СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва
03 березня 2020 року
Веде засідання Голова комітету МЕРЕЖКО О.О.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, дозвольте розпочати засідання нашого комітету. Будь ласка, перед вами є порядок денний. Чи будуть якісь зауваження, пропозиції? Ні? Тоді можна сказати так, ми приймаємо цей порядок денний методом консенсусу.
Перше питання. Користуючись нагодою, тим, що прийшов Вадим Володимирович, міністр закордонних справ, то ми почнемо наше засідання з питання про інформацію Міністерства закордонних справ України щодо стратегічних пріоритетів зовнішньої політики України у 2020 році та напрацювання шляхів співпраці між міністерством та комітетом.
Прошу до слова Вадима Володимировича, будь ласка.
ПРИСТАЙКО В.В. Пане голово, дуже дякую.
Шановні друзі, колеги, шановні члени комітету, шановні присутні! Так сталось, що ми звітуємо в дуже специфічний час. І я думаю, що насправді падає потреба у звітній конференції про те, що зроблено. А ще гірше, зараз не час говорити про те, що плануємо робити. Тому що, як ви всі розумієте, напевно, відбудеться зміна уряду і це не є таємницею, і зміна, напевно, керівника зовнішньополітичного відомства, який буде мати право сформувати або, скажемо, вплинути на формування пріоритетів держави і так само запропонувати вам на розгляд, депутатам, ті основні засади, на які ми працюємо.
Міністерство закордонних справ наразі завершує роботу. І я думаю, що ця робота стане в нагоді вже моєму наступнику. Підбиття підсумків і, скажемо, викреслення основних пріоритетів діяльності по всіх регіонах і по всіх країнах світу. Це значна робота, яку Міністерство робило останні сім місяців. Ми спробували "висушити" наші відносини до стану чітких пріоритетів. Щоб ми зрозуміли, як ми діємо, умовно кажучи, "світ з України для чайників". Такий собі варіант PocketBook, який кожен з вас може використати для того, щоб знайти і зрозуміти, яким чином він бачить міністерство, і якось підрегулювати, щоб ми зрозуміли, як держава бачить, визначивши головні пріоритети і напрямки.
Але, разом з тим, я дозволю собі висловити те, що ми робили і те, над чим концентрувало зусилля зараз Міністерство закордонних справ протягом останніх шести місяців роботи цього уряду. Приблизно можна окреслити дев'ятьма пріоритетами нашу діяльність. І наш пріоритет номер один – це залишається зміцнення міжнародної підтримки, консолідація її у питанні відновлення суверенітету і територіальної цілісності держави.
Нічого більш важливого, ніж відстоювання суверенітету і територіальної цілісності перед Міністерством закордонних справ, як міністр ............ це пріоритет номер один. Є багато аспектів, можу розповідати про здобутки, про відновлення санкцій, про позиції більшості наших партнерів, про міжнародну підтримку, яку засвідчили і прийняття резолюції, і Генеральна асамблея, і наші зустрічі на самому високому рівні і глави держави, і мої, і делегації, включаючи парламентські делегації. Я думаю, що, в принципі, на цьому не треба зупинятися, я готовий буду відповісти на ваші запитання пізніше. Можна згадувати і "нормандський формат", який нарешті після 3 років відновив свою роботу, і велику кількість засідань мінської групи, яка вже перевалила зав півтори сотні, арбітражні суди, яким вдалось досягти перші важливі рішення – повернення значної кількості наших солдат, наших політичних в'язнів, навіть кораблів.
Другий пріоритет – це забезпечення сталої підтримки нашого стратегічного зовнішньоекономічного курсу, який ми визначили для себе, як Європейський Союз і Організація Північноатлантичного договору. Знову є багато ознак, за якими можна визначити наш прогрес: це і реалізація планів взаємодії з цими організаціями, Угода про асоціацію, наших річних національних програм, саміти, ради асоціацій, угоди, збільшення нашої торгівлі до 42 відсотків з Європейським Союзом, тобто очевидний приклад переорієнтація наших товаровиробників на ринки західних країн і взагалі західної півкулі, скажемо, зростання контактів, безвізовий режим, який дає свої переваги, і ті переговори, які ми зараз ведемо, включаючи з промисловим безвізом, з вільним роумінгом і так далі, так далі, так далі.
Третій пріоритет нашої діяльності, якщо йти від цих масових, таких глобальних, – це підтримання і розвиток відносин з найбільшими гравцями на цій планеті: країнами Групи 7, Групи 20 Сполучені Штати, Китай, розвиток відносин з цими країнами, які зараз для нас для нашої держави у тому стані, в якому вона знаходиться, має пріоритетне значення. Зростання товарообігу з цими країнами, зростання контактів, підтримання сталих політичних відносин і так далі, і так далі, і так далі.
Четвертий етап, який ми бачимо собі, звужуючи постійно перспективи для того, щоб сфокусувати наші зусилля, – це розвиток партнерських відносин з сусідніми Україні державами, умовно кажучи, сформування поясу дружби і безпеки в безпосередній близькості від нас. Можна говорити про досягнення значного прогресу на шляху взаємодії з Польщею, Угорщиною, незважаючи на ті всі прояви, які ви бачите, зроблена значна робота, забезпечена реалізація завдяки вашій допомозі і безпосередньо сприянню забезпеченню реалізації більшості рекомендацій і Венеціанської комісії, і наших зобов'язань в Європейському Союзі. Тобто наша задача, незважаючи на ті протиріччя, які виникають, в будь-якому разі у зв'язку з тим, що Україна стає на ноги і розвивається, і вимагає від себе простору навколо себе, це, в принципі, об'єктивний процес, який не завжди приймається нашими сусідами, які звикли до слабкої України, яка не висуває претензій, цей процес все ж таки, мені здається є контрольований, нам вдається з мінімальними втратами відвойовувати своє місце по праву. До цих країн, до цього кола оточення нашої дружби і безпеки я би відніс навіть зараз і Білорусь, з якою нам вдалось останнім часом значно відновити відносити. Є приклади, які я готовий буду обговорити з вами, якщо будуть запитання.
Ціль п'ята, яку ми переслідуємо, вона виводить нас знову на таку міжгалузеву взаємодію і поширення по всьому світу – це пріоритет, який я виставив 6 місяців назад цьому міністерству – це тотальна економізація і прагматизація всіх відносин, приведення наших зовнішньополітичних пріоритетів до пріоритетів нашого бізнесу, пріоритетів розвитку нашої держави. Максимальна прагматизація не завжди означає лише економіку, але економіка стоїть в основі багатьох наших процесів. Міністерство закордонних справ зараз спрямоване на роботу в першу чергу там, де вигідно нам, розуміння всіх багаточисельних процесів політичних через призму безпосередньої вигоди і зацікавленості України.
Я провів наради з керівниками місій закордонних, практично з всіма місіями, у нас 94 посольства, 126 місій буде цього року вже, і фактично з всіма вдалось провести зустрічі, щоб зрозуміти і спрямувати цей значний дипломатичний корпус на безпосередню роботу з економікою, торгівлею, там науковими, культурними, спортивними і іншими обмінами.
Наступний міждисциплінний і важливий для нас елемент – це забезпечення інтересів, захист інтересів безпосередньо кожного українця, кожного українського громадянина. В першу чергу це, безумовно, консульська діяльність. Українець почуває себе все більше і більше комфортно за кордоном. І сподіваємось в це, віримо в це. Наші консули стоять на сторожі кожної людини. Чи це затриманий на грецькому кордоні наш колега, наш колишній депутат і все інше, чи це наші громадяни, які безпосередньо в загрозі інфікування коронавірусу із Китаю. Чи це наші громадяни на судні, які залишились в Йокогамі. Чи це наші громадяни, звільнені і передані нам, хоча їм загрожувала смертна кара в деяких країнах. Ці всі випадки, їх багато є. І я горжусь консульською службою, яка все більше і більше здатна захистити нашого українця поза межами України в будь-якій точці, і доволі оперативно це зробити.
Ми змогли запропонувати і знайти механізми і фінансові, і людські, і всякі різні, які дозволяють нам доволі оперативно вирішувати питання захисту наших людей. Так само це стосується юридичних осіб. Над цим ще треба працювати, але ми розглядаємо невідривно захист інтересів громадянина і захист інтересів юридичних українських осіб.
Можна говорити наступним кроком про захист людей, які знаходяться трошки далі від України. Це наша закордонна громада, яку за різних підрахунків ми маємо 20 мільйонів. Крок, і зокрема на здобуття подвійного громадянства, або, як правильно, множинного громадянства, - це ще один черговий крок назустріч цій чисельній громаді, яка в свою чергу, ми сподіваємось, допоможе нам. Вона вже допомагає нам на багатьох напрямках, якщо говорити про п'яту або шосту хвилі, ці люди, ви самі бачите, третина надходжень в наш бюджет складається з тих копійок, які люди відривають від себе, заробляючи, повертаючи своїм рідним. І це є одним із, на превеликий жаль, одним із осно
них джерел надходжень в українську економіку.
І все ж таки я дозволив би собі виокремити, це не так концептуально важливо, а важливо для нашої системи, в яку ми входимо, багато різних органів, - це подальший розвиток дипломатичної служби, яка стоїть на сторожі наших зовнішньополітичних і зовнішньоекономічних інтересів. Тут ми теж багато продвинулись. Я сьогодні маю честь бути з державним секретарем Міністерства закордонних справ. Я залишу його… Зараз, побігши до Президента, залишу його на растерзание. Якщо у вас є питання специфічні, що стосується консульської служби або реформи Міністерства закордонних справ і всієї нашої служби, you are very welcome. Якщо дозволите, на цьому я зупинюсь. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую і за виступ, і за ваш особистий внесок в реалізацію, в успішну реалізацію зовнішньополітичного курсу України. Колеги, чи будуть якісь питання до міністра?
