СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань зовнішньої політики

та міжпарламентського співробітництва

08 лютого 2023 року

Веде засідання Голова Комітету МЕРЕЖКО О.О.

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день!

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Є кворум, можемо починати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Тоді починаємо наше засідання.

Будь ласка, подивіться порядок денний. І чи будуть якісь пропозиції до порядку денного?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Можна, Олександр Олександрович?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. У нас є повідомлення з приводу двох питань порядку денного щодо  заслуховування інформації посла України в Болгарії і щодо питання по Воронову. Юрій Олександрович доповісте.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Шановні члени комітету, в робочому порядку зв'язався з новопризначеним послом в Болгарії. Вона наразі на місці, але проводить в МЗС консультації сьогодні весь день, і дуже просила перенести її виступ і заслуховування на наступне найближче засідання комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, і стосовно листа Воронова, він також зі мною зв'язувався.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Да, і також Володимир Воронов попросив теж перенести на наступне засідання його питання, оскільки він не зможе долучитися саме сьогодні до нашого засідання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тоді, колеги, якщо ніхто не проти...

 

БАРДІНА М.О. Можна Бардіна ще? Я тримаю руку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Марина Олегівна.

 

БАРДІНА М.О.  Доброго дня, колеги! В мене прохання, щоби ми друге питання по законопроект 0184 підняли вгору. Там призупинення Угоди між Україною з Білоруссю і Росією по трудовій міграції. Тетяна Бережна з нами на зв'язку, заступниця міністра. Якщо ми можемо його першим розглянути, я не думаю, що там буде дискусія, і швидко пройдемо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, чи хтось ще бажає висловитися з приводу порядку денного? Я не бачу.

Тоді, якщо ніхто не проти, консенсусом приймаємо ці зміни, тобто ставимо як перше питання питання про зупинення відповідного договору між Україною та Білоруссю і усуваємо з порядку денного, або переносимо, точніше, два питання, про які казала Людмила Олександрівна і Юрій Олександрович.

Добре. Ніхто не проти. Тоді давайте голосувати за порядок денний.

Хто за те, щоб підтримати порядок денний з тими змінами, які ми пропонували?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Немиря.

 

НЕМИРЯ Г.М. Я – за. І я хотів би всіх колег звернути увагу, що нарешті у нас немає питань про відрядження. Я думаю, це заслуга всіх членів комітету. Особливо я хочу подякувати за неймовірні зусилля, докладені для того, щоб це сталося, голові комітету. Дякую.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Бардіна.

 

БАРДІНА М.О. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Копиленко.

 

КОПИЛЕНКО О.Л. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Геращенко.

Іонова.

Руденко.

Шараськін.

 

ШАРАСЬКІН А.А. Шараськін – за.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Юраш.

Ясько.

 

ЯСЬКО Є.О. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Яременко.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Доброго дня. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. 7 членів комітету присутні, можна починати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Переходимо до безпосередньо розгляду пунктів порядку денного.

І першим питанням у нас: про проект Закону про зупинення у відносинах України з Російською Федерацією та Республікою Білорусь дії Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів та Протоколу про внесення змін і доповнень до Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15 квітня 1994 року.

Я прошу до слова заступницю міністра економіки Тетяну Василівну Бережну. Будь ласка, Тетяна Василівна.

 

БЕРЕЖНА Т.В. Шановний голово, шановні народні депутати України, дякую за можливість розглянути це питання в першу чергу.

Проект закону розроблено з урахуванням Указу Президента України від 19 травня 2018 року про рішення Ради національної безпеки і оборони України про припинення дії для України окремих міжнародних договорів, укладених в рамках Співдружності незалежних держав. І метою прийняття проекту закону є актуалізація участі України в договірно-правовій базі в рамках Співдружності незалежних держав з урахуванням збройної агресії Російської Федерації проти України та участі в ній Республіки Білорусь.

Отже, цим законопроектом пропонується зупинити дію Угоди про співробітництво у галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів та Протоколу про внесення змін і доповнень до Угоди про співробітництво галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих мігрантів у відносинах України з Російською Федерацією та Республікою Білорусь.

Ми вважаємо, що реалізація норм законопроекту забезпечить зупинення дії угоди цієї і при цьому будуть збережені права громадян України, набуті за цими міжнародними договорами з іншими країнами-учасницями Співдружності незалежних держав.

Тому прошу підтримати.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, чи будуть запитання до представниці міністерства?

 

НЕМИРЯ Г.М. Да, в мене є запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

НЕМИРЯ Г.М. У мене запитання стосується нашого розуміння, комітету розуміння, яким чином відбувається, як ви висловилися, актуалізація участі України в СНД з точки зору діючого набору угод і договорів, які підписала Україна в рамках СНД. Ми розуміємо, що МЗС тут грає роль таку, власне, зведення, але кожне міністерство саме визначає пріоритети, яким способом ця актуалізація відбувається. У зв'язку з цим моє запитання. В рамках вашого міністерства скільки є, залишається діючими угоди, договори, підписані Україною в рамках СНД?

Друге. Скільки і які залишаються діючими угоди і договори про співробітництво між Україною та Білоруссю? І чи є у вас розроблений якийсь план або бачення пріоритетності виходу з цих угод або збереження якихось угод з огляду на ті чи інші причини?

Ми би були дуже вдячні, члени комітету, якщо б ви нас проінформували.

Дякую.

 

БЕРЕЖНА Т.В. Дякую за запитання.

З приводу тих угод, які залишаються чинними, у нас є Угода з Азербайджанською Республікою, з Республікою Вірменія, а також з Республікою Казахстан, з Киргизькою Республікою...

 

НЕМИРЯ Г.М. Ні, ні. Моє питання двох типів. Угоди в  рамках СНД, де Україна є учасницею угод, не двосторонніх з окремими країнами, а в рамках СНД. Це перша група. А друга, оскільки ми Білорусь розглядаємо, чи це єдина угода, яка залишилась між Україною і Білоруссю в сфері відповідальності вашого міністерства? Чи є ще інші угоди? І у зв'язку з цим питання. Чи є у міністерства якесь бачення, план, пріоритизація необхідності або виходу з деяких угод як двосторонніх з точки зору України-Білорусі, або в рамках СНД? І друге. Чи є деякі угоди, які міністерство вважає поки що передчасно виходити? Тоді цікаво було почути чому.

Дякую.

 

БЕРЕЖНА Т.В. Запевню вас точно стосовно того, що міністерство має план вийти з усіх угод, де стороною є Республіка Білорусь і Російська Федерація.

Стосовно того конкретного переліку цих угод, я думаю, що зараз, на жаль, буде некоректно називати неповний перелік або називати деякі. Думаю, що я зможу проінформувати комітет стосовно цих угод пізніше. Але в будь-якому разі у міністерства плани поступово вийти з всіх цих угод, звичайно, ж є. Тому що це недопустимо в них залишатися.

 

НЕМИРЯ Г.М. А стосовно СНД?

 

БЕРЕЖНА Т.В.  Так само зможу відповісти на це питання пізніше. На жаль, не готова проінформувати зараз.

 

НЕМИРЯ Г.М. Тоді, колеги, я вважаю, що ми маємо таке взагалі розуміння оновити, освіжити картину взагалі участі і якості участі або неучасті України як в рамках СНД, так і Білорусі, або, можливо, ще з Росією у нас ще діє, я думаю, так. І для того, щоб ми мали таку картину, можливо, треба, щоб голова комітету, враховуючи наше сьогоднішнє обговорення, написав такого листа відповідно до МЗС, але також і до цих міністерств, які окремо курують або відповідають за окремі напрямки, щоб нас до наступного засідання поінформували: який стан нормативно-правової бази участі України в рамках СНД, скільки там залишається, які є наміри виходу, які є пропозиції щодо тимчасового залишення і тоді аргументація: чому, і окремо що стосується Білорусі.

Дякую.

 

БЕРЕЖНА Т.В.   Дякую за таке запитання.

І я думаю, що ми обов'язково надамо з нашого боку, з боку Міністерства економіки, вичерпну відповідь на запит.

Дякую.

 

НЕМИРЯ Г.М. І у мене ще одне запитання до вас, оскільки це стосується захисту трудящих мігрантів. Скільки, за вашою інформацією, зараз в Білорусі знаходиться українців, от які відносяться до цієї категорії трудящих-мігрантів? І скільки на території України, за даними вашого міністерства, і чи є у вас такі дані, знаходиться білорусів на території України?

Дякую.

 

БЕРЕЖНА Т.В.   Звісно, в нас є такі дані, оскільки ми видаємо дозволи на працевлаштування таких осіб. Знову ж таки, питання дуже правильне і я думаю, що буде неправильно надавати вам некоректні дані за результатами не... мається на увазі оновлені. Тому, знову ж таки, можемо відповісти на ваш письмовий запит стосовно такого запитання.

 

НЕМИРЯ Г.М. Я дякую за такий намір.

Але оскільки ми розглядаємо проект Закону про зупинення дії Угоди про співробітництво, мета якої була соціальний захист трудящих мігрантів, це стосується і громадян України, от тоді моє запитання, оскільки ми не знаємо, принаймні ви не сказали: а якої ж кількості громадян України це може стосуватися, як на вашу дію вплине зупинення цієї угоди на невідомо яку кількість громадян України, які, можливо, скоріше за все ще знаходяться в Білорусі, ну, і навпаки. Дякую.

Тому я от вважаю, що в даному випадку з точки зору розгляду цього питання члени комітету хотіли б мати таку інформацію вже на сьогодні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тут пропозиція ...(Не чути) 

Тоді я ставлю на голосування...

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Не чути вас, не чути, Олександре Олександровичу, вас не чути. Скажіть ще раз, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А зараз чути? Чутно, колеги, зараз? У мене проблема в тому, що світла немає, і тому зв'язок не дуже стабільний.

Пропозиція Григорія Михайловича потребує голосування. Але спочатку давайте, якщо не буде запитань до Тетяни Василівни, то тоді дамо їй можливість завершити свій виступ.

Будуть тут ще якісь запитання до Тетяни...?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Олександре Олександровичу, пропозиція з приводу додання уточнення формулювання в законі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так. Я хотів, власне, запитати це, це термінологічне питання. Тетяно Василівно, скажіть, будь ласка, як коректніше писати, говорити про зупинення чи припинення договору, ну, в  даному...  я маю на увазі?

 

БЕРЕЖНА Т.В. Ми пропонуємо зупинення дії Угоди про співробітництво.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А якась аргументація є, чому саме так? Ну, добре. Тоді, колеги, якщо запитань...

 

ВАСИЛЕНКО О.І. Дозвольте?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Олександре Олександровичу, там же ж ще є уточнення щодо конкретизації статті Віденської конвенції. Можна, тоді наш Олег Ігорович доповість?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Олег Ігорович, будь ласка.

 

ВАСИЛЕНКО О.І. Добрий день, шановні народні депутати! Як ви сказали, питання та пропозиція. Питання у нас постає знову ж таки  зупинення чи припинення, оскільки Закон про міжнародні договори апелює цими двома поняттями. Якщо зупинення міжнародного договору, тобто це на якийсь час, а закон не містить цього часу. На який час ми зупиняємо угоду в відносинах? А припинення –  це, по суті, вихід з цієї угоди. Тому в цьому і питання. От ми зупиняємо на якийсь певний час чи припиняємо її взагалі, участь цієї угоди… участь у цій угоді з двома країнами? Це перше питання.

І пропозиція. В преамбулярну частину проекту закону після слів "у зв'язку з докорінною зміною обставин" додати "відповідно до статті 62 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 року та статті 24 Закону України "Про міжнародні договори" для того, щоб саме досягти принципу правової визначеності, що саме ми маємо під докорінною зміною обставин.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Олександре Олександровичу, там Богдан Васильович хоче сказати щось, просить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Богдане Васильовичу.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Дякую.

У мене тут теж є питання до пані заступниці міністра економіки. Як учасник міжфракційного депутатського об'єднання "За демократичну Білорусь" я спілкуюсь постійно з військовослужбовцями, громадянами Білорусі, військовослужбовцями полку Калиновського. І від них, і від багатьох учасників чи членів білоруської спільноти в Україні ми отримуємо скарги про те, що в Україні через низку рішень, пов'язаних із агресією з боку Російської Федерації і участі Білорусі у цій агресії, громадяни Білорусі позбавлені таких засадничих прав і можливостей реалізовувати свої інтереси на нашій території, зокрема от отримувати посвідки на проживання, посвідки на працевлаштування, в результаті чого вони не можуть відкривати рахунки і так далі. Тобто фактично ми позбавляємо їх можливості існувати на своїй території.

