засідання Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва
15 листопада 2023 року
Веде засідання голова Комітету МЕРЕЖКО О.О.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні колеги. Ми можемо розпочинати засідання комітету. Будь ласка, подивіться в порядок денний, і чи будуть у вас якісь пропозиції або зауваження стосовно порядку денного?
ЯРЕМЕНКО Б.В. Пане голово, на ваш розсуд і розсуд колег. У нас дві ратифікації, які, як показує досвід, не повинні викликати багато дискусій, може би, ми, і запрошені є. А перше питання достатньо складне дискутивне, воно може затягнутися в обговоренні. Може, ми спочатку швидко розглянемо ратифікації, а потім спокійно поговоримо на політичне питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
Тоді, колеги, якщо ніхто не проти цієї пропозиції, давайте почнемо з розгляду ратифікацій, так. А чи будуть ще пропозиції до порядку денного?
Григорій Михайлович.
НЕМИРЯ Г.М. Таке враження, що ви читаєте по очах, але немає ніби, неправильно мене читали, в мене немає пропозицій.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Тоді перекличка і голосуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді ми голосуємо і заодно робимо перекличку.
Хто за те, щоб підтримати порядок денний з пропозицією Богдана Васильовича?
МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Немиря?
НЕМИРЯ Г.М. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна?
БАРДІНА М.О. Доброго дня. Я – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Копиленко?
КОПИЛЕНКО О.Л. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Бачу, дякую.
Пушкаренко? Немає.
Геращенко?
ГЕРАЩЕНКО І.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Іонова?
ІОНОВА М.М. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Кривошеєв?
КРИВОШЕЄВ І.С. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Руденко? Немає.
Шараськін? Немає.
Юраш?
ЮРАШ С.А. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.
Яременко?
ЯРЕМЕНКО Б.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.
9 – за. Рішення прийнято.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Переходимо до розгляду першого питання нашого порядку денного. Тобто проект Закону про ратифікацію Угоди між Урядом України та Міжнародною організацією права розвитку про заснування представництва Міжнародної організації права розвитку в Україні.
Я прошу до слова заступника, заступницю міністра юстиції з питань європейської інтеграції Людмилу Петрівну Сугак. Будь ласка, Людмила Петрівна, вам слово.
СУГАК Л.П. Доброго дня, шановний пане головуючий, шановні народні депутати. До вашого розгляду пропонується проект Закону про ратифікацію Угоди між урядом України та МОПР, як прийнята скорочена назва, яка була підписана 18 вересня 23-го року. Відповідно до угоди уряд України і МОПР докладатимуть зусиль щодо співпраці в галузях, що становлять спільний інтерес, зокрема підтримки реформ сектору правосуддя, правоохоронних органів, механізмів на національному, місцевому рівнях з метою відображення принципів, які відповідають верховенству права, доступу до правосуддя, належному врядуванню.
Зокрема це передбачено шляхом розробки, моніторингу та нагляду за виконанням законодавства, підзаконних актів, правил, політик, пов'язаних з принципами верховенства права. Також угодою передбачається підтримка громадських організацій, в тому числі тих, які виступають за ідеї та здійснюють моніторинг дотримання принципу верховенства права, доступу до правосуддя, антикорупційних реформ, реформ публічного сектору.
Хочу зазначити, що МОПР утворена та діє з 88-го року і є партнером України з 2015 року. Хочу також відзначити, що після російського вторгнення МОПР була однією з перших, яка надала своїх експертів в сфері МГП і наразі надає свою експертну підтримку в сфері міжнародного гуманітарного права, також надають підтримку в розробці та аналізі нормативних актів, цифровізації, безоплатної правової допомоги.
Ратифікація угоди дозволить завершити виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання її чинності. У зв'язку з зазначеним просимо підтримати проект цієї угоди та закон про ратифікацію.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, Людмила Петрівна.
Зараз чи будуть запитання з боку наших колег?
КОПИЛЕНКО О.Л. Потім виступ і все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Любимович, вам слово.
КОПИЛЕНКО О.Л. Спасибі.
Уважно послухав шановну представницю. Все переконливо і я буду за це голосувати. Але в мене є дивні питання. Можна доступ до правосуддя, реформу правосуддя, будь-яку організацію можна підставити сюди і це буде, я думаю, вже щонайменше сота організація, яка займається нашим правосуддям. Це такі думки вголос. І все-таки треба говорити, я думаю, не нагляд, особливо з боку міжнародного представництва, хоча б, з точки зору наших організацій, можливо, контроль. А решта, чергова організація, яка буде здійснювати чергову реформу, яка, на жаль, ніяк ... (Не чути)
Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Хтось ще бажає виступити або є запитання?
ЯРЕМЕНКО Б.В. Підтримую пропозицію Олександра Любимовича про підтримку рішення про ратифікацію. І пропоную перейти до голосування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді я ставлю на голосування. Хто за те, щоб підтримати цей проект Закону про ратифікацію Угоди між Урядом України та Міжнародною організацією права розвитку? Хто – за?
МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Немиря?
НЕМИРЯ Г.М. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна?
БАРДІНА М.О. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Копиленко?
КОПИЛЕНКО О.Л. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Пушкаренко? Немає.
Геращенко?
ГЕРАЩЕНКО І.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Іонова? Марія Миколаївна?
ІОНОВА М.М. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.
Кривошеєв?
Руденко?
РУДЕНКО О.С. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Юраш?
ЮРАШ С.А. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Яременко?
ЯРЕМЕНКО Б.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. 10 – за. Рішення прийнято.
А ми переходимо до розгляду наступного питання порядку денного – проект Закону про припинення дії Консульської конвенції між Україною і Російською Федерацією.
Я прошу до слова Романа В'ячеславовича Горяйнова, директора Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ. Будь ласка, Роман В'ячеславович.
ГОРЯЙНОВ Р.В. Доброго дня, шановний Олександр Олександрович. Доброго дня, шановні народні депутати. З урахуванням звернення Голови Верховної Ради України пана Руслана Стефанчука щодо упорядкування договірно-правової бази з іноземними державами і приведення її у відповідність із національними інтересами України МЗС було розроблено проект Закону про припинення дії Консульської конвенції між Україною і Російською Федерацією. Зазначена конвенція між Україною та РФ була підписана 15 січня 1993 року, ратифікована Постановою Верховної Ради України 4 лютого 1994 року № 3934-ХІІ.
