СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва 

22 вересня 2021 року

Веде засідання голова Комітету МЕРЕЖКО О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я бачу, що кворум у нас вже є і ми можемо починати наше засідання офіційне.

Колеги, будь ласка, перед вами є порядок денний. Чи будуть у вас зауваження або пропозиції стосовно порядку денного? Ні?

Якщо немає, то тоді давайте проголосуємо за те, щоб прийняти порядок денний в цілому.

Хто за те, щоб прийняти порядок денний у тому вигляді, в якому він є? Хто – проти? Хто – утримався? Одноголосно.  Рішення прийнято.

І ми переходимо безпосередньо до розгляду питань в порядку денному. І перше питання, це про проект Закону про Державний бюджет України на 2022 рік (реєстраційний номер 6000) в частині МЗС України.

І я прошу до слова Олександра Сергійовича, Державного секретаря Міністерства закордонних справ, будь ласка.

 

БАНЬКОВ О.С. Дякую, Олександр Олександрович.

Доброго дня, шановні народні депутати, шановні присутні! Ситуація з проектом Державного бюджету на 2022 рік в частині фінансування Міністерства закордонних справ і загалом органів дипломатичної служби виглядає станом на зараз наступним чином. Доведені граничні показники, які включені в проект Закону про Державний бюджет на 2022 рік, складають 5 мільярдів 421 мільйон 700 тисяч гривень. Це, за підрахунками нашими, складає 79,5 відсотка від загальної потреби. Тобто додаткова потреба, повно потреб у Міністерства закордонних справ на 2022 рік, складає 6,8 мільярда гривень, тобто з яких фактично додаткова потреба, це 1 мільярд 398,5 мільйона. Це ті кошти, які пріоритетно розподілені за трьома фактично бюджетними програмами, які має Міністерство закордонних справ.

Перше, це десята програма, це видатки на керівництво та управління у сфері державної політики щодо зовнішніх зносин. Людською мовою, це фінансування центрального апарату, це фінансування тих робіт з утримання, матеріально-технічного оснащення, покращення матеріально-технічної бази центрального апарату, це й про інформаційну безпеку, це й і про кібербезпеку, це про обов'язкові стимулюючі виплати працівникам. Бо, як виявилося, на жаль, ми от з Мінфіном цю дискусію ще продовжуємо, у нас є недонараховані нам у проекті бюджету на 22-й рік обов'язкові виплати, які передбачені Законом "Про державну службу" і передбачені іншими нормативними актами. Ми ще з ними в дискусії.

Ми говоримо так само тут про капітальні видатки. Багато хто з вас, напевно, пам'ятає, що в бюджеті на поточний рік, який ми обговорювали минулого року, було підтримано  нашу пропозицію щодо оснащення, переоснащення Міністерства закордонних справ, зокрема це заміна віконних конструкцій. Це все пов'язано з енергоефективністю, це все пов'язано з комфортом просто роботи людей, бо ситуація в цьому плані достатньо критична. Так, для довідки: у нас вікна 84-го року, дерев'яні. І відповідно процес їх заміни розпочався, а на наступний рік у нас другої частини цього фінансування просто не передбачено і не закладено. Тому як ми будемо це виконувати, поки що теж не відомо.

Найбільший біль і найбільші наші видатки – це, звичайно, програма фінансування закордонних дипломатичних установ, це левова частина бюджету міністерства. Майже 80 відсотків наших видатків – це видатки, які ми здійснюємо для фінансування функціонування ЗДУ, це і поточні видатки, пов'язані з діяльністю дипломатів, компенсація витрат на їхнє перебування, виконання поточних функцій, а також капітальні видатки, пов'язані з утриманням 76 об'єктів нерухомості, яка перебуває в державній власності України за кордоном, і де... 76 об'єктів загалом. Це якби наш баланс, ми несемо за це відповідальність, ми відповідно... через нас витрачає ці кошти на утримання. Багато що з цих об'єктів нерухомості вже перебуває в не дуже, так би мовити, дипломатично кажучи, гарному стані і потребує видатків, капітальних видатків. Ну, це власність України. Так, це власність України. Я кажу тільки про власність України. Бо орендовані приміщення, вони ремонтуються за рахунок орендодавців. І ми не несемо там якихось серйозних видатків, тільки поточка.

Президентом було наголошено на минулорічній конференції послів, що посольства України за кордоном – це обличчя держави. І тому вони мають бути, мають виглядати пристойно. Мають розміщуватися в центральних частинах столиць. Ну, і взагалі мають нести, бути таким першим, першою візитівкою нашої держави. Ну, от, для того, щоб зробити і реалізувати це, нам теж потрібно багато коштів, які ми не отримуємо систематично із року в рік. Ну, і зрозуміло, що ремонти самі собою не зробляться, і стан приміщень не покращиться.

Тому це все просто накопичується. І ми з року в рік змушені збільшувати нашу потребу, яку ми включаємо в звернення в тому числі і до нашого профільного комітету, і до Міністерства фінансів, і так далі.

Ще передбачено в нашому додатковому запиті кошти також на перегляд компенсаційних виплат працівникам дипломатичної служби. Це пов'язано з тим, що з 2017 року норми компенсаційних виплат не переглядалися. Хоча постановою Кабінету Міністрів передбачено, що перегляд відбувається раз на 3 роки. Ну, основний єдиний аргумент, чому перегляд не відбувається, – це відсутність бюджетного забезпечення і бюджетних асигнувань на ці цілі.

Відповідно ми не можемо ані збільшити мотиваційний пакет в частині саме фінансового забезпечення. Це призводить до того на практиці, що от з останніх, наприклад, конкурсів, які ми проводили для пошуку співробітників в установи, які визначені перспективними і пріоритетними – у Латинській Америці, в Африці, наприклад, в Південно-східній Азії. Ми з двадцяти, наприклад, вакантних посад змогли знайти тільки сім кандидатів достойних, яких от зараз в процесі призначення на посаду. Решта посад злишилися...  конкурсів залишилися без визначення переможців, тому що, ну, затягнути людину працювати в Африку із зарплатою там 2,5 тисячі доларів виглядає, як би це не звучало, але треба враховувати умови роботи там, треба враховувати, що люди їдуть з родинами, це діти, це умови школи. Тому складно, в принципі, мотивувати людину як зсередини системи, так навіть і на зовнішніх конкурсах погоджуватися їхати і працювати в такі саме країни.

Тому дуже хочеться все ж таки отримати кошти для того, щоб ми змогли принаймні в тих країнах, де ми відчуваємо необхідність збільшення от цього мотиваційного пакету, переглянути норми компенсаційних виплат і таким чином збільшити привабливість, принаймні цих точок.

Так, і говорячи про імідж, і говорячи про публічну дипломатію, і про функціонування Українського інституту, от щойно колеги сказали, що отримали так само лист ще від Українського інституту, тут теж ситуація критична в тому сенсі, що ми ані в цьому році, в поточному не отримали достатньо коштів для забезпечення як іміджевих заходів, так і функціонування Українського інституту, а також допомоги закордонному українству і організаціям закордонних українців в різних країнах. Ми, наша потреба в 22-му складає додаткових 140 мільйонів гривень – це заходи по підтримці закордонного українства проведення посольствами спільних заходів з ними, це іміджеві проекти Міністерства закордонних справ, зокрема, Дні української культури в європейських столицях, що вже було Президентом визначено як одне з пріоритетних завдань, це фінансування інформаційних компаній, підтримка нашої позиції, зокрема, в боротьбі проти російської агресії, за деокупацію Криму, от провели успішно Кримську платформу, тепер треба нарощувати темпи, не збавляти, як мінімум їх нарощувати темпи для того, щоб цей саміт ставав все більш щорічним і відповідно тиск на окупантів збільшувався.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути)

 

БАНЬКОВ О.С. Да, Ірина Володимирівна. 85 мільйонів – це додаткова потреба наша. А це не …….., так.  Тобто чесно скажу, не буду брехати, не знаю, Ірина Володимирівна. У нас у ці 85 мільйонів закладено також заходи по підтримці якраз Кримської платформи, ініціатив в рамках саміту Кримської платформи, спільно з Офісом Кримської платформи і спільно з нашими іноземними партнерами. Тобто все це включено до переліку, цей перелік складає майже 140 іміджевих заходів, частина з яких присвячена виключно Кримській платформі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дійсно, зверніть, будь ласка, тут є два листи так у ваших матеріалах, по-перше, від міністра закордонних справ Дмитра Івановича, зверніть, будь ласка, на цей лист, і від Українського інституту.

