Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

спільного засідання комітетів з питань інтеграції України до ЄС і

з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва 

31 травня 2021 року

 

Веде засідання голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

 

ГОЛОВУЮЧА. Шановні колеги, ми будемо починати.

Я хотіла би зорієнтуватися стосовно кворумів двох комітетів. У Комітеті з питань інтеграції України до Європейського Союзу ми маємо практично стовідсоткове відвідування, тобто кворум у нас є. Питання щодо кворуму у Комітеті з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва. Пане Олександре, як у вас справи з кворумом? А, є у вас теж, кворум уже теж є. Прекрасно, ми можемо розпочинати.

Шановні пані і панове, ми вас вітаємо на спільному засіданні комітетів Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу і з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. За рішенням обох комітетів ми хотіли зібратися на це спільне засідання для того, щоб обговорити три важливі питання.

З точки зору нашого просування ми чуємо багато заяв і щодо планів, і щодо амбіцій поглиблення нашої взаємодії з Європейським Союзом і з НАТО, тому, зокрема, ми хотіли би розглянути питання і щодо поточного стану відносин України з Європейським Союзом, щодо підготовки до саміту Україна-ЄС і порядку денного для цього саміту. І знову ж таки, очевидно, ми хотіли би зрозуміти, як у вашій роботі урядовій може допомогти парламент, як максимально ми можемо залучити членів різних парламентських делегацій, двосторонніх груп дружби. Тому ми сьогодні запросили також і колег-керівників парламентських делегацій до парламентських ключових асамблей і ми дякуємо за те, що вони долучилися.

Інше питання – це поглиблення стратегічного партнерства з Північноатлантичним альянсом. Власне кажучи, ми зовсім скоро очікуємо саміт альянсу 14 червня. Звичайно, хотілося б зрозуміти, де ми знаходимося зараз і що можемо ще зробити для того, щоб максимально Україна там прозвучала, хоча вона там, на жаль, не буде присутня.

І третє питання, яке сьогодні пропонується розглянути в закритому режимі, і тут ми з вами маємо проголосувати, колеги, це питання щодо ситуації в Республіці Білорусь.

Також у нас були прохання, що окремі частини нашої взаємодії з Північноатлантичним альянсом, теж це питання частково розглянути в закритому режимі.

Я хотіла би запропонувати наступний тоді план роботи. З огляду на те, що міністр закордонних справ буде змушений дуже швидко залишити наше засідання, він пояснить, в зв'язку з якими обставинами, я пропонувала би, перше, розглянути питання, вірніше, дати йому можливість висловитися із питання європейської і євроатлантичної інтеграції, а потім піти вже за переліком: європейська інтеграція, євроатлантична інтеграція і так далі. Я сподіваюся, що пані віце-прем'єрка зрозуміє такий підхід для того, щоб ми могли всіх вислухати.

Якщо є готовність до такого плану дій і теж готовність проголосувати за частину питання по НАТО і третє питання порядку денного в закритому режимі, прошу, колеги, голосувати, а секретаріат я прошу підрахувати голоси.

Хто – за, прошу голосувати. Хто – проти? Хто – утримався? Рішення в обидвох комітетах ухвалені одностайно.  Дякую, колеги.

І ще перед тим, як ми розпочнемо, уже дамо слово міністрові закордонних справ, я хотіла би від усіх нас привітати нашу колегиню пані Марію Іонову, в неї сьогодні день народження. Побажати їй наснаги, сил, енергії і можливості реалізовувати захист українських інтересів на всіх майданчиках, на яких вона присутня. Я думаю, що їй це вдається якісно. (Оплески) 

Тому переходимо до розгляду першого пункту порядку денного – щодо стану відносин України з Європейським Союзом, підготовки до саміту Україна-ЄС. І будемо просити пана міністр зачепити в його презентації і питання НАТО, і, можливо, я буду вдячна, якщо ви відповісте на кілька питань перед тим, як ви залишите цю нашу зустріч.

Будь ласка, пане Дмитро Кулеба.

 

КУЛЕБА Д.І. Дякую, Іванно Орестівно.

Насамперед я хочу вибачитися перед всіма народними депутатами за те, що не зможу взяти повноцінну участь у вашому спільному засіданні, у Президента запланована на 14:30 дуже важлива нарада з міжнародного питання, дуже чутливого і важливого для нашої держави, тому я маю бути на цьому заході. Але я хочу запевнити, що готовий найближчим часом взяти участь повноцінно і в засіданні Комітету з європейської інтеграції, і в міжнародному комітеті, Комітеті з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Верховної Ради для того, щоб мати можливість повністю відповісти на всі запитання, які цікавлять народних обранців.

Що стосується європейської інтеграції, то, безумовно, у Ольги Віталіївни є найбільш, скажемо так, свіжі і враження, і результати від її візиту. Я хотів би зосередитися на питанні, яке зараз мене як міністра цікавить найбільше. Тому що це питання безпосередньо компетенції Міністерства закордонних справ – це майбутнє політики сусідства. Ви, напевно, чули, що нещодавно Київ відвідали міністри закордонних справ Молдови та Грузії, спільно з якими саме тут, в столиці України, ми створили "Асоційоване тріо" для насамперед координації дій на треку європейської інтеграції і зокрема в політиці сусідства, у "Східному партнерстві".

Справа в тому, що на тлі подій у Білорусії, на тлі нещодавнього збройного конфлікту між Вірменією та Азербайджаном все важче стає уявити, яким чином "Східне партнерство" може функціонувати у нинішньому форматі. І на думку України, ми повинні зосередитися на вирішенні своїх національних завдань європейської інтеграції, повинні чітко координуватися з тими країнами, які поділяють ціль Угоди про асоціацію з ЄС і поділяють цілі європейської інтеграції. І у нинішньому вигляді "Східне партнерство", скажемо так, не є форматом, який дозволяє ефективно задовольняти ці національні інтереси української держави.

Відповідно ми будемо говорити з Європейським Союзом про майбутнє "Східного партнерства". Але насамперед ми хотіли б провести… Ми не вступимо в цей діалог до того, поки не синхронізуємо своє бачення з парламентарями, з вами. Тому на найближчому засіданні, в якому я буду брати участь, я буду радий провести предметну розмову на цю тему.

Ми маємо з європейської інтеграції отримувати максимальні стратегічні вигоди для України. І цей процес має бути структурований таким чином, щоб не відволікати Європейський Союз від, власне, досягнення стратегічної мети України – членства в ЄС.

Що стосується НАТО, євроатлантичної інтеграції, то наближається саміт, я не приховую вже публічно свої думки і враження з цього приводу. Я розумію, що серед депутатів може бути різноголосся з приводу причин того чи іншого рішення Північноатлантичного альянсу щодо України, але наявний у мене обсяг інформації дозволяє мені робити висновок про те, що наразі, на жаль, Альянс не готовий до тих кроків стосовно нашої держави, які, на думку України і наших багатьох партнерів, у тому числі союзників, є надзвичайно своєчасними. Мене щиро турбує той факт, що за 13 років з моменту ухвалення в Бухаресті рішення про майбутнє членство України та Грузії в НАТО і надання Україні ПДЧ не було з боку Альянсу зроблено жодного кроку до реалізації цього рішення.

Однак найлегше, що можна зробити, це, звісно, посваритися. Ми сваритися ні з ким не хочемо і на емоціях будувати діалог не будемо. Ми будемо говорити з партнерами. Але ми хочемо не лише кроків, ми розуміємо, коли від нас хочуть кроків у бік НАТО, але ми також хочемо кроки НАТО у бік України в частині саме реалізації рішення Бухарестського саміту.

В усьому іншому, я думаю, і Ольга Віталіївна, і Ігор Іванович Жовква вони володіють повним обсягом інформації і зможуть поділитися нею та відповісти на запитання народних депутатів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пане Дмитре, є у вас кілька хвилин для того, щоб все-таки дати можливість народним депутатам саме вам задати питання?

Будь ласка, пане Немиря.

 

НЕМИРЯ Г.М. Дякую, шановні колеги.

Я хочу поздоровити обидва комітети з вчасною ініціативою, спільною ініціативою для проведення такого засідання не лише з точки зору часу запланованих самітів, а і з точки зору того, щоб парламент мав постійний діалог з членами уряду, з представниками Офісу Президента, щоб уникати якихось непорозумінь, розчарувань і краще розуміти, які є пріоритети в зовнішній політиці, зокрема на стратегічних напрямках, якими є і європейська, і євроатлантична інтеграції.

Єдине, на майбутнє моє побажання, ті, хто займається протоколом, уникати ситуації, коли члени Кабінету Міністрів сідають спинати один до одного, тому що на місці журналістів з цього можна роздути багато таких чуток, особливо коли цивільне крило сидить спиною до нецивільного крила, так би мовити, майже. Але це таке побажання на майбутнє, протокольна справа, яку деякі, можливо, напрасно перебільшують.

Питання до міністра в мене одне з огляду на брак часу, цінуємо намір міністра закордонних справ мати окрему і більш глибоку дискусію. І я ціную вашу відвертість, коли ви на брифінгу 26 травня сказали, що ви не розумієте, як можна не запросити Україну на саміт НАТО і як можна не знайти формат участі України в цьогорічному саміті. Це відвертість, але це як хліб, який недопечений. Нерозуміння, я не розумію чого. А можливо, тоді ви би висловили думку чого, які ваші припущення, чого Україну цього разу не запросили на саміт НАТО, хоча стала практика останніх часів була, що знаходилась можливість запросити.

І питання, яке, можливо, не до Ігоря  Жовкви, але, можливо, також до вас. Якщо ви не розумієте, чого Україну не запросили на саміт НАТО, чи розуміє Президент?

Дякую.

 

КУЛЕБА Д.І.  Дякую.

Усталена практика...

 

ГОЛОВУЮЧА. Я дозволю собі просто ще додати і розширити трохи це запитання. А що саме робила Україна і на якому рівні проводила консультації для того, щоб отримати це запрошення, які формати пропонувалися, які консультації, власне, проводилися? І якщо ці сигнали про те, що України там не буде, були отримані раніше, то чому не сигналізували    і чому нас не було запрошено як народних депутатів до роботи на цьому напрямку?

 

КУЛЕБА Д.І.  Дякую.

Усталеного принципу запрошення України на саміт НАТО немає. Зокрема, в 2017 році відбувся закритий саміт НАТО, на який не були запрошені партнери. Наголошу, що тоді не були запрошені жодні партнери НАТО, цього разу теж жодні партнери не запрошені. Офіційне пояснення НАТО полягає в тому, що це закритий саміт і він не передбачає участі будь-яких партнерів. Неофіційно, я вважаю, що для України не знайдений жодний формат залучення через небажання саме на цьому етапі надсилати сигнали, які будуть відповідним чином розтлумачені в Москві.

Що стосується залучення народних депутатів. Я завжди виступаю за те, щоб ми на зовнішньому фронті діяли єдиною силою, незалежно від належності до уряду чи тієї, чи іншої фракції. Я вважаю, що кожен, коли бачить можливість щось зробити корисне для української держави, то може, власне, долучитися до спільних зусиль.

Президент України повністю поінформований в деталях про ситуацію, і саме на його доручення, дане задовго до цього засідання, ми на всіх рівнях від Президента і членів уряду, і наших дипломатичних місій за кордоном ми працювали над форматом участі України в саміті. Пропонувалися найрізноманітніші варіанти, і навіть в тих публічних коментарях, які я давав, я наголошував, що ми готові до будь-якого прийнятного для обох сторін формату. Ми не вимагали нічого космічного.

Ми вважаємо, що залучення України до саміту НАТО було б зараз надзвичайно доречним як з огляду на нещодавню різку ескалацію конфлікту з боку Російської Федерації, так і з огляду на ті системні виклики і загрози безпеці, які створює Росія в Чорноморському регіоні, в якому присутні декілька держав-членів НАТО. На жаль, поки що жодної відповіді, позитивної відповіді від Альянсу немає, але ми до останнього моменту все одно наполегливо будемо працювати над досягненням цієї мети.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, Дмитре Івановичу.

Ще є двоє народних депутатів, хто хотів би задати питання. Троє… четверо.

 

КУЛЕБА Д.І. Якщо можна, я дуже поважаю...

 

ГОЛОВУЮЧА. Давайте може ми всіх разом зберемо.

 

КУЛЕБА Д.І. А можна я... Ну, це я вже запізнюся сильно. Я обіцяю, що… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Тільки дві речі: чому два роки немає посла і чому вже немає півроку військового нашого представника в НАТО? Ну, це може питання по військовому представнику це до пана міністра Тарана.

 

КУЛЕБА Д.І. Посол, кандидат на посаду посла України в НАТО проходить зараз безпекову сертифікацію в Альянсі, м'яч на полі Альянсу. Щойно такий сертифікат буде отриманий, ми призначимо посла. Я є міністром закордонних справ з березня минулого року. І призначення посла в НАТО було однією з моїх першочергових задач. Там були різні історії. Я думаю, що вони відомі. Я готовий у закритому режимі їх обговорити з персоналіями, з процесами правовими, які гальмували це. Але запевняю, що жодної затримки з боку МЗС або з боку Офісу Президента в призначенні керівника Місії України при НАТО не було, немає і не буде.

Дякую. …(Не чути) Можна я...

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякуємо, пане Дмитре.

 

КУЛЕБА Д.І. Дякую. Дуже вибачаюся.

 

ГОЛОВУЮЧА. Колеги, ми відпустимо пана Дмитра. Я думаю, що він дотримається свого слова і ми найближчим часом і на одному із засідань, і другого комітету побачимо і матимемо з ним можливість поспілкуватися предметніше.

Колеги, переходимо, повертаємося до цього нашого першого пункту питання порядку денного.

До слова запрошується віце-Прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції в Україні пані Олю Стефанішину. Зокрема, хотіла би попросити, пані Олю, так, як зазначено у порядку денному, щоб може ви відштовхнулися від результатів вашого візиту до інституцій ЄС і НАТО на минулому… 17-21 травня. І я би просила, оскільки є у нас колеги, які обмежені в часі, в тому числі які прийшли доповідати і відповідати на наші запитання, то, можливо, там до 7 хвилин по цьому питанню, пані Олю, щоб ви вклалися, а потім будемо задавати питання.

 

СТЕФАНІШИНА О.В. Дякую, шановні голови комітетів, заступники, члени комітетів. Дійсно, є багато колег, з якими ми щодня працюємо з питань європейської і євроатлантичної інтеграції, впевнена, буде можливість предметно обговорити всі питання, які будуть становити спільний наш інтерес.

 Я зупинюся буквально на чотирьох основних блоках, які стосуються поточних пріоритетних завдань у сфері європейської інтеграції, а також тих пропозицій, які готує уряд в контексті засідань на найвищому рівні, це, зокрема, саміт Україна-ЄС та засідання Ради асоціації Україна-ЄС, який вже відбудеться в наступному році.

Як ви знаєте, Європейський Союз залишається одним з основних торгових партнерів України. Але протягом п'ятирічного періоду виконання угоди ми виконали значну частину зобов'язань, які стосуються наближення законодавства, це більше 50 відсотків, і ми розпочали перемовини з Європейським Союзом щодо оновлення параметрів торгових Угоди про асоціацію, які б дозволили нашому насамперед малому і середньому бізнесу розширити доступ на європейський ринок. А також на цьогорічному саміті Україна-ЄС українська і європейські сторони представлять оцінку п'ятирічного періоду виконання Угоди про асоціацію і пропозиції стосовно того, як покращити нашу двосторонню роботу в цьому напрямку.