З огляду на розірвання дипломатичних відносин між Україною та РФ, зупинення діяльності закордонних дипломатичних установ України на території цієї країни, практичну відсутність механізмів реалізації положень Консульської конвенції, її фактичне незастосування, а також принципи її укладення, а саме, які були зазначені: зміцнення відносин дружби і співробітництва, вважаємо подальше існування згаданого документу у відносинах між сторонами вважається недоцільним.
Прийняття запропонованого проекту закону дозволить українській стороні виконати внутрішньодержавні процедури, необхідні для припинення дії Консульської конвенції, та водночас не впливати на чинність інших міжнародних документів, зокрема Віденської конвенції про консульські зносини 63-го року, яка встановлює основи та принципи здійснення консульської діяльності у міждержавних відносинах.
Відповідно до частини другої статті 49 Заключних положень розділу VІ Консульської конвенції вона діятиме до закінчення шести місяців з дня, коли одна з Договірних Сторін повідомить іншу Договірну Сторону у письмовій формі про своє рішення денонсувати цю конвенцію.
Просимо підтримати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.
Перед тим, як ми перейдемо до обговорення цього питання, я хотів би надати слово Олегу Ігоровичу Василенку, головному консультанту нашого секретаріату. Будь ласка.
ВАСИЛЕНКО О.І. Добрий день, шановні народні депутати! З метою приведення тексту запропонованого проекту закону до вимог Закону про міжнародні договори та Віденської конвенції, а також термінології самого міжнародного договору, який пропонується припинити, пропонуємо в тексті договору, в тексті закону та назві слово "припинення дії" у всіх відмінках замінити на термін "денонсації". Як саме тільки що пан Горяйнов зазначив, саме так договір називає форму припинення дії.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
Романе В'ячеславовичу, як ви вважаєте, доцільно зробити таку зміну?
ГОРЯЙНОВ Р.В. Ми не заперечуємо, да, тобто це абсолютно доречне питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
Тоді, колеги, хто бажає висловитися?
ЯРЕМЕНКО Б.В. Я підтримую пропозицію МЗС із пропозиціями технічного правового характеру секретаріату, готовий голосувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Тоді я ставлю на голосування. Хто за те, щоб підтримати проект Закону про денонсацію, так, з відповідними змінами, про які ми говорили?
МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Немиря?
НЕМИРЯ Г.М. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна?
БАРДІНА М.О. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Копиленко.?
КОПИЛЕНКО О.Л. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Геращенко? Ірина Володимирівна?
Іонова?
ІОНОВА М.М. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Кривошеєв?
Руденко?
РУДЕНКО О.С. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін?
Юраш?
ЮРАШ С.А. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Яременко?
ЯРЕМЕНКО Б.В. За.
ЯСЬКО Є.О. Ясько, будь ласка, ще, доброго дня. Ясько – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Доброго дня. Дякую, пані Єлизавета.
ШАРАСЬКІН А.А. І Шараськін – за.
МОСОЛОВ Ю.О. І Шараськін теж – за.
10 – за. Рішення прийнято.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Рішення прийнято.
Роман В'ячеславович, дуже вам дякуємо.
ЯРЕМЕНКО Б.В. Дякую вам. Я так розумію, що в обох випадках законодавчо, що голова комітету представляє нас на засіданні Верховної Ради? Бо ми не обговорювали це.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Якщо ви не проти.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Якщо ніхто не проти.
КОПИЛЕНКО О.Л. Ми активно підтримуємо.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Чи є пропозиції якісь?
КОПИЛЕНКО О.Л. У мене?
МОСОЛОВ Ю.О. Да, можливо, ви бажаєте.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Може, у вас, може, у Богдана Васильовича.
КОПИЛЕНКО О.Л. Ні-ні, у нас є голова, ми не порушуємо субординацію, ви що.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую за довіру, колеги.
Ми переходимо до розгляду наступного питання: про інформацію Міністерства закордонних справ України щодо позиції України стосовно арабо-ізраїльського врегулювання в контексті нападу на державу Ізраїль 7 жовтня 2023 року та у зв'язку з прийняттям 9 листопада 2023 року резолюції Генеральної асамблеї ООН стосовно ізраїльських поселень на окупованих територіях Палестини, включаючи Східний Єрусалим, а також на окупованих Голанських висотах.
Я прошу до слова заступника міністра закордонних справ України Миколу Станіславовича Точицького. Він є? Микола Станіславович.
ТОЧИЦЬКИЙ М.С. Так. Абсолютно, Олександр Олександрович. Доброго здоров'я.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ТОЧИЦЬКИЙ М.С. Доброго здоров'я, пане головуючий, шановні народні депутати, колеги. Перш за все хотів би привернути увагу, що 9 листопада у Четвертому комітеті так званому, спеціальному Комітеті з питань деколонізації і політики було розглянуто шість резолюцій щодо ситуації на Близькому Сході. Одна з них – це ізраїльські поселення на окупованих палестинських територіях, включаючи Східний Єрусалим і окуповані сірійські Голани. Проект цієї резолюції було ухвалено 145-ма голосами, 7 – проти. Україна підтримала цей проект резолюції. Він виноситься практично щорічно, і позиція українська з цього питання не мінялася, поясню, чому.
Відповідно до згаданого проекту засуджується поселенська діяльність Ізраїлю на окупованих палестинських територіях, включаючи Східний Єрусалим, і на окупованих сірійських Голанах, а також будь-яка діяльність, пов'язана з конфіскацією землі, позбавленням засобів до існування осіб, які там проживають, анексією і так далі. Політика Ізраїлю до цього часу залишалася незмінною і звісно, що це призводило до невиконання низки резолюцій як Ради Безпеки ООН, так ООН в цілому, і відповідно рішень Мадридських принципів і тому подібне.
Щодо голосування України хотів би ще раз підтвердити, що наша офіційна позиція держави Україна по близькосхідному мирному врегулюванні полягає в тому, що близькосхідний мирний процес залишається основою будь-яких зусиль, спрямованих на відновлення регіональної стабільності. Ми впевнені, що ізраїльсько-палестинська мирна угода може бути досягнута в рамках беззастережного виконання сторонами відповідних резолюцій Ради Безпеки ООН.