Чи будуть запитання до Олександра Сергійовича? Будь ласка.

 

ЯСЬКО Є.О. Так, дякую.

У мене питання по планах закриття наших установ, там офісів, і відкриттю, що планується?

І друге питання. Ви частково озвучили щодо вакантних посад на посадах. Чи є на даний момент інформація, скільки таких вакансій незаповнені, чи планується це фінансово якось мотивацію змінити?

Дякую.

 

БАНЬКОВ О.С. Стосовно відкриття і закриття планів, у нас в цьому році те, що було погоджено Президентом, і те, що зараз на різних стадіях завершення відкриття, це нове генконсульство у Вроцлаві, яке запрацює з кінця жовтня, бо зараз там звершуються ремонтні роботи і матеріально-технічне оснащення просто приміщення. 

Також в планах посольство в Гані. Ми зараз на етапі отримання просто згоди від Республіки Гана на відкриття установи, посольства України в Філіппінах. Ми вже отримали від них дозвіл і зараз в процесі процедурних питань. Генконсульство в Індії, в Мумбаї. Буквально вчора я затвердив штатний розпис цієї установи і зараз почнеться внутрішній конкурс по добору. І так само було заплановано відкриття консульства на півночі Румунії там, де зосереджена основна частина української громади Румунії. Але, на жаль, наразі ми не отримали ще згоди від Бухаресту офіційно, бо вони прив'язали це до нашої згоди на відкриття філіалу їхнього генконсульства в Ізмаїлі. Це суто політично.

Стосовно планів по закриттю. У нас в цьому році було передбачено і погоджено закриття консульства в Сан-Паулу, що ми вже реалізували, тобто воно вже не функціонує. І так само йде мова про закриття консульства в Единбурзі, в Шотландії. Це мотивується тим, що, дійсно, навантаження дуже невелике і ми знайшли альтернативні варіанти обслуговування громадян, зокрема через візові центри, от є компанія …(Не чути) з якою ми давно вже співпрацюємо, тобто є цей варіант і є, в принципі, інші можливості для того, щоб спростити доступ до саме консульських послуг.

Стосовно другого питання по вакансіям. Ви знаєте, що в нас в системі ротація, яка якби визначає постійну, періодичну, точніше, заміну співробітників як в центральному апараті, так і в закордонних дипломатичних установах. Ту кількість, яку ми плануємо винести на зовнішні конкурси, да, дещо чого ми не знайшли всередині системи. Станом на зараз це порядка 25 посад економічного спрямування, але саме в тих регіонах, про які я вже сказав, це Африка, це Латинська Америка, це Південно-Східна Азія і, в принципі,  Центральна Азія. Далі аналізуємо і десь через місяць будемо виходити, напевно, на наступну хвилю зовнішніх конкурсів вже за результатами пошуку і добору всередині системи, те, що ми не зможемо закрити силами, нашими внутрішніми резервами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Святослав Андрійович, а потім Ірина Володимирівна.

 

ЮРАШ С.А.  В мене питання з сьомого пункту про розширення... (Не чути) діаспори. В мене немає критики цього пункту, в мене питання про процедуру. Таки діаспора має розуміти, як кошти ці розподіляються. Постійні запити і від старої так званої діаспори, і від нової так званої діаспори по тому, що вони не зовсім розуміють ці механізми, як вони працюють... (Не чути) допуск до можливостей.

Більше того, коли я не так давно був в Молдові, мене дуже вразило питання саме щодо аспекту уваги до цих українців, які прямо тут знаходяться, прямо на кордоні, не десь там далеко за океанами. І ресурси, на які треба врази менше, а користі нагальної цим українцям, які втрачають свою  українськість, на жаль, ... (Не чути) діаспорного спектру  в Молдові вражаюча. Тому питання знову ж таки про механізми. І я це питаю, тому що було багато новин неформальних і формальних щодо можливого створення нового органу, який займатиметься і опікуватиметься діаспорою в контексті МЗС або поза ним. Чи є по цьому органу новини або чи це фінансування на цей орган якраз і є?

 

БАНЬКОВ О.С. Дійсно, були дискусії щодо того, щоб або при МЗС, або в складі МЗС посилити діяльність структурного підрозділу за напрямком підтримки закордонного українства, закордонного українства в більш широкому сенсі слова. Тобто не класична діаспора, якою ми визначаємо автохтонну діаспору, наприклад, в тих країнах, сусідніх країнах, які ви згадали. А включити до цього поняття в тому числі громадян України, які так чи інакше опинилися за кордоном як трудова міграція, які потребують, в принципі, неменшої уваги з боку держави в підтримці їх потреб мовних, культурних і так далі.

Станом на зараз це питання не формалізовано у вигляді якогось проекту рішення.  Тобто дискусія зараз іде навколо, наскільки мені відомо, я безпосередньо цим процесом просто не займаюся, зміни до Закону про статус закордонного українця, якими передбачено якраз от розширення цієї категорії, включення туди в більш широкому сенсі українства за кордоном, і відповідно, знову ж таки, наскільки мені відомо, я не знаю, на якій стадії це зараз погодження, але передбачити, що це посвідчення закордонного  українства, воно розширює права, які українська держава надає власникам такого посвідчення закордонного  українця.

Стосовно  голосування, я прошу вибачення, стосовно голосування важко мені якось прокоментувати, тому що забезпечення процесу голосування і доступу до голосування, воно здійснюється у співпраці із виборчою комісією, і сам порядок формування списку виборців, потрапляння до цих списків, ведення і оновлення цих списків, воно відбувається за прямими, в принципі, інструктивними матеріалами Центральної виборчої комісії. А в МЗС існує відділ Державного реєстру, і кожен з консулів за кордоном займається за встановленими формами в електронному вигляді наповненням цих реєстрів.

 

ЮРАШ С.А.   Я не про це питав. Я не питав про механізми, які зараз у Верховній Раді дійсно обговорюються і пропонуються, і дійсно в координації такій чи іншій з МЗС. Я питав про процес рестрибуції цих коштів на рівні посольств, на рівні міністерства, і на рівні саме департаменту… (Не чути)  цим займається. Зараз є нерозуміння ні в нової діаспори, ні в старої, як ці кошти розподіляються. В сенсі посольств індивідуальних, якщо … (Не чути) це виділяється, і це невеселі історії про доволі незрозумілий підхід до цих ресурсів.

Ще раз, питання процедури. Питання: чи вона буде, чи вона є, чи вона обговорюється, щоб ми ці кошти якось розуміли. От в американському посольстві гранти пропонують, там є сайт, там є якісь критерії, там є якісь запити, є якісь зрозумілі підходи. Така система українських ресурсів, на які ми зараз будемо розширювати вам на діаспору, потрібно смертельно, щоб та діаспора … (Не чути) що нова, що стара, щоб … (Не чути)  Вони не мають розуміння, як ці гроші розподіляються, і коли вони розподіляються, вони  доволі як … (Не чути) 

Це дуже неприйнятно саме тому, що це нерозуміння є поломаним мостиком між старою і новою діаспорою, і також старою і новою діаспорою, і Україною. Тому чи буде ця процедура і цей новий структурний елемент немає займатися виборами, це інша робота. Це новий елемент структурний саме по тому, як працювати з цією громадою і з цими ресурсами громади української.

