Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва

20 жовтня 2020 року

(в режимі відеоконференції)

Веде засідання голова Комітету МЕРЕЖКО О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ...нашої політики в регіоні Середньої Азії.

Тоді я прошу до слова Посла України в Киргизькій Республіці, в Республіці Киргизстан Валерія Тимофійовича Жовтенка. Будь ласка. Валерій Тимофійович, будь ласка.

 

ЖОВТЕНКО В.Т. Це велика цифра. Ці заворушення так швидко не вдалося врегулювати владі, як вона хотіла. Вони вийшли за межі цивілізованого протесту. Був штурм будівлі парламенту і також офісу Президента, який тут називається Білим домом. Врешті-решт, Центральна виборча комісія визнала вибори такими, що не відповідають законодавству, і вони були скасовані. Терміново зібрався парламент 10 вже жовтня і обрав, ще чинний парламент, і обрав нового голову, який через 3 дні склав повноваження. І був обраний ще один голова - Канатбек Ісаєв - 13 жовтня, який 15 жовтня, після того як Президент Киргизстану написав заяву про відставку під тиском частини учасників протестів, яких очолював тепер уже чинний Прем'єр-міністр Садир Жапаров, і після того, як Президент Жеенбеков написав заяву про відставку, то Канатбек Ісаєв, повторюю, керівник парламенту також відмовився виконувати обов'язки керівника парламенту.

Таким чином, відбулась така дивна політична річ, що щойно обраний на засіданні парламенту голова уряду - Прем'єр міністр  відразу став виконуючим обов'язки глави держави. Оскільки по Конституції обов'язки глави держави виконує Президент, перепрошую, керівник парламенту, але він пішов у відставку, то наступною посадовою особою, яка виконує обов’язки глави держави, стає Прем’єр-міністр. Таким чином, Садир Жапаров, який був затверджений 13 числа Прем’єр-міністром, став виконуючим обов’язки глави держави.

От такі дуже стрімкі події, я не буду в деталі вдаватися. Я хочу тільки сказати, що був такий період, що навіть посольство України було практично під облогою, тому що поруч з ним відбувалися різні заходи протестуючих. Але на даний час Прем’єр-міністр Жапаров є такою фігурою, яка міжнародним суспільством поки що не визнається.

От у мене є висновок, вірніше, не висновок, а фрагмент інформації від 19 жовтня цього року засідання Постійної ради ОБСЄ, на якій делегація Киргизстану поінформувала про ситуацію в країні після парламентських виборів. І делегація Киргизької Республіки назвала, що це складний, довгий шлях розбудови демократичної країни. Це дійсно так. Але водночас представники країн, як Сполучені Штати Америки, Європейського Союзу, Туреччини, привернули увагу на те, що все-таки….. (Не чути) колишнього Президента Жеенбекова Прем’єр-міністру Жапарову викликає запитання щодо дотримання принципу поділу влади. Росія на цьому засіданні зайняла нейтральну позицію.

Таким чином, на даний час Прем’єр-міністра Садира Жапарова визнав тільки Узбекистан, привітав, вірніше, з обранням, всі інші країни зайняли позицію очікування. На що Жапаров сказав, що (цитую): "Хотя мировое сообщество мне не доверяет, но я докажу делом, что я…….. преобразований".

От така ситуація на даний час у Киргизстані. На нашу думку, ситуація заслуговує на серйозну увагу, тому що втретє в цій невеликій країні Центральної Азії відбуваються системні зміни і уже тепер чинний виконуючий обов'язки Президента країни і чинний Прем'єр-міністр уже заявляє про те, що треба вносити зміни в Конституцію. І цитую його слова: "К парламентской ....  пришли слишком рано. Народ к этому не готов, нужны изменения в Конституцию". Тобто нам слід очікувати, що будуть іще політичні зміни.

Поки що попередньо ще не оголошено терміни наступних виборів до парламенту, але Центральна виборча комісія зазначає, що, скоріше за все, це відбудеться в грудні, можливо, в першій половині грудня, відповідно до Конституції, а за тим мають відбутися вибори Президента Киргизстану, які також мають певні терміни після обрання парламенту, і, скоріше за все, це буде у січні.

Таким чином, нам слід очікувати серйозних змін в керівництві цієї країни протягом найближчих двох місяців. Оце так коротко про події в Киргизстані. Якщо в когось якісь питання є, я готовий відповісти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дякую.

Тоді прошу до слова посла України в Республіці Казахстан Врублевського Петра Юрійовича. Будь ласка, Петро Юрійович.

 

ВРУБЛЕВСЬКИЙ П.Ю. Шановні народні обранці, одразу хочу поінформувати, що я лише тиждень як приїхав до Нур-Султана, але вже вручив копії вірчих грамот вчора. Ы, скажу чесно, мені досить було дивно, тобто не те що дивно, але мені напряму було заявлено. Стоїть на порядку денному обмін візитами на вищому і найвищому рівн, і мені було сказано конкретно, що, скоріше за все, Президент Казахстану не поїде в Україну, оскільки це може викликати негативну реакцію з боку нашого сусіда. Тобто вони очікують, що ми будемо здійснювати візит до Нур-Султана тепер, якщо у нас буде зацікавленість в проведенні візиту на найвищому рівні.

Тобто тут, чесно кажучи, позиція Російської Федерації досить сильна, вона тут впливова країна, і ми маємо це розуміти і боротися проти цього. Їх теж не все влаштовує в тому, що відбувається, зокрема в рамках транзиту товарів з Казахстану в Україну, із України в Казахстан, зокрема, казахські вугільники дуже стурбовані тим, що їх груз не пропускають територією Російської Федерації. І вони вважають, що вони єдина країна, яка може поки що вплинути на позицію Росії з цього приводу. Тобто…

Соррі, я вхожу в курс справ, я бачу, він цікавий, і цікаві проекти, і можна розбудовувати і торгово-економічні відносини, і буду зараз знайомитися з діаспорою, ще ні з ким не встиг зустрітися, але будемо працювати. Тут є багато і цікавих проектів.

Якщо є питання, я готовий відповісти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую. Ми зараз вислухаємо усіх послів, а потім перейдемо до запитань.

Прошу до слова Посла України в Республіці Узбекистан Дорошенка Миколу Петровича. Будь ласка.

 

ДОРОШЕНКО М.П. Народні обранці, я перебуваю в Республіці Узбекистан уже 4 місяці. Тільки в п'ятницю 16 числа вручив вірчі грамоти Президент України.

Ставлення до України доволі позитивне, не дивлячись на  присутність російських ЗМІ ….. мізків, в Україні що відбувається, і Україна постійно перебуває в турбулентності. Але є великий інтерес до співробітництва з Україною у сфері економіки, сільського господарства, промисловості, є великий запит на співробітництво по ІТ-технологіям, по створенню спільних підприємств між українськими будівельними компаніями і аграрними компаніями. Є запит на українські технології переробки сільськогосподарської продукції. Є великий позитив в тому, що українська продукція на території Узбекистану має великий попит і звичну традицію хорошої якості, оцінки хорошої якості.

Водночас ринок зайнятий великою кількістю російських товарів, понад 8,5 мільярдів інвестицій російських на території Республіки Узбекистан. Але, не дивлячись на тиск з боку Росії про включення …….. євразійського економічного простору, після обрання парламенту в грудні місяці минулого року Президент під час своєї промови висловив категорично "ні" прямому вступу в ЄврАзЕС, відстрочивши термін в перспективі десь до 25-го року. Водночас я спостерігаю постійний тиск з боку Росії на те, щоб пришвидшити і включити його в цей процес.

Не сприймають позитивно дії Росії узбецькі підприємці щодо ….. транзиту через їхню територію української продукції, зокрема продукції тваринництва, поставки великої рогатої худоби. Ряд українських компаній не поставляють живу худобу для розведення тут великих господарств, і ……… по ветеринарії.

Країна проводить великі реформи. До кінця року знятий податок на додану вартість на низку продукції, яка є привабливою зі сторони України, зокрема завжди цукор був у великому попиті, олія. Є зараз нульова ставка, але Росія, в принципі, зобов'язує їх приймати певні преференції для російських компаній по просуванню товарів на території Узбекистану.

Є великий досвід співробітництва у сфері спеціальних... фактичного співробітництва, я маю на увазі ВКС, але це окрема тема, яку опрацьовують наші спеціалісти. І я сподіваюсь, що цей процес також піде.

Я буду вдячний, панове парламентарі, якщо ви прискорите створення групи дружби по співробітництву з Республікою Узбекистан. 10 червня у них був вже призначений голова групи дружби – це голова Комітету з міжнародного співробітництва..... в Україні Равшан Алімов. Це один із перших послів, який був в 2005 році в Києві. І я сподіваюсь, ближчим часом з ним провести зустріч. І хотів би, щоб був такий сигнал позитивний зі сторони українського парламенту по створенню цієї групи.

Я буду вдячний вам за ваше сприяння активному просуванню економічних проектів. Ринок відкритий, є великі кошти, є великий запит навіть на будівництво. Я відвідав ........ там великі програми будівельні, є запит для українських компаній будівельних будувати місто, будувати сучасний бізнес-сіті і так далі. Я інформацію надсилав в Торгово-промислову палату, в Міністерство закордонних справ. Тобто роботи надзвичайно багато.

Є певні проблеми: це логістика поставки товарів на територію Узбекистану, це відсутність авіасполучення. Є одна проблема. (Закінчую, я розумію, що забираю ваш час). Підписана угода про квотування авіаперельотів, яка зав'язана на "Міжнародних авіалініях України". І там вони фактично заклали, що вони можуть бути операторами авіапростору.  Є запити інших компаній. Я був би вдячний, коли б було сприяння і з боку парламенту в тому числі, щоб ми налагодили пряме авіасполучення. Бо це і туризм, і науково-технічне співробітництво… Дуже дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую.

А зараз прошу до слова Тимчасового повіреного у справах України в Туркменістані Гошовського Зіновія Йосиповича. Будь ласка, Зіновію Йосиповичу.

 

ГОШОВСЬКИЙ З.Й. Доброго дня всім! Доброго дня, Василь Миронович! Дякую за слово.

Хотів би сказати, що я тимчасовий вже 14 місяців тут, Тимчасовий повірений. Тим не менше, Туркменістан є одним з пріоритетних напрямків політики нашої держави в регіоні Центральної Азії внаслідок географічного розташування і значних запасів вуглеводнів, 4 місце в світі за розвіданими покладами природного газу.

Хотів би сказати, що в 2020 році у нас, незважаючи на пандемію і карантинні обмеження, останні півроку відбулись активні двосторонні відносини в онлайн-режимі. Зокрема 2 квітня була телефонна розмова між міністром закордонних справ Петром Кулебою і заступником Голови Кабінету Міністрів Туркменістану Рашидом Мередовим.

15 квітня у розвиток домовленості, досягнутої під час телефонної розмови, відбулись політичні консультації на рівні заступників міністрів закордонних справ України і Туркменістану.

1 червня відбулась наступна телефонна розмова міністрів закордонних справ України і Туркменістану.

А 18 вересня цього року міністр закордонних справ України і заступник Голови Кабінету Міністрів Рашид Мередов провели переговори у форматі відеозв'язку. Була підписана Програма співпраці між Міністерством закордонних справ України і Міністерством закордонних справ Туркменістану.

В контексті українсько-туркменської міжпарламентської співпраці хотів би нагадати, що у 2019 році, у вересні, відбувся офіційний візит голови Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики до Туркменістану для участі в урочистостях з нагоди річниці незалежності. І під час зустрічі з З Головою Меджлісу Туркменістану глава туркменського парламенту запросила Голову Верховної Ради України Дмитра Разумкова відвідати Туркменістан.

Зважаючи на особливості менталітету, такий візит був би поштовхом для активізації двосторонніх відносин як в політичній, так і в економічній сфері. Ми вважаємо, що… В другому півріччі просили би навіть включити в програму візитів Голови Верховної Ради в другому півріччі 2021 року. В поточному році підготовка цього візиту так і не починалась, однак  наступний рік міг би бути знаковий. Особливо це важливо, тому що з 1 січня 21-го року в Туркменістані починає діяти двопалатний парламент - Національна рада, а 2022 року заплановані парламентські вибори.

Ще одним з важливих питань порядку денного двосторонніх відносин є питання відновлення після виборів 2019 року функціонування групи міжпарламентських зв'язків Верховної Ради України та Меджлісу Туркменістану.

Тому ми би просили зважити на це і відновити роботу цієї групи, і за нашого сприяння могли би встановити контакти між головами цих міжпарламентських груп для подальшої співпраці.

