СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва
22 вересня 2020 року
(в режимі відеоконференції)
Веде засідання голова Комітету МЕРЕЖКО О.О.
ГОЛОВУЮЧИЙ. З вашого дозволу, давайте будемо потроху починати наше засідання. Тому що сьогодні є багато важливих питань. І я хотів би почати, перед тим, як ми безпосередньо будемо розглядати питання порядку денного, у мене є невеличке повідомлення.
Я отримав листа, принаймні це лист на моє ім'я, від заступника міністра закордонних справ Євгенія Єніна. І він пише про наступне: "Повідомляю, що Посольство України в США отримало звернення від співголови Конгресового українського кокусу, конгресвумен Каптур з пропозицією розглянути можливість приєднання народних депутатів до листа, адресованого (як тут сказано, в лапках) "виконуючого обов'язки Президента Білорусі" Лукашенка".
Тобто тут йдеться про лист англійською мовою, і також був зроблений переклад українською, в якому міститься фактично заклик до Президента, або виконуючого обов'язки Президента, як тут сказано, Лукашенка, звільнити лідерку опозиції Колеснікову.
Тобто йдеться про наступне. Якщо хтось з колег-депутатів бажає долучитися до цього листа, ініціаторами якого є американські конгресмени, то, будь ласка, повідомте секретаріат, і тоді ваше прізвище, ім'я будуть передані і відповідно будуть включені в число підписантів цього листа, цього звернення, до Лукашенка з проханням звільнити Колеснікову.
Я розумію, це справа особиста кожен вирішує для себе, але якщо хтось зацікавлений, будь ласка, повідомте секретаріат тоді.
Я зараз запитаю. А у нас немає в електронній формі цього листа?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Зараз ми скинемо в наш час в WhatsApp.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І наші колеги з секретаріату скинуть текст цього листа в чат секретаріату, тобто у вас буде змога в WhatsApp подивитись і вирішити, чи долучатись, чи ні до числа підписантів.
І, колеги, давайте почнемо наше засідання. Багато важливих питань, дійсно, на порядку денному. Ми почнемо з переклички. Тобто давайте дізнаємося, чи ж у нас кворум, чи ні.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко є. Немиря є.
Бардіна.
БАРДІНА М.О. Є.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Є.
Льовочкіна. Немає.
Бобровська.
БОБРОВСЬКА С.А. Є.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Юраш Святослав. Немає.
Ясько. Немає.
Хоменко. Немає.
Ананченко.
АНАНЧЕНКО М.О. Є.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Є.
Геращенко. Немає.
Іонова Марія Миколаївна.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мабуть, немає її, вона ж на…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона на якомусь заході, вона писала, що…
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Вона ніби приєдналася, але немає.
Руденко.
РУДЕНКО О.С. Є.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Яременко є.
Сім. У нас немає кворуму.
ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас немає, на жаль, кворуму.
Колеги, велике прохання все-таки долучитись до нашого засідання, тому що, дійсно, і бюджетні питання, і інші питання, які, колеги…
До речі, Соломія Анатоліївна, користуючись нагодою, ваш лист. Справа в тому, що ви його направили у п'ятницю, тобто була субота і неділя, а потім ви пишете лист з таким, можна навіть сказати обуренням, що чому немає реакції.
Справа в тому, що все-таки вихідні дні, вони не дають можливості відповідно відреагувати, і накопичуються теж листи. Тому давайте, колеги, якщо ми, скажімо, звертаємось з такими листами, то давайте враховувати, що є вихідні. На жаль, секретаріат не працює в ці дні… на щастя, тобто є певні трудові права, можна сказати. Тому давайте враховувати теж вихідні.
Бобровська С.А. Все ж добре, Олександр присутній.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чесно скажу, я дізнався про цей лист в понеділок, тому що я прийшов на роботу, і формально я не повинен був би включати в порядок денний. Це було таке, можна сказати, навіть порушення, треба було хоча би за добу, я маю на увазі себе, але я це зробив як виняток. Тому я вас закликаю все-таки… Це, знаєте, в праві є таке поняття - "робочі дні". І коли ми розраховуємо ці дні, то не включаємо вихідні. Тому прохання враховувати по можливості.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Ірина Володимирівна, ви є?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна, я вас бачив. Ірина Володимирівна! Ні, це в мене галюцинації вже починаються.
(Загальна дискусія)
Хоменко О.В. Колеги, я доєдналася.
ГОЛОВУЮЧИЙ. О, все, ми можемо…. Дуже вам дякую. Так, давайте тоді, поки є кворум, спробуємо розібратися з важливими, державного значення питаннями.
Тобто, колеги, перед вами є текст порядку денного на сьогоднішнє засідання. Чи будуть якісь зауваження або пропозиції щодо порядку денного?
Так, будь ласка.
ХОМЕНКО О.В. Я пропоную розглянути у "Різному" не тільки проведення одних комітетських слухань, а й інших, про які ми говорили, зокрема про технічну допомогу, там ще були пропозиції…... Тобто вже прийняти рішення, коли і як ми будемо…….. були застереження від секретаріату, що ми наразі можемо їх проводити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Справа в тому, що ці теми, про які ви говорите, вони вже були затверджені, тобто такої необхідності немає, треба тільки визначитися з датою, коли проводити. А так вони вже були затверджені.
Якщо ви хочете, я поставлю на голосування, і ми можемо це питання розглянути в пункті "Різне".
ХОМЕНКО О.В. Ні, ні, ні, просто єдине, що я пропоную, але це не треба ставити на голосування, можливо, ми і так це обговоримо, щоб ми визначили формат проведення слухань, тому що є певні застереження. Я наразі не розумію, чи ми можемо, чи не можемо, скільки людей, онлайн, офлайн і таке інше. Давайте це...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, добре, я зрозумів. Тоді ми розглянемо це в пункті "Різне". І для того, щоб прискорити нашу роботу, то ми це консенсусом приймаємо таке рішення, якщо ніхто не проти, то...
Чи будуть ще якісь зауваження або пропозиції щодо порядку денного? Будь ласка.
ЯРЕМЕНКО Б.В. Розпочати засідання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не буде? Тоді, колеги, якщо ви не проти, ми переходимо безпосередньо до розгляду тем і порядку денного. Першим… Ми з вами щойно мали можливість поспілкуватися, обговорити питання "Північного потоку-2". Це теж питання нашого сьогоднішнього засідання. Може, ми колись… треба буде повернутися до цієї теми, а зараз друге питання: про Державний бюджет України на 2021 рік (реєстраційний номер 4000) в частині МЗС України.
І прошу до слова Олександра Сергійовича, державного секретаря МЗС України. Будь ласка.
БАНЬКОВ О.С. Доброго дня, Олександре Олександровичу! Я сподіваюся, що всі колеги… Доброго дня, шановні народні депутати - члени комітету! Сподіваюся, що мене добре чути. Якщо є якісь технічні проблеми зі звуком, то, будь ласка, кажіть, щоб всім було чути.
Олександре Олександровичу, на ваш розгляд і на розгляд членів комітету міністром було направлено лист стосовно проекту Закону України про Державний бюджет на 2021 рік у частині асигнувань, які на сьогодні в проекті, який погоджений Кабінетом Міністрів, закладені, передбачені для Міністерства закордонних справ, і відповідно з обґрунтуванням додаткового запиту, який не врахований в проекті бюджету на 2021 рік.
Це кошти, які Міністерство закордонних справ планує передбачити на розвиток, трансформацію і забезпечення потреб з реалізації пріоритетів зовнішньої політики в наступному році. Ми виходимо з того, що реальний бюджет міністерства протягом останніх десь 4 років, як мінімум, складався з покриття просто поточних витрат, без додаткових асигнувань на здійснення тих завдань з розвитку, які передбачені для дипломатичної служби і які покликані, в принципі, забезпечувати наш розвиток і посилення нашої інституційної спроможності як в Україні, так і за межами, що складає іншу частину витрат Міністерства закордонних справ.
У нас за роки от цього фактично бюджету екстремального виживання, як написав міністр, накопичилися проблеми як кадрового плану, так і проблеми матеріально-технічні, які потрібно вирішувати. Тому що їх не вирішеність, вона в подальшому буде створювати ще більше проблем функціонування дипломатичної служби, зокрема функціонування наших закордонних дипломатичних установ. Тобто ми загалом говоримо про посилення наших позицій у світі, про забезпечення консолідації і міжнародної підтримки, на що, звичайно, потрібне як і фінансове забезпечення для ефективного кадрового забезпечення, зокрема закордонних дипломатичних установ, так і розвиток нових і впровадження нових форм комунікацій, нових форм публічної дипломатії, особливо зараз, в умовах обмежень, які пов'язані з пандемією.
Більше того, наші співробітники за кордоном, і це загальновідомо, активно долучилися до процесу допомоги українським громадянам в умовах пандемії, щодо організації евакуаційних рейсів і так далі. Але забезпеченість закордонних дипломатичних установ, вона, в принципі, не зазнала абсолютно ніякого додаткового фінансування, яке б покривало, зокрема, заходи медичної безпеки, протиепідемічної безпеки і так далі.