Будь ласка, Ірина Володимирівна. А потім - пані Соломія.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановний пане міністре! Ми дякуємо вам за участь у нашому комітеті, за цей постійний діалог, який існує. В той же час, нас здивувала така нотка прощання у вашому виступі. Чи означає це, що ви зараз з нами в якості міністра прощаєтесь? І що ви думаєте, чи є якісь підстави так думати, що ви на посаді міністра будете змінені? Якщо так, то, хто можливий ваш наступник, і як би так… таке запитання.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Пані Соломія, будь ласка, запитання.
БОБРОВСЬКА С.А. Тут пані Ірина права. Абсолютно якось сумно на нашому комітеті.
Дякую за таблицю. Єдине що, не побачила у переліку, як на мене, також для нас важливих не менш важливих і стратегічно таких цільових країн, зокрема Молдову, Румунію, Угорщину і Грузію. Це описка? Ви пропустили чи це…
ПРИСТАЙКО В.В. Це серед країн - так зване коло друзів, які ми будуємо, намагаємося побудувати навколо себе.
БОБРОВСЬКА С.А. Естонія, Латвія, Литва - вони теж в колі…
ПРИСТАЙКО В.В. Вони в колі друзів, але це одночасно й друзі, а також ті країни, які належать до іншого нашого пріоритету - Європейський Союз. Тут важко розірвати, і з ними в принципі не треба формувати коло друзів, це вже коло друзів, вже сформовано, його треба підтримувати, але ми щасливі тим, що вони вже існують і є нашими друзями.
БОБРОВСЬКА С.А. Тобто по цих ще трьох країнах. От зараз, зокрема, от знову на сторожі ситуація, яка в Молдові може статися… Це окрема табличка, де це можна прочитати, чи як?
ПРИСТАЙКО В.В. Ми читаємо з вами з різних табличок. Я читаю… я не бачу тієї таблички, яку ви говорите.
БОБРОВСЬКА С.А. А, це наступне питання. Гаразд!
Звертаюсь тоді, мабуть, до наступного питання. В Канаді… Прочитала за Канаду, і, зокрема, канадсько-українська парламентська програма, я теж є її випускницею, але не зовсім розумію до кінця, як можемо тут… міжпарламентська наша співпраця – це сприяння, щоб вона не закрилася, тому що пан Ігор Бардін уже фактично на фініші, на жаль, з цією програмою. Ну, попри все, це було фінансування українських діаспорян, якщо чесно. Як ми можемо тут їх підтримати? Можливо, в когось з ваших колег будуть думки, чому ми вписали …. саме туди?
ПРИСТАЙКО В.В. Це більше стосується, дійсно, другої частини міжпарламентської взаємодії. Андрій Іванович Заяць може зупинитись більше.
Я як колишній посол в Канаді вам скажу, ця програма дійсно є надбанням діаспори української, яка всі ці роки підтримувала і фінансувала цю програму, український уряд, держава не витратили жодної копійки, але натомість ми отримували таких людей, як ви, і таких людей, як і в попередні скликання були. Я пам'ятаю, як деякі депутати теперішні і попередні приходили ще студентами, які проходили стажування у парламентських офісах. Це дуже цікавий не тільки механізм, а насправді, наші люди в їх парламенті. Той досвід, який ви отримали і ті зв’язки, які встановили, це була частина зовнішньополітичної діяльності, ми дуже цінували і завжди намагалися підтримати.
Бардін дійсно, він вже людина в роках, і фінансування останнім часом не таке активне, як було, української громади. І тому програма адаптується. Якщо раніше це була річна програма, я ще її пам'ятаю як річну програму, дійсно, люди отримували безпосередній досвід, працюючи в офісі …… члена парламенту, тепер це більш ознайомча програма, яка надає можливість цій людині..… зрозуміти повну систему і привезти ці шматочки знань, які ми дуже і дуже цінуємо тут.
Але ми зараз за рахунок своїх коштів міністерських, ми хочемо зробити певний аналог, ерзац цієї програми. Не такі масштаби, але, наприклад, в деяких наших місіях, ми говорили з американською українською діаспорою, щоб зробити в нашій місії в ООН, наприклад, щоб ці люди працювали, обрані громадою, українці, і місцеві українці теж, американські, які би теж зрозуміли, яким чином працює… працювати фактично…… який буде оплачуватися або не оплачуватися громадою або міністерством. Ми думаємо ….. обрати, щонайменше ми вже придумали таку штуковину, намагаємося це розвивати.
БОБРОВСЬКА С.А. Гаразд, тоді про ….2030 і про Східне партнерство, це у вас в другому питанні після вашої доповіді можна запитатися? Чи .....?
ПРИСТАЙКО В.В. Східне партнерство ми із задоволенням з вами обговоримо, як і будь-які інші проекти. Ми підтримуємо. Ми не є щасливими від того, від тої форми Східного партнерства, яке зараз існує. Наша позиція відома і нашим, і європейським партнерам. Я сьогодні тільки говорив з черговою делегацією Європейського Союзу про те, що наша задача – отримати більше за більше. Наша задача, щоб ресурси, які виокремлені в Україні, не розмилися в загальному шматку цього всього. І, крім того, наша задача – щоби наш шлях до Європейського Союзу не залишився затьмареним, скажімо, повільним успіхом самої програми. Коротко кажучи, якщо ми з вами хочемо, щоб наші громадяни не лише їздили без віз, а могли виїхати із своїм телефоном за кордон, роумінгом, то я не сприймаю пропозицію Європейського Союзу: спочатку підписати угоду про вільний роумінг з країнами Східного партнерства, умовно кажучи, з Вірменією. Я вже сто раз пояснював, що якщо наш громадянин їде в Люксембург і Брюссель, і куди-небудь, це не означає, що спочатку ми маємо домовитися з Єреваном, хоча нічого поганого в самому Єревані немає. Тут є пріоритети, і ми про це багато разів говорили. Я вже за останні півроку 2 листи написав спільно із своїм колегою грузинським і молдовським з різними пропозиціями, які поки, ну, не знаходять, але наша ідея про тріо, три плюс, Східне партнерство, плюс всякі різні наші креативні ідеї, які ми запропоновували новому вже складу європейської комісії, рано чи пізно ми проб'ємо цю стіну теж.
БОБРОВСЬКА С.А. Тобто ми активно з цією стороною... МЗС принаймні комунікує про це умовне тріо.
І останнє питання. Ну, ми в рамках цих двох …. власне, запрошення МЗС, я направила до вас звернення, але, можливо, ви вже щось знаєте або візьмете собі до уваги. Був прекрасний сюжет, дуже цікавий сюжет на одному з телеканалів українських про українських жінок, які мають громадянство України в фільтраційному таборі в Сирії... (Шум у залі)
Так, так. І, власне, там є кілька десяток жінок - українських громадянок, які просять про те, щоб забрали на територію України. Очевидно, там будуть проблеми з дітьми, тому що діти... з дітьми це буде більша проблема, без паспортів наших. Але, тим не менше, звернення таке пролунало, і, можливо, є зміст і можливість зрушити це з мертвої точки.
ПРИСТАЙКО В.В. Шановні колеги, я єдине в цьому можу сказати, що я просив би довіряти вашому Міністерству закордонних справ, тому довіряти, що… Андрій Іванович, скільки ми цим займаємося вже місяців? Конкретно цим питанням. І я би хотів би сказати, але в такому розкритому широкому, я не можу сказати, ціна цього питання, яку ми намагаємося вирішити.
І єдине, що хочу сказати зараз, що це не перша регулярна евакуація з Сирії і найближчі, які Міністерство закордонних справ здійснює тихо, без помпи, без повідомлень в Facebook, тому що це дуже складні переговори з не зовсім зрозумілими племенами і це все дуже складно. Але це ми працюємо, ці люди знаходяться на половині шляху до того, щоб бути евакуйованими.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Григорій Михайлович, а потім Єлизавета Олексіївна.
НЕМИРЯ Г.М. Пане міністре, у мене питання стосовно теми, якій ви приділяєте, приділяли багато уваги, а саме намагання досягнути прогресу з точки зору національних інтересів України у завершенні війни на Донбасі, міжнародного збройного конфлікту, і з цієї точки зору динаміки, які виникла після останнього саміту в Парижі. Ми чуємо зараз заяви однієї з учасниць цього саміту, що умовою або однією з передумов проведення в якісь терміни наступного саміту є наперед узгоджений фінальний документ і вони не бачать, ця сторона, цього процесу.
Яка ваша оцінка не лише з точки зору цієї зауваги, взагалі динаміки, можливих очікувань, параметрів, ризиків, які існують згодом після завершення цього саміту.
ПРИСТАЙКО В.В. Дякую, Григорій Михайлович.
В принципі, тут є дві змішаних, як завжди, цією конкретною стороною постійно змішуються тактичні і стратегічні цілі. Тактичною ціллю є підготовка документа. І кожен раз, коли відбуваються такі зустрічі, відбувається, безумовно, підготовка документа тому що, ми розуміємо, що лідери не сідають, не відкривають лептопи і щось там не щелкають. Останній раз, коли були внесені мінімальні зміни в Парижі, ви пам'ятаєте, яку це викликало реакцію. І, в принципі, ця реакція, ну, ми намагаємося як міністерство запобігти такій реакції. Ми вважаємо, що дипломатія має підготувати все, щоб лідери могли працювати. Тобто ми свої частини відпрацювали, і документи, які пропонувалось на 9 грудня, я перший раз погодив варіанти 2 липня того року, другий раз – 2 вересня.
Станом на 2 вересня нами була завершена робота і передана далі лідерам на доопрацювання. Тобто ця робота все рівно потрібна, як би ми не хотіли бути креативними, ця частина завжди робиться.