На теперішній час чим цікавий нам Туркменістан в економічному плані? Тому що він близько за 7 місяців - більше 54 відсотки імпорту, туркменського імпорту, це складають …., нафта і продукти її перегонки. Але, наш погляд, це мало, і в нашому баченні поки що не реалізований проект Транскаспійського газопроводу. Важливим було би постачання енергоресурсів в Україну з урахуванням їх цін на туркменському ринку. Це збільшення закупівель зрідженого природного газу, авіакеросину, бензину, дизпалива, про які щотижня посольство інформує Раду експортерів та інвесторів, Департамент економічної дипломатії МЗС України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі, Торгово-промислову палату і УСПП.

В подальшому, після реалізації проекту Транскаспійського газопроводу, у тому числі консорціуму в складі європейських компаній і китайської компанії, можливе постачання до Європи і налагодження поставок туркменського природного газу до України. На наш погляд, це можна розглядати після 24-го року.

 

 

Важливим є також відновлення транспортного авіасполучення, яке вже 5 років як призупинене у зв'язку з боргами, які наробила тут відома українська авіакомпанія "Аеросвіт". На жаль, це питання не вирішене.

Розширення участі українських компаній в розробці та видобутку нафти в Туркменістані, її транзиті через...... Грузії до України для подальшої переробки.

Що стосується співпраці в політичній сфері, слід мати на увазі, що Туркменістан має статус постійного нейтралітету. У грудні сповнюється 25 років цьому статусу. Єдиним способом, як він може підтримувати Україну з питань відновлення суверенітету, територіальної цілісності нашої держави є неучасть в голосуваннях з українських питань. Тобто на час голосування представники Туркменістану виходять із залу і таким чином це покращує голосування в Організації Об'єднаних Націй.

Хотів би зазначити, що в 2020 році Туркменістан підтримав кандидатуру України на виборах до Ради Організації Об'єднаних Націй з прав людини на період 21-23 років, а Україна підтримала кандидатуру Туркменістану до складу Комісії соціального розвитку на період 21-25 років і Комісії з науки і техніки на 21-24 роки.

Якщо є питання, я готовий дати відповіді. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дяку, Зіновію Йосиповичу.

А зараз прошу до слова Семенова Віктора Вікторовича, Тимчасового повіреного у справах України в Республіці Таджикистан. Прошу.

 

СЕМЕНОВ В.В. Мене чути?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

СЕМЕНОВ В.В. Шановні народні депутати, шановні пани посли, шановний пан заступник міністра, перш за все, для мене велика честь взяти участь у цьому заході.

Хотів би відзначити, що до відома у сфері відповідальності нашого посольства відносяться дві країни, перш за все це Республіка Таджикистан, друга - це Ісламська Республіка Афганістан. Тому наш посол Василь Миколайович Серватюк, він наразі перебуває у Ісламській Республіці Афганістан з метою вручення вірчих грамот. Тому зараз я на господарстві.

Стосовно українсько-таджицького співробітництва хотів би відзначити, що це питання є доволі актуальним, але і поглиблення залишається нашим головним завданням.

Слід наголосити, що цьому сприяє те, що фактично між нашими державами вже протягом доволі-таки довгого періоду відсутні будь-які великі проблемні питання двостороннього співробітництва. В той же час, Таджикистан, він є членом не тільки СНД, але і активним учасником Організації Договору про колективну безпеку. І Російська Федерація у свою чергу також з використанням економічних, політичних, торгівельно-економічних іноді чинників, має доволі-таки вагомий вплив на політику цієї держави, чому доволі-таки плідно сприяє знаходження на території Таджикистану найбільшого військового об'єкту Російської Федерації за кордоном – 201-ї РВБ (російської військової бази).

Тому, незважаючи на всі наші заходи, Таджикистан все ж таки доволі-таки обережно ставиться до питань територіальної цілісності нашої держави. В той же час, протягом останніх років, в тому числі і завдяки плідній діяльності нашої дипломатичної установи, вдалося зробити доволі-таки хороші кроки. І Таджикистан на сьогоднішній день офіційно дотримується позиції про те, що він підтримує територіальну цілісність України та не визнає анексію Криму. Він змінив свою позицію на міжнародній арені і останніми роками на міжнародному майданчику в рамках ООН не голосує проти наших ініціатив, спрямованих на захист територіальної цілісності, недоторканності нашої держави, займаючи в таких питаннях нейтральну позицію, тобто не голосують… Спостерігаються доволі такі позитивні сигнали з боку Таджикистану. Нам вдалося певним чином, незважаючи на пандемію, активізувати наше двостороннє співробітництво. Зокрема, на початку року у лютому відбулися  політичні консультації на рівні керівників відповідних структурних підрозділів МЗС України та Республіки Таджикистан, та вдалося провести після доволі-таки довгої перерви, декілька років, п'яте засідання нашої спільної міжурядової українсько-таджицької комісії. Триває також робота щодо налагодження контактів на високому політичному рівні.

В той же час, на думку посольства, найбільш перспективним варіантом продовжує залишатися саме економічний напрямок. Україна є активним експортером продукції до Республіки Таджикистан цукру, кондитерської продукції.

Ну, і головним, напевно, таким нашим потужним проектом є участь українських підприємств у будівництві Рогунської ГЕС, Рогунської гідроелектростанції. Це є флагманом таджицької гідроенергетики, і з боку таджицького керівництва приділяється дуже велика увага до цього питання. Ми могли би брати, і намагаємося брати участь, і в модернізації інших об'єктів гідроенергетики Таджикистану.

В той же час, також, крім цього, хотів зазначити, що існують і певні перспективи у налагодженні постачання до Таджикистану українських вагонів, об'єктів громадського транспорту, лікарських засобів, збільшення кількості їх в літакобудуванні, постачання до Таджикистану будівельних матеріалів, тощо, налагодження співпраці у галузі виробництва вантажних автомобілів, сільгосптехніки тощо.

Крім цього хотів би сказати, що позитивний вплив, на думку посольства, матиме і відновлення авіасполучення. Воно існувало між нашими державами у 2012 році, водночас вже понад сім років воно було скасовано.

Повертаючись до українсько-таджицького міжпарламентського співробітництва, хотів би наголосити, що, на нашу думку, теж є доволі-таки великі перспективи на цьому напрямку. Нещодавно у Таджикистані, навесні цього року, відбулися парламентські вибори. Було оновлено склад як Нижньої, так і Верхньої палати парламенту, були обрані голови Верхньої та Нижньої палати парламенту. В той же час, за нашою інформацією, наразі міжпарламентської  групи досі не були сформовано. Її сформування позитивно, на нашу думку, впливатиме на розвиток не тільки міжпарламентського, а й взагалі всього комплексу нашого двостороннього співробітництва.

У цілому все. Якщо є запитання, я з задоволенням спробую на них відповісти. Дякую дуже за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую, Вікторе Вікторовичу.

А зараз ми можемо перейти до запитань з боку наших колег-депутатів. Будь ласка, колеги, чи будуть якісь запитання до колег-послів? Хто бажає задати запитання або зробити коментар, будь ласка. Хто?

 

ЯСЬКО Є.О. Ясько.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Єлизавета Олексіївна.

 

ЯСЬКО Є.О. Хочу подякувати всі послам, і хочу також від себе сказати, що я як голова підкомітету з питань міжпарламентського співробітництва напишу листа, чи прокомунікую питання щодо створення груп-дружби з країнами, які були зазначені.

У мене таке питання. Щодо російського впливу взагалі (насправді це до всіх наших послів) і де Україна, парламент, нам варто було б доопрацювати. Який стан саме зараз російського впливу в ваших країнах?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, хто бажає відповісти на це запитання. Будь ласка. Валерій Тимофійович, будь ласка, з вас почнемо.

 

ЖОВТЕНКО В.Т. Коротко скажу. Тому що, я вперше коли починав говорити, я зупинився на цих подіях, які відбулися у Киргизстані. Я хочу сказати, що Киргизстан є зі всіх п'яти країн Центральної Азії такої країною, яка знаходиться під найбільшим, найбільш потужним впливом, назвемо це словом "впливом", Російської Федерації. І не тільки це проявляється у, скажімо, у військовій базі…., яка тут знаходиться неподалік від Бішкеку. Але це, по-перше, тотально інформаційний російський простір повністю. Потім перебувають практично під контролем всі державні установи, під російським. І головне, що не тільки тому що Киргизстан є членом і СНД, і ЄС, і ШОС, і ОДКБ, але й  ще ментальність політикуму киргизького, вона зорієнтована ще на такі ностальгічні пострадянські настрої, які формують відповідне ставлення до Росії як до країни, яка підтримує і сприяє розвитку Киргизстану, на їх думку; так і ставлення до України як до країни, яка є країною, яка має свій власний вектор розвитку, європейський, яка є стратегічним партнером (я про Україну) Сполучених Штатів Америки і, звичайно, є потужним подразником для Росії.

Тому позиція Киргизстану на даний час є проросійською. Позиція Киргизстану, можливо, зміниться після наступних виборів до парламенту і президентських виборів, для цього є багато таких ознак, передумов і чинників. І я хотів би дуже, щоби між парламентами України і Киргизстану почалася реальна робота і співробітництво, оскільки на даний час не існує міжпарламентських груп між нами і взагалі діалог міжпарламентський між Україною і Киргизстаном, ну, відсутній.

Я зустрічався з головою Комітету з міжнародних справ Олександром Олександровичем, ми з ним проговорили питання відновлення міжпарламентського співробітництва. Я думаю, що ми до цього питання практично повернемось після того, як відбудуться оці вибори в Киргизстані, про які я щойно сказав: у грудні парламентські і у січні президентські. Я думаю, що у нас є підстави для оптимістичних оцінок щодо поступової плавної, я би сказав, такої зміни позиції Киргизстану щодо відносин з Україною, незважаючи на те, що Росія намагається зберегти цю країну під своїм, я би сказав, тотальним впливом.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Колеги, може, Василь Миронович Боднар, заступник міністра хотів би щось додати?

 

БОДНАР В.М. Звичайно, з радістю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

БОДНАР В.М. Дуже дякую за можливість прокоментувати. Я дуже дякую колегам-послам і керівникам посольств за те, що висловили свої думки стосовно ситуації в регіоні. Я буквально декілька ремарок.

Ми традиційно переконані, що Центральна Азія – це наш партнер ще з радянських часів. Звичайно, ми мали свої позиції. Але насправді за останні 5 років наші позиції як в економічному, так і в політичному плані фактично втрачені, давайте говорити правду.

Друга історія, що водорозділом, як вже колеги зазначили, була агресія Росії проти України, і по якій стороні кожен з нас опинився. Тобто регіон Центральної Азії, який перебував в політичному, не скажу підпорядкуванні, але під політичним впливом Росії, він, звичайно, досить стримано реагував на російську агресію, якщо ненегативно. Тому для нас надзвичайно важливо одним з таких напрямків роботи у політичній сфері – це якраз переконання партнерів в тому, що дії Росії можуть призвести пізніше до негативних наслідків для самих держав Центральної Азії. І, в принципі, як мені здається, деякі країни це зрозуміли і перестали повністю довірятися російському наративу, і це видно при голосуваннях в міжнародних організаціях, насамперед в ООН.

Третя історія. Це пов'язано, звичайно, з економічними інтересами. Без транспорту говорити про ярозвиток серйозної торгівлі чи про реалізацію великих проектів, ну, мені здається, майже неможливо. Тобто, звичайно, якщо наші компанії зайдуть, чи вернуться в Туркменістан, чи відновлять ту свою активність, яка була раніше, в тому обсязі, є перспективи, але давайте врахуємо геополітичні реалії.

На сьогодні Центральна Азія – це поле битви, як мінімум, трьох ключових політичних сил – це Китай, який формує свою боргову дипломатію, і фактично більшість країн регіону перебувають під його впливом, або залежні від нього; це Росія з її імперськими впливами (ЄврАзЕС ОДКБ і іншими військово-політичними і економічними інтеграційними об'єднаннями); і це, звичайно ж, Туреччина, яка так само розвиває співпрацю з країнами регіону через Тюркську раду, тобто треба враховувати. Є, звичайно, інші граки – Сполучені Штати, які не хочуть допустити домінування Китаю, але, можливо, які повернуться до цього регіону; це і Іран, який так само хоче грати свою роль. Давайте дивитися реально, на двосторонньому рівні ми можемо вийти на реалізацію ..... проектів, маючи транспорт. Транспорт, незалежний від Росії, можемо забезпечити тільки через Грузію і Азербайджан, тобто через Каспій. Це, звичайно, один із таких ключових пріоритетів.

Що стосується важелів впливу. Звичайно, ми зараз вже почали, активізували, принаймні останні декілька місяців йде призначення нових послів, це і комунікація на рівні МЗС, це підготовка платформ для того, щоби економічні комісії, зрозуміли для цього регіону, почали працювати. І це, звичайно ж, наголос на парламентський діалог, через який ми можемо донести і наші сигнали, і нашу зацікавленість, і, можливо, відкрити певні нові двері у взаємодії на двосторонньому рівні

Треба врахувати так само, що в нас є українці, які проживають в цьому регіоні. Мова не йде про те, що ми маємо знаряддя впливу, але ми не повинні забувати про ці осередки громади, які, в принципі, в деяких країнах є достатньо вагомими. І, в принципі, зараз при опрацюванні нової державної програми взаємодії із закордонними українцями повинні врахувати це як один з пріоритетів і розвивати з ними комунікацію, підтримувати в рамках того, наскільки це можливо в тих країнах.

