СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань зовнішньої політики
та міжпарламентського співробітництва
16 червня 2021 року
Веде засідання голова Комітету МЕРЕЖКО О.О.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ми можемо починати наше засідання. Будь ласка, подивіться… Перш за все, кворум у нас є, так?
Будь ласка, подивіться на порядок денний. Чи будуть якісь зауваження або пропозиції стосовно змін?
Будь ласка, Єлизавета Олексіївна.
ЯСЬКО Є.О. Так, у мене є пропозиція. До мене звернулись з групи дружби Кувейту, у них там була зміна – секретаря вони змінили. І вони просять, щоб ми сьогодні це прийняли до уваги і вирішили.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Кувейт – важлива країна. Я повністю погоджуюсь. Якщо ніхто не проти, то ми можемо включити це питання. Чи ні?
(Загальна дискусія)
Це дуже логічно.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто це в робочому порядку, так? Добре.
(Загальна дискусія)
Будь ласка, Григорій Михайлович.
НЕМИРЯ Г.М. У мене пропозиція в "Різному". Оскільки голова комітету був нещодавно у складі делегації у Сполучених Штатах Америки, поінформувати прохання членів комітету про те, як там, що і чому, і з ким.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, я згоден. Є певні враження, я можу поділитися.
Дуже дякую. Тоді я…
І якщо у інших наших колег немає зауважень, то тоді ми можемо…
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Ні, нічого. Ірина Володимирівна, у вас є зауваження чи пропозиції? Пропозиція? Будь ласка.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую вам, шановні колеги.
Наша фракція разом з іншими фракціями зібрала підписи на проведення позачергового засідання, присвяченого прийняттю заяви Верховної Ради звернення до Сполучених Штатів Америки щодо надання Україні статусу особливого партнера, поза НАТО, Сполучених Штатів.
Це все одно буде проводитись, наскільки нам відомо, в п'ятницю це засідання і наш комітет є основним по цій постанові. Тому ми просимо просто її сьогодні розглянути, щоб прийняти рішення і не збиратися післязавтра.
Дуже дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Ми можемо розглянути це питання, тим паче, що воно стосується, ну скажімо так, мого перебування в Сполучених Штатах, я піднімав, я порушував це питання. Я можу доповісти, яка була реакція наших колег і наших партнерів. І це ми теж можемо обговорити.
Тобто ну тоді я маю поставити на голосування цю пропозицію включити в порядок денний. Так?
Будь ласка.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. І є, наскільки я розумію, відповідна вже реакція з боку Міністерства закордонних справ. Будь ласка тоді…
Добре. Але я маю поставити це на голосування.
Тоді, колеги, хто за те, щоб включити це питання в порядок денний, будь ласка. Хто – утримався?
Рішення прийнято. Дякую.
Тоді, колеги, переходимо до розгляду першого питання. У нас відбулися зміни щодо першого питання про проект Закону про вихід з Угоди щодо співробітництва, розвитку та використання систем стільникового рухомого зв'язку. Пропонується перенести, тому що наші колеги, на жаль, не прийшли і ми не можемо задати питання.
Тому я пропоную, якщо ніхто не проти, перенести його на наступне засідання і дочекатися наших колег, щоб ми могли задати наше запитання. Ніхто не проти?
Тоді друге питання – про проект Закону про ратифікацію Протоколу між Урядом України і Урядом Об'єднаних Арабських Еміратів про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Об'єднаних Арабських Еміратів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітали (реєстраційний номер 0106).
Я прошу до слова Людмилу Олександрівну Паламар директора Департаменту міжнародного оподаткування Міністерства фінансів. Будь ласка.
ПАЛАМАР Л.О. Дякую.
Шановний Олександре Олександровичу, шановні присутні, вашій увазі пропонується проект Закону України про ратифікацію Протоколу між Урядом України і Урядом Об'єднаних Арабських Еміратів про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Об'єднаних Арабських Еміратів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал.
Проект закону підготовлений з метою виконання всіх внутрішньодержавних процедур, які необхідні для того, щоб протокол набрав чинності у стосунках між двома державами. Відповідно до статті 9 Закону про міжнародні договори протокол підлягає ратифікації у Верховній Раді України.
На сьогодні у відносинах між Україною та Об'єднаними Арабськими Еміратами діє Угода про уникнення подвійного оподаткування, яка була вчинена в 2003 році, ратифікована в 2003 та набрала чинності в 2004 році. Але з метою приведення положень цієї угоди до Модельної Конвенції USAID ми провели низку переговорів з різними країнами світу, і ми проводимо поступово, а також дійшла черга і до Арабських Еміратів.
Тобто наші досягнення: збільшили ставки оподаткування процентів України, де джерелом отримання доходу з 3 відсотків до 5 відсотків, ми також збільшили ставки оподаткування роялті (була нульова ставка оподаткування, ми її підвищили до 5 відсотків). Також, що головне: ми імплементуємо цим протоколом нову редакцію статті щодо обміну інформацією. Вона більш сучасна і надає розширені можливості обмінюватися інформацією не тільки стосовно прямих податків, а ще й непрямих. А також нова стаття права на отримання переваг або вигід, як вона називається, яка обмежує можливості застосування пільгових ставок оподаткування, передбачених в конвенції.
Тому прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колеги, чи будуть запитання до Людмили Олександрівни?
НЕМИРЯ Г.М. Як інша сторона вона вже завершила всі необхідні процедури?
ПАЛАМАР Л.О. Ні, ще не завершила.
НЕМИРЯ Г.М. А, коли вони планують?
ПАЛАМАР Л.О. Я думаю, що найближчим часом, тому що ми підписали в лютому 21-го, ми з ними на зв'язку, ми синхронно все робимо. Я думаю, що ми до кінця року зможемо, щоб протокол набрав чинності з 1 січня 22-го вже. Я думаю, що ми виконаємо всі процедури, якщо протокол буде нами ратифікований, ми пришвидшимо ці процедури.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще запитання, будь ласка. У Ірини Володимирівни не буде?
Тоді, якщо ніхто не проти, я ставлю це на голосування.
Хто за те, щоб підтримати цей проект закону, рекомендувати Верховній Раді України прийняти Закон про ратифікацію Протоколу між Урядом України і Урядом Об'єднаних Арабських Еміратів, про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Об'єднаних Арабських Еміратів про уникнення подвійного оподаткування та попередження додаткових ухилень стосовно податків на доходи і капітал.
Хто за цю пропозицію? Одноголосно.
Дуже вам дякую, Людмила Олександрівна.
ПАЛАМАР Л.О. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. До побачення. Дякую.
Переходимо до третього, до наступного пункту порядку денного – про проект Закону про вихід України з Протоколу про затвердження Положення про порядок організації проведення спільних антитерористичних заходів на території держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав (реєстраційний номер 0064).
Я прошу до слова Андрія Івановича Кравченка, заступника начальника штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України. Будь ласка.
КРАВЧЕНКО А.І. Добрий день, присутні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Можливо, так вам буде зручніше і щоб ми вас бачили. Дякую, Андрій Іванович.
КРАВЧЕНКО А.І. Добрий день, присутні. Тимчасова окупація Російською Федерацією частини території України (Автономна Республіка Крим, Севастополь), збройна агресія, розпалювання сепаратизму, тероризму у східних регіонах, руйнування системи світової регіональної безпеки, принципів міжнародного права зумовлюють перегляд положень про формування і реалізацію воєнної безпекової антитерористичної політики України.
Збройна агресія розпочалася з неоголошених прихованих вторгнень на територію України підрозділів Збройних сил і інших силових відомств Російської Федерації.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна скоротити?
КРАВЧЕНКО А.І. Звичайно. Антитерористичний центр СНД і протокол, про який іде мова – з 2014 року вказані інституції не працюють, обмін інформацією, як це передбачено протоколом, не здійснюється, спільні антитерористичні заходи не виконуються. Штаб-квартира перебуває у Москві, ніякої взаємодії не відбувається. Терористичні загрози на сьогоднішній день, вони інспіровані Російською Федерацією, тому подальшого існування вказаних нормативних актів вважаємо недоцільним, тому пропоную підтримати законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Як на мене, цілком логічна позиція. У колег, може, будуть якійсь запитання?
Будь ласка, Богдан Васильович.
ЯРЕМЕНКО Б.В. (Не чути)
КРАВЧЕНКО А.І. Одним із суб'єктів боротьби з тероризмом, до цієї діяльності залучається Міністерство закордонних справ. У нас є відповідні процедурні документи, моменти, як ми погоджуємо проведення Антитерористичної операції, – це компетенція керівника Антитерористичного центру. В залежності від того, де перебуває літак, на чиїй території, приймається рішення, взагалі-то рішення приймається літак посадити потім на території тієї держави, де відбуваються заходи, і приймається подальше рішення.
Є проблема з допуском спецпідрозділів на території держав, але зараз ми виступаємо з ініціативою, ми врегульовуємо це питання, міжнародні спільні навчання проводять.
ЯРЕМЕНКО Б.В. Я хочу почути від вас конкретно твердження, що прийняття позитивного рішення, пропозицій… (Не чути)
КРАВЧЕНКО А.І. Антитерористичний центр СНД і відповідні його робочі органи, його основна діяльність була пов'язана із спільною підготовкою, спільними тренуваннями і спільними навчаннями. Вона не мала відношення до бойових ситуацій, до реагування на держзагрозу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ще будуть запитання? Будь ласка, колеги.
Юлія Володимирівна, у вас? Будь ласка.
ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Запитання. А ви намагатиметеся з іншими країнами співпрацювати після того, як денонсується цей протокол?
КРАВЧЕНКО А.І. Ми співпрацюємо. У нас є досить гарна, ефективна практика роботи з Республікою Молдова. Ми проводили на протязі останніх трьох років два навчання міжнародні. Напряму працюємо з країнами, працюємо з європейськими країнами, підписуємо відповідні угоди.
ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Мова ж іде про країни СНД. От я просто запитую для свого розуміння. Які саме були… Ви кажете, що жодних бойових операцій антитерористичних проведено з 2012 року не було.
КРАВЧЕНКО А.І. З 14-го. Контактів не було взагалі.
ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. З 14-го, вибачаюся. Взагалі не було? Добре. А які були навчання і з якими країнами за цей період?
КРАВЧЕНКО А.І. У нас були навчання двічі з Молдовою, регулярно ми проводимо навчання з Державою Ізраїль. Ну це в більшості в Києві, напевно, знаєте. І в останні навчання з Молдовою ми в якості спостерігачів-учасників, третьої сторони залучали румун.
ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Зрозуміло. Тобто з іншими країнами СНД таких навчань не було з підписання протоколу?
КРАВЧЕНКО А.І. Ми приймаємо в багатьох міжнародних навчаннях військових… (Не чути) …або "Сі Бриз". Там країни залучаються, і ми в рамках цих навчань проводимо свої антитерористичні заходи. Взаємодія відбувається.
ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Добре. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Єлизавета Олексіївна.
ЯСЬКО Є.О. І у мене є питання щодо інших країн. Чи відбувалась комунікація з такими країнами, як, наприклад, Азербайджан? Їх позиція по цьому і тому подібне?
КРАВЧЕНКО А.І. Напряму у нас була нещодавно зустріч з представниками Азербайджану. Ми їх ознайомлювали з технічними можливостями штабу Антитерористичного центру: забезпечення, повітряна розвідка, яка у нас є техніка. Дуже з зацікавленістю вони сприйняли. Я розумію, що в подальшому будуть розвиватися контакти.
