СТЕНОГРАМА                       

засідання Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва

13 березня 2024 року

Веде засідання голова Комітету МЕРЕЖКО О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні колеги. Починаємо засідання комітету. Будь ласка, давайте перекличку зробимо, почнемо, так?

 

МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Немиря? Григорій Михайлович?

Бардіна?

 

БАРДІНА М.О. Доброго дня! Є.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Копиленко? Є, бачимо.

Пушкаренко у відрядженні.

Геращенко? Поки немає.

Іонова? Поки немає.

Кривошеєв?

 

КРИВОШЕЄВ І.С. Є.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

Григорій Михайлович, ви є?

 

НЕМИРЯ Г.М. Так, як бачите. Добрий день!

 

МОСОЛОВ Ю.О. Доброго дня!

Локтіонова?

 

ЛОКТІОНОВА Н.В. Добрий ранок! Є.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Руденко? Поки немає.

Шараськін?

 

ШАРАСЬКІН А.А. Дай боже! Присутній.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Юраш? Поки немає.

Ясько?

 

ЯСЬКО Є.О. Вітаю!Присутня.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Яременко?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Добрий день. Я є.

 

МОСОЛОВ Ю.О. 9 членів комітету присутні. Кворум є. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кворум є. Ми можемо розпочинати офіційно наше засідання. Будь ласка, подивіться в порядок денний. Чи будуть якісь зауваження або пропозиції стосовно порядку денного? Я не бачу.

Тоді можемо ставити на голосування. Хто за те, щоб підтримати порядок денний?

 

МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Немиря?

Бардіна?

 

БАРДІНА М.О. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Геращенко?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Іонова? Немає.

Григорій Михайлович, ви за порядок денний?

 

НЕМИРЯ Г.М. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О.  Копиленко? За, бачимо.

Кривошеєв?

 

КРИВОШЕЄВ І.С. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Локтіонова?

 

ЛОКТІОНОВА Н.В. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін?

 

ШАРАСЬКІН А.А. Підтримую.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Ясько?

 

ЯСЬКО Є.О. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Яременко?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. 10 – за.

Андрій Андрійович.

 

ШАРАСЬКІН А.А. Одноголосно. Рішення прийнято.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Переходимо до розгляду питань порядку денного. І перше питання на порядку денному – це про проект Постанови Верховної Ради України про Звернення Верховної Ради України до урядів та парламентів іноземних держав, міжнародних організацій, парламентських асамблей у зв'язку з проведенням російською федерацією так званих президентських виборів на тимчасово окупованій території України.

Я прошу до слова Іллю Євгенійовича, начальника Шостого управління Міністерства закордонних справ України. Будь ласка, Ілля Євгенійович, вам слово.

 

КВАС І.Є. Добрий день, вельмишановний пане голово, шановні народні депутати. Міністерство закордонних справ на запит керівництва комітету підготувало пропозиції до проекту Звернення Верховної Ради України у зв'язку з проведенням російською федерацією так званих президентських виборів на тимчасово окупованій території України.

Ми вважаємо звернення, останній варіант, який я бачив, ми вдячні комітету за врахування більшості наших пропозицій, вважаємо його цілком достатнім. Сьогодні я надіслав окремі правки, які мають технічних характер. Власне кажучи, це на рішення народних депутатів для їхнього можливого врахування.

Також хочу поінформувати, що вчора було надіслано офіційно з супровідним листом заступника міністра Миколи Станіславовича Точицького пропозиції до другого звернення Верховної Ради України вже по факту проведення виборів.

Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Колеги, хто бажає висловитися з цього питання, будь ласка. Олександр Любимович, будь ласка. Нечутно.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Олександр Любимович, ми вас не чуємо, ввімкніть, будь ласка, мікрофон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Богдан Васильович, будь ласка.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Шановні колеги, я розумію, що два проекти – це вже як певний шаблон, який використовувався влітку перед виборами, які відбувалися в Криму. Але я пригадую, тому що це була моя пропозиція, вона тоді була зумовлена тим, що ми мали достатньо великий час для підготовки, і перший до виборів проект ми розглядали, здається, за місяць. І тоді логіка була в тому, що місяць можна готувати з цим проектом громадську думку за кордоном до того, що отака подія відбудеться, а потім по результату просто дати їй оцінку ще раз політичну.

Цього разу, ми розуміємо, що подія, про яку ми говоримо, відбудеться ось-ось, тобто ніякого часу на підготовку громадської думки у нас уже немає, та, в принципі, і непотрібно. У зв'язку з цим – можливо, я прозвучу занадто радикально, - мені здається, що ми сьогодні повинні прийняти рішення об'єднати два проекти і, можливо, наприкінці дня просто зібратися ще раз для того, щоб затвердити його. Я вже не бачу сенсу в двох, у нас не буде часу працювати… ну, у нас – у МЗС, і у нас не буде, у наших делегацій, залишається кілька днів. Мені здається, це надмірно вже буде цього разу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ірина Володимирівна.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую.

Я не хотіла брати участь в обговоренні, тому що очевидно, що ми всі це підтримуємо. Але, враховуючи виступ пана Богдана, я хочу тут його підтримати, колеги.

По-перше, я теж вважаю, і якби ми від комітету звернули увагу теж на це керівництва Верховної Ради, керівництва фракції "Слуга народу", що зараз парламент працює ненормально. Не може парламент воюючої країни засідати раз на місяць. І абсолютно справедливо те, що певні рішення ми маємо приймати давно, як і рішення, що вибори оці, псевдовибори в Росії будуть 17 березня, дійсно, ми дізналися не сьогодні.

Друге. Я хочу поінформувати вас, що принаймні на тих заходах, куди нас випускають - а це, як ви знаєте, з цим проблема, - або в яких ми беремо участь, ми піднімали весь цей час питання щодо нелегітимності виборів в Російській Федерації. Зокрема, я от на Парламентській Асамблеї ОБСЄ якраз і в своєму виступі про це говорила, і під час тут зустрічей ми ці питання піднімаємо з посольствами, і таке інше.

Моє відчуття, дуже серйозне, і користуючись тут присутністю Міністерства закордонних справ, Богдан Васильович абсолютно правий, що ми тут всі разом недопрацьовуємо, в тому числі і парламент. Тому що згадайте, яка була масована інформаційна позиція всього світу, дуже системна і правильна, напередодні виборів так званих в Білорусі, коли світ відразу говорив, що вони там готуються в недемократичний спосіб, що це є нелегітимні вибори, коли вся опозиція сидить у тюрмі.

В Росії ситуація ще гірша. Путін всіх своїх опонентів або вбив, або вони сидять у тюрмі. Вони будуть відбуватись, вибори, не просто на окупованих територіях, а на кістках. І ми як парламент, як на мене, зробили тут мінімально в тому, аби вимагати від світу не визнавати ці вибори.

Звичайно, ми завтра приймемо цю заяву, але теж мене дуже дивує, що  в контексті знаменитого розпорядження про один голос, про те, що ми маємо отримувати директиви від Міністерства закордонних справ, я не бачила директив, де би, знаєте, як першим таким завданням для всіх нас на ці місяці стояло звернення до наших партнерів все-таки з фактажем про злочини на окупованих територіях і закликом, що це має стати підставою для невизнання легітимності Путіна.

І, закінчуючи цю свою таку думку, я підтримую пана Богдана, що, можливо, нам варто прийняти одну постанову, тому що дві ми не встигнемо розігнати ніяк.

Я хочу вас, колеги, поінформувати, ми були фракцією, частиною фракції у пана Стефанчука. Якраз ми говорили і про порядок денний парламенту, і про міжпарламентську діяльність. Я його поінформувала, що у нас така дивна трапилася історія на комітеті, коли голова комітету не надіслав листа щодо зустрічі комітету з паном Русланом. Він сказав, що він готовий зустрітися з комітетом, він не бачить тут якихось загроз.

Тому я ще раз хочу запропонувати, щоб ми сьогодні комітетом вирішили, після розгляду порядку денного щоб все-таки ми направили листа на пана Руслана і домовилися про зустріч. Ми маємо, дивіться, про реально ми як комітет і ми як парламент цього року маємо робити більше.

До речі, наша зустріч, фракції була достатньо нормальна з паном Стефанчуком. Я думаю, що всім треба більше спілкуватися. І я буду наполягати на тому, аби ми комітетом зустрілися з паном Стефанчуком і проговорили і ось цю історію. І іншу історію, коли нам треба просто діяти активніше, скоординованіше і таке інше, і щоб ми найближчим часом, до кінця місяця, провели зустріч комітету з паном Стефанчуком. Тому що кон'юнктура світу - і ви це всі знаєте, ви всі спілкуєтеся зі світом, - вона важка. Вона, на жаль, стає для України не така позитивна.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Хто ще бажає виступити? Олександр Любимович, будь ласка.

Григорій Михайлович, будь ласка.

 

НЕМИРЯ  Г.М. Добрий день! У мене два зауваження.

Перше, коротке, яке стосується, власне, тексту, який ми обговорюємо. Там редакційне є таке зауваження, що в констатуючій частині останній параграф є, який починається словами "Верховна Ради, високо цінуючи…", і далі вже пункти: 1, 2, 3, 4. Просто треба "високо цінуючи", і далі вже завершувати "Верховна Рада", і починати: перше, друге, третє. Тому що стилістично воно незграбно дуже виглядає. Я говорю про останній текст, який щойно ми побачили.

Друге. Я не думаю, що є необхідність приймати дві постанови, це вже очевидно. Але основне зауваження стосується взагалі процедури і процесу. Дивіться, яка корисна дія цієї заяви буде, зокрема там є пункт, по-моєму, другий, якщо я не помиляюся, який закликає протидіяти спробам російської федерації залучити так званих міжнародних спостерігачів на вибори. Тобто ця постанова буде прийнята, ця заява буде прийнята завтра, 14-го, вибори починаються, ми говоримо про 15-17, і ми закликаємо напередодні голосування протидіяти спробам залучити міжнародних спостерігачів. Я думаю, очевидно, що це запізнілий такий заклик.