І, крім того, мені здається, що варто було б шукати союзників, з якими ми могли би співпрацювати або реалізовувати проекти в цьому регіоні, і протидіяти тим же негативним наративам, які застосовує Російська Федерація, домінуючи фактично в політичному плані, чим здійснюючи значний вплив на кожен з режимів у цих країнах.

І саме головне, що я хотів би сказати. Звичайно, дуже складно буде будувати політичний діалог, враховуючи те, що в нас пріоритетом є демократія і європейська інтеграція, а у цих держав є доволі як би консервативна система влади, і як, наприклад, у Киргизстані, зовсім інший підхід до, скажімо так, побудови демократії за їхніми зразками.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую.

А зараз, може, хтось з колег послів-хотів би щось додати? Немає бажаючих.

Тоді знову повертаємося до наших колег-депутатів. Можливо, хтось ще хотів би задати якесь запитання? Будь ласка.

Будь ласка. Марина Олегівна, так? Будь ласка.

 

БАРДІНА М.О. Насправді ......... вичерпну таку інформацію по регіону. Декілька послів, власне, згадали проблеми з авіасполученням. Можна, будь ласка, чи від МЗС, чи від когось із послів більше про природу, чи це пов'язано з бойовими діями на території України, чи є інші підстави, чи прорахована економічна доцільність відновлення і чи працює МЗС зараз у цьому напрямку?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Хто хотів би відповісти на це запитання?

 

ДОРОШЕНКО М.П. Якщо дозволите, ….. я можу коротенько про це доповісти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ДОРОШЕНКО М.П. Між Бішкеком і Києвом було авіасполучення в 14-му році - це були "Міжнародні авіалінії України". В 14-му році вони призупинені. Мотивація була, що це через зайве крило, яким треба було об'єднати території, де проводяться бойові дії у нас на сході, в Донецьку. Але водночас рейси здійснювались іншими компаніями. А зараз, наприклад, за останній час ми здійснили сім авіарейсів евакуаційних, де успішно провела ці роботи компанія "SkyUp". Є змога започаткувати пряме авіасполучення, і узбецька сторона готова надати дозволи про будь-які із десяти аеропортів, які відкриті  в…. Узбекистані. компанія "SkyUp" нібито проявляє великий інтерес.

 Є одна проблема - це угода, яка була підписана між "Міжнародними авіалініями України" і  узбецькою авіакомпанією, яка визначала, що є пріоритет для цих двох компаній по встановленню прямого авіасполучення.

 Водночас нещодавно, в вересні місяці, "Міжнародні авіалінії України" закрили свій офіс в Узбекистані і, здається, в Центральній Азії. Тому, чи мають вони намір здійснювати польоти в Центральну Азію, не знаю. Але запит є великий і величезне бажання узбецьких громадян відвідувати Україну з метою туризму, особливо …. із метою навчання.

Тому ми звернення надсилали, посольство надсилало листи і Державній авіаційній службі України з проханням, щоб надіслали пакет для проведення переговорів з узбецькою стороною щодо відкриття прямого авіасполучення. На жаль, до цього дня пакету ще не отримали.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Богдане Васильовичу, ви хотіли б задати запитання, так?

 

ЖОВТЕНКО В.Т.  Я хотів би підтримати посла нашого в Узбекистані і трошечки додати. Що, дійсно позиція Державіаслужби України така, що немає комерційної складової для польотів, і не тільки в Киргизстан, а от прозвучав і Ташкент. Це дивно, тому що ми надсилали також інформацію до Києва з приводу того, що зараз з Бішкеку є потужні потоки авіапасажирів чи до України, до Києва, через Туреччину і Стамбул, і через Москву. Тому що є велика зацікавленість і бізнесу, і суспільного середовища в Україні, а також в Європі, куди літають з Бішкеку якраз через Київ.

І тут є багато версій, і те, що казав наш шановний Микола Петрович з Ташкенту, що можна літати в Бішкек-Ташкент- Київ, можна літати в Бішкек-Ташкент, наприклад, Баку-Київ, тому що в Закавказзя теж великі пасажирські потоки. А з Баку до Киргизстану теж дуже багато літає. Тобто тут варіантів маса. А це, між іншим, і наші економічні інтереси, тому що багато речей якраз здійснюються через авіаперевезення. Зокрема, українська фармацевтика дуже популярна в Киргизстані, і зараз наші ліки в Киргизстан провозять якраз через авіатранспорт, але не український, на жаль. Тому що ліки, як ви знаєте, вони не забирають багато ваги.

Тому я думаю, що Комітету з міжнародних справ Верховної Ради України було б варто привернути увагу цьому питанню: щодо відновлення авіасполучення між Києвом і такими столицями, як хоча би як Бішкек і Ташкент. Тому що, наскільки я знаю, з столицею Казахстану, там авіасполучення працює.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Віктор Вікторович хотів би щось додати? Будь ласка. 

 

СЕМЕНОВ В.В. Я повністю погоджуюся з панами послами. Дійсно, тематика, вона є дуже актуальною. І в нас проблеми, вони доволі-таки схожі для всього регіону, і для Таджикистану, для Душанбе зокрема. Хотілося би ще раз повторити, що, дійсно, рейс існував між столицями України та Таджикистану, але він проіснував доволі-таки недовго – десь один рік. Він користувався доволі-таки великим попитом. Дуже багато таджиків літали до Києва, і це було обґрунтовано тим... і наразі така ж сама ситуація, що фактично в них немає інших прямих рейсів до Європи, тобто в них є тільки з Німеччиною один прямий рейс і все. І вони історично теж, таджики, дуже добре ставилися до України і ставляться.

Робота в цьому напрямку щодо відновлення авіасполучення, вона триває і проводиться нашим посольством доволі-таки активно і довго. Ми проводили декілька зустрічей на рівні керівництва авіаційної влади Таджикистану і знаходили підтримку.

Питання щодо обговорення цього питання, воно було зафіксовано і в протоколі п'ятого засідання нашої спільної торговельні комісії, що, як я сказав, відбулося навесні цього року. І завдяки нашій роботі ми домовилися, що у листопаді планується проведення переговорів з цього питання між авіаційними владами наших двох країн, щоб ми знайшли порозуміння з цього питання.

Зацікавленість з боку таджицької сторони існує, да, в них компанія ."Таджик Ейр" основна. Вона доволі-така невелика в неї не дуже багато бортів, але вони зацікавлені для того, щоб відновити це авіасполучення. Будемо працювати і сподіваємося теж на…

Дякую дуже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Богдане Васильовичу, я бачу, що ви б хотіли задати запитання, так?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Так, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Дякую.

Вітаю всіх послів. І хочу подякувати перш за все Василю Мироновичу за його участь у нашій дискусії, тому що з його включенням дискусія стала набувати осмислення регіону, а не кожної окремої країни. Кожна окремо з цих країн, очевидно, заслуговує на увагу, але неможливо обговорити двосторонні відносини в такому форматі, перш за все через брак часу, звичайно. А тенденції цікаві, і, очевидно, варто про це говорити: і про вплив Китаю, і про вплив інших важливих гравців, про інші процеси, демографію, про безпеку, ісламізацію і так далі - про все, що ми говорили і про що ми не говорили сьогодні. То готуватися - в принципі, це зауваження нам, очевидно, - треба краще, з тим щоб це не виглядало так зовсім вже поверхово.

Я би у зв’язку з цим хотів би… Усі посли - зрозуміло, що кожний з надзвичайних поважних послів не мав перед собою завдання показати регіон, у цілому він відповідає лише за свою країну, - але всі вони говорили про Росію. Тобто у виступах у  кожного було зазначено: Росія як впливовий гравець, як гравець, який впливає на сприйняття України. Тобто, очевидно, російський фактор - важливий елемент у роботі кожного з послів. І здебільшого тут говорилося, що проблема - це вплив Росії на сприйняття України в країнах, де шановні колеги представляють нашу державу.

У зв’язку з цим у мене питання до всіх колег. Це, перш за все, як визначені ваші завдання протидії російському впливу? Який у вас є інструмент для досягнення цих завдань? І який успіх в цьому процесі?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Хто бажає відповісти на це запитання?

Ми знаходимось у відкритому режимі. Так, я хотів би теж нагадати колегам, що неможливо в режимі онлайн проводити в закритому режимі. Тому прошу зважати на те, що ми, дійсно, знаходимось у відкритому режимі, і я розумію, що не все доцільно, може, можна казати. З урахуванням цього обмеження прошу висловлюватися.

Будь ласка, хто бажає виступити і відповіти на це запитання? Валерію Тимофійовичу, може, знову з вас почнемо?

 

ЖОВТЕНКО В.Т. Я хочу сказати, що взагалі це питання має бути стратегічним питанням, яке стосується не окремої кожної взятої країни, є відмінності між ситуацією, скажімо, в Киргизстані і Казахстані або Киргизстані і Таджикистані. Але це має бути… Шановний Богдан Васильович казав, які інструменти, які підходи, які завдання, які цілі. Ми маємо мати свою стратегію щодо протидії російському впливу, причому російському впливу в усіх сферах, не тільки в політичному, не тільки економічному, а, наприклад, інформаційному, а, наприклад, соціально-культурному, який є домінантом, я так думаю, не тільки в Киргизстані, і всю стратегію. Тобто маємо гарно продумати, в тому числі… (Не чути)

 …і ми будемо діяти, знаєте, як ансамбль хороших музикантів, маємо діяти в одній тональності, маємо діяти в одній гармонії, я маю на увазі, посли, які прийдуть, у всіх 5 країнах. І, безумовно,  під керівництвом центру. Під словом "центр" я розумію все: і Міністерство закордонних справ, і уряд, і нашу Верховну Раду. Тоді це буде результат, який ми відчуємо. Так, не відразу, звичайно, не через півроку, але відчуємо, тому що ми маємо працювати системно, а не так, що кожен посол буде в своїй країні визначати пріоритети і способи їх реалізації щодо, ну, такого потужного міжнародного гравця, яким поки що залишається Російська Федерація.

І я був би дуже вдячний керівництву і членам Комітету з міжнародних справ, якби ви ……. цей процес розробки такого загального стратегічного підходу щодо регіону Центральної Азії, української стратегії співробітництва України з цим регіоном. Це було б дуже ефективно.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Хтось, може, з послів теж хотів би щось додати? Будь ласка.

 

ЖОВТЕНКО В.Т. Пане голово, ви дозволите?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

ДОРОШЕНКО М.П. (Не чути)

 …. на 100 відсотків підтримую їх. Чим більше присутність України буде в регіоні, в першу чергу в економічному плані, в культурному, гуманітарному, тим більший вплив і інтерес до України буде представників цього регіону.

Це доволі складна, кропітка робота. Заступник міністра закордонних справ пан Боднар говорив про те, що за останній час регіон втрачений. Це спостерігається, і відчуття, воно присутнє.  А водночас є великий інтерес до України, і, наприклад, за останній час те, що з Узбекистану не поїхали на конференцію до Криму представники урядових структур чи парламентських структур, це вважаю великим плюсом. Те, що Узбекистан, на відміну від того, що раніше голосував проти тих ініціатив, які виносила Україна на розгляд …………. цього разу утримався і не голосував, це теж плюс.

Це про правову системну роботу, яку необхідно робити дипломатам, але не публічно. Тому такі речі в публічно-відкритому режимі я не вбачаю за можливість обговорювати.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Може, хтось ще хотів би щось додати або прокоментувати? Ні.

Віктор Вікторович, будь ласка.

 

СЕМЕНОВ В.В. Дякую.

Дійсно, неможна не погодитися з панами послами стосовно того, що було сказано. Напевно, серед усіх країн регіону Російська Федерація має, напевно, один з найбільших впливів саме на Республіку Таджикистан. Окрім тих факторів, що я сказав, у нас є ще афганський фактор, який Російська Федерація дуже активно намагається використовувати те, що вона захисник і те, що, не дай Боже, якщо підуть таліби чи іділовці, то російська армія, російська база фактично єдина, хто може стати на захист. Дійсно, вплив Російської Федерації тут дуже потужний, він і економічний і в першу чергу за рахунок того, що дуже багато таджицьких мігрантів працює в Російській Федерації, він і інформаційний, і багато іншого. Але Російська Федерація тут дуже потужно представлена.

