27 жовтня 2025, 15:25
СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва
22 жовтня 2025 року
Веде засідання голова Комітету МЕРЕЖКО О.О.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні колеги! Перед тим, як ми розпочнемо офіційне засідання, декілька повідомлень невеликих.
По-перше, ми плануємо 5 листопада за участі міністра закордонних справ провести в закритому режимі засідання, на якому будуть розглядатися такі питання, як українсько-китайські відносини і українсько-американські відносини з огляду на те, що, скажімо так, у світлі останніх подій. Тобто просто звертаю вашу увагу, що всі ці питання поточної зовнішньої політики, які виникають або виникли, ми їх розглянемо обов'язково за участі міністра закордонних справ. Це перше.
А, по-друге, хочу додати, що ми плануємо 29 жовтня о 12:30 провести онлайн спільне засідання з Сенатом Польщі, тобто з Комітетом закордонних справ Сенату Польщі. Це, як пам'ятаєте, була ініціатива наших колег з "Європейської солідарності". Тобто ми реалізуємо це. І прошу просто звернути на це увагу. І дуже хотів би вас запросити взяти участь в цьому засіданні в режимі онлайн. Нагадую, 29 жовтня 12:30.
БАРДІНА М.О. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую, колеги.
БОГДАНОВА В.О. А 5 листопада офлайн.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, 5 листопада офлайн в закритому режимі, тому що там, ви розумієте, делікатні питання, пов'язані із нашою взаємодією з американськими партнерами, Китайською Народною Республікою. Але прошу теж відповідним чином підготуватись, якщо якісь питання до пана міністра, то ми все обговоримо вже в процесі.
А зараз ми можемо переходити до нашого засідання безпосередньо. Перекличку. Почнемо з переклички, хто є.
МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є.
МОСОЛОВ Ю.О. Немиря?
НЕМИРЯ Г.М. Є.
МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна?
БАРДІНА М.О. Доброго дня. Я є.
МОСОЛОВ Ю.О. Копиленко?
КОПИЛЕНКО О.Л. Є.
МОСОЛОВ Ю.О. Бачимо.
Пушкаренко? Відсутній зв'язок.
Безугла?
БЕЗУГЛА М.В. Безугла є.
МОСОЛОВ Ю.О. Геращенко? Поки відсутній зв'язок.
Іонова?
ІОНОВА М.М. Вона зараз приєднується. Я є. А Ірина зараз приєднується.
МОСОЛОВ Ю.О. Добре. Дякуємо.
МОСОЛОВ Ю.О. Кривошеєв?
КРИВОШЕЄВ І.С. Присутній.
МОСОЛОВ Ю.О. Локтіонова?
ЛОКТІОНОВА Н.В. Добрий день. Є, присутня.
МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін? Поки відсутній…
ШАРАСЬКІН А.А. Присутній.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую, Андрій Андрійович. Добрий день.
Юраш?
ЮРАШ С.А. Присутній.
МОСОЛОВ Ю.О. Ясько. Поки відсутній зв'язок.
10 членів комітету присутні.
Андрій Андрійовичу?
ШАРАСЬКІН А.А. Кворум є. Можемо починати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Тоді переходимо до розгляду порядку денного.
Будь ласка, подивіться, чи будуть у вас пропозиції, зауваження до порядку денного. Я не бачу. Тоді я можу ставити на голосування.
Хто – за те, щоб підтримати порядок денний в тому вигляді, в якому він є на зараз. Хто – за?
МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Немиря?
НЕМИРЯ Г.М. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна?
БАРДІНА М.О. Я – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Копиленко?
КОПИЛЕНКО О.Л. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Пушкаренко? Поки відсутній зв'язок.
Безугла?
БЕЗУГЛА М.В. Безугла – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Геращенко?
ГЕРАЩЕНКО І.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.
Іонова?
ІОНОВА М.М. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Кривошеєв?
КРИВОШЕЄВ І.С. Кривошеєв – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Локтіонова?
ЛОКТІОНОВА Н.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. Підтримую.
МОСОЛОВ Ю.О. Юраш?
ЮРАШ С.А. Підтримую.
МОСОЛОВ Ю.О. Ясько? Поки відсутній зв'язок.
11 – за.
Андрію Андрійовичу.
ШАРАСЬКІН А.А. Рішення прийнято.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.
Давайте перейдемо зараз до розгляду питань порядку денного. І ми почнемо з першого питання: про проект Закону України про вихід з Угоди про взаємний залік до загального трудового стажу та вислуги років служби в орган і установах прокуратури в державах-учасницях Співдружності Незалежних Держав.
Я прошу до слова заступницю міністра соціальної політики, сім'ї та єдності України з питань європейської інтеграції Ілону Володимирівну Гавронську.
Ілоно Володимирівно, будь ласка, вам слово.
ГАВРОНСЬКА І.В. Вітаю, шановний пане голово, шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується розроблений Міністерством соціальної політики, сім'ї і єдності проект Закону про вихід з Угоди про взаємний залік до загального трудового стажу та вислуги років служби в органах і установах прокуратури в державах-учасницях Співдружності Незалежних Держав.
Дія зазначеної угоди поширюється на прокурорів, слідчих прокуратури, а також наукових та педагогічних працівників освітніх установ прокуратури, які є громадянами держав-учасниць СНД та виконують трудову діяльність на підставі трудового договору на території відповідної держави. Угода передбачає взаємне визнання трудового стажу та вислуги років, включно з пільговими періодами, набутими на території інших держав-учасниць СНД, для цілей нарахування надбавок для заробітної плати. І документи, що підтверджують трудовий стаж, приймаються без необхідності легалізації.
Цю угоду було укладено для налагодження співпраці у сфері трудової діяльності та соціального захисту працівників органів прокуратури строком на 5 років з можливістю пролонгації, і на сьогодні ця угода є чинною.
