СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва

28 серпня 2024  року

Веде засідання голова Комітету МЕРЕЖКО О.О. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні колеги! Кворум у нас є. Можемо розпочинати засідання комітету. Давайте почнемо з переклички. Тоді, хто є, будь ласка.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна?

 

БАРДІНА М.О. Я є. Доброго дня всім!

 

МОСОЛОВ Ю.О. Доброго дня!

Копиленко?

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Є. Чуєте мене?

 

МОСОЛОВ Ю.О. Так, Олександре Любимовичу. Доброго дня!

Пушкаренко? Відсутній поки що.

Іонова? Відсутня поки що

Кривошеєв?

 

КРИВОШЕЄВ І.С. Є.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

Локтіонова?

 

ЛОКТІОНОВА Н.В. Доброго ранку! Є.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

Руденко?

 

РУДЕНКО О.С. Вітаю всіх! Руденко є.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

Шараськін?

 

ШАРАСЬКІН А.А. Дай боже! Шараськін присутній.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую. Доброго дня!

Юраш?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Ірина Геращенко теж доєдналася. Вибачте.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Добрий день, Ірино Володимирівно! Дякуємо. Просто думали, ви у відрядженні. Дякую.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Ні-ні, я ще є.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Ясько? Немає.

Яременко?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Добрий день! Я тут.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

9 присутніх.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кворум є. Ми можемо офіційно рухатися далі. Будь ласка, колеги, подивіться порядок денний, чи будуть у вас зауваження або пропозиції стосовно порядку денного. Будь ласка.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. У мене є пропозиція щодо порядку денного. Я пропоную в рубриці "Різне" обговорити наступне. У контексті останніх заяв Президента Зеленського щодо можливості тут вбивств чеченців в Україні, я пропоную все-таки обмінятися думками, чи можуть теоретично чеченці звернутися до Міжнародного кримінального суду щодо розслідування. Це іде тут злочин за національною ознакою у даному випадку, тому що мова йде про чеченців як народ на території України, де сьогодні судді, міжнародні кримінальні прокурори Міжнародного кримінального суду можуть проводити розслідування. Пропоную обговорити це, обмінятися думками.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ірино Володимирівно, дуже цікаве питання, але мені здається, воно належить скоріше до компетенції Комітету з питань правоохоронних органів, скоріше. Але я поставлю... Звичайно, я ставлю на голосування цю пропозицію додати до порядку денного і розглянути в розділі "Різне" це питання, яке торкається, мені здається, міжнародної кримінальної юрисдикції.

Будь ласка, хто за те, щоб включити це? І порядок денний з цією пропозицію.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Утримався..

 

МОСОЛОВ Ю.О. Немиря?

 

НЕМИРЯ Г.М. За. Я ж, ви знаєте, за Міжнародний кримінальний суд, як і голова. Тому я голосую за.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна?

 

БАРДІНА М.О. Я не проти, я - за.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

Копиленко?

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Як і голова комітету, я утримався.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Пушкаренко? Поки відсутній.

Геращенко?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я - за. Мені, дійсно, цікавий цей кейс.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Іонова? Поки немає Марії Миколаївни.

Кривошеєв?

 

КРИВОШЕЄВ І.С. Кривошеєв – за.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Локтіонова?

 

ЛОКТІОНОВА Н.В. Я утримуюсь.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Руденко?

 

РУДЕНКО О.С. Вибачте, не було зв'язку. Я утримуюсь.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін?

 

ШАРАСЬКІН А.А. Шараськін - за.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Юраш? Поки що немає.

Ясько? У відрядженні.

Яременко.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Мені в силу віку і ваги краще асоціюватися з головою комітету і Олександром Любимовичем. Я утримався.

 

МОСОЛОВ Ю.О. 5 – за, 5 – утрималось.

 

ШАРАСЬКІН А.А. Не прийнято рішення.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Не дійшли згоди.

 

ШАРАСЬКІН А.А. Не дійшли згоди.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді, колеги, ставлю на голосування порядок денний в тому вигляді, в якому він є.

 

НЕМИРЯ Г.М. Вибачте, у мене є ще пропозиція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

НЕМИРЯ Г.М. Я приношу своє вибачення, що лише зараз, але от щойно побачив в пошті направлений до уваги всіх депутатів лист керівника Департаменту консульської служби МЗС, до всіх депутатів, де знову, ну, це типова реакція бюрократичного органу на ситуацію з Дмитруком, я так розумію. Знову нам погрожують, що от ми такі-сякі і нас аж 191 людина, які такі собаки, не здають паспорти. Хоча, власне, указом, на жаль, 2015 року нібито їх треба здавати в 10-денний термін, не згадуючи про те, що Законом про народних депутатів дипломатичний паспорт видається на весь термін депутатських повноважень.

Отже, це знову повторюється та ж казка про сиву кобилу, але я думаю, що комітет ми профільний тут і маємо висловити свою думку. Тому я пропоную поставити або на цьому засіданні, або на наступному і обговорити. Тим більше, що там до 30 числа пропонується всім здати, а то буде ай-ай-ай.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорію Михайловичу, оскільки це питання, наскільки я розумію, потребує відповідної підготовки, може, має сенс перенести його, розглянути на наступному засіданні. Чи ви наполягаєте сьогодні?

 

НЕМИРЯ Г.М. Ні, я не проти. Лише просто колеги, які можуть виїжджати у відрядження, – от я, наприклад, з сьогоднішнього дня вже у відрядженні, але я беру участь у засіданні комітету, – але колеги, які можуть виїжджати 30-го або після 30-го, можуть на кордоні зрозуміти, що їх дипломатичні паспорти визнані недійсними, їх запропонують забрати, як вже було.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

НЕМИРЯ Г.М. Це те ж саме. Говорить, що в одну річку двічі не можна ввійти. Входять, можуть. Тому я лише з турботою про колег.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Михайлович, так, абсолютно вірно, в одну й ту саму річку можна багато разів входити, виходити. Це в воду – так…

 

НЕМИРЯ Г.М. Тим більше, що там, до речі, я прошу секретаріат запросити додати оце перераховане 191 прізвище колег народних депутатів, які такі-сякі от не здали ці паспорти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви наполягаєте на тому, щоб обговорити сьогодні це питання. Так, Григорій Михайлович?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я хочу підтримати, да, я перепрошую, пане голово.

 

НЕМИРЯ Г.М. Так, я лише з цього, тому що там вказаний термін. Якщо до 30-го – ні, то ай-ай-ай.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Пане голово, я хочу підтримати пана Немирю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. От бачите, ви думали, що я зараз у відрядженні, я не у відрядженні, але я туди поїду.

Але ми знаємо досвід, да, коли нерадивые коллеги зі "слуг" створюють проблеми, я зараз без політичного забарвлення, Дмитрук у даному випадку, да, як і Тищенко, як і Арістов, коли вони їхали там то на Мальдіви, то в Таїланд чи куди там, то тепер втекли, вони створюють проблеми всім іншим народним депутатам. Це ненормально, тому що потім оприлюднюють наші прізвища, потім воно тріпихається, що ми там кудись не здали паспорти. От я зараз, якщо поїду у відрядження на вибори в Азербайджан, я до 30 серпня, наприклад, не повернуся, і в мене, звичайно, буде з собою паспорт. Це як воно все буде виглядати?

І тому я вважаю, що це потрібно, по-перше, обговорити. По-друге, нам потрібно за підсумками цього написати відповідного листа до консульської служби з вимогою враховувати, що паспорт видається депутату на п'ять років і ми так само просимо з повагою ставитись до статусу народного депутата. Нехай напишуть прізвища, нехай напишуть прізвища прикордонників, які випустили Дмитрука, а не 191 прізвище народних депутатів, які сміють користуватися депутатським паспортом, розумієте.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, тоді я пропоную порядок денний з цим додатковим питанням включити в розділ "Різне" обговорення питання стосовно дипломатичних паспортів. Так може звучати. Давайте голосувати тоді.