Ми виходимо з того, що основоположний принцип існування двох держав на цих територіях має бути збережений. В контексті вторгнення ХАМАС в Ізраїль 07.10.2023 та повномасштабних військових дій ЦАХАЛ у відповідь ви знаєте чітку позицію глави держави, Міністерства закордонних справ з цього питання. Україна рішуче засуджує жорсткий напад ХАМАС на Ізраїль, Ізраїль має повне право відповідно до Статуту ООН на самозахист. В Україні, як і в інших країнах демократичного світу, повністю усвідомлюють, що саме відбувається там, у цьому зв'язку Україна повністю солідарна з Ізраїлем. Наша позиція у частині тероризму чітка: кожен, хто несе терор і смерть будь-де на планеті, має бути покараний. Нам це добре відомо після півторарічної війни з Російською Федерацією. У нас немає сумнівів в тому, що терористична атака на Ізраїль була ретельно підготовлена, ми чітко розуміємо, що за цим терором стоїть як Російська Федерація, так і Іран. Ми чітко усвідомлюємо, чому причини цього чергового спалаху і загострення відбулися. Як я уже говорив вище, невиконання тих резолюцій, в тому числі Ізраїль.
Вважаємо, що ця резолюція є критично важливою для уникнення подальшого конфлікту, зростання кількості жертв. Ви знаєте, що як на території Ізраїлю, так і на території Гази є загиблі, в тому числі і громадяни України, Міністерство закордонних справ спільно з відповідними підрозділами займалося і займається, продовжує займатися евакуацією. Втім ми підтримуємо, вважаємо, таким голосування за цю резолюцію світове співтовариство у контексті необхідності забезпечення негайного, повного, постійного, безпечного і безперешкодного гуманітарного коридору для громадян не лише України, іноземних громадян і громадян Гази, доступ має бути як для представників ООН, так і для представників Міжнародного Комітету Червоного Христа.
Доповідь завершив. Готовий відповісти на ваші запитання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
Колеги, чи будуть запитання, чи хтось бажає виступити з цього питання?
ЯРЕМЕНКО Б.В. Якщо можна, пане голово.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ЯРЕМЕНКО Б.В. Дякую.
Я просто як ініціатор обговорення цього питання, дозвольте кілька ремарок з цього приводу. Перш за все це голосування викликало реакцію в середовищі народних депутатів. Воно обговорювалося, обговорювалося зокрема в чаті, де присутні всі голови груп дружби, зверталася увага на те, що... Фактично реакція, можливо не така масова, але була негативна на це голосування як на таке, що не відповідає якраз суті моменту, що відбувається.
Мені здається, що близькосхідне врегулювання, суть його на сьогодні цього процесу полягає в тому... не в тому, що виконуються чи не виконуються якісь резолюції Ради безпеки ООН, а в тому, що низка держав не може змиритися з існуванням держави Ізраїль і єврейського народу. І фактично мова йде не просто про терористичні акти, а про використання терору з метою геноциду цілого народу і знищення його. І в цьому контексті ніякі питання єврейських поселень на будь-яких територіях не є релевантними до питання близькосхідного врегулювання і того, що відбувається на сьогодні.
Я, чесно кажучи, сподівався, що позиція МЗС викликана голосуванням Європейського Союзу, це можна було б ще пояснити, чому Україна опинилися в тому кошику, де немає Сполучених Штатів Америки, де немає Ізраїлю, попри те, що з Ізраїлем, як справедливо Микола Станіславович зауважив, у нас повне розуміння нібито склалося після 6 жовтня щодо того, що відбувається в регіоні. Але цей аргумент не прозвучав. І ми бачили, щонайменше з того, що я бачив, одна країна Європейського Союзу – Чехія не голосувала консолідовано з рештою країн Європейського Союзу. Тобто цього аргументу нібито немає. Якщо це нас не стримувало, позиція Європейського Союзу, очевидно, винятково своїми міркуваннями національними ми визначали голосування своє.
Мені здається, що в цей момент, коли народ Ізраїлю, як і народ України, фактично зіштовхнувся з відвертою політикою знищення себе, наші голосування в ООН повинні були б все-таки більшою мірою відображати ступінь нашої солідарності. Я розумію, і це похвально, коли зовнішня політика є послідовною, але чи є в даному випадку вона релевантною, чи допомагає вона нам вирішувати власні завдання, в тому числі національного характеру. Мені здається, що ні. Як правило, такі голосування в нас пов'язані з тим, що можна почитати в обговореннях або винести з різного роду дискусій, пов'язані з намаганнями утримувати якийсь баланс між інтересами арабських країн, Ізраїлю і його основного союзника – Сполучених Штатів Америки.
У цілому балансування для зовнішньої політики річ правильна, прийнятна і очевидна, але в даному випадку не зовсім зрозуміло, а що ми очікуємо від країн арабського світу. Натомість голосування в ООН, тобто все це робиться заради якогось одного, двох голосувань в ООН чи заради отримання, скажімо, чи завершення якихось контрактів, ще чогось, ще чогось. Тому що насправді ніяких прагматичних міркувань, для чого нам потрібно в даному випадку повне взаєморозуміння з країнами арабського світу, а воно неможливе, тому що вже воно не склалося в силу того, що ми по-різному оцінюємо події 6 жовтня. Я не бачу тут, принаймні не називаються на сьогодні прагматичні причини, не називаються урядом, чому ми повинні зважати на голосування, на думку арабських країн у цьому питанні.
Тому, ще раз кажу, тобто я не бачу прагматичних причин, чому наша позиція не могла би бути інакшою. Це не значить голосувати разом з Ізраїлем і США, опинятися в абсолютній меншості, демонструючи свою позицію, але тут всі досвідчені люди розуміють, що можна утриматись, можна не голосувати, як це саме. До речі, робив Ізраїль упродовж нашої війни з Російською Федерацією, намагаючись уникати гострих кутів у зовнішній політиці. Тобто є, мені здається, більш тонкі інструменти, які би дозволяли нам висловлювати, підкреслювати своє розуміння того, що відбувається в Близькосхідному регіоні, і висловлювати певну ціннісну зовнішню політику проводити.
Тому з цієї точки зору, щоб ці міркування, мені здається, на сьогодні не враховуються при визначені, як ми голосуємо в Організації Об'єднаних Націй з питань близькосхідного врегулювання, от і була така спроба сьогодні подискутувати, поговорити, що ж ми можемо, чи є реально якась альтернатива тому, що ми робимо просто послідовно, але, мені здається, невиправдано, голосуємо так, як ми голосувати, починаючи там з 1947 року. Ну, нехай не з 47-го, я утрирую, але там із 50-60-х років. Світ змінився, змінилась геополітика, змінилось наше бачення себе, змінилось наше бачення близькосхідного конфлікту. Він, ще раз кажу, для мене особисто важливо, що він проявився у формі раніше декларованого завдання низкою держав і сил знищення Ізраїльської держави, ізраїльського народу. Це недопустимо. Реалізація цієї мети буде ударом по національним інтересам України, оскільки реалізація такого плану надихне тих, хто реалізовує відповідний план проти України.