У зв'язку з цим для того, щоб з'ясувати для себе цю ситуацію, я би хотів уточнити: скільки дозволів на працевлаштування для громадян Білорусі і Росії міністерство видало минулого року?

Дякую.

 

БЕРЕЖНА Т.В. Дякую за запитання.

Дивіться, стосовно кількості, кількості саме для цих двох держав, як я вже, повторююсь, сказала, відповідаючи на попереднє запитання, в конкретній доповіді надати інформації,  на жаль, не зможу, зможемо надати це у відповідь на письмовий запит або просто ініціативно передати до комітету.

А стосовно взагалі всіє кількості дозволів, то це було 35 тисяч дозволів  за попередній рік.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. За 2022 рік 35 тисяч дозволів для  громадян Білорусі. Так?

 

БЕРЕЖНА Т.В.  Ні-ні, це всіх. Конкретно по державах…

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Тобто це існує, це діючі на сьогодні дозволи для громадян Білорусі – 35 тисяч?

 

БЕРЕЖНА Т.В. Ні, це інформація стосовно всіх  дозволів, взагалі всіх виданих дозволів на працевлаштування і на…

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Ні, мене загальна температура по лікарні не цікавить, мене цікавить, що конкретно по…

 

БЕРЕЖНА Т.В. Так, я повторююсь, я відповіла на питання вашого колеги про те, що ми зможемо надати інформацію конкретно стосовно цих громадян Республіки Білорусь і Російської Федерації окремо.

Дякую.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. А в чому тоді причина от зупинки дії, тобто які мотиви нашого рішення про зупинення виконання цієї угоди, можна  ще раз уточнити?

 

БЕРЕЖНА Т.В. Мотиви такого рішення – це, звичайно ж, Указ  Президента України про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 травня 2018 року про припинення дії для України окремих міжнародних договорів, укладених в рамках Співдружності незалежних держав.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. А в рішенні написано "усіх договорів" чи окремих?

 

БЕРЕЖНА Т.В.  Окремих.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Тобто ваше міністерство має повноваження на власних розсуд вибирати, виходячи з ваших експертних переконань, розуміння і так далі, обирати ті договори, дія яких зупиняється чи припиняється або які продовжують свою дію.

У зв'язку з цим, я поважаю це право,  розумію, що воно повинно бути  у міністерств і відомств, але я прошу пояснити, чому саме цей договір припиняє свою дію чи зупиняє, ми зупиняємо його дію.   

 

БЕРЕЖНА Т.В. У зв'язку з цією ситуацією, я відбувається зараз, першочергово припиняються відносини саме з цими двома державами.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Вибачте, ми поки що не припиняємо відносини з цими двома державами, зокрема з Білоруссю у нас існують дипломатичні відносини. Я хочу зрозуміти, чому ми уникаємо зараз виконання певних соціальних зобов'язань перед громадянами Білорусі, от які причини цього? Зокрема, перед тими, які вже перебувають на території нашої держави. Фактично дія цієї угоди припиняє виконання наших зобов'язань, я так розумію і співробітництво з Білоруссю і Росією, з якими ми співробітничаємо формально у цьому питанні, я не можу зрозуміти мотивів.  Тобто чи ми беремо на себе добровільно зобов'язання за власні кошти виконувати всі, скажімо, питання покриття соціальних гарантій, зобов'язань і так далі перед цими громадянами? Тобто я хочу зрозуміти, що відбувається з громадянами Білорусі, чому вони втрачають можливість жити на території нашої держави і працювати?

 

БЕРЕЖНА Т.В. Шановний пане Богдане, не буду повторюватися, мотивацію озвучила.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Богдане Васильовичу, є конструктивна пропозиція. Оскільки це трішки окреме питання, ми можемо, наприклад, його поставити включити в порядок денний одного із засідань і спеціально присвятити йому увагу, може таким чином.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Пане голово, та я не побачу, чим воно окремо… чим воно відрізняється. Чесно кажучи, дія кожної угоди – це доля якихось людей, якихось громадян. І якщо міністерство вносить пропозицію на розгляд парламенту, тобто ту чи іншу дію щодо угоди, яка впливає на забезпечення прав громадян, очевидно, це міністерство повинно прорахувати, скількох, яку кількість громадян це зачепить, які будуть наслідки для українського бюджету і так далі. І зараз я не отримую від міністерства відповіді, тому я не тільки не вважаю ці питання непов'язаними, я вважаю, що вони пов'язані, просто міністерство не готове представити свою позицію. І от на зараз, станом на зараз ця дискусія позбавляє мене можливості підтримати пропозицію, яку надсилає це міністерство, тому що я не зрозумів аргументи: чи цих людей занадто багато і ми не можемо виконати всі свої зобов'язання, чи… Ну, які причини? Тобто тут же ж мова не йде про політичне співробітництво. Мова йде винятково в цих договорах про громадян. Які в нас претензії до громадян? Скільки їх? Скільки їх працює в економіці України? Тобто ми зараз приймаємо рішення, ми поставлені в ситуацію, в якій ми повинні приймати рішення, не володіючи повнотою інформації. І з якихось причин міністерство не може чи не хоче нам її надати.

Тому я не думаю, що це проблема, яка вирішується окремими депутатськими запитами. І, мені здається, дуже некоректно пояснювати депутатам їх права з боку заступника міністра і їх можливості. Ми прекрасно розуміємо, як ми можемо отримувати інформацію, від кого. Треба просто краще готуватися і презентувати питання, з якими виходите в парламент.

Тому, вибачте, я ще раз повторюю, я не зможу підтримати цю пропозицію, хоча так, як і заступниця міністра, відчуваю сильну нелюбов до існуючих в Росії і Білорусі режимів. Але не бачу зв'язку між питаннями політичних режимів в Білорусі і Росії і нашими зобов'язаннями перед громадянами іноземних держав на своїй території, так само, як і перед правами, які мають наші громадяни на території іноземних держав.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, хтось бажає ще висловитися?

 

НЕМИРЯ Г.М. Колеги, в мене є пропозиція. Я думаю, це буде правильна пропозиція. Ми вже перенесли два питання на наступне засідання. З огляду на ту дискусію, яка відбулася, я пропоную перенести розгляд цього питання на наступне засідання. І звертаюся до колег підтримати. Ми не можемо голосувати, не знаючи розрахунки, не знаючи, скількох громадян України, я, по-перше, це підкреслюю, може стосуватися; яка ситуація з відповідно громадянами інших держав. І взагалі, не розуміючи загальну картину, саме тому перше моє питання: а як виглядає взагалі динаміка, скільки договорів, по яких сферах вони стосуються, яка є позиція? Ви сказали, звісно, є пріоритети. Які це пріоритети?

Тому я пропоную, і це буде коректно і правильно, і з повагою, до, власне, наших громадян, перенести розгляд цього питання на наступне засідання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я тоді цю пропозицію поставлю на голосування. Єдине, що я хотів би сказати, це те, що зупинення або припинення цього договору, наскільки я розумію, не припиняє і не впливає негативно на права громадян, в тому числі іноземних громадян. Тобто є інші правові механізми, які дозволяють захистити ці права, в тому числі права трудящих мігрантів.

Але я ставлю на голосування цю пропозицію Григорія Михайловича. Хто за те, щоб перенести розгляд цього питання на наступне засідання?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Утримався.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Немиря.

 

НЕМИРЯ Г.М. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Бардіна.

 

БАРДІНА М.О. Утрималась.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Копиленко.

 

КОПИЛЕНКО О. Л. Я утримався. Але я, як кажуть, душею підтримую шановного Григорія Михайловича, бо державні відомства давно вже перестали поважати народних депутатів. Це проявляється і в тому, як нам пишуть відповідь на наші звернення і подібність вже. І якщо наступного разу ситуація не зміниться, то я буду міняти свою позицію.

  

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Геращенко.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я – за. Ні, я є, я –  за, я уважно слухала, дуже цікава дискусія.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Іонова.

 

ІОНОВА М.М. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  Дякую.

Руденко.

Шараськін.

 

ШАРАСЬКІН А.А. Шараськін – за.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Юраш.

Ясько.

 

ЯСЬКО Є.О. Враховуючи аргументи, які були висловлені колегами і Григорієм Михайловичем, і Богданом Яременком, я за перенесення цього питання. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Яременко.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. 6 – за.

 

РУДЕНКО О.С. Вибачте. Руденко – за. У мене поганий інтернет, нема світла. Почули  Руденко?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Руденко – за?

 

РУДЕНКО О.С. Да. Руденко – за. Да.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

6 – за, 3 – утримались. Рішення прийнято. Питання перенесено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тоді ми питання переносимо на наступне засідання і немає потреби ставити окремо на голосування пропозицію Григорія Михайловича стосовно надання інформації міністерством. Я сподіваюсь, що на наступному засіданні міністерство надасть всю необхідну інформацію.

Я правильно зрозумів ситуацію?

 

ВАСИЛЕНКО О.І. Да. Олександр Олександрович, і ще...

 

БЕРЕЖНА Т.В. Шановні колеги, так, інформацію надамо.

 

ВАСИЛЕНКО О.І. Да, отримати все ж таки відповідь. Зупиняємо ми чи припиняємо дію договору і на який час, якщо зупиняємо? Бо закон не містить таких дат чи термінів якихось.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

І, будь ласка, прохання до Тетяни Василівни...

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. ...не просто пропозицію, але і аргументацію цієї пропозиції хочеться почути. Тобто чи нам треба відмовлятися від усіх всіх договорів, чи все-таки ми сподіваємося, що ми колись нормалізуємо відносини з цими країнами, коли там зміняться режими, і далі будемо в нормальних умовах відстоювати права своїх громадян і забезпечувати права їхніх громадян на своїй території?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тоді, будь ласка, Тетяна Василівна, врахуйте всі ці запитання, які пролунали, і ми з вами зустрінемося на наступному засіданні. Дуже вам дякую. І до зустрічі.

 

БЕРЕЖНА Т.В.  Пане Олександре, дякую вам. До зустрічі. Все врахуємо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До побачення.

А ми, колеги, переходимо до розгляду другого питання порядку денного. Ну, оскільки відбулася певна зміна, то ми розглянемо питання про стан відносин України з державами Південного Кавказу. І я прошу до слова заступника міністра закордонних справ України Євгена Петровича Перебийніса.

Будь ласка, Євгене Петровичу.

 

ПЕРЕБИЙНІС Є.П. Доброго дня! Шановний пане голово, шановні народні депутати! Я вам дякую за запрошення на засідання і за увагу до цього питання.

Відносини з країнами Південного Кавказу, звісно, є важливим напрямком зовнішньої політики України хоча б тому, що дві з цих держав... з цих трьох держав Азербайджан і Грузія є стратегічними партнерами України. Але, звісно, після початку російської агресії, ще з 2014 року, і особливо після початку повномасштабного вторгнення Росії відносини з цими країнами мають певні специфічні риси. Попри підтримку суверенітету і територіальної цілісності України і надання нам гуманітарної допомоги окремими цих держав, ці країни, скажімо так, більшість цих країн не приєднуються до міжнародних санкцій проти Росії, уникають публічного засудження російської збройної агресії і голосування за проукраїнські ініціативи в рамках міжнародних організацій, за винятком Грузії, але я про це скажу трішки пізніше.

Власне, тільки Грузія з цих трьох країн бере участь у міжнародній Кримській платформі і тримає її в парламентському вимірі, а також задекларувала свою готовність, поки що лише теоретично, долучитися до ініційованої Президентом України формули миру. Така позиція цих країн не в останню чергу, а я б сказав, навіть насамперед пояснюється присутністю і дуже потужним впливом Росії у цьому регіонів. Зокрема, там залишається досить вагома військова присутність держави-агресора, в Карабасі дислокований так званий миротворчий контингент Росії, а у Вірменії знаходиться 102-а російська військова база, також російські війська присутні на окупованих територіях Грузії.

Тому на даний час, власне, відносини з країнами Південного Кавказу, вони певною мірою не призупинені, то вони досить сповільнюючі, зважаючи на ці фактори. І, власне, міжпарламентський діалог, він є одним з тих форм співпраці, яка б могла певною мірою компенсувати відсутність активних відносин з цими державами. І тому, на нашу думку, відновлення і активізація міжпарламентського співробітництва,  зокрема по лінії депутатських груп дружби, міжпарламентських зв'язків, профільних комітетів, може бути додатковим каналом комунікації з цими країнами.

