Затверджено Комітетом ВРУ з

питань зовнішньої політики та

міжпарламентського співробітництва

8 лютого 2023 року (Протокол №143)

Пріоритети міжпарламентського співробітництва

Верховної Ради України у 2023 році

1.    Зміцнення та розширення політико-дипломатичної та безпекової підтримки України у відсічі російській агресії та відновленні територіальної цілісності:

-      ініціювання ухвалення парламентських рішень / заяв / резолюцій національних парламентів та в рамках багатосторонніх форматів (парламентські асамблеї міжнародних організацій тощо) на підтримку України та засудження російської агресивної війни;

-      збереження активної позиції постійних делегацій Верховної Ради України в ПАРЄ, ПА ОБСЄ, ПА НАТО, МПС, ПАЧЕС, ПВ ЦЕІ, ПА ЄВРОНЕСТ і донесення інформації про пріоритетні потреби України з протидії російській агресії до парламентаріїв держав-членів цих організацій;

-      збереження та розвиток активних міжпартійних зв’язків в рамках міжпарламентського співробітництва; 

-      лобіювання реалізації Формули миру Президента України В.Зеленського, зокрема проведення Саміту миру;

-      підтримка ініціативи Президента України В.Зеленського «марафон чесності», а саме адвокація недопущення спортсменів російської федерації до Олімпійських ігор в Парижі в 2024 році та протидія намаганням повернути представників росії до світового спорту;

-      створення консультаційних міжпарламентських механізмів з питань продовження дії Чорноморської зернової ініціативи та її розширення на інші порти України, зокрема на Миколаївський морський порт та Спеціалізований морський порт «Ольвія» (Миколаївська область); зміцнення ролі України як одного з гарантів світової продовольчої безпеки та розширення кола учасників української гуманітарної ініціативи «Зерно з України» (зокрема за рахунок країн Групи двадцяти);

-      залучення іноземних держав до відновлення енергетичної інфраструктури України, зокрема за принципами «зеленого переходу», сучасних технологій та енергоефективності; створення міжнародної платформи для оцінки збитків довкіллю в Україні внаслідок російського вторгнення та надання фінансування і технологій для їх усунення;

-      залучення допомоги відповідно до потреб України, зокрема політичний тиск на уряди відповідних держав щодо надання і розширення обсягів військово-технічної та фінансової допомоги;

-      підтримка розвитку договірно-правової бази у рамках формування багаторівневої системи гарантування безпеки на основі багатосторонніх і двосторонніх угод України, які спрямовані на доведення оборонного потенціалу України до рівня, що забезпечуватиме гарантовану відсіч збройній агресії рф, посилення військової підтримки України з нарощування її оборонних спроможностей, сприяння розвитку оборонно-промислового комплексу і суттєвого збільшення масштабу та обсягів індивідуальної і колективної підготовки українських військовослужбовців;

-      сприяння розширенню можливостей для взаємодії у сферах військово-технічного співробітництва (насамперед щодо постачань за імпортом), кооперації підприємств оборонних галузей виробництва (у тому числі оперативного обслуговування, ремонту та технічної підтримки передових систем озброєння і військової техніки, передусім за стандартами НАТО), охорони інформації з обмеженим доступом;

-      сприяння розширенню договірно-правової бази для отримання міжнародної допомоги відповідно до актуалізованих потреб сил безпеки і оборони України у визначених зразках озброєння і військової техніки;

-      розвиток нормативно-правової бази, яка посилить національні спроможності у сфері протидії радіаційним, хімічним, біологічним і ядерним (РХБЯ) загрозам, зокрема ратифікація Угоди про привілеї та імунітети між Технічним секретаріатом Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) та Україною щодо здійснення візиту з метою надання технічної допомоги;

-      ухвалення національними парламентами держав-партнерів законодавчих норм, які б врегулювали питання конфіскації заморожених фінансових та інших активів рф та її громадян для подальшої їх передачі Україні як компенсації за шкоду, завдану російською агресією;

-      проведення роботи з метою залучення впливу парламентських кіл (зокрема, з використанням майданчиків ПАРЄ та ПА ОБСЄ) для просування питання створення міжнародного компенсаційного механізму для відшкодування збитків, завданих Україні внаслідок російської агресії;

-      запрошення та сприяння візитам іноземних парламентарів, керівників міжпарламентських інституцій в Україну, зокрема з відвіданням деокупованих та постраждалих від війни територій, організація їхніх зустрічей з внутрішньо переміщеними особами та звільненими полоненими;

-      донесення до світової спільноти актуальної інформації щодо перебігу збройної агресії росії проти України та протидії їй, а також ситуації на тимчасово окупованих територіях України.

