СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва

28 квітня 2021 року

Веде засідання голова Комітету МЕРЕЖКО О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, колеги! Ми можемо починати, оскільки кворум є. Але спочатку хотілося провести невеличку перекличку, щоб повністю впевнитись в тому, що у нас є кворум.

Будь ласка, давайте зробимо перекличку.

 

ПОПОВИЧ М.П. Ананченко Михайло Олегович.

Бардіна Марина Олегівна. Вона підходить.

Соломія Анатоліївна є.

 

БОБРОВСЬКА С.А. Присутня.

 

ПОПОВИЧ М.П. Геращенко Ірина Володимирівна. Немає.

Іонова Марія Миколаївна.

Олександр Олександрович є.

Григорій Михайлович є.

 

НЕМИРЯ Г.М. Є.

 

ПОПОВИЧ М.П. Руденко Ольга Сергіївна.

 

РУДЕНКО О.С.  Є,  Руденко є.

 

ПОПОВИЧ М.П. Хоменко Олена Вікторівна.

 

ХОМЕНКО О.В. Є.  

 

ПОПОВИЧ М.П. Шараськін Андрій Андрійович.

 

ХОМЕНКО О.В.  (Не чути)

 

ПОПОВИЧ М.П. Так-так, чутно.

Шараськін Андрій Андрійович. Він є, але щось мовчить.

 

ХОМЕНКО О.В.  Є звук, да?

 

ПОПОВИЧ М.П. Так, ми бачила, так Олена Вікторівна.

Яременко Богдан Васильович є.

Іонова Марія Миколаївна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі? Кворум є. Дуже дякую, колеги.

 На початку нашого засідання я хотів би зробити два повідомлення дуже швидко.

По-перше, хочу зазначити, що те, що ми робили, тобто розсилали листи до різних парламентів, до наших колег, в тому числі до представників відповідних комітетів закордонних справ, це мало ефект і нам вдалося знайти підтримку. Було зроблено принаймні три заяви на підтримку України у зв'язку з нещодавнім накопиченням і ескалацією конфлікту між Росією та Україною. Це заява польського Комітету закордонних справ, литовського комітету і грузинського. Ви знаєте про ці заяви, але це свідчить про те, що все-таки наше намагання і наша робота має певний резонанс і певний вплив.

І друге питання теж дуже швидко. 12 травня ми плануємо провести спільне засідання за участю наших колег з Комітетом закордонних справ італійського парламенту. Це планується на 12 травня. І я хотів би, щоб було якомога більше наших колег і ми б брали активну участь, тому що це справді дуже важливо, ми намагаємося в такий спосіб створити безпосередні контакти з італійськими колегами і переконати їх, і можна сказати навіть так, перетягнути на свій бік. Це важливо.

Тому я дуже вас прошу взяти активну участь. Ось а зараз ми можемо перейти до розгляду порядку денного, будь ласка.

 

АНАНЧЕНКО М.О.  Прошу вибачення, Ананченко  є. Просто перекличку пропустив, поганий зв'язок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Зараз перед вами є …

 

ЯСЬКО Є.О. І Ясько також є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

 

ЮРАШ С.А. І Юраш є.

 

ПОПОВИЧ М.П. Так, ми вас відмітили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, перед вами є порядок денний. Будь ласка, подивіться і скажіть, чи будуть у вас якісь зауваження або пропозиції стосовно порядку денного? Будь ласка.

 

БОБРОВСЬКА С.А. У мене швидше не по порядку денному, а питання два робочих хотілося би вияснити.

Я знаю, що минулого тижня приїжджав віце-спікер Сейму і їздили на Донбас. І знаю, що сьогодні приїхали три керівники комітетів закордонних справ Литви, Латвії, Естонії. І мені дуже прикро, що ми з ними не зустрічаємося вживу. Плюс… Керівництво, голова комітету – це теж керівництво. Плюс…

 

_______________. Дуже погано чути.

 

БОБРОВСЬКА С.А. Питання в тому, що насправді я переконана, що ми також мали би були доведені до відома про їхній приїзд, і, зокрема, про супроводження тих, хто бажає, на Донбас, тому що це серйозний шмат роботи, і тут не питання опозиції чи провладної партії. І мені якраз інформація приходить з 25 рук, і мене теж запрошують на ці зустрічі, я би хотіла, щоб ми як комітет тримали руку на пульсі, принаймні, пане голово, щоб ми знали про такі приїзди, і Стефанчука теж могли супроводжувати хтось з нашого комітету на схід.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. По-перше, дійсно, завтра відбудеться зустріч о першій годині, треба перевірити конкретний більш точний час цієї зустрічі. Ця поїздка вона організовується Посольством Естонії. Тобто це Посольство Естонії, і вони розробили відповідний порядок денний і план зустрічей, і, наскільки я знаю, завтра відбудеться зустріч віце-спікера, а потім буде зі мною зустріч. Тобто такі у них плани.

 

ІОНОВА М.М. Пане Олександре, якщо чесно, я би хотіла додати, тому що ми від них дізнаємося, що така буде зустріч, вони питають чи ми будемо на ній. Але, чесно кажучи, виглядаємо і звучимо ми якби дуже дивно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я вас запрошую особисто. Давайте тоді, єдине, що це буде…

 

ІОНОВА М.М. Пане Олександре, питання не в запрошенні, питання як це все відбувається. Ми ніколи взагалі навіть не подумали б, що… там завжди є парламентський досвід і традиції, що завжди є або голови фракцій, або представники комітету, теж там влада і опозиція. Тобто воно… Я, наприклад, не знала, що відповісти деяким колегам нашим з естонського, литовського парламенту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Марія Миколаївна, справа в тому, що не я організую цю поїздку і не я запрошую. Тобто мене запросили…

 

ІОНОВА М.М. Я не про поїздку, я про зустріч.

 

БОБРОВСЬКА С.А. Тоді давайте, прохання, щоб членам  комітету довели час зустрічі, там о першій чи другій годині дня, і хто має змогу і бажання, зустрітися.

Дивіться, ще раз, я з усією повагою до вас, я розумію, але технічні речі вирішуються дуже швидко, тому що ми з усіма послами і керівниками комітетів маємо свій контакт і це не буде проблема зовсім – почути різні сторони і бути присутнім колегам, які бажають бути на місці. Переконана, це буде не 10 людей, не 15.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, чи будуть ще якісь пропозиції чи зауваження стосовно порядку денного? Будь ласка, висловлюйтесь. Я не бачу. Григорій Михайлович, будь ласка.

 

НЕМИРЯ Г.М. У мене пропозиція спочатку не до порядку денного, а до оголошення щодо 12 травня і зустрічі з італійськими колегами. Я думаю, варто узгодити наперед, щоб члени комітету знали порядок обговорення та які питання будуть, як це буде структуровано, тому що варто уникати просто таких неструктурованих обговорень. Тому я закликав би докласти зусиль, щоб порядок денний був погоджений. Це означає, що можуть бути ще різні питання там, але щоб принаймні основні питання були відомі  членам комітету. Це перше таке побажання.

І друге – щодо порядку денного. Там є кілька питань, які стосуються листа одного з наших колег, народного депутата, до голови комітету, так, якщо я правильно пригадую. І ми розглядаємо цей лист стосовно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тут декілька листів.

Йдеться про… від імені депутата Леонова. Так? Чи я помиляюся?

 

НЕМИРЯ Г.М.  Але в мене питання. Я просто з власного досвіду знаю, що на голову комітету достатньо багато листів приходить від колег народних депутатів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так.

 

НЕМИРЯ Г.М. За яким критерієм деякі з них виносяться на обговорення комітету, а деякі – ні? Просто я не проти того, щоб це обговорити, але бажано би знати, чому це такі листи, власне, в цьому порядку денному присутні?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Григорій Михайлович, справа в тому, що Леонов, він вимагав поставити це питання в порядок денний. Є відповідне доручення Голови Верховної Ради. Тобто тут основною підставою стало доручення Голови Верховної Ради.

Колеги, ще, будь ласка. Ні?

Тоді, з вашого дозволу, давайте будемо переходити до розгляду безпосередньо порядку денного, першого питання.

Перше питання: про проект Постанови Верховної Ради  України про заяву Верховної Ради України щодо заходів з підтримки моряків, які працюють на суднах у міжнародному морському судноплавстві (реєстраційний номер 5140). Я прошу… Ну, мабуть, Андрій Андрійович, так? Будь ласка, Андрій Андрійович, оскільки ви пропонуєте, і ви є автором цього проекту, будь ласка.

 

ШАРАСЬКІН А.А. Усім дай Боже здоров'я! Я дуже сподіваюся, що всі знайомилися із пояснювальною запискою і безпосередньо із самим текстом  Заяви Верховної Ради. Тому на цьому особливо зупинятися не буду.

Найголовніше, що підставою, як і вказано в пояснювальній записці для прийняття такої Заяви Верховної Ради, в нас є Резолюція Генасамблеї ООН ще від грудня 2020 року якраз про міжнародне співробітництво для вирішення проблем, з якими стикаються моряки внаслідок пандемії COVID-19 для підтримки глобальних ланцюгів поставок.

За цими загальними фразами насправді є дуже велика історія. Я хотів би в кількох тезах буквально нагадати, що вже більше 140 тисяч українських моряків, які здійснюють виходи на судах під прапорами різних держав, я хотів би нагадати, що понад 80 відсотків світового товарообігу йде через море, і якраз пандемія COVID-19 вона загострила дуже багато неврегульованих питань, які особливо стосуються заміни, вчасної заміни екіпажів, стосуються вакцинації, стосуються паспортів вакцинації, спрощення процедур переходів кордонів, і такого іншого.

