СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України
з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва
29 травня 2024 року
Веде засідання голова Комітету МЕРЕЖКО О.О.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні колеги. Починаємо засідання нашого комітету. Спочатку я хотів би привітати від імені комітету і всіх наших колег Ольгу Сергіївну з днем народження, побажати міцного здоров'я, наснаги в дипломатично-парламентській діяльності і здійснення всіх мрій.
РУДЕНКО О.С. Дуже дякую. Всіх вітаю. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
І ми можемо перейти до переклички.
Будь ласка.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Немиря?
НЕМИРЯ Г.М. Є.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
Бардіна?
БАРДІНА М.О. Доброго дня. Я є. І вітаю Ольгу з днем народження.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Копиленко?
КОПИЛЕНКО О.Л. Доброго дня. Вітаю Ольгу з днем народження. Я є. В готовності.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
Пушкаренко?
Поки що немає.
Геращенко? Відрядження.
Іонова?
ІОНОВА М.М. Я є.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
Кривошеєв?
КРИВОШЕЄВ І.С. Доброго ранку. Є.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
Локтіонова?
ЛОКТІОНОВА Н.В. Є. Добрий ранок всім. Ольго, з днем народження.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Руденко?
РУДЕНКО О.С. Так, я є. Всіх вітаю ще раз. Всім дякую. Гарного дня.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Навзаєм.
Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. Дай боже здоров'я. Присутній.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Юраш?
ЮРАШ С.А. Щиро вітаю Ольгу з днем народження. І так, я є.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Яременко?
ЯРЕМЕНКО Б.В. Ну, Ольго, запам'ятовується, хто привітав останнім. Тому я звичайно теж вітаю з днем народження. Я є. Добрий день.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Ясько?
Немає. Відрядження.
11 членів комітету присутні. Кворум є.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.
Колеги, будь ласка, подивіться на порядок денний. Два питання. Одне надзвичайно змістовне і масштабне питання. Чи будуть якісь зауваження або пропозиції до порядку денного? Я не бачу.
Тоді я ставлю на голосування. Хто за те, щоб підтримати порядок денний?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Немиря?
НЕМИРЯ Г.М. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Бардіна?
БАРДІНА М.О. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Копиленко?
КОПИЛЕНКО О.Л. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Пушкаренко?
Іонова?
ІОНОВА М.М. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
Кривошеєв?
КРИВОШЕЄВ І.С. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Локтіонова?
ЛОКТІОНОВА Н.В. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Руденко?
РУДЕНКО О.С. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. Підтримую.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
Юраш?
ЮРАШ С.А. Юраш - за.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
Ясько?
ЯСЬКО Є.О. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
Яременко?
ЯРЕМЕНКО Б.В. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
Пушкаренко?
ПУШКАРЕНКО А.М. Вітаю! Порядок денний затверджуємо?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Так.
ПУШКАРЕНКО А.М. Так. Пушкаренко – за.
Олю Руденко, вітаю тебе з днем народження!
НЕСТЕРЕНКО Л.О. За – 13, Андрію Андрійовичу.
ШАРАСЬКІН А.А. Рішення прийнято.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.
Можемо офіційно розпочинати засідання і розглянути порядок денний.
Перше питання. Про проект Закону про внесення змін до Закону України "Про дипломатичну службу" щодо удосконалення проходження дипломатичної служби.
Я запрошую до слова Міністра закордонних справ України Дмитра Івановича Кулебу.
КУЛЕБА Д.І. Дякую, пане голово. Дякую, шановні колеги народні депутати, за можливість сьогодні з вами обговорити це важливе питання.
Але насамперед теж хочу приєднатися до ваших привітань до пані Ольги з днем народження. Це символічно, що таке важливе питання ми обговорюємо в такий позитивний день.
Дуже важливо, що ми проводимо це засідання сьогодні, яке присвячено розгляду змін до Закону "Про дипломатичну службу" щодо якраз удосконалення проходження дипломатичної служби.
Цей закон визрів, він потрібен нам у тій реальності, яка сформувалася після початку повномасштабного російського вторгнення, і з урахуванням тих змін у дипломатії, в функціонуванні дипломатії, які також є частиною нашої з вами щоденної реальності.
Радий, що ми можемо відверто все це проговорити, це вже наше друге спілкування за останній час і, як ми і домовлялися, більш системно почали комунікувати. Сьогодні зі мною тут Державний секретар Міністерства закордонних справ, теж підключений, керівники відповідних структурних підрозділів, причетних до питань, які порушені в законопроекті. Тому ми дійсно можемо мати таку глибоку всеосяжну дискусію.
Безперечно виклики, що постали перед Україною та її народом, зараз є безпрецедентними і без перебільшення вони не мають аналогів у сучасній міжнародній практиці. На порядку денному збереження української держави, перемога української держави у війні, перемога українського народу, враховуючи, без сумніву, геноцидний характер цієї війни.
Великі виклики потребують великих дій і звершень. Саме тому Президент України ставить перед дипломатичною службою чіткі завдання із захисту на міжнародній арені незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України. Ми маємо вести дипломатичну війну і при цьому постійно самі змінюватися, вдосконалюватися, для того щоб бути попереду ворога.
Спільними зусиллями ми разом з вами, народними депутатами, крок за кроком, і як би важко це не було, забезпечуємо підтримку (нерозбірливо), ведемо складні двосторонні, багатосторонні переговори про надання нашій державі військової, фінансової, матеріально-технічної, гуманітарної й іншої допомоги. Ви працюєте в багатьох різних міжпарламентських об'єднаннях, що теж є важливим внеском в ці переговори і важливою частиною цих переговорів. Продовжуємо розбудовувати безпекові союзи та коаліції на підтримку України.
Окремим важливим напрямом діяльності української дипломатичної служби є системні заходи з розвінчування російської пропаганди та дезінформації. Ця тема актуальна скрізь - і в Європі, і в Азії, і в Африці, і в Північній та Південній Америці.
Хочу подякувати всій Верховній Раді України, усім народним депутатам, які беруть активну участь у цій міжнародній діяльності. Це командна гра і в ній важливі всі зусилля. І законопроект, який ми сьогодні розглядаємо, це теж наша з вами спільна командна гра.
Війна змінила світові правила гри і для успішного виконання поставлених завдань, які я окреслив, нам потрібна, нашій державі потрібна модернізована дипломатія. Ще сильніша, ще гнучкіша, здатна ще ефективніше протистояти новим викликам і загрозам саме так, як кожного дня наші захисники та захисниці борються з ворогом на лінії фронту.
Саме цю мету ми і ставили перед собою, коли почали готувати зміни до Закону України "Про дипломатичну службу", які сьогодні ми з вами обговорюємо.
Цей законопроект не просто набір бюрократичних норм. І це дуже важливо. Це не якісь косметичні зміни, це нова зброя для наших дипломатів, нове зміцнення правил нашої роботи, інструмент підвищення ефективності роботи дипломатів у досягненні успіхів за всіма напрямами діяльності.
Іншими словами, ми будемо просити вас підтримати нове "озброєння" для української дипломатії, щоб наблизити нас до перемоги у цій жорстокій війні. Ключовими законодавчими новелами, на які я хотів би звернути увагу, є.