Ми передбачили в цьому податковому запиті кошти також на, крім того, що я вже сказав, кошти на розширення присутності, зокрема в частині економічної дипломатії. Ми виходимо з того, що наші традиційні напрямки і традиційні ринки, на яких присутня Україна, вони, звичайно, потребують подальшого розвитку. А от додана вартість або перспективи розвитку і виходу на ці ринки, і збільшення товарообігу, вони не є такими ключовими, як, наприклад, в країнах Південно-Східної Азії, Азії, Латинської Америки, де посилення наших економічних позицій, воно прямо пов'язано з кадровим посилення закордонних дипломатичних установ із залученням кваліфікованого персоналу, на що відповідно і буде спрямовано частину додаткового фінансування, на фактичне розширення нашої присутності в уже діючих установах шляхом посилення саме економічної складової їх діяльності – торгівельно-інвестиційного і комерційного потенціалу.
Суто практичні вимоги щодо ремонтних робіт, щодо оновлення матеріально-технічного забезпечення, в рамках, зокрема, цифрових трансформацій. Ми зараз завершуємо етап впровадження електронних систем надання консульських послуг. Ми активно розвиваємо зараз систему електронного зв'язку і документообігу з закордонними дипломатичними установами. Але все це потребує так само фінансування на оновлення як безпосередньо матеріально-технічної бази, так і закупівлю програмного забезпечення, Зокрема ліцензій програмного забезпечення, для того щоб зповноцінно запровадити безпаперовий документообіг і, що дуже важливо для нас, надавати дуже ефективні консульські послуги в рамках консульської цифровізації.
У нас на наступний рік заплановано переведення ……. консульських послуг в формат е-консул, тобто це будуть модулі, в яких громадяни України зможуть, навіть без відвідання консульських установ, без витрати часу, запитувати і отримувати необхідні їм консульські послуги.
На розвиток цієї системи нам так само потрібне досить суттєве фінансування, тому що це складна, комплексна робота, яка ведеться із залученням також і Міністерства цифрової трансформації. І все це є складовою національної програми інформатизації.
У нас також заплановано розширення мережі ……… присутності за кордоном. Це, зокрема, Польща, в Броку, де величезна в принципі громада, понад 100 тисяч українських громадян, які теж потребують уваги і потребують консульської допомоги і вирішення питань їхнього документування і інших консульських аспектів. Це Індія, в Мумбаї, де є визначений дуже суттєвий економічний потенціал розвитку…… Це Румунія, в якій теж присутність більш продиктована політичними аспектами, але уваги потребує наша громада і ті заходи, які проводяться в країні на підтримку українців там.
Є інші країни, серед яких Філіппіни, Шрі-Ланка. Тобто зараз проводиться, ми аналізуємо фактично ……….. з метою визначення оптимального механізму оптимізації цієї присутності.
Не можу не сказати і про ті проекти, над якими ми зараз працюємо і які покликані оптимізувати і зменшити в тому числі і наші видатки в перспективі. Ми зараз знаходимося в процесі зміни нормативно-правових актів, для того щоб розширити можливості залучення місцевого персоналу для роботи в наших закордонних дипломатичних установах. Це в перспективі призведе до зменшення фінансового навантаження на забезпечення закордонних дипломатичних установ, тому що ми будемо сплачувати фактично компенсаційні виплати цьому персоналу і не будемо витрачати кошти на оренду житлових приміщень і на інші соціальні виплати, і медичне страхування, і так далі, те, що зараз ми робимо для наших штатних працівників. Це досвід, яким користуються багато європейських держав, Сполучені Штати і ……… країни. Ми цей досвід плануємо впроваджувати, особливо в тих регіонах, де рівень наших компенсаційних виплат дозволяє наймати за ці гроші кваліфікований персонал без додаткових витрат.
Ми також плануємо і аналізуємо зараз мережу нерухомості, яка є власністю України і використовується закордонними дипломатичними установами для того, щоб ініціювати питання перерозподілу цих ресурсів. Тобто ми визначимося з тими будівлями, які на сьогодні є економічно необґрунтованими для утримання, або у нас є, наприклад, Фінляндія, де величезна будівля посольства на досить маленьку установу. І очевидним є необхідність просто оптимізувати затрати на утримання шляхом або відчуження цього приміщення і придбання меншого, яке забезпечить потреби, що також дозволить виділити певні кошти, які можуть бути перерозподілені в подальшому для забезпечення фінансування дипломатичної служби.
Окрім цього, хочу ще зупинитися на змінах, які в нас відбуваються в роботі ейчар-служби, бо всі ми стикаємося з проблемами кадрового голоду. І так само ми стикаємося з тим, що трансформації, які відбуваються в дипломатичній службі, зокрема, процес цифровізації, він виділяє певний ресурс, який потрібно, людський ресурс, який потрібно перекваліфіковувати. Для цього ми плануємо запровадження нових форматів підготовки кадрів, перепідготовки кадрів на базі Дипломатичної академії, і також у співпраці з нашими іноземними партнерами, для того щоб переорієнтовувати людей, зокрема, на економічний напрямок, відмовляючись від певного ресурсу, який раніше був задіяний в тих процесах, які на сьогодні цифровізуються і оптимізуються за рахунок запровадження цифрових рішень і за рахунок скорочення часу роботи і так далі.
Я готовий прокоментувати додатково запитання, будь ласка. Якщо потрібно деталізувати за напрямками, то я теж готовий.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Сергійовичу, дуже вам дякую за таку змістовну відповідь, і те, що ви представили бюджет, і ті проблеми, з якими… Ви, чесно кажучи, випередили моє питання, тому що, будучи в Польщі, мені задавали це питання, стосовно консульства в Вроцлаві, які є перспективи, і ви відповіли, тобто воно враховано, можливість цього.
Тоді я звертаюсь до колег. Будь ласка, колеги, чи будуть запитання?
Богдан Васильович, я бачу, він тут у мене на екрані, а потім Соломія Анатоліївна. Богдане Васильовичу, будь ласка.
ЯРЕМЕНКО Б.В. Добрий день, колеги.
Спасибі за …… інформацію, я думаю, що ми, мабуть, змушені будемо ще раз повернутися до цього питання. Хотілось би отримати і від секретаріату, і від МЗС детально прописану інформацію не лише про бюджет МЗС, але і про бюджет зовнішньополітичної діяльності країни, яка включає заходи і Президента, і Верховної Ради, і центральних органів виконавчої влади, і в тому числі ми розуміємо, що деякі органи центральної виконавчої влади мають певні видатки, пов'язані з діяльністю за кордоном, наприклад, там, де є представники за кордоном, є у них міжнародна діяльність і на території України, чи заходи, пов'язані з міжнародною діяльністю і за кордоном, з тим щоб ми не зводили питання лише до утримання системи Міністерства закордонних справ. Я думаю, що нам треба переходити, і МЗС, мені здається, не може стояти осторонь цієї роботи як центральний орган виконавчої влади, який не просто утримує себе і керує своєю діяльністю, але ще й координує всю зовнішньополітичну діяльність. Мені здається, що Міністерству закордонних справ требу було б і для себе, і для нас сформувати більш повну картину видатків нашої держави на міжнародну, на зовнішньополітичну діяльність у всіх можливих напрямках і сферах.
І, звичайно, хотілось би, для того щоб ми могли приймати зважені і збалансовані рішення, зокрема, враховуючи потребу, очевидно, в збільшенні фінансування, щоб ми бачили динаміку фінансування за кілька років, із прив'язкою до курсу долара, щоб ми розуміли, видатки реальні зростають чи не зростають. Ми ж розуміємо, що переважна більшість, левова частина бюджету МЗС реалізується в доларах США або в іноземній валюті, отже, ми повинні і це врахувати. Оскільки ми затверджуємо бюджет в гривні, він не завжди точно дає нам розуміння ситуації. Курс коли коливається, відповідно МЗС може або отримувати додаткові, або серйозно скорочувати свої видатки, в залежності від курсу, який є, поточного.
Також хотілось би більше розмови про те, що в результаті якоїсь діяльності нашої спільної з МЗС по коригуванню бюджету, його збільшення, його зменшення і так далі, що отримують громадяни. Тому що, коли мова йде про термінологію, пов'язану з кількістю автотранспорту, заміною, приміщеннями і так далі, наші громадяни не зовсім розуміють, що вони з цього матимуть. Тому нам, очевидно, треба змістовно змінити акценти.
Якщо говориться про діджиталізацію, ми розуміємо, що і в умовах коронавірусу, в умовах розвитку сучасних інформаційних технологій мова йде про…… Очевидно, нам треба тільки пояснити, про розвиток яких засобів технічних, які дозволять нашим громадянам отримати кращий сервіс, полегшити доступ до послуг, які надаються Міністерством закордонних справ. Ми не забуваємо, що Міністерство закордонних справ, як і будь-яка інша державна установа, надає послуги нашим громадянам. Тобто давайте говорити про це, і проаналізуємо діяльність ще раз не тільки по, скажімо, по бухгалтерській таблиці, коди і видатки, але і суттєво, тобто що наші громадяни отримають в плані захисту, в плані доступності послуг і так далі, і так далі.
І що стосується таких конкретних питань, які пролунали, я, колеги, перепрошую, я зараз так не пригадую, в кого який досвід роботи за кордоном, не завжди продаж приміщень приносить прибутки. Це треба дуже добре розуміти. І не завжди збільшення кількості дипломатичних установ призводить до покращення, до збільшення можливостей для наших громадян.
