітко досить сформулювала. Це факт того, що росія, на жаль, досягає своїх цілей на сьогодні тим, що вона затягнула цю війну на стільки років. І коли наші іноземні колеги чують, та і не колеги, взагалі міжнародна спільнота чує слово Україна, для неї вже автоматом іде синонім – війна. А, Україна – війна. Це норма, це вже стало нормою. І це дуже страшно, якщо чесно. Нам доводиться з вами разом і, можливо, це має бути окрема сесія із залученням ширшого кола фахівців із МЗС, із відділів по роботі з інформацією, з дезінформацією, про те, які наративи, які тези, які формулювання ми можемо  використовувати для того, щоб трохи оновити сприйняття ситуації в Україні і дійсно донести до того, що все, що у нас відбувається, це є питання нагальної і негайної необхідності для реагування. Я думаю, Мар’яна, слухаючи вас, що ви говорите про НАТО, у нас абсолютно такі самі відчуття, у мене принаймні особисто такі самі відчуття, що постійно потрібно вигадувати все нові, нові аргументи, факти знаходити. Хоча насправді ми ж всі живемо в одних реаліях і розуміємо, що те, що відбувається, це просто жахливо. І це результат певної бездіяльності і того, що ці всі механізми, які придумані для стримування російської агресії, це не ті механізми, які необхідні для її протидії і відсічі один раз і назавжди.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Марія Миколаївна, будь ласка.

ІОНОВА М.М. Дякую.

Лесю, по-перше, звичайно, величезна подяка за все, що ви настільки активно працюєте в Парламентській асамблеї Ради Європи. І, дійсно, особливо ця резолюція по ветеранській політиці є дуже важливою. Тому моє перше питання. Чи, скажемо так, ті напрацювання, все ж таки це була спільна  резолюція, яка у вас взаємодія з нашим Міністерством ветеранів? Тобто наскільки об'єднуєтесь у своїх діях, щоб, скажемо так, і інструменти можна проговорити, і розказати, і проінформувати?

І друге моє питання. Ви дуже багато теж приділяєте уваги тематиці по... і, в принципі, по заручниках наших і цивільних. Як ви бачите, чи можливо підготувати резолюцію або навіть чи зараз погодяться вони на такі, знаєте, відповідно до тематики fact-finding mission в Україну? І після цієї, скажемо так, місії, опрацювання вже зробити теж резолюцію, яка буде, знаєте, основана на тому фактажі, що тут просто приїдуть особисто вони і послухають, і побачать ту проблематику, чи все ж таки зараз важко?

А те, що ви обговорюєте поінформаційно, мені здається, треба звертати увагу на першоджерело, те, що говорить Путін. Він же не приховує, як він, як-то кажуть, погрожує країнам НАТО. І тому просто пояснювати. Знову ж таки, що ми можемо, може, спільно зробити для того, щоб це усвідомлення, воно начебто є, а з іншої сторони, вони мають теж розуміти, що Донбасом, уже якось усвідомлення прийти, ця війна не завершиться. І нам важливо, дійсно, його зупинити і зробити всі зусилля для того, щоб його зупинити. Це в першу чергу, бо загроза є в тому числі для країн НАТО. Але от мої такі два питання, якщо можна. Ще раз дякую.

