25 липня 2025, 12:07
СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва
16 липня 2025 року
Веде засідання голова Комітету МЕРЕЖКО О.О.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, добрий день. Ми можемо офіційно розпочинати наше засідання, але перевіримо зараз наявність кворуму. Тобто давайте проведемо перекличку. Хто є, колеги?
МОСОЛОВ Ю.О. Мережко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є.
МОСОЛОВ Ю.О. Немиря. Поки немає.
Бардіна?
БАРДІНА М.О. Я є. Добрий день всім.
МОСОЛОВ Ю.О. Копиленко? Бачу руку, Олександр Любимович.
Пушкаренко? Поки немає.
Безугла? Поки немає.
Геращенко? Поки немає.
Іонова?
ІОНОВА М.М. Є.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.
Кривошеєв?
КРИВОШЕЄВ І.С. Присутній.
МОСОЛОВ Ю.О. Локтіонова?
ЛОКТІОНОВА Н.В. Присутня.
МОСОЛОВ Ю.О. Руденко?
РУДЕНКО О.С. Є. Вітаю.
МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін? Поки немає.
Юраш? Святослав Андрійович?
ЮРАШ С.А. Юраш є.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.
Ясько? У відрядженні.
8 членів комітету присутні, Олександр Олександрович.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Кворум є, колеги. Можемо розпочинати.
Колеги, будь ласка, подивіться порядок денний, чи будуть пропозиції чи зауваження до порядку денного? Я не бачу. Тоді можемо ставити на голосування.
Хто за те, щоб підтримати порядок денний в тому вигляді, в якому він є зараз. Хто – за?
МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна?
БАРДІНА М.О. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Копиленко? Бачу – за.
Пушкаренко? Поки немає зв'язку.
Безугла? Поки немає зв'язку.
Геращенко? Поки немає.
Іонова?
ІОНОВА М.М. Власне кажучи, хотілось би бачити не тільки ці в порядку денному питання, але вже, як є. За. Але хотілось би, щоб ми більше все ж таки розглядали.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.
Кривошеєв?
КРИВОШЕЄВ І.С. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Локтіонова?
ЛОКТІОНОВА Н.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Руденко?
РУДЕНКО О.С. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін? Андрій Андрійович, голосуємо за порядок денний. За. Дякую.
ШАРАСЬКІН А.А. За. Підтримую.
МОСОЛОВ Ю.О. Юраш?
ЮРАШ С.А. Юраш – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.
9 членів комітету за порядок денний. Андрію Андрійовичу?
ШАРАСЬКІН А.А. Рішення прийнято.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.
Переходимо до розгляду питань порядку денного. І першим таким питанням стоїть питання про перегляд рішення Комітету від 28 червня 2025 року (Протокол №285) щодо проекту Закону України "Про приєднання України до Конвенції про міжнародний доступ до правосуддя.
Просто хотів би нагадати колегам, що ми розглядали це питання, ми повертаємося. Тобто нам треба прийняти рішення. Є офіційний лист Міністерства юстиції з цього питання. Цей документ було додано до документів, які ви отримали.
Тому можемо одразу проголосувати? Чи хтось бажає, може, висловитися?
ІОНОВА М.М. У мене є питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ІОНОВА М.М. Дякую.
А хто у нас буде відповідати на питання, Міністерство юстиції?
ВАСИЛЬЧУК В.О. Доброго дня. Є представник Міністерства юстиції.
БОГДАНОВА В.О. Ні-ні, чекайте. Чекайте, будь ласка.
Марія Миколаївна, нам спочатку треба проголосувати про повернення до розгляду, а потім вже будемо розглядати, ставити питання. За процедурою ми спочатку просто голосуємо про повернення до розгляду питання. Мін'юст присутній, так.
ІОНОВА М.М. Добре, дякую. Окей, зрозуміла.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.
Тоді я ставлю на голосування. Хто за те, щоб підтримати це рішення: про перегляд рішення Комітету від 28 червня 2025 року (Протокол № 285) щодо проекту Закону України "Про приєднання України до Конвенції про міжнародний доступ до правосуддя? Хто – за?
МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Немиря?
НЕМИРЯ Г.М. Я щойно підключився. За що ми голосуємо?
МОСОЛОВ Ю.О. Григорію Михайловичу, голосуємо за повернення до розгляду законопроекту 0304.
