11 вересня 2026, 12:07
СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради
з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва
02 вересня 2026 року
Веде засідання голова комітету МЕРЕЖКО О.О.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні колеги! Ми можемо розпочинати засідання нашого комітету. Але спочатку давайте проведемо перекличку, щоб упевнитися, що ми маємо кворум.
Будь ласка.
МОСОЛОВ Ю.О. Мережко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є.
МОСОЛОВ Ю.О. Немиря.
НЕМИРЯ Г.М. Є.
МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна.
БАРДІНА М.О. Я є, добрий день!
МОСОЛОВ Ю.О. Копиленко. Поки відсутній.
МОСОЛОВ Ю.О. Пушкаренко. Відсутній.
Безугла.
БЕЗУГЛА М.В. Є.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.
Геращенко.
Іонова.
ІОНОВА М.М. На місці.
МОСОЛОВ Ю.О. Кривошеєв. Немає зв’язку.
Локтіонова.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Я перепрошую, я є, я просто… Доброго дня! Я є.
МОСОЛОВ Ю.О. Да, ми бачимо, Ірина Володимирівна. Дякую.
Локтіонова.
ЛОКТІОНОВА Н.В. Є. Добрий день!
МОСОЛОВ Ю.О. Добрий день!
Руденко.
РУДЕНКО О.С. Руденко є.
МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін. Поки немає зв’язку.
Юраш. Поки немає.
Ясько.
ЯСЬКО Є.О. Ясько є.
МОСОЛОВ Ю.О. 9 членів комітету.
Олександр Олександрович.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Кворум є. Тоді ми можемо продовжувати засідання нашого комітету.
Будь ласка, подивіться на порядок денний, чи будуть у вас пропозиції або зауваження стосовно порядку денного? Він, як ви бачите, дуже багато питань. Будь ласка, Мар’яна Володимирівна.
БЕЗУГЛА М.В. У мене невеличке питання на наступне засідання комітету: чи можу я підготувати знов компактну доповідь щодо пропозицій про діяльність комітету, скажімо так, на поточний період, який вчора ми відкрили? Можливо, колеги, доєднаються до певних ідей. Регламент до 10 хвилин максимум, можу скоротити до 5.
ГОЛОВУЮЧИЙ. На наступне засідання.
БЕЗУГЛА М.В. Да, на наступне засідання,
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, давайте звернемося до наших колег, якщо ніхто не проти, то тоді можемо включити.
БЕЗУГЛА М.В. Або… якщо ніхто не проти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи треба ставити на голосування? Ні, я не бачу, щоб хтось був проти, тобто консенсусом ми поставимо тоді на наступне засідання це питання в порядок денний.
БЕЗУГЛА М.В. Добре. Дуже дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.
Тоді у мене є пропозиція важливо додати до порядку денного на сьогоднішнє засідання в розділ «Міжпарламентська співпраця» питання про створення групи дружби з Мозамбік. Тому що вчора відбулося засідання, ініціативною групою були підписані відповідні документи, протоколи. Тобто, якщо ви не проти включити це питання. Тим більше, що я в чат, ви можете там знайти текст листа Міністерства закордонних справ, яке заохочує нас створити таку групу дружби з Мозамбіку, оскільки там вже існує група дружби і солідарності з Україною, до складу якої входять, якщо я не помиляюсь, 65 осіб. Я вважаю, нам варто з вами, колеги, створити відповідну групу дружби з нашого боку. Я сам увійшов в цю групу дружби. Я запрошую вас долучитися. Тобто, якщо ви не проти, ми долучимо тоді і це питання в розділ про «Міжпарламентську співпрацю». Я не бачу, щоб хтось був проти.
Тоді в такому вигляді я ставлю на голосування порядок денний. Хто за те, щоб підтримати порядок денний з додатковим питанням, про яке я щойно сказав, хто – за?
МОСОЛОВ Ю.О. Мережко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Немиря.
НЕМИРЯ Г.М. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна.
БАРДІНА М.О. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Безугла.
БЕЗУГЛА М.В. За. За, Безугла.
МОСОЛОВ Ю.О. Геращенко.
ГЕРАЩЕНКО І.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Іонова.
ІОНОВА М.М. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.
Локтіонова.
ЛОКТІОНОВА Н.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Руденко.
РУДЕНКО О.С. Підтримую.
МОСОЛОВ Ю.О. Ясько.
ЯСЬКО Є.О. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.
9 членів комітету – за. Олександр Олександрович.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Рішення прийнято. Ми затвердили порядок денний. Можемо переходити до розгляду питань порядку денного.
І перше питання – це про проєкт Закону про ратифікацію Протоколу між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Північна Македонія про внесення змін до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Македонія про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і вантажів.
Шановні колеги, я хотів би нагадати, що перші три питання це міжнародні угоди, які ми вже розглядали на наших засіданнях. І ми прийняли рішення підтримати їх. Просто у зв’язку зі зміною Кабінету Міністрів відбувається перевнесення, по суті, цих договорів. Але ми вже розглядали, тобто я прошу враховувати цей факт, так би мовити. А стосовно цього проєкту Закону про ратифікацію, чи хтось бажає висловитися?
Я прошу тоді до слова першого заступника Міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України Сергія Анатолійовича Деркача. І прохання дотримуватися регламенту. Так, будь ласка, оскільки ми вже розглядали це питання, будь ласка, Сергій Анатолійович, вам слово.