2.    Посилення тиску на рф та її ізоляції на міжнародній арені:

-      посилення санкційного тиску на рф (як на рівні держав, так і міжнародних організацій), зокрема розширення на рівні національних парламентів санкційних списків за рахунок включення до них усіх членів партій держдуми рф, які займають посади у виборних парламентах усіх рівнів, у т.ч. регіональному та муніципальному;

-      розширення кола держав, які здійснюють санкційний тиск на рф, в т.ч. за рахунок держав Азії (Сінгапур, Пд.Корея, Індонезія, Індія тощо);

-      спонукання парламентів іноземних держав до здійснення парламентського контролю над діяльністю урядів щодо дотримання санкцій, накладених на рф;

-      лобіювання обмежувальних заходів (санкцій) та міжнародної ізоляції країн, які прямо чи опосередковано підтримують агресію рф проти України, реалізують політику, яка уможливлює для рф обхід санкцій;

-      подальше визнання парламентами іноземних держав рф державою-терористом / спонсором тероризму;

-      використання усіх майданчиків міжпарламентського співробітництва (ПАРЄ, ПА ОБСЄ, МПС тощо) і двосторонніх міжпарламентських контактів для реалізації української ініціативи щодо виключення росії зі складу постійних членів Ради безпеки ООН та ООН в цілому;

-      виключення рф зі складу Міжпарламентського союзу, ПА ОБСЄ та інших форматів міжпарламентського співробітництва;

-      забезпечення перебування питання протидії російській агресії та подолання найсерйознішої кризи в європейській безпеці серед пріоритетів порядку денного ПА ОБСЄ у 2023 році;

-      лобіювання на рівні парламентських контактів сигналів про необхідність припинення членства рф у РБ ООН та інших міжнародних організаціях;

-      ізоляція рф від участі в міжнародних заходах;

-      утримання від участі у міжпарламентських заходах на території рф та держав-членів Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ);

-      уникнення контактів з офіційними представниками рф на всіх рівнях;

-      запобігання спробам рф використовувати будь-які міжнародні форуми чи багатосторонні заходи міжпарламентської співпраці для легітимізації представників окупаційних адміністрацій та демонстрації картографічної та іншої символіки (мап, схем, прапорів, брендів тощо), на яких ТОТ України зображені як частина рф;

-      підтримка кампанії “Cancel Russia”, яка спрямована на недопущення рф до участі в міжнародних культурних, спортивних, економічних та інших заходах; закриття культурних центрів рф; розірвання побратимських зв’язків з росією; перейменування вулиць пов’язаних з рф;

-      припинення спільних з рф наукових/культурних/дослідницьких та інших програм, а також фінансування спільних з російською стороною проєктів;

-      збереження на порядку денному міжпарламентських організацій питання порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права на тимчасово окупованих територіях України, захисту прав і сприяння звільненню громадян України, які незаконно утримуються рф.

3.    Адвокація прав українців за кордоном

-      проведення роботи з метою формування національними парламентами іноземних держав законодавчого поля для захисту і забезпечення належних умов перебування українців за кордоном.

4.    Розбудова парламентського треку Міжнародної Кримської платформи:

-      розширення кількості та географії учасників МКП;

-      організація та проведення другого Парламентського саміту МКП;

-      приєднання учасників МКП, які не змогли взяти участі у Першому Парламентському Саміті, до Спільної заяви, ухваленої за його результатами;

-      сприяння роботі постійного Міжпарламентського Комітету МКП;

-      інситуціоналізація підтримки Міжнародної Кримської платформи в національних парламентах учасників МКП;

-      залучення представників Експертної мережі МКП до інформаційних та публічних заходів у рамках міжпарламентської взаємодії;

-      посилення існуючих законодавчих засад політики невизнання спроби анексії Криму, наприклад шляхом запровадження обмежень та відповідальності на національному рівні щодо недопущення незаконного відвідування ТОТ; недопущення заходу суден під прапорами країн-учасниць МКП у тимчасово закриті порти України;

-      сприяння ухваленню учасниками МКП необхідного внутрішнього законодавства, яке б перешкоджало підписанню чи виконанню будь-яких угод або вступу в будь-які відносини, включно з віртуальною взаємодією, з російською окупаційною владою, у тому числі з її науковими, культурними, діловими чи гуманітарними органами;

-      вироблення спільних позицій щодо ситуації в Криму для представлення на міжпарламентських асамблеях.