 

БАНЬКОВ О.С.  Да. Я, можливо, не зовсім правильно вас зрозумів з самого початку.

Значить, ви говорите про кошти, які виділяються для підтримки організації закордонних українців. Ну, от для справки, значить, минулого року загалом на всі посольства було отримано з бюджету 9,5 мільйона гривень, це на сто плюс установ, да, но ми не беремо до уваги там постійні представництва або представництва при міжнародних організаціях. Це те, що було розподілено на посольства...

 

ЮРАШ С.А.   (Не чути)

 

БАНЬКОВ О.С. Да. Ну, це можете... можете перевірити. А щодо...

 

ЮРАШ С.А.   (Не чути)

 

БАНЬКОВ О.С. Ні, ні. А щодо, дивіться, щодо механізму, то механізм, який на сьогодні, да, діє, ну, очевидно, він потребує удосконалення, бо це все про там певні суб'єктивні, напевно, речі.

Ви знаєте, що в багатьох країнах існує там декілька або багато навіть організацій закордонних українців. От я працював, я був послом в Румунії, мені пощастило, там є тільки одна організація – Союз українців Румунії, з ними було працювати набагато легше, бо, знаєте, немає конкуренції. В усіх інших країнах відомих мені і снує декілька або багато організацій, які між собою, на жаль, не завжди знаходять спільну мову. І відповідно посольство є тим центром, який вирішує, да, питання співпраці з тими чи іншими організаціями, виходячи з інтересів національних, виходячи з там впливовості, важливості тих чи інших організацій і членів, і так далі. Тому, да, це про суб'єктивну певною мірою історію якраз співпраці з однією або іншою організацією.

 А стосовно обсягів фінансування, дуже прошу перевірити от те, що я озвучив на рівні 10 мільйонів гривень, це, на жаль, от ті кошти, які...

 

ЮРАШ С.А.  Вибачте. Я все ж таки від вас потребую оцього зобов'язання МЗС створити процедуру щодо отримання коштів діаспорами. Я розумію складнощі…

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Вони не видаються на руки…

 

ЮРАШ С.А.  Я ж не вас не перебиваю, Богдане, я не про це. Вони деколи даються на руки. Ну, з того, що я бачив і чув від різних діаспор. Не в тому справа, на руки чи не на руки. Історія в тому, що процедура якась має бути зрозуміла за межами департаменту і начальника цього департаменту, її рішень. Ця процедура в контексті того, гранти видаються Америкою, іншими державами, в будь-яких посольствах існує. Вони умудряються давати ці гранти і свої інтереси разом з тим захищати якось процедурою. Ця процедура є смертельно потрібна українській громаді, щоб вона розуміла, що чесно ці відношення існують, і вони всі мають шанс на нього подати, ким би вони не були.

Тому я просто прошу вас оце от питання, створення процедури, обговорити, представити.

 

БАНЬКОВ О.С.  Ну, ремарку просто, да. Можете звернути увагу просто на сайті Управління з закордонного українства. Десь місяць тому була розміщена інформація про плани минулорічні. За декілька, за 4 роки, якщо не помиляюся, минулорічні плани роботи якраз по підтримці, по фінансуванню проектів по підтримці функціонування організацій закордонних українців зі зверненням до всіх організацій закордонних українців за кордоном звертатися з пропозиціями щодо формування такого плану на 22-й рік.

Це ми зробили вперше. І це, напевно, певною мірою якраз є відповіддю на ваше питання. Тобто ми хочемо інклюзивності в процесі співпраці з усіма і принаймні отримання пропозицій і бачення від всіх зацікавлених і бажаючих організацій закордонних українців.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ірина Володимирівна. А потім Григорій Михайлович. Будь ласка.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. У мене пропозиція, короткі два запитання і політичний сигнал.

Пропозиція стосується якраз того, що я пропоную, щоб за підсумками цього нашого обговорення ми не просто взяли до відома цю презентацію по суті частини проекту Державного бюджету, що стосується фінансування Міністерства закордонних справ і взагалі сфери зовнішніх взаємин. Щоб ми від нашого комітету підготували пропозиції до бюджетного комітету з проханням врахувати при розгляді бюджету там до першого, другого читання і необхідності дофінансовувати в достатньому обсязі Міністерство закордонних справ. Враховуючи, що ми воююча країна і що в нас робиться акцент на політико-дипломатичному врегулюванні конфлікту. Це пропозиція.

Питання, в мене два коротких питання, користуючись нагодою. Скільки в нас сьогодні незакритих вакансій послів? І чому і досі пані Маркарова ще не вручила агреман? Це два коротких питання.

І тепер політичний сигнал, який мені дуже неприємний і я хочу, щоб ви його передали пану Кулебі, ми будемо публічно ставити це питання. Як ви знаєте, ми давно займаємося політикою взагалі і на моїй пам'яті така історія була, коли посли ховались від опозиції, було під час таких уже, ну, пізнього "кучмізму" і періоду Януковича, коли посли не віталися і таке інше. Я не буду зараз називати країну, щоб не створювати проблему, але мене вразило наступне. Ми зараз їдемо на один міжнародний захід з колегами і щиро написали до посольства, що так само, в цю країну, що ми хотіли зустрітися, обговорити питання як в першу чергу державні діячі, не представники партії, в тому числі, щоб нам допомогли зробити зустріч з діаспорою. І ми отримали дуже дивну відповідь від посла, що всі ці дні зайнятий, о'кей. Ми написали, безумовно, посол може бути зайнятий, просимо тоді з посольством зробити зустріч. Ми отримали відповідь, що посольство перебуває на ізоляції, тому що масковий режим. Я сказала, що в нас є COVID-паспорти і що це неможливо. Я була дуже подивована, тому що мова йде про прогресивні посольства і людей, з якими ми дуже добре співпрацювали всі ці роки, я за цим бачу абсолютний політичний підтекст, виключно пов'язаний з тим, що ми зараз в опозиції, ну, не до посольства, не до Міністерства закордонних справ, до Зеленського, його команди, але не в питанні зовнішньої політики. Пошліть, будь ласка, політичний сигнал всім посольствам, що їх задача – це не зустрічати депутатів від будь-яких фракцій, не возити їх в магазини і таке інше, але спілкуватися з представниками всім політичних сил, якщо мова йде про державні інтереси, про зовнішню політику і тут не може бути жодної градації. Якщо ви не хочете грандіозного скандалу, а мені його не хочеться, тому що цьому послу я щиро симпатизую до певних моментів.

Дуже дякую.

 

БАНЬКОВ О.С. Ірина Володимирівна, дякую, в першу чергу за пропозицію щодо підтримки наших бюджетних пропозицій і додаткової потреби.

Стосовно останнього сигналу, якщо можна запитати у вас непублічно потім про… О'кей.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В.  (Не чути)

 

БАНЬКОВ О.С. Хорошо.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути)

 

БАНЬКОВ О.С. Я ще раз сподіваюся, що не буде повторення таких неприємних ситуацій, і сигнал…

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути)

 

БАНЬКОВ О.С. Ірина Володимирівна, повірте мені, невідомо про жоден такий сигнал, і мені, в принципі, не віриться в те, що взагалі такі сигнали могли даватися посольством. Я з радістю перевірю цю інформацію і розішлемо інший сигнал про те, що якраз ніяких обмежень на спілкування…

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути)

 

БАНЬКОВ О.С. А питання… Не вручили вірчі грамоти. А …(Не чути) вона отримала, бо вона без нього не поїхала туди, не була призначена… Не вручили вірчі грамоти, да. Вірчі грамоти. Це питання до Державного департаменту Сполучених штатів, тому що нам важко впливати.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути)

 

БАНЬКОВ О.С. Я чесно скажу, що мені невідомо, чи це озвучувалося на зустрічі Президента, нашого Президента з Президентом Байденом. І, ну, чесно скажу, враховуючи, що я просто не займаюся ані Сполученими Штатами, ані цим політичним напрямком, то тут мені важко якось прокоментувати ситуацію чому не...