Зокрема, з метою залучення цих країн до  проукраїнських ініціатив, зокрема, і Кримської платформи, формули миру, доведення до них інформації про російські військові злочини і наслідки російської війни проти України, отримання від них гуманітарної допомоги, в тому числі для відновлення критичної інфраструктури і цивільних об'єктів, і захисту прав і інтересів громадян України, які  перебувають у цих країнах. Якщо коротко пройтися окремо по цих державах, я спробую коротко, щоби ваш час не забирати.

Азербайджан. Декларує підтримку територіальної цілісності і суверенітету України, але водночас не приєднується до міжнародних санкцій  проти Росії. Разом з тим, буде тут необхідно відзначити, що Азербайджан надає Україні гуманітарну допомогу. Зокрема, їхня державна компанія SOСAR надавала пальне для автомобілів аварійно-рятувальних служб і швидкої  допомоги на безкоштовній основі.  У рамках ініціативи Президента України United24 азербайджанська компанія NEQSOL Holding  перерахувала 3 мільйони доларів США, і Азербайджан профінансував деякі об'єкти в Ірпені, зокрема і дитячий садок.

Міжпарламентська складова, вона існує, співпраця, ви це знаєте краще ніж я. Голова робочої  групи з міжпарламентських зв'язків Азербайджан-Україна Міллі Меджлісу Гулієв листом нещодавно, буквально у січні, запросив співголів депутатської групи Верховної Ради відвідати з візитом Азербайджан. І я думаю, що очевидно, було би логічно цим запрошенням скористатися.

Вірменія. Серед цих країн вона найбільше перебуває під впливом Росії. І також ця країна єдина з держав Південного Кавказу є членом ОДКБ. Але слід сказати, що останнім часом у Вірменії досить часто циркулює думка про доцільність подальшого перебування країни  в ОДКБ. Це викликано тим, що ця організація не так, як хотіла Вірменія, відреагувала на останню кризу між Вірменією і Азербайджаном. Простіше кажучи, відмовилася стати на захист Вірменії, як це передбачено їхніми статутами і різними документами. І, власне, у Вірменії дуже сильно зараз відчувається охолодження відносин ставлення до ОДКБ і ставлення до Росії через те, що, власне, Вірменія відчуває і вважає, що Росія тут несправедливо, скажімо, не підтримала Єреван.

Наш діалог з Вірменією фактично зараз заморожений. Практично після 2014 року, коли Вірменія не підтримала відому резолюцію Генеральної Асамблеї територіальну цілісність України, і фактично вона з того часу перебуває у повному фарватері Росії. Але треба сказати, що якщо до повномасштабного вторгнення Вірменія голосувала, як правило, проти українських резолюцій, то у 2022 році більшість резолюцій в рамках міжнародних організацій, зокрема на Генеральній Асамблеї ООН Вірменія або не голосувала, або утримувалась, що свідчить про певну зміну позицій.

Але все ж таки треба сказати прямо, що про якусь кардинальну зміну позицій Вірменії важко говорити, бо вони перебувають у залежності від Росії. Тут варто сказати про ситуацію по карабаському врегулюванню. Це питання має нами враховуватися, звичайно, при розбудові відносин як з Азербайджаном, так і з Вірменією. Зокрема, зараз дуже гостро стоїть питання Лачинського коридору. Тобто це відповідно до домовленостей, досягнутих між Азербайджаном, Вірменією і Росією, був створений Лачинський коридор, який дозволяв би перенаправляти вантажі з Вірменії до окупованого нею Карабаху.

І, власне, на нашу думку, в цій ситуації нам доцільно утримуватись від надання якихось коментарів щодо цієї ситуації, виходячи з таких міркувань, що ситуацію довкола Лачинського коридору слід розглядати в контексті врегулювання нагірно-карабаського конфлікту загалом. А позиція наша тут полягає у безумовній підтримці суверенітету і територіальної цілісності Азербайджану.

І протягом останніх двох місяців Лачинським коридором все ж таки здійснювалося перевезення вантажів, тобто рух там не повністю заблокований. А, як ви знаєте, він був заблокований азербайджанськими екологічними активістами, які таким чином протестують проти недопуску їх на територію Нагірного Карабаху, як це було передбачено відповідними домовленостями. Тобто переїжджали майже тисячу транспортних засобів цей коридор за останні два місяці, правда, з них 850 автомобілів – це автомобілі так званих російських миротворців і 120 автомобілів – Міжнародного Червоного Хреста.

І треба враховувати також, що Азербайджан нам надає гуманітарну допомогу і бере участь у відбудові зруйнованої інфраструктури, надає нам енергетичне обладнання, що не можна сказати про Вірменію: Вірменія нам зовсім нічого не надає.

Тепер щодо Грузії. Грузія в цілому з усіх цих держав є найбільш близькою до нас державою, оскільки її пріоритетом є також інтеграція до НАТО, до Європейського Союзу. І Грузія підтримує ці українські ініціативи в рамках міжнародних організацій, і підтримує формулу миру, підтримує ООН. Також в Грузії зараз перебуває значна кількість українських громадян, і їм нещодавно, у жовтні, було продовжено на пів року фінансова підтримка, вона невелика, там близько 100 доларів на сім'ю, але все ж таки.

Організовано безплатне навчання дітей у спеціально створених українських секторах в школах. Це всього чотири сектори в Тбілісі і в Батумі, де навчається 1 тисяча 670 українських дітей. Також Грузія, а, до речі, і Азербайджан приймали і приймають на оздоровлення українських дітей, і також Грузія реабілітує українських військових.

Грузія нам надала 500 генераторів, з яких 27 потужних генераторів. Але, звісно, треба враховувати кілька факторів. Це те, що Грузія, незважаючи на те, що вона декларує підтримку територіальної цілісності України, вона не приєдналася до більшості санкцій, які запроваджені Європейським Союзом. Політичне керівництво Грузії час від часу грається з питаннями про відновлення, скажімо, авіасполучення з Росією, і ми з цього приводу робили кілька досить жорстких заяв. І, звичайно, найрезонанснішою темою – це є справа громадянина України Міхеіла Саакашвілі, який перебуває зараз в клініці, який засуджений до позбавлення волі у Грузії і стан здоров'я якого є дуже складним. І у зв'язку з цим і Президент України, і омбудсмен, і Міністерство закордонних справ неодноразово робили жорсткі заяви з вимогою переведення Михайла Саакашвілі на лікування або до України, або до однієї з європейських держав.

Буквально позавчора, на жаль, рішенням суду було відмовлено у призупинені виконання покарання. Ми зробили також заяву МЗС, і зараз ми працюємо з міжнародними партнерами, зокрема з нашими міжнародними партнерами з тим, щоб все ж таки посилити тиск на Грузію з метою переведення Михайла Саакашвілі на лікування в одну з іноземних країн.

Міжпарламентська складова розвивається, були візити спікера в минулому році, була участь спікера в Кримській платформі. Тобто, мені здається, що по парламентській лінії ми маємо цей діалог підтримати.

Я тут зупинюся, якщо є якісь запитання, будь ласка, я готовий відповісти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую, Євгене Петровичу, за таку вичерпну професійну доповідь з цього питання.

Я думаю, що у колег будуть запитання. Будь ласка, хто бажає поставити якесь запитання?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Єлизавета Олексіївна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Єлизавето Олексіївно, будь ласка.

 

ЯСЬКО Є.О. Якщо можна. Дуже вам дякую за представлення цієї теми, вона дуже складна, вона дуже важка. Я, на жаль, знаю багато чого про той регіон. І я б хотіла спитати, бо з вашої доповіді я почула насправді про Грузію те, що дуже все дипломатично, що вони нібито до чогось приєднуються, а ми ж бачимо прекрасно, я зараз скажу не тільки про питання Михайла Саакашвілі, а також про всі міжпарламентські наші зв'язки, які насправді, я думаю, що колеги підтвердять, наразі вони... ми можемо привітатись з грузинами, але вони дійсно не приєднуються до жодних наших ініціатив.

Враховуючи це, я б хотіла вас спитати насправді, все-таки дуже глобальне питання взагалі, можливо, нам треба з кимось більше працювати там, не знаю, з американцями, європейцями, тому що ми втрачаємо Грузію, справді, як партнера. Нам кажеться, що вони не приєдналися до більшості санкцій, да вони ні до яких санкцій не приєднались.

І я б хотіла все-таки почути в присутності моїх колег по Міхеілу Саакашвілі. У нас зараз залишився, по суті, варіант – це Страсбурзький суд і залишився варіант якогось певного політичного тиску перемовин з Президентом Грузії щодо помилування. Якщо б ви могли декілька слів про це сказати, прокоментувати, було б дуже добре.

Дякую.

 

ПЕРЕБИЙНІС Є.П.  Дякую, пані Лізо, за ваше запитання.

Що стосується санкцій. Все ж таки якщо заради справедливості, треба сказати, що Грузія голосує за усі резолюції, які приймаються у міжнародних організаціях із засудженням російської агресії на Генеральній Асамблеї ООН і так далі. Тобто тут це факт, тобто вони голосують "за" на відміну від, скажімо там, Вірменії і так далі.

Але, все ж таки, я сказав про певні їхні загравання з Росією, незважаючи на те, що в них як би формально відсутні дипломатичні відносини, але торгівля з Росією у них зросла на 50 відсотків у минулому році. Тобто це означає що? Це означає що фактично є загроза того, що Грузія може допомагати Росії обходити санкції. Тобто і ми це перед грузинською стороною ставимо. Вони це заперечують, вони кажуть, що ми дотримуємося цих фінансових санкцій у банківській сфері. Вони приєдналися до першого пакету санкцій ЄС, вони зробили заяву про це ще в березні минулого року про те, що вони приєднуються. Але до решти восьми пакетів вони не приєдналися, це також факт. І ми про це їм відкрито говоримо. Я сам двічі зустрічався останнім часом з послом Грузії, позавчора з ним зустрічався мій колега, який відповідає за консульські питання Микола Точицький.

І теж питання Міхеіла Саакашвілі було провідним під час цих зустрічей. Ви бачили наші заяви. Я думаю, що таких жорстких заяв давно не було по лінії Міністерства закордонних справ, де ми називаємо прямо речі своїми іменами. Але відповідаючи на ваше запитання, я думаю, що шляхом до цього є посилення тиску з боку всього міжнародного співтовариства. І ми тут ведемо консультації з нашими партнерами. Зокрема, я думаю, що можна очікувати найближчим часом досить дієвого тиску з боку Європейського Союзу. Принаймні такі запевнення з боку наших партнерів є в ЄС, і там будуть конкретні, я думаю, пропозиції висловлені керівництву Грузії щодо вирішення питання з Міхеілом Саакашвілі. Тому я все ж таки би не втрачав оптимізму, що нам це питання вдасться допустити.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Марія Миколаївна, якщо не помиляюсь, хотіла поставити запитання?

 

ІОНОВА М.М. Чути мене?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чути.

 

ІОНОВА М.М. Дякую.

Я хотіла запитати. Добрий день. Вітаю, пане посол. Я хотіла запитати про стан відносин між Вірменією і Сполученими Штатами в контексті цього конфлікту. Який там зараз стан врегулювання?

Дякую.

 

ПЕРЕБИЙНІС Є.П. Дякую, пані Марія.

Це правильне запитання, оскільки, є всі підстави говорити, що Росія  втрачає свої позиції у Вірменії. Через те, що вона не виправдала тих сподівань, які Вірменія на них покладала, бо Вірменія в конфлікті з Азербайджаном розраховувала, що однозначно, звісно, як член ОДКБ Росія стане на сторону Вірменії. Цього не сталося, і, в принципі, зараз ми бачимо дуже активний такий дрейф Вірменії у бік того, щоби посередниками… віддати перевагу посередництву Європейського Союзу і США у цьому конфлікті.

Тому, в принципі, мені здається, що це можна розглядати для нас як позитивний дрейф, оскільки ми знаємо, що всі ці заморожені конфлікти по всьому Радянському Союзу Росією, колишній території Радянського Союзу, Росією було створено штучно і вона це використовує у своїх інтересах. Тому чим менше буде Росії у так званому врегулюванні заморожених конфліктів, тим краще, чим більше буде Заходу, тим, звісно, буде краще.