Те, що заявляє стратегічно складно і важко перетравити, і небезпечно для нас, це те, що Російська Федерація каже, що, враховуючи, що всі сім пунктів, які були на цій домовленій у Парижі, не виконані, то немає сенсу зустрічатися у Берліні. А лідери якраз у Парижі домовились, що десь місяця через чотири, тут виникли це питання - про квітень всі говорять, і я вже втомився нагадувати, що не було слова "квітень", було "місяці через чотири давайте зустрінемось". Порахувавши, виходимо на квітень, але це не викарбувано на небі, як казала сама Меркель під час переговорів, маючи на увазі Мінські домовленості, але те саме можна застосувати і тут.
Із семи пунктів ми змогли досягти лише одного пункту, яким є обмін людей. Ми плануємо, що найближчим часом ми збільшимо кількість людей до обміну в теперішній конфігурації до 200 людей, трошки менше. І тут ми дуже близько наблизимось до цієї ідеї, нашої ідеальної: всі на всі. Якщо ми обміняємося, щонайменше ми повернемо усіх українців з-за грат, це буде велике досягнення гуманітарне, і це один, на жаль, із цих пунктів, які в принципі легко виконати.
Перший пункт із домовленостей, який очевидно не виконаний, - це повне припинення вогню, яке не відбулося. Якщо рухатися по цьому списку, що було ще домовлено, не було допуску до території Червоним Хрестом і так далі, і так далі.
Можна користуватися такою логікою, як росіяни, і казати: що ні, немає сенсу зустрічатися, тому що ми не виконали, і вони не виконали, ніхто не виконав всі сім пунктів. А приблизно така логіка застосовувалась, коли останній раз зустріч була в 16-му році, тобто три роки до останньої зустрічі 19-го.
На нашу думку, ми не можемо чекати, тому що в системі Російської Федерації, яка може спокійно дозволити собі вичікувати і пережити нас з вами, ми не можемо дозволити, щоб система просто сама по собі автономно існувала і працювала. Нам потрібна вказівка того самого Путіна, якого за столом все ж таки примушують до певного прогресу. Саме тому ми підштовхуємо все ж таки до зустрічі, навіть не маючи на руках виконання всіх 7 пунктів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Єлизавета Олексіївна, будь ласка.
ЯСЬКО Є.О. Дякую.
Перш за все також хочу приєднатися до колег і подякувати вам, пане міністре, за вашу роботу, зокрема по "норманському формату" і взагалі. Я в найближчий час в комітеті планую проведення круглого столу по розбудові наших відносин з арабськими країнами і з країнами Африки і тому хотіла б вас спитати саме по цьому напрямку, який стан візової лібералізації, зокрема з країнами затоки. Що там зараз відбувається з цим? Буду рада почути вашу відповідь.
Дякую.
ПРИСТАЙКО В.В. В більшість цих країн туристичні поїздки безвізові, до 2 тижнів, ну, в різних країнах є по-різному. Тобто це питання не релевантне в цьому конкретному випадку.
Але якщо говорити серйозно, то це останній регіон, в який я ще не встиг доїхати в рамках свого турне і зібрань керівників місій, оце залишився останній, він планується десь на середину квітня. Напевно, вже наступним етапом ми якось це зробимо для того, щоб дійсно занедбаний регіон нами тільки, тому що для багатьох інших держав це є зростаючим центром уваги і інтересу.
Що стосується конкретно простої частини візового забезпечення діяльності, я прошу Андрія Івановича, він у нас курує консульський напрямок, розповісти, дуже дякую, там є просто цікаво, яким чином ми… тенденція взагалі останнім часом і ввійде в цьому місці частина арабського світу, і Перська затока, і африканський континент. Тому можете його зараз або він, коли він буде, залишиться, інші питання зможе вам розповісти і на цю візову частину.
Але останнім часом ми значно продвинулись по візовому напрямку. Наприклад, ми змогли, жарти жартами, але переукласти угоду візову або безвізову з Монголією, остання її ітерація була зроблена в 1979 році. Тобто не всі тут навіть жили ще в той час, коли був останній визначений режим цих поїздок до Монголії. Там дуже багато було людських, консульських питань, які ми все ж таки закрили.
Я вже не кажу про Маршалові острови і всі інші Сейшели.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Пані марина, будь ласка.
БАРДІНА М.О. Дякую дуже. Ну, я оптимістка за натурою, тому не буду прощатися або якісь такі речі говорити. Разом з тим, хочу сказати, що моя публічна позиція, вона абсолютно відкрита, і я неодноразово говорила, що міністр Пристайко - один із тих, до кого в мене немає жодних претензій, роботою якого я задоволена. Разом з тим, питання моє стосується Ірану і чорних скриньок.
ПРИСТАЙКО В.В. Дякую, по-перше. І ми прощаємося тільки тому, що завершився один етап, починається якийсь інший, і так завжди, в принципі, нормально.
Що стосується Ірану і чорних скриньок. Дуже тонкий момент отримання або неотримання нами чорних скриньок. Ми зараз підійшли до того моменту, і тут ваша відповідальність і відчуття межі дуже важливо для нас всіх, хто в цій кімнаті. І тому, ну, знову-таки, не можна сказати, але ми сподіваємося, що найближчим часом ми отримаємо... в нас є підстави сподіватися, що у нас найближчим часом ми отримаємо доступ до чорних скриньок. Це до певного рівня exercise, який дозволить і іранській стороні відновити довіру світового співтовариства до того, що відбулося, тому що, ви пам'ятаєте, перша інформація, яка надходила, вона збивала нас з пантелику, і лише тиск і міжнародного співтовариства, і нашої групи, яка знаходилась на місці, і тих розвідувальних даних, які у нас були, примусило іранську сторону визнати дії.
Я вам хочу сказати, що я говорив з міністром закордонних справ в перший же день, як тільки це сталося, і навіть і в розмові жодного натяку не було на те, що вони знають, яким чином загинули наші люди, загинув наш літак.
Є непередбачувана проблема - тут коронавірус. Як ви знаєте, Іран – один з найбільших джерел зараз, і навіть офіційна делегація створює певну небезпеку для нас. Тобто складне, чутливе питання, якщо ви дозволите, ми за пару днів намагаємося, ми сподіваємося, розгрести. Ведеться розмова про спеціальний літак, коротше, дуже багато деталей, яких, я сподіваюсь, все ж таки не завадить нам отримати чорні скриньки і просуватися по цьому треку.
Більше того, до України завтра приїжджає міністр закордонних справ Канади, вчора була міністр закордонних справи Швеції. Ми активно працюємо, і завтра відбудеться знову телефонний дзвінок п'яти міністрів, щоб ми узгодили наші кроки. Із-за України, як ви пам'ятаєте, нам вдалося примусити і іранську сторону, я зустрічався в Мюнхені з міністром закордонних справ Ірану, і ми зустрічалися 5 країн разом з ним. Нам вдалося примусити, що саме Україна буде мати лідируючу позицію в визначенні питань подальшого розслідування, і в першу чергу що стосується компенсації. Тобто так, як досягне результату Україна, так і всі інші нації будуть отримувати і компенсації. Ну, у нас просто переважна роль, нам ще треба і за літак теж отримати, крім того, що ми намагаємося за кожного вбитого громадянина.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановний пане міністре! Теж з великою повагою до роботи вашої і вашого міністерства, я усвідомлюю, що, на жаль, у цих умовах велику функцію роботи міністерства на себе перебрала Банкова. Це не перший випадок в історії, українській історії, такого дуалізму, але, мені здається, він якісь такі критичні форми набирає.
І от в цьому контексті все ж таки, чи МЗС, чи Банкова, на мій погляд, мають зараз послати сигнал нашому партнеру по нормандському формату - Франції щодо неприпустимості і неморальності, аморальності, навіть я б сказала, участі Емманюеля Макрона в параді перемоги так званому в Москві 9 травня.
Ну, вибачте, будь ласка, якщо Україна не зробить такої публічної заяви, то ми можемо очікувати, що туди приїде і прем'єр Японії, і відбудеться така повна реабілітація Путіна. Чехія. Ну, Земан і був там. Земан – це Земан. Але все-таки Макрон - учасник нормандського формату. І ми усвідомлюємо, що Путін не зробить ніяких поблажок, там будуть так само марширувати ці дивізії танкові псковські, які захоплювали Крим і Донбас. Макрон підтвердив там свою участь місяць тому. Чому немає на це реакції ні МЗС, ні Офісу Президента?
ПРИСТАЙКО В.В. Ірина Володимирівна, дякую.
І про дуалізм влади в Україні - це тільки лінивий вже не сказав, і я можу на собі… Я теж не лінивий, тому що я мав честь працювати в обох офісах і, в принципі, знаю це зсередини, з кожної з них, усвідомлюю, як це діє, як це виглядає. І, ви знаєте, що загалом, функція Офісу завжди була, або Адміністрація, як би не називалась, це конкретні, точкові напрямки, які особливо важливі для глави держави. І, в принципі, ми це усвідомлюємо і готові як Міністерство закордонних справ робити всю роботу, яка необхідна, щоб дозволити главі держави, тих людей, кого він уповноважує, мати можливість точково досягнути результату на конкретних напрямках, в яких є зокрема нормадійський процес. І це було і попередньою владою.