ДЕРКАЧ С.А. Дякую, колеги, дякую, головуючий, за можливість виступити сьогодні. Дійсно, не буду забирати багато часу, ви вже в принципі слухали мене так само зі схожою доповіддю по конкретно цій угоді. Ми продовжуємо виконувати, скажімо так, прохання наших перевізників збільшувати можливості для ринку автомобільних перевезень для України. І основна перепона для автомобільного перевізника – це отримання дозволу, ці дозволи зазвичай дуже лімітовані. Ми на сьогодні вже маємо угоду про «транспортний безвіз» з близько 40 країнами, в тому числі з Європейським Союзом і плюс ще десять плюс країн, з якими ми з кожною підписуємо і домовляємося про лібералізацію, тобто повністю бездозвільний режим автомобільних перевезень. І з Північною Македонією ми таку домовленість досягли на двосторонньому рівні. Тобто двосторонні і транзитні перевезення до території Північної Македонії, і через її територію будуть бездозвільні, якщо ми ратифікуємо цю угоду, що точно дасть можливість збільшити кількість перевезень. Тому що зараз кількість перевезень лімітована дозволами, які наші перевізники вибирають кожного року, і цих дозволів не вистачає. Перевізників з Північної Македонії не так багато до нас їздить, якщо чесно, це більше потрібно саме нашому перевізнику.
Тому я дуже прошу вас підтримати цю ратифікацію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, Сергію Анатолійовичу.
Чи будуть якісь запитання з боку колег, або хтось бажає висловитися? Я не бачу. Тоді я ставлю на голосування.
Хто за те, щоб підтримати проєкт Закону про ратифікацію Протоколу між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Північна Македонія про внесення змін до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Македонія про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і вантажів? Хто – за?
МОСОЛОВ Ю.О. Мережко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Немиря.
НЕМИРЯ Г.М. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна.
Безугла.
БЕЗУГЛА М.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.
Геращенко.
БЕЗУГЛА М.В. Безугла – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Ірина Володимирівна.
Іонова.
БАРДІНА М.О. Бардіна – за. Перепрошую.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую, Марина Олегівна.
Іонова.
ІОНОВА М.М. За, за.
МОСОЛОВ Ю.О. Локтіонова.
ЛОКТІОНОВА Н.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Руденко. Ольга Сергіївна!
Ясько.
ЯСЬКО Є.О. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Геращенко. Ірина Володимирівна, ви чуєте нас?
Кривошеєв. Ігор Сергійович.
КРИВОШЕЄВ І.С. Це за порядок денний?
МОСОЛОВ Ю.О. Це за першу ратифікацію 0379.
КРИВОШЕЄВ І.С. Так. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.
8 – за.
Олександр Олександрович.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Рішення прийнято. Дякую, Сергію Анатолійовичу.
А ми переходимо до розгляду наступного другого питання порядку денного: про проєкт Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Сінгапур про повітряне сполучення.
Я тут насамперед хотів би звернути вашу увагу. По-перше, ми дійсно вже розглядали і підтримали цей законопроєкт. Я просто хотів би додати декілька моментів важливих, тому що лунала критика, а навіщо ця угода, якщо повітряного сполучення немає.
По-перше, важливим є те, що ця угода регулює не тільки питання, коли існує де-факто, фактично повітряне сполучення, а є багато питань, які виникають, які треба врегулювати, які не пов’язані безпосередньо з наявністю фактично повітряного сполучення. Питання технічного навіть характеру. Тому треба звернути на це увагу, коли ми говоримо про те, що така ратифікація, така угода потрібна.
По-друге. Теж варто наголосити, що Сінгапур – це країна, яка впровадила санкції проти Росії одразу після початку повномасштабної агресії. Це країна, з якою у нас є відносини, які треба розвивати і нарощувати так би мовити договірно-правову базу відносин з цією країною. Тому прошу звернути увагу на ці моменти.
І, можливо, Сергій Анатолійович бажає висловитися, щось можливо додати з цього питання. Будь ласка.
ДЕРКАЧ С.А. Так. Дякую. Дуже дякую за ці коментарі ваші.
Теж два слова скажу про те, що ця ратифікація і угода важлива для наших авіакомпаній, тому що ми можемо дійсно говорити, де Сінгапур, де Україна, де авіасполучення на сьогодні. Але у нас на сьогодні наші авіакомпанії, деякі авіакомпанії, не всі, на жаль, але є частина авіакомпаній, які продовжують роботу. Вони продовжують роботу за межами України. Це такі компанії, наприклад, якщо ми говоримо про пасажирські перевезення, як SkyUp, Windrose і так далі. Вони мають декілька літаків в лізингу, які здійснюють комерційні перевезення. Тому будь-які можливості для розширення списку країн, куди вони можуть літати, теж додадуть їм можливості далі для подальших перемовин з аеропортами тих країн і, можливо, створення рейсів і організації рейсів до цих країн.
Дійсно, ця угода – це не просто про відкрите авіасполучення між двома країнами. Тут якраз питання в тому, що в цій угоді, вона просто дуже детально пропрацьовувалась і це забрало багато часу ще до повномасштабного вторгнення. Тому що тут якраз визнаються критерії і сертифікати наших компаній, нашої Державіаслужби, визнаються сертифікати екіпажів літака, сертифікати безпеки, які видає Державіаслужба України на наші компанії і на літаки наших компаній, навіть якщо вони оперують за кордоном. Тому фактично ті літаки, які сьогодні українські компанії, літають за кордоном, вони знаходяться в реєстрі українському, ми за них відповідаємо, ми видаємо їх сертифікати. І тому саме без цієї, наприклад, угоди українська компанія не зможе полетіти до Сінгапуру, навіть, якщо вона там здійснює зараз цей рейс, умовно, з Кишиневом.
