Стенограма засідання Комітету 27.05.2026

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва

27 травня 2026 року

 

Веде засідання голова комітету МЕРЕЖКО О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні колеги. У нас є кворум. Ми можемо розпочинати наше засідання. Але спочатку давайте традиційно зробимо перекличку, хто є.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Доброго дня, вибачте.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Ірина Володимирівна...

 

МОСОЛОВ Ю.О. Немиря? Поки немає.

Бардіна? Поки немає.

Копиленко? Бачимо.

Безугла? Поки немає.

Геращенко?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Добрий день. Вибачте за запізнення. Є.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Іонова?

 

ІОНОВА М.М. Є.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Кривошеєв?

 

КРИВОШЕЄВ І.С. Присутній.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

Локтіонова?

 

РУДЕНКО О.С. Руденко є.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую, Ольга Сергіївна.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Локтіонова?

 

ЛОКТІОНОВА Н.В. Є, присутня. Вибачаюсь за запізнення.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

Пушкаренко?

 

ПУШКАРЕНКО А.М. Вітаю, шановні колеги. Пушкаренко є, присутній, на зв’язку. Дякую.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

Шараськін?

 

ШАРАСЬКІН А.А. Дай боже здоров’я! Присутній.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

Ясько? Поки немає зв’язку.

Бардіна? Поки немає зв’язку.

Дев’ять членів комітету присутні. Андрій Андрійович?

 

ШАРАСЬКІН А.А. Кворум є. Можемо починати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, колеги.

Я хотів би розпочати наше засідання з позитивних новин. Просто проінформувати вас, що згідно з рейтингом, який було проведено громадською організацією «Рух ЧЕСНО», наш комітет з точки зору ефективності зайняв друге місце серед комітетів Верховної Ради. Я вас вітаю, я вітаю колег з секретаріату. Це, колеги, завдяки вашій праці. Дуже вам дякую. І це наша спільна перемога, і це дуже приємно, що, ну, відзначають, тобто навіть громадські організації звертають увагу на ту працю, яку ми з вами робимо. Я вас вітаю і дуже вам дякую.

А зараз, колеги, будь ласка, подивіться на порядок денний. Там єдина зміна, яку я також пропоную, – це ми переносимо розгляд другого питання порядку денного, оскільки ми будемо... треба буде змінити реєстрацію, тобто знову внести на реєстрацію цей проєкт і тому ми…

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  Ну, ви – автор.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так-так, оскільки я – автор, то тоді ми розглядатимемо порядок денний без другого пункту, знімаємо цей пункт з порядку денного.

А так, колеги, чи будуть у вас пропозиція або зауваження до порядку денного? Будь ласка, висловлюйтесь. Я не бачу.

Тоді я можу ставити на голосування порядок денний, ну, без другого пункту, очевидно. Хто за те, щоб підтримати?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Сорі, сорі, я не встигла просто підняти руку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ірина Володимирівна.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. У мене все-таки пропозиція, у мене пропозиція, щоби ми обговорили все-таки останнім пунктом порядку денного візит до Румунії і до Молдови, тому що по суті за 3 дні треба виїжджати, не підписані ще розпорядження. Є проєкт по Румунії візиту, немає нічого по Молдові, це хотіли обговорити.

І друге. Ми з Марією надіслали листа на голову комітету і пропонуємо так само, щоби комітет долучився і написали, ми спрямували відповідний лист на наших партнерів у Польщі, щоби представники комітету долучилися, ті, хто бажають, отримали запрошення відповідне до форуму, конференції по Recovery в Польщі. Враховуючи теж сьогодні необхідність активізації діалогу з цією важливою країною і те, що там будуть присутні представники дуже багатьох парламентів країн ЄС, ми вважаємо, що було би правильно, аби не тільки фракції, а і комітети дуже багато там будуть представлені? і наш комітет також мав би бути представлений на цій конференції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це мається а увазі конференція в Гданську, так, з відновлення?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Так, в Гданську, в Гданську. Я переконана, що і поляки це підтримають, тут просто потрібно відповідний лист направити. І обговорити на комітеті підтримку такого нашого листа і просити, щоби партнери так само зробили запрошення і щоб ми змогли там долучитися, послухати дискусії і, можливо, на полях взяти, знаєте, на полях зробити відповідні зустрічі з нашими колегами не тільки з Польщі, а й інших країн.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ірина Володимирівна, спробую підсумувати вашу пропозицію. Тобто ви пропонуєте додати два додаткових пункти до порядку денного. Перший додатковий пункт – це стосовно комітетської поїздки до Румунії і Молдови, а другий – це стосовно запрошення на цю Конференцію з відновлення до Гданська. Так, два додаткових пункти, я правильно зрозумів? Так?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Абсолютно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді я пропоную проголосувати за такий варіант порядку денного: тобто ми усуваємо другий пункт і додаємо ці два додаткових пункти, про які щойно сказала Ірина Володимирівна. Тобто в такому вигляді хто за те, щоб підтримати порядок денний?

 

МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Немиря? Немає.

Бардіна?

Копиленко?

 

КОПИЛЕНКО О.Л. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Пушкаренко?

 

ПУШКАРЕНКО А.М. Пушкаренко – за, з пропозиціями Мережка і Геращенко.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Безугла? Поки немає.

Геращенко?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Іонова?

 

ІОНОВА М.М. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Кривошеєв?

 

КРИВОШЕЄВ І.С. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Локтіонова?

 

ЛОКТІОНОВА Н.В. За, за, колеги.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Руденко?

 

РУДЕНКО О.С. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін?

 

ШАРАСЬКІН А.А. Підтримую.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Ясько? Немає.

Бардіна?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Марина Олегівна написала в чаті, що у неї проблеми, вона нас бачить, але ми не можемо її почути. Але в чаті написала, що вона – за. Чи може ми врахувати її голос?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Андрійович?

 

МОСОЛОВ Ю.О. Андрію Андрійовичу?

 

ШАРАСЬКІН А.А. Ми її бачимо, підніме руку і все, ми – за.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Врахували. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Андрій Андрійович?

 

МОСОЛОВ Ю.О. 10 – за.

 

ШАРАСЬКІН А.А. Рішення прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення прийнято. Дякую.

Тоді переходимо до розгляду безпосередньо питань порядку денного. І починаємо з першого питання: про проєкт Постанови Верховної Ради України про Звернення Верховної Ради України до парламентів та урядів демократичних держав світу, міжнародних організацій та їхніх міжпарламентських асамблей з нагоди 30-ї річниці ухвалення Конституції України. Я прошу до слова заступницю Міністра закордонних справ України Мар’яну Олександрівну Бецу. Будь ласка, вам слово, Мар’яна Олександрівна.

 

БЕЦА М.О. Доброго дня, колеги! Дякую, пане Олександре.

В квітні цього року у зв’язку зі Зверненням Верховної Ради і наближення дати 30 років з дня ухвалення Конституції, МЗС надало наші пропозиції до проєкту згаданого звернення, які були враховані. Концептуальною метою підготовленого МЗС документу було поєднання саме ювілейної дати, ювілейного меседжу з конкретними закликами до дій на підтримку України. І проєкт звернення побудовано на таких трьох взаємопов’язаних темах. Перш за все це Конституція як живий документ, за 30 років Конституція не втратила актуальності, зокрема, в умовах російського повномасштабного вторгнення і зберігає свою вагу. По-друге, це збройна агресія України, безумовно, це виклик не лише суверенітету України, але і загроза європейській архітектурі безпеки і глобальній безпеці.

І третє: Україна є захисником спільних цінностей цивілізованого світу, демократії, верховенства права і прав людини. Ключові змістові блоки проєкту – це, перше, масштаб руйнувань, цифри для публічного резонансу – близько 318 тисяч об’єктів інфраструктури зруйновано або пошкоджено, понад тисячу 700 об’єктів культурної спадщини. Безумовно, цифри лише зростають.

Друге – це депортація дітей. Окремий акцент, нещодавно в нас було засідання коаліції по поверненню дітей на міністерському рівні в Брюсселі в Бельгії, дуже ефективно пройшло засідання, було більше ніж 63 делегації і маємо конкретні результати за підсумками коаліції. Ми хочемо зробити тут акцент, він врахований. Безумовно, це питання імплементації ордеру на арешт МКС – Міжнародного кримінального суду щодо Путіна і Марії Львової-Бєлової. Безумовно, це питання цілого комплексу повернення українських дітей, проблематика залишається абсолютно критично важливою для кожної установи і державного, і недержавного сектору. За нашою інформацією, 20 тисяч щонайменше українських дітей було викрадено, звісно, цифри зростають щодня, тому що 1,6 мільйона українських дітей продовжують перебувати на території України. Росіяни апелюють до цифри взагалі 700 тисяч українських дітей, які були переміщені примусово, всупереч міжнародному праву, з території тимчасово окупованої на територію росії.

І третій блок – це блок закликів. Безумовно, для нас важливо, що ми звертаємося до парламентів і до іноземних партнерів щодо надання нам військової допомоги, збільшення, посилення... і про це засвідчили останні атака страшні, що російська мета, мета росії не змінилася. Тактика може змінитися, але стратегія не змінилася – це знищити Україну як державу і як націю. Тому, безумовно, це заклик до посилення військової допомоги, безумовно, це питання принципової позиції щодо територіальної цілісності України в міжнародно визнаних кордонах, безумовно, це питання щодо посилення санкційного тиску, створення Спеціального трибуналу, який вже зараз входить в нову фазу започаткування операційної діяльності щодо злочину агресії над Росією, і курс на ЄС і НАТО як наші основні зовнішньополітичні пріоритети.

Документ не є декларативним, він містить конкретні операційні заклики, які можуть бути основою для, безумовно, і багатосторонньої дипломатії, двосторонньої дипломатії і поєднує ювілейний привід або ювілейний формат з конкретними діями або закликами до дій до наших партнерів.

Ми подивилися останній проєкт звернення, який зараз був опублікований, там майже всі враховані наші пропозиції, окрім, можливо, деяких речей, які з’явилися нові. Я би пропонувала, якщо є перед членами комітету проєкт Звернення, звернути увагу: в четвертому абзаці ми говоримо про «війна почалася з тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь», додати «а також частин Донецької та Луганської областей з 14-го року», тому що тут цього немає.

Наступний етап, ну, певні зміни в нас є, можливо, і стилістичні, але з таких критичних – це шостий абзац, наголосити, що росія все ще не демонструє жодних ознак до готовності миру, тому що це очевидно. Там, де ми говоримо на другій сторінці заклику чи звернення про конкретні цифри, вони мають бути, звісно, оновлені вже перед самим ухваленням, тому що станом на сьогодні це вже 2191 дитина повернута, але якщо це звернення буде ухвалене, звісно, у третій або другій декаді червня, безумовно, цифра буде вже інша. І також пропонуємо включити, це друга сторінка звернення, факт про те, що у 23-му році набув чинності Закон України по національні меншини України, що є базовим нормативно-правовим актом, що регулює права, свободи та обов’язки осіб, що належать до етнічних спільнот України.

Так, і ще один момент, який у нас був із таких достатніх критичних речей, це в останньому на останній сторінці, коли ми говоримо – посилити міжнародний тиск на росію для припинення переслідування громадян України на ТОТ за релігійною ознакою, додати «за релігійною та конфесійною ознакою». Всі інші наші пропозиції враховані, просимо підтримати також і ці позиції.

Дякуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякуємо.

Мар’яна Олександрівна, дуже слушні, принаймні як на мене, пропозиції. Але прохання, щоб ми нічого не пропустили, чи можна вас попросити, щоб ваші колеги зв’язались з нашим секретаріатом і надали ці пропозиції, щоб просто ми не помилилися:? Бо ми хотіли б їх врахувати.

 

БЕЦА М.О. Так-так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І цифри. Цифри також. Так. А з ким можна сконтактуватися з цього питання?

 

БЕЦА М.О. Олена Ващенко, директор Департаменту світового українства та гуманітарної взаємодії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дуже дякую.

Колеги, чи будуть запитання? Я бачу двоє бажаючих виступити: це Ірина Володимирівна і Марія Миколаївна.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. І Пан Копиленко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна, будь ласка. 

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Добрий день! Я дуже коротко, шановна пані Мар’яно, до вас як до представника уряду, який є колективним у нас органом влади, колегіальним, вірніше.

Два питання. Перше, враховуючи те, що ми зараз обговорюємо так чи інакше те, що відповідальність російської федерації за її злочини, я хочу звернути вашу увагу на наступне. Ми підтримуємо зараз ратифікацію законопроєкту. Але ми з Марією якраз зустрічалися минулого тижня з Лубінцем, Уповноваженим з прав людини, особливу увагу в нашому спілкуванні приділили сексуальним злочинам росіян у зоні конфлікту. Були абсолютно шоковані наступним, що вже півтора року уряд не подав, не розробив підзаконний акт для того, аби жертви сексуальних злочинів могли отримувати відповідну компенсацію. Хоча мали б мати вже всі підзаконний акт півтора року тому. Ми написали відповідні запити, ми їх направили і на прем’єрку Свириденко, і на інших, відповідні там і на Мін’юст, але вашу увагу звертаємо, це перше.