Що стосується конкретно питання з Макроном, дійсно, ми намагаємось зараз не робити це публічно, але, повірте, що Міністерство закордонних справ, я не можу розповісти за Офіс Президента, Міністерство закордонних справ працює активно не тільки на французькому напрямку, але і, роз'яснюючи поведінку всім іншим партнерам, і, наприклад, тій самій Франції також. Приблизно те саме, що ви сказали, саме такі слова і фрази використовуються. Єдине, що я не закликаю до моральності, тому що воно… не завжди є сенс в цьому, результат один і той самий, але ми хочемо досягти і зрозуміти, яким чином, відкрити очі і зрозуміти, яким чином можна компенсувати ті наслідки негативні, які матиме приїзд лідерів, і що можемо зробити, Україна. І от якраз робота в тому, де має бути 9 числа Президент України або 8-го – це те, на чому ми концентруємо наші зусилля.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Чи будуть ще якісь запитання? Ні? Тоді я пропоную, по-перше, подякувати пану міністру за все, і за плідну співпрацю з нами. І ми завжди раді вас бачити в нашому комітеті в будь-якій якості. І я пропоную взяти до відома цю інформацію, якщо ніхто не проти, то будемо вважати, що ми прийняли це рішення.
Дуже вам дякую. Дуже вам дякую.
Колеги, переходимо до другого питання. Питання про пріоритети міжпарламентської співпраці Верховної Ради України на 2020 рік з огляду на реалії та виклики сьогодення.
І прошу до слова Державного секретаря Міністерства з закордонних справ України Андрія Івановича Заяця. Будь ласка.
ЗАЯЦЬ А.І. Дякую, пане голово.
Шановні народні депутати, на звернення комітету, яке ми отримали 24 лютого, 28 лютого була підготовлена табличка, яка вже, очевидно, була роздана народним депутатам, в якій ми зібрали пропозиції Міністерства закордонних справ до пріоритетних напрямків міжпарламентської співпраці на 2020 рік. Безумовно, це не є документом, і ні запит, який був до нас адресований, ні результат виконання цього запиту не претендують на те, щоб створити концептуальний документ з визначенням пріоритетів.
Колеги пам'ятають, що в 2019 році комітет декілька разів розглядав це питання, і якщо мені пам'ять не зраджує, не зміг прийняти ніякого рішення і документу в цій галузі.
Тому ми виходимо з того, що ми узагальнили пропозиції, які виходили від наших дипломатичних місій за кордоном, ми узагальнили пропозиції від наших територіальних функціональних департаментів, і ці пропозиції є тим інструментом, який мав би дозволити шановним народним депутатам визначити ті пріоритети співпраці з різними державами, з різними міжнародними організаціями, які постають у 2020 році.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
Будуть якісь запитання? Будь ласка. Пані Соломія, будь ласка.
БОБРОВСЬКА С.А. … цю групу, яка в себе включає, в тому числі, європейські країни: Угорщина, Румунія, Грузія. Де про них можна прочитати? Молдова. (Шум у залі) Да, Молдова, Грузія, Румунія, Угорщина. Просто в табличці цій великій їх не було.
ЗАЯЦЬ А.І. Тут немає. Маю уточнити, чому. Чи це… (Шум у залі) Ну, да! На відміну від Беніну, наприклад… (Шум у залі) Так, я зафіксував ці країни, і уточню, з чим це пов'язано. Ну, я впевнений, що там є достатньо активна і змістовна міжпарламентська, в тому числі, співпраця. Тому уточнимо і доопрацюємо.
Можливо, це пов'язано з тим, що термін був надзвичайно стислий, тому я прошу ще раз з розумінням поставитися, коли ми за три робочі дні, фактично, повинні із 126 закордонних установ зібрати, які виконують паралельно інші функції. Ну, якісь усвідомлені і добре продумані, так, відверто буду казати, що які терміни - така, напевно, і якість.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
НЕМИРЯ Г.М. Я хотів, власне, яка мета цієї інформації, яка сформульована, пункт денного: про пріоритети міжпарламентської співпраці Верховної Ради України на 2020 рік з огляду на реалії та виклики сьогодення? Тобто, що ми хочемо отримати. Ми хочемо отримати наше власне розуміння як комітету або сформулювати їх. А, можливо, почати дискусію лише. Які ж пріоритети, не просто пріоритети як такі, а з огляду на реалії та виклики сьогодення. Я думаю, що поки що так виявилось, що ми не готові до цієї дискусії. Можливо, ми не будемо завершувати її, оскільки ми лише отримали.
Але на додаток до того, що колега Бобровська вже зазначила, що дивно виглядає відсутність таких важливих країн, з якими Україна має спільний кордон, як Угорщина, з огляду на реалії і виклики сьогодення; Словаччина, з огляду на реалії і виклики сьогодення; Румунія, з огляду на реалії і виклики сьогодення; Молдова і так далі. Тобто це потребує якогось усвідомлення, але і розуміння пріоритетів, як вони визначаються з точки зору державної політики. Це перша така заувага на майбутнє.
І друге. Можливо, нам треба також подумати, чи є завжди і чи мають бути завжди такими двигунами, або єдиним механізмом, або єдиним інструментом міжпарламентської співпраці лише групи дружби. Тобто з огляду того, що принаймні мені відомо з праці, практики і парламентів інших країн, там іноді так є, іноді є комітет у закордонних справах, який є провідний і відповідно зі своїм account reports, грає провідну таку роль. Іноді це є поділ таких ролей. І тим більше, що є питання здатності або спроможності як комітету, так і конкретних груп дружби, тому що групи дружби – це не лише прізвища народних депутатів, це не лише їх кількість і не лише важливість. Іноді, можливо, комітет, - я не знаю, як це зробити, це питання на майбутнє – мав би проаналізувати, наскільки такі групи, з огляду на те, у що вони входять, чи є в них, з їх боку ініціативи якісь, бачення якесь, яке комітет міг би як профільний, фаховий обговорити. От це такі параметри обговорення, які б я запропонував би на одне з наступних найближчих засідань. Тому що сьогодні ми маємо подякувати Міністерству за те, що воно надало цю інформацію. Ми розуміємо, що є необхідність у додатковій інформації. І для колег заклик такий, щоб ми подумали, як, можливо, власне і комітет міг би тут більш проактивну роль як комітет брав, а не лише з точки зору визначення десяти груп, як це було в минулому скликанні, які є пріоритетними.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую.
Єлизавета Олексіївна, будь ласка.
ЯСЬКО Є.О. Продовжуючи те, що ви сказали, Григорій Михайлович, щодо нашого міжпарламентського співробітництва, я на минулому засіданні пропонувала якраз, ми просто не дійшли до цього питання, поговорити, коли ми можемо провести такий окремий захід. Можливо, мені здається, краще це зробити у форматі круглого столу комітетського, по стратегії і пріоритетами міжпарламентського співробітництва. Звичайно, використовуючи ті рекомендації, які надані МЗС, проговорити ті пріоритети, які були би відповіддю на виклики сьогодення.
І в мене є наступна пропозиція, в принципі, одна з дат, яку можна було б запропонувати, це навіть наступного тижня, 12 березня, подібне засідання провести, в рамках саме круглого столу, а потім винести це на комітет і, можливо, затвердити окремий документ як стратегію або як white paper або non paper по цим всім питанням.
Тому є в мене пропозиція^ 12 квітня таке засідання провести. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
У мене ще одне питання. Справа в тому, що, колеги, вам були роздані матеріали, ви можете звернути увагу. У вас є зведена інформація щодо пропозицій міжпарламентських обмінів на рівні комітетів Верховної Ради і пропозиція МЗС. Є пропозиція попросити Єлизавету Олексіївну опрацювати це як голову підкомітету, і ми це питання винесемо на наступне наше засідання і розглянемо його. Тобто можна буде зробити так? Так.
ЯСЬКО Є.О. В рамках засідання чи...?
ГОЛОВУЮЧИЙ. В рамках засідання, тобто ми будемо переносити це питання на наступне засідання. Так?
НЕМИРЯ Г.М. Я уточнюю, чого мені не вистачає в пропозиції МЗС, з того, що Андрій Іванович сказав. Це, власне, агрегація тої інформації, яку надали відповідні посольства наші, і з огляду на короткий проміжок часу їх просто склали в таку табличку і направили. Можливо, от на додаток до того, що ви зараз сказали, можливо, і .... більш систематизовану позицію з МЗС, якраз з огляду на оці от реалії і виклики сьогодення, можна було б зробити, що б допомогло відповідно і комітету краще зрозуміти, і бути більш скоординованими, з тим, що… як це бачить міністерство закордонних справ.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Єлизавета Олексіївна, будь ласка.
ЯСЬКО Є.О. Я пропоную тоді зробити таким чином. Провести засідання підкомітету і після цього винести це на засідання комітету вже.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ХОМЕНКО О.В. Колеги, в списку є Нідерланди, і те, що я змогла прочитати з рекомендацій МЗС, вони повністю співпадають. Я просто пропоную Нідерланди як одну із стратегічних країн затвердити щодо візитів обмінів міжнародних.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут є візити за кордон, так? Нідерланди. Ви маєте на увазі цю таблицю, так?
ХОМЕНКО О.В. Да, зведена інформація щодо пропозицій міжпарламентських обмінів - те, що ви сказали, що зменшити ці пропозиції... ці листи від голів і співголів та співголів груп дружби з інформацією та рекомендаціями міністерства. Міністерство рекомендує, якщо ви почитаєте це, щодо Нідерландів, Нідерланди є одна із стратегічних країн. Моя пропозиція – затвердити ці...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви маєте на увазі зараз затвердити? Чи можна...
ХОМЕНКО О.В. Ну, а чому ні? В нас є всі матеріали.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо ви пропонуєте, то можемо поставити на голосування.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропонується провести засідання підкомітету, а потім включити це питання, розглянути окремо на комітеті, я так розумію. Так? Тобто, як ви вважаєте? Хтось проти чи…
ХОМЕНКО О.В. Якщо нам для Нідерландів ще засідання комітету, добре. Бо, виходячи з того, що…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте тоді на голосування поставимо. Так. Так.