Зокрема, в ході нещодавнього візиту української делегації, урядової делегації, на чолі зі мною до Брюсселя 17-21 травня ми сконцентрували свою увагу на підготовці офіційних перемовин щодо оновлення торгових параметрів угоди, які до цьогорічного саміту мають бути вже закінчені. Пропозиції щодо цих перемовин сформовані з урахуванням динаміки нашої торгівлі. Ви всі знаєте і багато з вас колег депутатів в Комітету інтеграції з Європейським Союзом піднімали питання дуже швидкого вичерпання квот на певні види продукції. Насамперед перша наша переговорна позиція полягає в тому, щоб збільшити або обнулити ці квоти з тим, щоб забезпечити безперешкодний доступ до продукції.

Ми вважаємо, що перший раунд перемовин має бути пробним, щоб українська і європейська сторона віднайшли всі правильні юридичні і технічні параметри цього переговорного процесу. Далі після саміту Україна-ЄС, де будуть представлені цілі Угоди про асоціацію, ці перемовини будуть набувати більш глибокий і системний характер, будуть стосуватись питань, які стосуються скасування торгових обмежень, зокрема укладення Угоди АСАА, лібералізації митних процедур і так далі. Це, що стосується оновлення Угоди про асоціацію і перших рішень, які ми очікуємо вже найближчі три місяці.

Також майже річний період роботи уряду призвів до того, що 18 травня в Брюсселі відбулося перше засідання робочої групи високого рівня в рамках діалогу з Європейським Союзом щодо Європейського зеленого курсу. Предметом нашого діалогу було обговорення кількох питань.

Перше. Це очікуване рішення, яке Європейська комісія вже через місяць внесе на розгляд Європейського парламенту, щодо встановлення прикордонного вуглецевого корегування. Ми вважаємо і з першого дня фактично роботи над цим рішенням Європейської комісії українська сторона говорила про те, що це суттєве обмеження нашої торгівлі по розрахунках наших аналітичних центрів. Введення такого заходу фактично заблокувало би приблизно 20 відсотків всього експорту української продукції певних секторів на ринок Європейського Союзу. Ми розпочали офіційні консультації в рамках Угоди про асоціацію з цього питання і в Брюсселі досягли згоди стосовно того, що для України як для країни, яка має зону вільної торгівлі з Європейським Союзом, не можуть застосовуватись прямі обмеження у торгівлі. А також отримали інформацію про те, що пропорційно виконання Угоди про асоціацію в сфері екологічних зобов'язань буде розраховуватись питання впливу на торгівлю в тих сферах, до яких буде застосовуватись це коригування. Фактично за результатами перемовин ми досягли згоди стосовно того, що таке рішення не буде стосуватися обмежень у торгівлі і не буде порушувати Угоду про асоціацію та фактично не впливатиме миттєво на експорт української продукції.

Так само в рамках перемовин ми провели засідання, перше фізичне засідання Політико-безпекового комітету Європейського Союзу з 2018 року. Колеги з країн-членів ЄС піднімали багато питань, які стосуються внутрішніх реформ в Україні, насамперед питань, які стосуються завершення реформування Служби безпеки України, реформування оборонно-промислового комплексу та, звичайно, питань, які стосуються судової реформи та боротьби з корупцією.

Крім того, в рамках цього засідання окрема увага була приділена ролі України у залученні до проектів в рамках безпекової ініціативи ЄС PESCO. Далі міністр оборони, колеги зі свого блоку представлять конкретні проекти, але в рамках цієї дискусії також пролунала пропозиція залучити Україну до нового типу проектів з питань військової мобільності, які, на відміну від попередніх проектів в рамках європейської політики безпеки, також реалізуються спільно із Сполученими Штатами. Тому Україна ці пропозиції також буде ініціювати.

Звичайно, ми говорили багато про питання, які стосуються нещодавньої ескалації ситуації на окупованих територіях Луганської і Донецької областей у світлі того, що і Європейський парламент, і Європейська рада обговорювали питання щодо стратегії відносно Росії. Позиція України була незмінна, вся урядова делегація говорила про те, що безпрецедентна міжнародна підтримка дозволила, призвела до деескалації ситуації і заяви Російської Федерації про відведення військ. Ми також інформували про актуальний стан справ, але при цьому наголошували на тому, що треба, щоб Європейська комісія разом з НАТО вибудовували лінію взаємодії з Російською Федерацією і засудження її агресивних дій, в тому числі через гібридні методи на постійній основі, а не лише в умовах кризи.

Окрема увага в рамках нашого діалогу приділяється новим фінансовим інструментам, які будуть доступні Україні з цього і наступних років, які стосуються фінансування різних ініціатив, пов'язаних із "зеленою" трансформацією, виконанням наших зобов'язань по Угоді про асоціацію. Зокрема, ми очікуємо, що в кінці липня - на початку вересня будуть фінансовані великі пакети фінансової підтримки малому і середньому бізнесу, а також додаткові гарантії в обсязі 17 мільярдів євро для країн Східного партнерства з тим, щоб фінансувати певні демократичні трансформації.

Важливим питання, де, на мою думку, важливим є залучення країн-членів Європейського Союзу, а не лише столиці, є питання нашого транспортного діалогу. Я дуже вдячна шановним колегам народним депутатами за те, що був проголосований і прийнятий Закон про внутрішні водні шляхи, але сьогодні ми маємо ситуацію, коли деякі країни-члени Європейського Союзу все ж таки продовжують блокувати реальне впровадження цього закону. Зокрема, я би хотіла попросити колег народних депутатів, які мають можливість більш активно взаємодіяти з Румунією, налагоджувати з ними діалог з тим, щоб вони все ж таки не блокували доступ українських водних шляхів до міжнародних європейських водних шляхів. Це спеціальне рішення, яке має бути ухвалено Європейським Союзом, і блокується наразі Румунією.

Крім того, в рамках постійного діалогу ще з часів попереднього саміту 20-го року ми говоримо про підписання і завершення підписання Угоди про Спільний авіаційний простір. За запевненнями політичних лідерів Європейського Союзу європейська сторона завершить ці процедури до кінця червня цього року. Українська сторона виконала всі необхідні внутрішньодержавні процедури з тим, щоб ця угода була підписана. І фактично з червня ще до початку туристичного сезону є можливість підписати цю угоду.

Тож, підсумовуючи дискусію і свій виступ, я хочу наголосити на тому, що пріоритетами на цьогорічній саміт є, безумовно, питання оновлення торгових параметрів угоди, синхронізація позицій щодо досягнення цілей Угоди про асоціацію, виконання зобов'язань обох сторін і підписання Угоди про спільний авіаційний простір, започаткування конкретних проектів, зокрема фінансових, в рамках ініціативи щодо Європейського зеленого курсу та підтвердження незмінності позиції Європейського Союзу, яка стосується непорушення Угод про асоціацію та невведення протекціоністських заходів з їх сторони.

Я зупинюся тут, колег дуже багато, відповім на запитання.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Олю.

Я би може дала зараз можливість висловитися іншим учасникам цієї дискусії. Тоді за цією інформацією, яку ми отримаємо, ми зможемо задати спільні запитання.

Поскільки міністра Кулеби немає зараз уже з нами, заступник керівника Офісу Президента України пан Ігор Жовква. Будь ласка, пане Ігорю, вам слово.

 

ЖОВКВА І.І. Дякую.

Шановні голови комітетів, шановні народні депутати, шановні присутні, шановні пані та панове! Дякую, перш за все за цю важливу, і, дійсно, підтримую Григорія Михайловича, вчасну ініціативу проведення такого спільного засідання комітетів і ініціативу щодо запрошення, зокрема мене і колег, які опікуються цими питаннями. Це важливо дійсно координувати і звіряти наші позиції, можливо, підказувати один одному із тим, щоб дійсно голос України на зовнішньополітичній арені був єдиним це те, що важливо для будь-якої держави, а особливо для України, зараз в непрості часи.

Якщо говорити про європейську інтеграцію, я спробую, щоб не повторюватися, те, що було вже сказано. Дійсно, неодноразово ми говорили про те, що і останній саміт Україна-ЄС жовтня місяця минулого року був доволі успішним, і ті рішення, які прийняті були під час цього саміту, безумовно, є такою своєрідною дорожньою картою на цей рік для України, пам'ятаючи, що вже в нинішньому році дійсно на нас очікує наступний саміт Україна-ЄС.

Ми дійсно і по лінії Офісу Президента, і по лінії дипломатичного відомства, і по лінії уряду підтримуємо постійний діалог зі стороною ЄС. Я просто озвучу декілька речей, про які всі пам'ятають, можливо. Щоб оновити хронологію, ми пам'ятаємо про візит Президента Шарля Мішеля у березні місяці, 2-3 березня, і важливо було, що Президент Європейської Ради відвідав Донбас, де з Президентом провів цілий день і на КПВВ "Щастя", і побачивши, яким чином Україна відновила свою інфраструктуру. На відміну від сторони, яка, на жаль, зовсім нічого не зробила для того, щоб навіть відкрити пункти пропуску, не те що відновити якусь хоча б принаймні мало-мальськи інфраструктуру. І, на жаль, це є очевидний факт. На жаль, ніяких порухів з цього приводу немає. І коли президент Європейської ради мав змогу це побачити на власні очі на місці, оцінити, що, наприклад, з українського боку 83 послуги можуть бути надані в адміністративному центрі, люди хочуть пройти на неконтрольовану територію, але їх просто не пускають, завертаючи їх на той єдиний пункт, який в Луганській області працює, у Станиці Луганській, то це для нього було eyesery willing, він побачив це на власні очі. Відповідно, я думаю, що ті пізніші заяви його, де він чітко сказав про те, що Росія є не медіатором,  Росія є стороною агресії,  Росія має не відходити від цього. І чіткі ці позиці Європейського Союзу і голови Європейської ради вони якраз були спричинені тим фактом, що він відвідав територію Донбасу.

Потім ми з вами всі пам'ятаємо ситуацію квітня, коли нарощувалися Збройні сили Російської Федерації навколо кордонів України і, на жаль, на окупованих територіях, в тому числі в Криму. То також чітка позиція була того ж самого Шарля Мішеля, з яким Президент мав телефонну розмову, позиція тих лідерів держав - членів ЄС, з якими Президент мав розмову, і дійсно, завдяки такій консолідованій позиції ЄС, я вважаю, що агресія не стала реальністю, вірніше той наступ, який міг бути, не став реальністю. На жаль, розслаблятися поки рано. І ми бачили останнє засідання Європейської ради від 24-25 травня, де європейська сторона чітко підтвердила, що їхня політика щодо Росії є незмінною. Тобто ті керівні принципи відносин ЄС з РФ залишаються незмінними. А це ще один сигнал єдності і солідарності Європейського Союзу щодо України.

Я хочу сказати також про ту важливу підтримку, яку ми отримуємо від Європейського Союзу в питанні деокупації Криму. На саміт "Кримської платформи", який запланований 23 серпня в Києві, і ця інформація вже була публічною, Шарль Мішель після чергової розмови з Президентом підтвердив свою особисту участь в саміті "Кримської платформи".

Так само, як ми маємо на сьогодні інформацію, що від сторони Європейської комісії братиме участь віце-президент Домбровскіс, а також високий представник Борель. Це також сигнал, чіткий сигнал і чіткі дії щодо підтримки стороною Європейського Союзу питання необхідності деокупації Криму, питання нарешті запровадження вже конкретної платформи, де це питання може бути обговорено. Тому що на Нормандському форматі це питання не обговорюється, не підтримується обговорення такого питання. Тому ця платформа вона стане інструментальною і для того, щоб виробити спільно з нашими міжнародними партнерами конкретні заходи з деокупації Криму, і, що важливо, тримати постійний моніторинг ситуації і з порушенням прав людини вже сьогодні, вже зараз, вже вчора на окупованому Криму.

Що стосується, скажемо так, можу два слова сказати. можливо, це питання буде підніматися. Під час зустрічі з Шарлем Мішелем в березні за результатами його переговорів з Президентом виникла ініціатива щодо того, що питання європейської перспективи України, а це питання, безумовно, залишається на порядку денному і в Президента, і уряду, і всіх, впевнений, народних депутатів України.

День європейської перспективи має нарешті почати обговорюватися не лише з Брюсселем, це важливо, ми продовжуємо виконання Угоди про асоціацію і, як сьогодні сказала Ольга Віталіївна, ми продовжуємо не лише виконувати, а оновлювати параметри угоди і так далі. Але потрібно працювати вже зі столицями також, тому що столиці врешті-решт прийматимуть рішення щодо перспектив членства України в Європейському Союзі. І тому виникла така ініціатива, ще раз підкреслюю, вона виникла спільно з Президентом Європейської ради Шарлем Мішелем щодо укладення так званих двосторонніх декларацій про європейську перспективу України.

З тих пір, як ця ідея виникла в березні, ми вже уклали чотири декларації, ще десь приблизно стільки ж готові до підписання, але ми шукаємо той час і те місце, де можна їх було підписати. Необов'язково це, до речі, стається під час візитів, хоча, як правило, під час візитів. Але от з Латвією ми мали, наприклад, практику підписання онлайн такої декларації, коли після відеорозмови двох президентів була укладена така декларація і потім дипломатичними каналами відбувається обмін підписами і декларація вже вступила в силу. Тому цей важливий напрямок також ініціатива Президента і ми як Офіс Президента за допомогою МЗС і урядових структур будемо продовжувати.

Важлива ініціатива щодо залучення України до дискусії про майбутнє Європи, яка офіційно була започаткована в ЄС 9 травня. Президент про це говорить також зі своїми колегами главами держав, урядів членів Європейського Союзу. Ви знаєте, що конференція про майбутнє ЄС триватиме до 2022 року, і результатом буде вироблено  шляхи подальшого розвитку з  ЄС. І тут голос України має звучати,  впевнений, в тому числі з допомогою народних депутатів, які будуть доносити цю позицію до своїх колег в Європарламенті і в парламентах держав-членів. Ми також цього досягнемо.

Декілька слів хочу сказати про буквально останню телефонну розмову Президента з Президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Мабуть, ви звернули увагу, що за результатами цієї розмови ми ухвалили таку спільну заяву, тобто не просто прес-реліз, а спільну погоджену заяву зі стороною ЄС. Це, в принципі, безпрецедентна історія, до цього ми за результатами телефонних розмов таких заяв не укладали. Це означає, що чітко були вивірені і проговорені, і відповідно з'явився підсумок тих позицій, які проговорені з Президентом Європейської комісії.

Коротко скажу, можливо, це стане новиною, що узгоджена дата чергового саміту Україна-ЄС Вона узгоджена і з Президентом Європейської ради, і з Президентом Європейської комісії. Отже, 12 жовтня цього року в Києві за черговістю відбудеться саміт Україна-ЄС, який, безумовно, підіб'є підсумки  того року, що пройшов після попереднього саміту, і, безумовно, зафіксує певні речі, про які сьогодні говорила Ольга Віталіївна, і, безумовно, визначить подальші завдання на майбутнє.