І в зв'язку з цим основне, що я хочу обговорити, тому що це не перша і не остання постанова, взагалі процес і процедуру. Я думаю, комітет є, свідомо або несвідомо, скоріше за все, несвідомо, заручником практики, яка склалася, коли за відсутності ініціативи від самого комітету просто очікується, коли буде підготовлений якийсь варіант десь в іншому місці, і потім він попадає в комітет в ті часові рамки, коли вже пізно щось робити. І ми, власне, приймаємо такі речі, коефіцієнт корисної дії яких є від'ємним. Не нульовим, а від'ємним, тому що це контпродуктивно взагалі.

Я вже говорив раз, що цікаво було б побачити, що відбувається після того, як завтра от буде проголосована чергова заява, що відбувається: хто її перекладає, як вона доводиться, яка є зворотна реакція? От чисто хотілось би технологічно побачити це в черговий раз. Можливо, ми проведемо такий експеримент?

От завтра буде прийнята ця заява. Хтось може потім відслідкувати, комітет, яким чином здійснюється переклад, що далі відбувається, коли воно доходить до адресатів? Яка буде реакція? Тобто це сотрясение воздуха.

Тому, я думаю, що в наступному просто треба практику таку запровадити. Якщо МЗС це не ініціює, то не треба чекати, що хтось з президії Верховної Ради або якась фракція ініціює. Це справа комітету, ми ж Комітет у закордонних справах. Ми маємо цей політичний календар перед собою. І такі речі, я думаю, треба робити заздалегідь: створювати робочу групу, доручати готувати такі проекти заяви, виступати з такою ініціативою і вчасно приймати такі заяви.

До цього зводиться моя пропозиція. В даному випадку в черговий раз ми закликаємо прийняти цю заяву. Я сподіваюся і впевнений, що вона буде прийнята, але корисна дія від неї буде від'ємна.

Дякую.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Любимович, будь ласка.

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Ви мене чуєте нарешті?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, чутно.

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Ви знаєте, я, власне кажучи, хотів, можливо, і з точки зору змісту, і з точки зору процедури, можливо, з мотивів, як модно у нас казати. Я думаю, що ми не мусимо з такою ретельністю ставитись до цих заяв. Це парламентська заява, в ній більше емоцій, більше нашого ставлення до цього ганебного явища. І навіть якщо якась кома буде стояти не на тому місці, це не вплине на емоційний накал нашого ставлення до цього.

І, власне кажучи, я тому і пропоную не витрачати стільки часу на формулювання, а просто голосувати і давати її в зал, і все. Бо певною мірою, я вважаю, що коли, за всієї поваги до МЗС, і особливо з великою повагою я ставлюся до пана Кваса, який так само дуже професійно… я би сказав так, дуже професійний взагалі, і у нас з нашим комітетом склалася добра з ним взаємодія, але все-таки ми не відділ Міністерства закордонних справ, і ми абсолютно вільні у своїх формулюваннях, рішеннях, коли вони йдуть в загальному руслі нашого ставлення до, ще раз кажу, цього ганебного явища.

Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, тоді я ставлю на голосування цей проект в тому вигляді, в якому він є, з зауваженнями і пропозиціями МЗС, як першу пропозицію.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. І з техніко-юридичними правками.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І з техніко-юридичними правками.

Хто – за?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Немиря? Григорій Михайлович?.

 

НЕМИРЯ Г.М. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Бардіна?

 

БАРДІНА М.О. За. Я – за.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Копиленко?

 

КОПИЛЕНКО О.Л. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Геращенко? Ірина Володимирівна?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я – за. Включала мікрофон. Вибачте.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую. Дякую.

Іонова? Не з'явилася.

 

ІОНОВА М.М. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Кривошеєв?

 

КРИВОШЕЄВ І.С. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Локтіонова?

 

ЛОКТІОНОВА Н.В. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Руденко?

Шараськін?

 

ШАРАСЬКІН А.А. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Юраш?

Ясько?

 

ЯСЬКО Є.О. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Яременко?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Утримався.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. 10 – за. 1 – утримався. Андрій Андрійович.

 

ШАРАСЬКІН А.А. Рішення прийнято.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Можемо перейти до другого питання. Я хотів би подякувати Іллі Євгенійовичу за співробітництво і за підтримку. Дуже вам дякуємо. До побачення.

А ми переходимо до розгляду другого питання: про проект Закону про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою. І тут, до речі, деякі питання важливі.

Я хотів би надати слово Тарасу Андрійовичу, заступнику міністра економіки України. Будь ласка, Тарас Андрійович, вам слово.

 

КАЧКА Т.А. Доброго дня! Дуже дякую за розгляд цього питання. Хочу також сказати, що угода з боку канадської сторони вже ратифікована, там з певними політичними дискусіями всередині Канади, про це навіть можна окремо буде поговорити, тому що це політично важливо, не для торгівлі, а до сприйняття України в наших партнерах скрізь цю призму.

Хочу зазначити, що ця угода й переговорювалась фактично в продовження тієї Угоди про вільну торгівлю, яка була укладена 2017 року. 2017 року під час візиту Прем'єр-міністра Трюдо до Києва була підписана Угода про вільну торгівлю з великим позитивним сприйняттям. Але саме тоді фактично ми викинули, Україна і Канада, (перепрошую, секунду, Юлія Анатоліївна щось питає) тоді ми… Фактично обидві сторони відклали в бік цілі блоки угоди, які стосуються всього виду спектру послуг. Тобто послуг як надання послуг, як ви знаєте, в торгових переговорах послуги стосуються як безпосередньо послуг, які надаються у транскордонному режимі, так і здійснення послуг юридичними особами, які присутні на території іншої сторони, що дуже близько до режиму здійснення інвестицій.

Тому в цій частині угода… тоді ці питання були відкладені в часі. Ми проводили з 2019 року дуже велику підготовчу роботу, і в січні 2022 року фактично оголосили про початок переговорів. Почалася війна. Але у вересні 2022 року ми повернулися до цих переговорів. І фактично досить швидко провели досить складні переговори, тому що це юридичні тексти, як ви бачите, це майже півтори тисячі сторінок текстів. І вході переговорів зміни до угоди  2017 року були настільки значними, що, зрештою, під  завершення переговорів з точки зору проектування, з точки зору консолідації текстів було прийнято рішення, що це буде нова, модернізована угода на заміну угоди 2017 року. Власне, це пояснює, чому це цілісна, оновлена Угода про вільну торгівлю між Україною і Канадою, а не доповнення до досить нещодавньої угоди 2017 року.

В чому складність і новаторство цієї угоди? В тому, що вперше в наших угодах про вільну торгівлю в розділі послуг ми маємо не позитивний підхід, а негативний підхід. Позитивний підхід в угодах про вільну торгівлю полягає в тому, що по всій класифікації послуг ми домовляємось зі сторонами, що даємо доступ на ринок лише до того, що позначено в розкладі зобов'язань. Негативний список означає, що ми даємо доступ до всіх послуг, які не згадані у винятках, які наведені в угоді. Тобто фактично доступ до ринку послуг в Україні буде стосуватися всього, що не зазначено в угоді. Тобто це така свобода здійснення надання послуг з певними застереженнями, які наведені в угоді, і в наш бік так само. Це перша важлива історія.

Друга важлива історія – це інвестиції, тобто те, що зараз відбувається в міжнародному праві по захисту інвестицій. Іде така певна зміна поколінь і відхід від класичних угод про взаємний захист інвестицій, і перетворення, міксування цих угод про взаємний захист інвестицій, і цього третього способу поставки послуг у вигляді присутності юридичних осіб на території іншої держави. І, власне, цей підхід відображено в угоді про вільну торгівлю. У нас фактично це такий перший приклад дуже серйозний, і через це ми фактично припиняємо дію Угоди про взаємний захист інвестицій і заміняємо її цією угодою.

Було запитання від комітету з приводу того, яким чином здійснюється така гармонійна заміна. В принципі, ми використовуємо ті механізми, що ті компанії, які здійснили інвестиції до набрання чинності цією угоди, зберігають захист по Угоді про взаємний захист інвестицій. Натомість вже новий режим буде застосовуватися для тих послуг у вигляді заснування юридичних осіб на території іншої держави відповідно з дати набрання чинності угодою.

Крім того, ми маємо досить унікальний підхід в угодах про вільну торгівлю. Це перша угода - і, можливо, навіть єдина угода, яка буде в Україні, - де в нас є розділ щодо корінних народів і чітке згадування Криму, корінних народів Криму і їх залучення в підтримку і розвиток торгівлі. Такий розділ з'явився, зрозуміло, через те, що питання корінних народів є дуже важливим для канадського політичного дискурсу. Але нам вдалося фактично відобразити не лише канадський політичний дискурс щодо ролі корінних народів, а і питомо український підхід і українську таку унікальність в політиці щодо корінних народів.

Також були оновлені розділи щодо мінімальних стандартів у сфері праці і довкілля. Тому що зараз і на майбутнє фактично ці напрями: вимоги щодо захисту праці, вимоги щодо захисту довкілля - стають головним предметом бар'єрів у торгівлі, які запроваджують розвинуті країни по відношенню до країн, які зберігають менший рівень захисту. Для прикладу, буквально вчора Європейський парламент голосував по питаннях зменшення доступу на ринок для тих країн, які використовують дитячу працю або мають дуже низький рівень захисту трудових прав. Для України, яка теж має щодо себе такий імідж, що, можливо, у нас теж це не захищається на тому рівні, як в інших розвинутих державах, для нас важливо мати ці розділи, для того щоб підтверджувати, що насправді рівень… ми набагато ближче, тобто істотно ближче до наших партнерів з Великої сімки, ніж країни, що розвиваються і мають досить нерозвинуте законодавство в цій сфері.

