29 вересня 2026, 11:27
СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики
та міжпарламентського співробітництва
16 вересня 2026 року, 14 година 30 хвилин
Веде засідання голова комітету МЕРЕЖКО О.О.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні колеги. Кворум є. Розпочинаємо наше засідання, але спочатку треба пересвідчитися, що дійсно наявний кворум, тому давайте проведемо перекличку. Хто є?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Немиря у відрядженні.
Бардіна.
БАРДІНА М.О. Я є. Доброго дня.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Добрий.
Копиленко.
КОПИЛЕНКО О.Л. Є.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Пушкаренко.
ПУШКАРЕНКО А.М. Пушкаренко, доброго дня, присутній.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
Безугла. Поки що немає.
Геращенко. Немає поки.
Іонова.
ІОНОВА М.М. Я є.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Кривошеєв.
КРИВОШЕЄВ І.С. Присутній.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Локтіонова.
ЛОКТІОНОВА Н.В. Присутня. Добрий день.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Руденко.
Шараськін.
ШАРАСЬКІН А.А. Шараськін присутній.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
Юраш.
ЮРАШ С.А. Юраш – за.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
Ясько. Поки немає.
9 чоловік присутні. Андрій Андрійович.
ШАРАСЬКІН А.А. Кворум є. Починаємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, колеги. Можемо розпочинати. Невеличка інформація. До вашої інформації завтра о 14:30 засідання Комітету відбудеться з питань бюджету в частині МЗС онлайн, у форматі онлайн. Я прошу бути присутніми. І велике прохання, давайте, колеги, завтра його проведемо максимально в такі стислі строки, оскільки питання важливе, але водночас хотілося б, щоб воно достатньо швидко було вирішено. А ми повертаємося до порядку денного.
Колеги, чи будуть якісь пропозиції або зауваження до порядку денного? Я не бачу. Тоді у мене буде невеличка зміна, пропозиція: сьомий пункт порядку денного зняти на прохання автора, автора листа. Тут Арсеній Михайлович звернувся з листом стосовно того, щоб зняти це питання з порядку денного. Якщо ніхто не проти, то тоді так і зробимо.
ПУШКАРЕНКО А.М. Колеги, я прошу комітет, будь ласка, підтримати, тому що ми там зараз ще доопрацьовуємо деякі моменти з Мінрегіоном, оскільки тепер в його предметах відання після затвердження Кабміном положення про міністерство… закордонні українці. Ми там ще деякі моменти доопрацюємо і тоді буду повторно звертатися, щоб розглянути. Поки що прошу, будь ласочка, зняти.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Тоді, колеги, я ставлю на голосування порядок денний в такому вигляді, в якому він є, з єдиною зміною – без сьомого пункту цього порядку денного. Хто за те, щоб підтримати?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Бардіна.
БАРДІНА М.О. Я – за.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Копиленко.
КОПИЛЕНКО О.Л. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Пушкаренко.
ПУШКАРЕНКО А.М. Пушкаренко – за.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
Іонова.
ІОНОВА М.М. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Безугла.
Кривошеєв.
КРИВОШЕЄВ І.С. Кривошеєв – за.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Локтіонова.
ЛОКТІОНОВА Н.В. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Руденко.
Шараськін.
ШАРАСЬКІН А.А. Шараськін – за.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Юраш.
ЮРАШ С.А. Юраш – за.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. 9 – за. Андрій Андрійович.
ШАРАСЬКІН А.А. Одноголосно підтримано.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.
Ми можемо переходити вже офіційно до розгляду питань порядку денного. Починаємо з першого питання. Але я хотів би теж нагадати, що перші три питання – це законопроєкти, з опрацювання яких комітет визначено головним. Ми вже їх розглядали. Йдеться про те, що вони були перевнесені Кабінетом Міністрів, і ми вже обговорювали. Я просто нагадую вам.
А ми зараз розглядаємо перше питання – про проєкт Закону України про припинення у відносинах України з Російською Федерацією дії Конвенції про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і багажу.
Я прошу до слова Сергія Анатолійовича Деркача – першого заступника міністра з відновлення інфраструктури та транспорту України. Сергій Анатолійович, будь ласка, вам слово.