Коротко про спільний авіаційний простір ми говорили, підтверджую. І, дійсно, Президент Єврокомісії сказала, що вона зробить все можливе, щоб дійсно, ця історія, яка, вибачте мене, вже триває 7 років, і точно Україна виконала всі свої зобов'язання. Але, бачите, бюрократія інколи більш сильна, ніж політики, на жаль, бюрократія в Брюсселі. Тому було дійсно запевнено, що докладено буде всіх зусиль, щоб до кінця португальського головування, до кінця червня місяця ця угода вже, скажемо так, була схвалена інституціями ЄС. І до наступного саміту ми не те що маємо вже забути це питання як проблемне, а вже почати цю угоду реалізовувати.

Хочу декілька слів сказати про промисловий безвіз, так звана Угода АССА, всім відома народним депутатам. Тут теж є прогрес. У нас є проміжний звіт, на жаль, він поки що не надійшов офіційно, буквально на цьому тижні обіцяли, про те, що Україна належним чином імплементувала те необхідне законодавство, яке потрібне нам для прийняття цієї угоди. Наступним етапом має стати вже така так звана попередня оціночна місія ЄС, яка вже безпосередньо в Україні на місці буде екзаменувати наші органи сертифікації, метрології, стандартизації.

Ми, безумовно, очікуємо, що така місія приїде якомога швидше. Ми говорили про червень. Знову ж таки сторона Європейської комісії зафіксувала це наше бажання. Про це бажання і про цю експертну місію знають представники нашого уряду, знає Прем’єр-міністр, знає Перший віце-прем'єр-міністр, який опікується цими питаннями, тому, сподіваюся, ми будемо готові і вже по результатам, сподіваємося, успішної цієї оціночної місії ми, думаю, зможемо розпочати вже предметні переговори про цю  важливу угоду і наскільки вона важлива для наших промисловців, для наших виробників. Представники профільного міністерства,  я думаю, теж можуть підтвердити.

Обговорили макрофінансову допомогу. Тут, дійсно, м'яч на полі поки що української сторони, зокрема народних депутатів. Я, користуючись нагодою, прошу, в нас на цьому тижні, наскільки я розумію, заплановано продовження голосування по тим законопроектам, які ми умовно називаємо макрофін транш ЄС, там, здається, 5 у другому читанні, ще 2 мають бути прийняті. Тому, в принципі, важливо нам виконати свою законодавчу частину роботи.

Говорили про визнання  цифрових ковідних сертифікатів. Як ви знаєте, з 1 липня ЄС планує запровадити такий єдиний, він називається "зелений сертифікат" або "зелений паспорт", і ми для того, щоб не запізнитися, ми вже координуємо цю роботу зі стороною ЄС. Наскільки я розумію, в травні вже розпочалися відповідні консультації експертів.

Про оновлення торговельних параметрів Угоди про асоціацію Ольга Віталіївна говорила вже. Лише тут додам, що директиви, які б дозволили уряду почати цю роботу, надійшли до Офісу Президента і дуже швидко ми відпрацюємо це з профільними фахівцями і такі директиви будуть схвалені Президентом.

І Європейський зелений курс, дякую Ользі Віталіївні за те, що 19 травня в рамках її візиту розпочалася перша зустріч в рамках офіційного діалогу з Європейського зеленого курсу.

Багато про що ми ще говорили з пані Урсулою, зокрема про інфраструктурні проекти. Так, Україна зараз не являється ні членом ЄС, ні країною-кандидатом, але пробуємо шукати ті механізми, які би дозволили відкривати можливості для збільшення фінансування саме інфраструктурних проектів в Україні. Йдеться, до речі, і про аеропорти, і про дороги, і про те, що критично важливо зараз для України.

Щоб не перебирати час, я скажу, що дійсно ми робимо спільну роботу, я вважаю, тому дійсно просив би до депутатів також, очевидно, користуючись нагодою, звернутися. По-перше, Європарламент, ми всі пам'ятаємо, що також активно відслідковує ситуацію, і прошу колег інформувати Європейський парламент про ті досягнення, які Україна вже здобула відповідно до тих рекомендацій, які, ми пам'ятаємо, ще в лютому місяці в доповіді Європарламенту містилися. Нам дійсно важливо якомога активніше з усіх боків сторону ЄС інформувати.

І була, наскільки я пам'ятаю, поправте мене, колеги, резолюція Європарламенту, комплексна резолюція по Криму, яка мала в 2020 році бути схвалена, але була відкладена через пандемію, в контексті того саміту, який ми всі матимемо "Кримської платформи" ….. серпня, було б важливо, щоб Європейський парламент таку резолюцію уклав.

До речі, користуючись нагодою, хочу сказати про те, що ми суттєво посилимо парламентську складову "Кримської платформи". Колеги народні депутати знають про це. Ми можемо очікувати, так обережно скажу, декількох спікерів від країн на "Кримську платформу", депутатів країн-членів, до речі, не лише Євросоюзу, але і Євросоюзу також. В деяких країнах, ви знаєте, вже в парламентах створені групи по підтримці "Кримської платформи", якщо не помиляюся, це Литва і Латвія, про що нам під час візитів розповіли спікери. Це хороші ініціативи, треба їх продовжувати. Ми говоримо про те, що взагалі в кожному з урядів або у відповідних офісах глав держав з'явилися уповноважені по "Кримській платформі". Тобто щоб саміт не закінчився самітом і ще ми на 7 років про це питання забули.

Тому від парламентів, від Європейського парламенту бажано якомога ширше представництво. І відповідно працюємо над тим, щоб якомога ширша кількість країн наших партнерів, друзів прибули на якомога вищому рівні на саміт "Кримської латформи".

Дякую за увагу. Готовий відповісти на ваші запитання.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Я хотіла би запросити до слова міністра оборони України пана Андрія Тарана якраз з точки зору європейської інтеграції, участі у програмах військової мобільності, про які говорила пані Оля, і про перспективи нашого долучення активного до різних варіантів програм PESCO. Якщо можна, теж буквально 5 хвилин, і ми тоді перейдемо до питань народних депутатів.

 

ТАРАН А.В. Доброго дня всім присутнім! Хотів почати свій виступ з відповіді на запитання, чому у нас досі немає військового представника у представництві України при НАТО. Значить, питання дуже складне. Чому? Дуже важко підібрати відповідного кандидата. По-перше, знання вимагається англійської мови, а, по-друге,  необхідні знання в галузі військової політики, і саме такого кандидата підібрати було дуже важко.

Значить, як ви розумієте, у нас, на жаль, політика вивчення англійської мови не була в пріоритеті чомусь, не знаю чому. Я це питання поставив ще минулого року під час свого виступу в Національному університеті оборони України. Зорієнтував і викладачів, і слухачів Національного університету оборони на необхідність більш серйозного підходу до вивчення англійської мови. Бо без знання англійської мови важко навіть про щось говорити з натівськими партнерами і доводити їм, що ми все-таки рухаємося в напрямок НАТО. Вивчення цього питання показало, що у нас дуже важко знайти генерала, який би був здатний висловлювати свої думки англійською мовою і вести відповідний діалог.

На теперішній час ми знайшли такого кандидата, зараз кандидатура знаходиться на погодженні. Я вважаю, що найближчим часом після погодження генерал буде призначений на посаду військового представника України при НАТО.

Стосовно співробітництва.

 

ГОЛОВУЮЧА. Ми зараз по ЄС будемо, добре, цей шматок.

 

ТАРАН А.В. Якщо ми говоримо про стан співробітництва Міністерства оборони України з ЄС. Співробітництво Міністерства оборони України з інституціями, агенціями ЄС здійснюється відповідно до положень: Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергетики і їхніми державами-членами, з іншої сторони; адміністративні угоди між Міністерством оборони України та Європейським оборонним агентством від 7 грудня 15-го року; Робочого плану співробітництва Збройних Сил України та Секретаріату Ради ЄС на поточний рік; зведеного плану заходів міжнародного співробітництва Міністерства оборони України та Збройних Сил України на поточний рік.

На виконання Резолюції віце-прем'єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції від 5 серпня минулого року у Міністерство оборони було визначено 4 ключові пріоритети у сфері європейської інтеграції.

Перше. Це розширення формату діалогу з ЄС за воєнно-політичними, військово-технічними та військовими напрямами.

Посилення практичного співробітництва з ЄС в рамках СПБО, залучення сил і засобів Збройних Сил України до міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки під проводом ЄС та бойових тактичних груп ЄС.

Третє. Участь Міністерства оборони України в ініціативи ЄС "Східне партнерство".

І нарешті четверте. Це розвиток співпраці з Європейським оборонним агентством, залучення до проектів програми постійного структурованого співробітництва в сфері безпеки і оборони Permanent Structured Cooperation (PESCO).

До пункту 1 розширення формату воєнно-політичного діалогу. На теперішній час регулярно проводяться зустрічі, консультації керівництва МО України та команди Генерального штабу ЗС України з представниками інституцій, агенцій ЄС, Військового комітету ЄС та Військового штабу.

В рамках розвитку військового співробітництва щорічно підписується Робочий план співробітництва Збройних Сил України та Секретаріату Ради ЄС. Заходи, які були проведені на вищому рівні в 20-21 роках. У вересні минулого року, 22 вересня, була проведена зустріч міністра оборони України з Високим представником ЄС з питань зовнішньої політики…

 

ГОЛОВУЮЧА. Пане Андрію, вибачте, я вас переб'ю, а можна не процес, а результат, і те, що вдалося за цей час досягти? Будь ласка, коротко так, в телеграфному режимі саме результати.

 

ТАРАН А.В. Перш за все хотів би відмітити наші досягнення, чого ми досягли. На теперішній час ми визначили чотири пріоритети саме в проектах PESCO, які становлять інтерес для подальшої участі. Саме створення механізму, платформи з обміну інформацією щодо кіберзагроз та реагування на інциденти в кіберпросторі. Цього раніше взагалі не було. Держава-координатор в цьому напрямі – це Греція.

Йдеться зараз про створення груп швидкого реагування на кіберзагрози та надання взаємної допомоги у сфері кібербезпеки. Держава-координатор – Литва.

Працюємо зараз щодо встановлення співробітництва з Центром науково-дослідної діяльності та інновацій з кібернетичних питань. Держава-координатор – Португалія.

Працюємо в рамках європейської програми забезпечення технологій для захищеного радіозв'язку. Держава-координатор – Франція.

До міністерств оборони держав-координаторів через офіс Аташе з питань оборони було надіслано інформацію про зацікавленість Міністерства оборони України долучитись до зазначених проектів. Зокрема, навіть минулого місяця було направлено мною листа до Сполучених Штатів Америки з проханням сприяти нам в цьому напрямі.

Також нами на теперішній час розглядається можливість залучення фінансової допомоги від Європейського фонду забезпечення миру для розвитку спроможності Збройних Сил України. В цьому контексті в грудні місяці було направлено лист з метою сприяння цій ініціативі для розвитку Збройних Сил України. Там бюджет цієї програми становить десь близько 5 мільярдів євро.

Литовська Республіка виступила в структурах ЄС з ініціативою підтримати відповідну заявку України на отримання фінансової або матеріальної допомоги фонду на визначені військові проекти. Але рішення поки що немає.

 В цьому ж контексті було пропрацьовано, проведено консультації вже в цьому році, в березні місяці, з радником з оборонних питань Посольства Литви в Україні паном Вайвадою з метою вивчення питання щодо можливості залучення міжнародної технічної допомоги з цього фонду для розвитку спроможностей Збройних Сил України. На теперішній час литовська сторона повідомила про підтримку визначених українською стороною напрямів залучення міжнародної технічної допомоги для розвитку необхідних спроможностей України.

За інформацією Представництва України при ЄС, на даний час опрацьовується питання надання допомоги від цього фонду. Але пріоритетом для ЄС залишається проведення місій та операцій в Африці.

До нас звернувся міністр охорони краю Литви, який повідомив, що було закликано Європейський Союз посилити підтримку України у сфері безпеки і оборони з огляду на складну безпекову ситуацію, яка склалася. Зокрема, на теперішній час розглядається можливість розгортання Місії ЄС з підготовки та оснащення для Збройних Сил України тренувальної місії –   EU training an equipment mission for Ukraine armed forces.   

Два дні тому відбулась онлайн зустріч заступника міністра оборони з питань євроінтеграції Петренка з віце-міністром національної оборони Литовської Республіки, в ході якої було також обговорено напрями та умови залучення міжнародної технічної допомоги від цього фонду та можливість розгортання в Україні місії з підготовки та оснащення для Збройних Сил України. Це те пріоритетне, над чим ми працюємо саме з Європейським Союзом.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Андрію.

Шановні колеги народні депутати, запрошую до запитань.

Зараз там пані Ірина Геращенко, потім пан Валентин Наливайченко.

Будь ласка.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Дуже дякую.

Ще раз хочу подякувати ініціаторам цього спільного засідання, главам комітетів і нашим колективам, тому що це дійсно, мені здається, ця розмова підтверджує, що в питанні нашої стратегічної мети інтеграції до ЄС і НАТО і два комітети, і всі парламентські фракції займають однакову проукраїнську позицію. І, звичайно, ми дякуємо і міністрам, і віце-прем'єрці, і представнику Офісу Президента, що ви долучились до цієї розмови, за це подяка.

Але все-таки, шановні колеги, я хочу запевнити вас, що в комітетах знаходяться достатньо фахові люди для того, щоб ми мали відверту розмову, не прес-реліз такого, знаєте, якогось ще сумнівного ґатунку, а серйозну розмову про майбутнє. Це те, що ми сьогодні не почули. Дуже шкода, я ще раз хочу наголосити, що в питанні євроінтеграції у нас немає політики, ми тут всі ваші однодумці, і ми хотіли сьогодні відвертості і стратегії. А ми не почули навіть тактики в багатьох питаннях.

І в цьому контексті у мене є низка запитань. Шкода, що пішов пан міністр, звичайно, але, можливо, і Офіс Президента може озвучити наступне.

Ми от чуємо про вас, про "Кримську платформу", яку ми, безумовно, всіма силами підтримуємо, тільки перелік учасників майбутніх. Але ж це не концерт до Дня незалежності, це надзвичайно стратегічний захід, і ми би хотіли почути вашу тактику, що може бути на платформі. Якщо там не буде представників Російської Федерації, як ми можемо говорити про Крим? Можна 180 представників призначити в кожному ………. по Криму, але якщо там немає поряд Росії, наприклад, яка буде наша тактика для того, щоб ми рухалися по треку звільнення Криму? Це перша історія. І взагалі наповнення, стратегія. Тому що перелік хто там буде гості, це не шоу-концерт. Це перше.

Друге, що стосується НАТО. Це питання до всіх. Тут для нас дуже важлива довіра, довіра з нашими партнерами. Як ми можемо говорити про довіру так само в контексті справи "вагнерівців", яка, як ви знаєте, готувалась нашими партнерами по НАТО, і в контексті справи Чауса. Коли це викрадається людина, ми знаємо, що зараз цього тижня буде передаватися інформація  від молдовського парламенту українському парламенту, що там були залучені наші розвідники і наші дипломати. І як в цьому контексті взагалі до нас країни НАТО можуть ставитись? Це такі питання.

І тепер найбільше питань насправді до міністра оборони. Знаєте, правда, ми дуже пишаємося нашою армією, ми все підтримуємо, що стосується обороноздатності, тут немає влади і опозиції. Але би дуже хотілося почути від вас, чому в нас блокується державне оборонне замовлення? І за даними звіту Держказначейства, за чотири місяці профінансовано менше 6,5 мільярда гривень із 24 мільярдів. Це перше.