Молдова, Румунія. З багатьма країнами пересікаємося на робочих нарадах по лінії ОБСЄ. Вони проводять різні заходи по країнах СНД, ми приймаємо в них участь. Але спільних навчань немає і реагування на терзагрози… Ну ви бачите, що у нас основні терзагрози, вони інспіровані Російською Федерацією і тут вони превалюють.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ірина Володимирівна.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Скажіть, будь ласка, а от в рамках нашої такої співпраці у тому числі з Молдовою, історія з Чаусом в нас підпадає під ці спільні антитерористичні заходи? Чи це наш тероризм на території іншої держави?
КРАВЧЕНКО А.І. Це не моє питання… До наших антитерористичних заходів це точно… (Не чути)
ГЕРАЩЕНКО І.В. А Молдова зверталася до вас, наприклад? Тому що до парламенту зверталася із запитами відносно того, що Чаус був незаконно вивезений з території Молдови.
КРАВЧЕНКО А.І. У нас гарні, ефективні взаємовідносини з антитерористичним підрозділом Республіки Молдова. До нас запити не надходили.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Богдан Васильович.
ЯРЕМЕНКО Б.В. Скажіть, будь ласка, а підпадають під діяльність вашого центру такі випадки, коли вищі державні чиновники України ведуть переговори з терористичними організаціями щодо затримання (видачі) полонених українських, які перебувають у полоні "ЛНР" і "ДНР"?
Дякую.
КРАВЧЕНКО А.І. Ну, це скоріше, якщо згадати історію, то міжвідомча комісія, яка опікується цими питаннями, вона якраз створювалась штабом Антитерористичного центру. І вона засновувалась в структурі Антитерористичного центру, оскільки передбачала взаємодію різних відомств, а саме Антитерористичний центр наділений законодавством повноваженнями міжвідомчої координації, тому він був створений. Зараз це окремий напрямок роботи, прийнятий закон і робота продовжується.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Соломія Анатоліївна, будь ласка.
БОБРОВСЬКА С.А. Можливо, не почула, але попрошу вас повторити. А чому лише зараз у нас іде мова про це, про вихід України? І чи є ще якісь проекти, протоколи про спільні якісь порядки організації і проведення спільних антитерористичних заходів учасниць СНД, з яких ми ще не вийшли, але було б добре зробити ревізію і подивитися?
КРАВЧЕНКО А.І. Це основний документ. Неодноразово виступали з законодавчою ініціативою. Я не готовий коментувати, чому вона не була прийнята. Ну, це не перший раз ми це робимо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колеги, будуть ще запитання? Ні.
Тоді, з вашого дозволу, я ставлю на голосування цей законопроект. Хто за те, щоби підтримати цей проект закону і рекомендувати Верховній Раді прийняти Закон про вихід України з Протоколу про затвердження Положення про порядок організації проведення спільних антитерористичних заходів на території держав-учасниць СНД.
Хто за цю пропозицію?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Десять.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Хто – проти? Хто – утримався?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Один утримався.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Рішення прийнято.
І ми можемо перейти до розгляду наступного питання, теж пов'язаного з цим, наскільки я розумію. Наступне питання, якщо ніхто не проти, можемо без обговорення поставити на голосування. Чи потребує…?
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Без обговорення? Добре.
Тоді я ставлю на голосування, хто за те, щоб рекомендувати Верховній Раді прийняти Закон про вихід України з рішень про створення та діяльність антитерористичного центру держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав.
Хто за цю пропозицію?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Десять.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – утримався? Проти немає, так?
Андрій Іванович, дуже вам дякую. До побачення.
КРАВЧЕНКО А.І. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступне питання порядку денного – про проект Закону про ратифікацію Рамкової угоди між Урядом України та Урядом Турецької Республіки про співробітництво у сфері будівництва житла для представників кримськотатарського народу та пільгових категорій громадян України (реєстраційний номер 0110) .
Я прошу до слова Вячеслава Володимировича Шаповалова, заступника міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Будь ласка.
ШАПОВАЛОВ В.В. Добрий день, Олександр Олександрович! Добрий день, шановні члени комітету! Вашій увазі пропонується законопроект 0110 про ратифікацію Рамкової угоди між Урядом Туреччини та України з приводу будівництва житла для кримськотатарського народу.
За ініціативи Президентів України і Туреччини 10 квітня 21-го року в Стамбулі була підписана вищезазначена Рамкова угода, яка передбачає будівництво для категорії громадян України "кримські татари" житла, замість того житла, яке вони втратили, і були вимушені покинути місця постійного проживання у зв'язку зі збройною агресією Росії та попитки анексії Криму.
Реалізація проекту будівництва здійснюється, хочу наголосити, за кошти виключно турецької сторони без залучення коштів місцевих бюджетів та державного.
Щодо самого проекту. Будівництво житла, за погодженням з кримськотатарським народом, визначили локації, їх три. Перша – це місто Миколаїв (200 квартир); місто Херсон – 200 квартир і 100 квартир у місті Харкові.
Квартири будуть розподілятися наступним чином: 90 процентів буде для кримськотатарського народу і 10 процентів загальної кількості буде для людей інших пільгових категорій (це внутрішньо переміщені особи, АТО і учасники Операції об'єднаних сил). Загальна кількість квартир – 500. На теперішній час ми маємо виділені земельні ділянки у Херсоні і в Миколаєві. в Миколаєві – це 4 гектари під будівництво, в Херсоні – це 5,8, в Києві робота ведеться з міською адміністрацією з приводу визначення локації.
_______________. (Не чути)
ШАПОВАЛОВ В.В. В Києві. Три локації: Миколаїв, Херсон і Київ. Я помилився, вибачте, будь ласка. Ні, Київ.
Початок реалізації цього проекту пов'язаний із прибуттям перших осіб Туреччини, планується, тому у нас велике прохання підтримати цей законопроект і проголосувати позитивно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
_______________. Багатоквартирні будинки?
ШАПОВАЛОВ В.В. Так, це малоповерхова забудова буде, малоквартирні. У мене є ескізи, щоб не витрачати час, це 4-5 поверхів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна, будь ласка. А потім Єлизавета Олексіївна.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Уточнення. Отже, реалізація, почнеться старт влітку цього року, наскільки ми розуміємо. На скільки розраховане будівництво, коли закінчення? Це перше питання.
Друге. Це тільки фінансування турецького уряду чи тут іде колаборація з державним бюджетом і з місцевими бюджетами?
Дуже дякую.
І останнє. І чи є оцих от, 90 відсотків отримають кримські татари, чи є там якась спеціальна ще серед цих від 90 відсотків квота? Можливо, для родин заручників, яких утримують в Російській Федерації, або в Росії або в Криму окупованому?
Дякую.
ШАПОВАЛОВ В.В. Я зрозумів. Почну з передостаннього. Не передбачаються витрати з державного і місцевих бюджетів. Все будується виключно силами підрядниками турецької сторони за їхні власні кошти. Компетентний орган Туреччини проводить відбір конкурсний в себе там в Туреччині, визначає виконавця. Потім цей виконавець акредитовується тут в Україні або як постійно діюче представництво, або на засадах резидента України для того, щоб відповідати всім вимогам нашого законодавства, де відбувається будівництво.
Що стосовно поділу квартир. Квартири будуть розподілятися за рішенням комісії, яка буде утворена при Мінреінтеграції, до неї увійдуть представники Меджлісу татарського, Фонду "Добробут Криму" (це афілійована структура). Також будуть представники органів місцевого самоврядування, і також будуть представники нашого міністерства.
Щодо поділу квартир. До тої частини, 90 процентів, поділ буде відбуватися згідно контрольних списків, які будуть складатися безпосередньо і кримськотатарською спільнотою. І вони будуть визначатися, кому належить право отримати ці квартири. А інші 10 процентів, які ми пропонуємо на інші пільгові категорії, будуть визначатися, кому ці квартири дістануться, органами місцевого самоврядування. Там також є, відповідно до вимог чинного законодавства, пріоритети, ну всім відомі. Там безліч, безліч нормативно-правових актів, які регулюють цю діяльність.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Єлизавета Олексіївна, будь ласка.
ЯСЬКО Є. О. Ну, по-перше, я щиро радію, що це відбувається. Дуже б хотілось, щоб це відбувалося не тільки для кримських татар, а й для військовослужбовців, для родин…
ШАПОВАЛОВ В.В. Це окремі програми МВФ.
ЯСЬКО Є. О. Я розумію. Це прекрасно.
_______________. (Не чути)
ЯСЬКО Є. О. Насправді не тільки до нашого, а й до вашого також, тому що це всі роки, але не будемо зараз про це. Мене цікавить простою мовою: як родини зможуть отримати і з якого моменту? Якщо влітку починається будівництво, то який процес подання? І плюс чи те, що ми сьогодні затвердимо цього юридично достатньо, для того, щоб це все запустилось? Чи ще там на місцевому рівні щось буде?
ШАПОВАЛОВ В.В. Ні. На місцевому рівні, я вам доповім, ми разом з віце-прем'єром здійснили службове відрядження з метою координації і комунікації на місцях. Місцеві органи готові, вони очікують реалізації цього проекту. Там є повне порозуміння, у нас немає питань ніяких.
Те, що стосовно поділу, то люди поінформовані, до кого звертатися, як можна отримати ці квартири. З органами місцевого самоврядування, то зрозуміло, там є квартирна черга і тому там все йде згідно законодавства. А те, що стосовно 90 процентів кримськотатарського народу, вони також поінформовані, що треба звернутися до Фонду "Добробут Криму", який укладає і складає ці контрольні списки, які будуть основою для надання цих квартир.
І що стосовно вашого зауваження, як буде з нашими бійцями, з нашими іншими вимушено переміщеними особами. Міністерство веде дуже велику роботу і у нас є окремі програми на задоволення потреб саме цієї фокус-групи, починаючи з компенсації за зруйноване житло, а також програми підтримки донорами міжнародних KFW, наприклад, як КFW, це викуп, будівництво, реконструкція житла, формування тимчасового фонду для розміщення людей, які потребують поліпшення житлових умов.
Ми на все про все беремо два роки. Це ми беремо з таким невеличким запасом, нам дуже гарно відома швидкість, з якою будують турецькі компанії, вони фахові і швидкі. Якщо буде раніше, ми будемо рапортувати, що ми виконали завдання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
ШАПОВАЛОВ В.В. Дякую. У мене все. Прошу підтримки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зараз, якщо не буде запитань більше, то тоді можемо поставити на голосування. Тоді я ставлю на голосування.
Хто за те, щоб підтримати цей проект закону і рекомендувати Верховній Раді прийняти проект Закону про ратифікацію Рамкової угоди між Урядом України та Урядом Турецької Республіки про співробітництво у сфері будівництва житла для представників кримськотатарського народу та пільгових категорій громадян України.
Хто за цю пропозицію? Хто утримався? Хто – проти? Одноголосно.
Дуже вам дякую, Вячеслав Володимирович. Я вам бажаю щиро успіхів у реалізації цього важливого проекту. Діже вам дякую.
І, колеги, ми так швидко рухаємося, шосте питання. (Шум у залі) Так-так, ніколи такого не було.
Про Бахрейн. Так, про Бахрейн. (Шум у залі) Колеги, давайте обмежимося Бахрейном. Про утворення депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з Королівством Бахрейн.