Перше. Посилення контролю за проходженням дипломатичної служби. Зокрема звільнення у випадку неповернення з довготермінового відрядження. Тут у нас пропозиція типова, ми не хочемо дозволяти, щоб окремі дипломати ігнорували свої обов'язки, насолоджуючись лише правами. Маємо посилити цей механізм для того, щоб на дипломатичній службі відповідальність була максимально (не чути) механізм забезпечення ефективності зовнішньополітичного курсу (не чути). Маємо забезпечити злагодженість діяльності державних органів влади (не чути) стратегічного курсу на набуття повноправного членства в ЄС і НАТО, а також з інших питань зовнішньої політики.
Наголошу, що ця норма не поширюватиметься на діяльність Верховної Ради України. Але що стосується інших державних органів, МЗС вноситиме пропозиції Президентові України та Прем'єр-міністрові України для ухвалення ними рішень щодо дотримання зобов'язань України у разі, якщо певні органи державної влади відхилятимуться від скоординованого зовнішньополітичного курсу. Координація зовнішньополітичного курсу і координуюча роль МЗС у цій сфері – це стара функція, але ніяких механізмів контролю всі ці роки не було. Тому новелою є саме запровадження механізму контролю за забезпеченням єдності зовнішньополітичного курсу.
Третє – це оновлення підходу до відбору дипломатів. Ми маємо бути впевнені в тому, що наші представники за кордоном мають стійкість, зокрема психологічну, максимально глибокі знання, і для цього в законі потрібно передбачити можливість для здійснення МЗС відповідної перевірки. МЗС матиме законодавче підґрунтя у разі ухвалення закону для відмови у призначенні кандидата на посаду за наявності у нього законних підстав для проживання в іншій країні або у разі ненадання акредитуючою державою візи. Тобто ми маємо ситуації, коли працюючий за кордоном оформлює собі право на проживання, готує собі запасний аеродром. Але наша позиція тут чітка: ти є українським дипломатом і твій єдиний аеродром знаходиться в Україні.
Далі. Запровадження кібердипломатії як нової міжнародної реальності. Це нова і найбільш динамічна галузь дипломатії, яка зараз розвивається. Україна має вже міцні позиції, і ми маємо всі підстави закріпити за собою статус одного з лідерів в сфері кібердипломатії. Для цього нам потрібно зафіксувати і створити законодавчу рамку для цього, для того щоб ми ефективно в цифровому просторі, використовуючи найсучасніші інструменти, могли захищати інтереси України і бути взірцем та джерелом досвіду для інших країн світу.
Наступна новела – гарантування трудового захисту для працівників інших органів, які повертаються в Україну після завершення довготермінового відрядження, і їхнього працевлаштування за попереднім місцем роботи. МЗС, і це моя позиція принципова, МЗС не повинно бути річчю в собі, закритою екосистемою, ми маємо активно залучати до дипломатичної служби працівників інших державних органів і давати їм можливість працювати за кордоном. Але коли дипломат повертається з закордонного відрядження, він має можливість працевлаштуватися в МЗС за попереднім місцем роботи. (Нерозбірливо) люди, які їдуть з інших органів державної влади так само знали, що їм буде куди повертатися.
Наступна новела – створення можливості для горизонтальної ротації, практично унормування горизонтальної ротації. Дипломати матимуть змогу на переведення з однієї закордонної дипломатичної установи до іншої. Такий інструмент гнучкого кадрового менеджменту дозволить нам ефективно використовувати обмежений кадровий потенціал, оперативно реагувати на загрози, використовувати нові можливості, мотивуючи дипломатів. Особливо це актуально в контексті нашої політики щодо відкриття нових посольств, коли ми дипломатів, наприклад, він там два роки чи вона пропрацювали в одному посольстві, і ми можемо їх, матимемо можливість законодавчо внормовано перекидати їх в іншу країну для того, щоб вони працювали над відкриттям і започаткуванням функціонування нових посольств.
Законопроект є законодавчою ініціативою Президента України. Це в свою чергу підкреслює для всіх нас його важливість і стратегічне значення для розвитку нашої дипломатії.
З огляду на все викладене, пропоную комітету Верховної Ради, прошу комітет Верховної Ради рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу проект Закону (№ 10370) про внесення змін до Закону України "Про дипломатичну службу" щодо вдосконалення проходження дипломатичної служби.
Доручити вашому комітету, Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва доопрацювати законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи та внести доопрацьований законопроект на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.
Наголошую, що МЗС готове конструктивно і відкрито співпрацювати з усіма зацікавленими сторонами у контексті підготовки цього законопроекту до другого читання. Сподіваюся, що ви підтримаєте мене в тому, що це наша спільна з вами мета – модернізована дипломатія, сильніша, сміливіша і безумовно всіляко віддана справі служіння Батьківщині та українському народові.
Дякую за увагу. Готовий до розмови.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
У мене питання до Дмитра Івановича. Олександру Сергійовичу надавати слово, Державному секретареві, чи ні?
КУЛЕБА Д.І. Давайте в порядку дискусії. Тобто якщо виникатимуть зараз питання якісь специфічні, то будемо долучати Олександра Сергійовича.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
Дякую дуже.
Тоді я слово надаю Наталії Олександрівні Алюшиній – Голові Національного агентства України з питань державної служби.
Будь ласка, Наталіє Олександрівно.
АЛЮШИНА Н.О. Дякую, Олександре Олександровичу, шановні члени комітету. Дякую Дмитру Івановичу за те, що представили зараз позицію по вашому законопроекту. Я хочу підкреслити, що ми завжди підтримуємо ініціативи зокрема і законодавстві, які удосконалюють вступ і проходження публічної служби, і в тому числі це стосується і дипломатичної служби.
Цей законопроект 10370 дійсно містить норми, які покликані реалізувати його мету, яка заявлена от в пояснювальній записці, зокрема щодо вдосконалення порядку проходження дипломатичної служби, підвищення професіоналізму і забезпечення ефективного виконання завдань і функцій, які стоять перед органами дипломатичної служби от сьогодні, в цих сучасних умовах зокрема. І під час наших попередніх обговорень цього законопроекту, які відбувалися вже на майданчиках комітету, законопроект 10370 - я вже озвучувала наші застереження, які нас турбують. Серед іншого вони стосувалися окремих нюансів конкурсної процедури і процедури оцінювання.
Проте наші застереження мають більш такий практично-технічний характер, і в робочому порядку вони вже опрацьовані розробником для того, щоб їх коректно врахувати при доопрацюванні законопроекту в процесі його підготовки до другого читання. Тому ми вважаємо, що законопроект 10370 є потрібним, сучасним і таким, що може бути рекомендованим до розгляду і прийняття його за основу і в першому читанні.
Я дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
Слово Олександру Леонідовичу Ткачуку – заступнику директора Департаменту – начальнику відділу судової і місцевої влади та зовнішньополітичної діяльності Департаменту видатків бюджету органів влади Міністерства фінансів України.
Олександре Леонідовичу, будь ласка.
ТКАЧУК О.Л. Доброго дня всім!
Міністерством фінансів також опрацьовано цей законопроект і, в принципі, ми також вважаємо доречним його розгляд і прийняття, але ряд положень законопроекту, зокрема в Міністерстві фінансів, мають певні фінансові ризики. Зокрема це стосується вже анонсованого комплексу дій стосовно кібердипломатії, потім впровадження посади спеціальних представників, розширення чи доповнення навіть повноважень стосовно доставки дипломатичної пошти. Тому ми просто в цьому розумінні хотіли б мати більш, скажімо так, детальні розрахунки щодо фінансових можливостей Міністерства закордонних справ реалізовувати це все в межах наявного фінансового ресурсу. Тому що наразі ми при формуванні бюджетної декларації бачили вже тільки додаткову потребу вже на діючий функціонал міністерства.
