27 серпня 2026, 11:27
СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради
з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва
19 серпня 2026 року
Веде засідання голова комітету МЕРЕЖКО О.О.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні колеги. Офіційно розпочинаємо наше засідання. Будь ласка, подивіться на порядок денний. Чи будуть у вас пропозиції або зауваження? Я одразу хотів би тут внести від себе декілька пропозицій, Зокрема третє питання я пропоную зняти або, точніше, перенести на 2 серпня... на 2 вересня, вибачте, у зв’язку з тим, що немає представників Рахункової палати, вони будуть на наступному засіданні. Тобто це перша пропозиція.
Тобто ми можемо проголосувати зараз, так, за порядок денний, окрім цього третього пункту. Я можу ставити на голосування?
Будь ласка, хто за те, щоб підтримати? Хто – за? Дякую. Хто – проти? Хто – утримався? Немає. Одноголосно.
КАРАСЕВИЧ О.О. У нас… (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас інше питання, на жаль, в закритому режимі. Ні, тут є питання про ситуацію... Да, да, що склалася навколо використання благодійних коштів. Тобто ми хотіли в закритому режимі. Тобто, може, має сенс? Так, Рахункова палата – це інше. Да, да, зараз ми...
Тоді рішення прийнято. Я пропоную перше питання розглянути в закритому режимі.
Хто за те, щоби розглянути в закритому режимі? Хто – за? Хто – проти? Хто – утримався? Одноголосно за. Рішення прийнято.
Я тоді прошу до слова пана міністра. Про стан двостороннього співробітництва між Україною та Республікою Молдова, Республікою Польща, Румунією та Угорщиною. Я розумію, що це дуже велике питання, таке розгалужене, тому, може, має сенс... Да, да.
(Далі запис припиняється)
…плану дій уряду в частині Міністерства закордонних справ України. Знову я прошу до слова Андрія Івановича. Будь ласка.
СИБІГА А.І. (Не чути) …досягнуті результатами, але чітко розуміємо: головні стратегічні цілі – це армія і закінчення війни. Це найголовніше, що визначає всю нашу логіку, філософію. Тому це відображено в першій нашій стратегічній цілі: забезпечення політико-дипломатичними засобами зміцнення обороноздатності України. Ну, і міжнародна підтримка, мобілізація. Тут і макрофінансова, економічна, енергетична. Ми намагались бути стислими, хоча кожен цей термін можна розшивати. І тут мова йде саме про довгострокову, сталу оборонну підтримку. Ми знаємо арифметику війни, вона у нас зростає, на жаль, бюджет війни щороку, я думаю, десь на відсотків 30. І партнери це знають. У нас зараз завдання – до кінця року перекрити цей дефіцит. Ну, це нехай військові говорять про конкретні цифри.
У нас 11 оборонних коаліцій, де ми надаємо дипломатичний супровід. І ми повинні з цих коаліцій витиснути максимально, в тому числі Рамштайн і антибалістична. Програма PURL, нам треба 4 мільярди з неї взяти до кінця року. Отримання ліцензій. У нас тут хороший прогрес по деяких видах озброєнь, і ми почнемо тут їх виробляти, в Україні. 90 мільярдів ми розблокували. Я зараз... тут, мабуть, ключове – досягти прогресу по заморожених активах.
Ми маємо сигнал від бельгійців. Якщо буде досягнута угода колективна між 27 країнами ЄС, навіть не G7, вони кажуть, що є шанс... їм треба юридичний механізм, як ці кошти задіяти, тіло, там 200 мільярдів євро. Ми ставимо це питання, бо нам буде складно подолати виклик, особливо на фоні блокування зернового коридору. Тому мені здається, що заморожені активи – це те, де і ви можете нас підтримати, і ми вас, і посилити один одного.
Другий блок – це дипломатичне забезпечення реалізації курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію, відкриття чотирьох кластерів до кінця року, ну, і закріплення тих домовленостей, які ми досягли в Анкарі, - це 70 мільярдів доларів. На жаль, наші західні партнери подвійно нам продають ті кошти, які вже виділялися. Тому коли так їх під лупою вивчити, з тих коштів, що нам подвійно не продали, залишається 10 мільярдів. Нам треба їх вибити для нашого бюджету з оцих натівських коштів, озвучених під час анкарського саміту.
Третій пріоритет активізації відносин – це вже про двосторонні відносини з країнами євроатлантичного простору, тут і добросусідство, посилення України в Африці, присутності в Азії, Близькому Сході, Латинській Америці, відповідно закріплені ролі України, ну, і Глобальний Південь, щоб конвертувати цю присутність вже в конкретні рішення у них.
Четвертий пункт – посилення міжнародного тиску. Це один з рецептів, як примусити росію до миру. Я вважаю, що лише їхнє суспільство заставить їх колись серйозно підійти до цього питання або американська сторона. Поки що ми цієї волі з американського боку не бачимо, тому тиск, який створює напругу в російському суспільстві, це санкції, це ізоляція, тобто зростання ціни війни для росії.
