засідання Комітету Верховної Ради України
з питань зовнішньої політики
та міжпарламентського співробітництва
14 травня 2025 року
Веде засідання голова Комітету МЕРЕЖКО О.О.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, доброго ранку, шановні колеги. Ми можемо розпочинати наше засідання. Давайте перекличку спочатку зробимо традиційно, хто є.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Немиря?
Бардіна?
БАРДІНА М.О. Доброго ранку всім.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Копиленко?
КОПИЛЕНКО О.Л. Є.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Пушкаренко?
ПУШКАРЕНКО А.М. Доброго ранку, колеги. Пушкаренко присутній.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Безугла?
БЕЗУГЛА М.В. Безугла є. Доброго ранку.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Геращенко?
Іонова?
Кривошеєв?
КРИВОШЕЄВ І.С. Доброго ранку.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Локтіонова?
ЛОКТІОНОВА Н.В. Є. Доброго ранку.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Руденко?
РУДЕНКО О.С. Вітаю всіх. Є.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. Дай боже, Шараськін присутній.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Юраш?
ЮРАШ С.А. Є.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Ясько у відрядженні.
10 членів комітету присутні.
Андрію Андрійовичу.
ШАРАСЬКІН А.А. Кворум є.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колеги, будь ласка, подивіться на порядок денний. Чи будуть у вас пропозиції або зауваження до порядку денного? Лише одне питання – проект Звернення.
Я не бачу пропозицій і зауважень. Тоді я ставлю на голосування. Хто за те, щоб підтримати порядок денний в тому вигляді, в якому він є зараз. Хто за?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Немиря?
НЕМИРЯ Г.М. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Бардіна?
БАРДІНА М.О. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Копиленко?
КОПИЛЕНКО О.Л. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Пушкаренко? Арсеній Михайлович?
Безугла?
БЕЗУГЛА М.В. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Кривошеєв?
КРИВОШЕЄВ І.С. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Локтіонова?
ЛОКТІОНОВА Н.В. Є. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Руденко?
РУДЕНКО О.С. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. Підтримую.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Юраш?
ЮРАШ С.А. Юраш – за.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Ясько?
10 – за.
Андрію Андрійовичу.
ШАРАСЬКІН А.А. Рішення прийнято.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тоді ми можемо перейти безпосередньо до розгляду питань порядку денного. І я з задоволенням надаю слово одному з авторів Олександру Сергійовичу Корнієнку – першому заступнику Голови Верховної Ради.
Будь ласка, Олександре Сергійовичу, вам слово.
КОРНІЄНКО О.С. Доброго дня! Доброго ранку, колеги, шановний Олександре Олександровичу, вельмишановні члени комітету профільного.
Я маю честь цього року представляти нашу вже, на жаль, традиційну постанову фактично про кримськотатарський народ, про наше шанування кримськотатарського народу, про наше збереження пам'яті і про дуже-дуже багато наших дій і звернень до світової спільноти щодо питання Криму і питання кримськотатарського народу.
Річниця депортації, сумна подія, ми всі розуміємо і, на жаль, не просто історичний зараз сенс, а навіть такий сенс дублювання в сучасному контексті певного повторення цих подій. Так само як і 70 років тому кримські татари змушені залишати свої домівки через тиск, погрози і залякування, і абсолютно різні, різнопланово геноцидні дії сучасної російської федерації. Путіністи і Путін це абсолютно спадкоємці ментально Сталіна і сталіністів. Єдине, що через брак уже спроможностей і ресурсів вони не вміють переміщувати народи так, слава богу. Але решту дій абсолютно вони чинять ідентично для того, щоб прекрасний, вільний, вільнолюбний і творчий абсолютно кримськотатарський народ знов страждав і знову опинявся в таких важких умовах.
Цього року звертаємось так само до парламентів світу з проханням визнавати депортацію геноцидом. І маємо цього року дві гарні новини, завдяки спільним зусиллям і представництва і депутатів, Олександра Олександровича, і я особисто, ми змогли відпрацювати і естонський Рійгікогу, і Нижню палату (чи верхню?), Верхню, здається, палату чеського парламенту. Це важливі віхи, тому що не так багато країн поки що визнали на рівні парламенту депортацію 1944 року геноцидом, і відповідно тут є нам над чим працювати, це один з акцентів цієї постанови.
