Стенограма засідання Комітету 03.04.2024

05 квітня 2024, 16:06

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва

3 квітня 2024 року

Веде засідання голова Комітету МЕРЕЖКО О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, колеги. Давайте почнемо тоді з переклички, будь ласка, хто є присутнім.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Немиря?

 

НЕМИРЯ Г.М. Є.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Копиленко?

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Є.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Пушкаренко? Пане Арсенію! Немає.

Геращенко?

 

ПУШКАРЕНКО А.М. Пушкаренко присутній. Доброго дня, колеги.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

Геращенко?

Іонова?

Кривошеєв?

 

КРИВОШЕЄВ І.С. Присутній.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Локтіонова?

 

ЛОКТІОНОВА Н.В. Є. Доброго ранку.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.     

Руденко?

 

РУДЕНКО О.С. Руденко є. Добрий день.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін?

 

ШАРАСЬКІН А.А. Дай боже, присутній.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

Юраш? Поки немає.

Ясько? Поки немає.

Яременко?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Добрий день ще раз.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Доброго дня.

Дев'ять присутніх членів комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кворум є. Можемо починати. Перед тим, як ми будемо голосувати за проект порядку денного, я хотів би зробити два невеличких оголошення, які торкаються безпосередньо, до речі, порядку денного.

По-перше, перше питання ми переносимо, оскільки заступниця міністра закордонних справ, на жаль, не зможе зараз з об'єктивних причин бути з нами. Тому без неї розглядати це питання немає сенсу. Але є інше, теж приємне оголошення, пов'язане з Латинською Америкою, до речі.

Сьогодні о 17-й у нас планується онлайн-зустріч з головами комітетів закордонних справ нижньої і верхньої палат парламенту Аргентини. І я запрошую всіх колег взяти участь в цьому, в цій зустрічі, зустрічі онлайн, і якраз, я вважаю, це дуже важливий захід, тому, будь ласка, долучайтеся. Лінк наші колеги, вони скинуть в наш чат, тому давайте орієнтуватися на 17-у годину. І зараз тоді, будь ласка, подивіться…

 

НЕМИРЯ Г.М. В мене запитання в зв'язку з цим.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, будь ласка.

 

НЕМИРЯ Г.М. Колеги, перше, які є об'єктивні причини, чому заступник міністра не зможе бути? Це перше. І друге. Як може з неба на голову звалитися онлайн-зустріч з колегами з Аргентини, коли ще вчора ми про це не знали?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Справа в тому, що Ірина Геннадіївна зараз виконує обов'язки заступниці в цьому… Міністра? А, перепрошую, міністра закордонних справ і її терміново викликали в Офіс Президента, тому вона не зможе бути.

Стосовно зустрічі з колегами, це, дійсно, виникло… Я сам, чесно кажучи, вчора про це дізнався, хоча йдеться про те, що там будуть присутні голови комітетів закордонних справ. Але я вважаю, що треба запросити долучитися всіх наших колег з нашого комітету, тому я запрошую, будь ласка. Але якщо хтось не може взяти участь, то тут проблеми немає.

Тоді, колеги…

 

НЕМИРЯ Г.М. Чи є у нас якійсь інформаційні матеріали до цієї зустрічі, щоб це не було розмови заради розмов.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене є, я вчора пізно вночі отримав такі матеріали. Я можу скинути в загальний чат.

 

НЕМИРЯ Г.М. Це було б логічно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді я це зроблю. І, колеги, будь ласка, подивіться в порядок денний чи будуть якісь зауваження або пропозиції до порядку денного?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. У мене запитання, пане голово. Я так розумію, що пропозиція, яку ми отримали, містить першим пунктом питання Латинської Америки, тепер ми повинні, очевидно, проголосувати за вилучення цього питання, тобто затверджувати порядок денний з вашою пропозицією про вилучення пункту один зі зміною нумерації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, безумовно, так, з пропозицією про вилучення. Оскільки немає...

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Ми щойно дізналися про те, що заступника міністра не буде, її раптово викликали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді, колеги, ставлю на голосування. Хто за те, щоб підтримати порядок денний без першого питання?

 

МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Немиря?

 

НЕМИРЯ Г.М. За. І я, мабуть, відчуваючи, що цього питання не буде, надіслав вам якісь відеоматеріали, які можна, я думаю, замістити багато у чому, відсутність цього питання в порядку денному.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Копиленко?

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Копиленко – за. Але я би хотів звернути увагу, що якась пошесть у нас, як заступник міністра мусить прийти на комітет, одразу якісь космічні причини. Це неповага до комітету. І я би вас дуже просив наступного разу ці пояснення, що терміново кудись викликали, це стандартна відповідь від начальника ЖЕКу до заступника міністра. І тоді за таких умов не розглядати питання, бо інакше нас доведуть до головних спеціалістів, за всієї поваги до цієї категорії державного службовця.

Спасибі.

 

БАРДІНА М.О. Колеги, Бардіна є, я – за.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую, пані Марина.

Пушкаренко?

 

ПУШКАРЕНКО А.М. Пушкаренко – за. Колеги, ми, в принципі, тому і зняли це питання, тому що якби це питання було і не було пані Боровець, то я би особисто ініціював зняття цього питання. Я погоджуюсь з Олександром Любимовичем, що нам потрібно, при всій повазі до директорів департаментів, начальників управління МЗС, повинен бути політичний рівень на комітеті. Тобто я би питання, які стосується МЗС, ключові питання, і коли немає політичного керівництва, тобто або держсека, або заступників, або міністра, я би взагалі навіть ігнорував і не розглядав. Ми так робили на бюджетному комітеті, повірте, дуже ефективно. На наступний комітет міністр, всі присутні, тим більше в розрізі того, колеги, що нас очікує розгляд закону. Я думаю, що вже, можливо, пора, дійсно, його включати в порядок денний, про зміни до держслужби, і починати розглядати. Я думаю, що будуть всі.

Дякую. Я – за.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Геращенко? Поки відсутня.

Іонова? Поки немає.

Кривошеєв?

 

КРИВОШЕЄВ І.С. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Локтіонова?

 

ЛОКТІОНОВА Н.В. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Руденко? Пані Олю!

 

РУДЕНКО О.С. За. Вибачте. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін?

 

ШАРАСЬКІН А.А. Підтримую.

 

МОСОЛОВ Ю.О.  Юраш? Поки немає.

Ясько? Поки немає.

Яременко?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Я приєднаюся до колег, які висловили повне нерозуміння факту відсутності заступника міністра, новопризначеної заступниці міністра. Дуже поганий початок її кар'єри в плані співробітництва з нашим комітетом, я б сказав би так. Я думаю, що таких ситуацій треба уникати. Вона там не єдиний заступник міністра.

А за порядок денний я голосую, так. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Марія Миколаївна?

 

ІОНОВА М.М. Вибачте. Зараз за порядок денний, так?

 

МОСОЛОВ Ю.О. За порядок денний.

 

ІОНОВА М.М. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

11 – за.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Андрій Андрійович?

 

ШАРАСЬКІН А.А. Рішення прийнято.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Рішення прийнято.

До речі, подивіться, будь ласка, в чат нашого комітету, я скинув щойно матеріали, пов'язані з Аргентиною і парламентською дипломатією, як матеріали для підготовки до сьогоднішньої зустрічі.

А ми переходимо до розгляду питання порядку денного і перше питання – це про проект Постанови про звернення Верховної Ради України до держав світу, Організації Об'єднаних Націй, Парламентської асамблеї Ради Європи та інших міжнародних організацій та їх міжпарламентських асамблей про необхідність деколонізації росії та підтримку національно-визвольної боротьби поневолених народів. Якщо ви не проти, я хотів би сказати декілька слів, тому що я був одним із ініціаторів цього проекту.

Тут в основі цієї ідеї, цього проекту дуже проста річ, дуже проста ідея, пов'язана з тим, що нам треба перестати розглядати росію, незважаючи на назву російська федерація, перестати розглядати як федеративне утворення, як справжню федерацію, тому що насправді за своєю суттю росія як була, так і залишається колоніальною імперією. Тобто це дуже тоталітарна держава, яка по суті містить в собі поневолені народи або точніше, якщо брати термінологію міжнародного права йдеться про колоніальні народи. З точки зору міжнародного права колоніальний народ – це той суб'єкт міжнародного права, який має право на самовизначення в повному розумінні цього поняття. Тобто включно з правом на сецесію, на відокремлення і створення власної держави.

І, якщо ми визнаємо з одного боку росію, як колоніальну імперію, і визнаємо народи, які входять в склад цієї імперії, як колоніальні народи, то тим самим ми юридично визнаємо право за цими народами утворити власні держави і право на національну визвольну боротьбу. Це також важливо.

Ми по суті вже почали цей процес, коли Верховна Рада ухвалила дві постанови. В першій постанові йдеться про Республіку Ічкерії і право народу Ічкерії на самовизначення і створення власної держави. І друга постанова торкається питання права інгуського народу на створення власної держави.