Тому нам ця угода однозначно буде більш потрібна, коли ми відкриємо повітряний простір, і ми дуже сподіваємося, що будемо оперувати більшою кількістю компанією літаків. Але навіть на сьогодні ця угода дасть можливість нашим українським авіакомпаніям думати про майбутнє і домовлятися вже на сьогодні з Сінгапуром, з аеропортом про можливі рейси, тому що це дуже такий довготривалий час перевірки документів і так далі.
Тому дуже просимо підтримати, оскільки велика робота в цьому контексті була пророблена, і я думаю, що наші авіакомпанії теж будуть, скажімо так, задоволені ще однією можливістю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, Сергій Анатолійович.
Чи будуть якісь питання, або хтось бажає висловитися з цього питання? Я не бачу. Тоді я ставлю на голосування.
Хто за те, щоб підтримати проєкт Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Сінгапур про повітряне сполучення.
Хто – за?
МОСОЛОВ Ю.О. Мережко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Немиря.
НЕМИРЯ Г.М. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна. Марина Олегівна. Поки немає зв’язку.
Безугла.
БАРДІНА М.О. Я – за, я – за. Я вибачаюсь, довго мікрофон вмикаю.
МОСОЛОВ Ю.О. Да, дякую, Марина Олегівна.
БЕЗУГЛА М.В. Безугла – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.
Геращенко.
Іонова.
ІОНОВА М.М. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Кривошеєв.
КРИВОШЕЄВ І.С. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Локтіонова.
ЛОКТІОНОВА Н.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Руденко. Ольга Сергіївна. Поки немає зв’язку.
Ясько.
ЯСЬКО Є.О. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Юраш.
ЮРАШ С.А. Юраш – за.
ГЕРАЩЕНКО І.В. І Геращенко теж – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую, Ірина Володимирівна.
10 – за.
Олександр Олександрович.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення прийнято. Дякую, колеги. Дякую, Сергію Анатолійовичу. Ми переходимо до наступного питання: про проєкт Закону про ратифікацію Конвенції між Урядом України та Урядом Австралії про усунення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи та запобігання податковим ухиленням і уникненням та Протоколу до неї.
Я прошу до слова заступницю Міністра фінансів України Світлану Іванівну Воробей. Будь ласка, Світлана Іванівна, вам слово.
ВОРОБЕЙ С.І. Дякую, шановний Олександр Олександрович. Шановні народні депутати, на ваш розгляд сьогодні виноситься проєкт Закону про ратифікацію Конвенції між Урядом України та Урядом Австралії про усунення подвійного оподаткування та Протоколу до неї. Насамперед хочу зазначити, що це питання вже розглядалося вашим комітетом. Відповідний законопроєкт був несений Кабінетом Міністрів 19 вересня, березня, вибачте, 26-го року та зареєстрований за номером 0370. 13 травня цього ж року комітет підтримав, розглянув цей законопроєкт та рекомендував Верховній Раді прийняти його за основу та в цілому. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради також підтримало прийняття цього законопроєкту. У зв’язку з припиненням повноважень Кабінету Міністрів законопроєкт 0370, який на той момент не був прийнятий Верховною Радою, вважається таким, що відкликаний і був знятий з розгляду. У зв’язку з тим, що це питання залишилося все ж таки актуальним і новим складом Кабінету Міністрів законопроєкт про ратифікацію цієї самої Конвенції і Протоколу 20 серпня 26-го року було повторно внесено у Верховну Раду і сьогодні представляється вашій увазі.
Тобто сьогодні йдеться не про перелік раніше погоджених положень, а фактично про завершення державної процедури, необхідної для набрання чинності вже раніше погодженої угоди. По суті Конвенції, щоб нагадати вам, про що цей законопроєкт і про що Конвенція. Конвенція встановлює чіткі правила розподілу між Україною та Австралією прав на оподаткування доходів, які резиденти однієї з держав, конвенційних держав отримують з джерел кожної з країн. Зокрема передбачено такі граничні ставки оподаткування доходів у державі їх джерела: дивіденди – 5 відсотків, якщо компанія однієї держави володіє щонайменше 10 відсотками капіталу компанії іншої держави, яка виплачує дивіденди; проценти – ставка 5 відсотків для процентів, що отримуються фінансовими установами та 10 відсотків для інших випадків; роялті – 10 відсотків. Це основні положення. Окремо передбачено звільнення від оподаткування у державі джерела окремо дивідендів і процентів, якщо їх бенефіціарним власником є інша договірна держава, або її відповідно орган влади – центральний банк, або визнаний Пенсійний фонд. У таких випадках ставка податків у джерела станови нуль відсотків.
Ці положення мають практичне значення для українського та австралійського бізнесу, оскільки встановлюють наперед визначені правила оподаткування транскордонних доходів і усувають ризики їх подвійного оподаткування. Конвенція також визначає механізм усунення подвійного оподаткування, передбачає процедури взаємного узгодження для вирішення спорів щодо застосування положень цієї Конвенції, створює правову основу для обміну податкової інформації між компетентним органом України та Австралією, це зазвичай податкові органи. Містить сучасні положення, спрямовані на запобігання використання Конвенції для уникнення оподаткування.
Як закінчиться…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую. Справа в тому, що зараз тривога. Давайте, колеги, голосувати. Так. Дуже дякую, Світлана Іванівна.
Колеги, я ставлю на голосування: хто за те, щоб підтримати?