В контексті виходу України з угоди слід зазначити, що на сьогодні питання зарахування стажу та вислуги років в органах прокуратури, включаючи механізм документального підтвердження такого стажу, порядок його обчислення… виконання для цілей нарахування надбавок для заробітної плати, пенсійного забезпечення та інших соціальних гарантій врегульовано нашим національним законодавством, зокрема законами України "Про прокуратуру", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", іншими нормативно-правовими актами. І у зв'язку з цим збереження дії міжнародного договору, укладеного в рамках СНД, положення якого дублюють наші національні норми, вже імплементовані, є недоцільним та надлишковим.
Тому, власне, прийняття закону є кроком до остаточного розірвання застарілих договірних зобов'язань за міжнародними договорами, укладеними в рамках СНД, що не відповідають сучасним зовнішньополітичним реаліям та безпековим умовах.
І з огляду на викладене прошу підтримати пропозицію щодо виходу з угоди. І довідково, цей проект розроблений Мінсоцполітики на виконання доручення Віце-прем'єр-міністра з питань європейської інтеграції та євроатлантичної інтеграції України пані Ольги Стефанішиної від 5 січня 24-го року. Тому прошу підтримати. І буду вдячна.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
Колеги, чи будуть запитання, або хтось бажає висловитися, до Ілони Володимирівни запитання?
Олександр Любимович, так, ви хотіли б?
КОПИЛЕНКО О.Л. Ви знаєте, в мене просто пропозиція голосувати, оскільки це абсолютно зрозуміло.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут справа в тому, що виникло, чесно кажучи, декілька питань стосовно того, щоб просто з точки зору, щоб ми не залишились в такому правовому вакуумі стосовно регулювання відносин. Йдеться про те, що тут... залишаються також тут такі країни, як Республіка Вірменія, Киргизька Республіка, Республіка Молдова та Республіка Таджикистан. Тобто як бути з цими країнами стосовно регулювання відносин, які можуть виникнути у цій сфері з питань взаємного заліку трудового стажу? Можливо, ведуться якісь там двосторонні перемовини, спрямовані на те, щоб врегулювати це між цими країнами?
ГАВРОНСЬКА І.В. Загалом міністерством, в принципі, ведеться робота по двостороннім договірним відносинам з країнами про визнання таких стажів. Я наразі не готова доповісти саме по цим країнам. Можливо, ми можемо надати інформацію про те, які двосторонні домовленості є в цій сфері.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто питання в тому, чи не виникає правова прогалина у врегулюванні відносин з цими країнами? Чи не залишаємося...
ГАВРОНСЬКА І.В. У нас передусім є врегулювання на національному законодавстві щодо наших громадян по цим питанням. І наразі, наскільки мені наші колеги доповідали, що за рахунок цього врегулювання на національному законодавстві це питання вирішується загалом. Але те, під яким кутом зараз задане питання, тут мені потрібно краще розібратись.
Пане голово, скажіть, будь ласка, чи... Ну, ми маємо відповісти зараз на це питання, щодо конкретно цих країн, в рамках засідання чи ми можемо...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, в принципі, бажано, щоб в рамках засідання. Але ми можемо перенести розгляд цього питання, почекати, коли у вас буде інформація стосовно того, яка ситуація з цими країнами, щоб просто, ну, не виникло... Тому що йдеться про права, певні права людей. І тут колеги також звертають увагу на практику Європейського суду з прав людини, коли треба захищати права власних громадян, якщо йдеться про відносини з країнами... Ну, наприклад, Республіка Молдова – це дружня країна, так?
ГАВРОНСЬКА І.В. Звичайно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому не хотілося б, щоб ці люди постраждали. І давайте тоді ми перенесемо це питання, а ви з'ясуєте додаткову інформацію стосовно ситуації з цими країнами, і ми тоді розглянемо на наступному засіданні. Якщо можна, письмово. А ми лист, ми вам листа напишемо, і тоді зустрінемося ще раз на засіданні комітету.
ГАВРОНСЬКА І.В. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.
Колеги, я звертаюсь до колег з... ви не проти, якщо ми перенесемо це питання і потім розглянемо вже у світлі доповненої інформації? Як ви вважаєте? Колеги, консенсусом тоді: ніхто не проти?
Тоді рішення прийняте шляхом консенсусу. А, Ілона Володимирівна, з вами ми зустрінемося ще раз. Дуже вам дякую. І ми листа вам напишемо з питанням.
ГАВРОНСЬКА І.В. Із задоволенням. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую вам.
Давайте, колеги, розглянемо наступне питання: про проект Закону України про ратифікацію Протоколу між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Північна Македонія про внесення змін до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Північна Македонія про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і вантажів.
Я прошу до слова заступника міністра розвитку громад та територій України Сергія Анатолійовича Деркача.
Сергій Анатолійович, будь ласка, вам слово.
ДЕРКАЧ С.А. Доброго дня, колеги! Від нас інформація щодо проекту Закону про ратифікацію Протоколу між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Македонія щодо внесення змін до нашої угоди про міжнародні автомобільні перевезення. У нас на сьогодні, для інформації, вже діє транспортний безвіз тимчасовий з Македонією. Ми досягли цієї мети, провівши змішану комісію між Україною і Македонією у 2023 році. Це дало нам можливість створити передумови для транспортного безвізу, і наші перевізники можуть їздити до Македонії без будь-яких дозволів. Тобто двосторонні транзитні перевезення здійснювати зараз можливо. І з 2023 року ми побачили попит від України, на 30 відсотків зросли перевезення. Ми домовилися з нашими македонськими колегами, що це рішення тимчасове, воно ефективне для обох країн, і потрібно встановити вже повноцінний безвіз між нашими країнами. Тому саме реалізація цього протоколу забезпечить виконання двосторонніх і транзитних перевезень без будь-яких дозволів. І у нас буде ще плюс одна країна, з якою у нас будуть повністю лібералізовані такі перевезення, що дасть точно можливість нашому ринку прогнозованість і економічне зростання. Тому я дуже вас прошу підтримати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
Колеги, чи будуть запитання до Сергія Анатолійовича? Хтось бажає висловитися або поставити запитання? Я не бачу. Тоді можемо ставити на голосування.