Друге. Насправді ми мали дуже серйозні успіхи по оборонному, взагалі по переоснащенню українськими видами техніки. І зараз я хочу запитати, чому ми закупили "рено" для нашої армії в 5,5, в 5 разів дорожче, ніж вітчизняний аналог КрАЗи і "богдан"?

Третє. Що у нас відбувається, чому ми замість нашої артилерії закуповуємо "татри" 70-го ще року випуску минулого сторіччя?  Знаєте, у нас кажуть, що ми нові старі обличчя 70-го року випуску, да, а ви закупаєте техніку ще старішу, ніж старі обличчя.

В цьому контексті можна дуже багато вам задавати питань. Тепер дуже важливо, що, ви знаєте, пане Таран, ми з жінками українськими - депутатками дуже багато доклали для питання гендерної рівності в армії. Це для нас питання нашої честі. Ми пишаємося тим, що у нас відбувся перший зараз випуск в ліцеї Богуна жіночого курсу. Ми з Іванною Климпуш-Цинцадзе, з Іриною Фріз, я, Марія Іонова отримали запрошення прийти на це засідання, на випуск урядовий дівчат, але потім ми отримали сигнал, що вище керівництво сказав, що опозиції там бути не може.

Хотіли би почути, що це таке і чому так само після кожного візиту в армію, де ми слова ніколи не сказали про політику, тому що точно вважаємо, що в армії має бути високий авторитет Верховного Головнокомандувача, високий авторитет всього керівництво, тому що це є армія, і вони розуміють, що таке наказ. Чому після кожного візиту туди опозиції розборки починаються?  

І останнє по жінкам, по жінкам в армії. Ви знаєте, ми 2 роки пишемо вам важливі такі питання: коли з'явиться в жінок у армії жіноча білизна? Це теж стандарти НАТО. Не чоловічі їм "труселя" щоб видавали, а жіночу білизну. Коли там з'являться жіночі бронежилети, це не дрібниці, коли такі важливі речі, а це стандарти НАТО, в українській армії з'являться? Власне, я думаю, що в колег ще буде багато запитань, але хотілось би почути відповіді на всі ці запитання.

Дякую.

 

ТАРАН А.В. Якщо можна, відповім. Стосовно державного оборонного замовлення і всіх питань, які стосуються техніки та озброєння, я думаю, що це не для цього засідання, бо у нас сьогодні трошки інша тема, але я можу відповісти. Запрошуйте, відповім на всі запитання, які ви мені задали.

Стосовно жінок, гендерної рівності. Ви знаєте, я проходив, як всім відомо, навчання в Сполучених Штатах Америки і цьому питанню дуже велику приділяють, і тому, повірте, з першого дня я також це питання не залишаю поза увагою.

Стосовно того, що вас хтось не пустив чи порекомендував не йти, вперше чую. Повірте, з боку керівництва Міністерства оборони України жодної спроби цьому перешкодити, щоб ви відвідали, не було і не могло такого бути. Жодних команд ні я, ні мої заступники відносно того, щоб вас туди не пустили, повірте, не було. Хто таке вам розповідає, я не знаю. Хотів би дуже розібратися, мені ж самому цікаво, хто таке сказав.

Стосовно інтимного такого питання, щодо білизни. Я вам більше скажу, у нас на теперішній час немає стандартів навіть… Просте питання. Приїхав я до військового ліцею, який в Боярці знаходиться, де у нас дівчатка і хлопчики навчаються. Так я був здивований тим, що я був перший міністр оборони, який відвідав цей ліцей. Пройшов по коридору, дивлюсь, замість дверей такі кубрики, вони мають перегородку в коридор скляну і встановлені там камери. Кажу, а куди виведена інформація з цих камер? До днювального, до чергового. Добре. А для чого ж це? Щоб ми дивилися, щоб порушень дисципліни не було. Я кажу, а дівчатка? Ну, також. Точно, підходимо скляна така перегородка, за цією скляною перегородкою, вона прозора абсолютно, там дівчатка проживають, і теж камера встановлена. Я кажу, ви що, про що йдеться? Тому казати, що ми не приділяємо цьому увагу –  дуже приділяємо. І сам, повірте, міністр оборони цим питанням переймається особисто.

В той же день вони замінили, покрасили, по крайній мірі пофарбували всю скляну перегородку, щоб не було прозорості і виламали камеру, яка була виведена до днювального, до чергового. Це було. Але пішли далі, кажу, а білизна хлопчикам і дівчаткам. У нас взагалі відсутні якісь стандарти, які мали би бути розроблені. Йдеться не про жінок взагалі в армії, навіть про дітей, що нічого не видається їм, все вони роблять за свій рахунок.

На теперішній час вже були віддані відповідні розпорядження тим структурам, які відповідають у нас за розробку саме білизни для чоловіків, для жінок і для хлопчиків, і дівчат. Робота ця йде. Єдине, що у нас не передбачено було взагалі це. Я був здивований, як не передбачено. До нас, до приходу нової команди Міністерства оборони взагалі цим питанням ніхто не переймався. Я був дуже здивований, відповідні розпоряджання вже були дані.

Але знову-таки для того, щоб це розробити, по-перше, це потрібно розробити стандарт, потім передбачити окреме тактико-технічне завдання на розробку. Потім закладені мають бути відповідні кошти до бюджету окремо на розробку стандартів усіх, окремо на пошив. А у нас на теперішній час немає такого масованого пошиву речей, елементів форми одягу для жінок, як це потрібно для чоловіків. А розробка йде ця, повірте, і ми цьому питанню також приділяємо увагу. Я вважаю, що у нас все має бути.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Андрію.

Насправді цим питанням займаються вже давно, але це досить цікаво, що тільки ваша команда цим почала займатися. Я перепрошую.

Пан Валентин Наливайченко. Я записую собі. Потім  Ясько, потім  Бардіна, потім...

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Давайте ми задамо, а ви в тому питанні відповісте.

Будь ласка, пан Валентин.

 

НАЛИВАЙЧЕНКО В.О. Шановні колеги, у мене запитання, можливо, до пана Ігоря Жовкви.

Питання про кібербезпеку. З жовтня минулого року ми чули про те, що Президент домовився про початок кібердіалогів з Європейським Союзом. У мене питання. Зміст директив, чи вони є на такі переговори? Хто від України головний переговорник? І чим ми можемо допомогти вам, владі, в тому, щоб такі діалоги вийшли на якийсь результат?

 

ЖОВКВА І.І. Можу відповідати?

 

ГОЛОВУЮЧА. Ну, давайте, пане Ігорю. І пані Оля хотіла додати і до попереднього, я так думаю, щодо цього. Давайте так, в телеграфному режимі. Тому що у нас багато питань. І хотілося б всіх почути ще й по НАТО.

 

ЖОВКВА І.І. Давайте тоді я на питання пані Ірини коротко відповім, яке стосувалось мене, "Кримської платформи". Дивіться, хороше запитання. "Кримська платформа", як вам сказати, ми можемо окремо. До речі, я можу просити шановних голів, ми можемо окреме засідання двох комітетів приділити питанню "Кримської платформи". Можливо, буду просити його зробити закритим. Тому що все-таки, вибачте, при всій повазі, але стратегію і тактику розкривати зараз… Ну, тоді ми чого досягнемо на "Кримській платформі", якщо зараз це розкриємо?

Що стосується участі Російської Федерації, не зовсім зрозумів. Російська Федерація своє ставлення до саміту "Кримської платформи" висловила тоді, коли спочатку створила підрозділ в МЗС Росії, який мав протидіяти взагалі самому факту проведення цього саміту і прибуття на нього високих іноземних гостей. Далі зробив МЗС Росії, якщо не помиляюсь, на їхньому рівні відповідну заяву, що будь-яка участь будь-якої країни в цьому саміті буде розглядатись як територіальне посягання на територію Російської Федерації. Тому, мені здається, ставлення Російської Федерації до саміту "Кримської платформи" зрозуміло.

Безумовно, буде це, я ще раз наголошую, що цей саміт має бути максимально інструментальним.

По-перше, буде спільний документ, декларація, яка зараз розробляється, до речі, не лише Україною. Ми говоримо про те, що співавтором цієї декларації мають і вже є держави-члени… держави, які прибудуть на саміт "Кримської платформи", які вже підтвердили свою участь і які планують. Тому це буде спільний документ, і кожна держава закладе в нього те, що вона дійсно може зробити в контексті деокупації Криму.

Ще раз наголошую, що дві основні задачі цієї платформи – деокупація Криму і моніторинг, і захист прав людей, які вже зараз знаходяться на території окупованого Криму, адже це не лише кримські татари, це не лише українці, це не лише представники інших національностей, ми інколи з лідерами інших держав говоримо, і вони кажуть, так, наші нації також присутні на  Кримському півострові окупованому, давайте щось робити. І я не згоден з вами, що нічого не було зроблено. Врешті, не знаю, чому лише на сьомий рік, але стратегія деокупації… на сьомий рік окупації Криму була прийнята Національна стратегія деокупації Криму, адже це ж завдання також і України перш за все. Але є той міжнародний компонент, якого нам бракує і який ми маємо посилити, адже, ще раз наголошую, на жодній платформі міжнародній зараз питання деокупації Криму предметно не обговорюється.

Тому з'явилася ця ініціатива Президента, з'явилася ця платформа, нас підтримала вже велика кількість партнерів і, впевнений, підтримає. Тому одним з практичних речей, напевно, можна оголосити також про те, що лідерам буде презентовано вже, власне, офіс "Кримської платформи", який вже на момент проведення саміту буде працювати і займатися тими речами, якими покликана займатися "Кримська платформа". Тому, ще раз кажу, цей саміт стане, по-перше, першим, а, по-друге, максимально результативним з точки зору тих важливих завдань.

Що стосується кібербезпеки, я б, напевно, переадресував це Ользі Віталіївні. З нашого боку ми це питання порушили дійсно із наших розмов з Генеральним секретарем НАТО, з держава-членами НАТО. Це комплексне питання, там не одне міністерство буде залучене, але, оскільки є представник уряду, я передам слово їй. З боку Президента скажу, що дійсно як тільки директиви такі надійдуть до Офісу Президента, безумовно, вони будуть дуже швидко відпрацьовані з тим, щоб ми почали цей процес на практиці.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Пані Олю, будь ласка.

 

СТЕФАНІШИНА О.В. Дякую, Іванна Орестівна.

Колеги, я розумію, що питання співробітництва, які ми обговорюємо зараз лише в контексті європейської інтеграції, достатньо широкі, тому в контексті стратегії, можливо, якщо нечітко вона звучала в наших виступах, я окреслю, що в нас є одна стратегія, вона зафіксована в Конституції України, - це набуття членства в Європейському Союзі. Відповідно ми рухаємося до цього процесу кількома шляхами.

Як вже зазначав міністр закордонних справ, була започаткована ініціатива …………, це взаємодія політичної координації на рівні трьох країн, асоційованих з Європейським Союзом, а також Україна як країна за межами Європейського Союзу зараз вже долучена до роботи в рамках конференції з питань майбутнього Європи, де громадянське суспільство, експерти, політики можуть долучати свої пропозиції щодо свого бачення.

Також, як я вже зазначала, вже цього року ми підведемо підсумки 5-річної нашої взаємодії і досягнення цілей політичної асоціації, економічної інтеграції, і одним з таких фізичних елементів зшивання України з Європейським Союзом є інтеграція повноцінна у внутрішній ринок Європейського Союзу і закріплення торгових зв'язків з ЄС.  Це основні елементи стратегії реалізації конституційних зобов'язань щодо руху до членства в Європейському Союзі.

Так само я хотіла би акцентувати на тому, що сьогодні діалог України і Європейського Союзу базується не лише в Брюсселі, активна взаємодія відбувається на рівні столиць, як вже зазначалося  Ігорем Івановичем про декларації. Тут, якщо є все ж таки ще простір для того, щоб залучати і спільно працювати в цьому напрямку, я би пропонувала об'єднувати зусилля в напрямку роботи в тих столицях, які занадто скептично відносяться до перспективи інтеграції України і в ЄС, і в НАТО, це насамперед ті столиці, які і 13 років тому блокували процес європейської інтеграції. Це стосовно стратегії і тактики.

Щодо питання пана Валентина про кібердіалог. Дійсно, цей процес вже на рівні ЄС юридично оформлений, в червні відбудеться перше засідання цього діалогу на рівні експертному, це на рівні заступників міністрів, керівників підрозділів. Він буде складатися з кількох етапів. Це боротьба з кіберзлочинністю як з видом організованої злочинності, це відповідно правоохоронний блок, і боротьба з гібридними загрозами: дезінформація, стратегічні комунікації. Це перше засідання. Якщо є така потреба, ми можемо і письмово надати інформацію, але це більше експертний рівень.

А в контексті НАТО, я так розумію, що я більш детально розповім далі.

 

ГОЛОВУЮЧА. Колеги, для того, щоб ми максимально могли використати присутність і час наших колег з Кабінету Міністрів і з Офісу Президента, я пропоную таким чином: давайте зберемо запитання і дамо можливість… По ЄС ми зараз говоримо, колеги. І дамо можливість відреагувати, і тоді перейдемо до питання про НАТО.

У мене є такий перелік осіб: Ясько, Бардіна, Шараськін, Бобровська, Немиря, і я хотіла теж три маленькі запитання задати. Ще й Мезенцева. Значить так: Ясько, Бардіна, Шараськін, Бобровська, Немиря, Мезенцева і Климпуш-Цинцадзе.

 

ЯСЬКО Є.О. У мене питання до пана міністра оборони.

Я нещодавно в останні місяці відвідувала не один військовий підрозділ і хотіла б сказати нашим колегам, що не все так погано, як інколи розповідають в різних політичних силах. Насправді те, що зроблено за останні роки і у військовій освіті, і в оснащені дуже багато чого змінено і мене це дуже радує.

Але, тим не менш, звичайно, є проблеми, які стосуються, наприклад, побутових умов, забезпечення житла, я б хотіла задати це питання – що зроблено в останній рік для того, щоб це питання вирішити.

 

ГОЛОВУЮЧА. Все-таки це, може, більше до стартів НАТО, це точно не про європейську інтеграцію.

 

ЯСЬКО Є.О. Так, це більше про НАТО, але 73-й підрозділ в Очакові, у них є реальні серйозні проблеми і з казармою, з їдальнями і навіть з тим обладнанням, з яким вони працюють, повністю радянським. Тим не менш вони постійно проводять різні навчання з НАТО. Чи знаєте ви про цю ситуацію? Це дуже важливо, мені здається, на шляху до нашої інтеграції в НАТО, щоб у нас таких ситуацій не було.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.   

Пані Бардіна, будь ласка.

 

БАРДІНА М.О. Доброго дня, колеги! Я маю коментар і по жінкам військовослужбовцям, що ми обговорювали. І це більше все-таки теж до НАТО стосується.

По-перше, пане Андрію, я хочу подякувати вам за внесення законопроекту про запобігання та протидію проявам дискримінації за однаковою статтю та сексуальних домагань серед військовослужбовців. Цей законопроект  нещодавно був внесений, я маю надію, що як можна швидше в комітеті його розглянуть і ми в парламенті підтримаємо.