Окрім цього, тут ми загострюємо цю увагу, власне, на моряках, тому що Україна станом на зараз є однією з п'яти ключових держав, які надають, скажімо так, свої кадри в цей світовий ланцюжок товарообігу. Моряків, більше 40 тисяч моряків прямо зараз находяться в рейсах на судах, і я хотів би нагадати, що, мабуть, не існує жодного торгового судна в світі, де б не був би хоча б один український моряк. Я вже не кажу про те, що насправді сумна статистика за 19-й рік. Там 22, здається, відсотки, а це 51 український моряк, які були в залишених суднах. Багато з них якраз не отримують належні умови, які застосовуються до них. І ми спілкувалися про це так само з колегами з Грузії, з колегами з Греції. По всьому світі вони стикаються з такими проблемами, особливо великі проблеми на морально застарілих і технічно застарілих суднах класу "ріка-море" у Чорноморському басейні. В Азово-Чорноморському басейні зовсім нещодавно була трагедія. Відповідно цієї крайньої трагедії в Чорному морі направлений запит в Генеральну прокуратуру.

Але вертаючись до нашого предмету, тобто таке прийняття воно не потребує ні додаткового фінансування з бюджету, але, навпаки, Україну, її міжнародний імідж піднімає як країну, яка дбає за трудові, соціальні права і яка вторить інших країнам, тому що станом на зараз більше 55 країн уже прийняли відповідні постанови, визнали ключовими робітниками якраз морський персонал, безпосередньо моряки.

Тому я би просив і закликав до того, щоб ми звернули на це увагу і таки проголосували, і прийняли цю постанову. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Андрійович.

Будь ласка, колеги, чи будуть запитання до Андрія Андрійовича або якісь ремарки чи виступи?

Єлизавета Олексіївна. Так, будь ласка, Єлизавета Олексіївна.

 

ЯСЬКО Є.О. Я хотіла би просто декілька слів сказати в підтримку, тому що я також нещодавно відвідала декілька військових частин на півдні України і в тому числі і морську піхоту, і  моряків. І я дуже рада, що у нас є така ініціатива зараз в комітеті. І, сподіваюся, що всі це підтримують, і вважаю, що це дійсно дуже потрібно.

Отакий мій коментар.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

У мене, якщо можна, декілька запитань.

По-перше, я так розумію, тут ідеться про цивільне мореплавство, не про військове. Так?

 

ШАРАСЬКІН А.А. Станом на зараз ми говоримо про моряків, які забезпечують ланцюжок товарів  якраз в торговому флоті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друге питання у мене стосовно адресата цього звернення. Наскільки я розумію, тут ідеться, я цитую, "закликає міжнародне співтовариство і так далі…". Тобто ми звертаємося до міжнародного співтовариства, і, на жаль, як вчить нас наша практика, що краще іноді конкретно звертатись до когось, щоб отримати відгук якийсь, а в такому широкому плані адресат, можливо, країни, до яких ми звертаємось, вони сприймають, що це не зовсім до нас. Тобто це друге питання стосовно адресата, тому що, з мого погляду, він трошки так абстрактно визначений.

І третє питання стосовно, це ключове питання, у мене такий рефлекс вже з часом виробився, предмет відання. Тобто не було б логічніше розглядати цю заяву в Комітеті інфраструктури? Оскільки треба, щоб був якийсь такий логічний зв'язок з питаннями зовнішньої політики.

Ось такі два питання. Будь ласка.

 

ШАРАСЬКІН А.А. Я тоді з кінця, тому що мені відається, що зв'язок… (Не чути)

Плюс ми спеціально і якраз по предметам і віданням про приведення у відповідності і конвенції, і ратифікації, і з того, щоб ми знаходилися в єдиному полі відносно тих міжнародно-правових угод, які приймаються, чи заяв, які приймаються, чи, зрештою, резолюція Генеральної Асамблеї ООН, яка прийнята. І це якраз наш предмет …(Не чути) Тим паче, що тут іде мова якраз, як ви правильно сказали, тут більше концентрація на політичній заяві, вона не потребує додаткових ні видатків, ні рухів, ні обрахунків. І ми якраз і говоримо про те, що Україна відповідально ставиться і з повагою ставиться до міжнародних резолюцій.

І я хотів би нагадати, що якраз прийнята була декларація ключовими, скажімо так, гравцями, державами-гравцями, декларація …(Не чути) яка грунтувалася теж на резолюції ООН. Тому як би тут по предметам і віданням якраз все гаразд. Тому що мова йде про міжнародний ланцюг, міжнародний товарообіг, а Україна є і виступає як надійний і стабільний партнер.

Чому, власне, така увага до моряків? Саме тому що ще минулого року ми були на третьому місці серед ключових держав, в кадрі яких були у світовому океані. Зараз ми відкочуємося, і якраз минулий рік нам в цьому, скажімо так,  (Не чути) поміг, тому що до цього часу …(Не чути) паспортів вакцинації, це затягується, і плюс моряки навіть в черзі не стоять. Нас просто вибивають, скажімо так, ми своїми руками самі ж своїх співгромадян виключаємо із контрактів, із можливості брати участь. До нас звертаються безпосередньо вже і європейські країни. Тому це важлива така історія.

Плюс чому ми звертаємося якраз в тому числі і до міжнародних. Це якраз висловлюючи свою солідарність цим і показуючи Україну як надійного партнера. Це перший момент.

Другий момент. Такою своєю Заявою Верховної Ради ми ж визнаємо і визначаємо моряків ключовими робітниками, і там є конкретні пункти про включення до першочергової вакцинації, і тому тут уже задіяні і наші органи. Тому я думаю, тут все зрештою в нас взаємопов'язано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, Андрій Андрійович.

Будь ласка, колеги, будуть запитання чи бажання щось сказати, виступити? Я не бачу. Тоді, з вашого дозволу, я попрошу до слова Євгенія Володимировича Єніна – заступника міністра закордонних справ.

Будь ласка, Євгеній Володимирович.

 

ЄНІН Є.В. Дякую, голово. 

Шановні колеги народні депутати, хотів би висловити позицію Міністерства закордонних справ, яка полягає в підтримці проекту зазначеної постанови. Ми вважаємо, що це дійсно потужний і важливий, і своєчасний політичний сигнал. Абсолютно погоджуюся з усіма попередніми доповідачами, що крім традиційних загроз… тобто і піратські захоплення, і залишення в складному фінансовому становищі, ми дедалі частіше стикаємося з загрозами нового порядку, як то вимога до додаткових, скажімо так, медичних критеріїв, були ускладнення з ротацією наших моряків і, безумовно, ті інструментарії, які пропонуються, значною мірою спростять завдання, які стоять перед консульською службою Міністерства закордонних справ щодо надання в максимальному обсязі допомоги нашим морякам, в якому б порту чи частині світу вони не опинилися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дуже дякую.

Олена Вікторівна, будь ласка.

 

ХОМЕНКО О.В. В мене є запитання. Якщо, дивіться, це моряки, так, ми підтримуємо, а тоді, можливо, нам ще треба підтримувати льотчиків, вони також забезпечують економіку, тобто це також постачання товарів і таке інше.

 

_______________. У вас звук вимкнений.

 

ХОМЕНКО О.В. Це дуже добре, що ми підтримуємо наших громадян, тих, які забезпечують постачання товарів, підтримують економіку України і таке інше. У мене питання: чому ми не приділяємо увагу іншим? Наприклад, тобто ми приділяємо увагу морському співробітнику, які задіяні в морських перевезеннях, але там не повітряної. Чому, наприклад, ми не робимо таку заяву стосовно льотчиків і там екіпажів, які також залучені в це? Ми можемо робити як окремі заяви, чи, можливо, додати всіх громадян, які також перебувають в складних умовах і забезпечують Україну важливими товарами, перевезенням важливих товарів?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ШАРАСЬКІН А.А. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Андрій Андрійович, щодо, якщо можна, запитань. А на який ефект ви розраховуєте? Тобто якщо Рада приймає цю заяву, то що має бути результатом?

 

ШАРАСЬКІН А.А. …(Не чути) Цей інструментарій якраз, додатковий інструментарій для консульських служб. Щоб ми …(Не чути) звертаємося також до всіх сприяти цьому. Це додатковий інструментарій. Це що стосується зовні, якраз міжнародної складової.

Що стосується внутрішньої …(Не чути) це дозволить якраз включити в перелік першочергової …(Не чути)  вакцинації.

Друге – це все-таки переглянути моменти по отриманню документів, скажімо так, утвердження документів моряка і спростить цю ситуацію, бо нарешті …(Не чути) спілкування з представниками комітету інфраструктури з цього питання і навіть спільно виїжджали, пояснювали, скажімо так, проблеми, з якими стикаються, штучні проблеми, що така увага нам дозволить багато документів все-таки …(Не чути) забрати.

І ще особисто від себе хочу додати, що такий фокус уваги …(Не чути) тому що ми – морська  держава, і моряки для нас важливі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Колеги, якщо немає бажаючих виступити… Богдан Васильович – так? Якщо не помиляюсь. Будь ласка.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Чесно кажучи, ми в складному становищі зараз, роздумуючи, чи підтримувати цю заяву, чи ні, чи запропонований законопроект.