Це і Спецтрибунал, ми туди Білорусь підтягли, і вони дуже чутливо на це відреагували, і Лукашенко... І я вірю, що наступного року Спецтрибунал почне працювати. У нас 70 людей staff набраний, а там має бути, Кориневич тут є, 700 людей, так, Саша? Олександр, скільки людей має бути у нас? Це величезні кошти, але воно перейшло вже в площину. У нас є зобов’язання Нідерландів розмістити і зараз нам треба зібрати ратифікації і фінансові внески, щоб трибунал почав працювати.
Я в це вірю, воно відбудеться. І плюс нам потрібен Реєстр збитків і комісія, щоб українці відчули перші компенсації. Знову ж таки ми тут залежимо від донорства наших партнерів. Ну, і тут в тиску російські активи. Якщо ми підійдемо до цього практично, знайдемо юридичний механізм, і ми над цим думаємо, це буде суттєвим ударом по росії.
І, звичайно, українці за кордоном. Тут і просування позитивного іміджу, і інструменти публічної дипломатії, і інші важливі речі м’якої сили.
Це коротко те, що ми заклали, і у нас є KPI, якщо наприкінці наступного року ми покажемо як досягнуті конкретні речі по кожному з цих озвучених пріоритетів діяльності уряду.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка.
ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути) Да, да. І останнє. У контексті, ви сказали, повернення українців із закордону. От скажіть, будь ласка, а хто у нашому уряді працює і відповідає за трек питання міграції і питання демографії? От, наприклад, якщо ці теми, які мене там цікавлять, хто у нас веде в уряді ці теми, з ким можна говорити тут, в тому числі, щоб просувати там наше бачення оцієї проблематики на міжнародних майданчиках? Дякую.
СИБІГА А.І. Бюджет недостатній. Ми міністерство, яке залежить від валютного курсу. Те, що закладалося у бюджет минулорічний і на сьогодні вже ми несемо втрати, пов’язані з зміною і коливанням курсу. У нас скільки відсотків, Олександре Олександровичу, ми платимо? Валюта у нас забирає 90 чи скільки?
КАРАСЕВИЧ О.О. (Не чути)
СИБІГА А.І. І що воно нам дасть, зарплати? (Не чути)
Ми ці всі автомобілі готові передати армії, як це робимо, коли ми їх списуємо, передаємо армії.
КАРАСЕВИЧ О.О. Мені здається, що це якраз… третій аспект це був, комунальні видатки, на які нам не вистачає близько 40 мільйонів, якщо просто подивитися фактично на нинішній рівень тарифів за комунальні послуги, за електроенергію. Це якщо говорити про фінансові наші потреби.
СИБІГА А.І. Якщо називати речі своїми іменами, в наших дипломатів зараз найнижча зарплата, з усіма колегами якщо порівнювати. Вона в багатьох випадках нижча від середнього рівня життя в країнах перебування. Тобто це впливає і на ефективність, і нам треба систему втримати, люди не хочуть приходити працювати ані в центральний апарат, ані за кордон. Тому прохання до вас підтримати, щоб цей бюджет був. Тому що у нас зараз не просто бюджет виживання, а якогось латання дірок насправді. Будемо за це вдячні. Тому що жодні поправки не пройшли, жодних додатків до посилення…
ГЕРАЩЕНКО І.В. Я прошу, пане міністре, тоді якраз нам вдалося підняти там на один… Да, минулого року якраз ми добилися на консульські установи і на документи…
СИБІГА А.І. Вибачте, я не знав цього. Дякую тоді.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Я ж правду кажу.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Да, да.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Якраз ця опозиція…
СИБІГА А.І. Бо нам тоді Дипакадемію збили, але якщо це… Я вам дякую, да.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Це були консульські установи, і це були документи. Да, да.
СИБІГА А.І. Ну, я ще раз вам скажу, повторюся, я вчора на фракціях це говорив. Наша консульська служба повністю не готова і не адаптована до такої кількості громадян, які... 8 мільйонів. Тому, звичайно, що і очікування великі, але треба реалістичними бути. Ми зробимо те, що можемо зробити. Тут присутній директор консульського департаменту. Ми дуже хочемо тут максимально активізуватись, і новий заступник з діджиталізації Андрій Дронюк, там, де ми не можемо фізично надати послуги, то щоб це автоматизувати. І я вірю в успішність цієї історії.