І друге. Ви бачили, ви були теж присутні, від Міністерства закордонних справ на перепоховання полковника Організації українських націоналістів Андрія Мельника. Це знакова абсолютно подія для українського суспільства, яка має об’єднувати. І ми просто звертаємо увагу також і Голови Верховної Ради, і уряду, і всіх присутніх, – такі події повинні об’єднувати. Туди потрібно запрошувати парламент, туди потрібно запрошувати всіх, знаєте, всі інституції влади, які займаються політикою національної пам’яті для того, аби ми разом потім працювали і всередині, і назовні щодо важливості переосмислення нашої історії, і її захисту.

Дуже дякую. Це так, користуючись вашою присутністю, вашою нагодою передати ці сигнали, будь ласка, і уряду, і міністру. Дякуємо.

 

БЕЦА М.О. Дякую, пані Ірино. Якщо можна, буквально декілька рефлексій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

БЕЦА М.О. По першому питанню з приводу сексуальних злочинів, ви знаєте, що Україна вже під час війни починає виплачувати репарації жертвам сексуальних злочинів. Я уточню… (Не чути) вони, безумовно, не в МЗС, але я передам цей сигнал.

Хотіла також наголосити, що ми зараз дуже активно працюємо, щоб росію включили в shame list сексуальні злочини щодо населення. Тому що росія …(Не чути) закон, тому що росія включена в shame list по відношенню до злочинів по відношенню до дітей, але не щодо злочинів сексуального характеру, які вчиняються по відношенню до відповідного населення.

Щодо 2 пункту, враховано, передамо керівництву. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Дуже дякую. Вибачте, а можна нам, щоб ви теж довідку, колеги, вибачте, через наш Апарат передали, щоб ми могли використовували цю вимогу на всіх наших міжпарламентських асамблеях. Тому що ця тема, якщо чесно, вона дуже чутлива, вона от на асамблеях дуже добре звучить. І, я думаю, ми тут можемо більше зробити разом.

Дуже вдячна вам.

 

БЕЦА М.О. Добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, перед тим як надати слово Марії Миколаївні, я хотів би надати слово заступниці Міністра юстиції Людмилі Миколаївні Кравченко. Будь ласка, Людмила Миколаївна, а потім одразу Марія Миколаївна.

Будь ласка.

 

КРАВЧЕНКО Л.М. Доброго дня, шановні народні депутати! Міністерство юстиції підтримує, звичайно, цей проєкт Постанови. І вважаємо за доцільне посилення тиску, який ми всі разом робимо на ключові сектори економіки і російської федерації, і ... (Не чути), енергетичний і все інше.

Я погоджуюсь із пропозиціями МЗС щодо уточнення цифр. І ми б хотіли, от ця цифра, яка звучить, за даними російської федерації 700 тисяч, те, що зараз і повторила заступниця Міністра закордонних справ, і я можу підтвердити, дійсно після 13 засідання Міжвідомчої комісії з питань верифікації відомостей по дітях, щодо дітей, які були депортовані або примусово переміщені у зв'язку з російською агресією. У нас зараз в реєстрі 20 тисяч 610 дітей, і та цифра, яка повернуто, – це 2 тисячі 191. Дуже велика різниця між тим, що заявляє російська федерація, і те насправді, що ми відслідкували і що внесено в реєстр. Реєстр постійно наповнюється по мірі надходження документів, але в цифрах дуже велика різниця з цим.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Марія Миколаївна, будь ласка.

 

ІОНОВА М.М. Вибачаюсь, я вас чую, зараз просто, я хотіла по цифрах, якраз Міністерство юстиції виступило в контексті тих цифр, які відрізняються. Мені здається, що я би, що дуже важливо, внесла в текст, це кричуща, мені здається, цифра, те, що стосується видів тортур. У нас був круглий стіл по військовополоненим, про їх доступ до медичних послуг. І от задокументовано 695 форм тортур і 860 фактів неналежних умов утримання. Я не знаю, можемо навести один із найжорстокіших видів катувань «перукар», де під час гоління росіяни навмисно зрізують шматки шкіри на голові полонених. Тобто все ж таки давати якийсь фактаж.

А друге, по змінам, я погоджуюсь, там де ми маємо додати Донецьку, Луганську області, я теж якраз хотіла це зазначити. Але от дивіться, ми звертаємося як парламент, що стосується ухвалення Конституції України, так? І в принципі, ми говоримо про права людини як би, але під час воєнного стану об’єктивно передбачаються тимчасові обмеження окремих прав і свобод. І ми це з вами, ну згідно і про martial law господи, як він українською, про військовий стан, і про те, що є, скажемо так, є ці обмеження по окремих правах і свободах. А ми, виходить, що заперечуємо, да? І тоді як би виглядає не дуже природно для міжнародної аудиторії.

То я, може би, ну скажемо так, такий текст би пропонувала, що підкреслюючи, що попри запровадження правового режиму воєнного стану та пов’язані з ним тимчасові обмеження окремих прав і свобод, Україна залишається відданою конституційним принципам, демократичним цінностям і міжнародним зобов’язанням у сфері прав людини. Ну і далі вже, забезпечуючи функціонування демократичних інституцій, політичного плюралізму, свободи світогляду і віросповідання, і верховенства права.

Ну тобто, щоб ми робили, скажемо так, текст більше реалістичним і збалансованішим і підкреслювали, що Україна навіть, скажемо так, в умовах війни ми прагнемо сповідати…(Не чути) демократичних прав.

І що стосується все ж таки нашої… (Не чути), коли ми завжди підкреслюємо, що стосується внутрішньої єдності. Ну тобто ми бачимо, що у тексті багато про війну і дійсно багато про злочини російської федерації. Але …(Не чути) ми не пишемо і не зазначаємо, а якою має бути Україна перемоги і якою Україна хоче бути після війни. Тобто і питання про внутрішню єдність, консолідацію, я вважаю, що це теж є елемент конституційного ладу в державі.

І тому моя пропозиція: додати оцей акцент, саме що стосується парламентського плюралізму, демократичні механізми стримувань і противаг і парламентського контролю. Особливо для нас як для парламенту, я вважаю, що це дуже важливо, тому що це посилить і європейський, і конституційний характер звернень. Це мої пропозиції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Марія Миколаївна. Величезне прохання скинути формулювання в чат.

 

ІОНОВА М.М. Я вишлю три, там три пропозиції, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І вказати, де ви пропонуєте вставити.

 

ІОНОВА М.М. Звичайно, да. Добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В чат, щоб ми могли побачити. Тому що на слух важко сприймається, знаєте, краще…

 

ІОНОВА М.М. Звичайно, я скину зараз в чат. Так, зараз.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, тоді чи будуть ще виступи? Хтось бажає висловитися?

Олександр Любимович, будь ласка, вам слово.

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Спасибі.

Ви знаєте, з великим інтересом я прослухав те, що було сказано. Ви знаєте, мене щиро вразили і засмутили слова пані заступниці міністра з оцінками нашої Конституції, що вона не втратила своєї актуальності. Як учасник ще конституційної ночі, автор певних норм цієї Конституції, нашої, я вважаю, що так не можна говорити, особливо представнику державного органу. Я сподіваюсь, що просто ви так, для легкості нашого спілкування сказали.

Ми мусимо говорити, що Конституція – це основа нашої правової системи. Вона такою і залишається, вона довела свою ефективність, попри ті сюжети, про які ми зараз знаємо і про які говорили ще на другий день після її ухвалення. Тому, я думаю, ми мусимо обмежитися лише загальною оцінкою про будівничу роль Конституції. І навіть ті обмеження прав, які цілком природно у воєнний час реалізуються, вони все одно реалізуються на основі і відповідно до Конституції, а не поза нею.

Оце моя пропозиція в загальному плані: поважати наш Основний Закон, хоча деякі юристи-класики заперечують проти вживання цього терміну, і виходити з цього. І зосереджуватися вже користатися цим приводом не для оцінок самої Конституції, а для реалізації... мені оцей термін, можливо, я не дуже його зрозумів «операційні заклики» чи «операційні»... ну, щось таке, і зосередитися на цих, на цьому зовнішньополітичному боці нашої заяви.

Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги...

 

БЕЦА М.О. Пане голово, якщо можна декілька слів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

 

БЕЦА М.О. Я просто хочу, щоб була... правильно зрозуміли мене. Я з великою повагою відношуся до Конституції, мова йшла про особливу вагу Конституції саме в умовах воєнного часу і про те, що Конституція є живим документом, і відіграє особливу роль зараз, коли ми боремося з російською агресією.

І ще друге питання щодо операційних заходів, мова йшла, що це не декларативний документ, безумовно, ми говоримо про практичний вимір цього звернення, заклик до конкретних дій, це операційна частина, так називаються всі частини в тих міжнародних документах, які містять там, умовно, преамбулу і операційну частину документу, оперативну частину. Це був заклик до дій ... (Не чути)

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Олександр Олександрович, можна ще?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Мене чутно, да? Ви знаєте, я... мене не треба навчати цьому жаргону професійному, все це зрозуміло. Я просто для себе підкреслив оцю... ну, оці ваші слова, а пояснювати мені не треба.

Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Тобто спробую підбити підсумки нашого обговорення, тобто є пропозиція Міністерства закордонних справ.

 

БЕЗУГЛА М.В. Можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мар’яна Володимирівна, так, хотіла виступити? Так, будь ласка, будь ласка.

 

БЕЗУГЛА М.В. Да, дякую.

Да, два моменти. Ну, щодо Конституції все-таки, буквально кілька ремарок. Я навіть і публічно зазначала, що Конституція у нас, на жаль, фактично недоопрацьована, бо вона формувалася в такій реальності пострадянського, пострадянській свіжій реальності. І зокрема, до формування Конституції був долучений Медведчук та інші сили.

Тому надзвичайно важливо, що ми слідкуємо, звертаємося, це дійсно наша інституційна стійкість, інституційний розвиток. Але користуючись можливістю, що тут присутні люди, які хоча б більш менш мають відношення до цієї тематики, вкотре наголошують, що прикро, що ми, наприклад, приділяємо увагу там Цивільному кодексу або ще іншим моментам, і не приділяємо ніякої уваги конституційній реформі, яку, якщо запустити хоча б як дискусію, обговорення щодо опрацювання зараз, то може через кілька років були б перші результати. Звісно, зміни до Конституції і в результаті певного аудиту відповідно до вимог часу це можна голосувати тільки після завершення воєнного стану.

І другий момент, це, не буду, звісно, зупинятися на різних деталях, в тій чи іншій мірі вам вони відомі щодо проблем Конституції. А другий момент, це погоджуюся з колегами, коли говорили, дійсно зараз скажімо, успішно розвивається тема «Пантеон Героїв». Але бачити кількох людей на церемонії перепоховання і до того ж на кладовищі, яке ще викликає доволі все ще сильний суспільний резонанс відносно вибору місця для цього кладовища, – ну, це трошки сподіваюсь, що ті ж кроки, які були зараз зроблені, і, зокрема з боку, зі сторони голови держави щодо єдності, яка зазначена в даній постанові, і більш розширеною комунікацією, зокрема, з парламентом, вони призведуть… Ми будемо більше показувати, зокрема, єдність і нашому суспільству. І на таких заходах, як тут згадували, звичайно, мають бути присутній, вважаю, у великій кількості, і колеги з парламенту, і представники експертного, можливо, середовища, там громадських організацій. Тобто це момент єдності народу, це момент повернення пам’яті і героїв, які є частиною цієї пам’яті. А на жаль, ця подія стала джерелом мемів, не найкращих мемів, ви самі можете побачити це в інтернеті.

Тому ось такі два спостереження, користуючись можливістю, принаймні наближеної тематики. А, звичайно, звернення, до світу повністю підтримую, готова голосувати.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, повертаємось до підбиття підсумків. Тобто є пропозиція від МЗС. Ризикну запропонувати зі свого боку: якщо ніхто не проти, то ми можемо їх прийняти. Так? Чи хтось... (Шум у залі) Да, давайте тоді поступово будемо, тому що пропозиції Марії Миколаївни, то треба тут голосувати кожну окремо, тому що деякі з них, вони, на жаль, дещо абстрактно представлені без конкретного, чіткого формулювання, тому тут...

Тобто я ставлю на голосування перше питання: пропозиції МЗС, які ви вислухали. Хто за те, щоб підтримати включення пропозицій МЗС до тексту законопроєкту? Хто – за?

 

МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна?Бачимо. Дякую.

Копиленко?

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Перед тим, як сказати, як я голосую, я хотів би віддати належне Мар’яні Безуглій, з якою ми не завжди погоджуємося. Але вона фактично відтворила відомі слова Грушевського, який сказав, що Конституція УНР 18-го року мала посередницький характер між новими нормами європейського життя і українським реаліями. Власне кажучи, це і Конституція 1996 року.

А так, я підтримую, да, пропозиції включення цього. Спасибі.

 

БЕЗУГЛА М.В. Дякую.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Пушкаренко?

Безугла.?

 

БЕЗУГЛА М.В. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Геращенко?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Іонова?

 

ІОНОВА М.М. За, за.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Кривошеєв?

 

КРИВОШЕЄВ І.С. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Локтіонова?

 

ЛОКТІОНОВА Н.В. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Руденко?

 

РУДЕНКО О.С. Підтримую.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін. Андрій Андрійович?