Тому я думаю, що ми тут маємо ці тенденції підтримувати. І я думаю, що більше шансі врегулювання цих конфліктів є, якщо там буде присутній Захід, ніж якщо там буде присутня Росія.

 

ІОНОВА М.М. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Богдан Васильович, а потім Ірина Володимирівна.

Богдане Васильовичу, будь ласка.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Дякую.

Вітаю, Євгене. Я дозволю собі менше формалізму, ми давні друзі і колеги з Євгеном і починали разом в міністерстві працювати.

Пане заступник міністра, якщо дві з цих країн, про які ми говоримо, наші стратегічні партнери не підтримують, як це звучить, ну, як це виглядає, у найбільш стратегічному питанні нашої територіальної цілісності,  захисту нашого суверенітету від російської агресії, в чому стратегічність партнерства між нашими країнами, в чому воно зараз полягає? До чого ми апелюємо? Чи є наміри, чи потреба щось робити у цьому напрямку, переглядати рівень відносин якийсь, навіть якщо він ... (Не чути)? Це перше питання.

Друге питання. Ви зробили заяву, яка, ну, мені здається, я бачу певні загрози в ній, про те, що міжпарламентська складова може бути однією, там одним з джерел для розвитку відносин от у цих непростих обставинах, коли ми не знаходимо порозуміння з трьома країнами південного Кавказу, ну, фактично з усіма трьома в питаннях миру і війни. У зв'язку з цим у мене ...(Не чути) загрозу бачу в тому, що, ну, ми бачили, скажімо, у виконанні деяких народних депутатів України просто жорстку необґрунтовану критику одного із заступників міністра закордонних справ, коли він намагався виконувати просто функцію МЗС координацію зовнішньої політики щодо Вірменії, це було публічно і так далі, тому є певні загрози.

У зв'язку з цим питання. От по кожній країні міжпарламентський діалог, візити парламентарів, контакти з нашими …(Не чути) у відповідних трьох країн. Які питання, вирішення яких питань ми повинні переслідувати? Тобто про що повинні говорити парламентарі, чого конкретно добиватися від своїх партнерів у Азербайджані, Грузії і у Вірмені?

Дякую.

 

ПЕРЕБИЙНІС Є.П. Дякую, Богдане, за запитання.

Що стосується стратегічного партнерства. Воно виникло не сьогодні, це, в принципі, історичний наслідок наших відносин, і я думаю, що в принципі свого часу це було виправдано. Взагалі, мені здається, тут питання, можливо, може стояти у необхідності існування стратегічного партнерства в час, коли все динамічно змінюється. Але, тим не менше, воно існує і з Азербайджаном, і Грузією, і, я ще раз повторюю, воно мало свої певні передумови, і логіку в той час. Але обидві ці країни, в принципі, станом на сьогодні підтримують Україну. Тобто вони декларують підтримку суверенітету, територіальної цілісності України. Тобто ми не можемо сказати, що вони зовсім не підтримують Україну. Так, вони не приєднуються до санкцій, тут є свої, скажімо, можливо, пояснення. Але я думаю, що нам не слід робити зараз різких рухів у цій ситуації, оскільки історія не закінчується сьогодні, вона буде продовжуватися. Ми все ж таки сподіваємося, що після нашої перемоги і ситуація і в гарячих точках, і в інших дуже швидко вирішиться, якщо ми будемо говорити і про Молдову, і про Грузію, і про Азербайджан з Вірменією, і ми зможемо будувати ці відносини, ґрунтуючись уже на чомусь.

Тому моя позиція така, я тут не скажу, що це якась офіційна позиція, тому що просто поки що питання про перегляд стратегічного партнерства з цими країнами не стояло, але я думаю, що це робити не на часі, ми повинні використовувати ті позитивні інструменти, які це стратегічне партнерство дає, ну і намагатись, дійсно, переконувати ці держави в нашій правові в тих питаннях, як, скажімо, десь ми зараз не сходимося.

Що стосується міжпарламентської складової, я сказав, що це може бути додатковим треком, і міжпарламентська дипломатія завжди була важливим додатковим треком у міждержавних відносинах. Я не сказав, що ми не маємо з цими країнами проводити чи реалізовувати якісь відносини на рівні урядовому, навпаки, я думаю, що ми це маємо робити і будемо робити. Але, зважаючи на специфіку цих країн, я думаю, що міжпарламентська складова, де вона може відбуватися в більш неформальній атмосфері, скажімо, по лінії груп дружби, по донесенню тієї інформації, яку ми вважаємо за доцільне доносити до цих країн, вона має сенс і мала б свою ефективність.

Я не бачу якихось таких питань, які б, скажімо, на міжпарламентському треку було б табу обговорювати. Інша справа - і це наша позиція, - що ми мали би, Міністерство закордонних справ і народні депутати, дуже тісно співпрацювати перед вашими візитами за кордон. Ми завжди відкриті і завжди готові, скажімо, вам пояснити ті чи інші моменти або розповісти про нашу позицію, як би ми бачили, скажімо, вирішення тих чи інших питань. Звичайно, вам приймати рішення остаточне, але ми готові завжди донести свою точку зору і максимум інформації вам дати перед міжнародними зустрічами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ірина Володимирівна, будь ласка

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Дуже дякую.

Пане Євгене, я теж дуже рада вас чути. І дякую за фаховість і професійність, це сьогодні теж рідкість у наших умовах.

У мене є низка запитань. Погоджуюся з вами щодо важливості сьогодні співпраці з цими країнами, так само багато речей турбує.

І в цьому контексті у мене наступне запитання. Чи не здається вам, що зокрема з Грузією і з Азербайджаном ми маємо працювати от не тільки там методом, особливо з Грузією, кнута, коли ми абсолютно справедливо часто критикуємо Грузію за їх позицію щодо там цих (Не чути) відновлення з Росією і їх прийому такого безрозбірливого цих, мені здається, 500 тисяч у них уже росіян проживає. Чи не здається вам, що тут треба і пряник демонструвати? Які є ці, на вашу думку, пропозиції, де ми могли б їх залучати більш активно, хвалити, дякувати.

І в цьому контексті питання, чи розглядає МЗС таку можливість, ми не знаємо, це запрошення, можливо, лідерів там держав на 24-е до Києва? Якщо ні, чи не здається вам правильним, щоб парламент ініціював запрошення чи голів групи дружби, чи спікерів, парламентів Грузії, Азербайджану, інших країн? Ну, звичайно, європейські країни – це зрозуміло, але от саме Грузія, Азербайджан.

І, колеги, от мені здається, після цієї дискусії от нам би важливо, щоб не тільки група дружби долучалася до цього міжпарламентського діалогу Азербайджан – Вірменія – Грузія, можливо, ми давайте зробимо для початку …(Не чути) конференцію, можливо, якийсь візит.

Дуже дякую.

 

ПЕРЕБИЙНІС Є.П. Пані Ірино, дякую дуже за запитання. Я абсолютно з вами згоден, що ми не зацікавлені у жодному загострені відносин з Грузією. Ми знаємо, що грузинський народ нас підтримує. Ми знаємо, через що ця держава пройшла. Тому нам інколи дуже прикро, коли знаючи, що сьогодні переживає Україна, бо вони самі через це пройшли, коли Грузія відмовляється, скажімо, там навіть говорити про будь-яку допомогу зброєю і так далі. Це при тому, що Україна свого часу Грузії допомогли.

Але ми у нашому діалозі з Грузією навпаки намагаємося наголошувати на позитивах, і ми їм підкреслено дякуємо за ті речі, які вони справді роблять на нашу підтримку. Скажімо, коли нещодавно Грузія нам надала 500 генераторів, то Міністерство закордонних справ спеціально подякувало у твіттері підкреслено, і мені здається, що це було дуже гарно сприйнято. Але коли іде риторика, інколи досить така не дуже поважна, скажімо, щодо України, до керівництва України з боку Грузії, важко як би тут не реагувати на ці речі. Я думаю, що ми маємо реагувати на такі речі. Але не забувати, звичайно, про позитиви, і про те, що нас все ж таки об'єднує, а   об'єднує нас набагато більше ніж роз'єднує.

Тому я згоден, ми намагаємося шукати ті точки дотику, щоби нівелювати негативи і все ж таки концентруватися на позитивах. Я дуже сподіваюсь, що і керівництво Грузії все ж таки  буде  дотримуватися такого підходу.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Вибачте, маленьке уточнення. А коли у нас буде посол у Грузії? Все-таки тимчасовий повірений в цій важкій ситуації –  це не зовсім теж правильний сигнал політичний.

Дякую.

 

ПЕРЕБИЙНІС Є.П.  Ви  знаєте так, що призначає послів Президент. В принципі, міністерством внесені пропозиції відповідні, і я сподіваюсь, що посол незабаром буде в цій країні. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Андрій Андрійович, будь ласка.

 

ШАРАСЬКІН А.А. Щиро дякую.

Дай боже здоров'я, колеги. Користуючись нагодою, Євген Петрович, хочу подякувати вам за вашу дипломатичну роботу, позицію посла. Ало, перепрошую. 

Скажіть, будьте добрі, бо прозвучало про те, що парламентський трек, він дуже важливий і він міг би внести свої позитивні результати. Мова зараз йде про Республіку Вірменію і де посол Владімір Карапетян навіть запропонував зустрітися з представниками нашого комітету для того, щоби пояснити той величезний прогрес, як вони його подають, у відношеннях з Україною і до України. І так само з іншої сторони питання навколо не тільки найближчих сусідів, але  також  і Сирії, і Туреччини.

Тому в мене наступне запитання. Як ви вважаєте, що окрім груп дружби, чи доцільно було би нам влаштувати такі зустрічі, навіть в рамках Zoom-конференції?

 

ПЕРЕБИЙНІС Є.П.  Дякую, пане Андрію.

Ну, дійсно, посол Вірменії в Україні є, і ми з ним зустрічаємося, і я з ним також зустрічався кілька разів, тобто ми вислуховуємо їхню позицію, все ж таки це важлива для нас країна, ми не маємо їх ігнорувати. Тому я не можу, скажімо, народним депутатам якимось чином забороняти зустрічатися з тими чи іншими послами, це ваше право.

Єдине, що я все ж таки прошу враховувати при цих зустрічах, що у цьому конфлікті між Вірменією і Азербайджаном, а без нього ви нікуди не дінетеся, бо кожен посол, і азербайджанський, вам буде розповідати про те, як неправильно діють вірмени, а вірменський буде розповідати про те, як неправильно діють азербайджанці, ми все ж таки повинні всі дотримуватися офіційної позиції України – це підтримка територіальної цілісності Азербайджану. Тому тут слід обережно все ж таки підходити до висловлення позиції. А я знаю, що є в тому числі деякі народні депутати, які мають трошки іншу позицію. Тому все  ж таки ми всі тут заодно, за державу, ми маємо дотримуватися чіткої позиції і в таких зустрічах її чітко підкреслювати. Але зустрічатися, вислуховувати позицію тієї чи іншої сторони, я думаю, що це абсолютно нормально.

 

ШАРАСЬКІН А.А.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Григорій Михайлович, будь ласка.    

 

НЕМИРЯ Г.М. Доброго дня! Радий вас бачити. І я знову звертаю увагу колег, наскільки у нас зараз більше часу говорити про теми, якими мав би займатися комітет.

Стосовно цього питання. Дійсно, колеги, вже звернули, в двох країнах з трьох відсутні посли України. Я думаю, це також комітет звертає на це увагу, і сподіваюся, що незабаром дійсно ці вакантні посади будуть заповнені.

По-друге, очевидно, важливо розуміти, що цей регіон не є таким замкненим між собою, тобто там не є лише Азербайджан, Вірменія і Грузія, і не є лише Росія, там є інші такі …(Не чути), умовно кажучи, які мають інтерес, великі достатньо країни. Йдеться, зокрема, і про Туреччину, і про Іран. І в цьому сенсі поруч це одна група країн, зовнішній фактор, я хотів би почути цю динаміку, як інтереси цих країн і намагання їх просувати в цьому регіоні впливає, співпадає, протирічить інтересам України на Південному Кавказі.