МОСОЛОВ Ю.О. Мережко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Немиря. Поки немає зв’язку.
Бардіна. Поки немає.
Безугла.
НЕМИРЯ Г.М. Немиря – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.
БЕЗУГЛА М.В. Безугла – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую, Мар’яна Володимирівна.
Геращенко. Ірина Володимирівна. Нема.
Іонова. Марія Миколаївна. Поки немає.
ІОНОВА М.М. Я – за, за.
МОСОЛОВ Ю.О. Кривошеєв.
БОГДАНОВА В.О. Зараз хоча б організаційні питання. Я швидко доповім.
МОСОЛОВ Ю.О. Ігор Сергійович.
Локтіонова.
ЛОКТІОНОВА Н.В. За.
БАРДІНА М.О. Бардіна – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.
Руденко. Нема.
Юраш.
ЮРАШ С.А. Юраш – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Ясько.
ЯСЬКО Є.О. За.
МОСОЛОВ Ю.О. 8 – за, Олександр Олександрович.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення прийнято. Дякую, колеги. Дуже дякую.
Колеги, я пропоную терміново вирішити два питання, тому що одне обов’язково. Тоді я ставлю питання наступне: про кадрові питання роботи секретаріату. Ідеться... Я надаю слово Валерії Олегівні, будь ласка.
БОГДАНОВА В.О. Дякую, дякую.
Шановні члени комітету, в зв’язку з прийняттям Закону України «Про медіа» були внесені зміни, ви про те знаєте, до Закону України про комітети. Ці зміни поклали додаткові функціональні обов’язки, пов’язані з висвітленням діяльності комітетів у медіа, мережах, верифікації представників медіа, організації безперебійної трансляції засідань комітету.
В зв’язку із цим секретаріати отримали доручення взяти до складу так званого комунікаційника. Це людина, яка буде відповідати саме за цей напрямок. Зазначу, що оскільки до його функціональних обов’язків законотворча робота не входить, то і сім’я, якою він визначається, і оплата його заробітної плати значно нижча, ніж у головних консультантів, які опікуються законотворчою діяльністю.
Ми провели декілька і з Олександром Олександровичем, декілька співбесід, розглянули декілька кандидатур і зупинилися на кандидатурі Кирила Мусієнка, він присутній. Я його зараз представлю. Зазначу тільки, що влітку він ходив на безоплатне стажування чи практику, вже допомагав нам і з засіданнями комітету, і виконував ту саму роботу, яку він буде виконувати. Кирила нам рекомендувало керівництво вузу, в якому він навчається, як найбільш сумлінного, голінного студента. Кирил вступив на магістратуру на бюджет, так би мовити, власним розумом. Це на роботу на посаду головного консультанта, але комунікаційника.
Якщо будь-які питання до мене, Кирил присутній, готові відповідати. Прошу підтримати. Тому що кандидатура, я ж кажу, пройшла всі щаблі відбору. І дуже, да, потрібно вже для роботи в секретаріаті, зв’язок з пресслужбою.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колеги, чи будуть запитання або бажання висловитися? Будь ласка.
БЕЗУГЛА М.В. Було б добре, присутність… Добре. Але у нас немає часу, треба голосувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Відбій тривоги, тому…
БЕЗУГЛА М.В. А мені треба бігти на комітет. Тому сьогодні просто повірю, ладно, а то б трошки…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю це питання на голосування.
Хто за те, щоб підтримати цю кандидатуру? Будь ласка.
МОСОЛОВ Ю.О. Мережко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Немиря.
НЕМИРЯ Г.М. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна.
БАРДІНА М.О. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Безугла.
БЕЗУГЛА М.В. Безугла – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Геращенко.
ГЕРАЩЕНКО І.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Іонова.
ІОНОВА М.М. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Кривошеєв.
КРИВОШЕЄВ І.С. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Локтіонова.
ЛОКТІОНОВА Н.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Руденко. Немає зв’язку.
Юраш. Поки відсутній зв’язок.
Ясько.
ЯСЬКО Є.О. За.
ЮРАШ С.А. Юраш – за. Юраш тут. Юраш – за.
ЯСЬКО Є.О. І Ясько також – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую, Єлизавета Олексіївна.
10 – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення прийнято. Дуже дякую, колеги.
Поки є кворум, давайте за Мозамбік, вирішимо питання з Мозамбіком. У вас є лист, будь ласка, подивіться, там позиція Міністерства закордонних справ, вони рекомендують створити таку групу дружби. Я хочу нагадати, що з Мозамбіком нас пов’язують і торгівельні відносини, економічні, ідеться про співробітництво і в сфері сільського господарства, і у сфері енергетики. Тобто це дійсно важлива країна. Тому, колеги, будуть якісь запитання або хтось бажає висловитися з приводу доцільності створення групи дружби з Республікою Мозамбік?
НЕМИРЯ Г.М. Пропозиція: створити і дружити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Тоді я ставлю на голосування. Хто за те, щоб підтримати створення, – це історичний момент, колеги, – хто за те, щоб підтримати створення групи дружби з Республікою Мозамбік?
МОСОЛОВ Ю.О. Мережко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Немиря.
НЕМИРЯ Г.М. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна.
БАРДІНА М.О. Я – за, за.
МОСОЛОВ Ю.О. Безугла.
БЕЗУГЛА М.В. Безугла – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Геращенко. Ірина Володимирівна.
ГЕРАЩЕНКО І.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.
Іонова.
ІОНОВА М.М. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Кривошеєв.
КРИВОШЕЄВ І.С. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Локтіонова.
