СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва
30 червня 2021 року
Веде засідання голова Комітету МЕРЕЖКО О.О.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, зараз Юлія Володимирівна до нас долучиться, і ми можемо розпочинати наше засідання. Ну, невеличке прохання, у нас дуже насичений графік на сьогодні, тобто порядок денний, багато питань, але якщо буде така можливість, закінчити до 17 години у зв'язку з тим, що там є певні наради, до речі, пов'язані зі Стамбульською конвенцією. Тому давайте тоді зараз дочекаємося Юлію Володимирівну і одразу почнемо. Так? Зараз Юлія Володимирівна підійде до нас.
Так, колеги, ми можемо розпочинати наше засідання. Юлія Володимирівна вже поставила свій підпис, тобто, як завжди, Юлія Володимирівна, ви рятуєте ситуацію.
ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так, це, ну, непогана ідея, треба обміркувати. Якщо ви дійсно висуваєте таку пропозицію від імені ОПЗЖ, то ми готові.
ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію. Я теж попросив, звернувся з проханням до колег, щоб ми завершили трошки раніше, якщо вдасться.
Тоді так, починаємо тоді, колеги, наше засідання. Будь ласка, подивіться порядок денний. Чи будуть у вас пропозиції або зауваження? Тому що одразу хочу сказати, у мене є з голосу одна пропозиція. Святослава Андрійовича, на жаль, немає.
Будь ласка, так, будь ласка, Андрій Андрійович, будь ласка.
ШАРАСЬКІН А.А. Щиро дякую, друже голово.
У мене одна пропозиція взагалі... чи в "Різне", чи в першочергове – це на розсуд колег, внести питання шантажу, як його класифікують Україною і Китайською Народною Республікою, що вони заперечують, і наша позиція з проханням витребувати справді ці офіційні документи. Я знаю, що відбувся розгляд окремо, і є різні позиції, що ми з цього приводу мусимо нашим партнерам говорити, які вже зараз телефонують і говорять як би, що ми кудись не туди повернули з цим відкликанням, а тим паче, якщо держава піддається на шантаж, то наша позиція. От у мене з цього приводу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дуже цікаве важливе питання. Я би запропонував, наприклад, у закритому режимі розглянути його, запросити, скажімо, на наступний раз МЗС для того, щоб поговорити взагалі про відносини з Китаєм в контексті великої геополітики, скажімо.
Якщо ви не проти, то тоді ми можемо поставити це на наступний раз і в закритому режимі, тому що справа делікатна. Була відповідна заява від імені Китайської Народної Республіки. Тобто ми і взагалі це розглянемо. У нас планується розгляд відносин між Україною та Сполученими Штатами, чому б не зробити з Китаєм – з великим гравцем на геополітичній шахівниці, так би мовити.
І в мене буде пропозиція, з голосу хотів би запропонувати, включити це в розділ "Різне". До нас звернулися з листом, це йдеться про Генеральну Асамблею Міжпарламентську Асамблею Православ'я. Перед вами, якщо не помиляюсь, є текст цього листа. Будь ласка, подивіться. Якщо ви не проти, ми включимо це в "Різне" і розглянемо це питання – так?
В міжпарламентську співпрацю можемо включити. Колеги, хтось проти, щоб включити це питання в розділ питань, пов'язаних з міжпарламентською співпрацею? Чи будуть якісь зауваження щодо цього чи ні? Так, тут… Тобто давайте розглянемо в рамках… ну, я сподіваюсь, що Святослав Андрійович, він орієнтується в питаннях, пов'язаних з такою сферою.
Добре. Якщо ніхто не проти, тоді включаємо це питання. Будь ласка.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я просто сказав, що логічно було би, коли він долучиться до нас. Тому що він, я так розумію, добре знається на цій проблематиці, бо я не є спеціалістом, не є фахівцем цього. Якщо він буде сьогодні, я сподіваюсь, він буде, щоб він висловився з цього приводу.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми поговоримо про це, власне.
БОГДАНОВА В.О. Вибачте, будь ласка. Я нагадаю, на початку скликання ми ухвалили рішення ухвалювати рішення, отримуючи кожне запрошення. Тому ми інформуємо, що таке запрошення надійшло, делегація не формувалась.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Оскільки було прийнято рішення про прийняття рішень, то відповідно ми маємо бути послідовними і логічними, і розглянути це питання.
Колеги, чи будуть якісь пропозиції або зауваження? Чи ми можемо рухатись тоді далі?
Оскільки немає, то тоді переходимо до безпосереднього розгляду порядку денного. І перше питання, яке стоїть на порядку денному, це про проект Закону про вихід з Угоди щодо співробітництва у розвитку та використанні систем стільникового рухомого зв'язку.
І я запрошую до слова Юрія Йосиповича Мацика – директора директорату фіксованого та мобільного ШСД Міністерства цифрової трансформації України. Будь ласка.
МАЦИК Ю.Й. ШСД – широкосмуговий доступ до інтернету. Я розшифрую.
Указом Президента України від 2018 року № 139 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони від 2018 року про припинення дії для України окремих міжнародних договорів, укладених у рамках Співдружності Незалежних Держав. На виконання цього указу розроблено законопроект про вихід з Угоди щодо співробітництва у розвитку та використанні систем стільникового рухомого зв'язку, який схвалено урядом та внесено до Верховної Ради 04.03.2021 року (за реєстраційним номером 0093).
На запит Комітету з питань цифрової трансформації, він звертався, Мінцифри повідомило, що у нас зауважень до цього законопроекту немає.
Історія питання, коротко. В 1997 році була укладена така угода, про те, що забезпечується співробітництво країн-учасниць СНД у сфері систем стільникового рухомого зв'язку, удосконалення міждержавного ринку послуг та послідовну реалізацією угоди на координацію міждержавних відносин у галузі поштового, електричного зв'язку ще від 92-го року.
За період, що минув, з часу підписання цієї угоди вона не отримала для України практичного застосування, співпраця і будь-які контакти з виконавчими органами СНД з питань її реалізації з об'єктивних причин взагалі не відбуваються. Відтак немає підстав для обміну інформацією стосовно будь-яких зобов'язань по предмету цього договору.
Вихід України з угоди не вплине на інтереси українських громадян, у тому числі на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим, частини Донецької та Луганської областей, у контексті діяльності суб'єктів господарювання і забезпечення взаємодії систем стільникового рухомого зв'язку, а також на позови проти Російської Федерації в міжнародних судах і арбітражних та на можливості України у протидії спробам Російської Федерації легітимізувати тимчасову окупацію частини суверенної території України.
Крім того, стаття 6 угоди передбачає проведення заходів із наближення національного законодавства країн СНД у розвитку та використанні систем стільникового рухомого зв'язку, що суперечить зобов'язанням, взятих Україною при підписанні Угоди про асоціацію з ЄС. Результат прийняття закону – це надання можливості приведення договірно-правової бази України в рамках СНД у відповідність до сучасних реалій міжнародного права. І національні оператори і провайдери телекомунікацій безперешкодно використовують міжнародні стандарти та рекомендації Міжнародного союзу електрозв'язку, абоненти продовжуватимуть мати послуги відповідно до міжнародних стандартів.