З одного боку, я погоджуюсь, є проблема моряків, є ситуація певна, де в нас значна кількість наших громадян за кордоном. Але ми якось починаємо дуже здалеку. Не розглядали жодного морського питання, а …(Не чути) чому так багато наших громадян працюють за кордоном, …(Не чути)

 Чому в нас, якщо в нас немає свого …(Не чути) у нас так багато навчальних закладів …(Не чути) працевлаштовуватися за кордоном, тому що наша система в цій сфері сьогодні …(Не чути) І розуміючи, що ми повинні допомагати своїм громадянам в працевлаштуванні, в пошуку роботи, джерел існування, все ж таки чи не заходимо дуже далеко, рекомендуючи … (Не чути) є питання, мені здається ...(Не чути) вона нагадує подібні заяви десь …(Не чути) і достатньо неконкурентна …(Не чути) В цій частині, до якої от у мене є…(Не чути) не в Україні, а закордоном …(Не чути) чи не перекладаємо ми відповідальність …(Не чути) від наших громадян.  (Не чути) реальне виконання …(Не чути) рекомендації, яка є, так вона має для мене певні  (Не чути) Ставимо … (Не чути) Я не розумію, чому не авіація …(Не чути)  Але навіть …(Не чути) то також у мене є питання. Тому що ми посилаємось на проект рішень …(Не чути)  і так далі. Очевидно, вони є. Але вони (Не чути) І це не причина відкинути все, що … (Не чути), але причина попросити тайм-аут… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Ще хтось бажає виступити? Григорій Михайлович, будь ласка.

 

НЕМИРЯ Г.М. У мене запитання до тих, хто зміг би відповісти. Які правові наслідки визначення того чи іншого працівника ключовим співробітником? Чи є якісь чіткі правові наслідки цього визначення? І хто, окрім, скажімо, моряків у даному випадку зможе навести приклади ключових співробітників? Скажімо, наприклад, в лікарнях це можуть бути ті, які задіяні в ковідних відділеннях. Можливо, там відповідно пріоритетні речі, які стосуються пріоритетного вакцинування, соціального забезпечення, страхових речей? Чи існує, правники, таке визначення "ключовий співробітник" або "ключевой работник"? Що це означає з точки зору правових наслідків?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Андрій Андрійович, ви бажаєте відповісти на запитання?

 

ШАРАСЬКІН А.А. (Не чути)… Я боюсь помилитися. Насправді немає сформульованого… Але що цим, як це визначалось і визначають, і як це трактувалось… (Не чути) Це ті, які надважливі, і там точно в переліку є …(Не чути) Є така практика у нас …(Не чути) Ми займаємо таку високу позицію якраз через якість наших …(Не чути) а не через кількість навчальних закладів. Нагадаю, що в Україні всього 5 навчальних закладів… (Не чути) В той час як в Індії це більше 200 і на Філіппінах – це більше 100 навчальних закладів… (Не чути) якраз якби і моряків вони поставляють сюди. Це один момент.

Інший момент. …(Не чути) пане Богдане, ви 100 відсотків більш проінформовані в тому чому у нас немає ...(Не чути) і що станом на зараз Україна в 14 разів менший торговий …(Не чути) Але є напрацювання і я розумію, що є напрацювання по реєстру флоту, є інше, але ми поки що перенесли наші міжфракційні, міжкомітетські слухання, що їх хочеться провести офлайн, а не онлайн …(Не чути) і будемо інші напрацювання тут якраз по ...(Не чути)  Уже рік, як я можу прореагувати на те, що ...(Не чути) що в 20-му році ...(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ, Дякую.

Євгеній Володимирович хотів сказати декілька слів. Будь ласка.

 

ЄНІН Є.В. Я буквально хотів ... (Не чути) підтримати автора резолюції. Справа в тому, що, дійсно, ми у своїй фактичній діяльності стикаємося з величезною кількістю питань. Як я вже казав, це і візові питання, це і задоволення окремих петичних вимог, це питання логістики, це питання кращої взаємодії з урядами тих держав, у яких зареєстровані ті чи інші судна, коли ми стикаємося з не зовсім доброчесними судновласниками.

На нашу думку, подібні речі дозволяють привертати більшу увагу світової спільноти до зазначеної теми. І, повірте мені, коли ідеться  не про абстрактних людей,  а про наших співгромадян, які в досить скрутних умовах інколи перебувають за кордоном, тому користатися кожною нагодою, яка допоможе щонайменше скоротити і зменшити їхні страждання. Тому просив би підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, якщо не буде бажаючих виступити, то... У нас наразі є дві пропозиції. Одна пропозиція –  прийняти цей проект Постанови про заяву і є ще пропозиція від Богдана Васильовича, яку він щойно озвучив, – це відкласти це питання. Тобто я можу поставити в такій черговості. В першу чергу поставити питання взагалі, а потім, в залежності від того, який буде результат, ми можемо розглянути і другу пропозицію.

Але ще одна така річ. Це, повертаючись до того питання, яке Соломія Анатоліївна піднімала, я офіційно вас інформую, що завтра, починаючи з 13:10 до 13:40, на третьому поверсі в залі нарад відбудеться зустріч з нашими колегами з Країн Балтії. Тобто, будь ласка, я запрошую всіх членів комітету взяти участь.  Дякую. Буду радий вас бачити.

Колеги, що ж, ми можемо голосувати тоді, так?

Хто за те, щоб підтримати проект Постанови Верховної Ради України про Заяву Верховної Ради України щодо заходів з підтримки моряків, які працюють які працюють на суднах у міжнародному морському судноплавстві? Хто – за?

 

ПОПОВИЧ М.П. Ананченко Михайло Олегович. Ананченко!

Бардіна Марина Олегівна. Марина Олегівна!

Михайло Олегович Ананченко, ви "за" чи "проти"? Поки не відповідає.

Бардіна – за.

Бобровська Соломія Анатоліївна.

 

БОБРОВСЬКА С.А. За.

 

ПОПОВИЧ М.П.  За.

Ірина Володимирівна Геращенко. Немає.

Марина Миколаївна Іонова. Вона включає вже. Марина Миколаївна, ви "за" чи "проти"?

Олександр Олександрович Мережко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я утримався.

 

ПОПОВИЧ М.П.  Григорій Михайлович Немиря. "За", так?

Григорій Михайлович, ви "за"? За.

Руденко Ольга Сергіївна.

 

РУДЕНКО О.С. За.

 

ПОПОВИЧ М.П. Ананченко Михайло Олегович.

 

АНАНЧЕНКО М.О. За. Вибачте, поганий зв'язок.

 

ПОПОВИЧ М.П. Ви – за.

Іонова Марія Миколаївна.

 

ІОНОВА М.М. За.

 

ПОПОВИЧ М.П. Тепер чутно, так, за.

Хоменко Олена Вікторівна.

 

ХОМЕНКО О.В. За.

 

ПОПОВИЧ М.П. Шараськін Андрій Андрійович – за.

Юраш Святослав Андрійович. Юраш Святослав Андрійович, ви "за" чи "проти"?

Яременко Богдан Васильович.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Від моєї думки вже нічого не залежить і з чистою совістю віддамся …(Не чути)

 

ЮРАШ С.А. Пробачте, Юраш утримався теж.

 

ПОПОВИЧ М.П. Утримався.

І Ясько Єлизавета Олексіївна.

 

ЯСЬКО Є.О. За.

 

ПОПОВИЧ М.П. 9 – за. Рішення прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Як завжди, у нас в комітеті перемогла демократія.

Соломія Анатоліївна.

 

БОБРОВСЬКА С.А. Я на хвилинку буквально, якщо присутній пан Єнін, ще на зв'язку.

Пан Єнін, ви мене чуєте, правильно розумію? Чути мене?

Є, так? Якщо є заступник міністра закордонних справ.

Пан Єнін, до вас прохання і звернення стосується Словацького дому, рейдерство об'єкта за вулицею Кирилівська, 69-б, місто Київ. Я знаю, що Дмитро Кулеба в тому числі брав участь в прес-конференції з Галиною Янченко як керівницею МФО. Але на мене теж вийшов посол і просять ще раз звернути увагу, тому що не припиняється тиск на словацькі інвестиції.

Пане Єнін, почули моє повідомлення?

 

ЄНІН Є.В. (Не чути)

 

БОБРОВСЬКА С.А. Дуже дякую.

Буду на зв'язку тоді з вами.

 

ХОМЕНКО О.В. В мене запитання. Вибачте, що ми в голосуванні. Ми завершили голосування, так?.

Тоді я хотіла, єдине, що спитати. В мене є питання стосовно наступного абзацу: "Моряки страждають від несправедливого поводження з ними у разі затримання за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень із використанням морських суден таких, як контрабандні перевезення вантажів, наркотиків, паливно-мастильних матеріалів або неврегульованих мігрантів".

То ми впевнені, що якщо є підозри, це підтримувати? Можна я тоді утримаюсь? Вибачте, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка… Богдан Васильович? 

 

ХОМЕНКО О.В.  Колеги, давайте може на голосування цей абзац поставимо? Чи як? Тобто ми зараз висловлюємо підтримку тим морякам, які підозрюються у… і затримані з підозрою у вчиненні контрабандних перевезень, наркотиків і паливно… тобто незрозуміло.

 

ЄНІН Є.В.  …(Не чути) як в Україні, так і в усьому світі існує презумпція невинуватості …(Не чути) вважається невинуватим.

Друге, навіть якщо ті чи інші особи вчинили адміністративне чи кримінальне правопорушення, є загальнолюдські стандарти прав людини, і вони так само підлягають людському і гуманному поводженню до них.