Документ перед вами. Тобто йдеться про призначення голови, керівника цієї групи дружби, я так розумію. Так? Запитання якісь будуть у колег? Чи може хтось поінформує нас з цього приводу? (Шум у залі)
Єлизавета Олексіївна, може, декілька слів про Бахрейн?
ЯСЬКО Є.О. Колеги, якщо чесно, я не пам'ятаю точно, хто був координатором. Мені дається, координатором був пан Юраш. Слово пану Юрашу.
ЮРАШ С.А. Я радо прокоментую, хоча й не був координатором. Ні, я просто знаю дуже добре історію групи з Бахрейном. Там дуже активна група депутатів і "Слуга народу", і представників "Довіра", які дуже рвуться до бою, робочого бою. І відповідно дуже просять сформувати цю групу.
Цей протокол створений, підписаний пані Єлизаветою. Та й відповідно я радив би інавгурувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Тобто ми можемо… Колеги, ми можемо поставити на голосування? Йдеться про призначення керівника групи дружби з Бахрейном Ковальова. (Шум у залі) А, створення, перепрошую.
Тоді хто за те, щоб створити групу дружби з Бахрейном?
ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Я не хочу бути занудою, але серйозно. Якщо відбувалися збори групи, то там мав би бути координатор. Якщо, наприклад, через тиждень чи два, чи місяць, виникнуть спірні питання щодо голови групи або складу групи і таке інше, то… А зборів групи не було, координатора там не було, то ми матимемо проблеми.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію. Тобто, що ви пропонуєте, Юлія Володимирівна?
(Загальна дискусія)
Призначити координатора?
ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. У нас є якась там ця процедура.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.
ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Ну, я взагалі вважаю, що ми маємо робити як комітет за процедурою.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я абсолютно з вами згоден.
ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Щоб були збори, на них був присутній координатор, зафіксував, хто є членами, підписи, обрання голови і таке інше.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, давайте тоді… Юлія Володимирівна, а що ви пропонуєте, призначити координатора чи знайти координатора?
ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. (Не чути)
ЮРАШ С.А. Прокоментую з цього питання. Документи є, пані Ясько була координатором формування групи. Головує пан Ковальов, заступник пана Ковальова пані Борзова. Тай усе.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна, будь ласка.
(Загальна дискусія)
ГЕРАЩЕНКО І.В. Перейдемо до такої більш уже драматичної групи дружби. Але якось це в парламенті цьому перетворилось на якийсь трошечки цирк: немає документів, немає списку, зборів не було. Що ми тоді голосуємо? Давайте тоді хоч Бахрейн сьогодні перенесемо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте перенесемо. Так.
______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
(Загальна дискусія)
ЮРАШ С.А. Координатор пані Ясько, є підписи. Пані Ясько як і всі ми маємо дуже активний розклад і в ньому відбувається багато що. І, якщо…
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я з вашого дозволу хотів би надати слово Людмилі Олександрівні. Людмила Олександрівна, будь ласка.
(Загальна дискусія)
Будь ласка. Наші колеги з секретаріату зараз внесуть ясність. Будь ласка.
(Загальна дискусія)
ЮРАШ С.А. Документи всі є, всі підписи є, всі члени групи дружби підписалися.
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз все пояснять. Будь ласка.
_______________. (Не чути)
ЮРАШ С.А. Я не розумію, в чому тут є дилема, якщо б там були пару людей, які конфліктували за позицію голови...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Послухаємо наш секретаріат, бо вони володіють інформацією, вони внесуть... Будь ласка.
ПОПОВИЧ М.П. Насправді, збори були проведені, до секретаріату комітету був наданий протокол, відповідно оформлений і з підписом координатора, а також голови підкомітету Єлизавети Ясько. Тому всі процедури були дотримані. П'ять членів групи… (Не чути) Як би всі процедури дотримані.
ЮРАШ С.А. Усі підписані.
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, давайте голосувати. Колеги, тоді голосуємо. Хто за те, щоб створити групу дружби з Королівством Бахрейн.
Хто – за? Хто – проти? Хто – утримався? Одноголосно. (Загальна дискусія) Дякую, колеги.
Тоді ми можемо перейти до наступного підпитання. Єдине прохання, я розумію, що воно може бути дещо трішки емоційним, але сподіваюся…
Тоді формулюється так: про звернення народного депутата України Тищенка та народного депутата України Лунченка щодо зміни у керівному складі депутатської групи з міжпарламентських зв'язків з Угорщиною. У вас і протокол є, і відповідні листи, тобто все є, всі документи тут є, я прошу ознайомитися з ними.
І я надаю слово Миколі Миколайовичу Тищенку. Будь ласка, Микола Миколайович.
ТИЩЕНКО М.М. Друзі, дякую за запрошення. Із свого боку хочу сказати, що з великою честю і пошаною отримую цю посаду. Тому що я вважаю, що сьогодні в пріоритеті для України це співтовариство, це саме дружба, а не декларація дружби. Стосунки з Угорщиною, сьогодні ми розглядаємо саме питання з Угорщиною, і ті здобуття, які ми вже за такий короткий час отримали – це і співпраця з угорською командою і з угорськими депутатами.
Так само сьогодні ми знаємо, що керівництво Угорщини звернулося через певні дипломатичні кола з пропозицією щодо Києва щодо зустрічі. Це відбувається на принципах таких міжпарламентських стосунків. І сьогодні ви бачите, що дуже великі поштовхи дружні від Угорщини до України. Сьогодні і в засобах масової інформації також розповсюджується дуже позитивна стратегія щодо дружби.
Тому я вважаю, що разом сьогодні, і ми знаємо, що Угорщина буде в Організації ООН сьогодні председательствовать, як кажуть, головуюча. Тому всі ці напрацювання дуже важливі сьогодні для нашої держави. Дуже важливо, щоб сьогодні спільно разом з всіма представниками групи дружби ми знаходили шляхи до співробітництва.
І ту пропозицію, яка до мене дійшла від нашої закарпатської команди, я отримав з честю і погодився з цією ініціативою.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, вислухаємо всіх наших колег, а потім будемо задавати запитання, так?
Давайте тоді, слово надається Валерію Валерійовичу Лунченку, народному депутату України, будь ласка.
ЛУНЧЕНКО В.В. Доброго дня, шановні колеги! Дійсно, щиро дякую за запрошення сьогодні бути присутнім і мати можливість виступити у вас на комітеті.
Ви знаєте, принцип стоїть в наступному. Ніхто ж не заперечує про те, що може головувати те чи інше, чи очолювати групу дружби та чи інша людина. Принцип тут стоїть тому, що якщо ми хочемо налагодити співтовариство і дружбу з угорцями, то потрібно діяти згідно законів, згідно регламентів, згідно положень. В даному випадку є грубі порушення щодо засідання, щодо відбору. І пан Микола зазначив, що дійсно сьогодні є певні позитивні кроки у напрямку щодо співпраці. І ви знаєте, я вже не перший рік і не перше скликання депутат Верховної Ради, і в кожному зі скликань я головував саме і маю неслабкі, скажемо, хороші напрацювання саме безпосередньо і з депутатами угорського парламенту, так як і мій колега Нестор Шуфрич.
Я не буду розповідати про критерій відбору, мене цікавить сам механізм: яким чином відбирався і що таке значить "наші закарпатські представники мене делегували". Якщо я помиляюсь, можливо, тут щось я не розумію, як воно працює, щоб закарпатські представники когось делегували, на яких підставах і за яким принципом?
Я просто хотів би звернути увагу, що тут протокол у вас кожному наданий. Серед присутніх на засіданні так званої групи дружби присутні були 34 народних депутати. Із списку 34, які були присутні, більше 10 депутатів повідомили, що вони не були присутні. Я би хотів, щоб ви звернули на це увагу, звернулися до Голови Верховної Ради з проханням надати відеозйомку, оскільки для мене відомо, що вони засідали прямо в сесійній залі. Ми можемо встановити, чи була та кількість присутніх чи вона не була, чи це було фіктивно підписано протокол, в тому числі ввівши в оману певних депутатів.
І саме кричуще питання є діючих два співголови. Чому не проінформували тих двох співголів, що прийдіть, шановні колеги, візьміть участь у засіданні, і інших членів інших депутатських фракцій? Як можуть бути присутні виключно 34 члени фракції "Слуга народу"? А інші представники парламенту – це є що, не члени групи дружби чи їх не беремо до уваги? Якщо за таким принципом ми будемо рухатись далі, то повірте мені, я не знаю, про які ви позитивні сигнали сьогодні говорите з Угорщиною і безпосередньо з ким ви там спілкуєтесь, але ті сигнали, які отримали ми сьогодні від Угорщини… Якщо за таким механізмом, а не буде це доведено до якогось логічного правильного механізму… Ми ж не проти голови, ми сьогодні, щ раз кажу, ми не тримаємось за якусь там посаду голови. Просто, якщо таким механізмом буде обрано, що цей обраний голова буде повністю, з боку угорських наших друзів, парламентарів, проігнорований як нелегітимно обраний голова.
І тому я звертаюсь до вас, до своїх колег, до колег парламенту, щоб ви своїм комітетом відповідально віднеслися до цього питання і, можливо, дали можливість провести ці всі процедурні рішення згідно закону, згідно регламенту. І немає заперечень, якщо є певні бачення щодо зміни керівництва, то, будь ласка, зробіть це згідно букви закону. І дайте, будь ласка, мені розуміння, бо я не маю розуміння, що таке "закарпатська група мене делегувала". Покажіть мені, де це написано, в яких положеннях, що хтось когось може делегувати? Закарпаття чи, може, луганська хай делегує. Це ж вона не обмежена в своїх правах, Луганська делегувати, а Закарпатська… То есть Закарпатська делегувати, а Луганська не може делегувати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дуже вам дякую.
І прошу до слова Нестора Івановича Шуфрича. Будь ласка.
ШУФРИЧ Н.І. Дякую.
Шановні колеги, шановний головуючий!
Я, чесно кажучи, був здивований саме процедурою проведення нібито зміни керівництва україно-угорської групи дружби у Верховній Раді України. Ну, ми всі розуміємо певний, скажемо так, представницький характер цих посад. Були приклади, коли було по три, по чотири співголови в групах дружби. І ніколи ці питання, ніколи, підкреслюю, мені невідомо, щоб на протязі 20 років… (Не чути) мені про це невідомо, щоби депутати сварилися із-за посад саме в групах дружби. Це і демонстрація взаємоповаги.
Щодо цього інциденту, який стався. Я вважаю це серйозним інцидентом. Я мав в той же день, правда не знав, що це буде за годину до засідання, нібито засідання групи, розмову з Миколою. Враховуючи там певний період нашого знайомства, я йому відверто сказав, що мені відомо про те, що готується, кажу, або робіть це в законний нормальний спосіб, повідомте нас, коли це буде відбуватись, я знаю, що на сьогодні, або ми пропонуємо стати третім співголовою. В Угорщині у нас дійсно з Валерієм можливість є налагодження контактів на дуже високому рівні, більше того, ми це і робили, і робимо. Якби зараз ми були самі в закритому режимі, можливо, ми дещо могли б і розказати з приводу того, що нам вдалося зробити на протязі цього року.
Можу вас проінформувати, що на березень-квітень минулого року було заплановано зустріч в повному складі. Угорська сторона готова була прийняти у повному складі не тільки членів міжпарламентської групи, а всіх бажаючих. Ми про це домовилися з керівництвом угорської Республіки, на жаль, COVID цю можливість переніс, вона не скасована, вона перенесена, зараз ми говорили про, можливо, осінь. Але найголовніше, що нам вдалося забезпечити певне неформальне спілкування між керівництвом двох держав. Це я можу сказати, тому що це відбулося, це факт, який відомий і в Будапешті і в Києві.