ДЕРКАЧ С.А. Колеги, доброго дня. Фактично даний законопроєкт вже направлявся до парламенту, і ми його перенаправили через зміну уряду. Це, чесно кажучи, вже не вперше, бо цей законопроєкт був розроблений ще в 23-му році, в 24-му на початку він потрапив в парламент, потім під час, скажімо так, проходження всіх процедур були зміни уряду і тому він був відкликаний, і потім переподавався. Тому, в принципі, нічого не змінилося. Ми виходимо з Конвенції про міжнародні автомобільні перевезення, там, де є Російська Федерація, і ця конвенція, в принципі, ніяких, скажімо, додаткових для нас можливостей і для автомобільного нашого транспорту не створює загалом. З всіма іншими країнами, які входять до цієї конвенції, наприклад, з Грузією, чи з Вірменією, чи з Азербайджаном, чи з Молдовою у нас є двосторонні угоди спеціально щодо автомобільного транспорту. Тому просимо підтримати цей законопроєкт.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
Єдине, що я хотів би додати. Справа в тому, що 3 лютого 2026 року комітет на своєму засіданні вже розглядав проєкт цього закону і у ході розгляду було встановлено, що Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку та секретаріат комітету висловили зауваження щодо цього законопроєкту, зокрема наголошуючи на тому, що у разі якщо мова іде про намір запровадити окремий правовий режим багатосторонньої конвенції, то доцільно враховувати положення Віденської конвенції про право міжнародних договорів, яка передбачає можливість, увага, лише зупинення, тобто наголос на слові «зупинення» дії договору. Тобто пропонується... і, до речі, Міністерство юстиції підтримало цю позицію. Тобто ми пропонуємо, скажімо так, адаптувати до і Віденської конвенції, і до Закону «Про міжнародні договори України», і замість припинення слово «зупинення», воно є більш коректним. Тобто така пропозиція: поміняти слово «припинення» на слово «зупинення». Чи хтось бажає висловитися з цього приводу з цього питання?
ДЕРКАЧ С.А. Колеги, дозвольте. Я, можливо...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ДЕРКАЧ С.А. ... просто в розрізі вашого коментаря. Так, у нас, дійсно, теж були коментарі всередині уряду і в нас є теж позиція Мінекономіки в частині саме розуміння термінології. В нас є Закон України «Про міжнародні договори», який говорить теж про терміни припинення і зупинення. З цього закону те, що ми бачимо по термінології, зупинення – це перерва в дії міжнародного договору, а припинення – це саме вже повноцінна втрата міжнародним договором своєї сили. Тому ми пропонували б зовсім вийти з цього договору. Але, звісно, коли ми говоримо про переклад, то там є, дійсно, у Віденській конвенції саме переклад на українську мову в частині слова «зупинення». Тому тут, колеги, якнайкраще, скажімо так, той термін вжити для того, щоб ми просто вийшли з цієї конвенції.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Сергій Анатолійович, судячи з того, з поданих документів, ви ж не виходите з конвенції, ви ж не пропонуєте вийти з конвенції. Закон називається про припинення у відносинах України з Російською Федерацією дії конвенції. Аби мова йшла про загалом вихід з конвенції, так, припинення. Але якщо мова іде про зупинення дії з однією державою, ви розумієте, а ви говорите... Так що ми зараз розглядаємо?
ДЕРКАЧ С.А. Колеги, те, що у мене було повідомлено, тому що трошки не мій був напрямок до цього, але з тих документів, які я маю, юридичних, то назва так, але глобально ми виходимо з-під дії конвенції, тому що неможливо просто в одній конвенції...
ВАСИЛЕНКО О.І. Ні, у вас, шановний колега з міністерства, ми вже минулого разу обговорювали цей законопроєкт, нічого не змінилося. Ви виходите, ви намагаєтеся вийти з конвенції відносно одного із її учасників. Це апріорі неможливо, міжнародне право це не дозволяє. Ми будемо виглядати досить смішно в очах генерального Секретаріату ООН, коли будемо депонувати про це документи, що ми за стільки років не вивчили єдиний міжнародний договір, який існує в цій сфері, тенденцію про право міжнародних договорів.
І, чесно кажучи, це неможливо, зробити такий хід, скажемо, як ви пропонуєте. Тому вам треба для себе в кінці кінців зрозуміти, ви хочете вийти зі всієї конвенції, тоді ви маєте підготувати відповідний законопроєкт про вихід України зі всієї конвенції. А якщо ви хочете припинити конвенцію лише у відносинах з одною з договірних держав, то це апріорі неможливо, знову я вам кажу. В такому випадку ми вам пропонуємо на сьогодні рішення - ми зупиняємо цю конвенцію, відносини з конкретними державами. Нам це дає можливість зробити 57 стаття Віденської конвенції, також 60, яка вказує, що істотне порушення багатостороннього договору одним із його учасників дає право учаснику, який особливо постраждав в результаті порушення, посилатися на це порушення як на підставу для зупинення дії договору в цілому або в певній частині.
Ми посилаємося в цілому. Тому зі всіма іншими державами-учасницями конвенція продовжує діяти, як і діяла, і залишається чудовим міжнародно-правовим інструментом, а у відносинах з Російською Федерацією на невизначений час вона повністю заморожується. І, крім того, це звільняє Україну від зобов’язань виконувати її протягом періоду зупинення.