Тому я бачу всі підстави все ж таки не критикувати в даному випадку, але запросити МЗС на більш відверту розмову. І я тут хочу вибачитись перед Миколою Станіславовичем, щоб він не сприймав, не дай бог, що переставили питання це там третім в порядку денному, це якраз була спроба скоротити кількість учасників цієї дискусії, залишити тих, хто реально зацікавлений, бере в ній участь і бере участь в голосуваннях, і з тим, щоб ми могли більш зосередитись на суті, незважаючи, скажімо так, не турбуючись про те …(Не чути) Тому, Микола Станіславович, вибачте, будь ласка, це була моя пропозиція перенести. Вона в жодному випадку не є виявом неповаги.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Єлизавета Олексіївна, будь ласка.
ЯСЬКО Є.О. Якщо можна. Доброго дня! Я швиденько. Хотіла б спитати у Миколи Станіславовича, щоб він нам дуже коротко це розказав. Який у нас стан взагалі відносини з нашими арабськими країнами, враховуючи, дійсно, нашу позицію, яку ми системно висловлюємо по Ізраїлю. І наскільки це впливає зараз на, наприклад, процеси наших перемовин по обміну нашими військовополоненими і не тільки. Будемо вдячні за відповідь.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Хто ще бажає висловитися або поставити запитання?
Григорій Михайлович, будь ласка.
НЕМИРЯ Г.М. У мене є запитання, але після того, як колега Точицький надасть відповідь на запитання. Я просто хотів би висловитись, у мене є запитання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. У мене тоді до Миколи Станіславовича теж буде запитання.
Справа в тому, що, на жаль, я не знайшов тексту цієї резолюції, я хотів подивитися. І в мене виникло питання, а, в принципі, в цій резолюції ООН Генеральна асамблея засуджують терористичний напад ХАМАС на Ізраїль? І чи є взагалі якісь, я не знаю, якісь резолюції, пов'язані з цим, де засуджується ХАМАС?
Дякую.
ТОЧИЦЬКИЙ М.С. Відповім відразу. Ці резолюції не засуджуються, тому що, як правильно сказав Богдан Васильович, це резолюція уже довготривала і покликана виключно для реалізації концепції існування двох держав.
Що стосується відповідей на інші запитання. Ми, звісно, врахували думку багатьох наших партнерів. Єдності у голосуванні за цю резолюцію Європейського Союзу немає, це правда. Однак більшість країн Європейського Союзу проголосували аналогічно, як і Україна, і як і Україна не стали жодним чином співавторами або ще кимось. Це перше.
Друге. Враховуючи ситуацію, як я уже говорив і абсолютно вірно пані Ясько Ліза задала запитання, що у нас були, є і залишаються ще наші громадяни на території Гази. І для того, щоб їх вивезти звідти, нам потрібне погодження не лише, скажімо, ізраїльської сторони, яка також дає погодження, а також і Єгипет. Ну, а ви самі прекрасно розумієте, що вплив арабських країн на рішення Єгипту був, є і залишається доволі серйозним.
Окрім цього, ми, чітко усвідомлюючи, що розповзання цього конфлікту може бути доволі серйозним і великим і може бути залучення інших держав до війни на Близькому Сході, воно відтягує уже протягом цього періоду увагу від нашої війни, і не лише увагу, а й ресурси. Я не хотів би вдаватись дуже в деталі, але якщо говорити про обмін або ж про ті озброєння, які є, вони в тому числі закуповуються нами і в цих країнах.
Так-от, хочу вам сказати, що, у відсотковому відношенні не буду говорити, але переважна більшість тих боєприпасів, які нам зараз потрібні і отримували звіти, як людина, яка дещо є причетною до цього, Ізраїль зафрахтував практично все на 2024 рік. Тобто ми врахували практично всі елементи, і ті, які я не готовий зараз в Zoom говорити, для того, щоб продовжити цю політику держави Україна, яка чітко виступає за дотримання міжнародного права. Ви пам'ятаєте, що в основі нашого з вами права на захист і в основі підтримки держави Україна нашими західними партнерами, власне, це і є питання права на самооборону, ми виходили з того, що для України буде правильніше на цьому етапі проголосувати, власне, таким чином.
Я думаю, що якби були тут колеги з інших, в тому числі і розвідорганів, вони би вам сказали, що будь-яке продовження, скажімо, тривале на Близькому Сході війни, може призвести до того, що ми потихеньку втрачатимемо підтримку серед наших партнерів, тому що палестинський елемент доволі серйозно впливає на рішення тих чи інших держав у частині надання нам допомоги, в тому числі фінансової.
Десь приблизно таким чином те, що я можу сказати… Готовий вислухати…
Звісно, обмін і те, і те, що пані Ясько говорила, є низка арабських країн, які нам допомагають з обміном як військовополонених, так і повернення наших дітей. Ви прекрасно розумієте, це в тому числі ті країни, які мають доволі серйозний вплив в регіоні, я маю на увазі арабські країни.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ірина Володимирівна, будь ласка. Ні?
ГЕРАЩЕНКО І.В. Так, я мікрофон включала. Дякую.
У мене теж зауваження, можна сказати, і коротке запитання. По-перше, ремарка. До мене, коли розпочалася атака ХАМАС на Ізраїль, звернулися родини наших військових, які знаходяться зараз під Бахмутом, а їх родини знаходилися в Ізраїлі, з проханням сприяти в евакуації. Я написала листи відповідні на посольств, і якраз хочу подякувати Міністерству закордонних справ і нашому посольству в Ізраїлі. Звичайно, це непублічна інформація, але вони зв'язалися з опікунами, з мамою і вивезли тих дітей з гарячих якраз цих кібуців і населених пунктів, за що дуже дякуємо, це важливо.