 

ШАРАСЬКІН А.А. Підтримую.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Ясько?

 

ЯСЬКО Є.О. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. 11. Андрій Андрійович.

 

ШАРАСЬКІН А.А. Рішення прийнято, друзі.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

А зараз переходимо до пропозицій, правок, запропонованих Марією Миколаївною. Так, я розумію, що перша пропозиція, – це, я цитую, нехай тоді Марія Миколаївна поправить мене. Перша пропозиція – це слова, цитую: «підкреслюючи, що попри запровадження правового режиму воєнного стану...» і так далі, так, це перша пропозиція. Так, дивіться, будь ласка, колеги, ці пропозиції є в чаті комітету, тобто там чітке формулювання міститься.

Так, чи є зауваження до цієї пропозиції, до текстуального відображення? Питання стосовно поняття «політичний плюралізм», так?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Ну, це не юридичний термін. Марія Миколаївна, ви хочете замінити існуючий абзац на оцей абзац, да?

 

ІОНОВА М.М. Дивіться, ми зараз говоримо поки що стосується воєнного стану, ну, це, скажімо так, це наша реальність. Правильно ж?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Так в абзаці, який існує...

 

ІОНОВА М.М. Тобто....

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. В абзаці, який існує, там після того, як ми концентруємося на тому, що Конституція наша є і є важливим документом, вкінці ми пишемо, що оце, ну, всі ці принципи, закладені в Конституції, є непорушними навіть в умовах найжорсткіших випробувань, зумовлених збройною агресією російської федерації проти України. Мені здається, що оцей от абзац, він більше підкреслює все-таки те, що навіть в умовах військового стану, навіть в умовах війни Конституція наша залишається документом, на якому ґрунтується життя країни і ніде не схибила.

 

ІОНОВА М.М. Не тільки життя і ми ж говоримо про забезпечення функціонування демократичних інституцій.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Це все виписано в цьому абзаці якраз. І цей абзац виписаний і вивірений з юридичної точки зору. В абзаці, який ви пропонуєте тут є, наприклад, про той же ж плюралізм політичний...

 

ІОНОВА М.М. Є проблеми, є ж у нас проблеми і з парламентським контролем, і з свободою слова, хтось заперечує? Якщо воно в інших документах навіть Європейського Союзу, Європейського Парламенту, Європейської комісії, що ці проблеми є, а ми їх самі заперечуємо, чи ми все ж таки будемо визнавати, що вони є? І ми прагнемо, скажімо так, прагнемо… ну, прагнемо дотримуватись.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, Марія Миколаївна, я тоді ставлю на голосування. Тому що я так розумію, що тут вийде або залишити так, як воно є в проєкті, або прийняти ваш варіант. Тому я ставлю на голосування вашу пропозицію в тому вигляді, в якому воно є.

Хто за те, щоб підтримати цю...

 

БЕЗУГЛА М.В. Можна коментар? Пане голово, а можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Мар'яна Володимирівна.

 

БЕЗУГЛА М.В. Я просто, да ми зараз будемо голосувати, але там же є і інші пропозиції. Я не розумію, як далеко тоді пропонують зайти. Тому що можна говорити в загальному, тому що ми ж звертаємося на аудиторію, скажемо так, світову, зокрема, відносно того, що ми все-таки залишаємося демократією. Ми залишаємося демократією, але проблеми, те, що були згадані, насправді вони значно сильніше, якщо говорити про дотримання Конституції, дотримання прав і свобод. Тут вже далі: заборона виїзду частині громадян, це порушення прав і свобод і Конституції? Це навіть законом не проведено, звичайно, порушення. І тут, якщо можете сказати про якісь складнощі для опозиції, то які складнощі? Ви абсолютно вільні всі соцмережі, жодного блокування, жодної цензури, кожен може написати на заборі, у фейсбуці і твіттері все, що він хоче, крім безпосередньої пропаганди російської символіки чи якоїсь фашистської символіки і т.д. і т.п.

В той же час, те, що відбувається з ТЦК, з виїздом з усім, звичайно, це, очевидно, величезні проблеми щодо конституційності порушень прав громадян. То як ми, ми собі в ногу будемо стріляти, якщо ми згадуємо, що у нас якісь проблеми є, і при цьому підсвічуємо, що насправді не є великими проблемами, то тоді уже якимось чином говорити про дійсно величезні проблеми з порушенням прав і свобод громадянина, тому тоді зміщується тематика, для чого тоді така заява? Тому в такому форматі краще вже залишити як є, тому що, якщо починати це, то тоді треба згадувати самі кричущі проблеми і для чого, це зовсім не предмет і не мета подібної заяви, подібного святкування.

У загальному ми все одно залишилися демократією і де чому навіть нам значно складніше, тому що воююча демократія багато в чому не у виграшному стані порівняно з тоталітарною державою, яка може там всім взагалі закрутити гайки і воювати, і все.

 

ІОНОВА М.М. Ну, да, давайте напишемо, що небо блакитне, сонце жовте, що соцмережі – це не медіа, Мар’яно, а марафон – це медіа, там, де є обмеження.

 

БЕЗУГЛА М.В. Дивіться марафон – це можливість…

Можете написати в марафоні…

 

ІОНОВА М.М. Розумієте, так само, як і у вас на кожному, я ж зараз відповідаю на ваше питання. Так само, як ви на фракції і на зустрічах з Президентом махаєте головами і не говорите про проблеми, в тому числі про ТЦК і про мобілізацію. Я говорю про ваших членів…

 

БЕЗУГЛА М.В. Я не махаю головою. Я говорила єдине – про корупцію на засідання фракції і при цьому, да, я не є членом фракції, але я зберігаю координацію з голосування і давно пояснювала, що певні зв’язки залишаються з фракціями.

 

ІОНОВА М.М. Цікаво, чому з інших фракцій не могли прийти? Якби не фракція, ви були на засіданні «слуг народу».

 

БЕЗУГЛА М.В. А ви проголосуєте за президентські проєкти? Якщо б ви голосували за всі президентські проєкти, можливо, б вас теж покликали.

 

ІОНОВА М.М. Це довга розмова.

 

БЕЗУГЛА М.В. Да, про що розмова. Я просто акцентую… Дайте одне речення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Переходимо…

Да, будь ласка.

 

БЕЗУГЛА М.В. Про проблеми реальні ми мовчимо переважно, говоримо про якісь переважно фейкові проблеми зі свободою слова, яких немає. Ви зараз може вийти і написати все що завгодно у своєму фейсбуці, ніхто вас не зупинить, вірусне поширення, зробите рекламу, коротше, буде мільйон-два переглядів і ще й, скажемо, так сказати, повні політичні наслідки. Які обмеження, про що? То тоді давайте говорити про обмеження виїзду чоловіків. А чого ми не мобілізуємо жінок? Чому ми не забороняємо їм тоді виїжджати? У нас згідно Конституції, що два види громадян?

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Давайте голосувати… нашого комітету.

 

БЕЗУГЛА М.В. Можна дуже далеко піти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до голосування. Хто за те, щоб підтримати першу пропозицію, перший абзац Марії Миколаївни? Починається зі слів «підкреслюючи, що попри...» і закінчується «верховенство права», кінець цитати. Хто за те, щоб підтримати цю пропозицію, цю правку.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Утримався.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна? Не бачу.

Копиленко?

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Я – утримався.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Пушкаренко? Немає зв'язку.

Безугла? Мар'яна Володимирівна?

 

БЕЗУГЛА М.В. Ви мені звук виключили. Утрималась.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Геращенко? Ірина Володимирівна?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я – за. За. Я – за.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Чуємо. Дякую.

Іонова? Марія Миколаївна?

 

ІОНОВА М.М. Я – за.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

Кривошеєв?

 

КРИВОШЕЄВ І.С. Проголосую – за.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Локтіонова?

 

ЛОКТІОНОВА Н.В. Утрималась.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Руденко? Ольга Сергіївна?

 

РУДЕНКО О.С. Утрималась.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін? Андрій Андрійович? Немає зв'язку.

Ясько? Пані Єлизавета?

5 – утрималось, 3 – за.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. 5 – утрималось, 3 – за. Олександр Олександрович?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення не прийнято. Так?

Наступне.

 

ІОНОВА М.М. Пане Олександре, ну давайте може, вибачте, що перебиваю, щоб ми не витрачали час. Але все ж таки друга пропозиція про, ну, скажемо так, там де ми говоримо не про власну безпеку, а все ж таки про те, що Україна наразі бореться про міжнародну безпеку. Тому мені здається, якраз ті зміни в тексті про досвід України, про те, що, на жаль, існує ця безкарність агресії і існує ця політика умиротворення авторитарних режимів, мені здається, що якраз нам треба це підкреслити. Знову ж таки, це теж вчергове, після круглого столу по військовополонених, нам треба посилювати наші резолюції, бо воно без толку тоді, просто називати речі своїми іменами.

То я би просила все ж таки там, де ми говоримо про глобальну безпеку і підтримку України, що це не тільки акт солідарності, але реально це внесок у захист міжнародного правопорядку та стабільності європейського і світового безпекового середовища.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Марія Миколаївна, це яка поправка, правка? Це 3-тя?

 

ІОНОВА М.М. Зараз, зараз.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ми ж поступово голосуємо за кожну з ваших пропозицій, тобто…

 

ІОНОВА М.М. Добре, сорі, окей, добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ми будемо, друга ваша пропозиція, я цитую початок: підкреслюючи, що стійкість конституційного ладу України в умовах повномасштабної війни має супроводжуватись збереженням демократичних механізмів, парламентського плюралізму, незалежності інституцій та підготовкою до повного відновлення конституційного процесу після завершення воєнного стану.

Ну, я ставлю на голосування в такому вигляді, в якому воно є.

Хто за те, щоб підтримати цю пропозицію?

 

МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Утримався.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна?

Копиленко?

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Я – утримався.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Пушкаренко? Немає зв’язку.

Безугла?

 

БЕЗУГЛА М.В. Безугла – утрималась.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Геращенко? Ірина Володимирівна!

 

 ГЕРАЩЕНКО І.В. Я – за. За. Вибачте.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Іонова?

 

ІОНОВА М.В. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Кривошеєв?

 

КРИВОШЕЄВ І.С. Утримався.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Локтіонова?

 

ЛОКТІОНОВА Н.В. Утрималася.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Руденко?

 

РУДЕНКО О.С. Утрималася.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін? Андрій Андрійович, чи чуєте ви нас? Немає зв’язку.

Ясько? Пані Єлизавета! Немає зв’язку.

2 – за. 6 – утрималося. Олександр Олександрович?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення не прийнято, так.

Третя поправка, яку пропонує Марія Миколаївна. Я перепрошую, Марія Миколаївна, я, як ви помітили, можливо, намагаюся утриматися від власних коментарів. Але хочу просто подати як приклад, чому я буду утримуватися цього разу, просто. Тому що у вас тут пропозиція яка? Безкарність агресії та політика умиротворення авторитарних режимів, так. Для мене, я вважаю, що це не зовсім правильно, тому що дуже багато у світі авторитарних режимів, на жаль, і ми маємо з ними якось, на превеликий жаль, співіснувати. А коли говориться про умиротворення, то частіше говорять про умиротворення агресора, а не авторитарних режимів. Тому з точки зору, як це сформульовано, це моя суб’єктивна точка зору, я просто хочу, щоб ви зрозуміли мою особисту логіку, чому я буду утримуватися, тільки тому.

Але, колеги, будь ласка, прочитайте уважно цей абзац, цю пропозицію. Я нагадаю, починається словами «стверджуючи, що досвід України засвідчив безкарність агресії та політику умиротворення» і так далі, і закінчуючи словами «світового безпекового середовища».

 

ІОНОВА М.М. Так тому що ми їх і умиротворяємо, тому їх стає ще більше, цих авторитарних режимів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Авторитарних режимів. Я не буду наводити конкретні приклади авторитарних режимів, так, щоб не образити ці країни.

 

ІОНОВА М.М. Якщо ви маєте на увазі Китай, то…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не буду про це говорити.

 

ІОНОВА М.М. Ми можемо співпрацювати і можемо …(Не чути) засуджуємо авторитарні режими.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це realpolitik в якомусь сенсі. Я за демократію, я за демократію.

 

ІОНОВА М.М. Тоді я щось взагалі не розумію про цінності і принципи, про які ми…

 

БЕЗУГЛА М.В. Можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Мар’яна Володимирівна.

 

БЕЗУГЛА М.В. Я можу назвати, наприклад, свою думку, так би мовити, як позафракційний депутат, наприклад, в США зараз авторитарний режим, ну, принаймні вони намагаються бути авторитарним режимом. Потім Туреччина – це авторитарний режим чи не авторитарний? Ну, взагалі-то їх звинувачували не раз зараз відносно і раніше щодо того, що вони доволі авторитарні. І таких прикладів багато. Кого ми будемо умиротворювати? З цим я повністю згодна з головою комітету, якби це умиротворення агресора, ну, у нас є конкретно агресор перший – це російська федерація, є його союзники, не можна їх умиротворювати, треба з ним максимально жорстко себе вести. Ну, тим не менше тут же ж ми всі прекрасно бачимо, в що перетворюється геополітика, черговий виток світової історії, кластеризація, зони впливу, право сильного. Нам якось треба в цьому всьому пропетляти, зберігши демократичні принципи, але тим не менше вижити. І, наприклад, я згадую, не буду довго зупинятися, але пам’ятаєте ці всі скандали із «вагнерівцями», я очолювала тоді ТСК і, ну, там збиралися посадити турецький літак. Я не буду, знову ж, вдаватися в деталі, які б наслідки ми мали б, коли б почалася, на жаль, повномасштабна агресія, де б там була Туреччина і порівняно з тим, як вона певною мірою згладжувала і допомагала в доволі важкі часи.