І хочу вас також поінформувати, що депутати разом з Представництвом НАТО в Україні, нашими колегами-іноземцями, які представляють Збройні Сили різних країн-членів НАТО, ми проводимо роботу, досліджуючи, власне, як права жінок і чоловіків захищаються, і питання рівності в цих країнах. І зараз розробляємо законопроект, де мова йде про призначення жінок на добові наряди, зняття низки обмежень, які сьогодні існують в Збройних Силах. А також щодо рівня відповідальності за однакові правопорушення в армії, службові розслідування знову ж таки у випадках сексуальних домагань, зняття всіх вже обмежень, їх не так багато, але вони лишаються в доступі жінок до офіцерських посад, і можливості для чоловіків брати відпустки в зв'язку з народженням дитини, тому зараз це право за жінками-військовослужбовцями закріплено більше.

Тому ми працюємо над цим, розраховуємо на вашу допомогу і підтримку, щоб дійсно реформувати українську армію за стандартами НАТО у питанні рівності.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Андрій Шараськін,  будь ласка.

 

ШАРАСЬКІН А.А. Дякую всім, дай Боже здоров'я.

Передусім хотів подякувати за окрему увагу представника Офісу Президента до прав людей у Криму. Хотів би звернути увагу про те, що люди є не тільки в Криму. І теж на території, не окупованій території України, знаходяться наші співгромадяни і навіть ті, хто домагаються бути громадянами цієї країни.

Тепер, що стосується наших стремлінь до Європейського Союзу, де передусім, ви всі прекрасно знаєте про те, що Європейський суд з прав людини розглядає багато справ громадян і колишніх громадян до держави Україна.

Я хотів би нагадати усім, що це передусім про право і про право людини в тому числі. І тут у мене запитання насправді і до віце-прем'єрки, і до представника Офісу Президента, і також до міністра оборони.

У нещодавний санкційний список потрапили в колишньому громадяни ЄС або частково, які дехто був громадянином  ЄС, дехто був громадянином Російської Федерації, які воювали на стороні України. Мова йде про кількох бійців, і в тому числі комбата батальйону, миротворчого батальйону Шейха Мансура, який з 14-го року воював в Україні.  Я хотів би нагадати про те, що бійці отримали уже статус учасників бойових дій. І тут мова йде дуже про просту річ: хто відповідальний, перше, за те, що їх внесли в санкційний список?

Друге. Ми отримали вже безліч звернень, в тому числі і від Президента Всесвітнього конгресу чеченців Дені Тепса про те, що порушуються і права людей на території України.

І третє. Ми ведемо війну до цього часу. Воїни-добровольці, які приїхали з теплих комфортних до людей країн з Європейського Союзу в Україну захищати нашу свободу, зараз перебувають під тиском. І реакції від міністра оборони ми також поки що не бачили.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Андрію.

Соломія Бобровська.

 

БОБРОВСЬКА С.А. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧА. Давайте ще... Давайте.

 

БОБРОВСЬКА С.А. Хай простять євроінтегратори, пропустять євроатлантичних інтеграторів.

Пане Андрію, я не можу вас не запитати, це моя болюча тема. І я знаю ваші відповіді, відписки чи листи, які вам дають на підпис, але вже в парламенті, напевно, немає нікого, хто не знає про питання харчування, і це, безперечно, лягає в тему стандартів НАТО. Але коли монополіст покриває 83 відсотки харчування і частину з них – це субпідрядники, сталі субпідрядники і фірми, які минулого року були фактично суб'єктами цих процедур.   

Коли профільний комітет пише вам лист із зауваженнями на профпридатність пана Халімона, який відповідає як профільний заступник ваш за цей напрям, що жодна фірма інша не може фактично стати повноцінним членом тендерної процедури. І найгірше те, окрім того, що це монополія, яка, в принципі, не є допустима і не було виконано рішення, ані МКУ, ані двічі, як не дивно, ОАСКу, окрім того, що це питання монополії, інше питання, коли на частину України привозять, ця ж фірма  "Військсервіс-волонтер" привозить зіпсовану продукцію. Покажу фотографії всім, з черв'яками і глистами в печінці, зіпсовані овочі і так далі, в найкращі частини, які визнані вашою перевіркою, Міноборони, які найкращі є, де служать зами по тилу, які відповідають за харчування. Будь ласка прокоментуйте і дайте своє бачення рішення ситуації, бо буду ходити кожен день до вас в Міноборони як на роботу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Приходьте на роботу.

Будь ласка, пане Григорію.

 

НЕМИРЯ Г.М. Дякую.

Шановні колеги, в мене два запитання і, скоріше за все, обидва стосуються питань європейської інтеграції, до віце-прем'єрки. А якщо віце-прем'єр… до віце-прем'єр-міністерки.

То перше питання таке. Менше часу від подачі заявки до вступу до Європейському Союзу, до реального вступу, зайняло в Фінляндії, це було 9 місяців. Подали –  стали. Найбільшої ніхто не знає, але поки що на сьогодні Туреччина, яка Угоду про асоціацію не подібну, але іншу мала 63-го року, тобто 58 років, 22 роки вона має статус чи… десь кандидата. І вже з 5-го, тобто 16 років, йдуть переговори про вступ.  58, 22 –  статус кандидата, і 16 років ідуть переговори про вступ. Як би ви от з цими екстремумами, країна, яка Туреччина, з одного боку, яка також декларує свій намір і такий час довгий, Фінляндія, яка за 9 місяців. В чому, де, ближче до якого полюсу знаходиться от Україна і у вашому виступі я почув такий європейський оптимізм? На чому він ґрунтується? І я, безумовно, не буду вас питати, коли Україна стане членом Європейського Союзу, а навіть якщо б спитав, не радив відповідати на це запитання. Але як би ви пояснили, на вашу думку, причини, чого одна країна так швидко стала, а інша потужна, можливо, з сьогоднішнього боку більш потужна, набагато ніж Україна і з різних боків, ще до сих пір не стала? Це перше питання таке.

І друге питання стосовно ризиків. Військові, які присутні, вони завжди говорять про такий найгірший сценарій разом з найкращим. З того, що ви говорили, це інформація про те, як, власне, проза життя, як ідуть переговори, що ми плануємо на цей рік, на наступний. Але є ризики. В Європейському Союзі 27 країн і багато людей, експертів вважають, що, власне, це дуже схоже на чудо, що до сих пір ці 27 країн зберігають єдність щодо санкцій проти країни-агресора. Тому що деякий час тому нам говорили, іншим моїм колегам говорили, це вже на межі.

Цього тижня чи минулого тижня відбувся саміт Європейського Союзу, де обговорювалася політика Європейського Союзу щодо Росії в контексті також того, що трапилося в Білорусі. Ми ж знаємо, що на червень Високий представник Борель буде готувати відповідну доповідь. Натомість Президент Франції Макрон після вже завершення саміту на прес-конференції сказав, я цитую: "У тому, що стосується Росії, посилення санкцій у відповідь на заморожені конфлікти більше не є ефективною політикою". Він запитав у журналістів, що б ви на моєму місці робили? Журналіст йому відповів: "Це не я маю робити, це ви маєте робити". Але з огляду на те, що Україна на багатьох зустрічах також виступає, особливо на фоні останньої ескалації, і закликає посилити санкції, ні один з 27 лідерів однієї з країн-членів ЄС, а Президент Франції Макрон, нагадаю, Франція один з членів Нормандського формату, сказав, що він не бачить можливості, санкції не працюють, тим більше, їх посилення не є практичною такою можливістю. З точки зору цієї динаміки, як ви аналізуєте цю загрозу, і що планує, яким чином Кабінет Міністрів, ви як віце-прем'єр разом з іншими колегами мінімізувати цю загрозу? Тому що, якщо подібні заяви вже на рівні окремих країн-членів, а таких ключових країн-членів будуть поширюватися, то дійсно створить серйозну загрозу, що та єдність Європейського Союзу і солідарність по відношенню щодо санкцій, вона може не просто бути піддана ерозії, а може і зникнути.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Пані Марія Мезенцева, потім Вадим Галайчук.

 

МЕЗЕНЦЕВА М.С. Дякую, колеги.

Я дуже коротко. Я би хотіла відрефлексувати дуже швидко і відзвітувати шановним колегам з Комітету закордонних справ. Піднімалося питання "Кримської платформи", і ми домоглися як українська делегація ПАРЄ повернути питання по кримським татарам. І в середу вкінці червня, під час червневої сесії в середу буде розглядатися нарешті довгоочікуваний файл, над яким працювала українська делегація 2 роки. Звітую вам, колеги, про цю прекрасну новину і наш доробок як єдиної делегації, яка працює в ПАРЄ.  

Додатково хотілося б відрефлексувати і подякувати за реєстрацію законопроекту про відміну вільної економічної зони з Кримом і пакет законопроектів, який був напрацьований з постійним представництвом АРК Крим, Офісом Президента, Міністерством закордонних справ, який стосується історичних законопроектів, які напрацьовані для того, щоб ми показали своє домашнє завдання під час "Кримської платформи". Безпосередньо це Закон про корінні народи, Закон про статус кримськотатарського народу, зміни до частини десятої Конституції, Закон про політв'язнів, нагадую, у нас їх дуже багато. І дякую, колего, ви підняли це питання, але закону немає. І закон… (Шум у залі) Так, але він буде перевноситися Президентом України з доопрацюванням. І, колеги, відповідно до євроінтеграції ми можемо говорити дуже багато і дуже довго, але впевнена, що саме наше скликання показує чудові результати.

І, Григорій Михайлович, маленька ремарка. Голосує ще народ країни, яка долучається. Тому впевнена, що ті показники останні, коли українці в останніх опитуваннях і по НАТО, і по ЄС показують більше 50 відсотків, респонденти, по потенційній відповіді, чи хотіли би ви долучатися, – це прекрасний результат. Тому що плебісцит буде проводитися в будь-якому разі. Не парламент, не Президент, не міністри, а саме народ України буде визначатися.

 

НЕМИРЯ Г.М. Я не про це говорив.

 

МЕЗЕНЦЕВА М.С.  Я просто… маленька ремарка.

Дякую.

 

НЕМИРЯ Г.М.  Більше того, якщо навіть про це, то, до речі, як ми колеги, також об'єктивно треба зазначити, що, на жаль, з різних причин, але підтримка інтеграції до ЄС знижується в порівнянні з попередніми роками.

 

ГОЛОВУЮЧА. Знижується-знижується, …колеги.

Будь ласка, пане Вадиме. І будемо просити відповідей.

 

ГАЛАЙЧУК В.С. Дякую.

Власне, у мене дуже коротенькі уточнюючі, напевно, питання. Пані Ольго, ви говорили про необхідність … (Не чути) долучитися до питання позиції Румунії стосовно доступу України до внутрішніх водних шляхів ЄС. Які саме проблеми? Якщо можна, трошки детальніше. І в чому саме могли би ми бути в цьому плані поміжні?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

І я мала кілька питань. Я, колеги, на жаль, не почула в жодного з вас по пріоритетах роботи з Європейським Союзом. Не почула нічого про "Північний потік-2". І бачення стратегії України по протидії добудові чи введенню в дію "Північного потоку-2". Це перше.

Друге питання. Я хотіла би з'ясувати для себе. Я чую… Це, напевно, пане Ігорю, до вас. Ви говорили про "Кримську платформу", що ви очікуєте кількох, можливо, спікерів, велику кількість парламентарів. Просите нас, також ми із задоволенням це зробимо, долучитися до запрошення колег європарламентарів і інших. Але я хотіла б також розуміти статус залученості українських парламентарів до роботи "Кримської платформи", зокрема і не виключно з монобільшості. Це одне питання.

Поза тим я розумію, що оці прекрасні декларації, які підписуються щодо підтримки євроінтеграційних прагнень України з окремими країнами, які точно протягом цих всіх 7 років довели, що вони є деколи більшими українцями, ніж самі українці, це прекрасні комунікаційні піарні кроки.

В мене питання. Що це конкретно нам дає з точки зору просування до реального членства в Європейському Союзі і до початку перемовин про членство?

До пані Олі в мене є питання. Ви знаєте, воно в мене як про Карфаген: що було конкретно зроблено з точки зору налагодження нарешті взаємодії з Європейською комісією і отримання конкретного механізму, і отримання відповідей на відповідність нашого законодавства чи підзаконних актів згідно 27 Додатку до Угоди про асоціацію на відповідність нашого законодавства європейському?

І ще хотіла запитати, але то по НАТО. Я спробую не задавати питання по НАТО.

Що, пані Маріє, і у вас ще питання? Вам як іменинниці ще дамо...

 

ІОНОВА М.М. Я хотіла просто продовжити ваше питання, що стосується ЄС. От, дійсно, ви говорите про декларацію Україна-ЄС-НАТО. Ми розуміємо, що там одне-два відео знову буде поставлено. А що буде кінцевою метою, якщо там, ми знаємо, дійсно, євроскептики є. Який сценарій пропрацьований: а якщо так, а якщо не так, ті відмовлять, 15 країн підтримають, менше не підтримають. Тобто от можна всю дорожню карту презентувати і сказати по заходам.

Я вже користуючись нагодою, пані Іванно, вибачте, можна я задам питання так само і пану Ігорю, тому що... Пане Ігорю, ви вже, якщо не помиляюся, сьомий рік в Офісі Президента працюєте. Ви говорите, там щойно було зроблено. Знову ж таки ми ще раз повторюємо: ми не в опозиції питання ЄС, НАТО і сектору безпеки та оборони. Зрозумійте, ми дуже раді, що продовжується, що вдосконалюється, але, звичайно, звертаємо увагу на те, що не доопрацьовується. От те, що не доопрацьовується, я хотіла запитати, продовжити.

Перше. "Північний потік-2". Стратегія Президента, його роль. Окрім його заяв, що ще?

Друге. Річний національний план, що стосується Україна-НАТО, його роль, він може взяти лідерство, не просто як би вимагати, що ми хочемо в НАТО, ми хочемо ПДЧ, а є конкретні законопроекти, є конкретні наші зобов'язання. Дуже було б важливо, щоб він звернув увагу і так само звернувся до парламенту, може сказав, що це важливо.

І третє, те, що стосується Кримської платформи. Знову ж таки, ви знаєте всі обсяги роботи, які були, всі ініціативи, всі етапи, і ми точно тут не проти. Але ми вважаємо, що роль парламенту, так само що стосується "Кримської платформи", мала б бути конкретною, і комунікація, і координація, вони мають бути. Ми маємо голос, це парламентсько-президентська республіка, ми тут точно будемо в допомозі і в підтримці.

І завершуючи, до пана міністра оборони. Я хотіла, щоб ви все ж таки конкретно дали відповідь на питання, хто давав подання до Ради національної безпеки і оборони саме на цих військових, які були внесені у список?

І, друге. По гендерній складовій, ми раді, що ви це продовжуєте. Ми знаємо, яка ця скеля була. І знову ж таки, тут була спільна робота і one voice policy, ми би дуже хотіли, щоб ми повернулися до цього єдиного голосу і все це була координація, тому що фундамент був закладений. Якщо ви будете це продовжувати, ми будемо це вітати.

Але, коли ми говоримо, наприклад, про ДОЗ, ви прекрасно знаєте, що поки це питання не було піднято публічно, на жаль, справа не рухалася і підзаконні акти… Давайте, ми теж спілкуємося з профільним комітетом, ми розуміємо, що зараз вже взято більше до уваги. Знову ж таки повторюємо, ми не вороги до сектору безпеки і оборони, і якщо ми звертаємо увагу на якісь питання, це не тому, що ми проти, а того що ми хочемо, щоб це чулось і відкореговувалося.