Друга група країн, більш знайома для нас, це Казахстан і Туркменістан. І згадка про ці країни вводить питання, і, до речі, жодного слова не було, хоча, коли ми говоримо про цей регіон, це одне з перших – це енергетика. І в даному випадку ми бачимо, ну, зокрема, інтерес Казахстану, який намагається послабити домінування Росії і вплив її на свою внутрішню політику і в регіоні і, зокрема, в цьому аспекті веде переговори щодо нафтопроводу і з грузинами, і з азербайджанцями. Чи могли б ви прокоментувати, наскільки це перспективна ідея і де вони знаходяться зараз?

Те ж саме стосується Туркменістану, який з точки зору енергетики, якщо я не помиляюсь, в Туркменістані одне з найбільших, якщо не найбільших, розвіданих, і китайці вже поступово починають до нього доходити,  газове родовище. І є, безумовно, інтерес Туркменістану, і в цьому інтерес і Європи, для того щоб використати цей середній коридор, південний коридор. Яка є тут ситуація, можливо, навіть в загальних речах? Чи це є перспективно, чи це залежить від великих грошей, які поки що туди не прийшли?

Ну, і якщо вже про ці країни ми говоримо, ми також з точки зору енергетики розуміємо, що енергетична безпека грузинів повністю знаходиться в руках у азербайджанців. Натомість Вірменія, яка в багатьох аспектах майже в більшості залежить від Росії, хотів би, робив і робить такі спроби, наскільки мені відомо, якимось чином залучити Іран, але Москва цьому протидіє з точки зору енергетичних питань.

Я хотів би, щоб ви прокоментували ці речі: фактор енергетики в регіоні з точки зору внутрішньої динаміки і можливості сусідніх країн та інших гравців і інтерес України; і друге – з точки зору безпекового. Ми знаємо, що, наприклад, Туреччина де-факто, і навіть де-юре, з точки зору їх двосторонньої безпекової угоди з Азербайджаном відіграє роль НАТО, фактично там діє еквівалент п'ятої статті НАТО, в цьому договорі між Азербайджаном і Туреччиною. І в цьому сенсі чи є, наприклад, деякі речі, які ми могли б побачити? Чи є, наприклад, ну, подібна динаміка з точки зору країни, яка не ставить метою стати членом НАТО, от Азербайджан, але фактично яка має від країни-члена НАТО безпекові гарантії, які дорівнюють статті 5? Чи є щось подібне, наприклад, в динаміці між Молдовою і Румунією – країною НАТО? Молдова не ставить офіційно мету стати членом НАТО. Хотілось почути ваші думки з цього приводу.

Дякую.

 

ПЕРЕБИЙНІС Є.П. Дякую, Григорію Михайловичу, за запитання.

Воно надзвичайно комплексне і, мабуть, тут відповідати дуже складно, бо це все ж таки могло б вартувати цілої якоїсь докторської дисертації, якщо повністю відповісти на ваше запитання. Але якщо коротко, то там є регіон Південного Кавказу, я з цього почав, це регіон, де сходиться надзвичайно багато інтересів різних політичних гравців з усього світу. Тут і Європейський Союз, і ми про це вже говорили, і Сполучені Штати, і Близький Схід, і Середня Азія, ну, і звісно, Росія. Тому фактично і боротьба за цей регіон вона іде в першу чергу з точки зору стратегічного позиціонування цього регіону, а також енергетики. Звісно, що енергетика тут одне з основних.

Ми ще перед війною, ви це прекрасно знаєте, було багато проектів, які передбачали поставки енергоносіїв, як із Середньої Азії, Туркменістану, із Азербайджану до України, вони там частково якось реалізовувалися, частково, звичайно, це не вдалося зробити. Хоча зараз, наскільки мені відомо, є досить серйозні проекти з деякими країнами Європейського Союзу, які передбачають поставки енергоносіїв, азербайджанських енергоносіїв до країн Європейського Союзу. І в принципі, я думаю, що вони мають певну перспективу, і ми повинні до них приглядатися, і ми повинні намагатися, скажімо, якимось чином у них брати участь. Але очевидно, що це вже буде після нашої перемоги, бо зараз, якщо вже об'єктивно дивитися, то Росія, на жаль, здатна заблокувати будь-які ініціативи щодо допомоги Україні, які би походили від будь-якої з цих держав, як у Середній Азії, так і в Південному Кавказі, тому що вона сьогодні, по-перше, має політичний вплив і військовий вплив, а по-друге, вона сьогодні контролює Чорне море, тут ми як би від цього нікуди не підемо. Але на перспективу, звісно, що ми повинні цей регіон з точки зору забезпечення наших стратегічних інтересів,  зокрема енергетичних, розглядати як один із пріоритетних і намагатися в рамках диверсифікації і поставки енергоносіїв розглядати цей регіон дуже серйозно.

А стосовно НАТО, ну, так, звісно, це всім відомо, що Туреччина  є основним гарантом безпеки Азербайджану, тут як би  нема в цьому секрету. І, звісно, що тут не йдеться про жодну статтю 5, тому що ніхто з НАТО не буде включатися у військові дії, але сама Туреччина, звісно, що дуже активно допомагає Азербайджану.

Що стосується Молдови і Румунії, там теж співпраця, вона, я б сказав би, надстандартна у відносинах між цими країнами. До речі, ви сказали, що Молдова не збирається вступати, от останні там заяви Президента  викликали  бурю як би протестів з боку Росії, яка вже починає говорити, що НАТО хоче втягнути  Молдову. Тому тут як би ніколи не кажи ніколи, побачимо. Станом на сьогодні, звісно, Молдова зберігає нейтралітет, але я не став би говорити,  що це назавжди.

Тому після того, як Україна переможе, я ще раз повторюю, відбудуться кардинальні зрушення в усіх цих країнах, в усіх регіонах. І я думаю, що і позитивні зрушення, будуть вирішені більшість цих заморожених конфліктів, які вже деякі тривають по 30 років.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, дуже дякую за такі змістовні відповіді. Я там бачу, піднята рука у Ірини Володимирівни, але, можливо, це з минулого разу. Але, якщо Ірина Володимирівна бажає виступити.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Ні-ні. Це з минулого разу.

Я просто хочу, пане Євгене, вам подякувати і сказати, що ми завжди дуже раді вашому професійному погляду на зовнішньополітичні питання України. Дуже раді були вас бачити, нехай в такому онлайн-форматі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді ми можемо завершити обговорення цього важливого і цікавого питання.

Дуже вам дякую,Євгене Петровичу, і до наших наступних зустрічей. Дуже вам дякую

 

ПЕРЕБИЙНІС Є.П. Щиро вам всім дякую. Гарного дня. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям Слава!

А ми, колеги, переходимо до наступного питання порядку денного. Це питання про проект Закону про вихід з Угоди про проведення узгодженої політики у визначенні транспортних тарифів. І доповідає з цього питання Василь Олександрович Шкураков, перший заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури.

Василь Олександрович, будь ласка.

 

ШКУРАКОВ В.О. Добрий день! Чути мене?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чутно дуже добре.

 

ШКУРАКОВ В. О. Добрий день, шановні народні депутати, шановні колеги! До вашого розгляду пропонується проект Закону України про вихід з Угоди про проведення узгодженої політики у визначенні транспортних тарифів (реєстраційний номер 0185) (від 03.01.2023 року).

Я зразу хочу сказати, що чув дискусію по першому законопроекту, який розглядається, зазначений законопроект підготовлений за власною ініціативою Міністерства інфраструктури та Укрзалізниці. Він передбачає вихід з угод щодо встановлення транзитних тарифів, по яких працюють "Українська залізниця" і з учасниками всіх 1520 для того, щоб забезпечувати саме роботу цих залізниць. Ми вважаємо, що на сьогодні неприпустимо працювати в рамках цієї угоди, ініціювали зазначене рішення, проект рішення політичного, перед нашими колегами і винесли це на розгляд уряду, і на сьогодні пропонуємо підтримати зазначений проект. Ми вважаємо, що це сприятиме в першу чергу бути в дусі сьогодення.  

По-друге, сьогодні відсутні жодні транзитні... у нас взаємодія зі странами Росії та Білорусі, у нас є тільки Молдова, Румунія, з якими ми будемо в майбутньому укладати двосторонні угоди і рухатися в цьому напрямку.

Прохання підтримати зазначений законопроект. Якщо є запитання, готовий відповісти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Чи будуть запитання? З боку колег хтось бажає задати?

 

НЕМИРЯ Г.М. У мене уточнення. Я правильно зрозумів, що це не угода в рамках СНД, чи це є одна з таких угод в рамках СНД?

 

ШКУРАКОВ В.О. Це угода в рамках дії Угоди про... зараз вам скажу, як воно називається. Воно в рамках Співдружності (СНД), але угода про економічну, здається, вона якось називається: співдружність. Вона 1993 року угода була, там в преамбулі прямо так ми і зазначили, що ця угода...

 

_______________. Це в рамках СНД угода.

 

ШКУРАКОВ В.О. Так. Так, ну, воно в рамках СНД, але на виконання Угоди про економічну співдружність.

 

НЕМИРЯ Г.М. Ну, я думаю, що варто підтримати це, була аргументація. Але таке ж саме питання, якщо ви не готові, то тоді прохання надати до наступного засідання ґрунтовну інформацію.

По лінії Мінінфраструктури який є список цих угод, де Україна бере участь в рамках СНД як сторона угод, договорів в рамках Мінінфраструктури, і який є погляд і план Мінінфраструктури, пріоритизація,  з яких варто вийти, з яких з якихось причин не варто виходити, чи де от ми говорили про зупинення дії угоди для того, щоб члени комітету розуміли, яким чином що ще треба зробити, а що, можливо, не треба чіпати з огляду на якісь особливі обставини. Ми були б дуже вдячні, щоб до наступного засідання така інформація була б надана.

Дякую.

 

ШКУРАКОВ В.О. Дякую вам.

Да, прокоментую, значить. Це зазначена угода саме є дуже ключовою для нас. Вона нас стримувала вже багато років, оскільки до повномасштабного вторгнення Російської Федерації там  відбувався транзит, бізнес працював. Але зараз ми прийняли таке рішення, враховуючи всі ці обставини, і виходимо.

Також ми припиняємо угоди в рамках повітряного співробітництва. І майже по всім угодам, які у нас діяли з Російською Федерацією і Білоруссю, ми прийняли рішення виходити з них, які працюють в  рамках СНД. Що стосується  переліку  цих угод, які  там є,ми додатково надамо комітету.

Дякую за вашу позицію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ірина Володимирівна, бажаєте виступити?

 

 ГЕРАЩЕНКО І.В. Вибачте, це в мене не відключається рука, я не бажаю. Вибачте, ради бога, все-все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді, колеги, якщо більше немає запитань, то тоді ми можемо поставити на голосування, тим більше, що Григорій Михайлович вже запропонував це.

Я ставлю на голосування. Хто за те, щоб підтримати цей проект Закону про вихід з Угоди про проведення узгодженої політики у визначенні транспортних тарифів і рекомендувати Верховній Раді підтримати цей законопроект. Хто – за? 

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Немиря.

 

НЕМИРЯ Г.М. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Бардіна.

 

БАРДІНА М.О. Я – за. Дякую.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Копиленко.  

 

КОПИЛЕНКО О.Л. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Геращенко.

 

 ГЕРАЩЕНКО І.В. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Іонова.

Руденко.

 

РУДЕНКО О.С. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Шараськін.

 

ШАРАСЬКІН А.А. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Юраш.

Ясько.

 

ЯСЬКО Є.О. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Яременко.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

9 – за. Рішення прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Переходимо до інформаційного розділу і переходимо до питання про пріоритети діяльності депутатських груп…

 

НЕМИРЯ Г.М. Пане голово, щоб я не забув, в мене є пропозиція. От ми почали, і це дуже добре, обговорювати інформацію міністерства стосовно стану відносин України з окремими країнами або регіонами.

І моя пропозиція, щоб коли наступне буде таке питання, то ми запрошували б як комітет голів або співголів відповідних груп дружби з країнами регіону для того, щоб вони також мали можливість, по-перше, отримати цю інформацію, що буде корисно; а друге – поділитися цією інформацією у випадку, якщо така є. Тоді це буде, і комітет буде виконувати більш методологічно свою роль комітету, де міжпарламентська співпраця є, і відповідно для колег це буде також внесок комітету з тим, щоб їх групи дружби працювали більш предметно.

Дякую.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В.  Якщо можна, підтримати Григорія Михайловича, додати до списку запрошених, які у нас повинні бути традиційно, це посли наші в тих країнах, якщо послів немає – тимчасові повірені. Тому що це носії первинної інформації, їх інформація часом більш деталізована, більш цінна, ніж узагальнення.

Дякую.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Дозвольте підтримати ці дві пропозиції. Мені здається, це дуже правильно. І в принципі, сформувати зараз наш порядок денний так, щоб ми там заслуховували регіони, пріоритети від МЗС, дійсно, запрошувати співголів груп дружби. Серед них у нас є, на жаль, дуже далекі люди. Давайте Тищенка згадаємо, співголова групи дружби в Угорщині. Хай, може, щось розумне хоч послухає. І посли – теж це дуже правильна ідея. Повністю підтримую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Ми обов'язково будемо це враховувати. Як на мене, це дуже слушна пропозиція. І будемо продовжувати розгляд питань регіональної, так би мовити, політики, що ми і робили до 24 лютого. Як ви пам'ятаєте, ми встигли розглянути в такому форматі багато питань, але будемо продовжувати. Дуже дякую.

 

НЕМИРЯ Г.М. І, до речі, треба запрошувати, як далеких, так недалеких людей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми будемо всіх запрошувати. Ми відкриті в цьому сенсі.

А зараз повертаємося до пріоритетів діяльності депутатських груп та постійних делегацій Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з іноземними країнами в умовах повномасштабної агресії Російської Федерації проти України.

Юрій Олександрович, так, … (Не чути)

 

МОСОЛОВ Ю.О. Шановні члени комітету, це питання переносилося та доповнювалося вами до первинного документа, який розглядався на минулому засіданні комітету, були додані на прохання членів комітету держави Африки, там є перелік, вам надсилався минулого тижня, доданих посад щодо протидії запрошення і участі спортсменів з РФ в олімпіаді у Франції, цей пасаж доданий. І уточнення щодо Китаю теж додано. МЗС своїм листом інформує, що розвиток міжпарламентських відносин з КНР є доцільним, і вважає, що після проведення виборів до Всекитайських народних зборів у другому кварталі цього року, то можливі навіть обміни візитами.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Нам не треба приймати рішення з цього питання, просто можна взяти до відома.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Ні, треба затвердити ці пріоритети і рекомендувати розіслати їх Голові Верховної Ради, я думаю, керівництву було доцільно розіслати і керівникам групи дружб.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, тоді я можу поставити це на голосування.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Григорій Михайлович...

 

НЕМИРЯ Г.М. Вибачте. У мене просто є міркування на майбутнє, оскільки тут олімпіаду згадували. Безумовно, ці пріоритети, вони є орієнтовні, і я думаю, це треба розуміти. Тому будь-яке намагання регламентувати або занормувати занадто здійснення цих пріоритетів є контрпродуктивно, як у питанні ми зняли його, але у питанні меморандуму щодо Швейцарії там воно, на мою думку, аж занадто зарегламентовано, що пріоритети не змінюються, там переглядаються кожні два роки.

Але у мене інше питання. Не пропозиція, а просто міркування. От ми говорили про олімпіаду, наскільки це резонансно. Дійсно, це резонансно, тому що хоча і говориться, що спорт і політика це мають бути окремо, але насправді так ніколи не було, не є і не буде. І от з огляду на це останнім часом з'являються матеріали щодо окремих груп країн, які об'єднують свої зусилля стосовно отримання права проводити Чемпіонат світу з футболу в 2030 році. Хоча здавалося, це далека перспектива, але ФІФА буде вирішувати це питання вже на початку 2024 року. А фактично оці заявки або наміри оголошуватися будуть презентуватися вже цього року. І оскільки вже відомо, що, наприклад, є три групи країн, одна з цих груп країн –  це Іспанія, Португалія і Україна. Це цікава така колективна пропозиція, щоб у 2030 році Чемпіонат світу з футболу провести в Іспанії, Португалії і в Україні, я думаю, варто. Я там не побачив, тут достатньо щодо Іспанії, щодо Португалії, особливо з огляду на додаток до того, що там багато наших біженців і гастарбайтерів ще до війни. Але також є питання конкуренції. Сьогодні була чи позавчора, чи вчора була стаття в одній із газет стосовно неабияких зусиль, які Саудівська Аравія докладає, відповідно підтримуючи це фінансовим неабияким ресурсом, щоб виграти заявку на 2030 рік, об'єднавши зусилля з Єгиптом і Грецією. І фактично ця заявка має великі шанси на успіх навіть не з точки зору грошей, а з точки зору географії, оскільки в заявці наголошується на те, що тут є фактично три континенти: Азійський, Африканський і Європейський, які беруть заявку. А інша ще заявка є від Латинської Америки, оцієї самої, про яку ми говорили із заступником міністра Мельником, там чотири чи п'ять країн – Чилі, Аргентина, Парагвай, Уругвай і, по-моєму, п'яту надали ще Болівію туди.

Я думаю, це цікава тема, яку варто, можливо, нам не лише з точки зору цієї тематики обговорити, як от Чемпіонат світу з футболу чи олімпіада, а взагалі з точки зору політики, з точки зору тих країн, які підтримують і не підтримують. Я пропонував би подумати, можливо, десь не відкладаючи у довгий ящик, оцю тематику обговорити питання санкційної політики, участі України в міжнародних змаганнях і країн, які проти цього.

І є ще пропозиція стосовно пріоритетів міжпарламентського співробітництва. Тут вони є за географічним принципом. От іде географічно, і деякі країни, от регіон згадується, і потім вибірково деякі країни. Але я думаю, що, зберігаючи географічний принцип, нам треба подумати на майбутнє, можливо, а можливо вже зараз десь на середині подумати, яким чином зробити групи країн, які є учасниками антипутінської коаліції. І в рамках цих країн, які є пріоритети стосовно постачання-непостачання зброї, згоди на реекспорт третіх країн, незгоди на реекспорт третіх країн, замороження, конфіскація російських активів.

Друга група – це країни, які фактично підтримують Російську Федерацію і публічно, і при голосуваннях. Наприклад, достатньо важлива країна Південно-Африканська республіка. А в пріоритетах, які тут запропоновані, там ідеться просто активізувати роботу групи міжпарламентської з Південно-Африканської Республіки. Ну, що це за пріоритет? Це таке, що активізувати, поглибити, розширити і закинути. Тому, можливо, ця категоризація стосовно їх ставлення до підтримки України, до санкцій, до зброї, до конфіскації активів, до створення міжнародного трибуналу, воно б допомогло більш випукло побачити, об'ємно побачити напрямки і пріоритети міжпарламентського співробітництва.

Я вношу таку пропозиції, взявши до уваги те, що є зараз, але, можливо, ми б мали проробити таку домашню роботу, і десь, не відкладаючи далеко, зробити те, що ми маємо зробити, для того, щоб колеги в групах цих міжпарламентського співробітництва краще розуміли їх можливості і їх обмеження.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дуже вам дякую, Григорію Михайловичу.

Зараз ми поставимо в такому вигляді, в якому є ці пропозиції відносно пріоритетів діяльності міжпарламентської дипломатії, але ми завжди можемо змінювати і додавати.

Тоді, хто за те, щоб підтримати ці пріоритети?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Немиря.

 

НЕМИРЯ Г.М. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Бардіна.

 

БАРДІНА М.О. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Копиленко.

 

КОПИЛЕНКО О.Л. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Геращенко.

 

 ГЕРАЩЕНКО І.В. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Іонова.

 

ІОНОВА М.М. За. Але не бачу проблем доповнити відразу пропозиціями Григорія  Михайловича.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Руденко.

 

РУДЕНКО О.С. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Шараськін.

 

ШАРАСЬКІН А.А. Шараськін – за.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Юраш, нема.

Ясько.

 

ЯСЬКО Є.О. За.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Яременко.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Я – за.

І якщо можна, колеги, ми ж два документи затверджуємо, один географічний дійсно, а один тематичний, і фактично пропозиції Григорія Михайловича реалізовані певною мірою, щонайменше певною мірою. А, можливо, і повністю, якщо уважно почитати документ, де викладені пріоритети тематичні, там уже є розподіл країн, які допомагають, не допомагають і так далі. Тому, мені здається, що ми фактично одну сьогодні виконали.

Я б, єдине, розширив би число …(Не чути)  При розумінні, я погоджуюсь, що це таке, це ж не норма, не закон, це просто матеріал для ознайомлення. А у нас переважна більшість колег не займаються системно зовнішньополітичною діяльністю і, як певний матеріал для орієнтування, це  цінний для них буде матеріал, і треба розіслати всім народним депутатам.

Дякую. Я – за, звичайно.       

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Одноголосно. Рішення прийнято. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Одноголосно. Дуже дякую.

Колеги, ми переходимо до питання про внесення змін до складу постійних делегацій Верховної Ради України в ОБСЄ та ПАЧЕС.

Людмила Олександрівна, будь ласка.  

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. До нас надійшов лист від депутатської фракції політичної  партії "Голос" з проханням провести заміну в постійній делегації Верховної Ради України Парламентської Асамблеї ОБСЄ. Тобто Юрчишин, який зараз є заступником члена, поставити членом Юрчишина, а Піпу, яка є членом, поставити заступником.

І є ще одна пропозиція від депутатської фракції всеукраїнського об'єднання  "Батьківщина" на вакантну посаду, яка звільнилась після того, як Івченка Вадима Євгеновича призначили членом в постійну делегацію ПАЧЕС, замість нього на посаду заступника члена призначити Мейдича Олега Леонідовича.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, хтось бажає висловитись?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Богдан Васильович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Богдан Васильович, будь ласка.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. А в мене, вибачте, питання. Яка різниця у повноваженнях між членом і заступником  члена делегації Парламентської асамблеї...

 

КОПИЛЕНКО О.Л. До речі, я те ж саме хотів запитати.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. …ОБСЄ. Бо я знаю, що в Раді Європи немає цієї різниці. І якщо її немає і в Парламентській асамблеї ОБСЄ, то навіщо ми плодимо якісь розпорядчі документи нові, коли колеги можуть між собою домовитись, хто їде і все, вони ж однієї фракції. В чому причина, навіщо цей розпорядчий акт?

Дякую.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Богдан Васильович, насправді розподіл є. Право члена першочергове їхати у відрядження. Якщо він не їде, то їде заступник члена. Да, дійсно, є останнім часом практика, що їдуть на заходи і члени, і   заступники. Але в разі, якщо по квоті їде і член і заступник, то заступник не буде фінансуватись відповідно, якщо буде відповідне належне фінансування Верховної Ради. От в тому-то і  різниця.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Дякую.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. А окрім того, це як би повноваження фракції, виключно визначати, вони так бачать, що їм так ...

 

ЯРЕМЕНКО Б.В.  Ні, ні там ніяких питань немає. Тобто фракцію ми поважаємо, її волю, ми затвердимо, якщо тим паче є в цьому смисл. Хоча я не побачив, чесно кажучи. Просто колеги не хочуть між собою розібратися.   Ну, ми допоможемо, немає питань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, якщо ніхто не проти цих змін, то просто консенсусом їх прийняти. Чи треба голосувати все-таки за погодження?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Ну, давайте проголосуємо для чистоти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте. Тоді хто за підтримку?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Немиря.

 

НЕМИРЯ Г.М. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Бардіна.

 

БАРДІНА М.О. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Копиленко.

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Можливо, як в Академії наук зробити, члени і член-кореспонденти, і відійти від цього, що ріже вухо заступник члена. Але я – за. Оскільки це стандартна практика.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Геращенко.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я – за.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Іонова.

 

ІОНОВА М.М. Іонова – за.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Руденко.

 

РУДЕНКО О.С. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Шараськін.

 

ШАРАСЬКІН А.А. Шараськін – за.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Юраш. Немає.

Ясько.

 

ЯСЬКО Є.О. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

Яременко.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую. Одноголосно. Рішення прийнято

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Тоді у нас залишається одне тільки питання порядку денного, так, про відрядження до Сполучених Штатів. Я тоді коротенько спробую доповісти на цю тему. Якщо будуть якісь запитання, мені легше було б відповісти на ці запитання. Буквально в кількох словах.