Тому складна геополітика, складна дипломатія, в принципі, поточне формулювання, воно більш менш таке загальне. Якщо було б про умиротворення агресора, можливо, як варіант правки, зараз же ми не будемо це виписувати, то підтримала б.

 

ІОНОВА М.М. Ми про свої принципи говоримо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

БЕЗУГЛА М.В. Ми говоримо про свої принципи, ці принципи – це ж принципи ще й виживання в сучасному світі.

США, я вважаю і не приховую, я пишу про це, зараз прямує до авторитаризму, відкрито прямує. Почитайте Тіля, вони ж або Heritage Foundation дослідження, на яке ... (Не чути)

 

КОПИЛЕНКО О.Л. ... (Не чути) це вже, це вже тема дуже важливої чи то окремої ґрунтовної розмови.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Ми – за демократію, ми стійко боремося за демократію. І тому я ставлю на основі демократичної процедури цю пропозицію. Хто за те, щоб підтримати цю пропозицію Марії Миколаївни?

 

МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Утримався.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна? Немає зв'язку.

Копиленко?

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Я – утримався.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Пушкаренко? Немає зв'язку.

Безугла?

 

БЕЗУГЛА М.В. Безугла – утрималась.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Геращенко?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я – за. І все-таки мені здається, поки навчите інші країни демократії, нам важливо зайнятися нашою країною, у нас є реальні проблеми.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Іонова?

 

БЕЗУГЛА М.В. Ми США не можемо повчити демократії... (Не чути)

 

ІОНОВА М.М. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Кривошеєв? Ігор Сергійович?

Локтіонова?

 

ЛОКТІОНОВА Н.В. Утрималась.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Руденко? Ольга Сергіївна?

 

РУДЕНКО О.С. Утрималась.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін? Андрій Андрійович?

Кривошеєв? Ігор Сергійович, чи ви нас чуєте?

Ясько?

 

ЯСЬКО Є.О. Утрималась.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

6 – утрималось. 2 – за.

Олександр Олександрович?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення не прийнято.

Колеги, ми можемо зараз поставити в цілому голосувати за цей проєкт з відповідними правками МЗС, за якими...

 

МОСОЛОВ Ю.О. З пропозиціями МЗС і з техніко-юридичними правками.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ... і з техніко-юридичними правками.

Колеги, хто за те, щоб підтримати?

 

МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Копиленко?

 

КОПИЛЕНКО О.Л. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Безугла?

 

БЕЗУГЛА М.В. Безугла – за.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Геращенко?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я – за, тому що це важлива в будь-якому випадку постанова, але мені шкода, що не враховані правки пані Марії. І хочу їй подякувати за те, що вона не формально ставиться до роботи над документами, які розглядаються на комітеті, а й опрацьовує їх, пропонує свої пропозиції. І шкода, що їх не підтримали.

 

БЕЗУГЛА М.В. Можна одне речення? Теж все-таки хочу подякувати пані Марії. І до того ж і те, що згадали про питання національної єдності, і що такі заходи, як повернення пам’яті, перепоховання, вони мають бути масовими. Так що теж спасибі.

 

ІОНОВА М.М. Я – за. Це Ірина говорила про перепоховання.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую, Марія Миколаївна.

 

БЕЗУГЛА М.В. Да-да, вибачте.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Кривошеєв?

 

КРИВОШЕЄВ І.С. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Локтіонова?

 

ЛОКТІОНОВА Н.В. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Руденко?

 

РУДЕНКО О.С. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін? Андрій Андрійович? Немає зв’язку.

Ясько.

 

ЯСЬКО Є.О. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. 9 – за. Олександр Олександрович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення прийнято.

І, колеги, я теж хотів би долучитись до того, що... Я теж вдячний Марії Миколаївні, це надзвичайно важливі пропозиції. Просто, Марія Миколаївна, хотілося б трішки більше часу, щоб мати... Знаєте, в останню хвилину іноді важко зорієнтуватися і проаналізувати. Тому я, наприклад, я намагаюсь залишатись на тих позиціях, які, так.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, міжпарламентську співпрацю? Так, давайте.

Колеги, якщо ви не проти, давайте тоді спробуємо розглянути питання міжпарламентської співпраці: про обрання координатора.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Бо там треба рішення прийняти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Треба голосувати за цю зміну?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте тоді... А, ні, ми можемо консенсусом прийняти рішення, щоб розглянути це питання, так?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо ніхто не проти, давайте розглянемо це питання: про Республіку Мозамбік. Це дуже важливе питання. Ніхто не проти?

Дякую, колеги. Тоді переходимо до розгляду цього питання. Я хочу нагадати, ви знаєте, що в Республіці Мозамбік, в їхньому парламенті було створено групу дружби і солідарності з Україною, до якої увійшло більше 60 депутатів. Я вважаю, що ми маємо відповісти на це адекватно і створити групу дружбу. Тому тут питання, власне, два питання. Це треба проголосувати за координатора для проведення організаційних зборів, члена нашого комітету, а друге питання – треба звернутися до інших фракцій.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Ні, ми вже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вже долучилися?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Ми вже звернулися, вже чотири члени є. Питання тільки в тому, що навіть… є вже народний депутат, який хоче очолити цю групу, – питання в тому, що тільки є «слуги народу». Тобто звернутися, можна тільки попросити наших членів комітету з опозиційного…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, прохання до вас таке, знаєте, підтримати, тим паче, що вчора чи позавчора був День Африки, до речі. Колеги, будь ласка, делегуйте своїх колег в цю групу дружби з Республікою Мозамбік з інших фракцій. І це таке величезне прохання, і політичне, і особисте, тому що треба підтримати. Знаєте, дуже приємно, що вони вже створили цю групу дружби і солідарності, і хотілося б, щоб ми також створили, тому це таке прохання формальне, не формальне.

І давайте проголосуємо за координатора. Ми можемо навіть консенсусом це рішення прийняти, якщо Святослав Андрійович Юраш погодиться.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. А він погодився минулого разу, у нас просто вже тоді кворуму не було. Він же ж, обговорення було.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Він погодився. А, тоді голосуємо, треба проголосувати.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Да, просто проголосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте проголосуємо, він погодився нести цю важливу місію. Давайте, хто за те, щоб Святослав Андрійович став координатором для створення, для проведення організаційних зборів, хто – за?

 

МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Копиленко?

 

КОПИЛЕНКО О.Л. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Безугла?

 

БЕЗУГЛА М.В. Безугла – за.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Геращенко? Ірина Володимирівна?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я – за. І як би, ми скинемо на фракцію, мені здається, це лист приходив на всіх депутатів фракції. Ми ж тут насильно нікого не можемо примусити, але ще раз увагу звернемо.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякуємо.

Іонова?

 

ІОНОВА М.М. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Кривошеєв?

 

КРАВОШЕЄВ І.С. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Локтіонова?

 

ЛОКТІОНОВА Н.В. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Руденко? Ольга Сергіївна?

Шараськін? Немає зв'язку.

Ясько?

 

ЯСЬКО Є.О. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. 8 – за. Олександр Олександрович?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги, рішення прийнято.

І хотів би подякувати Святославу Андрійовичу також. І знову ж таки не забувайте про це. Я сам вийшов з іншої групи дружби, щоб увійти в цю групу дружби і підтримати її.

Колеги, а ми зараз з вами переходимо до розгляду питання надзвичайно важливого, ми давно збирались провести, включити це питання в порядок денний. Йдеться про проблеми освітньої дипломатії в період повномасштабної агресії російської федерації проти України. Ну, ви знаєте, безперечно, чому це важливе питання, тому що дипломатія – це, можна так сказати, це важливий другий фронт зараз, і тому кадрові питання, вони зараз знаходяться на порядку денному.

І тому я хотів би надати слово нашим колегам. Але давайте встановимо регламент, знаєте, 3 хвилини, це як в ПАРЄ, цього достатньо так, щоб впродовж 3 хвилин висловити основні ідеї, можливо, вказати на якісь проблеми, з якими стикаються відповідні університети або учбові заклади.

Я прошу до слова заступницю міністра закордонних справ Мар’яну Олександрівну Бецу, будь ласка.

 

БЕЦА М.О. Пане Олександре, хотіла вибачитись, мушу йти на нараду в Офіс Президента. Якщо можна по цьому пункту моя колега, директор Департаменту Олена Ващенко… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую вам і до зустрічі.

 

БЕЗУГЛА М.В. Пане голово, а як так, вибачте, парламент пріоритетніший чи Офіс Президента, ви не могли якось розосередити це? Ви до Президента йдете?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це як питати, хто дорожчий дитині: папа чи мамам, я жартую, очевидно.

 

БЕЦА М.О. Так, на зустріч Президента з американськими конгресменами.

 

БЕЗУГЛА М.В. Ну і ладно, тут уже можемо відпустити.

 

БЕЦА М.О. Прошу, Пані Мар’яна, мені імпонує ваше ім’я також, тому рада би залишитися, але мушу супроводжувати замість міністра…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, головне, що є представник МЗС – це головне, хто зараз представить точку зору МЗС. Дякую. Дякую вам Мар’яна Володимирівна. Так, будь ласка…

 

БЕЗУГЛА М.В. Ви ж до Президента йдете, це вже якось уже, а так на звичайні зустрічі не треба їх відпускати, мені здається.

 

КРИВОШЕЄВ І.С. Я вибачаюсь, а питання ургентне дуже ось це, яке ми маємо обговорювати зараз?

 

БЕЗУГЛА М.В. І яка мета? Тобто до чого ми маємо прийти з цим обговоренням?

 

КРИВОШЕЄВ І.С. Якщо там немає дедлайнів, то можна перенести на наступне засідання.

 

БЕЗУГЛА М.В. І офлайн, буде цікавіше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, колеги, ми вже зібрали дуже багато людей і дуже багато, хто хотів би послухати. І це важливо, тому що це питання, воно безпосередньо, кадрова політика, вона також від неї залежить і дипломатичні успіхи на дипломатичному фронті.

 

КРИВОШЕЄВ І.С. І політична представленість МЗС також важлива. Політична представленість має бути політичною посадою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

БЕЗУГЛА М.В. Краще це обговорювати з міністром.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Любимович, так, хотів би висловитися?

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Я хочу підтримати цю...

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. А я хочу, я перепрошую...

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Ірина Володимирівна, ну, я ж виступаю.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Вибачте, вибачте, я не бачила, що ви говорите, пане Олександре.

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Спасибі, да, спасибі.

Я хочу підтримати вашу пропозицію, Олександр Олександрович. Це важливе питання і весь час до нього руки не доходять. І я хотів би згадати одну з наших зустрічей з міністром закордонних справ, який сам говорив про цю освітню дипломатію і деякі там його ідеї різних реорганізацій, активізацій, удосконалення. Давайте поговоримо, тим більше з поваги до наших шановних друзів колег, які долучилися зараз до нашого засідання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

БЕЗУГЛА М.В. А хто долучився?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна, ви хотіли. Будь ласка.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я хочу підтримати, да, я хочу підтримувати заслуховування зараз цього питання, тим більше, що пані Олена Ващенко, ми знаємо її дуже багато років, – це компетентний фаховий дипломат.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. І повністю є довіра до її...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це питання глобальне, ми будемо ще повертатися, можливо, навіть до нього в майбутньому.

А зараз я прошу до слова директорку Департаменту світового українства та гуманітарної взаємодії в Міністерстві закордонних справ України пані Олену Олексіївну Ващенко. Будь ласка, Олена Олексіївна, вам слово.

 

ВАЩЕНКО О.О. Добрий день всім! Дякую за надане слово.

Чесно кажучи, я готувалася більше доповідати саме про стан освітніх... науково-освітньої дипломатії, про питання діяльності Міністерства закордонних справ на напрямку питання збереження національної ідентичності українських дітей, підтримки шкільництва, не на кадровому, аспекті. Я здогадуюся, що ідеться, напевно, про підготовку людей, які займаються і освітньою дипломатією в іншому, на базі дипломатичної академії. У нас є наш директор дипломатичної академії. І якщо я правильно все розумію, то тоді дозвольте, я доповім по тематиці саме науково-освітньої дипломатії, про діяльність міністерства, що робиться на цьому напрямку, про підтримку українців за кордоном, саме дітей…

 

КОПИЛЕНКО О.Л. ... (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Олексіївна, тут як сформульована тема, головне зробити акцент на проблемах, так, проблемних аспектах, це найважливіше. І я благаю дотримуватися регламенту 3 хвилини. Будь ласка, Олена Олексіївна.

 

ВАЩЕНКО О.О. Ну, окей. Дякую щиро.