У мене все. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую, Юрію Йосиповичу.
Будь ласка, чи будуть запитання з боку колег до Юрія Йосиповича? Немає? Взагалі немає, так? Тема, чесно кажучи, дуже така технічна і специфічна, я не знаю, що таке стільниковий рухомий зв'язок.
МАЦИК Ю.Й. Це мобільний зв'язок, стільник, він так в законодавстві зазначений.
Тоді, з вашого дозволу, колеги, я ставлю питання, цей проект закону на голосування.
Хто за те, щоб підтримати цей законопроект і рекомендувати Верховній Раді прийняти закон про вихід з угоди щодо співробітництва у розвитку та використанні систем стільникового рухомого зв'язку. Хто за це, будь ласка? Хто – проти? Хто – утримався?
Дуже вам дякую, Юрій Йосипович. До побачення.
І ми переходимо тоді до другого питання: про проект Закону про вихід з Угоди про створення Міждержавного резерву біопрепаратів і інших засобів захисту тварин у державах-учасницях Співдружності Незалежних Держав. Я прошу до слова заступника міністра розвитку економіки... Це Міністерство економіки зараз, так? Тарас Андрійович Качка.
Будь ласка, Тарас Андрійович.
КАЧКА Т.А. Так, доброго дня! Правова підстава така сама, як і в попередньому законопроекті.
Додатково хотів би зазначити, що протягом останніх десяти років Україна не використовувала біопрепарати з цього Міждержавного резерву біопрепаратів. Цей резерв розташований на території Російської Федерації, і номенклатура його препаратів орієнтована на захворювання, які поширені в Російській Федерації. Крім того, вже протягом кількох років в закупівлі ветеринарних препаратів за державний кошт, тобто структурою ДПСС, здійснюється через систему державних закупівель ProZorro, відповідно в нас немає взагалі можливості використовувати такі механізми, відповідно і юридично, і фактичного цей інструмент є недоцільним. Тому прошу підтримати законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
Колеги, чи будуть запитання? Ні, немає. Тоді я ставлю це на голосування.
Хто за те, щоб підтримати цей проект закону і рекомендувати Верховній Раді прийняти цей закон про вихід з Угоди про створення Міждержавного резерву біопрепаратів і інших засобів захисту тварин у державах-учасницях Співдружності Незалежних Держав. Хто за це? Хто – проти? Хто – утримався? Дякую.
Дуже вам дякую, Тарасе Андрійовичу.
Третє питання порядку денного – про проект Закону про приєднання України до часткової Угоди про створення Групи зі співробітництва у боротьбі проти зловживання наркотиками та їх незаконного обігу (Група Помпіду).
Я прошу до слова Івана Сергійовича Задворних – виконуючого обов'язки генерального директора Директорату фармацевтичного забезпечення Міністерства охорони здоров'я України. (Шум у залі) Вони піднімаються, так? (Шум у залі)
Тоді наступне питання давайте, тому що в нас тут є така низка цікавих договорів. Тоді розглянемо четвертий пункт порядку денного: про проект Закону про ратифікацію Рамкового договору між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо офіційної підтримки посилення захисту населення, територій та навколишнього природного середовища України від надзвичайних ситуацій.
Я прошу до слова Олександра Віталійовича – заступника директора Департаменту сталого природокористування відділу морської політики Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.
Олександре Віталійовичу, будь ласка.
_______________. (Не чути)
ФЕДОРЕНКО О.Г. Добрий день, шановні народні депутати! Добрий день, пане голово! Рамкову угоду вчинено 13 травня 2021 року. Рамковою угодою між Урядом України і Урядом Французької Республіки щодо офіційної підтримки оновлення парку вантажних вагонів передбачається закупка 130 локомотивів, електричних локомотивів, 82 системників і 50 односистемних локомотивів.
Значить, закупівля вантажних локомотивів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та державних зовнішніх запозичень. Загальна сума, на яку передбачається підтримати цю рамкову угоду, це 880 мільйонів євро. Із них 15 відсотків це виплачується постачальник, інші розподілені французькою стороною між казначейською позикою та комерційним від консорціуму банку і комерційною позикою.
Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колеги, запитання, будь ласка, будуть до Олександра Георгійовича?
Це п'ятий пункт порядку денного: про проект Закону про ратифікацію Рамкової угоди між Україною та Францією щодо оновлення…
_______________. (Не чути)
ФЕДОРЕНКО О.Г. Да, ми разом працювали, разом з Мінфіном, з МВС. Це питання розглядалося на міжправкомісії, яку очолює керівник МВС.
_______________. МВС?
ФЕДОРЕНКО О.Г. Так, міжправкомісія.
(Загальна дискусія)
_______________. (Не чути)
ФЕДОРЕНКО О.Г. Це були такі розмови, що воно виготовляється в Казахстані, так. Але це французька сторона підтвердила, що такі електровози казахські, і ми розуміємо, що там значний відсоток це "Трансмашхолдинг" російський.
Але французька сторона підтвердила, що вони будуть виготовлені і вони всі сертифікати нададуть нам і вони будуть виготовлені французькою стороною. Більш того, десь біля 35 відсотків планується локалізувати тут у нас на Крюківському заводі.
_______________. (Не чути)
ФЕДОРЕНКО О.Г. Зараз це рамкова угода, цього немає. Але ця рамкова угода там передбачає ще заключення додаткових кредитних угод, комерційних угод, де вже конкретно буде постачальник визначати умови постачання.
_______________. (Не чути)
ФЕДОРЕНКО О.Г. Сьогодні воно розглядається, як я знаю, в чотирьох комітетах. Чому винесли …(Не чути), мабуть, я не відповім на це питання. Я більш технічно. Загалом це питання розглядалося десь протягом двох років.
_______________. (Не чути)
ФЕДОРЕНКО О.Г. Я з Міністерства інфраструктури, я не зможу відповісти.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, будуть ще запитання до Олександра Георгійовича? Будь ласка.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Я продовжу тоді запитання Марії Іонової.
А чому, наприклад, у нас теж у комітеті буває, що законопроекти лежать роками, а це дійсно тільки зареєстровано два тижні тому, і ми винесли його на порядок денний розглянути?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна, саме тому, що іноді лежать роками, ми боремося з цим і намагаємося оперативно це вирішувати. Тобто це дуже добрий сигнал.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Ні, ще раз ми уточнимо тоді питання. Ну, ми ж…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірино Володимирівно, тобто ви висловлюєте незгоду з тим, що ми оперативно вирішуємо питання?
ГЕРАЩЕНКО І.В. Ні-ні-ні! Дивіться, я взагалі не висловлюю ніяких тут як би підозр чи там, як це сказати, своїх. Мені просто цікаво кілька речей.