Хто за те, щоб...

 

МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Немиря?

 

НЕМИРЯ Г.М. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна?

 

БАРДІНА М.О. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Копиленко?

 

КОПИЛЕНКО О.Л. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Пушкаренко? Поки що немає.

Геращенко?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. За. І дякую, колеги, за конструктив в даному випадку.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Іонова? Поки що немає.

Кривошеєв?

 

КРИВОШЕЄВ І.С. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Локтіонова?

 

ЛОКТІОНОВА Н.В. Підтримую.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Руденко?

 

РУДЕНКО О.С. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін?

 

ШАРАСЬКІН А.А. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Юраш?

 

ЮРАШ С.А. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Святослав Андрійович?

 

ЮРАШ С.А. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

Яременко?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. 11 – за.

 

ШАРАСЬКІН А.А.  Рішення прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Можемо сміло переходити до розгляду питань порядку денного. І починаємо з питання першого – про проект Закону про приєднання України до Угоди про заснування Міжнародного фонду сільськогосподарського розвитку.

І я прошу до слова заступника міністра аграрної політики та продовольства України Маркіяна Орестовича Дмитрасевича.

Будь ласка, Маркіян Орестович, вам слово надається.

 

ДМИТРАСЕВИЧ М.О. Шановний пане голово, шановні члени комітету, добрий день! Дякую за надану можливість представити закон, проект закону, проект Закону 0282 від 5 липня 2024 року про приєднання до Угоди про заснування Міжнародного фонду сільського розвитку.

Що нам дає приєднання до цієї організації, це перш за все можливість отримувати грантові кошти на розвиток фермерів в Україні та сільський розвиток, а також позики під низький відсоток. Друге, це доступ до бази даних фонду, використання його в міжнародних напрацюваннях, інтелектуальних та технічних у сфері АПК. І як додатковий бонус – зміцнення саме міжнародного іміджу України як гаранта продовольчої безпеки… як одного з гарантів продовольчої безпеки у світі.

Питання цього законопроекту вже розглядалося на комітеті, було висловлено рекомендацію зробити заяву до цього закону, відповідно до якого дія угоди не поширюється на тимчасово окуповані російською федерацією території України, до повного припинення збройної агресії російської федерації проти України, відновлення територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаного державного кордону України, повного контролю України за державним кордоном України та відновлення конституційного ладу на відповідних територіях України.

Ця пропозиція була також підтримана Комітетом з питань земельної та аграрної політики, Міністерством аграрної політики, погоджено з МЗС та з Міністерством юстиції України. Тому прошу шановних народних депутатів підтримати цей законопроект з відповідною заявою.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую.

Колеги, будуть запитання до Маркіяна Орестовича, або хтось бажає висловитися? Я не бачу.

Тоді у мене...

 

НЕМИРЯ Г.М. У мене.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, будь ласка. Григорій Михайлович, будь ласка, вам слово.

 

НЕМИРЯ Г.М. Цей же фонд, я так розумію, був вже заснований в минулому тисячолітті. Чому зараз Україна вирішила до нього приєднатись? І більш детально взагалі про фонд розкажіть. Хто в ньому бере участь, які є приклади такої успішної роботи? Чому зараз Україна вирішила приєднатися? Це перше.

Друге. Які обсяги… ну, оперує якими обсягами міжнародний фонд і на що розраховує Україна в цьому сенсі? Чи є такі розрахунки?

І третє. Чи передбачає це погодження, ця ратифікація, членські внески? Якщо так, то які членські внески, скільки?

Дякую.

 

ДМИТРАСЕВИЧ М.О. Дякую за запитання.

Значить, буду відповідати по черзі на кожне з них. Значить, Україна пробувала вступити до цього фонду протягом 18 останніх років. Значить, з початку повномасштабного вторгнення рф до України, звичайно ж, ми як міністерство співпрацювали з усіма можливими донорами, це в першу чергу Світовий банк, це ЄБРР, це USAID, а також FAO, це Food and Agriculture Organization Організація Об'єднаних Націй відповідно в пошуках донорських коштів. Ми також повернулися до ідеї приєднання до цього фонду, провели відповідні переговори. Нас там насправді чекають. Дійсно, фонд був заснований в 1977 році. Станом на сьогодні членами цього фонду є 177 країн світу. Надіюся, ми також вступимо як члени до цього фонду.

З практичних цілей вступу України в цей фонд це є досвід, зокрема, наприклад, Туреччини, яка використала за останні сім років близько 300 мільйонів доларів на модернізацію та створення нових зрошувальних систем в Туреччині. Це розвиток зрошення та меліорації, в цілому це один з пріоритетів також роботи нашого міністерства і уряду, зрозумілі причини, це кліматичні зміни і посухи в першу чергу на півдні України і ми маємо насправді багато джерел для того, щоб використовувати води для зрошення сільськогосподарських земель.

Друге. Це підтримка малих фермерів під час повномасштабного вторгнення, це програми, які здійснювалися в 2022 році, і зараз проходить також спільна програма з залученням коштів Європейського Союзу та Світового банку. Ми також хочемо продовжувати ці програми з IFAD.

Наступне практичне бачення – це заклики наших партнерів, наприклад Латвії, Литви, які є членами цього фонду і цей фонд є зручним інструментом для фінансування програм для цих країн, вони теж рекомендували і просили нас приєднатися до цього фонду.

Стосовно внесків, внески є добровільні, є добровільними і вони мають чисто політичний і символічний характер. Нами заплановано зробити внесок близько 18 тисяч гривень, що є еквівалентом близько 400 доларів з огляду на фінансовий стан зараз, який в нас є в Україні, і з огляду на загальну політику того, що ми в цих міжнародних організаціях просимо можливості не сплачувати членських внесків протягом повномасштабного вторгнення рф до України. В принципі, надіюся, відповів на всі ваші запитання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

НЕМИРЯ Г.М. Ви не відповіли, я розширив трошки його питання, про обсяги, якими оперує цей фонд. Наскільки я розумію, діє він, надає позики. Навряд чи він надає позики малим фермерам, я не думаю, що малі фермери можуть діяти з фондом, тобто він буде надавати позики державним установам тобто, і відповідно вже державна установа або міністерство, або якесь інше буде працювати з малими фермерами. Питання: під які проценти надаються ці позики? І який взагалі обсяг? От ви наводили країни балтійські, які користуються або хотіли б користуватися. На що розраховує Україна? Це ціна питання. Те, що Україна не донор, зрозуміло з пояснювальної записки, Україна не належить до групи а – традиційні донори, б – нетрадиційні донори, вони є до групи країн, що розвиваються, в підгрупі Європи. І в цьому сенсі внесків не буде. Я просто хотів пересвідчитися в цьому, але питання залишається. Обсяги і відсотки.

Дякую.

 

ДМИТРАСЕВИЧ М.О. Значить, стосовно обсягів. Фонд оперує близько 10 мільярдами доларів. Зрозуміло, це діяльність фонду не тільки там в регіоні європейському, а в більшості в африканському регіоні, оскільки в них там проблем трішки більше в аграрній сфері, ніж у нас.

Стосовно конкретних цифр, на які зможе розраховувати Україна, такі перемовини не велися з огляду на те, що ми не були членом і не є членом. Ми розраховуємо на наступні сім років на фінансування близько 500 мільйонів доларів. І ми будемо пропонувати фондові саме програми, як я вже згадав, меліорації, розвитку меліорації в Україні. Це попередньо з фондом обговорювалось. Як я вже згадав, у них хороший в цьому досвід є.