 

_______________. (Не чути)

 

БАНЬКОВ О.С. І стосовно послів, да, стосовно вакансій послів. Ну, якщо враховувати процес погодження, який постійно відбувається, то станом на зараз у нас 12, якщо я не помиляюсь, вакансій, які ще не заповнені, але на різних стадіях перебувають погодження кандидатури на це призначення. І от ми очікуємо декілька указів, які мають вийти про призначення послів ближчим часом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Григорій Михайлович, будь ласка.

 

БАНЬКОВ О.С. Дякую вам.

 

НЕМИРЯ Г.М. Цікаве обговорення. До речі, відповідаючи на питання про Маркарову, елегантне пояснення було б, що сторони домовились про синхронізацію, коли буде тут посол і так далі, і вони щоб не створювати враження про якісь там домовленості, все елегантно там.

Але я про що хочу сказати, що є речі, які, ну, повторюються з року в рік. Це сьогоднішнє обговорення – одна із цих речей. Кожного разу комітет це обговорює і кожного разу виявляється, що хронічно МЗС відноситься до тих міністерств, які хронічно недофінансовуються. Отже, це не є питання цього року, це не було питання і минулого року. І тоді, якщо не буде відповіді на запитання чому, то кожного року ці, які там є, залишаються, ми будемо це обговорювати.

Іноді потім, під час обговорення і підготовки до другого читання вносяться правки героїчно, іноді – ні, але і, безумовно, я приєднуюсь до колег, які виступають за те, щоби цього разу комітет висловив свою позицію щодо недофінансування МЗС, особливо після останнього виступу Президента Байдена, який сказав про tireless diplomacy –  невтомна дипломатія, яка поки що…

Стосовно політико-дипломатичного вирішення, я хочу звернути увагу, що там не лише дипломатична, а політико-дипломатична. Так що також про фінансування політичної частини політико-дипломатичного рішення також важливо, треба говорити.

Але, можливо, ми подумали і, можливо, хтось міг би узагальнити такий документ просто історично, взяти за останні роки і подивитися, чи є ця модель …(Не чути), чи немає. І тоді, можливо, провести обговорення в рамках комітетських слухань або більш широко – парламентських про такі речі.  Фактично у нас склалася тенденція, що випереджаючими темпами фінансуються силовики. Це зрозуміло з огляду на ситуацію, війну, але така ж модель була і до війни. Це перша така пропозиція, щоб комітет більш глибоко, можливо, цим обійнявся.

Друге, стосовно діаспори. Також ця тема піднімається, і є дві моделі, можливо, є ще якась змішана. Як правило діаспори більше дають країні, ніж від неї отримують. Не всі, але це стосується вже таких речей, які стосуються добробуту країни і її ступеню розвитку інтеграції, розвитку середнього класу, бізнесу в цілому. Я думаю, в будь-якій розмові про діаспору треба говорити і про решту, що діаспора також може дати. Діаспора ж не приймає бюджет як допомогти Україні, безумовно. В Україну кожного року… І це не завжди було, до речі, також приймає такі речі.

Я думаю, це стимулювало б і діаспору, і організації для того, щоб такі речі проговорювались. Тому що я не думаю, що є щось таке, що треба від України для допомоги українській діаспорі в Канаді або в Сполучених Штатах, або десь ще, в Ісландії, до речі, є невеличка, в Швеції, в багатьох країнах. Я не думаю, що в таких країнах потрібна допомога. Але є діаспори і в Росії також.

Просто я також хочу, щоб це обговорення ми, можливо, ширше подивилися і глибше на це питання стосовно відносин з діаспорою. Тому що в нас виглядає так, що велика заможна така благодійна Україна недостатньо грошей виділяє на зв'язки з українцями за кордоном. Це також тема, яка виходить за межі сьогоднішнього обговорення.

І стосовно ремарки про послів. Я хочу, Ірино, сказати, що це було, на моїй пам'яті, при всіх без винятків президентів. Чи це відбувалося через якісь негласні вказівки, чи це відбувалося з огляду на власний інстинкт самозбереження, в таких випадках я, як правило, сам не ініціював такі зустрічі з послами, тому що я не хотів поставити цих людей, часто достойних людей, в незручне становище. Я тому говорю, на жаль, це є така політична культура української дипломатії в даному випадку, над якою треба також думати, чому так буває. Я не думаю, що є вказівка міністра або щось, але є негласні такі речі, коли або з огляду на внутрішню якусь конкуренцію хтось на когось доносить, або якась інша ситуація: він зустрівся з тим чи вона зустрілась з тим.

Тому тут, можливо, деякі речі треба публічно, але в багатьох випадках можна з послами говорити, не афішуючи такі речі, можливо, не завжди такий... (Не чути) Але в цілому, я думаю, комітет має підтримати всі ці речі і, можливо, ще і більше ніж те, що просить МЗС.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Хтось бажає? Богдан Васильович, будь ласка.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Дякую.

Ми так досить спокійно говоримо, а насправді мова йде про достатньо таке кризове явище, тому що цифри, які ми маємо перед собою, 5,4 мільярда гривень фінансування при потребі 8,2. Тобто фактично на третину.  6,8 – це потреба, але МЗС бачить ще й додаткову потребу. Тобто 6,8, що?

 

_______________. (Не чути)    

 

ЯРЕМЕНКО Б.В.  А, це разом з додатковою, да?

 

БАНЬКОВ О.С.  6,8 – це повний обсяг…     

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Тобто все-таки трошки краща ситуація, ніж я порахував. Тобто 6,8 – це включно 1,3 додаткового фінансування, яке потрібно.

Я думаю, що треба дійсно… Я абсолютно згоден з паном Немирею просто в тому, що залишковий принцип фінансування зовнішньої політики існував завжди. І ясно, що він, тут я згоден з пані Іриною, що він ніякою мірою не відповідає проголошеному Президентом курсу на пошук політико-дипломатичного врегулювання конфлікту з Російською Федерацією. Тобто він прямо протирічить. І можна сказати, що в даному випадку пропозиція Міністерства фінансів України зриває виконання доручень Президента по пошуку мирного врегулювання на Донбасі. Я думаю, що це дуже дорого коштує нам не в грошах, а в людських життях, таке ставлення до фінансування МЗС.

І мова не йде… Тому що навіть, якщо мова йде там про 10-15 відсотків недофінансування, це фінансування одного місяця, …один місяць. І якби мова йшла про Сполучені Штати Америки, ми знаємо, що американська бюрократія в таких випадках, якщо наступає секвестр і так далі, і так далі, просто закривається і каже, до побачення. У нас залишаються тільки ті працювати, хто, значить, ну, експлуатовані до кінця, тобто в основному керівники. Но … (Не чути) весь іде на нефінансовану відпустку і залишається там доти, поки парламент і уряд не знаходять можливість профінансувати це.

Ну, у нас Міністерство закордонних справ поки що і взагалі державний апарат до такого усвідомлення своїх прав, мабуть, Богу дякувати, не доріс. Але, мабуть, не треба було б людей до цього і заохочувати, і підштовхувати до цього. Тому що я був керівником установ, які регулярно отримували ці листи щастя, що ви фінансуєтесь на місяць менше, але, будь ласка, збільшіть активність своєї роботи.