Звичайно, акценти звернення до світової спільноти щодо всіх наших проблемних питань, які зараз останні кілька років завдяки роботі Кримської платформи ми актуалізували, звільнення політв'язнів, більше 200, більше половини кримські татари, заборона Меджлісу на рівні Російської Федерації – це все речі, до яких ми маємо привертати звичайно увагу. Звичайно, це засудження воєнних злочинів Росії, звичайно це знову заклики підсилити санкційний тиск на Російську Федерацію і ті самі кримські так звані санкції, які все-таки якісь колись були введені на початках, їх треба все-таки не забувати, що це теж там в якійсь мірі відбувається.
Звичайно закликаємо колег приймати участь у міжнародній Кримській платформі, ініційованій нашим Президентом. Також робимо акценти на гуманітарних питаннях, це кримські, кримськотатарські студії, українські студії, звертаємося до парламентів – підтримувати їх започаткування в найкращих університетах світу. Звичайно, це всі моменти, пов'язані з екоцидом. Ми неодноразово говорили з вами, що, на жаль, Крим є зараз і територією екологічного лиха стає, і звичайно кримськотатарський народ як корінний народ найбільше страждає і ще довго, на жаль, буде страждати від наслідків мілітаризації Криму, від екоцидної політики російської федерації і так далі.
Символічно, як на мене, що напередодні важливих подій в Стамбулі відбуваються наші голосування, але і, скажімо так, вони підкреслюють і ставлять таку вже остаточну точку в тій дискусії, яка була місяць тому, яку ми чули там про можливості визнання деякими країнами дуже важливими цієї анексії.
Ми дуже раді, дуже вдячні європейським країнам, країнам G7, які в той момент підставили плече, там півтора місяці тому чи коли це було, і сказали чітко, що вони це ніколи не зроблять і Крим це Україна, так було, є, буде, і будемо разом далі боротись і по поточних питаннях з тим, щоб звільняли в’язнів, такі факти є, дякуючи партнерам, Наріман Джелял з нами тепер. І я впевнений, що от він, наприклад, далі, будучи вже послом України в Туреччині, теж докладе зусиль, щоб звільняти в’язнів. І звичайно, це глобальне питання – не втрачати фокус, не втрачати розуміння, що Крим – це Україна, і ми маємо боротись і передавати нашим дітям, передавати наступним українцям, поколінням українців цю вимогу, це прагнення і це якби суть частини нашої вже національної ідентичності за останні 15 років, це повернення Криму.
Тому дякую за увагу, колеги.
Готовий відповісти і взяти участь в обговоренні і прошу підтримати Постанову. Вона консенсусна, підписана всіма представниками фракцій і груп і звичайно представниками кримськотатарського народу і парламенту теж.
Дякую, Олександре Олександровичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
Колеги, перед тим, як я надам слово представнику Міністерства закордонних справ, я хотів би надати слово Тамілі Равілівні Ташевій, народній депутатці України.
Будь ласка, Таміло Равілівно. Ви з нами?
ТАШЕВА Т.Р. Так, я з вами.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, вам слово.
ТАШЕВА Т. Р. Дякую, пане Олександре.
Шановні члени комітету, дякую Олександру Сергійовичу власне за представлення і сьогоднішнє представлення перед Верховною Радою. Дуже дякую, хочу зі свого боку подякувати представництву Президента України в Автономній Республіці Крим, які нам допомогли з першим драфтом цього документу цього року. Звісно, що хочу подякувати Меджлісу, який надав свої певні пропозиції.
І хочу подякувати першому заступнику Міністра закордонних справ панові Сергію Кислиці, я так розумію, він з нами на зв'язку, можливо він зі свого боку ще скаже кілька слів щодо пропозицій.
Ми зі свого боку підтримуємо ті пропозиції, надані Міністерством закордонних справ України, і вони будуть відображені власне у підсумковому, я сподіваюся, тексті постанови і зверненні Верховної Ради, яке буде представлене.