На жаль, ці практики далеко не завжди дотримуються окремими державами. І саме тому просили би підтримати цей абзац в тій редакції, яка була запропонована автором.

 

ХОМЕНКО О.В.  Ну, я розумію, що презумпція невинуватості, але закликати  і звертатися до міжнародної спільноти в Заяві Верховної Ради, зазначаючи, що моряки страждають від несправедливого поводження в той період, в той час, коли вони підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень, ну, це трошки дивно, якщо чесно. Це дивно, дійсно. Всі розуміють, що має бути гуманне поводження з тими, хто затриманий, до кого є підозра, і навіть ті, хто утримуються там. Але це мати в заяві Верховної Ради, що ми підтримуємо тих щодо кого є підозри щодо вчинення кримінальних правопорушень. Це якось трошки дивно. Тому я відкликала свій голос. Я утримуюсь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги, ми вже… 8 – за.

Колеги, ми вже проголосували. Тобто все одно залишається 8 – за, решта утрималися. Тобто рішення було прийнято.

Колеги, переходимо до наступного питання порядку денного. Тут, власне, два підпитання і, наскільки я розумію, про листи народного депутата Україна Олексія Олександровича Леонова, перше, це щодо ситуації, яка склалася навколо визволення з в'язниць українських моряків, а друге питання – можливості вирішення питання стосовно надання статусу "політичний в'язень" громадянину Україну Марченку.

Слово надається Олексію Олександровичу. Давайте, я так розумію, розглянемо перше підпитання, а потім перейдемо до розгляду другого питання стосовно поняття і статусу "політичний в'язень". Давайте спочатку почнемо від питання про визволення з в'язниць українських моряків.

Олексій Олександрович, будь ласка.

 

ЛЕОНОВ О.О. Доброго дня, шановні колеги! Доброго дня, шановний пане голово! Дякую вам за те, що дали слово. З приводу питання українських моряків необхідно зазначити, 28 листопада 20-го року незаконно було затримано… (Не чути) Вибачте, зв'язок перервався. 28 листопада 20-го року незаконно було затримано парусну яхту прикордонної служби Грузії на відстані 7 кілометрів від… (Не чути) узбережжя з громадянами України та було висунуто звинувачення у незаконному перетині кордону (рішення Колегії з кримінальних справ Батумського міського суду 01.12.20 року). З цього моменту їм тричі було подовжено запобіжний захід, і українські моряки до сьогоднішнього дня утримуються грузинською владою.

На яхті також перебував її власник, …(Не чути)

 

_______________.  Олексій, не чутно.

 

ЛЕОНОВ О.О. …Михайло Батурін.

Вибачте, мене чутно?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз чутно, але якийсь там, на жаль, не дуже якісний зв'язок.

 

ЛЕОНОВ О.О.  Вибачте, цього більше не повториться.

Адвокат затриманих українських моряків …(Не чути) неодноразово стверджував, що, ознайомившись з усіма матеріалами справи, він  отримав підтвердження, що склад злочину з боку затриманих моряків відсутній та обвинувачення мають виключно політичний характер.

Пряма мова: "У нас нещодавно  пройшли вибори і точаться плітки, що Михайло Саакашвілі повернеться". Думаю, що саме це є приводом для затримання цих наших українських одеських моряків.

Міністерство закордонних справ довгий час демонструє свою бездіяльність стосовно цього випадку. Консули були відсутні на багатьох засіданнях судових. Ноту грузинській владі було вручено лише після трьох місяців з моменту інциденту та утримання наших громадян.

Міністерство закордонних справ взагалі не… міністр закордонних справ взагалі не прийшов на зустріч з родичами українських моряків, яку сам і призначив. Замість того прийшов представник Міністерства закордонних справ. 

Мною як народним депутатом було написано більш ніж 10 депутатських запитів з цього приводу в усі інстанції – МЗС, ОП, омбудсмену, міністру юстиції, Офісу прокурора, проведено брифінг у Верховній Раді  по справі українських моряків, написали десятки авторитетних СМІ, такі як ВВС і так далі. З цього приводу відбувалися протести під посольством Грузії, але українських моряків продовжують безпідставно утримувати лише за запобіжним заходом і по закону Грузії мають на це право більш ніж 9 місяців.

Також мною було написано звернення до Мін'юсту та Офісу Генерального прокурора, щоб у рамках Мінської  конвенції з цього приводу допомогли людям, їх правові відносини у цивільних і сімейних, кримінальних справах, підписантами якої є Україна та Грузія, витребували матеріали справи для вивчення щодо подальшого вивчення цієї справи. Однак центральний орган юстиції України зазначили, що мають можливість на подібні запити виключно у ситуації попередніх запитів з протилежної сторони.

У зв'язку з цим я  наголошую, що юридичний шлях вирішення проблеми в умовах тотального беззаконня з цього приводу з боку грузинської влади неможливий. Цю ситуацію можна вирішити виключно дипломатичним шляхом. Наразі я постійно підтримую контакт з родичами моряків і їх стан, на жаль, погіршується, бо люди вже тримаються у СІЗО більш ніж 6 місяців.

З приводу питання українського… з цього приводу прошу вас розглянути це питання та долучити до цієї справи Міністерство закордонних справ, тому що дійсно люди потребують нашої допомоги.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Олексій Олександрович.

Колеги, чи будуть запитання до Олексія Олександровича або якісь коментарі чи виступи? Будь ласка, хто бажає виступити? Чи запитання можливо?

 

ЯСЬКО Є.О. Ясько бажає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

ЯСЬКО Є.О. Ну, це не є новиною, те, що дійсно таке відбувається щодо наших моряків, і те, що в дружній грузинській державі насправді такі затримання відбулися.

В мене питання, пане голово, до вас. І взагалі після нашої зустрічі з комітетом грузинським, вони обіцяли це питання підняти і дати відгук. Чи відома вам якась нова інформація по цьому конкретно від комітету?

І питання до МЗС. Який план саме по цьому питанню зараз? Тому що дійсно це вже триває дуже довго, і тут можна спекулювати на якихось там, що давайте там не сваритися чи ще щось, але це взагалі не про сварки, це про український моряків. І ми як громадяни, ми як депутати повинні захищати своїх. І це повинно бути як і в Грузії, так і в інших країнах. І якщо це ще є дружньою країною для нас, то тут …(Не чути) треба, напевно, трошки по-іншому тоді ставити розмову, бо наші друзі все-таки повинні українських моряків випускати з в'язниць.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хочу відповісти на запитання, яке пролунало, стосовно нашої зустрічі з Комітетом закордонних справ Грузії. Ми цю тему з ними не піднімали, тобто вони не давали жодної інформації…

 

ЯСЬКО Є.О.  Як це ми не піднімали?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я маю на увазі, я з ними не піднімав питання.

Тобто я з ними про це не говорив.

 

ЯСЬКО Є.О. Піднімали на комітеті і в завершальних навіть словах було, що обов'язково комітет це питання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На комітеті, так. Я ж вам сказав, я з самого початку сказав, зі мною це питання вони не піднімали. Це питання обговорювалось на засіданні комітету, але додатково зі мною жодного контакту на цю тему і обговорення не було.

 

ЯСЬКО Є.О. Ніякого follow-up взагалі після нашої тої зустрічі і по іншим питанням не було…(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що ви маєте на увазі під follow-up?

 

ЯСЬКО Є.О. Ну, ми ж про щось домовлялись з нашими друзями…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви, можливо, про щось домовлялись, я з ними не домовлявся.

 

ЯСЬКО Є.О. …(Не чути) пройшло декілька тижнів, тому, можливо, у вас є якась інформація.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам відповів, у мене додаткової якоїсь інформації немає, тому що я з ними, це особисто я маю на увазі. Ми обговорювали це питання, це було у вашій присутності під час засідання комітету, а я додатково з ними це питання не обговорював, і вони до мене не зверталися, і не надавали якусь додаткову інформацію.

 

ЯСЬКО Є.О. Думаю, вам додатково варто це обговорювати…(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за пораду.

 

ЯСЬКО Є.О.  Це не порада, це відповідальність.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чия відповідальність і яка? Юридична? Адміністративна? Конституційна? Кримінальна?

 

ЯСЬКО Є.О. Пане голово, давайте так, я досить конструктивно у вас спитала, давайте не будемо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А я конструктивно відповів.

 

ЯСЬКО Є.О.  Будь ласка, від МЗС, якщо можна, почути коментар було б добре.

 

ЄНІН Є.В.   Да, безумовно.

Сам хотів, вперед хотів би сказати, що ми тримаємо цю справу під нашим пильним контролем. Я хотів би не погодитись з заявою чи твердженням народного депутата Леонова, який звинуватив Міністерство закордонних справ у бездіяльності, ігнорування засідань суду.

Перша нота протесту, яку ми скерували грузинській стороні, вона пішла 30.11.2020 року, тобто це через день після інциденту. Більше того, ми направили ще три ноти з проханням про неупереджене  розслідування та зміну запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.

Крім того ми  неодноразово проводили зустрічі на самих різних рівнях, починаючи від тимчасового повіреного Грузії і закінчуючи усіма можливими чинниками у грузинській владній ієрархії, починаючи від президента Грузії,  буквально 10 днів тому Президент України порушував це питання з президентом Грузії, міністром закордонних справ – буквально 23 числа востаннє міністр закордонних справ Кулеба говорив про це зі своїм грузинським колегою під час зустрічі у Бухаресті. Крім того наш посол побував і в міністра юстиції, і в генерального прокурора Грузії. Тому принаймні говорити про те, що хтось бездіяв, ну, м’яко кажучи, не об'єктивно. Дай Бог, щоб кожним затриманим морякам чи громадянам України приділялося стільки уваги, скільки ми приділяємо.