НЕМИРЯ Г.М. Зрозуміло. Я – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна?
БАРДІНА М.О. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Копиленко? Бачу, за.
Пушкаренко?
ПУШКАРЕНКО А.М. Пушкаренко – за. Добрий день, колеги.
МОСОЛОВ Ю.О. Добрий день.
Безугла?
БЕЗУГЛА М.В. Безугла – за. Мене чутно?
МОСОЛОВ Ю.О. Так.
Геращенко? Ще відсутня.
Іонова?
ІОНОВА М.М. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Кривошеєв?
КРИВОШЕЄВ І.С. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Локтіонова?
ЛОКТІОНОВА Н.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Руденко?
РУДЕНКО О.С. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. За, підтримую.
МОСОЛОВ Ю.О. Юраш?
ЮРАШ С.А. Юраш – за.
МОСОЛОВ Ю.О. 12 – за.
Андрій Андрійович?
ШАРАСЬКІН А.А. Повертаємось. Рішення прийнято.
МОСОЛОВ Ю.О. Да. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Рішення прийнято.
Можемо перейти до розгляду другого питання порядку денного, тобто безпосередньо вже про проект Закону України "Про приєднання України до Конвенції про міжнародний доступ до правосуддя". І я прошу до слова заступницю міністра юстиції Вікторію Олександрівну Васильчук. Будь ласка, Вікторія Олександрівна, вас слово.
ВАСИЛЬЧУК В.О. Доброго дня, шановні колеги! Дякую, Олександр Олександрович.
Шановні колеги, приєднання до Гаазької конвенції про міжнародний доступ до правосуддя є однією з умов для вступу України до ЄС і передбачено дорожньою картою. Метою конвенції є створення правових підстав для отримання громадянами однієї договірної держави або іншими особами, які в ній проживають, безоплатної правничої допомоги під час судового провадження у цивільних і господарських справах у будь-якій іншій договірній державі конвенції на таких самих умовах, як і громадяни цієї держави.
Як нагадував вже Олександр Олександрович, 28 травня Комітет Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти проект Закону про приєднання України до Конвенції про міжнародний доступ до правосуддя. Разом з тим, за результатами додаткового аналізу змісту конвенції та практики формулювання застережень і заяв до її положень Мін'юстом спільно з Офісом Президента з'ясована необхідність уточнення змісту пропонованого законопроектом застереження до частини першої статті 28 конвенції.
Справа в тому, що метою застереження є в першу чергу унеможливлення надання безоплатної правничої допомоги заявникам, які є громадянами держави-агресора, які мають постійне місце проживання в договірній державі або раніше мали місце постійного проживання в Україні.
Водночас вбачається, що реалізація цієї мети в разі прийняття законопроекту в поточній редакції може бути унеможливлена або суттєво ускладнена, оскільки вказані застереження помилково посилаються на відсутність взаємності у співробітництві з питань надання безоплатної правничої допомоги саме з договірною державою, якою Росія наразі не є. Для досягнення мети із застереженням ми пропонуємо уточнити, що йдеться не про громадян договірної держави, а про громадян будь-якої третьої держави, з якою відсутня взаємність і громадяни якої звертаються про безоплатну правничу допомогу.
З метою уніфікованого трактування і застосування Конвенції Мін'юстом спільно з Офісом Президента пропонується така редакція відповідно цього застереження.
Відповідно до частини першої статті 28 Конвенції Україна залишає за собою право виключити застосування статті 1 Конвенції до осіб, які не є громадянами договірної держави, але мають постійне місце проживання в договірній державі або раніше мали місце постійного проживання в Україні за відсутності взаємності у відносинах держави, громадяни якої звертаються про безоплатну правничу допомогу.
Шановний пане голово, шановні народні депутати, прошу підтримати в такій редакції.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, Вікторія Олександрівна.
Колеги, чи ви зрозуміли суть уточнення, про яке йдеться? Якщо хтось бажає поставити запитання або висловитися, будь ласка, я бачу, що...
Марія Миколаївна, будь ласка, вам слово.
ІОНОВА М.М. Дякую.