І я вже вам це казав, я ще раз повторюся в присутності своїх працівників: окрім закордонного паспорта, ми маємо видавати ID-картку. Я не знаю, як це має бути зроблено, скільки разів я маю це говорити. Тоді ваша підтримка, бо тут політика є. Мають бути оформлені водійські права, тому що хтось ревниво ставиться, хтось вважає, що це заходимо на чуже поле. Для дітей пакет має бути і ID номер, тому що для людей це величезні труднощі: дитина народилася, йому їхати в Україну. А ми хочемо це все під ключ давати на базі консульських установ. Ну, і вибори, якщо в нас будуть, коли дозволять безпекові умови, нам же ж треба бути готовими інфраструктурою, кількістю, матеріально і всі інші речі. Тому теж дякую за підтримку по консульській лінії і сподіватимемося на неї далі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна, включіть, будь ласка.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Я пропоную, щоб ми, не чекаючи внесення бюджету на наступний рік, просто підсумком нашого сьогоднішнього засідання комітету спрямувати лист на Міністерство фінансів і на уряд, враховуючи, що там і новий Прем'єр, і врахувати, ну, реально, якщо ми боремося за повернення українців з-за кордону, вони мають отримувати якісні консульські послуги. І просити збільшення фінансування Міністерства закордонних справ, розписати ці цифри і показати, що це є консолідована позиція, не тільки більшості, а і опозиції, всіх фракцій.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тобто є конкретна пропозиція. Ставимо на голосування чи консенсусом можемо прийняти? Ніхто не проти, добре. Тобто лист написати? Добре, колеги.
Тоді переходимо до наступного питання.
СИБІГА А.І. Вибачте, а можна я тоді позловживаю своїм запрошенням?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
СИБІГА А.І. А підтримайте нас ще по приміщенню для Українського інституту. Дивіться, я зараз вернув магістерські програми в Дипакадемії, у них будуть студенти. У мене в Дипакадемії знаходиться зараз Український інститут і консульський департамент. Я хочу в приміщення, в яке я переведу Український інститут, можливо, в Наталухи є, воно невеличке має бути, я не пам’ятаю, там до 300 метрів. Я би знайшов донорів, ми б його відремонтували, але я би дав повноцінне приміщення під Дипакадемію. Якщо можна, включити в запит.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ми напишемо листа. А хто адресат? Фонд держмайна, так?
ГЕРАЩЕНКО І.В. Що стосується бюджету, тут все зрозуміло, ми готові допомогти нашому секретаріату, Апарату підготувати цей лист.
Що стосується те, що ви сказали, Українського інституту, не зовсім зрозуміло, якщо хтось допоможе нам сформулювати, то ми направимо. Я думаю, це треба і на Фонд держмайна, який зараз вже, навпаки, говорить, що вони там зацікавлені в роздержавлені багатьох якихось... і на уряд. Але тут нам треба просто, щоб ви допомогли сформулювати, тому що ми знаємо, Український інститут, наприклад, за кордоном, що він робить, це зрозуміло. А тут просто, щоб ви пояснили.
КАРАСЕВИЧ О.О. (Не чути)
ГЕРАЩЕНКО І.В. Ну, окей, хорошо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, тоді ми звертаємося, МЗС нам допоможе сформулювати цей лист, а ми відповідно... по бюджету, так. А ми направимо ці листи відповідним адресатам.
Марія Миколаївна, будь ласка.
ІОНОВА М.М. Дякую.
У контексті того, що зараз була масована атака на Житомир дронами «Бандероль», просто у нас теж була тільки що зустріч фракції з міністром оборони. Теж прохання, щоб… ну, як би, щоб ми, може, координували якісь позиції в контексті, що пріоритет є, може, якийсь там лист є саме по озброєнню. Характер війни постійно змінюється, щоб, може, якось ми були в курсі того, що ми у кого теж питаємо.
Друге питання по програмі уряду. Я вже сьогодні зранку питала, воно прийде по Африці, тому що в нас, дійсно, скажемо так, стратегій багато, а ще ми не зрозуміли як би ефективність і, в принципі, відсутність механізму виконання. Тобто, якщо можна, хоча б коротко, які результати стратегії 25-26-й рік? Тобто які були тенденції, чи змінилися голосування в ООН тих чи інших країни? Чи були якісь домовленості, що стосуються озброєння, тобто от як змінилась торгівля? Щоб просто зрозуміти, чи працює ця стратегія, чи ви її переглядаєте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
РУСТАМОВ Р.А. Шановний пане міністр, шановний пане голово, шановні колеги! Ми наразі завершуємо роботу щодо розробки нової стратегії розвитку відносин України з країнами Африки. Тому що реалії часу, широкомасштабна війна і ті зміни, які відбуваються на континенті, саме вимагають від нас нових підходів. І ми як Україна вже в новому статусі: у нас є міжнародна сила, повага, авторитет і ми можемо пропонувати цьому континенту саме те, що їм потрібно в першу чергу.
Наразі ми визначили три стовпи, які ми можемо африканському континенту запропонувати, виходячи з нашого потенціалу, наших можливостей. Це ми бачимо себе як гарантом продовольчої безпеки в країнах Африки. І тут ми можемо постачати не тільки агропродукцію або продукти харчування і реалізовувати такі програми, як Grain from Ukraine, але постачати наші нові технології, агротехнології, здійснювати спільні проєкти, а також готувати кадри для африканських країн саме в аграрній сфері. І це у нас є такий потенціал, і є такий запит від африканських країн.