Далі по Збройним Силам. Нас цікавить не тільки дійсно те, що ми звертаємо увагу по харчуванню, по формам, але по озброєнню. Ви самі знаєте реальну ситуацію, прекрасно ви знаєте цю реальну ситуацію. І ми просимо вас її виправляти. Якщо ми говоримо вам про це, знову ж таки ми не проти, ми – за, ми хотіли би, щоб ви звернули на це увагу і це виконували.

І, колеги, Марія, ви зараз адвокат людей, які виступають. Знову ж таки ми не проти, ми – за. Не треба адвокатувати. І те, що там відсотки, що було за євроінтеграцію, за НАТО, да ми будемо радіти, якщо вони будуть підвищуватись. Наразі, на жаль, що по гендерній складовій на 15 індексів ми впали, що стосується підтримки ЄС і НАТО, … так само. Це говорить про те, що ми мало комунікуємо.

У вас унікальна можливість – Президент, монобільшість, уряд. Робіть, продовжуйте, ми тільки вас підтримаємо.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пані Марія.

І зараз запрошую до слова всіх відповісти.

Я хотіла ще додати, пані Ольго, у мене буде питання. Ви озвучили, що на саміт Україна-ЄС ви плануєте винести якраз торговельні параметри оновлення угоди по суті. І потім я хотіла би, щоб нас зорієнтували, які ваші очікування стосовно того, який таймлайн завершення перемовин на основі цього рішення, яке буде винесено на саміт.

І було би теж добре дізнатися, було рішення арбітражної групи щодо обмеження Україною експорту лісоматеріалів. Я знаю, що Мінекономіки винесло на обговорення проект закону. У мене питання: наскільки ви оцінюєте, як швидко пройде і так само внутрішньовідомче погодження, і коли ви будете готові внести його до Верховної Ради України? І чи цей проект закону узгоджений з нашими партнерами з Європейського Союзу?

 

СТЕФАНІШИНА О.В. Дякую, шановні колеги. Я тоді спробую дуже коротко по порядку по всіх питаннях.

Пане Андрію, було питання стосовно санкційного списку. Дійсно, я як член РНБО голосувала за це рішення. Пропозиції були сформовані Міністерством внутрішніх справ. Ця інформація з грифом "Таємно", але на запит, я впевнена, що міністерство доповість по кожному прізвищу, тому що таке обговорення відбувалося на засіданні РНБО і це рішення приймалося всіма членами РНБО.

Також було питання Соломії Бобровської, але до Міністерства оборони. І, Григорію, у вас були дуже такі серйозні, потужні питання, на які дуже важко відповісти коротко: стосовно часових рамок і взагалі європейської оптимістичної налаштованості з нашого боку.

Я вважаю, що в першу чергу ми маємо розпочинати цей діалог. Ми маємо розпочинати діалог щодо перспективи членства України у Європейському Союзі і в НАТО. І цей дискурс, на щастя, в рамках європейської інтеграції у нас вже є велика основа - це Угода про асоціацію. Для таких країн, як Фінляндія, яка історично поєднана з іншими країнами Північної Європи, які на той момент вже були членами Європейського Союзу, це було дійсно більш природнє рішення. Я можу запевнити, що зі свого боку ми робимо все можливе, щоб забезпечувати торгове, економічне зшивання України з Європейським Союзом, але, як правильно певним чином зазначаєте і ви, рішення щодо членства України залежить не лише від України – від консенсусу в першу чергу всередині Європейського Союзу, від певних географічних обставин. Сьогодні ми бачимо, що Європейський Союз не готовий вистрибнути з парадигми пострадянських країн і ідентифікувати Україну як країну, в першу чергу, Чорноморського регіону, країну, яка вносить свій вклад і в європейську безпеку. Це шлях великої трансформації, який насамперед залежить від Європейського Союзу.

Я вбачаю, що роль уряду полягає в тому, щоб забезпечити максимально економічну і політичну готовність до того, щоб розпочати перемовини щодо членства і вибудовування знову ж таки консенсусу, в першу чергу наразі в столицях, як ми вже багато разів сьогодні обговорювали.

Ризики по санкційній політиці. Дійсно, я вважаю, що ви звернули увагу на найважливіший елемент –  це питання консенсусу. Дійсно, за останній рік ми бачимо, що російська пропаганда і російські гібридні загрози достатньо систематично і потужно просуваються у багатьох столицях Європейського Союзу. Ми бачимо певні наративи, які спонукають деяких європейських політиків налагоджувати бізнес as usual з Російською Федерацією, але, тим не менше, хоча і була така заява Президента Франції, на нашу думку, вона говорить лише про те, що санкційний механізм постійно має модифікуватись. Наприклад, введений новий порядок введення санкцій за порушення прав людини. Ми також говорили в рамках нашого візиту урядового про те, що має бути дійсно стратегія по Росії. І сьогодні Європейський парламент її напрацьовує. І лише в рамках стратегічного підходу підхід до санкційного тиску він може бути більш ефективним, тому що кризове реагування дозволяє мобілізувати політичну волю, але за відсутності системних інструментів це дійсно дуже важко.

Тому ми вважаємо, що Європейський Союз має працювати над новими, посиленими механізмами санкційного тиску, які дійсно впливатимуть на те, що ціна російської агресії буде лише збільшуватись. Це і обмеження доступу до системи освіти, і готовність до введення санкцій щодо найближчого оточення Путіна, які дійсно сьогодні не введені.

Також, пан Вадим, ви говорили стосовно Румунії. Дійсно, є система внутрішніх водних шляхів, яка є єдиною логістичною системою, в рамках якої відбувається транспортування певних товарів, система називається CNC. В контексті водних шляхів є консенсус всіх держав-членів ЄС, окрім Румунії, яка певним чином блокує включення України в цю систему через те, що Україна – це велика країна, великий ринок, і відповідно велика конкурентна перевага у нашої країни може бути в цьому напрямку. Ми ведемо політичні перемовини, але, звичайно, парламентський вимір – він завжди більш ефективний, більш відвертий. Якщо можна включати в двосторонні діалоги і в рамках двосторонніх груп дружби, і в рамках міжпарламентських платформ це питання, для нас би це було важливо.

Також в цьому контексті я б наголосила на необхідності включення всіх питань, які обговорювались сьогодні по ЄС і будуть обговорюватись по НАТО, у діяльність груп дружби Україна-Франція, Україна-Німеччина, Україна-Великобританія, Україна-Італія, тобто тих країн, де український файл поки що не витримує, скажімо так, конкуренції з російським інформаційним простором і російським впливом. Тому це важливо працювати саме в країнах, які скептично налаштовані.

Було кілька питань до мене від Іванни Климпуш-Цинцадзе. Я почну з технічних – по лісу. Два тижні тому відбулась нарада за участі голів економічного комітету, екологічного комітету парламенту, торгового представника України та міністра екології, де ми обговорювали механізми виконання рішення арбітражу по лісу, і домовились, що внесення змін до законодавства буде відбуватися в рамках розгляду Закону про ринок деревини. І буквально цієї п'ятниці я очікую… я планую проведення такої наради, де ми будемо обговорювати юридичні модальності. З Європейською комісією така комунікація відбувається.

Стосовно торгових параметрів оновлення Угоди, ми розраховуємо насправді, що вже до цьогорічного саміту Україна-ЄС буде, якщо не рішення Торгового комітету, то узгоджені позиції щодо оновлення Угоди про асоціацію.

І насамкінець не буду зупинятись на більш детальних питаннях, але важливе питання ви підняли стосовно "Північного потоку-2". Тут треба зазначити, що позиція країн Європейського Союзу і, скажімо так, європейської системи в Брюсселі полягає в тому, що в першу чергу всі країни мають виконувати вимоги європейських директив і що реалізація проекту "Північний потік-2" можлива лише після проведення анбандлінгу "Газпромом". Але ми всі чудово розуміємо, що дискусії щодо цього проекту точаться точно не в Брюсселі, вони відбуваються в двох столицях. Українська влада не опускає руки, ми ведемо системну і серйозну роботу зараз і з Сполученими Штатами, і з Німеччиною. Я, на жаль, не можу розкривати деталі, але ми точно не змирилися з тим, що ця політична… це нещодавнє рішення американської адміністрації може бути безповоротним. Тобто ми боремося за те, щоб санкції були в повному обсязі відновлені.

Я зупинюсь тут, щоб залишити нам ще час для відповіді на НАТО.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Пане Ігорю, пане Андрію.      

 

ЖОВКВА І.І. Дякую. Я коротко по блокам. Спробую згрупувати питання до мене.

Що стосується декларацій про європейську інтеграцію двосторонніх. Дивіться, так само моя реакція. Давайте зберемося окремо, можливо без присутності преси, якимось колом таких... і поговоримо про тактику і стратегію. Давайте не будемо розкривати тактику і стратегію вже зараз, тому що це чомусь необхідно зробити. Я скажу вам, що те, що... Ще раз наголошу, що це ідея і Президента України, і Брюсселя, а саме Голови Європейської Ради. Ми ж виходимо з того, що у нас друзі в Європейському Союзі і в Брюсселі. І принаймні з того, що я бачу зі спілкування Президента Зеленського і Президента Шарль Мішеля, Президент Шарль Мішель хоче Україні, хоче, щоб Україна просунулася на цьому треку. Значить, якщо такі ідеї нам пропонують, то ми не маємо чи не можемо, чи не будемо відмовлятися, тому що це додає додатковий імпульс до нашої стратегічної мети, яка закріплена і в Конституції, і в Стратегії національної безпеки, і в багатьох інших документах. І вона буде досягатися.

Тому я не хочу, я не хочу, щоб ми навіть сьогодні скидали до якихось політичних лозунгів чи якихось оцінок. Я принаймні намагаюся не прес-релізи тут зачитувати, а говорити те, що дійсно робиться Президентом і Офісом Президента. Тому, дивіться, є чотири зараз. Чому ці чотири, також можу пояснити? Тому що ці чотири лідери вони першими після появи цієї ідеї мали контакти на високому рівні з Президентом України. Відбувся візит Президента Литви Науседа, буквально через два тижні після того, як ми поговорили з Президентом Мішелем, була підписана відповідна декларація. Відбувся візит Президента України до Польщі на святкування 230-річчя Конституції Польської Республіки, була підписана відповідна декларація. Відбувся візит Прем'єрки Естонії до України, була підписана відповідна декларація. Було онлайн підписання також з Президентом Латвії.

Я вам скажу більше, такі тексти декларацій вже лежать на столі практично у всіх лідерів держав-членів ЄС. У Президента...

 

ГОЛОВУЮЧА. (Не чути)

 

ЖОВКВА І.І.  Іванно Орестівно, так ви ж не даєте закінчити.

Напередодні візиту Президента України до Франції проект декларації отримали відповідні  зовнішньополітичні радники Президента Франції, їх декілька. Цей текст на момент переговорів був на столі у Президента Франції і є на сьогодні також. Безумовно, ми не можемо очікувати, що Франція швидко прийме відповідне рішення. Так само ми не можемо очікувати як Німеччина прийме швидко відповідне рішення. Але так само текст такої декларації знаходиться у Канцлера Федеративної Республіки Німеччина на столі також через відповідних радників. І, до речі, певні рефлексії з Німеччини вже є, на жаль, не можу говорити зараз більше.

Такі декларації знаходяться на столах у керівництва Португалії, з Президентом Португалії мав Президент телефонну розмову, Прем’єр-міністра Іспанії, це я називаю так звані країни, назвемо їх як, користуючись вашою термінологією, переконані. Вони не переконані ще. Так от Прем’єр-міністр Франції, Президентка Греції, ми мали з нею телефонну розмову, і Прем’єр-міністр також, і практично всі лідери країн-членів ЄС з Північної Європи, тому… Бенілюкс.

До речі, нещодавно був візит трьох міністрів закордонних справ, ви, мабуть, бачили в пресі, вони мали зустріч з Президентом. Особисто Президент міністрам проекти цих декларацій передав. До речі, чому МЗС? Тому що, ви розумієте, що там також є МЗС, яке відпрацьовує, і є офіси перших осіб. Відповідно вони посилаються на позицію один одного, вивчають і так далі. Якщо ви думаєте, що дуже легко було з так званими переконаними, то також ви помиляєтеся.

Тому дивіться, я готовий говорити про це з вами окремо під час більш тісної дискусії, це, безумовно, ще одна додана вартість.

До речі, ще один аргумент приведу, і тут Григорій Михайлович згадував Францію, не афішуючи назви нашої однієї з неурядових організацій, але, знаєте, що вони провели, можливо, ви бачили також опитування у чотирьох державах-членах ЄС, а як громадяни цих чотирьох держав-членів ЄС ставляться до того, що Україна би вступила до Європейського Союзу на певному етапі. Ці країни були: Німеччина, Франція, Італія і Польща.

Так от, якщо ви візьмете це дослідження, не маю права, очевидно, називати, хто це зробив, але це легко можна знайти, то ви подивитеся, що в Німеччині 49 відсотків, а якщо брати молодь, то під 60 відсотків тих громадян, які підтримують членство України в ЄС. У Франції трошки менше – 42, здається, якщо не помиляюсь, станом на зараз. У Польщі – 69. В Італії зараз цифру не пам'ятаю, здається, 45, але щоб не збрехати. Тому це також засіб додаткового тиску на їхніх лідерів. Якщо громадяни вашої країни підтримують членство України в ЄС, то чого не підтримуєте ви? Ми можемо говорити зараз по окремим країнам. По Німеччині, ми знаємо, що відбудеться в Німеччині 26 вересня – вибори відбудуться, і ми знаємо, які потенційні вже є претенденти на канцлера від обох партій, які зараз лідирують.

 Так от з кожним з цих осіб Президент вже провів особисту або телефонну розмову, або зустріч, як було з паном Робертом Габеком, який хоч і не є претендентом на канцлера від "Зелених", які зараз лідирують по різним опитуванням, чи лідирують, чи трішки відстають від ХДС/ХСС. Але після зустрічі Президента з паном Габеком з'явилося інтерв'ю пана Габека в декількох виданнях німецьких, де він чітко сказав, що я як лідер партії "Зелених"  зараз на сьогоднішній день поки що ми не при владі, але кажуть, що Україні потрібно надавати оборонну зброю від Німеччини, і питання про членство України в НАТО пропаде. Чи не має зникнути з порядку денного зі столу, зокрема і в Німеччині? І про "Північний потік". Це, до речі, до ваших запитань, що робить Президент України щодо "Північного потоку".

Тому я прошу, давайте те, що є, робиться конструктивним, давайте принаймні цьому віддавати належну оцінку. І буде це робитися також. Ми будемо працювати з кожною столицею держав-членів ЄС для того, щоб стратегічна мета України була виконаною і досягнутою.

Що стосується  "Кримської платформи". Ще раз, резюмуючи, знову ж таки парламентський рівень, безумовно, має стати більш потужнішим, я про це піднімаю також питання на нарадах і так далі. У нас МЗС є керівною установою, яка займається організаційними питаннями. Я не думаю, що хтось в МЗС комусь з народних депутатів відмовив до того, щоб бути залученим до підготовки "Кримської платформи". Якщо в нас, умовно кажучи, з якоїсь країни поряд з лідером приїде керівник групи дружби з Україною або відповідні голови парламентських асамблей і наших організацій, то, безумовно, ми будемо їх вітати як високих іноземних гостей, для них буде відповідна програма розроблена і відповідно вони братимуть участь. Вони, сподіваємося, підпишуть декларацію, де, ще раз кажу, вироблені конкретні і чіткі механізми як це буде працювати і потім, знову ж таки наголошую, саміт не закінчується із закінченням саміту. Тому і залишиться працювати Офіс "Кримської платформи", щоб вже реалізовувати те, що вже буде досягнуто разом з лідерами. Так, від когось ми матимемо експертну підтримку, від когось, можливо, фінансову, від когось підтримку по санкціям. Ми говоримо про санкції зараз, також, до речі, правильне і хороше питання. І я згоден з тим, що санкції ті, які зараз є, вже втратили свій вплив, на жаль, на Російську Федерацію, тому треба думати, яким чином змінювати, посилювати, покращувати ці санкції. І, так, безумовно, перед кожним продовженням санкцій існують певні неформальні дискусії на рівні лідерів ЄС. Але кожні півроку відповідні секторальні і персональні санкції продовжуються.