Фонд діє, умовно кажучи, як маленький світовий банк, тобто вони надають також і грантові кошти, тобто безкоштовно кошти, але, звичайно, і позики. Конкретних відсотків я зараз вам, на жаль, назвати не зможу, оскільки перемовини про це ще не йшли.

Єдине, що нам треба розуміти, для того, щоб мати можливість входити в програми і пропонувати програми фондові на період з 25-го до 27-го року, нам треба повідомити про приєднання до цієї угоди ще в 2024 році, в принципі, станом на сьогодні достатньо часу. Але з огляду на це прошу якраз комітет підтримати цю ініціативу міністерства і уряду.

 

НЕМИРЯ Г.М. Дякую за відповідь.

У мене є рекомендації. Я думаю, що треба чекати, коли Україна формально приєднається, вже зараз готувати проекти. І я, не будучи експертом, але з політичної точки зору, ви самі зазначили контекст часовий – війна, приєднання до цього фонду. Я думаю, одним з проектів, який міг би мати добрі шанси на підтримку і значні кошти, це питання з аграрного сектору сільського господарства, в тому числі малих, середніх й інших фермерів, пов'язаний з катастрофою Каховської ГЕС. Це дуже велике питання, вона відома і, власне, це такий може бути, те, що називають FlexіProject, який і був би оптимістичним з точки зору залучення коштів, учасників такого виділення таких коштів, тим більше, що це робиться під прапором ООН. Так що рекомендую вам подумати над цим.

 

ДМИТРАСЕВИЧ М.О. Повністю погоджуюсь. Саме якраз Каховське водосховище було джерелом для зрошення на відповідних територіях, ми його, на жаль, втратили. І в нас вже готові, і ми звертаємося до всіх донорів з проєктами реконструкції ще радянських меліоративних систем та побудови нових сучасних систем, у нас ці проєкти є, нам треба формально мати можливість засабмітити ці проєкти і відповідно в разі схвалення фондом перейти до переговорів саме фінансового характеру.

 

НЕМИРЯ Г.М. І останнє питання, тому що є інструмент, але важливо знати, як ним користуватися. Який механізм прийняття рішень у цьому фонді? Реально який механізм. І чи є в цьому сенсі роль, чи є росія учасником цього фонду, чи є якась можливість блокуючої ролі або якоїсь іншої негативної ролі росії у процесі прийняття рішень? Дві сторони:  механізм прийняття рішень, як приймаються рішення, і друге – роль росії.

Дякую.

 

ДМИТРАСЕВИЧ М.О. По механізму я вам точної відповіді відверто не зможу сказати. Значить, у фонду є правління, президентом фонду є представник Іспанії Альваро Ларіо, керівником регіональним, до якого входить Україна, є представниця Ємену, з якою в нас були перемовини. Серед топменеджменту, віцепрезидентів, ключових регіональних менеджерів, ми перевіряли, росіян немає, тому ми сподіваємося з тих попередніх розмов, які в нас були з керівництвом фонду, що наші проєкти в тій чи іншій мірі все-таки будуть підтримані фондом.

 

НЕМИРЯ Г.М. Дякую.

Відповіді я не отримав, я буду підтримувати ратифікацію відповідну, але прошу секретаріат і вас, можливо, принагідно, або до МЗС ми можемо звернутися, щоб коли ми голосували, до того ми знали, який все ж таки механізм прийняття рішень, як приймаються рішення в цьому фонді і роль потенційна, негативна роль росії.

Дякую. Або Білорусі також.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую. Хотів би подякувати доповідачу за такі ґрунтовні відповіді.

У мене тоді пропозиція, давайте рекомендуємо Верховній Раді ратифікувати, але з заявою, з заявою. Я зараз прочитаю. До речі, стосовно… внесок у розмірі, розмір внеску 18 тисяч 284 гривні. І яку заяву ми пропонуємо? Це у зв'язку, пам'ятаєте, з питанням про межі дії договорів, ми постійно з цим стикаємося, з цим питанням.

І звучить вона наступним чином: "Дія цієї угоди не поширюється на тимчасово окуповані Російською Федерацією території України до повного припинення збройної агресії Російської Федерації проти України, відновлення територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаного державного кордону України, повного контролю України за державним кордоном України та відновлення конституційного ладу на відповідних територіях України", - кінець цитати. Тобто це така традиційна стандартна формула, яку ми пропонуємо до багатьох договорів.

І якщо ніхто не проти, тоді я ставлю на голосування рекомендувати ратифікувати з цією заявою, яку я щойно прочитав.

Я ставлю на голосування. Хто – за?

 

МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Немиря?

 

НЕМИРЯ Г.М. Я – за.

І паралельно висуваю ініціативу, щоб розкидати ці 18 тисяч 282 гривні на 14 членів комітету. Кожен колега сплатив би тоді 1306 приблизно гривень, і таким чином ми виступили б гарантами такого внеску. Прошу окремо поставити на голосування.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна?

 

БАРДІНА М.О. Я – за. Дякую.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Я готовий Григорію Михайловичу передати часть мого внеску.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Копиленко?

 

КОПИЛЕНКО О.Л. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Пушкаренко?

 

ПУШКАРЕНКО А.М. Вітаю, колеги! Пушкаренко – за.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

Геращенко?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

Іонова?

 

ІОНОВА М.М. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Кривошеєв?

 

КРИВОШЕЄВ І.С. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Локтіонова?

 

ЛОКТІОНОВА Н.В. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Руденко?

 

РУДЕНКО О.С. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін?

 

ШАРАСЬКІН А.А. Шараськін – за.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Юраш?

 

ЮРАШ С.А. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Яременко?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

13 – за. Андрій Андрійович.

 

ШАРАСЬКІН А.А. Рішення прийнято.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Маркіяне Орестовичу, дуже вам дякую за участь у нашому засіданні і за вашу професійність. Завжди будемо раді вас бачити у нас. Дуже дякую.

 

ДМИТРАСЕВИЧ М.О. Навзаєм. Дякую за підтримку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До побачення.

А ми, колеги, переходимо до розгляду наступного питання з розділу "Міжпарламентська співпраця". Питання друге. Це про лист співголови депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з Киргизькою Республікою депутата Владлена Неклюдова щодо можливого здійснення візиту членів згаданої групи до Киргизької Республіки.

З цього питання буде доповідати Ігор Євгенович Біленький, начальник відділу Центральної Азії Четвертого територіального департаменту Міністерства закордонних справ України.

Ігорю Євгеновичу, будь ласка, вам слово.

 

БІЛЕНЬКИЙ І.Є. Чутно мене, так?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре чутно. Дякую.

 

БІЛЕНЬКИЙ І.Є. Дякую.

Доброго ранку, шановний пане голово, шановні члени комітету! Ми отримали від комітету лист за підписом Олександра Олександровича і лист народного депутата Неклюдова, в якому він звертається до Голови Верховної Ради з проханням підготувати звернення на адресу спікера Жогорку Кенеш Киргизької Республіки з метою отримати запрошення для групи народних депутатів відвідати Киргизстан задля, як зазначено, зміцнення міжпарламентського співробітництва між двома країнами.

У цьому зв'язку я хотів би відзначити, що Киргизстан попри офіційно задекларовану позицію так званого нейтралітету надає все-таки більше сприяння Російській Федерації, в тому числі …(Не чути) обходу санкцій і таке інше. І Киргизстан не приєднувався до українських резолюцій в Генеральній Асамблеї ООН, на інших міжнародних майданчиках. І також всі численні заяви Верховної Ради, які передавалися на розгляд до Жогорку Кенеш Киргизької Республіки, вони залишалися без розгляду і без будь-якого реагування з боку киргизьких депутатів.