ВАСИЛЕНКО Л.В. Чудово. Дякую, Марія. Перше питання по ветеранській політиці, так, резолюція напрацьовувалася, вона нетипово швидко напрацьовувалась, тому що хотіли зробити акцент саме і об’єднати її ще з однією резолюцією, яка вже була тривалий час в комітеті, таким чином підсилити обидва документи. Але напрацювання відбувалися з абсолютною підтримкою у координації з Міністерством у справах ветеранів. Більше того, заступник міністра Руслан Приходько, він був також під час цієї сесії Парламентської асамблеї Ради Європи  присутній в залі і він долучався до side-events, які ми проводили. Ветеранська спільнота також була долучена до напрацювань ідей і концепту цієї резолюції. І проєкт цієї резолюції рапортерка Леся Забуранна, вона її представляла на ветеранському форумі щорічному, який відбувається 23 серпня. Тому тут обговорення, тут все було. Але просто, колеги, для розуміння, як напрацьовуються резолюції в Парламентській асамблеї Ради Європи, тобто це не є результатом роботи, скажемо так, текст не є результатом роботи, колективним результатом делегації чи комітету. Тобто є рапортер, він обирається комітетом. Разом з секретаріатом комітету і з командою відповідного рапортера напрацьовується текст. Далі, на кожному комітеті, який передує прийняттю резолюції, є можливість провести обговорення, залучити експертів до обговорення, відповідно відпрацювати пропозиції від інших колег, власне, що і відбувалось з, мені здається, квітня місяця, коли рапортерку було призначено.

І в подальшому вже, коли в день самого голосування,  в тиждень самого голосування це можливість ще раз підняти тему через низку side-events, через знову поправки, які подаються. І тобто таким чином тема висвітлюється не протягом одного тижня, коли відбувається голосування резолюції, а висвітлюється протягом  щонайменше пів року з можливістю залучення різних експертів, представників спільноти, з можливістю підняття в рамках комітету цього обговорення, що теж є дуже важливим для нас, тому що є можливість заглибитися в ті чи інші питання. Тобто це по ветеранській політиці тут, якщо коротко, то так міністерство було наше залучено.

По питанню військовополонених, цивільних заручників, політв’язнів. Марія, була вже така резолюція на цю тематику. Ліза Ясько, Єлизавета Ясько, я так думаю, мені здається, вона членкиня вашого комітету, вона була авторкою, рапортеркою з цього питання і відповідно вона... Да, от відповідно вона оцю всю процедуру, яку я тільки що описала, вона її пройшла. Але тут важливе, Марія, дуже важливе питання ви порушили щодо можливості відвідувань членами ПАРЄ, комітетами ПАРЄ України в цей зараз період. Виходить так, що депутати з інших парламентів в своїй приватній, в capacity, або як депутати своїх парламентів, вони можуть відвідувати. Але ПАРЄ організовувати відповідні візити, вони зараз не беруться. Це вважається червоний рівень небезпеки, особливо що стосується Києва.

ІОНОВА М.М. Ясно, security.

ВАСИЛЕНКО Л.В. Мав бути у нас візит румунського депутата, який є рапортером по ситуації в Україні, і він не відбувся. В жовтні місяці він мав відбуватися і його скасували, тому що security. Це, на жаль, теж велике питання для нас, тому що так само я як співголова групи дружби з Великою Британією, можу вам сказати, мала бути низка візитів представників уряду британського, їм так само поскасовували на важливі заходи для нас, тому що підняли рівень security до червоного.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, колеги. Давайте перейдемо до наступного питання порядку денного про участь Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї  Організації з безпеки та співробітництва в Європі. І я прошу до слова Микиту Руслановича Потураєва, голову Постійної делегації у Парламентській асамблеї ОБСЄ. Але хотів би принагідно в рамках протоколу привітати Микиту Руслановича ще раз з обранням президента Парламентської асамблеї ОБСЄ. Це історична подія, це вперше для України, коли громадянин України, депутат Верховної Ради стає президентом Парламентської асамблеї ОБСЄ. Микита Русланович, від імені комітету вітаємо вас і надаємо вам слово. Розкажіть, будь ласка, про здобутки на цій сесії ОБСЄ, Парламентської асамблеї ОБСЄ.

Дякую.

ПОТУРАЄВ М.Р. Дякую, Олександр Олександрович. Дякую, колеги. Хочу сказати, що українська делегація, вважаю, провела не скажу, що одну з найбільш ефективних, у нас, я вважаю, рівень ефективності нашої роботи на полях парламентських асамблей, він високий, залишається стабільно високим. Але зокрема ця осіння зустріч була надзвичайно продуктивною.