Стосовно Закарпаття, якщо я не помиляюся, ми з Валерієм теж закарпатці. Ні? Нібито закарпатці, там народилися, там вчилися.
ЛУНЧЕНКО В.В. Можливо, нас не вважають так…
ШУФРИЧ Н.І. Можна нас не вважати закарпатцями, але по суті ми ними і залишимося. Я не знаю, що там сталося з Миколою, чому його "катапультували" з Києва, про що він там не домовився зі своїми "слугами", але це ваше внутрішнє питання. В принципі, ви монобільшість, ви можете своєю волею приймати будь-які рішення, тобто міняти, переміщати, якщо це вам занадто принципово, будь ласка, але витримайте, будь ласка, процедуру.
Я маю один принцип в житті, я ніколи не пишу заяви до правоохоронних органів проти народних депутатів України і зараз не напишу. Але те, що відбулося, я достеменно знаю, що фактично був скоєний злочин, підлог документів, який завершений, документи передані вам, тобто фактично злочин завершено. Ми маємо всі підстави вважати, що мова йде саме про зловживання своїми певними статусами і можливостями.
Дуже вдало вибрали зал для зібрання. Якраз, після випадків кнопкодавства, були встановлені додаткові камери, які мали зафіксувати все, що відбувається в залі.
Тобто пропонуємо, я підтримую пана Валерія. Розберіться спочатку, ви маєте можливість звернутись до регламентного комітету, регламентний комітет зобов'язаний вам надати можливість подивитися, як це все відбувалося, скільки людей були присутні, і визначитися для себе.
Я ще раз хочу підкреслити абсурдність самої ситуації, просто абсурдна, дика, непристойна, яка зневажлива для всієї Верховної Ради України.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Слово хоче взяти народний депутат Кривошеєв. Ніхто не проти? (Шум у залі)
КРИВОШЕЄВ І.С. Член групи дружби міжпарламентських зв'язків з Угорщиною. (Шум у залі)
Учасник того засідання, так. Я – не голова.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Подій.
Тоді, будь ласка.
КРИВОШЕЄВ І.С. Хочу прокоментувати, так як справді учасник подій. Але прокоментувати хочу на прикладі 2019…
_______________. (Не чути)
КРИВОШЕЄВ І.С. Ігор Кривошеєв, фракція "Слуга народу", закарпатець.
Дуже приємно, в першу чергу, що стільки закарпатців завітали до комітету і хочуть справді дружити з Угорщиною. Це гарний, добрий напрям.
Але хочу прокоментувати на прикладі 2019 року, коли ми створювали іншу групу міжпарламентських зв'язків (не хочу називати країну). І на першому ж засіданні цієї групи міжпарламентських зв'язків до нас підійшли колеги і сказали: "Ну ви знаєте, у нас є багато нерухомості в цій країні, бізнес-інтереси, тому давайте ми її очолимо". На що ми колегам відповіли абсолютно резонно, що насправді неважливо, є у вас заводи в цій країні чи є у вас там нерухомість, важливо, що керівника групи міжпарламентських зв'язків обирає більшість. Тому що так має бути згідно Регламенту.
ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути)
КРИВОШЕЄВ І.С. Я ж кажу, зараз не хотів би. Зараз, ми сьогодні говоримо про іншу групу міжпарламентських зв'язків. І саме цей приклад я хотів би навести тут, тому що саме так і було обрано Миколу Миколайовича як нового керівника групи міжпарламентських зв'язків – більшістю голосів членів групи міжпарламентських зв'язків.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
КРИВОШЕЄВ І.С. А хто має нерухомість в Будапешті, на цю тему ми можемо поспілкуватись… (Не чути)
ШУФРИЧ Н.І. Я зразу кажу, у мене там живе старша сестра мого батька і, безумовно, вона має нерухомість.
ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте ще вислухаємо. А потім ми перейдемо до запитань.
ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути)
КРИВОШЕЄВ І.С. Це був вересень 2019 року, навіть не пам'ятаю, вересень чи жовтень, дуже погано пам'ятаю ті події.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
У нас є ще один бажаючий виступити. Ви також з групи дружби?
КОСТЮХ А.В. Все дуже просто. Пані Ірина Володимирівна, надали мені слово. Ви або мікрофон включіть і розмовляйте, або… Тепер дивіться, хто я такий – я Костюх Анатолій Вячеславович, я співзаступник колишніх голів, а тепер співзаступник голови, як я вважаю, цієї групи дружби.
У 19-му році ми створили цю групу дружби, були гарно на засіданні, нам пообіцяли плідну роботу, з того моменту – нуль, зеро, нічого: ні засідань, не контактів, ніякої діяльності, зате зараз все прекрасно.
Тому була ініційована зустріч групи дружби, про що підписали, у вас є в протоколах, про те, що цю групу дружби було ініційовано. Так як далі не регламентуються засідання і не регламентуються їхнє, як висувається, протокольні дані і таке інше, а ви це напевно дуже добре знаєте, про діяльність групи дружби, більшістю було обрано нового голову і запропоновано співголів переобрати заступниками. От і все. Так відбулося, відбулося більшістю – проголосували. Хто був на тому засіданні, той може це підтвердити.
На рахунок того, чи потрібно підтверджувати, можете подивитися, звісно, камери і таке інше, це дійсно без проблеми. Просто єдине питання. Якби в діяльності груп дружби було подано бодай якийсь регламент роботи, то, чесно, мені як голові групи дружби зі Словаччиною було би, до прикладу, значно легше. Тому що це мене б регламентувало і такі би казуси, як ви називаєте, їх просто би уникнули.
Ще раз наголошую на тому, що жодним чином не регулюється діяльність, за два роки жодної діяльності, тому і були прийняті такі рішення.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ми можемо перейти до обговорень.
_______________. Запитання. А чи ознайомились зі звітом за попередні роки про роботу?
_______________. Да, ознайомились.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут ще питання. Єлизавета Олексіївна, ви б не хотіли? Добре. Тоді, Ірина Володимирівна, тоді…
ГЕРАЩЕНКО І.В. Може, ми зберемо запитання?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Справа в тому, що Єлизавета Олексіївна намагалась розібратися в цьому.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Ми може зберемо запитання і…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте тоді. Так.
ГЕРАЩЕНКО І.В. У мене декілька запитань, по-перше, не до голів, не до колишніх і не до нинішнього голови, а до членів запитання, чи заступників. Ну я ж не член вашої групи, тому я не знаю там вашого статусу.
Ви сказали, що як би не було діяльності цієї групи дружби і ви обрали зараз нового голову, тому що ви хочете, щоб була діяльність. Під час цього вашого засідання, чи людина, яка, депутат, який претендує на те, щоб очолити цю групу дружби, чи представив він вам свій план діяльності групи дружби? От як він його бачить, стратегічний план. І чи могли би ви нам його показати? Це перше запитання.
А друге запитання до нового голови групи дружби. Я теж не дуже зрозуміла, звучали дві ремарки, яких би ми хотіли почути уточнення.
Перша. Що від влади Угорщини пішли таки сигнали про необхідність активізувати цю роботу. Про кого саме йдеться? І ці сигнали стосувалися саме міжпарламентської групи дружби чи вони стосувалися, наприклад, уряду там, чи Міністерства закордонних справ? Це перша історія.
І друга. Безумовно, як регламентується сигнал з осередку регіонального і "Слуга народу" на Закарпатті для того, щоб змінити керівництво міжпарламентської саме групи дружби, якщо все-таки мова іде зараз про абсолютно різні інституції? Одна справа – це ваша партія і її регіональні осередки, і друга – це, звичайно, вже парламент і міжпарламентська діяльність.
Дуже дякую.
Я думаю, що всі можемо зібрати питання…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте тоді ще запитання.
Юлія Володимирівна, будь ласка.
ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Дякую, шановний пане голово.
У мене практичне питання до секретаріату нашого комітету. На першому засіданні має бути координатор від комітету при формуванні групи дружби і при обранні керівництва групи дружби. У мене практичне питання, чи при зміні керівництва групи дружби має бути координатор від комітету чи не має бути координатора від комітету? Це перше питання.
Друге питання. Звісно, у вас є два протоколи. Перший протокол обрання голів і другий протокол обрання шановного пана Миколи. Скажіть, будь ласка, скільки всього в групі людей, скільки було присутніх на першому засіданні і на другому засіданні, коли був обраний новий голова?
_______________. (Не чути)
ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Тобто наступне засідання групи, де мало відбутися обрання нового керівного складу, мало бути призначене комітетом…
_______________. (Не чути)
ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Зрозуміло. Тобто, якщо група незадоволена роботою керівництва групи, взагалі групи, вона мала б звернутися до комітету. Комітет призначив би нові збори групи, на яких би був присутній представник, координатор комітету. Це ж для того і робиться, що ми маємо призначати… щоб таких спорів не відбувалося. Це взагалі, ну, з моєї точки зору, як то кажуть, дуже соромно для всіх колег.
______________. (Не чути)
ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Тому координатор присутній, підписує, віддає… Зрозуміло.
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Єлизавета Олексіївна. Потім Олена Вікторівна. Будь ласка.
ЯСЬКО Є.О. Колеги, я пам'ятаю як десь рік тому ми з вами обговорювали зміни до положення роботи групи дружби, де якраз ми проговорювали, якщо будуть якісь ситуації чи треба, щоб комітет втручався чи не втручався. І ми тоді в принципі визначились, що групи дружби – це, по суті, добровільне об'єднання депутатів, де депутати керуються своїм бажанням робити внесок в діяльність групи дружби. І по суті, ми тоді частину там залишили, частину змінили, по тому, як повинна працювати група дружби. Дійсно, прямо в положенні не прописано, що повинно відбуватись, якщо змінюється керівний склад групи дружби, окрім того, що там зазначається, що, по суті, там треба, щоб потім було подання на наш комітет. А потім наш комітет і зокрема голова комітету може визначити, що з цим робити, але рішення за групою дружби.
Той документ, який в мене є. В мене є два документа: в мене є документ щодо засідання, яке відбулось, і є лист пана Тищенка, і окремий лист від пана Лунченка. З формальної точки зору, те, що ми тут бачимо, ми бачимо повністю розписано, як відбувалось засідання: хто був присутній, хто доповідав. Ми маємо Костюха Анатолія Вячеславовича тут, який доповідав.
Ми бачимо, що є підписи. Тут пролунав від пана Нестора аргумент щодо засідання і взагалі, як воно повинно відбуватись. Нема чіткого регламентування, як повинно відбуватись засідання, точно не прописано, чи це повинно бути в залі, чи в окремій кімнаті, чи взагалі відеозв'язок. Відеозв'язок зараз в карантинний час тим більше, тобто це депутати всі самі вирішують.
Тому у мене є насправді пропозиція, щоб це ми зараз… Я направила сама лист, щоб це комітет подивився на цю ситуацію. Але з усіх сторін ми бачимо, що засідання відбулось, воно є легітимним і є всі підписи. І ми маємо повне право це підтримати, звичайно, із заслуховуванням тих аргументів, які заперечують.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Олена Вікторівна. А потім ми можемо переходити до відповіді на запитання і обговорення.