Все ж таки що стосується конвенції. Я розумію, ви сказали, звернули увагу, була змінена ця стаття 1, тобто, так, це правильно, що конвенція... ми приєднуємося до конвенції ...(Не чути), але тому що дуже багато держав, інших держав, скажімо так, теж так зробили. Але ви сказали про одне застереження, яке за собою право Україна лишає відповідно до частини першої статті... до частини першої статті 28 Конвенції. Ну, тобто за відсутності взаємності у відносинах з договірною державою, громадяни якої звертаються про безоплатну правничу допомогу, тобто виключити це застосування. То в мене є питання, що стосується Закону про множинне громадянство. Тобто як, яким чином оцей механізм він буде працювати у зв'язку з врахуванням ухвалення Закону "Про множинне громадянство в Україні". Тобто чи передбачили ви, скажімо так, можливість уникнення цієї колізії, коли український паспорт він стане можливістю для громадян країн, які не є договірною державою конвенції, скористатися тими перевагами, скажемо так, самої конвенції з використанням українського паспорту.
Чому я так говорю? Тому що серед країн, які приєднались теж до цієї конвенції, є Білорусь. Тобто це означає, що громадяни Білорусі отримають можливість спрощеного доступу до системи безоплатної правничої допомоги на території України як країни-учасниці конвенції під час судового провадження у цивільних чи господарських справах. Тому, скажемо так, чи ми свідомо таку робимо щедрість для пособниці російського агресора? Тобто це моє перше питання.
І знову ж таки це стосується... якщо, наприклад, до цієї конвенції теж приєднається Російська Федерація, чи передбачило відповідне наше міністерство от якби алгоритм дій держави України на цей випадок, тобто які запобіжники, можливо, ви прописали, щоб ми, знаєте, не опинилися в дивній ситуації саме з громадянами Російської Федерації.
ВАСИЛЬЧУК В.О. Дозволите?
Пані Маріє, дуже дякую за запитання. Відповідно, власне, тому ми і звернулися до комітету з проханням повернутися знову до цього питання, оскільки розуміли, що в тій редакції, яка була запропонована до розгляду у Верховній Раді, якимось чином вкралася помилка і відповідно громадяни держави-агресора, а також інших держав, які спільно з агресором здійснюють збройний напад, ведуть війну по суті на території України, вони відповідно до попереднього формулювання мали можливість отримувати безоплатну правничу допомогу.
Ми вважаємо, що ось це застереження, яке стосується відсутності взаємності у відносинах з державою, допоможе нам у разі звернення за безоплатною правничою допомогою відсікти таких громадян і відповідно, як ви кажете, не забезпечувати їх наданням безоплатної правничої допомоги за законодавством України.
ІОНОВА М.М. Пані Вікторіє, я все це почула в попередньому вашому виступі. Моє питання було, те, що стосується, що ухвалений Закон про множинне громадянство, який дозволяє це робити навіть без того застереження, що є. Тобто я зараз говорю про той закон, який вже підписаний, розумієте? Чи врахували ви запобіжники в контексті саме Закону про множинне громадянство?
ВАСИЛЬЧУК В.О. Пані Маріє, справа в тому, що ті права, які поширюються на осіб відповідно до Закону про множинне громадянство, вони навряд чи можуть бути підкориговані цією конвенцію, оскільки мова йде...
ІОНОВА М.М. Що стосується Білорусі, у нас там є інша процедура. Тому я питаю. Я не знаю, чи ви це врахували. Може, врахували, я просто питаю.
ВАСИЛЬЧУК В.О. Відверто, в довідці, яку мені надав профільний департамент спільно з Офісом Президента, питань відповідності Закону про множинне громадянство не піднімалося. Якщо потрібні додаткові уточнення, звісно, ми можемо тоді відкласти розгляд цього питання і додатково його пропрацювати.
ІОНОВА М.М. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Марія Миколаївна, якщо ви не проти, я як юрист-міжнародник спробую відповісти на ваші запитання, бо вони дійсно є важливими.
Я почну з останнього запитання. Дійсно, така ситуація, це ж ми маємо справу з так званою багатосторонньою міжнародною конвенцією, або багатостороннім міжнародним договором.