Ми розуміємо, що іноді і скорочення присутності пов'язане з видатками, які взагалі нічого не дають, а тільки потенційно, в якійсь перспективі зменшують видатки по цій статті, але ця перспектива може бути і рік, і два, і так далі, в той час, коли ми будемо фінансувати переїзди, адвокатські послуги і так далі. То ми повинні комплексно підходити до цього питання, бачити перспективу, не тільки видатки на цей рік, і розуміти, що якщо ми бачимо перспективу скорочення своїх присутності, то тоді, очевидно, нам, за кордоном, нам не потрібно планувати збільшення з державного бюджету видатків, оскільки Міністерство закордонних справ заощадить на своїй діяльності і необхідності у збільшенні видатків за рахунок державного бюджету немає.
Це так я тонко натякаю, що не завжди ініціативи по скороченню і так далі допоможуть вам отримати краще фінансування. Хоча, принаймні особисто у мене, ніяких сумнівів у тому, що бюджет МЗС, якщо ми будемо говорити про зовнішньополітичну діяльність держави, а не просто установи, треба збільшувати.
Тому що ми говоримо, що ми не бачимо військових шляхів розв'язку конфлікту на Донбасі, але ми за п'ять років, чи шість років, фактично втричі збільшуємо бюджет на оборону і на безпеку, ми бачимо дипломатичні шляхи розвитку конфлікту, вибачте, не розвитку, а розв'язання конфлікту. Але бюджет МЗС не збільшується в рази, він навіть не збільшується, наскільки я розумію, на проценти, там інфляція практично все з'їдає, що гривнями там трохи більше щороку додаємо.
Тому це, звичайно, не може так продовжуватись, ми будемо програвати Росії, якщо у нас не буде цільовим способом фінансуватися і інформаційна робота, і пропагандистська робота, і навіть представницькі деякі функції, тому що часами це єдиний інструмент наших дипломатичних установ залучати якихось людей на свою сторону і так далі, і так далі
Ми це все розуміємо, і хотілось би подивитись на це все в комплексі, колеги. Ще раз кажу, рядки бухгалтерських звітів не дають нам розуміння суті того, що відбувається. Тому у нас не багато часу, хоча ясно, що в другому читанні ще до прийняття бюджету час є. Але після першого читання кардинальних змін, ми так розуміємо, не відбуватиметься. Тобто там якщо і коригуватиметься щось в плані фінансування МЗС, то це будуть лічені проценти, це не буде те, що потрібно.
Тому я би закликав… Я розумію, що це дуже багато роботи, але нам треба… Ну, перш за все, нам треба інформація, про яку я кажу: таблиці, інфографіка і так далі, - для того щоб сформувати у суспільстві і в парламенті, серед колег, уявлення про стан речей, сформувати позитивне тло емоційне, інформаційне для прийняття рішення про збільшення фінансування. Тому що, скажемо чесно, поза дуже вузьким колом професіоналів розуміння фінансової системи нашої дипломатії в країні немає. І це вузьке коло професіоналів не здатне вплинути на фінальні рішення. Тому нам треба буде, очевидно, апелювати до громадської думки, але робити це професійно. Я закликаю і секретаріат комітету, я прошу голову віддати відповідні доручення і для секретаріату, і для Міністерства закордонних справ, очевидно, нам треба звернутися до Кабінету Міністрів, з тим щоб ми отримали, ну, повну, комплексну, в динаміці інформацію про фінансування зовнішньополітичної діяльності нашої країни, на підставі чого ми зможемо сформулювати свій запит до бюджетного комітету щодо того, яким би насправді мав би бути бюджет МЗС. І після цього почати, ну, очевидно, якісь переговори, тому що ми розуміємо, що не завжди все те, що треба, можна отримати саме в тому обсязі.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую. Я хотів би нагадати, що бюджет треба, наскільки я розумію, скласти до 1 жовтня. Тобто наші пропозиції стосовно бюджету до 1 жовтня.
І зараз прошу до слова Соломію Анатоліївну, а потім Міністерство закордонних справ.
БОБРОВСЬКА С.А. Доброго дня! Видно? Чути мене?
Дивіться, от я тут насправді маю три тези.
Перша. Я бачу, що деякі рядки отримують, чи, дасть Бог, отримають збільшення. Єдине, чесно кажучи, не знаю, як буде виконуватись бюджет наступного року, у зв'язку з тим, що у нас буде величезний дефіцит, і фактично це буде не реальний бюджет. Але, тим не менше, якщо ви такі цифри забили, тоді є сенс, ну, у мене особисто, наприклад, підтримати вас в тому, що… Я бачу, що у вас зменшились витрати, наприклад, на Український інститут. 60 мільйонів на зв'язки з закордонними українцями та на імідж, якщо не помиляюсь. Вам це не занадто мало? Що можна за такі гроші за кордоном робити, я чесно кажучи, уявляю, але мені здається, що тут, мабуть, є сенс вас підтримати.
І друге: про зменшення на дипломатичні установи, якщо не помиляюсь. У вас пішло вниз, можливо, теж є сенс підтримати вас від комітету. Зменшення на дипломатичні установи – це єдиний рядок, на який у вас пішло зменшення. Можливо, є сенс після того, як буде представлено загалом концепцію, що просив пан Богдан, підтримати вас нашим комітетом, щоб ми теж внесли правки та пропозиції щодо збільшення фінансування.
Дякую. Я все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дуже вам дякую.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Вибачте, у мене є ще питання. Можна ще я задам питання, пане Олександр?
ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас тут є певна черга, тут попросили з Міністерства закордонних справ відповісти, а потім відразу, Ірина Володимирівна, ми вам слово надамо.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую. Добре. У мене коротке питання, може, я зразу його задам, а потім міністерство…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, ви переконали, вмієте переконувати. Будь ласка.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую. Дуже цікаво, по-перше, було. По-друге, Соломія так само задала і моє питання: що у нас відбувається з Українським інститутом?
І коротке ще запитання. Вже кілька років залишається незмінними такси на відрядження, які затверджує Кабінет Міністрів України. І це б'є по всім міністерствам, відомствам, Верховній Раді, в першу чергу по Міністерству закордонних справ, бо там ще і досі є встановлені норми на готелі - 120 доларів, за які неможливо зняти жоден готель в Нью-Йорку, чи в Женеві, чи ще десь.
У мене запитання, чи ви ставили перед урядом все-таки питання необхідності переглянути ось цей "потолок" в залежності від країн і збільшити його?
І друге запитання у мене так само ще стосується по мінському процесу. Дипломати скаржаться, дуже багато наших, навіть на рівні послів, що вони отримують інформацію про події в Мінську від Гризлових там і інших "товарищей". І немає ніякої зараз розсилки, такої оперативної, наших тез, наших директив щодо мінського процесу. От як вирішується ця історія зараз?
Дуже дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Слово зараз надається представникам Міністерства закордонних справ. Будь ласка, колеги.
БАНЬКОВ О.С. Я дуже дякую шановним народним депутатам за коментарі, за питання і підказки. Богдану Васильовичу хочу прокоментувати деякі аспекти, які ви озвучили, і ....... питання, які теж були представлені шановними колегами.
Говорячи про оптимізацію, в тому числі присутності і мережі майна, ми говоримо про аналіз витрат, пов'язаних з утриманням цієї нерухомості. І звичайно, прекрасно усвідомлюємо, що дуже легко щось продати, а дуже важко потім щось купити. Тому фінальні пропозиції, які будуть результатом аналізу, який відбувається зараз, вони будуть, звичайно, враховувати більшою мірою те, що нам потрібно розвивати і розвиватися, аніж те, що ми можемо виділити просто якісь ресурси шляхом продажу чогось. Тобто це комплексний аналіз того, що ми витрачаємо саме на утримання. І очевидно, що є необхідність перерозподілу цих ресурсів, тому що не завжди ці витрати на утримання, вони є виправданими з точки зору фідбеку і якоїсь віддачі.
Те, що стосується комунікації, я цілком і повністю згоден, що ми орієнтуємося на, в першу чергу, громадян. Дуже слушне зауваження, що мало хто насправді розуміється в специфіці роботи дипломатичної служби, особливо закордонних дипломатичних установ. Але я переконаний, що от останнім часом, особливо в останні місяці, коли дуже багато наших громадян опинилися в скрутних ситуаціях за кордоном через ті обмеження, які були запроваджені, якраз допомога закордонних дипломатичних установ, причому не тільки консульських співробітників, тому що масштаби і кількість наших громадян, які потрапили в скрутні ситуації, вона значно перевищувала ті потужності, які є у виключно консульських співробітників, всі були залучені до процесу евакуації, допомоги. І переконаний, що це один з тих пунктів, який може бути основою для комунікації, на що саме Міністерство закордонних справ, яке, звичайно, є дотаційним міністерством, і ми більшу частину коштів витрачаємо саме на забезпечення нашої діяльності, але ті сервіси, ті послуги, які ми надаємо громадянам, вони в багатьох дуже випадках є конче необхідними для того, щоб вирішувати ситуацію, особливо під час їх передування закордоном.