ХОМЕНКО О.В. Так, я просто також хочу додати те, що, як зазначив секретаріат, немає чіткого регулювання в положенні, як саме має відбуватись саме зміна керівника групи дружби. Тому, я думаю, що ми не можемо повністю на це спиратися. Тобто у нас немає посилання на чітку інструкцію, як це має відбуватися. Тому тут не можна однозначно стверджувати те, що воно відбулося з порушеннями і таке інше.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колеги, ми можемо перейти до відповіді на запитання, бо було декілька запитань, і до обговорення. Хто бажає відповісти на ті запитання, які пролунали, наприклад, з боку Ірини Володимирівни?
Якщо можна, Ірина Володимирівна, будь ласка, нагадайте.
ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути)
КОСТЮХ А.В. Дивіться, жоден регламент не регламентує, щоб надати це в роздрукованому варіанті. Але при запитанні, такому ж самому як у вас, щодо того, а що планує голова в рамках цієї групи дружби, була відповідь досить таки довга і змістовна. Я вам можу назвати основні моменти.
Перший – це чергово, тобто кожного пленарного засідання, робити якусь або міні зустріч або повне засідання групи.
Друге – це відновлення спілкування з аналогічною групою дружби в Угорщині, яка існує, яка має можливість на нормальну співпрацю. Відповідно в рамках цього – робота із послом України в Угорщині, генеральним послом та угорським…
_______________. (Не чути)
КОСТЮХ А.В. Будь ласка, загугліть. Дивіться, я вам скажу одну річ. Для того…
_______________. (Не чути)
КОСТЮХ А.В. Я так розумію, у вас Комітет європейської солідарності перетворений на якусь дич. Ми вам гарно дякуємо за цю дич. (Шум у залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я хотів би звернутися, щоб все-таки …
Валерій Валерійович, будь ласка, ви хотіли.
КОСТЮХ А.В. Ну давайте я тоді на другу частину запитання спробую відповісти. Колеги, пролунало два запитання. На перше запитання прозвучала вже чітка відповідь. Я хочу відповісти на друге.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте будемо по черзі. (Загальна дискусія)
КРИВОШЕЄВ І.С. Просто, якщо в колеги по ходу відповідні на перше запитання з'являється ще 10 запитань, напевно, їх треба виписати собі на папірець, і потім задати колезі, коли колега договорить. Це є взаємоповага. Ми з вами, колеги, ви не слідчий, а ми не на допиті.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте дотримуватися все-таки… Давайте будемо доповідати і виступати тільки коли я буду надавати слово. Це мій такий привілей.
Дякую колеги.
ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна…
(Загальна дискусія)
Колеги, давайте домовимось раз і назавжди, що виступати колеги будуть тільки тоді, коли я надаю слово.
(Загальна дискусія)
ГЕРАЩЕНКО І.В. От я як член комітету взяла слово. Я хочу звернути…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми, до речі, з вами домовились, що спочатку будуть запитання, а потім відповіді.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Якраз у мене було питання. Чи знають члени з групи дружби бодай посла? На жаль, вони не знають посла, хочу акцентувати на цьому увагу. Для того, щоб знати посла, не треба мати зустріч.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колеги, я хочу надати слово Григорію Михайловичу. Григорій Михайлович, будь ласка.
НЕМИРЯ Г.М. Колеги, я, на жаль, за 15 хвилин вимушений буду йти оскільки зустріч на 16-у заздалегідь запланована. Але я вже пояснював колегам, чому я вважав, що комітет не мав би займатися… (Шум у залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую. Будь ласка, давайте дотримуватись тиші.
НЕМИРЯ Г.М. Комітет не мав би займатися отаким надмірним адмініструванням стосовно груп дружби. Ви можете собі уявити, що сенатський Комітет закордонних справ…
_______________. (Не чути)
НЕМИРЯ Г.М. Дякую.
Ви можете собі уявити, що сенатський Комітет закордонних справ витрачає от стільки хвилин, вже скільки витратили, ще це далеко не кінець, я бачу, для того, щоб обговорювати таке питання? Можете ви собі уявити, щоб Комітет закордонних справ Бундестагу цьому приділяв увагу? Це вирішується взагалі на робочому рівні.
В даному випадку, от я бачу, саме тому я принципово не голосую по цих питаннях. Але я вже бачу, що зараз є дві такі течії, і кожна вона з таких, що "або…, або…", хтось програє, хтось виграє.
Ми не маємо думати і на перше місце ставити інтереси особисті або навіть фракційні. Ми маємо думати, який результат найкраще вплине на відносини між Україною та Угорщиною. І от найкращий тут був би компроміс, який хтось вже запропонував. І я не думаю, що ми маємо бути заручниками правил, які хтось, колись затвердив, є завжди винятки.
Якщо в даному випадку прийнятним компромісом було б питання трьох співголів, я думаю, що на це можна було б пристати. Питання було б вичерпано. Але надалі у групи залишається питання отакої недовіри і спільної роботи. Я бачу, якщо зараз піде дискусія знову - було, не було, скільки було, камери, не камери – це знову залишаться ті, хто програють, і ті, хто виграють, відчуття несправедливості. І постраждають в кінці кінців відносини між Україною та Угорщиною. Ось що буде в результаті, якщо так буде, на мою думку, продовжуватися наша дискусія.
Тому я наполегливо закликаю колег тут не надягати на себе партійні або фракційні футболки, а подумати, поставити вище інтереси міждержавних стосунків між Угорщиною і Україною, які зараз не в найкращому стані тим більше.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
Колеги, мені здається, ми вислухали всіх бажаючих. Ми задали запитання, може, перейдемо до конструктиву – до конкретних пропозицій, як вирішити цю проблему.
ІОНОВА М.М. У мене є якраз пропозиція.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, тоді Марія Миколаївна. А потім Богдан Васильович.
ІОНОВА М.М. Шановні колеги, дивіться я тут хочу продовжити думку пана Григорія, тому що ми маємо керуватись все ж таки державними інтересами і у нас дійсно непрості зараз стосунки з цією країною. Як би організаційні питання, скільки там було зустрічей – це взагалі зараз неважливо. Які завдання були поставлені, які виконані, які не виконані у попередніх співголів? Які завдання ставить собі новобраний голова? Тобто конкретно по напрямкам, які завдання собі ставить… Тільки напрямки і завдання. Тільки не поїздки і не скільки було зустрічей, а реально завдання, які ви ставите перед собою в секторі безпеки і оборони, в секторі економіки, тобто…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Богдан Васильович, будь ласка.
ЯРЕМЕНКО Б.В. Я хочу почути відповідь на питання… (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді Микола Миколайович, будь ласка.
ТИЩЕНКО М.М. Дякую.
По-перше, для нас найголовніше завдання – взагалі відновити роботу групи дружби, тому що вона за цей час взагалі не працювала, тільки декларувалася, що вона існує. Але сьогодні ми працюємо над трасою D1, ми сьогодні працюємо над…
_______________. (Не чути)
ТИЩЕНКО М.М. Так, так. Ми працюємо сьогодні взагалі з усіма країнами, які… (Шум у залі)
Давайте ми по… Ви ж вихована людина. Дякую.
Ми сьогодні працюємо по всім напрямкам і що стосуються і Угорщини, і Словаччини, і Польщі, і Румунії. І всі наші колеги мають ті певні напрямки руху.
Сьогодні всі напрямки, які декларує Президент України щодо розвинення інфраструктурних проектів, пов'язаних із Закарпаттям. І я як замголови Комітету інфраструктури маю певні напрацювання.
З свого боку хочу сказати, що я обіцяю, і як народний депутат України, і як представник політичної партії "Слуга народу" на Закарпатті, що я особисто буду давати звіти, що для мене буде дуже важливо. Тому що, певно, шановне панство має більш фахову потужну інформаційну таку професійність. І я хочу співпрацювати з комітетом. Тому саме сьогодні я прийшов як майбутній чи вже голова групи дружби з Угорщиною, тому щоб найти вже ті напрямки співпраці саме з комітетом.
І для мене сьогодні важлива кожна думка, кожні напрямки, кожний крок, який ми будемо робити з командою "Слуга народу" в Закарпатті…
______________. (Не чути)
ТИЩЕНКО М.М. Це, по-перше – вирішити найголовніші питання. Питання мови, яке сьогодні стало каменем спотикання, і вже певні шляхи є. Якщо буде така можливість, ми можемо зробити спільну робочу групу і я можу представити вже цій групі ту інформацію, яка вже є в нас. Я ж бачу, що вирішення питання 131 правки Білозір, яка і стала тим краеугольным камінням в цьому питанні.
Також ми сьогодні з міністром Шкарлетом працюємо над вирішенням питання предоставляти навчання вже з садочків для вивчення української мови.
Також ми розробляємо сьогодні спільно з групою дружби щодо стратегії запровадження вчителів української, угорської, англійської мови вже в початкових класах. Тому дуже багато стратегій щодо таких великих можливостей, таких, які у нас сьогодні є. Це тільки перший крок.
Я не можу сказати, що є вже певні великі перемоги, але вони вже є. І саме те рукопотискання, яке ми зробили під час візиту в Закарпатті з представником угорської митниці, що дуже було щиро прийнято угорською стороною, прикордонника. Це неважливо, різниці немає в посадах. Є можливість працювати разом, тому що ми всі люди. Ми не на посадах. І так, ви вірно зауважили, що ви депутати дуже багато скликань проходили, тому це дуже-дуже важлива інформація. Тому, якщо у вас є багато пропозицій, я як молодий політик готовий і вислухати, готовий всі ваші… Може, у вас є напрацювання, готовий їх застосувати саме до нашої роботи групи дружби.
Тому, будь ласка, я всіх запрошую. Давайте працювати разом. І хочу зі свого боку сказати і колегам, і пану Шуфричу, і пану Лунченку – давайте працювати. У вас є багатий досвід, ви як замголови, ви залишились на посаді замголови групи дружби, давайте працювати разом. У нас немає ніяких зауважень. І я впевнений, що разом з такою потужною інформацією, ваші зв'язки також само будемо застосовувати. Чому ні?
Але я впевнений, що нам треба сьогодні зробити новий поштовх до цієї роботи. І саме до Комітету міжнародних відносин ми за підтримкою прийшли.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
НЕМИРЯ Г.М. Вибачаюсь, ще раз скажу. Ми навіть… Є така пропозиція, я просто проконсультувався з секретаріатом. Ми навіть можемо як комітет нічого не порушувати, а можемо ввести в правові рамки, оскільки це комітет розробляє положення про групи дружби, комітет може внести зміни до цього положення і передбачити не більше трьох співголів, що буде розповсюджуватись на всі групи.
Я думаю, що у нас найбільша конкуренція мала б бути… Перший український парламент створив групу дружби з Монако, перший. Я очікував, що там буде якась конкуренція, скільки там співголів, ну нібито немає.
Ми можемо як комітет ввести це в правові такі нормативні рамки, навіть не правові, нормативні рамки. Внести зміни до положення про групи дружби, проголосувавши сьогодні, внести цю пропозицію – до трьох співголів передбачити, і тоді розв'язати… (Шум у залі)
Нам дали інформацію, що непередбачено більше ніж двох співголів. І тоді ми досягаємо компромісу, ми не займаємося далі отим чим зараз, на жаль, ми вимушені займатись. Це буде відповідально, це буде коректно.
Я звертаюсь до Миколи, я звертаюсь до колег, щоб пристали на цю… Тому що правильно, коли представлена і опозиція також, це завжди європейська і міжнародна практика. І тоді нам не доведеться вислуховувати тут якісь речі, які ми б не мали вислуховувати і не витрачати час. І головним результатом цього було б… Як може дружити одна група дружби з іншою, як у середині однієї групи дружби вже проблеми? Як може вона взагалі консолідовано працювати надалі?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є конкретна пропозиція. Так?
ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути) Вибачте. Дійсно була завжди така традиція, що були співголови в групах дружби від влади і від опозиції. І це дуже конструктивно сприймають і наші європейські або американські партнери. Приїжджає будь-яка делегація, вони обов'язково зустрічаються з опозицією. Для них це завжди шокуюча історія, коли у нас відбувається в умовах монобільшості така так само монополізація дружби, дружбу не можна монополізувати. Тому ми би рекомендували, це наша пропозиція до членів комітету, поставити на голосування сьогодні таку рекомендацію групі дружби зібратися нормально, переобрати втретє голів, одного – від влади, кого там бачить монобільшість, іншого – від опозиції, і рухатися далі…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Перепрошую, це ще одна пропозиція? Тобто провести заново…
ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спільна? Тобто ви підтримуєте Григорія Михайловича і його пропозицію.
Єлизавета Олексіївна. Потім Микола Миколайович. А потім Святослав Андрійович.
ЯСЬКО Є.О. Я хотіла дуже швидко відповісти просто пану Григорію. Тому що ми насправді маємо регламентування скільки співголів може бути, ми прийняли тоді такі зміни. Групи, які складаються з 75 або менше членів, можуть мати не більше двох голів та трьох заступників співголів. А групи, які складаються з більш ніж 75 членів, можуть мате не більше трьох співголів та чотирьох заступників співголів.
Тобто це, власне, щодо того, що ви сказали, я хотіла на це відреагувати.
ХОМЕНКО О.В. Просто пан Немиря пропонував збільшити, але ж це визначення, кількість співголів, воно було на чомусь обґрунтовано, і всі ми з вами також приймали це положення. Тобто чому визначили не більше двох, на це були того часу причини, я не знаю, можливо, пані Ясько пам'ятає, чому саме визначили два співголови на таку кількість.
ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. У мене є пропозиція також. По-перше, я хочу запропонувати шановному пану голові вже припинити дебати і дискусії, прийняти всі пропозиції від членів комітету, проголосувати, мати якесь рішення.
Була пропозиція від пані Ясько – що затвердити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, це перша пропозиція.
ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. По порядку надходження. Це перша пропозиція.
Є пропозиція від пана Немирі – збільшити можливу кількість співголів і внести це до положення.
У мене пропозиція наступного характеру. Від комітету призначити нові збори і це по суті питання, яке піднімалося тут. Одні кажуть нелегітимно, інші кажуть легітимно. От я пропоную призначити нові збори групи дружби, повідомити всіх про час і місце проведення, призначити координатора від комітету, провести ці збори і обрати співголів так, щоб не було ніяких спорів, чи вони легітимні чи не легітимні.
Моя пропозиція не виключає пропозиції пана Немирі, бо, якщо ми збільшимо кількість співголів, можливо, група дружби вирішить дійти компромісу і рухатися в рамках "змея Горыныча с тремя головами". Тому я прошу ставити, вже закінчити дискусію, не гаяти час, ставити пропозиції по порядку їх надходження.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо можна, уточнення.
Юлія Володимирівна, стосовно вашої пропозиції і Григорія Михайловича. Григорій Михайлович, якщо ми зворотній принцип не ретроактивності, я маю на увазі. Тобто, якщо ми приймаємо це рішення, то воно не буде торкатися того, що сталося раніше.
ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Святослав Андрійович, ви хотіли?
Колеги, давайте тоді послухаємо Григорія Михайловича, будь ласка.
НЕМИРЯ Г.М. Будь-що можна вирішити і в будь-який спосіб, просто має бути добра воля і розуміння, щоб ми мали вирішити, не заглиблюючись, не відкладаючи і так далі. Можна відкласти, я не проти цієї пропозиції. Але є такий напівжарт, напівмудрість, коли один віддав автомобіль автомеханіку і він працював з ним місяць, а потім – ти знаєш, тормоза не зміг починити, але гудок зробив громче. Щоб у нас не було так, що тормоза не смогли починить, а звуковой сигнал громе, на всякий случай хоть что-то, чтобы было. Це не той варіант, який тут потрібний.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги! Богдан Васильович, будь ласка, як член комітету.
ЯРЕМЕНКО Б.В. Дякую.
У нас дотримуватися регламенту і слухати команду голови – це шлях до забуття. Але спасибі, що мені нарешті дали слово.
Колеги, є два питання в цій всій ситуації. Я, чесно кажучи, кілька разів сьогодні по ходу засідання змінив свою думку до того, що тут відбувається. Принаймні я зрозумів з усіх пояснень, що, насправді, те, що ми чули в залі Верховної Ради, не відповідає дійсності. З точки зору легітимності це рішення цілком можна признати. Знали всі про проведення. Хотілось би раніше знати там і так дальше… (Шум у залі)
Ну за годину. Нестор Іванович сьогодні сказав… (Загальна дискусія) А, через годину? Через годину. Все, я зрозумів.
Є питання…
ШУФРИЧ Н.І. Я уточню. Мені сказали, враховуючи нормальні відносини, що планується засідання. Але коли, не сказали.
Я підійшов до Миколи, спитав: "Ти плануєш?" Каже: "Ми зараз думаємо над цим". А через годину я взнав, що не тільки думають, а що й відбулося.
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, колеги…
ЯРЕМЕНКО Б.В. Дякую, я зрозумів. Я ситуацію зрозумів.
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте не будемо!
ЯРЕМЕНКО Б.В. Пане Миколо, дякую, я зрозумів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Богдане Васильовичу, продовжуйте, будь ласка.
ЯРЕМЕНКО Б.В. Можна я завершу? (Шум у залі)
Спасибі. Спасибі велике. Значить, давайте так. Тобто є питання процедурне і є питання професійне.
Процедурне. Я зрозумів і судячи з усього не схильний буду голосувати за затвердження рішення, яке нам пропонується. Я думаю, що дійсно треба запропонувати групі ще раз зібратися і зробити це у спосіб, який би не викликав питання ні у членів групи, ні у нас, у членів комітету щодо того, що відбулося. У нас є дуже досвідчені координатори проведення таких засідань. Якщо треба, ми всі допоможемо.
Але є друге питання, колеги. І звичайно, погано, що ми в такий спосіб підходимо до питання професійну організацію роботи таких груп, але воно є. Тому що я прочитав звіт цієї групи, там шість абзаців. Перші два розповідають про те, що вона створилась. Третій – про те, що вони зустрілися з послом Угорщини в Києві. Дальше – Прем’єр-міністр те, чому вони не працювали, оскільки був COVID. І дальше – що вони збираються зустрітися з послом Угорщини в Києві.
Посла України там не згадано жодного разу. Можливо, шкода, що не змогли одразу згадати шановної пані Любові ім'я. Але чотири чи п'ять разів згаданий посол Угорщини в Києві.
Колеги, це не неприпустима ситуація – зустрітися в МЗС з представниками МЗС, які займаються угорським напрямком, зустрітися з іншими представниками угорської меншини і так далі не складало ніяких труднощів. Судячи з усього, звіт групи є не більш ніж формальним документом для того, щоб закрити вимогу про звітування. Це неналежна робота групи.
Тому, я думаю, по суті проблеми в діяльності групи є. Є відповідно підстави говорити про зміну керівництва групи. Я не бачу ніякої потреби нам змінювати будь-які регламенти. Тому що навіть діючий регламент дає можливість обрати двох співголів. А ця можливість не виконана в групі. Я не розумію чому, які проблеми – не обрати двох співголів групи. Звичайно, я погоджуюсь, що в рамках парламентської культури, краще, щоб це не було представників однієї фракції. Але, ну, таке у нас бувало раніше випадки, що не було бажаючих з інших фракцій, обирали двох співголів з однієї фракції.
Але тим не менше, тобто є потенціал вирішити це питання полюбовно, без дискусій. Тому що, так, все правильно сказали колеги, зовнішня політика – це не партійна справа, це не справа персональних амбіцій. Це не справа місця народження чи приналежності, місця проживання в якійсь області, це питання всієї держави.
Тому давайте… Колеги, я підтримую пропозицію про те, що ми неповинні сьогодні затвердити цей результат. Я бачу всі можливості для того, щоб група запрацювала і запрацювала з того, щоб зняла конфліктне питання.
По-друге, щоб вона сформувала план своєї роботи. Тому що затверджувати… Я ще раз кажу, я не буду голосувати за будь-яких трьох, чотирьох, п'ятьох співголів, якщо не побачу або не почую якусь конкретну програму роботи. Це не так складно виписати 5-10 зустрічей на рік, які група могла би провести для того, щоб розуміти, що відбувається в українсько-угорських стосунках, хто чим займається і так далі. І хотілось би, звичайно, щоб там були не тільки посли, щоб там був і бізнес, щоб там були і якісь культурні колективи, культурні поді і так далі.
Тобто Угорщина занадто близька і важлива для нас країна для того, щоб ми нічого не робили з точки зору розвитку міжпарламентських контактів з нею.
Тому дякую за увагу, я пропоную…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є три пропозиції. У мене останнє питання перед тим, як ми будемо переходити до розгляду і голосування. Чи ще є якісь пропозиції? Тобто окрім трьох, які були вже… Достатньо?
Тоді, перша пропозиція від Єлизавети Олексіївни – затвердити. Ви наполягаєте на цьому? Добре. Тоді я ставлю на голосування затвердити в тому вигляді, в якому є протокол рішення цієї групи дружби.
Хто за цю пропозицію?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. П'ять.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – утримався?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Сім.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Ця пропозиція…
Переходимо до наступної пропозиції, те, що запропонував Григорій Михайлович. Юлія Володимирівна, якщо можна сформулювати, ви чули дуже добре. Тобто він пропонує внести зміни відповідні.
ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Григорій Михайлович запропонував внести зміни до положення і дозволити мати трьох співголів групи.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так воно вже є.
(Загальна дискусія)
Юлія Володимирівна, будь ласка.
ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Шановні, я вас прошу, це базар вже просто. Він пропонував, щоб у такому навіть складі було дозволено мати трьох співголів. Оце його була пропозиція.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я можу ставити на голосування? Давайте, хто за те…
(Загальна дискусія)
Є пропозиція, я повинен поставити на голосування. Я просто ставлю на голосування. Якщо дійсно це не порушує Регламент, а воно… Давайте хто за те, щоб підтримати цю пропозицію, внести…
ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Зміни до положення про ці групи.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Про ці групи. Так, давайте.
Хто за цю пропозицію, будь ласка?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Шість.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – утримався?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Чотири.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І хто – проти?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Два.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто рішення прийнято. Ні? (Загальна дискусія)
Ми можемо голосувати… (Загальна дискусія)
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Пропозиція не прийнята. Не прийнята. Пропозиція не прийнята. (Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. І третя пропозиція, яку сформулювала Ірина Володимирівна, – провести заново так всю процедуру…
ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Ні, це пропозиція у нас спільна вже з паном Богданом і з Іриною: призначити проведення нових зборів групи дружби і обрати відповідно до всіх правил, процедур, з урахуванням, щоб всіх запросили, призначили час, всі про це знали, був представник від комітету і затвердив цей протокол. Отака пропозиція.
_______________. (Не чути)
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Чому це виняток? Це згідно із положенням.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю це на голосування.
(Загальна дискусія)
Давайте, я ставлю на голосування цю пропозицію.