А так в цілому в принципі ми підтримуємо законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Запрошую до слова заступника голови Національного агентства з питань запобігання корупції Миколу Васильовича Корнелюка.
Миколо Васильовичу, ви є?
КОРНЕЛЮК М.В. Добрий день!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день! Будь ласка.
КОРНЕЛЮК М.В. Всіх вітаю! Щодо даного законопроекту. Національне агентство в цілому його підтримує. Але ми надавали свої застереження щодо одного пункту, а саме це пункт 15 частини один статті 7 закону, яким передбачено наділення органів дипломатичної служби функцією внесення державним органам, у разі порушення єдності зовнішньополітичного курсу держави, невиконання або неналежне виконання міжнародних зобов'язань України, обов'язкових для розгляду подань про усунення порушень та внесення в разі потреби пропозицій Президентові України або Кабінету Міністрів щодо вжиття необхідних заходів.
У чому наше застереження щодо цього положення, яке пропонується? В самому законопроєкті не визначено критерії, за якими органи дипломатичної служби встановлюватимуть факт порушення єдності зовнішньополітичного курсу держави. Крім того, в законодавстві України на даний час і в цьому ж законопроекті відсутнє нормативне визначення поняття "міжнародні зобов'язання України", через що буде важко тлумачити, які саме дії чи бездіяльність можуть вважатися неналежним виконанням чи невиконанням міжнародних зобов'язань. Тобто відсутність зазначених вище положень породжує правову невизначеність та може спричинити виникнення надмірної дискреції органів дипломатичної служби при прийнятті рішення про внесення, подання, що може вважатися корупціогенним фактором.
Тому ми писали про ці наші застереження, ми вважаємо, що це необхідно доопрацювати. В решті частини у нас зауважень до законопроекту не буде.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Прошу до слова співробітника Управління правового забезпечення СБУ пана Юрія Сітарчука.
Пане Юрію, будь ласка.-
СІТАРЧУК Ю. Дякую. Служба безпеки опрацьовувала згаданий законопроект. В січні направлялася на адресу комітету офіційна позиція СБУ з цього приводу. Ми законопроект, звичайно, підтримуємо. Водночас є два невеликі зауваження. Згідно із законопроектом, пункт 18 розділу І, в назві, частинах першій і другій статті 23 закону слова "в органах дипломатичної служби" пропонується замінити словами "в закордонних дипломатичних установах". Наразі існуюча редакція звучить: "Проходження працівниками інших державних органів дипломатичної служби в органах дипломатичної служби". Вказані зміни, лише "в закордонних дипломатичних установах" потенційно обмежують права СБУ, визначені пунктом 1 статті 25 Закону про Службу безпеки саме в частині використання посад у вітчизняному зовнішньополітичному відомстві та регіональних представництвах МЗС, що може призвести до негативних наслідків для ефективного виконання завдань, передбачених Законом України "Про контррозвідувальну діяльність". Тобто контррозвідувальна складова зменшується, знижується у зв'язку з такими змінами. Хотіли б, щоб врахували наше зауваження.
І що стосується другого, то, як зазначено пояснювальній записці, прийняття законопроекту обґрунтовується необхідністю актуалізації повноважень та функцій органів дипломатичної служби щодо просування та захисту національних інтересів і реалізації зовнішньополітичних цілей України в кіберпросторі. З цією метою надається визначення терміну "кібердипломатія", це є новий пункт 5.1 частини першої статті 2 закону, там унормовується питання проходження дипломатичної служби військовослужбовцями Збройних Сил України в апаратах військових аташе та апаратах представників Міністерства оборони України при закордонних дипломатичних установах.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України" Служба безпеки є одним із основних суб'єктів національної системи кібербезпеки та здійснює запобігання, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень проти миру і безпеки людства, які вчиняються саме у кіберпросторі, здійснює контррозвідувальні та оперативно-розшукові заходи, спрямовані на боротьбу з кібертероризмом та кібершпигунством, протидія кіберзлочинності, наслідки якої можуть створити загрозу життєво важливим інтересам держави.
З огляду на це та з метою посилення інституційної спроможності СБУ у сфері забезпечення кібербезпеки України пропонуємо нову статтю 23Прим. Закону (це пункт 19 розділу І законопроекту) викласти у такій редакції:
Стаття 23Прим. Проходження дипломатичної служби в апаратах військових аташе та апаратах представників Міністерства оборони України, Служби безпеки при закордонних дипломатичних установах України.
Пункт перший цієї статті: військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України можуть направлятися для проходження дипломатичної служби в апаратах військових аташе та апаратах представників Міністерства оборони України, Служби безпеки при закордонних дипломатичних установах України для забезпечення представництва та відстоювання національних інтересів України у воєнній сфері, сферах оборони, військового будівництва, військово-технічній та кібербезпеки держави, акредитації або в міжнародній організації… документами міжнародної організації передбачено співробітництво в зазначених сферах.
Посади аташе з питань оборони, військового аташе, військово-повітряного аташе, військово-морського аташе, старшого помічника і помічника аташе з питань оборони в апаратах військових аташе при закордонних дипломатичних установах України, а також посади представника Міністерства оборони, його старшого помічника і помічника в апаратах представників Міністерства оборони при закордонних дипломатичних установах України прирівнюються до дипломатичних посад. Прирівняння зазначених посад до дипломатичних посад встановлюється Президентом України.
І частина 2 статті: порядок строків та особливості проходження дипломатичної служби в апаратах військових аташе та апаратах представників Міністерства оборони України, Служби безпеки України при закордонних дипломатичних установах України військовослужбовцями Збройних Сил України, Служби безпеки України, їх гранична чисельність і перелік закордонних дипломатичних установ України, до яких вони відряджаються, визначаються Президентом України.
Тобто додати до цієї статті 23-1 Службу безпеки України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Слово пану Олександру Поляховському*** - співробітнику Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБУ.
Будь ласка, пане Олександре.
ПОЛЯХОВСЬКИЙ О. Доброго дня, шановні колеги. Я представляю той департамент, який опікується інформаційною кібербезпекою нашої держави.
Мій колега повністю виклав позицію, якою ми хочемо дійсно доповнити статтю 23, нарівні, де військовослужбовці Міністерства оборони, до закордонних дипломатичних установах України направлялися і співробітники з питань забезпечення кібербезпеки. По великому рахунку там все детально було аргументовано викладено, позиція висловлена Служби безпеки з цього питання.
Так що доповнити абсолютно більш нічого не маю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Тоді, пан Юрій Скринник, немає потреби надавати слово, так? Тобто у вас є консолідована позиція, яку виклав пан Юрій, так, правильно я зрозумів?
СКРИННИК Ю. Так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дуже вам дякую.
Тоді ми переходимо до обговорення цього законопроекту. Я бачу, що руку підняла Єлизавета Олексіївна, так? Ні? І Олександр Любимович.
Будь ласка, тоді Єлизавета Олексіївна, Олександр Любимович і Богдан Васильович.
Будь ласка, Єлизавето Олексіївно, вам слово.
ЯСЬКО Є.О. Я коротке питання задам. Як ми почули, що буде змінюватися. Коли ми плануємо, щоб, наприклад, у наших посольствах от ті люди, аташе, які були названі, щоб вони вже почали працювати?