Я навіть зі свого нещодавнього досвіду, бо я нещодавно повернувся з Румунії, де був послом, ми дуже активно залучалися, і всі співробітники посольства по черзі брали участь в евакуаційних заходах, забезпечуючи просто повернення громадян, надаючи їм всіляку допомогу, для того щоб вони якомога швидше і безпечно повернулися додому. А це все відповідно гроші, це і матеріально-технічне забезпечення. Бо банально консул, який має допомогти громадянам, він має використовувати якісь ресурси, надані йому державою, від автомобілів, приміщень, техніки до всього іншого.
Тому ми підготуємо розширену таку комунікацію, особливо в розрізі останніх років, для того щоб показати, що ми, дійсно, не мали і не маємо, на жаль, і в проекті бюджету на наступний рік грошей на розвиток, і на вирішення тих поточних питань, які, якщо їх не вирішувати роками, то вони, звичайно, накопичуються. Все це впливає, прямо чи опосередковано, але впливає на можливість ефективно виконувати функції з представництва інтересів держави і захисту інтересів громадян за кордоном.
Тепер, якщо дозволите, питання щодо іміджу і щодо підтримки закордонних українців і Українського інституту. Ми, на жаль, в проекті бюджету, який ми зараз розглядаємо, отримали лише 30 відсотків від того, що просили на іміджеву політику, на публічну дипломатію, на фінансування діяльності Українського інституту і на підтримку закордонних українців. Тобто з нашого бюджетного запиту в 168 мільйонів - це загальна сума, яка йде за трьома напрямками: Український інститут, закордонне українство і іміджева політика України за кордоном, – ми отримали лише 60. Питання в тому, що всі проекти, які ми плануємо, які зараз будуть починатися і будуть реалізовуватися наступного року, всі вони враховують, звичайно, ту специфіку, в якій ми всі опинилися. Це нові форми донесення і пропаганди, давайте назвемо це так, але нашої пропаганди, тобто в позитивному сенсі. Це і нові культурні проекти, це робота, але робота – нова проектна робота з українськими громадами, коли ми зможемо робити відбори, робити умовно конкурси на проекти, які будемо фінансувати для забезпечення потреб закордонних українців. Це Український інститут, який має затверджену під відповідний бюджетний запит програму діяльності на наступний рік і запроваджує нові форми роботи, нові форми іміджевої роботи, нові форми інформаційної роботи за кордоном, зокрема, з просування позитивного іміджу, впізнаваності України, а також, дуже важливо, боротьби з російським наративом і з російською пропагандою в багатьох країнах.
І питання… Зменшення фінансування ЗДУ - це тема постійна, тобто ми з цим стикаємося кожного року. Тому наш бюджетний додатковий запит в майже 1 мільярд 200 мільйонів, він якраз враховує постійне зниження фінансування діяльності ЗДУ, що, зокрема, пов'язано з тим, що, якщо ми подивимося на курс долара за останні декілька років, то, звичайно, ми побачимо зростання курсу долара. При цьому фінансування в гривні діяльності закордонних дипломатичних установ, воно залишається майже незмінним, з невеликими додаваннями, які навіть не покривають цієї курсової різниці і зростання курсу. Тому саме з цим пов'язаний і такий великий додатковий запит, який насправді дає можливість покрити витрати поточні і розширити кадрове забезпечення, тому що кожний дипломат - це видатки не тільки компенсаційних виплат, це видатки на утримання родини, це видатки на медичне страхування, школа для дітей, оренда житла, тобто це той комплекс, який набагато більше вимагає ресурсів, ніж багато хто звик думати.
І питання про відрядження, тобто це готельні і добові. Мова йде про короткотермінові відрядження за кордон, наскільки я розумію. У нас, да, є проект перегляду цієї постанови. Скажу чесно, ми декілька разів намагалися це зробити, переглянути ставки, і кожного разу принципова позиція Мінфіну була в тому, що немає грошей на відповідні зміни. Ми будемо це робити, тому що всі ми, напевно, стикаємося з проблемами, особливо під час короткострокових відряджень за кордон, що кожного разу доводиться потім писати і просити відшкодувати за фактично витраченими коштами, тому що немає таких ставок в деяких країнах, як в нашій Постанові про забезпечення короткострокових відряджень. Тому це питання, воно теж в опрацювані, так би мовити, і буде внесено на розгляд причетних відомств, для того щоб погодити перегляд хоча б частково, і особливо за тими країнами, куди здійснюється найбільша кількість закордонних відряджень за основними, ключовими напрямками.
І, якщо дозволите, я просто передам слово колезі, заступнику міністра Єніну Євгену Володимировичу, для того щоб відповісти на питання щодо Мінських домовленостей і щодо комунікації про результати Мінська.
ЄНІН Є.В. Пані Ірина, дуже дякую за запитання.
Ані я, ані Олександр, ми не ведемо питання мінських перемовин. Водночас хотів би зазначити, що у всі часи, у всі періоди, дійсно, була величезна проблема отримання зворотного зв'язку щодо результатів переговорів, і, на превеликий жаль, все це не сприяє більш активному просуванню наших інтересів за кордоном, в тому числі в такому відповідальному процесі, як мінський.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.
І зараз прошу до слова Богдана Васильовича. Богдан Васильович, будь ласка.
ЯРЕМЕНКО Б.В. Дякую. Я просто відреагувати на реакцію. Спасибі. Я дуже втішений професійними відповідями Міністерства закордонних справ.
Я, єдине що, колеги, давайте, вчіться, там багато де можна в чому вчитися у, наприклад, тих же американців, які правильно формулюють запити. Тобто, якщо є проблема, вона велика, значить, ми називаємо програму global, response, там якийсь, значить, process, чи ще, чи ще щось, так? І далі, наприклад, там програма підвищення евакуаційних можливостей або можливостей захисту українців у світі. І в цю програму ви записуєте собі все, що ви хочете: і створення комп'ютерних мереж для зв'язку з українцями, і розширення автомобільної бази там, значить, кількості, і я би не забував сюди давати, у нас традиційно мізерні, нікчемні кошти, які призначаються для одноразової допомоги, а в деяких випадках це просто образливо для людей, тому що вони отримують кошти, за які нічого не можуть собі дозволити.
Тобто і це треба передбачати, але в рамках якогось ширшого підходу. Давайте його сформулюємо, знайдемо. В нас в Конституції записано наш обов'язок – захищати громадян України поза її межами. І сформулюємо, так само давайте формулювати і що стосується мирного процесу. Значить мир у всьому світі, глобальний мир або просування Мінського процесу. І це може включати що завгодно, в тому числі ми ж досі не займаємося такими правильними речами, як формування чи фінансування якихось YouTube-каналів, Telegram-каналів в ключових країнах, які би висвітлювали, формували б громадську думку з тих питань, які нам потрібні, тому що сьогодні навіть обговорення питань "Північного потоку", воно викликає такі, не хотілось вживати слово "жалюгідний", але наші європейські колеги розказують, чи німецькі колеги, що дискурс програється у кожному окремому сегменті, є контртези, є спікери, фінансується їх діяльність, в той час коли… причому контртези базовані на маніпуляціях і брехні. І наші тези базовані, чи тези наших друзів, базовані на реальних фактах, залишаються невідомими і так далі.
Тому давайте оці речі формувати в рамках більшої стратегії, тому що… ну, ще раз, тобто збільшити фінансування, як ми просимо, на ту суму, чи на яку просить МЗС (бачите, я вже кажу "як ми просимо"), буде дуже важко, якщо ми будемо розбивати це по статтях оцих бухгалтерських кодів. Якщо ж ми будемо говорити про великі програми, в рамках яких розширювати… будь-які, це комплексні мають бути програми, мені здається, нам буде легше апелювати… Ми ж розуміємо, що в країні багато що не фінансується, як слід, і нам потрібні якісь дуже серйозні, вагомі аргументи, чому ми 30 років..... без різких збільшень фінансування зовнішньої політики, чому прийшов час збільшити це. А аргументи є насправді. Давайте разом, я готовий, якщо потрібно, підключатися до кампанії публічного лобіювання цієї теми, і колег закликаю зробити те саме. Але ми повинні дуже добре тези, меседжі наші, наш меседж-бокс загальний – оце, мені здається, те, що нас об'єднує тут всіх як людей, які не байдужі до зовнішньої політики. Ми би могли б зараз сформулювати бачення, сформулювати тези і спробувати переконати і суспільство, і колег по парламенту, ну, спробувати переформулювати фінансування, ідею фінансування зовнішньої політики.
Дякую. Більше не втручатимусь.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую. Навпаки, Богдан Васильович, дуже цікаві пропозицій.
Зараз прошу до слова. Григорій Михайлович, ви хотіли задати запитання, так? Будь ласка.
НЕМИРЯ Г.М. Я хотів би поділити своїми спостереженнями за бюджетним процесом. І я погоджуюсь з колегами, які вже брали слово, що фактично у нас дуже застаріла методологія взагалі підходу до аналізу цього бюджетного процесу, зокрема в тому, що стосується зовнішньополітичної діяльності. Але якщо все ж таки у нас немає нової методології, то давайте ми спробуємо критично в рамках існуючих підходів подивитися на те, що ми маємо зараз. В листі міністра робиться запит на збільшення десь на чверть, на 25 відсотків, витрат на видатки, які закладені в тому проекті, який був представлений у п'ятницю, і пропонується 11 цілей, або напрямків, за якими ці додаткові кошти мають витрачатися.