Власне, Олександр Сергійович всі основні тези щодо цієї постанови сказав. Дійсно, це дуже важливий документ, ми його приймаємо щороку. Цього року я вже брала участь у напрацюванні цього документу як народна депутатка, минулого року як представник Президента ми це робили. Цього року ми робимо це трошечки раніше з огляду на те, що наступний тиждень не є сесійним, але дійсно, як сказав пан Корнієнко, це дуже символічно, що перед візитом до Стамбулу ми приймаємо таку резолюцію. Я впевнена, що наші колеги в тому числі із тюркомовного світу і зокрема з Турецькою Республіки це оцінять і подякують нам за такий жест з боку Верховної Ради.
Дійсно постанова важлива, і вона ще раз вказує на те, що ми закликаємо парламенти інших держав світу, уряди цих держав визнати депортацію актом геноциду кримськотатарського народу. Цього року ми вшановуємо 81-й рік з дня депортації, минулого року ми робили дуже багато подій на рівні держави і власне спільно з Президентом України і іншими лідерами держав під час Кримської платформи відкрили меморіальний пам'ятник у центрі нашого міста, у місті Києві, який присвячений депортації, це було дуже символічно і важливо.
І дійсно, те, що ми приймаємо сьогодні, будемо приймати сьогодні це звернення, цю постанову, ще раз говорить про те, що окупація, слава богу, не стала для всього світу нормою. І власне ця теза проходить наскрізно, що ми говоримо про територіальну цілісність нашої держави, ми говоримо про Крим, про утиски кримськотатарського народу, це дійсно дуже важливо. І однією з новел саме в цьому зверненні є дійсно згадка про українські та кримськотатарські студії – це один з проектів, який ініційований першою леді України Оленою Зеленською минулого року в черні. І власне протягом всього року ми постійно комунікуємо з нашими партнерами щодо важливості відкриття таких студій, тому що це про нашу історичну спадщину. Це про деколонізацію історичного дискурсу і в першу чергу, звісно, що в академічному середовищі. Тому я думаю, що те, що Верховна Рада про це буде говорити у своєму зверненні, це дійсно буде важливо.
Тому, колеги, всім дякую. Дуже дякую всім, хто приєднався і став співавтором цього звернення. І сподіваюсь на підтримку комітету і, звісно, що колег у Верховній Раді, у залі Верховної Ради. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
Я просто не можу не згадати останню поїздку на МПС, там, де було проведено захід, присвячений культурі, історії кримських татар. І він мав великий успіх. Було багато представників різних країн. І це важливо продовжувати і використовувати і парламентську дипломатію для просування цього питання, і це надзвичайно важливо.
Дуже вам дякую.
А зараз я хотів би надати слово першому заступнику Міністра закордонних справ України Сергію Олеговичу Кислиці.
Будь ласка, Сергію Олеговичу, вам слово.
КИСЛИЦЯ С.О. Доброго ранку, шановні народні депутати!
Міністерство закордонних справ цілком підтримує пропозиції про ухвалення такого звернення. Таке звернення є надзвичайно актуальним, особливо враховуючи нинішні геополітичні умови. І наявність такого звернення в руках і урядових дипломатів і парламентських дипломатів українських і закордонних надзвичайно важливо для просування і збереження подекуди теми деокупації Криму і теми кримськотатарського народу.
Ми зробили декілька пропозицій, зокрема, напевно ви вже побачили, в преамбулярній частині ми пропонуємо додати певний перелік того, що вже зроблено міжнародними міжпарламентськими структурами. Це є традиційною практикою трактування таких документів, для того щоб цей документ мав міжнародну парламентську оптику, а також визнавав той доробок, який вже існує.
Також ми в двох місцях викреслили слова про економічне (зараз я вам скажу) виснаження, тому що економічне виснаження трохи вступає в конфлікт з логікою політики економічних санкцій. Разом з тим ми не заперечуємо щодо того, щоб був текст збережений про, наприклад, необхідність захисту екології та ресурсів окупованих територій, і зокрема Криму.