Але, як ми знаємо на сьогодні в рамках цієї колоніальної імперії є багато таких народів. Мені здається, що доцільно прийняти одну резолюцію, яка визнає право колоніальних народів на сецесію і тоді не буде потреби визначатися по кожному окремо народу.

Тобто це основна ідея. Вона на мою думку міжнародно-правова. І я вважаю, що нам треба боротися за те, щоб поки Росія залишається колоніальною імперією буде існувати загроза життю і незалежності України, я в цьому глибоко переконаний. Тому треба почати хоча би з цього, з ви знання цієї природи колоніальної імперії і боротьби з цією імперією, тобто у двох словах це основна ідея. Будь ласка,  якщо будуть якісь запитання я  можу відповісти на них.

Я хотів би ...

 

НЕМИРЯ. Г.М. У мене є запитання... 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

НЕМИРЯ Г.М. …отаке, пряме. Які наслідки прийняття такої постанови і такого звернення? Як ви як один зі співавторів оцінюєте, яка є вірогідність, що… і які наші колеги можуть відреагувати так, як ми цього хочемо?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А це вже залежить від нас. І треба буде над цим працювати в рамках міжпарламентської дипломатії. Тому що ті процеси, які я спостерігаю, наприклад, коли я був членом української делегації в ПАРЄ, я спостерігав таку тенденцію: деякі західні країни намагаються створити платформу для російської опозиції. Тобто для них, для деяких західних політиків, не стоїть питання в тому, що треба деколонізувати росію. Вони намагаються зберегти, по суті, цю імперію, цю колоніальну імперію, і просто, коли надійде відповідний час, переключити своє визнання і свої відносини на, скажімо так, нових лідерів росії, які можуть прийти до влади, наприклад на ту саму опозицію, яка зараз знаходиться за кордоном.

Я вважаю, що це хибний шлях, і нам треба боротися саме за деколонізацію. Але, знову-таки, це залежить від нас, наскільки ми з вами зможемо переконати наших партнерів, наших колег-парламентарів з різних парламентів світу. Тобто треба буде над цим працювати. Але треба з чогось починати і самим з'ясувати це питання, визначитися з точки зору міжнародного права для себе, як ми розглядаємо росію і які, так би мовити, перспективи вона має чи не має.

 

НЕМИРЯ Г.М. Я не маю заперечень проти концепції, проти важливості цього питання. Але в кожному питанні є передбачувані і непередбачувані наслідки. Чи не думаєте ви, що одним з непередбачуваних наслідків може бути, що за деякий час, там за пів року, за рік, або навіть раніше, не буде жодної такої реакції, на яку сподіваємося, ви сподіваєтесь? І потім тим самим ми даємо козир в руки росіян, щоб сказати: дивіться, українці звернулися до всіх парламентів світу, всього, що лише можна, і вони отримали, нічого не отримали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Справа в тому, що ми вже почали цю роботу, роботу, спрямовану на те, щоб переконати наших колег про необхідність деколонізації російської колоніальної імперії. Я це питання, наприклад, порушував в рамках діяльності міжпарламентського союзу на зустрічах, навіть на зустрічах з делегацією Південно-Африканської Республіки. Якщо ми не будемо пробувати це зробити, то тоді у нас взагалі немає шансів. Ми маємо почати і для себе визначитися, це також важливо. Я переконаний в тому, що у нас є однодумці в цьому питанні – це політики різних країн. Я дуже сподіваюся, що вдасться переконати наших колег, наприклад, в Литві, в Польщі, в інших країнах Балтії. Почати хоча би з цих країн, а потім поступово... треба з чогось починати.

 

НЕМИРЯ Г.М. Зрозуміло. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олександр Любимович, будь ласка, а потім Марія Миколаївна.

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Спасибі.

Як казав Ходжа Насреддін: "І ти прав, і ти правий". Я погоджуюся з колегою Немирею, що питання, що ми матимемо на виході, і з вашою позицією, що треба з чогось починати. Єдине що ми добре знаємо позицію балтійський країн, вона завжди проукраїнська, і вони завжди підтримують всі наші ініціативи.

Ви мене делегували на зустріч з представниками Європарламенту, яка відбулася минулого тижня. З нашого боку її модерував Голова Верховної Ради. Він став говорити про конфіскацію російських активів. Це наша, ви знаєте, всі ми знаємо абсолютно єдина позиція. Але, на жаль, це наштовхнулося на вкрай обережне ставлення європарламентарів, які почали говорити, що… у них купа аргументів, з яких стало зрозуміло, що вони цього не хочуть. Тому я просто пропоную не тішити себе зайвими ілюзіями і бути реалістами.

Але я з вами погоджуюся, що з чогось треба починати. Ми вже забули між іншим, про… на початку 90-х примари Уральської Республіки, ми забули про центробіжні тенденції з Татарстаном і Башкортостаном, але якщо з цього починати, з Ічкерії, давайте починати з неї.

Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Марія Миколаївна, будь ласка.

 

ІОНОВА М.М. Дякую.

Я вибачаюся просто, що без відео, бо не можу з відео. По-перше, я думаю, що, пане голово, треба розпочати з нормальної роботи парламенту, комітету і щоб, в принципі, міжпарламентська діяльність у нас була. Тому коли ви говорите про парламентську дипломатію, це ж не тільки парламентські асамблеї і групи дружби, це ж більш ширший формат.

Я не почула відповіді на питання те, що стосується мети звернення у запропонованому вигляді, тому що ми вже це обговорювали і змін ніяких, я так розумію, не відбулося. Далі, якщо я не помиляюся, парламент ухвалив уже два рішення, системних звернення, тобто що стосується саме народів російської федерації. Це було в 2019 році і в 22-му році, коли ми говорили про самовизначення народів російської федерації.

Тому, скажемо так, оце ухвалення інших заяв чи звернень на ту саму тему без чіткої мети, яку ми, чесно кажучи, не почули, і конкретних завдань, от ви, ми не вважаємо, що все ж таки більше ризиків і воно не принесе якби реальної користі, просто, як говорить Григорій Михайлович, може просто призвести до такої несерйозності з боку українського парламенту.

Тому от хотілось би все ж таки почути і теж цікаво почути позицію МЗС, хоча дуже прикро, що, дійсно, не на належному рівні МЗС сьогодні представлений.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я тоді прошу до слова начальника Шостого територіального управління Міністерства закордонних справ Іллю Євгеновича Кваса. Будь ласка, Ілля Євгенович, вам слово.

 

КВАС І.Є. Добрий день! Добрий день, шановний пане голово, шановні народні депутати! Я радий представити позицію МЗС, знаю, що проект Постанови Верховної Ради про звернення Верховної Ради до держав світу, Організації Об'єднаних Націй про необхідність деколонізації росії, він готувався десь приблизно майже рік тому.

Ми свою позицію висловили у вересні минулого року. Ну, дійсно з того часу сплило багато всяких подій. Незважаючи на це, хочу зазначити, що, на мій погляд, це звернення ініціаторів має право на існування. Ми маємо продовжувати цю роботу з чіткої демонстрації налаштованості держави Україна на дотримання політики деколонізації, деімперіалізації і рефедералізації росії.

Хочу зазначити, що в нещодавній резолюції Європейського парламенту від 29 лютого цього року, яка, зокрема, основний акцент, незважаючи на те, що робиться в тому ... (Не чути) на... в тому числі придушення опозиції в росії, смерті Навального і таке інше, там є важливий момент, який безпосередньо стосується питання деімперіалізації, деколонізації та рефедералізації російської федерації, що є важливою передумовою для встановлення демократії чи відновлення демократії в Росії.

Тому це питання на... добре, що воно є на порядку денному євродепутатів і в цьому контексті вважаю, що це звернення, звернення Верховної Ради могло б бути, воно йде в руслі, в руслі цієї нашої державної політики в цьому сенсі.

Щодо самого проекту звернення також хотів би зазначити, що на мій погляд певні елементи, можливо, вони потребують переосмислення, зокрема, скажімо згадка про ПВК "Вагнер" і його вплив на політику колонізації росії в окремих регіонах світу і  таке інше. З того часу вже багато чого змінилося, ПВК "Вагнер" вже перестало існувати в тому сенсі в якому воно існувало влітку минулого року, зараз є інші всякі приватні воєнізовані компанії. У мене є сумнів, чи є доцільність згадки саме про цей елемент у зверненні.

А щодо іншого ми дали свою пропозицію і в принципі вважали, що абзац сьомий він є передчасним і варто його виключити, оскільки, він може сприйматися, як непослідовність дій з точки зору прихильності України до принципів територіальної цілісності. І може зашкодити нашій юридичній позиції у судових позовах в протистоянні з росією.

Решта наших зауважень носять суто редакційний характер. І в контексті ще раз в резолюції Європарламенту я, можливо, пропонував би в резолютивній частині пункт 3 зробити пунктом 2, почати із засудження злочинів колоніалізму, яке Росія вчиняє впродовж своєї історії, продовжує вчиняти проти поневолених колоніальних народів, а пунктом 3 переформулювати його і використати вордінг з резолюції Європарламенту, виклавши його в такій редакції: сприяти деімперіалізації, деколонізації та рефедералізації росії як запоруки повернення РФ на шлях демократичного розвитку.