ІОНОВА М.М. Абсолютно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І уявімо таку ситуацію, що росія вирішила приєднатися, стати. Яка реакція, що відбувається? Існує цілий механізм, тобто та держава, яка долучилась до цього міжнародного договору, вона надсилає інформацію про це, ратифікаційні грамоти, до депозитарію. І функція депозитарію полягає в тому, що він має проінформувати держави, які вже на сьогодні є учасниками цього договору, про те, що нова держава бажає залучитися. І міжнародне право договорів передбачає наступний механізм: Україна може заявити, я б не назвав це застереження, але зробити заяву про те, що вона не розглядає себе зв'язаною цим договором з тією державою, яку вона не бажає, щоб вона стала стороною цього договору. Тобто такий механізм в міжнародному праві є, тобто він існує.
Стосовно Закону про множинне громадянство, то наскільки я розумію, справа в тім, що він надає... Ну. хто має права за цією конвенцією, за цим договором? Це громадяни України. І якщо Закон про множинне громадянство надає громадянство України, навіть тій особі, яка вже має громадянство іншої країни, то автоматично як громадянин України, який має всю повноту прав за Конституцією, отримує ті права, які передбачені цією конвенцією. Тобто це так відбувається. Тільки як громадянин України.
ІОНОВА М.М. Пане Олександре, все зрозуміло. Тому в мене питання. Тобто український паспорт стає можливістю для громадян тих країн, які не є договірною державою у конвенції, все одно вони будуть користуватися перевагами от цієї конвенції, але вже з використанням українського паспорту, правильно?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так. Безумовно, конвенція надає права громадянам України в даному випадку. Якщо іноземний громадянин стає громадянином України, він автоматично отримує ті права, які передбачені конвенцією. А інакше бути не може, це конституційна засада рівності громадян.
ІОНОВА М.М. Тоді розкажіть мені про білорусів, які є частиною цієї конвенції? Як практичні... буде це діяти?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Маріє Миколаївно, а ви не могли б навести конкретний приклад, що ви маєте на увазі, ну, пов'язаний з Білоруссю. Тому що так абстрактно трошки важко.
ІОНОВА М.М. Наприклад, Білорусь приєднано до конвенції. І виходить, що, наприклад, громадянин Білорусі, який отримав теж український або має українське громадянство і має можливість спрощеного цього доступу до системи цієї безоплатної правничої допомоги на території України. Тобто вони, скажемо так, що стосується або цивільних, або господарських справ, вони можуть скористатися цією безоплатною правничою допомогою, хоча ми не розуміємо, що це будуть за особи. Тому ми зараз не можемо проаналізувати всіх білоруських громадян, які мають ще українське громадянство або будуть подаватися.
Тому в мене і питання, чи ми зробили ці запобіжники з практичної точки зору? І все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)
ІОНОВА М.М. Саме до країн, які є пособниками російської федерації.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Маріє Миколаївно, спробую пояснити, як я це розумію. Я не претендую на істину в останній інстанції, але я розумію так: будь-який іноземний громадянин, наприклад, теоретично або гіпотетично кажучи, громадянин Білорусі, як тільки він отримає громадянство України, він отримає всі ті права, які має будь-який громадянин України за Конституцією, і відповідно ті права, які випливають з цієї конвенції. Тобто це так працює.
А стосовно того, наприклад, якщо Україна не бажає, щоби ця конвенція розповсюджувала свою дію на відносини між Україною та Білоруссю, то тоді треба зробити відповідну заяву і зафіксувати це. Тобто я бачу так цей механізм.
ІОНОВА М.М. Тому я і запитала, чи виконавча влада оці запобіжники проаналізувала і перевірила, і проконтролювала. Це єдине, що я хотіла почути від заступниці міністра. Тобто чи врахували вони, чи ні. Десь… пропала.
БОГДАНОВА В.О. Марія Миколаївна, але ж це не питання до конвенції. Це питання до закону більше про множинне громадянство.
ІОНОВА М.М. Правильно. Тому от як воно корегується, пані Валерія? Тобто чи ми зробили якісь запобіжники? Тому що знову ж таки ми повертаємось до того, що це будуть громадяни України. Я по конвенції не маю питань. Тобто і зрозуміло, чому ми цю частину першу і 28‑у цю статтю розглядали. От в контексті множинного громадянства для мене, скажімо так, є питання. Тому я і задала, може як би більш широко Міністерство юстиції це розглядали.
ВАСИЛЬЧУК В.О. Дозвольте, пані Марія. Справа в тому, що Закон про множинне громадянство, він приймався Верховною Радою, і відповідно, я думаю, що питання щодо того, наскільки політично були передбачені абсолютно різні множинні варіанти, які можуть слідувати після прийняття цього закону, я думаю, що вони відповідно так само обговорювалися і ці рішення наперед вже були продумані і прийняті.