Також я дуже радий, що голова комітету згадав про МПС – Міжнародний парламентський союз, який, на жаль, в цьому тексті ніде не згадується, і тому, якщо можливо було б його все ж таки згадувати, бо в преамбулярній частині є всі асамблеї, окрім МПС. Це важливо в тому числі і тому, що МПС є умовною парламентською складовою або крилом радше Організації Об’єднаних Націй, яка не є, не має на відміну від інших організацій формального парламентського крила і залишається майже суто міжурядовою структурою. Тому тиск ваших іноземних колег парламентарів на представників урядів в Організації Об’єднаних Націй надзвичайно важливий.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, колеги. Дуже дякую пану першому заступнику Міністра закордонних справ.
Колеги, будь ласка, подивіться ті поправки, які пропонує МЗС, тому що ми будемо голосувати за них, уважно подивіться.
А я хотів би зараз надати слово заступнику Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим Денису Миколайовичу Чистікову. Бо ідеться, я так розумію, про поправку якусь.
Будь ласка, вам слово, Денисе Миколайовичу.
ЧИСТІКОВ Д.М. Доброго ранку, шановні народні депутати, шановні учасники засідання. Ми як представництво звертаємось до вас і дякуємо, що винесли вказаний проект постанови. Олександр Сергійович і пані Таміла все перелічили і пан Сергій також перелічив те, що ми хотіли зазначити, і просимо підтримати вказану постанову.
Разом з тим там була поправка від Меджлісу, але я не бачу тут представника Меджлісу, вони попросили обговорити шостий абзац знизу, який звучить: "В межах забезпечення прав кримськотатарських спільнот сприяти збереженню та розвитку кримськотатарської мови та культури". І вони просять добавити слова "на своїх територіях", щоб воно звучало: "В межах забезпечення на своїх територіях прав кримськотатарських спільнот". Чи можливо це здійснити, будь ласка?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну в нас зауважень немає, це можливо. Тому, колеги, я прошу підтримати цю поправку.
Тоді ідеться про, нагадую, передостанній "в межах забезпечення", і цей абзац буде звучати таким чином після цієї поправки: "В межах забезпечення на своїх територіях прав кримськотатарських спільнот сприяти збереженню та розвитку кримськотатарської мови та культури, забезпечити її використання в освітній та науковій діяльності та в інших сферах". Тобто, ще раз наголошую, після слова "забезпечення" додається фраза "на своїх територіях".
Колеги, тоді Мар’яна Володимирівна хотіла?
А, Олександре Сергійовичу, будь ласка, вам слово. А потім Мар’яна Володимирівна, а потім Марія Миколаївна.
КОРНІЄНКО О.С. Дякую, Олександре Олександровичу.
У мене щодо зауважень МЗС, шановного пана Сергія. Я абсолютно погоджуюсь, непогано було б нам дійсно відобразити МПС. Єдина проблема, що МПС не спромігся ніколи прийняти резолюцію окрему про питання Криму, але я думаю, що у формулюванні, і спираючись або там зважаючи на чисельні резолюції Міжпарламентського союзу, які піднімали питання України і Криму, от якось в такому формулюванні ми могли би це додати, це дійсно окрім того, що пан Кислиця перерахував в плані такому біологічному, це ще дуже важливо, насправді дасть нам технічну можливість, Олександре Олександровичу, розіслати цю постанову адресну всім делегаціям МПС, а це теж окремий канал, скажімо, доступу, і 180 країн різні, навіть там є в МПС парламенти країн, яких не існує, це все корисно дуже абсолютно.
Тому я погоджуюсь, давайте спробуємо якось технічно редакційно це вписати красиво, правильно, зважаючи на ситуацію, що в окремих резолюціях на відміну від ПАРЄ, на жаль, ОБСЄ не було, хоча в НАТО теж не було.
Тому – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
І я прошу до слова спочатку Мар'яну Володимирівну, а потім Марію Миколаївну.
Мар'яно Володимирівно, будь ласка.
БЕЗУГЛА М.В. Дякую.
Перепрошую, без відео, зараз в дорозі. У мене коротка ремарка відносно того, що це питання постійно актуальне, поки ми не повернемо Крим і після Криму, після повернення Криму воно стане ще більш актуальним. Це питання вічне, це питання пам'яті, нашої позиції. Тож повністю підтримую і, знаєте, наша історія доволі химерна і дуже переплутана, вона переплутана і генетично. Наприклад, власне враження: по одній лінії у мене тікали з поїзда і мають кримськотатарську історію, а з іншого боку це українські селяни, яких розкуркулили, розстріляли і відправили в ГУЛАГ. І в кожній сім'ї є ті чи інші історії, які пов'язані безпосередньо з сім'єю, з близькими людьми або зі знайомими, з друзями, тому це важливо для кожного українця. І фактично парламент вкотре виражає волю громадян нашої країни і нашої спільної історії.