Перше. Дійсно, у нас роками лежать… хто формував цей порядок денний, от як ви можете пояснити, ви як голова комітету, таку вибірковість, що в нас є там законопроекти чи урядові, чи депутатські, які чекають свого часу іноді по кілька місяців. Це і ратифікація, ну, наприклад, Стамбульської конвенції. Ми ж не виносимо зараз на…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я борюся за неї, ви знаєте, активно.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Да, я знаю, але не виносите на розгляд комітету нашого це. (Шум у залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.
ГЕРАЩЕНКО І.В. А тут ви його винесли відразу за два тижні. Це перша історія.
І друга. Чи пов'язано це, такий поспіх з тим, що, в принципі, всі наші економічні контакти серйозно лобіюються Міністерством внутрішніх справ.
ГОЛОВУЮЧИЙ. На друге питання мені важко відповідати, тому що я не знаю. Але щодо цих договорів, я підгримую наші стосунки з Францією, наприклад, і мені подобається ця країна теж.
Будь ласка.
ІОНОВА М.М. Подобається, не подобається, у нас є висновок головного управління експертного і от що вони говорять. Я просто прочитаю, просто процитую. Тобто в нас іде позика 100 мільйонів і 150, банківська позика 155 мільйонів, правильно?
_______________. (Не чути)
ІОНОВА М.М. Значить, перше, проект на момент підготовки висновку не включений до плану законопроектної роботи. Далі, розглянувши проект, саме головне управління в стислий термін зазначає, що вказаний рамковий договір підлягає ратифікації відповідно до вимог про міжнародні договори, але не виключаючи в цілому можливості ратифікації рамкового договору. Але звертають увагу на недостатній рівень обґрунтування внесеного проекту.
Зокрема, з наведеного в пояснювальній записці до проекту його фінансово-економічного обґрунтування неможливо встановити, перше, вартість запозичення, загальну суму, необхідну для реалізації пропонованого проекту; вплив на українських виробників, зважаючи на те, що в межах 50 відсотків від загальної суми контракту передбачається одночасно придбання як українських, так і іноземних товарів; обсяг та асортимент українських товарів, які передбачається придбати в рамках проекту. Дуже багато питань. І саме основне, що виникає питання до кваліфікації проекту саме як державного інвестиційного проекту закупівель.
ГЕРАЩЕНКО І.В. У мене є пропозиція.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Я пропоную, щоб ми зараз відклали розгляд цього законопроекту і запросили, по-перше, висновок Мінфіну, друге – висновок антикорупційного комітету як профільного тут, третє – висновок економічного комітету, і після цього розглянули на нашому. Сьогодні просто відкласти його голосування, тому що ми не бачимо таких важливих насправді так само маркерів, не бачимо таких важливих...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Оскільки ми не профільний комітет тут, тобто нехай це Комітет євроінтеграції.
ГЕРАЩЕНКО І.В. А для нас важливим дуже, ні, а для нас тут є важливим якраз, мені здається...
_______________. (Не чути)
ГЕРАЩЕНКО І.В. Два висновки, після цього ми розглянемо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже добре, дуже добре.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Тим більше ми не профільний, куди нам поспішати, у нас скільки нерозглянутих законопроектів. Давайте ми його відкладемо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я повністю з вами погоджуюся, тобто є дві пропозиції. Я поставлю і вашу пропозицію, і свою пропозицію рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект про ратифікацію. Тобто я два... Давайте тоді я поставлю цю пропозицію на голосування. Будь ласка, давайте, якщо ніхто не проти, я ставлю вашу пропозицію на голосування. Колеги, хто за те...
Будь ласка, сформулюйте, Ірино Володимирівно.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Моя пропозиція звучить наступним чином. Сьогодні перенести ухвалення рішення по пункту 4 порядку денного, зокрема щодо проекту Закону про ратифікацію рамкового договору між Урядом України і Урядом Франції щодо офіційної підтримки посилення захисту населення і т.д. (Шум у залі) Ой, вибачте, наступний. Так, так, по п'ятому. Вибачте.
Щодо офіційної підтримки оновлення парку вантажних електричних локомотивів акціонерного товариства "Українська залізниця". Перенести ухвалення рішення по цьому пункту 5 до прийняття рішення і розгляду на нашому комітеті цього рішення Мінфіном, до висновку Мінфіну. Звернутися до Мінфіну, щоб вони нам надали свій висновок. Це перша історія. І до висновку антикорупційного комітету.
Чому ми про це говоримо? Тому що ми бачимо, що зараз у нас "Укрзалізниця" знаходиться в такій непростій ситуації, у нас є дуже великі сьогодні проблеми з виробництвом українських локомотивів. У нас стоїть по суті не завантажений цей Крюковський завод на Харківщині. І тому ми хочемо подивитися, чи не буде ця рамкова угода бити по українському виробнику і наносити негативний вплив на українську економіку. Тому ми не є спеціалістами з вами в питаннях локомотивів. Ми просимо отримати висновок Мінфіну щодо цього проекту, про це зараз у нас є тільки висновок науково-експертного управління, і профільного антикорупційного комітету. Потім розглянемо, чи за тиждень, чи за два, чи через місяць, коли...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірино Володимирівно, якщо можна, ще раз сформулюйте, як... тобто ми будемо зараз голосувати за цю пропозицію.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Ми голосуємо... Ми зараз... відкласти розгляд цього питання до отримання висновку Мінфіну і до отримання висновку і рішення антикорупційного комітету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я ставлю цю пропозицію у цьому ж формулюванні на голосування.
Хто – за те, щоб підтримати цю пропозицію, будь ласка. Хто – утримався? Хто – проти? Немає.
ФЕДОРЕНКО О.Г. Маленький коментар можна?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.
ФЕДОРЕНКО О.Г. Я просто як фахівець.
ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути)
ФЕДОРЕНКО О.Г. Це ваше право. Ви народні депутати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. На міжнародному рівні теж.
ФЕДОРЕНКО О.Г. Так. Просто в Україні нема досвіду випуску електровозів. Жоден завод не випускає в Україні електровози, жоден. Ми можемо локалізувати і підвищити цей відсоток локалізації. Раніше луганський випускав. Це єдиний був завод, який має конструкторську документацію. Інші всі не можуть.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Дуже вам дякуємо.
ФЕДОРЕНКО О.Г. Це просто до відома.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Ми дуже вам дякуємо. Ми, як ви пам'ятаєте, зазначили під час коментаря, що ми взагалі не є експертами в питаннях залізниці, електровозів. Ми, наприклад, були нещодавно на Путилівському заводі, який виробляє, наскільки ми розуміємо, вагони, і знаємо, що у них є великі проблеми. Тому ми не проголосували "проти" зараз, а просто просимо висновки в антикорупційного комітету і фінансового, і таке інше, щоб прийняти…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Марина Олегівна.
БАРДІНА М.О. Колеги, неофіційно, але скинула в наш чат інформацію від голови грипи дружби парламентської Україна-Франція, тому що Альона Шкрум теж задіяна в цих переговорах. І ми вже проголосували, як є. Але я надіюсь, що після всіх роз'яснень ми все-таки підтримаємо це рішення.