І у зв'язку з цим, хочу сказати, щодо розділу "Довкілля" в парламенті Канади відбувалася велика дискусія між консерваторами, які зазвичай більше підтримують Україну -  і українська громада більше підтримує консерваторів, - і урядом, який представлений ліберальною партією. І консерватори звинувачували фактично правлячу партію в Канаді, що на було якось нав'язано Україні надмірні зобов'язання щодо вуглецевого податку. Хочу зазначити, що для нас це таке було здивування, тому що стаття щодо вуглецевого податку є досить… (Шум у залі) Пане Святославе, у вас мікрофон включений.

Стаття щодо вуглецевого податку є статтею суто про співпрацю, що сторони співпрацюють щодо цієї теми, але жодних зобов'язань щодо збільшення ставок цього податку ми на себе не брали. Тим не менш, це засвідчує, що питання України, навіть якщо це не стосується питань безпеки, досить часто політизується навіть в парламентських дискусіях, навіть таких дружніх країн, як Канада.

Власне це все, що я хотів розповісти. І, я сподіваюся, що у вас будуть додаткові питання, з радістю розповім. І хочу сказати, що для нас ця угода важлива не лише доступом до ринку Канади, а також тим, що ми і для Сполучених Штатів Америки, і для багатьох країн Тихоокеанського регіону підтверджуємо, що наше правове регулювання відповідає тим вимогам, які інші торгові партнери в регіоні канадському, тобто Північна Америка, Тихий океан, висувають до своїх торгових партнерів, що, в принципі, має системний характер.

І ще одна революційна річ насправді, про яку треба зазначити, що це перша угода, крім Європейського Союзу, який має свою специфічну угоду про Пан-Євро-Мед, що це перша угода, в якій використовується так зване кумулятивне походження товарів. Це означає, що для визначення, чи товар є українським, чи канадським також можна використовувати вузли і складові, які вироблені в угодах, в країнах, з якими і Канада, і Україна має угоди про вільну торгівлю. Такими країнами є, такими суб'єктами є Європейський Союз, 27 держав-членів, Велика Британія і  Ізраїль.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, Тарасе Андрійовичу, за таке ґрунтовне представлення цієї важливої угоди.

Можливо, у колег будуть запитання? Хтось бажає поставити запитання?

 

КОПИЛЕНКО О.Л. У мене питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександре Любимовичу.

 

КОПИЛЕНКО О.Л. У мене питання до шановного доповідача. Все-таки ви не  могли би конкретизувати, в чому унікальність включення до цього проекту згадки про корінні народи? Бо корінні народи, давайте будемо говорити відверто, реально це лише кримськотатарський народ. Хто тоді виступає візаві в Канаді з точки зору корінних народів? І взагалі проблема в тому, в нашому не зовсім точному розумінні, що таке корінний народ. Бо корінний народ, якщо брати міжнародні конвенції старі, МОП зокрема, це народи, які ведуть традиційний племінний спосіб життя. Потім воно трансформувалося в новій конвенції, там, де нема визначення корінного народу, ну і наше, не зовсім точне розуміння, яке потім використовували і наші вороги.

Оце поки для мого розуміння. Будь ласка.                           

 

КАЧКА Т.А. Дуже дякую. Дуже дякую за це запитання, тому що для нас це теж була досить креативна робота. Ще раз хочу зазначити, що такою стороною, яка дуже активно просувала необхідність наявності цього розділу, є Канада, виходячи з того, наскільки важливим є питання корінних народів в політичному дискурсі для Канади. І тут ви абсолютно праві, це корінні народи, які живуть традиційним життям.

З огляду на те, що в Україні є Закон "Про корінні народи України" і є наш національний підхід, ми виходили з того, що будь-який розділ повинен висвітлювати інтереси обох держав, що він не повинен бути одностороннім. І відповідно ми проакцентували увагу на тому, що у нас є свій підхід до визначення політики щодо корінних народів, що відображено в угоді. Тобто ми, в принципі, маємо згадування тих корінних народів, які згадані у нашому законодавстві. Ми не брали ніяких відсилань, посилань на міжнародні документи, про які ви говорите, тому що тут мова йде лише про національні підходи.

Тепер щодо того, в чому полягає зміст цього розділу. Фактично це зобов'язання держав, тобто урядів, влади і Канади, і України сприяти розвитку, сприяти залученню корінних народів до розвитку торгівлі, в тому числі тієї традиційної торгівлі, яку вони здійснюють. Це досить креативне завдання для України, так само як для Канади, тому очевидно, що тут буде ключовим міжурядовий діалог і ті заходи щодо заохочення участі корінних народів в розвитку торгівлі. Якихось податкових преференцій чи інших режимів торгівлі угодою не передбачено. Тому що очевидно, що мова йде лише про заохочувальні заходи.

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Спасибі.

 

КАЧКА Т.А. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Тарас Андрійович, у мене буде декілька питань з цього приводу. Є декілька таких, більш принципових, більш важливих і менш важливих.

Я почну з найголовнішого, найбільш, на мою думку, важливого питання. Я нагадаю колегам, що є Віденська конвенція 1969 року про право міжнародних договорів, в якій йдеться про те, що… стаття 29 називається "Територіальна сфера дії договору". Тобто суть її полягає в тому, що, якщо з самого договору не випливає інше, то вважається, що договір є обов'язковим для кожного учасника по відношенню до всієї території держави. Тобто цей договір розповсюджується, його дія, на всю територію України. Однак виникає питання стосовно особливостей тимчасово окупованих територій. Тобто Україна як держава не може забезпечити реалізацію положень цього договору на тимчасово окупованих територіях. І, за великим рахунком, це треба було би взяти до уваги і включити або в текст договору, або зробити відповідне застереження чи заяву, в якій йшлося би про це. Але питання ускладнюється тим, що в самому тексті цього договору є стаття 30.5, яка називається "Застереження та односторонні заяви", яка, по суті, забороняє робити односторонні застереження або надавати односторонні тлумачення. Тобто залишається проблема.

Ми звернули на це увагу і направили відповідного листа до Міністерства економіки, отримали відповідь. Але, на жаль, по суті ми відповіді не отримали. Тобто питання залишається, на жаль, відкритим. І що робити в цій ситуації, як вирішити цю проблему, ну, наразі у мене немає відповіді. Можливо…

Будь ласка.

 

КАЧКА Т.А. Дякую за запитання. Я думаю, що це стосується не лише угоди з Канадою, це стосується наших всіх торгових угод, і взагалі угод міждержавного характеру, які мають посилання до території її застосування, крім Віденської конвенції. По-перше, це питання ставилося, тобто ми ставимо в усіх переговорах, без винятку: і в тих переговорах, що тривають, і в тих переговорах, що завершилися, - питання, власне, застосування угоди до… територіальне застосування угоди, беручи до уваги, власне, відсутність ефективного контролю уряду над частиною території України через окупацію. І практика в нас є різною, тобто наша вимога до наших партнерів зазвичай є однаковою, і реакція партнерів є різною щодо самого юридичного формулювання, хоча це не впливає на практичне застосування угод про вільну торгівлю.

Яка практика у випадку Канади? У випадку Канади в нас є розуміння, що попередні… тобто ми зберегли формулювання угоди 2017 року, яка була укладена вже в умовах агресії російської федерації проти України, і в нас є розуміння, що з точки зору, власне, агресії ситуація не помінялася, помінялася ситуація суто з точки зору збільшення території, де відбувається агресія. Тому відповідно істотних змін ми не зазначили.

Наша мета, України, по-перше, наголосити на тому, що ми укладаємо угоди з врахуванням принципу територіальної цілісності України. Тобто ми укладаємо угоди, які повинні застосовуватись до всієї території України. Водночас ми повинні враховувати, що… (Не чути) потенційними такими можливостями, і наші партнери фактично… (Не чути) найбільшим практичним інструментом є невизнання сертифікатів походження для української продукції, виробленої на окупованих територіях. Тобто, таким чином, немає ефективного використання. І так само ненадання привілеїв для суб'єктів, які там не здійснюють… (Не чути) а надають послуги, які знаходяться на окупованих територіях. Це робиться на рівні національного законодавства, досить узгоджується з нами. Тому що, якщо взяти, як ми маємо приклад, наприклад, з Європейським Союзом, коли до непідконтрольної території була віднесена Запорізька область, очевидно, що в нас дуже велика там економічна активність на підконтрольних нам територіях, в нас було знайдено рішення.

Звичайно, є приклади, коли наші партнери більше пішли нам назустріч, тобто в нас, наприклад, в угоді з Великою Британією 2020 року є застереження щодо того, як застосовується угода до непідконтрольних територій. В нас є такі згадки в угоді з Туреччиною, яка надійде на розгляд Верховної Ради невдовзі. Але здебільшого ми, наші партнери, такі як Ізраїль, ну, і, власне, Європейський Союз, в нас використовується стандартне визначення територій, що, в принципі, підкреслює принцип територіальної цілісності, з практичним незастосуванням угоди по відношенню до суб'єктів, які знаходяться на окупованих територіях, таким чином, щоб не було зловживання таким режимом.

Це питання комплексне, на нього немає єдиного підходу, як ви бачите. Але цьому питанню ми уділяємо найбільшу увагу при переговорах по всіх угодах торгівельних, які є в нашій роботі.

Така відповідь. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарасе Андрійовичу, так, а як бути в цій ситуації? Як... Я не знаю, ну, як варіант, наприклад, так, можливо, розробити відповідну заяву, яку треба буде зробити в процесі ратифікації для того, щоб вказати, що ми... Ну, до речі, такі прецеденти є, це йдеться про угоду з Ізраїлем, наприклад, там доволі чітко про це сказано. Тобто взяти, наприклад, як модель таку заяву і зробити її...