ЛОКТІОНОВА Н.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Руденко. Немає.
Юраш.
ЮРАШ С.А. Юраш – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Ясько.
ЯСЬКО Є.О. За.
МОСОЛОВ Ю.О. 10 – за, Олександр Олександрович.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Одностайно. Дуже дякую, колеги. Історична подія, хотів би принагідно подякувати Святославу Андрійовичу. Він вчора допомагав створити цю групу дружби. Дуже вам дякую, Святославе Андрійовичу. А ми переходимо...
ЮРАШ С.А. Завжди радий, завжди за честь.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
У нас, до речі, наступне питання теж пов’язане зі створенням групи дружби. Ідеться про обрання координатора з проведення організаційних зборів для створення депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв’язків з Сирійською Арабською Республікою. Ідеться про координатора обрання, тому... МЗС підтримало, тому є пропозиція продовжити добру традицію і попросити Святослава Андрійовича виступити в ролі координатора. Якщо, Святослав Андрійович, ви не проти?
ЮРАШ С.А. Всяко «за», це історичний момент – відновлення наших взаємин з Арабською Республікою. Для мене то буде за честь інавгурувати цю дружбу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякуємо. Тоді консенсусом, якщо ніхто не проти? Я не бачу, щоб хтось був проти. Тобто приймаємо це рішення. Дуже вам дякуємо Святославе Андрійовичу.
А ми переходимо до наступного питання. Контрольна функція комітету: про Звіт Рахункової палати про результати фінансового аудиту Міністерства закордонних справ України та щодо надання пропозицій до Плану роботи Рахункової палати на 2027 рік.
Я просто хотів би у цьому контексті, у цьому зв’язку нагадати, що ми отримали цей звіт, члени комітету ознайомилися з текстом цього звіту. Ми направили відповідний лист з питаннями, 7 питань, якщо я не помиляюсь, так, поставили перед колегами Міністерства закордонних справ і отримали відповідь на всі ці питання. Все це є у вас у документах.
А я прошу до слова Голову Рахункової палати Ольгу Станіславівну Піщанську. Ольга Станіславівна, будь ласка, вам слово.
КЛИМЕНКО К.О. Шановні колеги, Ольга Станіславівна, зараз на іншому комітеті одночасно, тому я як член палати, який відповідав за здійснення цього контрольного заходу, мене звуть Кирило Клименко, я буду доповідати сьогодні результати цього аудиту. І в першу чергу дякую за можливість представити цей звіт. Це перший аудит Міністерства закордонних справ, фінансовий аудит відповідно до міжнародних стандартів вищих органів аудиту. Звіт був затверджений на засіданні Рахункової палати 9 червня 2026 року.
Загалом у 2025 році МЗС було відповідальним виконавцем 7 бюджетних програм із загальним обсягом бюджетних призначень майже 7 мільярдів гривень. Валюта балансу міністерства на кінець 2025 року перевищила 5 мільярдів гривень. Аудитори підтвердили, що консолідована фінансова та зведена бюджетна звітність МЗС в усіх суттєвих аспектах достовірно відображає фінансовий стан міністерства, його фінансові результати та грошові потоки за 2025 рік. Водночас Рахункова палата висловила аудиторську думку із застереженням, оскільки звітність містила суттєві, але не всеохоплюючі викривлення, тобто невідповідності. Застереження стосувалися невідображення в бухгалтерському обліку та звітності руху добровільних внесків, отриманих ЗДУ для підтримки України у протидії збройній агресії Російської Федерації. Встановлено, що ЗДУ впродовж 22-25-го років отримали та витратили добровільні внески, що надходили на їхні банківські рахунки і були призначені для підтримки заходів з захисту держави ліквідації наслідків збройної агресії. При цьому в звітності МЗС не відображалися залишки коштів в іноземній валюті на початок року в сумі 269 мільйонів гривень, надходження в розмірі 622 мільйони гривень та видатки на суму 891 мільйон гривень. Це призвело до заниження активів, доходів і витрат на відповідні суми.
Водночас треба зазначити, що в 25-му році всі ЗДУ припинили використання цих банківських рахунків, закрили їх і перерахували залишок коштів станом на 31 грудня 25-го року на рахунки, відкриті в Національному банку, UNITED24. Тож на кінець 25-го року невідображених залишків на рахунках вже не було. Водночас це не відповідало і порядку, який визначений, і наші аудитори на цьому наголосили.
Так само аудитори виявили неузгодженість між урядовим порядком здійснення компенсаційних виплат працівникам дипломатичної служби та вимогам законодавства про бухоблік. Порядок дозволяє визначати компенсацію вартості оренди житла без урахування фактичних документально підтверджених витрат працівників ЗДУ. У результаті сума компенсацій може не відповідати вартості фактично орендованого житла та економічному змісту такої виплати. Вона може як перевищувати нормативи так і буде меншою за визначені ліміти.
За результатами аудиту Рахунковою палатою надано уряду і МЗС рекомендації, виконання яких сприятиме удосконаленню ведення бухобліку, забезпеченню достовірності консолідованої фінзвітності і зведеної бюджетної звітності, дотримання законодавства при здійсненні операцій з бюджетними коштами. Зокрема міністерству рекомендовано запровадити належні контрольні процедури щодо операцій з добровільними внесками і забезпечити перегляд норм компенсаційних виплат в іноземній валюті працівникам дипслужби, і приведення їх розмірів у відповідність із документально підтвердженими фактичними витратами. Тобто у тому числі треба провести аналіз фактичної вартості оренди у відповідних державах перебування за усіма складовими і відповідно уряду прийняти це рішення. Це так само і рекомендація стосувалася Кабінету Міністрів.