_______________. (Не чути)
БАРДІНА М.О. Вона голова групи дружби Україна-Франція, вона задіяна у всіх цих переговорах. Два роки відбуваються конкретно переговори по цим локомотивам. І це для України …. Давайте отримаємо роз'яснення, про які, власне, сьогодні проголосували. І потім все-таки винесемо. Я маю на увазі найближчим часом винесемо і підтримаємо на комітеті.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
Колеги, я вам чесно скажу, я завжди радію як юрист-міжнародник, коли ми так прискіпливо аналізуємо міжнародні договори. Це, знаєте, для мене, як бальзам.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я маю сумніви. Так. (Шум у залі) Дуже вам дякую, колеги.
Переходимо до розгляду наступного питання. Пункт 6: про проект Закону про ратифікацію Рамкового договору між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо офіційної підтримки проекту з покращання водопостачання у місті Києві.
І Олександр Віталійович зараз нам розповість про це. Будь ласка, Олександре Віталійовичу, переконайте нас. Сідайте, будь ласка.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, для історії.
БОНЬ О.В. Шановні народні депутати, я дуже перепрошую, але є три питання, які до нас запросили наше міністерство, і я мушу констатувати, що ми не є головними розробниками, ініціаторами цих законів про ратифікацію. Там в частині запобігання надзвичайних ситуацій – це було Міністерство внутрішніх справ, по водопостачанню Києва – це Міністерство регіонального розвитку, і далі там буде Луганська область, що це буде, наскільки я розумію, вона Мінреінтеграції окупованих територій – це було все.
А наше міністерство – так, вони… (Шум у залі) Ну, я говорю про те, що якщо дивитися вихідні документи, то ці документи були ініційовані саме цими міністерствами. Урядом, але через відповідних міністрів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. У Києві це ж важливе питання.
БОНЬ О.В. Ми питаннями водопостачання не займаємося. Водовідведення частково нас стосується в частині забруднення річок і водних об'єктів. Це питання нашого міністерства.
Водопостачання – це виключно компетенція Мінрегіону. Воно займається і водопостачанням, і водовідведенням. Тому тут дещо трошки невеличка колізія, але наше міністерство отримало цей документ, ми їх опрацьовуємо і наша позиція буде сформульована.
Дякую. (Шум у залі)
Ну, я не знаю, просто не готовий зараз сказати це офіційно, бо в нас немає опрацьованого…
_______________. В мене інше питання. От у нас сьогодні ряд угод по Французькій Республіці. Хто їх представляє взагалі, хто готував… (Шум у залі) Ну, ми сидимо, кліпаємо всі очима і ніхто просто… (Шум у залі) Це не до вас питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, давайте проголосуємо, тобто давайте я поставлю на голосування, якщо така ситуація.
Колеги, так, і в мене питання, наступне питання, це теж, Олександре Віталійовичу, ви фігуруєте як особа, яка представляє, так?
БОНЬ О.В. Я, чесно кажучи, я не знаю, це колізія така. Тому що я прийшов, просто міністерство запросило взяти участь у комітеті, але коли я вивчав матеріали, то я зрозумів, що це різні міністерства. Ну, угода з однією Республікою Французькою, а це різні міністерства.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, так.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я можу поставити на голосування і цю пропозицію, тобто, будь ласка.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Можна? Вибачте. Да, конкретна ремарка.
Шановний пане юрист-міжнародник, зверніть увагу, да, що тут відбувається, що зараз ми набираємо купу кредитів як держава, якими ми просто збільшуємо наші борги. Всі проекти начебто важливі, дійсно, там і локомотиви чи що там, да, і водопостачання, очевидно, що це все дуже важливо.
З іншого боку, чи це потрібно на це брати такі кредити? Чому саме французькі кредити? Чи вони під нормальні відсотки? Ми не є експертами в цих питаннях. Ми за поглиблення наших економічних взаємин з Францією, очевидно. З іншого боку, ну, ми ж маємо якось дбати і про українську економіку. І, можливо, в цьому є колізія, да, що ми зараз віддаємо роботи, які можуть зробити українські виробники французам, ну, так само, як з гелікоптерами, наприклад, було, да, і це є проблема.
Тому наша пропозиція, щоби ми, можливо, навіть цього тижня зібралися, але нехай прийде компетентна особа. Доручіть, будь ласка, керівництву нашого секретаріату, апарату запросити Міністерство фінансів, Міністерство транспорту, чи хто там за це відповідає, і Міністерство закордонних справ. І вони нам дадуть компетентний висновок, чому саме ці угоди, чому саме на таку суму, хто гарант, чи входять туди французи, наприклад, в... дослідження прозорості використання цих коштів. Ну, щоб не було потім, знаєте, як якась китайська зернова корпорація...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.
ІОНОВА М.М. Я дуже коротко додам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ІОНОВА М.М. Наш висновок ГНЕУ, ну, реально все визначає, тобто, якщо можна, просто дійсно, щоб ми послухали і тоді вже розглянули і проголосували.
Тому наша пропозиція наступна. Давайте ми всі ці пункти, те, що стосується ратифікації, просто перенесемо, коли будуть присутні представники відповідних міністерств. Ми готові на цьому тижні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Справа в тому, що цими питаннями займається, як ви знаєте… Вони, ці договори, будуть розглядатися в Комітеті євроінтеграції. Тобто вони будуть приймати остаточне рішення. Ми є другим комітетом.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Так а нам теж цікаво почути. А вам як міжнароднику-юристу це взагалі, я думаю, безцінно почути.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Ірина Володимирівна, я ставлю на голосування вашу пропозицію. Будь ласка, колеги, ще раз, якщо можна, сформулювати цю пропозицію. Відкласти… Так.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Пропозиція. Шановні колеги, ми пропонуємо перенести розгляд цього блоку питань, пов'язаних з ратифікаціями з Урядом України і Французької Республіки на наступне засідання, на яке запросити представників Міністерства закордонних справ, Міністерства фінансів, ну, профільних міністерств, які ведуть цю тему.
Якщо є потреба і зала збирається приймати цього тижня, ми готові зібратися там о 9-й ранку, о 12-й годині ранку у той день, коли…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна, уточнення. Я не дуже розумію, що означає "блоку питань". Тому що краще… Тобто два, ви пропонуєте…
ГЕРАЩЕНКО І.В. Дивіться, у нас 5-й, 6-й, 7-й пункти. Ми вже 4-й прийняли. Але там, начебто…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозиція стосується двох договорів, так?
ГЕРАЩЕНКО І.В. Трьох. 5-й… Ну, ми ж 5-й перенесли? Ми 5-й вже перенесли.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ми вже прийняли рішення, ми не можемо.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Так, 6-й і 7-й.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, 6-го і 7-го, цих двох договорів?
ГЕРАЩЕНКО І.В. Так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо можна, я проконсультуюсь. А чи можна приймати питання по двох договорах, чи окремо треба? Згідно з Регламентом я маю на увазі.
_______________. Окремо поставите.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Окремо, краще окремо? Окремо все-таки. Тобто, оскільки коректніше окремо, то давайте з кожного цих договорів приймемо рішення.