І ще я б хотіла спитати: що означає спеціаліст по кібербезпеці? Які будуть його повноваження?
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Олександре Любимовичу, будь ласка.
КОПИЛЕНКО О.Л. Дякую.
У мене питання до шановного Дмитра Івановича, пана міністра. Ви не могли б назвати приклади порушення нашими державними органами єдності зовнішньополітичного курсу? А потім я вже у виступі скажу про це конкретніше.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Богдане Васильовичу, будь ласка.
ЯРЕМЕНКО Б.В. Дякую. Я, якщо можна, виступлю теж пізніше. А зараз хотів би на розуміння уточнення питання до Міністра закордонних справ чи до Державного секретаря, як колеги вирішать, кому краще відповісти.
Ситуація, коли міністерство бачить необхідність розширення складу або посилення складу закордонних дипустанов конкретними фахівцями в якійсь сфері: кібербезпека чи там митна справа, якщо там складні переговори якісь ідуть, чи будь-яка інша сфера. Яким чином зараз Міністерство закордонних справ може вирішити питання задоволення своєї потреби у такому фахівці? Тобто як виглядає ця процедура? Чи це тільки конкурс відкритий – створення нової посади чи все ж таки Міністерство закордонних справ має можливість у діалозі з органами центральної виконавчої влади самостійно визначати, якогось фахівця знаходити відповідного і відряджати його за якоюсь прискореною процедурою, а не тою, що існує в цілому?
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, хто міг би відповісти на ці запитання?
Будь ласка, Дмитре Івановичу.
КУЛЕБА Д.І. Пане Олександре, дякую вам.
По-перше, прокоментую зауваження і пропозиції, які пролунали під представників органів державної влади. Дякую загалом за конструктивну роботу під час підготовки законопроекту. Ми готові доопрацьовувати законопроект між першим і другим читанням.
Одразу скажу, що стосовно застереження Міністерства фінансів, то ми і кібердипломатів, і спецпредставників, і диппошту будемо вирішувати в межах наявних бюджетних можливостей Міністерства закордонних справ. У нас щороку … (нерозбірливо) відбувається конструктивна дискусія з Міністерством фінансів щодо бюджету на наступний рік. Зрештою ми знаходимо завжди рішення, які збалансовані і не призводять до втрат державного бюджету.
Такі речі, новели, які ми запроваджуємо, і кібербезпека, повірте мені, це... Повірте мені, у нас дуже гарні стартові можливості. Зараз це найбільш, як я сказав, динамічна сфера розвитку світової дипломатії. Якщо ми зафіксуємо це на рівні законодавства і почнемо, інституціоналізуємо цю діяльність, то Україна буде тримати позиції серед лідерів у цій сфері.
Диппошта – це суто практичне питання. Тут, ви розумієте, комунікація зі світом, з закордонними дипломатичними установами – це суто технічне питання, без якого просто неможливо обійтися.
А спецпредставник – це опція. Тобто це не означає, що завтра з'явиться 10 спецпредставників. Наразі у країни є один спецпредставник, якого призначає Президент України з питань Близького Сходу та Африки, і його функціонування здійснюється виключно в межах бюджету МЗС. Це надзвичайно корисна річ, тому що коли ти маєш людину з відповідним статусом для специфічного питання або регіону, або проблематики, то це дійсно полегшує роботу з відповідними партнерами.
Я попрошу потім Олександра Банькова прокоментувати можливо інше, якщо він вважає за потрібне, коментарі колег.
Що стосується запитань. Пані Ясько: "Коли почнуть працювати аташе?" – ви сказали. Власне ми готові, нам потрібна законодавча рамка, яка дозволить рухатися вперед, а спеціалісти з кібердипломатії – це якраз люди, які будуть предметно, тематично займатися цією проблематикою, тому що тема специфічна. Це компетенція, кібердипломатія, яка створюється, під яку треба підбирати людей з дуже специфічними навичками, і які хочуть у своїй подальшій роботі, розвитку якби залишатися причетними до кіберсфери. А, скажімо так, вони не будуть розвиватися в загальному терміні "дипломат" з широкого кола питань, тому що кібердипломатія дуже специфічна.
Пан Копиленко поставив питання про приклади порушення зобов'язань в міжнародній сфері. Ну, класичними прикладами є недотримання, невиконання у повній мірі технічних завдань, директив або опрацювання міжнародних договорів України і підписання міжнародних документів від імені України, уряду або окремих відомств.
Ми постійно стикаємося з цими речами, вони всі зрештою врегульовуються, але це питання, яке відволікає багато ресурсів на вирішення цих розбіжностей.
І пан Яременко запитав, як ми шукаємо галузевих спеціалістів. Зараз є дві можливості, це…
ЯРЕМЕНКО Б.В. Пане міністр, я перепрошую, не як ви шукаєте. Як шукаєте – це я розумію. Чи є у вас можливість відрядити спеціаліста з іншого міністерства туди, куди ви вважаєте за потрібне, якщо виникає потреба?
КУЛЕБА Д.І. Є, але це доволі складний бюрократичний процес і ми хочемо його, що називається, зробити максимально струнким.
Але головна проблема зараз в іншому. І чому нам потрібен більш сучасний закон? Я думаю, що і ми, і ви, і бізнес український, всі стикаються з однією проблемою – це, в гарному сенсі, полювання на якісні кадри. Тому що людей стало об'єктивно менше. Ми бачимо це навіть по кількості заявок на відкриті конкурси.
І я не буду приховувати, наша мета полягає в тому, щоб створити максимально в межах законодавства, в межах справедливої конкуренції між різними органами влади створити найбільш привабливі конкурентоздатні умови для залучення високопрофесійних співробітників. Тому що зараз, вибачте, вже навіть людей з двома іноземними мовами знайти не так просто. І кадровий голод ми всі відчуваємо.
Дякую.
Олександре, будь ласка, які є коментарі і що є додати?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Олександр Сергійович, так? Будь ласка.
БАНЬКОВ О.С. Доброго дня, шановний пане голово! Дякую, пане міністр.
Шановні народні депутати, насправді сказано вже дуже багато всього, міністр уже зазначив, наскільки важливим для нас є цей законопроект. Я хотів тільки прокоментувати до питання пані Ясько стосовно аташатів і коли вони запрацюють. Це питання потребує ще додаткового опрацювання насправді, тому що ті зауваження, які були висловлені Службою безпеки, і пропозиції, які були внесені, вони трошки не відповідають регулюванню саме закону, тому що проходження дипломатичної служби представниками інших органів регулюється і визначається Президентом України, тобто через укази Президента. Але ми готові до конструктивного діалогу і пошуку можливостей для того, щоб максимально задовольнити потреби колег у представленості їхніми працівниками і спеціалістами зокрема у тих сферах, які належать до їх безпосередніх повноважень, кібербезпека зокрема.
Стосовно пошуків кадрового голоду і можливості взаємодії з іншими відомствами, це до питання Богдана Васильовича. Дійсно у нас є встановлена законом процедура переведення з одного державного органу в інший і МЗС, як державний орган, як ЦОВВ, може користуватися цією можливістю, але загальна ситуація з нестачею фахових кадрів, особливо те, що зазначив пан міністр, зі знанням іноземних мов і з тим досвідом, який потрібен на сьогодні в дуже динамічній непростій дипломатичній роботі, це великий виклик на сьогодні для всіх.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую.
Колеги, продовжуємо обговорення. Я бачу, Марія Миколаївна бажає.