Відзначу, що МЗС уже розробив План виконання рекомендацій Рахункової палати і відпрацьовує з Міністерством фінансів відповідні, перегляд нормативів, внесли зміни в свою облікову політику і прогрес виконання рекомендацій існує. Разом з тим міністерство направило звернення до Міністерства фінансів з пропозицією розглянути можливість внесення змін до форми фінансової звітності під примітки до річної фінзвітності, де від Міністерства фінансів саме залежатиме уточнення стандарту бухобліку щодо розкриття особливостей виплат по цьому додатку.
Рахункова палата продовжує моніторинг виконання своїх рекомендацій та інформуватиме комітет і громадськість про результати їх розгляду. Я дякую за увагу, за потреби можу відповісти на питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
Колеги, слово для відповіді я хотів би надати Державному секретареві Міністерства закордонних справ України Карасевичу Олександру Олександровичу. Будь ласка, Олександр Олександрович, вам слово.
КАРАСЕВИЧ О.О. Дякую. Дякую, Олександре Олександровичу.
Шановні народні депутати, Кирило Олегович, шановні колеги, дякую за можливість взяти участь у засіданні і надати відповідь. МЗС вважає вкрай важливим як парламентський контроль за використанням державних ресурсів, так і діяльність Рахункової палати на цьому шляху. І ми цінуємо увагу, нам було важливо працювати разом з Рахунковою палатою, і ми працювали плідно і конструктивно.
Щодо висновків, рекомендацій, які були надані. Ми їх уважно опрацювали і опрацьовуємо й імплементуємо. Вони дійсно важливий інструмент для подальшого вдосконалення системи управління, фінансового контролю і звітності в органах дипломатичної служби.
Наголошу, що значна частина порушених у звіті питань має обліково-методологічний характер і стосується порядка відображення окремих операцій у фінансовій звітності. Ці питання не пов’язані ні з фактами нецільового використання бюджетних коштів, або з якимись втратами державного майна. За результатами аудиту Рахункова палата підтвердила, що консолідовано фінансова та зведена бюджетна звітність МЗС достовірно в усіх суттєвих аспектах відображає фінансовий стан групи МЗС, фінансові результати і грошові потоки.
Ми вже опрацьовуємо рекомендації Рахункової палати, продовжуємо реалізацію тих заходів, які вже спрямовані на удосконалення внутрішніх процедур як фінансового контролю, так і бухгалтерського обліку і звітності. Водночас Рахункова палата пред’явила у звіті і в своїй роботі окрему і важливу увагу питанням добровільних внесків. На цьому Кирило Олегович окремо зупинився, і я також не можу оминути цю тему.
Дійсно, ці внески почалися закордонними установами з початку повномасштабної агресії, але говорячи про це питання, важливо враховувати ті обставини, в які здійснювались і діяльність міністерства, і всією нашою державою всіх органів у період, про який йдеться. Ми всі знаємо, як після початку повномасштабної збройної агресії працювали як дипломатична служба, так і всі ми, і закордонні дипломатичні установи тоді одночасно як забезпечували захист прав і інтересів громадян за кордоном, евакуаційні заходи, так і координували міжнародну безпекову, фінансову, економічну допомогу. І тому об’єктивно в цей період виникла потреба в нових механізмах і практичних рішеннях, які були спрямовані на оперативне забезпечення потреб держави. Частина таких механізмів, які були запроваджені, не мала аналогів у попередній практиці діяльності дипслужби і потребувала дійсно швидкого реагування на виклики. І одним з таких механізмів стало якраз використання окремих рахунків закордонних дипустанов для залучення добровільних внесків. Це було тимчасове рішення в умовах нагальної потреби.
В 2025 році, у другій половині саме Міністерство закордонних справ і міністр закордонних справ Андрій Сибіга для того, щоб забезпечити належний контроль і оцінку практики використання таких рахунків, ініціював проведення державного фінансового аудиту і комплексного аналізу відповідного механізму. І за результатами проведеної роботи, а також з врахуванням розвитку централізованих державних інструментів залучення допомоги було ухвалено рішення в міністерстві про завершення використання таких рахунків, їх закриття та перерахування залишків коштів на рахунок UNITED24, про що сказав Кирило Олегович. І саме з урахуванням цих обставин слід розглядати окремі висновки і зауваження.
На попередньому засіданні комітету у вас, шановний голово і народні депутати, була можливість поставити як Андрію Івановичу, так і мені запитання щодо окремого іншого аспекту, пов’язаного з цією роботою.
Також повертаючись до звіту Рахункової палати, я хочу точково, але окреслити іншу важливу проблему, яка поставала в наших дійсно конструктивних дискусіях з представниками Рахункової палати. Кирило Олегович про це сказав, ідеться про той факт, що діяльність, по суті, органів дипломатичної служби наразі здійснюється і вже певний тривалий час в умовах дійсно тиску – тиску з боку хронічного недофінансування. І коли ми говоримо про той диспаритет, про який згадувалося, наприклад, у фінансуванні і виділенні виплат на фінансування житла наших дипломатів в закордонних дипломатичних установах, ідеться, зокрема, про це. Я не буду витрачати час шановних народних депутатів, під час попереднього засідання ми мали можливість глибоко зануритися в цю тему і обговорити її аспекти всі і важливість. Хочу тільки подякувати за вашу увагу до тих потреб МЗС, які ми маємо на цей бюджетний рік і запитуваний на наступний. Просто підкреслю, що дійсно ці проблеми мають системний характер і потребують відповідного реагування. І ми про це говорили якраз із Рахунковою палатою, що окремі зауваження і застереження, які були висловлені, вони можуть бути вирішені, але можуть бути вирішені в комплексі, тільки якщо ми будемо дійсно системно вирішимо проблему з недофінансуванням закордонних дипломатичних установ.