Але навіть за старими мірками, не лише з точки зору уваги до деталей, поваги до комітету, я не побачив як ці витрати, видатки планується розписати, як Богдан говорив, за бухгалтерською звичкою, по цим 11 напрямках. Я думаю, що якщо б так був представлений запит: загальна сума і потім 11 напрямків, - то в жодній навіть донорській організації, чи NGO, не говорячи вже про….., дуже важко було б получити такі кошти. Я думаю, що це треба взяти до уваги.
Друге. Якщо ми подивимося на стару мудрість, що бюджет – це концентрована політика, то з точки зору цього бюджету, нинішнього, очевидно, що зовнішньополітична діяльність не є в пріоритеті. Якщо ви подивитеся, як вже говорили, фактично 7 відсотків зростання видатків – це більш-менш інфляція, це більш-менш на величину інфляції.
Натомість, якщо ми подивимося інші витрати, побіжно порівняємо, то ми бачимо, наприклад, те, що на Державне управління справами - більше 30 відсотків. Чомусь на 127 відсотків, хоча сума сама невеличка, зростають видатки на виготовлення державних нагород. Речі, які взагалі, можливо, хтось мені пояснить, Міністерство молоді і спорту в порівнянні з минулим роком збільшило свої видатки на фактично суму, яка дорівнює видаткам, які запитує, які є на цей час у Міністерства закордонних справ. Тобто вони збільшили в порівнянні в минулим роком на 4, більше 4,5 мільярда свої видатки. Це якось обґрунтовувалося? Це якось пояснювалося? Можливо, ми чогось не знаємо? Що у нас такого відбулося, що такі витрати? І багато можна іншого говорити.
З точки зору того, що Богдан Яременко говорив, про програми, я думаю, є обмеження якраз в методології складання бюджету. Це окрема бюджетна програма. Якщо це бюджетна програма, вона і має окрему строку мати в бюджеті, тобто МЗС йде за тією методологією, яка є. Але це фактично вже діалог всередині парламенту між комітетами для того, щоб зрозуміти. І очевидно, що у комітету не буде заперечень. Я не думаю, що хтось з членів комітету буде заперечувати, тому що нинішній проект бюджету, він є неадекватним з точки зору забезпечення зовнішньополітичної діяльності. Але для того, щоб допомогти парламенту, нашому комітету аргументовано це відстоювати на фракціях відповідно своїх, з іншими комітетами, то нам бракує якраз от аргументів, які б на прикладах, порівняннях з іншими, в динаміці давали б таке озброєння для того, щоб не лише, коли міністр буде приходити, або його заступники, аргументувати на свою користь, але і щоб всередині парламенту такі аргументи були.
Тому я пропоную і звертаюсь до колег з МЗС для того, щоб в робочому порядку такі аргументи, додаткові, цікаві порівняння, з динамікою були надані, особливо в порівнянні з іншими країнами, які є важливі для України або порівняння з якими буде мати вагу, ми могли врахувати. І для того, щоб також… колеги говорили, що вже є дефіцит, і його збільшення - це дуже травматичне таке питання, особливо з точки зору відносин з міжнародними фінансовими інституціями.
Тому, якщо пропонується збільшити, то, можливо, комітет міг би подумати, за рахунок чого оці там 1 мільярд і майже 200 мільйонів гривень можна було б отримати. І тоді, якщо б колеги з МЗС підказали з точки зору….... і де, вони вважають, є необґрунтованими або недоцільними, або не відповідають взагалі стратегії зовнішньополітичної діяльності, пріоритетів, про які міністр говорив на одному з попередніх засідань, для того щоб це було очевидно.
І, підкреслюю, давайте ми зробимо таке зусилля, можливо, проведемо, може, не комітетські слухання, а якесь експертне обговорення з точки зору взагалі методології бюджетного процесу в тому, що стосується забезпечення зовнішньополітичної діяльності. Після того, як цей бюджет буде затверджений, я думаю, треба, пане голово, передбачити залучення експертів, для того щоб ми краще підготувались до такого ж обговорення наступного року.
У мене все. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую. Ви знаєте, надзвичайно слушна пропозиція, я повністю з вами погоджуюсь, Григорію Михайловичу.
А зараз слово представникам МЗС, а потім, я тут бачу, Богдан Васильович теж хоче виступити. Дякую. Тоді…
БАНЬКОВ О.С. Дякую, Олександр Олександрович.
Я хочу подякувати і Богдану Васильовичу, і Григорію Михайловичу за коментарі, за поради. Дійсно, слушно зауважив Григорій Михайлович про те, що бюджетні програми, визначені для МЗС, вони фактично розписують напрямки, за якими можуть бути розписані кошти.
Тому я згоден з тим, що публічна комунікація, вона має включати в себе ширше розуміння проектів, які планує або реалізовує МЗС, для того щоб пояснювати громадянами, на що саме ми просимо збільшення, для чого фактично потрібне збільшення фінансування дипломатичної служби. Але безпосередньо запит, він ґрунтується на визначених і затверджених законодавством бюджетних програмах, кожна з яких має свої напрямки. І змінювати це, ну, без зміни відповідно нормативних актів ми не можемо.
А те, що стосується зауважень або пропозицій по саме додатковій аргументації, ми обов'язково над цим попрацюємо дуже оперативно і в робочому порядку тоді з секретаріатом комітету узгодимо і формат, і розповсюдження цих матеріалів серед усіх членів комітету, для того щоб мати додаткову аргументацію, плюс подивитися в динаміці, яким чином здійснювалося фінансування дипломатичної служби і зовнішньої політики протягом останніх років, щоб побачити, дійсно, фактично фінансування тих поточних видатків на межі виживання, що є дійсно правдою.
І відповідно трошки коментуючи те, про що говорив Григорій Михайлович, стосовно збільшення бюджету інших відомств, ми якраз виходимо з того, що наш додатковий запит, який складає трохи менше 25 відсотків - це правда, - це чверть. І ця чверть - це фактично ті кошти, які забезпечують нам вихід з режиму виживання, екстремального виживання, в режим розвитку і в режим розширення наших можливостей і нашої діяльності, зокрема за кордоном. Бо більша частина наших видатків - 85 фактично відсотків нашого бюджету, - це утримання закордонних дипломатичних установ, фінансування їх діяльності і реалізація проектів за кордоном. І у нас катастрофічно не вистачає коштів для того, щоб фінансувати цю діяльність. Ми забезпечуємо поточні видатки, не маючи можливості фінансувати проекти, фінансувати якісь програми по залученню наших партнерів, по боротьбі з російським впливом в інших країнах і по просуванню фактично нашого наративу і просування наших позицій.
Дякую.
НЕМИРЯ Г.М. Чи є у вас розуміння? Тому що з того, що є такий скупий бюджет, не зрозуміло, за рахунок чого і чому Мінмолодьспорт на 200 відсотків збільшує свої видатки, тобто на суму, яка дорівнює нинішньому бюджету… видаткам МЗС, і натомість… Тобто на 200 відсотків збільшення Мінмолодьспорту і лише 7 відсотків на рівень інфляції фактично МЗС. Чи є розуміння, чому так відбувається? Я хотів би також почути, у вас є знання.
БАНЬКОВ О.С. Григорій Михайлович, скажу чесно, у мене немає відповіді на це питання. Я знаю від колег з інших міністерств, що комусь вдається, комусь вдається менше, комусь не вдається взагалі, але от на конкретні ваші питання стосовно Мінмолодьспорту або інших міністерств, я, на жаль, не знаю логіки, за якою розподіл бюджету в тому вигляді, в якому він був отриманий, він був затверджений, схвалений Кабінетом Міністрів і запропонований Міністерством фінансів, чому відбуваються отакі, несправедливі, як на мене, речі з додаткового фінансування в таких великих обсягах і відповідно скорочення фінансування по іншим міністерствам. Бо в нашому випадку фактично те, що запропоновано в бюджеті, який був схвалений Кабінетом Міністрів, в проекті бюджету, ми отримали додаткове фінансування навіть менше, ніж сума інфляції і зміна курсу, тому що закладений курс в бюджеті складає 29,1 гривні, якщо я не помиляюся. Тому, перераховуючи це все, ми фактично йдемо в мінус по фінансуванню навіть станом на зараз закордонних дипломатичних установ в тій кількості посад і в тій кількості співробітників, які у нас на сьогодні є за кордоном.
Тобто це означає, що нам потрібно буде скорочувати присутність замість того, щоб дозволяти собі збільшувати і більше людей, більше ресурсів направляти на розвиток пріоритетних напрямків в тих регіонах, де ми дійсно бачимо можливість перспективного зростання наших інтересів.
Дякую. Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую. Дуже дякую, колеги.
Я бачив на екрані, Богдан Васильович хотів виступити, але вже немає. Тобто, Богдан Васильович, ви не бажаєте щось додати, чи ні? Ні.
Тоді, колеги, хто ще хотів би задати запитання або зробити коментар стосовно виступу наших колег?