Ми провели декілька важливих side-events і наша в хорошому сенсі ставка на те, щоб і засідання ad hoc комітету Parliamentary Support Team For Ukraine теж перетворювати на додатковий майданчик по суті для тематичних side-events, а також проводити ще додатково власні side-events, вона спрацьовує. І, власне, наші ці side-events користуються великим інтересом. Приходять люди не лише, якщо ми говоримо про PSTU, то не лише члени PSTU приходять, так само відповідно на side-events приходять не лише по (Нерозбірливо) delegation.

Значить, на чому ми концентрувалися цього разу? Це у нас були свідчення дітей, яким вдалося залишити тимчасово окуповані території. У нас були дві дівчинки з Криму і один хлопець з Луганської області, можу помилитися, зараз, може, з Донецької. І вони по суті свідчили про те, що з ними відбувалося, коли вони ще не могли залишити тимчасово окуповані території, коли в них не було ще документів для цього, що там взагалі відбувається на цих територіях, що відбувається саме з дітьми, з молоддю. І відповідно яким чином їм все ж таки вдалося звідти виїхати.

Це надзвичайно сильне враження справило на всіх, хто був присутній. Також вважаю дуже вдалим side-event, де ми говорили про програми найманства, які запроваджує так звана Російська Федерація в країнах і Латинської Америки, і Африки, і Азії. Теж велика була цікавість у цього side-event.

Ми разом з нашими колегами з країн Балтії і разом з демократичною опозицією білоруською провели також side-event, присвячений російській інформаційній війні проти країн вільного світу. Теж багато людей було і взагалі тут трошки, скажімо так, відступлю від роботи делегації, хочу сказати, що як і голова делегації, і член Парламентської асамблеї ОБСЄ я давно вже, декілька років, і колег там закликаю у своїх виступах, і в many bilateral meetings все ж таки більш серйозну увагу звертати на таку підривну діяльність так званої росії, так званої російської федерації, яку вона веде проти їхніх країн. Закликаю все ж таки вже відходити від визначення гібридної війни, я вважаю, що це просто один з вимірів повноцінної війни, єдине, що вона не гаряча. І я також збираюся зробити одним з фокусів свого президентства. Зараз я тут, ясно, що буду з’ясовувати всі там деталі. Я хочу або поміняти мандат спеціального представника з боротьби з дезінформацією або взагалі призначити нового спеціального представника Парламентської асамблеї ОБСЄ саме з боротьби з дезінформацією, маніпуляцією, з втручанням у виборчі процеси ширше, звичайно. Взагалі ця підривна робота з дестабілізації суспільств західних, не лише західних і суспільств, і держав. Я вважаю, що досі, на жаль, я це відчуваю як мінімум на рівні Парламентської асамблеї ОБСЄ, що усвідомлення серйозності ризиків, воно ще недостатньо серйозне. І тому я хочу це тримати в курсі власної уваги як президент, і відповідно вжити тих заходів, які можливі в рамках цього майданчику, щоб цю роботу активізувати.