Треба відверто говорити і уряду, і Президенту, що політика зменшення фінансування МЗС ні в якому разі не призведе до активності зовнішньої політики України. І треба розуміти, що те, що запитує МЗС, я не бачу тут… Ну, звичайно, можна проаналізувати глибше, ширше і треба було б робити. І ми дуже мало працюємо з бюджетом і над бюджетом у комітеті. З іншого боку, може, тому, що ми, принаймні за два роки нашої каденції, ще жодного разу не допомогли серйозно в питаннях бюджетних. Але тим не менше ми не сильно над ними і працюємо. Але на поверховий і побіжний аналіз я не бачу тут, скажімо, потреб, які я б назвав нереалістичними, неаргументованими або надмірними.

Будь-який пункт, який тут не візьми, він, можливо, звучить просто дуже бюрократично і сухо. Ну от що таке навіть "видатки на утримання дипломатичних установ". Розумієте, тобто коли ти керівник дипломатичної установи, куди приходять відвідувачі щодня, ти відповідаєш, в тому числі і кримінально, за завдання, навіть якщо ти генеральний консул, за завдання збитків третім сторонам. Якщо відірветься цеглина або кусок криштування із будинку, в якому знаходиться твоя установа, тому що вона в аварійному стані, і впаде на голову відвідувачу, це відповідальність держави Україна наступає і індивідуально генерального консула або посла, який є керівником цієї установи.

У нас є будівлі, які перебувають у стані, куди, в принципі, за санітарними нормами не можна заводити людей, тим більше, не можна, щоб наші громадяни в них працювали. Тому от недофінансування цієї статті – це фактично ми очікуємо, провокуємо скандали світового масштабу, завдання збитків і так далі. А мова ж іде ще, крім того всього, про нашу державну власність. Так чи інакше це майно залишиться наше. І якщо ми його доведемо до стану крайнього зубожіння, все рівно на якомусь етапі доведеться просто більше заплатити за його відновлення, поновлення. Тому недофінансування – це дуже серйозна річ.

Я пам'ятаю, що там були якісь, в 30-х роках якісь такі статті за неналежне ставлення до майна, за які навіть розстрілювали. Ми чомусь вважаємо, що можна не фінансувати такі видатки, і це є нормально, і хтось якось повинен це питання закрити. Ні, це якось закрити не можна. Керівники установ повинні шукати гроші на те, як замінити пірила, як побілити, пофарбувати, зробити ремонт. Як правило, все це знаходяться ці гроші у спосіб, який не дуже подобається, мабуть, НАБУ і НАЗК. Але розумні керівники дипломатичних установ України, якщо вони патріоти ще до того всього і професіонали, вирішують ці питання, тому що розуміють свою відповідальність з зовнішньою політикою.

Нефінансування видатків на поточну діяльність, зменшення, ми ж повинні розуміти, що в будь-якому кожному разі будь-який захід, це необхідність сісти в машину кудись поїхати або сісти в громадський транспорт  кудись поїхати,  це все рівно фінанси, не може бути активної зовнішньої політики, яка не фінансується, яка без грошей. Люди, якщо отримують тільки зарплату і не мають грошей на мобільний зв'язок, на бензин і так далі, і так далі, вони сидять закриті в кабінеті і толку від того, що ми маємо величезні посольства, немає. Тобто нам потрібно для того, щоб вимагати від людей активної роботи за кордоном, потрібно створити їм для цього умови. От умови ми не створюємо. Отже, даремні наші очікування, що наші посольства будуть активно їздити, захищати наших громадян у тюрмах, там відвідувати їх в судах, будуть їздити по міністерствах, а тим більше коли у нас немає видатків, скажімо, на сувенірну продукцію і так далі, і так далі, ми повинні… Це важко зрозуміти в цьому кабінеті в Києві, але якщо ти двічі чи тричі приходиш до директора департаменту в якомусь Міністерстві закордоном, на четвертий раз він тебе не прийме, тому що він уже буде сподівається, що ти його запросиш на ланч, що ти прийдеш з якимось сувеніром і так далі, і так далі. Там дуже багато в нього посольств, дуже багато послів, дуже багато іноземних дипломатів у нього є, от з кого вибирати, і той, хто його поведе на ланч з тим він зустрінеться по-перше, і для того він буде вирішувати краще, швидше, активніше його питання. Так працюють іноземці в Києві з нашими дипломатами тут в МЗС. Так наші дипломати не можуть працювати за кордоном або ті, хто працюють, фактично інвестують в зовнішню політику України свої кошти, вони звичайно ніколи їх не повертають, бо роблять це за свій кошт.

Ці всі питання іміджеві, це дуже складна річ, мені здається, що я тут схильний критикувати МЗС, притому що, колеги,  ….…., я перепрошую, що прямо до вас апелюю, але ви так образилися, що я вас перебиваю, тому що все дуже добре пояснено, навіть у тому абзаці, що ми отримали. Мова не йде про гранти, мова йде про заходи, які фінансуються через Український інститут. І при цьому ми маємо лист  Українського інституту, що в них так само недофінансування, їм би треба було щось близько 100 мільйонів, а всього у нас іде (скільки?) 138, так?

Отже, там 40 мільйонів, трошки менше, – це те, що ми можемо видати на якісь заходи, тобто з просування там чогось там і так далі, і так далі. Мова не йде про фінансування якихось грантових програм. У нас такий досвід був, він дуже складний, я вам чесно скажу. Звичайно, треба рухатися в цю сторону. Мабуть, Український інститут правильна історія, через кого рухатися в плані реалізації якихось грантів.

Мені здається, мій досвід особистий, я його не абсолютизую, але в тому самому Единбурзі дуже мене різонуло, що ви закриваєте генеральне консульство там, де у нас власність, до речі, і власність, подарована громадою. Тобто це, мені здається, такий моральний ляпас громаді. Тобто Україні не варто допомагати, вона цього не цінує, вона... При чому дарувався під обіцянку України мати там представництво.

А ще враховуючи, що Шотландія не заспокоїлася з ідеєю референдуму, я б подумав, у якій формі зберегти все-таки своє представництво. Не продавати же дарований українцям будинок, чесно слово.

От мій досвід у тому є Единбурзі, коли один рік ми здійснювали грантові програми, дуже негативний, особливо коли є кілька організацій. Просто деякі, що дуже дивно, складно чути, заявляють: Україна – бідна країна, брати від неї гроші – це ганьба. І ти, прийшовши з рукою, яка щось повинна була дати, віддергуєш її назад. Дехто не вірить, каже: якщо держава Україна щось дасть, ми їм будемо до кінця життя винні, тому краще не мати нічого з нею. А ті, хто готові співпрацювати, як правило, це викликає заздрість, як правило, це  викликає питання: а чому от на це, а не на щось інше? А потреб дуже багато, закрити їх всі зразу не можемо. Тому, чесно кажучи, тобто треба дуже добре думати,  на що ці гранти, як ми тратимо.

Одна справа, якби в МЗС... я поки що не бачу великих ідей, а великі ідеї нам потрібні. Ми бачимо, наскільки ефективна російська мережа просування інформації через телеграм, через створення веб-сайтів і так далі, і так далі. Ми би могли деякі такі речі, мені здається, може, це не зовсім культурно, але інформаційно напрямок ми би могли розвивати.

Але потрібна ідея, ідеї поки що я не почув за два роки перебування тут. Якщо нам потрібно серйозне збільшення фінансування, так навіщо, тобто на яку велику ідею? Як ми поміряємо її ефективність в кінці? Це я вже кажу як колишній керівник неурядової організації. Коли ти приходиш в будь-який фонд за грошима, тебе просять дуже докладний опис твоєї ідеї, в тому числі пояснити, яким чином, чому це хороша ідея, чому вона спрацює, принесе яку користь і як її можна продовжувати в майбутньому розвивати в інших напрямках. 