На завершення хочу запевнити народних депутатів, Рахункову палату, що ми, МЗС, наша фінансова команда і надалі працюватиме над зміцненням системи внутрішнього контролю, підвищенням ефективності управлінні ресурсами дипломатичної служби. Але ключовою передумовою для цього є подальше ефективне функціонування і загалом існування фахової системи дипломатичної служби. А це буде неможливим без належного матеріально-фінансового забезпечення. І тут ми говоримо не про фінансування МЗС чи… (Не чути), а про ефективну реалізацію зовнішньополітичних інтересів, позицій і безпеки нашої держави.
Дякую дуже за увагу і ми з вашим фінансовим блоком готові відповісти на ваші запитання. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
Колеги, чи будуть якісь запитання або бажання висловитися? Я не бачу. Тоді є…
ГЕРАЩЕНКО І.В. Ні, я би хотіла, я хотіла, з вашого дозволу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ірина Володимирівна.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Григорій Михайлович, ви хотіли теж щось сказати.
НЕМИРЯ Г.М. Ні. Прошу.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Я одну репліку. Колеги, я просто хотіла поінформувати, що за підсумками попереднього нашого комітету за участі пана Сибіги, як ми тоді і обговорювали, і обіцяли. По-перше, підготували відповідні листи на Міністерство фінансів і на уряд щодо цієї дірки, яка виникла в бюджеті Міністерства закордонних справ на нинішній рік. І звернулися з проханням переглянути це, і, враховуючи, що там є реальні для того підстави це збільшення курсу валюти, від якого безпосередньо, на жаль, залежить робота наших дипломатичних відомств. І я, і моя команда тут допомагали секретаріату нашого комітету ці листи напрацювати.
Також підняла ці питання і проблеми під час Погоджувальної ради за участі Прем’єра і економічного блоку. Я просто, користуючись присутністю і представника Міністерства закордонних справ, хотіла про це поінформувати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
Колеги, є пропозиція прийняти наступне рішення...
НЕМИРЯ Г.М. Колеги, колеги.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Григорій Михайлович же хотів ще сказати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А, Григорій Михайлович. Бо я не бачу, щоб рука була. Давайте, будь ласка, Григорій Михайлович.
НЕМИРЯ Г.М. Зараз бачите?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, да.
НЕМИРЯ Г.М. Добре. Ну, колеги, я, на жаль, не зміг взяти участь в роботі попереднього комітету, я був у відрядженні. Але я вважаю, що у нас є чудова можливість не просто вийти або обговорювати конкретні результати одного аудиту, а використати це як можливість посилити роль комітету, зокрема, контрольної функції. І в цьому є не якась ознака недовіри до Міністерства закордонних справ, там до дипломатичної служби, а як слушно зауважив Державний секретар на початку свого виступу, що це допомагає, це посилює саме Міністерство закордонних справ, ну, і одночасно тому і довіру до української дипломатії.
Тому я пропонував би, щоб ми зробили такий крок: власне, запровадити щорічний системний фінансовий звіт Міністерства закордонних справ перед комітетом, парламентським Комітетом у закордонних справах. І не як там формальний бухгалтерський облік, тут є у нас Рахункова палата, є речі, в яких саме Рахункова палата є спеціалістами, а не члени комітету. В той же час я думаю, що це важливо для нас. І зразу хотів би сказати, що зауваження, що таке обговорення під час війни може створити безпекові ризики, воно слушне. Але ми маємо досвід, коли такі теми можуть розглядатися комітетом в закритому режимі, тому я зразу відповідаю на це.
Як би можна було б структурувати такий комплексний звіт, просто як для розмови подальшої, не на цьому комітеті, а в подальшому? Я би бачив, ну, п’ять, чотири-п’ять таких розділів. Це, власне, самі бюджетні видатки центрального апарату з розподілом по країнах і регіонах. Це дуже важливо для нас, коли є у нас політичні пріоритети розставлені щодо окремих країн, щодо окремих регіонів. Дуже важливо побачити, наскільки такі пріоритети підкріплюються розподілом фінансових коштів, яких, я погоджуюся, недостатньо загалом для МЗС.
З огляду на цей аспект щодо приблизно 20 мільйонів доларів або в еквіваленті гривень, я думаю, що важливо також мати розділ про такі значні позабюджетні надходження і добровільні внески, і кошти, отримані закордонними дипломатичними установами. Це дозволить і нам подивитися, де замало, забагато не може бути, безумовно, але де потрібна допомога з боку парламенту і груп дружби, які створені, зокрема, і щодо того.
Третє: я думаю, що важливо, щоб уникати всяких спекуляцій, інформація про придбання, продаж, оренду та управління дипломатичною нерухомістю. Це дещо торкається… (Не чути), але, я думаю, що якщо це буде системно і щорічно робити, це також дозволить виробити процедури, яких варто потім дотримуватися. Ми згадали і було згадано, що було проведено і внутрішній аудит МЗС в 25-му році. Це важливий інструмент такого контролю. Я думаю, що результати таких внутрішніх аудитів і інформацію про усунення порушень, якщо були виникненні, це також те, що в рамках парламентського контролю важливо було б передбачити. Вже говорили про виконання рекомендацій Рахункової палати, і ми бачили, що вони виконуються і готові далі їх виконувати.