ХОМЕНКО О.В. …країна стратегічна і є в рекомендаціях МЗС, є лист голови, то…
НЕМИРЯ Г.М. Колеги, я б пропонував все ж таки методологічно, вибачте, трошки так, методологічно рухатися, тому що на підставі чого, і невипадково, чому воно стоїть 3-м, 4-м, це питання, після розгляду питання про пріоритети міжпарламентської… Пам'ятаєте? Зараз, наскільки я розумію, погодився, що ми сьогодні не можемо визначити, в кожного можуть бути різні думки, ці пріоритети. Нам бракує однієї частини інформації, була пропозиція круглий стіл провести для того, щоб краще зрозуміти це. І на підставі цього можна було б вже про конкретні речі говорити. Тому що, якщо ми сьогодні підемо цим шляхом, то коли ми дивимося ту табличку, забігаючи знову ж таки, що на 12.03 планується візит ізраїльських парламентарів до України. Там вибори щойно завершилися і немає ще сформованого, і невідомо чи буде сформований новий уряд. Тобто тут багато таких речей. Якщо є якісь непереборні обставини, чому от прямо так аж Нідерланди, можливо, треба почути. Але це наступне питання. Мій заклик, щоб ми все ж таки логічно рухалися. Визначаємо пріоритети, на підставі визначених пріоритетів тоді вже і конкретні візити або щось інше.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Олено.
ХОМЕНКО О.В. Просто хочу додати, щоб ми… Це дуже добре, я теж за системність і за рухання логічно. Просто ми трошки повільно рухаємося, щоб не було так, що вже там залишиться кілька місяців до кінця року, а ми там все це тільки вирішимо, так… Якщо в квітні, якщо в квітні, да… В березні? Ну, добре. Тобто, щоб в нас залишився час взагалі на ці обміни.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, може, зробимо у такий спосіб, тобто проведемо засідання підкомітету, а потім будемо виходити з результатів цього засідання. Давайте на цьому, так би мовити, зупинимося, потім побачимо, які будуть результати. (Шум у залі) Якщо ви не проти, якщо ви не проти. Як ви вважаєте?
Може поставити на голосування? Будь ласка, давайте тоді, хто за проведення відповідного засідання підкомітету з цього питання? Хто – за? (Шум у залі) Ну, перенести розгляд після проведення відповідного засідання підкомітету, так можна? Так добре. Тоді дякую вам.
І стосовно нашого питання про пріоритети я пропоную взяти до відома, якщо ніхто не проти. Так, тоді дуже вам дякую.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую.
Колеги, переходимо до наступного питання, теж дуже важливого, – це проект Закону про приєднання України до Другого протоколу до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту 1954 року (реєстраційний номер 0036).
Будь ласка, у нас є декілька виступаючих. Фоменко Світлана Валеріївна.
ФОМЕНКО С.В. Доброго дня, шановні народні депутати! Цей законопроект був розроблений Міністерством культури і внесеним Президентом України на розгляд Верховної Ради. Є надзвичайно важливим документом, оскільки деталізує і регламентує взагалі-то конвенцію 54-го року. Для нас цей протокол може застосовуватися негайно, набувати чинності відразу, оскільки у нас прямо зараз триває окупація. І це дуже важливо з огляду на посилений статус захисту культурних цінностей, який цей протокол регламентує, рухомої і нерухомої спадщини на окупованих територіях. Він також дуже чітко деталізує і посилює відповідальність за злочини у сфері охорони культурної спадщини, я маю на увазі кримінальну відповідальність і індивідуальну кримінальну відповідальність. І також передбачає захист культурних цінностей, зокрема щодо "чорної" археології: вивезення, експорту культурних цінностей, щодо зміни або використання об'єктів культурної спадщини для військових цілей або для мілітаризації. Як нам відомо, в нас Херсонес Таврійський, який є об'єктом ЮНЕСКО на території Криму, наразі перебуває саме в тому стані, що на його території буферної зони будуються військові полігони. Тобто безпосередньо може застосовуватися цей посилений захист до такого нашого об'єкту.
В принципі, якщо коротко це все, ми можемо також в рамках цього протоколу, що важливо, брати участь у засіданнях комітету і в правовому, в міжнародному і в дипломатичному полі артикулювати наші позиції, а також залучати неурядові міжнародні організації, такі як "Блакитний щит" (ІКРОМ) – це центр реставраційний, до якого ми вже приєдналися як держава. І відкриває можливості, в принципі, для використання цього інструменту в подальших правових спорах з Російською Федерацією.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую.
Тоді прошу до слова Сідловську Людмилу Євгеніївну, заступника директора Департаменту міжнародного права Мін'юсту України.
СІДЛОВСЬКА Л.Є. Доброго дня, шановний пане голово, шановні народні депутати, шановні присутні! Міністерство юстиції в межах компетенції здійснювало правову експертизу проекту Закону про приєднання. Погоджено без зауважень.
Також до нас надходили документи, пов'язані з імплементацією, зокрема стояло питання стосовно доцільності внесення у контексті інформування стосовно необхідності внесення до статутів Збройних Сил.
Разом з тим, як Міністерство оборони поінформувало, що в них це питання закрито, оскільки є відповідний наказ Міністерства оборони. Ми, звичайно, починаємо із закону, який регламентує, що військовослужбовці зобов'язані дотримуватися всіх документів, які приймаються як в рамках загальнонаціональних, так відповідно і відомчих актів. Зазначене питання у них регульовано відповідним наказом, згідно з яким сторони повинні дотримуватися усіх норм міжнародного гуманітарного права. Відповідно є ще окремий наказ, який регулює аналогічні питання. Тому, скажімо так, більше ніяких імплементаційних актів до нас на опрацювання в Міністерство юстиції не надходило від жодного відомства, від державних органів і від жодного центрального органу виконавчої влади.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Прошу до слова Володимира Валерійовича Коваля, начальника воєнно-наукового управління Генерального штабу Збройних Сил України.
КОВАЛЬ В.В. Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати України! Міноборони проект Закону реєстраційний 0036 підтримує без зауважень. Законопроект розроблено з метою вдосконалення механізму захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту та створення відповідних систем посилення захисту шляхом надання правових підстав для здійснення за рахунок міжнародної технічної допомоги ЮНЕСКО.
Хочу підтримати слова пані Людмили Євгеніївни, що Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради було порушено питання щодо необхідності внесення змін до затвердження Законом України статутів Збройних Сил з метою імплементації положень, указаних в конвенції.
Водночас слід зауважити, що сьогодні редакція статутів Збройних Сил України не потребує доповнення стосовно захисту культурних цінностей, оскільки вони вже врегульовані існуючими нормативно-правовими актами. Підставою є пункт 16 розділу "Загальні обов'язки військовослужбовців".
Крім того, в цей час при Комітеті Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки створена та функціонує робоча група з розробки нової редакції проекту загальновійськових статутів Збройних Сил України під керівництвом народного депутата України Михайла Забродського. За необхідності до проекту зазначених пунктів будуть включені керівні принципи стосовно захисту культурних цінностей. Крім цього, існує низка інструкцій керівних документів нормативних, що врегульовують ці дані питання.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую.
І зараз прошу до слова начальника відділу департаменту нагляду з кримінальних проваджень щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту Офісу Генпрокурора України Абдуллаєва Еміра Бекировича. Будь ласка.
АБДУЛЛАЄВ Е.Б. Доброго дня, головуючий, шановні народні депутати, присутні! Офіс Генерального прокурора підтримує даний законопроект про приєднання України до Другого протоколу до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей. Хочу наголосити, що ми спільно з профільними комітетами були розробниками законопроекту 2689 щодо імплементації норм міжнародного гуманітарного права. В рамках цього законопроекту ми теж розробляли зміни до Кримінального кодексу щодо захисту культурних цінностей. Я хочу, щоб ви теж врахували цей момент при розгляді цього законопроекту, щоб в один день це розглядалось і якось приймалось.
Дякуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую.
Колеги, чи будуть якісь запитання до наших колег? Будь ласка, пані Соломія.
БОБРОВСЬКА С.А. У мене насправді не запитання. Дякую, по-перше, Офісу Президента і Мінкультури, які винесли нарешті це обговорення і це нарешті попаде в зал. Питання стояло, я так розумію, не одного року на порядку денному, які були, це культурний фронт. І я хочу подякувати Катерині Чуєвій і Олексію Копитько, які сьогодні присутні на нашому комітеті. Власне, вони були двигунами, коли ми декілька місяців назад вийшли з цим на брифінг. Я би попросила, пане голово, дати слово Олексію Копитьку, одному з тих, хто працює насправді на цьому фронті культурному, і з тих, хто піднімав питання декілька місяців назад, щоб звернення до Мінкульту і до Офісу Президента, щоб це питання винесли нарешті у сесійний зал.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, тоді вас прошу.
Можна, будь ласка, щоб було чутно, біля мікрофону виступити, щоб ми могли зафіксувати для історії.
КОПИТЬКО О.В. Доброго дня, ще раз кажу! Мене звати Олексій Копитько, я представлю Український національний комітет Міжнародної ради музеїв. Це всесвітня організація, яка має свої представництва у понад сотні країн і опікується, власне, музейною справою і дотичними питаннями охорони пам'яток.
З боку нашої організації ми хотіли б повністю підтримати позицію Міністерства культури, оскільки цей законопроект, дійсно, дуже важливий і вже 5 років мав був прийнятий. Наведу один приклад. В лютому, 6 лютого окупаційна влада в Криму, російська окупаційна влада створила так звану російську асоціацію античних міст. В квітні на базі цієї асоціації російської античних міст вони будуть створювати міжнародну асоціацію, куди запросять італійців, греків та деякі інші країни. Це питання не виникло б зараз, якщо б цей законопроект було ухвалено кілька років тому. Тому я дуже просив би вас підтримати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую.