Хто за те, щоб підтримати проект Закону про ратифікацію Протоколу між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Північна Македонія. Хто – за?
МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Немиря?
НЕМИРЯ Г.М. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна?
БАРДІНА М.О. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Копиленко?
КОПИЛЕНКО О.Л. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Безугла?
БЕЗУГЛА М.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Геращенко?
ГЕРАЩЕНКО І.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Іонова? Марія Миколаївна? Втрачений зв'язок.
Кривошеєв?
КРИВОШЕЄВ І.С. Кривошеєв – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Локтіонова?
ЛОКТІОНОВА Н.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. Шараськін – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Юраш?
ЮРАШ С.А. Юраш – за.
МОСОЛОВ Ю.О. 10 членів комітету – за.
Андрій Андрійович.
ШАРАСЬКІН А.А. Рішення прийнято.
ДЕРКАЧ С.А. Дякую, колеги.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую вам, Сергію Анатолійовичу.
А ми переходимо до розгляду третього питання. Про проект Закону України про ратифікацію Угоди про Всеосяжне економічне партнерство між Урядом України та Урядом Об'єднаних Арабських Еміратів.
Дуже важливий масштабний міжнародних договір. Колеги з секретаріату, спеціально прошу звернути увагу на масштаб цього договору. Ви бачите, скільки тут сторінок. І я хотів би, знаєте, і від свого імені, я думаю, я впевнений, від вашого, подякувати секретаріату за те, що вони таку, знаєте опрацювали такий гігантський міжнародний договір, і ви бачите масштаби. Дуже вам дякую, колеги, за ваш високий професіоналізм і за те, що ви опрацювали такий документ масштабний.
А ми переходимо до розгляду цього проекту Закону про ратифікацію угоди. Я хочу запросити до слова заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Олександра Сергійовича Циборта.
Будь ласка, Олександр Сергійович, вам слово.
ЦИБОРТ О.С. Вітаю, шановний пане голово, шановні народні депутати! Даним законопроектом пропонується ратифікувати Угоду про Всеосяжне економічне партнерство між Урядом України та Урядом Об'єднаних Арабських Еміратів, вчиненої 11 лютого 2025 року, яка максимально лібералізує доступ до ринків обох країн.
Нею передбачається економічне партнерство між Урядом України та Урядом Об'єднаних Арабських Еміратів і охоплено торгівлю товарами та послугами. Угода максимально лібералізує доступ до ринків товарів обох країн. Для українських товарів угодою вдалося охопити майже всю товарну номенклатуру, це 98,2 відсотка тарифних ліній. Також в сфері торгівлі послугами Об'єднаних Арабських Еміратів в окремих секторах частку іноземного капіталу для реєстрації компаній збільшено до 70 відсотків, раніше було 49 відсотків, з можливістю її подальшої податкової лібералізації до 100 відсотків. Це, зокрема, комерційні послуги, послуги з будівництва, охорони здоров'я, також бухгалтерські.
В рамках угоди передбачено створення Ради з інвестицій Україна - Об'єднані Арабські Емірати, яка має на меті здійснювати моніторинг торгівельних та інвестиційних відносин, працювати в напрямку збільшення інвестиційних потоків і виявляти та працювати над усуненням факторів, які перешкоджають інвестиційним потокам. З метою вирішення питань, безпосередньо пов'язаних з угодою, сторони погодили створення спільного комітету, визначили його функції та механізм роботи.
Прийняття закону України даного дозволить виконати внутрішньодержавні процедури, необхідні для набрання чинності даної угоди, та стане важливим кроком для підтримки національної економіки в воєнний час, а також у період повоєнної відбудови. Прошу підтримати законопроект, включити до порядку денного та внести його на розгляд Верховної Ради України для прийняття за основу та в цілому.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, Олександре Сергійовичу.
Включати в порядок денний Верховної Ради це буде Погоджувальна рада, це не наша компетенція, ми рекомендуємо. Ми рекомендуємо, але в залежності від того, який буде результат обговорення і яке буде рішення комітету, ми будемо діяти. І якщо комітет підтримає, звісно, будемо на всіх етапах підтримувати.
БОГДАНОВА В.О. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, прошу тоді, колеги, зачекати, тут ще одне питання виникло.
Колеги, хто бажає поставити запитання або висловитися з цього питання? Я не бачу. Григорій Михайлович, можливо, ви хотіли виступити, ні?
НЕМИРЯ Г.М. Я хотів би задати кілька питань, тому що завжди насторожує, коли щось називається всеохоплююче або тисячолітнє і таке інше. Кілька запитань, я думаю, цього вистачить для того, щоб зрозуміти, наскільки...
Перше загальне запитання. Жодної угоди немає ідеальної, кожна угода є компромісом. Де в цій угоді є компроміси, які з точки зору українських інтересів виглядають небажаними, але на них треба піти? Або по-іншому можу сформулювати, які ризики ви бачите в цій угоді? Це перше запитання.
Друге. Який механізм розв'язання спорів, які можуть виникнути? Де це, яка юрисдикція? Друге питання.
Третє питання. Ми знаємо, що Арабські Емірати є таким хабом для капіталу, в тому числі невідомого походження, офшорного, з таких країн як росія, наприклад, Іран, Сирія, можливо, деякі інші не дружні країни для України? Чи не вбачаєте ви ризик, що завдяки цій всеосяжній угоді цей капітал може в тій чи іншій формі проникати в Україну і відповідно створювати вже ризики для української економіки?