Також я, користуючись тут присутністю і пана Миколи, і колег, хочу наступну ремарку зробити. Ви знаєте, у нас продовжується все-таки, як ви бачите, така важка, і це підтверджує Міністерство закордонних справ, і всі колеги, зміна наших позицій в світі, да, кон'юнктура міняється, в тому числі під, на жаль, фактором арабо-ізраїльського загострення. І дуже важливо на всіх майданчиках нам боротися за наші позиції, і тут не може бути якоїсь сегрегації депутатів за принципом: симпатії, антипатії керівництва парламенту чи Офісу Президента.
От мені тільки за цей місяць було заблоковано чотири відрядження, куди інших колег випустили. Починаючи від Жіночого форуму в Рейк'явіку, де у мене було від наших навіть консульств кілька прохань про зустріч з міжнародними делегаціями, які просили про саме зустріч зі мною, в тому числі кількох африканських країн франкофонних. Потім я рада, що пан Немиря, дуже дякую, пане Григорій, вчора захистили важливу резолюції на політичній асамблеї Європейської народної партії (EPP), яку якраз Марія, ми готували всі разом по санкціям проти Російської Федерації. Мені не дали туди виїзд як голові фракції.
Пане Миколо, я би все-таки хотіла закликати вас такі неформальні дискусії і в МЗС, і в інших кабінетах провести, що це ненормально, і більше того, воно не наближає нас до Європейського Союзу. І повірте, ми найменше хочемо писати листи-відмови з поясненням, що нам відмовили у наданні відрядження через те, що у нас там якась інша політична позиція, яка не стосується захисту державної єдності і суверенітету. Тут, ви знаєте, ми займаємо проукраїнські чіткі і спільні позиції, а критикуємо владу там, де вважаємо за потрібне, притому всередині країни. Це дуже важливо. Я хотіла колегам це озвучити і вам, пане Микола, бо дуже дивно, коли міністр говорить, що йому невідомі факти невипуску депутатів за кордон. Таких фактів щодня і повно, і вони, на жаль, базуються по політичних симпатіях і антипатіях.
І тепер питання, як би вичерпна ваша аргументація, розумію позицію України. В той же час поділяю думку колег, що, можливо, нам в таких випадках потрібно утримуватись від голосувань, або виходити з зали, як це часто буває. І от як це голосування наше тепер вплине на анонсований насправді, так само від Президента Зеленського, до Ізраїлю. Ми розуміємо, що це була його ініціатива, вона не реалізувалась, наскільки я розумію, вона залишається актуальною.
Дуже дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Тоді я хотів би слово надати Григорію Михайловичу, потім Марії Миколаївні, а потім перейдемо до відповідей.
Будь ласка, Григорій Михайлович.
НЕМИРЯ Г.М. У мене є три таких коментарі або елементи, про які я хочу сказати і, безумовно, така передмова, що важко тут говорити, чи виправдано, чи ні в даному випадку, оскільки я не володію, можливо, всім комплексом інформації, яким володіють колеги з МЗС, а, можливо, й володію.
Є три елементи, про які я хотів би сказати.
Перший такий, методологічний, який я протестував в кількох таких поважних зібраннях, і він звучить так, що… хоча говорять, що є війна проти України або Росія-Україна і є Ізраїль-ХАМАС. От коли я виступаю, я завжди говорю, що насправді немає двох воєн, є одна війна, і треба дивитися реально глибше на це питання. Є одна війна, якщо ми подивимося, хто стоїть за ХАМАС, є одна війна, якщо ми подивимося, хто стоїть за Росією. І це є така важлива точка відліку, яка дозволяє потім деякі вже більш практичні речі коментувати, аналізувати і відповідно діяти.
У даному випадку я лише на один аспект зверну увагу, який випливає з такої аргументації. Ми знаємо, що зараз дуже важко проходить питання додаткового фінансування для України в Конгресі Сполучених Штатів, американському конгресі. І ви знаєте, що є позиція адміністрації Сполучених Штаті, яка базується на тому, що Україна і Ізраїль мають розглядатися в одному пакеті. Більш того, не лише Україна і Ізраїль, а також і тихоокеанський аспект, індо-тихоокеанський. І є інша позиція, якої притримується, зокрема, новий спікер і частина республіканців у Палаті представників. Це позиція decoupling (відокремлення) Ізраїлю від України або України від Ізраїлю і всього іншого. От з цієї точки зору, враховуючи на, власне, процес і календар проходження цих питань в Конгресі, не знаючи інших питань, але зважаючи лише на абсолютну важливість оцього питання, з огляду на розмір і ціну питання, я думаю, в даному випадку було б більшим аргументом для того, щоб принаймні проголосувати так, як Сполучені Штати проголосували, як Канада, як Чехія. До речі, і Угорщина виступила проти як... хоча також член Європейського Союзу. Тобто це підтвердження того, що не було такої єдиної позиції зобов'язуючої в рамках ЄС. І Грузія, до речі, утрималася, якщо я не помиляюсь.
І третій аспект... Окей, добре, третій аспект, який стосується того, що це не лише ХАМАС і, як тут говорив колега Точицький, за спиною є Іран. У нас, я нагадаю, ми розглядали вже, є проект резолюції, заяви Верховної Ради щодо Корпусу стражів ісламської революції. Він з незрозумілих причин лежить у морозильній камері і його не виносять на голосування. Я думаю, з точки зору якогось балансування отут було б дуже вчасно зараз винести цей проект резолюції, заяви, постанови Верховної Ради, вірніше заяви Верховної Ради, в зал і проголосувати. Тим самим ми послали б дуже чіткий сигнал, що ми бачимо, хто реально стоїть і хто фінансує те, що відбувається на Близькому Сході. Ми знаємо і чітко бачимо роль Ірану у фінансуванні і наданні допомоги зброєю Росії проти України. І я не розумію, чого це не робиться.
І, до речі, я думаю, що нам потрібно також вже на більш аналітичному рівні подивитися на усталене, але чим більше я спілкуюся з колегами з Близького Сходу і з Ізраїлю, тим більше вони говорять, що, можливо, питання про дві держави, ізраїльську і палестинську, вікно для утворення палестинської держави, деякі колеги говорять, вже зникає. Можливо, найбільш реалістичний варіант може бути в тому, що ця частина, яка зараз …(Не чути) Палестини, може відійти - в свій час цього дуже хотів батько нинішнього короля Йорданії, - до Йорданії, частина – до Єгипту. Але це вже не торкається цього питання. Просто, я думаю, треба глибше подивитися, відчути деякі тренди.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Марія Миколаївна, будь ласка.
ІОНОВА М.М. Дякую.