Колеги, будуть якісь запитання ще до наших колег з урядових організацій? (Загальна дискусія)
Добре. Тоді...
_______________. (Не чути)
ФОМЕНКО С.В. Ні, Росія є стороною конвенції, але не є стороною протоколу. Але якщо країна навіть не є стороною протоколу, то інші члени… країни договірні, які є членом протоколу, вони мають право збиратися, обговорювати це питання, давати свої позиції і вимагати від країни, яка є підписантом самої конвенції, якихось дій. Тобто це ще і такий політичний момент, тому що комітет збирається у травні щороку ЮНЕСКО, а засідання конвенційних органів – у грудні. І це такий момент, щоб і на цьому комітеті свою позицію, нашу позицію ми могли просувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Тоді я пропоную наступне, проголосувати за наступне рішення. Рекомендувати Верховній Раді України прийняти проект закону за основу та в цілому та ратифікувати Протокол за умови одночасного прийняття необхідних імплементаційних законів, про які говорив представник Офісу прокурора.
ФОМЕНКО С.В. Якщо дозволите, насправді, нема жодних імплементаційних законів, які дотичні до цього протоколу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є. Виявляється, тут...
ФОМЕНКО С.В. Немає, в нас повністю є всі погодження, є, можливо, ті, які хотілось б прив'язати і можуть посилити, але прямих - прямих немає. Кримінальна відповідальність...... встановлена статтею 438 Кримінального кодексу України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто такої необхідності в прийнятті...
_______________. Прямої нема.
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Так, будь ласка.
НЕЧИПОРЕНКО Ю.В. Доброго дня, шановні присутні! Справа в тому, що на розгляді у Верховній Раді перебуває законопроект 2689 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права.
Вказаним законопроектом пропонуються зміни, зокрема до Кримінального кодексу України, стаття 438-4 та 438-5, де конкретизована кримінальна відповідальність за воєнні злочини проти рухомих та нерухомих цінностей, що перебувають під захистом міжнародного гуманітарного права.
Справа в тому, що стаття 15 цього другого протоколу, який ми плануємо ратифікувати, посилює та конкретизує кримінальну відповідальність сторін. І тому цей законопроект… вони пов'язані, і вважаємо за доцільне розглядати їх одночасно на виконання вимог Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 194 Регламенту.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто я зрозумію, у нас є дві протилежні позиції? Перша позиція полягає в тому, щоб рекомендувати Верховній Раді прийняти цей законопроект безумовно, а друга позиція полягає в тому, щоб за умови прийняття відповідних імплементаційних законів.
Будь ласка.
ФОМЕНКО С.В. Дякую.
Насправді ні, це не протилежні сторони, але сам цей протокол не потребує інших імплементаційних актів. Це вже наша добра воля, якщо ми хочемо посилювати в подальшому кримінальну відповідальність, ми можемо приймати інші законопроекти. Але прямої кореляції, що саме ратифікація цього протоколу вимагає якісь інші дії, такого немає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Добре.
Я попрошу висловити думки моїх колег, як ви вважаєте. Будь ласка, пані Соломія.
БОБРОВСЬКА С.А. Я однозначно підтримую Міністерство культури, і вважаю, що це якраз до квітня місяця, тим паче, давно пора зробити було політичний жест захисту культурного фронту.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто безумовне, рекомендувати…
БОБРОВСЬКА С.А. Звісно. І бажано, після землі вийти в тиждень, коли ми епопею цю пройдемо, це по порядку денному.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
АБДУЛЛАЄВ Е.Б. Насправді цей законопроект, який по імплементації норм міжнародного гуманітарного права та кримінального права, він вже на першому читанні був включений до порядку денного на розгляд. Тому було б доцільно… як би це все стосується міжнародного, гуманітарного права, кримінального права, якщо б це в один день розглядалося. Ну, наша позиція. Якщо ні, то можна окремо, але потрібно прийняти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви знаєте, справа в тому, що я більшу частину свого наукового життя викладав право міжнародних договорів, і я знаю, що можна запропонувати ратифікувати договір без якихось додаткових умов, а потім приймати відповідне імплементаційне законодавство. Тобто більшість країн йдуть саме таким шляхом, так. Але, чесно кажучи, я не зовсім впевнений, як поступити в цій ситуації…
БОБРОВСЬКА С.А. Я просто думаю, що Офіс прокурора переживає, щоб якраз їхня частина була прийнята, їхні пропозиції по законопроекту, і це важливо, тому що це нашумівша історія. Але для нас просто, оскільки це проходить через нас і воно вже у нас, якщо ми зможемо, то ми потягнемо, а якщо ні, то, будь ласка, все ж таки культуру…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.
НЕМИРЯ Г.М. Я пропонував би таким чином сформулювати. Не ставити в залежність розгляд і підтримку цього Закону про приєднання до Другого протоколу від прийняття іншого або розгляду. І тому два пункти: перше – це рекомендувати прийняти за основу і в цілому закон 0036. Комітет - друге, також ми повідомляємо Голову Верховної Ради і колег з інших комітетів, - під час розгляду прийшов до висновку за доцільність розгляду іншого законопроекту, 2689, під час пленарного тижня, на який буде заплановано розгляд і законопроекту 0036. І можна сформулювати чому: тому що там є вже похідні речі, які… Але не ставити…… в залежність… Отже, оці два…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дві пропозиції, тобто так.
Добре. Тоді давайте проголосуємо. Перша пропозиція: рекомендувати Верховній Раді України прийняти проект закону за основу та в цілому та ратифікувати протокол.
Хто за цю пропозицію? Дякую.
І друга пропозиція. Можна сформулювати таким чином, Григорій Михайлович може поправити мене…
НЕМИРЯ Г.М. Вважати за доцільне…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вважати за доцільне чи…
НЕМИРЯ Г.М. … розгляд законопроекту 2689 одночасно або під час одного й того ж пленарного тижня з проектом 0036.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
НЕМИРЯ Г.М. Це як думка комітету, яка буде доведена до Погоджувальної ради і Голови Верховної Ради.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І, будь ласка, друга пропозиція: вважати за доцільне розгляд законопроекту 2689… У той самий день, так? Добре. О'кей. Ще раз, якщо можна.
НЕМИРЯ Г.М. Під час одного пленарного тижня.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Під час одного пленарного тижня. Дякую.
Тобто хто за цю пропозицію, будь ласка. Хто – проти? Хто – утримався? 1 голос. Дякую.
НЕМИРЯ Г.М. …. на Погоджувальній раді, коли буде обговорюватися порядок денний. Таким чином, будете мати думку комітету, яка є чітка щодо першого розгляду, і щодо загальної думки з урахуванням думки Мінкульту, Мінюсту, прокуратури, Міністерства оборони щодо бажаного розгляду, але не узалежнювати це.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую.
Зараз ми переходимо до наступного питання: про візити представників Верховної Ради України за кордон та прийоми іноземних делегацій в Україні. У нас є підпитання перше. Підпитання стосується про лист народного депутата Зінкевич щодо її відрядження до Сполучених Штатів Америки у період з 10 по 14 березня 2020 року.
Я запрошую до слова Зою Павлівну Татаренко - це помічник-консультант народного депутата України Зінкевич. Є? Будь ласка.
ТАТАРЕНКО З.П. Доброго дня, пане головуючий, шановні народні депутати, запрошені! Я помічниця-консультантка народної депутатки Яни Зінкевич. Нагадаю вам трошки, що Яна Вадимівна – це надзвичайно мужня жінка, яка зорганізувала медиків-добровольців на фронті, створила батальйон "Госпітальєри" - медики які за покликанням ішли на ті передові точки зіткнення, де по волі служби не кожен піде. Через травму Яна Вадимівна вже не медик на передовій, але вона працює ефективно, захищаючи ветеранську спільноту у Верховній Раді України. На Погоджувальній раді було упразнено Комітет з питань ветеранів і створена Комісія з правового врегулювання ветеранських питань. Яна Вадимівна очолює дану комісію. Даний візит до Сполучених Штатів на запрошення надзвичайно теж сильної політикині, яка бореться за Україну, переймається і є ініціаторкою, автором законопроекту щодо санкцій Росії, який був прийнятий в Конгресі Америки, це Марсія Каптур. Дана конгресменка створює в Сполучених Штатах, в Конгресі засідання, на якому будуть розглядатися питання українських ветеранів, шляхи їх психологічної реабілітації і взагалі стан. Як ми знаємо, що Сполучені Штати – це та країна, яка брала участь не в одній війні, і питання реабілітації ветеранів проходила, і проходить до сьогодення. А питання ветеранського середовища в Україні надзвичайно стоїть гостро, тому що люди, які повертаються з війни, потребують, як і медичної допомоги, так і психологічної, так і юридичної, так і вирішення матеріальних питань. І Сполучені Штати Америки неодноразово надавали Україні, як і фінансову допомогу, зокрема у розробленні того ж самого Реєстру ветеранів, який запрацює у листопаді.
Тому прошу...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дуже вам дякую. Чи будуть якісь запитання до Зої Павлівни? Будь ласка.
БАРДІНА М.О. У мене є запитання. Зважаючи на те, що мала летіти і урядова делегація, і представники парламенту до Нью-Йорку на заходи оонівські в ці ж дати, і сьогодні нам прийшло повідомлення про те, що всі візити скасовуються в зв'язку з коронавірусом, у мене питання уточнююче до пані Зої. Чи не скасовується ваш візит 11 березня, який припадає на ту ж дату?
ТАТАРЕНКО З.П. Ну, поки що...
БАРДІНА М.О. Ні, ну, це про Штати. Штати скасовують всі офіційні заходи.
ТАТАРЕНКО З.П. На сьогодні нам не надійшло ніякого повідомлення про скасування даного візиту.
БАРДІНА М.О. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Чи будуть ще якісь запитання? Ні?