Будь ласка, Маріє Миколаївно.
ІОНОВА М.М. Дуже дякую.
Я перепрошую, просто їду, поганий зв'язок, тому без відео.
У мене 2 питання. Вже почали говорити те, що стосується… Пане міністре, якщо можна, дякую за представлення законопроекту, і уже частково запитали те, що стосується кібердипломатії, але от, наприклад, те, що стосується частини третьої статті 7-1, там передбачається, що за рішенням міністра, скажемо так, виконання окремих консульських функцій за кордоном може бути доручено, як ви теж сказали, внештатним консулам. Тобто от я єдине, що не зрозуміла, якби, як держава делегує ці функції особливо з точки зору безпекової політики?
І друге питання, що стосується кібердипломатії, тобто вже зазначили про статтю 2-у там, де таке нове поняття, але, скажемо так, далі по тексту ми не побачили про засоби забезпечення безпеки саме кібердипломатії. Тобто, в принципі, як ви вбачаєте, чи ми інституційно спроможні, готова Україна до такого експерименту в умовах воєнного стану чи коли у нас війна? І, скажемо так, я теж не побачила те, що стосується відповідальності. І хотіла би, якщо можна, почути вашу відповідь.
І те саме останнє, може це доопрацюється, але в частині другій статті 9 вказано, що категорії дипломатичних посад "А", "Б", "В", вони співвідносяться з категоріями державної служби теж. Але от в проекті воно не розкрито. Тобто чи це буде вже, яким чином це буде вже розкрито? Це теж, якщо можна, відповісти.
Дуже дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хтось ще бажає висловитися? Я не бачу. Так, будь ласка.
КОПИЛЕНКО О.Л. Олександре Олександровичу, зараз питання чи ми потім автоматично переходимо до висновку?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Ми зараз якраз і можливість поставити запитання і висловитися. Будь ласка.
КОПИЛЕНКО О.Л. Тоді після відповіді на це запитання я хочу виступити. Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді надамо можливість Дмитру Івановичу чи Олександру Сергійовичу, так, відповісти на це запитання. І хто буде бажати виступити, виступить.
Будь ласка, Дмитро Іванович і Олександр Сергійович.
КУЛЕБА Д.І. Так, давайте я два слова скажу спочатку. Пані Маріє, дякую за запитання. Значить, Почесний консул України за кордоном перш ніж бути призначеним на цю відповідальну посаду проходить надзвичайно ретельну перевірку і узгодження з компетентними органами України (Служба безпеки України, Служба зовнішньої розвідки). Тобто коли ми наділяємо людину функцією Почесного позаштатного, нештатного консула України, він вже пройшов безпекову перевірку, і це значить, що ми йому довіряємо. Якщо ми потім в його діяльності бачимо якісь дії, які не відповідають цьому почесному статусу, то ми його просто автоматично позбавляємо цього статусу. Це дуже рідкісні випадки, тому що, я ж кажу, що в принципі перевірка проводиться дуже ретельна.
Випадки позбавлення конпатентів у нас були якраз після початку повномасштабного вторгнення, коли люди, декілька було людей, на пальцях однієї долоні, але менше з тим, не змогли розірватися між статусом Почесного консула України і якимись своїми зовнішньополітичними симпатіями або кволістю у виконані поставлених перед ними завдань.
Тому в тих випадках, коли йдеться… Зазвичай консул виконує репрезентативні, консультативні послуги, але він утримує штат для надання, там, консультацій громадянам України, які до нього звертаються. Але коли йдеться про Почесного консула в якомусь віддаленому регіоні світу, у віддаленій країні, де у нас немає, наприклад, посольства, то ми можемо наділяти його певними окремими консульськими функціями, дуже базовими, але вони всі відбуватимуться виключно в межах встановлених процедур, тобто він нічого на свій розсуд просто так робити не зможе, все одно він перебуватиме в нашому законодавчому полі.
Що стосується кібердипломатії, то ви знаєте, що в кожному міністерстві зараз існує заступник міністра з питань цифровізації. В СБУ, в РНБО є дуже фахові фахівці з цієї проблематики. Вони вже, в принципі, працюють між собою, скажімо, на рівні робочих груп для координації діяльності України в сфері кібердипломатії. Але координуюча роль у цій сфері повинна залишатися за МЗС, тому що оскільки йдеться саме про дипломатичну діяльність.
У нас є ефективна взаємодія. Але, я ж кажу, нам потрібно все це якраз зафіксувати, законодавчо зафіксувати цей напрям для того, щоб вивести якість нашої спільної з колегами роботи на новий рівень. У нас є, вибачте, теж CDTO - заступник з цифровізації, який є куратором в тому числі напрямку кібердипломатії. У нас є напрацювання по стратегічних документах у цій сфері. Є вже міжнародні формати у взаємодії.
Ця галузь дипломатії еволюціонує надзвичайно швидко і саме тому ми не хочемо втратити ось ті передові позиції, які ми вже маємо, а навпаки хочемо тримати Україну серед лідерів. Тому я не очікую якихось інституційних проблем, тому що в Україні є в державних органах гідні фахівці з цієї проблематики.
І Олександра Сергійовича попрошу відповісти про прирівняння категорій посад "А", "Б", "В" з точки зору законодавства України.
БАНЬКОВ О.С Дякую, пане міністре.
Я, з вашого дозволу, хотів би просто додати, що функціонал почесних консулів, він визначений в тому числі і Віденською конвенцією. Тому ми тут не вигадуємо нічого нового, ми просто користуємося міжнародними нормами, які дозволяють делегувати почесним консулам виконання певних консульських функцій.
Звичайно, що ця норма потребуватиме ще доопрацювання, я знаю, що там є зауваження Міністерства фінансів зокрема. Але це корисний функціонал, яким ми б хотіли скористатися.
Щодо співвідношення посад. Тут питання в тому, що посади на державній службі і на дипломатичній службі відрізняються за назвами. У нас там є перші, другі, треті секретарі, аташе, радники і так далі, вони розподілені так само за категоріями посад. І оце прирівняння, норма в законі, вона покликана просто закріпити співвідношення, умовно кажучи, категорій А, Б, В на державній службі і категорій А, Б, В на дипломатичній службі. От і все. Просто цієї норми не існувало раніше. Це технічна правка.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
ІОНОВА М.М. Дякую. Вибачте, уточнення. Вибачте, будь ласка, пане голово, можна маленьке уточнення? А теж пан міністр говорив про спецпредставника. Я розумію, що в деяких країнах, усвідомлюючи реальність, мають бути спецпредставники, але єдине що, не дуже можу зрозуміти, ця стаття, вона якби запроваджує цю посаду, але за якими критеріями це буде теж призначатися, теж немає... Тобто чи планується виписати ці критерії, ну щоб не було цієї конкуренції з послами?
КУЛЕБА Д.І. Я готовий...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
КУЛЕБА Д.І. Я готовий відповісти, а потім Олександр додасть. Дивіться, спеціальний представник України, це в законі прописано, призначається за поданням Міністра закордонних справ України Президентом України. За 30 років, за 33 вже роки української незалежності, у нас було створено де-факто дві посади спецпредставників: з питань придністровського врегулювання, тобто тематичний спецпредставник, і з питань відносин з державами Близького Сходу та Африки, (нерозбірливо) представник. Це не буде якась масова практика, коли спецпредставники дублюватимуть функціонал послів чи заступників міністра. Це буде унормовано, дійсно, дискреція з якого питання призначати спецпредставника, залишатиметься виключно у Міністра закордонних справ, але остаточне рішення ухвалюватиме Президент. І цей інститут буде потрібен виключно для дуже специфічних тем, в яких у України присутній особливий інтерес.