Очевидно, якщо це мав на увазі пан Святослав, то тут я згоден, над цим треба працювати. Але, звичайно, найбільше питання, правильно колеги кажуть: що ми з усім цим зробимо? Тому що отримали ми дипломатичні відповіді на питання про те, що... До речі, по послам, по вакансіям. Ми отримали дипломатичні відповіді, колега питала, що там з вакансіями, їх багато і в Африці, і в Азії традиційно, це дуже непопулярні для роботи регіони. Дуже багато хто іде в МЗС працювати з неправильним уявленням про те, що це можливість працювати в конкретній країні, в конкретному регіоні, а насправді це згода на те, що ти будеш працювати будь-де, коли держава тебе направить. І тут починаються у нас завжди трагедії якісь особистісні, працювати в Азії чомусь не так популярно, як десь там в Голландії, хоча можна зрозуміти чому.

Але, скільки ви назвали – 12 послів чи 15? Враховуючи, що термін перебування керівника п'ять років, як правило, тобто у нас 20... і там нас трішки більше 100 керівників, тобто 20 постійно повинно бути в ротації так чи інакше. Тобто це, тут треба розбиратись, не можна аналізувати цю суму назагал, тому що якщо  керівника немає шість, дев'ять місяців або більше – це вже свідчення якоїсь кризи або якогось неналежного ставлення до організації процесу. Якщо це до шести місяців – це  нормальна ситуація для будь-якої дипломатичної служби, коли йде планова заміна керівника. І не треба взагалі звертати увагу на цю цифру, вона зміниться дуже швидко до кінця року або вона не зміниться, тому що одні будуть призначені, інші почнуть,  увійдуть в період ротації. І це є абсолютно нормально.

Але, колеги, мені здається, що час для… Я підтримую ідею. І думаю, що за 10 років період треба взяти, аналіз оцих от загальних цифр. Дуже красномовно буде, якщо ми візьмемо, що планувалось Мінфіном, що було отримано в кінці, і курс. Тому що все-таки ми розуміємо, що оскільки левова частина бюджету МЗС вільно конвертується, 80 відсотків, тобто фактично ця сума, яку ми бачимо в гривнях, вона непоказова. Показова сума в доларах США або в євро. Я думаю, що вона не сильно змінюється від року до року, і це погано. Я думаю, що сигнал від комітету і Президенту, і уряду повинен бути дуже жорсткий.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

БАНЬКОВ О.С. Богдан Васильович, по-перше, дякую.

Я дуже коротко. По Единбургу скажу лише одне. Що, дійсно, ми наразі працюємо не над ліквідацією установи консульської як такої, а над трансформацією для того, щоб залишити там в якому сенсі. Тобто буде це представництво Українського інституту або якась інша форма присутності, про це саме йде мова.

Ще раз дякую за підтримку в тому числі і з вашого досвіду виходячи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ми вже визначились. Богдан Васильович буде вас захищати в бюджетному комітеті.

(Загальна дискусія)

Олена Вікторівна…  Минулого разу нам вдалося мільярд, так чи ні? Ну, біля мільярда.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завдяки Ірині Володимирівні.

(Загальна дискусія)

Так, так. Олена Вікторівна.

 

БАНЬКОВ О.С. ...(Не чути) лишилося десь там 30 відсотків від початкової додаткової потреби, на яку  погодилися, на якому разом з вами, і  дякую дуже вам за підтримку ... (Не чути) Добре, що отримали хоч щось, але  як вже казав Богдан Васильович, проблеми самі собою не вирішуються.   Якщо  ми не отримали повної потреби зараз, то на наступний рік або через рік це буде вже потреба "плюс", те, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Вікторівна, так, будь ласка.

 

ХОМЕНКО О.В. Так, колеги, я повністю підтримую, підтримую... підтримувала минулого року і буду підтримувати, і повністю згодна з всім, що зазначив Богдан Васильович і члени комітету, так, в цьому питанні солідарні.

Окрім, скажімо так, загальної тієї проблеми, да, ми її  узагальнили, я хотіла би точково сказати і отримати підтримку від членів комітету щодо наступного. В наступному році, в 22-му буде проведена п'ята міжнародна конференція з реформ в Україні. Вона буде  проведена в Швейцарії  в місті Лугано. Ця конференція визначена пріоритетною, проведення її швейцарським урядом, і цей захід, ну, він  майже повністю буде  оплачуватися, да, швейцарською стороною.

Разом з тим, під час цієї конференції, на полях цього міжнародного заходу, планується проведення представницького  бізнес-форуму з метою популяризації інвестиційного потенціалу України, виставки-презентації національного колективного стенду від українських виробників, презентація ІТ-кластеру, теоретичного потенціалу України та інших заходів. І, ну, на це, звісно, ну, на це швейцарська сторона  не виділяє кошти. Є точкове в мене... точкова пропозиція щодо виділення додаткових 100 тисяч гривень, ну, це ми розуміємо, що це в межах… не так багато для того, щоб  наше посольство України в Швейцарії могло як мінімум достойно зробити стенд, зробити матеріали, просто організувати оцю частину, цей проект в межах цієї конференції. Прошу це підтримати, будь ласка. І від себе також направлю відповідний запит до бюджетного комітету.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Колеги, будуть ще запитання?

 

ХОМЕНКО О.В.  Я прекрасно розумію, я бачу, як під час поїздок і відвідувань посольств наших, і зустрічі з нашими послами, як їм доводиться просто викручуватися, і це дуже-дуже-дуже важко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Соломія Анатоліївна.

 

БОБРОВСЬКА С.А. В мене буде питання не по бюджету. Готова підтримати, підписати, можливо, буде колективне звернення, і пропозиції і правок внесення від комітету. Це було правильно і нормально.

Але я дуже довго чекала, поки буде презентація бюджету, і хтось прийде з МЗС, надіялася, що це буде міністр, щоб задати декілька питання, які стосуються Кримської платформи. Я надіюсь, що ви в темі. Якщо ні, просто передасте міністру, або він прийде, я йому ще раз це скажу, чи заступникам.

Мені дуже прикро, що напередодні Кримської платформи, я не знаю, як мої колеги з монобільшості, але принаймні пан голова тоді … (Не чути), що в нього теж не було цього запрошення, профільний комітет не отримав запрошення на Кримську платформу.  Безперечно, я отримала запрошення через своїх колег по фракції, але те, що подібні речі, коли ми всі говоримо назовні, працюємо по своїх парламентських асамблеях, і так далі, і так далі, не отримуємо подібні речі і далі комунікуємо це з новин, насправді це ганебно, примітивно і дуже низько.

Коли перша заступниця говорить про те, що це… про те, що немає місць, а там присутні всі можливі і неможливі громадські активісти, але немає місць для профільних депутатів, ну, мені це дуже сумно. Так не робиться, це єдине, мабуть, міністерство, яке умудрилося таке сказати  профільному комітету, з яким працює. Мені здаються такі речі недопустимими, тим паче, коли до нас, в тому числі ви звертаєтесь, ви, мається на увазі міністерство…

 

БАНЬКОВ О.С.  Я розумію.

 

БОБРОВСЬКА С.А. Спільно робити спільну справу. І мені було дуже прикро побачити моїх колег, інших парламентарів і з ПА НАТО, і з інших асамблей, які були здивовані, що нас там не побачили, не зустріли і не було комунікації.

Я розумію, що немає парламентського виміру і про це була мова, і зауваження, пропозиції спікерів інших країн. Це ніби якось так дає повноту картинці. Але мені дуже не хотілося і щоб це було вперше і востаннє, коли неважливо позиція чи не позиція, ми всі говоримо назовні однаковими фразами про Кримську платформу. Це було ганебно.

І ще одна річ, пан міністр знає, це теж дуже точковий момент. Наприклад, мої помічники, які є адвокатами, вони працюють системно з посольством Словаччини і по дуже дивні історії, коли держава відстоює позицію інвесторів словацьких в місті Києві і це піднімається на найвищому рівні з Президентом і з МЗС. І суди продовжуються по дивному віджиму фізичному.