Тоді, колеги, я пропоную наступне формулювання, наступну пропозицію: підтримати проведення візиту в рамках виконання орієнтовного плану міжнародних обмінів Верховної Ради України на 2020 рік та у запропонованому народним депутатом Яною Зінкевич форматі, тобто із супроводжуючою її особою.
Хто за таку пропозицію, будь ласка, прошу голосувати. Хто – проти? І хто утримався?
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте. Будь ласка, тоді, хто – за, ще раз підійміть руки.
Чотири на чотири. Ну, якщо такий розподіл, то голос голови не рахується як два голоси? Ні, я жартую, очевидно.
Ну, переходимо тоді до наступного питання: про візит Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту до міста Анталія (Туреччина) у період з 25 по 30 березня 2020 року.
І прошу до слова заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту Василя Івановича Мокана. Будь ласка.
МОКАН В.І. Дуже дякую, шановні члени комітету, за надане слово. Я дуже коротко постараюсь по цьому питанню.
Зразу скажу, що це візит не членів комітету, а збірної Верховної Ради України у Турецьку Республіку. Нагадаю, що у грудні 19-го року Верховна Рада України приймала турецьких колег, і тоді фактично без підтримки Апарату, силами членів комітету, окремих членів комітету, ми забезпечили досить чисельну делегацію – 20 парламентарів з боку Турецької Республіки. Зараз нас запрошують у відрядження як візит-відповідь. І теж мова іде про 20 членів делегації, і це пов'язано з тим, що в рамках відзначення сторіччя Великих національних зборів Туреччини планується проведення міжпарламентського футбольного турніру, в якому заплановано взяти участь 7 країн. І просимо ваш комітет посприяти в організації цього відрядження, саме що стосується логістики і сувенірної продукції. Бо всі інші витрати бере на себе турецька сторона.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Василь Іванович, тобто ви пропонуєте провести цей візит без залучення фінансових ресурсів Верховної Ради.
МОКАН В.І. Ні, я навпаки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Навпаки?
МОКАН В.І. Я зосереджую вашу увагу, що суть нашого прохання полягає в тому, щоб доручити Управлінню справами Апарату Верховної Ради забезпечити відрядження або переліт, простими словами, туди і назад, коштами на сувенірну продукцію і зал офіційних делегацій, якщо це можливо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, колеги, чи будуть якісь запитання до Василя Івановича? Будь ласка.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Ще раз прошу уточнити, скільки членів делегації заплановано? Це перше питання.
Друге. Навіщо зал офіційних делегацій? Це може значно скоротити вартість візиту. Ну, от, я хотіла б це почути, можливо, від представників профільного комітету.
І третє питання. Ви рахували, в скільки обійдеться це відрядження приблизно? В яку суму обійдеться бюджету це відрядження?
Дякую.
МОКАН В.І. Дякую за запитання.
Це взято по аналогії, як це відбувалось в попередні роки, коли в попередньому скликанні парламенту наша збірна їздила і в Азербайджан, і в Німеччину, що стосується зали офіційних делегацій. (Шум у залі)
Але в будь-якому випадку… (Шум у залі)
_______________. Колеги, не раджу спорити. Я вже якось програв, не раджу.
МОКАН В.І. Дивіться, насправді ми вже профінансували… Ми вже профінансували переліт, який коштує 12 тисяч гривень. В нас закрити власними коштами заплановано.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
_______________. Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Єдине, я… Я надаю слово… Пан Юраш, будь ласка.
ЮРАШ С.А. Це аналогія попередніх трьох років. (Шум у залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна, я можу тільки на голосування поставити вашу пропозицію, але давайте перед тим послухаємо пані Олену. Будь ласка.
ХОМЕНКО О.В. Колеги… (Шум у залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Олено, будь ласка.
ХОМЕНКО О.В. А можна…? Пані Ірино, можна я скажу?
Колеги, як я розумію, в нас є певна квота поїздок на комітети. Спорт… ну, скажімо так, мета поїздки – це є, по суті, предметом відання комітету спорту. І якщо ми вже приймали рішення і затверджували позитивно поїздки комітетів, я пропоную не, ну, скажімо так, не змінювати цей курс і надати цю можливість також з огляду на те, що частина витрат покривається турецькою стороною, також з огляду на те, що поїздки до Штатів коштують набагато більше, ніж поїздки в Туреччину, надати колегам таку можливість, надати колегам з Комітету спорту все ж таки гідно представити Україну в цьому турнірі серед інших країн. І це як форма міжпарламентської взаємодії також.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Я хочу наголосити, в мене були наступні питання. Ми почули чотири особи. Ми почули, що стосується ЗОДу, що так були попередні команди, так їздили. Але ж, я перепрошую, до нас прийшли нові обличчя з новими правилами, з новими принципами. Навіщо цей пафос, ці ЗОДи і таке інше? Я не знаю, старі, до речі, депутати, майже ЗОДами не користуються.
І третє. Ми не почули ключове питання, ключове питання ми не почули, скільки коштує ЗОД. Це ж не важко зараз.., і скільки коштують ці квитки, для того, щоб ми змогли зрозуміти, скільки це бюджету коштує. Будемо голосувати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Василь Іванович.
_______________. Я вибачаюся, але турецька сторона нічого не…
МОКАН В.І. Знаєте, я слідкував, я не хочу політизувати, просто нагадаю, що йдеться про дружню нам Турецьку Республіку. І я не хочу політизувати, але знаю, скільки було відряджень в окремих народних депутатів протягом, наприклад, попереднього скликання, і хочу сказати, що Комітет з питань молоді і спорту ніколи не зловживав цими поїздками і таких поїздок за всю каденцію буває 2-3. Це перше.
Тепер по суті. Бо є народні депутати, які кожного тижня кудись літають.
_______________. (Не чути)
МОКАН В.І. Погоджуюся. Я вже, до речі, сказав, просто був шум.
ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути) ….. я так вважаю.
МОКАН В.І. Дивіться, ЗОД – це не принципове питання насправді.
_______________. (Не чути)
МОКАН В.І. Ще раз. Мене уповноважили від комітету попросити вас посприяти стосовно відрядження, компенсації по відрядженню, 12 тисяч гривень коштували квитки, які вже частина делегатів оплатили, туди і назад авіапереліт.
_______________. (Не чути)
МОКАН В.І. Ні. Туди і назад. На 1 людину. Так. (Загальна дискусія)
ЯРЕМЕНКО Б.В. Можна? Міжнародні відрядження у Верховній Раді України… (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз Богдан Васильович, а потім пані Олена.
ЯРЕМЕНКО Б.В. Якщо можна, з мотивів. Я як депутат-мажоритарник отримую дуже багато звернень від дитячих колективів спортивних, різних шкіл, які перебувають на самоврядуванні, на самоокупності і діють за гроші своїх батьків, і вони шукають спонсорську підтримку. І для себе, вибачте, я вважаю, не моральним приймати рішення про фінансування поїздок народних депутатів для гри у футбол. При цьому з врахуванням того, що Туреччина, дійсно, важливий партнер, що це відбувається в рамках святкування якихось важливих подій, з точки зору турецького парламентаризму.
Я, звичайно, підтримаю, якщо будуть звернення щодо відрядження політичної делегації до Анкари, яка візьме участь у відповідних святкуваннях, проведе переговори і засвідчить нашу повагу, тим більше, що в цій країні на сьогодні гинуть військовослужбовці. Непроста ситуація зовнішньополітична для Туреччини, внутрішньополітична непроста ситуація, плюс коронавірус і так далі.
Колеги, вибачте, я буду голосувати проти. І дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую.
Пані Олено, будь ласка.
ХОМЕНКО О.В. Я хочу прокоментувати стосовно - чотири людини на країну від комітету. Але є невеличка різниця: полетіти до Штатів, да, ми затвердили Штати, наприклад, є невеличка, мабуть, різниця між… Ну, чому ми затвердили…(Загальна дискусія)
Ви про Комітет цифрової трансформації. Ну, так я про те і кажу.
Якщо ми… Можливо, нам треба переглянути цей підхід, бо якщо летить чотири людини до Штатів від Комітету цифрової трансформації, то це, можливо, рівноцінно тій кількості людей, які летять до… Ну так це, мабуть, так, в середньому. Тому і з огляду… і також, як зазначив представник комітету, планується турнір з представниками, теж парламентарями інших країн, і це теж форма взаємодії міжпарламентської, і це теж важливо.
МОКАН В.І. Дозвольте? Дивіться, колеги, насправді… (Шум у залі)
Значить, дивіться, я звернувся за дорученням, але хочу сказати наступне. Ми як прийняли турецьку сторону за свій рахунок, за кошти, особисті кошти депутатів, так ми можемо і полетіти самі насправді. Тут мова іде про престиж нашого законодавчого органу, тому що насправді, я ще раз нагадаю, наш комітет ніколи не зловживав кількостями поїздок. І тут не йде мова про те, що ми хочемо якихось бонусів, просто якщо хтось вважає, що спорт не є формою також комунікації і взаємодії, то я із цим не погоджуюсь, тому що насправді турецька сторона залишилася дуже задоволеною, коли вона була тут у грудні. І вона включала в себе цілий комплекс заходів, в тому числі культурний, міжпарламентський діалог і все, що з цього витікає.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна, будь ласка.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Це той рідкий випадок, коли я не зовсім погоджуюсь з паном Богданом Яременком. Як правило, ми погоджуємося з ним, але, але... Про Чернєва ми не будемо дискутувати.
Я погоджуюся з тим, що парламентське співробітництво включає не тільки політичний вимір, а і культурний вимір, і спортивний вимір, це також є міжпарламентський діалог. В той же час, очевидно, що наш бюджет є достатньо скромним, Верховної Ради України. Я пропоную, ну, власне, ми вже все обговорили, поставити на голосування відразу кілька пропозицій.