Але нам вдалося багато чого зробити, на мою думку, незважаючи на наші доволі таки, відверто кажучи, обмежені потужності. Ми і змінили точку зору Таджикистану (Україна, я маю на увазі), на майданчику ООН, дещо змінилося голосування. Нам вдається проводити іноді інформаційну політику, тобто ми публікуємо статті. Нам вдається, незважаючи на протидію Російської Федерації.

І взагалі нещодавно, спробую коротко розповісти, був зафіксований доволі таки цікавий факт. На вулицях у магазинах в Таджикистані з'явилася горілка, вибачте, з такою назвою "План Путіна", де був намальований тимчасово окупований Крим у кольорах російського прапору. І завдяки нашим в тому числі зверненням нам вдалося доволі таки швидко зняти цю продукцію агітаційну з полиці дуже швидко. Винуваті були покарані.

Тому нам, дійсно, є де працювати, напевно, економічний напрямок, він дуже важливий, він дуже сприймається добре з боку наших таджицьких друзів, а вони зацікавлені саме в цьому напрямку розвитку.

Дякую. Про решту можна було би багато сказати, але, дійсно, враховуючи відкритий режим… Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую.

Колеги, якщо хтось ще бажає виступити або з колег-депутатів задати запитання, будь ласка. Зіновій Йосипович?

 

ГОШОВСЬКИЙ З.Й. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ГОШОВСЬКИЙ З.Й. Хотів би про вплив Росії. Тільки такі факти, що за 6 місяців цього року 1,7 мільярда кубометрів природного газу поставлено в Росію за "живі" гроші. Це єдиний в продажі природний газ за кошти, тому що в Китай поставляється порядка 10 мільярдів метрів кубічних природного газу з Туркменістану, але це йде за кредити раніше надані і за побудовані підприємства, які тут були зроблені.

В Туркменістані - єдина з країн колишнього Радянського Союзу, - 9 травня було проведено парад, в якому брав участь заступник міністра оборони Російської Федерації.

Хотів би зазначити, який вплив має російське телебачення і зовсім не має впливу, на жаль, українське телебачення. Тому що навіть невелика кількість цих українських каналів, які тут працювали з певного часу, з весни були відключені і стали платними і ніхто тут нічого не зробив для того, щоб могли користуватись місцеві жителі. Крім того, немає офіційно українського російськомовного каналу, а українську мову, на жаль, туркмени не розуміють. 

Відповіддю на, що зроблено, які завдання ставляться, тільки те, що можна сказати, скажу так. Відповіддю буде це, що за 6 місяців відбулось цього року: дві тривалі телефонні розмови між міністром закордонних справ України і Туркменістану, відбулись політичні консультації на рівні заступників міністрів закордонних справ України і Туркменістану і 18 вересня, буквально місяць тому, відбулась велика відео-конференція між міністрами закордонних справ України і Туркменістану, підписана програма співпраці. Що, ми бачимо, можна зробити в першу чергу? Я пробував теж сказати, ту ж проблему... Вирішити питання з погашенням заборгованості, відновити авіасполучення, вирішити питання поступово з мовленням, українським мовленням, російською мовою на країни, мені здається, Центральної Азії всієї і це було б доцільно.

І крім того ще я хотів сказати, що посольство активно реагує і находить розуміння з Міністерством закордонних справ щодо недопущення товарів, які вироблені в Криму, різними шляхами на ринок туркменський. Щодо неучасті туркменських науковців і митців в різних конференціях, різних заходах, які проводяться в Криму. А також щодо того, щоб студенти, туркменські студенти не виїжджали на навчання в Крим.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Колеги, якщо не буде… Соломія Анатоліївна, так, якщо я не помиляюсь, ви хотіли сказати?

 

БОБРОВСЬКА С.А. (Не чути)

 … звучала згадка про телеканали, бажано, які мовлять принаймні про ситуацію в Україні, або меседжі доносять наші. Це питання йде про російськомовний канал, про англомовний? Який це формат міг би бути? Що було б цікаво, якщо би покривати, наприклад, всі країни Центральної Азії? Які б ви рішення….. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До кого це запитання?

 

БОБРОВСЬКА С.А. Це до всіх запитання. (Не чути)

…Питання, на які точки тоді тиснути і що нам потрібно для України в першу чергу, що ми хочемо отримати від них? Чи це має бути економічне збільшення оборотів, чи це політично ми вже поставили паузу і в політику ми не йдемо, лише дивимося на одну з таких сфер співпраці? Чи ми підемо в м'яку культурну окупацію, тобто що Україна хоче отримати від цього і де нам включатися і працювати, на що звернути увагу?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оскільки питання таке загальне, може, має сенс, щоб Василь Миронович відповів на це запитання?

 

БОДНАР В.М. (Не чути)

…звичайно праві в тому, що елементи впливу на суспільну думку не формуються в залежності від об'єму російськомовного продукту на території цієї країни. Оскільки російський інформаційний простір домінує, то першим і ключовим завданням є донесення інформації. Звичайно, телеканал може грати свою роль як додатковий важіль впливу, але на еліти можна впливати тільки шляхом діалогу.

 Тому ідея про формування груп дружби і внесення позиції України, поділ досвідом, використання можливостей м'якої дипломатії через неурядові структури, це так само ті важелі впливу на місцеві еліти, які можуть протидіяти максимально російському наративу. Бо інакше доступ, наприклад, до цього ж ресурсу інформаційного на території любої з країн Центральної Азії неможливий без згоди політичних….

Так само комунікація на рівні міністрів, на рівні, можливо, і вищому – уряді, так само передбачає можливість врахування позиції України, як з міжнародного порядку денного, так і двостороннього.

Звичайно, у нас будуть завжди обмеження, і партнери скажуть просто: "Ми не хочемо сваритися з Росією", - про що зараз вже сказав наш посол в Казахстані. Але, наприклад, Петро прекрасно знає досвід по Білорусії, як вдалося завести в мережі український канал. Тобто це так само є методи, які вже використовувалися і з якими можна працювати, просто треба досить плідно вести діалог на урядовому і політичному рівні для того, щоб досягти тих чи інших результатів.

Тому тут роль парламенту... грає якраз свою практичну роль в плані донесення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Зиновій Йосипович, а потім – Богдан Васильович. Зиновій Йосипович, будь ласка.

 

ГОШОВСЬКИЙ З.Й. Я мав на увазі інформаційно-розважальні канали, які би могли доносити до широкого споживача, туркменського громадянина це, що робиться насправді в Україні, щоб вони не боялися їхати, направляти своїх дітей на навчання до Харкова, бо там іде війна близько біля Харкова, вони вважають, тобто інші такі нюанси, які посольство доводить до відома керівництва МЗС, до рівня середньої ланки Міністерства закордонних справ, але не може всім доводити на такому публічному рівні, тим більше, враховуючи специфіку країни акредитації, відсутність, нема дозволу на створення громадських організацій за національними ознаками, відсутній Фейсбук, інші мережі перекриті, тобто є така специфіка і, на мій погляд, це треба враховувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Богдан Васильович, будь ласка.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Я так, уже підсумовуючи, щоб не забути, у мене пропозиція: за результатами обговорення цього питання або на засіданні, одне з наступних засідань комітету, або, можливо, у вигляді комітетських слухань провести обговорення питання про міжнародну авіаційну політику України. Нам би треба було б, мені здається, запросити представника МЗС, з тим щоб почути думку і про, скажімо так, найбільш важливі політичні напрямки авіаційного сполучення, і найбільш важливі напрямки сполучення з точки зору того, що світ вступив у такий хаотичний світ і нам треба все частіше забезпечувати евакуацію наших громадян, тобто де ці можливості. І з комерційної точки зору, з тим щоб це було МЗС, Мінінфраструктури, Державіаслужба, можливо, наші колеги з інших комітетів, з тим щоб ми могли послухати, скажімо, і представників найбільших українських комерційних авіакомпаній, і запросити їх, очевидно, їм потрібна якась допомога. Тут питань і сумнівів нема ніяких для того, щоб літати туди, куди хоче, або вважає за потрібне держава, вони щось від держави попросять.

І мені здається, що ми могли б спробувати вийти на якесь загальне в парламенті розуміння про те, що є важливо з точки зору розвитку авіасполучень, і що б парламент, як парламент міг би мотивувати уряд і комерційні авіакомпанії (у нас нема державної, тому тут зрозуміло, що нам тільки працювати з приватними комерційним авіапідприємствами) літати туди, куди вважає правильним, перспективним, важливим українська держава.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Григорій Михайлович, ви хотіли б щось додати чи задати запитання? Нечутно, на жаль, не чутно. Включіть, будь ласка, мікрофон.

 

НЕМИРЯ Г.М. Шановні колеги, я хочу подякувати всім послам шановним і колегам за сьогоднішнє обговорення. Я думаю, що це лише початок з точки зору розуміння комітетом Верховної Ради взагалі специфіки не лише окремих макрорегіонів, але і нюансів всередині регіонів.

Наприклад, мені багато не вистачало з точки зору китайського впливу і потенційного, те, що відбувається або не відбувається. Але, очевидно, що є обмеження, на які колеги звернули, що це є комунікація, яка не є захищеною. І, безумовно, це укладає такі внутрішні обмеження з точки зору ґрунтовності і розуміння нюансів. Можливо, ми могли б використати тоді можливість, коли будуть збиратися посли в Києві для того, щоб, можливо, під цей час запланувати більш інтенсивну роботу і комітету для того, щоб фізично можна було в ситуації, яка цього дозволяє, зрозуміти такі нюанси.

Але принаймні мене тішить те, що члени комітету більше вже в обличчя будуть знати нашу дипломатію, яка представляє Україну в таких регіонах. Я погоджуюсь з колегами, що на сьогодні, можливо, цього достатньо. Говорилось про окремі речі, і є рекомендація така: на наступні такі питання, щоб їм у матеріалах, які роздаються членам комітету, роздавалися ті аналітичні довідки, які готують як урядові, так і неурядові організації аналітичні, щодо тенденцій ситуації в окремих регіонах. Я думаю, це би допомогло більш чітко структурувати дискусію і вийти на якісь речі, де те, що міг і мав би зробити парламент, можна було б зробити.

Сухий залишок з сьогоднішнього формату обговорення. Я думаю, варто інтенсифікувати створення там, де вони не створені, парламентських груп дружби, для того щоб принаймні на цьому те, що може зробити, власне, Верховна Рада, були якісь сигнали, були якісь стимули, і заповнити ті пробіли, які ще існують.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дуже дякую.

Колеги, я бачу на екрані, що Зиновій Йосипович хотів би щось сказати і Богдан Васильович. Так? Я правильно розумію?

Тоді Зиновій Йосипович, будь ласка.

 

ГОШОВСЬКИЙ З.Й. Дякую.

Але це було раніше, і я вже сказав. Тим не менше, я десь погоджуюсь із думкою пана Немирі, і думаємо, що у майбутньому така співпраця буде, зокрема щодо створення оцих груп із парламентських зв’язків щодо візитів керівництва Верховної Ради. І це буде теж активізувати і політичні, і економічні відносини між нашими країнами.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дуже дякую, колеги.

Тоді, з вашого дозволу, ми можемо завершити обговорення цього важливого питання. Я розумію, що ми не змогли охопити всі важливі питання, але я вважаю, що це, можливо, навіть перший такий крок, і, можливо, за якийсь час треба буде повернутися до обговорення. І коли хтось із послів буде у Києві, можливо, варто було б запросити до комітету для того, щоб вже в закритому режимі обговорити якісь конкретні питання, пов'язані із регіоном і конкретною країною. Може, в такий спосіб.

Тоді я хотів би подякувати усім послам, що завдяки вам ми зараз маємо більш чітку картину і того, що відбувається у конкретній державі, в якій ви представляєте Україну, і в регіоні взагалі в цілому. І дуже вам дякую за таку змістовну, вичерпну інформацію. І сподіваюсь на те, що ми незабаром теж зможемо зустрітися вже вживу в комітеті і обговорити більш конкретні питання. Дуже вам дякую. Дуже дякую. До побачення.

Колеги, зараз ми переходимо до другого питання нашого порядку денного: про проведення комітетських слухань на тему: "Застосування, реалізація і моніторинг спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)". Звернення народних депутатів України – членів комітету Богдана Васильовича Яременка та Єлизавети Олексіївни Ясько.

Я тоді слово надаю Богдану Васильовичу і Єлизаветі Олексіївні. Будь ласка. Богдане Васильовичу, будь ласка.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Там, мені здається, Марина Бардіна вимагає слово постійно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, вибачте. Так, будь ласка. Марина Олегівна, будь ласка.

 

БАРДІНА М.О. Хочу уточнити, чи ми не голосуємо з вами по першому питання пропозицію Яременка, яка була дуже така доцільна, як на мене, по авіапростору, щоб провести комітет?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ми можемо проголосувати. Я можу це поставити на голосування. Єдине питання – тут треба теж з'ясувати, наскільки воно відповідає нашій компетенції, тобто предмету відання, і як сформулювати так, щоб не зачепити предмет відання інших комітетів. Якщо будуть пропозиції, то я можу поставити це на голосування.