Тут в документі не зазначено строки, які пропонує пан Неклюдов, який пропонує здійснити візит до Киргизстану. Вчора я мав розмову з Валерієм Тимофійовичем Жовтенком, нашим послом в Киргизстані, і за його інформацією вони домовились, що після повернення посла до Бішкеку, він зустрінеться з головою групи дружби. Також варто відзначити, що Жогорку Кенеш, ця група має назву "Група дружби з Україною, Республікою Білорусь та Молдовою", на що також треба зважувати. І вони домовилися з паном Неклюдовим, що після повернення він проведе зустріч, бесіду з головою групи дружби Жогорку Кенеш Саккараєвим, і після цього вони спробують вийти на якісь взаємоприйнятні дати можливого візиту до Бішкека, якщо, звісно, киргизька сторона погодиться. І тільки після цього вже можливо, на його думку і на нашу, організовувати такий візит. Киргизька сторона надала, по-перше, свою згоду і тоді і з датою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігорю Євгеновичу, так їхати чи не їхати? Ваша пропозиція, ваша порада як фахівця.

 

БІЛЕНЬКИЙ І.Є. Наша порада полягає в тому, що необхідно отримати спочатку результати переговорів нашого посла з представниками киргизького парламенту. Якщо вони будуть згодні прийняти, тоді да. Якщо це, як зазвичай в Киргизстані буває, що це залишиться виключно словами, тоді не бачу особливої потреби.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Богдан Васильович, будь ласка.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Шановні колеги, я швидко, але уважно прочитав звернення колеги до Голови Верховної Ради. Фактично давайте домовимося, що в даному випадку Голова Верховної Ради потребує нашої експертної оцінки і думки, і ми повинні її висловити. Тобто фактично ми не вирішуємо питання візиту, а те, що ми можемо порадити Голові Верховної Ради.

Я звернув увагу на те, що, хоча багато перерахованих заходів в роботі групи дружби, насправді вони зводяться до підтримання дружніх відносин з послом Киргизстану в Україні, переважно. Майже 90 відсотків того, що там написано, це відвідання різних протокольних заходів, тобто смислове навантаження таких контактів, як на мене, мінімальне і воно не відповідає тим основним завданням зовнішньополітичним, які стоять перед нашою країною.

Єдиний зазначений захід у роботі групи дружби – це звернення щодо участі Киргизстану в саміті миру. Ми розуміємо, що воно не було розглянуто позитивно Киргизстаном, рішення Киргизстану не було, Киргизстан участі не брав у саміті миру. Отже, можна сказати, що, це не в вину нашій групі, але констатуємо факт, що група дружби не має достатнього впливу на зовнішню політику Киргизстану ні через парламент, ні напряму.

За цих умов я думаю, що коли Киргизстан є учасником ОДКБ, коли є однією з основних країн, яка допомагає росії обійти санкції, країна з демократією в достатньо загадковій стадії, де парламент не є найважливішим органом влади, візити туди можуть сприйматися киргизькою стороною як бажання України розвивати відносити з Киргизстаном попри позицію Киргизстану щодо збройної агресії Росії проти України. Це оманлива позиція. Ми не повинні сприяти тому, щоб влада Киргизстану робила неправильні висновки щодо політики України. Україна має всі підстави бути невдоволеною позицією Киргизстану, вважати її недружньою, неконструктивною. З цієї точки зору мені здається, що візит є передчасним. Скажімо так, переконує мене у цій думці також те, що голова групи дружби не називає жодної зустрічі конкретної, яку планує провести група дружби в Киргизстані, не називає жодної теми, жодної ідеї, жодного меседжу, який вони будуть доводити під час цих зустрічей. Тобто з політичної точки зору, мені здається, візит недоцільний, з точки зору організаційної він цілком і повністю неготовий.

Тому, вітаючи настрій групи дружби працювати активно, я пропоную рекомендувати Голові Верховної Ради, автору звернення рекомендувати розглянути поки що альтернативні форми і методи роботи, такі як проведення координаційних нарад в Міністерстві закордонних справ України щодо розвитку і сучасного стану українсько-киргизьких відносин, в Службі зовнішньої розвідки України, налагодження конструктивної і постійної взаємодії з посольством України в Киргизстані, не лише з посольством Киргизстану в Україні. Також, я думаю, можна рекомендувати групі дружби суттєво збільшити кореспонденцію своїми колегами в Киргизстані. Одного звернення на підставі того, що відбувається у Верховній Раді, тобто звернення з одного питання, дуже мало. Фактично ми розраховуємо на те, що кожне звернення Верховної Ради до міжнародного співтовариства буде транслюватися групами дружби до своїх колег в іноземних державах. І нашим колегам з групи дружби в Киргизстані варто цю практику повною мірою застосовувати, тобто всі звернення Верховної Ради повинні переправлятися ними до киргизьких колег, в тому числі, мені здається, варто порекомендувати групі дружби налагодити постійне інформування киргизьких колег про ситуацію на фронті, про загальні тренди, зовнішньополітичні і міжнародно-політичні, пов'язані зі збройною агресією росії щодо нашої країни. Я думаю, що на цьому етапі ось таких рекомендацій голові дружби від Голови Верховної Ради буде достатньо для того, щоб в якійсь перспективі підготувати такий візит краще і, можливо, здійснити його. На сьогодні я категорично проти такого.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Будь ласка, Ігоре Сергійовичу, вам слово.

 

КРИВОШЕЄВ І.С. Шановні колеги, тут ще принципове питання, що йдеться, наскільки я розумію, про те, щоб саме Верховна Рада України в особі Голови Верховної Ради звернулася до спікера відповідної країни. Мені здається, що, враховуючи аргументи, наведені колегою Яременком, це трішечки непідходящий формат, саме враховуючи позицію даної країни. І, знову ж таки, на прикладі інших країн із позицією так званого нейтралітету, от на прикладі роботи групи дружби з Монголією можу сказати, що в нас також були складні переговори щодо того, щоб відбулися візити груп дружби, як українських парламентарів до Монголії, так і монгольських до України, і ми все ж таки, коли оці переговори велися, ми спромоглися зробити так, щоб саме монгольська сторона виступила ініціатором, тобто вони перші звернулися. Мені здається, тут саме над цим варто працювати, щоб не ми були ініціаторами такого спілкування. Тобто я, наприклад, моя позиція: я не бачу жодної проблеми в тому, щоб відбувалися зустрічі, причому не тільки в онлайн-форматі, а й в особистому форматі, між парламентарями з різних країн. Я впевнений, що це дає, можливо, воно має відсотково можливість на ефективність, низький відсоток ефективності, але це вірогідність певна того, що якийсь прогрес буде досягнутий, існує. Тому я би не відкидав такі зустрічі, але знову ж таки моя позиція, що ініціатором має бути саме країна і вона має запрошувати нас, а не ми маємо звертатися з пропозицією, що нас мають запросити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Так. А хтось ще бажає, бо я там бачу…

 

НЕМИРЯ Г.М. Да, я хотів би сказати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Михайлович, будь ласка.

 

НЕМИРЯ Г.М. Я хотів би підтримати колегу, який звертається до нас  з цим проханням, в якому контексті? Так академічно, методологічно, тому що в його пориві і бажанні, ініціативі є розуміння факту, що набагато більше нам треба говорити з тими, хто не підтримує Україну або недостатньо підтримує, чим продовжувати говорити з тими, які підтримують і будуть підтримувати. Тобто в цьому сенсі є здоровий глузд  і здорова організаційна ідея. Тому що ми часто-густо лише тому, що країна не проголосувала так, як ми хотіли би в ООН, ми вважаємо, що не треба підтримувати. Приклад Індії, останнього візиту говорить про те, що так, в залежності від конкретної ситуації, питомої ваги, голосування або неголосування, позиція, як би вона не називалася, нейтралітету, рівновіддаленості чи рівної близькості, це треба брати до уваги.