Пане Миколо, що стосується тематики обговорення, у мене перше питання. Ви сказали про позицію України щодо статусу сектору Гази у світлі останніх подій. І ви сказали, що так само падає, скажімо так, підтримка, деякі позиції змінюються, але щодо оцього сегменту з боку країн Глобального Півдня. Як вплинуло, і, в принципі, чи в вплинуло чітке позиціонування України, ну, от в перші дні, коли напав ХАМАС, на підтримку наших позицій от саме з боку країн Глобального Півдня?
І друге. Я би теж дуже вас просила неформально давати сигнали, що стосується посилення парламентської дипломатії. І ми говорили з паном Перебийніс, який був у нас на попередньому засіданні, що нам потрібна підтримка організацій, онлайн-зустрічі з Комітетом закордонних справ Конгресу, тому що жодного разу ми з ними навіть онлайн не розмовляли. І, ну, бачачи повідомлення публічні, вибачте, але ми бачимо, як зустрічаються з одними і тими самими конгресменами. Нам варто розширювати підтримку, особливо не тільки конкретно з демократами, але все ж таки працювати з адекватними і республіканцями, і розширювати знову ж таки цю підтримку. Тобто я розумію, що деякі позиції вже насправді втрачені, і ми бачимо, що відбувається в Конгресі, але все одно не припиняти і все ж таки більш системно підходити до питання парламентської дипломатії в Сполучених Штатах. Дуже дякую.
І вибачте, я, користуючись нагодою, пан Немиря, теж дякую, що ви захистили нашу резолюції. І продовжуючи питання парламентської дипломатії, ну, це ненормально, коли блокуються всі поїздки співголови фракції. Тому що дійсно не використовувати той досвід і ті контакти, які у нас є, це просто, ну, нерозумно, якось дуже по-підлітковому. Хотілося б щоб все-таки ми працювали в дорослому парламенті.
Дякую дуже.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Тоді слово знову Миколі Станіславовичу. Будь ласка.
ТОЧИЦЬКИЙ М.С. Дякую, пане голово.
Я обов'язково, пані Маріє, пані Ірино, доведу вашу інформацію, щодо поїздок і роботи з Конгресом до керівництва Міністерства закордонних справ.
Що стосується підтримки. Ми помітили, що збалансована політика в частині чіткого засудження дій з боку ХАМАС до Ізраїлю, з іншого боку, наша позиція ( наголошую, що це був лише комітет, тобто резолюція ще не ухвалена, вона буде ухвалюватися Генеральною асамблеєю десь на початку грудня) дає нам можливість балансувати з державами, ну, не люблять вони слово "Глобальний Південь", з державами арабського світу на Близькому Сході. Тобто підтвердженням цьому може слугувати участь практично тих самих держав, що були у Джидді, у засіданні розгляду п'яти питань порядку денного Формули миру. Єгипет відразу чітко сказав причину, чому він не буде, тому що вони сказали, що це їхній порядок внутрішній зараз займатися Газою.
І, власне, я ще раз хотів би підкреслити, що коли ми говоримо за цю резолюцію, ми маємо на увазі не ХАМАС, ми маємо на увазі Палестину як таку і маємо на увазі принцип неподільності ухваленого раніше рішення щодо існування двох держав.
Ми можемо, пане Григорію, ми можемо переглядати нашу позицію, але, відверто кажучи, нічим іншим, як приєднанням тієї чи іншої частини, в тому числі Гази, до тієї чи іншої держави не може бути як анексія. Нам це слово дуже добре відомо ще з 14-го року. Отже, або ж ми дотримуємося основоположних принципів, що є основою всього, або ж ми починаємо грати в інші ігри. Тоді нам потрібно і Косово визнавати, і так далі, і тому подібне. Але не забувайте про те, що в нас є свої проблеми. І, власне, виходячи з цього, ми намагаємося бути максимально об'єктивними.
Що стосується в цілому перегляду. Звісно, що ця політика переглядатиметься. Але наразі немає… ми на сьогоднішній день мали вже дві зустрічі з колегами з різних міністерств і відомств, і відповідних органів, ми не побачили, скажімо так, можливостей на цьому етапі цю політику змінювати. Я не виключаю, що, як правильно було сказано, що, скажімо, продовження… тривала операція ЦАХАЛ на території Гази не призведе до загострення конфлікту, хоча нам всім відомо, що ХАМАС як такий і не всім то арабським країнам подобається, але то вже пафос.
Отже, я обов'язково доведу основні меседжі, зроблені сьогодні, серйозні політичні до керівництва свого міністерства. Звісно, що я вважаю, що ми маємо продовжувати такого роду дискусію, і це дуже важливо, мінімум бути на одній сторінці з вами для того, щоб мати аргументи… професійно відповідати на закиди тих чи інших колег.
Один ще з головних моментів, який наші колеги зі спецслужб доволі часто згадують, що призивайте про те, що у нас так само чимало громадян в тих країнах. І питання у внутрішній дестабілізації, що відбувається зараз останній місяць …(Не чути), для нас також є, був і залишається актуальним.
Це все, що я хотів сказати на цьому етапі. Якщо я щось пропустив, поправте мене, пан головуючий або колеги…
ГЕРАЩЕНКО І.В. Вибачте. Пане Миколо, по візиту. Я задавала якраз питання.
ТОЧИЦЬКИЙ М.С. По візиту до Ізраїлю?
ГЕРАЩЕНКО І.В. Да. Чи не вплине це тепер на …(Не чути)
ТОЧИЦЬКИЙ М.С. По-перше, будь-яка позиція, ну, тут переважна більшість причетна до так званої і парламентської дипломатії, і так званої дипломатії в цілому. Ви розумієте, що до того, як голосувати "за", "проти" або ж "утриматись", вийти із залу, консультації нами проводяться. Це не викликало серйозного загострення у відносинах, в тому числі з нашими партнерами США чи Ізраїлю.
Щодо візиту. Ну, на цьому історичному етапі, якщо відверто, моя особиста думка, тепер я, можливо, чи не вперше скористаюся цим терміном. Коли йде доволі непроста цікава назва "Спецоперація ЦАХАЛ", я не вважаю, що це зараз гратиме на користь Україні, їхати туди, скажемо так. Ну, і в нас також є певні запитання і прохання, на які, на жаль, не відгукуються наші партнери. Тобто діалог є, розмови відбуваються. Наскільки зараз потрібно їхати туди? Ну, не знаю. Тут в даній ситуації, можливо, міністр більш схильний до цієї позиції. Ну, ми підтримуємо постійний, щоденний, щохвилинний діалог. Навіть зараз, коли ми з вами розмовляємо, ідуть безпосередні консультації і нашим представником в регіоні, і послами в регіоні щодо виведення решти українців з території Гази.