Чому ми пропонуємо це включити в закон? Тому що от є, вже я назвав, багато років функціонують два спецпредставника, але по факту їхня діяльність не унормована, точніше так: вона не унормована на рівні закону і на рівні закону їх не існує, а в реальності на рівні підзаконних актів вони існують. От для того, щоб прибрати цю розбіжність, ми власне і пропонуємо згадати спецпредставника. Але я розумію ваше занепокоєння і воно абсолютно справедливе, це однозначно не інститут підміни класичних дипломатичних посад і в жодному разі це не буде, їхнє призначення не буде масовим і не буде відбуватися в обхід МЗС, для того щоб створити якусь паралельну архітектуру дипломатичної служби.
Олександр Сергійович, будь ласка, два слова додайте.
БАНЬКОВ О.С. Пане Міністре, ви, в принципі, вже все сказали. Це дійсно відображення в законі реальності, яка у нас існує, починаючи з початку двохтисячних або навіть з кінця дев'яностих, якщо не помиляюся, коли створена була посада спецпредставника з питань придністровського врегулювання. І відповідно на неї призначалися люди. Тобто ми просто закріплюємо в законі норму, яка фактично де-факто існує і регулюється на сьогодні указами Президента. Є два укази Президента про створення двох посад спецпредставників відповідно з закріпленням функціоналу по кожній з цих посад і з порядком призначення.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
ЯСЬКО Є.О. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, продовжуємо і завершуємо обговорення. Олександр Любимович, потім Богдан Васильович, і ми завершуємо обговорення.
Будь ласка, Олександре Любимовичу.
КОПИЛЕНКО О.Л. Спасибі, шановний Олександровичу. Шановний пане Міністре, шановні учасники нашого обговорення, я вважаю, дуже плідне, конструктивне. І я сподіваюсь, що і надалі ми так співпрацюватимемо.
Є певні думки стосовно цього законопроекту. Мені важливо було почути від представника НАЗК, я приємно здивований, що представники державної влади звернули на це увагу, норма стосовно повноважень органів дипломатичної служби в тому разі, коли державні органи порушують єдність зовнішньополітичного курсу.
Спасибі за відповідь, Дмитре Івановичу, але ви стали говорити, що ідеться частіше про невиконання. Порушення це вже зовсім інший рівень свідомої відповідальності чи безвідповідальності, тим більше, що за законом органи дипломатичної служби це не тільки МЗС, а і відповідні представництва. Тому виходить забагато органів, які можуть і матимуть право вносити відповідні подання до міністерства або до уряду і Президента. Оскільки Президент за Конституцією здійснює зовнішньополітичну діяльність, то я думаю, точніше було б написати про МЗС як мінімальний рівень в цьому непростому сюжеті і про його право звернення до Президента України, який є в даному випадку гарантом здійснення зовнішньополітичного курсу. Хоча це спірна теза, але вона може бути з деякими уточненнями.
Ще одне. Я звернув увагу, в статті 13 4-й пункт доповнюється пропозицією здійснювати тестування працівників, точніше, тих, хто претендують на посади в МЗС. Я думаю, що взагалі "конкурсизація" тотальна нашої країни це стала справжня пошесть, і тестування, які іноді викликають дивне враження, не будемо на це витрачати час, а тим більше тестування, як там написано, стосовно можливостями оволодіти інформацією чи освоїти інформацію, ну я не думаю, що не вміють читати, писати та працювати з комп'ютером, я думаю, що тут слід відійти від моди і реальніше подивитися на цю позицію. Тим більше, жоден конкурс у нас поки що і тестування не унеможливили проблемні ситуації.
Нарешті, я думаю, що закон потребує все-таки якоїсь ретельної редакційної оцінки. Наприклад, так само модна зараз позиція, ми всі кажемо "політики" замість "політика", "практики" замість "практика" і от у 17-й і 13-й статтях ідеться про "компетентності". Оскільки компетентність це вже є сукупність певних знань, то у нас виходить "сукупність сукупностей". Я думаю, що тут знову-таки слід відійти від моди і порадитись з фахівцями. Тим більше, що в попередній статті йдеться про "володіння рівнем компетентності". Хоча інше питання, ну це вже не ваш гріх, а попередників: як можна володіти рівнем? Ну це вже інше питання. І так само йдеться про відповідну редакцію з точки зору фахівців нашої рідної мови, яку нищать оці новації.
Спасибі за розуміння. А в цілому я підтримую цей законопроект. І як в таких випадках кажуть, пишуть мовою рецензії: "Висловлені ідеї не впливають на його загальну позитивну оцінку".
Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дуже дякую.
Богдане Васильовичу, будь ласка.
ЯРЕМЕНКО Б.В. Дякую.
Шановні колеги, звичайно, присутність на обговоренні цього законопроекту і Міністра, і Державного секретаря, і низки колег з Міністерства закордонних справ - це меседж, який ми дуже чітко уловили, усвідомили і сприйняли. Ми розуміємо, яке значення МЗС надає цьому законопроекту, розуміємо, що він опрацьовувався вже достатньо довгий час, це не є, скажімо так, новація останніх тижнів, тут пішли, мені здається, пару років. І ми на завершальному етапі того процесу, який, мені здається, повинен бути успішним. До такого висновку мене підводить і дискусія, оскільки навіть ті органи центральної виконавчої влади, які висловили якісь пропозиції чи зауваження, все ж таки висловлюються за прийняття цього законопроекту.
Я звичайно буду підтримувати його, закликаю колег зробити те саме, в першому читанні ми повинні якомога швидше прийняти. І далі питання, що ми робимо далі. Треба вже готуватися, ми обговорювали останні дні з паном Баньковим це питання, уже можна готуватися до другого читання, тому що низка зауважень і пропозицій до законопроекту з боку органів центральної виконавчої влади і відповідно аналітичних підрозділів Верховної Ради, вона очевидна.
Пропозиція є пропозиція, так? Тобто це можна легко редакційно виправити. Пропозиція, є письмове повідомлення там і так далі. Тобто якісь речі ми вже можемо готувати, які можуть бути правки до другого читання, які можуть бути внесені і від імені народних депутатів – членів комітету, якісь речі, очевидно, нам доведеться дискутувати.
Для мене найскладнішими з того, що я почув, є пропозиції Служби безпеки України. Я так їх сприйняв як бажання заснувати шляхом внесення змін до закону апарат представника Служби безпеки України. Ну це, мені здається, треба було б спочатку проговорити за іншою адресою, а не починати з правок у закон. Я так розумію, що на сьогодні представники СБУ працюють в деяких закордонних дипустановах, поза будь-яким сумнівом, вони працюють в органах дипломатичної служби, тобто процедура є. Чи варто її інституювати у вигляді прирівняння представництва СБУ з представництвом Міністерства оборони чи Служби зовнішньої розвідки, у мене є великі сумніви щодо цього, чесно скажу. Але я готовий послухати аргументи, обговорюючи конкретні якісь пропозиції до проекту закону до другого читання.