 І відповідно пункт четвертий. Згадку про Вагнера, я думаю, що не буде великої шкоди, якщо його прибрати взагалі з резолютивної частини. 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, Ілля Євгенович.

Ви знаєте, єдине, якщо можна, я, мені, чесно кажучи, не...  Я повністю згоден з цими пропозиціями, зауваженнями. Єдине що, мені не подобається термін, який використовує Європарламент, рефедералізація. З мого погляду, це намагання зберегти російську імперію в новому вигляді, тобто переформулювати, переформувати її. І я би не включав цей термін, якщо можна, в текст, рефедералізація.

Богдане Васильовичу, будь ласка.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Дякую, пане голово.

Я чесно скажу, що цей законопроект ставить мене так етично в складне становище, тому що я розумію позитивні мотиви авторів, хоча вони писали цей проект досить давно. Але я розумію, що ними керувало, і, звичайно, це заслуговує на підтримку. І непогано написаний текст, точніше, я би сказав, що добре написаний текст у порівнянні з тим, що ми приймаємо, багатосторінкову таку жвачку. Тут динамічно, достатньо чітко виписано причини прийняття і до чого ми хочемо привести.

Але в чому для мене складність? 6 жовтня 22-го року ми прийняли постанову, ось вона відкрита у мене зараз, яка називається Звернення Верховної Ради України, тобто постановою ми затвердили Звернення Верховної Ради України до міжнародного співтовариства про підтримку права на самовизначення народів російської федерації.

Я не буду забирати час у колег, якщо я почну... просто вам би процитував тексти, вони багато в чому збігаються просто-напросто. Єдине що, чого бракує у цій постанові від  2022 року, – це згадки про колоніалізм російський сучасний, ну, що, я так розумію, виникло внаслідок того, що ми зараз більше звертаємо уваги… необхідність звертатися до цього терміна, працюємо більше з країнами Глобального Півдня. І це єдиний недолік, чесно кажучи, у порівнянні от з цим проектом, який ми розглядаємо: звернення, яке ми вже затвердили 2022 року. У всьому іншому вони абсолютно ідентичні, колеги, тобто абсолютно ідентичні. І я не бачу причин, чому у цьому зверненні, яке ми розглядаємо, уже затверджені звернення не згадані. Можливо, тому що насправді, дійсно, ця постанова не працює на продовження, розширення, вона багато в чому просто дублює те, що ми вже зробили. І це примножує скепсис, який уже висловлений колегами, щодо того, чи багато ми досягнемо черговою постановою, тим більше, що черговим зверненням ми їх приймаємо, на жаль, що виглядає, з моєї точки зору, дуже несолідно, несерйозно, іноді по два – по три на кожному засіданні, не маючи ніколи, в жодному випадку, от прийняття своїх звернень до міжнародного співтовариства, ми не маємо ніяких відповідей. Ми, більше того… Чесно кажучи, можливо, вони приходять, їх просто не розписують на нас. Я не бачив нікого жодного узагальнюючого документа від Міністерства закордонних справ, яким чином ці звернення були поширені, в скількох країнах, які були реакції співрозмовників при передачі, чи були якісь кроки на реалізацію цих ідей, чи вони реалізовані в інший спосіб, чи є перспективи продовження роботи над темами, щодо яких ми звертаємося.

Тому, ну, я боюсь, що ми робимо вже зло, коли ми приймаємо ще одну… Ще раз кажу, мені дуже неприємно це говорити, тому що, ще раз кажу, мені дуже імпонують мотиви авторів постанови, і, тим більше, що голова комітету перший співавтор, але в цій ситуації… Тим більше, чесно кажучи, послухавши позицію МЗС, ну, за інших обставин можна було б сказати, що живого місця не залишилося після схвального виступу МЗС представника в цій постанові. Практично я бачу потребу, і тут треба подякувати, і пану Мережку, який особисто веде цю роботу в Раді Європи, і автор у колективі, можливо, є потреба у більш загальному документі Верховної Ради України про проблему сучасної колонізації.

Ми намагаємося привернути увагу країн Глобального Півдня до своїх проблем, апелюючи до терміну, але не апелюючи до їхніх проблем. От ми весь час говоримо про свою проблему, і вважаємо, що просто от назвати слово, яке зрозуміле для представників африканського континенту і вони зразу, значить, стануть на нашу сторону, це не так.

Тобто ми повинні… Очевидно, колонізація відбувається Африки й досі і відбувається іншими авторитарними країнами. Не буду сьогодні називати цю країну, багато про неї останнім часом говориться, а тому є сенс, мені здається, попрацювати над тим. Я повністю підтримую, що в цій постанові, мабуть, хоча Вагнер є одним з інструментів політики колонізації в Африці, який використовує російська федерація. Але це тоді треба якимось чином прописувати і узагальнювати, тому що не лише росія використовує такі інструменти, а тому я довго виговорюю, чесно кажучи, тому що я от не знаю, як голосувати. І швидше за все, от себе я от щойно своєю промовою переконав, що треба утриматись. І утриматись при тому розумінні, що нам треба новий документ на основі цього зробити про проблеми сучасного колоніалізму, де росію згадати, як одну з болючих тем, політику росії щодо свого населення, щодо своєї території, щодо колонізованих народів. Але зробити її досить ширшою з тим, щоб вписати, виписати якесь сучасне своє розуміння глобальної проблеми.

Дякую, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я прошу до слова представника Служби зовнішньої розвідки України.

Андрій Богданович є?

Будь ласка.

 

КАШУБА А.Б. Так-так. Доброго дня, пане голово, панове народні депутати! Дивіться, ми теж фіксуємо цей тренд, що дискурс деколонізації не сприймається західними партнерами в повному об'ємі, теж оця тенденція, що ставка на співробітництво з російською позицією, вона у них першою йде на порядку денному. І розрахунок ведеться на те, що ця опозиція в майбутньому прийде до влади і проведе там депутінізацію. Через те тут один з ризиків підняття цієї теми і тим більше повторення її після 2019-2022 років. Те, що ми повторно озвучуємо тему, яка там не має повного сприйняття. Крім того там є деякі об'єктивні такі моменти, які теж згадували, ПВК "Вагнер" і ці згадки теж доцільно, ми вважаємо прибрати, тому що за цей час відколи проект був підготовлений відбулися певні зміни і зараз вже ця організація не відіграє такої ролі.

Оце наші ключові зауваження, а в цілому, ми, звичайно, підтримуємо такі спроби, доцільно робити, можливо, ця пропозиція, що в якомусь ширшому контексті колоніальну політику висловити своє ставлення, вона теж слушна.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Прошу до слова представника Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Максим Вікторович, начальник відділу прав громадян України за кордоном, Департаменту міжнародного співробітництва Максим Вікторович Поліщук, будь ласка.

 

ПОЛІЩУК М.В.  Доброго дня, шановний пане голово! Доброго дня,  шановні народні депутати!  Ми не маємо зауважень до даного проекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олександр Любимович, будь ласка.

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Мене чути?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чути.

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Шановний Олександр Олександрович, я би сказав так, що я прекрасно усвідомлюю вашу щирість і те, що, як ви вболіваєте за всі ці процеси і ваш професіоналізм, я вам повністю довіряю і буду голосувати за ваш проект.

Але я би все-таки звернув увагу, що зараз заяви і звернення, як абсолютно праві мої колеги, ми не знаємо зворотного зв'язку, і це стало основним жанром роботи нашого комітету. Тому я пропонував би все-таки дружньо, спокійно...

Там якійсь дубль іде за мною, ні? Мене чутно, так?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, зараз чутно.

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Я сказав, що я буду голосувати за ваш проект. Але абсолютно праві наші колеги, що подібні заяви і звернення стали основним жанром роботи нашого комітету. І я пропонував би спокійно справді провести аналіз того, що ми зробили, чи був зворотній зв'язок, і можливо, зосередитись на інших справах, я маю на увазі класичних законопроектах. Тому я хотів би сказати, що як голова комітету, підкомітету з дипломатичної служби ми вже обговорювали цей проект на експертному рівні, зокрема, з асоціацією зовнішньої політики, а там ветерани цього другого дипломатичного фронту люди дуже професійні. І ми взагалі могли б провести якийсь спільний захід, якісь комітетські слухання напередодні передачі цього законопроекту в зал. Тому я пропоную, з одного боку, це рішення ухвалити, я буду за нього голосувати, а з другого боку, дещо змістити наші акценти.

Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Хто ще бажає виступити?

 

НЕМИРЯ Г.М. Я хотів би тут продовжити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Григорій Михайлович.

 

НЕМИРЯ Г.М. Дивіться, колеги, які звертали увагу на очевидний перекіс. У нас є забагато таких постанов із заявами, ефективність яких нам не відома. Скоріше ми підозрюємо, яка їх ефективність, але боїмося в голос це признати, тим більше, що немає емпіричних даних, які б нам мали б надати всі зацікавлені структури. Це перше.