Так от у питанні Криму. Чому Європейський Союз підтримує санкції проти тих, які винні у подіях навколо Навального, але не підтримує санкції проти тих осіб, які винні у порушенні прав людей в окупованому Криму? Ми передаємо ці списки на сторону ЄС і очікуємо реакції. І так само Офіс "Кримської платформи" буде займатися цим питанням. Тому ще раз кажу: давайте за той час, який залишився до цього саміту, зробимо спільні зусилля, щоб він пройшов максимально успішно і результативно для України.

Слова про шоу я залишу без реакції.

 

ГОЛОВУЮЧА. Про шоу слів не було, про комунікаційну піарну складову були слова.

Пане Андрію, вам слово, будь ласка.

 

ТАРАН А.В. В мене для початку запитання таке. Я розумію, що в нас тут визначений лише час початку і часу закінчення заходу сьогодні немає. Чи є який час закінчення?

 

_______________. (Не чути)

 

ТАРАН А.В. Чому я задаю це питання? Тому що я отримав щойно есемес, мене запрошують до Офісу Президента, тому я о 16:30 маю залишити цей захід і переміститися до Офісу Президента.

Тепер щодо відповіді на запитання. Дякую за турботу всім народним депутатам, які дійсно хочуть, переймаються нашим питанням і хочуть, намагаються зробити все для того, щоб, по-перше, привернути увагу, а, по-друге, досягти якихось позитивних змін. Ми це розуміємо, ми чуємо, повірте, ми читаємо всі звернення до нас і намагаємося виправляти ті помилки, на які звертають нашу увагу.

Тепер конкретно щодо санкцій учасникам АТО. Вже було зазначено, що списки тих, проти кого вводилися санкції, були підготовлені Міністерством внутрішніх справ, не Міністерством оборони. Це перше.

Друге. Значить, мені здається, що навіть статус учасника АТО не звільняє нікого від відповідальності за певні кримінальні злочини. Якщо у Міністерства внутрішніх справ є інформація, яка дозволяє їх класифікувати як якихось злочинців або осіб, проти яких треба ввести санкції, то статус учасника АТО на це жодним чином не може вплинути.

Далі. Що стосується конкретно 73 підрозділу. Я знаю про ці питання, про ці проблеми, ми спілкувалися з керівництвом, зробимо все для того, щоб вони змогли виконувати покладене на них завдання на високому професійному рівні. І вже в цьому році ми забезпечимо їх певною технікою саме за їх фахом, яку вони зможуть використовувати для призначення.

Стосовно житлових програм. Тут я б хотів звернутися до всіх народних депутатів з проханням прискорити надання дозволу Міністерству оборони в цьому році нарешті витрачати кошти для виконання тих бюджетних програм, які спрямовані на будівництво квартир для військовослужбовців, закупівлю квартир для військовослужбовців, бо без надання дозволу на відповідних комітетах Верховної Ради ми не можемо далі просуватися.

І ще раз хотів би нагадати: сьогодні дійсно закінчується вже п'ятий місяць цього року, а Міністерство оборони не отримало поки що дозволу на використання коштів. А потім в кінці року будуть питати, а чому ж у вас кошти залишилися. Саме тому, що ми досі п'ять місяців не можемо розпочати виконання програми будівництва житла для військовослужбовців. Я взагалі би вважав, що це питання саме Верховна Рада має там у себе піднімати, а не задавати питання до Міністерства оборони, що ви робите. Ми багато чого робимо, багато чого підготували, ми аж... хочемо побігти. Дайте нам, будь ласка, дозвіл на використання цих бюджетних коштів.

Стосовно озброєння. Ще раз кажу, як я розумію, значить, питання у нас сьогодні не про озброєння. Але можу сказати загалом щодо цих програм державного оборонного замовлення і решти. На теперішній час Міністерство оборони – єдине із силових структур, з усіх силових структур в Україні, тратить кошти знову-таки на виконання тих пунктів державного оборонного замовлення, які були заплановані. На жаль, затримка має місце. Є об'єктивні причини, є суб'єктивні причини. Будемо робити все можливе для того, щоб все було виконано.

Стосовно харчування. Мені здається, що це питання штучно роздмухується. Значить, за цим стоїть кілька моментів. Перший момент. Значить, воно штучно роздмухується певними структурами, які не змогли зайти на ринок забезпечення харчуванням військовослужбовців і дуже незадоволені цим, і вони роблять все для того, щоб полити брудом все, що ми робимо в напрямку харчування.

Ви знаєте, після ваших заяв було кілька вже публікацій і стосовно того, що там фотографії були фейкові, і стосовно того, що там їздили і народні депутати, і волонтери їздили по частинах і розбиралися з реальним станом справ щодо харчування.

Ця реформа, яку ми зробили в минулому році, була саме направлена на досягнення певних стандартів НАТО. Зокрема, йдеться про перехід на харчування за каталогом. Якщо всі попередні роки йшлося лише, усе відбувалися розмови про необхідність переходу на каталог, то минулого року нарешті ми перейшли на харчування за каталогом, що дозволило покращити нам.

Я не кажу, що у нас ідеально все, я не кажу, що кожна фотографія, яка показує якусь погану якість якихось там продуктів харчування, вона фейкова. Я кажу про те, що ми, по-перше, робимо все для того, щоб не припустити, пресечь, всі такі намагання поставити. Але тут велика робота нами проводиться, повірте.

І більше того, ми запровадили, мені здається, два тижні вже, відкриту лінію зробили, щоб коли військовослужбовці бачать, що якість продуктів харчування, які поставили до військової частини, не відповідає якимось нормам, то військовослужбовці мають можливість анонімно зателефонувати, і я негайно призначаю розслідування. Тому ми також хочемо, щоб наші військовослужбовці були забезпечені всім тим, що необхідно і високої якості.

Ми, крім того, у всіх випадках, коли не постачається нормальної якості харчування, ми направляємо позови до суду, ми припиняємо це постачання, ми повертаємо ці продукти і вимагаємо від постачальника нормальної якості і, повірте, дуже ретельно до цього питання підходимо.

Мені здається, все сказав, крім гендерної політики. Значить, гендерну політику… я готовий піти разом з народними депутатами, які цим питанням переймаються. Ми готові до спілкування і не лише з гендерної політики. Ми готові до співпраці з народними депутатами. І всі напрацювання, які були зроблені, позитивні напрацювання, ми готові продовжувати. І будемо раді співпраці, яка буде спрямована саме на розвиток обороноздатності, обороноспроможності наших Збройних Сил.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую, пане Андрію.

Соломія Бобровська, дуже коротко, будь ласка.

 

БОБРОВСЬКА С.А. Так, дуже коротко.

Пане Андрію, ви знаєте, я теж дуже глибоко занурилась вже у питання харчування, напевно, ще більше ніж ви. Вивчила досконально звинувачення державної структури АрміяInform, яка звинувачує мене у фейках. Я вже, мабуть, годинами можу розказувати про морських тарганів, які водяться не тільки в борщі Харківського авіаційного університету, але й в яких районах воно проживає, як воно попадає на стіл. Але про інше.

Ви не можете не бачити, що… І мене не цікавить, хто, які фірми виграють, які, зокрема, депутати, зокрема, і фракція ОПЗЖ, зав'язані у всю цю схему, бо мене обурює якість поставки. Але мене цікавить інше. Чому не обурює монополізм, який сягає 83 відсотки і таким чином ставить під сумнів фактично нацбезпеку армії з харчуванням. Більше того, я скажу, що інша фірма, яка постачає на ці 17 відсотків, зокрема, в зону ООС, це фірма, яка має дотичність до "Військсервіс-волонтер".

Так от хочу вам сказати, що були укладені додаткові договори, які фактично не зобов'язують постачальників перевіряти разом начпродом продукти. Більше того, саме на квітень місяць більше 70 актів були вислані на Міністерство оборони щодо незадовільності харчування. Тому, в першу чергу, мова не про інших людей, які хочуть брати участь в тендерах, але це нормально з їхньої сторони. Тому що не може одна фірма на 4 мільярди забезпечувати харчування в одному ЗСУ – це нонсенс. Це фірма, яка виросла зі 30 тисяч статутного капіталу. Буду вдячна, якщо ви досконально розберетеся в цьому питанні. І ми будемо дискутувати з вами про те, як не виконує пан Халімон свої прямі зобов'язання.

Дякую.

 

ТАРАН А.В. Я готовий. Можна відповісти, так? Я готовий до спілкування у будь-який час, будь ласка, давайте погодимо, приходьте до Міністерства оборони, буду радий це питання обговорити.

Але що стосується монополіста. По-перше, це рішення не міністра оборони, це рішення не заступника міністра оборони Халімона, це рішення тендерного комітету. Наскільки мені відомо, там було кілька компаній, кілька фірм, які брали участь в цьому тендері. Це рішення тендерного комітету.

 

БОБРОВСЬКА С.А.  З нижчими цінами, щоб ви знали.

 

ТАРАН А.В. Кажу, там рішення тендерного комітету. Але коли мені доповідають, що у тендерного комітету є претензії до такої фірми, такої фірми, там ті документи не представили, проти тої фірми, значить, порушена кримінальна справа, та фірма представила якісь підроблені документи, то повірте, рішення тендерного комітету я маю затвердити, бо там велика кількість людей, вони незаангажовані мною, незаангажовані Халімоном, це...

 

БОБРОВСЬКА С.А.  (Не чути)

 

ТАРАН А.В. Але вони несуть персональну відповідальність, в тому числі кримінальну відповідальність за свої рішення. Тому вони відмовляються, коли їм представляють підроблені документи, вони кажуть: ми не будемо голосувати...

 

ГОЛОВУЮЧА. Цілком вірогідно, що вже когось треба притягати і до кримінальної відповідальності.

Дякую, колеги. Я думаю, що ми багато питань, навіть які стосуються Північноатлантичного альянсу і нашої співпраці, зараз покрили цією всією дискусією.

Я би зараз просила пані Олю, пана Ігоря, пана Андрія дуже коротко те, що ми можемо обговорити у відкритому режимі по НАТО, нас ознайомити, зокрема в контексті підготовки до саміту, на який нас не запросили, чи на який ми недопрацювали, щоб Україну запросили. Я би це таким чином сформулювала.

І просила би єдине, щоб, пані Олю, почати все-таки з того, щоб ви нас зорієнтували по ЄС, те, що я просила по оновленню угоди, які в нас все-таки перспективи в часі, на що ви не відповіли по 27 Додатку. Ну, і ви сказали у відповідях на свої питання про те, що ви працюєте зараз над тим, щоб Україна була економічно і політично готова до членства в Європейському Союзі. То, очевидно, у мене виникає питання: яким чином оце свавілля уряду з точки зору руйнування реформи корпоративного управління допомагає нам у наближенні до членства в Європейському Союзі.

Дякую.

 

СТЕФАНІШИНА О.В.  Дякую, колеги.

Перед тим як перейти до питань НАТО, дійсно, дам відповіді на поставлені запитання.

Я повторюся, вже кілька разів зазначала, що перший раунд перемовин щодо оновлення торгових параметрів ми плануємо закінчити до цьогорічного саміту. По Додатку 27, дійсно, пропустила, не хотіла вже зосереджуватись на цьому питанні, але ми написали кілька звернень на різних рівнях, починаючи від мене, закінчуючи експертним рівнем, щодо початку виконання Європейською комісією своїх зобов'язань щодо оцінки проектів актів законів і підзаконних актів в сфері енергетики відповідно до 27 Додатку.

Європейська комісія наразі не готова системно до цього підходити, тому ми вибудували механізм, який передбачає здійснення погодження таких проектів актів за процедурою умовчання. У нас визначені контактні особи на рівні Брюсселя і представництва ЄС в Україні, відбувається направлення відповідних звернень, документів, проектів актів. Якщо протягом певного періоду часу, Урядовий офіс може зорієнтувати більш детально, протягом місяця не надходить відповідь від Європейської комісії стосовно того, що буде наданий висновок, ми вважаємо, що таке рішення  погоджено за умовчанням.

Крім того, ми унормували дуже детально цю процедуру виконання 27 Додатку в Регламенті Кабінету Міністрів України, сьогодні цей процес на урядовій площадці налагоджений. Також ті звернення, які ми отримуємо від вашого Комітету з питань інтеграції з Європейським Союзом і профільних комітетів: екологічного, енергетичного, ми направляємо. Але знову ж таки наголошу на тому, що Європейська комісія не готова зараз виконувати свої зобов'язання.

Ми провели останній раунд перемовин з цього питання в ході візиту в Брюссель 17-21 травня. Європейська комісія пообіцяла, представники Європейської комісії пообіцяли, що протягом місяця вони вийдуть на українську сторону з відповіддю стосовно того, як буде виглядати цей формат з їхнього боку.

Що стосується питань євроатлантичної інтеграції?

Перше, що я почула в рамках своїх перемовин, що в Україні дуже багато спекуляцій на тему саміту, на який Україну не запросили. От ви якраз ставите питання, я нагадаю, що цей саміт мав відбутися восени цього року, він передбачав ширший формат залучення роботи, але він був перенесений на літо у зв'язку з відновленням ролі Сполучених Штатів в геополітичній шахівниці та відновленням ролі Сполучених Штатів у НАТО. Те, що я можу зараз підтвердити, що це буде закритий саміт, в якому не буде передбачатися участь жодного з партнерів. Він буде проходити у форматі одної робочої сесії, і на його розгляд будуть представлені лише ті питання, щодо яких є консенсус країн Альянсу.

Україна, починаючи з осені цього року, готувалася до саміту, який спочатку мав бути восени, а потім був перенесений на червень цього року. Є і офіційні листи від Президента України і від міністрів закордонних справ України, і Грузії щодо запрошення України на саміт НАТО. Так само фактично, не фактично, а точно в ході всіх двосторонніх візитів, зустрічей на різних рівнях від Президента, я впевнена, що Ігор Іванович детальніше це розкаже, до зустрічей урядовців, питання наповнення відповіді на українське питання щодо перспективи ПДЧ і тієї перспективи в декларації цьогорічного червневого саміту піднімалось, проговорювалося, ми навіть узгоджували конкретний вордінг, який для нас був би важливий. І сьогодні ця робота також триває і продовжується.

Нагадаю, що питання політики відкритих дверей та наших очікувань від цьогорічного саміту обговорювалося і в ході візиту Президента в Франції, так само в ході візиту  урядової делегації до Берліна, перемовин на різних рівнях з такими столицями, як Польща, Румунія, Балтійські країни, навіть країни Північної Європи, Канада, відповідно позиція українська була донесена до без виключення всіх послів країн-членів НАТО, які перебувають тут в Україні, ці діалоги і дискусії тривали і тривають на різних рівнях. Зокрема, минулого тижня відбувались такі консультації з представниками чеського уряду, відбувся візит Прем'єр-міністра Словаччини, і питання українського інтересу, українських аспірацій було і є предметом перемовин і також представлення України на саміті і українського інтересу на саміті було і є предметом перемовин на всіх цих рівнях, це я можу підтвердити і відповідно підтвердити також, що були і офіційні звернення з цього питання.