Але я все ж таки приєднуюся до колег, які вважають, що візит зараз треба, або взагалі такий рівень контактів, відтермінувати, відкласти і на додаток до причин, які колеги вже сказали, хочу додати дві причини.

Перша, згадайте, що там на території Киргизстану знаходиться військова авіаційна база російської федерації. І друге, перевірте, будь ласка, я не знаю як ви це перевірите, але я можу-таки передбачити, що майже всі колеги члени групи дружби або всі знаходяться в чорних списках російської федерації, які можуть запросто звернутися до Інтерполу, і колеги будуть заарештовані, коли вони сядуть або в Бішкеку, або десь ще де. Так що це з точки зору навіть персональної безпеки, я вважаю, треба врахувати. І привітавши таку ініціативу, все ж таки рекомендувати на цьому етапі, дійсно, мати більш інформаційну роботу. До речі, тест запропонувати - провести засідання онлайн, де використати це засідання для інформування колег з парламенту Киргизстану про те, що дійсно тут відбувається, які воєнні злочини чиняться і таке інше.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Колеги, тоді беремо за основу пропозицію Богдана Васильовича. Я ставлю на голосування його пропозицію, те, що було запропоновано, відтермінувати і відповідно інші форми застосувати, інші форми комунікації і в тому числі поспілкуватися і з СЗР, і з іншими, з МЗС, звісно.

Добре, тоді я ставлю на голосування цю пропозицію. Хто за те, щоб її підтримати? 

 

МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Немиря?

 

НЕМИРЯ Г.М. За.    

 

МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна?

 

БАРДІНА М.О. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Копиленко?

 

КОПИЛЕНКО О.Л. За.  

 

МОСОЛОВ Ю.О. Пушкаренко? Немає.

Геращенко? Немає.

Іонова?

 

ІОНОВА М.М. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Кривошеєв?

 

КРИВОШЕЄВ І.С. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Локтіонова?

 

ЛОКТІОНОВА Н.В. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Руденко?

 

РУДЕНКО О.С. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін? Андрій Андрійович?

 

ШАРАСЬКІН А.А. Шараськін – за.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

Юраш?  

 

ЮРАШ С.А. За.       

 

МОСОЛОВ Ю.О. Яременко?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. 11 – за. Андрій Андрійович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Андрійович, чекаємо на ваш вердикт.

 

ШАРАСЬКІН А.А. Рішення прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дуже дякую. Ігоре Євгенійовичу, дуже вам дякую за участь в нашому засіданні. До побачення.

Ми, колеги, можемо перейти до третього питання порядку денного – про запрошення делегації групи дружби "Гана-Україна" відвідати Україну з візитом у період з 16 по 21 вересня 2024 року. Я прошу до слова Тимчасово повіреного у справах України в Республіці Гана Івана Миколайовича Лукачука.

Іване Миколайовичу, будь ласка.

 

ЛУКАЧУК І.М. Доброго дня, пане голово, шановні народні депутати! Так, я можу говорити?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, ми слухаємо уважно.

 

ЛУКАЧУК І.М. Так, здається, мої колеги з Міністерства закордонних справ теж є на зв'язку, з П'ятого територіального департаменту. Але дякую за можливість виступити на засіданні комітету. Якщо коротко, то ми проводимо активну роботу для того, щоб ознайомити англійську сторону з ситуацією в Україні. І, звичайно, працюємо не тільки з урядовими структурами, не тільки з Міністерством закордонних справ, але також намагаємося працювати з парламентарями і такі контакти в нас вже є.

З іншого боку, ще до створення посольства України в Гані була ініціатива наших українських колег з Верховної Ради України, це в квітні, навіть у березні, здається, 2023 року Верховна Рада України направила листа ганійській стороні з приводу створення у Верховній Раді групи міжпарламентських зв'язків з Республікою Гана. Такий лист був доставлений, направлений до Міністерства закордонних справ Республіки Гана. Але, на жаль, довгий час ми не отримували такої відповіді. І коли в лютому 2024 року після того, як посольство України в Республіці Гана запрацювало фактично на повну потужність, ми відновили цю роботу, були звернення до наших ганійських партнерів у парламенті, і знову ж таки це було за ініціативою керівника групи з міжпарламентських зв'язків з Республікою Гана пані Марини Бардіної.

В принципі, нам вдалося отримати реакцію ганійських колег, вони зацікавилися. Зокрема, голова Комітету у закордонних справах парламенту Республіки Гана висловив готовність і бажання з групою депутатів ганійських відвідати Україну. Ця ініціатива була підтримана пані Мариною під час онлайн-зустрічей з посольством України в Республіці Гана. І ось в результаті цієї роботи ми в кінці-кінців отримали відповідь від голови Комітету у закордонних справах парламенту Республіки Гана з готовністю підтримувати зв'язки і відвідати Україну в період з 16 по 21 вересня.

Отже, ми як посольство, звичайно, підтримуємо цю ініціативу, тому що Республіка Гана вона, в принципі, займає проукраїнську позицію. Слід зазначити, що відразу після повномасштабної російської агресії посадовці, зокрема міністр закордонних справ Республіки Гана, засудили російську агресію і виступили на підтримку України. Потім Гана також підтримує більшість резолюцій на рівні Організації Об'єднаних Націй і Президент Республіки Гана взяв участь у Глобальному саміті миру в Швейцарії. Гана також підтримала, приєдналася до комюніке саміту.

Тому, в принципі, ганійська сторона займає проукраїнську позицію і є досить значний інтерес до України з боку ганійських політиків, в даному випадку з боку парламентарів ганійських. Тому ми підтримуємо цю пропозицію і, звичайно, просимо наших колег з Верховної Ради України, дійсно, підтримати, розглянути таку можливість, прийняти делегацію Республіки Гана в зазначені терміни.

Слід зазначити, що британська сторона, вона готова профінансувати таку поїздку, тобто під час роботи з організації цієї поїздки ми активно співпрацювали з…

 

БОГДАНОВА В.О. Прошу вибачити, регламент.

 

ЛУКАЧУК І.М. Британським посольством в Республіці Гана і слід зазначити, що вони виділяють до… відповідний британський фонд виділяє близько від 8 до 10 тисяч фунтів для… на одну особу. А делегація складається з п'яти осіб.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Іван Миколайович, до вас запитання будуть, якщо можна. Насамперед у когось з колег, можливо, є запитання?

Марина Олегівна, у вас, так, я бачу. Будь ласка.

 

БАРДІНА М.О. Доброго дня, пане Іване, рада бачити вас на комітеті. В  мене швидше не запитання, а короткий дуже коментар. Я хочу подякувати і пану Івану, і його колезі з нашого посольства, і нашому пану Юрію Мосолову за підготовку, за допомогу в організації цього візиту.

Я хотіла сказати колегам, що з великою ймовірністю у нас в нашій групі дружби будуть зміни, ми з Тетяною Цибою поміняємося місцями, вона стане головою групи дружби, а я секретарем. Ми вже провели це обговорення в нашій групі дружби. Оскільки колеги наші очікують потім зворотного візиту до наших ганійських колег, і я, на жаль, не зможу летіти в такий візит, тому ми прийняли рішення, щоб не понижувати потім статусність цієї групи нашої української, зараз зробити зміни. Тобто організаційно ми разом з Тетяною готуємо цей візит зараз, я в активній роботі, але щоб вона тут ганійських колег вже зустрічала в статусі голови групи дружби цієї. Тобто я так поступлюся, тому що у зв'язку материнством не зможу полетіти потім в Гану, щоб у нас не було якихось змін пізніше.

І, пане Іване, я так розумію, що восени у них вибори, правильно, у Гані відбуваються?

 

ЛУКАЧУК І.М. Вибори у них відбудуться 7 грудня. Але виборча кампанія, вона вже починається в кінці вересня. Тому вони хотіли б до початку виборчої кампанії провести цей візит, тому і запропоновані оці дати фактично з 15 по 21. Знову ж таки не варто лякатися такого тривалого терміну перебування в Україні, бо тільки логістика з Гани і назад в Гану вона буде займати півтора-два дні.

 

БАРДІНА М.О. Так-так, ми це розуміємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ЛУКАЧУК І.М. З огляду на те, що немає прямих рейсів і вони будуть летіти через Польщу.

 

БАРДІНА М.О. Зрозуміло. Ну, ми будемо тоді ще радитися з приводу цього зворотного візиту, чи він має бути відбутися до виборів, чи після виборів. Але ми би хотіли цей контакт втримати і з зворотним візитом група наших депутатів готова туди їхати.

По програмі, я думаю, що ми десь на понеділок вже тоді з колегами окремо з вами прокомунікуємо, щоб там обговорити той кістяк, який ми бачимо, почути сторону МЗС, комітету, Верховної Ради і погодити вже тоді якусь версію.

 

ЛУКАЧУК І.М. Для нас на даному етапі важливо, по-перше, принципова згода прийняти ганійську делегацію і відповідно офіційне запрошення для ганійської делегації для того, щоб ми могли вже розпочати хоча б процедуру оформлення віз, тому що треба оформити, як українські візи для в'їзду в Україну, так і транзитні візи для в'їзду в країну ЄС, у даному випадку в Польщу.

 

БАРДІНА М.О. Так, но сьогоднішнє це рішення – зараз має нам відкрити цю можливість. Колеги, прошу підтримати. Дякую.

 

БОГДАНОВА В.О. Голова комітету хоче поставити рішення на голосування. Давайте голосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дякую дуже за активну участь в обговоренні цього питання, але є конкретна пропозиція. Звернутись до Голови Верховної Ради з проханням направити запрошення.

Ставлю на голосування цю пропозицію. Хто – за?

 

МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Григорій Михайлович?

 

НЕМИРЯ Г.М. Я не проти.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна?

 

БАРДІНА М.О. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Копиленко?

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Я тільки за.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

Пушкаренко? Немає.

Геращенко? Немає.

Іонова?

 

ІОНОВА М.М. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

Кривошеєв?

 

КРИВОШЕЄВ І.С. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Локтіонова?

 

ЛОКТІОНОВА Н.В. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Руденко?

 

РУДЕНКО О.С. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін?

 

ШАРАСЬКІН А.А. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Юраш?

 

ЮРАШ С.А. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Яременко?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Категорично підтримую. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

 

НЕМИРЯ Г.М. Правда, там у тому районі були всплески мавпячої оспи, так що намажтесь чимось.

 

МОСОЛОВ Ю.О. 11 – за.

Андрій Андрійович.

 

ШАРАСЬКІН А.А. Рішення прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Дозвольте від вашого імені подякувати Івану Миколайовичу за дуже конструктивну участь у нашому засіданні. Дякую. До побачення.

А ми переходимо, колеги…

 

ЛУКАЧУК І.М. Дякую.

Ще одне питання в мене. Британська сторона, вона просить контактну особу у секретаріаті Верховної Ради чи, напевно, в комітеті, я не знаю, з ким можна контактували з приводу якраз от фінансування поїздки. Тому що вони виділяють, оцей їхній фонд, практична громадська організація Centre for Information Resilience, вони виділяють чималу суму і готові…

 

БОГДАНОВА В.О. Прошу вибачити, це робоче питання, це не під час засідання. Ми зв'яжемося, і коли буде якесь розуміння, зараз такого розуміння нема, бо ще й запрошення нема.

 

ЛУКАЧУК І.М. Добре, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почекаємо результатів нашого звернення до Голови, і потім будемо виходити з цього.

Дуже вам дякую. Колеги…

 

ЛУКАЧУК І.М. Але, будь ласка, врахуйте, що там мінімальні витрати будуть з українського боку. Тому що все-таки британці, вони фінансують майже все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Добре, добре, ми все врахуємо. Дуже вам дякуємо.

Переходимо, колеги, до наступного питання порядку денного – кадрові питання. Дуже важливе питання, про кадрові питання роботи секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва: про призначення на вакантну посаду головного консультанта секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. Ви отримали довідку, біографічну довідку, і я сподіваюсь, всі ознайомилися. Ви знаєте, в нас складна ситуація кадрова, тому що з об'єктивних причин просто не вистачає, немає людей. І нам потрібно посилювати нашу кадрову політику.

Я тоді, з вашого дозволу, надаю слово Валерії Олегівні, керівнику секретаріату комітету. Будь ласка, Валерія Олегівна, вам слово.

 

БОГДАНОВА В.О. Дякую, Олександр Олександрович, дякую, шановні члени комітету. Можу тільки підтвердити слова голови комітету, з огляду на наявність вакантних посад у секретаріаті комітету з одного боку, і з іншого боку на невпинне зростання завдань з боку керівництва, викликів нових, які ставить перед нами час, секретаріат комітету потребує кадрового підсилення.

Антон Михайлович Петров пройшов співбесіду з керівництвом Апарату, з відповідними підрозділами Апарату, спеціальні перевірки. Тепер рішення за вами. Секретаріат знайомий з роботою Антона ще з часів, коли він стажером Програми "Рада" працював у секторі реєстрації законопроектів. Ми працювали з деяких законопроектів, знайомі з міжнародною діяльністю, був секретарем відповідних груп дружби, працюючи в Апараті Верховної Ради. Прошу вас підтримати цю кандидатуру та підсилити нас кадрово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Колеги, хтось бажає висловитися, чи можемо голосувати?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Ми ж не працедавці, ми ж тільки друзі, так що ми раді, якщо секретаріат комітету... вітає нового співробітника, то ми приєднуємося і бажаємо успіхів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тоді ставлю на голосування. Хто за те, щоб підтримати дану кандидатуру відповідну посаду.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Немиря?

 

НЕМИРЯ Г.М. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна?

 

БАРДІНА М.О. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Копиленко? Олександр Любимович?

 

КОПИЛЕНКО О.Л. За, за.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Пушкаренко? Немає.

Геращенко? Немає.

Іонова? Немає.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Кривошеєв?

 

КРИВОШЕЄВ І.С. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Локтіонова?

 

ЛОКТІОНОВА Н.В. Я підтримую.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Руденко?

 

РУДЕНКО О.С. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін?

 

ШАРАСЬКІН А.А. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Юраш?

 

ЮРАШ С.А. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Яременко?

Єлизавета Олексіївна, ви є?

Яременко?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Треба було б заради демократії утриматися, але не можу. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

10 – за. Андрій Андрійович.

 

ШАРАСЬКІН А.А. Рішення прийнято.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, колеги.

Дозвольте від вашого імені привітати нашого нового колегу, побажати натхнення. Знаєте, щоб ви змогли реалізувати свій потенціал, багатий потенціал, професійний, науковий потенціал на цій роботи. І ми завжди готові підставити наше скромне плече, якщо можна так виразитися.

 

БОГДАНОВА В.О. Дякуємо, шановні члени комітету. Дякуємо, Олександре Олександровичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, колеги.

А зараз ми переходимо до наступного питання, ініціатором якого був Григорій Михайлович. Там, я бачу, він кинув в чат.

Надати слово, мабуть, Григорію Михайловичу тоді, так. Григорій Михайлович, оскільки ви ініціювали розгляд цього важливо питання, то, будь ласка.

 

НЕМИРЯ Г.М. Колеги, питання дуже просте і пряме. Це вже в черговий раз фактично є така спроба обмежити діяльність народних депутатів. Сам лист, який направлений на Апарат керівником Департаменту консульської служби, називається: щодо дотримання законодавства. Але в листі зовсім не згадується Закон про статус народного депутата, зате згадується указ 2015 року, згідно з яким депутати нібито зобов'язані повертати паспорти.

Я вважаю, що це такі речі, вони неприпустимі. В ідеалі варто було б ці пункти указу 15-го року скасувати, можливо, сам указ.

Є ще одна обставина, про яку я вже згадав, що зараз нібито з додатком, який я, до речі, не отримав і прошу все ж таки отримати, щоб колеги подивилися, чи є їх прізвища в цьому додатку, – всі паспорти мають бути повернені до МЗС до архіву на зберігання до 30 серпня.

І ще одна обставина. Оскільки парламент уже перебрав отой строк, на який було обрано, але продовжено законно термін дії, то я думаю, в багатьох колег вже в цьому році або на початку наступного року спливуть терміни дії, на які були видані ці дипломатичні паспорти, наразі діючі. Тому це також річ, про яку варто вже зараз, можливо, від комітету надати такі рекомендації Голові і Апарату для того, щоб без зволікань нові на заміну старих паспортів були видані до ще того, як спливе термін їх дії.

Я хотів би, щоб колеги висловились, тому що це створює, це не сприяє виконанню депутатських повноважень. Я нагадаю, був у нас випадок, коли було більше 200 колег, які були в свій час у списку, і в деяких з них у достатній кількості паспорти відбирали на кордоні. Це абсолютно не сприяє виконанню депутатських повноважень, тим більше зараз, коли ми всі говоримо про необхідність привернення уваги до України більше і більше.

Тому я пропоную, щоб комітет висловив свою точку зору на це питання, наголосив, що основним, чим керуються народні депутати, крім Конституції, безумовно, є закон України, згідно з яким дипломатичний паспорт видається на весь термін дії. А якимось чином підміняти закон, змушуючи і створюючи абсолютно ганебні умови... Ви знаєте, іноді депутат приїжджає і через три дні у нього відрядження, формально він має здавати це. Але як він може здавати або через 10, або 11 днів, знаючи нашу бюрократію в МЗС і взагалі нашу бюрократію.

Тому замість того, щоб зараз, особливо під час війни створювати сприятливі умови, зараз це я розглядає як перешкоду. І сподіваюся, що мої колеги також це отримають. І відповідно ми могли б сформувати позицію як комітету або донести результати обговорення до Погоджувальної ради, керівників фракцій для того, щоб керівництво Верховної Ради в даному випадку. Цей указ, я нагадаю, видавав не Президент Зеленський, його попередник видавав у 2015 році. Я тоді був не згоден з ним, з цим указом, з логікою цього указу і наслідками, я не згодний і зараз.

Так що заохочував би колег висловитися, тому що не справа якась шкурна окремого депутата, це справа всіх депутатів, це взагалі наші повноваження, нам їх надано законом і нашими виборцями, ми перед ними звітуємося. І неприпустимо, щоб якимось чином хтось зарегульовує таким чином, як йому або їй хотілося б.

Дякую.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Можна, да?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Будь ласка, Ірина Володимирівна.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я дуже дякую, пане Немиря, що ви ініціювали це питання. Перше. Я підкреслюю, визнаю той факт, що це було видано розпорядження, указ у 2015, мені здається, році. В той же час пан Немиря і інші колеги, які були в попередньому скликанні парламенту, тут можуть підкреслити, що, в принципі, паспорти зберігалися в самих депутатів, враховуючи різні обставини, що бували тоді відрядження достатньо оперативні. Це перше.

Друге. Я також хочу підкреслити, що вже зараз останні якісь події навколо парламенту призвели до того, що парламент і статус народного депутата є обнуленим, і тут дійсно важливо, аби цим паспортом не користувалися в особистих цілях. І прикордонники тут завжди можуть надати відповідну інформацію. Але в той же час я категорично проти, коли дії нерадивих народних депутатів, до якої б команди вони не належали, вони призводили до закручування гайок щодо в цілому депутатського корпусу.

І мої пропозиції наступні. По-перше, поінформувати. Тому що Погоджувальна рада відбудеться 2-го, у понеділок ввечері. По-перше, я пропоную, зараз поінформую там у чаті нашому цьому керівників депутатських фракцій і груп, що ми вважаємо неприпустимим тут, по-перше, публічні якісь позиції і цькування депутатів з боку консульського відділу, тому що це є несправедливим. Давайте напишемо також листа на прикордонну службу з проханням надати інформацію з прізвищами тих, хто випустив пана Дмитрука, я думаю, тут ми всі з вами з цим погодимося. І, в принципі, давайте апелювати і до Голови Верховної Ради, і до Офісу Президента щодо там перегляду цієї практики.

Знову-таки я хочу сказати, що я, наприклад, ніколи не користуюся дипломатичним паспортом в особистих цілях, але, звичайно, він буває допомагає. В тому числі з 2015-го по 2019 рік кілька разів допомагав, особливо в контексті там заборони тоді всіх російських заборон, все це накладалося на Білорусь і так далі, і тоді дипломатичний паспорт кілька разів реально допомагав. Це я хочу вам сказати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, колеги. Тоді, будь ласка, давайте сформулюємо конкретні пропозиції і проголосуємо.

А, вибачте, Богдане Васильовичу, вам слово

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Дякую, пане голово.

Колеги, вибачте мене, зв'язок не дозволяє включити камеру, щоб якісно відбувалась комунікація. Я, скажімо так,  вважаю, що є підстави бути значно менш дипломатичними  в оцінці цієї ситуації ніж колеги, які виступали переді мною. Але є кілька формальних моментів. Перш за все лист не адресований нам і формально розглядати  його ми не повинні, не можемо, це дивно. Тобто ми повинні або провести окреме засідання, і я би це пропонував, присвячене темі диппаспортів, або це фактично тема може бути: забезпечення, організації і забезпечення міжнародної діяльності Верховної Ради  в надзвичайний період.

Дійсно, тобто юридично-правова ситуація безпрецедентна в країні, ми  повинні були б поговорити про те, як забезпечуються диппаспортами, фінансами і так далі, і так далі вся... закордонні візити, поїздки і так далі. І тоді б можна було б вийти з якимись рекомендаціями, рішеннями, зверненнями до Голови Верховної Ради, серед яких повинно бути  і внесення змін до законодавства. Тому що у нас, очевидно, є певна прогалина, є... законодавство регулює діяльність народного депутата, але не використання  дипломатичного паспорта, ну, що стосується законів України, дальше відомчими інструкціями і актами, регулюється питання диппаспортів, які, мені здається, врегульовано в спосіб, який не відповідає духу законів України про статус народного депутата.

Я про це говорив і раніше. В принципі, ми могли це ініціювати і раніше, але от мені здається, зараз хороша нагода ініціювати зміни або в Регламент Верховної Ради України, або в Закон про статус народного депутата з тим, щоб дуже чітко, залізобетонно прописати, що права народного депутата на його діяльність, що стосується закордонних візитів, відповідальність за  порушення і так далі, і так далі. І я категорично проти мішати, вибачте мене, котлети і мухи. Ми або говоримо про принципові речі, або про Дмитрука. Ну, Дмитрук – це взагалі не наша компетенція, якщо хтось хоче надсилати якісь звернення, це в порядку ініціативи народного депутата можна зробити будь-коли. Я вважаю, що це не те питання, яке ми повинні розглядати, якщо ми хочемо вийти на якийсь конструктивний діалог і з керівництвом МЗС, і з керівництвом держави, і з керівництвом Верховної Ради.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Тобто, наскільки я розумію, є конструктивна пропозиція Богдана Васильовича розглянути це питання окремо, скажімо, на наступному засіданні комітету…

 

КРИВОШЕЄВ І.С. Можна я ще додам?

 

КРИВОШЕЄВ І.С. Ігор Сергійович, будь ласка.

 

КРИВОШЕЄВ І.С. Дуже дякую.

Дивіться, я хотів би додати ще інформацію. От пролунала пропозиція оприлюднити прізвища прикордонників. Я би також хотів зауважити, щоб МЗС більше уваги звертало на організацію власної роботи, тому що у мене є відповідь на депутатське звернення щодо конкретно неповернення українських дипломатів за період повномасштабного вторгнення. І там точну цифру я не скажу, але це приблизно 27 дипломатів у нас не повернулися і не здали дипломатичні паспорти відповідно. Це для відома колег. Просто, якщо буде бажання, то я можу в чат скинути відповідь на це депутатське звернення, обов'язково це зроблю.

Але знову ж таки претензії виставляти саме народним депутатам, мені здається, при таких проблемах всередині самого МЗС якось незрозуміло.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Ігорю Сергійовичу, тут справа в тому, що є декілька варіантів, тобто тут або треба звертатися до Голови Верховної Ради, щоб він…

 

БОГДАНОВА В.О. Але ми … (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але за результатами розгляду. Або можна шляхом піти депутатського звернення, тобто безпосередньо звернутися і запитати прізвище, я так розумію, пов'язаних з прикордонною службою людей.

Тобто давайте тоді, колеги, я буду ставити по черзі пропозиції, але…

 

НЕМИРЯ Г.М. Колеги, вибачте, я просто хочу, щоб ми чітко розуміли, тут не йдеться про якісь такі статусні речі, йдеться про дуже практичні речі з огляду на це, що був вже створений прецедент. Зараз абсолютно МЗС діє як собака Павлова. Тоді був, пам'ятаєте, формальний привід – хтось з колег колишніх, я так розумію, народних депутатів провів відрядження на Мальдівах і потім був таємний наказ або усний наказ на те, щоб позабирали паспорти, і був список з більш ніж 200. Зараз, я так розумію, формально прецедентом або тригером була ця нарада, про яку говорив Президент на своїй пресконференції, це лише показує як діє система. Але поза тим це не основне, це просто ще раз підтверджує як діє система, ми всі це знаємо або розуміємо.

Просто я говорю, що може так скластися, що ті колеги, які будуть виїжджати 30-го або після 30-го, таких я, підозрюю, достатньо буде, у них можуть просто на кордоні забрати ці паспорти, так як було вже минулого разу, або коли вони будуть повертатися, у них також заберуть ці паспорти. От про це йдеться. І я думаю, якщо ми, власне, не хочемо, щоб таке траплялося, щоб члени комітету, кожен з них або наші колеги в інших комітетах попадали в такі абсолютно ганебні ситуації, я пропонував розділити дві речі.

Перше. Оскільки ми обговорювали, це питання було в порядку денному і саме я його вніс, хоча лист був адресований до Апарату, але Апарат надіслав його всім народним депутатам. І це було приводом для того, що ми отримали цей лист і відповідно проявили ініціативу, і на комітеті розглянули. За підсумками такого, це перше рішення, звернутися до Голови Верховної Ради, що комітет отримав, ми розглянули це на порядку денному засіданні, висловлені були такі думки. Зокрема, я думаю, всі колеги це перечислили, це не сприяє, така практика, а створює додаткові перешкоди для міжнародної діяльності. І просимо відповідно це врахувати.

І друге – повідомити, що комітет прийняв рішення про проведення спеціального окремого спеціально присвяченого засідання комітету із запрошенням всіх зацікавлених осіб, якщо потрібно, з МЗС, безумовно, але і з Офісу Президента, на якому обговорити в більш широкому контексті питання, так як запропонував Богдан Васильович, питання здійснення, практики здійснення міжнародної діяльності парламенту в особливих умовах воєнного стану, війни. І там це був би одним з блоків. Таким чином ми б мали ці два пункти: інформацію про те, що  ми обговорили і були висловлені такі думки.

І друге. Інформуємо голову, що ми на найближчому наступному засіданні окремо будемо розглядати і відповідно, щоб він орієнтувався. Це буде інформація, до речі, для колег на Погоджувальній раді. У нас є серед членів комітету члени Погоджувальної ради. Ми просто як профспілка вже маємо діяти тут, захищати наші права як народних депутатів, а не просто чисто з формальної точки зору, кому це було адресовано і чому ми обговорюємо. Ми як депутати можемо будь-яке питання винести на обговорення.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Тоді я ставлю по черзі пропозиції, які пролунали. Єдине, що я, чесно кажучи, зрозумів пропозицію Богдана Васильовича, а інші пропозиції, будь ласка, у мене прохання сформулювати так, щоб ми могли поставити на голосування. Починаємо тоді з пропозиції Григорія Михайловича. Будь ласка, Григорію Михайловичу, сформулюйте так, щоб ми могли проголосувати.

 

НЕМИРЯ Г.М. Рішення таке, що Комітет у закордонних справах обговорив на своєму засіданні лист, лист цей письмовий є, у вас його назва є, додати його... І за результатами обговорення інформує, прийняв таке рішення:

Перше. Проінформувати Голову Верховної Ради щодо думок, які були висловлені. Зокрема, загальна думка, я не чув іншої думки, що така практика і наміри, викладені в цьому листі, вони створюють перешкоди додатковій діяльності, міжнародній діяльності народних депутатів, а не сприяють їй. Це така думка була висловлена. Якщо була висловлена інша думка, що це сприяє діяльності, я просто її не чув. Отже, ми інформуємо про те, що було перше.

І друге. Також Голову інформуємо, що комітет прийняв рішення на одному з найближчих засідань провести спеціальне засідання, присвячене питанню: практика здійснення міжнародної діяльності Верховної Ради України в умовах війни, запросивши на це зацікавлені відомства, представників центральних органів виконавчої влади. І я думаю, можливо, було б доцільно або Першого віцеспікера, або віцеспікера запросити також, ну, і відповідно наше міжнародне управління.

От дві пропозиції, два пункти і моя пропозиція. Я пропоную за це, пропоную колегам підтримати це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую.

Так, я ставлю тоді цю пропозицію в цьому формулюванні на голосування. Хто – за?

 

МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Утримався.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Немиря?

 

НЕМИРЯ Г.М. Що ж ви утримуєтесь? Ну ж очевидно, – за.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна? Марина Олегівна, пані Марина, ви є? Немає.

Копиленко? Олександр Любимович? Немає.

Пушкаренко? Немає.

Геращенко? Немає.

Іонова?

 

ІОНОВА М.М. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

Кривошеєв?

 

КРИВОШЕЄВ І.С. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

Марія Миколаївна, ви є? Я відмітив, ви – за.

 

ІОНОВА М.М. Я є, тобто я ж сказала, я є – за.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Локтіонова? Пані Наталія?

Руденко? Немає зв'язку.

Шараськін?

 

ШАРАСЬКІН А.А. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

Юраш? Святослав Андрійович? Немає.

Яременко? Яременко? Немає.

4 – за, 1 – утримався, 2 – не взяли участі в голосуванні.

У нас, виходить, кворуму вже немає.

Андрій Андрійович, що скажете?

 

ШАРАСЬКІН А.А. Відсутній кворум.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шкода.

 

НЕМИРЯ Г.М. Богдан Васильович! Богдан Васильович, ви ж тут десь поруч, Ірина Володимирівна. Ну, очевидне, просте питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона завжди поруч. Вона завжди з нами.

 

НЕМИРЯ Г.М. Завжди поруч. Це ж очевидне питання. Це за всіх  стосується, колеги, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ось бачите, я хотів поставити наступне питання якраз в формулюванні Ірини Володимирівни.

Колеги, на жаль, завершуємо наше засідання. І до побачення. Дякую вам.