Друге. Я погоджуюся з колегами, що у нас бракує і одна з причин чому забагато таких постанов, власне, такого більш глибокого розуміння методологічного. Тому що тут, наприклад, в цій заяві, в постанові, зверненні йдеться про колоніалізм і деколонізацію, хоча дискурс, який на Глобальному Півдні, – це неоімперіалізм. І власне те, що росія здійснює, це яскравий приклад неоімперіалізму. Ця мова зрозуміла багатьом на Глобальному Півдні і окремо окремим країнам. В цій постанові ми цього не бачимо, цього language.

Третє. До кого і треба було б звертатися, подивіться на заголовок, так це до африканського союзу, там же колишні колонії, там же ті люди, які розуміють цю мову. Не до Європи звертатися, де більшість колоній колишніх знаходиться, а звертатися до країн Африки, Латинської Америки, Азії, які вже свіжих розумінь і вони розуміють що таке неоімперіалізм, що таке деколонізація, тим більше, що є посилання на 1960 рік.

Натомість ми вживаємо терміни, які ніде, можливо, крім України і, можливо, з огляду на, якщо я не помиляюся, була резолюція Парламентської асамблеї Ради Європи, дерашизація. От читає цей документ поважний колега наш з якоїсь африканської країни і бачить там дерашизація. Що він має думати там? Дивиться в словники, там ще, я не знаю, чи є у Вікіпедії це, чи ні. Ми звертаємося до Організації Об'єднаних Націй, говоримо про дерашизацію. Добре, можна ще багато "де" придумати.

Тому я погоджуюся з колегами, що ми маємо якось більш критично подивитися на цей потік подібних заяв. Я розумію мотиви, якими колеги керувалися. Я думаю, що ці мотиви слід поважати, але принаймні в цій ситуації я б утримався від просування ще однієї постанови, заяви і звернення, ефективність яких є сумнівною. Тому я утримаюсь при голосуванні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

До речі, Григорій Михайлович, стосовно терміну "дерашизація". Я думав про це, я дуже дякую, що ви порушили це питання, тому що термін "рашизм" є в двох міжнародних документах принаймні, тобто ми його також просуваємо. І термін "дерашизація", він не є звичним, я погоджуюся з тим. Але разом з тим це по суті є відповідник терміну "денацифікація". Йдеться про ліквідацію, усунення російського фашизму по суті або російського неонацизму, ось що мається на увазі. Хоча я…

 

НЕМИРЯ Г.М. Олександр, я розумію, але термін "неоімперіалізм" є, він широко поширений, зрозуміло, що він має, тут його немає. Термін "неоколоніалізм" є поширений, зрозумілий, його тут в цьому зверненні немає.

Я про те, що, власне, тут бракує відповідної глибини такої для того, щоб далі на цьому вибудовувати, щоб не було знову наступних таких ззовні нібито непоганих речей, але які навряд чи приводять до чогось на виході. Так що я не з того, що я маю сумніви в тому, чому це там з'явилося, я просто з точки зору ефективності, от дерашизація, в цьому контексті згадувати і не говорити про неоколоніалізм, неоімперіалізм, і в цьому контексті війна Росії проти України – це яскравий приклад неоімперіалізму. І це те, що зрозуміло для африканців, для африканських колег.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думав, чесно кажучи, про це, але чому термін "колоніалізм", а не "неоколоніалізм"? З однієї простої причини, тому що терміни "колоніалізм" і "деколонізація" – це вже стали міжнародно-правовими термінами, вони зафіксовані зокрема в відповідній резолюції Генеральної Асамблеї ООН, а термін "неоколоніалізм", він має більш таке політичне забарвлення, більш політичне ніж юридичне. І тому я тут в основному виходив з відповідної резолюції Генеральної Асамблеї ООН і спирався на неї. Тобто я намагався використати саме таку термінологію скоріше юридичну, ніж політичну. Це була причина. А те, що відбувається, ця війна, агресія, яку веде Росія проти України – це  така типова колоніальна війна. Тут навіть не йдеться про неоколоніалізм. Неоколоніалізм, різні є розуміння цього поняття, але в основному йдеться про такі сучасні форми, наприклад, з використанням економічного впливу, тобто ось про що йдеться, коли говорять про неоколоніалізм. А колоніалізм – це намагання перетворити в колонію. І те, що відбувається, достатньо подивитись на окуповані території, на тимчасово окуповані території. І ми побачимо, що там дуже така типова колоніальна політика проводиться. Намагання анексувати ці території – це скоріше прояв колоніалізму ніж неоколоніалізму. І ті народи, які знаходяться в рамках цієї тюрми народів по суті росії – це колоніальні народи. І колоніальний народ... Це, до речі, і є певна така новизна, те, що відрізняє цей проект постанови від попередніх проектів. По-перше, це термін і поняття "колоніальна імперія". По-друге, колоніальні народи як суб'єкти міжнародного права, які мають право не просто на самовизначення, тому що поняття "самовизначення" достатньо широке, а включно з сецесією – право на створення власної держави.

 

ІОНОВА М.М. Пане голово, можна запитати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Миколаївна, так?

 

ІОНОВА М.М. Ні, Марія Миколаївна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, Марія Миколаївна. Перепрошую.

 

ІОНОВА М.М. Дякую. Ми вам вдячні за екскурс в термінологію, але давайте, якщо можна, все ж таки ми повернемося. Моя пропозиція наступна. Тому що, як вже зазначали колеги, дійсно, тематика дуже важлива, але ми не знаємо... Тобто воно більше спрямовано, пробачте, на одну новину, на один день всередині нашої країни, але не назовні. Тому що ми, дійсно, не розуміємо результату того, що ми вже поприймали, плюс по тексту теж дуже багато зауважень. Моя пропозиція давайте ми все ж таки перенесемо, розширимо, як уже зазначали колеги і... А ще саме головне – давайте почуємо, якщо можна, такий зробити запит-лист від комітету, щоб ми взагалі почули про результати наших інших звернень, тобто який стан того, що ми вже прийняли, і результати того, що ми вже направили і звернулися до урядів, до організацій і до міжнародних організацій, і парламентських асамблей.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Марія Миколаївна, це, як було зазначено, це доволі стара пропозиція, тобто вже майже рік. Тобто було достатньо часу для того, щоб там переглянути, додати, запропонувати щось, тобто вона вже давно. І тому я вирішив її врешті-решт поставити на голосування.

Давайте тоді по черзі пропозиції. Я тоді ставлю на голосування цей проект, а якщо він не набере достатніх голосів, то тоді я поставлю вашу пропозицію.

Будь ласка. Богдан Васильович, будь ласка.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Давайте, ну, запропонований шлях, давайте рухатися так. Я просто хотів сказати, що із поваги і як спосіб, я шукаю, підтримати ваші ініціативи, я із задоволенням би підтримав, наприклад, ваш лист або звернення нашого комітету до колег в Африканському Союзі, де би ми могли показати події в Україні з точки зору, ну, того, що їм зрозуміло. Але, звичайно, і звернутися з якогось конкретного приводу: чи голосування в ООН, чи участь в якомусь заході по Українській формулі миру і так, ну, тобто щоб це було, могло мати якісь практичні наслідки.

Тому що, чесно кажучи, для впровадження нової термінології, ну, хороші статті там у Foreign Affairs чи в Economist журналі, але, ну, зовсім не заяви і не звернення Верховної Ради. Тут все ж таки я згоден з тими колегами, які говорять, що ми все ж таки повинні вживати ту лексику, яка не є таким новоязом чи неологізмами авторськими, а більше послуговуватися тим, що вже, ну, усталено, широко зрозуміло в будь-якому контексті, хоч в юридичному, хоч в політичному, хоч в якомусь іншому. Тому, ну, власне кажучи, це пропозиція, тобто готувати щось інше. Але ви запропонували голосування, я готовий до нього.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.  Тоді я ставлю на голосування, це проект з врахуванням всіх пропозицій і правок МЗС, тобто усунення про ПВК, усунення параграф відповідний і ті пропозиції, які зробили МЗС.

Хто за те, щоб підтримати?

 

МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Немиря? 

 

НЕМИРЯ Г.М. Утримався.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна?

 

БАРДІНА М.О. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Копиленко?

 

КОПИЛЕНКО О. Л. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О.  Пушкаренко?

Геращенко?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я утрималася, тому що звідси вилучили Вагнера. Я не розумію чому? Я вважаю, що тема Вагнера є важливою для нас і для нагадування міжнародним організаціям ... (Не чути)

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую. 

Іонова?

 

ІОНОВА М.М. Утрималась.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Кривошеєв?

Локтіонова?

 

ЛОКТІОНОВА Н.В. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Руденко?

 

РУДЕНКО О.С. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін?

 

ШАРАСЬКІН А.А. Утримався.

 

МОСОЛОВ Ю.О.  Юраш?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Лариса Максименко, спасибі вам велике за включення.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Юраш? Немає. 

Ясько?

 

ЯСЬКО Є.О. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Яременко?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Утримався.