Друге: це ми будемо позиціонувати себе і це вже робимо практичні кроки в цьому, і це наш другий стовп, – це гарант безпеки. Тобто постачальник безпекових послуг, безпекових рішень для країн Африки.
Ви знаєте, є актуальним питання боротьби з тероризмом на африканському континенті, захисту, безпеки, а також кібербезпеки. І, враховуючи наші технології, наш досвід, наше напрацювання в галузі безпеки, подекуди… це не всі країни, визначені певні країни, куди ми могли би працювати і по оборонних технологіях, і плюс постачання послуг наших і нашого досвіду у сфері кібербезпеки, кіберзахисту.
І третій момент, це третій стовп – це освітній і цифровий провідник. Тобто ми маємо дуже серйозну базу, потенціал в галузі вищої освіти. Наші університети користуються дуже великим попитом, і є дуже великий попит на підготовку кадрів для країн Африки. І, на жаль, є певні умови, зараз військовий стан і широкомасштабна війна, які суттєво десь у 15,5 разу скоротилася кількість іноземних студентів з країн Африки, які здобувають освіту у нас. Але є певні наробки і певні рішення, і я думаю, що ця сфера має велику перспективу.
І, до речі, в цьому контексті хотів би відзначити, що з боку африканських країн, ми відчули, є також запит у підготовці кадрів для професійної освіти, і я думаю, що наші заклади вищої освіти будуть зацікавлені. У нас в травні була така розширена зустріч в Дипакадемії з ректорами вищих навчальних закладів України і от ці питання саме у розвитку співпраці в освітній сфері з країнами Африки ми обговорювали.
Ми визначили шість основних цілей для досягнення в Африці, розробили, значить, наш інструментарій для досягнення цих цілей. Я, якщо дозволите, коротко зупинюся.
Перше, звичайно, мова йде про зміцнення нашої політичної і економічної суб’єктності в кожному субрегіоні або макрорегіоні Африки. Якщо макрорегіони – це Північна Африка, в якій там з багатьох точок зору економічно, політично, релігійно, культурно тяготіє більш до арабомовного світу, до країн Близького Сходу.
ІОНОВА М.М. Вибачте, що я вас перебиваю, просто що багато ще питань. Що вже змінилося? Я розумію, плани на майбутнє, що вже змінилося? Наприклад по голосуванню в ООН. Бо вже було три стратегії. Тобто є якісь результати?
РУСТАМОВ Р.А. Так, є результати. Є системна робота, яка проводиться нашими посольствами, нашими постійними представництвами при міжнародних організаціях, при ООН, вона дає результати і ми відчуваємо підтримку з боку африканських країн.
ІОНОВА М.М. Так а скільки уже країн голосує, можна запитати, по наших резолюціях, тобто по цифрах? Приблизно просто.
РУСТАМОВ Р.А. Я зараз не готовий так з ходу дати цифру, можливо, коли…
СИБІГА А.І. (Не чути) …важливий нам африканський трек, окрім того, що було сказано, найманство. От зараз ми намагаємося максимально використати, щоб зупинити рекрутинг в країнах Африки. Вони суттєво поповнюють лави російської армії. До нас приїжджав міністр з Гани, але, як це не дивно, жодна африканська країна не турбується про ув’язнених своїх тут. Ми максимально хочемо це політизувати, заходимо в їхнє інформаційне поле. Наприклад, та ж сама Гана, вона наступного року буде голосувати в Африканському Союзі.
Тому найманство – це теж важливо і плюс енергоресурси. От взяти навіть Алжир, це одна з тих країн, де… вона зараз номер 2 для Європи в постачанні газу. У них багато радянської техніки, тобто оборонка, окрім того, що було сказано, освіта, медицина, до речі, теж можна говорити, діджиталізація, продовольча безпека. Мені здається, це теж важливо. І той же самий Єгипет, він купує у нас 21 відсоток зерна. І зараз, коли закрили коридор, ми до них звернулися, запропонували їхнім флотом вивезти українське зерно, дати їм таку монополію. Не знаю, вдасться їм чи ні, нехай домовляються з росіянами, що ми не б’ємо по їхніх суднах, якщо вони йдуть у росію, а росіяни не б’ють по суднах, які вивозять українську агропродукцію. Тобто ми шукаємо варіанти, ось, поки що складно, але для африканських країн оця турбуленція в Чорному морі – це пряма загроза для їхньої соціальної стабільності.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.
ГЕРАЩЕНКО І.В. … наше українське в африканських країнах, зокрема там Марокко, інші скаржилися нам щодо проблем для студентів або потенційних студентів з візами, і не тільки українські візи, ну, що все-таки тут є, зрозуміло, там зараз посилені перевірки. А європейські країни, які мають зараз надати транзитну візу, також там це блокують. Ми якось, – і просили нас, до речі, піднімати ці питання, у тому числі під час зустрічі з нашими європейськими партнерами, – ми якось вирішили це питання, чи так воно і залишається важким? Що в нас взагалі з цими іноземними студентами?