Тому чи є він актуальним? Я думаю, що варто буде задати це питання все ж таки радникам Президента і Президенту самому.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую дуже.
Я одну коротку ремарку. Якщо ви будете вважати, там міністерство і це буде потрібно, щоб ми подякували, не називаючи, звичайно, прізвищ, що в даному от випадку посольство сприяло евакуації родин героїв, які на фронті, звичайно, ми з радістю таке напишемо і скажемо.
Дуже дякую.
ТОЧИЦЬКИЙ М.С. Так, є у нас і герої і, як-то кажуть, новий представник на палестинських територіях дуже якісно спрацював в непростих умовах. Але давайте завершимо евакуацію наших громадян, а потім будемо дякувати. Тому що насправді навіть подяки подекуди розглядаються не завжди позитивно сторонами цієї війни.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Миколо Станіславовичу. Ми завершуємо обговорення цього дуже важливого, але дуже складного питання. Дуже вам дякую, ми завжди раді вас бачити у нас.
Переходимо до останнього питання порядку денного зараз – про обрання координатора з проведення організаційних зборів депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з Республікою Мальта. Це останнє питання порядку денного на сьогодні.
Людмила Олександрівна, чи…
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Юрій Олексійович.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Вибачте, а можна я перед цим візьму слово. 15 секунд, колеги.
Дивіться, я хотіла вас ще про що проінформувати. Ми з вами проголосували дуже важливе рішення щодо створення делегації постійної для Асамблеї франкофонних країн, і ви пам'ятаєте, що ми там затвердили, що це делегація з чотирьох осіб і таке інше. І говорили про те, що, перше, це буде асамблея, куди запрошується українська делегація, саме в листопаді у Афінах. І я з величезним подивом вчора дивлюся, що проходить ця асамблея і там представлена Україна шановними колегами, дуже шановними Лесею Василенко і Оленою Шкрум. Наскільки я розумію, в такому складі. Можливо, хтось ще є від "слуг народу", це в соцмережах я бачила. Дуже подивувалася, зараз готую черговий лист на Голову Верховної Ради.
Але, колеги, я не розумію, правда, що відбувається. Ми з вами прийняли рішення, це рішення комітету, ми направили це наше рішення до Голови Верховної Ради, і воно абсолютно не виконується. Наша фракція там не представлена. Ми делегували людину з перфектною французькою, Олексія Гончаренко. Взагалі не зрозуміло, приїхала туди делегація, яка представляє сама себе чи парламент, але там немає представників всіх фракцій. Мені здається, це питання воно вже виходить на рівень непристойного і воно шкодить сьогодні парламенту, парламентаризму, нездорово сприймається нашими міжнародними партнерами. І мені б не хотілося на фоні тих викликів, які зараз стоять перед парламентом і перед країною дуже важкими, щоб ми стільки уваги приділяли цьому важливому питанню і сварилися навколо нього.
Я би хотіла, щоб голова комітету на наступному засіданні дав нам відповідь, дізнався у голови парламенту, так а що таке відбулося, чому не виконується рішення комітету.
Дякую.
НЕМИРЯ Г.М. Я хочу підкреслити, що Шкрум також не представляла фракцію. Фракція не номінувала, подавала іншу кандидатуру. Таким чином вона представляла лише саму себе, але не фракцію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.
Ми повертаємося до Мальти. Про обрання координатора з проведення організаційних зборів депутатської групи з міжпарламентських зв'язків з Республікою Мальта.
МОСОЛОВ Ю.О. Шановні члени комітету, до комітету надійшло наразі три заяви: від Федора Веніславського, Ігоря Копитіна і Єлізавети Богуцької. Обіцяють, що найближчим часом будуть додані ще дві необхідні заяви. І є лист від пана Федора Веніславського з проханням обрати координатора для проведення організаційних зборів. Лист долучений до матеріалів до комітету, до засідання комітету.
Чи є у вас якісь пропозиції бажаючих, хто міг би стати координатором створення цієї групи?
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колеги, чи будуть якісь пропозиції? Будь ласка.
КОПИЛЕНКО О.Л. Ну, раз Федір Веніславський написав листа, то хай і координує на цьому етапі, а там будемо…
ЯРЕМЕНКО Б.В. Ні, це член комітету нашого повинен бути.
КОПИЛЕНКО О.Л. Так? Ну, я цього не знав, вибачаюсь. Точніше, не звернув увагу на це.
ГОЛОВУЮЧИЙ. То тоді, може, підемо традиційним шляхом і не будемо порушувати усталені традиції?
ЯРЕМЕНКО Б.В. Він присутній, хай скаже про це вголос, що він готовий.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Святославе Андрійовичу, як ви?
ЮРАШ С.А. Я зрозумів. Я-то готовий, але просто зараз я знаходжусь на фронті зі своєю частиною, і я не впевнений щодо своєї можливості бути присутнім на найближчих засіданнях. Тому, щоб не зривати цей процес, зразу попереджую, що я-то радий, але один з обов'язків, бо присягу приймав, одразу ж маю причину запитати ще колег, хто з них може і хоче координувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.
Тоді, Єлизавета Олексіївна, ви як голова підкомітету відповідного, може, як ви на рахунок…
ЯСЬКО Є.О. Давайте, я готова, якщо… Шановні колеги, наступного тижня можемо все провести. Я готова.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую.
ЯРЕМЕНКО Б.В. Положення не забороняє проводити виїзне на Мальті засідання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте. (Шум у залі)
НЕМИРЯ Г.М. Колеги, я також підтримую цю пропозицію, але натомість запропонував би запровадити таку практику, ну, ми ж серйозний комітет, заслуховування звітів груп дружби. І почати на наступному комітеті, у нас в свій час була створена дуже важлива група дружби з Монако, от заслухати звіт групи дружби з Монако, яким чином ця дружба розвивається, яким чином вона сприяє захисту національних інтересів України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорію Михайловичу, а чому саме Монако? Може, в алфавітному порядку, чи якось, який принцип?
НЕМИРЯ Г.М. Ні, просто Мальта, Монако вже також.