Другий момент. Враховуючи наскільки складно розвивається ситуація, як ми фактично маємо зараз шанси повернути Крим, то можливо навіть треба розглядати додаткові креативні варіанти, просто використовуючи можливість, чергову присутність МЗС, як було з Гонконгом, наприклад. Ми можемо віддати юрисдикцію Криму, наприклад, Туреччині на 50 років оренди, і вони можуть підтримати і врегулювати це, забравши його у росії. Ну, я розумію, що це інша тематика, я просто закликаю до максимально креативних рішень. І зараз МЗС показує цю креативність, вона розвивається, тому що в реаліях ми маємо повернути всі наші землі різними способами, повністю їх зібравши. І ці рішення – це не рішення одного року, не рішення двох, ні навіть п'яти, це рішення поколінь, але вони мають бути здійснені і повністю замкнені в своїй логіці врешті-решт. Так мислить Китай, в цьому в них треба, звісно, повчитися.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Мар'яно Володимирівно.
Марія Миколаївна, а потім Григорій Михайлович, і ми завершимо обговорення.
Будь ласка, Маріє Миколаївно.
КОПИЛЕНКО О.Л. Олександре Олександровичу, у мене питання одне.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Олександре Любимовичу, будь ласка.
КОПИЛЕНКО О.Л. А, вибачайте, там же Марія Миколаївна була. Я після неї.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Маріє Миколаївно, будь ласка.
ІОНОВА М.М. Дякую. Всім доброго ранку. Дякую дійсно за такий документ.
У мене, якщо можна, прохання, щоб ми заклали в тексті і звернулися саме до парламентів партнерів, щоб вони теж приймали рішення про підтвердження політики невизнання Криму. Це перше.
І друге. Там, де ми проводимо і говоримо про документи, все ж таки теж зазначити про Кримську декларацію, тому що особливо зараз, мені здається, важливо згадати, коли Сполучені Штати теж в тексті по Кримській декларації говорили про довгострокову політику щодо відмови визнання претензій на територію. І тому, якщо можна, щоб ми все ж таки це зазначили, особливо коли в Кримській декларації зазначається, що всупереч міжнародному праву відбулося це захоплення територій.
Тому, якщо можна, у мене два моменти. Це згадати Кримську декларацію і теж, мені здається, там другий абзац, там, де "спираючись", теж закликати національні парламенти, щоб вони схвалили рішення, що стосується підтвердження політики невизнання Криму за російською федерацією.
Дуже дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Маріє Миколаївно.
Тут ці питання є в тексті, наскільки я розумію, Кримська декларація і політика невизнання.
НЕМИРЯ Г.М. Пане голово…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
НЕМИРЯ Г.М. Я хотів підтримати Марію Миколаївну. Я розумію, що йдеться про декларацію держсекретаря Сполучених Штатів Америки Помпео від 2019 року. Нагадую, це час першої адміністрації Президента Трампа. І я також звернув увагу на відсутність посилання на декларацію Помпео в цьому документі і не думаю, що це якось випадково. Можливо у колег з МЗС були якісь міркування з цього приводу. Хотілось б їх почути.
Але я цілком підтримую необхідність нагадування згадки цієї декларації, особливо тому, що в тексті нашого звернення першими ідуть уряди. Ми звертаємось до урядів. І вчора я мав можливість двічі спілкуватися з новою тимчасовою Повіреною Сполучених Штатів в Україні, я сказав їй, що Верховна Рада планує приймати на сьогоднішньому засіданні це звернення, і вона попросила, щоб якомога також це швидко було доступно і з перекладом або без і для посольства Сполучених Штатів Америки. Я прошу звернути на це увагу.