Так само Україна намагалася координуватись і з грузинською стороною стосовно відображення в декларації саміту відповідних рішень з апеляцією до Бухарестського саміту 2008 року, а також тієї її частини декларації, яка передбачає не лише членство України та Грузії в НАТО, а також зобов'язання міністрів закордонних справ країн Альянсу розпочати процес підготовки до отримання нашими країнами плану дій щодо членства, ми наполягаємо на тому, що це важливо і важливо це відобразити в цьогорічній декларації, а також розглянути безпосередньо це питання на рівні засідання міністрів закордонних справ країн Альянсу, яке відбудеться цього року в Ризі в грудні 2021 року. Це, що стосується безпосередньо саміту, який запланований 14 червня цього року.

Але предметом візиту урядової делегації на чолі зі мною безпосередньо в травні цього року було проведення перемовин щодо реалізації конкретних напрямків роботи України і НАТО з питань партнерства з розширеними можливостями. Нагадаю, от ми зустрічались в різних форматах з багатьма з вами і проговорювали те, що Президент звернувся до Генерального секретаря НАТО та країн Альянсу з пропозиціями, з дорожньою картою щодо ініціатив в рамках EOP. На сьогодні по кожному з цих напрямків ведеться робота і перемовини. Генеральний штаб України разом з Міністерством оборони направили пропозиції щодо участі України у розширених форматах навчань НАТО, зокрема навчань за 5 статтею Північноатлантичного договору. Ці питання саме по навчанню, які стосуються навчання за 5 статтею, окремо обговорювалося на рівні політичного формату допуску України до такого типу навчань.

Я так розумію, що ми зараз не в обмеженому доступі, да? Тоді, можливо, якщо ми матимемо більше часу, я детальніше про це розповім.

Обговорювався конкретно перелік навчань. А також в рамках цього діалогу ми провели вперше зустріч на рівні помічника Генерального секретаря з питань розвідки щодо обміну інформацією з обмеженим доступом і посиленого обміну розвідувальною інформацією. Тут важливо зазначити, що велика частина цієї інформації лежить в площині внутрішніх змін регулювання. На цих зустрічах я була разом із Службою безпеки та Державної служби спеціального зв'язку, які вже на той момент імплементували близько 10 стандартів НАТО, які стосуються обміну конфіденційною інформацію. І відповідно ми домовилися про те, що до кінця року ми закінчимо роботу щодо підготовки технічної складової обміну цією інформацією, і вже з наступного року зможемо забезпечити реалізацію цього проекту. Але певна частина впровадження тих стандартів НАТО, які необхідні для того, щоб реалізувати цей пріоритет, також потребує внесення змін до Закону "Про державну таємницю". І тут я хочу наголосити, що, дійсно, активізація роботи щодо законопроекту про державну таємницю вона дуже важлива і в цьому контексті.

Ми не приділяли багато уваги питанню відрядження наших військових і цивільних службовців для роботи в структури НАТО, оскільки на технічному рівні така робота ведеться. З урядового боку ця процедура потребує унормування. Тому разом з Міністерством оборони і Міністерством закордонних справ напрацьовані зміни до актів уряду, які дозволять систематизувати і внормувати цей процес.

З інших питань, які не стосуються ЕОР, Україна і урядова делегація висловили зацікавленість щодо направлення в Україну групи з протидії гібридним загрозам. Це була ініціатива, яка була висловлена під час засідання Північноатлантичної ради в травні цього року. Україна підтримала таку ініціативу, висловила зацікавленість. І сьогодні на площадці уряду відбувається узагальнення потреб різних спеціальних органів щодо комбінації експертів, це буде приблизно 10 експертів, які приїдуть в Україну і будуть здійснювати оцінку приблизно в такому ж форматі, як це відбувається з Угодою АССА. Це правові, неправові елементи протидії гібридним загрозам.

Також з важливих елементів, які я би зазначила, це питання, яке піднімалось на всіх зустрічах, зокрема в рамках травневого візиту до Брюсселя. Я провела зустріч в новому форматі, це зустріч з групою послів країн-членів в НАТО. Це були посли Франції, Німеччини, Сполучених Штатів, Польщі, Литви та Канади. Це певні посли так званої групи, з одного боку, групи Quint, п'яти країн Альянсу, які висловили бажання створити робочу групу щодо наповнення ЕОР конкретним змістом.

Ми проговорювали модальності цього формату, а також додатково Франція і Німеччина, з якими ми намагаємося вибудувати певний діалог, який стосується євроатлантичних прагнень нашої країни. Звичайно, на цих зустрічах піднімалось питання наших внутрішніх реформ, зокрема просування щодо голосування у другому читанні Закону "Про Службу безпеки України". Це дійсно важливе рішення, яке є індикатором все ж таки налаштованості нашої країни на просування в напрямку євроатлантичної інтеграції, ухвалення законодавства щодо реформи оборонно-промислового комплексу, а також закінчення реформ, пов'язаних із забезпеченням цивільного контролю в секторі безпеки і оборони. І також відповідні напрацювання здійснюються в парламенті, ми їх підтримуємо. І готові також включатись там, де це необхідно, з просування цих  ініціатив і закликаємо вас також їх підтримувати.

В цілому з усіх питань, які були заплановані на останні півроку, робота ведеться і щодо військового співробітництва, і щодо співробітництва з питань обміну інформацією, інших секторальних напрямків. Так само з нових напрямків, які ми започаткували фактично за останні місяці у зв'язку з створенням в Україні декількох інституцій, зокрема центрів стратегічних комунікацій та боротьби з дезінформацією при Міністерстві культури та РНБО. Ми домовились започаткувати формат СтратКому на рівні Україна-НАТО так само, як він працює зараз у форматі Європейського Союзу. Це важлива ініціатива як елемент протидії гібридним загрозам.

Насамкінець хочу підтвердити, що основним елементом нашої успішності, звичайно, є внутрішні реформи. Але найважливішим сигналом, який важливий для нашої країни сьогодні, є ознака політичної єдності Альянсу щодо підтвердження рішення, прийнятого у 2008 році, а також підтвердження того, що Російська Федерація все ж таки не має голосу всередині Альянсу. Тому що дійсно сьогодні ситуація полягає у тому, що не лише є певний скептицизм всіх відомих нам країн, але і сьогодні ми відчуваємо дійсно, що все більше і більше Російська Федерація має можливість впливати на готовність матеріалізувати політику відкритих дверей Альянсу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Пане Ігорю.

 

ЖОВКВА І.І. Дякую.

Коротко, щоб не повторюватись. Можливо, сконцентруюся на тих заходах, які робить Президент і Офіс Президента з точки зору євроатлантичної інтеграції.

Так, безумовно, після отримання статусу ЕОР важливого, який проте стосується military, то military cooperation швидше за все. За ініціативою уряду Президент направив листа до Генерального секретаря НАТО з нашою дорожньою картою, з нашими пропозиціями. Ми отримали відповідь від Генерального секретаря з його реакцією на ці пропозиції, відповідно зараз спільно рухаємося. Всі прекрасно знають, що євроатлантична інтеграція – це перш за все і, можливо, в останню чергу про зовнішню політику, це про Збройні Сили, це про реформу сектору безпеки і це те, що має виконати дійсно Україна на сьогоднішній день.

Але ми повторюємо в діалозі з нашими партнерами по НАТО, що ЕОР – це те, що ми робимо, це interoperability, це те, що ми збільшуємо кількість дійсно нашого практичного внеску до НАТО. Ми продовжуємо і будемо брати участь в операціях під егідою НАТО. Міністр оборони, можливо, доповнить. Ми продовжуємо, дійсно, проводити спільні навчання з державами-членами НАТО, в тому числі на території України, правильно пані віце-прем'єр сказала, за статтею 5 і так далі. Але, дійсно, нашим наступним кроком має бути той логічний крок, який, дійсно, вже визначений ще в рішенні Бухаресту 2008 року –  План дій щодо членства.

Дійсно, щорічні річні національні програми Україна – НАТО, я підтверджую на попереднє запитання, вони можуть бути дороговказом до реформи. Президент України, дійсно, щорічно затверджуючи програму, ми не підходимо до цього формально, ми постійно спрощуємо підхід, ми робимо їх більш інструментальними, більш оперативними, удосконалюємо їх. Дійсно, не маючи "парасольки" ПДЧ, ми фактично вже працюємо вже за тим форматом, який прийнятий в ПДЧ, перш за все реформуючи нашу державу.

Дійсно, Президент України постійно в своєму діалозі з лідерами держав-членів НАТО і з Генеральним секретарем НАТО ставить це питання. Дивіться, лише за оті важкі, непрості часи ескалації російської в останні місяці Президент двічі говорив по телефону з Генеральним секретарем НАТО, обговорюючи в тому числі питання майбутнього формату наших відносин з НАТО. Ми мали візит Голови Військового комітету НАТО в Україну, який безпосередньо на місці в квітні оцінив ту ситуацію, яка відбувається. Повірте, це знаковий візит. Ви про це як фахівці з цих питань дуже добре знаєте. Ми говорили про майбутні параметри наших відносин НАТО, про ПДЧ і з Президентом Байденом під час телефонної розмови, і з Прем'єр-міністром Трюдо, і з Прем'єр-міністром Джонсоном. Під час візиту Президента до Франції тет-а-тет з Президентом Макроном, який тривав понад 3 години, також включав питання ПДЧ. І з Президентом Макроном про це відверто говорили. І ви пам'ятаєте, що про це також говорилося навіть на прес-конференції Президента. Я вам вже сказав про позицію Німеччини. Ми говоримо і з чинним канцлером і ми говоримо з усіма тими кандидатами чи лідерами партій, які потенційно сформують коаліцію.

Ще раз вас повертаю до слів Роберта Габека, президента Партії зелених: ви як ніхто знаєте, якою визначальною є позиція Німеччини у питанні подальших відносин України з НАТО. Знову ж таки не спекулюючи на питанні формату, участі чи неучасті, мається на увазі саміт 14 червня, підтримую колег, які сказали, дійсно, що таке рішення прийнято не лише щодо України.

Я хочу сказати лише одне. Відносини України з НАТО на саміті 14 червня не завершуються. Будуть ще наступні саміти. Нам зараз потрібно сконцентрувалися, і ми це робимо спільно, разом з колегами по уряду, з дипломатичним корпусом, на тому, що буде закладено в підсумковій спільній декларації чи спільній заяві саміту, який відбудеться 14 червня. Те, що там будуть рядки, що стосуються України, нас у цьому запевнили, Президента України у цьому запевнили всі лідери держав-членів НАТО. Ще раз повторюсь, ми майже з половиною поговорили. Я згадував про Португалію, я згадував про Іспанію, я згадував про Грецію. Тобто десь половина тих лідерів. Про Польщу і Литву ми також говорили. Ми про це говорили. До речі, вордінг, про який сказала пані Оля, він дійсно існує. Залишилося трошки більше ніж двох тижні до саміту НАТО. Ми кожний на своєму рівні це робимо.

Якщо є запитання, що робить Офіс Президента, очевидно є. От буквально завтра я вам просто, можливо, анонсую. У нас є унікальний формат між державами-членами Балтії… балтійськими державами Естонія, Литва, Латвія і Польща. Вони щорічно проводять такі безпеково-зовнішні консультації… зовнішньополітичні консультації у своєму колі на рівні дипрадників президента і радників з питань нацбезпеки.

За нашою ініціативою, підтриманою Литвою, завтра мене запрошено на такі закриті консультації, де будуть по двоє представників від країни, тобто Естонії, Литви, Латвії і Польщі. І ми в закритому режимі декілька годин присвятимо тому, який вордінг ми очікуємо щодо України в підсумковому документі саміту НАТО. Ви прекрасно знаєте, що держави Балтії і Польща, об'єднавшись, також мають свої вагомі важелі впливу на остаточний підсумок саміту.

Низка контактів також заплановано у нас на рівні міністра і на рівні уряду, і так далі. Я сподіваюся, знову ж таки не можу розкривати в широкій присутності всю тактику і стратегію, але сподіваюсь, що точно ми отримаємо більше, ніж просто перепідтвердження політики відкритих дверей і посилання на Бухарестський саміт, рішення Бухарестського саміту 2008 року, яке, безумовно, було тоді важливим. Але ми всі говоримо, що, вибачте, з 2008 року пройшло 13 років. І, м'яко кажучи, безпекова ситуація навколо України і в цьому нашому регіоні змінилася. Тому час приймати більш важливі, більш сміливі рішення, в тому числі щодо України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Пане Андрію, дуже коротко, будь ласка.

 

ТАРАН А.В.  Я взагалі не був доповідачем по програмі партнерства.

 

ГОЛОВУЮЧА. Тобто що вам хотілося би додати по Альянсу?

 

ТАРАН А.В. Хотів би додати, що ми зробили от, наприклад, в минулому році. Було виконано 195 пріоритетних завдань і 332 заходи річної національної програми в частині, що стосується Міністерства оборони. Було запроваджено 246 стандартів НАТО шляхом розроблення 266 національних документів в рамках досягнення цілей партнерства.

Але головне те, що під час зустрічей і розмов з усіма колегами, міністрами оборони інших країн, в тому числі з Генеральним секретарем НАТО мав розмову, я підкреслюю, що єдина країна, яка отримує якісь бенефіції від того, що Україна не приєдналася до ПДЧ, це є Російська Федерація.

І, крім того, дуже мені незрозуміло, коли кажуть, що Україна не заслужила на те, щоб приєднатися до плану дій щодо членства. Я кажу, можливо, будуть якісь питання, що приймати Україну в НАТО зараз чи ні, але приєднатися до плану дій щодо членства, це мені просто незрозуміло, чому НАТО не може прийняти таке рішення. І це, до речі, всі мої контакти, всі мої розмови, іноземці всі підтвердили, що це дійсно вони підтримують такі кроки, вони сподіваються, що буде щось зроблено політичним керівництвом Альянсу.

Дякую. На жаль, я маю вже йти.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дуже дякую. Дякую, колеги.

Я думаю, що ми можемо або хто готовий задати, може, коротко питання у відкритому режимі і по НАТО перейти в закритий режим ще. Але щоправда і пан Ігор вже, і пан Андрій мусять іти.

У нас є от одне питання у колег, одне, може, пане Ігоре. Взагалі ні у вас, ні у пані Олі не прозвучало питання Угорщини. Таке враження, що у нас знято вже сьогодні питання блокування різного формату, зокрема Комісії Україна-НАТО Угорщиною. Можна це прокоментувати.

 

ЖОВКВА І.І.  Знову ж таки, поки я бачу режим відкритий, так і питання не знято на жаль, але нічого кращого ніж діалог не придумано в дипломатії. Питання з Угорщиною комплексне.

 

ГОЛОВУЮЧА. Вибачте, на секунду переб'ю. Ми можемо перейти в режим закритий зараз?

Тоді я попрошу всіх, хто не може брати участь у закритому режимі, давайте ми… Просто це питання, може якраз ви нас зорієнтуєте.

Давайте пане Ігорю.

 

Розгляд питання в закритому режимі.