ГЕРАЩЕНКО І.В. Я б хотіла коментар зробити, якщо можна.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ірина Володимирівна.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Дивіться, я пам'ятаю прийняття бюджету 2015 року, мабуть, найбільш драматичного в історії МЗС України, коли взагалі різко піднявся долар, у нас взагалі був пустий бюджет, але тоді уже в бюджетну ніч єдиний рядок, який вдалося змінити, це був бюджет МЗС. Нам вдалося тоді серйозно підняти його, щоб дипломати хоча б просто не жебракували.
І мені здається, що зараз нічого не змінилося в питанні нашого ставлення до армії і до дипломатичної служби. Це, sorry, наші війська, які мають забезпечувати перемогу, в тому числі у форматі на Донбасі.
Тому моя пропозиція, щоб за підсумками сьогоднішнього нашого засідання ми від комітету направили листа на уряд і на Міністерство фінансів з вимогою підняти бюджет Міністерства закордонних справ, і, зокрема, на Український інститут у світі і на утримання дипломатичних служб. Тому що це непристойно, коли нам в пріоритет говорять про політико-дипломатичний шлях врегулювання конфлікту на Донбасі, а в цей час урізається армія і дипломати.
Давайте за підсумкам сьогоднішнього засідання ми сформулюємо листа і, можливо, ще раз проаналізуємо все почуте. Дуже фаховий, до речі, я дякую ще раз, аналіз від Міністерства закордонних справ. Поставимо ті позиції, які є принциповими щодо збільшення бюджету міністерства, і будемо вимагати це зробити до першого читання. Пропрацюємо з нашими фракціями всі, що це обов'язкова вимога.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колеги, чи будуть ще якісь запитання до наших колег з МЗС? Будь ласка, Юлія Володимирівна.
ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. У мене не стільки запитання. Шановні колеги, добрий день всім. Не стільки запитання, скільки коментар, що я все ж таки вважаю, що пропозиція пані Ірини, вона слушна, цікава пропозиція, але формулювання потреб має виходити від Міністерства закордонних справ. Вони мають сказати, скільки грошей на що потрібно…… (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, щось не чути. Юлія Володимирівна, ви чуєте? Будь ласка, Юлія Володимирівна. Будь ласка, продовжуйте.
ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Тобто ніхто не чув? Я сказала, що, дивіться, якщо коротко, що пропозиція пані Ірини слушна, але трохи з ніг на голову. Не ми формулюємо, не можемо формулювати…… необхідність, що саме має просити Міністерство закордонних справ чи які саме видатки потрібно покрити. Це вони мають формулювати цей запит: збільшити це з 25 відсотків на іншу, запланувати бюджет максимум, а ми будемо за це боротися в комітеті, в Раді і так далі. А от писати уряду, що збільшити бюджет, це так не працює. Міністерство фінансів має, власне, самі сформулювати, що вони хочуть.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прошу до слова представників міністерства. Будь ласка.
БАНЬКОВ О.С. Дякую, Олександр Олександрович.
Ну, я пропоную, щоб ми доопрацювали просто з секретаріатом комітету. Ми зробимо більшу деталізацію по тих пунктах, які визначені, мається на увазі, деталізацію суто фінансову, тобто розподіл коштів за тими пріоритетними напрямками, які визначені в листі міністра. І відповідно додамо аргументацію в розрізі порівняння з іншими, можливо, країнами, з іншими міністерствами…….. тобто додамо динаміки в аналізі того, що відбувалося і відбувається фактично з фінансовим забезпеченням дипломатичної служби, для того щоб мати на виході більш аргументовану в плані публічної комунікації позицію з відстоювання збільшення бюджету Міністерства закордонних справ у 2021 році, у наступному бюджеті.
І хочу, користуючись нагодою, ще раз подякувати вам, Олександр Олександрович, і всім членам комітету, які взяли участь, які долучилися до обговорення. Дякую за слушні пропозиції, за коментарі, за пропозиції щодо певної зміни підходів в нашій комунікації. Я сподіваюсь, що ми найближчим часом все це доопрацюємо вже в робочому порядку і зможемо вийти на той результат, який, я впевнений, поділяєте і ви. І дуже дякую тим колегам, хто підтримує нас і підтримує збільшення бюджету міністерства і загалом дипломатичної служби, бо це дуже важливо і надзвичайно критично в умовах тих викликів, які перед нами стоять, і тих завдань, які є перед державою на зовнішньополітичній арені.
Дякую ще раз.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже, колеги.
Є така пропозиція. З урахуванням того, що ми щойно почули, пропонується доручити Міністерству закордонних справ внести нові пропозиції до четверга, тобто до вечора у четвер це зробити, внести нові пропозиції, і потім ми проведемо додаткове засідання для того, щоб розглянути це.
Як ви, колеги з міністерства, ви погоджуєтесь з урахуванням того, що ви почули, внести нові пропозиції?
БАНЬКОВ О.С. Дивіться, пріоритети нашої діяльності, вони залишаються незмінними, і відповідно ми формулюємо їх відповідно до бюджетних програм. Ми розширимо от цю нашу комунікацію, зробимо її більш деталізованою за напрямками, для того щоб шановні члени комітету бачили і розуміли, за яким напрямком чого не вистачає, тобто зробимо порівняння в запропонованих проектом бюджету, і відповідно пояснимо нашу додаткову потребу, з чого вона складається і на що конкретно йдуть… яка сума йде на фінансування того чи іншого пріоритету діяльності Міністерства закордонних справ. Це дасть можливість відповідно мати більш детальні і аргументовані діалоги з вашими колегами в інших комітетах і фракціях для того, щоб пояснювати, в чому саме полягає ця необхідність.
Але ще раз хочу зробити наголос на тому, що вся сума, яку ми закладаємо як додаткову потребу, в 1 мільярд 185 мільйонів - це та сума, яка розрахована, виходячи з покриття, не максимум навіть наших пріоритетів, а з покриття тих потреб і фінансування тих заходів, які є конче необхідними для подальшого функціонування і розвитку дипломатичної служби.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дуже вам дякую.
Тоді я ставлю на голосування це питання, щоб встигнути, поки у нас є кворум, і підтримати наших колег. Тобто хто за те, щоб дати відповідне доручення Міністерству закордонних справ і підготувати, внести нові пропозиції з урахуванням того, що було запропоновано колегами.
Хто за це, будь ласка, прошу голосувати.
МОСОЛОВ Ю.О. Олександр Олександрович – за?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За, так.
МОСОЛОВ Ю.О. Григорій Михайлович.
НЕМИРЯ Г.М. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Марина Олегівна Бардіна. Бардіна.
БАРДІНА М.О. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Юлія Володимирівна Льовочкіна.
ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Соломія Анатоліївна. Соломія Анатоліївна, пані Бобровська, ви – за чи проти?
Юраш, пан Юраш, ви тут?
Пані Ясько.
Ірина Володимирівна.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Я – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Богдан Васильович.
ЯРЕМЕНКО Б.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Пані Ольга, пані Руденко.
РУДЕНКО О.С. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Пані Хоменко.
ХОМЕНКО О.В. Також "за".
МОСОЛОВ Ю.О. Є, також "за".
7 – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 7 – за. Ніхто – не проти і ніхто – не утримався, я так розумію. Тобто ми прийняли рішення, і, на щастя, є кворум.
Тобто, колеги, ми чекаємо від вас внесення нового листа, нового документа, і ми розглянемо якомога скоріше. Тобто ми теж зацікавлені в тому, щоб вас підтримати. Дуже вам дякую, дуже дякую.
Баньков О.С. Дякую вам, Олександр Олександрович.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Тоді, колеги, ми можемо перейти до розгляду наступного питання порядку денного, але я спочатку повинен перевірити кворум, для того щоб упевнитися, що є сенс у продовженні нашого з вами засідання. Будь ласка.
МОСОЛОВ Ю.О.. Мережко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є.
МОСОЛОВ Ю.О. Немиря.
НЕМИРЯ Г.М. Є.
МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна.
БАРДІНА М.О. Я є.
МОСОЛОВ Ю.О. Льовочкіна. Юлія Володимирівна, ви ще є?
ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Є.
МОСОЛОВ Ю.О. Бобровська Соломія Анатоліївна, ви тут ще?
Юраш. Пан Святослав!
Пані Ясько, ви ще з нами? Пані Єлизавета!
Пані Хоменко, пані Олено, ви тут?
ХОМЕНКО О.В. Да, я поки що тут.
МОСОЛОВ Ю.О. Пані Ірино, пані Геращенко, ви…?
ГЕРАЩЕНКО І.В. Я є.
МОСОЛОВ Ю.О. Пані Іонова?
ГЕРАЩЕНКО І.В. Маша на похоронах, її вже немає.
МОСОЛОВ Ю.О. Руденко.
РУДЕНКО О.С. Руденко є.
МОСОЛОВ Ю.О. Яременко Богдан Васильович. Ви тут.
ЯРЕМЕНКО Б.В. На місці.
МОСОЛОВ Ю.О. 8 є.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто на один голос у нас…
Колеги, ми можемо продовжити. На щастя, кворум є, але теж прошу зважати на те, щоб кворум залишався, тому що у нас є декілька важливих питань.