Перше я формулюю так. Хто за те, щоб перенести розгляд питання про проект Закону про ратифікацію Рамкового договору між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо офіційної підтримки проекту з покращення водопостачання у місті Києві?
Хто – за цю пропозицію, будь ласка. Хто – утримався?
(Загальна дискусія)
Рішення з цього питання прийнято.
І я ставлю на голосування тоді. Хто за те, щоб перенести розгляд питання про проект Закону про ратифікацію Рамкового договору між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо підтримки фінансування проекту з покращення постачання питної води в Луганській області.
Хто за те, щоб перенести це? Будь ласка. Хто утримався?
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Те саме. Рішення прийнято.
Демократія перемогла, Ірина Володимирівна?
(Загальна дискусія)
Будь ласка.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Просто дивіться, це дуже важлива зараз відбувається дискусія на комітеті, чи треба сьогодні це було приймати, якщо це важлива для України угода, чи все-таки послухати роз'яснення.
Я би хотіла сказати шановним колегам, які постійно критикують попередню владу, наприклад, за запозичення якісь і таке інше, щоб тоді не повторювати ці помилки. Ми зараз говоримо про дуже серйозні запозичення.
І ми просто маємо дійсно почути як профільний комітет позицію уряду, позицію фахівців в темі економічній і таке інше, чи не вдарить це по нашій економіці.
Французи відстоюють свої тут інтереси і це дуже здоровий їх економічний націоналізм і лобізм. Чому ми не можемо займати таку теж позицію?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги, ми маємо повернутись трошки назад.
Прийшли колеги з… Іван Сергійович, якщо не помиляюсь. Ми повертаємося до вашого питання.
Колеги, це третє питання порядку денного: про проект Закону про приєднання України до Часткової угоди про створення Групи зі співробітництва у боротьбі проти зловживання наркотиками та їх незаконного обігу (Група Помпіду).
Іване Сергійовичу, будь ласка, скажіть декілька слів щодо цього.
ЗАДВОРНИХ І.С. Доброго дня, шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується розглянути проект Закону 0114 щодо приєднання України до Групи співробітництва у боротьбі проти зловживання наркотиками. Необхідність ухвалення цього рішення передбачено статтею 21 Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом. Група Помпіду – це в нас є міждержавний орган, основним завданням якого є вивчення питання незаконного обігу наркотичних речовин, нових психоактивних речовин та методів боротьби з незаконним обігом.
На сьогодні до Групи Помпіду приєднані 39 держав. Щорічний членський внесок буде складати близько 27-28 тисяч євро. Фінансуватися буде із видатків у межах, передбачених Міністерством охорони здоров'я України. Ну, якщо коротенько…
Просимо підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Іване Сергійовичу.
Юрій Іванович Шпак, державний експерт, він присутній? Будь ласка, якщо бажаєте, декілька слів стосовно…
ШПАК Ю.І. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
Запитання? Богдане Васильовичу, будь ласка.
ЯРЕМЕНКО Б.В. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще запитання? Ірина Володимирівна, будь ласка.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Ми правильно розуміємо, що наш членський внесок щорічний складає приблизно один мільйон гривень, правильно, на рік?
_______________. (Не чути)
ГЕРАЩЕНКО І.В. Ні, ну, зрозуміло. І ми отримуємо спільну базу даних, технічну допомогу.
_______________. (Не чути)
ГЕРАЩЕНКО І.В. Останнє запитання дозвольте, будь ласка. Ви зазначили, що от, згідно практики Групи Помпіду, від нас нашим контрагентом буде міністр охорони здоров'я, при цьому департамент по боротьбі з наркотиками і наркотичними речовинами знаходиться в Міністерстві внутрішніх справ і досі, і до недавнього часу ним опікувався такий суб'єкт як Ківа, можливо, тому ми 7 років і не змогли доєднатися до Групи Помпіду.
От скажіть, будь ласка, і ви самі зазначили, да, що у нас дуже зарегульована ця система прийняття рішень на рівні Кабінету Міністрів. Я би не сказала, що у нас часто змінювалися уряди, в нас був один уряд 2,5 роки, другий – 2,5 роки, ну, один був рік і зараз уже 1,5 роки четвертий, це за оці 7 років, да, можливо, варто тоді підзаконними рішеннями уряду оцей обсяг роботи по боротьбі з наркотиками перенести і передати від Міністерства внутрішніх справ до Міністерства охорони здоров'я, якщо Група Помпіду так рекомендує?
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ще запитання? Не буде? Тоді, якщо ніхто не проти, я ставлю на голосування це питання.
Хто за те, щоб рекомендувати Верховній Раді прийняти Закон про приєднання України до Часткової угоди про створення Групи зі співробітництва у боротьбі проти зловживання наркотиками та їхнього незаконного обігу (Група Помпіду)?
Хто – за цю пропозицію, будь ласка. Хто – проти? Хто – утримався? Ми підтримали. Дякую.
Колеги, рухаємось в такому темпі, на щастя. У нас залишається 2 питання, окрім "Різного". Восьме питання: про звернення члена комітету Андрія Андрійовича Шараськіна щодо проведення 13 липня 2021 року міжкомітетських слухань на тему: "Державна морська політика: формування, напрямки, розвиток". Так?
Будь ласка, Андрію Андрійовичу.
ШАРАСЬКІН А.А. Я хотів би звернутись до колег з тим, що ми перенесли їх через початок "червоної зони". Так як зараз у нас "зелена зона", ми можемо фізично зібратися. Готувалися доповідні від цілого кола якраз зацікавлених осіб. І тут єдине, тут вказано 13 число. Але ми погодили, що це може бути 21 число, якраз у нас день роботи з виборцями. Але це дасть можливість як би зараз активніше і краще підготуватися до цього проведення. Це важливий етап якраз для підкомітету міжнародної морської політики.
І по завершенню якраз наших міжнародних навчань "Сі Бриз – 2021", які 10-го числа завершується. Тобто ми би зробили таке summary. І тобто ми за це уже голосували, вони просто були перенесені на невизначений час, а зараз прошу підтвердити, що 21-ше число, яке пропонується...
ГОЛОВУЮЧИЙ. 21-е.
ШАРАСЬКІН А.А. 21-е, так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Андрій Святославович... Святославович Андрійович.
ЮРАШ С.А. Я би хотів подякувати пану Андрію насправді за те, що він дає приклад того, як підкомітети мали працювати би. І в моєму випадку я розумію, що хотілося б активніше і більше би владнати, і дякуємо, що він якраз дає приклад усім нам, що треба ... (Не чути), які численні, але, на жаль, нереальні, а більш віртуальні. Тому дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую. Дякую.
Так, хто... Ірина Володимирівна, будь ласка.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Ми, безумовно, дуже дякуємо пану Андрію. Ви стали дійсно таким дуже активним учасником нашого комітету, і за це велика вам подяка. Єдине, в мене є питання, враховуючи те, що починається все одно відпускний період у липні, не в комітету, а в людей, які можуть бути запрошені, можливо, варто перенести на початок вересня міжпарламентські слухання? Я зараз кажу не про депутатів.