Будь ласка. Богдане Васильовичу, що ви пропонуєте?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Так і запропонувати. Нас не турбує, що космос не входить в сферу компетенції нашого комітету. Всі посли називали питання авіасполучення. Міжнародне авіасполучення України: проблеми, перспективи співробітництва держави та приватного сектору. Очевидно, десь на цю тему треба говорити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте. Тоді, будь ласка, сформулюйте, і ми зараз проголосуємо за це. Тобто провести комітетські слухання на тему… не знаю, зовнішньополітичних аспектів… Заслухати інформацію, можливо.

Є пропозиція тоді заслухати інформацію з цього питання, про яке говорив Богдан Васильович. Можливо, в такому формулюванні, як ви вважаєте?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Будь ласка, ……. на засідання комітету одним з питань…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. …ми можемо запросити представників трьох державних органів: Державіаслужби, Мінінфраструктури і МВС. Почати з цього, і запросити представників профільних комітетів. Можемо інакше, ширше брати, все ж залежить від волі членів комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Михайлович, будь ласка.

 

НЕМИРЯ Г.М. Колеги, я пропонував би ,якщо за цей аспект братися, то не втрачати і інші можливості з точки зору отримання інформації і розуміння чи є політика, чи немає, якщо є, то яка. Більше взяти, транспортний аспект. Тобто є судноплавство і є речі, які долучені до Чорноморського регіону, є питання сухопутних шляхів і транспортні речі, які пов'язані з інтеграцією до Європейського Союзу, є речі, які… Власне, чому авіація? Авіація – зрозуміло, що є авіація, але я більш комплексно пропонував би це оцінити, з точки зору таких транспортних комунікацій, транспортних шляхів у всіх існуючих вимірах.

Коли я задавав питання про роль Китаю, всі знають, наскільки Китай побудував свою стратегію "один пояс, один шлях"  навколо цих транспортних інфраструктурних комунікацій. Бажано подивитися, чи є, існує в Україні на державному рівні такі підходи, де є можливості, де є те, що треба робити. І в цілому, можливо, ми б почали із заслуховування інформації, отримання інформації, для того щоб її узагальнити, і вже на підставі цієї інформації сформувати наш порядок денний таких комітетських слухань, які, безумовно, важливі та актуальні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зрозуміло.

Тобто йдеться про те, щоб почати заслуховування інформації про зовнішньополітичні аспекти транспортної комунікації, скажімо так. Можна так сформулювати чи ні? Нечутно.

 

НЕМИРЯ Г.М. (Не чути)

 

_______________. Григорію Михайловичу, вас не чути.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, Григорію Михайловичу, не було чутно, на жаль.

 

НЕМИРЯ Г.М. Я вам говорю про те, що з точки зору ефективності роботи комітету на цьому етапі, оскільки кілька колег висловилися з цього приводу, варто сформувати запит від комітету до профільного міністерства або профільних відомств з точки зору надання інформації щодо комунікативних транспортних аспектів, про які йшла річ. Потім для того, щоб ця інформація не була в такому вигляді, яку неможна спожити, можливо, в рамках самого комітету знайти можливість. Якщо ні, звернутися до неурядових центрів, які є, з проханням долучитися до підготовки комітетських слухань з цього питання або обговорення на комітеті для того, щоб не просто заслухати і отримати інформацію заради інформації, а для того, щоб самі члени комітету краще з'ясували для себе і відповідно вже як комітет, як парламентська одиниця, які можуть бути тут кроки щодо підвищення ефективності зовнішньої політичної діяльності України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Єлизавета Олексіївна, так? Ні?

 

БАРДІНА М.О. Бардіна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Марина Олегівна, будь ласка.

 

БАРДІНА М.О. Дивіться, колеги, нам декілька послів сказали конкретно про авіасполучення. Я підтримую пропозицію пана Григорія, щоб взяти ширше - транспорт, але, зокрема авіа- теж прописати. Покликати на наступний, чи через один комітет, залежно, як ми це сплануємо, представників Державіа, представників МЗС і проговорити конкретно, з чим пов’язані проблеми, чи прорахована економічна доцільність повернення, які є можливості. Щоб просто для себе як комітету з’ясувати, чи ми недопрацьовуємо, чи у нас є якісь підстави по тому, щоб на даний момент не було…. авіасполучення. Пропрацювати конкретно це питання і вийти з якоюсь позицією відповідно до послів, які сьогодні були заслухані.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Наскільки я зрозумів, все-таки йдеться про те, щоб заслухати інформацію, з цього принаймні почати? Так, Марина Олегівна?

 

БАРДІНА М.О. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

 

БАРДІНА М.О. Зокрема, я хочу зауважити, що дехто з послів згадували про те, що навесні 19-го року були переговорні….(Не чути) нам теж добре було б знати, які результати на якому етапі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді так і зробимо: заслухаємо інформацію, може, навіть на наступному або через засідання. Дякую.

Колеги, ще будуть якісь пропозиції? Якщо ні, тоді давайте перейдемо до розгляду другого питання нашого порядку денного: про проведення комітетських слухань на тему: "Застосування, реалізація, моніторинг спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".

Богдане Васильовичу, будь ласка.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Дякую.

Я, правда, так і не зрозумів, чим закінчилось обговорення першого питання. Але готовий…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми вирішили консенсусом, що ми проведемо, тобто заслухаємо інформацію щодо цього питання у такому, більш широкому аспекті, пов’язаному з транспортом взагалі.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Добре.

Колеги, дякую за запрошення до слова. Проведення комітетських слухань з питань санкцій є плановою роботу комітету на цей рік. Відповідно у березні цього року розпочалась робота, яка затримана значно через коронавірус, оскільки представники робочої групи дали згоду увійти до робочої групи з підготовки цих слухань, окрім мене, висловила також колега Єлизавета Ясько. Наші дії були серйозно обмежені можливістю проводити зустрічі з посадовими особами, зокрема під час такого найважчого періоду обмежень, до червня цього року. Тому, власне кажучи, робота розпочалася лише в червні і то з певними проблемами, з неможливістю потрапити до приміщення і так далі, і так далі. Тому ось лише зараз ми підійшли до того, що можемо прозвітувати.

Зрештою, нами було встановлено зв'язок з усіма центральними органами виконавчої влади, причетними до політики санкцій. Була проведена низка двосторонніх експертних зустрічей та багатосторонніх, або зустрічей з багатьма учасниками, протягом яких ми як члени робочої групи ставили перед собою кілька завдань: перш за все зрозуміти, в чому полягає політика санкцій України, хто відповідає, як здійснюється координація і які є проблеми. І, звичайно, зрозумівши відповіді на ці питання, отримати відповідь на питання: що Верховна Рада як вищий законодавчий орган може зробити для покращення ситуації у сфері, або покращення, або виправлення, тобто що робити далі. В результаті нашої роботи ми зрозуміли, що, власне кажучи, формування політики санкцій в Україні...

Звіт про нашу роботу є у всіх у вас, у вашому розпорядженні, в тому числі детальна інформація, з ким, коли ми зустрічались, які висновки. І в тому числі я зараз роблю просто загальне summary того, що ви можете прочитати, що є вже роздруковане.

Мені здається, моя позиція: основна проблема полягає в тому, що Україна застосовує політику санкцій і інструмент санкцій часто по аналогії з іншими державами, і серйозного осмислення цього питання в Україні не відбулося. Це фактично визнають представники всіх органів  центральної виконавчої влади, коли починають відповідати на питання, наприклад, чи повинні застосовувати санкції проти українських фізичних та юридичних осіб чи ні? Чи санкції повинні застосовуватися тільки проти іноземних фізичних та юридичних осіб? Що робити з відповідальністю за порушення санкцій, які вже прийняті? Її фактично немає. І так далі.

Крім того, що, звичайно, це такі загальнофілософські питання: яка мета санкцій, яка мета дій у країні, коли вона запроваджує санкції? Ну, фактично відповідей на ці  питання немає. Органи центральної виконавчої влади діють часто механічно на підставі закону, який був розроблений в парламенті, але який має, звичайно, рамковий характер, не дає відповіді на всі запитання, зокрема, на рівні органів виконавчої влади немає відповіді на питання, а який же орган центральної виконавчої влади є основним, координуючим – підберіть будь-який інший епітет – з точки зору нашої політики санкцій?

І, звичайно, є маса практичних видань, дрібніших, але важливих, тобто систематизація санкцій, дій України, механізми запровадження міжнародних санкцій, механізми запровадження санкцій іноземних держав, з тим, щоб вони виконувалися Україною, якщо Україна хоче, повинна приєднатися або в якийсь інший спосіб реалізує свій намір запровадити ті санкції, які вже запроваджені іноземними партнерами. Фактично відповідей на всі ці питання на сьогодні нема.

Тобто простір для роботи і парламенту, але зараз… не перш за все, а по-друге, а перш за все органів центральної виконавчої влади, надзвичайно широкий.

Ми спробували в документах, які роздані вам, систематизувати ці питання. Вони окреслені, з певними пропозиціями, що би можна було зробити. До парламенту, звичайно, питання є, але питання прийняття закону, скажімо, нової редакції, покращеної, розширеної, закону про санкції – це питання, очевидно, підготовки цього закону.

Я знаю, що колега Єлизавета Ясько, не очікуючи, скажімо, поки це буде зроблено органами центральної виконавчої влади, Кабінетом Міністрів, самостійно намагається розробити чи розробляє такий законопроект. З моєї точки зору, все ж таки доцільно дану роботу зробити Кабінету Міністрів, оскільки там є дуже специфічні, прагматичні, конкретні питання повноважень, конкретні питання фінансування і так далі, і так далі. Тобто тут нам варто прислухатися як ті, хто запроваджують санкції, працюють з цим, бачать питання, а не нав'язувати якесь своє бачення.

Але, знову ж таки, кажу, що приступити до реалізації цього завдання, прийняття нової редакції закону парламенту варто після дуже серйозної роботи, дискусії в уряді і з урядом, між парламентом і урядом про те, що таке політика санкцій, яка її ціль, мета, хто є суб'єктами, об'єктами, національні координаційні механізми, фінансування цієї роботи і так далі, і так далі, і так далі. І мені здається, що, ну, принаймні нам вдалося сформулювати більшість із цих питань або проблем, скажімо так, напрямків, над якими треба думати.

Дуже часто вони не є предметом відання нашого комітету. Це, очевидно, передбачатиме необхідність запрошення дуже широкого кола осіб на парламентські слухання, вибачте, на комітетські слухання з цього питання. Нам треба запросити колег з інших комітетів, оскільки деякі з них розуміють частину проблем із запровадженням санкцій. І на сьогодні вже зареєстрованими є законопроекти, скажімо, про запровадження відповідальності за порушення санкцій. Але, мені здається, що ця робота, ну, якщо розглядати сегменти проблеми санкцій, окремо намагатися їх вирішувати, результат все ж таки буде не такий хороший, ніж якщо спершу провести ґрунтовну дискусію і спробувати систематизувати думку всіх, почути її, систематизувати, і далі на основі от такої інформації аналітичної розробити підходи до її вирішення.

Тому наші комітетські слухання я, ну, бачу значно ширше, принаймні щодо участі запрошених, кількості їх. І їхню функцію я бачу в тому, щоб, ну, перш за все, той документ, який створений Єлизаветою Ясько і мною за участі, я хочу подякувати групі помічників Єлизавети і своїм, які дуже активно брали в цьому участь. Ми повинні запропонувати всім потенційним учасникам ознайомитися з цими документами і в ході слухань не стільки звітувати про те, які санкції запроваджені і проти кого, і як багато грошей отримано в український бюджет, тому що є така схильність у представників органів центральної виконавчої влади, а говорити про системні проблеми і способи їх вирішення.

Власне кажучи,  оцьому питанню, я думаю, повинні бути присвячені наші слухання, а тому там повинні бути і представники дуже широкого числа органів центральної виконавчої влади, і достатньо велика кількість наших колег з інших комітетів. Власне кажучи, на сьогодні я готовий буду відповісти, я впевнений, як і Єлизавета, на будь-які питання, які виникли з приводу документа представленого на розгляд членів комітету. Закінченням нашої дискусії я бачу – це просто визначення дати проведення цих слухань, місце їх проведення і початок роботи, розсилання запрошень, з тим щоб запрошені мали можливість тиждень-два, мабуть, краще ознайомитись з тим, що ми пропонуємо до їхньої уваги, і підготувати якусь свою позицію.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Єлизавета Олексіївна, будь ласка.

 

ЯСЬКО Є.О. Дякую.

Декілька слів, колеги, від себе хочу сказати, що, дійсно, ми провели досить ґрунтовну таку підготовчу роботу по аналізу, проблематики взагалі питання санкцій, санкційної політики, термінів, які існують проблеми. І, дійсно, там настільки велике поле неоране, що дуже багато роботи. І я дуже вдячна, що, дійсно, мої помічники і експерти, з якими ми зустрічалися, допомогли нам зрозуміти проблематику. Звичайно, це лише початок роботи.