Стосовно участі у засіданнях. На сьогоднішній момент відбулося 12 засідань, останнє з яких було сьогодні.  Наші консули були відсутні два рази з цих 12-и. Хотів би просто нагадати, що відстань між Тбілісі, де розташована українська дипломатична місія, і Батумі 370 кілометрів, і дійсно наші консули двічі через погодні умови не змогли бути присутніми на зазначених засіданнях.

Сьогодні наших консулів відключили від раніше погодженого лінку з огляду на мотивацію про нібито організаційний характер цього засідання, але посол щойно отримав вказівку готувати відповідно ноту протесту.

Стосовно плану на майбутнє. Ми порушували і будемо порушувати це питання до його повного вирішення до всіх грузинських представників влади. Буквально ближчим часом відбудеться телефонна розмова прем'єр-міністрів України і Грузії, а наприкінці травня ми плануємо організацію візиту Прем'єр-міністра України до Грузії.

Крім того, планується і низка візитів високого рівня з Грузії до України. Ми розраховуємо на участь грузинського президента на урочистостях, присвячених 30-й річниці незалежності України.

Я категорично наполягаю, що крім політичного треку є і юридичний. Ми уважно відслідковуємо дотримання грузинською стороною всіх процесуальних прав наших громадян. В той же час слід відзначити, що кримінальний процес на території Грузії належить виключно до юрисдикції грузинської сторони. І тому всі наші кроки і заяви не повинні трактуватися як втручання в процес судочинства, тим не менш, жодних порушень, як я вже зазначав, процесуальних прав наших громадян ми не допустимо. Ми відвідуємо на постійній основі ув'язнених, ми спілкуємося з медиками, ми спілкуємося з адвокатами, тому я налаштовую всіх на конструктивну взаємодію, а не на пошук крайніх в цій ситуації.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ЯСЬКО Є.О. Можна питання?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ЯСЬКО Є.О. Я розумію, що це важке питання, але щодо майбутнього. Наскільки ви розраховуєте це питання взагалі може затягнутися?  Тобто якщо це піднімається на дуже високому рівні, то це можна було б якось пришвидшити.

 

ЄНІН Є.В.  Є певні процесуальні рамки, в яких рухається грузинська сторона, і будь-яке рішення має бути належно оформлено процесуально. Говорити про часові рамки, я думаю, про це зарано. Можливо, більш детальну інформацію могли б надати адвокати наших громадян, які забезпечують їх правовий захист в цьому процесі. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, ще будуть запитання до представника МЗС?

 

ЛЕОНОВ О.О.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, давайте.

 

ЛЕОНОВ О.О.  Дякую.

Дивіться, я з великою повагою ставлюся до міністерства, але я хотів би тут зазначити декілька фактів. Дійсно, консул не з'явився на три засіданні. На третє засідання вона підключилася на декілька хвилин, а потім відключилася. Це перше.

По-друге. Три місяці наші громадяни не могли зв'язатися зі своїми родинами, тому що їм дійсно не допомогли. Є декілька специфічних фактів в законодавстві грузинському стосовно можливості подзвонити додому, та три місяці їм не могли допомогти для того, щоб вони зв'язалися зі своїми родинами.

І останнє. Ноту протесту міністерство написало після того, як зробили вже мітинг під посольством Грузії у Києві. І я звертався до міністра неодноразово, навіть по п'ятницям, коли він приходив до Верховної Ради, стосовно цього питання. Коли вже дійсно воно, скажімо так, дійшло до такого серйозного масштабного інформаційного піку, тоді почалася, дійсно, повчався рух стосовно цього питання. Тому я не звинувачую, навіть я був би вам вдячний, і родини людей, які знаходяться за тисячу кілометрів, а не за 370, ………. від міста, щоб МЗС максимально взяло це під контроль та допомагало людям.

Дякую.

 

ЄНІН Є.В.    Пане Леонов, дякую за ваш коментар.

Я вас запрошую в будь-який момент до міністерства з тим, щоб узгодити в робочому режимі все те, що ми могли би робити ще додатково.

Ми максимально неформально ставимося до цього питання , повірте мені, і задіємо все, що можемо. Якщо є якісь додаткові ідеї, ми радо їх сприймемо і спільно опрацюємо з тим, щоби допомогти нашим людям.

 

ЛЕОНОВ О.О.  Останнє слово і я закінчу, вибачте, пане голово.

Дивіться, в нас ситуація на сьогодні така. Шість місяців люди знаходяться в СИЗО, по закону Грузії вони можуть продовжувати термін знаходження у СІЗО до 9 місяців, а потім або вирок, або вони їдуть додому. Мені здається, якщо вони їдуть додому, то наше просто зобов'язання зробити так, щоб вони поїхали якомога скоріше.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, я хотів би ще надати слово Вячеславу Борисовичу – представнику Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Будь ласка. Вячеславе Борисовичу, ви з нами? Щось нечутно. 

Тоді Богдан Васильович хотів висловитися. Богдан Васильович, будь ласка.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Дякую, пане головуючий.

Оскільки наше засідання транслюється в онлайн, є публічним, я вважаю, що просто для протоколу, для запису необхідно окреслити кілька правових і політичних реалій з тим, щоб те, що ми говоримо, не виглядало неоднозначно.

По-перше, українська держава не має ні правових підстав, ні можливостей позбавити своїх громадян за кордоном необхідності нести покарання за вчинені ними правопорушення чи злочини. Це аксіома, норма, так як і кожна іноземна, будь-яка іноземна держава не може впливати на рішення судові щодо своїх громадян на території України, якщо ці громадяни здійснили якісь правопорушення, злочини тощо.

По-друге, ми не маємо ні правових, ні політичних підстав очікувати, а тим більше вимагати від будь-якої іноземної держави, що питання кримінального або іншого правосуддя  будуть вирішуватися з огляду на стан політичних відносин з Україною. Мені здається, що такі підходи якраз руйнують… (Не чути) і можливість домовлятися з практичних питань взаємодії, які є між державами і які визначають рівень відносин. Мені здається, що будь-які питання кримінального правосуддя, якщо тільки мова не йде про кричущі порушення систематичні або очевидні порушення прав людини, не можуть вважатися українською державою підставою для того, щоб висувати політичні претензії до іноземних держав.

Надана Міністерством закордонних справ інформація свідчить, що Україна, мені здається, в даній ситуації навіть перевищує необхідний рівень політизації питань, який може зашкодити громадянам, і, швидше за все, шкодить уже цим громадянам. Оскільки мій досвід, в мене 11-річний досвід роботи із затриманими моряками і так далі по морських питаннях, свідчить, що чим більше політизації, більш уважно і прискіпливо кожен уряд і кожне правосуддя починає вивчати питання і тим менш схильний до швидких рішень, оскільки є надмірна увага засобів масової інформації і питання стають небезпечними з точки зору іміджу, з точки зору політичних звинувачень і так далі.

Тому не завжди велика кількість політичної уваги до питань кримінального правосуддя допомагає їх вирішувати. А іще раз повторюю, відповідно до мого досвіду, як правило, навпаки. І я думаю в даному конкретному випадку з огляду на інформацію, яка була озвучена,  я, на жаль, не можу її перевірити, але сприймаю з довірою на слух про те, що стоїть певні процесуальні норми на території Грузії щодо дев'ятимісячного утримання без вироку, очевидно, не варто очікувати з грузинської сторони, що вона порушить своє процесуальне право, звільнивши затриманих до цього.

Тому це треба набратися терпіння, розуміння. Якщо ці люди не здійснили правопорушення або грузинська сторона не може довести вчинення ними правопорушення, ми розуміємо, що за деякий час вони будуть так чи інакше звільнені. Якщо вони здійснили і це буде доведено в судовому порядку, то наші наполягання будуть щонайменше недоречними і будуть ставити українську державу в дуже незручне становище і, очевидно, створюватимуть для грузинської держави підстави втручатися... (Не чути) України, що не є прийнятним і не може сприйматися нормально в Україні.

Тому я би просив з порозумінням ставитись до того, що при усій здавалося би близькості наших держав політичних і народів, і так далі не можна пов'язувати одне і інше питання, скажімо, в необхідності нести відповідальність за свої дії і питання готовності наших урядів, наших народів до зближення, до союзництва і так далі. Навіть  між найближчими союзними державами періодично виникають питання, де громадяни однієї країни на території іншої країни змушені нести покарання, змушені відбувати тюремні строки і так далі. Тому це не в наших інтересах навіть із цієї точки  зору політизувати це питання.

Я хотів би також прокоментувати питання про участь консулів у судовому провадженні. Консули не є процесуальною стороною судового провадження. Завдання консула по законодавству України …(Не чути)  ми як народні депутати повинні виконувати …(Не чути) забезпечити правовою допомогою необхідною наших громадян, в тому числі порекомендувати, допомогти знайти адвоката – на цьому все. Далі повноваження функції консулів складається у необхідності вивчення умов перебування наших громадян в місцях утримання. Мова йде про затриманих чи заарештованих. До консульського статуту зі своєї волі або на прохання громадян консул повинен не менше, ніж раз на півроку …(Не чути) арештованих, затриманих громадян України. Мені здається, що всі норми законодавства з того, що я почув, Міністерством закордонних справ в даному випадку виконуються, і в нас немає підстав нарікати на неналежне виконання консулами своїх функцій.