І особливо, враховуючи, як колеги вже зазначали, можливість завтрашніх зустрічей або консультацій невідомо в якому форматі, на яких, як з повідомлень офіційних і неофіційних було зрозуміло, що з американського боку можуть бути Держсекретар, може бути Келлог і може бути Віткофф. Особливо з огляду на заяви з боку останнього колеги пана Віткоффа стосовно статусу Криму, п'яти регіонів, чотирьох регіонів, двох, трьох регіонів дуже важливо чітко нагадати позицію самого Уряду Сполучених Штатів Америки в цьому контексті, ну і, безумовно, в оновленому контексті.
Також це важливо для Туреччини, тому що Туреччина послідовно не визнає ситуацію з окупацією Криму, і я думаю, з цієї точки зору ми мали би включити, додати до преамбули, можливо, в тексті зазначаючи або нагадуючи, або згадуючи, нагадуючи декларацію від 2019 року держсекретаря Помпео, навіть дату там треба чітко сказати.
Так що я пропоную послухати колег з МЗС, можливо, у них є якісь аргументи, тоді ми маємо їх знати. Якщо це просто пропуск такий невимушений, то пропоную додати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Олександр Любимович.
КОПИЛЕНКО О.Л. Спасибі.
У мене одна конкретна пропозиція. Ми якось забули нашу Конституцію. Якби ми не згадували Закон про корінні народи, а це вже похідне від нього, бо вперше загадка про корінні народи з'явилася в Конституції, і я думаю, що варто все-таки її згадати, можливо не згадувати Закон про корінні народи, він досить, на мою думку, суперечливий, але ми про ці проблеми не будемо зараз говорити, я пропоную згадати Конституцію. Якщо це принципове питання, ну, давайте залишимо тільки Закон про корінні народи. Це на розгляд колег. Будь ласка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Тоді, Сергію Олеговичу, будь ласка, слово.
КИСЛИЦЯ С.О. Дякую.
Ми цілком підтримуємо пропозицію про посилення теми щодо політики невизнання і також щодо згадки декларації без слова "Помпео" звичайно, кримської. Тому це цілком розумні пропозиції і можна врахувати в редакційному плані.
Щодо згадки МПС, так, я погоджуся також з першим заступником Голови Верховної Ради. Але моя ідея була в тому, що просто повна відсутність згадки МПС саме тому, що МПС поки що не досяг тих звитяг, як інші асамблеї, також трошечки неправильний сигнал. А наявність згадки МПС дозволить використовувати цей документ активно і в самому МПС.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
Тоді Юрію Олександровичу слово надається.
МОСОЛОВ Ю.О. Шановні члени комітету, слушні пропозиції. Пропонується додати в абзац чотири, запропонований МЗС, який починається словами "вітаючи ухвалення в рамках міжнародних організацій та міжпарламентських форумів відповідних рішень та резолюцій", пропонується тоді після перерахування усіх резолюцій парламентських асамблей додати слова "декларацію по Криму від 2019 року Державного секретаря Сполучених Штатів Америки Помпео, а також"…
ТАШЕВА Т.Р. Колеги, вона не від 2019 року, я перепрошую. Але краще це уточнити. Вона, здається, 2016-му чи 2017-му була прийнята. І там є певна назва цієї декларації.
ІОНОВА М.М. 25.07.2018, англійською вона називається Crimea Declaration і Кримська декларація. І я би теж, вибачте, я просто не підняла руку. Я вже скористаюся, Юрію, якщо можна, щоб ми там теж дещо процитували. Особливо там, де написано про суверенітет. Про незмінну лінію Сполучених Штатів, що стосується суверенітету захоплених територій. Тобто я б там зробила деякі наголоси.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Суверенітету і територіальної цілісності України, а не захоплених територій. Ви це маєте на увазі?
ІОНОВА М.М. Є там і фраза "захоплених територій", але я би взяла конкретну цитату, ну, конкретну фразу саме з декларації, що стосується суверенітету і незмінної політики Сполучених Штатів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Маріє Миколаївно, а ви не могли би цю редакцію в чат скинути зараз?
ІОНОВА М.М. Так, зараз, пані Валерії скину. Зараз, секунду.
МОСОЛОВ Ю.О. І після згадування Декларації Помпео додати слова: "А також ініціативи на підтримку України в рамках Міжпарламентського союзу".