Для наших колег, щоб всі розуміли, які, в принципі, у нас головні проблеми, які стосуються санкційної політики. Це те, що, дійсно, на рівні держави ми не розуміємо філософію цього питання, тобто санкції проти кого, за що, далі хто координує цей процес, які органи влади за що відповідають. Тобто в нас є дуже багато таких gaps наразі: хтось дублює якісь функції, десь якийсь лист, коли там один орган повинен надсилати іншому щодо якихось порушень, воно неефективно працює, бо займає дуже багато часу.

Питання реєстру взагалі, баз даних. У різних органах різні бази. Тобто питання моніторингу, координації – це дуже важливі такі питання санкцій, які дійсно треба переглянути. І, на жаль, той закон, який зараз існує, який був прийнятий у 14-му році, він був прийнятий  впопихах, і там дійсно є багато проблем. Але, я вірю, що та робота, яку ми зараз розпочали з Богданом Васильовичем, може принести хороші результати.

Єдине, у чому я не погоджуюся з Богданом Васильовичем, це в тому що, хто повинен розробити цей законопроект. Я вважаю, що це повинна бути спільна робота. Але ми повинні як депутати запропонувати вже свій варіант, хто як не ми, бо інакше це затягнеться на роки.

На жаль, ми знаємо, якщо говорити про санкційну політику, то існує міжвідомча група по цьому питанню. Але вона майже ….(Не чути)

Тому нам зробити так, щоб цей механізм був дієздатним. Є конкретне там міністерство, там різні органи, які знають свої повноваження і систему, як вони працюють. Я не буду казати, входити зараз в деталі, бо, наприклад, у мене є вже драфт законопроекту, який пропонує зміни, а ми ще допрацюємо з експертами і на слухання це представимо, допрацюємо ще всі разом, разом з усіма, хто захоче долучитися. І, звичайно, цей продукт у фіналі повинен бути продуктом нашої спільної роботи.

Колеги, вважаю, що такі слухання будуть дуже цікавими і прогресивними. Я також спілкуюсь і є на зв’язку з рядом країн, людьми, які розробляли свою санкційну політику у Сполучених Штатах, у Великій Британії. На цьому тижні я ще маю зв’язок з  естонцями, будемо говорити про їх юридичні механізми, які вони використовують, це дуже цікаво. І якраз всю цю інформацію я готова представити на наших слуханнях разом з проектом. Вважаю, що такі слухання повинні відбутись до кінця цього року. Давайте думати про хорошу дату, яка нам всім підійде.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я бачу, що Григорій Михайлович хотів би виступити або задати запитання. Принаймні у мене на екрані висвітлюється.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, хто бажає задати запитання до наших колег або виступити з цього питання? Будь ласка.

 

БОБРОВСЬКА С.А. Ну то ж мова йде про підтримку, щоб були проведені комітетські слухання. В чому проблема? Я, наприклад, не бачу…… обов'язково пропрацьовувати, і давно на часі і прекрасно, що Богдан з Єлизаветою взялися за цей напрямок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання, якщо не помиляюсь, теж в тому, як зробити так, щоб запросити представників інших комітетів, які… Ну питання санкцій, вони входять, наприклад, в компетенцію Комітету оборони. Тобто яким чином ви пропонуєте це зробити за участю інших комітетів? І плюс ще Комітет правоохоронних органів. Як це краще зробити з точки зору організаційної?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Якщо дозволите. Зробити легко: просто запросити їх… Справа в тому, що питання санкцій – питання на стику відповідальності. Тут дуже важко визначити, бо, з одного боку, є міжнародні санкції, які запроваджуються або міжнародними організаціями, об'єднаннями, або іноземними державами, і з приводу яких Україна може висловити свою думку або долучитися, або якимось чином реагувати, запроваджуючи контрсанкції. Тобто мовби міжнародне питання, але, звичайно, запроваджувати його будуть органи центральної виконавчої влади на підставі аналізу національних інтересів у сферах, які заторкуються відповідними рішеннями. Тобто так чи інакше заторкає питання внутрішньої політики, правової політики, не тільки нацбезпеки, але й економічної і так далі, і так далі.

Якщо ми приймаємо рішення в силу нашого розуміння як санкції інструменту впливу на небажане, скажімо так, втручання в нашу дію іноземних держав, то з одного боку нібито зовнішньополітичне питання. Є іноземна держава, яка…. Але ми реагуємо, звичайно, знову ж таки з точки зору іноді своїх національних внутрішніх проблем.

Тому знову-таки питання, про яке я говорив, кримінальна відповідальність або відповідальність за недотримання національних санкцій чи режиму санкцій. Уже є законопроект, який вже внесла група колег на чолі з головою Комітету правової політики. Тому просто треба запросити. Це, крім нашого комітету, я ще запросив би Комітет євроінтеграції. Тому що так чи інакше, в силу Угоди про асоціацію ми зобов'язані проводити когерентну політику з Європейським Союзом зовнішню. Європейський Союз активно опрацьовує, розробляє (ну, теж у них є свої проблеми) політику санкцій. Але, так чи інакше, ми іноді змушені йти у фарватері, в силу своїх міжнародних зобов'язань. І тому варто зрозуміти це.

Також, звичайно, представники Комітету з питань нацбезпеки і правового комітету. Ось ці комітети, представники цих комітетів повинні отримати матеріали, які нами напрацьовані, подивитися, що з наших напрацювань стосується їх роботи, ну, і відповідним чином висловитись.

Ми готові передати, звичайно, опрацювати список органів центральної виконавчої влади з представниками яких ми вже зустрічались, це понад 20, мені здається, які, до речі, з величезним інтересом поставилися до того, коли ми запропонували не звітувати про те, що робиться, а поговорити, осмислити це питання. Тобто є великий інтерес до цього. І тоді зовсім інакше вони почитають реагувати на питання, чи Міністерство економіки повинно очолити процес, чи Міністерство закордонних справ. І стає зрозуміло, що можна прийти до якогось висновку, коли ми  говоримо про принципи організації, про мету, а не про те, в кого які "хотєлки", у кого який штатний розпис і так далі, і так далі.

Тому ми готові. Рекомендації по комітетам я фактично вже зробив, по органам центральної виконавчої влади нам не треба багато часу для того, щоб підготувати, бо з усіма ми вже на контакті. Ось і все. Ми запрошуємо тих, хто…

І, звичайно, треба… Ну, є кілька експертів, ну, два-три незалежних, які не є представниками органів влади в цілому, які займаються питаннями Донбасу, Криму, там, де постійно є питання про міжнародні санкції, про запровадження наших національних санкцій з огляду на порушення прав людини, на інші порушення, їх би теж  треба було запросити, тому що є, в тому числі, ну, критика національного режиму санкцій, або, скажімо так, режиму запровадження, режиму відслідковування  моніторингу ефективності застосування санкцій. Є вже публікації про те, що міжнародні санкції України стали предметом корупції, у нас потрапляють до санкційного списку часами саме компанії не з огляду на національні інтереси України, а з огляду на комерційні інтереси когось, чогось, якихось фізичних, юридичних осіб у країні, і так само вибувають із цього списку. Це я говорю про публікації, я не стверджую, що це так є, але принаймні у публічному просторі України ці питання  обговорюються у вузькому форматі зацікавлених, звичайно, бо це не є предметом такої широкої публічної активності інформаційної. Але є люди, які цікавляться.

Отже, фактично список учасників зрозумілий. Нам потрібно достатньо часу, і запропонувати якийсь регламент, бо багато учасників – складніше дискутувати, там по 5 хвилин виступи, і так далі, і так далі. Але запропонувавши їм вже матеріали, які готові, запропонувавши питання до обговорення, я думаю, ми їх підштовхнемо бути більш ефективними у своєму… у тому, що вони будуть говорити, і бити саме в точку і давати відповіді на ті питання, які важливі, а не займатися самопіаром чи вирішенням…

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Богдане Васильовичу, два запитання. Це плануються спільні комітетські слухання за участю різних комітетів, чи тільки комітетські слухання, тобто нашого комітету? Яка форма?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. (Не чути)

… але ще раз кажу, питання абсолютно точно на стикові відповідальності... (Не чути)

 Якщо ви вважаєте за потрібне, проведіть консультації з головами двох комітетів – правового і національної безпеки. Якщо в них є бажання зробити це спільними, я не бачу жодних проблеми, давайте робити спільними. Якщо для них достатньо отримати запрошення і прийти послухати, що говорять, виступити і так далі, то  прекрасно. Так можна теж зробити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І ще декілька таких запитань стосовно форми: онлайн- офлайн, закрите-відкрите, тобто в закритому чи у відкритому режимі, і дата.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. (Не чути)

…у листопаді, але ясно що, але ці обмеження карантинні, які є….. глуздом, що збирають в одній кімнаті всіх, хто мислить про санкції, робить замах на систему національну санкцій, очевидно, мабуть, неправильно на сьогоднішній день.

І як зібрати 40-50 учасників онлайн? Або можна велике приміщення, де можна розсадити людей і зібрати краще, звичайно, в одному приміщенні, або робити онлайн. Я би робив це десь, скажімо, в середині листопада. Буде достатньо часу підготуватись після вибрів, всі заспокояться і можна буде спокійно, ґрунтовно поговорити про вічне, а не про сьогодення політичне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Григорій Михайлович, а потім – Соломія Анатоліївна. Будь ласка,  Григорій Михайлович.

 

НЕМИРЯ Г.М. Дякую.

Колеги, по-перше, я вважаю, що ми маємо підтримати ініціативу наших колег щодо проведення таких слухань.

По-друге, я вважаю, що дуже важливо, щоб вага рекомендацій, а це є продукт слухань, була вищою, то ідеальний варіант були б міжкомітетські слухання. Ви знаєте, що є такий формат: комітетські і міжкомітетські слухання. І два або три комітети  - це був би ідеальний варіант.

По-третє, я вважаю, що з огляду на чутливу тематику таких слухань, безумовно, єдиний формат, який може бути прийнятний, це формат, який передбачає і закриту частину обговорення. Тому що інакше ми не почуємо від тих, від кого ми хотіли б почути, деякі речі, які не можуть бути представлені у такому відкритому форматі. А це означає, що це може бути лише офлайн, тобто нормальне засідання.

Є сумніви, чи можна провести це за один раз, 50 людей. Я думаю, нам треба відійти від догми, що слухання мають відбуватися за один день і в одному приміщенні. Ми можемо розбити такі слухання в два етапи, наприклад, і, безумовно, мати один такий етап слухань з одного аспекту. Це була б одна група людей. Потім наступного тижня або можна спланувати, відповідно провести другий етап таких слухань, де була б присутня вже друга група людей. Для того, щоб це дало можливість, по-перше, ну, час виділити достатній для того, щоб обговорити аспекти, і зрозуміти взагалі наслідки такого обговорення. І найбільш важливо – це продукція, рекомендації, які міжкомітетські слухання мали б пройти.

І тому, до того моменту, коли будуть проведені такі слухання, варто мати також обговорення робочі принаймні, на робочому рівні в нашому комітеті або разом з зацікавленими і з інших комітетів проекту рекомендацій таких слухань. Ось підсумок.

Отже, перше: ідеальний варіант – це міжкомітетські слухання. Друге – це мають бути слухання, які передбачають закритий формат. І це означає, що це має бути офлайн. Друге: з огляду на ґрунтовність і обсяг цього питання ми можемо зробити такий експеримент і не проводити слухання все про все за один день, а розбити їх на кілька таких етапів міжкомітетських слухань.

 І четверте. Остаточно, перш ніж виходити на такі слухання, ми мали б також мати, можливо, робочі зустрічі попередні в комітеті, підкреслюю – робочі, це не засідання комітету, скажімо, з тими, хто в РНБО займається питаннями санкцій, хто, можливо, на робочому рівні в інших відомствах займається питаннями санкцій для того, щоб зрозуміти, власне, спільну мету, щоб тут було найкраще і найефективніше.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Соломія Анатоліївна, будь ласка.

 

БОБРОВСЬКА С.А. Я хотіла додати, що насправді, по-перше, до кінця не розумію, чому сьогодні у нас комітет не проходить офлайн. Це раз.

І два. Я була присутня, коли запрошували пана Фокіна на засідання Комітету з децентралізації, державної влади і так далі, і нормально абсолютно всі вживалися, і більше ніж 50 людей, і мали відстань один від одного, це була просто велика зала, і працювали там 3-4 години. І вважаю, що ми маємо повертатися, хоча б старатись повертатися до нормального режиму роботи, інакше це все провисає і не пропрацьовується від слова "взагалі", як на мене. Це перше. І друге. Мені хотілося б, щоб ми вернулись до такої, нормальнішої роботи, тому що інші комітети працюють, і в цьому немає нічого страшного, в нормальному режимі.