Наукова освітня дипломатія сьогодні є складовою публічної дипломатії, визначена в Стратегії публічної дипломатії. В оновленій, на 2026-2030 роки, цей напрям буде як продовження і поглиблення вже закладеного підходу.

Ключову роль в розвитку цього напрямку відіграє співпраця Міністерства закордонних справ з МОН, Національною академією наук і Міністерством культури, стратегічних комунікацій та іншими інституціями, які формують експертну, академічну, культурно-історичну основу цього напрямку.

Одним з магістральних проєктів є Глобальна коаліція українських студій. Це міжнародна ініціатива, яка започаткована першою леді України у липні 2024 року. Метою цієї ініціативи є об’єднання зусиль університетів, наукових установ, дослідницьких центрів для глибшого вивчення України і розвитку українських студій в світі. Вони розглядаються як міждисциплінарний напрямок, який охоплює українську мову, літературу, історію, культуру. І ця коаліція має особливе значення, особливо в умовах повномасштабної російської агресії та інформаційної війни. Завдяки цьому у нас є інструментарій для поширення інформації про історію, культуру і сучасність України. І станом на травень 2026 року коаліція об’єднує 81 учасника з 27 країн, і наразі триває робота щодо долучення 130 університетів.

Якщо ми говоримо про... я перепрошую, про Українську поличку – також проєкт, який реалізовується українською публічною дипломатією. Він передбачає поширення української літератури в оригіналі та перекладах в національних університетах і публічних бібліотеках світу. Станом на сьогодні відкрито 390 поличок в 73 країнах і в одній міжнародній організації – ЮНЕСКО.

Напрям безпосередньо роботи мого Департаменту світового українства – це співпраця з українцями за кордоном. І один з таких важливих моментів – це питання збереження національної ідентичності. Сьогодні Міністерство закордонних справ і закордонні дипломатичні установи співпрацюють із понад 700 громадськими організаціями українців за кордоном, при яких в різних форматах діє близько 500 культурно-освітніх осередків. І тут би я хотіла зауважити, що після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну в світі було створено з верифікованих тих, що дипломатичними установами, понад 230 громадських організацій.

У нас є бюджетна програма, яка дозволяє фінансову підтримку громадських організацій, в рамках якої є заходи, метою яких є збереження української ідентичності, в тому числі викладання української мови, інших предметів українського компонента й інші заходи, які спрямовані на патріотичне навчання. Суми там, на жаль, невеликі, а водночас ми як би за рахунок тому, що люди це використовують. І тут також хотіла б я сказати, що у нас, спільно з Міністерством освіти, вже понад рік працює комісія, яка займається верифікацією освітніх осередків, які діють при громадських організаціях. Метою цієї верифікації є визнання Україною тих осередків, які працюють за кордоном, для того, щоб діти, які в майбутньому будуть повертатися в Україну, щоб їхні знання, отримані там, були визнані в Україні і вони могли повернутися в українське освітнє середовище. Наразі 107 таких суб’єктів у 32 країнах верифіковано і ця робота надалі триватиме.

Також Міністерство закордонних справ забезпечує передачу, вручення документів про освіту за кордоном. Із 2022 року загалом було вручено близько 3 тисяч таких документів. Також ми опікуємося наданням підтримки в проведенні національного мультипредметного тестування за кордоном. В минулому році було надано сприяння щодо відкриття таких екзаменаційних центрів у 55 містах 33 країн. Відповідно також ми опікуємося спільно з МОН передачею підручників для українських навчальних осередків. І ця робота, вона вже як би досить відома і громадські організації отримують досить швидко за сприяння і ЗДУ наших, і Міністерства закордонних справ такі книги.

В принципі, якщо стисло і в регламент, то у мене все, я готова відповісти на запитання, які стосуються безпосередньо...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дуже дякую і за лаконічність теж дякую.

Я хочу надати слово Ігорю Івановичу Осташу, директору Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ; і нагадати, що Ігор Іванович був головою комітету і ми це дуже добре пам’ятаємо. Ігор Іванович, будь ласка, вам слово.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Не чути, Ігорю Івановичу, мікрофон.

 

ОСТАШ І.І. Дякую щиро. Мені дуже приємно звертатися до колег, тим більше, що я 12 років віддав Комітету у закордонних справах України, так, що це для мене велика честь. Хотів би сказати, що я дійсно зараз очолюю Дипломатичну академію України, якій через 2 дні виповниться 31 рік. І за цей час ми випустили тисячу 250 випускників, які зараз працюють послами, керівниками міністерств, працюють у Верховній Раді України, в тому числі у Комітеті у закордонних справах України, по всьому світу. І це наш дуже потужний потенціал кадровий.

Звичайно, війна дуже серйозно впливає на дипломатичну освіту, і ми прекрасно розуміємо, що війна вимиває найкращих викладачів, багато з них виїхало за кордон. Війна вимиває наших студентів, ми бачимо, яка серйозна ситуація із кількістю студентів в українських вузах. Звичайно, ми розуміємо, що навчання онлайн теж дуже серйозно впливає на якість освіти, і ми це особливо відчуваємо у нас в Міністерстві закордонних справ України, і у нас в Дипломатичній академії. Тому що саме ми проводимо тестування всіх кандидатів на посади дипломатичні, саме ми навчаємо їх. Так що і бачимо, наскільки зараз серйозно виникають проблеми, власне, з підготовкою кадрів.

Минулого року ми також навчали понад 2 тисячі слухачів дипломатичної академії, які підвищували свою кваліфікацію і це наш також дуже потужний потенціал. Більше того, ми маємо також центр мовної освіти, де ми зараз викладаємо 12 мов, і це також ще один виклик, тому що ми вважаємо, що також треба серйозно поширювати мовну базу нашого міністерства, йти шляхом вивчення нових рідкісних мов, бо це дуже важливо для дипломатичної роботи.

Звичайно, ми також працюємо і над створенням нової магістерської програми, ми зараз працюємо над її ліцензуванням. Ми відчуваємо, що наш потенціал, наша близькість до міністерства, особливо до консульського департаменту допомагатиме нам готувати дуже серйозні дипломатичні кадри. Над нами дійсно консульський департамент і ми сподіваємось, що будемо навіть робити наголос на підготовку майбутніх консулів і не тільки, звичайно.

Так що хотів би звернутися до вас як до членів комітету за підтримкою, тому що, як ви знаєте, що Дипломатична академія України була створена, власне, рішенням Президента, але потім було також прийнято Закон «Про дипломатичну службу», де згадується також діяльність Дипломатичної академії України. І ми хочемо трошечки підправити цей законопроєкт, внести невеличкі зміни для того, щоб дати можливість Дипломатичній академії розширити свої навчальні програми. Тому сподіваюсь на співпрацю з моїми колегами і сподіваюся, що найближчим часом завітаю до вас, до комітету офлайн і детальніше розповім про діяльність Дипломатичної академії, про наші проблеми, тому що в 3 хвилини, звичайно, дуже складно вкластися, але я постарався.

Дякую вам щиро.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, Ігорю Івановичу. Ми запрошуємо вас і, до речі, запрошуємо інших колег і виконуючого обов’язки ректора Київського національного університету, і представників Львівського університету. Тобто, будь ласка, це для нас важливий напрямок. Ми підтримуємо все, що пов’язано з посиленням освітньої дипломатії, тому можете сміло розраховувати на нас, наші колеги.

А я прошу до слова Валерія Володимировича Копійку, виконуючого обов’язки ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Валерію Володимировичу, будь ласка, вам слово.

 

КОПІЙКА В.В. Доброго дня, шановні колеги! Доброго дня, шановні парламентарі члени комітету Верховної Ради. Олександр Олександрович, дорогий наш, вітаю!

Мої колеги вже підіймали дуже важливі питання, пов’язані з освітньою дипломатією з сьогодні, і хотів би сказати, що сьогодні, під час війни це не просто гуманітарна сфера або сфера освіти. Це щось сьогодні більше, тому що це фактично сьогодні інструмент державної, інструмент міжнародної підтримки, нашої держави. Це елемент такої м’якої сили української політики на світовій арені, це інструмент збереження людського потенціалу в Україні під час війни. І вона охоплює, ця сфера охоплює не тільки, це не просто міжнародне співробітництво в сфері освіти, це й академічна мобільність, це підтримка українських студентів і науковців за кордоном, а також популяризація української культури.

Колеги мої вже говорили про ті виклики, з якими ми стикаємося сьогодні в цьому напрямку. Перш за все я просто теж, можливо, повторюся, я вибачаюсь, але міні здається, що основними викликами в першу чергу є те, що відбувається радикальне руйнування освітньої інфраструктури. От пан Ігор Осташ підтвердить, що вчора на заході, який ми проводили на базі дипломатичної академії, моя колега з Харкова підтвердила, що от Харківський національний університет, вони 45 відсотків своїх приміщень вже втратили, і це колосальні фінанси.

Крім цього, не просто руйнування освітньої інфраструктури, на освітній процес впливає ще і наявність бомбосховищ або умовних укриттів, які знаходяться в розпорядженні вищих навчальних закладів. І це на нас накладає необхідність переходити на формат такого ротаційного навчання, коли протягом тижня одна група студентів вчиться онлайн, друга вчиться вживу, виходячи з можливостей бомбосховищ, які можуть застосовуватися під час повітряних тривог.

Друга важлива проблема – міграція. Міграція і студентів, і викладачів. І це є реальні виклики. І багато чого залежить, звичайно, від держави, і багато чого залежить і від вищих навчальних закладів, щоб зберегти в першу чергу професорсько-викладацький склад, і зберегти його в робочому стані. Тому що формат навчання офлайн і онлайн, на жаль, він все ж таки об’єктивно відрізняється по своїй якості. І якість освіти, яка втрачається під час війни, – це третій виклик, який є надзвичайно важливим, який заставляє нас шукати максимально оптимальні форми навчання в форматі змішаних форм: і дистанційного, і живого навчання.

Ми всі знаємо, що сьогодні багато країн зайняли позицію невизнання дипломів, виданих в результаті дистанційної форми навчання. Це і Китай, це і Сполучені Штати Америки, Канада, Голландія. Багато хто з країн, визнаючи ці дипломи, все ж таки уточнюють, а яка доля живого навчання, яка доля дистанційного навчання в тому чи іншому дипломі.

Психологічні соціальні виклики, які теж нам не треба скидати з важелів. Тому що сьогодні, на жаль, в нашому прикладі, от нашого університету, я знаю приклади, коли викладачі просто фізично не можуть витримувати повітряні тривоги. І це не просто їх забаганки якісь, це реально, ну, медичні діагнози, вони приносять відповідні довідки, які підтверджують, що вони, ну, не можуть, психологічно вони цього не витримують. Ці речі теж треба враховувати і якось знаходити варіанти, як, врахувавши їх, не втратити і викладача, і якість освіти.

Важливим моментом є в освітньому процесі й інформаційно-культурне протистояння. Росія сьогодні максимально використовує пропаганду і контрпропаганду для того, щоб дискредитувати і українців, і нашу культуру, і нашу історію і освітній процес у тому числі. І це начебто такий не дуже помітний виклик, але він дуже важливий у стратегічному плані, і в тривалому такому напрямку, який треба враховувати і з яким треба боротися. І особливо він впливає на залучення іноземних студентів. Ми якраз от вчора теж на Дипломатичній академії про це говорили, коли обговорювали дні Африки, питання залучення іноземних студентів (зараз закінчую вже). Тому що саме оця дискредитація української освіти з боку росії вона приводить до того, що ми, крім об’єктивних факторів як війна, приводить до втрати нами іноземних студентів. Ми про це багато говорили. І тут, мабуть, крім всього іншого, треба ще один фактор важливий додати, що, можливо, треба донести цю думку до структур, які займаються візовою підтримкою в нашій державі, врахувати, що ситуація сьогодні змінюється і, можливо, треба цю підтримку або там, скажімо, контроль за видачею віз зробити більш ліберальним, пом’якшеним, гнучким, ось так.

Дякую за увагу. Шановні колеги, не хочу більше забирати час ваш.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, Валерію Володимировичу. До речі, до нас час від часу зверталися, принаймні раніше, посли з цього питання – візи для студентів. Тобто це, дійсно, актуальне питання і треба вирішувати. Нігерія також, Марокко, я пам’ятаю.

 

КОПІЙКА В.В. Марокко, так. Здається, ми з вами навіть і спілкувалися з цього приводу, Олександре Олександровичу. Я думаю, що тут можливо якусь, не те що гарячу лінію, а якусь комунікативну структуру сформувати, щоб це було, ну, скажімо так, в онлайн-режимі, вирішувалося, обговорювалося в кожному конкретному випадку. Тому що сьогодні кожен... один іноземний студент сьогодні на вагу золота, чесно кажучи, тому що ми їх втрачаємо. А якщо ми втратимо... якщо вони знайдуть альтернативний шлях навчання, то повернути їх назад буде набагато складніше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте тоді, колеги, також подумаємо...

 

ОСТАШ І.І. Пане голово, можна я ще коротко додам до цього? Якщо дозволите.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

 

ОСТАШ І.І. Так, дійсно пан Валерій згадав, що в нас вчора був День Африки в дипломатичній академії і уявіть собі, що це була дуже серйозна розмова. Ми зібрали майже 30 ректорів навчальних... вищих навчальних закладів України і говорили про проблеми співпраці з Африкою. І дійсно проблема візова була на першому місці. Наприклад, я пригодую статистику, Марокко – це 500 відмов за рік, це половина того, що подавалося на навчання до України, можете собі уявити.