І четверте питання. Не буду більше зловживати, хоча я думаю, такі угоди треба набагато прискіпливіше розглядати. Це враховуючи нашу структуру експорту, як і завжди, тут переважає з нашого боку сировина. Чи передбачається угода відкриття ринку для наших технологічних товарів? Або, скажемо, передбачає вона відкриття ринку для ліків, для фармацевтики нашої?
Дякую.
ЦИБОРТ О.С. Дякую за запитання.
Я зараз надам відповідь, постараюсь надати відповідь, мабуть, на ризики ті, які можна зазначити стосовно цієї угоди. Мабуть, можна зазначити, про першочергові, які будуть на початку, можливі втрати держбюджету, ми їх рахували, вони можуть скласти 1,4 мільйона доларів США на старті розвитку угоди, але далі відновитись. Але попри це хочу зазначити, що середні та довгострокові наслідки, це експорт України може зрости на 59 відсотків завдяки скасуванню ввізних мит. І також галузевий вплив, це найвищі там прирости зафіксовані в кількості секторах транспорту, металургії, харчової промисловості, зокрема борошномельного виробництва та виробництва олії. Тобто з розвитком угоди, ми прогнозуємо, за підрахунками, навпаки зростання експорту і надходжень.
Також вартість поступок щодо зменшення ввізного мита з боку Еміратів за розрахунками, здійсненими Мінекономіки на основі статистичних даних щодо експорту товарів у 2022 році, вартість поступок з боку Еміратів у вигляді зменшення ставок ввізного мита дорівнює 174 мільйони доларів, за умови використання передбачених угодою тарифних квот в повному обсязі. Отже, в ході реалізації угоди експорт товарів може зрости на вищезазначену суму за рахунок залучених цих коштів для нарощування експорту.
Щодо інших питань детально відповісти, я надам слово для представника Мінекономіки, (нерозбірливо) Віталію, він з нами. Прошу, Віталій. Якщо дозволите, пане голово.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я, вибачте, втручаюсь. Я хотів би з огляду на те, що долучився пан посол, можливо, він бажає щось додати з цих питань. Давайте надамо йому спочатку слово, можливо, він зможе відповісти в тому числі на ті питання, які пролунали.
Будь ласка, я прошу пана посла висловитися.
БАЛАНУЦА О.О. Шановний пане голово, доброго дня вам! Шановні колеги, шановні члени комітету і шановні представники онлайн! Не всіх бачу, вибачте, будь ласка, з телефону до вас звертаюсь, їду на зустріч. Але хотів підтримати, звичайно, наше сьогоднішнє засідання.
Сьогодні два місяці, як я приступив до виконання обов'язків посла в Еміратах. За цей час, в принципі, нам вдалося трошки активізувати навіть контакти на двосторонньому рівні. Ви знаєте, у нас було дві делегації високого рівня в Україні, і на кожній з цих зустрічей, під час цих зустрічей всі обговорювали питання всеохоплюючої угоди. Всі говорять про цю СEPA. CEPA є таким козирем, якщо дозволите таке використати слово, це входження один одного в розуміння партнера. СEPA для Об'єднаних Арабських Еміратів непростий інструмент, вони дуже довго думали над тим, щоб пропонувати такі угоди. Україна є одним із перших таких партнерів в нашому регіоні.
Що для нас CEPA? Ми розуміємо, що, власне, укладання цієї угоди, ратифікація, вона не просто дасть спрощення доступу українських товарів на ринок Еміратів, ми говоримо про взагалі ринок Африки і взагалі Близького Сходу. Емірати – це хаб, хаб зерновий, хаб продуктовий, хаб сервісний. І протягом зустрічі державного міністра з питань міжнародного співробітництва МЗС Еміратів Рім Аль Хашимі під час з міністром економіки Олексієм Соболевим було зазначено, що ...(Не чути) в якості агрохабу, в якості хабу для будь-яких поставок з України. Тобто вони будуть гарантувати те, що наш товар після заключення CEPA, після ратифікації буде заходити на ринок Еміратів в прямому доступі безмитний, може складуватися, може пересилатися далі на інші країни Близького Сходу і на країни Африки. Тобто ми говоримо, що майже 97 відсотків українських торів, продуктів можуть бути або без мита взагалі, або зменшення мита з 5 до 3, до 2, до 1 процента відповідно. Тобто, в принципі, і сільське господарство, агропромисловий комплекс, і військово-технічні можливості індустрії, і фінансово-технічні платформи – це все те, що їх цікавить. Вони готові інвестувати в Україну і відбудову, і відновлювальна енергетика, і порти, і інфраструктура, і брати порти в концесію, аеропорти, залізниці.
Вони хочуть мати свою присутність, вони хочуть заходити. Для них потрібно розуміти, які механізми входження в нашу країну мають бути. CEPA – це один з таких інструментів. Стимулювання інвестицій, як їх інвестицій в нашу країну і наш товар має бути присутній тут.
Звичайно, є свої нюанси по самому процесу. Але в рамках CEPA закладені такі інструменти, як наприклад, інвестиційний комітет, який дозволить в рамках робочих груп опрацьовувати всі питання, будь-які питання виносити на обговорення і вже ліквідувати, усувати будь-які недоліки, які можуть бути. В принципі, це і продовольча безпека, це і зняття бар'єрів, і будь-яка торгівля послугами.
На мою думку, на думку посольства, ми отримаємо великі переваги від можливості працювати в рамках цієї угоди.
Це, якщо коротко, пане голово. Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ми почули доволі ґрунтовну відповідь пана посла на ті запитання, які поставив Григорій Михайлович.
Григорій Михайлович, як ви думаєте, перейдемо до голосування чи, можливо, будуть ще якісь?
НЕМИРЯ Г.М. I am sorry. I am sorry. Ґрунтовна відповідь була пана посла, можливо, пан посол не чув питання, яке я задав, але жодної відповіді на жодне із своїх питань я не отримав.