Дякую.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, у зв'язку із спалахом коронавірусу...

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є розпорядження Голови Верховної Ради стосовно необхідності проведення засідань в режимі онлайн. Це треба теж враховувати ту ситуацію, яка склалася з пандемією у нас, зокрема в Апараті, серед депутатів. Тому, на жаль, під питанням знаходиться те, чи можна провести в режимі офлайн.

Тобто, колеги, як бути з тими конкретними пропозиціями, які пропонує Григорій Михайлович? Тобто стосовно… Я тут, чесно кажучи, не дуже навіть знаю, як бути, як коректно вийти з цієї ситуації, тому що… Я, в принципі, згоден з Григорієм Михайловичем, що краще, ідеально проводити це в закритому режимі і в режимі офлайн. Але з огляду на ситуацію з пандемією як бути? Що ви могли би запропонувати тут? Григорій Михайлович, може, ви підкажете, як бути в цій ситуації?

 

НЕМИРЯ Г.М. Шановні колеги, є маленький приклад. Сьогодні ми слухали послів наших і, безумовно, дві третини того, що вони говорили – це, власне, sorry, банальності. Але ми ж не думаємо, що в них немає чогось такого, що вони могли б сказати у випадку, якщо б це був обмін думками у відповідному режимі. Кожен з них має, і правильно має, має розуміння, що те, що говориться, воно йде просто у відкритий простір. А, тим більше, коли ми говоримо про чутливе питання санкцій, то тут є, очевидно, речі, що тут хотіли як краще, а вийшло як завжди.

Тому я розумію про те, що говорили колеги про обмеження зв'язку з скачком коронавірусу. Можливо, нам якимось чином врахувати це, мати якийсь, я не знаю, можливо, не формат засідання комітету, можливо, мати якісь робочі зустрічі, де ми могли би… Але я просто не бачу сенсу з точки зору ефективності кінцевого результату у відкритому режимі говорити про санкції. Якщо мені хтось скаже, що "давайте проведемо", ну, ми можемо провести, але я не думаю. що ми досягнемо того результату, який всі хотіли.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як краще тоді зробити? Може… Хто хоче?

 

_______________. Яременко Богдан.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Богдан Васильович, будь ласка. 

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Колеги, мені здається,  що нам треба визначитися з термінологією, що таке "закритий" і "відкритий" режим?  Жодні таємні питання ми обговорювати не будемо. Нічого сенситивного ми обговорювати не будемо. Мова йде не про санкції конкретні, як рішення щодо  іноземних громадян, іноземних компаній чи іноземних держав, а ми розглядатимемо питання  національної політики.

Питання національної політики у сфері санкцій – це відкрите питання, воно повинно розглядатися публічно. І наші громадяни, і наші друзі, і наші вороги за кордоном  повинні чітко розуміти, що таке політика національних санкцій України, яка її мета, що Україна намагається досягнути, запроваджуючи санкції.

Таємними можуть бути лише, і повинен бути, звичайно, процес опрацювання цих санкцій до моменту їх оголошення, оскільки, звичайно, різні міркування можуть бути. Але ці питання ми обговорювати, природньо,  не будемо, воно і не в компетенції парламенту. Воно в компетенції органів, які не створені в Україні насправді сьогодні, і  про це треба говорити.

Тому наші закриті режими в комітеті - вони теж своєрідно режимні. Тобто наше приміщення не є режимним, воно не відповідає відповідним критеріям і так далі.

Тому я думаю, що, звичайно, краще говорити не онлайн, а офлайн, ґрунтовність, і, мені здається, просто з організаційних міркувань це правильно, це логічно і так далі. Але, звичайно, ми повинні враховувати карантинні вимоги – це соціальна дистанція, це наявність засобів захисних і так далі. Тобто можна… Робочі зустрічі ми проводили, власне кажучи, в цьому і полягала робота підготовчої групи. Ще раз кажу,  ми проводили три великі зустрічі, де було там 6-8 учасників, і там... я можу поділитися досвідом, ми були вимушені використовувати приміщення штаб-квартири партії "Слуга народу" в "Парковому", де є величезні кімнати, де ми могли безпечно розсадити на значній відстані кількість оцю, що брали, до 15 осіб.

Тут повторювати цю вправу, мені здається у вигляді робочих зустрічей у комітеті, те саме, але в комітеті, навряд чи є необхідним, але я би йшов би вже на слухання. Якщо міжкомітетські – прекрасно, звичайно, це підвищить їх вагу, я повністю згоден з паном Григорієм у цьому.

Я просив би голову просто на робочому рівні скоординуватися з головами інших комітетів - це два чи три комітети, якщо євроінтеграцію взяти, - з тим щоб зрозуміти, бо вони можуть поставити вимогу, що їм треба розглянути тоді ці питання у себе на засіданні і прийняти рішення. Це не можуть брати участь у міжкомітетських засіданнях на підставі рішення нашого комітету, їм треба, очевидно, будуть свої. Ну, і що їм потрібно, тобто я готовий допомогти нашому секретаріату опрацювати документи, які від нас повинні піти, щоб було розуміння.

Тому, будь ласка, міжкомітетські, очевидно, це вищий рівень, тільки  займе довше часу його підготовка. І, так, я підтримую пропозицію, щоб це була зустріч у реальному часі, у нормальному приміщенні, не в Інтернеті.  Але при цьому я би просив колег все ж таки вважати це відкритими, публічними слуханнями, на яких, ще раз підкреслюю, ми розглядаємо питання не санкцій, а питання політики  санкцій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я порадився з нашими колегами із секретаріату. Вони пропонують, щоб провести, власне, в такому режимі, як пропонує Богдан Васильович. Визначитися з датою і в робочому порядку з'ясувати питання стосовно, в якій формі проводити міжкомітетські слухання. І звернутися з листом до інших комітетів. За рішенням нашого комітету звернутися з листом до інших комітетів. (Шум у залі)

Колеги, Богдан Васильович, вас не чути.

Колеги, у нас декілька колег хочуть виступити - це Марина Олегівна і Єлизавета Олексіївна. Марина Олегівна, будь ласка.

 

БАРДІНА М.О. Дякую.

Я хотіла виступити давно, ще перед паном Немирею. Я не знаю, наскільки актуально, але скажу. Дивіться, не  бачу взагалі проблеми. Парламент виступає, засідає? Засідає. Чому ми не можемо збиратися онлайн?  Беремо залу засідань Погоджувальної ради і сідаємо там, робимо частину публічно, робимо частину закриту. Все.

Яременко і Ясько дуже гарно змодерували би .... нашого засідання  питання. Якщо вони візьмуть далі відповідальність за координацію, буде прекрасно, якби вони показали свою спроможність на цю роботу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Єлизавета Олексіївна, будь ласка.

 

ЯСЬКО Є.О. Пропоную визначатися з датою. Мені, якщо я правильно почула, бо зв'язок був поганий, це 25 листопада, це середа, і в робочому порядку ми вирішимо, як це проводити. Якщо раптом будуть карантинні нові обмеження, ми обов'язково будемо їх  дотримуватися. Давайте за це проголосуємо.

(Загальна дискусія)

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Відповідно до Закону про комітети слухання в комітетах  проводяться в сесійний період у дні тижня, що відводяться для роботи в комітетах. Це може бути 18 листопада, бо 25-е – це на сьогоднішній момент непленарний. Або 2 грудня.

(Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте тоді ми вибираємо, встановлюємо як дату проведення міжкомітетських слухань 2 грудня, і вже будемо орієнтуватися з урахуванням того, яка буде загальна епідеміологічна ситуація, чи дозволить. Будемо прагнути, щоб це в режимі офлайн, звичайно, але передбачити тут на сто відсотків досить складно. Тобто 2 грудня. Якщо ніхто не проти, то встановлюємо таку дату. Так, колеги?

 

_______________. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Марина Олегівна, ви щось теж бажаєте додати? Тому що я бачу…

 

БАРДІНА М.О. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, тоді вважаю, що ми визначилися, принаймні з датою, і в робочому порядку будемо вирішувати питання, пов'язані з форматом, але, разом з тим будемо прагнути до проведення офлайн і в закритому режимі. Так, я правильно зрозумів? Ні?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Давайте проголосуємо за координаторів. Тобто це буде, наприклад, Богдан Васильович і Єлизавета Олексіївна. І вони вже будуть визначати і режим, і все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Колеги, я пропоную тоді проголосувати за координаторів: Богдана Васильовича і Єлизавету Олексіївну. Або, може, консенсусом. Якщо ніхто не проти, то тоді давайте призначаємо їх координаторами, і вони будуть готуватися до другого… Тобто, якщо ніхто не проти, то тоді вони будуть координаторами. Так? Ніхто не проти, я не чую, щоб хтось був проти. Добре, тоді ми визначилися з цього питання.

Ми можемо переходити до третього питання нашого порядку денного. Це питання про звернення правозахисних організацій щодо захисту іранської правозахисниці Бахаре Хедаят, якій загрожує ув'язнення за вшанування пам'яті загиблих в українському літаку.

І оскільки ініціатором розгляду цього питання був Григорій Михайлович, я хотів би надати слово Григорію Михайловичу. А потім Василю Мироновичу.

Будь ласка, Григорій Михайлович. Нечутно.

 

НЕМИРЯ Г.М. Я дякую. Я буду говорити дуже коротко, оскільки я формально був лише ініціатором розгляду цього питання. До мене звернулися правозахисники, ми знаємо один одного ще з часів Комітету з прав людини, і вони попросили сприяти в обговоренні цього питання.

Вивчивши разом з ними це питання, я подумав, що це є актуально, це відповідає… у сфері діяльності нашого комітету. Я дуже радий, що ми разом ефективно внесли це в порядок денний.

Я  тому запропонував би зараз передати слово колегам з правозахисних організацій для того, щоб вони більш детально, на додаток до письмової інформації, яку члени комітету отримали, ознайомили нас з суттю і станом цього питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді давайте надамо слово представникам правозахисних організацій. Олександра Романцова, виконавчий директор Центру громадянських свобод. Будь ласка.  

 

РОМАНЦОВА О.В. Колеги, доброго дня. Чи чутно мене? Колеги, чи чутно мене? Будь ласка, підтвердіть. Так, чутно.

Отже, дійсно, ситуація виникла наступна. Справа в тому, що ми співпрацюємо з правозахисниками по всій планеті, і ситуація з правозахисницею Бахаре Хедаят, яка виникла в Тегерані, вона, дійсно, пов'язана з ситуацією, яка сталася з нашим літаком.

Ви знаєте, що, на жаль, сталася дуже велика авіакатастрофа... "Міжнародні авіалінії України"... 25 липня, власне, було визнано, що революційний суд в Тегерані, точніше, революційний комітет, він так і називається, дійсно, став причиною цієї авіакатастрофи. І ця правозахисниця, вона закликала в Twitter щодо акції пам'яті жертв, яка відбулася біля входу університету Тегерану. Її підтримала дуже велика кількість, власне, людей, відкликнулися на її прихід – це більше тисячі людей. І з цієї демонстрації почалася, власне, ситуація сама безпосередньо в Тегерані, що стосувалася незадоволення населення щодо правлячої коаліції, сили основної.

І відповідно вона була засуджена спочатку за організацію цієї акції як за ту, що закликала до державного перевороту, а далі ще за пост сам, в Twitter пост, який теж характеризували як небезпечний для національної безпеки. І відповідно вона була засуджена. Оскільки у неї вже це не перша ситуація, вона до того вже була на 6 років засуджена, і, власне, тільки завдяки втручанню Робочої групи ООН з питань свавільного затримання, вони звернулися до Ірану з вимогою її звільнення, вона була звільнена.

Тобто ситуація, з одного боку, ми явно не єдина причина, я маю на увазі ситуація з нашим боїнгом, з нашим літаком явно не єдина причина її арешту. Це така системна відповідь держави Іран щодо її діяльності.

З іншого боку, саме громадянська акція як би на пам'ять і на жалобу ситуації, яка відбулася з нашим літаком, вона стала, вона була публічною. І вважати її таку солідарну демонстрацію спробою порушення національної безпеки Ірану мала би мати, на наш погляд, з боку України певну реакцію.

Звичайно, ми не можемо виступати з якимись дипломатичними нотами, але я думаю, що з якоюсь реакцією щодо того, що нас хвилює ситуація, що саме така солідарна дія правозахисниці по відношенню до нашого літака, де, до речі, були не тільки громадяни України, але вони складали більшість, вона мала би бути якимось чином прокомунікована, можливо, від парламенту, можливо, від МЗС. Тут вже, мабуть, на ваш розсуд буде правильніше цю реакцію… яким чином правильно її зробити, таким чином, щоб це все ж таки не стало проблемою для України, але продемонструвало б позицію України, яка цінує такі солідарні дії з боку правозахисників і взагалі людей доброї волі по всьому світу.