ШАРАСЬКІН А.А. Ми попередньо як би проговорювали з Комітетом інфраструктури так само, тому що там головне ядро знаходиться, також всі знаходяться тут і всі у Києві головні…
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ну, тоді ми можемо взяти до відома цю інформацію. Тут не треба голосувати? Чи треба прийняти рішення, так?
_______________. Час, час.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А, час. На 21 липня ми визначилися.
(Загальна дискусія)
Так, і, колеги, це може бути в онлайн, можна долучитися в онлайн, так, чи тільки офлайн?
ШАРАСЬКІН А.А. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, добре.
Голосуємо, так? Хто за те, щоби підтримати цю ініціативу, хто – за, будь ласка. Хто – проти? Хто – утримався? Одноголосно. Так.
Я вітаю вас, Андрій Андрійович.
Ми можемо перейти до наступного питання порядку денного – про міжпарламентську співпрацю. Тут, як ми домовилися, у нас два питання, два підпитання. Перше – це дуже актуальне питання про участь народних депутатів України у міжпарламентському турнірі з футболу, який буде організований Палатою депутатів Румунії у період з 9 по 12 вересня 2021 року.
Хто буде представляти це? Хто їде – це питання.
(Загальна дискусія)
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, за свій рахунок.
Тут є запрошення з боку посольства Румунії, тобто є офіційне запрошення, і ми можемо прийняти або рішення погодитись на це, але за свої... без залучення коштів Верховної Ради.
(Загальна дискусія)
Святославе Андрійовичу, будь ласка.
ЮРАШ С.А. Я лише тут як представник групи дружби з Румунією, заступник голови, хотів озвучити те, що такі церемоніальні, символічні кроки насправді є чимось дуже корисним в побудові діалогу, бо, на жаль, з групою дружби немає взагалі. І тому такий матч – це хоча б крок у ту сторону був би. Тому рекомендую всім підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є пропозиція, я її сформулював, якщо ніхто не проти, а може запропонує іншу пропозицію. Тобто як краще сформулювати? Рекомендувати, але без залучення бюджетних коштів. Без залучення коштів...
(Загальна дискусія)
Добре. Є дві пропозиції: із залученням коштів…
(Загальна дискусія)
Так, без залучення коштів, так? Хто за цю пропозицію – без залучення… (Шум у залі) Ну, давайте, включаємо це додатково у формулювання. Так, із залученням профільного комітету.
Хто за цю пропозицію, будь ласка. (Шум у залі)
Хто – за? Хто – утримався? Хто – проти? Ну, ми вирішили, рішення прийнято.
Тоді, колеги ми з вами переходимо до наступного питання, і тут, Святославе Андрійовичу, треба буде ваша допомога, оскільки йдеться про… Ви маєте перед собою лист.
ЮРАШ С.А. Маю-маю. Більше того, я говорив із Посольством Греції. З часу нашого останнього на цю тему діалогу я радий бачити, що в цьому листі не згадується питання коштів, бо за статутом, який я якраз і обговорював, коли був з візитом в Афінах з генеральним секретарем Асамблеї Православ'я, внески є необов'язковими, але бажаними і традиційними.
Тому в цій історії, тут, звичайно, що треба відзначити пару ризиків і пару можливостей. Перший ризик зрозумілий – це історія, що була в Грузії пару років тому, знамениту, з тим майже революційним моментом, який стався через асамблею, яка там збиралася, але треба розуміти, що з того часу асамблея прийняла ряд рішень і змінила свою диспозицію, і мене генеральний секретар завірив в Афінах, що ситуації такого формату більше не будуть повторюватися і що це не є щось таке, що буде в майбутньому з'являтися. Це перше.
Друге. Просто пан Єленський тоді, там була історія з паном Гавриловим, який сів в крісло спікера грузинського парламенту, і там виникла... Так. І виникла відповідно вся драма навколо цього з масовими протестами і так далі. Виправдано абсолютно і зрозуміло абсолютно. І тому я першим ділом питав, коли був у Афінах, генсека на цю тему, чи вони висновки зробили? Він впевнив мене, що зробили. Цей лист показує мені, що в сенсі контрибуції фінанси... попереднього разу вже не згадується.
Далі. Історія в тому, що аргумент про те, що там Росія присутня. Звичайно, але вона і в ПАРЄ присутня, на жаль чи на щастя. І нам треба розуміти, що в Асамблеї православ'я не тільки Росія, ми і Греція присутні. Там присутні країни Балтії, для прикладу, Литва, Латвія, Естонія. Присутня там Словаччина, Румунія. Я перевіряв, там цілий список наших союзників, які кожного року оновлюють санкції на Росію. Коли в Європейському Союзі відбувається дискусія.... санкції на Росію щорічні.
Я вважаю, що цей форум є, безсумнівно, форумом, який вартує увагу, тому що він відбувається. Питання, чи ми як держава засновниця цього форуму будемо приймати в ньому участь, чи його ігнорувати і давати Росії єдиній можливість диктувати інтерпретацію ситуації в Україні і для всіх цих країн, і для православних парламентарів там присутніх.
Тому я просто хотів наголосити, що наша там присутність вона дає про себе знати тим, що вона не є. Тобто коли нас обговорюють без нас – це неправильно. І тому я вважаю, що питання України, яке тут буде однозначно проговорюватися, ........ анонсована тема майбутнє світу, майбутній урок після пандемії, там будуть інші питання, зокрема наше, і якщо його там не буде обговорюватися, нас не буде там, щоб його представити, це буде помилка. Перше.
І фінально, якщо можна, про кошти. Тут не сказано про кошти контрибуції України. Це питання існує, але воно обговорюється, воно не є вимогою для участі, воно є нагальністю. Більше того, в контексті там делегації я впевнений, що можна і за свої кошти відправитись на цю поїздку. Але ще раз кажу: це великий форум, який ми співзаснували, і тому ігнорувати його, викидати не вартує.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Марина Олегівна, будь ласка.
БАРДІНА М.О. Колеги, не маю нічого проти діяльності Генеральної асамблеї Міжпарламентської асамблеї православ'я, крім її президента, від імені якого надійшло це запрошення. Людина, яка виступала з заява про російський Крим, я думаю, що ми не можемо у відповідь на його запрошення направляти якісь офіційні парламентські делегації.
Хоче депутат їхати в свій приватний візит, його рішення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ЮРАШ С.А. Якщо я не помиляюся, в ПАРЄ теж є дуже високі позиції, звідки представник. І якщо я не помиляюся, всіх там наших депутатів з різних сил…
ЯСЬКО Є.О. Да, жодного разу Толстой не запрошував делегацію України відвідати ПАРЄ.