Тобто тут справа, мова зараз іде виключно про те, що ми шляхом приєднання до цієї конвенції маємо намір надати нашим громадянам, ніби, як більший спектр можливостей для того, щоб вони могли захищати свої права відповідно в міжнародних інстанціях.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, Марія Миколаївна, запобіжники є або принаймні мають бути в тексті закону про множинне законодавство… множинне громадянство, перепрошую. Але вони не можуть бути в тексті міжнародного договору.
ІОНОВА М.М. Правильно, тому вони передбачили це в Законі про множинне громадянство. І тому я про це зазначаю. Ну, окей, все, добре, ми на паралельних історіях.
(Загальна дискусія)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви задаєте дуже важливі питання.
ІОНОВА М.М. Виконавче відомство має більш широко розглядати конвенцію згідно інших законів, які вже працюють. І тому я запитала, чи врахували це, чи не врахували. Чи спочатку маємо, може, якісь зміни зробити до множинного громадянства, щоб зробити ці запобіжники, а потім конвенцію? Тому я запитала в ширшому, а не чисто по конвенції.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ну, ми як законодавці, якщо ми бачимо якісь ризики, ми з вами маємо право, і навіть обов'язок, запропонувати такі запобіжники.
ІОНОВА М.М. Так я про це і говорю, але я бачу, що міністерство це не розглядало в більш ширшому... Пане Вікторія, тут немає значення, хто прийняв закон. Закон приймає Верховна Рада. І немає значення, чи це автор Кабінет Міністрів, чи депутати. Просто ми маємо теж враховувати ті нюанси, які є в інших документах, щоб не було таких складних ситуацій потім...
ВАСИЛЬЧУК В.О. Дивіться, абсолютно погоджуюсь. І, більше того, чудово пам'ятаю, як приймався цей закон, які складні були обговорення, ну, тому що, з одного боку, це величезні можливості, і ми розуміємо, що ми політично приймаємо це рішення, але на іншому боці справді оті ризики. І на прикладі Конвенції безоплатної правничої допомоги от ви їх зараз ілюструєте. Але я припускаю, що коли приймалося це складне політичне рішення, ну, і Верховною Радою в тому числі, десь розумілося, що ми... як це, розуміємо, що переваги переважають ризики, які можуть виникнути.
ІОНОВА М.М. Тому я і сказала, що в множинному громадянстві такого немає. Тому і моє питання було...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.
Я б сказав так, що ми тому і повертаємося до розгляду цього рішення комітету і питання про ратифікацію цією конвенції, тому що ми намагаємося мінімізувати ризики. Ми ж спочатку, нагадую, колеги, ми, якщо я не помиляюсь, навіть одноголосно проголосували, підтримали в тому вигляді, в якому це було, а Мін'юст виступив якраз з пропозиціями мінімізувати ризики, які він побачив. І тому ми повертаємося до цього питання. Тобто це і є в певному сенсі запобіжники.
Колеги, хтось ще бажає висловитися або поставити запитання?
Мар'яна Володимирівна, будь ласка.
БЕЗУГЛА М.В. Я тільки коротко щодо того, що рада, що в нас така дискусія фахова і підтримати процеси, що приділяється увага додатковим ризикам і запобіжникам. Звісно, хотілось, щоб і не було таких додаткових комітетів, але тим не менше вітаю сам... Короче, вітаю сам процес.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую.
Колеги, можемо ставити на голосування тоді, так?
Хто за те, щоб підтримати проект Закону України про приєднання України до Конвенції про міжнародний доступ до правосуддя з пропозиціями Мін'юсту.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. З пропозиціями, озвученими, да, пропозиціями...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, з пропозиціями Мін'юсту.
Хто за цю пропозицію?
МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Немиря?
НЕМИРЯ Г.М. За. Щоб не визивати ризики.
МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна?
БАРДІНА М.О. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Копиленко? Бачимо – за.
Пушкаренко?
ПУШКАРЕНКО А.М. Пушкаренко – за, колеги.
МОСОЛОВ Ю.О. Безугла?
БЕЗУГЛА М.В. Безугла – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Іонова? Марія Миколаївна?
ІОНОВА М.М. За, за, за. У мене просто проблеми...