Перша. Ну, з якою прийшов наш колега, що вони просять сплатити їм квитки і ЗОД. Друга - сплатити тільки квитки, без ЗОД. Тому що, чесно кажучи, я вважаю, що це, ну, сувенірку ніхто не сплачує, там пишеться така заява на Голову Верховної Ради, щоби їм видали сувенірну продукцію, це окрема історія. І я думаю, що якраз із сувеніркою проблем не буде, це найбільш легка історія. Можемо проголосувати тільки за сувенірку, можемо тільки за квитки. Можемо, пан Богдан сказав, що, ну, в принципі, сказати, що тільки сувенірка і все. Ну і пропозиція, яку пропонуєте ви: все разом. Давайте ставити на голосування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто є три варіанти, так, у нас?
ГЕРАЩЕНКО І.В. Так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте тоді, може, проголосуємо. Або, може, хтось ще бажає виступити чи задати запитання?
ГЕРАЩЕНКО І.В. Перше – це ... комітету.
БОГДАНОВА В.О. Ми маємо інформацію по ЗОДу для вас.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Да? Ану давайте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
МОСОЛОВ Ю.О. В офіційних делегаціях ціна не змінилася для народного депутата, це якщо ви як народний депутат пишете на бланку...
ГЕРАЩЕНКО І.В. Вибачте, це ж не офіційна буде делегація.
_______________. Офіційна, якщо ми почнемо проплачувати – офіційна.
ГЕРАЩЕНКО І.В. А, це буде вважатися офіційна? А так скільки? 2100. 2050. (Шум у залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте тоді, колеги, голосувати, тому що часу залишається обмаль, а у нас ще одне питання, хотілося б встигнути, щодо відрядження пані Климпуш-Цинцадзе. (Шум у залі)
_______________. Про 4 людей мова чи про 20?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Про 20. (Не чути)
Так, дійсно... Так, колеги, я тоді буду зловживати своїми повноваженнями. Перша пропозиція, яку запропонував Василь Іванович, – це в повному обсязі, так, я так розумію.
Хто за цю пропозицію, будь ласка, прошу голосувати. Два. Хто – проти?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Один.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто утримався?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Шість.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Йдемо далі. Наступна пропозиція, яку Ірина Володимирівна запропонувала, – це вже такий трошки обмежений обсяг. Яка була пропозиція, будь ласка, нагадайте.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Пропозиція за те, щоб Верховна Рада України проплатила тільки квитки і продукцію сувенірну. Це друга пропозиція.
А третя – тільки сувенірну продукцію, щоб ми забезпечили.
У мене дві пропозиції.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте... (Шум у залі) Будь ласка, давайте четверту.
_______________. Тільки авіаквитки. Давайте вже різноманніття опцій вже.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, давайте.
Тоді давайте за другу пропозицію Ірини Володимирівни, тобто це йдеться про компенсацію... Перепрошую, ще раз нагадайте.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Квитки і сувенірна продукція.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Квитки і сувенірна продукція. Хто за цю пропозицію...
БАРДІНА М.О. Можна я уточнююче питання? Мене цікавить, чи передбачає поїздка якусь офіційну програму, зустрічі там з кимось, чи це просто футбольний матч?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Василь Іванович, включайте, будь ласка.
МОКАН В.І. Уточнення. А ми щось просимо протизаконне чи що? Причому тут Федерація футболу, я не розумію?
_______________. (Не чути)
МОКАН В.І. Як комітет вирішить, так ми і поступимо. В мене просто є рішення за 18-й рік, який підписав Парубій, і тут і сувенірка є, і авіаквитки, і ЗОД. От я вам, Ірина Володимирівна, дам.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Я засуджую це рішення.
МОКАН В.І. І делегація на дві сторінки. Правда, тут уточнюють, що це було без рішення комітету якимось чином.
ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути)
МОКАН В.І. Так. Але Парубій, ваш член фракції, підписував.
ГЕРАЩЕНКО І.В. А він не був членом моєї фракції. Він, по-перше, був позафракційним.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте…
МОКАН В.І. Ми робимо політику на рівному місці насправді. Все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте проголосуємо. Давайте, хто за цю другу пропозицію, хто - за, будь ласка.
Друга – квитки і сувенірна продукція. Ми ризикуємо втратити кворум. Колеги, хто за цю другу пропозицію, тобто компенсувати, підтримати квитки і сувенірну продукцію? Хто за цю пропозицію, будь ласка?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Два.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Три.
Хто – проти? І хто – утримався?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Шість.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, переходимо тоді до голосування за третю пропозицію – це тільки сувенірна продукція, я так розумію, так. Була ще четверта, може, і за неї теж проголосуємо.
Хто за пропозицію…
МОКАН В.І. Я пропоную не підтримувати сувенірну продукцію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чому?
МОКАН В.І. Не потрібно, ми самі…
ГЕРАЩЕНКО І.В. Ні, я перепрошую. Я член комітету, і я пропоную це винести на…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо ви наполягаєте, голосуємо. Хто за підтримку компенсації сувенірної продукції? Будь ласка, хто за цю пропозицію? Шість.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Сім.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – проти? Хто – проти, будь ласка. Хто – утримався? Тільки двоє наших колег.
МОКАН В.І. Дуже дякую за рішення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
_______________. А четверта пропозиція?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Ставлю на голосування четверту пропозицію, від пані Олени, як вона звучить…
ХОМЕНКО О.В. Покрити оплату квитків.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
ХОМЕНКО О.В. Бо в деяких випадках це рівноцінне поїздці чотирьох до Штатів. А це Туреччина, розумієш? 20 або 4.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Будь ласка, хто за цю пропозицію?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Три.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – проти? І хто – утримався?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. П'ять.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую.
Рішення прийнято.
МОКАН В.І. І я вам дякую.
Ви знаєте, спорт без грошей в Україні виживає. І це ми проведемо на достойному рівні. Ви, головне, побажайте нам… (Шум у залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я пропоную, користуючись можливістю, користуючись присутністю пані Климпуш-Цинцадзе, я прошу, зараз розглянемо це питання. Тому що інакше ми не встигаємо. Йдеться про…
Ну, я надаю слово тоді пані Климпуш-Цинцадзе, будь ласка.
КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Шановний пане голово, шановні колеги, дуже коротко. Насправді з сьогоднішнього дня до 5 березня у європейському парламенті мав відбуватися "Тиждень України" в Європейському парламенті. Така подія відбувається раз на рік, якщо пощастить отримати таку можливість і згоду Європейського парламенту. І ми працювали разом з нашим представництвом там з тим, щоб цей тиждень організувати. Була серйозна програма, включно з виставкою, включно з різними обговореннями панельних дискусій, починаючи від реформ в Україні і закінчуючи участю України в green deal так званому.
Була підтримка, у нас було кілька запрошень для кількох депутатів на ці заходи, в тому числі від нас, від Комітету з питань інтеграції України з Європейським Союзом, на мене і на першого заступника пана Галайчука. Була готовність пана Розумкова, з огляду на те, який порядок денний Верховної Ради на цей тиждень, делегувати на ті заходи мене як голову комітету. І виходячи з тієї такої попередньої домовленості, очевидно, на друге число, на вчора на ранок я купила квитки полетіти туди. Вчора о 21 годині Європейський парламент відмінив усі публічні заходи в зв'язку з коронавірусом. Тому я сьогодні є тут і потребую, звертаюся до вас за вашою підтримкою мого звернення до спікера парламенту. Ну, якщо ви, в принципі, вважаєте, що це було правильне рішення стосовно того, щоб їхати і брати участь від України в цих заходах, принаймні хоча б одному члену парламенту, голові профільного комітету. І, власне кажучи, зараз у мене є проблема з тим, що мені потрібно відшкодувати кошти, які я особисті заклала. Я не так себе впевнено почуваю, як колеги з Комітету молоді, спорту, що вони можуть просто вкладатися самостійно.
Загальна вартість квитка була - він був складний зворотній квиток, тому що я хотіла повернутися вночі, щоб вже в четвер працювати, він був 18 тисяч 076 гривень. Авіакомпанія повертає частину коштів. Йдеться про відшкодування 13 тисяч 411 гривень. Про квиток йдеться Київ- Брюссель, Брюссель-Варшава-Київ.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Чи будуть запитання? Ні. Ми можемо голосувати? Так.
Будь ласка, хто за те, щоб прийняти рішення, я так розумію, скасувати відрядження та відшкодувати різницю. Так можна сформулювати? Хто за таке рішення...?
КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Виходячи з цих форс-мажорних обставин і рішення Європейського парламенту. Я маю всі документи, які повідомляють про це рішення...
_______________. Ще раз, що відшкодувати?
КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Квиток, який я вчора зранку купила, щоб сьогодні зранку летіти.
_______________. А ви його повернули?
КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Я повернула квиток. І компанія... Оригінальна вартість квитка була 18 тисяч 076. Авіакомпанія повертає, відшкодовує 4 тисячі 665 сьогоднішнім ранком... вчорашнім вечором.
_______________. 14 тисяч...
КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. 13 тисяч 411 гривень.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, хто за те, щоб підтримати?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. 7 – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – проти? Хто утримався?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Один.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення прийнято.
КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дуже дякую вам, колеги.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Колеги, питання в тому, що у нас не залишилось часу, а ще є декілька питань. Тобто чи можемо перенести на наступне засідання? Приймаємо це рішення шляхом консенсусу і тоді…
БОБРОВСЬКА С.А. А коли відбудеться наступне засідання?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка?
БОБРОВСЬКА С.А. Коли буде наступне засідання? Сесійному чи на наступному? (Шум у залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. 18-го.
Дуже вам дякую за співпрацю. До побачення у сесійній залі.