Хто за те, щоб підтримати цю пропозицію, будь ласка?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Десять.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення прийнято. Дуже вам дякую, колеги. А координатором я пропоную Ірину Володимирівну. (Загальна дискусія) Чому ні?
ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді, колеги, кого можна запропонувати? Святослав Андрійович, ви візьмете на себе цей тягар?
Давайте консенсусом. Якщо ніхто не проти, тоді…
ЮРАШ С.А. У мене теж зустрічі із послом Угорщини були і спілкування з усіма сторонами цієї дискусії. Так що радо буду модератором цієї дискусії зараз.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Консенсусом ми призначаємо вас координатором.
_______________. Колеги, але дивіться, ми зараз із-за однієї ситуації, ми зараз внесли вже зміни в положення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні.
_______________. Ну внесли тільки до трьох голів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, не внесли.
Дякую колеги.
Тоді у нас залишається ще два важливих питання. Так, можна іти, колеги. Дуже вам дякую. Я бажаю вам такої щільної співпраці.
Ще два важливих питання, причому такої ваги всесвіту. Одне питання. (Загальна дискусія) Я розумію.
Дуже дякуємо. І я вам теж, колеги, дякую за конструктив. Нам вдалося вирішите це важке питання спільними зусиллями.
У нас залишається "Різне". Але в "Різному" два цікавих питання.
Ну, Григорія Михайловича, на жаль, немає. Він попросив, щоб я трошки відзвітувався стосовно своєї поїздки. Я можу дуже коротенько сказати, хвилин на 40. (Загальна дискусія)
Справа в тому, що я тоді обмежуся тільки однією тезою. Тому що я задавав питання, про яке буде йтися в якості наступного питання. Йдеться про цей особливий статус для України. Я чесно кажучи, не пам'ятаю, як воно звучить точно.
ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Поза НАТО. Я тому і хотів би просто поінформувати вас. Тому що я задавав питання одному з конгресменів. Чесно кажучи, Браяну Фіцпатріку я задавав це питання. І я зрозумів…
ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я задавав питання це одному з конгресменів. Тому що у мене воно теж виникало. Яким шляхом іти: або наполягати на ПДЧ і вступі до НАТО, або вибрати цей варіант особливого статусу поза НАТО? Тобто я йому задав це запитання. І я зрозумів, у мене було таке відчуття, що він недуже зрозумів, про що йдеться.
Тобто я зрозумів одну річ, що ставлячи таке питання, ми схильні дезорієнтувати наших партнерів, тому що вони хочуть чітко знати, що ми самі хочемо від них. Або ми наполягаємо на тому, те, що у нас передбачено в Конституції, і ми йдемо до НАТО, починаючи з отримання ПДЧ, або ми обираємо інший шлях, тобто це дві різні речі і ми їх просто заплутуємо. Тобто ми повинні самі визначитися. Я хотів сказати тільки це, як досвід зі своєї поїздки, більше там я не буду вдаватися в деталі.
Зараз ми можемо перейти до розгляду питання, яке запропонувала Ірина Володимирівна.
Будь ласка, Ірина Володимирівна.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякуємо, шановні колеги, ми спробуємо дуже швидко.
Автор цієї постанови Олексій Гончаренко, він не знав, що ми будемо його сьогодні розглядати, тому попросив нас, як його колег по фракції, представити. Зібрано 153, мені здається, підписи про позачергове засідання, вони передані Голові Верховної Ради і, згідно Регламенту, він протягом 3 днів має призначити це позачергове засідання. Мова йде про наступне, що Олексій пропонує звернутися до Сполучених Штатів, враховуючи, що до 2022 року ми точно не матимемо ПДЧ, як нам сигналізували.
Яка стратегія наша політична і бачення. Що дійсно ми можемо рухатися до НАТО тільки через ПДЧ і, власне, маємо боротися за отримання ПДЧ, це має об'єднати парламент. В той же час сьогодні, коли ПДЧ отримується консенсусом всіх членів НАТО, власне, а Сполучені Штати можуть надати нам такий статус основного союзника Сполучених Штатів поза НАТО, що надасть нам так само сильнішу таку і технічну допомогу, і безпекову допомогу, і координацію наших зусиль у безпековому, в кіберпросторі, у боротьбі з кібертероризмом і дозволить використовувати низку програм, які в рамках цієї такої програми статусу союзника застосовуються. Зокрема, це спільні навчання там більше і навчання для наших військових і таке інше. І, власне, ми пропонуємо цю нашу, Олексія, заяву підтримати парламентом. Тим більше, нам здається, що вона є такою достатньо актуальною у контексті таких активних зараз заяв Зеленського щодо того, що він чекає від НАТО більш такої активної підтримки України, і від Сполучених Штатів. І, можливо, враховуючи, що Конгрес і Сенат завжди є більш такими до України лояльними… Ну не можна тут сказати лояльними, ну у нас завжди був дуже тісний в останні роки діалог з Конгресом і Сенатом, і ми там бачили таку щиру двопартійну підтримку Верховної Ради і України. Власне, можливо нам варто і зараз залучити цю підтримку для того, щоби отримати такий статус.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, перед тим, як я надам слово колегам, прошу звернути увагу, тут є сам текст, але є ще думка, позиція МЗС. Теж варто враховувати.
Богдан Васильович. Потім Святослав Андрійович. Будь ласка.
ЯРЕМЕНКО Б.В. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Святослав Андрійович, будь ласка.
ЮРАШ С.А. Дякую.
Я почну загально. Я – за все.
Далі я хотів подякувати, справді, пану Гончаренку, і пояснити, чому я, як секретар групи дружби з США, і пан Арахамія як голова групи дружби з США, приєдналися до цього листа і підтримують його. Тому що від наших партнерів американських ми часто чуємо готовність до усього і уся, готовність до різних кроків в підтримку українських амбіцій, нашої безпеки, нашої цілісності, незалежності. Це є можливість це конкретизувати і створити конкретний шлях для того, щоби нас поставити в ряд країн, передових країн світу, з якими Америка має нероз'єднані взаємини, і яким цей статус подарував безпеку. Насправді ту безпеку, яку ми шукаємо.
Я не думаю, що це нам завершить нашу дискусію міжнародну про нашу ситуацію безпекову, але, безсумнівно, це добавить нам аргументів. Якщо ми говоримо про те, що треба це зробити – звичайно. Тому що ми зачекалися в принципі на конкретизацію цих всіх обіцянок і знаючи, що всі ці країни, які мають статус, в них був дуже різний шлях до цього статусу (хтось мав хаотичний, хтось – парламентський, хтось – публічний, хтось – через події), нам треба пробувати також усе. Тому що у нашій екзистенціальній битві з Росією потребуємо елементів, інструментів, які нас приведуть до безпеки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Андрій Андрійович, будь ласка.
ШАРАСЬКІН А.А. Дуже дякую.
Ми з групою колег якраз у фракції є підписантами. І у квітні місяці, коли збирали ми підписи, тут як би позиція була абсолютно однозначна.
Я би хотів зараз в пропозиції, тому що сьогодні ми проговорювали якраз з колегами з Комітету нацбезпеки, оборони і розвідки по цьому питанню. Є окрема угода, яка зараз готується з Сполученими Штатами, це зовсім інший формат і він безпековий. Я правда не знаю наскільки це… По оборонному договору, так, просто наскільки цей формат відкритий чи закритий, я не уточнив.
І ми би продовжили консультації, тому що тут є два документи по співпраці: один MNNA і один зовсім інший – це оборонний договір, який передбачає перебування на ротаційному принципі якраз Збройних сил Сполучених Штатів Америки і в нашій акваторії і на нашій території. Це зовсім інший вектор, який якраз стосується безпекової історії. Тому станом на сьогодні у нас була дискусія по тому, чи не варто утриматись станом на зараз в такій заяві і ще проговорити ці запитання, можливо, навіть спільно з Комітетом нацбезпеки, оборони і розвідки. Формат режиму відкритий чи закритий, – це уже по статусу документу, який розглядається. Але є така пропозиція, аби відтермінувати це станом на сьогодні.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Єлизавета Олексіївна, будь ласка.
ЯСЬКО Є.О. Так, я також хочу висловитись, тому що я також підтримувала цей проект. Я розумію аргументи колег, які не підтримують або мають певні зауваження.
Тут питання яке? У нас дійсно досить мало інформації, що зараз відбувається в цьому напрямку, в якому форматі. І я дуже вдячна колезі, пану Шараськіну, який тільки що сказав про те, що відбувається в Комітеті нацбезпеки. Тому у мене насправді була пропозиція, може, дійсно, ми провели б якесь засідання з Комітетом з нацбезпеки і не тільки от по таким питанням, щоб у нас не виникало ситуацій, де, я думаю, в принципі, ми всі переживаємо за це, ми всі хочемо, щоб ми рухалися в той напрямок. Питання лише – як правильно дипломатичною мовою і політичною, які інструменти використовувати, щоб ми не потрапили в якісь не дуже приємні ситуації. То дійсно, якщо у нас є можливість там в найближчий час організувати таке, у будь-якому разі це було б дуже корисно. Тому такий мій коментар.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ірина Володимирівна.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Очевидно, що Олексій би як автор свою пропозицію більш інтелектуально навіть представив. Але я якраз теж задавала йому питання, що наскільки це може суперечити нашому ключовому посилу, що ми рухаємося до НАТО через ПДЧ.
Але я повністю погоджуюся з логікою Олексія, що, насправді, Україна поки що демонструє тільки заклики, що ми просимо надати нам ПДЧ, ми просимо більш активно там долучити нас до НАТО, ми не пропонуємо нічого, нічого не пропонуємо нашим зовнішнім партнерам.
Є зараз таке запрошення пана Зеленського до Сполучених Штатів. Він їде туди у липні. І, власне, ми розглядаємо, що це одна з тих ініціатив, з якою можна звертатися до наших колег, коли він там буде, що ось і український парламент так само закликає активізувати не лише співпрацю, а надати нам статус основного союзника Сполучених Штатів поза НАТО, поки ми рухаємося до ПДЧ, і через цей механізм, як правильно зазначив пан Богдан, уже наповнювати все це змістом через посилення наших спільних програм навчання, безпекових, боротьби спільної з кіберзлочинністю і інше, що є в подібних програмах інших 18 країн.
ЯРЕМЕНКО Б.В. (Не чути)
ГЕРАЩЕНКО Б.В. Абсолютно. Дивіться, пане Богдане, я ж з цим з вами не просто не сперечалася, я ще раз хочу сказати, що ми не обговорюємо зараз Сполучені Штати, Ми обговорюємо Україну. Логіка була Олексія, нашого колеги, ми її тут підтримуємо, що Україна має зайняти більш активну позицію. Ми маємо не просто констатувати, що ви там нам не дали ПДЧ і так далі…
ЯРЕМЕНКО Б.В. (Не чути)
ГЕРАЩЕНКО І.В. А якраз Олексій вважає, ми тут повністю згодні, що ми їдемо туди з конкретними пропозиціями. Далі, якщо ми приймаємо цю постанову, вже уряд наповнює нашими пропозиціями, змістом відносно того, чого ми чекаємо від цієї програми. На нашу думку, це в першу чергу це збільшення, звичайно, допомоги військової, звичайно, це збільшення навчань, звичайно, це збільшення інструкторів, звичайно, це збільшення наших програм там і кібербезпеці і таке інше.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Богдан Васильович.