СИБІГА А.І. Директор консульського нехай прокоментує.
КАНЕВСЬКИЙ В.В. Шановні колеги, тобто момент особливо віз для навчання, ще він був вирішений минулого року. Оскільки був опрацьований алгоритм дій більше не з країнами Європейського Союзу, а, власне, з Молдовою як транзитною державою, де можна отримати якраз було електронні візи. Відповідні надані були доручення в робочому порядку нашим послам і в Європейському Союзі, і в Молдові. І по Молдові там опрацьовано алгоритм дій, коли якщо людина, іноземець, навчається, планує виїхати на навчання в Україну, ми отримуємо списки. Ці списки передаються для отримання транзитної візи молдовській стороні. Приїжджає уповноважена особа з навчального закладу України і централізовано з оформленими документами забирає цих іноземців і перевозить на територію України.
Як тільки було введено в минулому році електронний порядок оформлення запрошень, коли потрібно було все це отримати як одне вікно разом з погодженням відповідних компетентних органів, то формально це питання у нас як таке було знято.
Зараз можуть бути інші питання вже не по студентах, а пов’язано це з працевлаштуванням громадян. І якраз це може опрацьовуватись, і проводяться відповідні робочі групи за участю Мінекономіки, міграційної служби, компетентних органів для того, щоб опрацювати подібний автоматизований алгоритм дій для вирішення цих питань.
СИБІГА А.І. У нас, до речі, стоїть виклик в рамках нашого виконання вимог щодо членства в ЄС, потрібно буде переглядати безвізовий режим: і Туреччина, і Азербайджан. Скільки там країн?
КАНЕВСЬКИЙ В.В. У нас біля 15 країн. Але ми виходимо з того, що якраз названі країни: Азербайджан і Туреччина, ми будемо намагатися це виходити на кінцевий етап. І були спілкування з колегами азербайджанцями в тому числі, які розуміють, що це потрібно робити, і будемо знаходити взаємно зрозумілий теж алгоритм, щоб залишити безвізові поїздки для громадян з службовими дипломатичними паспортами і виконати вимоги Європейського Союзу на завершальній стадії переговорного процесу.
ІОНОВА М.М. Дякую. Я останні два питання по програмі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ІОНОВА М.М. У вас просто написано, що важливо посилити тиск на союзників Російської Федерації. Чи вже напрацьовані стратегії, що стосується там Китаю, Бразилії, Ірану, Індії…
СИБІГА А.І. Яка стратегія по Китаю може бути, якщо у нас діалогу немає. Ну, яка стратегія?
ІОНОВА М.М. Ну, ви ж на попередніх наших зустрічах говорили, як у вас налагодились контакти.
СИБІГА А.І. Стратегія спробувати налагодити цей діалог. Торговельний партнер номер 1, для них принада – це наша відбудова. Тут ми можемо грати і умовно кажучи, якщо ти допомагаєш російському агресору, не будеш мати доступу до відбудови, це діє.
ІОНОВА М.М. Я питаю у контексті ж ваших візитів. Тобто чи ви напрацьовуєте ці стратегії.
СИБІГА А.І. Візити в Китай, в тому числі із-за візиту певних депутатів на Тайвань відкладено. Якщо раніше стояло питання про мій візит у часові рамки, зараз в принципі мені треба боротися за відновлення запрошення із-за поїздки оцих депутатів. Це я вам говорю, це велика шкода для безпеки держави, запитайте у військових, скільки ми закуповуємо…
ІОНОВА М.М. Ми знаємо. Окей. Ну, щодо інших тоді країн, розумію, що так само відповісте. Тоді моє крайнє питання те, що стосується по НАТО. Все ж таки, які кроки, які завдання ставить перед собою МЗС 2026-2027 рік, що ми маємо виконати щодо стратегічного забезпечення курсу?
СИБІГА А.І. У нас є наші національні плани, тобто зосередитись на практичних існуючих механізмах. Є в нас конкретні програми, щоби купувати в американців, от її наповнювати. Рамштайн зараз координує НАТО, і для нас це добре. Далі, ну і…
ІОНОВА М.М. А ми як… (Не чути)
СИБІГА А.І. Я думаю, так, а хто у нас тут по НАТО? Ви, Андрій?
НАДЖОС А.І. Ні, але я думаю, що ми можемо…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
НАДЖОС А.І. Ми можемо з вами перед парламентськими асамблеями НАТО обговорювати, які ми можемо спільні ініціативи просувати для того, щоб ви вже могли з партнерами їх обговорювати, і вони були погоджені. Але, звісно, для нас пріоритет – це PURL. Тобто на цей рік у нас мають бути дуже амбітні плани по збору близько 15 мільярдів. Це те, що нам дозволить вижити і бути ефективними в опорі російській федерації.