Але разом з тим я хотів би, повертаючись до питання Мозамбіку, сказати, що ми також вивчаємо можливість співпраці із дипломатичними академіями африканськими. У нас уже є 12 угод. Ми зараз працюємо над Мавританією й Анголою, і я хотів би додати, що обов’язково завтра подивимося на Мозамбік. Хочемо вас підтримати і додати ще дипломатичний вимір, навчальний дипломатичний вимір також з Мозамбіком.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги. тоді одразу в мене буде прохання до наших колег, підготувати відповідні листи з викладенням, з чим наш комітет може допомогти в цій ситуації. Тобто, так, конкретна проблематика і шляхи вирішення, в тому числі що можна... на моє ім’я, у мене буде таке прохання. І ми повернемося, тому що сьогодні наше завдання – визначити проблеми, а будемо шукати рішення разом, як допомогти.

Я прошу зараз до слова декана факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка Маркіяна Зіновійовича Мальського. До речі, це університет випускником якого є міністр закордонних справ. Маркіяне Зіновійовичу, будь ласка, вам слово.

 

МАЛЬСЬКИЙ М.З. Дякую, пане Олександре.

Шановні колеги, ну, найперше, велика подяка вам за те, що комітет Верховної Ради поставив сьогодні на обговорення таке важливе питання. Я абсолютно доєднуюсь до слів моїх колег, пана ректора Київського національного університету, пана директора Дипломатичної академії. Сьогодні є надзвичайно важлива річ, котра в умовах нашого цифровізованого інтелектуалізованого світу надає університетам надзвичайно важливий і впливовий статус. Сьогодні університети по праву є повноцінним актором міжнародних відносин. Вони впливають на формування зовнішньої політики держави і на стосунки між нашими державами. Мені видається, коли ми говоримо про освіту, дипломатію, як мінімум два фундаментальних принципи.

Перше. Університет сьогодні відіграє роль надзвичайно важливу в організації цифрової освіти, в організації онлайн-навчання і забезпеченні тотальної академічної мобільності. І ця мобільність пов’язана із студентськими програмами обміну, і викладацькою зі стажуванням викладачів, і спільними науковими проєктами.

Хочу сказати, що сьогодні Львівський університет є, мабуть, одним із лідерів нашої освітньої дипломатії, тому що у нас підписані біля 300 угод з різними університетами, факультет міжнародних відносин в тому, мабуть, є випадку класичним зразком. Хочу також сказати, що інша функція університету – це підготовка фахівців, котрі можуть реалізувати міжнародні відносини, в тому числі не тільки в офіційній дипломатії, але рівно ж в культурній дипломатії, тим більше в освіті і в науковій дипломатії. В тому плані факультет міжнародних відносин є потужною інституцією.

Ми маємо 2 тисячі студентів, на факультеті 9 кафедр, 9 наукових центрів, працює 150 доцентів і професорів. Ми забезпечуємо підготовку практично з усіх сьогодні можливих напрямків і спеціальностей в галузі міжнародних відносин. Особливо це швидка реакція на вимоги нашого часу. Ми відкрили спеціальність на магістерському і на бакалаврському рівні «Європеїстика». Ми всі говоримо про наші успішні кроки наближення до Європейського Союзу, а чесно кажучи, європейській бюрократії ми не вчимо. От ця програма, власне, на це і спрямована. Ми відкрили спеціальність «Цифрова дипломатія», яка сьогодні користується шаленим успіхом і має велику сферу прикладного використання. Ми відкрили спеціальність «Міжнародна безпека». Ми маємо спеціальності пов’язані, кафедра і спеціальність «Європейське право», де головне завдання – це пристосування і адаптація європейського законодавства.

Ми вивчаємо, дуже є чітка регіональна спеціалізація, скерована на Північну Європу, на Центральну Європу і на Південно-Східну Європу з вивченням унікальних мов – естонської, латвійської, литовської, норвезької, данської, шведської і тому подібне. Тобто весь спектр підготовки сьогодні фахівців з міжнародних відносин ми успішно реалізуємо.

Більше того, ми маємо потужне історичне підґрунтя і традиції. Минулого року ми провели Перший Львівський форум дипломатії. Де, власне, пане Олександре, обговорювали питання не подій у світі, а обговорювали питання дипломатії як фаху, кар’єри, науки, освіти. І дуже приємно, що в цьому участь взяли два міністри закордонних справ – Польщі і України, маса наших випускників послів і вчених. В тому числі я дуже дякую, що брали участь і мої колеги, директор Дипломатичної академії, ректор Київського університету, і цей форум стає регулярним.

Які є проблеми? Я дуже дякую комітету, пане Олександре, і вам особисто за те, що чітка позиція комітету і моїх колег, котрих я згадував вище, щодо відстоювання наших наукових і освітніх напрямків. Ми раптом вирішили, що в Україні, котра в основному, для розвитку котрої міжнародний ресурс є головний, галузь знань «міжнародні відносини» не потрібний. Ми йдемо шляхом, що ми доганяємо, це галузь знань політичних наук.

Я дякую вам за підтримку спеціальності «Міжнародне право», котре так само раптом виявилося не так важливе і потрібне для нашої держави. Я дуже дякую колегам і вам, пане Олександре, за підтримку спеціальності «Міжнародні економічні відносини», котрі, мабуть, в період відбудови післявоєнної нашої держави будуть найважливішою галуззю.

Так що, шановні колеги, я думаю, що оця позиція наша є чітка, в Україні сформована добра сітка інституцій університетів, котрі з одного боку реалізують міжнародні функції як активний інструмент державної зовнішньої політики, а з другого боку готуюсь справжніх, добре підготовлених, знаючих фахівців у галузі міжнародних відносин.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую, Маркіяне Зиновійовичу.

Ви завжди можете розраховувати на наш комітет. Тобто ми хочемо бути корисними і для вашого університету, і для київського університету, для Дипломатичної академії, тобто нашим наступним кроком буде те... Ми сфокусувалися сьогодні на проблемах, а давайте подумаємо над рішенням, як ми можемо допомогти вам, наш комітет, і в чому ми можемо вас підтримати. Тобто давайте, по-перше, спілкуватися, а по-друге, давайте шукати разом ті шляхи вирішення тих проблем, про які ви сказали.

А зараз я хотів би надати слово генеральній директорці Директорату міжнародної співпраці Міністерства освіти і науки України Альбіні Миколаївні Цятковській. Альбіно Миколаївно, будь ласка, вам слово.

 

ЦЯТКОВСЬКА А.М. Шановні колеги, дуже дякую за цю важливу тему, яку сьогодні обговорюємо. Міністерство закордонних справ уже озвучило достатньо багато ініціатив, які ми робимо спільно, оскільки тут освітня дипломатія Міністерства освіти і Міністерства закордонних справ.

Я б хотіла наголосити на таких ключових аспектах, які ще не були сьогодні озвучені. Ми говоримо про забезпечення постійної міжнародної присутності України в світовому освітньому і науковому просторі. Ми знаємо, що країна-агресор дуже активно використовує освіту і науку для того, щоб поширювати свої наративи і поширювати свою політику через ці системи. Тому наша задача бути проактивними і представляти Україну на всіляких різних міжнародних майданчиках і поширювати свої наративи, і протидіяти наративам російської федерації.

Якщо говорити про реакцію на обставини, викликані війною, на руйнування, на освітні втрати, на міграцію громадян України за кордон, то важливим є збереження зв'язку українців за кордоном, зокрема через систему освіти і науки, тобто це збереження національної ідентичності дітей, які перебувають за кордоном України, і збереження зв’язку з викладачами, освітянами, науковцями. Цьому Міністерство освіти приділяє велику увагу і працює з осередками, з громадянами України за кордоном.

Також ми працюємо білатерально з іншими країнами, особливо країнами ЄС, в яких є велика кількість українських громадян. Системно працюємо з тим, щоб забезпечувати право на освіту в цих країнах. Було запроваджено для того, щоб знизити навантаження на дітей, які перебувають за кордоном, було запроваджено короткий курс українського компоненту, який дозволяє дітям не вчитися паралельно в двох освітніх системах. Крім того, що ми це розробили, ми також активно працюємо з країнами ЄС, з європейськими інституціями для того, щоб ця інформація якомога ширше була доступна для всіх, кому вона необхідна.

Також ми працюємо над тим, щоб українська мова була доступна для дітей в закладах освіти, в яких вони перебувають в країнах перебування. Українська мова як факультатив, як друга іноземна, тому що, на жаль, маємо велику кількість країн, в яких російська мова представлена як друга іноземна. Безальтернативно діти часом вимушені вибирати російську мову як другу іноземну, тому ми працюємо з країнами Європейського Союзу для того, щоб була така можливість. Це, звісно, внутрішнє національне законодавство цих держав, і тому потрібна системна, довготривала часом робота. Вже маємо деякі регіони у Франції, землі в Німеччині, які пропонують українську мову як другу іноземну. І тут важливо, і ми відзначаємо, що це вже є, і важливо нам спільно продовжувати, і уряд, і парламент, наголошувати на важливості існування української мови в системах тих країн.

Також, наприклад, працюємо з Великобританією над тим, щоб запровадити можливість складати іспит, сертифікаційний іспит з української мови. Також це вже триває декілька років, і нещодавно державна секретарка Великобританії Бріджит Філіпсон повідомила, що вже напрацьоване позитивне рішення, ми будемо переходити в етап розробки, власне, вже самих завдань. Тобто тут це білатеральні діалоги, укладаємо також угоди про співпрацю для того, щоб закріплювати ці рішення.

Також в контексті присутності на міжнародних майданчиках важливо, що Україна і українська система освіти і науки, вона вже частіше сприймається не як проблема, а як кейс і проявляє достатньо високу зацікавленість в тому, як система освіти вистояла і як вона розвивається в режимі воєнного стану. До нас звертаються з окремими запити для того, щоб ми проводили відповідні зустрічі. Тому це також важливо для освітньої дипломатії, тобто просування інтересів України за кордоном в сфері освіти.

І також важливо послідовно розбудовувати все те, чим ми займаємося, послідовно розбудовувати взаємовідносини з іншими країнами і з міжнародними організаціями, оскільки це безпосередньо впливає на фінансування і на інвестиції в Україну, в систему освіти і науки, на відновлення пошкоджених закладів, на розбудову системи укриттів, на побудову підземних шкіл, підручники, девайси, – це все, що наразі фінансується за рахунок інвестицій міжнародних організацій і прямих партнерств, і надзвичайно важливо мати відносини довіри з такими партнерами.

Також цього року на найближчі два роки Україна була обрана однією з двох країн, поряд із Словаччиною, яка представляє регіон Східної Європи в керівному комітеті ЮНЕСКО з досягнення Цілі сталого розвитку 4 – якісна освіта. І це теж є потужною політичною відзнакою, оскільки ми маємо можливість також формувати наратив і в системі ЮНЕСКО, в якій також присутня російська федерація, і важливо мати місце представницьке в такому комітеті так само.

Стосовно іноземних студентів, сьогодні вже піднімали це питання, також коротко окреслю, що іноземні студенти – це теж потужний вид освітньої дипломатії. До війни ми мали більше 84 тисяч іноземних студентів, наразі, на жаль, маємо десь 21 тисячу іноземних студентів. Основна проблема – це не якість освіти, а це логістична безпекова ситуація, це проблема з візами, оскільки немає прямого авіасполучення, іноземні студенти вимушені перепроїжджати через інші країни, проблеми з транзитними візами. зокрема, проблема з отриманням візи в Україні, сьогодні колеги це зазначали Міністерство освіти і науки України спільно з українським державним центром міжнародної освіти розробили систему і запустили вже систему дистанційного вступу іноземних студентів, де перевірки, про які сьогодні згадували, зокрема, і Служби безпеки України проходять в цій інформаційній системі. І відмови у візах, про які сьогодні згадувалося, власне, спричинені відмовою безпекових органів України через ризики різного характеру. Тому, можливо, окремо, якщо ви можете з ініціювати окремі розмови з нашими органами безпеки з приводу того, як знайти ідеальний баланс між дійсно питанням забезпечення національної безпеки і недопущенням сюди іноагентів, але і зберегти дійсно можливість іноземним студентам верифікованим приїжджати і здобувати освіту офлайн, оскільки, як уже зазначалося освіта онлайн, на жаль, не всіма країнами визнається. Але ми також працюємо з тими країнами для того, щоб довести те, що українська освіта навіть онлайн є якісною і її потрібно визнавати.

І на завершення, також освітня дипломатія реалізується через спільні проєкти з університетами і науковими установами інших країн, через програму «Еразмус+», «Горизонт» та інші програми спільних проєктів. Це також потужний інструмент, через який наші університети і наукові установи партнеряться з іншими інституціями і розбудовують дружні відносини і фактично ми маємо більше підтримки України за кордоном. Працюємо над отримання повноцінного статусу в системі, в проєктах, в «Еразмус+». Також про це говорили цього місяця на діалозі високого рівня з Роксаною Минзату, віцепрезиденткою Європейська комісія.