Хочу що стосується, повертаючись в Андорру, хочу відзначити, що була надзвичайно потужна американська делегація. По суті це вони, можна сказати, відновили свою присутність і свою роботу. Вони були абсолютно на всіх наших side-events, абсолютно на всіх наших. Ми мали з ними також bilateral meeting теж продуктивний. Це якраз було напередодні того як зненацька потім виникла ця угода по дизелю російському. Хочу підкреслити, що, очевидно, що члени делегації buy partizan, як ми всі з вами знаємо, і Сенат був представлений, і Конгрес був, і Палата ... (Нерозбірливо). Вони точно не знали нічого про цю угоду, яка потім так неочікувано з’явилася. Дуже була конструктивна розмова у нас і прямо вони там занотували певні наші специфічні прохання стосовно нашого військово-технічного співробітництва. І знову-таки хочу сказати, що коли ця криза виникла, то ви, Олександр Олександрович, бачили, я відправив всім членам Гельсінської комісії листа свого особистого тоді ще як голова української делегації. І результатом цього, і, власне, ви ж пам’ятаєте, що я посилався на нашу зустріч в Андоррі, і результатом того стало, що вони зробили офіційні запити і до пана Маска, і, наскільки я розумію, і Пентагону, що взагалі відбувається, що відбувається з системами Starlink і Starshield, що відбувається з поставками зброї, і, звичайно, що буде ротація. Ми всі з вами знаємо, що, очевидно, що демократична партія виграє Палату, не знаю, що там буде з Сенатом, важко зараз передбачати навіть мені як політологу. Але ми з вами прекрасно розуміємо, що попри можливі там суттєві зміни в складі Гельсінської комісії, ключові люди там, очевидно, залишаться, тому що у них або ще, якщо брати сенаторів, або ще вони там два чи навіть, як сенатор Вікер, ще чотири роки на посаді.

І я що можу засвідчити, що американська ця делегація в ПА ОБСЄ, Гельсінська комісія, вона точно вся на нашому боці, неважливо від республіканської партії члени чи від демократичної, вони всі на нашому боці. Ми чітко це засвідчили і в своїх виступах, і в розмові з нами bilateral, in а bilateral format, вони чітко це показали. Були і інші зустрічі, звичайно, і з президентом, який вже залишив посаду, і з іншими колегами, і з країн Скандинавії, і відповідно, звичайно, з країн Балтії. Тобто з урахуванням всіх цих bilateral meetings і знову-таки підкреслю, надзвичайно успішних наших side-events, я вважаю, що ця осіння зустріч пройшла для України дуже вдало і ефективно.

Будемо продовжувати, власне, рухатися в таких самих форматах, вже є ідеї. Очевидно, що будемо презентувати також і на майданчику парламентської асамблеї річний звіт тимчасової слідчої комісії, яку очолює Євгенія Кравчук. До роботи цієї комісії велика цікавість на рівні ПА ОБСЄ, тому що це злочини проти, ви знаєте, проти медіа, проти медійників, тобто проти свободи слова по суті. І будемо дивитися, які ще зробити side-events на Відень, на лютий. Є попередні там плани, поки не кажу, не хочу з вами поділитися, обов’язково поділюсь. Просто вони… Я, скажімо так, не в усіх ідеях наразі сам впевнений.

Тепер декілька слів все ж таки хочу, користуючись нагородою, сказати про найближчі вже плани активностей мене як президента Парламентської асамблеї. Всі ви знаєте, що там до кінця року буде Кримська платформа. Вона буде в Лондоні, і там я буду мати виступ, звичайно, я вже в контакті з… Я, в принципі, багато років в контакті з паном Рефатом Чубаровим, Головою Меджлісу. Очевидно, що я докладу максимум зусиль, щоби питання кримськотатарського народу і репресій проти кримськотатарського народу, воно залишалося в фокусі міжнародної уваги. Будемо кооперуватися і з Меджлісом, і з іншими колегами. Що стосується наступного року, то, так, зараз на установчій зустрічі з Міжнародним секретаріатом асамблеї ми проговорили. Виглядає доволі конструктивним січень. Коли кажу я, я маю на увазі, що взагалі-то будуть можливості і долучати, я думаю, що українських парламентарів до частини цих подій. Очевидно, що  треба взяти участь в Мюнхенській конференції з безпеки. І також я планую візит до Сполучених Штатів і Канади. Скоро вже поїхати до Штатів, то очевидно, що треба і використати цю можливість, щоб відвідати Канаду вже в разі президента. Це, очевидно, десь січень-лютий, скоріше лютий, коли там буде і український тиждень в Сполучених Штатах, і молитовний сніданок як ми хочемо це все сумістити. Вже генеральний секретар почав працювати над цією програмою. І я, власне, на чому хотів би тут акцентувати і попросити, звернутися до комітету з проханням, відповідно ми можемо не все бачити. Я буду дуже і дуже вдячний отримати від вас, колеги, і від вашого комітету якісь пропозиції, що ще я міг би як президент Парламентської асамблеї ініціювати, можливо, якісь зустрічі, або використати якісь майданчики для просування наших інтересів. Тут насправді багато чого в наших руках. У нас таких можливостей раніше не було. Ви прекрасно розумієте, що я сприймаю себе в першу чергу на цій посаді як посланця України, який буде докладати максимум зусиль для просування саме наших національних інтересів. Тому буду дуже вдячний за ідеї, яким чином з максимальною ефективністю ми зможемо використати цей піврічний мандат, який, в принципі, вже почався, але якщо рахувати з нового року, з 1 січня, то до виборів аж до 3 липня я повноцінно обіймаю цю посаду без жодних обмежень. Тому давайте використаємо цей період максимально з користю для нашої країни і для парламентської дипломатії, для нашого парламенту, для Верховної Ради, але в першу чергу для нашої держави в цілому.