НЕМИРЯ Г.М. Колеги, було слушне зауваження першого заступника міністра, що прізвище Помпео не варто згадувати. Просто Кримська декларація, але без згадки прізвища з огляду на існуючу, м'яко кажучи…
ГОЛОВУЮЧИЙ. "Прийняту під час Адміністрації Трампа", як вам таке формулювання?
ТАШЕВА Т.Р. Може, просто на назву документу, колеги, посилатися і на номер документу, не згадувати Помпео? Ну це некоректно.
ІОНОВА М.М. Декларація є офіційною назвою документу. Я би тут не змішувала.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді Людмила Олександрівна.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Шановні члени комітету, залишилося питання, яке Олександр Любимович піднімав: Конституцію України залишаємо, Закон про корінні народи виключаємо.
ІОНОВА М.М. Колеги, ви що!
НЕСТЕРЕНКО Л.О. А що? Як ми пишемо?
КОРНІЄНКО О.С. Додати "Конституцію". Вибачте, Олександре Любимовичу, вибачте, що ми її забула згадати, це наша чисто редакційна помилка.
КОПИЛЕНКО О.Л. Спасибі, якщо погоджуєтесь.
БЕЗУГЛА М.В. Гнучкий підхід до Конституції, який запропонували, теж цілком виправданий на майбутнє.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, включаємо Конституцію, це важливо. Додаємо Конституцію. Це дуже важливе і суттєве зауваження і пропозиція.
Дуже дякую.
Колеги, на цьому зупиняємось, тому що дуже мало часу залишилось, а секретаріату треба ще опрацювати всі ці пропозиції, які були внесені, зауваження. Тому, колеги, давайте приймати, давайте голосувати. Так? З техніко-юридичними поправками тут будемо орієнтуватись на редакційно важливу роботу секретаріату та пропозиції комітету. Так? Мало часу залишилось у нас, бо сьогодні будемо, можливо.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Зараз голосувати?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз вже. Так.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Немиря?
НЕМИРЯ Г.М. За.
І тобто ми окремо поправки не голосували. Я так розумію, що поправки зараз уже всі ті, які пропонуються, включаються?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, всі поправки, які були запропоновані.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Так. Ми включаємо в другий абзац Конституцію України, а також декларацію Помпео. Ну ми напишемо в назву правильно, але так ми говоримо – Кримську декларацію.
НЕМИРЯ Г.М. Добре. Тобто ми голосуємо за з усіма поправками, які були.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Так. Ми включаємо згадування про МПС, враховуємо правку Меджлісу по територіях.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І МЗС всі правки.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. І правки МЗС.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі правки МЗС.
НЕМИРЯ Г.М. Добре. Дякую.
Я – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А стосовно політики невизнання Марія Миколаївна надасть формулювання.
Маріє Миколаївно, ви направили в чат?
ІОНОВА М.М. Так. Я зараз направлю буквально одне речення. Повірте, … (нерозбірливо) документу, там нічого зайвого не буде…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Тоді ми опрацюємо це питання вже в робочому порядку, як кажуть.
ІОНОВА М.М. Добре.
Я – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді продовжуємо режим голосування. Продовжуємо голосування.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Немиря – за, так?
НЕМИРЯ Г.М. Так, я вже тричі сказав.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Бардіна?
БАРДІНА М.О. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Копиленко?
КОПИЛЕНКО О.Л. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Пушкаренко?
ПУШКАРЕНКО А.М. Пушкаренко, колеги – за.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Безугла?
БЕЗУГЛА М.В. Безугла – за.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Геращенко? У відрядженні.
Іонова?
ІОНОВА М.М. Я – за.
І дякую всім колегам за доопрацювання документу і МЗС звичайно.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Кривошеєв?
КРИВОШЕЄВ І.С. Кривошеєв – за.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Локтіонова?
ЛОКТІОНОВА Н.В. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Руденко?
РУДЕНКО О.С. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. Шараськін – за.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Юраш?
ЮРАШ С.А. Юраш – за.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Ясько у відрядженні.
12 – за.
Андрію Андрійовичу.
ШАРАСЬКІН А.А. Вітаю, рішення прийнято одноголосно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.
Ми можемо завершити наше засідання. Ми вичерпали порядок денний.
Дуже дякую всім, хто взяв участь. І до побачення! Дякую.