 

ВАСИЛЕНКО О.І. АСЕАН.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. АСЕАН також ми робили відповідну заяву з цього приводу. Тобто є пропозиція - ну, я так від себе представлю цю пропозицію, - доручити Мінекономіки як головному розробнику із залученням МЗС та Мін'юсту підготувати та надіслати до комітету у десятиденний строк проект заяви до Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою з метою інформування про неможливість забезпечити виконання угоди на тимчасово окупованій внаслідок широкомасштабної збройної агресії російської федерації території України до повного припинення збройної агресії російської федерації проти України. Як такий варіант вам?

 

КАЧКА Т.А. Тоді можна уточнююче питання, з вашого дозволу?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

 

КАЧКА Т.А. Просто можна зробити практичніше. Можна насправді від Верховної Ради нам дати доручення, щоб під час обміну ратифікаційними грамотами зробити таку заяву. Це юридично буде мати значення, що ми в супроводі до ратифікаційної грамоти зазначимо нотою дипломатичною також цей факт, або безпосередньо в ноті про обмін ратифікаційними грамотами. Або, якщо є бажання зробити це на рівні Верховної Ради, можна подумати, яким чином це під час ратифікації зробити. Але якось коректніше, можливо, було би це зробити, власне, через доручення уряду, відповідно МЗС і Мінекономіки, відобразити цей факт при обміні ратифікаційними грамотами. Якщо таке рішення підходить, то можна його відобразити в рішенні комітету, і цього буде достатньо для того, щоб ми це завдання вже мали як контрольне завдання, тобто що ми маємо і вас повідомити про це під час...

 

ВАСИЛЕНКО О.І. Пане Тарасе, дивіться... Дозвольте слово сказати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Георгійович, будь ласка.

 

ВАСИЛЕНКО О.І. Комітет не може давати такі доручення під час обміну ратифікаційними грамотами. В ратифікаційній грамоті може бути написано лише те, що написано в законі про ратифікацію. В принципі, з цією метою в законах про ратифікацію і містяться заяви та застереження до міжнародних договорів. Тобто нота чи ратифікаційна грамота не можуть звужувати чи розширювати тлумачення закону, який вже прийнятий Верховною Радою.

В тій пропозиції, яку вніс голова комітету, якраз і містяться регламентні процедури. Тобто міністерство разом з Міністерством юстиції і закордонних справ напрацьовує проект, конкретний проект заяви, інформаційної заяви, скажемо це так,  щоб вона не суперечила статті 30.5 угоди. І комітет приймає рішення про ратифікацію, рекомендує Верховній Раді прийняти закон про ратифікацію з вже цією заявою, яка буде вписана в текст закону про ратифікацію. І тоді під час обміну ратифікаційними грамотами в цій ратифікаційній грамоті буде зазначена ця заява, яку можна буде депонувати іншій стороні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Григорій Михайлович, будь ласка.

 

НЕМИРЯ Г.М. Дякую.

У мене одне запитання, а інше – такий коментар, який, можливо, також можна сприймати як запитання.

Перше - просте запитання. Тут як новизна подається, що з'явився розділ, так само, як про корінні народи, розділ, який називається "Торгівля і гендер". Що там такого можна було написати цілий розділ, прошу коротко про це поінформувати колег. Може, це вже стандартна практика.

 А друге – більш суттєве і серйозне.  Ми маємо справу з унікальним взагалі випадком. Я не знаю приклади, можливо, колеги підкажуть, інших країн, які під час війни, повномасштабної війни заключали договори, угоди про вільну торгівлю, от просто не знаю. З точки зору методологічної є логіка, можливо, в просуванні і підписанні таких угод у випадку, якщо це дійсно є така екстраординарна подія, яка призводить до того, що інша сторона відкриває або змінює свої тарифні позиції, тарифні лінії саме для того, щоб підтримати країну, яка обороняється і є жертвою країни-агресора. Ми бачимо випадки, коли Європейський Союз на такі кроки пішов, окремі, і ми маємо також наслідки деякі, що зараз відбувається на наших західних кордонах. А от з того, що я читав, принаймні щодо цієї угоди з Канадою, то Канада не відкрила свій аграрний ринок. Тобто вони залишили без лібералізації більше ста тарифних позицій по тому, що стосується таких речей, які, можливо, для України, і не лише для України, з точки зору продовольчої безпеки були б вигідні.

Тому я от з цієї логіки. Безумовно, ніхто не в змозі, крім вас  і ваших колег, мати повне розуміння тексту і логіки, і де є поступки, і де є якісь речі, які довелося прийняти, тому що інша сторона не приймала. Але от з точки зору цієї логіки, коли підписується угода про вільну торгівлю під час повномасштабної війни, не знаю, чи, припустимо, що буде після війни, як зміниться структура економіки, які галузі будуть мати пріоритети, які з тих чи інших причин ні, яка є логіка у випадку, якщо не якісь односторонні переваги, суттєві, значущі для України вводяться, яка логіка підписувати такі угоди, і, зокрема, в тому що стосується, зокрема, от аграрного сектору?

І у зв'язку з тим запитання, чи є відповідь на просте запитання: які наслідки цієї угоди будуть для ринку праці України у найближчі 5-10 років? Чи проводився такий аналіз? Якщо є, які основні висновки такого аналізу?

Дякую. Але спочатку про торгівлю і гендер.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

КАЧКА Т.А. Дякую вам за комплекс питань.

Щодо торгівлі і гендеру. Знову ж таки аналогія з розділом про корінні народи…(Не чути) досить важливим, це для нас важливий пріоритет, і для нас, і для Канади, збільшувати роль жінок, жіночого підприємництва у … (Не чути) І відповідно у нас навіть проект з Канадою реалізовувався щодо розвитку, власне, жіночого підприємництва у міжнародній торгівлі. І тут немає нічого  надзвичайного, це набір статей про співпрацю урядів щодо заохочення, власне, більше гендерної розмаїтості в міжнародній торгівлі. Це підтримувальні заходи у вигляді якихось семінарів, торгових місій тощо. Тобто тут, справді, більше питання політичних акцентів щодо тих пріоритетів, які існують у національному політичному дискурсі, щоб це не звучало, що це суто така капіталістична угода про відкриття бізнес-середовища, а проте, яким має виглядати це бізнес-середовище: інклюзивним, з захистом прав і підтримкою, власне, важко сказати, що суспільних груп, але, я перепрошую за можливу некоректність цього формулювання, але щодо того, що всі елементи суспільства залучені у розвиток економіки. І це, думаю, нашим інтересам відповідає так само, як і канадським.

Тому, власне, ми більше акцентували увагу на корінних народах, тому що це, справді, супер унікальна річ, щодо гендерної спрямованості торгівлі, це більш вже такий усталений пріоритет в заходах щодо підтримки розвитку торгівлі. Тому тут нічого такого екстраординарного немає. Хоча, я згоден з вами, це для нас досить важлива еволюція торгівельної політики в наших партнерах. Тобто це стосується не лише Канади, це стосується фактично всієї Великої сімки та наших партнерів, що на першу лінії уваги висуваються питання, які начебто для торгівлі мають другорядний характер. І тому очевидно, що міняється зміст угод. І я дуже дякую, що ви звертаєте увагу на ці елементи.

Друге питання, важливе, щодо взагалі існування, щодо політики укладання торгових угод під час війни. Я просто думаю, що тут наш дискурс є досить чітким і однозначним, що ми робимо все для того, щоб Україна не була вилучена з міжнародної торгівельної політики через факт агресії Російської Федерації. Зрештою, в 2014 році питання Угоди про асоціацію, суто торговельної угоди, було таким своєрідним неоголошеним казус беллі для Російської Федерації. І, власне, в рамках цієї агресії ми і запустили Угоду про асоціацію спочатку в односторонньому режимі, а потім і в двосторонньому режимі, як повноцінно діючу.

Так само ми уклали угоду з Ізраїлем вже в умовах агресії Російської Федерації, з Британією навіть. У нас є вже ціла низка угод, тобто угода базова, пов'язана з виходом Британії з Європейського Союзу, і завтра в порядку денному стоїть Угода про цифрову торгівлю з Британією.

Для нас це надзвичайно важливо, щоб ми підтримували цю нашу політику, незалежну торговельну, хоча вона стане менш незалежною в контексті переговорів про вступ до Європейського Союзу, де в рамках переговорної рамки вже чітко зазначено, що угоди України з третіми країнами повинні враховуватись до вступу України в Європейський Союз. І тому після того, як почнуться формально переговори, очевидно, що одним з пунктів, який буде в таких угодах, буде те, що вони діють лише до моменту вступу до Європейського Союзу. Але це питання, скоріше, такого близького майбутнього, але не сьогоднішнього дня. Тобто наша торговельна політика відбувається в контексті.

 Наша мета – мати угоди про вільну торгівлю з усіма нашими партнерами з Великої сімки. У нас фактично на сьогоднішній день є питання з Японією, хоча є розуміння того, що Японія так само зацікавлена в укладенні угоди про вільну торгівлю. Але з перспективи японської політики в умовах, коли ми стаємо країною-кандидатом на вступ до Європейського Союзу, з їхньої перспективи тривалості ведення переговорів недоцільно укладати угоду тимчасову. Але цей діалог, він вітається. Сполучені Штати Америки через внутрішньополітичну, скажімо так, політичну адженду, політичний порядок денний, не веде переговорів про угоди про вільну торгівлю з партнерами, хоча ми переговорюємо низку протоколів, доповнень до Угоди про торгівельно-економічну співпрацю між Україною і Сполученими Штатами Америки. Тобто для нас це надзвичайно важливо.