Я вважаю, що це дуже вдалий і необхідний формат, тобто Люблінський трикутник або Люблінське тріо, тому що тоді у нас зростають шанси бути почутими у Вашингтоні. І я хотів би подякувати головним таким… знаєте, рушійною силою і мотором цієї поїздки цього відрядження це був голова Комітету закордонних справ парламенту Сейму Литовської Республіки Жигімантас Павіліоніс. Він організував, він був послом у Сполучених Штатах 5 років, тобто завдяки його контактам вдалося сформувати дуже насичену програму, були багато зустрічей. Причому ми зустрічалися як з демократами, так і республіканцями, були важливі зустрічі з ... (Не чути), насамперед  Heritage Foundation дуже мене вразив, Atlantic Council, тобто це і які представляють більше там демократів і республіканців. Було багато інтерв'ю, спілкування з пресою в тому числі. Тобто цей формат є дуже вдалим. І, ну, я трошки розчарований, чесно вам скажу, позицією посольства, тому що від них вимагалося тільки не заважати, але вони чомусь вирішили, що цей формат, ну, викликав у них якісь сумніви. Я цього не розумію і хочу сказати, що це не було не помічено і  в Литві, і в Польщі. Мені особисто було соромно за такий підхід.

Стосовно  найважливіших речей. Знаєте, треба працювати не тільки  з демократами, а й з республіканцями. Як ви знаєте, Палата представників, там відбулися певні зміни. Але зі спілкування з головою Комітету закордонних справ Макколом я зрозумів, що він є дуже таким енергійним і палким навіть прихильником України. Тобто ми не втрачаємо, а навпаки навіть, я вважаю, посилюємо двопартійну підтримку. Тут і республіканці, і демократи, вони єдині, хоча в кожній з цих партій є своє, ну, скажімо, там у республіканців є декілька осіб, які тяжіють до ізоляціонізму, і вони критикують Адміністрацію Байдена, демократів і  в тому числі  в питаннях, пов'язаних з підтримкою України. Але критикують не тому, що вони в принципі проти України, а в тому, що, ну, це елемент такої політики, тобто критикується все те, що пов'язано з політикою демократів.

Але такі люди, вони не роблять погоди в Республіканській партії. Навпаки, я... ну, з мого такого особистого  спілкування я зрозумів, що є багато людей серед республіканців для яких політика... зовнішня політика Рейгана в протистоянні імперії зла, так, і в сучасній версії імперії зла вона є дуже важливою, тобто наших друзів, наших союзників там багато, треба працювати разом з ними.

Я б ще додав, що треба працювати і подумати над тим, знаєте, Америка – це не тільки Вашингтон, Америка – це і окремі штати. І якби ми реалізували таку ідею нарощування підтримки України не тільки зверху вниз, а й знизу вверх, то це було б дуже слушно і це пропонували деякі наші колеги, в тому числі Марсі Каптур. Йдеться про те, що, можливо, треба подумати над сформуванням такої групи українських депутатів, які б поїхали в конкретні штати, найбільш вагомі, найбільш значущі для нашої підтримки штати, і поспілкувалися з місцевою владою, з нашою діаспорою, і це дало б дуже великий результат. Тому що, знаєте, приїзд кожного такого депутата з України в конкретний штат, в конкретне місто, виступ та у церкві, у мечеті, в синагозі – це сенсація, це справжня сенсація і це значно посилить підтримку і на такому рівні, і це впливає на політику Вашингтона.

І остання така річ. Ми займалися адвокацією вступу України в НАТО. Тут є різні думки, але та позиція, яку я відстоював, мої колеги з Литви і Польщі, вона полягає в тому, я про це відкрито казав, що вважаю, що треба, щоб Україна стала, приєдналася до НАТО не після війни, а вже зараз, і це могло б зупинити російську агресію. Ми знаємо, що готується саміт "Україна-НАТО" у липні і одним з важливих чинників, елементів в цій адвокації у Вашингтоні було, власне, те, щоб на цьому саміті було прийнято принципове рішення про вступ України в НАТО. Тобто ми цим займалися, займалися питанням і військово-технічної підтримки, і тут є різні точки зору, ви знаєте, питання про F-16 і так далі. Але це така делікатна справа, тому я тут не буду дуже багато говорити, але є всі ознаки того, що ця підтримка буде лише посилюватися.

І остання така річ. Я хотів би сказати, що треба формувати широку коаліцію, яка складала б проукраїнську коаліцію в Сполучених Штатах, у Вашингтоні, яка складалася з декількох елементів. По-перше, це наші прихильники і серед демократів, і серед республіканців, це наші прихильники і у виконавчій владі, тобто в Білому домі. І також треба мобілізувати і діаспори. І власне, такий тристоронній формат він дає можливості для того, щоб мобілізувати не тільки українську діаспору, а також литовську, польську діаспору, інші діаспори.

І ще один важливий елемент – це підтримка і формування такої своєрідної коаліції серед американських (Не чути) Вони впливають на думку. Наприклад, (Не чути) Foundation, як ви знаєте, відомі тим, що вони підготували програму реформ Президента Рейгана у свій час. Тобто заручитися підтримкою таких (Не чути)  і такого середовища експертного – це також дуже важливо. І це може бути дуже цінним елементом такої широкої проукраїнської коаліції у Вашингтоні і у Сполучених Штатах. Так я у кількох словах, як це виглядало.

І у нас були зустрічі, ви знаєте, кожну годину, кожну годину були важливі зустрічі. Навіть в останній день, цього в програмі немає, там було три-чотири зустрічі.

Дякую, колеги, за увагу. Якщо будуть запитання, то готовий відповісти.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Є запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

Будь ласка, тоді Богдан Васильович, а потім Ірина Володимирівна.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. І Марія Миколаївна ще.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, тоді Богдан Васильович а потім Ірина Володимирівна.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Я теж без світла, тому часом зникає інтернет. Я щось кажу, а потім бачу, що реакції немає, бо не чули мене. Вибачте, будь ласка.

Пане голово, конкретне питання в мене є одне лише. Про те, як республіканці бачать реалізацію цього свого запевнення, що вони не проти України, а критикують Байдена заради краси гри політичної, особливо якщо вони матимуть більшість у Конгресі, і враховуючи наявність достатньо таки великої групи так званих трампістів, тобто в чому буде на практиці полягати зміна їхнього підходу? Вони будуть зобов'язані, критикуючи Байдена, у разі, якщо отримають таку політичну можливість, змінювати політику. У чому буде полягати їхня зміна політики? Тобто збільшення підтримки, хоча вони зараз критикують, що їх багато, чи зменшення? Чи зміна по пріоритетам, чи… Тобто, перепрошую, це не в мене звуки. Тобто це перше питання, тобто як республіканці це бачать, чи можете ви якось спрогнозувати це на підставі ваших…

Друге. Я не знаю, ви про це просто сказали публічно, то, не бажаючи того, я отримав інформацію про ситуацію з позиції посольства щодо вашого візиту туди. Значить, це помітили не тільки в Литві і в Польщі, це помітили і в американських державних установах і це обговорювалося і з українськими державними установами. Я так розумію, що проблема виникла в тому, що посольство вважало, що ваш візит певним чином якось не сприяє підготовці, яку здійснює посольство до візиту Голови Верховної Ради.

Хоча будь-який ортодоксальний візит чи підхід у дипломатії говорить, що чим більше контактів напередодні великих важливих візитів, чим детальніше проговорюється порядок денний, чим краще сторони в результаті збільшення діалогу розуміють один одного, тим більш ймовірно візит великий буде успішний.

Тому, мені здається, пане голово, наслідки цієї ситуації вийшли далеко за там якісь ваші приватні відчуття. Зі свого досвіду я би радив вам переговорити на цю тему  і з Головою Верховної Ради, і з міністром закордонних справ, тому що це ситуація ще раз кажу, яка вийшла на обговорення на рівні деяких державних органів, яку не зрозуміти, справді, у Вашингтоні, і тут треба якимось чином злагоджувати це. А в цілому звичайно, спасибі вам за інформацію, перш за все спасибі вам і іншим учасникам, програма надзвичайна, тобто мало, що буває більш активно, це така взірцева з точки зору кількості контактів і їх якості і різноманітності. Бо зрозуміло, що навіть у зовнішній політиці є маса підтем і ви їх фактично своїми контактами дуже багато охопили.

Тому, спасибі ще раз. І дякую за увагу. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Стосовно критики з боку республіканців, ви знаєте, я помітив, що там є декілька, причому різних видів критики, можна умовно сказати: критика зліва і критика справа. Частину республіканців хвилює питання контролю над... ну, попередженням і того, щоби не сталася, щоби не мала місце корупція, якщо йдеться про американську допомогу. Тобто їх це хвилює. , як один з представників республіканців, він сказав, що для нас важливим є те, щоби зброя не опинилася не в тих руках, скажімо так. Тобто це один вид критики, тобто, ну, це... хоча вона не є доволі такою розповсюдженою.

Але ще я помітив іншу критику, яка пов'язана з тим, що Адміністрація президента-демократа, вона критикується не за те, що вони, скажімо так, допомагають Україні, а за те, що вони мало допомагають. І те, що вони роблять, треба було б зробити раніше, тобто я почув навіть і такий вид критики серед республіканців. Я не буду називати імена, але тобто критика може бути різною в цьому плані. Але, в принципі, знаєте, ну, є дуже широка і я б сказав навіть глибока підтримка, тобто я тут якихось таких...

Ну, стосовно тих, кого ми називаємо трампістами, ви знаєте, мені здається, треба і з ними також спілкуватися. Хоча вони – це невеличка група, яка, ну, на мій особистий погляд, можу помилятися, вони не є впливовими.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Тобто ви не бачите загрози там в перспективі, 6 місяців, 12, зміни політики США або щонайменше зміни політики Конгресу щодо підтримки України у війні?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я такої загрози не бачу. Я навпаки, знаєте, я сподіваюсь і думаю, що є всі ознаки того, що допомога буде лише посилюватися і нам вдасться переконати. Якщо нам там зараз кажуть, наприклад, стосовно "F-16" зараз кажуть: ні. Але я думаю, що за якийсь час вдасться переконати і в цьому плані.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Наскільки я розумію, не кажуть нам ні, тобто не всі заяви є ні, які ми чуємо в пресі, тобто переговори тривають.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ірина  Володимирівна, будь ласка.

 

ГЕРАЩЕНКО Н.В. Дуже дякую, колеги. У мене …(Не чути)

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Ірина  Володимирівна, вас не чути.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. А так чути?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Да.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я не розумію, по-перше, може, пізніше доєдналася, чому це останнє питання, у нас ще мала бути дискусія з пані послом Болгарії, пані послом Болгарії мала ще у нас бути дискусія. Чому це останнє питання зараз?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я доповідав, Ірина  Володимирівна, на початку засідання комітету. Вийшла до мене на зв'язок Ілащук в робочому порядку, повідомили, що у неї на сьогодні багато зустрічей заплановано, попросила на найближче наступне засідання комітету перенести.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Вибачте, дуже показово. Я висловлюю своє просто обурення, в мене теж дуже багато сьогодні зустрічей. Я переконана, що у нас  у всіх дуже багато зустрічей і це просто безумие, яке теж дуже характеризує дипломатичні здібності пані посла, але тим не менше.

Щодо Сполучених Штатів. Я хотіла б зауважити, що правильні висновки говорить пан голова комітету. Це стосується, мені було цікаво послухати тут ремарки пана Яременка якраз, і хочу сказати свій досвід, у нас прийнято тюкати досвідом парламентським. Але я хочу сказати, що от і мій досвід журналістський спочатку, потім парламентський вже, говорить про те, що завжди Голова, по-перше, Верховної Ради, він формував свої делегації, долучаючи до них представників різних політичних партій, для того щоб демонструвати, що це є мультипарламентський візит, що тут є єдність така особливо, коли мова про такі йде важливі країни, як Німеччина, Франція, Британія, Сполучені Штати, де потрібно демонструвати цю єдність з точки зору парламентської взагалі складової.

Ми маємо зараз першого Голову парламенту, який ні разу такого не формував і тільки сам здійснює ці візити, навіть не долучаючи голів профільних комітетів там закордонних справ, я не знаю, євроінтеграції, антикорупції, виходячи з того, які там є пріоритети, смислові візити. Тому, мені здається, і моя порада, що якщо і говорити з паном Головою Верховної Ради щодо тієї ситуації, що склалася з конкретним  візитом, треба донести йому і правильність його самих візитів. Це теж важливо. Це перше.

Друге. Абсолютно очевидно, що політика як і в Німеччині, і у Франції, і в Сполучених Штатах центру  формується в регіонах. Тому цей діалог з регіонами дуже важливий.