Наступне питання: про розвиток міжпарламентського співробітництва у рамках Міжпарламентської асамблеї Асоціації країн Південно-Східної Азії (АСЕАН). І з цього питання виступить Євгеній Володимирович, заступник міністра закордонних справ.
Євгеній Володимирович, будь ласка.
ЄНІН Є.В. Шановний пане головуючий, шановні народні депутати, хотів би зазначити, що Україна надає величезного значення розвитку відносин взаємовигідного співробітництва з країнами Південно-Східної Азії, і, безумовно, головним чинником політичного та економічного розвитку регіону Південно-Східної Азії є саме Асоціація держав Південно-Східної Азії, нагадаю, членами якої є Бруней, В'єтнам, Індонезія, Камбоджа, Лаос, Малайзія, М'янма, Філіппіни, Сінгапур, Таїланд. Ми дуже зацікавлені в розширені та інституалізації відносин з цією асоціацією.
Хотів би нагадати, що на сьогоднішній день рівень зростання ВВП країн-членів асоціації сягає 5 відсотків проти світового рівня 4 відсотки. Крім того, за обсягами торгівлі товарами і послугами АСЕАН посідає четверте місце в світі після ЄС, Китаю та Сполучених Штатів Америки. І, таким чином, АСЕАН, будучи одним з найбільш динамічних регіонів світу, для якого характерні як високі темпи економічного зростання, так і велика кількість населення (нагадаю, це понад 650 мільйонів осіб), є перспективним для нашої держави з точки зору як розвитку двосторонніх відносин у сферах, які представляють як політичний, так і економічний інтерес.
З огляду на зазначене, є величезна необхідність просування наших інтересів в цьому регіоні, зокрема шляхом налагодження повноцінної співпраці, одним з елементів якої є, безумовно, міжпарламентський елемент. Отримання Верховною Радою України статусу спостерігача в Міжпарламентській асамблеї АСЕАН надасть можливість на парламентському рівні представляти серед держав-членів АСЕАН нашу позицію з найбільш актуальних регіональних та міжнародних проблем, а також в ході контактів з парламентарями АСЕАН доносити об'єктивну інформацію про ситуацію в Україні. Хотів би нагадати, що це є особливо актуальним з огляду на статус спостерігача Російської Федерації в Міжпарламентській асамблеї АСЕАН Хочу нагадати, що офіційне звернення Голови Верховної Ради щодо отримання Верховною Радою України статусу спостерігача в Міжпарламентській асамблеї АСЕАН вже було направлено в 2016 році. Водночас минулого року, в серпні, Регламент АСЕАН зазнав певних змін, зокрема було оновлено правила та процедури набуття статусу спостерігача в Міжпарламентській асамблеї.
І хотів би сказати, що наприкінці цього липня відбулася зустріч міністра закордонних справ пана Кулеби з послами держав-членів АСЕАН, акредитованих в Україні. Нагадаю, це Єгипет, Малайзія і Індонезія. В рамках обговорення питання набуття ВРУ статусу спостерігача було отримано чіткий сигнал про можливість розгляду цього питання у відповідності до нового Регламенту Міжпарламентської асамблеї. Крім того, за дорученням Міністерства закордонних справ наш посол в Індонезії і акредитований представник України в АСЕАН провів зустріч в секретаріаті Міжпарламентської асамблеї АСЕАН, де було підтверджено необхідність повторного звернення української сторони щодо надання статусу спостерігача.
І, відтак, вважаємо за доцільне направити відповідний лист Голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова на адресу Генерального секретаря Міжпарламентської асамблеї АСЕАН Нгуєн Тонг Вану з підтвердженням актуальності зазначеної ініціативи. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
Колеги, чи будуть якісь запитання до Євгенія Володимировича?
ГЕРАЩЕНКО І.В. Можна запитання?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановний пане Єнін, ми минулого разу, коли перенесли це запитання на це засідання, хотіли одне уточнити. Насправді зміна регламенту будь-якої організації, вона ж не передбачає все одно подання нового запиту. Якщо Україна в 2016 році подала наше звернення про готовність доєднатися до цієї організації, чому ми не отримали відповіді протягом уже 4 років майже? І чи не є це, по суті, така дипломатична відмова, або неповага, некоректність до нашої держави з боку керівних органів цієї організації? І чи не є ось цей повтор нового запиту насправді так само порушенням певних дипломатичних норм? Коли немає відповіді, ми ж знаємо дипломатію, що це означає – ні. І чи потрібно сьогодні було повторювати цей запит?
ЄНІН Є.В. Дуже дякую за запитання, пані Ірино. Я хотів би відзначити, що в даному випадку саме українська сторона є зацікавленою в приєднанні в якості спостерігача до АСЕАН. І, беручи до уваги певну ротацію кадрів, в тому числі у складі керівництва Міжпарламентської асамблеї АСЕАН, так і його секретаріату, а також прийняттям нового регламенту, ми змушені діяти в рамках тих правил, які нам пропонує самоорганізація.
З точки зору тих сигналів, які були протягом 2-3 місяців отримані нами, ми можемо констатувати досить великий рівень оптимізму з зазначених сигналів щодо можливості реалізації і задоволення нашої ініціативи у разі повторного звернення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую.
Богдан Васильович, будь ласка.
ЯРЕМЕНКО Б.В. Я так і не зрозумів, чому не розглянуте перше звернення України.
ЄНІН Є.В. Мені наразі досить важко з'ясувати, хто саме винний в тому, що воно не набуло позитивного рішення в той момент. Але я вважав би за доцільне концентруватись саме на досягненні позитивного результату вже на даному етапі.
Але ми, дякую за це запитання, додатково з'ясуємо, скажімо так, хто був відповідальний, яким чином відбувався рух документів і чому саме не було здобуто позитивного результату за зазначені 4 роки.
ЯРЕМЕНКО Б.В. Так це означає, що лист просто не переданий в секретаріат?
ЄНІН Є.В. Ні, лист було передано, але ви ж чудово розумієте, що передача листа - це зазвичай 10 відсотків роботи.
ЯРЕМЕНКО Б.В. Я би, чесно кажучи, не рекомендував би Голові Верховної Ради до отримання повної інформації, що там відбулось, підписувати нове звернення. Активізувати цю роботу можна шляхом надання доручення послу, підтвердити після консультації з Верховною Радою, що ми дуже зацікавлені і ми чекаємо позитивного розгляду попереднього звернення, якщо воно насправді в секретаріаті. Якщо не в секретаріаті - інша справа, тоді, звичайно, це наша провина і тоді, очевидно, треба надсилати повторно.
ЄНІН Є.В. За будь-якого розвитку ситуації на сьогоднішній день ми маємо діяти в рамках оновленого Регламенту АСЕАН, який вимагає актуального звернення збоку зацікавленої сторони.
Тому ми, безумовно, розберемося, як вже зазначено, в чому була проблема за останні 4 роки. Водночас, якщо ми хочемо досягнути результату, ці сигнали,отримані як в Києві від представників посольств держав-членів АСЕАН, так і з Джакарти, є досить одностайними: наші партнери наполегливо рекомендують нам направити саме повторне звернення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Олена Вікторівна, будь ласка.
ХОМЕНКО О.В. Колеги, я розумію, що наш попередній запит-звернення залишився без від відповіді, і це не дуже добре, і ми можемо... Я просто хочу сказати про те, що ми можемо нескінченно намагатись розібратись, що сталося тоді. Якщо ми подивимось на матеріали, які надані на засідання комітету, то ми можемо там прочитати, що відповідно до положень згаданого Регламенту Генеральний секретар АСЕАН має повідомити про надходження відповідного звернення Президента та всі парламенти країн-членів асамблеї у письмовій формі. Генеральний секретар АСЕАН також має звернутися до Генерального секретаря з метою проведення відповідних консультацій та узгодження позицій керівництва зі згаданого питання.
Тобто мова йде про якусь нормальну, здорову бюрократію, якісь процедури, які мають бути виконаними. Ми зараз будемо намагатися з'ясувати, чому не було відповіді. Ми ж знаємо, що там відбулися певні зміни. Якщо є бажання у сторін, тобто в України і в АСЕАН, на співпрацю, давайте ми зробимо так, як просто треба відповідно до цих процедур. Ми знаємо, що є процедури, і ми знаємо, що здорова бюрократія – це добре, так? І давайте все ж таки зрушимо це з мертвої точки, бо ми будемо нескінченно з'ясовувати, хто кому що не відповів. Це моя пропозиція.
Якщо ми хочемо співпрацювати з цими країнами, давайте вже це зробимо. Дякую.
ЄНІН Є.В. Дякую, Олена Вікторівна.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Тоді є пропозиція… Так, будь ласка.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Я хочу пані Олену підтримати. Мені теж здається, що це така ситуація, коли, можливо, МЗС володіє більшою інформацією, і ми будемо вдячні за додаткову інформацію. І просто для розуміння ситуації, чому чотири роки воно не було прийнято. Але якщо сьогодні в Україні ми більше зацікавлені долучити ці організації, давайте підтримаємо цю позицію МЗС.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
ЄНІН Є.В. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді, колеги, якщо не буде запитань або коментарів, я пропоную поставити на голосування пропозицію стосовно направлення, ну, повторного направлення листа, про що йшлося. Давайте проголосуємо тоді.