Ось на цьому дозволю собі зупинитися. Сподіваюся, небагато часу у вас забрав.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, Микито Руслановичу. Ви завжди можете розраховувати на підтримку нашого комітету. Дуже вам дякую.

І питання від Мар’яни Володимирівни, будь ласка.

БЕЗУГЛА М.В. Так. Мене видно? Перейшла в онлайн.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так, видно.

БЕЗУГЛА М.В. Кілька пов’язаних питань. Перше, навіть коли пані Василенко доповідала, бачите, одна і та ж тенденція, це певне таке звикання і звикання фактично як частина глобальної інформаційної когнітивної операції з боку російської федерації. І є тенденція, що в різних міжнародних структурах фактично у нас дуже схожа адвокація.

Я вам свою знову ж і презентацію вже переслала, тож питання, які ви, дійсно, бачите механізми, щоб змінити цю от, використовуючи ці ваші можливості, що зараз виникли, змінити динаміку, повпливати на динаміку, змінити, можливо, роль, я уже не кажу, що виникає відкрите велике питання, а що з ОБСЄ? ОБСЄ так і не повернулося. Тобто, наскільки я пам’ятаю, у них була найбільша місія в історії, коли почалася російсько-українська війна з 14-го року, а коли почалося повномасштабне вторгнення, вони всі втекли і далі не повернулися. Тобто як далі, крім горизонтальної взаємодії, міжпарламентської тощо, як далі працює цей формат, які у нього перспективи, які перспективи взагалі до повернення безпеки і співробітництва в Європі?

І також, в принципі, щодо… з американського боку порадувала інформація, що принаймні було представництво, тому що, наприклад, а натівському міжпарламентському вимірі вони дуже скоротили своє представництво. Це такі вказівки політичні. Сподіваюся, що ситуація поміняється, будемо дивитися. Ви вже прогноз зробили.

Тож питання, да, щодо перспектив і, в принципі, я вже все оформила. Повторюватись не буду.

Дякую.

ПОТУРАЄВ М.Р. У нас була така сама... з американцями, був час, коли вони або взагалі не приїжджали, або дуже були невеликі делегації, зараз приїхало їх до 15 людей. Тому це була дуже велика делегація.

Тепер що стосується... і я сподіваюсь, що вони так само будуть якось відновлювати свою присутність і в асамблеї НАТО. Це важливо для нас всіх, безумовно.

Значить, тепер що стосується ОБСЄ. Що стосується місії,  Мар'яна, я тут, може, не дуже добре зрозумів запитання. Само по собі представництво ОБСЄ в Києві повністю роботу відновило, воно працює, у них є програми, вони їх там реалізують.