Тобто у нас жодних з моменту при ухваленні такого закону і повідомлення відповідно депозитарія і Секретаріат ООН, ми звільняємося від будь-яких правових зобов’язань за нею відносно іншої договірної сторони, в даному випадку Російської Федерації. Ми тоді минулого разу на це витратили більше 45 хвилин, я пам’ятаю, ми з вами дискутували на цю тему.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ми вже це питання обговорювали.
ДЕРКАЧ С.А. Ще раз дякую за уточнення. Ми – за. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді, колеги, з урахуванням тієї позиції, яку було висловлено, в тому числі міністерства, до речі, я ставлю тоді на голосування. Хто за те, щоб підтримати цей проєкт закону з відповідними змінами, які були запропоновані стосовно…
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Припинення на зупинення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Поміняти, так, слово «припинення» на слово «зупинення». По всіх відмінках і по всьому тексту. Хто за те, щоб…
НЕСТЕРЕНКО Л.О. І з техніко-юридичними і пунктуаційними правками.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І з техніко-юридичними і пунктуаційними правками. Хто за цю пропозицію?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Бардіна.
БАРДІНА М.О. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Копиленко.
КОПИЛЕНКО О.Л. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Пушкаренко. Побачили. Дякую.
ПУШКАРЕНКО А.М. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Іонова.
ІОНОВА М.М. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Безугла.
БЕЗУГЛА М.В. Безугла – за.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
Кривошеєв. Кривошеєв. Немає.
Локтіонова.
ЛОКТІОНОВА Н.В. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Шараськін.
ШАРАСЬКІН А.А. Шараськін – за.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Юраш.
ЮРАШ С.А. Юраш – за.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Руденко.
РУДЕНКО О.С. Да, я підключилася. Я – за. Дякую.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Ясько. Немає.
10 – за. Андрій Андрійович.
ШАРАСЬКІН А.А. Рішення прийнято.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Дякую, Сергію Анатолійовичу, за участь в нашому засіданні.
Ми переходимо до розгляду другого питання порядку денного – про проєкт Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про здійснення оплачуваної діяльності членами сімей співробітників дипломатичних представництв або консульських установ. Розглядали раніше, перевноситься.
Я прошу до слова заступника міністра закордонних справ України Олександра Павловича Міщенка. Будь ласка, Олександре Павловичу, вам слово.
МІЩЕНКО О.П. Пане голово, вітаю членів комітету. Дійсно, це вже обговорювалося, достатньо стандартна угода, була підписана 10 лютого цього року під час візиту делегації Прем’єра Молдови. Вони вже закінчили 26 лютого свою процедуру погодження, затвердження і таким чином від нас залежить, щоб ця угода запрацювала. В нас заперечень від причетних установ, відомств України немає. Таким чином ми просимо підтримати цей законопроєкт про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова про здійснення оплачуваної діяльності членами сімей співробітників дипломатичних представництв або консульських установ.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
Колеги, будуть зауваження, бажання виступити, поставити запитання? Я не бачу.
Тоді я ставлю на голосування. Хто за те, щоб підтримати цей проєкт закону? Хто – за?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Бардіна.
БАРДІНА М.О. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Копиленко.
КОПИЛЕНКО О.Л. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Пушкаренко.
ПУШКАРЕНКО А.М. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Безугла.
БЕЗУГЛА М.В. Безугла – за.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Іонова. Марія Миколаївна.
ІОНОВА М.М. За. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Кривошеєв. Немає.
Локтіонова.
ЛОКТІОНОВА Н.В. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Руденко.
РУДЕНКО О.С. Підтримую.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Шараськін.
ШАРАСЬКІН А.А. Підтримую.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Юраш.
ЮРАШ С.А. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. 10 – за. Андрій Андрійович.
ШАРАСЬКІН А.А. Прийнято одноголосно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Дякую, Олександре Павловичу.
А ми переходимо до третього питання порядку денного – про проєкт Закону України про припинення дії, вихід та денонсацію міжнародних договорів України, укладених Урядом України з урядами Російської Федерації, Республіки Білорусь та в рамках Співдружності Незалежних Держав. Ми також раніше розглядали це питання, обговорювали його.
Я прошу до слова заступника міністра закордонних справ України Євгена Петровича Перебийноса. Будь ласка, Євгене Петровичу, вам слово.