БАЛАНУЦА О.О. Я підключився щойно. Якщо дозволите, давайте спробуємо ще раз.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Михайлович, будь ласка, повторіть.
НЕМИРЯ Г.М. Питання загальне про ризики, так, я почув. Були в мене ще три запитання. Перше щодо механізму розв'язання спорів. Яка юрисдикція, де, який арбітраж передбачений цією угодою? Це перше питання.
Друге питання. У нас є, ну, стосовно структури експорту, Емірати не є виключенням, Україна багато в чому переважно 80, можливо, більше відсотків експортує сировину, якщо я не помиляюся. І в цьому сенсі чи гарантує ця угода дійсно відкриття ринків еміратських для українських технологічних товарів, також ліків, наприклад?
Наступне питання стосувалося, ви сказали і назвали Емірати хабом. Це дійсно так і є, це глобальний хаб, але в тому числі глобальний хаб для офшорних і різних гібридних ризикованих інвестицій, зокрема з країн, які є ворогами України. Це і росія, це і Іран, це може бути Сирія, можливо, якісь інші країни. Чи передбачає угода, чи існує механізм, передбачений такий механізм, стосовно захисту, що під видом таких еміратських інвестицій насправді в Україну буде заходити гібридний капітал з ризикованих джерел?
Ну, і в цьому ж контексті є питання такого дешевого реекспорту з Китаю, Сінгапуру, Індії, який також... Україна буде тут більше втрачати, ніж отримувати.
І, наскільки я знаю, ви сказали, що будуть знижуватися мита, тарифи. Наскільки я знаю, в Еміратах і так вже є від п'яти до нуля. Тобто ми більше, так виглядає, знижуємо, ніж вони. А тарифи, як показує, наприклад, трампівська Америка, дуже сильний інструмент, який можна використовувати. Чи не втрачаємо ми цей інструмент?
Дякую.
БАЛАНУЦА О.О. Дякую, Григорій Михайлович, за запитання. Я спробую не забути всі. Почну з того, що зафіксував.
Ви запитали про спори, які можуть виникати. І на сьогоднішній день угода передбачає законодавства ОАЕ і України. Більш того, не в рамках CEPA, а додаткового, ми зараз опрацьовуємо можливість започаткування співпраці між Мін'юстом України і Мін'юстом Еміратів щодо нового механізму арбітражу з дубайським арбітражем, який, в принципі, визнаний, в рамках Нью-Йоркської конвенції визнаний. Ним багато хто користується, дубайський арбітраж.
Ми опрацьовували це питання і на рівні Української бізнес-ради в Дубаї з тими українськими підприємствами, які тут присутні. І вони підтримують такий підхід. Ми буквально декілька днів тому написали звернення на Міністерство закордонних справ України з проханням опрацювати можливість започаткування співпраці між двома нашими міністерствами юстиції щодо арбітражу, Dubai Arbitration Centre. Якщо це буде цікаво, це буде реально класний інструмент, де і ми, і вони будуть бачити силу. Це стосовно арбітражу.
Стосовно високотехнологічних, а не сировинних речей. Під час останніх двох делегацій і от, власне, Рім Аль Хашимі, Державний міністр з питань міжнародного співробітництва МЗС Еміратів, піднімали питання, що, да, на сьогоднішній день Україна багато в чому експортує сировину. Ми ж, вони, пропонують створити навіть спільні підприємства в Еміратах, в Україні, де ми можемо працювати вже на більш високотехнологічному рівні. Тобто це питання ваше справедливе, і ми над цим теж будемо працювати.
Вони бачать, що у нас є сила в тому, щоб давати не сировину, а продукт, а потім цей продукт виставляти на ринок і з цього ринку вже виставляти на інші країни. Вони зацікавлені не тільки в сільськогосподарських продуктах такого рівня, а у високотехнологічних фінансових. У нас є питання, до нас, ті продукти, які ми робимо цифрові.
На минулому тижні у нас була велика делегація від Дія Сіті, які презентували свої бачення, і Міністерство економіки Еміратів теж зацікавилося. У нас в понеділок буде презентація знову на площадці ТПП Дубай. Тобто ви правильно задаєте запитання, в мене не є на сьогодні готова відповідь, але ми розуміємо все і працюємо над цим.
Стосовно захисту, механізму захисту від, скажімо, офшорних компаній. За моєю інформацією, було доручення Секретаріату Кабінету Міністрів, щоб Міністерство економіки і Державна митна служба разом з МЗС, якщо не помиляюся, розробила механізм чи контролю, чи недопущення таких компаній в Україну. Я на сьогоднішній день не маю відповіді, чи це той механізм є.
Я думаю, що все ж таки пріоритетними секторами для нас є і технологічні, а це і електроніка, і софт. Але ми перші в цьому, не дивлячись там на Індію, Сінгапур, інші країни, у нас є що показати. Фармація, фармацевтична продукція і її там і медичне обладнання теж користуються попитом. І вони запитували, чи ми можемо теж співпрацювати в цьому. Про додану вартість говорили. Енергетика. Про енергетику вони готові інвестувати в нас великі кошти, ми говоримо про мільярди. На останній зустрічі Рім Аль Хашимі вона запитала наше очікування від взагалі товарообігу. На сьогоднішній день у нас 438 мільйонів доларів взаємний товарообіг, ми можемо абсолютно спокійно запланувати і до 5 мільярдів, у нас є сектори, які це можуть запропонувати.
Григорій Михайлович, я тут два місяці, тільки почав працювати. Беру до уваги всі ваші запитання. Будемо далі продовжувати. Відкриті до діалогу. Хочеться дати результат. Впевнений, що ми цей результат покажемо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Григорій Михайлович. яке ваше враження?