Готова відповісти на якісь уточнюючі питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, чи будуть запитання? Єлизавета Олексіївна, у вас запитання?

(Шум у залі)

 

ЯСЬКО Є.О. …з попереднього питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  З попереднього?

Григорій Михайлович, будь ласка.

 

НЕМИРЯ Г.М. Колеги, це є дуже важливий аспект, оскільки літак – це був  український боїнг, але на борту більшість, власне, було громадян інших країн. Там, якщо не помиляюсь, більше 60-ти було з Канади, були також десь…

 

РОМАНЦОВА О.В. 63 – Канада, 10 – Швеція, 4 – Афганістан, 3 – Великобританія.

 

НЕМИРЯ Г.М. Тому в мене запитання до колег, які більше знають про це питання: яка є на даний час реакція, чи є у вас інформація про реакцію парламентів відповідно цих країн або інших країн, але, зокрема, країн, громадяни яких загинули під час цієї авіакатастрофи?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, пані Романцова.

 

РОМАНЦОВА О.В. Ну, на  даний  момент, звичайно, це була більш дипломатична комунікація, і щодо… Я думаю, ми могли би там зробити якусь підбірку. Зараз в мене такої повноцінної інформації… я вам не можу сказати, що от, власне, така ситуація була. Але не було, на жаль, окрім Front Line Defenders і ООН, не було реакції саме на ситуацію з правозахисницею. Тобто є сам факт падіння боїнгу, є сам факт дипломатичного спілкування щодо ситуації збиття боїнгу, а ми говоримо зараз навіть не стільки щодо самої ситуації збиття боїнгу, скільки щодо ситуації реакції на мирний такий протест, який стосувався (навіть демонстрацію, це навіть не простест,, демонстрацію), який стосувався теми, власне, жалоби по цій помилці, як стверджує країна Іран щодо збиття цього боїнгу.

Є виступ міжнародної організації Front Line Defenders, яка виступила безпосередньо на захист цієї правозахисниці. Ну і, як я вже казала, що її діяльність була оцінена ООН як дійсно правозахисною. Тому в нас немає… тут немає сумніву в тому, що це може бути політичний якийсь окрас. Це суто правозахисна діяльність, навіть якщо за тією демонстрацією з якимось проміжком почалися інші демонстрації. Але все ж таки ця демонстрація мала на меті і була організована виключно як правозахисна.

Тож тут проблеми саме в оцінці того, що людина проявила і закликала, і велика кількість людей відгукнулася саме на солідарні дії по відношенню до тієї події, до збиття боїнгу, а її класифікують зараз як… Зараз я вам точно формулювання прочитаю.

Значить, визнали винною у зібранні та змові з наміром вчинити злочин проти національної безпеки, а сам твіт визнали – пропаганда проти держави. Тобто при тому, що це, ще раз повторюсь, офіційна позиція безпосередньо держави Іран про те, що вони визнали, іранський Корпус вартових ісламської революції визнав свою вину за збиття пасажирського літака. Тобто тут не зрозуміло: якщо вони дійсно визнають свою провину, чому така акція жалоби і безпосередньо організація її призвела до арешту і таких звинувачень?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, а зараз прошу до слова Тетяну Печончик - це Центр прав людини ZMINA.

 

ПЕЧОНЧИК Т.І. Власне, наша організація разом з Центром громадянських свобод та іншими правозахисними організаціями підписалася під цим зверненням щодо Бахаре Хедаят, і моя колега Олександра Романцова вже виклала деталі цієї справи. Я лише хотіла додати деякі також важливі аргументи і деталі, які ще не прозвучали.

Додам також, що справу Бахаре Хедаят підтримує не тільки Front Line Defenders – це відома правозахисна міжнародна організація, яка займається захистом прав правозахисників, - але Amnesty International. І, зокрема, керівниця Amnesty International Ukraine Оксана Покальчук, вона робила цілу передачу про Бахаре Хедаят. І, власне, справа зараз виглядає так, що влітку Бахаре отримала вирок – 4 роки та 8 місяців тюрми, ув'язнення. Вона зараз подала на апеляцію, очікує рішення апеляційного суду. Вона знаходиться зараз під заставою. І крім того, що вона отримала 4 роки і 8 місяців, то також їй ще заборонили на 2 роки займатися соціальною і політичною діяльністю, і присудили 3 місяці громадських робіт.

Ну, і, власне, оскільки все-таки причиною поштовху до таких звинувачень стала її акція, організована після збиття нашого боїнга, то ми вважаємо, що була б дуже важлива якась заява від України, не тільки з боку правозахисних організацій, бо ми вже таку заяву зробили, але і від представників органів влади. Тому що це не тільки вияв солідарності, але це також і демонстрація того, що ми дуже часто кажемо і закликаємо світ підтримувати нас, коли, зокрема, відбувались порушення прав людини під час Євромайдану. Зараз, мені здається, це такий простір, щоб проявити свою солідарність із людиною, яка вже багато років веде правозахисну діяльність в Ірані, яка вже сиділа, і це не перший випадок її переслідування. Але зараз причиною, саме поштовхом стала ситуація з нашим літаком.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Чи будуть ще запитання або пропозиції? Ні?

Будь ласка, Григорій Михайлович.

 

НЕМИРЯ Г.М. У мене є пропозиція. Я не бачу, щоб хтось з колег висловився проти в принципі розгляду і підтримки цього питання. Тому що до нас звертаються як до комітету парламентського органу висловити свою позицію і солідарність, і підтримку правозахисниці, яка, підкреслюю, вийшла на мирний протест для того, щоб висловити співчуття рідним і родичам загиблих. А там були і іранські громадяни, які загинули, і українські громадяни. Сам літак – це був український літак, української авіакомпанії.

Я думаю, що комітет має всі підстави як комітет висловити, підготувати таку заяву, відповідно опрацювавши її разом з правозахисниками, залучивши представників нашого МЗС, з огляду на переговори, які ведуться зараз щодо компенсації відшкодування рідним і близьким загиблих для врахування цих аспектів, якщо їх потрібно врахувати, і щоб рішенням сьогоднішнього комітету була згода на підготовку такої заяви, яку б ми разом, я міг би від комітету разом з колегами підготувати і ми могли б її затвердити на наступному комітету, на найближчому наступному засіданні комітету для того, щоб це було результатом обговорення і підтримки мужньої людини, жінки, яку за мирний протест, за підтримку, за висловлення солідарності зараз кинули на 4, більше 4 роки у тюрму.

Отже, моя пропозиція: підготувати, підтримати звернення правозахисних організацій до комітету, підготувати до наступного засідання заяву комітету, попередньо опрацювавши із зацікавленими органами МЗС перш за все, і внести це питання в порядок денний наступного засідання комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Мені здається, я так розумію, що треба поспілкуватися з Міністерством закордонних справ з огляду на те, що ситуація відносин між Іраном і Україною є доволі делікатною сферою, особливо з огляду на те, що відбувається у зв'язку з переговорами щодо компенсацій, пов'язаної із збиттям українського літака. Тобто, можливо, варто почати з того, щоб якось дізнатись або поспілкуватись із МЗС, а потім вирішити стосовно того, чи треба робити таку заяву.

Як ви вважаєте, Григорій Михайлович, яка повинна бути послідовність?

 

НЕМИРЯ Г.М. Я не думаю, що МЗС тут може мати право вето, і саме тому я запропонував готувати таку заяву, таку реакцію в співпраці, в консультації з МЗС. І, я думаю, це правильно, це логічно з точки зору висловлення позиції парламенту, або парламентського комітету. Ми не говоримо зараз про заяву МЗС. Це ми може можемо з'ясувати, чи МЗС готове висловити таку заяву.

Я також звернув увагу на те, що зараз ведуться ці переговори, складні, вони багатосторонні, не лише двосторонні, з іранськими властями, владою щодо компенсації. Саме тому я  запропонував такий алгоритм.

Перше: комітет підтримує звернення по суті правозахисних організацій.

Друге: доручає одному з членів комітету (я висловлюю своє бажання долучитися до цього) підготувати проект такої заяви до наступного засідання, провівши необхідні консультації з Міністерством закордонних справ, іншими, якщо потрібно, уповноваженими, зацікавленими сторонами і разом з правозахисними організаціями.

І окреме звернення у мене до правозахисних, прохання, організацій: також з'ясувати, чи є і в якому випадку..... формі є, або якась формальна, або неформальна окремих парламентарів країн, громадяни яких загинули також. І, безумовно, ми могли б на робочому рівні із відповідними посольствами, послами цих країн, зокрема це Швеція, це Канада, це Великобританія, з'ясувати, можливо, попросити їх (з нашого боку я можу в робочому порядку це зробити) також надати інформацію, висловити їх позицію.

Але, по суті, ну, це питання очевидне, я не думаю, що тут  можуть бути якісь речі, які б комітет, ну, відкинув. Це питання солідарності, це підтримка правозахисників, тим більше правозахисниці, яка вийшла висловити солідарність з громадянами, серед яких українці.

 

РОМАНЦОВА О.В.  (Не чути)

…інформація щодо реакції інших держав, які долучені до цього  інциденту, і поділимося. Григорію Михайловичу, вам велике дякую за ініціативу, готові працювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тоді є пропозиція призначити Григорія Михайловича координатором з цього питання. І я б, чесно кажучи, я би ще звернувся до Служби зовнішньої розвідки для того, щоб з’ясувати, може, якісь там деталі, або для того, щоб мати більш повну картину, можливо, я не знаю, але …

 

_______________. (Не чути)

 

НЕМИРЯ Г.М. Я не заперечую це. Але це робоче питання, ми не мусимо це голосувати, питання звернення до служби відповідної, окремо як рішення комітету. Але я підтримую по суті, що це бажано зробити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді, колеги, я ставлю на голосування: призначити Григорія Михайловича координатором з цього питання для  підготовки відповідної заяви. Хто за цю пропозицію?

 

МОСОЛОВ Ю.О. Олександр Олександрович.

 

МЕРЕЖКО О.О. Я – за.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Григорій Михайлович.

 

НЕМИРЯ Г.М. Я не можу бути проти.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Марина Олегівна.

 

БАРДІНА М.О. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О.  Соломія Анатоліївна.

Єлизавета Олексіївна.

 

ЯСЬКО Є.О. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О.  Пан Юраш.

Олена Вікторівна. Ви – за.

Пані Геращенко.

Пані Іонова виключилась.

Богдан Васильович.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Все. Одноголосно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, оскільки у нас під загрозою кворум, ми повинні ще раз провести голосування, тому що невідомо, чи ми маємо кворум, чи ні. Давайте тоді з самого початку.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Олександр Олександрович – так.

Григорій Михайлович – так.

Марина Олегівна… (Шум у залі Марино Олегівно, чи ви є? (Шум у залі) Проголосувала.

Соломія Анатоліївна. Пані Бобровська. Немає. (Шум у залі)

 Добре, я по списку. Льовочкіної не було, не під'єднувалася.

Пан Юраш. Немає.

Пані Ясько, пані Єлизавета. Єлизавето Олексіївно, ви є? Була? (Шум у залі)

Геращенко, Іонової – немає.

Пані Руденко, можливо, є. Пані Руденко! Пані Ольго! (Шум у залі)

 

НЕМИРЯ Г.М. Шановні колеги, я пропонував би застосувати метод консенсусу: запитати, чи немає проти. Якщо немає проти, то тоді питання вважається вирішеним консенсусом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Справа в тому, що немає кворуму. Можливо, на наступне засідання тоді? Григорію Михайловичу, може, має сенс, щоб ви вже на наступне засідання вийшли із заявою відповідною, і тоді ми проголосуємо, якщо будемо мати кворум, звичайно? (Загальна дискусія)

Так, а ми розглянемо на комітеті.

 

НЕМИРЯ Г.М. Винесено це питання, ми зараз погодили це. Відповідно я підготую, як і домовлялися, таку заяву. Добре?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, тоді ми розглянемо це на наступному засіданні і запросимо і представників МЗС, і інших організації державних органів. Дякую.

Тоді, колеги, у нас залишилося ще одне питання:  про активізацію міжпарламентської співпраці. Але немає кворуму, на жаль, на превеликий жаль, тому ми змушені перенести.

Я бачу свою колегу пані Совгирю, вона розчарована таким… На жаль, ми хотіли розглянути питання про створення групи дружби з Іспанією, але через те, що немає кворуму, то зберемося наступного разу

 

СОВГИРЯ О.В. … наступного разу це питання розглянути на початку, тому що я вже друге засідання чекаю. Добре?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді ми поставимо це на самому початку наступного разу, щоб його вирішити раз і назавжди. 

Дякую, колеги. Тоді я, на жаль, змушений закінчити наше засідання сьогодні через брак кворуму. Дуже вам дякую. До побачення.