ПЕРЕБИЙНІС Є.П. Доброго дня, Олександр Олександрович. Ще раз добрий день всім. Сьогодні вже бачилися зранку. Так, справді, цей законопроєкт вже вносився і був відкликаний так само, як і попередній, у зв’язку з зміною уряду. Ми його перевносимо знову, комітет також його вже розглядав. Власне, йдеться про реалізацію пропозиції, нашої пропозиції про пакетний підхід до припинення, виходу і денонсації до угод, які були підписані з Росією, Білоруссю і СНД.
В даному законопроєкті ідеться про 8 міжнародних договорів і, власне, прийняття цього закону сприятиме приведенню договірно-правової бази України у відповідність з сучасними реаліями відносин з Росією, її союзником Білоруссю і припиненню дії договірно-правових зобов’язань, які не відповідають інтересам України в рамках СНД. Тому ми просимо підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
Колеги, чи будуть пропозиції, зауваження, питання чи бажання висловитися? Олександр Любимович, так? Будь ласка.
КОПИЛЕНКО О.Л. Ви знаєте, я хочу рішуче підтримати цю пропозицію. Це давня проблема, ми її не раз обговорювали. Замість того, щоб точково припиняти дії тієї чи іншої угоди, мусимо це зробити таким актом. Я думаю, що мене підтримав би і Григорій Михайлович Немиря, це так само його в тому числі ідея і тут у нас є міжфракційний консенсус. Єдине я хотів би, можливо, щоб Міністерство закордонних справ, я про це вже говорив, звернуло увагу, що свого часу Верховна Рада і Кабінет Міністрів Автономної Республіки Крим наприймали безліч угод не дуже помітних, але вони були. І треба подумати, що з ними робили. А так я пропоную голосувати. Це, я би сказав, ми з цим навіть запізнилися.
Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
Колеги, чи хтось ще бажає висловитися з цього питання? Я не бачу. Тоді я ставлю на голосування. Хто за те, щоб підтримати цей проєкт Закону України про припинення дії, вихід та денонсацію міжнародних договорів України, укладених Урядом України з урядами Російської Федерації, Республіки Білорусь та в рамках СНД. Хто – за?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Немиря. Немає.
Бардіна.
БАРДІНА М.О. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Копиленко. Олександр Любимович.
КОПИЛЕНКО О.Л. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. За.
Пушкаренко. Арсеній Михайлович.
ПУШКАРЕНКО А.М. За. За, за.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Безугла. Мар'яна Володимирівна.
БЕЗУГЛА М.В. Безугла – за.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
Іонова.
ІОНОВА М.М. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Кривошеєв. Немає.
Локтіонова.
ЛОКТІОНОВА Н.В. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Руденко.
РУДЕНКО О.С. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Шараськін.
ШАРАСЬКІН А.А. Підтримую.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
Юраш.
ЮРАШ С.А. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. 10 – за. Андрій Андрійович.
ШАРАСЬКІН А.А. Одноголосно підтримано.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Рішення прийнято. Я дуже дякую Євгену Петровичу за участь в нашому засіданні.
Наступне питання порядку денного пов’язане з міжпарламентською співпрацею. І це питання про утворення депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Сирійською Арабською Республікою.
Я прошу до слова Людмилу Олександрівну. Будь ласка.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Шановні члени комітету, до комітету надійшов протокол організаційного засідання народних депутатів України, які виявили бажання увійти до складу депутатської групи Верховної Ради з міжпарламентських зв’язків з Сирійською Арабською Республікою. Головою групи пропонується вибрати Васюника Олександра Олександровича.
ЮРАШ С.А. Васюка, Васюка.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Вибачте, будь ласка, Васюка, члена фракції «Слуга народу», і заступником М’ялика Віктора Ничипоровича, члена депутатської групи «Партія «За майбутнє».
Святослав Андрійович люб’язно погодився бути координатором і був присутній на цих зборах. Єлизавета Олексіївна також завізувала протокол. Тобто з формальної точки зору все зроблено правильно і до групи входить 6 народних депутатів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
Колеги, чи будуть запитання, чи бажання висловитися? Я не бачу. Тоді ставлю на голосування. Хто за те, щоб підтримати?
МІЩЕНКО О.П. Олександр Олександрович, дозволите?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Будь ласка, так.
МІЩЕНКО О.П. Я від імені МЗС, хоча це не планувалося, але хотів би як куратор двосторонніх відносин з Сирією підкреслити зацікавленість МЗС і підтримку саме такого кроку. Для нас країна дуже важлива. Ми маємо зараз дуже стрімкий розвиток двосторонніх відносин, і візит Президента навіть відбувся, ми відновили дипломатичні відносини після падіння режиму Асада проросійського. Країна дуже важлива для нас і цікава, і тому ми маємо вгризатися, я сказав би так, в її життя, а для цього треба бути присутнім. Не завжди прямі контакти приводять до успіху, але от якраз із залучення парламентської дипломатії ми вбачаємо ще додатковий дуже потужний механізм, який ми можемо покращити. І після створення групи я пропоную і заохочую провести нашу спільну зустріч нашого департаменту, який веде цю країну, і з новоствореною групою обговорити алгоритм взаємодії.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ми тоді перекажемо цю інформацію, коли створимо вже офіційно цю групу дружби. Тоді, колеги, я ставлю на голосування питання. Хто за те, щоб підтримати утворення цієї депутатської групи. Хто – за?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Бардіна. Марина Олегівна.