НЕМИРЯ Г.М. Так, я дякую пану послу і, безумовно, бажаю подальших успіхів, добре починати з великої угоди.
Але для колег, якщо ми продовжуємо обговорення, ще раз, ми запевнимо, що такі речі треба… це не лише ці угоди, я буду підтримати її, але взагалі методології підходу до таких угод. Ми знаємо, що у нас висить турецька угода, і ми знаємо також, що на Україну здійснюється тиск, щоб її ратифікувати в той час, коли вона підписувалася за два тижні до повномасштабної війни і зараз структура нашої економіки зовсім інша. Є деякі бажання, незрозуміло, її ратифікувати, взагалі не враховуючи, який ринок, вплив на ринок праці, зокрема, вона буде мати.
Я не маю на увазі, що з Еміратами у нас подібна ситуація, зовсім ні. Але в той же час, якщо це так, то виходить так, що для еміратських інвестицій є арбітраж міжнародний, а для українських – це дубайський. Якщо це так, то це недобре. Якщо це так, я не знаю.
Друге питання. Добре, що буде розроблений механізм для унеможливлення вільного входу для капіталу невідомого походження, зокрема з країн таких, як я вже їх називав, які є ворогами України. Але, наскільки я розумію, станом на зараз такого механізму немає. І тоді виникає питання, яким чином цей період між ратифікацією і створенням можливості для входження такого капіталу з ризикованих джерел гібридного капіталу і до появи такого механізму що буде відбуватися.
І також знову ж таки питання того, що вже зараз у них є низькі тарифи і фактично вони їх мало чим і знижують. В Україні є ці тарифні регулювання, тобто ми і тут також. Я не говорю, що ця угода невигідна, але я говорю про те, що за назвою "всеохоплююче" ми маємо не забувати і не припускати помилок для більш ретельного аналізу таких угод для того, щоб в наступних вже угодах з іншими країнами, це, як розумію, перша країна Перської затоки, з якою ми таку угоду підписуємо, щоб ми не припускались подібних недоліків, на мою думку.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хотів би, колеги, дати слово Юрію Олександровичу, там певні уточнення стосовно тексту угоди. Будь ласка.
МОСОЛОВ Ю.О. Григорій Михайлович, там є цілий розділ угоди щодо виконання цієї угоди. Він передбачає створення двосторонньої комісії протягом року після ратифікації цієї угоди. В тому числі це і є механізм вирішення питань щодо спорів цих шляхом консультацій сторін.
НЕМИРЯ Г.М. Цей механізм, він не підміняє арбітраж.
МОСОЛОВ Ю.О. Звісно, це я просто додав, що є такий розділ. Він, як первинний механізм він існує, самою угодою передбачений.
НЕМИРЯ Г.М. Це добре, було б дивно, якщо б його не було. Але от питання до арбітражу.
Я хочу колегам просто нагадати, пам'ятаєте, угода між Нафтогазом і Газпромом, коли українська сторона у свій час у 2009 році наполягла, хоча першопочатковий варіант угоди передбачав московський арбітраж, ми наполягли на Стокгольмському тоді арбітражі, і як це зіграло тоді в складні часи на користь України, що ми змогли захистити себе. От саме тому такі питання арбітражу, якими б не були зараз стосунки політичні, економічні з країнами, вони дуже важливі. Тут треба мати чіткість.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колеги, чи будуть ще запитання або бажання висловитися з цього питання? Я не бачу. Тоді з вашого дозволу я ставлю на голосування.
Хто за те, щоб підтримати проект Закону про ратифікацію Угоди про Всеосяжне економічне партнерство між Урядом України та Урядом Об'єднаних Арабських Еміратів. Хто – за?
МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Немиря? Григорій Михайлович?
НЕМИРЯ Г.М. Я ж не пообіцяв "за". За.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.
Бардіна?
БАРДІНА М.О. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Копиленко?
КОПИЛЕНКО О.Л. Ви знаєте, ми перейшли зараз до таких всеосяжних форм: і вічна угода про співробітництво, і всеосяжна угода, і міністерство доповідає теж таке всеосяжне на шість функцій чи навіть сім. Тому я, звичайно, за.
МОСОЛОВ Ю.О. Безугла?
БЕЗУГЛА М.В. Безугла – за. Цікаво послухати.
МОСОЛОВ Ю.О. Геращенко? Ірина Володимирівна? Втрачений зв'язок.
Іонова?
ІОНОВА М.М. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Почули, Марія Миколаївна.
Кривошеєв?
КРИВОШЕЄВ І.С. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Локтіонова?
БЕЗУГЛА М.В. Безугла – за. Чутно мене?
МОСОЛОВ Ю.О. Да, да. Це я до Марії Миколаївни, тихо було сказано.
Локтіонова?
ЛОКТІОНОВА Н.В. Так, за.
МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. Підтримую.
МОСОЛОВ Ю.О. Юраш?
ЮРАШ С.А. Юраш – за.
МОСОЛОВ Ю.О. 10 – за.
Андрій Андрійович.
ШАРАСЬКІН А.А. Рішення прийнято одноголосно.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Супер! Рішення прийнято одноголосно. Дуже дякую, колеги.
Я вітаю пана посла. Це я вважаю, також досягнення нашої дипломатії.
Вітаю і дякую Олександру Сергійовичу за участь в обговоренні, такому ґрунтовному, фундаментальному обговоренні такого великого масштабного міжнародного договору.
І, колеги, ми можемо перейти до розгляду наступних питань порядку денного. Міжпарламентська співпраця – наступне питання. Це про утворення депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з Кооперативною Республікою Гайана.
Якщо Мар'ян Богданович, народний депутат, Мар'ян Богданович Заблоцький, якщо він зараз є...
ЗАБЛОЦЬКИЙ М.Б. Я з вами. Вітаю!
ГОЛОВУЮЧИЙ. З нами. Будь ласка, я вам тоді надаю слово з цього питання. Будь ласка.