Тому ми готові на співпрацю. Якщо у вас є, до речі, якщо дозволите, одна ремарка по Угорщині. Я б додав кілька моментів, те, що сказав міністр. У нас, в принципі, доволі багато хороших речей. У нас до того, що було вже сказано, відновлено реверс газу, плюс у нас розблоковано роботу наших медіа на території Угорщини. Це близько 12 медіа вони заблокували через політичні мотиви. Ми зараз думаємо над дзеркальним кроком, вивчаємо угорські медіа, але розуміємо, що контент їхніх матеріалів щодо України, він поки наразі залишається проблематичним. Тому ми будемо робити ці дзеркальні кроки, але зі збереженням національних інтересів.
Завтра 100 днів уряду Орбана. Ой, пробачте, Мадяра, пробачте. 100 днів завтра, новий уряд Мадяра.
СИБІГА А.І. То ви святкуєте?
НАДЖОС А.І. Ну, ми святкуємо, але ми зараз…
СИБІГА А.І. Ви з таким ентузіазмом це озвучили, я думав, щось пропустив, свято.
НАДЖОС А.І. Ні. Ми просто опрацьовуємо лист вашого комітету. Ви запропонували нам підготувати заяву Верховної Ради щодо визнання і засудження злочинів радянської військової адміністрації на Закарпатті в 1944-1946 роках.
ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути)
НАДЖОС А.І. Це було звернення голови комітету. Я не знаю, хто, але була ініціатива. Тому ми працюємо, ми… тому ми до 26-го вам теж надамо свої пропозиції.
ІОНОВА М.М. Добре. Я, завершуючи по НАТО, просто були комітетські слухання і там були рекомендації, в тому числі МЗС. Якщо можна, просто поновити там, де конкретні завдання.
НАДЖОС А.І. (Не чути)
ІОНОВА М.М. Були комітетські слухання, були присутні ваші представники. Просто там є якраз план реалізації. Якщо можна, просто поновити, ми ж тут точно будемо підтримувати.
БЕЗУГЛА М.В. Перепрошую, а план реалізації чого, вступу? У нас є зобов’язання. Якби ви підтримали, наприклад, відставку Сирського як «Європейська солідарність», ми б наблизились до наших зобов’язань на пару років. (Загальна дискусія) Ні, ну, просто…
ГЕРАЩЕНКО І.В. Це повноваження міністра оборони – призначення…
БЕЗУГЛА М.В. Це парламентський, леді, це парламентський нагляд і контроль. Коли ви згадуєте якісь слухання по НАТО, які були, коли вже ця обстановка помінялась багато разів, то давайте будемо говорити про те, що відбувалося недавно, і по чому ви абсолютно не підтримували як опозиція і політична сила.
Я пропоную повертатися до нашого порядку денного.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, дякую.
Олександр Олександрович, будь ласка.
КАРАСЕВИЧ О.О. Олександр Олександрович, дякую вам. Дякую, шановні народні депутати, за вашу готовність звернутися з листом, де попросити уряд врахувати наші потреби. Я хочу попросити ще про одну невеличку річ. Ми говоримо з Мінфіном зараз не тільки про наші потреби на наступний рік, а також про потреби на нинішній рік. Тому що якраз через коливання курсу, який виріс, а він закладався в 47 гривень, а ми вже давно купуємо долар дорожче, у нас є потреба, яка наразі вже досягає 800 мільйонів гривень. Ми надамо вам фактичну детальну інформацію щодо цього, перешлемо в секретаріат. І дуже прошу, оскільки це дотично до того питання, щодо якого ви будете звертатися, також врахувати це в листі.
Дякую дуже.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, мікрофон не забувайте, якщо ви хочете, щоб це в стенограмі було.
ГЕРАЩЕНКО І.В. У вересні буде перегляд бюджету на 26-й рік в контексті діри, яка сьогодні є в Міністерстві оборони. І, можливо, тоді доречно в цей час говорити і про діру в Міністерстві закордонних справ, вірніше, фінансуванні. Ні, я маю на увазі, що просто пізніше вересня потім уже буде процес на 27-й рік. Я вам говорю про часові рамки, а не про єдиний документ.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мар’яна Володимирівна і будемо завершувати.
БЕЗУГЛА М.В. Я просто додам, якщо вже підіймається фінансове питання, то нагадаю, що буквально недавно в Міністерстві оборони фактично намагалися зробити аудит і перерозподілити кошти. І питання оборони і дипломатичного напрямку воно дуже сильно поєднане. Це могло б дати нам можливість дещо перерозподілити між тими чи іншими напрямками. Але знову ж, на жаль, у парламенті не було підтримано цієї ініціативи, тож ми маємо зараз, що маємо, і маємо доволі обмежені перспективи щодо бюджетування МЗС на наступний рік. Тому прохання до колег з різних фракцій бути активнішими.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
Будь ласка, мікрофон.