Копиленко.
КОПИЛЕНКО О.Л. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Пушкаренко.
ПУШКАРЕНКО А.М. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Безугла.
БЕЗУГЛА М.В. Безугла – за.
НЕСТЕРЕНКО О.Л. Іонова. Марія Миколаївна.
Локтіонова.
ЛОКТІОНОВА Н.В. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
Руденко.
РУДЕНКО О.С. За – Руденко.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
Шараськін.
ШАРАСЬКІН А.А. Підтримую.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Юраш.
ЮРАШ С.А. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Я теж – за. Я підключилася. Геращенко – за.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую, Ірина Володимирівна.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Да, це я. Ось, будь ласка, бачите. Вибачте, була просто на Погоджувальній.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. 9 – за. Андрій Андрійович.
ШАРАСЬКІН А.А. Рішення прийнято одноголосно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Я вітаю всіх причетних до створення цієї групи дружби.
А ми переходимо до розгляду про питання, про зміни в керівному складі депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Естонською Республікою.
Я прошу до слова Арсенія Михайловича, будь ласка.
ПУШКАРЕНКО А.М. Вітаю, колеги. Дійсно, в нас відбулися зміни і ми переважною більшістю членів групи прийняли рішення обрати співголову – нашого колегу Олексія Олексійовича Гончаренка з «Європейської солідарності». Тому прохання підтримати його кандидатуру. Я думаю, що це посилить нашу роботу. Тим більше Олексій Олексійович був активним учасником до цього групи і візити мав, і контакти постійні з нашими естонськими колегами. Тому прохання це рішення підтримати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Арсеній Михайлович.
Я б додав лише, що у Олексія Олексійовича сьогодні день народження. Давайте теж зробимо, врахуємо це, зробимо подарунок. А по-друге, це такий яскравий приклад єдності і bipartisanship те що називається. Тобто коли ми разом діємо спільними зусиллями на міжнародній арені і в нас немає різних поглядів, ми єдині в цьому.
Колеги, будуть пропозиції, питання або бажання висловитися з цього приводу? Я не бачу. Тоді давайте проголосуємо. Хто за те, щоб підтримати цю пропозицію?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Бардіна.
БАРДІНА М.О. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Копиленко.
КОПИЛЕНКО О.Л. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Пушкаренко.
ПУШКАРЕНКО А.М. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Безугла.
БЕЗУГЛА М.В. Безугла – за.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Геращенко.
ГЕРАЩЕНКО І.В. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Іонова.
Кривошеєв.
Локтіонова.
ЛОКТІОНОВА Н.В. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Руденко.
РУДЕНКО О.С. Підтримую.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Шараськін. Андрій Андрійович.
Юраш.
ШАРАСЬКІН А.А. Підтримую.
ЮРАШ С.А. Юраш – за.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
ІОНОВА М.М. Іонова – за.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. 11 – за. Андрій Андрійович.
ШАРАСЬКІН А.А. Рішення прийнято.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги, за єдність, одноголосність.
А ми переходимо до розгляду наступного питання – про деякі питання роботи комітету, зокрема підкомітету з питань міжнародних форм та методів протидії агресії проти України.
Я прошу до слова Мар’яну Володимирівну. Будь ласка, вам слово.
БЕЗУГЛА М.В. Дякую.
Я прошу перенести питання на той час, те засідання, яке буде офлайн, тому що краще це обговорити в живому форматі. Можливо, ми перед тим, як будемо... після того, як заслуховувати черговий раз міністра, колеги, скажімо, хотілось би трошки відверто поговорити про роботу підкомітету, наших підкомітетів і задати ряд питань щодо подальшої роботи комітету. Є ряд ідей, але вони доволі специфічні. З такою ж специфікою як ми, наприклад, заслуховуємо в закритому режимі нашого підзвітного міністра. Тому, якщо немає заперечень, пане голово і колеги, прошу перенести це саме, коли у нас буде засідання в офлайн-форматі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут голосувати не треба, можна консенсусом, якщо ніхто не проти, це право автора.
БЕЗУГЛА М.В. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді, колеги, ми погоджуємось на таку пропозицію перенести, розглянути це питання при першій нагоді в офлайн. Дякую, Мар'яна Володимирівна.