ЮРАШ С.А. Просто я мушу сказати, що тут, звичайно, що історія, в якій Україна підтримує ……..… організацію щодо, звичайно, Криму і Донбасу. Там історія в тому, що там завжди є співголови у форматі …….. і росіянина. Це не є правильно, але щоб це змінювати або доводити якраз дискусію про те, чи це правильно, треба мати там присутність і треба мати там можливість сказати своє слово разом, ще раз, з делегаціями Естонії, Латвії, Литви, Словаччини, всіх країн Європейського Союзу, які з нами разом підтримують санкції проти Росії Євросоюзу щороку.
Пан Гаврилов… Знову ж таки, коли ми бачились з секретарем організації в Афінах, я це питання йому озвучував і всі проблеми навколо цього озвучував. Він просто говорив те, що я повторюю, а саме, що ці питання обговорюватимуться, просто з нами чи без нас.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Єлизавета Олексіївна, а потім Андрій Андрійович, будь ласка.
ЯСЬКО Є.О. Так, я хотіла задати питання. Чи можлива участь індивідуальна, в індивідуальному порядку депутатів? Тому що я думаю, що призначати парламентську делегацію буде неправильно вже через ті причини, які були озвучені. Дійсно, там ніякий російський Президент в ПАРЄ, віце-президент не надсилає запрошення нам, і ми, звичайно, таке б запрошення не прийняли б. Я не думаю, що треба приймати запрошення від інших організацій.
Я розумію, що ми повинні бути присутні в цьому діалозі від православ'я, але, можливо, є варіант якоїсь індивідуальної участі, але не формування парламентської делегації.
Дякую.
ЮРАШ С.А. Якщо можна, відповім.
Я просто запитував про цей варіант і я знаю, що так було в минулому, візити депутатів, звичайно, це можна, ніхто не забороняє приїжджати, сидіти, слухати. Але це не участь, це сидіти і слухати, приїхати туди-назад, розказати що там було, що там прийняли рішення і що ми нічого не змогли зробити і сказати, тому що там сиділи і слухали.
Ще раз кажу, ці правила створені…
_______________. Якщо ти поїдеш, ти будеш просто слухати?
ЮРАШ С.А. Так.
_______________. У тебе не буде права ніякого?
ЮРАШ С.А. Не буде ніякого права, звичайно. Звичайно, через це, може, я отримаю можливість поговорити зі всіма цими гравцями, але можливість мати як представнику країни…
_______________. (Не чути)
ЮРАШ С.А. Якщо він єдиний був би, це одне питання.
_______________. (Не чути)
ЮРАШ С.А. Просто тут є можливість озвучити, що це неправильно якраз, що у нас є ситуація, коли попри це все…
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Андрійович, а потім Ірина Володимирівна, будь ласка.
Андрій Андрійович, будь ласка.
ШАРАСЬКІН А.А. Дякую.
Я не можу розділити такого захоплення друга Святослава. І ще раз хотів звернутися до Святослава Андрійовича утриматись від маніпуляцій про участь-неучасть в ПАРЄ і такого іншого. Ви ж знаєте прекрасно, що це зовсім інші засади, на яких і вони там, і ми там. І утриматись від цього і не пробувати зараз… От давайте ми висловимося, є процедура і тоді як би проведемо голосування і все. Дуже вас прошу.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна, а потім Богдан Васильович.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую.
Я невипадково хотіла почути, коли ми стали співзасновниками цієї організації. Я хочу нагадати, що у нас, по-перше, церква відділена від держави, це перша історія все-таки.
Друга історія. 2000 рік, парламент ми розуміємо, з якою більшістю, і хто тоді міг стати ініціатором співзасновників з Російською Федерацією, один народ, славяне, православие и так далее, и тому подобное. І зараз, звичайно, це теж ідеологія. Тому я вважаю, що, звичайно, про делегацію тут не може йти мова.
Третє, я би хотіла так само, як ми говорили зараз про міжнародні ратифікації, почути. Я переконана, що туди якщо і їдуть депутати від інших країн, про які ми говоримо, то це дуже проросійські депутати, які є в кожному, на жаль, парламенті, які так само працюють цими лобістами і агентами Кремля на всіх міжнародних майданчиках. І підігрувати їм в цьому я теж не вважаю за потрібне.
У мене є пропозиція, щоб ми дізналися, чи буде там делегація, чи окремі депутати, які, наприклад, як депутати навіть французького парламенту, як депутати, а не делегації, іноді їздять в Крим окупований, в окупований Донбас і потім Росія на цьому грає. Так щоб у нас не було такої історії теж, що нам скажуть, що сюди приїхала делегація українського парламенту і під керівництвом этого подонка буде там щось витворять.
Тому пропоную поставити на голосування питання неможливості туди направлення української офіційної парламентської делегації. А депутатам у нас же деяким не заборонено і з Лукашенком зустрічатися, розумієте? Це таке питання. Тому індивідуально, будь ласка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Святослав Андрійович відповість. І одразу Богдан Васильович, так?
ЮРАШ С.А. (Не чути) …які там приймають участь делегації чи депутати з Латвії, Литви, Естонії і країн найближчого зарубіжжя, західного мається на увазі, і так далі. Щоб якраз розкрити оцю містерію, що ж там сталося. Більше того, я ж питання ..….. не досліджував надто сильно. Знаю, що ми співзасновники. Я радо і про це дізнаюсь, і розповім вам у деталях.
Ще раз кажу. Та історія з проросійськістю, історія, що є форуми в світі різноманітні, де, на жаль чи на щастя, присутні і ми, і Росія. Тут це не маніпуляція. Це, на жаль, якраз історія наша з ПАРЄ і цим скликанням парламенту і була в тому, що приймаємо участь чи не приймаємо участь через Росію там. І, дійсно, мені сумно, що попри все, що там сталося, все, що вони зробили, і знову прийняли в ПАРЄ, тому що вона нічого не виконала з того, що ПАРЄ вимагала у неї.
Але цей форум Асамблея православ'я, це ще раз можливість сказати своє слово, яке може не погоджуватися з російським, і добре, що на такому форумі звучить.
_______________. (Не чути)
ЮРАШ С.А. Про російську агресію. Про те, що саме у форматі того, що мені дуже дивно розуміти, що…
_______________. (Не чути)
ЮРАШ С.А. Там не Кирил.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Богдане Васильовичу, будь ласка. Слово Богдану Васильовичу.
ЯРЕМЕНКО Б.В. (Не чути) …держави Російська Федерація, а реагувати на те, чи є в нас можливість, потреба і підстави брати участь в цьому заході. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Андрійович, а потім Ірина Володимирівна.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,
_______________. Дякувати пану Богдану за його мудрість…
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, давайте голосувати. Формулювання яке, якщо можна.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Святослав наполягає на делегації, а друга пропозиція …(Не чути)
ЮРАШ С.А. Я скажу чесно, я просто в тому сенсі…
ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, будь ласка, Святославе Андрійовичу, сформулюйте, і ми будемо голосувати за вашу пропозицію.
ЮРАШ С.А. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.
ЮРАШ С.А. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, відповісти на лист, конкретизуючи… генерального секретаря виключно.