БЕЗУГЛА М.В. Я перепрошую, просто малесеньке уточнення. Я працювала з ОБСЄ в Міноборони і пів року, ось ви згадуєте каденцію, парламентський рівень, ось така посада, я починала до парламенту, пів року я працювала в ОБСЄ і була дуже розчарована бюрократизмом і складною ситуацією в цій організації.

ПОТУРАЄВ М.Р. Бюрократії всюди вистачає, Мар'яно.

БЕЗУГЛА М.В. Дуже багато коштів виділялося, вони розширювалися і розширювалися, коли сталось повномасштабне, вони просто зникли. Да, зараз, як ви зазначали, представництво відновилось. Питання: яка динаміка і як ви бачите, що ви можете зробити, як використати це своє вікно можливостей для України, для організації? Зрозуміло...

ПОТУРАЄВ М.Р. Тут треба все ж таки, щоб не було надмірних очікувань, значить, треба розрізняти два виміри. Представництво ОБСЄ в Києві, воно працює з мандатом ОБСЄ урядового рівня, тобто міністерського. Вони нам не підзвітні як парламентській асамблеї, це інший окремий вимір, але, звичайно, що я з ними в контакті. І я абсолютно згоден, що не йдеться зараз до повернення до форматів і до обсягів роботи часів до вторгнення, але там треба враховувати два фактори. Перший фактор – це фактор перманентної бюджетної кризи, тому що, на жаль, як відомо, статутні документи організації, причому всіх вимірів, не дозволяють вишвирнути звідти москалів. І це призводить до того, що Кремль блокує бюджет, кожного року це відбувається.

Я переконаний, що саме такий цирк ми побачимо в Лугано, де буде міністерський рівень збиратися. Не знаю чи приїде туди Лавров, чи якусь «шестірку» замість себе надішле, хоча зазвичай вони користуються, у них не так багато можливостей приїхати в цивілізовані країни. І я думаю, що ми будемо бачити той самий цирк, що і всі попередні роки, коли вони будуть блокувати бюджет і виторговувати під це, під розблокування бюджету виторговувати під це для себе якісь…

Зазвичай вони намагаються отримати певні призначення на рівні виконавчих органів ОБСЄ, генсек, інші деякі посади, і це завжди такі дуже важкі перемовини. Був період, коли організація взагалі працювала без бюджету по суті. Тобто там знаходилися, треба було знаходити обхідні шляхи і так далі. Це коли  генсеком була Хельга Шмідт. Одним словом це є проблемою і відповідно бюджетування українських програм теж через це є проблемою.

Друга історія відома, що є невирішена абсолютно проблема з трьома офіцерами місії ОБСЄ, які були заарештовані, вони наші громадяни, але вони були незаконно заарештовані, незаконно засуджені москалями. І, на жаль, попри всі зусилля домогтися від росії звільнення досі ніхто не зміг, хоча я неодноразово казав. І, більше того, я стикнувся на цій осінній зустрічі в Андоррі з дуже для нас неприйнятними наративами про те, що ми не хочемо обміняти їх. Я сказав, що це не предмет для обговорення, що ми турбуємось про всіх громадян України абсолютно. І про цих трьох наших громадян ми турбуємось теж, але не треба перекладати з хворої голови на здорову. Ми обмінюємо наших військовополонених, ми повертаємо наших незаконно депортованих дітей. Коли у нас виходить, ми добиваємось звільнення цивільних полонених, але ставити трьох співробітників ОБСЄ в обмінні списки я особисто, припустимо, неготовий, хоча я розумію, наскільки це болісна і важка ситуація для їхніх родин.

Я про це абсолютно відверто і чесно сказав спецпредставнику Сенату Нідерландів Борису Діттріху, який є спецпредставником по цьому питанню парламентської асамблеї. В особистій розмові я йому про це чесно абсолютно сказав. І я казав неодноразово колегам з інших країн, що я вважаю, що росія розуміє тільки мову сили, мову примусу. Якщо, дійсно, ви хочете, щоб ОБСЄ взагалі якось відновила своє ім'я і репутацію, то треба запропонувати якийсь тиск на росію, який, вибачте за такий прагматизм, можна буде обміняти на звільнення цих трьох офіцерів місії. А оскільки такої пропозиції немає і росіяни не відчувають ніякої небезпеки, а, навпаки, відчувають, що вони можуть далі знущатися над цією організацією, то відповідно розраховувати на те, що їх відпустять якось там швидко, я би не розраховував. Ось така ситуація.