На цьому коротко все. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, Альбіна Миколаївна. Я навіть занотував собі ці цифри, які ви називали, скільки студентів було до початку повномасштабної агресії, скільки зараз залишилось.

І, колеги, ми зараз тоді переходимо до обговорення, ми послухали про ті проблемні питання, які виникають. Будь ласка, хто бажає висловитися з колег членів комітету?

 

ІОНОВА М.М. Три спікери назад тягнули руку ще.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Марія Миколаївна, вам слово, будь ласка.

 

БЕЗУГЛА М.В. І я потім.

 

ІОНОВА М.М. Дякую.

Ви знаєте, я думала, що ми з Іриною, скажемо так, на уже подальших засіданнях піднімемо цю тематику. Але вже, як то кажуть, підняли, що стосується сфери освіти. Пані Альбіна звучить дуже оптимістично, говорячи про розвиток наших університетів. Я думаю, що все ж таки, на жаль, зараз ми говоримо про виживання і ми це почули від попередніх спікерів.

І я буду не дуже популярною, повірте, ми якраз ті люди, які просували і ратифікували, що стосується і Еразмус, Горизонт, НЕФКО, всі міжнародні інституції, які допомагають по освіті. Але і особливо теж ми знаємо, скільки коштів Світовий банк виділяє, в тому числі на Міністерство освіти, але це поки що одні візити, якісь тренінги. Я вважаю, що це не дуже, скажемо так, використання коштів, як би вони мали іти на розвиток освіти. Це раз.

Друге. Глобальніше більше питання – це питання взагалі міграційної політики нашої країни. І це питання не тільки дійсно МЗС, якої немає, це питання і Міністерства економіки, і Міноборони, тому що знову ж таки виклик – демографія, виклик – це людські ресурси, і ми маємо більш стратегічно думати про вирішення цих проблем.

На жаль, ви вже теж зазначили про Службу безпеки України, ви самі знаєте скільки розглядаються ті чи інші візи, чи то студентські, чи то робочі. Але в принципі це більш технічне питання. Якщо ми не вирішимо в принципі міграційну політику нашої країни, ми далі, нам буде важче рухатися по іншим трекам.

Тому тут, шановні пани ректори, я з повагою і з задоволенням, і з величезним досвідом, ми знаємо, і пан Ігор, працювали, але я вважаю, що, пане Олександре, інформація цікава, але як ви говорите, щось робити. Мені здається, мабуть, нам треба провести, я не знаю, чи окреме засідання, що стосується саме міграційної політики України. Це взагалі має напрацьовувати уряд, може, ми якось будемо спонукати, може, ми тоді ініціюємо комітетські слухання хоча б, щоб вислухати всі служби, які дотичні до цього і зрозуміти, з чого треба починати і що ми будемо робити. Тому що проблеми накопичуються, а вони не вирішуються, на жаль.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

 

ІОНОВА М.М. Тому це пропозиція, що знову ж таки, на жаль, не все так добре, як ми описуємо. Тобто є величезні проблеми як зі студентськими візами, з робочою силою, в тому числі, на жаль, є дійсно проблеми не дуже цільового використання навіть міжнародних фінансових інституцій, які допомагають у сфері освіти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую за пропозиції. Я занотував собі.

Я прошу до слова Мар’яну Володимирівну.

 

БЕЗУГЛА М.В. Хвилиночку. Я тут підготувала цілу низку питань, но я трошки фактично зачитаю їх.

По-перше, хочу вибачитися і, зокрема, перед вами, пане голово. дійсно, враховуючи, скільки зібралось профільних напрямківців, дійсно, зараз важливо провести ці обговорення. Питання в тому, куди ми далі зайдемо після обговорення, тому що, на жаль, маючи невеликий і тим не менше досвід академічний свого часу до мобілізації в 15-му році, я спостерігаю, що не особливо щось змінилося в риториці. При цьому, да, забезпечується якась базова стійкість, але от у мене буквально, для прикладу, кілька питань.

У нас зі спостереженнями досі якась сформована парадигма, що війна – це як тимчасовий стан, тимчасова незручність, щось після війни якось зберегти базову стійкість. Війна – це не тимчасова незручність, війна у нас на роки і на десятиліття. І ви просто можете провести додаткові дослідження, опрацювати світоглядно з тими чи іншими на рівні міністерств. Ну, ви ж бачите, як це все розвивається, ми постійно в обороні і будемо постійно в обороні. То ми маємо перебудовувати свої стратегії. Да, зараз акцент в нашій дискусії на зовнішню стратегію, певною мірою на освітню дипломатію. А яка вона у нас?

Щодо, наприклад, було створення Міністерства єдності в співпраці з іншими міністерствами. Який результат Міністерства єдності, крім корупційного скандалу? Чому військова реформа відсутня відносно освіти, і чому ми не транслюємо свій військовий досвід через освітню дипломатію? Це саме той напрямок, де ми можемо фактично диктувати правила, заявляти про себе, а не просити допомоги.

Тобто хто до нас... Ви казали про те, що дійсно очевидно, велика проблема зі студентами. Так хто із цивільних професій поїде в країну, яку бомблять кожен день? Ну, при цьому дистанційне навчання ще і з розвитком штучного інтелекту, коли можна підробити любий Zoom в майбутньому дуже просто тощо, тощо, звичайно, будуть вимагати офлайн, особистого залучення, це тенденція, швидше за все, буде тільки розвиватися.

Хто до нас може поїхати на освіту і на розвиток, і як би як розвиток кадрів тощо? Ті, хто цікавляться військовою і на стику наукою, і освітою, а ми цей напрямок не розвиваємо. Мало того, не дозволив Генеральний штаб відкривати військові кафедри в цивільних вузах, це і знову ж, це і залучення, це все те, що я казала до цього, – все, ну, не відкриваємо і нічого в даному напрямку не відбувається.

Згодна з колегами, які про інше говорили, і взагалі освіта реформується значно повільніше, ніж відбувається сама війна. До того ж, друге – офлайн-навчання. Якщо ми говоримо про офлайн-навчання, немає виходу, треба розвивати офлайн-навчання, це підземне навчання, це бункери-університети. У нас є масштабні такі проєкти? Немає. Є на рівні середньому освіти, є окремі регіональні складові, але глобальної політики в цьому немає. Тобто якщо вже піднімати цю тему, то загалом в полісі як би стратегії освітньої дипломатії й інтеграції військового досвіду і нашої складової, її виклику, у нас немає. То хто це має робити? Міністерство освіти з МЗС, тобто на рівні керівництва Кабінету Міністрів? Це не те, що я тільки зараз, тут говорю, я задавала ці питання, адвокатую публічно і не публічно, цю якраз частину більше не публічно, зокрема з Міністерством освіти і з керівництвом Кабінету Міністрів, з Міністерством оборони. При цьому Міністерство оборони вже радує, що дещо з’явилася ця візія, так Генеральний штаб блокує.

Завершуючи про освіту і освітню дипломатію, який образ ми транслюємо: ми країна-жертва, яка захищається, чи країна, яка диктує, винаходить майбутню безпеку Європи? Ми просимо гранти на захист, щоб, скажемо, дожити до завтра, чи ми займаємо проактивну позицію? Який КРІ цих грантів і програм? Який КРІ взагалі щодо освітньої інформації? Я цього не почула.

Не хочу здатися, що все моє враження в рамках дискусії – це суцільна критика, але ви мене теж зрозумійте, коли ми говоримо про розвиток демократії і які меседжі ми транслюємо в рамках освітньої дипломатії, а потім у нас, ви знаєте, які проблеми і в Збройних Силах, як людей мобілізують, як навіть іноземні легіони ми розпустили. І всі це пропустили. А іноземні легіони, там були спроби тренінгових центрів, що це, як не освітня дипломатія, це більш широке, да? Президент заявляв щодо іноземців: приїжджайте, воюйте всі, хто хочуть захистити Україну. А іноземні легіони в сухопутних військах були розпущені. Навіть... і, звичайно, всі ініціативи по певних тренувальних освітніх центрах, вони завершилися. Що далі?

Ну, ось такі враження в мене. Завершуючи враження і участь в дискусії, в мене є питання. Давайте щодо військової освітньої дипломатії, ну, те, що я зазначала, хтось може... Хто може відповісти, якісь думки транслювати щодо того, що ви збираєтеся із цим зробити? І взагалі коефіцієнти ефективності, якісь критерії ефективності щодо освітньої дипломатії у нас зараз? Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Пане Олександре, а в мене пропозиція, щоби...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна, вам слово.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Да-да, в мене пропозиція, щоб, можливо, я і Ігор там ну, коротко сказали, потім відповіді на питання.

По-перше, колеги, я дуже дякую за це обговорення, воно було цікавим. Друге – конкретна пропозиція. Можливо, ми дійсно зробимо під час наступного нашого офлайн-засідання зустріч з СБУ, щоби почути історію про візову підтримку, які тут є проблематики. Тому що немає сумніву у важливості збереження цього містка особливо з африканськими країнами щодо освітнього процесу. І наскільки я розумію, питання в транзитних візах, які країни тут блокують, от ми би хотіли більше отримати інформацію: надання транзитних віз: це країни Європейського Союзу, це Молдова. Ми розуміємо, що в нас не так багато транзитних країн, через які іноземні студенти можуть приїжджати в Україну.

Третє. Прозвучало Марокко. У нас, наприклад, зараз не працює і досі посольство Марокко в Україні, тому що вони виїхали на початку вторгнення. І я так розумію, що це тоді спільна робота з МЗС теж, щоби все-таки посольства країн Глобального Півдня поверталися, працювали тут повноцінно. Це і наша, мені здається, необхідність активізувати спроби з нашими Zoom зустрічами з парламентами цих країн. Давайте, Марокко я знаю, що ми вже дві, три спроби робили, але ще раз спробуємо активізувати, наприклад, цю спробу зробити, ну, діалог і, можливо, інші країни африканські, тим більше зараз хороший час, де розкажемо про можливості навчання. До речі, дуже багато дійсно і почесних консулів, вони навчалися в Україні, африканських країн, давайте ми це популяризувати, це важливо.

І, четверте, останнє. Пане Осташ, з великою повагою, дякуємо за постійний діалог. Але коли проводите такі заходи, як, наприклад, день африканських країн в академії, запрошуйте і наш комітет, і колишніх випускників академії. Ми би з радістю доєдналися, послухали, можливо, більше історії про те, що зараз у нас відбувається у взаєминах з цими країнами. І це для нас теж додатковий майданчик, контакту з цими послами.

І взагалі я би хотіла звернути увагу ректорів, які зараз присутні, що ми знаємо є великий інтерес саме спілкування студентів, але не завжди пускають вузи... (Не чути) Хотілось більше таких знаєте зустрічей, тому що ми точно не політичні питання обговорюємо, а профільні, фахові і таке інше.

І уже дійсно остання ремарка. У мене нещодавно проходили практику студенти політологи, політологія факультету Києво-Могилянської академії. Я думаю ми всі зацікавлені в тому, щоби ви направляли нам і студентів на практику, і в комітети, нам як депутатам це хороша історія і для нас спілкування зі студентами, і їм побачити реалії роботи комітету. Тому що зараз думаю багато колег зіштовхуються з такою проблемою: неможливо знайти фахових спеціалістів, неможливо знайти, хоча дуже багато випускників, фахового помічника, наприклад, з питань зовнішньої політики. Тому, я думаю, ми тут більше зацікавлені і в такому співробітництві комітету, і депутатів конкретно з вашими вузами. Я з радістю таких візьму практикантів собі теж на можливість поспілкуватися і передати досвід.

Дякую, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую. До речі, Ірина Володимирівна, наскільки я знаю у вересні будуть вибори парламентські в Марокко. Тобто має сенс з ними сконтактуватися після їхніх виборів, так, можливо. Так, будь ласка.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. У них вибори у вересні.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Ірино Володимирівно, мав розмову в кінці місяця Рамадану з нашим послом Сергієм Саєнком в Марокко Мавританії. Він орієнтував теж: краще це робити десь на жовтень. Оскільки такий короткий весняний вихід їх з Рамадану і одразу виборча кампанія, по суті, починається. Тому він в курсі цієї тематики, і ми постійно на контактів щодо цих двох країн, Північна Африка, так само Алжир і Єгипет теж постійно просимо комунікувати з проханням хоча б почати з відеоконференції з комітетами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ігор Сергійович, будь ласка.

 

КРИВОШЕЄВ І.С. Так, дякую, я вибачаюсь, що без відео, за кермом зараз. Дякую всім, хто підключився. Справді важливе питання і, якщо говорити про напрямок дипломатичний загалом, абсолютно очевидно, що зараз для України дипломатія має другі пріоритети і другий не в сенсі другорядності, а другий найважливіший пріоритет після оборони, – очевидно, що оборона на першому місці, – але на другому, звісно, що дипломатія. І в цьому випадку хочу наголосити, що, на мою думку, основна проблема всіх дипломатичних напрямків – це недофінансованість. І тут це буде зауваження і до Міністерства закордонних справ, і до колег по комітету, тому що ми дуже недопрацьовуємо в бюджетному процесі щодо зусиль по покращенню бюджетування Міністерства закордонних справ. І тут можна піднімати навіть відео призначення Юлії Свириденко Прем’єр-міністеркою, мені пощастило тоді задати запитання, коли вона була на трибуні, і вона обіцяла публічно, що прикладе зусиль до покращення фінансування дипломатичного напрямку. Але, колеги, ми недопрацьовуємо і тут нам треба якось об’єднуватися і міністерству, і комітету.