Ну, і можливо, такий більш суб’єктивний аспект – це основні управлінські і фінансові ризики для дипломатичної нашої мережі. Які вони є? Що зробити для того, щоб їх усунути? І в цьому сенсі, я думаю, це було б добре, щоб ми таку запровадили функцію, це нормальна функція парламентського контролю. Тому що, я повторюсь, сильний парламентський контроль не послаблює, а посилює Міністерство закордонних справ і, отже, довіру до української дипломатії.
Щодо конкретного формулювання, під стенограму я хотів би, пропонував таке рішення комітету. Запропонувати Міністерству закордонних справ України запровадити щорічне інформування Комітету Верховної Ради у закордонних справах про фінансове та майнове забезпечення закордонних дипломатичних установ, результати внутрішнього фінансового контролю та аудиту, виконання рекомендацій Рахункової палати, а також про суттєві фінансові та управлінські ризики в діяльності закордонної дипломатичної мережі.
Якщо це занадто детально, і воно, власне, говорить вже про можливу структуру такого звіту, можна було б обмежитись більш короткою формулою: запропонувати Міністерству закордонних справ запровадити щорічне інформування Комітету Верховної Ради України з питань у закордонних справах, формально комітет називається, на жаль, дуже довго, зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, от з цих всіх фінансових питань, про які ми сьогодні говоримо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, тривога, на жаль. На жаль, тривога…
Марія Миколаївна, якщо можна максимально коротко, а потім, Олександр Олександрович хотів би, так, висловитися.
ІОНОВА М.М. Максимально коротко, тому що я хотіла запитати, чи МЗС проінформував уряд щодо результатів цього аудиту, яка була реакція? Тому що як би є зобов’язання проінформувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це питання до кого, Марія Миколаївна.
ІОНОВА М.М. До МЗС.
ГОЛОВУЮЧИЙ. До МЗС.
КЛИМЕНКО К.О. Я можу відповісти від Рахункової. Ми направили звіт уряду безпосередньо, і віце-прем’єр з питань європейської інтеграції від імені уряду дав доручення Міністерству фінансів і Міністерству закордонних справ опрацювати наші рекомендації і внести відповідні пропозиції на розгляд уряду.
КАРАСЕВИЧ О.О. Саме так. Дякую, Марія Миколаївна, за запитання. Кирил Олегович, абсолютно правий, да, Рахункова палата надіслала звіт на адресу уряду, і ми маємо урядове доручення щодо реалізації рекомендацій і наразі цим опікуємося.
Я також дякую Григорію Михайловичу за пропозицію, я вважаю її корисною і слушною. Єдина така пропозиція в розвиток вашої пропозиції, Григорій Михайлович, можливо, нам варто говорити про два етапи парламентського контролю. Перший – на етапі звітування про фінансовий рік, який завершився, як ми його пропрацювали. І друге – на етапі, коли ми готуємо бюджетні пропозиції, щоб ви як народні депутати також об’єктивно оцінили і побачили наші запити, і щоб ми потім могли обговорювати їх урахування в бюджет.
НЕМИРЯ Г.М. Я зразу же погоджуюся, це дві сторони однієї медалі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колеги, я тоді пропоную прийняти наступне рішення. Зараз я зачитаю. Я буду змушений закрити комітет у зв’язку з тривогою, тому що питання безпеки, вони залишаються важливими. Я пропоную наступне рішення, яке інтегрує в себе, включає або інкорпорує те, що запропонував Григорій Михайлович.
По-перше, рекомендувати Міністерству закордонних справ України продовжувати виконувати рекомендації Рахункової палати – раз.
По-друге, Рахунковій палаті рекомендувати продовжити моніторинг виконання рекомендацій та інформувати комітет.
І третій елемент – запропонувати МЗС запровадити щорічне інформування комітету з фінансових питань. Три пункти.
Григорій Михайлович, як ви, погоджуєтеся? Три пункти, які... Я не чую, не чутно, Григорій Михайлович, включіть, будь ласка, мікрофон.
НЕМИРЯ Г.М. Можна погодитися, але додати, що колега Державний секретар запропонував: на етапі формування фінансового запиту і по виконанню.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді я ставлю на голосування і давайте швиденько проголосуємо. Хто – за?
МОСОЛОВ Ю.О. Мережко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Немиря.
НЕМИРЯ Г.М. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна. Нема.
Безугла.
БЕЗУГЛА М.В. Безугла – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Геращенко.
ГЕРАЩЕНКО І.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Іонова. Марія Миколаївна.
Кривошеєв.
ІОНОВА М.М. Я – за, за.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.
Кривошеєв. Поки немає зв’язку.
Локтіонова.
Руденко.
ЛОКТІОНОВА Н.В. Я – за. Локтіонова – за. Дякую.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.
Руденко. Нема.
Юраш. Святослав Андрійович!
Ясько.
ЯСЬКО Є.О. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Святослав Андрійович, чи ви з нами?
Кривошеєв. Ігорю Сергійовичу! (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, на жаль, ми втратили кворум, я так розумію. На превеликий жаль.
МОСОЛОВ Ю.О. Олександре Олександровичу, 7 членів комітету присутні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення не набуло чинності, на превеликий жаль, і я змушений закрити засідання. Ми взяли до відома ту інформацію, яка була надана.
Дуже дякую, колеги, вам. До побачення, до наступного засідання. Дякую.