Я розумію, і в мене є великий досвід роботи з такими емоційними питаннями, як подзвонити додому. Звичайно, влада Грузії, я впевнений, не має бюджету для того, щоб люди, які перебувають у місцях утримання, здійснювали міжнародні дзвінки. Десь із СІЗО в Україні теж навряд чи хтось може подзвонити в Грузію, Польщу, в Росію і так далі.  До цього треба ставитися з порозумінням.

На моєму досвіді консули як правило, і до цього треба ставитися з великою повагою до людей, які виконують цю роботу, за власний рахунок. під час зустрічі із затриманими надають свої мобільні телефони для того, щоб люди  могли подзвонити. Ці кошти не відшкодовуються співробітникам …(Не чути),  вони, як правило, фінансуючи, спонсорують зовнішню політику України. І про це теж, до речі, треба говорити, очевидно, треба змінювати якісь нормативи і так далі з тим, щоб ми могли надавати таку можливість і щоб це були службові… (Не чути) які якимось чином покриваються за рахунок бюджетних коштів. Але давайте також з вами розуміти, що в інших країнах є величезна кількість громадян України, і ми можемо зіштовхнутись з тим, що туристичний сезон в Анталії чи в Єгипті у нас люди стоятимуть в чергах … (Не чути) сотнями для того, щоб здійснити …(Не чути) чи щось у них не так за рахунок мається на увазі державного бюджету. В той час, коли на території України ми такі кошти наших громадянам не надаємо. Це теж треба розуміти, що ми не можемо створити більший обсяг прав для наших громадян, які перебувають за кордоном, ніж для тих, хто перебуває на території України.

Тому, ще раз кажу, я розумію емоційність і розумію родини, які не бачать свої близьких, і, звичайно, переконані в їх правоті і невинуватості, але як політики ми повинні розуміти, що є певні правові нюанси, правові особливості і політичні особливості ситуації і ми повинні проявляти …(Не чути)Ще раз хочу подякувати Міністерству закордонних справ не тільки за надану інформацію, але і за роботу, яка виконується в цій конкретній справі, Мені здається, це вражаюче.

Дякую.

 

_______________. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Богдане Васильовичу.

Ще хтось бажає з колег задати запитання або виступити, будь ласка? Немає? Вячеслав Борисович є. Тоді, будь ласка, Вячеслав Борисович. Будь ласка.

 

ПЕТЛЬОВАНИЙ В.Б.  Мене чутно?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, чутно. Вас чутно.

 

ПЕТЛЬОВАНИЙ В.Б. Уповноважений Верховної Ради не має повноважень, прав втручатись в процес роботи ... (Не чути) Ми вважаємо, що це лише дипломатичним шляхом можна вирішити це питання.

Я цілком погоджуюсь з Богданом Васильовичем і з Євгеном Володимировичем. На даний час я бачу тільки …(Не чути) дочекатись результатів попереднього слідства і за підсумками цього рішення або буде закрито кримінальну справу у зв'язку із відсутністю ознаки злочину, або ця справа буде передана до суду і вже чекати рішення …(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую, Вячеславе Борисовичу.

А зараз, якщо немає бажаючих виступити або щось додати, ми можемо просто взяти до відома цю інформацію. Якщо ніхто не проти, звісно.

Тобто ми беремо це до відома і можемо перейти до наступного питання, яке порушив Олексій Олександрович. Це питання про можливості вирішення питання стосовно надання статусу "політичний в'язень" громадянину України Марченку.

Будь ласка, Олексій Олександрович, будь ласка, ми вас слухаємо.

 

ЛЕОНОВ О.О.  Шановні колеги, знову дякую за те, що дали слово.

Стосовно пана Марченка Олександра Володимировича. 19 грудня 2018 року він був затриманий службами так званої "ДНР". Допитували, при цьому свідчення  вибивали та катували нашого громадянина. Протягом місяця він не міг зв'язати з різними. Ані батьки, ані дружина не знали про його місце знаходження. Не відпустивши, знову затримали за непокору і передали російській ФСБ. У травні чоловіка вже звинувачують у шпигунстві (стаття 276 КК Російської Федерації) та 26.04.2021 року засуджують в місті Сочі до 10 років колонії суворого режиму.

Важливою обставиною є те, що у 2016 році Олександр переніс онкологічне захворювання з операцією щодо видалення щитовидної залози. У зв'язку з цим у Олександра є потреба в періодичному обстеженні цього органу та прийманні ліків. І як стверджує адвокат Марченка, …(Не чути) не надавши йому життєво необхідних ліків, і наразі його стан здоров'я критичний.

Я як народний депутат неодноразово звертався до Міністерства закордонних справ з метою надання Олександру статусу "політв'язня" та включення його до списку на обмін між Україною та Російською Федерацією. Однак я отримав у відповіді відмову, оскільки МЗС запевнило, що  не має таких повноважень.

Не дивлячись на це, Уповноважена Верховної Ради з прав людини Денісова у листопаді 2019 року зробила наступну офіційну заяву. Інформація у мене з МЗС України, що 115 політв'язнів, які верифіковані і наданий їм статус саме політв'язня МЗС. Надано Міністерством закордонних справ. Яким чином та за яких обставин 115 громадян України отримали цей статус, а Марченко позбавлений цього права? Це питання.

Родичі Марченка сподіваються на обмін полоненого. Як розповіла Катерина Марченко, його дружина, вони є у списку Уповноваженого з прав людини, у списках СБУ як незаконно утриманий в Росії, але їх немає у списках МЗС і ми поки що нічого не можемо з цим зробити. Чомусь його не хочуть туди вносити або, мабуть, є причина, яку зараз зможе МЗС пояснити. Навіть російський правозахисний центр "Меморіал", дослідивши справу, визнав Олександра Марченка політичним в'язнем. Посольство США в Україні закликало Росію звільнити його як засудженого за фабрикованими обвинуваченнями. Враховуючи всі ці обставини справи, вважаю, що Олександру Марченку необхідно надати статус політичного в'язня та включити його до списку можливого найближчим часом обміну між Україною та Росією. Наразі його стан здоров'я критичний та його життю дійсно створюється потенційна загроза.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олексію Олександровичу.

Чи будуть запитання до Олексія Олександровича?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. В мене є коментар. Шановні колеги…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую.

Я би хотіла зазначити наступне. От дуже дякую моєму колезі, що піднімає питання українських заручників, але, на мій погляд, безумовно, Марченко не є військовополоненим і полоненим взагалі, тому що градація в даному випадку може йти, що він або політв'язень Кремля, або заручник. І проблема України в тому, що ми і досі не визначили законодавчо, хто ж з захоплених Російською Федерацією має такий статус. Очевидно, що класичними військовополоненими були моряки, яких Російська Федерація захопила в листопаді 18-го року, і ті наші військові, яких просто хапала тоді Російська Федерація. І в цьому контексті, звичайно, є важливим, що зараз відповідна ... (Не чути)  і відповідне там рішення по виплаті родинам заручників, і це вирішує колегіально Кабінет Міністрів, щоб так підтримати. Але це нормально, що ми досі дійсно законодавчо не унормували такий стан?

В цьому контексті, пане колего, я хочу проінформувати вас, що парламент попереднього скликання в першому читанні прийняв законопроект про стан військовополонених, політв'язнів Кремля і заручників. На жаль, "слуги" заблокували процес прийняття в другому читанні. Цей закон було визнано таким, що не потрібен, і сказали, що профільне міністерство напрацює свій законопроект. Пройшло вже 2 роки, ніякого законопроекту немає. Ми зареєстрували …(Не чути) Я відключуся, до речі, зараз від нашого комітету, бо маємо презентувати на комітеті …(Не чути)

 І в мене до вас питання, пан Леонов, чи готові ви на фракції на вашій ...(Не чути) важливі дефініції для того, щоб ці закони стали в порядок денний …(Не чути) я хочу вас запевнити ніяких  звільнень  найближчим  часом не буде, Російська Федерація нікого не віддасть. Вона забрала "беркутовцев", вона забрала Цемаха, і на цьому всі обміни на найближчий час завершуються, на жаль. Це вина не української влади, а Російської Федерації, тим не менш.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Олексій Олександрович. Олексію Олександровичу, ви чуєте нас? Будь ласка, будь ласка. Ірина Володимирівна задала вам запитання. Будь ласка.

 

ЛЕОНОВ О.О. Я вибачаюся, можна я попрошу Ірину Володимирівну повторити. Вибачте, зв'язок перервався.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірино Володимирівно, будь ласка.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Сенс в тому, шановний пан Леонов, що в українському законодавстві немає на сьогодні визначених дефініцій, хто є військовополоненим, хто є політв'язнем Кремля, а хто є заручником. І наша команда ще прийняла в першому читанні такий законопроект, який би дав можливість підтримати родини в першу чергу, поки людина знаходиться, незаконно утримується ...(Не чути) Російської Федерації чи контрольованих нею бойовиків. На жаль, коли прийшов вже новий парламент, цей закон не взяли в прийняття в другому читанні. Зараз ми зареєстрували відповідний законопроект, тому що, на жаль, не дочекалися такого від профільного міністерства.

Чи готові ви підтримати? Сказати про це на фракції, про важливість такої підтримки для родин? Але для цього має бути визначено, хто підпадає під категорію "військовий полонений", "політв'язень Кремля" чи "заручник".