Хто за те, щоби підтримати цю пропозицію: стосовно повторного направлення листа? Хто – за?
МОСОЛОВ Ю.О. Мережко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я - за.
МОСОЛОВ Ю.О. Немиря.
НЕМИРЯ Г.М. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна.
БАРДІНА М.О. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Льовочкіна.
ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Я підтримую.
МОСОЛОВ Ю.О. Пані Олена. Пані Хоменко.
ХОМЕНКО О.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Пані Геращенко.
ГЕРАЩЕНКО І.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Пані Руденко.
РУДЕНКО О.С. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Пан Яременко.
ЯРЕМЕНКО Б.В. Проти.
МОСОЛОВ Ю.О. Пані Ясько, ви є? Ви долучилися?
ЯСЬКО Є.О. Є. Я підключилась, так. Я - за.
МОСОЛОВ Ю.О. Пан Юраш, чи ви повернулись? Пан Юраш!
Пані Бобровська, чи ви є?
8 – за, 1 – проти. Рішення прийнято.
ЄНІН Є.В. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дуже дякую.
Колеги, переходимо до розгляду наступного питання: про ситуацію, що склалася навколо питання звільнення українських громадян - членів екіпажу танкеру …….. у Федеративній Республіці Нігерія.
І прошу до слова Євгенія Володимировича. Будь ласка.
ЄНІН Є.В. Шановний головуючий, шановні народні депутати, хотів би поінформувати вас, що посольство України в Федеративній Республіці Нігерія тримає на контролі справу про захист прав і законних інтересів громадян України - членів екіпажу ........... Хотів би зазначити, що ми вживаємо всіх можливих заходів з метою забезпечення їх належного консульського супроводу. Зокрема, консулом здійснено понад 25 відряджень до місць тримання українських громадян, у рамках яких забезпечено переклад, участь в судових засіданнях, відвідання заарештованих, передачу ліків, продуктів харчування, матеріальної допомоги. Крім того, посольством надавалася допомога в пошуку нового адвоката для частини затриманих моряків. Консулом підтримується постійний зв'язок із заарештованими і їхніми родичами.
Хотів також сказати, що ми неодноразово зверталися до органів влади Федеративної Республіки Нігерія на різних рівнях з метою, скажімо так, звільнення наших моряків, висловлюючи занепокоєння в зв'язку із затягуванням судового процесу і вкрай тяжким обвинуваченням наших співвітчизників.
Хотів би зазначити, що ми залучали до нашої адвокаційної діяльності представництво Червоного Хреста та Міжнародну комісію з прав людини в Нігерії. Крім того, в контексті заходів, які вживаються федеральним урядом Нігерії з протидії епідемії СOVID-19, у квітні цього року нігерійській стороні передано лист міністра закордонних справ України Кулеби на ім'я його нігерійського колеги із клопотанням про включення згаданих українських моряків до списку осіб, які підлягають амністії. У зв'язку з карантинними обмеження на сьогодні у справі фактично оголошено перерву. Попередньо заплановано, що наступне судове засідання відбудеться 2 жовтня цього року.
Хотів би сказати, що, незважаючи на карантинні обмеження, посольство продовжує вживати всіх можливих політико-дипломатичних заходів з метою пошуку альтернативних шляхів звільнення українських моряків. На превеликий жаль, я не можу сказати більше в такому відкритому режимі. Хочу запевнити, що ми працюємо. Якщо згадаєте, буквально декілька місяців тому за результатами дуже активної взаємодії Міністерства закордонних справ і українських спецслужб нами успішно завершена, можна сказати, спеціальна операція по поверненню в Україну 14 ув'язнених українських моряків з території Нігерії.
Ми так само працюємо і на цьому напрямку. Водночас не про всі наші заходи ми можемо наразі говорити у відкритому режимі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дуже дякую.
Колеги, перед тим, як колеги будуть задавати запитання. Я хочу попередити, що, дійсно, ми не можемо в такому форматі перейти до розгляду цього питання в закритому режимі. Це треба проводити вживу засідання. Тому прошу зважати на те, що, задаючи питання і чекаючи на відповідь від заступника міністра закордонних справ, зверніть увагу, що ми обмежені цими рамками відкритого режиму обговорення цього питання. Дякую.
Тоді, хто бажає задати запитання? Олена Вікторівна, я бачу. Так? Будь ласка, Олена Вікторівна.
ХОМЕНКО О.В. Ні, вибачте, це…
ГОЛОВУЮЧИЙ. А, ви зняли. Добре.
Ну, справа ще в тому, що я поставив це питання в порядок денний, оскільки його розгляд ініціювала Соломія Анатоліївна. І було б логічно очікувати від неї якоїсь реакції або коментаря. Але, наскільки я розумію, її зараз немає. Чи, може, я помиляюся? Соломія Анатоліївна, ви є чи ні? Ну, на жаль, немає. На жаль, немає.
Тоді, колеги, у кого будуть запитання до заступника міністра? Будь ласка, хто бажає задати запитання? Немає. Немає, наскільки я зрозумів?
Тоді давайте візьмемо до відома цю інформацію. І це можна прийняти рішення шляхом консенсусу, тобто це не потребує голосування. Ми беремо до відома.
Дуже вам дякую, Євгеній Володимирович, за вашу участь. І ми завжди раді вас бачити. Дякую вам дуже. Дуже дякую. До побачення.
Кафтанов О. Можно вопрос задать?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо можна, будь ласка, представтеся.
Кафтанов О. Радник Генерального секретаря Міжнародної комісії з прав людини в Європарламенті, Генеральна асамблея ООН.
Зараз я по цій справі хочу вам трошки доповісти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас запитання чи доповідь? Тому що це різні речі.
Кафтанов О. І запитання, і доповідь. Я трошки доповім, а потім задам питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви знаєте, я тоді поставлю на голосування, тому що це така трошки незвична для нас форма участі. (Шум у залі)
Чесно кажучи, у нас не було таких прецедентів, наскільки я знаю. Давайте проголосуємо. Я мушу проголосувати, чи надавати вам таку можливість виступити, зрозуміло, в певних часових рамках. Будь ласка, ще раз представтеся.
ЯРЕМЕНКО Б.В. В чому проблема людині надати слово, я не розумію?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте проголосуємо тоді.
ЯРЕМЕНКО Б.В. У нас є запрошені гості, людина хоче надати якусь інформацію. Єдине, якби можна було десь в письмовому вигляді скинути прізвище, ім'я і посаду, бо на слух дуже важко було зрозуміти, від кого ми отримуємо інформацію. Давайте послухаємо людину, ми ж парламентський комітет, а не секретний…..
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мені підказують, лист Соломії Анатоліївни є в СЕДО, тобто є ця інформація. Тоді, колеги, я як ведучий засідання, давайте проголосуємо.
Прошу вибачення, якщо не помиляюсь (тут у мене є лист), ви Олександр Кафтанов?
КАФТАНОВ О. Так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Кафтанов, генеральний секретар Міжнародної комісії з захисту прав людини. Чесно кажучи, я не в курсі існування такої комісії з захисту прав людини. Я знаю, є Комісія прав людини, дійсно, це орган ООН. А про Міжнародну комісію з захисту прав людини, я не чув, я вам чесно скажу.
КАФТАНОВ О. Дуже дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте тоді проголосуємо. Колеги, хто за те, щоб надати слово, можливість виступу пану Олександру Кафтанову? Давайте голосувати, хто за те, щоб...
Колеги, хто за те, щоб надати слово пану Олександру Кафтанову? Будь ласка, давайте проголосуємо. Хто – за?
Льовочкіна Ю.В. Я – проти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я – утримався.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Олександр Мережко – утримався?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я – утримався.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Немиря Григорій Михайлович.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Михайлович!
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Немає.
Бардіна.
БАРДІНА М.О. Я – за.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Юлія Володимирівна Льовочкіна.
ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Я – проти.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Бобровської немає.
Хоменко.
ХОМЕНКО О.В. Я так розумію, що пан....... був запрошений відповідно до листа члена нашого комітету....... був запрошений на засідання для того, щоб надати якусь інформацію. Тоді я не розумію, чому...
(Загальна дискусія)
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Так ви – за чи проти? За?
ХОМЕНКО О.В. Я – за.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Вакарчука нема. Ананченка нема.
Ірина Володимирівна. Ірина Володимирівна Геращенко. Немає.
Марії немає.
Руденко.
РУДЕНКО О.С. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Юраш. Немає.
Ясько.
ЯСЬКО Є.О. Я є. Я – за, але я вважаю це абсурдом, якщо ми запросили людину і голосуємо…
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Яременко. Богдане Васильовичу, ви – за, проти?
ЯРЕМЕНКО Б.В. Звичайно, за. Відкрите засідання, будь-який громадянин України може прийти і виступити. Колеги, що ми розглядаємо?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. 6. У нас кворуму немає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас немає кворуму, колеги.
НЕСТЕРЕНКО Л.О.6 членів тільки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 6 членів тільки.
Колеги, я, на жаль, змушений закрити засідання. І шкода, що Соломії Анатоліївни теж немає. Треба було б представити колегу хоча б.
На жаль, я закриваю засідання через те, що немає кворуму. Дуже вам дякую за те, що встигли принаймні. Дякую. До побачення.