Якщо по вузьким питанням, озвученим сьогодні, то тут я погоджуся з колегами, що потрібне окреме засідання і, певно, в закритому режимі і певно, що очевидно, що і МЗС, і Міносвіти мають бути представлені на цьому засіданні, на політичному рівні, тому що ми обговорюємо певні зміни чи коригування політики, тож політична представленість нам надзвичайно потрібна.

Але дане питання важливе і певно, що буду погоджуватися з усіма попередніми колегами і спікерами, що потрібно провести таке окреме закрите засідання, щоб справді узгодити цю міжвідомчу політику.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Колеги, хто ще бажає висловитися? Я не бачу, там мені здається рука ще одна піднята? А, це Ігоря Сергійовича? Тоді ми можемо підбивати підсумки, так?

Дуже дякую, колеги, і за таку змістовну важливу дискусію. Ми будемо продовжувати цю тему, тому що вона потребує того, щоби наш комітет постійно в тому числі займався і цими питаннями, оскільки тут ідеться, як дуже правильно сказали колеги, про soft power, тобто про м’яку силу.

Я повністю погоджуюся з Валерієм Володимировичем, який сказав, що іноземні студенти зараз на вагу золота, це важливо також для нашої м’якої сили, для нашого впливу, для нашого престижу, в тому числі за кордоном. І тому ми будемо продовжувати займатися цими питаннями.

Також пролунали цікаві пропозиції стосовно дослідження, скажімо так, міграційної політики і проведення, можливо, в закритому режимі відповідного засідання з цього питання.

Дуже дякую, колеги і дякую всім, хто долучився до цієї дискусії. Ми не завершуємо це питання, будемо його продовжувати і ми завжди відкриті, ще раз наголошую, щоби пани ректори знали, що ми готові.

Так. Да,будь ласка. Будь ласка, Мар’яна Володимирівна!

 

БЕЗУГЛА М.В. Пане голово! Перепрошую, а по питанню…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І військова дипломатія, так? Теж.

 

БЕЗУГЛА М.В. І військової дипломатії, оце на стику те, що я задавала, може, будуть якісь коментарі чи це фактично було у форматі, що кожен продискутував, ми послухали і далі продовжуємо?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доволі цікаве і специфічне питання. Але, можливо, хтось бажає висловитися з цього питання, військова дипломатія?

 

ОСТАШ І.І. Пане голово, хочу сказати два слова.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ОСТАШ І.І (Не чути)… поганий зв’язок. Ми готуємо спеціальну програму разом з Міністерством оборони щодо військової дипломатії, спеціальні курси. Так що ми розуміємо важливість цього питання і будемо разом з військовими працювати над цією проблемою, запрошуємо теж до співпраці, можливо, навіть у вигляді лекторства.

 

БЕЗУГЛА М.В. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Так, колеги, я дуже дякую. Завжди раді вас бачити в нашому комітеті і онлайн, і офлайн особливо. Тому чекаємо на зустрічі з вами.

 

ІОНОВА М.М. До побачення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До побачення.

А ми переходимо до розгляду двох питань, які запропонувала Ірина Володимирівна. Перше питання – це стосовно комітетської поїздки, яку ми плануємо до Румунії і до Республіки Молдова, так. Давайте, давайте обговоримо це питання спочатку, а потім лист. Я отримав лист від Ірини Володимирівни і Марії Миколаївни стосовно конференції в Гданську, так, це наступне питання.

Стосовно нашої комітетської поїздки, так, тут я так... можливо, хтось мене поправить, я так бачу, що головне питання – це питання фінансової підтримки також на сьогодні, можливо, у когось з колег є більше інформації на цю тему? Або, може, хтось бажає висловитися?

Ірина Володимирівна.

 

ІОНОВА М.М. Це дуже цікаво, ми ж уже купили квитки, дуже цікаво.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, да. Тоді...

 

ІОНОВА М.М. І сказала ВР, що компенсують.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я не зрозуміла, дивіться, у нас насправді, ну, ми все-таки – державники, тому в нас на першому плані все-таки питання програми. Якщо ми маємо... ми маємо більш-менш зрозумілу історію по Румунії, хоча ми піднімали ще й можливість зустрічі в Міністерстві закордонних справ. Бо в нас те, що є в проєкті програми, це поки що тільки зустріч в їх парламенті, що теж надзвичайно актуально. От хотіли би зрозуміти програму.

По Молдові – нуль, взагалі поки незрозуміло так а куди ми їдемо, що ми там зустрічаємося таке інше.

Третє: що стосується фінансування, ми говорили, коли приймали рішення про подачу листа до Голови Верховної Ради, враховуючи плани комітетські на цей рік, і те, що це перша поїздка комітету, ми розрахували, що комітет спрямував відповідного листа на пана Стефанчука і що є рішення. Якщо його немає, ну, пане голово, вибачте, ми з вами включалися в понеділок на Погоджувальну, я би вас підтримала в тому, щоб звернути увагу Голови Верховної Ради на необхідність цієї поїздки. Окей, я завтра на Погоджувальній буду це піднімати питання. Але ж уже залишається два дні, і Марія права, що ми вже купили квитки і всі подаємо тут листи про прохання відшкодувати від Верховної Ради України. Оце б хотілося з’ясувати всі ці питання і почути від вас відповідь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Юрій Олександрович.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Шановні члени комітету, програма є по Румунії, і там передбачена зустріч з Державним секретарем Міністерства закордонних справ 3 числа. Питання головне і основне, наразі те, що я цими днями просив, починаючи з минулого тижня, – це ваші час, рейси, день прибуття в Бухарест. Без цього ми не можемо далі уточнювати по годинах із зустрічами, і відповідно по Молдові не можемо зрозуміти, коли виїжджати з Бухареста в Кишинів. Один з варіантів, як це попередньо і проговорювалось з МЗС, це переїзд, переліт з Бухареста в Кишинів 4 числа вранці, так, щоб мати в Бухаресті повноцінні два робочі дні, 2 і 3-тє число червня.

Тому все, багато чого залежить від того, як ви мені зараз дасте інформацію по вашому прибуттю в Бухарест.

 

ІОНОВА М.М. Юрій, а хто не дав інформацію, просто цікаво?

 

МОСОЛОВ Ю.О. Ніхто не дав. Я знаю тільки, що Ірина Володимирівна прибуває о 7-й ранку 2 числа, але не маю ні рейсу, це потяг буде, чи це літак буде.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Ні, я сказала. А який літак? Я сказала, це потяг. Я сказала, що це потяг, квиток вам зараз скину, от.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Добре.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Зараз скину квиток, це потяг. О 6:30 ранку він прибуває.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Тоді, чудово.

 

КРИВОШЕЄВ І.С. Колеги, я вибачаюсь за зауваження, але ми у відкритому режимі. Я не підтримую ідею обговорення логістики державних діячів у відкритому режимі. Дякую. Питання точного часу логістики, це, думаю, що недоречно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді, колеги, прохання передати цю інформацію в секретаріат через смс, есемесками, так, можливо. Через WhatsApp.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Так що у нас по фінансуванню? Ми ж написали, ми подали відрядження, що за рахунок Верховної Ради.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Лист ми написали вже.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Ви написали лист на Стефанчука? У нас є відповідь чи тут треба підключитися…

 

МОСОЛОВ Ю.О. Наступного дня після засідання комітету.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. У нас є відповідь на нього чи потрібно тут?…

 

МОСОЛОВ Ю.О. Відповіді ми не маємо на нього, він розписаний на Апарат до роботи.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Ну так ви б сказали це, ми б підняли.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Так я це повідомляв помічникам.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Моя пропозиція вам все-таки як голові комітету піднімати на Погоджувальній такі питання, там лідери фракцій точно вас підтримали в цьому і так далі. Я буду говорити з Русланом…

 

ІОНОВА М.М. (Не чути)…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую.

Колеги, це питання ми більш-менш так обговорили чи ні?

 

МОСОЛОВ Ю.О. Програму ще повторно по Румунії ми надішлемо. І по Молдові, я також в контакті з посольством, сподіваюся, що до кінця дня теж буде розуміння що з ними.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, колеги. Є якісь ще питання з цього пункту порядку денного?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Ну, от Молдова – ключове, тому що якщо по Румунії зрозуміло, то Молдова, все-таки там планується поїздка туди, а у нас ще немає навіть драфта ніякого і розуміння, що ми там робимо, і хотілося б це зрозуміти. І більше того, якщо говорити про Молдову, я думаю, що там цікаво не тільки теж парламент МЗС, вони дуже серйозну роботу проводили по протидії дезінформації російським фейкам на виборах і, можливо, нам було б цікаво це послухати. Я думаю, що у них там хороший досвід, плюс євроінтеграція теж цікава тема і в одній, і в другій країні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тоді ми ці побажання передамо в посольство відповідно і будемо розраховувати на їхню підтримку.

І наступне питання, я отримав листа від Марії Миколаївни і Ірини Володимирівни. Цитую. Так, ага, тобто: «Зважаючи на високий міжнародний статус заходу та необхідність активізації захисту національних інтересів України на міжнародній арені, просимо ініціювати найближчим часом розгляд питання про забезпечення участі членів Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва в Конференції з питань відновлення України та визначення відповідного парламентського представництва».

Ну, я одразу слово хотів би Ірині Володимирівні надати стосовно цього листа. Так, будь ласка, Ірина Володимирівна.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Дивіться, ми з Марією ініціатори цього листа, Марія навіть більше. Яке наше бачення? Починаючи від конференції в Женеві, яка була першою тоді по Recovery, дуже цікаво, що на цю конференцію намагалися відправити тільки представників монобільшості і для того, щоб це якось там міксувати, зміксувати, презентували як представників комітетів.

На всіх інших конференціях, починаючи там знову таки від Женеви до Лондона, до Берліна, були представлені члени комітетів. І це дуже правильно, тому що все-таки там не тільки мова йде про політику, про політичне представництво, а фахове представництво там по відбудові, як ми її бачимо.

Погано, що там не має нашого комітету, який є профільним з точки зору міжпарламентського співробітництва, там дуже багато, як правило не тільки ж бізнесу, а і депутатів. Там правильно ж і дуже широко представлений Комітет самоврядування, ми це вітаємо, але вважаємо, що наш комітет там би був правильно представлений. І ми вважаємо, що якщо ми звернемося з таким листом до організаторів і до польського парламенту, і до нашого там візаві щодо підтримки цього, то ми встигаємо так само сформувати маленьку делегацію там або бажаючих і хоча би послухати ці дискусії, розуміти, да. Тому що наше відчуття, що сьогодні відходить все-таки дуже багато обіцянок в плані цих відбудов і дуже мало реалізації. І ми би могли там як комітет організувати ще кілька зустрічей і дискусій як комітет, що для нас було би дуже і дуже важливо на полях цієї конференції.

Я все сказала. Може, Марія ще додасть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Марія Миколаївна.

Тоді Ігор Сергійович, будь ласка.

 

КРИВОШЕЄВ І.С. Так, хочу підтримати Ірину Володимирівну, дуже актуальна і дуже доречна пропозиція. Це і посилення суб’єктності комітету, і насправді дуже важлива робота на міжнародному напрямку, там варто пропрацьовувати всі-всі можливі можливості, вибачте, за тавтологію, на полях цієї конференції. Тому присутність членів комітету від всіх фракцій і абсолютно була б доречна, на мою думку, підтримую ідею такого листа.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Наскільки зрозумів, пропозиція Ірини Володимирівни і Марії Миколаївни, я так розумію, полягає в тому, щоб написати листа від імені комітету на адресу організаторів, раз, і на адресу польського парламенту. Так? Я правильно зрозумів вашу пропозицію?

 

ІОНОВА М.М. Да, бо вони співорганізатори, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так це одного листа, чи окремо там, я маю на увазі, в парламент.

 

ІОНОВА М.М. Та ні, звичайно, наприклад, на наш візаві на Комітет із закордонних справ окремо і на організаторів окремо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Ми маємо голосувати, так, з цього питання, ні? Достатньо. Добре, добре, тоді давайте організуємо такого листа.

 

ІОНОВА М.М. Так ви можете на основі нашого з Іриною листа просто написати далі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На основі звернення, так?

 

ІОНОВА М.М. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну давайте. Давайте тоді…

 

ІОНОВА М.М, Просто, вибачте, там я один раз була у Берліні, там скільки, там майже від усіх країн наших донорів…(Не чути) депутатів Комітету з закордонних справ. Тобто це у них один з ключових теж комітетів, які допомагають Україні. А ми десь як би, невідомо де вже…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тоді ми беремо це до дій.

 

ІОНОВА М.М. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Керівництво до дій відповідно і напишемо, і направимо такого листа.

Тоді, колеги, ми вичерпали на сьогодні порядок денний. Дуже вам дякую за таку змістовну цікаву розмову. І ми завершуємо засідання комітету на сьогодні.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. До побачення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую. До побачення.