Будь ласка, вирішіть це питання, бо це не про нянь, а це просто про якийсь абсурд, де не можуть вирішити ані депутати, ані МВС, воно стає просто з боку, ані МЗС, бо це якийсь просто сором. Просто коли вже всі державні інституції в темі, а воно продовжується, то це ганебно.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

НЕМИРЯ Г.М. Колеги, ще одне прохання, можливо, колеги також підтримають. Це десь три тижні тому Президент у Вашингтоні під час свого візиту презентував План трансформації України.

Чи не можна було б членам Комітету з питань зовнішньої політики ознайомитись з цим планом або англійською, або українською? Зокрема, можливо, перевірити чи там не було помилки в презентації, де на слайді, який називається наша стратегія Security stronghold, говориться, що мета цього плану посилення співпраці між Сполученими Штатами і України задля зміцнення південного фланку НАТО. Середземномор'я і там, Північна Африка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Марія Миколаївна, будь ласка, теж.

 

ІОНОВА М.М. Я дуже коротко.

Не хотіли піднімати цю тему публічно, але у зв'язку з тим, що Соломія дійсно по Кримській платформі сказала. Але теж прохання і до голови комітету нашого, щоб ви так само активно відстоювали участь членів комітетів у важливих заходах, які є профільними для нас. Ми вас тільки будемо підтримувати в цьому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я сподіваюся, наступного року буде парламентський вимір Кримської платформи, і вже ми будемо запрошувати.

Так, бажаєте відповісти, на якісь запитання?

 

БАНЬКОВ О.С. Дещо мені важко або я не можу коментувати. Стосовно плану трансформації, якщо почнете з кінця, я обов'язково передам колегам і профільному заступнику, щоб… У мене немає, я його фізично теж не бачив, якщо ви запитуєте в мене.

Ну, дивіться, я ж кажу, я не займаюся формально політичними питаннями, тому… Я бачив, скажу вам чесно, я бачив, коли це формувалося. Тобто це були one page презентації, я бачив те, що стосувалося енергетики і ще буквально пару питань. Але у фінальній презентації не мав такої приємності побачити.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В.  (Не чути)

 

БАНЬКОВ О.С.  Ірина Володимирівна, наскільки мені відомо, цей план зараз є вже в дорученні уряду міністерствам профільним. Просто МЗС… Я точно знаю, що МЗС в реалізації цього плану не бере участі, тому що цей план він секторально розподілений за напрямками:  енергетика, безпека і так далі. І там пошукаємо…

Те, що стосується Кримської платформи, я обов'язково передам і міністру. Чесно не знаю, як воно формувалося, як сталося. Тому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте переходити до прийняття рішень.

Пролунало декілька важливих рішень, пропозицій точніше, від Ірини Володимирівни, Олени Вікторівни і, Григорій Михайлович, ви також пропозиція.

Давайте тоді, Ірина Володимирівна почнемо з вашої пропозиції, так.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Вона у нас спільна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спільна.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, добре. Дякую.

Голосувати за це не треба. Тобто так, мабуть. 

Добре. Тоді пропозиція від Олени Вікторівни стосовно 100 тисяч, якщо не помиляюсь.

 

ХОМЕНКО О.В. Це потреби. Це стенд, це матеріали всі ось саме для цього треку.

 

БАНЬКОВ О.С.   Як правило, посольство не забезпечує …(Не чути) Виставка, це має бути Кабміном визначено …(Не чути)

 

ХОМЕНКО О.В. Це в Лугано.  Я маю на увазі… Швейцарія, так. Може, у вас є …(Не чути)

 

БАНЬКОВ О.С.  Потім використати ці кошти якимось чином.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В.  Ми можемо звернутися до Кабміну з проханням розглянути питання участі України, визначити відповідального…

(Загальна дискусія)

 

БАНЬКОВ О.С. Якщо дозволите, можна я?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, Олександр Сергійович, будь ласка.

 

БАНЬКОВ О.С. Шановні народні депутати, якщо ми говоримо про підтримку вами цієї додаткової потреби і звернення, повірте, в рамках збільшення фінансування за бюджетною програмою, яка включає іміджеві заходи, куди може бути включено в тому числі і проведення конференції, інвестфоруму і так далі, ми доручимо нашому посольству спокійно це забезпечити, да, у разі, якщо у нас буде просто більше фінансування на ті заходи, які передбачені планом. Тобто включити це в план і профінансувати. Ми зможемо…

 

НЕМИРЯ Г.М.  У мене є в цьому сенсі пропозиція така. Ми можемо, оскільки ця конференція з питань реформ  у Швейцарії в липні 2022 року, я пропоную, щоб у такий розумний час на одному з засідань, пам'ятаєте, розглянути питання про підготовку до проведення конференції з питань реформ у Лугано. І тоді ми могли б підготувати рішення, яке було б комплексно враховувало вашу пропозицію. І тоді структурно з точки зору виконання цього це було б найбільш…

 

ХОМЕНКО О.В. Так. Але ж бюджет ми маємо включити до програми зараз. Тому я направлю відповідний лист до …

 

ГОЛОВУЮЧА. Давайте.

 

ІОНОВА М.М. І пропозицію, якщо раптом ви не врахували. В попередні роки дуже таки soft power працювала культурна дипломатія, наші режисери їздили по країнам і презентували фільми для політиків, які організовували посольства. Це "Хайтарма", "Додому", "Кіборги". Просто чи були включені такі, може, заходи? Вони є, да? Тобто вони...

 

БАНЬКОВ О.С. (Не чути)

 

ІОНОВА М.М. Зверніть, якщо можна, увагу, тому що, наприклад, наші колеги балтійські, вони дуже зацікавлені через такі заходи залучати, тому що говорять, що російська пропаганда, особливо в Балтійських країнах, дуже сильно працює. Мені здається, що це така хороша історія, і наші режисери точно будуть готові до цього долучитися. Тим більше питання Криму в рамках Кримської платформи, воно взагалі дуже лягає.

 

БАНЬКОВ О.С.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Можемо переходити до наступного питання.

Олександре Сергійовичу, дуже вам дякую, будемо боротися разом для того, щоб реалізувати те, що запланували. Дякую вам дуже. До побачення.

Друге питання, переходимо до розгляду другого питання – про проект Закону про ратифікацію Рамкової військової угоди між Кабміном, Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Республіки.

Я прошу до слова заступника міністра оборони Олександра Миколайовичу Поліщука. Будь ласка.

 

ПОЛІЩУК О.М. Дуже дякую, пане голово.

Добрий день, шановні члени комітету! Радий дуже усіх вас бачити. І, з вашого дозволу, хочу запропонувати вам деяку інформацію по ратифікації цієї угоди. Як ви знаєте, законопроект розроблено відповідно до статті 9 Закону України про міжнародні договори з метою виконання внутрішньодержавної процедури, необхідної для набрання чинності Рамкової військової угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької     Республіки, вчиненої 16 жовтня минулого року в місті Стамбулі.

Прийняття зазначеного законопроекту дозволить ратифікувати цю військову угоду і створить правові підстави для розширення двостороннього співробітництва за 21 напрямом.

У тому числі хочу звернути увагу, що це обмін персоналом для підвищення кваліфікації та навчання у військових навчальних закладах. По суті ратифікація потрібна для того, щоб забезпечити безкоштовне навчання турецьких військових у наших військових навчальних закладах. Я хочу вам привести такий приклад. У нас в Турецькій Республіці навчається 80 людей безкоштовно, з Туреччини у нас навчається 2 чоловіки, але ми заставляємо платити їх за це навчання, що не зовсім справедливо. І тому через ратифікацію цієї угоди це дозволить уникнути такої ситуації.

Державними органами, уповноваженими за реалізацію угоди, є від української сторони Міноборони, а від турецької сторони – Міністерство національної оборони Турецької Республіки.