Що стосується саме майданчика парламентської асамблеї, то, як я вже казав, я його точно буду далі використовувати для того, щоби туди привозити людей, які можуть свідчити про російські воєнні злочини в різних аспектах, в різних аспектах. Ми робили вже по Запорізькій атомній станції і, я ж кажу, зараз з дітьми українськими робили і будемо робити і далі.

От зараз я говорив з Дмитром Лубінцем, який от щойно поїхав вже в дуже небезпечну місію до Олешок, є у нас з ним певні спільні ідеї, ми проговорили. Це, власне, те, що дозволяє тримати фокус уваги, коли не просто там наші якісь новини, до яких я, згоден, можливо, десь там публіка вже почала звикати, а коли живі люди, які пережили жахіття, приїжджають і про ці жахіття свідчать, не переказуючи чиїсь історії, а розповідаючи власні історії. То ми будемо це, очевидно, продовжувати робити.

І знов-таки як президент у мене зараз з’являється велика кількість додаткових можливостей або ініціювати якісь події самому від імені вже асамблеї, тільки мандат треба від бюро отримати, але бюро на нашому боці і я переконаний, що ми під будь-які наші пропозиції мандат бюро отримаємо, щоби від імені парламентської асамблеї проводити якісь заходи, де ми зможемо просувати якісь потрібні нам речі або розповідати про якісь потрібні нам речі і так далі. Це і плюс візити, які я теж можу робити, відповідно під те, що це візити до якихось країн чи на якісь заходи, які якнайкраще відповідають тому, щоб знову-таки там просувати і захищати наші національні інтереси. Сподіваюсь, що частково я відповів.

Знову-таки як використати цей мандат? Давайте разом подумаємо, як найкраще цей мандат використати, тому що ви ж розумієте, це все сталося доволі швидко. Воно мало статися десь ближче до кінця року, а сталося от зараз. Так що я, Мар’яна Володимирівна, я тобі чесно скажу, я навіть неповністю готовий був до такого швидкого розвитку подій. Тому я дуже розраховую на співробітництво. Звичайно, що у нас прекрасна делегація, потужна і ми будемо там всі разом працювати. Але тут, я вважаю, ми маємо об’єднати всі зусилля, щоб цей мандат якнайкраще спрацював на Україну.

Тому я ж кажу, що я дуже розраховую і на такий brainstorming, і на те, що на якихось подіях і комітет буде брати участь, і ви будете їздити теж, разом будемо формувати якісь делегації і будемо формувати якісь цікаві програми. Я сподіваюсь, що нам вистачить ресурсів, я буду говорити про це зі спікером. До речі, можна ж просто зробити вигляд, що типу business as usual, але я хочу запитати про збільшення бюджету невеличке. Але я вважаю, що якщо використовувати цей мандат з максимальним коефіцієнтом корисної дії, то взагалі-то треба в бюджеті Верховної Ради передбачити на цей мандат додаткові гроші. Вони невеликі, але вони потрібні, бо тоді не зрозуміло, нащо ми в це все ув'язалися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Колеги, з огляду на те, що у нас немає кворуму, ми питання, які залишились, ми переносимо на наступне засідання. Я хотів би подякувати всім учасникам, Микиті Руслановичу, пані Василенко також за дуже важливу участь і змістовну участь в нашому засіданні. І це, до речі, колеги, є показником того, що парламент працює навіть коли немає пленарних засідань, але парламентська дипломатія активно працює і ми бачимо конкретні результати і конкретні здобутки. І на цій думці я хотів би наголосити.