ЗАБЛОЦЬКИЙ М.Б. Дякую велике. І дякую вам, пане голово, за те, що приєдналися до цієї групи дружби. Вона у нас невеличка – 5 людей, але і населення всієї Гайани – трошки більше 600 тисяч людей.
Дуже дякую пану Борисюку, що він вже скинув попередні контакти найбільш проукраїнських людей в Гайані. Країна, якщо коротко, цікава для нас наступним.
Перше. Звісно, там відбувається великий економічний бум і вони в найближчому майбутньому будуть новими Арабськими Еміратами чи Катаром, в них реально ВВП росте на 50 відсотків щороку, саме реальний.
Друге. Вони мають проблеми з росіянами. Наразі на більшу частину території Гайани заявила територіальні претензії сусідня Венесуела. Зробила це, на мою думку, по вказівці росії. І, на мою думку, ми можемо налагодити спільне розуміння того, як можемо захищати демократію і свободу у світі. Тим більше Гайана щороку подвоює свій воєнний бюджет в зв'язку із тою загрозою, що виникла. Станом на зараз ми туди експортуємо майже виключно соняшникову олію і імпортуємо ром, тобто якісь базові економічні зв'язки є.
П'ять людей є, представник фракції "Голос" долучився, тобто вона міжфракційна.
Дякую за увагу. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
Колеги, чи є бажання висловитися або поставити запитання, або можемо голосувати одразу? Я не бачу. Давайте тоді голосувати.
БЕЗУГЛА М.В. Давайте голосувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоби підтримати утворення депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з Кооперативною Республікою Гайана. Хто – за?
МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Немиря?
НЕМИРЯ Г.М. Я за кооперативи, в тому числі за кооперативні республіки, особливо якщо вони знаходяться не в Африці, а в Південній Америці.
МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна?
БАРДІНА М.О. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Копиленко? Олександр Любимович? Втрачений зв'язок.
Безугла?
БЕЗУГЛА М.В. Безугла – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Іонова? Втрачений зв'язок.
Кривошеєв?
КРИВОШЕЄВ І.С. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Локтіонова?
ЛОКТІОНОВА Н.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. Підтримую категорично.
МОСОЛОВ Ю.О. Юраш?
ЮРАШ С.А. Юраш – за.
МОСОЛОВ Ю.О. 8 членів комітету – за.
Андрій Андрійович? Андрій Андрійович, 8 членів комітету – за.
ШАРАСЬКІН А.А. Рішення прийнято одноголосно.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Рішення прийнято.
ЗАБЛОЦЬКИЙ М.Б. Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мар'яне Богдановичу, я вас вітаю і бажаю натхнення в цьому напрямку, важливому. Дуже вам дякую за участь в роботі нашого комітету, в нашому засіданні.
Ми, колеги, переходимо до останнього питання порядку денного.
КОПИЛЕНКО О.Л. Олександр Олександрович!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да-да, будь ласка. Олександр Любимович, будь ласка.
КОПИЛЕНКО О.Л. Я встиг приєднатися до голосування за кооперацію гайанську.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так. Я пам'ятаю, була така фраза колись: стрій цивілізованих кооператорів.
КОПИЛЕНКО О.Л. Все правильно.
БОГДАНОВА В.О. Олександр Любимович, ще раз, під стенограму, проголосуйте, будь ласка.
КОПИЛЕНКО О.Л. Будь ласка. Я– за.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую. 9 – за.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже добре, 9.
Сьогодні у нас повна одностайність, колеги, прошу звернути увагу. Дякую, колеги.
Ми переходимо до розгляду останнього порядку денного: про кадрові питання. Про кадрові питання роботи секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. Про призначення на вакантну посаду головного консультанта секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Каргіна Олексія Миколайовича.
Каргіна чи… Так, так. Дякую.
Тоді слово, давайте, Валерія Олегівна, будь ласка.
БОГДАНОВА В.О. Шановні члени комітету, керівництво Апарату Верховної Ради всіляко сприяє залученню колишніх учасників бойових дій до роботи Апарату Верховної Ради України. Безумовно, робота в секретаріаті нашого комітету потребує певних навичок, знань і певної освіти. І от прийшла, так би мовити, наша черга, нам було рекомендовано Олексія Миколайовича, який має вищу юридичну освіту, володіє двома мовами французькою, англійською, мав досвід роботи в міжнародному секторі Міністерства оборони.
Він присутній на засіданні, буде зараз вам представлений. Пройшов всі співбесіди з керівництвом Апарату, з відділом кадрів, отримав відповідні сертифікати для того, щоб розпочати роботу на державній службі. Прошу вас підтримати цю кандидатуру. І дозвольте представити вам, сподіваюсь, нашого майбутнього співробітника.
Олексій, підходьте сюди.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексію Миколайовичу, будь ласка, вам можливість представитися. І можливо, питання будуть, так, у колег, якщо будуть.
Будь ласка, Олексію Миколайовичу.
БОГДАНОВА В.О. Прошу ще раз познайомитися, Олексій Миколайович. Може, два слова він нам про себе розкаже, якщо...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Резюме є, так, у всіх колег?
БОГДАНОВА В.О. Конечно. Якщо буде цікаво членам комітету, може хвилину дамо слово Олексію.
КАРГІН О.М. Доброго дня. Дозвольте відрекомендуватись. Каргін Олексій Миколайович, 1985 року народження, за освітою юрист. Працював за фахом у цивільному секторі близько семи років. З 2014 року був за контрактом призваний до лав Збройних Сил. У Збройних Силах переважно опікувався питаннями нормотворчої діяльності, а також укладенні міжнародних договорів міжвідомчого характеру і відповідно організацією міжнародного співробітництва у Збройних Сил України, участю особистою в цих заходах, а також забезпечення участі заходів представників Збройних Сил, як в Україні, так і за кордоном.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, колеги. У вас є резюме, тобто біографія Олексія Миколайовича. Чи хтось бажає поставити запитання?