І у нас останнє питання порядку денного. Хотів би вас, колеги, привітати, як динамічно ми з вами розглядаємо питання. Останнє питання порядку денного – про основні напрями діяльності Державної установи «Український інститут» та пріоритети його роботи на 2027 рік.
Я прошу до слова заступницю міністра закордонних справ України Мар'яну Олександрівну Бецу. Будь ласка, Мар'яна Олександрівна, вам слово.
БЕЦА М.О. Доброго дня.
КОПИЛЕНКО О.Л. Одне питання, Олександр Олександрович. Вибачте. Олександр Олександрович.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Олександр Любимович, так?
КОПИЛЕНКО О.Л. Да. Шановна пані заступниця, вибачте, будь ласка. Скажіть, будь ласка, ми голосуємо за це питання чи ні?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це до відома. Це до відома.
КОПИЛЕНКО О.Л. Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Мар’яна Олександрівна.
БЕЦА М.О. Доброго дня, колеги. Хотіла би коротко окреслити наші основні пріоритети культурної дипломатії України на 27-й рік. Сьогодні культурна дипломатія – це вже не просто презентація української культури за кордоном, ми абсолютно розуміємо, що це є важливий елемент як зовнішньої політики, так і національної безпеки України. Тому для нас важлива роль Українського інституту, який знаходиться у сфері управління МЗС. І особлива роль у реалізації завдань культурної дипломатії належить саме Українському інституту для того, щоб Україна була більш впізнавана, для того, щоб протидіяти російській агресії, для того, щоб популяризувати українську культуру і культурну спадщину зокрема.
В 27-му році Український інститут планує більш ніж 250 проєктів у 80 країнах світу. Заплановані ініціативи покликані сприяти, безумовно, підвищенню обізнаності сприйняття України і обізнаності міжнародної спільноти про нашу культурну спадщину, про сучасні творчі здобутки, про українську мову, кіно, літературу, розширення, безумовно, партнерських зв’язків з іноземними культурними і освітніми інституціями.
І головні пріоритети МЗС, в тому числі Українського інституту, перше – це масштабна присутність України на міжнародних майданчиках. Це книжкові ярмарки, кінофестивалі, музичні і театральні фестивалі, виставкові та музейні проєкти. Тобто Україною має бути посилена присутність в різних країнах світу, зокрема в Глобальному Півдні.
Друге. У 2027-2028 роках заплановано проведення перехресного сезону культури України та Німеччини, який також сприяє тому, щоб посилити двосторонню культурну співпрацю і популяризувати українську культуру в Німеччині. У 26-му році ми мали дуже позитивний приклад українських сезонів у Франції, і це також сприяло зміні сприйняття багатьох дієвців Франції щодо України і щодо війни Росії проти України.
Український інститут визначений зараз відповідальним за реалізацію сезону української культури в Німеччині. У межах сезону передбачається організація культурно-мистецьких заходів, презентація сучасного українського мистецтва, українського кіно, сучасної спадщини культурної, а також, безумовно, посилення партнерства між українськими і німецькими культурними інституціями. Орієнтовна потреба на сезони у 2027 році – це 30 мільйонів гривень.
Третій пріоритет – посилення роботи в нових для України стратегічних регіонах, які визначив і міністр закордонних справ Андрій Сибіга, оскільки нам потрібно більше працювати з країнами Глобального Півдня: Африка, Латинська Америка, Індо-Тихоокеанський регіон, Центральна Азія та Близький Схід. У 27-му році заплановано понад 25 окремих проєктів Українського інституту в країнах Африки, Латинської Америки, Індії та Індонезії.
Четвертий пріоритет – розвиток українських студій в провідних закладах вищої освіти. Це ініціатива першої леді Олени Зеленської. В нас є глобальна коаліція українських студій, яка була започаткована пані Оленою. І, безумовно, зараз низка відомств України: Міністерство закордонних справ, Міністерство культури, Міністерство освіти – працюють над тим, щоб розширити глобальну коаліцію. Наразі вона об’єднує 101 інституцію, 101 університет в 27 країнах світу. І її діяльність, безумовно, спрямована на розширення академічної присутності України і розвиток міжуніверситетського співробітництва, також підтримку наукових досліджень, освітніх програм. Безумовно, це важливий інструмент м’якої сили, де також ми можемо протидіяти російській агресії і заходити на ці регіони, в ці країни через освіту, науку і освітні студії зокрема.
Розвиток українських студій – це довгострокова інвестиція, безумовно, не короткостроковий проєкт, це довгострокові інвестиції нашої держави у формування об’єктивних знань про Україну і, безумовно, зміцнення міжнародної суб’єктності України, посилення нашого голосу в світі.