 

МОСОЛОВ Ю.О. 6 – за, 5 – утрималось.

Андрій Андрійович?

 

ШАРАСЬКІН А.А. Рішення прийнято. 

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Подаємо постанову на розгляд Верховної Ради з правками МЗС.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Переходимо до наступного питання порядку денного. Про проект припинення дії Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про сприяння та взаємний захист інвестицій. Я прошу до слова, так, Тараса Андрійовича, так?

Так, Тарас Андрійович, заступник міністра, будь ласка.

 

КАЧКА Т.А. Доброго дня, колеги, вітання з Таллінну! Дякую за ідеальний таймінг, бо в перерві між зустрічами Прем'єр-міністра, маю змогу нормально доповісти.

Черговий законопроект по зменшенню правової бази з російською федерацією і республікою білорусь. Угода про взаємний захист інвестицій 1995 року, дуже давня, дуже така коротка і формальна угода. Розриваємо її на підставі статті 62 Віденської конвенції Права міжнародних договорів у зв'язку з докорінною зміною обставин.

Буде ця угода діяти на незавершені інвестиції, такий термін дуже давній, який існував лише в 1995 році. Юридичних наслідків, на відміну від російської угоди по інвестиціях тут ніяких немає, тому що в нас нема таких інвестиційних спорів, як ми маємо наприклад з російською федерацією.

Відповідно стандартна пропозиція розірвати цю угоду, дипломатичним шляхом повідомити і вона втратить чинність після схвалення законопроекту, відповідно до статті 12 цієї угоди.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, чи будуть запитання або хтось бажає виступити з цього приводу?  Григорій Михайлович, будь ласка.

 

НЕМИРЯ Г.М. У мене традиційне запитання. Можливо ви не маєте під рукою необхідні матеріали, але коли ви сказали вітання з Таллінну, мені почулося, вітання з Сталіно, я своєрідне місто згадав, Сталіно   колись, потім Донецьк. Але ви в Таллінні і це вже добра новина, одна гарна новина today і вже можна далі жити.

 Питання моє звичайне, чи є розумінні у вас, у колег, скільки подібних ще договорів, угоді і того іншого, є зараз в Мінекономіки щодо Білорусі, щодо росії і щодо СНД. І як ви бачите напрямок виходу з цих угод? Чи є якісь обрахунки, чи є якісь критерії першочергових і таке інше?

 

КАЧКА Т.А. Дякую.

Дуже насправді просте питання. Якщо є потреба, ми можемо надіслати письмово нашу інформацію, тому що ця робота системна, консолідована, з приводу того, що зроблено, що треба ще зробити по російській федерації, по республіці білорусь і по СНД. Відповідно ми там також здійснюємо звітування. Це в Кабінеті Міністрів досить налагоджена робота, тому тут просто в силу того, що це просто досить великий обсяг даних, то я можу у відповідь на ваше запитання письмово поінформувати комітет.

 

НЕМИРЯ Г.М. Дякую.

Із задоволенням. Лише також передбачте часові рамки, як бачиться вихід або невихід з тих угод, враховуючи, що ми вже на третьому році війни і ми до сих пір ще на третьому році війни виходимо з Угоди про взаємний захист інвестицій з Республікою Білорусь.

 

КАЧКА Т.А. Так, це теж системне питання, постійно воно виринає в силу того, що в нас є підхід того, що ми індивідуальними законами, індивідуальними актами парламенту денонсуємо ці угоди, а не одним рішенням всі без винятку. Відповідно суто через те, що ми дотримуємося всіх процедур, у нас відбувається таке розтягуванні в часі, з одного боку, а з іншого боку, досить така постійна робота по виходу із есендешних угод і угод з росією і білоруссю. Тому, на жаль, так воно в часі розтягується, але це через те, в який спосіб схвалення актів було обрано. І ми вже відповідно цієї практики притримуємося. Тому я не можу чіткі рамки визначити, тому що ця робота ведеться постійно. Як тільки закінчується цикл прийняття рішення по там одній, двох, там трьох угодах, ми постійно починаємо, нові ініціюємо. Тобто це така безперервна робота.

 

НЕМИРЯ Г.М. Безкінечна.

 

КАЧКА Т.А. Кінець точно є, тому що кількість угод вичерпна, але те, що вона здійснюється без таких часових занедбань це я гарантую.

 

НЕМИРЯ Г.М. Дякую.

Чому ж виникла пауза, не зрозуміло?

 

КАЧКА Т.А. Колеги, чи може є в когось ще запитання?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є питання. До речі, ми якраз тут обговорюємо з колегами важливе юридичне питання, в який спосіб, який юридичний механізм виходу тут передбачено? Йдеться на основі тексту самої конвенції.

 

КАЧКА Т.А. Те, що ми говорили, я в своєму виступі говорив, зазначав, що ми посилаємося на статтю 62 Віденської конвенції "Право міжнародних договорів", відповідно це є підставою для схвалення рішення, а потім вже на основі тексту самої угоди ми робимо нотифікацію Білорусі про те, що ця угода втратила чинність.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут, до речі, питання, пов'язане, власне, з цією статтею. Чи може доцільно було б виходити з цієї угоди.

 

КАЧКА Т.А. В пояснювальній записці це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На підставі самого договору, щоб дати час на врегулювання і захист інвестицій, як це раніше робилося.

 

КАЧКА Т.А. Дивіться, в нас насправді такий нюанс виникав з російською федерацією, тому що там є багато претензій по цих угодах. Але з білоруссю такої ситуації нема, тому ми можемо використати тут 62 статтю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Ще будуть запитання до Тараса Андрійовича?

 

ПУШКАРЕНКО А.М. Є пропозиція переходити до голосування, оскільки філософські і правові питання ми обговорили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тоді ставлю на голосування. Хто – за? Проти? Утримався? Те, щоб підтримати?

 

МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Немиря?

 

НЕМИРЯ Г.М. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна?

 

БАРДІНА М.О. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Копиленко? Олександр Любимович?

 

КОПИЛЕНКО О.Л. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Пушкаренко? Немає.

Геращенко?

 

ПУШКАРЕНКО А.М. Рішуче – за, колеги. Рішуче – за.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую, пане Арсеній.

Геращенко?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Іонова?

 

ІОНОВА М.М. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Кривошеєв? Пане Ігор!

Локтіонова?

 

ЛОКТІОНОВА Н.В. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Руденко?

 

РУДЕНКО О.С. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін?

 

ШАРАСЬКІН А.А. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Юраш?

Ясько? Пані Єлизавета?

 

ЯСЬКО Є.О. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

Яременко?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О.  12 – за.

Андрій Андрійович?

 

ШАРАСЬКІН А.А. Рішення прийнято. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Наступне питання порядку денного про проект закону… А насамперед я хотів би подякувати Тарасу Андрійовичу, якщо він чує нас, він вже відключився?

 

КАЧКА Т.А. Дуже вам дякую, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую. Тарас Андрійович, завжди раді вас бачити у нас.

 

КАЧКА Т.А. Навзаєм. Запрошуйте. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Наступне питання про проект Закону про вихід з Угоди про принципи справляння непрямих податків під час експорту та імпорту товарів (робіт, послуг) між державами — учасницями Співдружності Незалежних Держав.

Я прошу до слова заступницю міністра фінансів України Ольгу Ігорівну Зикову. Будь ласка, Ольга Ігорівна, вам слово.

 

БЕНЕДИК М.М. Шановні колеги, доброго дня. Мене звати Марина Бенедик – заступник директора Департаменту міжнародних зв'язків Мінфіну. Станом на зараз Ольга Ігорівна не приєдналася, не впевнена, що вона зможе до нас доєднатися, на жаль.

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Олександр Олександрович! Олександр Олександрович, ви мене чуєте?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Любимович.

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Та ж проблема. Я не хочу слухати заступника директора департаменту, і я думаю, що мої колеги не хочуть слухати заступника директора департаменту. Давайте або, оскільки це питання зрозуміле, слухати оці школярські пояснення я не хочу. Давайте проголосуємо і все, і звернемо увагу, що міністр фінансів, я маю на увазі заступник міністра фінансів, не така страшенно начальственная постать, щоби не виявити повагу до комітету. Навіть керівник департаменту не прийшов. Про що ми говоримо?

 

БЕНЕДИК М.М. У нас немає керівника департаменту, на жаль. Я виконую ці функції.

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Вибачте, будь ласка, вам дадуть слово і ви будете…

 

ПУШКАРЕНКО А.М. Олександр Олексанлдрович, я б підтримав Олександра Любимовича абсолютно. Дивіться, завтра вже взагалі незрозуміло, вахтери будуть, при всій повазі, доповідати. Ну є певний рівень, є інституція, є ієрархія. Давайте … (Не чути), де немає заступника міністра, взагалі не … (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді, оскільки пролунала пропозиція, я ставлю її на голосування.

 

ПУШКАРЕНКО А.М.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Михайлович.

 

ПУШКАРЕНКО А.М. Дайте, я завершу. Заступник міністра… Будь ласка, дайте договорити. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Арсеній Михайлович, а потім Григорій Михайлович.