Безумовно, це все відбувається в контексті також і надання доступу на власний ринок. Канада односторонньо надала доступ на свій ринок, в тому числі на аграрну продукцію. Але треба розуміти, що в Канаді відбувається подібна еволюція, як і в Європейському Союзі, що конкуренція з боку України викликає великий спротив національних виробників. І тому Канада вже фактично вилучила певні аграрні товари зі своїх односторонніх преференцій, так само як зараз будуть певні обмеження і з боку Європейського Союзу на  цукор. І очевидно, що це знову ж таки підкреслює, що політична підтримка з боку наших партнерів не виключає можливості чутливих якихось товарів. І це для нас пріоритет в національній політиці. Ми досить чітко зараз акцентуємо увагу на тому, що, крім загальної політики щодо зменшення тарифів, особливу увагу приділяти двом чутливим товарам: це металургія, де дуже багато, власне, захисних заходів по всьому світу; і аграрна продукція, особливо тваринного походження, щодо якої теж є багато захисних заходів.

Тому тут не можна сказати, що угода з Канадою вирішує всі без винятки питання. Ви абсолютно чітко зазначили, що питання, власне, доступу до товарів, які в Канаді охоплені системою менеджменту, тобто до якої Канада фактично… Це низка аграрної продукції, до якої Канада не пускає там жодну країну світу, лише за винятком Сполучених Штатів Америки, по суті. І це є, лишається ключовим питання на подальші переговори з канадською стороною, так само як це питання у відносинах між… (Не чути) Канадою і Європейським Союзом і Канадою.

Тому очевидно, що ми досить свідомі того, що є ще один бар'єр того, як переконати Канаду лібералізувати цей блок свого національного регулювання, і фактично надати доступ нашій продукції в цю складову.

І останнє: щодо впливу на ринок праці. Досліджень, відразу скажу, не проводилось, тому що ми, власне, не проводимо досліджень щодо ринку праці. Це… (Не чути) можливо, ми започаткуємо такі, власне, дослідження. Але з огляду на те, що ми маємо в угоді дуже велику увагу до захисту…   праці, вважаємо, що, власне, з цієї площини до України  буде досить конструктивне ставлення з боку Канади. З іншого боку, ця угода більше зорієнтована на надання… (Не чути) і здійснення інвестицій, що в принципі, безпосередньо пов'язано зі створенням робочих місць. Тому ми вважаємо, що це, власне, у цій площині максимально сприятлива угода для створення робочих місць.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Невеличкий збій інтернету у зв'язку...

 

НЕМИРЯ Г.М. Я хочу подякувати за цю відповідь, але для колег, я думаю, для всіх варто загострити питання, ще раз я хочу на цьому загострити. Я міг би по-іншому сформулювати, більш жорстко питання, але не можна відкидати - і, я думаю, це заслуговує на ретельний аналіз, - що торгівля ще більш жорстка річ, ніж іноді війна. Ми знаємо, що таке торгівельні війни. І, на мою думку, є деякі ознаки, варто стверджувати напевно, але деякі ознаки, що деякі партнери, використовуючи факт залежності України від надання зброї, від надання фінансової допомоги, запровадження санкцій проти країни-агресора, компенсують це або мають  спокусу компенсувати це через прямі або непрямі вимоги і практики отримання від України односторонніх, асиметричних поступок, зокрема в рамках таких угод про зону… про вільну торгівлю.

Я не можу це стверджувати, тому що це заслуговує окремого дослідження. Але з точки зору того, що принаймні ми побачили по навіть цій короткій відповіді, це може бути так. Я думаю, це заслуговує на окрему увагу. Я не знаю, хто цим може займатися, парламент навряд чи, з точки зору своєї аналітичної спроможності, можливо, це предмет для РНБО, Інституту стратегічних досліджень, якихось інших структур. Але принаймні як проблему я б це загострив, особливо з точки зору, коли ми говоримо про залучення сотень мільярдів на відбудову і реконструкцію України, не розуміючи, яким чином угоди, які заключаються під час війни, вплинуть на взагалі структуру економіки і на пріоритети економічної політики післявоєнної відбудови, але не лише, але і під час війни. Оце перше, на чому я хотів загострити питання.

І друге. Я вважаю, що, якщо немає такого аналізу впливу таких угод на ринок праці, він має бути обов'язково, тут немає навіть про що сперечатися. І я думаю, що Мінекономіки, власне, мало б змінити свої підходи і робити ретельний аналіз впливу таких угод - не лише Канади це стосується, а інших, - на ринок праці. Тому що в умовах демографічного дефіциту зростаючого, в умовах змін суттєвих, фундаментальних в структурі економіки, не розуміючи, як та чи інша угода вплине на ринок праці, ну, це тоді, ну, не можна просто на це йти. Сподіваюся, що це буде враховано.

Дякую.

 

КАЧКА Т.А. Дякую. Григорій Михайлович, пане Олександре, можна короткий коментар?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

КАЧКА Т.А. Я, власне, я би погодився з ... (Не чути) і також проакцентував на тому, що ми дуже уважно ставимося до тих питань, де наші партнери не готові відкривати ринок, власне, з цієї перспективи, яку ви окреслили. Тому що вона дуже делікатна, скажімо так.

І хочу сказати, що я недарма сказав, що ми акцентуємо увагу на проблемних ринках, тому що ми бачимо, що… з такого позитивного, що немає ніяких ознак, власне, політизації доступу на ринок. Тобто тут для нас це тут принципова річ. І, власне, в тому діалозі, який в нас зараз відбувається з Європейським Союзом, ми дуже чітко артикулюємо на тому, що ми маємо говорити про чутливі товари, про те, що вони справді мають бути чутливими, а не тому, що є аргумент, що ми там надаємо зброю, тому всі там побажання там протестуючих фермерів мають бути враховані. Для нас це принципова річ, що ми говоримо лише про чутливі товари.

У випадку Канади у нас є один блок, який проблемний є для всіх торгових партнерів Канади, – це система загального менеджменту, це там, грубо говорячи, система управління ринками певної аграрної продукції, в тому числі там м'яса птиці, молока, яка фактично через те, як вона функціонує всередині Канади, унеможливлює нормальний доступ на ринок Канади. Якби це було у випадку суто Україна – Канада, ми би тлумачили це, власне, з тої перспективи, як ви окреслили. Через те, що цей блок і ця проблематика є спільною для всіх торгових партнерів Канади, ми розуміємо, що це можна врегулювати лише, грубо кажучи, гуртом і через таку, досить ретельну, довгострокову роботу з Канадою з приводу того, що ця система має бути реформована у спосіб, який би уможливив нормальний доступ на їхній ринок.

І тому ми тут дуже прискіпливо до всіх цих речей ставимось, і дуже раді, що в нас немає поки що випадків неофіційного чи десь відкритого аргументування, що ми дамо вам тільки те, що ми хочемо дати, а решту не просіть, тому що ви просите щось інше. Такого немає, і ми дуже вдячні партнерам за відсутність такої риторики.

Щодо, власне, методології оцінки впливу на ринок праці, ми тут з вами згодні. І, думаю, що повернемось з чіткими пропозиціями, як це можна організувати дискусію, щоб був спільний підхід до методології, а не лише припущення, які ми можемо логічно зробити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Богдан Васильович, будь ласка.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Дякую.

У мене, ну, рідко у нас таке буває, але сьогоднішнє обговорення викликало більше питань, ніж було до засідання, щодо цієї угоди. І, зокрема, я би хотів поцікавитись у торговельного представника, чи ці новели щодо корінних народів, щодо гендерних питань в Угоді про вільну торгівлю надають право сторонам, ну, зокрема Канаді, право якимось чином обмежувати вільну торгівлю з огляду на те, яким чином відбувається розвиток суспільної дискусії в Україні в цих питаннях. Ну, наприклад, канадська сторона вважатиме, що у торгівлі з Канадою з українського боку беруть занадто мало компаній, які очолюються або власниками яких є жінки чи представники ЛГБТ-спільнот, або представниками яких є представники національних меншин. Це питання далі має такий розвиток з нашого боку. На сьогодні уряд активно лобіює, одне з міністерств, прийняття законопроекту про ветеранський бізнес. Ось, пішовши на поступки, або не на поступки, а врахувавши всі підходи канадської сторони, я не бачу згадок про ветеранський бізнес як окрему нішеву групу, яка дуже важлива для нас, оскільки у нас незабаром величезна частина бізнесу буде саме ветеранською, не бачу в цій угоді. Тобто чому так, чому у нас, ми йдемо… задовольняємо всі найменші забаганки партнерів, разом з тим, не реагуємо на те, що відбувається, на дискусію, яка відбувається всередині України, яка має шанс?

Хоча я проти прийняття законопроекту, вважаю, що бізнес має мати однакові умови, незалежно від того, хто є власником, але, тим не менше, я розумію, що мій підхід може не бути прийнятим як основний, і такий законопроект може абсолютно стати законом в Україні про ветеранський бізнес, і ветеранський бізнес отримає певні… не буду говорити преференції, але якісь умови, особливі умови діяльності в Україні, або буде якось виокремлений принаймні як окремий тип бізнесу.

Тому, чесно кажучи, я… Але застосування угоди щодо тимчасово окупованих територій - це були загальні такі коментарі. Я розумію, що на них може не бути зараз відповіді або коментаря у відповідь, і не вимагаю його. Натомість я згоден з головою комітету, він абсолютно правильно порушує питання важливості для нас і принциповості питання застосування положень угоди щодо тимчасово окупованих територій. І я не готовий голосувати ні в залі, ні на комітеті за ратифікацію до того, поки ми не отримаємо письмові роз'яснення українського уряду щодо того, яким же чином в консультаціях з Канадою вироблені підходи і яким чином Україна і Канада застосовуватимуть положення цієї угоди щодо ТОТ.

Дякую.

 

КАЧКА Т.А. Дякую за запитання.