Я бачу, Мар'яна Володимирівна, так? Мар'яна Володимирівна, будь ласка, вам слово.
БЕЗУГЛА М.В. Дякую.
Перепрошую, то ви були мобілізовані чи контракт? Я пропустила.
КАРГІН О.М. З 2014 року проходив службу за контрактом.
БЕЗУГЛА М.В. На контракті.
КАРГІН О.М. Так.
БЕЗУГЛА М.В. А де служили?
КАРГІН О.М. Починав службу в Головному управлінні військового співробітництва і миротворчих операцій Генерального штабу Збройних Сил України на посаді юриста. Потім Командування Медичних сил, офіцер відділу міжнародного військового співробітництва. Потім короткий період – служба в 77-й аеромобільній бригаді на посаді командира взводу вогневої підтримки. Після цього знову повернуся в Головне управління військового співробітництва. І остання посада – це начальник відділення міжнародного військового співробітництва Командування Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
БЕЗУГЛА М.В. А чому попали у взвод ДШВ?
КАРГІН О.М. Особисте бажання.
БЕЗУГЛА М.В. І скільки там служили?
КАРГІН О.М. Активна служба приблизно була десь місяців 3-4, потім період відновлення, загалом десь вісім місяців.
БЕЗУГЛА М.В. А як вдалося перевестися з ДШВ, взводу вогневої підтримки, назад в управління по військовому співробітництву, по міжнародці?
КАРГІН О.М. За клопотанням начальника управління на Головнокомандувача і за особистого дозволу Головнокомандувача, який погодив це клопотання.
БЕЗУГЛА М.В. А як звільнилися?
КАРГІН О.М. Звільнився по інвалідності внаслідок поранення, в мене ІІІ група.
БЕЗУГЛА М.В. Так. А коли вас поранили?
КАРГІН О.М. 24 січня 2023 року під Соледаром.
БЕЗУГЛА М.В. Це коли ви в ДШВ були?
КАРГІН О.М. Так.
БЕЗУГЛА М.В. І після цього перевелися, да?
КАРГІН О.М. Так.
БЕЗУГЛА М.В. Зрозуміло. Добре. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Чи будуть ще запитання? Я не бачу. А, Олександр Любимович, будь ласка.
КОПИЛЕНКО О.Л. Знаєте, я хочу підтримати нашого майбутнього колегу. Я сам в його віці в далекому 90-му році прийшов на посаду старшого консультанта, тоді це була дуже крута посада. І я з ним солідарний, він пройшов великий шлях. І я хотів би йому щиро побажати успіхів і, звичайно, буду голосувати за його призначення. І я просив би це зафіксувати, оскільки зараз мушу іти на засідання президії Національної академії наук.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
КОПИЛЕНКО О.Л. А молодому нашому співробітнику бажаю успіхів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Любимович.
Тоді ми голосуємо. Хто за те, щоби підтримати цю...
БЕЗУГЛА М.В. В мене ще питання. Можна?
ГОЛОВУЮЧИЙ. А, будь ласка, Мар'яна Володимирівна.
БЕЗУГЛА М.В. Дякую.
А це вас перевели, тобто ви сказали, що вас перевели в ДШВ за власним бажанням, да?
КАРГІН О.М. Так точно.
БЕЗУГЛА М.В. Зрозуміла. Це не був кейс юристів в піхоту... (Не чути)
КАРГІН О.М. Ні. Це було переведення з Командування Медичних сил, там я служив на посаді офіцера відділу міжнародного військового співробітництва.
БЕЗУГЛА М.В. В мене ще... Було зазначено, що ви володієте англійською і французькою. (Вислів іноземною мовою)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мар'яна Володимирівна, наш кандидат, він проходив співбесіду, тобто в тому числі і зі знання мов.
БЕЗУГЛА М.В. Так, я ж маю право коротенько запитати, просто почути кандидата. Ну, вже ж якщо ми розглядаємо на комітеті, щоб це було не схоластично, більшість відповідей отримала, тільки оця залишилася.
КАРГІН О.М. (Виступ іноземною мовою)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
БЕЗУГЛА М.В. Терпимо. Успіхів вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мар'яна Володимирівна, дякую вам.
Я ставлю, колеги, це на голосування. Хто за те, щоб підтримати кандидатуру Олексія Миколайовича. Хто – за?
МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Немиря?
НЕМИРЯ Г.М. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна?
БАРДІНА М.О. Вітаю, пане Олексію. Підтримую, за.
МОСОЛОВ Ю.О. Копиленко був за, зафіксовано.
Безугла?
БЕЗУГЛА М.В. Безугла – за. Вітаю. І щиро побажаю успіхів.
МОСОЛОВ Ю.О. Кривошеєв?
КРИВОШЕЄВ І.С. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Локтіонова?
ЛОКТІОНОВА Н.В. Теж вітаю, пане Олексію. І за.
МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. Підтримую.
МОСОЛОВ Ю.О. Юраш?
ЮРАШ С.А. Юраш – за.
МОСОЛОВ Ю.О. 9 – за.
Андрій Андрійович.
ШАРАСЬКІН А.А. Рішення прийнято одноголосно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, одноголосне рішення. Дякую.
Я вітаю вас офіційно від свого імені, імені секретаріату, імені колег. Я вам бажаю, знаєте, натхнення і задоволення від робота. Вона непроста, як ви побачили обсяги нашої діяльності, але ми в вас віримо і готові підставити вам своє плече. Дуже вам дякую.
Колеги, ми вичерпали порядок денний. Я вам дуже дякую за одностайність, за конструктив сьогодні, бачите, як дуже добре пройшло все. І до наступної зустрічі.
Дякую. До побачення.