ЮРАШ С.А. Звісно, пояснивши, чому ми не посилаємо делегацію…
ЯРЕМЕНКО Б.В. Прошу врахувати мій голос на підтримку…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Якщо ми не посилаємо делегацію, тоді може бути лист …(Не чути) генеральному секретарю… ваше запрошення. Інформуємо вас, що … (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Як, Святослав Андрійович, вас влаштовує така конструктивна пропозиція?
ЮРАШ С.А. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я можу ставити на голосування цю пропозицію?
ГЕРАЩЕНКО І.В. Пропозиція така, що …(Не чути)
ЮРАШ С.А. Я прошу одну ремарку. …(Не чути)
ГЕРАЩЕНКО І.В. Але не вказувати там, посилаємо делегацію чи не посилаємо. Просто подякувати…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я ставлю це на голосування. А потім, колеги, до нас звернувся Антон Юрійович з проханням у "Різному" декілька слів сказати.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, давайте голосувати тоді.
Хто за цю пропозицію? Будь ласка, хто – за? Хто – проти? І хто… Одноголосно. Дякую вам, колеги.
І, Антоне Юрійовичу, будь ласка, ви хотіли. Сідайте, будь ласка.
ГЕРАЩЕНКО А.Ю. Я у "Різному" попросив, прохання у голови комітету виступити. Річ у тому, що на ваш розгляд винесено питання про ратифікацію чотирьох договорів з Францією. Це рамкові угоди, вони підготовлені різними міністерствами.
Одна з них стосується МВС. Це питання рамкової угоди на закупівлю пожежних драбин. Річ у тому, що в Україні вже більше 40 років практично не оновлюється парк пожежних драбин, в Україні немає їх виробництва. Тому завдяки дворічним перемовинам з французькою стороною ми домовились про те, що Франція виділяє на пільгових умовах кредит у 300 мільйонів євро, на що буде закуплено 370 пожежних драбин з тим, що буде локалізація їх виробництва в Україні, на Прилуцькому заводі пожежних драбин… пожежних машин, які зараз не випускають, але вони освоюють французьку технологію.
Та інші договори підготовлені. Один договір – це кредит на 50 років під нуль сорок дев'ять десятитисячних відсотків, не помилились, 0,0049 відсотка на 50 років – реконструкція Попаснянського водоканалу у 70 мільйонів євро. Тому що у Попасній немає нормальної питної води, і у всьому цьому регіоні, Лисичанськ і таке інше. І це буде величезний кредит на суперпільгових умовах. Повернення, до речі, починається тільки через 10 років, навіть через 15 років, є у довідках, які передав голові комітету.
Ще один кредит 70 мільйонів євро для реконструкції водопостачання міста Києва на 40 років під сорок дев'ять десятитисячних відсотка. Фактично даром. Значить, це необхідно для того, щоб покращити водопостачання міста Києва.
І четвертий кредит – це питання закупівлі у Франції 130 електричних локомотивів компанії Аlstom. Франція кредитує це, тому що Франція підтримує власного товаровиробника. Але за рахунок виконання цього контракту 35 відсотків запчастин буде поставлятися українськими товаровиробниками з тим, що послідовно в Україні буде побудована база для обслуговування цих електричних локомотивів, і це призведе до величезного економічного ефекту.
На жаль, я проінформований, що не було представника МІДу чи інших міністерств. Тому прошу, якщо можливо, запланувати позачергове розглядання цього питання, тому що важливо зробити це до приїзду президента Макрона для того, щоб встигли підписати всі документи. Якщо мені відомо, він повинен бути в кінці липня чи на початку серпня, і було би добре, щоб Верховна Рада до закриття сесії могла ратифікувати ці договори. Всі вони на виключно вигідних умовах, всі вони передбачають залучення українських товаровиробників, наприклад при реконструкції водоканалів це до 30 відсотків матеріалів, робіт буде виконуватися українськими представниками, по локомотивам 35 відсотків, і те ж саме буде стосуватися пожежних драбин, фактично в Україні будемо мати власне виробництво, якого на сьогодні немає, тому що це високотехнологічний засіб попередження пожеж і таке інше. Тому прохання запланувати, якщо можливо, позачергове засідання вашого комітету, розглянути це. Я готовий відповісти на всі питання. Наступного засідання будуть всі представники всіх центральних органів виконавчої влади, які готували ці рамкові угоди. (Шум у залі)
Прошу, можна я поясню? Я ще не бачив жодного висновку Мінфіну, в яких не було би написано, що законопроекти потребують доопрацювання. Таким чином завжди… Що-що?
Ну, так от, Мінфін завжди пише якісь перестороги, але Мінфін прекрасно знає, що це питання погоджено, проводимо масу перемовин по цьому питанню. І я хотів би, щоби Мінфін завжди брав позики під 0,0049 десятитисячних відсотка, а бажано на 50 років, як це заплановано для водоканалу Попасна і на 40 років до міста Києві із відстрочкою платежів до 15 років по нульовій ставці.
Тому я думаю, що було б добре. Але сьогодні Мінфін взяв під 10,5 відсотка на три місяці гроші для того, щоб затикати діри в бюджеті.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Андрійович, будь ласка, ви хотіли.
ШАРАСЬКІН А.А. Дякую.
У мене є запитання. Ми по всім чотирьом проектам провели голосування, де якраз як би спиралися на те. що у нас відсутня інформація. В мене з цього приводу дві пропозиції. Ви, пан Антон Геращенко як би тоді як би щоби делегували його представляти, бо він це добре робить. А інша пропозиція як би це уточнити, бо зараз тут мова йде про позачергове скликання. Ми прийняли рішення, проголосовані, що ж з цим буде, як ми працюємо далі з цими документами, от роз'яснити прохання.
Дякую.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Міністерство.
ШАРАСЬКІН А.А. А вони будуть залучені?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Ну, да, якщо рішення комітету ... (Не чути)
ШАРАСЬКІН А.А. Я не чув. Якщо вони будуть залучені.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Ми ж прийняли рішення, що повернутися до розгляду при залученні Мінфіну, Мінекономіки, МЗС... (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. І це просто вирішили зробити в режимі онлайн наступного тижня.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Людмила Олександрівна, ми ж непрофільний тут комітет, ми просто розглядаємо як другий комітет, а основне рішення буде прийматися Комітетом євроінтеграції.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Абсолютно. Ми даємо ...(Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сьогодні, так?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Сьогодні о 16:30…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Цікаво. А от питання таке теоретичне... (Не чути)
ГЕРАЩЕНКО А.Ю. Так це ж важливо, хай якомога більше комітетів сьогодні це питання розглядає це, по локомотивам – в транспортному комітеті, по питанням пожежних дробин, воді, ще – на комітеті пана Бондаренка, тобто чим більше депутатів будуть в курсі питання, це важливі питання міждержавних відносин, тому тим краще.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Марина Олегівна? Ні.
Так, колеги, тоді ми, ну, взяли цю інформацію до відома і будемо орієнтуватися на вівторок в режимі онлайн. Так. Тоді ми вичерпали наш порядок денний дуже швидко.
Дуже вам дякую, колеги, за таку конструктивну працю.