Хочу зазначити, що теж дуже коректне формулювання з приводу того, що може стати бар'єром, що не може стати бар'єром. Це якраз-таки і прописано в самих формулах положень, які прописані у відповідних розділах такого… нетарифних розділах, скажімо так, або до розділу, який не стосується доступу на ринок. Фактично архітектура положень в розділах і щодо гендеру, і щодо корінних народів, і дуже велика кількість, наприклад малі, середні підприємства, тобто і навіть в таких розділах, як праця чи довкілля, сконструйовані як статті про співпрацю. Це означає, що метою цих статей є співпраця на урядовому рівні щодо заохочення тих чи інших речей.

Гарантії від відсутності якихось бар'єрів прописані, наприклад, у сфері захисту довкілля або захисту трудових прав як гарантії дотримання мінімальних стандартів. І тут ми не виходимо далі того, що є базовим для нашої політики у сфері довкілля. Тому ми не беремо зобов'язань на випередження, що ми щось запровадимо в стилі вуглецевого податку. Ми говоримо про те, що ми будемо дотримуватись тих стандартів, які є загальновизнаними на рівні Міжнародної організації праці чи багатосторонніх екологічних конвенцій. Так само, як це присутньо в Угоді про асоціацію з Європейським  Союзом. Тобто з цієї перспективи можу сказати досить чітко, що це було нашим завданням - прописати це в такий спосіб, який не створював би навіть враження, що ми взяли на себе  зобов'язання щодо тих чи інших речей, які носять лише характер допомоги розвитку чи підкреслення наголосу на ролі тих чи інших суб'єктів в суспільстві.

Щодо ветеранської політики - це теж дуже гарний приклад, тому що для того, щоб зрозуміти можливості перспективи появи положень щодо ветеранського бізнесу в Угоді про вільну торгівлю, тут треба два чинники. Перше: досить чітко сформований національний дискурс. І тут, як ви зазначили у нас… Я просто звертаюсь до того, в якому кубику на моніторі. Тому для цього потрібно, щоб була завершена робота законодавча, щоб ми чітко могли виходити з того, що такі-такі речі й такі речі є у ветеранського бізнесу, що ми трактуємо. І, власне, якби у нас не було чітко вираженого законодавства про корінні народи, ми би точно відмовились від положень про корінні народи, тому що у нас немає спільності в цих підходах. Навіть у тексті ми розуміємо, що в кожного є свій дискурс. Тобто спільне є тільки корінні народи.

Тому, очевидно, якщо у нас сформується таке законодавство, ми будемо звертатися до канадської сторони з приводу того, щоб ми відповідно це підсвітили. І я думаю, що ми знайдемо якісь пріоритети співпраці щодо розвитку ветеранського бізнесу. Зрештою, практична робота все одно ведеться у спілкуванні з канадським урядом щодо ініціатив у цій сфері.

Тому тут немає, я не бачу якихось проблемних елементів, скоріше, загальний вектор абсолютно є цілком зрозумілим. Відкрите питання також: чи торгівельна, взагалі практика торгівельних угод буде розвиватися, власне, в бік такої, більш соціальної спрямованості, залучення груп чи буде знову вертатися до більш прагматичних угод, які обмежуються суто економічними речами. Я думаю, що перший тренд буде домінувати, і тому ми будемо досить часто говорити про такі речі.

І хочу ще раз сказати про територію. У нас на сьогоднішній день - я просто з абсолютною повагою ставлюся до цього питання, це завжди питання, яке закривається останнім в усіх переговорах, з будь-якими сторонами, - і хочу ще раз наголосити, що це питання дуже чутливе і не таке інструментальне, як нам може видаватися з вами, з точки зору міжнародного права. Тому що ми повинні відображати два факти: і територіальну цілісність України, і факт окупації певних територій.

І хочу зазначити, що у нас в цьому скликанні угоди, в яких були визначення територій без застережень, так само ратифікувались.  Тому тут… (Не чути) у нас є один підхід, який однаковий для тих угод, які вже проходили ратифікацію у Верховній Раді.

Тому очевидно, що є намір унормувати цей підхід, ми до цього готові. Тому що, знову ж таки, це не те питання, на яке не звертаємо уваги, воно є дуже чутливим. Але знову ж таки в кожній угоді воно вирішилося індивідуально, і відповідно у нас завжди був, до сьогоднішнього дня підхід, пов'язаний з тим, що так, як це домовлено в рамках переговорів, так і сприймається під час ратифікації. Але, знову ж таки, в силу того, що кожна угода є індивідуальною, ми відкриті до того, щоб це належним чином врегулювати.

Причини, чому ми не робимо односторонньої заяви, ви знаєте. В нас є положення в угоді про те, що до цієї угоди не робиться застережень або односторонніх заяв. Але, в принципі, нас там, грубо кажучи, ніщо не зупиняє таку заяву зробити. Інша справа, що позиція канадської сторони відповідно теж буде, треба брати до уваги, яка буде відповідь, тому що очевидно, що їм доведеться відреагувати і теж зайняти свою позицію з приводу того, як вони ставляться до цієї заяви.

Тому, якщо є таке рішення комітету щодо того, щоб все ж таки Верховна Рада відобразила або заяву, або якимось іншим способом означила це питання, ми готові до співпраці. Проте треба брати до уваги, що у нас вже є приклади того, що ратифіковувались угоди в цьому скликанні без таких заяв.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є конкретна пропозиція для того, щоб вийти з цієї ситуації максимально юридично коректно. Тобто я пропоную доручити Міністерству економіки підготувати та надіслати до комітету у десятиденний строк проект заяви, інформаційно, можемо назвати так: інформаційна заява, в якій буде представлена позиція Верховної Ради стосовно вирішення цієї проблеми. І прокомунікувати відповідно канадську сторону стосовно цього питання, цієї проблеми.

Тобто таке доручення, яке складається з двох елементів. Перше – це підготувати і надіслати проект інформаційної заяви до Угоди про вільну торгівлю, разом з Міністерством юстиції і Міністерством закордонних справ і прокомунікувати нашого канадського контрагента стосовно цього питання.

Добре? Тоді я ставлю на голосування цю пропозицію. Хто за те, щоб підтримати.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Немиря? Григорій Михайлович?

 

НЕМИРЯ Г.М. Я хотів уточнити, інформаційна заява – це що?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це дуже добре і цікаве питання. Мета цієї заяви – представити позицію Верховної Ради стосовно меж дії цієї угоди, тобто вона не має охоплювати тимчасово окуповані території до моменту їхнього звільнення, тобто це позиція Верховної Ради при ратифікації.

 

КАЧКА Т.А. Пане Олександре, можна я тоді просто з цієї точки зору.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

 

КАЧКА Т.А. Давайте, щоб це мало дуже практичний ефект, ми підготуємо інформацію і скомунікуємо з канадською стороною щодо заходів, яким чином забезпечується незастосування угоди до товарів та суб'єктів, які перебувають на території, або походять, або виробляються на непідконтрольній території. Я думаю, що, власне, в цьому полягає інтерес, як юридично це забезпечити. Тому що інтерес в переговорах, він полягав, власне, в цьому: щоб при визначення території ми не створювали ніяких економічних переваг для окупованих територій, тому що це фактично підіграє окупанту. З цього всього немає заперечень. В силу того, що це питання відкрилося у дебатах в комітеті, я думаю, що наші канадські колеги з радістю, ми спільно сконсолідуємо цю позицію, для того щоб зняти будь-які сумніви з приводу того, що є ефективні механізми для цього забезпечення.

Григорій Михайлович, в такому ключі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я, якщо можна, слово надам Олегу Ігоровичу. Будь ласка.

 

ВАСИЛЕНКО О.І. Я перепрошую, колеги, але, я, чесно кажучи,  не знаю, як можна якимись консультаціями з іншою стороною змінити застосування угоди. От ми дивимося термінологію - це стаття 1, - де визначено, що територія означає сухопутну територію, повітряний простір, внутрішні та територіальні води, виключну економічну зону, континентальний шельф сторони, яка визначена національним законодавством відповідно до міжнародного права. Тобто це повністю вся суверенна територія України. Тобто угода поширюється саме у визначені території на всю суверенну територію України. І я не розумію, яким ми можемо чином, якими консультаціями можна обмежити дію у просторі міжнародного договору. Це в принципі суперечить логіці міжнародного права.

 

КАЧКА Т.А. Я з усією повагою, але не можу з цим погодитися, тому що у нас є приклад Європейського Союзу. Канада у нас не займає великий обсяг в торгівлі, у нас головний партнер є Європейський Союз, відповідно інтенсивність економічної взаємодії з Європейським Союзом є дуже великою. У нас в Угоді про асоціацію територія України визначена як територія України в цілому, повністю. У нас немає там ніяких окремих двосторонніх документів, в яких ми визначаємо правовий режим окупованих територій.

Натомість з 2014 року діють заходи Європейського Союзу, які, власне, зроблені на звернення України щодо фактичного невизнання сертифікатів походження з окупованих територій, неможливості здійснення платежів з окупованих територій. Це досить розвинене законодавство і практика його застосування.

Тому, очевидно, виходячи з цього, ми маємо десятирічну практику врегулювання цього питання. І той факт, що наші партнери не завжди погоджуються на ті пропозиції, власне, в тілі угоди, як, наприклад, Ізраїль, тобто це теж має імплікації публічно-правові, не торгові. А з точки зору ефективності застосування торгових преференцій, точніше, їх незастосування до окупованих територій, у нас є величезний досвід правового регулювання цих питань. Тому, очевидно, тут важко погодитись з тим, що все залежить від того, як визначена територія.

Ще раз хочу сказати, що у нас немає двох однакових угод з цього... навпаки, більшість угод не мають ні застережень, ні доповнень і визначають територію України як територію України в цілому. Це і угода з Британією, і з Ізраїлем, і з Канадою, чинна угода 2017 року. Тому тут, скоріше, більш базовими правилами визначаємо територію як нашу територію, виходячи з принципу територіальної цілісності, і застосовуємо її в обсязі лише до тієї території, де уряд здійснює ефективний контроль.