Що стосується пропозицій НАЗК. Ну я просто закликаю колег разом з МЗС і з нами, можливо, більш чітко опрацювати критерії, за якими визначає МЗС, ну, перш за все, очевидно, треба визначити рамки, що таке єдність зовнішньополітичного курсу. Очевидно, це якийсь комплекс законодавчих актів і підзаконних актів. І тоді все стає зрозуміло, тобто яким чином у МЗС, якщо є рішення Президента чи рішення РНБО, оформлені рішенням Президента, якщо є рішення Верховної Ради, якщо є інші нормативні документи, то вихід за їх рамки, абсолютно очевидно, вимагає реагування. І я не бачу ніяких ризиків у наданні МЗС цього права, яким вони наділені фактично Положенням про Міністерство закордонних справ України як центрального органу виконавчої влади, основного у сфері реалізації зовнішньої політики. Але тут треба зробити цю роботу. Мені здається, вона більш така редакційна ніж яка-небудь інша. І я готовий співпрацювати з колегами з тим, щоб зняти ці питання, щоб ми розуміли дійсно, якщо Міністерство закордонних справ має претензії до дій якихось органів виконавчої влади у сфері зовнішньої політики, чому і на підставі чого МЗС ці претензії висловлює.
Я єдине що можу зауважити до зауважень НАЗК, немає ніякої автономії органів виконавчої влади у сфері зовнішньої політики, це зовсім не те формулювання, яке варто вживати. Тобто у нас єдиний зовнішньополітичний курс, ми розуміємо за Конституцією, хто його визначає, ми розуміємо роль Верховної Ради, яка є у цьому процесі. І ще раз кажу, ніякої автономії немає, тобто це те, що виконується усіма, якщо рішення прийняті.
Я дуже радий, що Агентство у сфері державної служби підтримало цей законопроект, тому що мова там іде все ж таки про організацію роботи всіх співробітників дипломатичної служби. Тобто якщо немає зауважень, тобто це полегшує сприйняття всіх тих пропозицій, що стосуються ротації і так далі, що стосуються забезпечення прав, обов'язків. Я радий, що немає зауважень, тобто це нам дозволить швидко пройти відповідні нововведення і закріпити їх.
Я, чесно кажучи, більше не пригадую таких більш суттєвих якихось зауважень і пропозицій з боку… А, Міністерство фінансів. Ну тут я схильний більше сприйняти позицію МЗС, я розумію прекрасно логіку колег, вони не вимагають додаткового фінансування. Тобто вони лише намагаються врегулювати діяльність, яка і так відбувається. Тобто треба ввести в законодавство назву посади і звичайно для нас є це теж критерієм. Ми розуміємо, що МЗС не зловживатиме цим новим інститутом спеціальних представників, оскільки береться реалізовувати цю ініціативу в рамках існуючого бюджету. Ну все зрозуміло. Значить, одним з критеріїв для започаткування діяльності спецпредставників буде наявність бюджету. Тобто це логічно, зрозуміло.
Що стосується, там були ще, і в інших питаннях я прекрасно розумію колег і схильний повністю довіряти їх запевненням, що їхні ініціативи реалізуються в рамках державного бюджету, наявного фінансування, воно не потребуватиме збільшення.
Що стосується дипкур'єрів, служби зв'язку, листування і так далі, мені здається, це просто непорозуміння більше, воно підмінюється просто два процеси: процес передачі якоїсь інформації між органами державної влади в Україні і від органів державної влади України органам іноземних держав. Тобто тут зрозуміло, що це лише функція МЗС, ніякого іншого органу державної влади. І я абсолютно розумію Міністерство закордонних справ, яке в умовах браку фінансування і так далі хоче надати право, отримати право для співробітників дипслужби, співробітників закордонних дипустанов, які, наприклад, їдуть із посольства у відпустку чи кудись там повертаються в Україну, перевозити якусь дипломатичну пошту, листування. Це в принципі робилося і робиться, це треба просто унормувати, це абсолютно правильна процедура, яка дозволяє заощаджувати – не чекати місяцями чи роками дипкур'єра, який може приїхати, може не приїхати в деяку країну, а вирішувати оперативно ті завдання, які стоять перед посольствами.
Тому, колеги, я серед тих пропозицій, які надійшли до цього законопроекту, не побачив нічого, що перешкоджало б нам прийняти нам у Верховній Раді цей законопроект у першому читанні, і не побачив нічого такого, щоб ми не змогли розв'язати якихось дискутивних питань, готуючи цей проект закону до другого читання.
Всім дякую. І закликаю колег підтримати і рухатися вперед, тобто чим швидше ми зробимо... Це не аж такий революційний закон, де треба ламати списи, довго думати, тут треба надати МЗС ті інструменти, які вони просять. Мені здається, там абсолютно очевидні справедливі і аргументовані прохання Міністерства закордонних справ.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
Григорію Михайловичу, будь ласка, і ми завершуємо обговорення.
НЕМИРЯ Г.М. Шановні колеги, я хочу приєднатися до тих колег, які висловлювалися за те, щоб підтримати за результатами нашого обговорення пропозицію щодо прийняття цього законопроекту за основу і з наступним доопрацюванням до другого читання. Також я вважаю, що дійсно цей законопроект не є революційним. Я не знаю, чи добре це чи погано. Це залежить від смаку і досвіду власне участі або неучасті в революціях минулих і майбутніх.
Але я думаю, що є один аспект, на який я хотів би все ж таки звернути увагу. Він власне стосується зауважень Національного агентства з запобігання корупції і має відношення до пункту 15-го частини першої статті 7-ї цього законопроекту. Власне тут ідеться про функції органів дипломатичної служби. І як колега вже зауважив, до органів дипломатичної служби належить не лише власне міністерство, але і представництва, консульські установи. І в даному випадку це викликає, як мінімум потребує якихось уточнень.
По-друге, я хотів би сказати, що тут йдеться про внесення державним органом подань або пропозицій відповідно Президентові або Кабінету Міністрів. Хочу нагадати, що до органів державної влади належать не лише Президент і Кабінет Міністрів, але і Верховна Рада, правоохоронні органи, судові органи, органи державної безпеки. Тобто якщо читати буквально те, що тут написано, то тоді посольство, МЗС може вносити такі, я не знаю, як це в даному випадку буде виглядати, подання і пропозиції не лише до Президента і Кабінету Міністрів, але і до Верховної Ради, до правоохоронних органів, органів судової влади, органів державної безпеки і багато інших органів державної влади. Я, можливо тут, оскільки ми є парламентарями, депутатами Верховної Ради, то я завжди думав, що контрольна функція – це є функція парламенту. В даному випадку якщо йдеться про подання щодо органів державної влади, до яких, без уточнення, відноситься тут бланкетно і Верховна Рада, парламент, то тут щось не те, тут трошки фундаментальні основи, конституційні зачіпаються. Можливо, ненавмисно, за недоглядом. Але я не хотів би, це особливо з точки зору визначення НАЗК, що це може бути корупціогенним фактором, тобто дискреція про визначення, що таке невиконання або неналежне виконання міжнародних зобов'язань України, щодо яких також немає нормативного визначення самого поняття. Це, безумовно, не є абсолютно прийнятним.
І також такі формулювання, як "внесення у разі потреби". Хто визначає, така потреба є або немає? Можуть сказати: є нагальна потреба, є потреба, але не нагальна, немає потреби. Отже абсолютно цей пункт або взагалі треба прибрати, або відповідно сформулювати таким чином, щоб тут взагалі не було навіть натяку на те, що МЗС може контролювати Верховну Раду і парламентарів, яка сама, власне, має здійснювати контрольні функції. І також чіткість в критеріях, як колеги вже говорили, визначення. Якщо такого не буде, то я не думаю, що Верховна Рада взагалі підтримає цей пункт. Можливо, його взагалі варто тоді прибрати.