П’ятий пріоритет – це забезпечення сталої присутності Українського інституту за кордоном. З 23-го року наші представництва, це представництво в Німеччині, представництво у Франції, працювали завдяки підтримці донорів. Але на 27-й рік не передбачена донорська підтримка, тому що, безумовно, це був початковий етап, коли донори допомагали нам стати на ноги за кордоном. Тому надзвичайно важливе посилення фінансування наших представництв в Німеччині, у Франції і в нас вже зараз започаткований представник Українського інституту в Нідерландах.
Тому ми звертаємося саме також до Верховної Ради. Наша загальна додаткова потреба Українського інституту на 27-й рік – це 243,825 мільйона гривень на видатки споживання, 15 мільйонів 654 на оплату праці у зв’язку зі збільшенням штатної чисельності на 20 посад.
Водночас, безумовно, потребують вирішення і окремі питання, пов’язані із забезпеченням діяльності Українського інституту. Зокрема йдеться про погодження Міністерством фінансів України додаткових фінансових потреб Українського інституту, а також нормативне врегулювання фінансування його закордонних представництв. У цьому контексті необхідним є внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів № 511 з метою створення належних правових підстав для фінансування проєктів саме закордонних представництв Українського інституту за кордоном, тому що зараз вони фінансуються, як я вже сказала, лише за рахунок донорських...
Тому нам потрібно знайти механізми, правові механізми для посилення фінансування Українського інституту і МЗС в контексті саме виділення коштів на фінансування закордонних представництв. Безумовно, мова йде не лише про фінансування культурних заходів. Це мова про стратегічні інвестиції у зміцненні позиції України, голосу України за кордоном, утвердження її присутності у світовому культурному просторі, підвищення рівня довіри з боку міжнародних партнерів. Тому інвестиція сьогодні в культуру – це, дійсно, інвестиція і в нашу нацбезпеку, і в нашу стійкість, і в наше майбутнє. Ми дуже були б вдячні за підтримку в цілому наших пропозицій і пропозицій в контексті додаткового фінансування і сподіваємося на позитивний розгляд в майбутньому в рамках комітетів.
Дякуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую. Мар’яна Олександрівна, якраз завтра будемо розглядати питання бюджету в частині Міністерства закордонних справ. І тому в рамках цього питання розглядатимемо теж це питання.
А зараз питання до генерального директора Державної установи «Український інститут». Володимире Петровичу, ви щось бажаєте додати до того, що сказала Мар'яна Олександрівна? Може, кілька слів буквально?
АЛІЄВ А.Н. Доброго дня, колеги. Алім Алієв, заступник генерального директора Українського інституту. Пані Мар'яна всебічно окреслила і нашу роботу, і наші пріоритети. Я точно хочу ще додати кілька речей, які важливі для розуміння роботи Українського інституту. Перше, що дослідження і аналітика – це є пріоритетом і ми досліджуємо також, як Росія впливає в інших країнах через культурну, так звану культурну…
БОГДАНОВА В.О. Прошу вибачити. Колего, представтесь, будь ласка, для стенограми.
АЛІЄВ А.Н. Так, ще раз представлюсь. Алім Алієв – заступник генерального директора Українського інституту. І тому це один з таких напрямків, які ми розвиваємо.
Другий напрямок – це студійні візити, такі ознайомчі візити, які ми організовуємо в Україну. Зараз якраз триває візит фінської делегації. Це візити лідерів думок, дослідників, культурних менеджерів, журналістів, блогерів, істориків, філософів, які після таких візитів безпосередньо в Україну повертаюся і стають нашими великими амбасадорами.
Тому вже після засідання ми надішлемо презентацію і нашої діяльності, і планів на 27-й рік. І будемо дуже вдячні за підтримку, власне, Українського інституту і бюджету Українського інституту на наступний рік.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. На цьому ми можемо завершити наше засідання.
ПУШКАРЕНКО А.М. Олександр Олександрович, ні, ні, я перепрошую. Дозвольте…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ПУШКАРЕНКО А.М. Пушкаренко. Мар’яна Олександрівна, а скажіть, будь ласочка, кошти на Український інститут, я так розумію, зашиті в бюджеті Міністерства закордонних справ, правильно?
БЕЦА М.О. В нас є бюджетна програма 1401110, яка спрямовується на дві частини: підтримка українських громад за кордоном і підтримка позитивного іміджу України за кордоном.
ПУШКАРЕНКО А.М. Чудово. Дивіться, колеги, по Українському інституту нам треба буде достатньо серйозно підійти до цього питання, тому що в минулому році ми докидали гроші. По моїй інформації, ці гроші суто пішли на якісь колосальні премії працівникам, керівництву зокрема.