 

НЕМИРЯ Г.М. Колеги, я б запропонував, можливо, таке просте рішення тут. Тобто додати після пункту, що постановляє ратифікувати угоду, додати ще пункт, що Верховна Рада виходить з того, що дія угоди не розповсюджується на тимчасово окуповані території. Крапка.

 

ВАСИЛЕНКО О.І. Так ми так і пропонуємо, Григорій Михайлович, це ж така логіка є в цьому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, це ж і є суть пропозиції.

 

НЕМИРЯ Г.М. Так це не окрема інформаційна заява, це пункт просто додати до постанови про рішення про ратифікацію. Справа в тому, що тимчасово окуповані території – це поняття змінюється, вони збільшуються, зменшуються, будуть зменшуватися, ми всі очікуємо. І тому просто політично це для уряду буде важливий елемент для того, щоб надалі мати цей діалог з канадськими партнерами, це розуміння Верховної Ради, законодавця, який при ратифікації цей пункт записав. Все. Тобто Верховна Рада виходить з того, що дія угоди не розповсюджуються на тимчасово окуповані території.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, зверніть увагу, будь ласка, я скину в чат якраз: це Верховна Рада постановляє стосовно Угоди про вільну торгівлю між Кабінетом Міністрів України та Урядом Держави Ізраїль. І в ідеалі, хотілося б бачити таке положення, яке є в цій постанові Верховної Ради, і я процитую просто, це закон:    "Дія цієї угоди не поширюється на тимчасово окуповані внаслідок збройної агресії Російської Федерації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також Донецької та Луганської областей, до повного припинення збройної агресії Російської Федерації та відновлення на зазначених територіях України конституційного ладу".

Тобто є прецедент, і я хочу нагадати, що це була  принципова і послідовна позиція комітету. Ми завжди виступали за те, щоб подібні застереження, або декларації, або заяви були до кожної такої двосторонньої угоди, або багатосторонньої угоди. Тобто це завжди була наша принципова позиція, і тут ми не маємо робити виняток якийсь, тому що це дійсно серйозний договір.

А останнє те,  що ми з вами, нагадаю,  приймали, - це Закон України "Про приєднання України до Договору про дружбу та співробітництво в Південно-Східній Азії". Спеціально теж включали цей параграф, четвертий: дія цього договору не поширюється на тимчасово окуповані внаслідок широкомасштабної збройної агресії російської федерації території України до повного припинення збройної агресії російської федерації і так далі. Тобто ми не можемо відмовитись від цієї важливої практики, від важливої позиції комітету.

Тому я все-таки пропоную голосувати за це рішення, доручення, доручити Мінекономіки.

 

ІОНОВА М.М. Я тримаю руку, вибачте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Марія Миколаївна, будь ласка.

 

ІОНОВА М.М. Дуже дякую. Дивіться, чесно кажучи, я здивована, ми, дійсно, дуже все ґрунтовно обговорили. Ця заява взагалі не має ніякого юридичного значення, ніхто цю  заяву голосувати не буде, сорі.

Я  підтримую тут, я просто хотіла так само  дати пропозицію, як Григорій Михайлович: давайте в ту постанову, вже перестрахуємося, поставимо той пункт або такий текст, який ви написали, що у нас був договір з Ізраїлем, і на тому все. Голосувати за ратифікацію і виносити. Ну, вибачте, я не бачу взагалі такої практики ніколи, що до ратифікації якась там заява Верховної Ради, ну сорі. Давайте внесемо...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні, це не так.

 

ІОНОВА М.М. ... той пункт, який ви так запропонували, і будемо підтримувати, не відкладати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Марія Миколаївна… Олег Ігорович, поясніть, будь ласка, як юрист.

 

ВАСИЛЕНКО О.І. Марія Миколаївна, дивіться, ми пропонуємо, як завжди, включити в закон про ратифікацію заяву як вид звернення в тій редакції, в якій було запропоновано головою комітету, що позиція Верховної Ради - обмежити застосування чи інформувати всіх контрагентів і міжнародну спільноту про  те, що у нас є проблема з окупованими територіями і що ми не можемо гарантувати виконання наших міжнародно-правових зобов'язань. Це формулювання вноситься в закон про ратифікацію, у нас в будь-якому законі про ратифікацію вона є, але в цьому чомусь немає, ось і все.

 

ІОНОВА М.М. Так, а чому ми в принципі ми не змінили Закон про ратифікацію?Раз. І чому ми тільки зараз це робимо, а не робили до цього?

 

ВАСИЛЕНКО О.І.  Ми до цього робили це. І пан Мережко тільки що прочитав, коли ми вносили зміни в закони про ратифікацію. Зараз ми якраз розглядаємо закон про ратифікацію і пропонуємо його змінити. Але для цього нам треба, щоб Мінекономіки разом з Мін'юстом і МЗС прокомунікували цю заяву і напрацювали остаточний текст, щоб ми бачили, виходячи з сьогоднішній реалій.

 

КАЧКА Т.А. Колеги, я думаю, що у нас така заява, яка повністю відображала нашу позицію, - це заява до Угоди з Ізраїлем. Вона була односторонньою, відповідно вона відображала позицію української сторони. Тобто наша позиція від цього не міняється.

Причина, чому ми не подали це в тексті ратифікаційного закону, ми теж пояснили, що у нас до Угоди про вільну торгівлю не передбачено цих односторонніх заяв і застережень, що в принципі не звужує дію для уряду для мене. Але це не означає, що це звужує маневр для парламенту. Тобто далі буде наше завдання - це належним чином скомунікувати з канадською стороною.

Тому, якщо є така позиція комітету більшістю членів комітету, ну, рішення комітету, то тоді треба брати те формулювання, яке було з Ізраїлем. Це 2019 рік, думаю, що це десь з того часу наша позиція не помінялася, незважаючи на широкомасштабну агресію.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Тільки тимчасово окуповані території помінялись.

 

КАЧКА Т.А. Ми географію там не визначаємо, ми просто говоримо сам факт. Це таке рішення може бути. Але також я вам просто можу ще раз там довести свою позицію і досвід, що від наявності чи відсутності такої заяви практичне застосування угоди не поміняється. Вона не буде застосовуватись до окупованих територій. Тобто це просто там до відома, чи просто, щоб зрозуміти, що проблеми практичної немає. Тому що у нас з Канадою діє чітке розуміння вже зараз щодо цих речей, плюс є величезний досвід. І тому досить часто наші партнери не розуміють, навіщо такі застереження робити. Але це просто до відома. І це очевидно, що в багатьох членів комітету є позиція щодо необхідності такої заяви, тоді пропоную брати текст, який був зроблений Україною до угоди з Ізраїлем.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Колеги, продовжуємо голосувати.

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Давайте голосувати, бо будемо ходити по колу вже до вечора. Давайте голосувати.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Немиря?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Михайлович, це ж якраз дискусія відбулась з приводу вашого питання. Яка ваша позиція?

 

НЕМИРЯ Г.М. Дивіться, ми ж не можемо зараз. Колега щойно сказав, що в ізраїльській угоді, в постанові Верховної Ради, яка в 2019 році приймалася, йдеться лише про Крим, Донецьку і Луганську область.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Михайлович, ми даємо доручення - і вони будуть напрацьовувати. Ми потім подивимося, в десятиденний термін вони представлять на підставі цього доручення текст, і ми подивимося, наскільки… Повернемося до розгляду цього питання. Тобто ви за те, щоб дати таке доручення чи ні? Ми зараз голосуємо.

 

НЕМИРЯ Г.М. Да, я за те, щоб дали доручення. Але також я думаю, що дуже важливо, щоб, ну, ми виходили вже з цього стандарту. Просто чому, знову ж таки, окрему заяву? А чому не можна додати пункт в...

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Ні-і, додаємо, Григорій Михайлович. Тільки так, тільки в законі, не окремо, тільки в законі. Ратифікувати...

 

НЕМИРЯ Г.М. Ну, так я за це. Добре, за.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна? Немає.

Копиленко?

 

КОПИЛЕНКО О.Л. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Бачимо.

Геращенко?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути)

 

МОСОЛОВ Ю.О. За.

 

БАРДІНА М.О. Колеги, Бардіна за теж. Дякую.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякуємо.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякуємо.

Іонова?

 

ІОНОВА М.М. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Кривошеєв? Нема.

Локтіонова?

 

ЛОКТІОНОВА Н.В. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Руденко?

 

РУДЕНКО О.С. Руденко – за.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін? Андрій Андрійович?

Ясько?

Яременко?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. За.

 

ЮРАШ С.А. Юраш, пробачте.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Святослав Андрійович, ви за, чи проти, чи утримались?

 

ЮРАШ С.А. Я утримався з ремаркою, що … (Не чути) буде щодо цих... гендерного компоненту, буду дуже радий, тому що ми за те і воюємо, щоб була суверенна українська держава.  ... (Не чути) Але поки це не… (Не чути) то я утримаюсь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 8 - за. Рішення прийнято. Один утримався. Рішення прийнято. Дякую.

Колеги, ми, в принципі, ми вичерпали порядок денний, але є одне питання важливе: стосовно нашої взаємодії з нашими європейськими колегами.

Юрію Олександровичу, будь ласка.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Шановні члени комітету…

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Я перепрошую, пане голово, а можна… (Шум у залі) Я, чесно кажучи, хотів сказати репліку, яку і вам було б добре, щоб ви почули. Вибачте, пане Тарасе.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Далі я із задоволенням вислухаю. Пане голово, вибачте, що я вриваюсь.