 

ПУШКАРЕНКО А.М. Дайте, я завершу, я нікого не перебивав. 

Олександр Любимович, дивіться, абсолютно … (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Арсен Михайлович, вас нечутно.

Арсеній Михайлович, ви чуєте?

Тоді Григорій Михайлович, будь ласка.

 

НЕМИРЯ Г.М. Колеги, я не чув Арсенія Михайловича, але я нікого не перебивав також. Важко перебивати, коли не чути нікого. Але у мене все ж таки є одне запитання і потім пропозиції.

Перше запитання до колеги з Мінфіну. Чи є у вас перелік або реєстр угод, яке ініціювало у свій час Міністерство фінансів в рамках СНД, з росією двосторонніх, з Білоруссю, чи є бачення скільки таких угод? Це перше питання двостороннє в рамках СНД, з росією, з білоруссю, яке ініціювали, тому що ми розуміємо принцип за яким те міністерство, яке ініціювало, воно і має подавати, виходити з пропозиціями про денонсацію або про припинення дії угоди. Це перше запитання.

І друге, якщо він є такий реєстр і такий список, тоді комітет звертається до вас, я сподіваюсь, колеги підтримають, щоб до наступного засідання, до комітету надійшла вичерпна інформація щодо такого списку кількості цих угод, і пріоритетності виходу з них, і оцінки часових рамок, коли цей процес може бути доведений до якогось зрозумілого результату.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Марина Михайлівна. Так?

Будь ласка.

 

БЕНЕДИК М.М. Так. Відповідаючи на запитання, мушу повідомити, що розробником, де виступає саме Мінфін, є тільки зазначений законопроект, один. Щодо інших законопроектів, які, можливо,  розроблялися, повний перелік угод, з яких необхідно вийти відповідно до нинішніх умов, є в МЗС. Якщо потрібно, ми можемо теж зробити запит на цей перелік повний. Угода одна, де розробником є Мінфін, законопроект.

 

НЕМИРЯ Г.М. В рамках СНД.

 

БЕНЕДИК М.М. Так.

 

НЕМИРЯ Г.М. У нас є ще інші угоди, розробником або ініціатором яких... не розробником проекту угоди про вихід, а тих, які в свій час ініціювало Міністерство фінансів? Тому що згідно з колегами з МЗС принцип, який діяв в уряді, що те міністерство, яке в свій час виступало ініціатором підписання відповідних угод, воно має і ініціювати вихід з цих угод. В цьому моє питання, не стосовно цієї однієї угоди. Ясно, що вона одна. Зрозуміло питання?

 

БЕНЕДИК М.М. Да, я з'ясую цю інформацію.

 

НЕМИРЯ Г.М. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я хотів би нагадати, що ми вже другий раз розглядаємо це питання. Оскільки була пропозиція про те, щоб голосувати, а ще є пропозиція, може, перенести це питання і дочекатися, коли заступник міністра фінансів знайде час і можливість відвідати засідання комітету.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. У вас же ж питання зрозуміле. Ми затвердили порядок денний. У розданому нам проекті порядку денного зазначенні доповідачі. Чому в одному питанні, де заступник міністра закордонних справ не з'явився, ми відклали, а в другому не відклали. Ми повинні вчинити однаково, не створювати ніяких подвійних стандартів. Якщо немає доповідача, а ми затвердили, що він є, значить ми не змогли виконати порядок денний. Все просто скасовуємо його та і все це питання, переносимо, звичайно, на наступний раз.

 

КОПИЛЕНКО О.Л. У мене є ще питання, Олександр Олександрович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Любимович.

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Знаєте, це не тому, що я вже не такий молодий, але все-таки я бюрократ з 90-го року, я би так сказав. Багато чого бачив, відчував, відчуваю, але мене навіть не дратує, обурює зверхність, з якою іноді молоді представники наших міністерств поводять себе з депутатами як з дебілами, вибачте. Тому я би на вашому місці ще би звернув увагу керівництва Мінфіну на неприпустимість такої зухвалої поведінки. І прийти і сказати, скільки угод ще є, про що правильно сказав Григорій Михайлович – це не спасибі, що вони запитають когось, це їх обов'язок підготовки до розгляду питання на засіданні парламентського комітету.

І я би записав би протокольне доручення вам, звернути увагу керівництва на неприпустимість такої поведінки, бо без подібних, я би сказав показових акцій, ми будемо весь час в такому принизливому становищі. 

Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, що вирішуємо, переносимо чи…

 

БАРДІНА М.О. Можна, пане Олександре? Можна, Бардіна ще, дуже коротко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

БАРДІНА М.О. Тому що мені здається, що доповідачка просто попала сьогодні на комітеті під гарячу через ту ситуацію, яка є з неявкою заступників міністрів на наш комітет. І я би хотіла, щоб пані Марина, ці різні оціночні судження, не сприймала власне на свою адресу і продовжувала свою відповідальну роботу.

Дякую. Перепрошую.

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Мені сказати Марині своїй колезі Бардіній…

 

БАРДІНА М.О. Та ні, ну ми не займаємося перепалками, давайте приймати рішення по питанню і поїхали далі.

Дякую.

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Ні-ні, вибачте, будь ласка, я хочу закінчити. За всієї поваги до вас, це не оціночні судження шановної доповідачки, це взагалі оцінка проблеми, яка є, от і все.

 

БАРДІНА М.О. Так, абсолютно, абсолютно, я тут вас підтримую і розподіляю цю думку, про оцінку проблеми.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тоді, з вашого дозволу, я ризикую і ставлю на голосування перенести це питання. Ні, не треба, консенсусом? Якщо ніхто не проти, скажемо так. Ніхто не проти того, щоб перенести це питання на наступний раз? Я не бачу. Тоді приймаємо, переносимо це питання.

А ми повертаємося до порядку денного і наступне про проект Закону про вихід з Угоди про принципи формування спільного транспортного простору і взаємодії держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі транспортної політики.

Я прошу до слова заступницю Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України з питань європейської інтеграції Анну Станіславівну Юрченко. Будь ласка, Анна Станіславівна.

 

ЮРЧЕНКО А.С. Доброго дня, пане голово. Доброго дня, шановні члени комітету. Мінінфраструктури внесено на розгляд проект Закону України про вихід з Угоди про принципи формування спільного транспортного простору і взаємодії держав – учасниць СНД у галузі транспортної політики. Даний проект акта розроблено на виконання доручення віце-прем'єр-міністра з питань європейської інтеграції, датованого 23-м роком. Власне кажучи, дана угода, вона є рамковою, якихось ризиків, тому що нам в свій час СКМУ задавав питання про ризики виходу з такої угоди, ми не вбачаємо, про це доповідали. І окремі питання регулювання транспортної сфери з окремими країнами – членами СНД визначені відповідними двосторонніми угодами в сфері залізничного, автомобільного, авіаційного і морського транспортів. Тому просимо підтримати даний законопроект.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запитання будуть від колег до Анни Станіславівни?

 

НЕМИРЯ Г.М. У мене є стандартне запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

НЕМИРЯ Г.М. Шановна Анна Станіславівна, чи можете ви надати інформацію стосовно того, скільки, чи є у вас реєстр таких угод, ініціатором яких в свій час було міністерство або попередники вашого міністерства щодо окремо росії, окремо СНД і окремо білорусі? Це перше запитання, чи є такий реєстр, розуміння.

І друге. Чи є у вас якийсь план або бачення, або якийсь план-графік стосовно того, як міністерство пріоритизує необхідність виходу, розірвання цих угод?

І третє. Чи є розуміння часових рамок, коли буде досягнуто якийсь логічний результат в цьому напрямі?

Дякую.

 

ЮРЧЕНКО А.С. Дякую за запитання.

Ми відповідну інформацію... відповідні реєстри ведемо, тому що наше міністерство, воно фактично створено з декількох міністерств, які з плином часу створювалися, це і житлово-комунальне господарство, регіональна політика, транспорт і зв'язок і так далі, тобто це величезний масив документів. Відповідно реєстр ведеться, ми звітуємося, відповідно до доручень уряду в Міністерстві закордонних справ і віце-прем'єру з європейської інтеграції, всю інформацію також надамо після цього дзвінка офіційним листом в комітет. Там є всі акти і всі наші... статус по кожному з актів.

 

НЕМИРЯ Г.М. Але не лише реєстр. Дякую за це, ви дали чітку відповідь.

А друге і третє моє запитання. Чи є у вас бачення, якийсь план-графік стосовно того, як ви плануєте працювати з цим реєстром, бачення в часі це, пріоритетності виходу з окремих і другорядності виходу з інших?

І, ну, і просте запитання: коли ви плануєте, ну, так закінчити цей процес, з огляду на те, що в окремих випадках можуть бути окремі речі, які потребують, можливо, особливого ставлення і підходу.

 

ЮРЧЕНКО А.С. Так. Це, скажімо так, ми надамо реєстр разом з актуальною інформацією по кожному з актів, де він знаходиться, які наші плани.