Тому ми зараз чуємо від заступниці міністра достатньо вагоме збільшення коштів, коли у нас дефіцит сьогодні на Збройні Сили України, на сили безпеки та оборони. Звичайно, що закордонні вояжі – це добре і, наприклад, коли народні депутати працювали в Латинській Америці в контексті Глобального Півдня, вони не використовували бюджетних коштів. І видимий результат, це перший відомий всім, – перша парламентська асамблея Україна ... (Нерозбірливо) в Києві.
Тому я буду особисто ініціювати, дуже жорстко ставити питання щодо тих коштів, які виділяються на Український інститут. Я розумію, що свого часу Павло Анатолійович Клімкін дав автономію, але ми бачимо, що ця автономія призвела, на мою думку, я відповідально це кажу під стенограму, під зловживання коштами, а випросити ще більше. Більше того, будемо залучати Державну аудиторську службу, яка здійснила нещодавно аудит Українського інституту. Я думаю, тут треба прискіпливо взагалі подивитися на ефективність роботи цієї інституції і ефективність використання бюджетних коштів на закордонні вояжі в умовах, в тих умовах, в яких ми знаходимося, – гострого дефіциту бюджету і фінансування сил безпеки та оборони з неочевидними результатами, які відбуваються в цих поїздках і їхніми результатами. Досліджувати суспільну думку за кордоном – це добре, але в нас є дуже серйозні виклики всередині країни.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми це питання будемо обговорювати якраз завтра теж.
Мар’яна Володимирівна, будь ласка.
БЕЦА М.О. Пане Олександре, якщо можна, я хотіла би просто відреагувати, тому що це важливо. По-перше, у нас був аудит і ніяких зловживань аудитом не виявлено. Український інститут – це державна установа у сфері управління МЗС.
По-друге, ці закордонні представництва, вони існують вже давно, але вони фінансуються за рахунок донорів. Насправді це теж не може бути сталою практика. Тобто нам потрібно, щоб і держава фінансувала українську культуру. Зараз підвищені, ми бачимо, що підвищені також видатки на культуру в сфері... для Міністерства культури, для інших інституцій. І ми зараз не можемо ризикувати тим, що наші дві інституції представництва Українського інституту в Німеччині і Франції залишаться без фінансування і будуть на межі закриття. Глобальна коаліція українських студій – це проєкт першої леді Олени Зеленської і ми тісно співпрацюємо, у нас головний офіс по коаліції українських студій зараз саме в Українському інституті. Всі потреби були вивірені, тому просто теж хотілося з нашого боку зазначити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Мар’яна Володимирівна, вам слово і завершуємо наше засідання. Будь ласка.
БЕЗУГЛА М.В. Да, я трошки відрефлексую на ремарку колеги щодо потреб, можливо, в скороченні коштів чи сильному аудиті. Да, сильний аудит взагалі потрібен в державі, але я не втомлююсь пояснювати і показувати, що перш за все аудит потрібен в сфері оборони, де найбільша зараз корупція, найбільша, і де до сих пір немає нормального аудиту. І вибачте, ті кошти, що йдуть на МЗС, а нацбезпека і оборона держави складається із дипломатичної і військової частини. Це фактично на дві бригади максимум на всю країну. І коли ми до сих пір не знаємо як нація, достатньо не визначились, хто ми є, куди ми йдемо, яким чином ми адвокатуємо свою присутність системно за кордоном, то у такої нації майбутнє дуже невизначене, скільки б військових за це майбутнє не вмерло на полі бою. Тому не можна применшувати значення таких інституцій, значення Міністерства закордонних справ, це теж складова національної безпеки.
Я закликаю колег артикулювати відносно того, що відбувається і як відбувається в сфері оборони, звертатися до профільного комітету, до якого є дуже багато питань, і працювати над цим. Тож, звичайно, ми маємо слідкувати, як використовуються кошти, дослухатися і співпрацювати з Рахунковою палатою, у нас для цього всі інструменти є, але не спекулювати. І тут також прозвучало слово «вояжі», вояжі – це хто як сприймає. Я, наприклад, я рідко виїжджаю за кордон, бо сконцентрована більше на внутрішніх питаннях. Це, скажемо, історична місія. Але є колеги, які дуже продуктивно здійснюють адвокаційні кампанії за кордоном, а є ті, які зловживають. Потрібно просто слідкувати за цим і деякий внутрішній парламентський аудит, хто кого і як випускає і які ефекти від цих поїздок, а не піднімати питання щодо інституції виконавчій владі.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Дякую за висловлені дуже цікаві, ґрунтовні спостереження і думки. До побачення. Завершуємо наше засідання. До наступної зустрічі.