МОСОЛОВ Ю.О. Кривошеєв?
КРИВОШЕЄВ І.С. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Локтіонова?
ЛОКТІОНОВА Н.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Руденко?
РУДЕНКО О.С. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. Підтримую.
МОСОЛОВ Ю.О. Юраш? Святослав Андрійович. Втрачений зв'язок.
11 – за.
ІОНОВА М.М. Чути було мене?
МОСОЛОВ Ю.О. Так, так.
11 – за, Андрій Андрійович.
ШАРАСЬКІН А.А. Рішення прийнято.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Рішення прийнято.
Переходимо до розгляду останнього третього питання порядку денного, пов'язаного з міжпарламентською співпрацею, про запрошення парламентської делегації Республіки Гана відвідати Україну.
Хто міг би тут декілька слів сказати? Максим Алійович є у нас?
МОСОЛОВ Ю.О. Є Максим Алійович. Треба перепитати, чи з нами Сергій Віталійович Бабак.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергія Віталійовича, мабуть, його немає, я так думаю. У нього засідання комітету.
МОСОЛОВ Ю.О. Я тоді поінформую членів комітету, що голова комітету Сергій Бабак звернувся до голови парламенту з проханням надіслати запрошення голові Комітету з питань освіти Республіки Гана і відвідати Україну. Відповідно попросив прокоментувати позицію МЗС щодо доцільності...
СУБХ М.А. Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати, шановні колеги! Дякую за внесення цього питання сьогодні на розгляд засідання. МЗС, звичайно, підтримує цю ініціативу. МЗС надає всіляке сприяння для пожвавлення і активізації нашого діалогу з африканськими країнами загалом і з Республікою Гана, зокрема.
Позитивним є те, що зараз за останні місяці ми бачимо суттєву активізацію наших двосторонніх контактів. Це і розмови президентів наших країн також, і зустрічі на рівні міністрів закордонних справ. І, власне, міжпарламентська взаємодія, яка вже набуває системного характеру. І позитивним в цьому контексті є те, що просувається питання забезпечення інтересів України і Гани в питаннях співпраці в галузі освіти. Ми знаємо, що Гана була одним з провідних, так би мовити, в хорошому сенсі постачальників, експортерів студентів в Україну. І до повномасштабного вторгнення ми мали понад тисячу студентів, якщо точно, 1 тисяча 72 студенти з Республіки Гана, які навчалися. Зараз, на превеликий жаль, через війну фіксується зниження цієї чисельності в 10 разів. Тобто зараз ми маємо станом на сьогодні на 2025 рік ми маємо 107 студентів. Але порівняно з іншими країнами Субсахарської Африки, цей показник залишається доволі високим. І в цьому контексті хотів би з позитивної точки зору відзначити те, що до Міністерства освіти Гани з боку Міністерства освіти і науки України було надіслано проект міжурядової угоди про співробітництво у сфері освіти. Це відбулося, вже факт передачі зафіксований нашим посольством 11.07.2025 року. Це є позитивним зрушенням в тому контексті, що угода, проект угоди, який запропонований ганійській стороні на розгляд, він передбачає, зокрема, надання п'яти стипендій за кваліфікацію бакалавр та/або магістр і однієї стипендії за освітньо-науковим ступенем доктор філософії.
Що стосується направлення запрошення, то таке запрошення було, проект його був підготовлений, і він був направлений, вже переданий голові Комітету з питань світи Гани пану Норцу Котое з запрошенням відвідати Україну, і це відбулося 18.06 цього року. Тобто фактично все, що на даному етапі залежало від української сторони, було виконано, і посольство на контакті з ганійською стороною для того, щоби визначити прийнятні для обох сторін дати і модальності візиту парламентської делегації з Комітету освіти парламенту Гани в Україну.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я хотів би нагадати навіть заголовки, Президент України недавно, цитую: "Є інтерес Гани також до наших технологій виробництва різних типів дронів і досвіду, який Україна здобула в умовах цієї війни. Гана готова фінансувати наше виробництво, а ми готові допомогти нашим партнерам зробити їхні кордони захищеними". Тобто своєчасне рішення, так, виходить.
Колеги, будуть якісь запитання або бажання висловитись? Будь ласка, Марина Олегівна, вам слово.