Можливо, нам є сенс провести, розглянути на одному з наступних засідань окремим питанням цю проблему про відображення проблеми тимчасово окупованих територій у процесі укладення міжнародно-правових договорів з нашими партнерами. Тому що, ну…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже слушна пропозиція. Давайте на наступному розглянемо.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Давайте із запрошенням МЗС, Мін'юсту і Мінекономіки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дуже слушно.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. З тим, щоб ми напрацювали підходи і подивилися разом, чи треба вносити. Я не впевнений, що треба вносити зміни в законодавство, мені здається, в законодавство українське… Але я можу помилятися, цю проблему описали. Давайте обговоримо, і тоді знатимемо. І, пане Тарас, готуйтесь, що по Туреччині у нас будуть ті самі питання, тепер уже точно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. І про ветеранський бізнес теж, Тарасе Андрійовичу, не забудьте.

 

КАЧКА Т.А. Я хочу подякувати вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую, Тарасе Андрійовичу, ви бачите, яка ґрунтовна завдяки вам дискусія, професійна, відбулася. Ми завжди раді вас бачити, і сподіваємося на зустріч на наступний раз на засіданні. Дуже вам дякую.

 

КАЧКА Т.А. Дуже вам дякую всім, колеги. До побачення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І ще хотіла висловитися Марія Миколаївна. Будь ласка. Марія Миколаївна, ви хотіли?

 

ІОНОВА М.М. Так. Я, по-перше, до пропозиції пана Богдана. Все ж таки, може, і Мін'юст запросити, щоб ми все ж таки проговорили, може, більш ширше, це раз, таку дискусію?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Безумовно.

 

ІОНОВА М.М. А друге - те, що говорила Ірина, що стосується нашого візиту до Стефанчука. Пане голово, я не знаю, нам уже просто дуже некомфортно перед нашими колегами з інших країн. Наприклад, нещодавно розмовляла з нашого комітету з парламентарями з Данії, вони дуже чекають нашого візиту. Вони не розуміють, чому так у нас, скажімо так, діалог послаблений. А, тим більше, ви зараз знаєте, що у нас по допомозі по Данії, вони реально, як й естонці, віддають останнє. Тому давайте все ж таки якось пріоритезуємо, систематизуємо і заплануємо нашу системну роботу, особливо спілкування з тими країнами, які не тільки друзі, але й проблемні. Мені хотілось би почути.

І друге: коли ми готові йти разом на зустріч до Стефанчука? Домовтесь, будь ласка, на зустріч. Давайте завтра підемо комітетом і поговоримо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кожен депутат має право зустрітися з Головою, це право депутата. Я вважаю, що це було б дуже добре.

 

ІОНОВА М.М. (Не чути)…як голову комітету, ми це рішення приймали, щоб ми пішли з вами як з головою комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не хочу йти бюрократичним шляхом, нехай кожен вирішує за себе тут. А стосовно взаємодії з Європейським парламентом, якраз це наступне повідомлення, яке Юрій Олександрович зробить. Будь ласка.

 

ІОНОВА М.М. Я не говорю тільки про Європейський парламент, я говорю про національні парламенти країн-партнерів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Олександрович, будь ласка.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Шановні члени комітету, попередньо надсилався графік-план заходів онлайн, на жаль, комітету з європейськими партнерами. Хочу нагадати, що на 20 березня заплановано два заходи. Це онлайн-зустріч з Комітетом із закордонних справ Палати общин Парламенту Сполученого Королівства і з Комітетом в закордонних справах Європейського парламенту.

Щодо Європейського парламенту, хотів би звернути увагу вашу, що зустріч стосуватиметься обговорення трьох питань. Це посилення санкцій, використання заморожених активів рф для відновлення економіки України і Української формули миру, а також ця зустріч транслюватиметься на сайті комітету AFET у закордонних справах. І відповідно, оскільки вона з трансляцією, це вимагатиме регламенту виступів від кожного з представників комітетів до двох хвилин. І також сформульоване прохання колег з Європейського парламенту вказати, хто братиме участь і хто виступатиме на цій зустрічі. Вона відбудеться 20 березня о 12:30 і триватиме півтори години, по пів години на кожне з трьох питань. Додаткова інформація буде надіслана сьогодні протягом дня. І довідкова інформація перед зустріччю також.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, колеги. Можемо завершити наше засідання, так? Якщо будуть якісь пропозиції, то...

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Можна, пане голово, будь ласка, якщо дозволите?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Пане голово, я розумію, що я виглядаю, очевидно, некоректно, коли постійно педалюю це питання, але я би хотів звернути вашу увагу на те, що пропозиція про запрошення, не відвідання Головою Верховної Ради, а запрошення Голови Верховної Ради на засідання нашого комітету, її джерелом було не невдоволення неможливості реалізації права індивідуального народних депутатів на зустріч з Головою Верховної Ради, а дуже прикра ситуація, коли Голова Верховної Ради своїм розпорядчим документом скасував в кількох підряд скликаннях парламенту існуючу процедуру формування делегацій в постійні міжпарламентські органи, і таким чином позбавив частину повноважень нашого комітету, які, можливо, не були прописані в законодавчих актах, але традиція парламентська була саме в тому, що формував делегації наш комітет. Тепер  він цим не займається відповідно до нового розпорядчого документа Голови Верховної Ради, який не пояснив, в чому причина зміни цього підходу. Ми лише затверджуємо квоти, більше ніякими питаннями формування делегацій в постійно діючі міжпарламентські органи ми не займаємося. Саме тому варто було б з Головою Верховної Ради на засіданні нашого комітету обговорити це питання, послухати його резони, чому він вважає, оскільки ніколи не висловлювалась критика на адресу комітету щодо того, що ми не справляємося з цим завданням, що наші рішення неаргументовані, неадекватні, порушують закони або парламентську етику, чи будь-що. Нам потрібно висловити свої міркування Голові Верховної Ради про те, яким чином все ж таки варто організувати весь процес надання дозволів на відрядження народних депутатів і в постійно діючі органи міжпарламентські, і з інших причин.

От у мене є таке враження, що ті, хто радять Голові Верховної Ради з цих питань, вони, скажімо так, не враховують усю повноту вимог законодавства у цій сфері і ігнорують вимоги і Конституції, і інших законних актів.

Це дуже серйозне питання і воно не вирішується індивідуально, не повинно кулуарно, в ході приватних зустрічей народних депутатів з Головою Верховної Ради. Мова йде про інституційні питання, про питання, які, от на сьогодні той порядок, який є, дозволив опозиційним парламентським фракціям порушити і знайти підтримку на міжнародному рівні у питанні того, що порушуються їх права. Хоча, з моєї точки зору, порушуються права всього парламенту, не лише опозиції.

Тому я все ж таки, пане голово, я вашу позицію зрозумів, але я не можу з нею погодитися. Я думаю, що навіть якщо у вас залишилися сумніви щодо  законності рішення нашого комітету запросити на наше засідання Голову Верховної Ради, то ми, значить, давайте переголосуємо його ще раз, подивимося, чи є ця воля комітету. Якщо вона є, то ми будемо продовжувати діяти, ми повинні продовжувати діяти в цьому напрямку. Мені здається, нічого принизливого, зневажливого у запрошенні Голови Верховної Ради на комітет з приводу рішення Голови Верховної Ради, який, мені здається, общипав повноваження нашого комітету, немає, це нормальна робоча дискусія.

Тому я би просив вас змінити вашу позицію в цьому питанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже, колеги.

 

ІОНОВА М.М. Пане голово, я якраз говорила про наше рішення комітету, не своє особисте.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Я вас розумію. В даному випадку я апелював до голови комітету, тому що я, на жаль, не можу погодитися з його позицією у відповідь і на ваше звернення, пані Ірини, на мої звернення з цього питання. Мені здається, це ігнорування тієї ситуації, що рішення Голови Верховної Ради створило міжнародні проблеми для України, воно продовжує загострювати ситуацію, воно далеке від вичерпання, воно не розсмокчеться, не розв'яжеться, нічого, тобто…  Притому, що можуть бути різні підходи абсолютно і до відряджень народних депутатів, і до формування делегацій. Але потрібно принаймні висловлювати міркування. Наші всі міркування, аргументації відкриті, аргументації Голови Верховної Ради я не розумію, і тому не можу з нею погодитися.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

 

ІОНОВА М.М. Пане Богдане, ви пам'ятаєте… (Не чути) пане голово, там, де Стефанчук погодився зустрітися. Я не вважаю, що це якась проблема, йому зустрітися з нами і обговорити. Тим більше, вибачте, у нас жодної делегації… Дійсно, пан Богдане, якраз я хотіла на цьому закцентувати увагу. Після того, як перепідтвердили делегацію в ПАРЄ, у нас далі жодна делегація не сформована, і це, дійсно, створює серйозні проблеми для нашого парламенту.

Я, пане голово, вас прошу просто не самоусунутися від цієї проблеми, а навпаки, дійсно, широко обговорити. Те, що ми там подали постанову про зміну розпорядження Стефанчука, знову ж таки це про процедури, це не про статистику. Те, що стосується там нас особисто, ще когось, це трішки інше питання. Ми зараз говоримо про загальний документ, і нам його треба обговорити. Ми б вас просили як голову виконати рішення комітету, щоб ми все ж таки зустрілися і проговорили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

На жаль, вже кворуму немає у нас. Ще Юрій Олександрович хотів, так?

 

ІОНОВА М.М. Рішення це прийняли, пане голово, вже не треба кворум. Ми ж не ставимо на голосування, ми вас просимо виконати рішення комітету.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Марія Миколаївна, крім делегації ПАРЄ, є розпорядження вже про створення делегації в Парламентській асамблеї ОБСЄ. Воно точкове і стосується тільки заміни в рамках квоти "Слуга народу", вони своїх замінили, і все.

 

ІОНОВА М.М. Юра, ми ж говоримо зараз про більш ширше питання. Я хотіла б, щоб пан голова все ж таки виконав рішення комітету. Я просто не розумію, чому ви так проти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я виконав всі рішення комітету. Відповідно лист було направлено вам. Будь ласка, зверніть на нього увагу.

Дякую, колеги. Кворуму, на жаль, немає. Тому я закриваю засідання. Дякую. До побачення!

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку