СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва

26 червня 2024 року

Веде засідання голова Комітету МЕРЕЖКО О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, починаємо засідання нашого комітету, а насамперед я хотів би вас привітати з початком перемовин щодо вступу України в ЄС. І я переконаний, ви підтримаєте мене, це в цьому є і внесок і заслуга також, і Верховної Ради, і міжпарламентської дипломатії. Тобто перед нами ще доволі тривалий відповідальний процес і ми будемо над цим теж працювати.

І я хотів би також привітати з днем народження Олександра Любимовича, побажати йому міцного здоров'я, всіляких успіхів і реалізації всіх планів.

А зараз давайте тоді, колеги, проведемо перекличку.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Немиря? Нема.

Бардіна? Відрядження.

Копиленко? Є.

Пушкаренко? Нема.

Геращенко?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Є.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Іонова?

 

ІОНОВА М.М. Є.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Є. Дякую.

Кривошеєв?

 

КРИВОШЕЄВ І.С. Доброго дня.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Локтіонова?

 

ЛОКТІОНОВА Н.В. Я на місці. Доброго ранку!

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Руденко?

 

РУДЕНКО О.С. Руденко є.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Шараськін?

 

ШАРАСЬКІН А.А. Дай боже, присутній.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Юраш?

Ясько? Немає.

Яременко?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Добрий день! Є і з радістю очно приєднуюсь до привітання Олександра Любимовича, дай боже, доброго здоров'я і многих літ.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. 9 членів комітету присутні. Кворум є. Можемо починати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Переходимо… А зараз треба проголосувати за порядок денний. Тобто подивіться, будь ласка, чи будуть якісь зауваження чи пропозиції щодо порядку денного?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Коментар. Перенасичений порядок денний на сьогодні, можна було на два засідання розтягнути.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так-так. Але ми не боїмося такої перенасиченістю ось. І, ну, звісно, я погоджуюся...

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Проблеми з кворумом, ми можемо не змогти цього...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Це цілком можливо, але зробимо принаймні таку відчайдушну спробу.

Колеги, хто – за порядок денний?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Копиленко?

 

КОПИЛЕНКО О.Л. За. І спасибі за привітання всім, дорогі друзі! Спасибі.

 

ЛОКТІОНОВА Н.В. Вітаємо!

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Пушкаренко?

 

ПУШКАРЕНКО А.М. За. Вітаю!

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Геращенко? Ірина Володимирівна?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Іонова? Марія Миколаївна?

 

ІОНОВА М.М. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Кривошеєв?

 

КРИВОШЕЄВ І.С.  За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Локтіонова?

 

ЛОКТІОНОВА Н.В. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Руденко?

 

РУДЕНКО О.С. Руденко – за. Олександре Любимовим, вітаю вас! Щирі вітання!

 

КОПИЛЕНКО О.Л.  Спасибі ще раз.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Шараськін?

 

ШАРАСЬКІН А.А. Шараськін - за.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Юраш?

Ясько?

Яременко?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Десять – за.

Андрій Андрійович.

 

ШАРАСЬКІН А.А. Одноголосно. Рішення прийнято.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Можемо перейти до розгляду питань порядку денного.

І перше питання – це про проект Закону про ратифікацію Протоколу про внесення змін до Статуту Організації за демократію та економічний розвиток – ГУАМ. Я прошу до слова посла з особливих доручень другого територіального департаменту МЗС України Василя Івановича Покотила. Будь ласка, Василю Івановичу, вам слово.

 

ПОКОТИЛО В.І. Доброго дня, шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати! Пане голово, дякую, що дали слово.

Проект запропонованого Закону про ратифікацію Протоколу про внесення змін до Статуту Організації за демократію та економічний розвиток – ГУАМ було розроблено Міністерством закордонних справ України з метою забезпечення виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності для України Протоколу про внесення змін до Статуту Організації за демократію та економічний розвиток – ГУАМ. Метою цього протоколу, що пропонується до ратифікації, є вилучення шляхом внесення змін до статті 17 Статуту ГУАМ російської мови з переліку офіційних мов організації. Рішення про викладення зазначеної статті у редакції: "Англійська є офіційною мовою ГУАМ", - було прийнято державами-членами організації на засіданні Ради міністрів закордонних справ у грудні 2013 року за пропозицією української сторони, та відповідно до статті 21 Статуту ГУАМ було оформлено протокол.

Виходимо з того, що у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України, розв'язанням росією війни в регіоні ГУАМ використання мови агресора в офіційному спілкуванні, листуванні, а також офіційних документах ГУАМ, є неприпустимим.

Використання англійської мови як єдиної офіційної мови ГУАМ стане також важливим стратегічним кроком до активізації співпраці між державами-членами організації та відповідає сучасним тенденціям міжнародного спілкування.

Прохання підтримати зазначений законопроект. Дякую, пане голово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, Василю Івановичу.

А зараз хтось бажає з членів комітету висловитися або має якесь запитання?

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Олександр Олександрович, у мене є пропозиція, якщо ви не проти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Оскільки ситуація абсолютно ясна і це настільки стало вимогою часу, що я пропоную підтримати позицію МЗС і проголосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Оскільки прозвучала пропозиція, я ставлю її на голосування.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Можна питання до… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Я перепрошую. Я в цілому погоджуюсь з Олександром Любимовичем, але маю питання. В який ще спосіб ГУАМ відреагувало на повномасштабну агресію росії проти України? Чи є якісь інші рішення, заяви організації з цього приводу?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Василю Івановичу.

 

ПОКОТИЛО В.І.  Від початку повномасштабного вторгнення були окремі виступи, заяви Генерального секретаря ГУАМ. Він бере активну участь у всіх заходах, що проводяться організацією. Разом з тим, колективних заяв від імені ГУАМ як організації, тобто від імені ГУАМ, держав-членів, на жаль, не було, що пов'язується з позиціями  окремих країн.

Дякую.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Тобто це позиція Азербайджану, так давайте ми все-таки професійно будемо говорити. В нас, я думаю, що визріває розмова про майбутнє ГУАМ, яку треба було б провести, тому що тут питання-то очевидне, але неочевидно, навіщо нам ця організація потрібна, якщо вона не відповідає нашим інтересам життєзабезпечення нашої держави.

Дякую.

 

ПОКОТИЛО В.І. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тоді, колеги, я ставлю на голосування. Хто за те, щоб підтримати проект Закону про ратифікацію Протоколу про внесення змін до Статуту Організації за демократію та економічний розвиток – ГУАМ. Хто – за?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Копиленко?

 

КОПИЛЕНКО О.Л. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Пушкаренко?

 

ПУШКАРЕНКО А.М. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Геращенко?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Іонова?

 

ІОНОВА М.М. Я – за. Але я б хотіла доєднатися, те, що сказав пан Богдан, що нам треба все ж таки серйозно обговорювати доцільність цієї організації, чесно кажучи, не боятися називати речі своїми іменами, навіщо нам така організація, доцільність її, якщо нам вона ніяк не допомагає в нинішніх умовах.

Дякую.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Кривошеєв?

 

КРИВОШЕЄВ І.С. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Локтіонова?

 

ЛОКТІОНОВА Н.В. Підтримую.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Руденко? Ольга Сергіївна?

Шараськін?

 

ШАРАСЬКІН А.А. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Юраш?

 

ЮРАШ С.А. За. І як голова Парламентської асамблеї ГУАМ з української сторони теж хочу проінформувати про численні проблеми, які були з затвердженням різних частин наших фінальних комюніке в підтримку України.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Яременко?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Yes.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Офіційною мовою ГУАМ.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. 10 – за. Андрій Андрійович.

 

ШАРАСЬКІН А.А. Рішення прийнято.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Я хотів би подякувати Василю Івановичу. І будемо завжди раді вас бачити у нас на засіданнях комітетів. Дуже вам дякуємо. До побачення.

А ми переходимо до наступного питання порядку денного. Про проект Закону про ратифікацію Рамкової угоди між Урядом України та Урядом Республіки Корея стосовно кредитів від Фонду економічного розвитку та співробітництва на 2024-2029 роки.

Справа в тому, що мене попередили, що заступник міністра економіки України він не зможе бути, він пізніше буде тобто. Я прошу тоді до слова Олену Миколаївну Левчук, заступницю директора Департаменту інвестицій.

 

ПУШКАРЕНКО А.М. Олександре Олександровичу, я перепрошую. Пушкаренко. Давайте, коли буде заступник міністра, тоді це питання і заслухаємо. Буде заступник міністра, заслухаємо, чи міністр. Не буде, ну, значить, будемо відкладати, поки... Тому що ми вже про це неодноразово говорили, колеги, при всій повазі, повинен бути заступник міністра, він може не доповідати, може доповідати там хоч головний спеціаліст, а він повинен бути присутній на комітеті. Він не може. Ну, якщо він не може взяти участь у комітеті, він же не один заступник міністра, значить, я пропоную відкласти це питання до участі заступника міністра або міністра.

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Олександре Олександровичу, я підтримую цю пропозицію, з усією повагою до працівників апарату міністерства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо ніхто не проти, то тоді ми консенсусом приймаємо таке рішення...

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Колеги, дивіться, ми дійсно говорили, і така ситуація, звичайно, неприпустима, але мова йде про кредити для України. Давайте, може, ми зараз переступимо... через повагу до себе і поговоримо про інтереси України як виняток. Я повністю згоден з колегами, це питання політичне, а значить повинен представляти міністерство той, хто має право на політичну позицію – міністр або заступник. Але ще раз кажу, подивіться на суть питання, мова йде про фінанси для нашої країни під час війни. Я би не відкидав так прямо...

 

ПУШКАРЕНКО А.М. Друзі, дивіться, я як людина, яка зробила так, щоб (Не чути), очевидно, Богдане Васильовичу, поділяю з вами всю важливість моменту і питання. Але ви дуже гарно зазначили  (Не чути)  ... до доповідачів, при всій повазі. (Не чути) Я наполягаю, шановні колеги, ми неодноразово звертались до всіх міністерств ... (Не чути)  ... він ще буде йти, я так розумію... (Не чути)  Африку, вибачте, і Латинську Америку, там є про що поговорити. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, наскільки я знаю заступник міністра зараз на важливій зустрічі і він зможе доєднатися до нас, долучитися до нас о 12-й...

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Тоді давайте о 12-й будемо розглядати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді ми відкладаємо це питання.

 

ПУШКАРЕНКО А.М.  Немає ніяких питань.

Важливо, якщо є важливіша зустріч ніж комітет, значить почекаємо заступника міністра.

 

КРУЛЬКО І.І. Пане головуючий, я перепрошую, що включаюсь в засідання вашого комітету, це Іван Крулько, нас запросили сьогодні на обговорення питання, яке стосується роботи міжпарламентської делегації, груп дружби. Оскільки у вас виникла така пауза через відкладення питання, тут, я так розумію, колеги, які з інших комітетів очолюють міжпарламентські групи, може ми б консенсусом погодились розглянути це питання, нас відпустити, тому що ...

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Паузи не буде, ми продовжуємо, пане Іване, ми підемо по порядку денному далі, не буде паузи.

 

КРУЛЬКО І.І. Я розумію, ми просто чекаємо свого питання, слухаючи ваш комітет...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так і інші колеги також чекають свої питання, тому я пропоную йти по порядку денному.

 

КРУЛЬКО І.І. Добре, я запропонував головуючому свою пропозицію, це ваше рішення, але я запропонував, якщо це можливо, тому що у нас є теж свої комітети інші і засідання робочих груп ми всі  в Zoom працюємо. Тому, якщо можна, з поваги, до інших колег з інших комітетів розглянути це питання, коротенько обговорити і потім ви вже свої питання далі завершите. Але дивіться, це на ваш вибір.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, колеги.

 

 

НЕКЛЮДОВ В.М. Я підтримую, підтримую, колеги, позицію колеги свого Крулька Івана, я думаю, що вона слушна і з точки зору ефективності роботи і поваги один до одного.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги!

 

ПУШКАРЕНКО А.М. Олександр Олександрович, є проголосований порядок денний, ми за нього проголосували і я пропоную по ньому рухатися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Колеги, в принципі змінити порядок денний  можна тільки, я ж ставив питання, хто пропонує змінити і так далі. Ми проголосували, ми маємо рухатися так, як ми проголосували і прийняли рішення, тобто за порядком денним, ну, на жаль, такі правила Регламенту.

Олександр Любимович, ви хотіли висловитися.

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Ну я в принципі, знову таки, як казав Ходжа Насреддін: и вы правы, и вы правы, вы правы. Я хотів підтримати пропозицію нашого колеги Івана Крулька, я не думаю, що це таке принципове порушення встановлених процедур. Але ви голова, слово за вами остаточне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ну, на жаль, ми маємо рухатися за порядком денним, тому що в порядку денному важливі законопроекти і ми маємо вирішити їхню долю насамперед, а потім перейти до наступних питань.

Тобто давайте тоді, переходимо до наступного питання, про проект Закону про припинення дії Угоди між Україною і Республікою Білорусь про спрощений порядок зміни громадянства громадянами України, які постійно проживають в Республіці Білорусь і громадянами Республіки Білорусь, які постійно проживають в України.

Я прошу до слова заступника міністра внутрішніх справ Богдана Євгеновича Драп'ятого. Будь ласка, Богдане Євгеновичу, вам слово.

 

ДРАП'ЯТИЙ Б.Є. Дорого дня, шановний Олександре Олександровичу, шановні члени комітету, бачу, народні депутати. Приєднуюся до щирих вітань шанованому Олександру Любимовичу. Дозвольте представити законопроект.

Проект Закону внесений Президентом України за реєстраційним  номером 0274, а також включений до плану законопроектних робіт Верховної Ради на цей рік.  Він розроблений з метою припинення дії Угоди між Україною та Республікою Білорусь про спрощений порядок зміни громадянства України громадянами України, які постійно проживають в Республіці Білорусь і громадянами Республіки Білорусь, які постійно проживають в Україні, учиненої 12 березня  1999 року в місті Києві, яка була ратифікована Законом України від 21 жовтня 1999 року за номером 1186. Відповідно до статті 62 Віденської конвенції про право міжнародних договорів припинення дії угоди зумовлено докорінної зміни обставин у відносинах між Україною і Республікою Білорусь, зокрема йдеться про пособництво державі-терористу Росії у вчиненні збройної агресії проти України. Як засвідчила багаторічна практика застосування положень угоди білоруською стороною не виконуються вимоги статті 1 в частині, що стосується надсилання протягом двох місяців після отримання повідомлення про набуття особою українського громадянства інформації про припинення такими особами громадянства Республіки Білорусь. Таким чином угода є недієвою як і з точки зору процедури спрощення набуття громадянства України, так і з точки зору процедури припинення громадянства Республіки Білорусь особами, які набувають громадянства України відповідно до неї.

Прийняття проекту закону надасть можливість українській стороні виконати внутрішню державну процедуру необхідної для припинення дії угоди. Просимо підтримати.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дуже дякую.

Колеги, єдине, що ми можемо зробити, прискорити нашу роботу.

Колеги, чи будуть запитання або коментарі, або хтось бажає висловитися з цього приводу?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Пропоную голосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді ставлю на голосування. Хто за те, щоб підтримати цей проект закону?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Копиленко?

 

КОПИЛЕНКО О.Л. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Пушкаренко? Арсеній Михайлович?

 

ПУШКАРЕНКО А.М. За Пушкаренко.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Геращенко?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. За.

 

НЕСТЕРЕНКО О.Л. Дякую.

Іонова? Марія Миколаївна?

 

ІОНОВА М.М. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Кривошеєв?

 

КРИВОШЕЄВ І.С. За.

 

 НЕСТЕРЕНКО Л.О. Локтіонова?

 

ЛОКТІОНОВА Н.В. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Руденко?

 

РУДЕНКО О.С. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Шараськін?

 

ШАРАСЬКІН А.А. Підтримую.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Юраш?

 

ЮРАШ С.А. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Яременко?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. 11 – за.

 

ШАРАСЬКІН А.А. Рішення прийнято.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Одноголосно. Дуже дякую Богдану Євгеновичу. Богдане Євгеновичу, дуже вам дякуємо. До побачення.

Ми переходимо до наступного питання – про створення робочої групи з опрацювання пропозицій до проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про дипломатичну службу" щодо вдосконалення проходження дипломатичної служби.

Я хочу, вас, колеги, проінформувати, що ми отримали 383 поправки до цього законопроекту, причому тут, якщо брати статистику, рекордсменом є з точки зору кількості запропонованих поправок – це фракція політичної партії "Європейська солідарність", 249, на другому місці – це фракція політичної партії "Слуга народу", 61 поправка. І різні групи також представили свої поправки, тобто в сумі ми маємо 383. Як ви розумієте, це дуже великий масштаб робіт і нам треба створити робочу групу, робочу групу з цього питання. Разом з тим у нас є підкомітет, який можна назвати профільним, з цього питання на чолі з Олександром Любимовичем.

 

ПУШКАРЕНКО А.М. Олександр Олександрович, дозвольте завершити, Пушкаренко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тобто так, добре. Тоді, колеги, ми можемо перейти до обговорення.

 

ІОНОВА М.М. Ні, вибачте, можна перед тим, як ми перейдемо... я підняла руку відразу, як ви почали, перед обговоренням. Можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, Марія Миколаївна...

 

ІОНОВА М.М. Пане голово...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ... а потім – Арсеній Михайлович. Будь ласка.

 

ІОНОВА М.М. Дякую. Дякую.

Пане голово, просто я не дуже розумію, у нас присутні тут два представники з Офісу Президента, але у нас жодного представника з МЗС. Може, ми все ж таки якось повернемось до профільного міністерства, хто мав би опрацьовувати так само цей законопроект.

 

БОГДАНОВА В.О. Марія Миколаївна, профільне міністерство не має жодного відношення до створення робочої групи.

Представники Офісу Президента доєдналися за власним бажанням, оскільки питання процедурне, на нього МЗС не запрошували, вони будуть доєднуватися до кожного засідання робочої групи обов'язково і комітету...

 

ІОНОВА М.М. А причому тоді Офіс Президента до нашої робочої групи?

 

БОГДАНОВА В.О. Це їх було бажання, голова комітету дозволив їм бути присутніми.

 

ІОНОВА М.М. А можна запитати, згідно якого документу?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас відкрите засідання, тобто якихось заборон чи обмежень нема.

 

БОГДАНОВА В.О. Ми взагалі трансляцію мали б вести, це було рішення комітету, що оскільки... ну, не цього засідання, взагалі засідань комітету...

 

ІОНОВА М.М. Ви ж говорите про робочу групу зараз.

 

БОГДАНОВА В.О. Чутливі питання, тому ми не ведемо трансляцію, а засідання всі відкриті.

 

ПУШКАРЕНКО А.М. Олександр Олександрович, дозвольте, якщо пані...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ІОНОВА М.М. Я ще, я не завершила, вибачте, пане Арсеній. Я просто...

 

ПУШКАРЕНКО А.М. А, пані Марія, вибачте, будь ласка, вибачте.

 

ІОНОВА М.М. Да, да, пане Арсеній.

Я просто хотіла би почути від пана голови, ну, як би рішення і пояснення. З ким і що ми обговорюємо, хто долучається, як це буде далі?

І, в принципі, мені здається, важно було би щоби МЗС...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Марія Миколаївна, відповідаючи на ваше питання...

 

ІОНОВА М.М. Я слухаю. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми обговорюємо питання про створення робочої групи з опрацювання пропозицій до проекту Закону України про...

 

ІОНОВА М.М. (Не чути) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це, так, це процедурне рішення нашого комітету.

Так, будь ласка, Арсеній Михайлович.

 

ПУШКАРЕНКО А.М. Дякую, пане голово.

Ну дозвольте маленьку ремарку, не те, щоб я втручаюся, раз у  нас відкрита дискусія, но мені здається, що якщо хтось там підключився з Офісу Президента – це не є якимось порушенням, оскільки суб'єкт подання цього законопроекту був Президент України, тобто очевидно, що цей законопроект готувався спільно Міністерством закордонних справ і Офісом Президента,  це маленька  ремарка.

Олександр Олександрович, я з досвіду, вибачте, колеги, часто з приводу цього досвіду, але все ж його мав бюджетного комітету, і в нас утворювалися робочі групи тільки коли розглядався бюджет з кількістю, ви розумієте якою, тисяч правок, ну, і Бюджетний кодекс відповідно, тобто це тисячі правок, це кожного розпорядника треба заслухати. Ну, це колосальна робота, на 300... Там, Олександр Олександрович, ви сказали, 65 чи скільки? На 300 там з гаком, ну, до 400 правок, створювати робочу групу, ну, нема ніякого сенсу, тому що в нас, дійсно, є профільний підкомітет, його очолює Олександр Любимович. І мені здається, що логічно просто на базі профільного підкомітету провести цю роботу, воно все одно без рішення профільного підкомітету далі не піде. Створювати ще щось на те, що вже є, ну, відверто кажучи, колеги, не бачу сенсу. Олександр Олександрович, є підкомітет, Олександр Любимович його очолює, і давайте на цій базі працювати. А на підкомітет він може запрошувати, чи викликати, в рамках парламентського контролю кого завгодно. І підкомітет працює, і нема ніяких питань. Ми створюємо просто щось, незрозуміло навіщо, коли вже в нас все є.

Дякую.

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Олександр Олександрович, можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Любимович.

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Оскільки мене згадали, спасибі, друже Арсенію, за добрі слова. Спасибі вам за добрі слова. Я розумію застереження представників "Європейської солідарності" в нашому комітеті. Але я, справді, вважаю, що нема жодних застережень для створення цієї робочої групи, яка би працювала в контакті з нашим підкомітетом. Форми не мають значення, має значення кінцевий продукт, який ми мусимо видати задля реалізації спільної справи.

Тому на рішення комітету, це може бути і так, і так. Справді, бюджетний комітет має зовсім інші масштаби, мандат, обсяги, але, в принципі, згадуючи свій попередній досвід в Комітеті з питань прав людини, деокупації, там була і менша кількість правок. Все залежить зараз від доцільності нашого рішення.

Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

КРИВОШЕЄВ І.С. Олександр Олександрович, у мене рука піднята.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

КРИВОШЕЄВ І.С. Дякую.

По-перше, хочу підтримати пропозицію колеги Пушкаренка щодо, справді, доцільності розглянути це на базі підкомітету. Мені здається, це було  би ефективніше і швидше. Ну, але в будь-якому випадку вирішувати комітету.

По-друге, щодо участі представників Офісу Президента, не бачу тут жодної проблеми. Але за виключенням того, що розглядати цю участь треба в тому самому контексті, як ми і участь міністерства в розгляді питання обговорюємо. Сьогодні вже зазначалося, що хотілось би як мінімум заступника міністра бачити на засіданні. Знову ж таки, якщо Офіс Президента хоче приймати участь у розгляді цього питання, то якого рівня посадові особи Офісу Президента мають це робити, це відкрите питання. Тобто якщо вони вбачають, що це ось такий рівень, то, ну, чесно кажучи, це знову ж таки неповага до комітету, при всій повазі, звісно, до колег, які підключилися.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Марія Миколаївна, так чи ні?

 

ІОНОВА М.М. Так, так. Я просто знову ж таки з усією повагою до всіх, але якщо ми говоримо про дипломатичну службу...

Перше. Я погоджуюсь і не розумію, навіщо робоча група по опрацюванню поправок, тому що кожен раз у нас... Якщо б у нас всі законопроекти опрацьовувались із створенням робочих груп, ми, мабуть, би нічого б не приймали. Але мене більше турбує, що це виходить якась профанація професійної дипломатичної служби, тому що якби що, виходить МЗС вони взагалі відмовляються в робочій групі брати участь?

 

БОГДАНОВА В.О. Ви, мабуть, недочули, Маріє Миколаївно. Вони не підключилися тільки сьогодні, йдеться про процедурне питання в комітеті, а до роботи робочої групи зрозуміло, що вони увійдуть, будуть залучені.

Є різниця. Робоча група згідно Закону України про комітети передбачає включення до складу і членів, і народних депутатів, і представників органів влади, а от робота в підкомітеті передбачає тільки залучення. Тобто запрошення і там вони будуть брати участь за власним бажанням. У першому випадку вони мають такий обов'язок долучатися до роботи робочої групи. Прошу звернути на це увагу.

 

ІОНОВА М.М. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую за роз'яснення.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Можна долучитися до обговорення? Можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ірино Володимирівно. Будь ласка.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую.

Колеги, сорі, що без відео.

По-перше, я доєднуюсь до привітань пану Олександру, віка і здоров'я.

А по-друге, я погоджуюся з тим, що суб'єкт законодавчої ініціативи Президент, Офіс Президента може бути доучений до дискусії, безумовно, але я і погоджуюсь з застереженнями колег, що тут має бути зрозуміле представництво. В Офісі Президента є два фахових заступники голови Офіси, це пан Жовква і пан Точицький. Звичайно, ми будемо щасливі бачити їх під час дискусії, як професійних дипломатів, які можуть додати цій дискусії фаховості.

А знаєте, там фіксувати  нашу дискусію на рівні, при повазі до всіх чиновників Офісу Президента, нашу дискусію просто фіксувати на рівні клерків, це не правильно. Тому я погоджуюсь з тим, ми будемо наполягати на долучені до дискусії на рівні заступників Глави Офісу Президента. Це перше.

Друге. Я погоджуюсь із секретаріатом, що це там за згодою, але, вибачте, абсолютно права Марія, яка говорить, що у нас і так Міністерство закордонних справ самоусунулося від багатьох процесів дипломатії. Це не нормально і давайте ми з вами приймемо рішення, що ми запрошуємо і долучаємо до групи офіційно Міністерство закордонних справ, тому що це їх безпосередньо стосується і, щоб не було такого, що сьогодні включились, завтра нарада у когось і таке інше, або постійно людина від міністерства працювала.

І я не буду заперечувати або це буде на рівні підкомітету, але тоді на це засідання обов'язково має бути долучений представник Міністерства закордонних справ, а від Офісу Президента, теж, будь ласка, на рівні заступника. І давайте приймати рішення.

І дивіться, там наш колеги, пан Крулько, дуже просить, щоб ми потім все-таки заслухали о 12 годині якийсь комітет у пана Крулька його особистий. Просто передаю від нього цю інформацію, я не заперечую, в свою чергу аби ми заслухали ці групи дружби до 12 години аби колеги встигли на свої засідання.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ірина Володимирівна.

Тобто підбиваємо підсумки. Згідно з Регламентом треба створювати робочу групу, по суті так і відповідно…

 

БОГДАНОВА В.О. Комітет має право… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я тоді ставлю на голосування всі три пропозиції. Тобто перша пропозиція – створити робочу групу, друга пропозиція – пропозиція Марії Миколаївни і Арсенія Михайловича, як сформулювати цю… А, працювати в підкомітеті, так, і третє…

 

ПУШКАРЕНКО А.М. Олександр Олександрович, вибачте, вибачте, будь ласка, вибачте, що вас перебиваю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

 

ПУШКАРЕНКО А.М. Так одне питання в порядку денному, просто так буде швидше – це створення робочої групи. Якщо воно не набирає відповідну кількість голосів, то працюємо на базі підкомітету, якщо набирає, то працюємо в форматі робочої групи. Тут абсолютно…. У нас з Марією Миколаївною не було пропозицій. Це просто як форма роботи. Вибачте, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді я ставлю на голосування, ставлю першу пропозицію створити робочу групу. Хто – за?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Копиленко?

 

КОПИЛЕНКО О.Л. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Пушкаренко.

 

ПУШКАРЕНКО А.М. Утримався.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Геращенко?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Іонова?

Кривошеєв?

 

ІОНОВА М.М. За.

 

КРИВОШЕЄВ І.С. Утримався.

 

БОГДАНОВА В.О. Іонова "за" сказала, Марія Миколаївна.

 

КРИВОШЕЄВ І.С. Кривошеєв – утримався.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Зрозуміла. Записала.

Локтіонова?

 

ЛОКТІОНОВА Н.В. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Руденко? Ольга Сергіївна? Нема.

Шараськін?

 

ШАРАСЬКІН А.А. Утримався.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Юраш?

 

ЮРАШ С.А. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Яременко?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Я – за.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. 7 – за, 3 – утрималося.

 

ШАРАСЬКІН А.А. Рішення прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Питання наступне стосовно того, хто очолить цю групу. Я, чесно кажучи, з огляду на те, що Олександр Любимович очолює відповідний профільний підкомітет, я пропоную його кандидатуру. Якщо немає інших, то ставимо на голосування? Так.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Так нам треба і склад затвердити її. Так?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Можливо, склад можна затвердити на наступному засіданні, переговоривши уже з головою, аби голова цим питання займався…

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Вибачте, колеги, а можна долучитись до дискусії, да?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Дуже дякую.

Дивіться, я вважаю, що до цієї робочої групи все-таки мають увійти, ну, от ми з Марією будемо на цьому наполягати, і, щоб це була обов'язкова умова, представники Міністерства закордонних справ. От і прошу це підтримати, щоб Офіс Президента доєднався на рівні Заступника голови Офісу, тим більше ми маємо хороший діалог із паном Точицьким, із паном Жовквою, які багаторазово брали участь у нашому комітеті – це друге.

І третє. Ми так само пропонуємо, щоб туди ввійшла, або Марія Миколаївна, або я долучилась до робочої групи, враховуючи і в тому числі, що і багато поправок від нашої фракції, які ми будемо там представляти, захищати, аргументувати. Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ірина Володимирівна, всі ваші вимоги будуть виконані. Тобто і представники МЗС увійдуть в робочу групу, і ви увійдете як члени комітету. Тобто тут жодних проблем немає. Тоді я ставлю на голосування пропозицію.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Олександре Олександровичу...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Є два шляхи або конкретно по кандидатурам. Голова уже обраний, голова буде робочої групи, опрацює це питання і вже запропонує на наступне засідання своє бачення, да, або можна зараз прийняти рішення загальне, щоб входили члени комітету автори поправок, представники Адміністрації Президента і Міністерство закордонних справ, і дати можливість міністерству і Адміністрації Президента визначитись, хто ввійде.

 

ІОНОВА М.М. Вибачте, а можна все ж таки, щоб рівень теж ми зазначили, щоб все ж таки  ми на рівні говорили з представниками...

 

ВАСИЛЕНКО О.І. Я вибачаюсь.

 

ІОНОВА М.М. Представниками Офісу Президента, якщо можна.

 

ВАСИЛЕНКО О.І. Офіс... Марія Миколаївна, Офіс Президента – це консультативно-дорадчий орган, вони за згодою входять взагалі в будь-яку робочу групу. Ми  запросимо, а вони самі визначать. І так само ми запрошуємо представників ЦОВВ. Вони нам... вони самі визначають рівень представництва.

 

ПУШКАРЕНКО А.М. Олександр Олександрович, є пропозиція. Давайте ми консесусно, я думаю, нема  заперечень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

 

ПУШКАРЕНКО А.М. Олександр Любимовим хай очолює за вашою пропозицією.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

 

ПУШКАРЕНКО А.М. Це логічно. А на наступний раз він як уже там голова цієї групи чи керівник нам, ну, народні депутати – зрозуміло, що входять, внесе пропозиції, там, може, з персональною участю і так далі. Це буде найкраще, бо ми всі зараз будемо довго сваритися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, пропозиція прозвучала. Якщо ніхто не проти, то приймаємо це рішення консенсусом.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Не будемо голосувати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Я не бачу, щоб хтось був проти.

Дякую, колеги.

І переходимо до наступного питання міжпарламентської співпраці – про міжпарламентську співпрацю з державами Америки та Африки.

Я прошу до слова Ярослава Володимировича Брисюка – директора Третього територіального департаменту Міністерства закордонних справ України. Ярослав Володимирович, будь ласка, вам слово.

 

БРИСЮК Я.В. Доброго дня, Олександр Олександрович, шановні народні депутати! Маю честь представляти МЗС тут, тому що наша заступниця міністра, куратор американського напрямку зараз знаходиться в Парагваї на 54-й сесії Генеральної Асамблеї Організації американських держав. Поміж парламентської співпраці з країнами Америки, якщо брати північ Америки – США, Канада, то співпраця з цими країнами, я вважаю, зразкова. І є дуже активний діалог на різних рівнях, обмін візитами, дуже активні міжпарламентські групи і в США, де входять 92 конгресмени, і в Сенаті – 16 сенаторів. І в канадському парламенті, де всі чотири партії представлені. То США, Канада – в нас, в принципі, все на рівні і позитивно.

Що стосується Латинської Америки, це рік визначений був Президентом як рік активізації контактів з державами Латинської Америки і МЗС спільно з Верховною Радою працює над виведенням всіх контактів на новий рівень. І ми вітаємо, що існує велика активність з боку саме народних депутатів на цьому напрямку. Вітаємо створення міжфракційного об'єднання "Україна – держави Латинської Америки та Карибського басейну", їх активне залучення до міжпарламентських контактів.

Стосовно робочих груп з державами Латиноамериканського регіону. На сьогодні їх існує активно 10. Це Аргентина, Бразилія, Гватемала, Еквадор, Колумбія, Коста-Ріка, Мексика, Парагвай, Перу і Чилі. Була Куба, але було правильне рішення її скасувати, розформувати, враховуючи рівень контактів і ставлення Куби до України.

В Гватемалі щойно була створена робоча група у новому парламенті. В Коста-Ріці робоча група з міжпарламентських зв'язків створена з українського боку, і завершено її формування з костаріканського боку.

Пропонуємо також започаткувати робочі групи з такими країнами, як Гайана, Домініканська Республіка, Уругвай, відновити точніше, бо уругвайська група була в парламенті попереднього скликання, і з Панамою після виборів, після формування парламенту.

Досить активні вже контакти є цього року на різних рівнях. І на рівні спікера відбулися телефонні розмови з керівниками парламентів Аргентини, Парагваю, Мексики, на рівні комітету, телефонна розмова голови комітету з візаві парламенту Чилі, зустрічі заступника Голови Верховної Ради з керівниками парламентських делегацій Чилі, Гайани, Мексики на Міжпарламентському союзі в Женеві в березні.

Також дуже корисне значення мають контакти на рівні депутатів, в тому числі з главами диппредставництв країн Латинської Америки, які відповідають за Україну, як в Києві, так і в сусідніх країнах: у Варшаві, в Берліні, Відні, - в тому числі як і підготовка до візитів делегацій народних депутатів до країн регіону. Зараз нами опрацьовуються зокрема такі візити. Це ближчим часом планується візит делегації депутатів до Ямайки та Гватемали з 1 по 5 липня цього року.

Також планується візит, напрацьовується з чілійською і перуанською сторонами, візит на рівні голови Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики в ці країни. Дати зараз узгоджуються, але орієнтуємося на липень місяць.

Візит членів міжфракційного об'єднання "Україна – держави Латинської Америки" до Еквадору та Колумбії також на кінець липня.

Візит делегації Верховної Ради на чолі з Першим заступником Голови Верховної Ради Корнієнком до Бразилії в період з 5 по 15 серпня.

І візити членів міжфракційного об'єднання "Україна – держави ЛАКБ" до Аргентини, Парагваю та Уругваю, кінець липня-початок серпня цього року.

Це те, що в нас у роботі. Можу зупинитися на цьому. Якщо будуть запитання, то готовий коментувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дуже дякую, Ярославе Володимировичу.

Я прошу до слова Максима Алійовича Субха, спеціального представника України з питань Близького Сходу та Африки, МЗС України. Будь ласка.

 

СУБХ М.А. Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати, доброго ранку всім. Щиро дякую за запрошення і за можливість довести до вас інформації щодо стану міжпарламентської співпраці між Україною та державами Африканського континенту.

Як відомо, в 22-му році Президентом України було визначено напрям активізації співпраці з Африканським континентом як один з найбільш перспективних і найбільш пріоритетних напрямків діяльності Міністерства закордонних справ України. І власне, рішенням Президента про започаткування низки додаткових закордонних дипломатичних установ України в Африці розпочався, як вже прийнято називати, українсько-африканський ренесанс або відродження наших відносин. Традиційно наші контакти обмежувалися до зазначеного рішення декількома регіонами, ну ми мали на момент широкомасштабної агресії і вторгнення росії 10 посольств на території Африканського континенту.   Зараз, протягом останніх пів року ми, МЗС започаткувало діяльність 7 нових дипломатичних установ в таких країнах як Руанда, Мозамбік, Мавританія, Демократична Республіка Конго, Ботсвана, Кот-Д'Івуар і Гана. Ще 3 посольства, сподіваюся, мають відкритися до кінця поточного року, в залежності від фінансування – це в таких країнах як Танзанія, Камерун і Судан відкриття посольства в якому буде залежати в першу чергу від стабілізації внутрішньополітичної і безпекової ситуації.

Хотів би відзначити активну роль і діяльність Верховної Ради України, народних депутатів України, у зміцненні міжпарламентського діалогу. І власне протягом 2022-2024 років ми були свідками безпрецедентної активізації цих контактів. На рівні Голови Верховної Ради України відбулася низка телефонних розмов з керівниками парламентів таких країн я як Гвінея, Бісау, Танзанія, Кенія.

Починаючи з жовтня 2022 року і закінчуючи по суті березнем 2024 року відбулися 145-а, 146-а 147-а і 148-а Асамблеї Міжпарламентського союзу, в яких взяла участь делегація України і народні депутати України на чолі з Першим заступником Голови Верховної Ради паном Корнієнком.

В 145-й Асамблеї МПС, яка відбулася в Руанді, взяла участь наша делегація, провела значну кількість зустрічей з африканськими парламентськими делегаціями.

Потім 146-а, 147-а Асамблея Міжпарламентського союзу вони відбулися, 146-а в Бахрейні, а 147-а відбулася в столиці Анголи Луанда, що також значно сприяло підтримці політичного і міжпарламентського діалогу на рівні представників парламентів України та відповідних африканських країн. І в рамках участі в 147-й Асамблеї МПС делегація народних депутатів України відвідала Танзанію. Також відбувся візит і до Мозамбіку, учасником якого також я мав честі бути, і відбулися тоді переговори з головою парламенту Мозамбіку. Опрацьовується станом на сьогодні меморандум про взаєморозуміння між Верховною Радою України та парламентом Мозамбіку, який перебуває зараз на фінальній стадії погодження з боку Верховної Ради. І під час 148-ї Асамблеї МПС, яка відбулася в Швейцарії, також ця динаміка була підтримана. І відбулися зустрічі з делегаціями таких країн, як Есватіні, Ботсвана, Гамбія, Екваторіальна Гвінея.

Загалом я можу сказати і засвідчити, що контакти з державами Субсахарської Африки є для нас безпрецедентними за своєю активністю, за своєю кількістю і за сталістю цього діалогу. Це ті фактори, які підтверджують правильність вибору стратегічного напряму розвитку співпраці з державами африканського континенту. І на користь цього я хотів би також зазначити, що в Глобальному саміті миру, який відбувся нещодавно в Швейцарії, завдяки зусиллям і Верховної Ради, і Офісу Президента, уряду і Міністерства закордонних справ вдалося забезпечити участь 14 держав африканського континенту, що складає 25 відсотків від усієї кількості держав Африки. Мені здається, що це хороший показник, звичайно, над покращенням якого ми будемо працювати в контексті підготовки до другого саміту миру. І я тут розраховую, звичайно, і МЗС розраховуємо на підтримку, на взаємодію і співпрацю з співголовами груп дружби з країнами Африки.

Хотів би також зазначити, що станом на зараз згідно наявної в МЗС інформації, даних у Верховній Раді України успішно функціонує 19 груп дружби з різними африканськими країнами, натомість ситуація на тому боці, як-то кажуть, в Африці не є настільки доброю, можна сказати. Там діють зараз лише три групи дружби з Україною у відповідних парламентах.

Тут я хотів би наголосити на тому, що не в кожній країні Африки і у вищих законодавчих органах цих країн діє практика створювати групи дружби з конкретними країнами, тому можуть бути запропоновані варіанти з боку наших африканських партнерів, коли окрема група депутатів цієї країни представляє парламент у взаємодії одразу з кількома або з цілою низкою зарубіжних країн, тому не завжди цифри тут будуть співпадати. Разом з тим МЗС активно працює над лобіюванням і залученням представників парламентів держав Африки до створення таких груп або принаймні до виявлення проактивної позиції щодо налагодження міжпарламентського діалогу.

Хотів би сказати, що згідно останніх домовленостей актуальною наразі виглядає організація телефонних розмов спікерів, Голови Верховної Ради України зі спікером мавританського парламенту і з Парламентом Ботсвани згідно тих домовленостей, які були досягнуті під час прямих контактів делегацій України різного рівня з представниками цих країн. Хотів би також привернути увагу до необхідності, на думку МЗС, створення в Верховній Раді України групи з міжпарламентських зв'язків із Республікою Замбія, оскільки ця країна вже має у складі свого парламенту групу відповідну дружби з Україною і з головою якої я мав можливість зустрітися і провести переговори під час нещодавнього візиту до цієї країни.

Якщо назвати поіменно країни, які мають затверджені і сформовані групи дружби з Верховної Радою України в державах Африки, то це три країни, як я зазначив вище, це Кабо-Верде, Марокко і Республіка Танзанія.

І наостанок хотів би також зазначити, що наразі розглядається доцільними візити народних депутатів України до таких країн, до таких держав Африки, як Нігерії, Гана, Кот-Д'Івуар, Демократична Республіка Конго, Кенія, Танзанія, Південно-Африканська Республіка та Марокко. Цей список не є вичерпним, але він базується на тих домовленостях і на розумінні того, що наші контрагенти, і наші партнери серйозно, і дуже реально розглядаються можливість організації таких візитів, і прийняти представників парламенту Верховної Ради України в своїх країнах.

І саме останнє хотів би підкреслити, що у нас є позитивні тенденції також і щодо залучення держав Африки до Другого Парламентського саміту міжнародний Кримської платформи, який відбувся у жовтні 2023 року у Празі. І тоді нами було забезпечено спільно з взаємодії з урядом, з Офісом Президента, з Верховною Радою забезпечено участь таких країн, як Сьєра-Леоне, Гана та Гвінея-Бісау. Тому міжпарламентська взаємодія на нашу думку є вкрай важливою, вона є комплементарною до діяльності МЗС і до дипломатичних контактів, які ведуться з цими країнами.

Тому, щиро вдячні, Олександр Олександрович, за вашу активну персональну роль, за ваші особисті контакти і за координацію діяльності груп дружби з державами Африки і впевнений, що у координації взаємодії між Міністерством закордонних справ, Верховною Радою і комітетом ця динаміка буде продовжуватися. І будемо, звичайно, дуже активно працювати над залученням більшої кількості африканський країн до участі у Глобальному саміті миру.

Дуже дякую за увагу. Готовий відповісти на запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, Максиме Алійовичу.

Чи будуть запитання? Або хтось бажає висловитися з членів комітету? Хто? Марія Миколаївна, будь ласка, вам слово.

 

ІОНОВА М.М. Дякую.

Дякую за надану інформацію. Я єдине що хотіла, ви сказати про форум в Празі. Ми якраз з Іванною Орестівною в попередньому році були там, єдині представниці від України. На жаль, в останній момент не приїхали з виконавчої влади. І просто ми вже були запрошені в спікерки на те, що буде в жовтні. Якщо будуть якісь зустрічі, ми будемо раді долучитися, з ким ви вважаєте, провести зустрічі, хто там буде брати участь, тому що, на жаль, таких запитів не було. Ми з радістю відпрацюємо все те, що необхідно. Просто, якщо можна, взяти це до відома, чи до виконання, як ви скажете.

 

СУБХ М.А. Обов'язково, і те, і друге. Дякую.

 

ІОНОВА М.М. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Хто ще бажає висловитися? Ні?

 

ПУШКАРЕНКО А.М. Дозвольте, Олександр Олександрович? Пушкаренко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Арсеній Михайлович, будь ласка.

 

ПУШКАРЕНКО А.М. Я хотів два слова буквально, з вашого дозволу. Дякую.

Я хотів щодо Латинської Америки. Да, дійсно, я тут хочу подякувати, Олександр Олександрович, вам особисто за сприяння, те, що ви там і долучаєтесь особисто, і відповідні листи готуєте. Подякувати секретаріату нашому, Юрію Мосолову за те, що він допомагає це все... Звичайно, МЗС, тому що, дійсно, зараз дуже складно, 30 років ми не працювали в цьому регіоні системно, епізодично тільки, там на рівні лідерів, міжпарламентського співробітництва фактично не було.

Ми зараз, дійсно, титанічно спільно опрацьовуємо. Ви знаєте, дійсно, створили МФО, про які пан Борисюк казав. Ми відпрацювали перший етап, зустрічалися з відповідними послами, які відповідають за Україну. Зараз другий етап починається – візити наші туди. Наступний тиждень Шинкаренко, Жмеренецький їдуть: Ямайка, Гватемала, ну, і так далі, пан Ярослав розповідав.

В нас перший пріоритет – це держави, які, за нашою інформацією, розумінням, готові доєднатися до комюніке. Друге – це ті держави, з якими в нас, в принципі, є сьогодні діалог між лідерами, міжурядовий, і це все підкріплено міжпарламентським співробітництвом. І третій пріоритет – це держави, які звичайно на сьогоднішній день не проявляють зацікавленості в лояльності до нас, і якраз через міжпарламентський трек ми сьогодні, я не хочу називати там окремі держави, але вже є у нас там певні, скажімо так, скромні напрацювання поки що саме через міжпарламентський трек ми хочемо почати з цими державами діалоги.

Тому, в принципі, працюємо, і на кінець року у нас є така амбітна ціль, зараз я думаю, що ми до середини жовтня відпрацюємо практично всі держави Латинської Америки в плані візитів. І на кінець року у нас є амбітна ціль провести в Києві першу міжпарламентську конференцію "Україна - держави Латинської Америки і Карибського басейну". Тому тут і робота йде, я дякую колегам народним депутатам, які як ентузіасти проявляють інтерес, і, власне, свої ресурси і свій час витрачають на те, щоб дійсно почати не те, щоб нову сторінку, а взагалі почати писати нашу міжпарламентську історію із цим регіоном. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Святославе Андрійовичу, ви хотіли би висловитися, так чи ні?

 

ЮРАШ С.А. Так, я можу висловитись звичайно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

 

ЮРАШ С.А. Що я дуже радий цій взаємодії. Я розумію, що це відкриває сторінки численні, які не відкривалися за історію нашої держави і як ніколи в цей момент ми потребуємо і пояснення, що відбувається до всього світу і діалог з усім світом, щоб інструментів України по ізоляції нашого ворога було більше. Да, і як діалог, який показує там в латиноамериканському треку, скажімо, у Варшаві, до якого ми долучені, чітко показує, що насправді доволі мало того діалогу для них і для деяких країн це взагалі в перший раз відкривається і окрім залучення різноманітних депутатських можливостей і можливостей нашого Міністерства закордонних справ є ще питання звичайно, що громадських структур, громадських діячів, які в України є, які працюють по різних країнах світу і важливість їхнього долучення, як на мене, є фундаментальним, тому що для парламенту часто сторінки нові, але для численних активних діячів українського суспільства і …(Не чути)  частинах світу – це вже робота, в якій вони мають і не одну корисну пораду для нас.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Святославе Андрійовичу.

Можливо хтось бажає? Хто-хто? Ну з голів комітетів, перепрошую, з голів груп дружби Хтось бажає висловитися? Будь ласка.

 

ЮРАШ С.А. Пробачте, якщо можна, я ще по групі дружби. Якщо ми говоримо про Америки, я маю честь очолювати групу дружби з найбільшою з країн Америки – Бразилією. І за всі роки там дуже багато, про що можна розповідати. І про діалог, який був з попередньою владою Бразилії, який, на жаль, розвалився навколо війни. І тодішній Президент зробив дуже недружній акт з тим, що в момент повномасштабного вторгнення він полетів... не в той же день, але в прийдешні місяці полетів до Москви і вів там діалог нібито нічого не відбувається в Україні. І хоча мені його син телефонував, вибачався за те, се, інше, і пояснював залежність у бразильських фермерів від російських добрив і так далі. Я, звичайно, що розумію, що це неспівставно з тим, що у нас відбувалося в момент і з тими чудесами, які відбувалися в інших країнах в той момент. Зі зміню влади в Бразилії, на жаль, ситуація не виправилась. Лула – президент теперішній Бразилії уже відмітився і в українських медіа заявами численними недружніми. І сприйняття України, яке, на жаль, тяжко виходить за межі радянських банальностей, які він, як і численні лідери, які зроблені були в холодну війну, мають в голові. Попри це в бразильському що парламенті, що в сенаті є відповідно групи дружби з Україною, з якими є діалог, з якими є точки дотику, з якими є порозуміння. І, на щастя, будь-які амбіції, які би не були в Президента Бразилії чи попереднього, чи теперішнього, вони обмежені тим фактом, що в бразильській політиці майже, що неможливим питанням є контроль над парламентом чи над сенатом. І тому в тому діалозі з обома частинами бразильського парламенту, я думаю, що є рішення до наших проблем в діалозі з ними, з однієї сторони. З другої сторони, якраз з тими громадськими діячами, як я згадував в своєму такому короткому... короткій ремарці щодо корисних кроків.        

Діалог, збиралися експерти по Латинській Америці і по Бразилії також, що в діалозі з МЗС, з Офісом Президента, саме в контексті ідей і кроків, які би в тих суспільствах розказували би про Україну. Там є що розповісти, долучення із них акторів, які там популярніші за депутатський корпус, що у них, що в нас.

І відповідно багато з того, що було проговорено, буде втілюватися, але то вже коли воно втілюватиметься, то я і буду розповідати про це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Іване Івановичу, вам, будь ласка, слово.

 

КРУЛЬКО І.І. Дякую, колеги. Я дуже коротко, в мене будуть три такі короткі тези, які би я хотів сказати. 

Перша стосовно груп міжпарламентських. Я співголова групи дружби з Канадою, останній візит – це був власне перший офіційний візит, який відбувся до Канади, нашої міжпарламентської групи, це було в червні 2018 року. Якраз мені тоді як голові групи дружби новопризначеному прийшлося цей візит організовувати, він був достатньо успішний, ми підписали спільну Угоду між двома групами дружби в Канадському парламенті про співпрацю. Ну це така формальна Угода, але вона є юридично зафіксована між двома нашими міжпарламентськими групами.

І з того часу ні візитів канадської групи дружби, ні візитів з боку України в форматі якраз міжпарламентської групи дружби, не відбувалося, я вважаю, що пройшло вже достатньо багато часу. І, до речі, хотів би нагадати, що в Канаді існує правило про те, що офіційно депутати канадського парламенту до України під час війни не можуть приїхати, тільки ми можемо туди провести такий візит.

Ми почали роботу над організацією візиту нашої міжпарламентської групи до Канади. Плануємо ми це зробити, але я би хотів, щоби МЗС теж підключився і комітет можливо, плануємо ми це зробити восени цього року. І дуже було б добре, щоб він співпав з проведенням конференції в Галіфаксі, я вважаю, що це було би дуже корисно. Я мав розмову з нашим послом в Канаді Юлією Ковалів, вона підтримує таку ініціативу, а також з фондами, зокрема, з фондом NDI, я спілкувався і ще з деякими фондами, вони готові в принципі теж включитися в те, щоб такий візит забезпечити і не покладати це на плечі парламенту. Але я вважаю, що з такою країною як Канада ми маємо, безумовно, у нас є контакти непогані, тому що в минулому році відбувся під час Парламентської асамблеї ОБСЄ у Ванкувері у нас була можливість з канадськими парламентарями, зокрема, із групи дружби там поспілкуватися. Але формально я вважаю, що якраз оцей міжпарламентський діалог є дуже важливим, особливо, вважаючи роль парламенту Канади і його впливу на відміну від України, до речі, на діяльність виконавчої влади в Канаді.

Тому моя пропозиція, щоб ми взялися за це предметно, тим більше знаємо значення Канади для України, і такий візит восени під час конференції в Галіфаксі попробували організувати, відвідали наші громади і в тому числі взяли участь не тільки в зустрічах в Оттаві – в столиці, але поїхали туди куди рідко їздять наші парламентарі, там де є великі українські громади і в тому числі, де є генеральні консульства України. Це одна тема.

Друга тема, що стосується груп дружби з країнами Латинської Америки, Африки і так далі. Я би хотів закликати колег, щоб такі групи дружби і такі поїздки, які організовуються, вони були міжфракційними, це набагато краще впливає на діалог і демонстрацію того, що на зовнішній арені Україна спілкується одним голосом, це на всіх впливає дуже позитивно.

Тому, якщо колеги, які зараз нас чують, ви плануєте такі візити, я відкритий до дискусії, і до включення в роботу, і з великим задоволенням готовий таку роботу проводити, тому що це є в інтересах України.

І третє питання, яке я хотів перш сказати, ви розглядали питання сьогодні на комітеті нашої Парламентської асамблеї ГУАМ. У минулому скликанні я був заступником голови цієї делегації. І лунали від колег питання що нам треба було би зібратися, поговорити серйозно з приводу того, наскільки доцільна ця організація. Так-от, коли будуть такі розмови, я просто хочу сказати дуже коротко свою позицію.

По-перше, ГУАМ – це єдина міжнародна організація, штаб-квартира якої знаходиться в Києві. Це перше.

Друге. Ми розуміємо, що змінюються влади, бувають влади, як в Грузії – до нас більш прихильна, буває менш прихильна, це питання часу. Але такі організації – це є для нас, для України, це нам більше потрібно, ніж цим країнам, які туди входять. Це є питання нашого лідерства в регіоні. Тому я вважаю, що ми повинні до цього серйозно поставитися і не просто відкидати, що от мовляв, хтось там менше хоче вести діалог. Діалог треба вести і з Азербайджаном, і з Грузією. І влада обов'язково в Грузії поміняється, буде вона проєвропейською і демократичною рано чи пізно. Але питання діяльності таких організацій, де Україна може виступати регіональним лідером, є важливим в першу чергу для України, незважаючи на те, що ми зараз ідемо швидкими темпами до Європейського Союзу, але забувати про регіональне лідерство ми не маємо права. І навпаки треба розвивати і в подальшому такі організації, які можуть... де центром може бути Київ, і де в Києві можуть прийматися рішення на регіональному рівні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, Іване Івановичу. Хотів би подякувати вам як співголові групи дружби з дуже важливою дружньою нам країною Канадою, за всю роботу, яку ви провели. Дякую.

Я з вашого дозволу, колеги, надаю слово зараз Владлену, пану Владлену. Будь ласка.

 

НЕКЛЮДОВ В.М. Дякую. Дякую, пане Олександр.

Мені дуже ... (Не чути) завжди бачити, людина – не просто фахова, людина, яка любить свою справу, і розвиток наших міжнародних стосунків з вами на чолі і парламентському... Я думаю, що свідчить про високий фах і любов до своєї професії, і любов до країни, що у єднанні ... (Не чути) нам хорошу комунікацію, і ... (Не чути) успіх на всіх цих напрямках.

Я як співголова групи дружби Центральної Америки – це Коста-Рика і Панама. Хочу вам доповісти, що робота в цьому напрямку розвивається, і тут я відчуваю підтримку з боку… і дякую за цю підтримку, з боку керівника департаменту МЗС Ярослава Брисюка. Ми з ним в такій тісній співпраці розвиваємо стосунки з костариканськими колегами.

Хочу сказати, що у квітні місяці ми провели Zoom-зустріч з колегами, з керівником фракції Прогресивно-ліберальної партії в парламенті Республіки Коста-Рика паном … (нерозбірливо). У нас була така продуктивна дискусія, де ми запевнили у розвитку наших стосунків, і  (нерозбірливо) особисто сказав, що він заінтересований в тому, щоб створити цю групу дружби. Наразі у мене немає інформації, чи вона створена, оскільки певні бюрократичні і особливості менталітету костариканського народу свідчать про те, що там треба набратися терпіння в цьому. Але сьогодні я почув, що в Коста-Риці вже завершено процес створення цієї групи, і ми очікуємо на підтвердження запрошення з боку костариканських колег, і готові, і запрошуємо їх відвідати Україну нарешті, і самі готові виїхати в Коста-Рику і розвинути ці стосунки, закріпити їх і засвідчити у нашій зацікавленості у розвитку стосунків з костариканськими колегами, оскільки вони позитивно ставляться до нашої країни і готові співпрацювати з нами.

Те, що ситуація з групою дружби Панами. Я почав розвивати це ще у вересні минулого року, коли до нас прибув ще тоді не призначений консул тоді був, представник ICC, Торгово-промислової палати України в Панамі Ніколас Вукелія, ми з ним провели раз зустріч зі своїми колегами Максимом Ткаченком, Русланом Горбенком, своїми колегами з міжфракційного депутатського об'єднання "ВПО України". Ми провели зустріч з Ніколасом Вукелія і проговорили про те, що необхідно створювати групу дружби з Республікою Панама. Після цього був ряд кроків, ми підтримали його і в тому числі направляли депутатське звернення, щоб призначили його на посаду почесного консула України в Панамі. Зараз він робить все, щоб покращити стосунки. Наразі там відбулися вибори і ми сподіваємося, що з 1 серпня… (Не чути) парламент, буде розвивати ці стосунки. В нас вже створено цю групу, групу дружби з Панамою… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Трошки перервалося. Владлене Михайловичу, ви нас чуєте, бо там зависла картинка? Щось зі зв'язком. Владлене Михайловичу, ви не чуєте?

Колеги, тоді… Я не знаю чи чує нас зараз Владлен Михайлович, хотів йому подякувати. Тоді, колеги, будемо завершувати обговорення цього питання. Я хотів би подякувати всім колегам…

 

НЕКЛЮДОВ В.М. Хотілось би подякувати пану Ярославу Брисюку за таку плідну співпрацю і ефективну комунікацію. Я думаю, що разом з ним ми розуміємо і один одного, і мені дуже приємно працювати з ним, бо я впевнений, що в такому тандемі ми…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми почули. Дуже вам дякую, колеги. І дякую всім, хто взяв активну участь в обговоренні цього важливого питання, ми будемо продовжувати це.

А зараз, колеги, переходимо до наступного питання порядку денного.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Пане голово, я перепрошую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Я вже не перший раз звертаю на це увагу, але, мені здається, витратити стільки часу з тим, щоб подякувати за участь, це трошки ми підриваємо довіру до себе як до парламенту. Мені здається, що все-таки якісь рішення за результатами обговорення варто було би комітету прийняти. Перш за все в матеріалах щонайменше, скажімо, не перш за все, а щонайменше в матеріалах до сьогоднішнього засідання у нас є таблиця навіть формально ті, хто подали, хто не подали звіти групи дружби.

Давайте, значить, листом на Голову парламенту, копії підуть всім членам парламенту, ми все ж таки якось опишемо результати нашої сьогоднішньої дискусії, в яких відобразимо і високі оцінки з боку МЗС, контактів, які є з державами цього регіону, з парламентами цього регіону, і заклики продовжувати цю роботу. Подякуємо тих, хто надали, деякі групи існують досить недавно, але вже є певна діяльність і подали звіти, звернемось до керівників тих груп, які не подали звіти, зробити це, це наш обов'язок розглядати їхні звіти. Порекомендуємо, скажімо, ми могли усім, не тільки співголовам чи головам, але усім народним депутатам наголосити, що в контактах з іноземними партнерами з іноземних парламентів абсолютним пріоритетом є питання мирної конференції, підтримки мирного плану Президента Зеленського, і закликали би проводити, скажімо, узгодити або за допомогою МЗС вийти на якийсь графік контактів, онлайн-контактів, офлайн-контактів, конференцій, відеодзвінків і так далі там, де це можливо зробити, де є інтерес партнерів, для того, щоб проводити якісь бесіди, якусь роботу для того, щоб поширювати інформацію, про брак якої ми говорили у відповідних країнах.

Тому, пане голово, шановні колеги, я закликаю не допустити того, щоб наша сьогоднішня розмова закінчилася просто тим, що ми поговорили і, сподіваюсь, значить, взяли до відома. Давайте все ж таки, щоб був якийсь наслідок, результат, щоб залишився якийсь слід інформаційний від нашої сьогоднішньої  проведеної майже години за цим питанням.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Богдане Васильовичу, ми так і запланували, наша мета полягає в тому, щоб спочатку на засіданнях вислухати за регіональною ознакою групи дружби, а потім вже вирішувати, яке має бути рішення, узагальнити результати цих обговорень.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Ми можемо по регіонах і піти, якщо ми проводимо ці засідання по регіонам. Зрештою якщо ми обговоримо це ж питання по Європі, ми ж розуміємо, що кількість інформації, об'єм інформації про контакти з європейськими країнами, він не може порівнятися ні з чим, тобто це можуть бути значно глибші, серйозніші результати. Тут, як багато хто з доповідачів говорили, це вперше в історії відбувається, тобто це якісь перші, скажімо, за 30 років якісь перші наші кроки, то відповідно скромніше, але є результати.

Давайте тоді по регіонам і підемо. Тому що, якщо ми все це змішаємо в купу, я б взагалі не змішував би Латинську Америку, Африку, абсолютно ж різні регіони, абсолютно різні ситуації. Давайте по регіонам і підемо, по звітуванню, по рекомендаціям, бо якщо ми сюди ще додамо Європу, то все це загубиться. Давайте, тут є і проблеми, і здобутки, того, чого немає в Європі, там зовсім інша ситуація. Я б все-таки робив би це за результатами обговорення, а не чекав би там пів року, поки ми всі регіони обговоримо на засіданнях.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Богдане Васильовичу, у нас залишився лише один регіон – Азія, тобто на наступний раз. В принципі, якщо у вас є конкретні пропозиції стосовно...

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Я їх виклав, я їх виклав у своєму виступі конкретні пропозиції.

 

ПУШКАРЕНКО А.М. Олександре Олександровичу, дозвольте, будь ласка?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Арсенію Михайловичу.

 

ПУШКАРЕНКО А.М. Дякую. Дякую.

Дійсно, тут насправді Богдан Васильович... я хочу з ним погодиться,  кожний регіон – це свої складнощі. І ми тоді за вашим дорученням окремо, ви пам'ятаєте, Олександре Олександровичу, проводили з керівниками груп дружби Латинської Америки і з МЗС окрему нараду. І, до речі, по підсумкам тієї наради було утворено декілька груп.

Я і Владлену дякую. І Панама, і Уругвай, тобто ми там і по Кубі прийняли відповідне рішення. Тому, дійсно, в купу все це дуже важко, дуже важко. Але, дійсно, варто все ж таки направити за пропозицією Богдана Васильовича керівництву Верховної Ради, мабуть, лист, оскільки звіти... якщо там, де немає звітів, варто на це звернути увагу, тому що люди або неактивні, або вони незацікавлені. Тим більше, колеги, на фоні того, що зараз у нас є МФО, яке ми створили, воно активно почало роботу, ми про це говорили. Можливо, тоді варто дивитись по окремих групах, приймати кадрові рішення, тому що треба людей, які зацікавлені, які хочуть, я вважаю, давати їм можливість. А тих, хто просто зайняв із якихось мотивів цю позицію, нічого не роблять, треба робити висновки.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

 

ІОНОВА М.М. Вибачте, я теж піднімала руку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Марія Миколаївна, так? Будь ласка.

 

ІОНОВА М.М. Да. Я просто єдине теж прохання, рекомендацію все ж таки, якщо можна, щоб голови груп дружби зазначали так само, скажемо так, не тільки двосторонні відносини і де є переваги, в чому ми зацікавлені, в чому ми не зацікавлені. А якщо можна, щоб теж звертали увагу по співпраці з третіми країнами. Наприклад, ми з вами розуміємо, що якась там Бразилія або теж Аргентина, вони зацікавлені в посиленні стосунків з іншою країною, з якою у нас там теж хороші відносини. І ця взаємодія, щоб вона не була тільки на такому двосторонньому рівні, а щоб, скажемо так, ми створили якусь 3D гру, де ми теж були зацікавлені і в просуванні своїх інтересів з тими країнами, в яких у нас там ще недостатньо стосунків. Добре, давайте на прикладі скажу не Південної Америки, а, наприклад, Індія, да. Ми розуміємо, що вони зацікавлені у співпраці з Німеччиною по технологічним ринкам. Тобто це ми можемо проговорювати, ми з німецькими колегами. І в знову ж таки Індія буде усвідомлювати, що ми просуваємо так само їх інтереси, а ми вже у такій взаємодії, щоб трошки ширше, скажемо так, брати питання. Якщо є така інформація, у голів дружб, ми будемо вдячні, якщо вони будуть це зазначати, щоб ми просто теж використовували це у своїх контактах, у своїх візитах у своїй діяльності.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я пропоную, оскільки на наступному засіданні буде остання група країн, тобто азійських країн, пропоную до цього питання повернутися і зробити відповідні пропозиції, їх узагальнити і відповідно не тільки взяти до уваги, але також...

І, будь ласка, я звертаюсь до колег також надати свої пропозиції в письмовому вигляді бажано, щоб можна було їх узагальнити і викласти відповідним чином. Дякую, колеги. 

Ще одне питання, власне, два питання. Тому що наскільки я розумію до нас підключився заступник міністра. Ігор Сергійович, якщо ви не проти, чи можемо ми повернутися до питання, бо ви якраз координатор наступного питання.

 

КРИВОШЕЄВ І.С. Так, Олександр Олександрович, я вибачаюсь, що без виду, просто у мене дуже не стабільний інтернет, як скажете так і працюємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тоді ми зараз повернемося до питання про ратифікацію Рамкової угоди між Урядом України та Урядом Республіки Корея, а потім розглянемо питання Ігоря Сергійовича.

Будь ласка, тоді про проект Закону про ратифікацію Рамкової угоди між Урядом України та Урядом Республіки Корея, я надаю слово заступнику Міністра економіки Володимиру Вікторовичу Кузьо. Будь ласка, Володимир Вікторович.

 

КУЗЬО В.В. Дякую дуже, шановний пане голово, Олександр Олександрович, посеред, власне, міжурядової зустрічі з Канадою здійснюю доповідь.

Шановні народні депутати України, на ваш розгляд вноситься проект Закону України про ратифікацію Рамкової угоди між Урядом України та Урядом Республіки Корея стосовно кредитів від Фонду економічного розвитку та співробітництва на наступні 5 років до 2029 року.

Законопроект розроблено з метою здійснення внутрішньо державних процедур, необхідних для набрання чинності Рамкової угоди між Урядом України і Урядом Республіки Корея стосовно кредитів від EDCF Фонду, яка була підписана 19 квітня цього року у Вашингтоні, відповідно вона є Рамковою угодою.

Відповідно до неї уряд Республіки Корея надає можливість отримувати кредити від Фонду EDCF до максимальної суми зобов'язань в корейських вонах, що не перевищує 2,1 мільярда доларів США на фінансування кредитних проектів Фонду EDCF України. Ці кошти будуть спрямовані на закупівлю обладнання і на проекти відновлення, що реалізовуватимуться державою або українськими державними компаніями, суб'єктами господарювання, які отримують державну гарантію, а також фінансування державного бюджету.

Угоду стосовно кредитів від EDCF підписали Перший віце-прем'єр-міністр України – міністр економіки Юлія Свириденко, посол Кореї в Україні Кім Хьонг 13 вересня 2023 року. Документ був ратифікований вже Верховною Радою 21 грудня 2023 року. І відповідно до згаданої угоди, позичальником може бути держава Україна в особі Міністерства фінансів або суб'єкт господарювання – резидент України, що залучає кредит під державну гарантію.

Наступним етапом стане пріоритизація затвердження проектів, умови під кожен окремий проект будуть визначатися окремими кредитними угодами, де уже будуть надані деталі так звані (нерозбірливо) conditionals, де буде визначено суму, терміни і умови надання пільгових позик.

Рамкова угода набирає чинності з датою отримання сторонами дипломатичними каналами останнього письмового повідомлення про завершення внутрішньодержавних процедур.

Прошу вас підтримати дану ратифікацію Рамкової угоди, шановні колеги, шановні депутати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, Володимире Вікторовичу.

Будь ласка, колеги, хтось бажає висловитися з цього питання або поставити запитання?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Давайте голосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, прозвучала пропозиція. Я тоді ставлю на голосування. Хто – за те, щоб підтримати цей законопроект про ратифікацію.

 

ПУШКАРЕНКО А.М. ... (Не чути) давайте підтримаємо.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Копиленко?

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Немає відео, але ви мене чуєте?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Да, чуємо, чуємо.

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Я – за.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую. Відмітила.

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Спасибі.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Пушкаренко?

 

ПУШКАРЕНКО А.М. Пушкаренко, колеги, за.

Я не знаю чи почули, чи не почули...

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Почули.

 

ПУШКАРЕНКО А.М.  Достатньо ґрунтовно, змістовно і все дуже чітко. Тому вважаю, що варто підтримати. І  прохання до секретаріату на майбутнє, ви коли готуєте питання комунікуйте одразу з міністерством. Тому що, якщо не буде рівня мінімум заступника, ми будемо знімати питання.

Дякую.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Геращенко? Ірина Володимирівна?

Іонова? Немає? Марія Миколаївна?

Кривошеєв?

 

КРИВОШЕЄВ І.С. Кривошеєв – за.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

 

ІОНОВА М.М. Іонова – за, у мене просто вже світло виключили, тому поганий зв'язок.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Локтіонова?

 

ЛОКТІОНОВА Н.В. Підтримую.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Руденко?

Шараськін?

 

ШАРАСЬКІН А.А. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Юраш? Святослав Андрійович?

Яременко?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. 8 – за. Андрій Андрійович.

 

ШАРАСЬКІН А.А. Рішення прийнято. 

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

 

КУЗЬО В.В. Дякую, дуже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую, Володимир Вікторович і до побачення, завжди будемо раді вас бачити у нас.

Ми переходимо до наступного завершального питання порядку денного, про обрання координатора з проведення організаційних зборів депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з державою Боснією і Герцеговина.

Будь ласка, Ігоре Сергійовичу, вам слово.

 

КРИВОШЕЄВ І.С. Дякую, Олександр Олександрович, я максимально коротко, з повагою до часу колег. Справді, є група колег, які готові розвивати цей напрямок, напрямок не простий, але потрібний для того, щоб на ньому працювали.

Тому пропоную підтримати і закривати засідання, це останнє у нас питання. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігорю Сергійовичу, а кого конкретно ви пропонуєте підтримати? Тобто координатора.

 

КРИВОШЕЄВ І.С. Щодо координатора, давайте пана Юраша?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Він на зв'язку, Святослав Андрійович...

 

ЮРАШ С.А. На зв'язку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як ви, погоджуєтесь, з вашою традиційною місією створення груп дружби.

 

ПУШКАРЕНКО А.М. Святослав Андрійович завжди на зв'язку, навіть попри те, що на фронті буває найбільше з нас всіх.

 

ЮРАШ С.А. Так, от зараз на базі сиджу, якраз через це маю зв'язок, "старлінк" поруч, так що так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви погоджуєтесь, так, Святослав Андрійович?

 

ЮРАШ С.А. Звичайно. З радістю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді, я думаю, консенсусом приймаємо таке рішення.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую, Святославе Андрійовичу. Дуже дякую, колеги. Ми вичерпали порядок денний. Дякую за конструктив. Дякую. До побачення.