БАРДІНА М.О. Доброго дня, колеги, ще раз. Я хочу приєднатися до слів прохання запросити до нас ганійських колег і сказати вам, що ми мали попередньо Zoom між Сергієм Бабаком, між його візаві в парламенті Гани з освітнього комітету.
Пане Максиме, дякуємо МЗС за вашу роботу в тому, що це стало можливим для нас. І, дійсно, була надіслана перша Угода про співробітництво в освіті ще в 2020 році. На жаль, вона залишилася без руху. Тому зараз є надія, що ця угода, вона матиме успішне завершення, як наслідок студенти з Гани приїдуть до нас на навчання.
І хочу, колеги з комітету, сказати, що зараз ми в процесі підготовки Zoom між нашими комітетами закордонних справ. Тому коли буде більш детальна інформація, проситиму вас під'єднатися в режимі онлайн засідання.
Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Просто нагадаю колегам, що Марина Олегівна є головою групи дружби з Ганою, а я також є членом цієї групи дружби.
Тому, колеги, давайте голосувати тоді, так? Хто за те, щоб підтримати запрошення парламентської делегації Республіки Гана відвідати Україну?
МОСОЛОВ Ю.О. Та прийняти з візитом...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Та прийняти з візитом делегацію ганійських колег.
Хто – за?
МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Немиря? Григорій Михайлович? Немає.
Бардіна?
БАРДІНА М.О. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Копиленко? За, бачу.
Пушкаренко? Арсеній Михайлович?
Безугла?
БЕЗУГЛА М.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Іонова?
ПУШКАРЕНКО А.М. Пушкаренко – за, я перепрошую.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую, Арсеній Михайлович.
ІОНОВА М.М. Іонова – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую, Марія Миколаївна.
Кривошеєв?
КРИВОШЕЄВ І.С. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Локтіонова?
ЛОКТІНОВА Н.В. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.
Руденко?
РУДЕНКО О.С. За.
МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. Шараськін – за.
МОСОЛОВ Ю.О. Юраш Святослав Андрійович? Втрачений зв'язок.
10 – за.
Андрій Андрійович?
ШАРАСЬКІН А.А. Рішення прийнято.
МОСОЛОВ Ю.О. Дякую дуже.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, рішення прийнято.
Але перед завершенням є кілька повідомлень. Мар'яна Володимирівна, будь ласка.
БЕЗУГЛА М.В. Дякую.
Щодо засідання підкомітету о 12 годині в п'ятницю, яке ми готуємо, запрошуємо всіх колег. І також окремо звертаюсь до нашої опозиції шановної, оскільки ми будемо розбирати якраз в якому форматі, з яким контентом опрацювати звернення до американського парламенту, і я навіть маю надію, що ми вийдемо на спільну конструктивну пропозицію, з готовністю запропонувати комітету, оскільки була проведена певна робота з Міністерством закордонних справ, зокрема. Тому, будь ласка, якщо вас не буде, то зрозуміло, це буде доволі дивно, оскільки ви є авторами цієї ідеї.
Ну, і інші питання, все ми надсилали членам комітету. Тож приєднуємося, 12 година, п'ятниця. Корінні народи, там буде і денонсація, і санкції, і доволі багато.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Більше повідомлень немає, колеги. Дуже вам дякую…
ПУШКАРЕНКО А.М. Олександр Олександрович, дозвольте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Арсеній Михайлович.
ПУШКАРЕНКО А.М. Я дуже коротко, колеги, не буду затримувати. Я сьогодні просто хочу поінформувати, я в чат теж закинув те, що в понеділок я озвучив на нашому засіданні в присутності міністра. Я звернувся сьогодні письмово до нашого голови Олександра Олександровича з проханням спрямувати лист і запросити нашого міністра профільного закордонних справ Сибігу Андрія Івановича щодо заслуховування питання нової структури. Я дякую Олександру Олександровичу за підтримку цієї ініціативи. І сподіваюсь, що найближчим часом ми зможемо офлайн провести таке засідання.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. =Це після 18-го ми зможемо це зробити, офлайн, мається на увазі. Але поставимо на… В серпні, так.
Дуже дякую, колеги. Можемо завершувати.
ПУШКАРЕНКО А.М. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хотів би подякувати Максиму Алійовичу за активну участь в засіданні з цих важливих питань. Дуже вам дякую.
Колеги, до побачення.