СИБІГА А.І. Дякую.
І я ще прошу про одну підтримку. Ми розробили законопроєкт про розширення повноважень МЗС у санкціонуванні. Ні, не основні ми, ми хочемо уникати цих ланцюжків, і ми хочемо мати свою суб’єктність.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це якраз Мар’яна Володимирівна.
СИБІГА А.І. У нас у зв'язку з вступом в Європейський Союз треба приєднатися до 39 санкційних режимів. І коли я йду по довгому ланцюгу, це забирає роки, і плюс ці формальності, вони часом нерелевантні до того... там треба просто приєднуватися. І цей законопроєкт стосується закордону, тому що там мені повідомляли про певні перестороги. Він стосується виключно повноважень МЗС, це оонівський санкційний режим і єесівський.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, мікрофон.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Я знаю цю дискусію в контексті нашої особливої уваги до всього, що відбувається навколо санкцій. І там, дійсно, є дискусія навколо цього законопроєкту, тому що там знов-таки серед всього цього, що говорите ви, записані такі норми, які дозволяють насправді оголосити підсанкційним будь-який бізнес в Україні під егідою того, що він там може мати відношення до когось, хто має превентивні санкції.
І тому це чутливе... Ні, ми можемо коригувати, ну, ви ж скоригуйте на РНБО, щоб ви не застосовували санкції, ви знаєте, що це наша з вами дуже серйозна дискусія, вона публічна і так далі. Ми вважаємо, ми виграємо цей суд в ЄСПЛ відносно неприпустимості використовувати санкції для політичних розправ. І тоді, я думаю, в нас не буде дискусій відносно того, що відбувається з санкціями проти Російської Федерації.
До речі, я дуже шаную наш діалог, але от зверніть увагу, що на моє питання відносно того, як вплине сьогоднішній корупційний скандал на відкриття роботи в наступному році Спецтрибуналу, ви теж не відповіли.
СИБІГА А.І. (Не чути)
ГЕРАЩЕНКО І.В. А, ну, сьогодні у нас… Ні-ні, це наступний корупційний скандал.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це наступне питання, це у нас в закритому режимі.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Ні-ні, це наступний...
СИБІГА А.І. (Не чути)
ГЕРАЩЕНКО І.В. Все, окей. Я ж це хотіла...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ми не встигнемо розглянути ще два питання, тому що пану міністру треба бути на засіданні Кабміну. Тому, будь ласка, два речення і Святослав Андрійович потім і все.
БЕЗУГЛА М.В. Я просто наголошую, що знову ми повертаємося до ситуації, що будь-який незалежно від користі, потенційної потреби, будь-який законопроєкт, що стосується санкцій, «Європейська солідарність» у парламенті заблокувала його проходження. І навіть той маленький законопроєкт, що ми з вами опрацювали і далі були питання в оборонному комітеті, але оборонний комітет він пройшов. Тим не менше вони шантажують весь парламент щодо будь-якого законопроєкту щодо санкційної політики. Того ми не можемо вводити санкції щодо брендів, ми не можемо розширити повноваження МЗС. Все це тільки для того – зніміть санкції з Порошенка. Ось така у вас державна позиція просто. Вибачте, не я оцінюю, треба санкції проти Порошенка чи не треба.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це більше, ніж два речення, Мар’яно Володимирівно.
БЕЗУГЛА М.В. Але у нас заблокований цілий напрямок санкційного законодавства, що послаблює взагалі здатність країни протистояти агресору і взаємодіяти з партнерами.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Святослав Андрійович, будь ласка.
ЮРАШ С.А. Скільки років у цьому комітеті я присутній, кожного року виносить наш комітет рішення про підтримку МЗС у запиті бюджетному. Ця політика була, є і буде. Вся контраверсія навколо диппаспортів не поміняла нашу позицію. Наш обов’язок підтримувати вас у кожному запиті по бюджетних історіях. І я впевнений, що ми продовжимо під керівництвом пана Мережка приймати це рішення і підтримувати вас в тому, цьому і іншому.
СИБІГА А.І. Ви сказали контраверсія. Озвучте, будь ласка.
ЮРАШ С.А. Ні-ні, просто багато моїх колег піднімали питання і задавали питання щодо тої чи іншої підтримки МЗС бюджетної, якщо відповідно забрали у них всіх паспорти. Цю історію відповідно я, принаймні на рівні моєму, коли ми зверталися, питали, завжди казав: однаково щодо важливості всієї підтримки всієї роботи і на потребу обрізати чи критикувати, чи воювати з МЗС по питанню, по якому не вони прийшли з ідеєю це все так зробити.
СИБІГА А.І. Дякую.