(Загальна дискусія)
ІОНОВА М.М. Можемо почати зі Сполучених Штатів.
ЯРЕМЕНКО Б.В. Колеги, давайте проголосуємо, закінчимо Мальту, а далі ми дійсно можемо дати доручення секретаріату підготувати звернення на всі групи дружби з нагадуванням, що раз на рік вони повинні подавати звіти, і попросити до кінця року подати звіти про свою діяльність упродовж цього року. Ось і все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже слушна пропозиція.
НЕМИРЯ Г.М. Да, і хто не подасть звіти, не відпускати у відрядження, в дусі останніх рішень.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не відпускати в Монако.
МОСОЛОВ Ю.О. У них там він до 1 січня наступного року, вони ж до кінця року.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте консенсусом, колеги. Ніхто не проти? Ніхто не проти?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Єлизавета Олексіївна – координатор.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Єлизавета Олексіївна – координатор. Дуже дякую, Єлизавето Олексіївно.
А ми завершили наше засідання. Дуже вам дякую.
ІОНОВА М.М. Вибачте, а я хотіла інформацію, я підняла руку, сказати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ІОНОВА М.М. Так. Там Комітет з питань євроінтеграції запропонував онлайн-зустріч нашу з візаві з Італії в контексті євроінтеграції. Але цей комітет охоплює так само і зовнішню політику. І тому, якщо є готовність, секретаріати разом можуть опрацювати, щоб провести…
ЯРЕМЕНКО Б.В. У нас в чаті є ж це оголошення, пані Марія.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, я в чат направив.
ІОНОВА М.М. Так. У четвер о 16:15, просто ніхто, я так не побачила…
МОСОЛОВ Ю.О. Я хочу додати, з вашого дозволу. Шановні члени комітету, запрошення від Іванни Орестівни Климпуш-Цинцадзе дійсно є. Ця зустріч відбудеться 16 листопада о 16:15 за київським часом, це наступний четвер. Зустріч з Комітетом у закордонних та європейських справах Палати депутатів італійського парламенту. Посилання в чаті буде напередодні поширене.
Дякую.
ІОНОВА М.М. Дякую дуже.
НЕМИРЯ Г.М. Так, колеги, ще в "Різному" у мене одна інформація просто.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
НЕМИРЯ Г.М. До уваги членів комітету. У нас успішно здійснився візит до Берліна, і є всі підстави вважати, що ми на порозі успішного візиту і до Брюсселя. Ви знаєте, що був лист голови Комітету у закордонних справах на мене, що вони готові прийняти, наше представництво тут також підключилося. Потім виявилося, що невідомо хто сказав, що цього листа на мене недостатньо, потрібен лист на голову, а краще, якщо це буде запрошення від голови Європарламенту, президентки Європарламенту. Я тут, перебуваючи зараз в Брюсселі, мав розмову з колегами з Комітету закордонних справ, вони, чесно кажучи, не розуміють цих нюансів дуже таких близьких до серцю тих, хто такі вимоги виставляє. Але вони не розуміють реально, що відбувається, що ще потрібно для того, щоб такий візит здійснився.
Тому я хочу висловлювати таке глибоке занепокоєння тим, що у нас… ми можемо здійснити ще один успішний візит до Брюсселя, і, можливо, тут треба щось міняти. Але, що міняти, я не знаю, переписувати листи і після цього навіть, після цих листів, коли у випадку було запрошення і від Президента Бундестагу, але успішний візит все ж таки здійснився, незважаючи на цей лист. Я хочу висловити таке занепокоєння глибоке колегам. Можливо, пан голова прояснить тут, що відбувається, чи ні?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пленарка. Були пленарні дні і через те ми не змогли, і зробили в режимі онлайн.
НЕМИРЯ Г.М. А для чого переписувати листи від голови комітету і вимагати листи, що це таке? Вони не розуміють цього.
Яке ваше бачення стану підготовки візиту схваленого комітету нашого до Брюсселя з колегами Комітету у закордонних справах Європейського парламенту?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще сподіваюся на такий візит, хоча повної впевненості в мене немає.
ІОНОВА М.М. А що ви робити для того, щоб це здійснилося, скажіть, будь ласка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Усі відповідні офіційні заходи ми зробили або зробимо, тобто листи ми направимо.
ІОНОВА М.М. Як направимо, якщо планувалося 27-28-го, це вже через тиждень?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми вже направили відповідні листи і чекаємо відповідь.
ІОНОВА М.М. Направили листи?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так.
ІОНОВА М.М. На кого, на Голову Верховної Ради чи на Комітет закордонних справ Європарламенту?
ГОЛОВУЮЧИЙ. На Руслана Олексійовича, на Голову, направили лист.
ІОНОВА М.М. А як давно направили?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я маю перевірити, я зараз так не можу сказати.
НЕМИРЯ Г.М. Я пропоную епіграф до таких листів: без надії сподіваюсь.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Олександрович.
МОСОЛОВ Ю.О. Шановні члени комітету, як тільки було проголосовано рішення щодо 27-28 листопада, був підготовлений секретаріатом лист на Голову Верховної Ради щодо відрядження членів комітету у складі, відповідно який ви нам надали, тобто те, що ми узгодили в чаті, тобто це десять осіб, відповідно до рішення комітету.
Наразі цей лист направлений ще три тижні тому, тобто за місяць до візиту. Він розписаний на апарат як до відома, просто взяти до відома. Доручень готувати таке відрядження немає. Ось така ситуація наразі існує.
НЕМИРЯ Г.М. Є ще один нюанс, колеги тут в Брюсселі мені сказали, не знаю, чи може тут хтось підтвердити це, чи ні, що вони очікують в ці дати 27-28-го візит Голови Верховної Ради до Європарламенту.
МОСОЛОВ Ю.О. Так, я можу підтвердити цю інформацію. Після рішень десь через півтора тижні після рішення нашого комітету секретаріати керівництва Європарламенту та Верховної Ради узгодили проведення 28 числа спільного заходу, яке відкриватимуть пані Мецола і пан Стефанчук, там передбачені виступи і народних депутатів, від імені пана Кубілюса зараз надходять окремі запрошення народним депутатам. І там дійсно 28 числа буде відбуватися великий захід.
Дякую.
НЕМИРЯ Г.М. Дякую за інформацію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, колеги.
Тоді ми завершили вже наше засідання. Дуже радий вас бачити і до наступної зустрічі.
А, тривога, так, тривога зараз. Дякую.