ЯРЕМЕНКО Б.В. Колеги, давайте говорити концептуально. Не програми нас цікавлять, у нас є засадниче невирішене питання гарантій безпеки. І нам здавалося все життя, що найлегше, найлогічніше отримати їх через членство в НАТО, що в принципі так і є. Але поки що ми не можемо отримати членство в НАТО, тому ми шукаємо альтернативні способи, яким чином можна було би отримати це або приблизно щось, що схоже на гарантії безпеки без членства в НАТО. І правильно, тобто такими способами щодо Сполучених Штатів Америки… Ну, членство в ЄС може бути, до речі, такою гарантією непрямою. Але і в Сполучених Штатах Америки є можливість отримання цього статусу основного партнера поза НАТО або, правильно, укладання оборонного договору.
Тому нам на сьогодні треба більше зосередитися на практичній стороні дипломатії, на розмовах з американцями, що і в якій формі ми можемо отримати, а не закликами одного законодавчого органу до іншого. Тому що в даному випадку ми зіштовхнемося з дуже чіткою єдиною позицією і виконавчої і законодавчої гілки влади США про те, що Україні можна, що вони готові нам надати, що неготові.
Тому рано сьогодні для таких закликів. Ми дійсно не визначилися. І це треба визначатись у переговорах, а не шляхом заяв, що би ми хотіли у них попросити. А просити нам треба, я ще раз кажу, зовсім не програми допомоги військової, навіть нерозміщення їхніх контингентів, це механізми вирішення питання гарантій безпеки, а нам треба гарантії і безпеки. От що нам потрібно.
Тому ця заява не наближає нас до реалізації цього надзавдання української дипломатії і взагалі української державності – отримання гарантій безпеки, а створює просто рух, який необов'язково взагалі до чого-небудь позитивного приведе. От у чому проблема.
Тому правильно, що ми говоримо про це. Правильно підібрана тема, одна з тих, на які можна говорити. Але не заявами Верховної Ради на сьогодні. От поки ми з американцями не визначилися, і от розмова шановного Голови з сенатором якраз це підтверджує. Тобто ми поки що в двосторонніх відносинах не вийшли на розуміння того, що американці, в контексті їхньої позиції неготовності прийняти нас в НАТО чи забезпечити цей прийом… Зрештою не від них єдиних це залежить, ми ж розуміємо, там є країни, і Сполучені Штати Америки не будуть останньою країною, яка погодиться на наше членство в НАТО, це ж теж зрозуміло, ще й допоможе багатьох переконати. Але тим не менше, у нас дійсно є аргументи, які тут дуже слабо згадані, до речі, в цій заяві, їх би треба було б дуже розширити, говорити про те, що для стратегічної безпеки в світі, для безпеки Сполучених Штатів Америки Україна зробила значно більше, ніж Сполучені Штати Америки зробили для України. Це я не посоромлюся повторити на будь-якому ефірі, у будь-якій ситуації, з моєї точки зору, це така трагічна правда про наші відносини. Нам американці дуже багато допомагають, але воно нам не завжди допомагає у питаннях тих, які для нас найважливіші – це безпека, безпека і оборона.
Тому, колеги, тут треба… Я дуже радий тональності обговорення цього питання у нас сьогодні на комітеті. Воно абсолютно не партійне. І прекрасно, що представники різних партій підтримали звернення Олексія.
Я ще раз кажу, я б і сам його підтвердив, підписав, якби не заява Верховної Ради. Це передчасний крок. Американці не готові сприйняти цю заяву. Вони не знають, що ми хочемо. Вони не знають, не переговорили між собою, що вони готові дати. Тому це час для дипломатії – для МЗС, для Президента, для інших.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Я працюю зараз з Олексієм Гончаренком, тому я сподіваюся, що ви погодитеся з тим, що наша проактивна позиція, яка саме через Конгрес і Сенат, через заяви Верховної Ради блокувала дуже довго "Північний потік-2", допомагали тоді нашій виконавчій владі, "Нафтогазу", уряду цей проект блокувати. І насправді, якби не Конгрес і Сенат, можливо, і Сполучені Штати менше тримали би цю оборону.
Тому, коли ми говоримо, що Сполучені Штати до чогось не готові, я би завжди стояла з позиції України. От що мене тривожить зараз в нинішній владі? От знову не політично, і камер тут зараз немає. Вона тільки нарікає, у нас немає пропозицій. Коли сьогодні тут, наприклад, представляли ось цю спільну ініціативу з Ердоганом, маленький нехай, але дуже важливий такий момент по реінтеграції по будівництву житла, це круто. От нам треба такими проектами наповнювати наші пропозиції для наших західних партнерів. І якраз ми розглядаємо цю заяву Олексія, що Верховна Рада ще раз апелює до Конгресу, що, друзі, ПДЧ нам не дали, у нас дивна дуже ситуація відбувається з "Північним потоком", у нас дійсно гарантій нашої безпеки немає, Будапештський цей меморандум абсолютно не працює, війська російські зберігаються на кордоні з Україною. Ми просимо надати нам такий статус і він буде мати наступне наповнення, і формувати це наповнення. Паралельно ми заявляємо, що наша мета – це отримання ПДЧ і рухаємося до цього. Я тут ставлю крапку, щоб ми вже не обговорювали, але така наша воля.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Соломія Анатоліївна, будь ласка.
БОБРОВСЬКА С.А. Я по-моєму теж співавтор цієї заяви, але сьогодні теж мала розмову з представниками Комітету безпеки і оборони, і насправді це дуже слушна пропозиція, не торпедувати вже, щоб назавтра, умовно, чи на післязавтра виносили цю заяву, а зібратися двома комітетами, запросити уряд і випрацювати ще нам справді потрібно, чи ми хочемо наповнюватися. Тому що колеги з Комітету нацбезпеки, вони схиляються до оборонного договору, ми схиляємося там, наприклад, до цього або у нас взагалі дискусія насправді. Тому що ми до кінця не розуміємо, насправді, чим ми будемо наповнювати одне і інше, тут треба слухати уряд і що нам до кінця потрібно. Для того, щоб йти говорити з американцями, треба розуміти, що насправді в першу чергу ми хочемо і готові.
Тому я б тут зробила спільний комітет і обговорила б, як надалі спільно рухатися, щоб не пороти гарячки і не виглядати потім... Перенесли це на спільний.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Краще відкликати, якщо він вже почав цей процес.
Я дозволю, якщо можна, колеги. Я хотів би висловити свою точку зору, тому що я за те, щоб у нас була тут, як сказано дуже слушно, мені здається, послідовність зовнішньополітичного курсу. Я – за те, щоб все-таки гілки влади, вони говорили в унісон, особливо, якщо йдеться про єдину позицію там на міжнародній арені і йдеться про єдину міжнародну правову позицію. І тут, мені здається, може виникнути досить незручна ситуація. Відбувся саміт НАТО. Нам сказали, що підтверджено рішення Бухарестського саміту, що ПДЧ ви отримаєте, і ми тут починаємо просити щось інше. Тобто мені здається, що воно не дуже гарно буде виглядати.
Чесно кажучи, я вважаю, що це питання не треба було виносити на комітет сьогодні. Треба було більше поспілкуватися, обговорити, можливо, провести або слухання або зустріч. Тобто треба було… Але запропонували колеги, я не міг не включити в порядок денний. Хоча я б тут обережніше до цього…
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми можемо провести спільне засідання з Комітетом оборони. Можемо в закритому режимі.
ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, Ірино Володимирівно, ви знімаєте це, так?
(Загальна дискусія)
Так, будь ласка.
ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. В закритому чи відкритому режимі? Закритому краще, так? Добре.
Тоді я навіть не ставлю на голосування це, ми консенсусом приймаємо таке рішення. Так? Добре.
Тоді, колеги, ми вичерпали порядок денний з вами. Дуже вам дякую. І дуже конструктивно попрацювали. (Шум у залі)
Добре. Ну я вже сказав, там, чесно кажучи, я не вважаю, що було щось особливе. Тобто там була низка, я вважаю, важливих і цікавих зустрічей з точки зору створення і нарощування контактів з нашими друзями. Ми малим можливість поспілкуватися, є Український конгресовий комітет, з його керівником, керівником бюро у Вашингтоні, пан Михайло Савків. Дуже була цікава розмова. Я, наприклад, порушив питання необхідності, щоб Сполучені Штати мали певну стратегію щодо України і стратегію щодо деокупації територій України. Наразі такої стратегії немає, але це, може, і добре, тому що ми можемо вплинути, ініціювати і вплинути на формування змісту такої стратегії.
Потім головним питання, яке.. Звісно, це була, може, навіть і головна мета цього візиту, їх було дві, така подвійна… По-перше, це "Північний потік-2". Тобто я зрозумів так, що незважаючи на те, що ми в основному повторювати ті самі аргументи, ті самі тези, але це важливо було з точки зору… Їх треба повторювати перед нашими партнерами, щоб вони постійно відчували, що нас це дуже турбує і що ми намагаємося це питання вирішити.
Тобто вони, я вважаю, дуже прислухалися до нас і взагалі атмосфера була позитивна. Далі ми теж обговорювали питання "Кримської платформи".
Тобто ми можемо чекати на досить поважну і репрезентативну делегацію з боку Сполучених Штатів. Це питання обговорювалось, окрім "Північного потоку".
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. І ще… На рівні конгресу, так. На рівні конгресу. Справа в тому…
ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітет, так.
ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Це були... Ми зустрілись зі співголовами кокусу, Марсі Каптур. Чесно кажучи, по-людськи, вона вразила мене, дуже тепла людина, яка дуже переймається нашими проблемами, і це дійсно справжній друг України. І, до речі, вже давно існує ідея створити відповідну винагороду. Є медаль Конгресу США, а чому б не створити медаль Верховної Ради. І можна було б вручати цю нагороду…
ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут йдеться про майбутнє для того, щоб була така нагорода Верховної Ради і це можна зробити її дуже престижною, і нагороджувати справжніх наших друзів за кордоном.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. І дуже добре ми поспілкувалися з іншими конгресменами – Квіглі, Браян Фіцпатрік мені запам'ятався, тому що він ірландського походження і він є співголовою групи дружби, і ще декілька сенаторів. І ми ще спілкувалися з нашим посольством, новим послом, зрозуміло, і з послинею новою, і з Джорджем Кентом.
Ні, я читав, що треба "пані посол" все-таки казати, пані посол. Але я зустрічав послиня, я не знаю як… Я вам чесно скажу, я використовую пані посол.
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. І ще дві установи Atlantic council i Jamestown, тобто ми поспілкувалися також в рамках. Ми піднімали питання захисту прав політв'язнів кримських татар, захисту їхніх прав на території Росії.
ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чесно кажучи, в основному цим питанням займався Рустем Умєров, тобто у нього всі цифри.
ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я вважаю, що ця інформація має бути все-таки конфіденційною.
ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, навпаки, ми робимо все можливе і неможливе. А, про американців? Вони теж намагаються нам допомогти.
Тобто і головне, головний висновок, який я зробив особисто для себе, що дуже важливо нам підтримувати відносини і атмосферу довіри, взаємної довіри між нами і нашими стратегічними партнерами. І це наразі найважливіше питання і це залежить…
Воля, з їхнього боку, допомагати нам, серйозно допомагати, є, але разом з тим вони кажуть: допоможіть нам допомагати вам. Тобто ми повинні самі чітко сформулювати, що ми хочемо від них, і… Ну це питання… І намагатися максимально бути чесними з ними. Це теж дуже важливо для підтримання взаємної довіри. Ось це основний висновок, який я зробив для себе.
Дуже вам дякую, колеги. Можна завершити тоді наше засідання. Дякую.