Проте візьмемо приклад цього даного законопроекту, скажімо так, в нас плани є, коли ми можемо дійти до засідання уряду і зареєструвати відповідний законопроект в парламенті. Далі вже будуть фактори, на які ми не зможемо впливати як міністерство по прийняттю даного... цих законопроектів. Крім того кожен із законопроект і кожна з угод, вона аналізується з точки зору доцільності виходу з неї. На сьогоднішній момент ще необхідно доврегулювати інші питання іншими актами уряду України, наприклад, потім вже виходити. Тому відповідно ми не можемо сказати, що ми там одномоментно можемо вийти з усіх угод.

Дякую.

 

НЕМИРЯ Г.М. А я і не говорив про одномоментно, я говорив чи є розуміння або якісь принципи, підходи до певної градації цих угод. Зрозуміло, що вони мають різну глибину, різні наслідки і таке інше. Але в цьому напрямку чи є якась в міністерстві методологія, хтось працює конкретно? І чи є розуміння?

Моє запитання ґрунтується на тому, що ми вже на третьому році війни, і ми продовжуємо бути… ми вже починаємо, власне, я сподіваюся, цього року переговори про вступ до Європейського Союзу, і багато речей просто можуть бути несумісними, і будуть несумісними, з тим, що… з адаптацією українського законодавства до європейського, включно з зонами вільної торгівлі, які ми маємо з третіми країнами, і таке інше. І в цьому сенсі це не просто питання інтересу або якось такого, знаєте, популістичного підходу, а абсолютно прагматичного, тому що, чим довше це затягнеться, тим більшою проблемою з часом це може стати в контексті наших майбутніх переговорів про вступ до Європейського Союзу, не лише з моральної точки зору, що продовжують діяти десятки і десятки, якщо не сотні, угод з країною-агресором і сателітами. От в цьому. Тому я дуже хотів би, щоб… якщо цього не було, немає такого, ну, якимось чином відреагувати. Тут не є питання якогось конфлікту або осуду, але просто чітке розуміння членів комітету, що, якщо цього немає, то це має бути.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ще будуть запитання? Або, може, хтось бажає висловитися з цього питання? Ні?

Тоді я ставлю на голосування. Хто за те, щоб підтримати проект Закону про вихід з цієї угоди? Хто – за?

 

МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Немиря?

 

НЕМИРЯ Г.М. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна?

 

БАРДІНА М.О. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Копиленко? Олександр Любимович?

 

КОПИЛЕНКО О.Л. (Не чути)

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую. За.

Пушкаренко?

Геращенко? Пані Ірино!

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

Іонова?

 

ІОНОВА М.М. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

Кривошеєв? Пане Ігор?

Локтіонова?

 

ЛОКТІОНОВА Н.В. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

Руденко?

 

РУДЕНКО О.С. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

Шараськін? Андрій Андрійович?

Немає.

Юраш? Немає.

Ясько? Немає.

Яременко?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

9 – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Рішення прийнято.

Дуже дякую Анні Станіславівні. Завжди будемо раді вас бачити у нас.

Переходимо до наступного питання міжпарламентської співпраці: про внесення змін до керівного складу депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків із Сербією.

Людмила Олександрівна, будь ласка. А, Юрій Олександрович, будь ласка.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Доброго дня, шановні члени комітету! Маємо протокол засідання депутатської групи з міжпарламентських зв'язків з Сербією, яким пропонуються зміни в керівному складі: із заступника керівника групи увільнити Тарасова Олега Сергійовича і призначити Наталуху Дмитра Андрійовича. Відповідний протокол оформлений, підписи є наявні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Якщо запитань не буде, то можемо голосувати тоді. Тоді хто за те, щоб підтримати.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Немиря?

 

НЕМИРЯ Г.М. Не проти.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Григорію Михайловичу, а можна чітко.

 

МОСОЛОВ Ю.О. За, проти або утримались, бо в нас передбачено "не проти".

 

НЕМИРЯ Г.М. Ну, це на 99 відсотків за.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

Бардіна?

 

БАРДІНА М.О. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

Копиленко?

 

КОПИЛЕНКО О.Л. 99 відсотків – за і 1 відсоток, щоб наш колега Наталуха вивчив сербський національний гімн типа нашого "Реве та стогне Дніпр широкий" (Нерозбірливо) А так – за.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

Пушкаренко? Нема.

Геращенко?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую, пані Ірино.

Іонова?

 

ІОНОВА М.М. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

Кривошеєв? Немає.

Лактіонова?

 

ЛАКТІОНОВА Н.В. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Руденко?

 

РУДЕНКО О.С. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О.  Шараськін? Немає.

Яременко?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Пане голово, давайте такі питання, які не виносяться потім в парламентський зал, не голосує Верховна Рада, просто консенсусом приймати. Ми зараз час у себе крадемо. За, звичайно.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую дуже.

9 – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення прийнято. Дякую, колеги.

І останнє питання порядку денного – це організаційне питання про лист народних депутатів України Ірини Володимирівни Геращенко, Марії Миколаївни Іонової, Андрія Андрійовича Шараськіна щодо проведення виїзного засідання Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва до Запорізької області у період 8-9 квітня 2024 року. Я тоді хотів би слово надати авторам цього листа. Будь ласка.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Мені можна. Дякуємо.

Шановні колеги, як ви знаєте, останні кілька тижнів фіксуються масовані атаки ворога на нашу енергетичну систему, інфраструктуру. Особливо постраждала якраз не тільки Одеська і Харківська область, де вибиті... І у Львові, у Львівській області, як ви знаєте, де просто знищені наші енергетичні потужності. Але постраждав дуже серйозно ДніпроГЕС. І, власне, це та тема, на яку наш комітет і парламент має більше оперативно реагувати, тому що мова іде, безумовно, про складову воєнного злочину і екоцид, геноцид і інше.

Запорізький напрямок є сьогодні одним з найбільш гарячих на лінії зіткнення. Минулого тижня ми з Марією і з Андрієм зустрічалися з нашими європейськими колегами, якраз з естонськими депутатами, зустрічалися з депутатами Європарламенту. І всі вони після відвідин Києва роз'їжджалися в прифронтові території. Депутати Європарламенту відвідали якраз і Запорізьку область, навіть Оріхове, яке зараз дуже гаряче, гаряча точка. Депутати естонського парламенту відвідали  і Костянтинівку, і Харківський регіон, і Донецький, виходить, регіон. І це дуже важливо в контексті розуміння ситуації на лінії фронту. Очевидно, що такі відвідини, вони формують потім і інший погляд, не теоретичний, а дуже практичний і на допомогу Україні, і на те, що тут відбувається.

Ми з Марією і з Андрієм хочемо нагадати колективу нашого комітету, що ми мали одне виїзне засідання якраз в Тростянець Сумської області, це було важливо для нас. На жаль, ми, до речі, говорили про це, пане голово, і з колегами, ми не маємо міжпарламентської діяльності як комітет і, вважаємо, в цьому і ваша дуже велика відповідальність, пане голово, тому що це ваша задача – організувати роботу комітету, в тому числі в контексті нашої функції міжпарламентської дипломатії.

Але якщо це ми не можемо зробити, ми пропонуємо провести таке виїзне засідання в Запорізьку область. Очевидно, що ми зможемо там в порядку денному не лише оглянути руйнування ДніпроГЕС, а це важливо для наших реакцій в спілкуванні з колегами, але і поспілкуватися з місцевою владою, оглянути фортифікаційні споруди і інші важливі точки, що стосується формування не теоретичної, а практичної позиції нас як Комітету закордонних справ щодо лобіювання допомоги, щодо інформування наших партнерів і таке інше.

Якщо не підходять дати 8-9-е, безумовно, ми просто прив'язували їх, чесно кажучи, до дат сесії, розуміючи, що тоді легше колегам зібратися в сесійній залі. Ми можемо запропонувати 12-13-е. З Андрієм і з Марією ми готові допомогти організувати порядок денний, запрошення для зустрічі громадських організацій, які є дуже активні в Запорізькій області, військові частини, але ми вважаємо, що така поїздка була би дуже корисна.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Марія Миколаївна, будь ласка.

 

ІОНОВА М.М. Мені мало що є додати. Я хотіла би просто, щоб ми визначилися з датами і по програмі, я впевнена, що ми теж напрацюємо. Якщо колеги не проти, давайте, як сказав пан Богдан, приймати консенсусом рішення і рухатися.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Андрій Андрійович, будь ласка, вам слово. Дякую. Немає, так, Андрія Андрійовича? Тоді, колеги, хто бажає висловитися?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Я перепрошую, оскільки ви мене назвали. Тут консенсусом не проїде, тому що це виділення фінансування в тому числі. Тут треба голосувати, я боюсь, за ці питання поіменно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хто бажає висловитися?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я перепрошую, можна? Вибачте, перепрошую, пане Копиленко, тому що була ремарка щодо фінансування.