За цим винятком, можливо, будуть ще інші питання. Ну і, безумовно, фінансово-економічне обґрунтування потрібно буде робити, тому що немає нічого гіршого, як мандату, який не має фінансування. Якщо є відповідальність і функція з'являється, тоді з'являється і відповідальність. Але якщо немає фінансування цієї функції, то тоді, власне, Міністерство закордонних справ саме собі вішає хомут. Вже є деякі хомути і не думаю, що треба вішати ще один хомут. Мати мандат, обов'язки, але немає відповідного фінансування.
Якщо є потреба, відповідно треба внести, такі розрахунки зробити і вже на наступний бюджетний цикл такі речі закладати. Якщо дійсно такі речі потрібні. Так, як виглядає, що вони потрібні.
На цьому дякую за увагу і хотів би привітати колег з конструктивним, як завжди, обговоренням.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
Я хотів би тільки додати одну невеличку ремарку стосовно дуже цікавого терміну "міжнародні зобов'язання". Справа в тому, що він дуже часто зустрічається в науковій літературі з міжнародного права і всі розуміють його як ті зобов'язання, які виникають для конкретної держави і випливають із джерел міжнародного права, насамперед із міжнародних договорів, укладених цією країною, міжнародного звичаєвого права і юридично обов'язкових резолюцій міжнародних організацій. Тобто це такий усталений термін, зміст якого розкритий в науковій літературі.
Тому я, наприклад, не впевнений, чи варто його взагалі включати в законодавство, тобто розкривати його. Але це моя така думка, скоріше як теоретика.
Тоді, колеги, пролунала пропозиція, я її почув. У мене є тоді формулювання цієї пропозиції.
ПУШКАРЕНКО А.М. Дозвольте коротку ремарку? Пушкаренко. Якщо дозволите, Олександре Олександровичу?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ПУШКАРЕНКО А.М. Шановні колеги, я хотів насправді, так, подякувати МЗС за те, що підготували цей законопроект. Зрозуміло, що Президент як людина, яка у нас формує і визначає зовнішню політику, його вніс. Тобто я наголошую, що це президентський законопроект. І дійсно сьогодні робота зовнішньополітичного відомства дорівнює кількості підтримки і фінансової, і військової, а значить і життів наших захисників, і стійкості нашої держави.
Тому хочу подякувати відомствам, з якими ми попередньо і з нашим секретаріатом пропрацьовували і отримували дуже конструктивні відповіді. І сьогодні дійсно побачив, що загалом, ну крім якихось робочих аспектів, звичайно ми будемо їх допрацьовувати, є загальна підтримка.
І моїм колегам хочу подякувати, членам комітету, народним депутатам, що ми дійсно не політизуємо це питання, а, скажімо так, дуже професійно, і я дякую колегам за ваші думки, дуже професійно ми сьогодні підходимо. І дійсно, як це зазначив пан міністр, з цим законом будемо відповідати тим викликам і тим реаліям, які сьогодні є.
Тому я дуже прошу шановних колег підтримати цей законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Є наступна пропозиція і я зараз її озвучу, вона складається з трьох елементів, з трьох параграфів. Пропонується прийняти наступне рішення.
Зважаючи на необхідність врахування висловлених зауважень та доопрацювання проекту закону і узгодження окремих його положень з іншими положеннями законодавства, комітет ухвалив рекомендувати Верховній Раді України відповідно до пункту першого частини 1 статті 114 Регламенту Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про дипломатичну службу" щодо вдосконалення проходження дипломатичної служби (реєстраційний номер 10370 від 22 грудня 2023 року). За наслідками розгляду в першому читанні прийняти за основу з дорученням комітету підготувати його до другого читання.
Другий параграф. Врахувати при підготовці законопроекту до другого читання відповідно до частини 1 статті 116 Регламенту Верховної Ради України пропозиції і поправки щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей в тексті законопроекту, інших структурних частин законопроекту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні та відповідають предмету правового регулювання законопроекту, зокрема щодо закріплення відповідної термінології, встановлення повноважень органів державної влади, уточнення особливостей проходження дипломатичної служби тощо.
І третя частина. Звернутися до Голови Верховної Ради України з пропозицією оголосити про це під час розгляду даного законопроекту на пленарному засіданні Верховної Ради України.
Тобто таке формулювання, пропозиція, яка пролунала. Суть її зводиться до того, щоб прийняти в першому читанні і, враховуючи редакційні поправки, уточнення, продовжити роботу над цим проектом вже в рамках другого читання. Ось в чому полягає суть. Я ставлю на голосування тоді цю пропозицію. Хто за те, щоб її підтримати?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Немиря?
НЕМИРЯ Г.М. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Бардіна? Марина Олегівна?
Копиленко?
КОПИЛЕНКО О.Л. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
Пушкаренко?
ПУШКАРЕНКО А.М. Пушкаренко - за.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
Іонова?
ІОНОВА М.М. Утрималась.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Кривошеєв?
КРИВОШЕЄВ І.С. Кривошеєв - за.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Локтіонова?
ЛОКТІОНОВА Н.В. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Руденко?
РУДЕНКО О.С. Руденко - за.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. Шараськін підтримує.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
Юраш?
ЮРАШ С.А. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
Ясько?
ЯСЬКО Є.О. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
Яременко?
ЯРЕМЕНКО Б.В. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
11 – за, 1 – утримався.
Андрій Андрійович.
ШАРАСЬКІН А.А. Рішення прийнято.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення прийнято, дуже дякую, колеги, за такий високий професійний і ґрунтовний рівень обговорення цього питання. Дуже дякую пану міністру і всім колегам, які взяли участь в обговоренні цього питання. Дуже дякуємо.
А ми переходимо до розгляду другого питання порядку денного, пов'язаного з міжпарламентською співпрацею: про утворення депутатської групи Верховної Ради з міжпарламентських зв'язків з Республікою Панама.
Прошу до слова Єлизавету Олексіївну.
Єлизавето Олексіївно, будь ласка.
ЯСЬКО Є.О. Так, колеги, я тут. Надійшов до мене вже протокол про створення групи дружби з Панамою. Там єдине що прохання не затверджувати в протоколі, це обговорено з ними, Іонушаса, який вже має 4 місця в заступництві груп дружби, 5-те, згідно наших правил, не дозволяється. Тому прохання затвердити цей протокол без Іонушаса як заступника, а як рядового члена. Всі інші представники інших фракцій представлені, тому прохання підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
Хтось бажає висловитися з цього питання?
КОПИЛЕНКО О.Л. Давайте голосувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте.
Тоді ставлю на голосування, хто за те, щоб підтримати створення цієї…
ЯРЕМЕНКО Б.В. Давайте просто консенсусом, якщо немає проти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді якщо ніхто не проти, а ніхто не проти, я не бачу, щоб хтось був проти…
КОПИЛЕНКО О.Л. Панамки роздадуть чи ні?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну треба подумати над цим питанням. Цю пропозицію вже треба ставити на голосування.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Паспорти, як колишньому прем'єру України.
ЯРЕМЕНКО Б.В. Йому не роздавали. Він його купив.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дуже дякую. Ми вичерпали порядок денний. Дуже вам дякую за активну участь. І до побачення.