 

ЛЕОНОВ О.О. Дякую за запитання.

Я, дійсно, не є, мабуть, максимально… Це не є мій максимально профіль, моє питання. Але, так як до мене звертаються люди, і так як в це питання мені дійсно прийшлось зануритись, звичайно, я його буду підтримувати. І, звичайно, я підніму це питання на фракції. Та проговорю, якщо дозволить шановний комітет, про це з іншими колегами.

Тому що навіть це життя… Як кажуть, врятуй одне життя і ти врятуєш цілий світ. Це дійсно, мабуть, і про це питання також. Людина знаходиться в дуже важкому стані. Родичі кожного дня пытаются щось зробити для цього. І якщо цей законопроект може врятувати життя наших громадян, то він, звичайно, важливий.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Якщо не буде запитань до Олексія Олександровича, тоді я хотів би надати слово Євгенію Володимировичу – заступнику міністра закордонних справ.  Будь ласка.

 

ЄНІН Є.В. Дякую.

Хотів би поінформувати, що з моменту свого затримання у 2019 році і отримання відповідного повідомлення від російської сторони це зазначене питання постійно перебуває на контролі і Міністерства закордонних справ, і нашого Генерального консульства в Ростові-на-Дону. Відповідно до наданих російською стороною дозволів наші консули здійснили п'ять відвідань пана Марченка в СІЗО, під час яких було обговорено і умови його тримання, і стан його здоров'я, і надання йому невідкладної медичної допомоги. Хотів би нагадати, що Марченку було надано 3 матеріальних допомоги за цей період за рахунок коштів Державного бюджету України.

Наступне. Як нам стало відомо, його переведено для відбування покарання до виправної колонії № 14 у місті Краснодар. І наступне відвідання Марченка українським консулом відповідно відбудеться після його прибуття до установи і отримання відповідного дозволу російської сторони. Ми перебуваємо на постійному зв'язку з родичами Марченка і його російським адвокатом.

Я хотів би абсолютно погодитись з тими тезами, які були озвучені попередніми колегами, стосовно неврегульованості на даний момент відповідного статусу політичних в'язнів. Хотів би нагадати, що Міністерство закордонних справ ще в 2018 році підтримало проект Закону 8205 про правовий статус і соціальні гарантії осіб, які незаконно позбавлені волі, заручники або засуджені на тимчасово окупованих територіях України та за її межами. А також проект Закону про соціальний і правовий захист осіб, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії проти України, який очікує подання до Верховної Ради з січня 2020 року.

І на даний час ми, як і передбачено Конституцією, здійснюємо свою діяльність, керуючись актами чинного законодавства, де міститься перелік громадян України, які незаконно утримуються за безпідставними чи політично мотивованими звинуваченнями на території РФ. Проте списки, що містяться в актах Верховної Ради, з огляду на низки причин є вичерпними чи актуальними.

Також, безумовно, міністерство враховує рекомендації органів досудового розслідування, прокуратури, правозахисних організацій і громадських об'єднань. МЗС визнає обвинувачення проти Олександра Марченка як незаконне. Водночас наявна в Міністерстві закордонних справах та закордонних дипломатичних установах, в Російській Федерації інформація  не дає нам підстав для кваліфікації його справи як політично мотивованої. Справа Марченка перебуває на контролі. Як я вже сказав, і МЗС, і Генконсульство в Ростові-на-Дону, то ми вживаємо всіх необхідних заходів для консульського реагування з метою захисту його прав та законних інтересів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

Можливо, Вячеслав Борисович бажає виступити з цього питання?

 

ПЕТЛЬОВАНИЙ В.Б. По-перше, дуже дякую Ірині Володимирівні за ту роботу, яку вона проводила і яку вона проводила щодо захисту наших громадян України.

Я згоден з Євгеном Володимировичем і дякую за ту роботу, яку проводить генконсульство, Тарас Малишевський, і за ту роботу, і підтримує, і за власний кошт допомагає не тільки Марченку, а всім, хто в московських тюрмах сидить.

Дійсно, наразі немає точного визначення та критеріїв, хто саме вважається політичним в'язнем, оскільки немає законодавства. Той законопроект, який, Ірина Володимирівна казала, прийнятий в першому читанні, він наразі єдиним документом є, з якого можна вже йти далі. І в нас немає певного органу, який би був повноважний складати ці списки. І такі списки сейчас складають правозахисні організації за своєю позицією, уповноважений веде реєстр осіб, які …(Не чути )безпідставно позбавлені особистої безпеки в нашому Криму, в Російській Федерації, а також на тимчасово окупованих територіях.

Щодо саме Марченка …(Не чути) визнати політичним в'язнем. Я думаю, що це питання встало після того як дружина Марченка звернулася до Мінреінтеграції щодо надання державної допомоги в сумі 100 тисяч чоловіку Марченко. 20 жовтня минулого року було засідання цієї комісії, яка складається з 25 членів цієї комісії, третина з яких – це громадські організації. І 20 жовтня було відмовлено дружині в наданні допомоги, оскільки Марченко не підпадає, що він був позбавлений особистої свободи у зв'язку з громадською …(Не чути)

 У мене все. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, чи будуть запитання до представників МЗС, чи до представника Уповноваженого з прав людини?

Я не бачу. Якщо ні, то тоді я пропоную взяти до відома цю інформацію. Я розумію так, що остаточний висновок який? Що на сьогодні немає відповідного нормативно-правового акта, який би встановлював статус політичного в'язня. Це питання, яке скоріше вирішується громадськими організаціями, так, але закону, на жаль, немає. Але проблема дійсно існує і треба вирішувати її на законодавчому рівні. Я правильно зрозумів чи ні?

Тоді дуже вам дякую, колеги. І ми можемо перейти до третього питання порядку денного: про лист народного депутата України Єлизавети Олексіївни Ясько про приєднання до спільної заяви зовнішньополітичних комітетів парламентів 8 іноземних держав щодо ситуації в Грузії.

Я прошу до слова Єлизавету Олексіївну, будь ласка.

 

ЯСЬКО Є.О. Так, колеги, дякую.

Ми декілька разів уже обговорювали події, які відбуваються в Грузії. І близько двох місяців тому ряд країн наших друзів, це Балтійські країни,  які системно займають таку позицію  підтримки, зробили заяву щодо подій в Грузії, щодо арешту одного з опозиційних лідерів. І моя була пропозиція тоді, два місяці тому, приєднатися до цієї заяви для того, щоб виразити солідарність. Тут нічого не змінилось. Єдине, що ми, якщо приєднуватися до такої заяви, то, звичайно, це треба було робити тоді. Зараз трошки багато часу пройшло, але тим не менше це є актуальним.

Тому прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, чи будуть запитання до Єлизавети Олексіївни? Я не бачу. Тоді давайте я прошу до слова Євгенія Володимировича. Будь ласка.

 

ЄНІН Є.В. Я хотів би подякувати пані Єлизаветі за цю ініціативу. Міністерство закордонних справ так само дуже ретельно відслідковує ситуацію, в тому числі внутрішню в Грузії, оскільки Тбілісі є нашим надійним перевіреним стратегічним партнером. Але, як сказала пані Єлизавета, дійсно, ця заява пролунала два місяця тому майже, і ми вважаємо, що на той момент це було б доречно.

Водночас станом на сьогодні ситуація дещо змінилася, і ми знаємо, що з 27 квітня депутати від опозиційних фракцій підписали угоду, відновлено роботу парламенту Грузії. Хотів би нагадати, що лідером, минулим лідером грузинського парламенту став співголова українсько-грузинської міжпарламентської групи дружби. І ми дуже вдячні нашим європейським партнерам, завдяки яким відбулись певні зрушення і позначились певні позитивні напрямки виходу з глухого політичного кута.

Ми абсолютно підтримуємо активну роль наших парламентів у взаємодії з нашим стратегічним партнером. Водночас в мене є зустрічна пропозиція, якби комітет прийняв рішення привітати досягнення політичної угоди між владою та більшістю опозиційних сил Грузії, ми вважаємо, це було б доречно.

Крім того, хотів би особливо наголосити на тому, що це співпадає і з певним відновленням політичних контактів на всіх рівнях між Грузією та Україною не лише на парламентському напрямку. Безумовно, нам добре відомо про принципову домовленість провести якомога швидше засідання відповідної групи дружби з Грузією. Як я вже зазначав сьогодні, планується телефонна розмова на рівні наших прем'єр-міністрів і візит нашого Прем'єр-міністра до Грузії, і так саме на 30-ту річницю незалежності ми чекаємо президента Грузії. Буквально останніми днями посол Грузії повернувся з консультацій з Тбілісі. Ми теж це розглядаємо як елемент політичного потепління між політичним керівництвом України та Грузії.

 

ЯСЬКО Є.О. Дякую за дуже цікаву ініціативу, Євгеній Володимирович. У мене виникла така пропозиція одразу як реакція на вашу...

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, перепрошую, так.

Дякую, дуже вам дякую, Євгеній Володимирович і за таку цікаву ініціативу. Тоді я хотів би одразу відреагувати не це. Тобто я хотів би поставити на голосування і запропонувати членам комітету,   скажімо так, надати мені повноваження підписати таку заяву. Так, ну, з урахуванням думки МЗС.