5.    Притягнення рф до відповідальності:

-      подальша консолідація парламентів іноземних держав щодо засудження агресії рф та обов’язкового притягнення до міжнародно-правової відповідальності рф та її громадян, причетних до цього злочину в усіх його проявах;

-      лобіювання підтримки створення Спеціального трибуналу для розслідування агресії рф проти України як на двосторонньому рівні, так і в рамках міжнародних парламентських інституцій, зокрема ПАРЄ та ПА ОБСЄ.

6.    Поглиблення політичного діалогу на міжпарламентському рівні з метою подальшої інтенсифікації процесів європейської та євроатлантичної інтеграції України, зокрема:

-      забезпечення підтримки Європарламентом переходу до перед вступних переговорів ЄС з Україною після позитивної оцінки Єврокомісією виконання нашою державою відповідних рекомендацій;

-      інтенсифікація використання можливостей платформи ПА НАТО та Міжпарламентської ради Україна-НАТО, з метою отримання запрошення з боку НАТО розпочати переговори у 2023 році про приєднання України до Альянсу.

7.    Зміцнення взаємодії з ключовими державами-партнерами і сусідами України, державами-учасницями Групи семи та Групи двадцяти, постійними та непостійними членами РБ ООН як у рамках міжпарламентської співпраці, так і по лінії міжпартійних зв'язків з метою просування / вирішення актуальних питань двостороннього порядку денного, забезпечення підтримки України у питанні протидії російській агресії і відновлення територіальної цілісності, зокрема:

-      збереження та посилення двопартійної підтримки України в обох палатах Конгресу США, передусім задля забезпечення позитивної динаміки збільшення розміру і напрямів оборонної, фінансової та гуманітарної допомоги з боку США;

-      міжпарламентський діалог з питань протидії безпековим викликам та загрозам в Балто-Чорноморському регіоні;

-      розвиток парламентського треку Люблінського трикутника, в т.ч. у контексті взаємодії у питаннях боротьби з дезінформацією.

Інформація по окремих регіонах та державах, додається.

8.    Залучення підтримки закордонних українців з метою просування інтересів нашої держави.

9.    Активізація міжпарламентського співробітництва з державами Південної Америки, Африки, Азійсько-Тихоокеанського регіону та Близького сходу з метою просування національних інтересів України:

-      розширення кола партнерів України у протистоянні російській агресії за рахунок взаємодії з парламентами країн Глобального Півдня з акцентом на загрозах та проблемах, які спричинила російська агресія проти України для світового порядку, заснованого на нормах і принципах міжнародного права, в цілому і для продовольчої безпеки країн Африки та Азії зокрема;

-      розширення географії міжпарламентських контактів, насамперед на держави Африки (зокрема, шляхом формування у складі Верховної Ради України відповідних депутатських груп з міжпарламентських зв’язків, проведення офіційних візитів та здійснення контактів на полях міжнародних форумів);

-      сприяння у розвитку економічних зв'язків України, зокрема, активізація взаємодії з країнами Африки та Близького Сходу (нарощування експорту, просування ініціатив у сфері продовольчої безпеки, залучення іноземних інвестицій);

-      використання впливу парламентів і парламентаріїв провідних країн-партнерів для просування ініціатив з підтримки України та протидії російським наративам у країнах Глобального Півдня.

10.Протидія російській дезінформації, просування іміджу України за кордоном, культурна та гуманітарна співпраця:

-      розвиток на міжпарламентському рівні співпраці у галузі боротьби з дезінформацією та діяльністю російських державних пропагандистських ЗМІ, передусім у країнах Європи та Глобального Півдня (зокрема, йдеться про функціонування російських пропагандистських ЗМІ, таких як Sputnik та Russia Today, та відкритий доступ до інших російських ЗМІ);

-      підтримка інтересу до України через поширення позитивного іміджу нашої держави, а саме промоція української культури, мови, традицій, кухні, креативних індустрій тощо;

-      залучення парламентів іноземних країн до патронату над програмами і проєктами культурного або гуманітарного характеру, які мають на меті ознайомлення місцевої громадськості з ситуацією в Україні та її культурним спадком.

11.    Визнання іноземними парламентами та міжнародними організаціями Голодомору 1932-1933 років в Україні геноцидом Українського народу:

-      залучення представників іноземних парламентів та міжнародних організацій до участі в офіційних комеморативних заходах до 90-х роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні (у разі їх проведення у листопаді 2023 року в м. Київ).