ВАСИЛЕНКО Л.В. Олександр Олександрович, а можна, дозволите одне слово?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Буквально одну фразу, будь ласка, якщо можна.

ВАСИЛЕНКО Л.В. Оскільки з нами пан Микита, Микито, вітаю вас особисто, так сказати, хоч крізь екран, з цим призначенням. Я вважаю особисто, що це дуже важливо для України. Взагалі мати посади в міжпарламентських організаціях, на міжпарламентських платформах для України вкрай-вкрай важливо. Це наш вплив, це наша можливість формувати адженду цих організацій зсередини.

І тут я дуже погоджуюся, що потрібне фінансування, потрібне додаткове фінансування, щоб ми не лише… уже от ви там опинилися в цій ситуації зараз постфактум шукати це фінансування, але на деякі ролі і посади нам потрібно уже мати підтверджене фінансування, щоб ми могли балотуватися, щоб ми могли прийти і в тих організаціях сказати, що, колеги, ми готові взяти на себе лідерство, якого, до речі, від нас очікують на деяких платформах. Олександр Олександрович, ми ж МПС, Міжпарламентський союз, на якому ми працюємо насправді. Але потрібна запевненість також нашим колегам, що буде працювати секретаріат на повну потужність, що для цього секретаріату, для експертів, яких ми залучаємо, є фінансування, і це питання, напевно, яке потрібно піднімати і комітетом, і колективно колегами, які реально працюють на міжпарламентських платформах. Це раз.

І друге в мене питання і пропозиція до комітету. Я розумію, що кворуму зараз немає, але я звертаюся до вас як до голови комітету. У нас, крім постійно діючих делегацій, де Україна є членом, як ОБСЄ, ПАРЄ, НАТО, є ще делегації, де ми отримали статус країни-спостерігача. Це Парламентська асамблея країн Південно-Східної Азії (ASEAN), це у нас зараз ми отримали статус спостерігача в країнах, в Парламентській асамблеї країн співдружності (Commonwealth), у нас є статус спостерігача в Парламентській асамблеї франкомовних країн і, мені здається, португаломовних. Це ті, які я знаю 100 відсотків і була дотична до того, щоб ми цей статус там отримували.

Тут питання також, як ми працюємо? Бо одна справа, що ми залучаємо наші ресурси, в тому числі з колег від ОБСЄ, НАТО, ПАРЄ, МПС, для того, щоб просунути питання важливе для України, здобути цей статус спостерігача. Але потім у нас виходить, що немає ресурсів на те, щоб повноцінно працювати в цих делегаціях. Хоча це знову-таки міжнародні платформи, це платформи, які об'єднують весь світ. Нам важко об'єктивно і завжди буде важко знайти фінансування, поїхати в Африку, здійснити десяток візитів в Азію, Латинську Америку. Але на цих платформах ми за раз можемо охопити доволі велике коло. І якщо враховувати всю кількість тих платформ, в яких ми є зараз або спостерігачем, або постійним членом, фактично Україна раз на місяць або кілька раз на місяць може мати отакий глобальний вплив і доносити свою адженду. І мені здається, для нас це вкрай-вкрай важливо, але все питання упирається: а) в фінансування і б) в розуміння парламентом, напевно, МЗС в тому числі, що ми маємо ці статуси, але ми їх недовикористовуємо.

Дякую. Тут у мене бажання, прохання, щоб ви відреагували на це. Можливо, в якості звернення чи ми зробимо окремий, ви скличете комітет, долучите колег, які дотичні до міжнародної діяльності на цих платформах.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обов'язково врахуємо. Це надзвичайно важливе питання. Колеги, на цій ноті ми завершуємо наше засідання дуже важливе. Вдалося розглянути дуже багато принципово важливих питань. Я вам всім дякую за участь в цьому засіданні і до наступної зустрічі.

Дякую, колеги. До побачення.