Ми, наскільки я пам'ятаю, коли ми, ну, принаймні брали там квитки - ми, на жаль, не поїхали тоді, але, пане Богдане, ви були, – в  Миколаївську область, мені здається, ми це брали за власний рахунок, і там депутатам виділяються якісь кошти на депутатську діяльність, на проїзд в межах України. І, можливо, квитки до Запоріжжя ми могли би брати і за власний рахунок. Ну, якщо в нас проблема тільки в фінансуванні, я переконана, що, якщо мова йде про комітет, то місцева влада всіляко допоможе нам в організації і зали, і транспорту для того, аби це не входило в фінансування.

Дуже дякую. Вибачте, це логістична ремарка.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Тобто місцевій владі це нічого не буде коштувати?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Ні, дивіться, це їй буде коштувати, але місцева влада, наскільки ми розуміємо…

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Ну, так це ж і є питання фінансування. Пані Ірино, я в даному випадку не за чи проти, а про те, що такі рішення просто голосуються персонально.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я просто думаю, пане Богдане, що мова йде не про фінансування, можливо, Верховної Ради. Що стосується місцевої влади, безумовно, бензин їм буде коштувати чогось, але я переконана, що для місцевої влади також важлива увага реальна парламенту, така мультипартійна увага, а не тільки там однієї політичної сили. І ми тут знову з Марією і з Андрієм протягуємо таку ініціативу, аби показати, що є ті питання, які нас об'єднують насправді, і так далі. Тому я думаю, що тут є консенсус.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стосовно питання фінансування, то минулого разу було розпорядження і кошти виділялися Верховною Радою. Тобто все-таки це щось коштувало бюджету.

Хто бажає висловитися з цього питання? Олександр Любимович, будь ласка.

 

КОПИЛЕНКО О.Л. У мене питання до шановної колеги Геращенко. Ірина Володимирівна, а що ви мене згадали, я так і не зрозумів?  Що я мусив був почути чи зробити?

 

 ГЕРАЩЕНКО І.В. Ви підняли руку, а я перед вами виступила, я сказала, що вибачте, я по суті вас перебиваю…

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Ви знаєте, я не тоді піднімав руку, а навіть якби я її і підняв, я б вам з задоволенням віддав свою чергу.

 

 ГЕРАЩЕНКО І.В. Все-все, ні-ні, я мала на увазі, що я логістично перед вами взяла слово, по логістиці і все.

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Ірино Володимирівно, і переді мною і замість мене, завжди готовий іти вам назустріч.

 

 ГЕРАЩЕНКО І.В. Все, я вас не згадувала, я тільки в цьому контексті.

Дякую.

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Спасибі.  Спасибі за співпрацю. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Хтось ще бажає висловитися, ні?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Якщо можна, я тоді пару  коментарів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Богдан Васильович.  

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Така несподівана пропозиція, у нас насправді ж було не одне виїзне засідання, не тільки в Суми, а ще і в Миколаїв було. І в Миколаїв воно взагалі було вищою мірою виправдане, оскільки мова йшла там не просто про нашу ініціативу, бо як Комітет зовнішньої політики ми звичайно мало яким  чином у цій якості займаємося відновленням, там реконструкціями і так далі. Але там були колеги іноземні в Миколаєві і спільне засідання з датчанами, тобто це було дуже доречно.

Але у нас є ще не реалізований Харків, який зараз бомблять щодня, ну просто рівняють із землею і де, мені здається, що набагато більш актуальне питання, як його допомагати утримувати, в тому числі і за рахунок міжнародної допомоги. Бо зрозуміло, що ніяких же коштів не вистачить розбирати завали, після авіаційними бомбами пробомбленого міста.

Чесно кажучи, я от не те, що в мене дух противоречия, але ну не зовсім розумію, чому зараз, чому саме в Запоріжжя? Ну атакували Дніпрогес, так в Харкові, кажу, цілі квартали бомбами стирають і ми туди збиралися їхати, то може…

Ну знову таки, я перепрошую, це не для того, щоб зірвати чиюсь пропозицію, ну я от не готовий підтримати, я не зрозумів, чому зараз, чому зірватися в Запоріжжя, от негайно, через 5 днів. Це ж теж треба готувати колегам, там треба листи розіслати,  треба щоб нам місці люди були готові, хотіли, могли зрештою, нас прийняти.

Ну і ще раз кажу, але і політично, ну зараз про Харків багато говорять, що це, хоча це швидше всього російське ІПСО. що це можливий напрям російського удару, ну чому не поїхати туди, не показати, що  депутати на місці і ніхто не збирається Харків кидати. Ну, тобто я, чесно кажучи, ну, не зовсім мене переконав лист і виступи. Ну, я теж знову в складній ситуації сьогодні, я не хочу демотивувати людей, які з хорошими пропозиціями виступають, але і підтримати з цією аргументацією не можу. Вибачте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я теж хотів би висловитися. Я, до речі, погоджуюсь з Богданом Васильовичем. Справа в тому, що ми вже давно планували поїздку в Харків, тобто це залишається нашим... як наш борг перед Харковом. І я вважаю, що треба їхати в Харків, це більш доцільно особливо зараз.

Але справа навіть не в тому, а справа в тому, що ми, чомусь, колеги, ми не маємо кворуму. Як свідчить досвід, останній досвід невдалого виїзного засідання в цьому плані, те, що воно формально не відбулося через відсутність кворуму, тобто ми поїхали, але це була робоча зустріч, а не виїзне засідання.

І, на превеликий жаль, я невпевнений в тому, що буде кворум, я невпевнений, на жаль, ось. І як тут бути я просто не знаю.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. У нас, здається, вже його немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

Тоді, колеги, я ставлю на голосування. Ну, є дві пропозиції. Є пропозиція Запоріжжя і є Харків, так. Я ставлю по черзі, я ставлю Запоріжжя, виїзне засідання в Запоріжжі і потім Харків.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?

 

ІОНОВА М.М. Пане голово, секунду. Я вибачаюсь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Утримався.

 

ІОНОВА М.М. Я просто, да, відповім на питання, те, що стосується як би Харкова. Ну, знову ж таки, від імені мене і Ірини, в Миколаєві не були, бо у нас був COVID і ми тоді пояснювали свою причину. Те, що іде в борг Харків, це дуже добре, ну, тобто ми просто кожні два тижні в Харкові, але, якщо буде теж така пропозиція і будуть колеги пропонувати або ви, пане голово, то ми з радістю проголосуємо, не проти щоб ми туди поїхали.

Зараз ми просто вважаємо, що така наша пропозиція по Запоріжжю із-за того, що там теж цікава ситуація не тільки по екоциду, але те, що там дуже багато відвідують теж міжнародних наших колег хаби, як область живе, фортифікаційні споруди, військові. Тобто мені здається та більш широкий теж  спектр, що ми можемо охопити і провести зустрічі. Там дуже активні громадські організації, які теж адвокують і на міжнародному рівні, тобто зустрітися теж з ними. Прохання підтримати.

Якщо ви, пане голово, запропонуєте візит в Харків, ми не проти, тобто  ми тільки за будемо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Продовжуємо голосування.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я утримався, тому що я за Харків.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Немиря? Відсутній.

Бардіна?

 

БАРДІНА М.О. Колеги, я не знаю, чи є сенс мені брати участь в голосуванні, бо я через малу поки найближчі місяць-два точно не зможу їхати.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Пані Марино у нас не передбачено, у нас є тільки є за, проти, утримався. Ми не можемо так...

 

БАРДІНА М.О. Утрималась. Хай буде утрималась, бо так не чесно, якщо я проголосую за, а потім не поїду.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

Копиленко?

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Я так само за Харків, тому я утримався.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Пушкаренко?

 

КОПИЛЕНКО О.Л. В принципі у мене є пропозиція тоді, до шановних колег Ірини Геращенко і Марії Іонової, якщо це справді проблема і Каховка, і ДніпроГЕС, можемо провести спільне засідання, будь ласка, нашого комітету, і Національної комісії з радіаційного захисту населення, про це поговорити. Бо це, звичайно, радіація і інші супутні фактори, відповідні рішення направити, це я вже візьму на себе до наших, як казали раніше, директивних органів. Цей варіант я пропоную, він залишається, але в принципі я за Харків.

Спасибі.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Пушкаренко? Немає.

Геращенко? Пані Ірино?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я за і Харків, і за Запоріжжя.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

Іонова? Пані Марія?

 

ІОНОВА М.М. Логічно, що я і за Харків, і за Запоріжжя, але зараз питання по Запоріжжю. Тому, звичайно, я – за.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

Кривошеєв? Пане Ігор! Відсутній.

Локтіонова?

 

ЛОКТІОНОВА Н.В. Я буду голосувати і за Харків, і за Запоріжжя. Тоді за.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

Шараськін? Відсутній.

Руденко? Пані Олю! Немає.

Юраш? Немає.

Ясько? Немає.

Яременко?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Я не зможу в ці дати їхати, тому я – утримався.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

У нас кворуму немає.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. На жаль, кворуму немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На жаль, колеги, немає кворуму. Тому я змушений завершити наше засідання.

Дякую. І до наступних зустрічей. Дякую. До побачення.