Ми з Марією розповідали вам наш так само досвід роботи з німецькими регіонам. І от ми вважаємо, до речі, тут хочу сказати дуже теплі слова Галині Янченко, вона є співголовою групи друзів німецько-української. Вона дійсно дуже активно працює, так само в цій  групі працює активно Інна Совсун. Тобто вона така міжфракційна, мультифракційна, і ця робота з регіонами вона теж змінює позицію щодо надання зброї. Федеральний канцлер ніколи б на це не пішов, якби не змінювалась позиція регіонів.

Що стосується Сполучених Штатів. Там треба працювати дуже серйозно з конгресменами, із сенаторами, це правда. Оці індивідуальні зв'язки їх дуже треба налагоджувати, ви тут абсолютно праві. І тут треба донести керівництву України позицію, що чим більше цих особистісних контактів, тим краще це буде для країни. Тому що дійсно назовні ми всі говоримо про одне –  зброя, санкції і таке інше.

І останнє. Абсолютно очевидно, що є там цілі штати, які, особливо в певних регіонах, які взагалі нічого не знають про Україну. Тому, звичайно, якщо ми маємо такі можливості вступати в діалог з цими  штатами, з керівництвом цих штатів і доносити їм позицію по Україні, а також, в першу  чергу присутність України в місцевих ефірах, – це важливо.

Дуже дякую, колеги. Вибачте, якщо довго.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Ірина Володимирівна, я з вами повністю погоджуюсь. Ви знаєте, я сам би запропонував сформувати таку групу депутатів, поділити штати, зрозуміло 50 штатів важко охопити, але ключові, наприклад, англомовних насамперед депутатів і направити в ці конкретні штатах. Там в Техас, Арізона, Алабама і так далі, і на місцевому рівні намагатися посилювати нашу підтримку. Я з цим повністю погоджуюсь і з цим безумовно треба працювати.

Я не бачу хто ще?

 

НЕМИРЯ Г.М. Я хотів би.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А, Григорій Михайлович, будь ласка.

 

НЕМИРЯ Г.М. Кілька  таких рефлексій стосовно візитів ще більше і особливо в Штати. Я б не був би таким тут оптимістичним і от позитивним, тому що принаймні, з мого боку, ми почали отримувати все більше, на жаль, ну, таких не скарг, а ввічливих спостережень, що іноді візит в одну і ту ж країну здійснюється в незрозумілий спосіб, що, дійсно, часто-густо шкодить замість того, щоб допомагати. І тут треба думати, яким чином цього уникати. Не завжди, іноді краще не здійснити візит. Головне, хто їде і з чим їде, наскільки підготовлена людина або група людей. Тому що іноді, коли є сигнали, які протирічать один одному, або незрозумілі до кінця, то це шкодить. Тому в даному випадку кількість візитів – це не є критерій.

Я думаю, у вашому випадку частково це також відбулося. Я думаю, що якби ви були в повній мірі поінформовані, що готується і чи готується, які часові рамки, яка концепція майбутнього візиту Голови Верховної Ради, то вже на етапі підготовки всіх цих речей варто було б уникнути. Я хотів би також висловити своє нерозуміння. У будь-якому разі посольство не має вести себе таким чином, щоб навіть у ситуації, коли внутрішня координація була повністю відсутня або була слабкою, не робити такі речі, які шкодять всій країні в цілому, тому що складається враження про як мінімум інституцію і про всю країну. Тому я думаю, це питання внутрішньої координації, про яке варто подумати.

І останнє. Я дуже радий, що програма дійсно була дуже добра, і литовці добре її підготували. Єдине, що я б додав – це зустріч у Держдепі і в National Security Council для того, щоб вони також люди профільні чули ці думки.

І останнє. Я хочу висловити... Впевнений, що на зустрічах і з головою Комітет із закордонних справ Палати представників, і з головою Комітету із закордонних справ  Сенату ви як голова комітету зазначили, що Комітет у закордонних справах Верховної Ради  вже третій рік, або четвертий рік, має намір здійснити такий візит для того, щоб з колегами зустрітися, особливо зараз це є актуальним, як ми всі погодилися після проміжних виборів. І будучи впевненим, що ви саме так і зробили, я хотів би почути, яка була реакція колег на ваше таке прохання і інформацію.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Чесно кажучи, Григорій Михайлович, ви праві. Але я це питання не порушував, стосовно візиту.

Справа в тому, що раніше… Ну, тут я поясню чому. Раніше Комітет закордонних справ у Палаті представників очолював Грегорі Мікс, і я з ним, коли ми зустрічалися в Індонезії, наприклад, я це питання порушував, дійсно. Я пропонував почати, наприклад, зустріч онлайн. Але потім були вибори і відбулася зміна. І, чесно кажучи, я цього разу просто, ну, у нас було там 30 хвилин так розмови і я просто не встиг це питання порушити стосовно візиту комітету. Але ви абсолютно праві і це питання треба обов'язково поставити, і виконати це, безумовно.

Тобто я за те, щоб такий візит відбувся. Я не знаю, наскільки реально зустрітися з Менендесом, там із сенатським комітетом, це трошки складніше. Ось. Але я вважаю, що реально з Палатою представників.

 

НЕМИРЯ Г.М. Пане голово, у мене є пропозиція у зв'язку з цим, користуючись обговоренням і вашою інформацією про відрядження, що за підсумками сьогоднішнього обговорення, я думаю, колеги члени комітету підтримають, ви б направили листа відповідно колегам  до одного комітету, іншого комітету про те, що ви поінформували про відрядження під час обговорення, всі підтримали необхідність поглиблення зв'язків, особливо з огляду на доленосне значення 2023 року щодо війни і визнання провідної ролі лідерської ролі Сполучених Штатів. І звернутися, висловитися, довести до їх відома, що члени комітету висловили бажання здійснити у терміни, які будуть взаємно прийнятними для сторін такий візит до Вашингтона. І тоді це могло б формалізувати таку думку, і, до речі, таку копію ми б направили і до МЗС, і до посольства Турції, відповідно Сполучених Штатів для того, щоб ми найбільш якісно підготували такий, нарешті, візит, в успіху якого всі зацікавлені. Я думаю, що така пропозиція вартує, щоб її підтримати, і сподіваюся, що колеги і ви її підтримаєте.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я підтримую, це дуже важлива пропозиція, і це, чесно кажучи, треба було раніше нам зробити.

 

ІОНОВА М.М. Вибачте, це я перериваю, в мене може просто зв'язок пропасти, а я не чула, що там, і Іра теж запитала, і на початку Григорій Михайлович. 

Але, перше, чи ви, пане голово, плануєте ваші пропозиції як би в листі сформувати до Голови Верховної Ради? І так само, я думаю, що дуже би був би важливий візит і голів фракцій, це би показало серйозність так само намірів України, коли ми бачимо такого основного партнера – Сполучені Штати, особливо в контексті перемоги над Російською Федерацією.  Це перша така пропозиція, враховуючи так само пропозицію Григорія Михайловича.

Ви знаєте, що стосується регіональних поїздок – це хороший досвід, уже були в Німеччині, і ми, чесно кажучи, доносили, інформували декілька разів і президію Верховної Ради, і пані Стефанішину щодо доцільності теж відвідування тих штатів, які є не тільки як би прихильними до України, але які є так само і проблематичними, теж формувати таку делегацію і відвідувати.

Мені здається, що якщо ви формально  напишете такі пропозиції і щоб Голова Верховної Ради дав таке доручення і вже спільно розробляти з МЗС, з посольством таку програму і будувати. Я впевнена, що це займе буквально місяць-півтора, тобто це не дуже довго.

І що стосується "F-16"? Богдан Васильович правий, немає …(Не чути)   вже досить тривалий час. Я думаю, що це питання, на жаль, ми хотіли би, щоб це було швидше, і ми  дуже сподіваємося, що все ж таки сигнали вже скоро ми отримаємо. Але, дійсно, хотілось би, щоб ми не тільки онлайн і працювали із … (Не чути), з конгресменами, і з сенаторами. Але, дійсно, офлайн-зустрічі, вони надзвичайно важливі, мені здається, ви це теж, пане голово, зрозуміли під час декількох вже візитів до Сполучених Штатів.

Дякую. Тобто чи готуєте ви формальні пропозиції до Голови Верховної Ради? Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Чесно кажучи, поки що навіть не думав про такі формальні пропозиції. А неформальні пропозиції, звичайно є, але треба подумати, які з цих неформальних пропозицій заслуговують на те, щоб набути статус формальних, скажімо так.

Стосовно візиту глав фракцій, мені здається, це трішки окреме політичне скоріше питання. Якщо там йдеться про візит комітету, то це в рамках орієнтовного плану. А візит голів фракцій – це нехай самі голови фракцій спочатку вирішать це питання між собою, хоча можу помилятися.

 

НЕИИРЯ Г.М.  Пане голово, я пропоную формально або за принципом консенсусу поставити крапку в тому питанні, яке я поставив, стосовно візиту комітету і вашого листа відповідно за підсумками обговорення. Тому що це дозволить, по-перше, це зробить більш прозорим і з точки зору координації майбутнього такого візиту. І, з іншого боку, дасть також розуміння фідбек американським колегам, що за підсумками обговорення ви поінформували членів комітету, були висловлені такі пропозиції і, я думаю, тут не варто це відкладати в довгий ящик. Прошу або поставити це на голосування, або прийняти за консенсусом, що такий лист за підсумками обговорення буде направлений.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте тоді консенсусом, я так розумію. Ніхто не проти такого листа направити? Я не бачу. Тоді будемо вважати, що шляхом консенсусу це питання ми вирішили стосовно …(Не чути)

Дякую, колеги. Якщо запитань більше не буде, то дякую за таку, знаєте, цікаву, плідну розмову сьогодні. Тоді я можу офіційно закрити наше засідання.

До побачення. Дякую.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Григорій Михайлович, а ви ще є?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякуємо всім за дискусію. До побачення.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Григорій Михайлович, ви ще є?  Нема. Добре.

До побачення.

 

НЕМИРЯ Г.М. Є.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Григорій Михайлович, та прийшла від вас пропозиція Євтушка включити в українську частину асамблеї Україна – Польща. Але у вас там квоти немає. Я вже фракцію повідомила, …(Не чути)

 

НЕМИРЯ Г.М. Ми його включили ж в це, заступником по НАТО.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. В НАТО, да, да.

 

НЕМИРЯ Г.М. Ну, якщо немає квоти, то нема проблем. Я просто не знаю, чому це з'явилося. Але нема...

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Да, ну, щоб ви були в курсі. Там же ж Крулька призначили. Після розпуску ОПЗЖ вам надана була квота, але ж Крулька вже давно призначили, ще в минулому році.

 

НЕМИРЯ Г.М. А коли цей лист від ...(Не чути) пішов?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Учора.

 

НЕМИРЯ Г.М. Соболєвим підписаний? Коли він був датований?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Ні, Юлія Володимирівна підписала і вчора він прийшов. Там, здається, від 6-го числа він.

 

НЕМИРЯ Г.М. Дуже дивно.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Тобто свіженький.

 

НЕМИРЯ Г.М. А можна попросити, просто щоб я на фракції, це нетерміново, просто щоб надіслали актуалізований лист: які наші депутати в яких цих міжпарламентських...

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Де у вас є вакансії?

 

НЕМИРЯ Г.М. Ні. Вакансій, я розумію, що вже немає. Або просто які вже є, де наші депутати є. Тому що у нас кілька разів ці ротації відбувалися, і варто це відновити.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. А, в яких делегаціях які... Ну, то я просто вам надішлю в робочому порядку.

 

НЕМИРЯ Г.М. Да,  в робочому порядку мені, щоб я на фракції просто пояснив.

А стосовно Євтушка, я зрозумів, що ця квота заповнена Крульком.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Да,  там Крулька призначили. А спочатку був, з самого початку за квотою був Цимбалюк.

 

НЕМИРЯ Г.М. Цимбалюк.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Цимбалюк призначений.

 

НЕМИРЯ Г.М. Хорошо.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Тобто у вас там дві людини, в Польщі.

 

НЕМИРЯ Г.М. Тобто є Цимбалюк і є Крулько?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. І є Крулько, да.

 

НЕМИРЯ Г.М. Все. Дякую. Просто надішліть в робочому порядку цей актуалізований загальний список.

Дякую.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  Добре. Зробимо. Дякую. До побачення.