 

_______________. А можна про  суть цієї заяви, так, щоб всі члени комітету зрозуміли.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я пропоную, ми разом у співпраці з МЗС розробимо текст цієї заяви, і перед тим, як я її підпишу, я можу вислати, направити в наш чат нашого комітету. Ну, я пропоную, тобто це... я можу поставити на голосування…

 

ЄНІН Є.В. Ця ідея підтримується, ми радо приєднаємося до драфтингу відповідного документа і буквально ближчими днями направимо на адресу Комітету в закордонних справах відповідний проект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тоді, колеги, я ставлю це на голосування.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, будь ласка.

 

БУЙМІСТЕР Л.А. Це Людмила Буймістер. Доброго дня! Піднімала руку в чаті.

Колеги, по-перше, я хотіла би підтримати нашу колегу пані Ясько, яка підняла таку важливу ініціативу, і дійсно дуже прикро на події в інших країнах, де політична криза призводить до того, що демократичні принципи стають під загрозу, повинні якось реагувати трохи швидше. І це, мабуть, ну, такий заклик більше  до Міністерства закордонних справ.

Але в мене є, з іншого боку, так само прохання, давайте не забувати про наших громадян України, які сьогодні досі затримані в Грузії, і коли будете готувати текст відповідної заяви, я вас дуже прошу включити в тому числі і положення про якнайшвидше звільнення громадян України, які незаконно сьогодні утримуються на території Грузії, адже це буде таким дуже гарним проявом відлиги в наших відносинах зі стратегічним партнером, тому дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ми вже питання це обговорили трошки раніше.

Тобто я ставлю на голосування цю пропозицію стосовно того, щоб за участю МЗС розробити відповідний лист і я міг би його підписати як голова комітету.

Тобто я ставлю цю пропозицію на голосування. Давайте голосувати.

Хто – за? Будь ласка.

 

ЯСЬКО Є.О. Я б тільки все-таки хотіла приєднатися до того, що сказала зараз Людмила Буймістер, чому, ми можемо обговорювати, що в такій заяві може бути, і тільки тоді голосувати за створення такої заяви.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Єлизавета Олексіївна, давайте я поставлю вашу пропозицію одразу після того як ми проголосуємо за цю або проти неї, то одразу поставимо на голосування вашу пропозицію. Якщо, звичайно, не пройде ця перша пропозиція.

Будь ласка, давайте, колеги, голосувати.

 

ПОПОВИЧ М.П. Михайло Олегович Ананченко.

Бардіна Марина Олегівна. Немає.

Бобровська Соломія Анатоліївна.

 

БОБРОВСЬКА С.А. За.

 

ПОПОВИЧ М.П. Геращенко Ірина Володимирівна. Немає.

 

ІОНОВА М.М. Ірина зараз підключиться. Вона в кінці проголосує, тому що вона на іншому комітеті.

 

ПОПОВИЧ М.П.  Добре.

Марія Миколаївна, ви?

 

ІОНОВА М.М. За.   

 

ПОПОВИЧ М.П.  За.

Олександр Олександрович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За. За.

 

ПОПОВИЧ М.П. Григорій Михайлович. Немає.

Руденко Ольга Сергіївна.

 

РУДЕНКО О.С. За.

 

ПОПОВИЧ М.П. Олена Вікторівна  Хоменко.

 

ХОМЕНКО О.В. За.

 

ПОПОВИЧ М.П.  За.

Андрій Андрійович Шараськін. Андрій Андрійович! Немає.

Святослав Андрійович. Немає.

Богдан Васильович  Яременко.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В.  (Не чути)

 

ПОПОВИЧ М.П. Так, Ірина Володимирівна, ви "за" чи "проти"?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я – за.  

 

ПОПОВИЧ М.П.  За.

І Ясько Єлизавета Олексіївна.

 

ЯСЬКО Є.О. За.

 

ПОПОВИЧ М.П.  8 – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення прийнято.  Дякую, колеги, вам за довіру.

І, Євгеній Володимирович, на нас з вами лежить велика відповідальність за те, щоб сформулювати. Ми з вами домовились, що ви допоможете нам у цій шляхетній справі. Дуже вам дякую. Дуже дякую.

І ми повертаємося все-таки до нашого питання стосовно листа народного депутата Єлизавети Олексіївни Ясько про приєднання до спільної заяви. Я так зрозумів позицію МЗС, що зараз це робити недоречно або недоцільно. Правильно я зрозумів позицію МЗС чи ні? Вибачте.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. …(Не чути) все ж таки відзначити певний розвиток внутрішньополітичної ситуації позитивний і висловити його в тому проекті листа, який щойно комітет підтримав.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

Я зрозумів. Але я все одно маю поставити на голосування пропозицію Єлизавети Олексіївни. Хто за те, щоб приєднатись до спільної заяви зовнішньополітичних комітетів парламентів 8 іноземних держав щодо ситуації в Грузії. Я ставлю, як воно було сформульовано.

Хто за це? Будь ласка, давайте голосувати.

 

ПОПОВИЧ М.П. Ананченко. Нема.

Бардіна. Нема.

Бобровська Соломія Анатоліївна.

 

БОБРОВСЬКА С.А. А що ми голосуємо, пробачте?

 

_______________. (Не чути)

 

БОБРОВСЬКА С.А. За.

ПОПОВИЧ М.П.  Геращенко Ірина Володимирівна.

 

_______________. (Не чути)

 

ПОПОВИЧ М.П.  Марія Миколаївна, ви.

 

ІОНОВА М.М. Я буду – за.

 

ПОПОВИЧ М.П.  Олександр Олександрович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Проти.

 

ПОПОВИЧ М.П. Руденко Ольга Сергіївна. Нема вже.

Олена Вікторівна Хоменко.

 

ХОМЕНКО О.В. Я так розумію, що це вже не на часі, тому я утримаюсь.

 

ПОПОВИЧ М.П. Шараськін. Нема.

Юраш. Нема.

Яременко Богдан Васильович.

Ясько Єлизавета Олексіївна.

 

ЯСЬКО Є.О. За.

 

ПОПОВИЧ М.П. І Ірина Володимирівна, якщо повернулась? Нема.

За – 3. Рішення не прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кворуму, колеги, немає у нас.                                                                                                                                                          Оскільки немає кворуму, на жаль, ми не можемо рухатися далі. І тоді я не маю іншого виходу, тільки закрити наше засідання і подякувати за вашу працю, за…

Так, будь ласка.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я поділяю вашу точку зору, Богдане Васильовичу. І давайте дійсно поставимо це питання перед регламентним комітетом. Як це краще було б зробити? Тобто…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На наступному засіданні, так? Так.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді ми виносимо на наступне засідання це питання і поставимо його першим, я так думаю, так, для того, щоб…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

_______________. (Не чути) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Справа в тому, що у нас немає зараз кворуму, ми не можемо прийняти рішення.

 

ЗАБУРАННА Л.В. Я прошу вас поставити його на початку …(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Справа в тому, що ми сьогодні запросили ще дуже багато колег, і Альона Шкрум, і пані Буймістер, і так далі. Тобто у нас дуже багато через це, власне, питань, через відсутність кворуму, ми не можемо.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Я, дійсно, я, мені, чесно кажучи, дуже соромно, колеги, і це не перший раз таке відбувається. І тому ми поставимо це як одне з питань на наступне наше засідання і будемо вирішувати, тому що, ну, дійсно так не можна поводитися, тим більше якщо йдеться про наших колег, які не перший раз приходять і намагаються вирішити серйозні питання, а ми через брак кворуму не можемо відповідно допомогти в цій ситуації.

Тому, вибачте, дійсно, але ми переносимо це на наступне наше засідання, і я буду намагатися переконати наших колег, щоб вони все-таки, ну, брали участь до кінця в засіданнях, бо, ну, інакше дійсно складається дуже неприємна ситуація.

Дуже вам дякую. І до побачення.

 

БОБРОВСЬКА С.А. Можна, будь ласка, коментар. Я перепрошую, тримаю руку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

 

БОБРОВСЬКА С.А. Це в рамках нашого комітету, але в мене пропозиція, тому що ми... очевидно, що поведінка чому така розслаблена, зокрема, те, що сьогодні вранці на початку наголошувала, нам потрібно ...(Не чути) сесійні тижні принаймні зустрічатися офлайн ...(Не чути) А при необхідності закривання питань, щоб не було незручно перед колегами, моя пропозиція зібратися тоді двічі на тиждень ...(Не чути) І ми можемо зібратися на півгодини, годину там робочого дня і проголосувати речі, які не потребують довгого засідання і щоб підтримати колег. Це нормальна практика, нічого незручного немає, просто частіше зорганізовуватися, щоб відчувати, що є тонус в роботі цього комітету і розхолоджуватися трьома тижнями... (Не чути)

Питання лише, пане голово, до вас, щоб ви зорганізували нас не раз в тиждень і офлайн в тому числі для того, щоб ...(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ми це все обговоримо, і, коли будемо обговорювати цю проблему, те, що колеги не залишаються до кінця і немає кворуму, тобто це одна із можливих пропозицій.

Дякую вам, колеги.

 

_______________. Пане голово, перепрошую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, так.

 

ШКРУМ А.І.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що-що? Переноситься, на жаль. У нас немає кворуму.

 

ШКРУМ А.І.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дуже вам дякую.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію, я розумію. Дуже вам дякую. До побачення.

Дуже вам дякую, колеги, за все, за терпіння.  (Шум у залі) Я не розумію, навіщо проводити ще додаткове засідання комітету, якщо можна вирішити, просто досидіти до кінця, не бачу сенсу.

 
Повернутись до списку публікацій

Версія для друку