Я не хотів би, щоб взагалі питання диппаспортів звучало. Я вважаю, що воно впорядковане, але якщо є якісь зауваження, будь ласка, скажіть нам. Тут директор консульського, він відразу може прокоментувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є конкретна конструктивна пропозиція і питання до вас, чи можемо ми... Справа в тому, що щойно зареєстрували законопроєкт 15521. Оскільки ми обговорили фактично ці питання, пов’язані з цим законопроєктом, програма дій уряду, чи можемо ми вважати, що ми обговорили питання програми дій уряду в частині, яка стосується Міністерства закордонних справ? Ніхто не проти цього? Всі – за? Тобто рішення прийнято, так?
РУДЕНКО О.С. Прийнято, да. Але стосовно, підтримали, політики. Мені просто ситуація з візами для студентів нагадала іншу ситуацію: залучення іноземної робочої сили в Україну. Це питання піднімалося досить багато, воно було сприйнято не дуже позитивно з боку українського суспільства. Але на багатьох зустрічах, коли ми зустрічалися з послами цих країн Global South (Глобального Півдня), вони підіймали питання послаблення візового режиму для громадян їхніх країн. І взагалі яка в нас стратегія щодо робочої сили з іноземних країн наразі щодо послаблення, скажіть, будь ласка?
СИБІГА А.І. Ольга Сергіївна, дякую за ваше запитання.
У своїй міграційній політиці ми орієнтуємося теж на ЄС. Ми повинні дотримуватись відповідних маркерів, для нас виставлених. Якщо ви особисто мене запитаєте, я підтримую, скажімо так, більш прихильний режим в’їзду з країн, де є доступна робоча сила, це такі як Філіппіни, наприклад, це така країна як Індія. Але вони всі підпадають під країни з високим мігрантським ризиком згідно з європейськими стандартами. У нас ще інше є, інший виклик – рекрутинг. Тому тут треба шукати баланс. Я в доброму сенсі кажу: рекрутинг, тобто той, який білий, офіційний для потреб української армії. Тому будемо дивитися.
У нас, до речі, пішли пропозиції з однієї з країн Центральної Азії, і це їх державна політика. З іншого боку я теж вважаю, що ми повинні давати альтернативу, щоб вони не в Росію їхали, а до нас. От ви звернули увагу, зараз багато узбецьких громадян з’явилося у нас, тому що їх ТЦК не виловлює, вибачаюся. Це так мені пояснили, бо я теж здивований був. І з’являються у нас іноземці. Я знаю, що одна крупна компанія намагається ввезти, здається, з Індії. Я можу помилитися, ні, чи звідки? Бангладеш, так? Ну, розкажіть. Це Олександр Олександрович відповідальний за цей блок.
КАРАСЕВИЧ О.О. Я курую Департамент консульської служби. Насправді ми тут працюємо плідно з колегами, які всередині держави займаються цією проблематикою. Ми тут говоримо в першу чергу про Міністерство економіки, яке займається трудовою політикою, про Державну міграційну службу. Ми здійснюємо як провайдер-реалізатор відповідних послуг. Тут наразі, дійсно, є багато складнощів, тому що для того, щоб отримати візи навіть з тих держав, з яких бізнес хоче отримати робочу силу, наприклад Індія, Бангладеш, Пакистан, треба отримати не тільки запрошення на роботу, а й пройти скринінг в компетентних органах. Це відкрита інформація, це відкрита процедура. Там дуже часто є складнощі. Тому, в принципі, ми маємо на внутрішньодержавному рівні визначитися з нашою політикою. І наразі Мінекономіки взяло lead, вони розробляють нову процедуру цілої системи, не пам’ятаю як вона називається, але там є вже проєкт постанови Кабміну, як це буде переведено в більш цифрову площину і спрощені процедури.
Але, знову ж таки, все впирається в наші внутрішньодержавні політичні рішення щодо міграційної політики. Тому що це питання не стільки зовнішньополітичне, скільки все-таки внутрішньополітичне.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тоді є пропозиція перейти до наступного питання. І я пропоную... Ну, я озвучу назву цього питання – це про ситуацію, що склалася навколо використання Міністерством закордонних справ України благодійних коштів. Вона отримала резонанс, так. І ми маємо в рамках парламентського контролю...
КАРАСЕВИЧ О.О. Не міністерством… (Не чути)
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.
СИБІГА А.І. Підозрюваними особами.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, підозрюваними, це дуже-дуже слушний коректив, тобто йдеться про... не про міністерство, а про, наголошуємо на цьому, а про конкретних підозрюваних осіб. Так.
Я пропоную розглянути це питання в закритому режимі, але ми маємо проголосувати. Хто за те, щоб розглянути в закритому режимі? Хто – за?
КАРАСЕВИЧ О.О. Чому в закритому?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому що прохання з боку НАБУ і САП було, да. Хто – за? Так. Одноголосно. Хто – проти? Хто – утримався? Всі – за. Тобто одноголосно прийнято рішення.
Переходимо в закритий режим з усіма наслідками відповідними політико-правовими.
(Далі запис припиняється)