Реалізація цієї угоди не потребує додаткових витрат з державного бюджету України.

І тому я дуже прошу вас підтримати цей законопроект і за можливості запропонувати Верховній Раді розглянути його за основу... прийняти його за основу та в цілому, оскільки він достатньо технічний, і не розносити це на декілька читань.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, запитання будуть? Ні.

Тоді давайте голосувати. Колеги, хто за те, щоб рекомендувати Верховній Раді ухвалити... (Шум у залі)

 Хто за те, щоб рекомендувати Верховній Раді ухвалити цей Закон про ратифікацію рамкової угоди?

Хто – за? Хто – проти? Хто утримався? Одноголосно.

Дуже вам дякую, Олександре Миколайовичу.

І переходимо до третього питання порядку денного. Проект Закону про ратифікацію Угоди про внесок між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку щодо участі України у Фонді Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля.

І я прошу до слова заступника міністра енергетика Максима Олександровича Немчинова. Будь ласка.

 

НЕМЧИНОВ М.О. Доброго дня, шановні народні депутати, шановні присутні! Дозвольте вам надати на розгляд, представити на розгляд комітету проект Закону України про ратифікацію Угоди про внесок між Україною та Європейським банком реконструкцій та розвитку щодо участі України у Фонді Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля. Хочу сказати, що під час засідання Асамблеї вкладників Фонду Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля, яке відбулось 22 листопада 19-року в місті Лондон, прийнято рішення про продовження діяльності фонду на наступні 10 років до 29-го року. Цей фонд діє з 2010 року, хочу наголосити на цьому.

Для продовження участі України у фонді за дорученням Президента України Володимира Зеленського 23 липня 20-го року вчинено Угоду про внесок між Україною та Європейським банком реконструкцій та розвитку щодо участі України у Фонді Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля.

З метою виконання вимог Закону України "Про міжнародні договори України" Міністерство енергетики розробило законопроект про ратифікацію згаданої угоди та згідно вимог подало на розгляд Офісу Президента України для представлення його Верховній Раді України.

Підписання угоди передбачає внесок до фонду в сумі 10 мільйонів євро протягом п'яти років рівними частинами по 2 мільйони євро, починаючи з поточного 21-го року. Затримка у ратифікації угоди унеможливлює передбачення коштів у державному бюджеті та дотримання зобов'язань взятих Україною в рамках зазначеної угоди.

Продовження участі в фонді …….. дозволить отримати доступ до фінансової підтримки у виглядів грантів та технічної допомоги для реалізації проектів з підвищення енергоефективності та поліпшення екологічної ситуації, результатом якої має стати значне скорочення споживання електроенергії, зменшення викидів вуглекислого газу та інших парникових газів.

Також варто зазначити, що участь України в попередній фазі фонду, це з 2010-го по 2019-й, при сплаті внеску 10 мільйонів євро дозволило   залучити фінансування для реалізації 22 проектів, загальною вартістю понад 516 мільйонів євро.

Шановні народні депутати, велике прохання підтримати проект закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую.

Колеги, будуть запитання? Будь ласка, Григорій Михайлович.

 

НЕМИРЯ Г.М. В свій час я підписував установчі документи, в дев'ятому році в листопаді в Стокгольмі разом з комісаром ...(Не чути) з питань розвитку ...(Не чути) цього …….. фонду. І в мене два запитання.

Перше запитання. Наскільки я знаю, основною, і Україна була єдиною країною, яка доєдналася, потім інші країни Східного партнерства лише з часом. Головною проблемою було те, що муніципалітети, оскільки це розраховано на муніципальні програми, були не в змозі відповідні проекти розробляти і подавати донорам або відповідним інституціям для їх вчасного схвалення. Питання: чи існує ця проблема зараз? Чи її вдалося таки вирішити?

І друге питання. В чому причина затримки відповідної ратифікації цієї угоди і пізнього подання? Тому що, згідно з бюджетним процесом, фактично це навіть в кращому випадку фінансування можливо лише з 23-го року, так я розумію цього, можливо, я в чомусь помиляюсь, принаймні, якщо уважно почитати висновок в Бюджетному комітеті і посилання на статтю Бюджетного кодексу, до цього висновку можна прийти.

Чи не означає це в такому випадку, що з огляду на якісь причини, бажано їх знати, Україна втратить ці два роки для того, щоб відповідно проводити роботи по енергоефективності на муніципальному рівні.

Дякую.

 

НЕМЧИНОВ М.О.  Дуже дякую за запитання.

Якщо дозволите, я спочатку на перше надам відповідь, потім  на друге. Стосовно проблем, які були у місцевих органів влади щодо розробки цих проектів, дійсно на початку це було, я абсолютно з вами погоджуюсь, дуже довго ми починали цей процес. Я сам колись, коли працював ще не в органах влади, намагався скористатися цією можливістю. Це дійсно було складно, але на сьогодні цей фонд передбачає не тільки фінансування проектів, але й надання технічної допомоги. Тобто і підготовка проектів, так само можна залучати технічну допомогу для підготовки цих проектів.

На сьогодні вже такої проблеми як такої немає, і про це свідчить те, що в нас 22 проекти місцевими органами влади, такі, як там, умовно кажучи, Чернівці, Кременчук, Луцьк, Горішні Плавні, вони на сьогодні реалізуються. Тому… Можливо, для когось це… хто вперше йде цим шляхом, можливо, це дійсно складно, але коли ти перший раз пройшов, потім набагато простіше цим користуватися. Це що стосується першого питання.

Друге питання. Ну, я б не хотів там жалітися стосовно того, що були там об'єктивні або суб'єктивні в нас причини затягування розробки цього законопроекту, але хочу сказати, що якщо він буде ратифікований Верховною Радою найближчим часом, вже у цьому році ми продовжимо сплачувати внески, в 2021 році, ми це передбачаємо, що навіть у 2021 році через зміни до бюджету Міненерго сплатить внески і в 2022-му так само з Мінфіном попередньо ми на цю тему розмовляли. Тобто програма і наша участь у фонді не припиниться. Тому що в нас є діючі проекти, які на сьогодні так само фінансуються з цього фонду.

Дякую.

 

НЕМИРЯ Г.М. Я розумію те, що ви сказали, який вихід – це потім  десь вносити зміни до бюджету, який буде затверджений. Зараз це не можна вже передбачити згідно з обмеженнями, які має Бюджетний кодекс і бюджетний календар. Про це знову свідчать же зміни до бюджету. Але чому вчасно,  хтось може сказати, все це не було зроблено, щоб це було враховано під час розробки і подання бюджету до Верховної Ради?

 

НЕМЧИНОВ М.О.   Ну, я вам так скажу. Ви ж чудово знаєте, що в нас достатньо тривалий час міністерство було без міністра, фактично без керівника. Дуже багато було виконуючих обов'язки. І завжди, коли приходив новий, тобто процес починався знову, це бюрократичні процедури, тому що і регламент на той час потребував по новій погоджувати. Це ж законопроект розроблявся міністерством, його треба було погодити із центральними органами виконавчої влади, тобто ця процедура у нас постійно починалася знову. Тому, на жаль, така причина теж, я не хотів її озвучувати, але це така об'єктивна причина.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ще будуть запитання? Ні?

 

НЕМИРЯ Г.М. Пропозиція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді давайте переходимо до голосування, колеги.

Хто за те, щоб рекомендувати Верховній Раді ухвалити Закон про ратифікацію Угоди про внесок між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку щодо участі України у Фонді Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля.

Хто за цю пропозицію? Одноголосно теж.

Дуже вам дякую. До побачення.

І ми переходимо до передостаннього питання – про проект Закону про ратифікацію Гарантійної угоди "Проект розвитку акціонерного товариства "Укрпошта": Логістична мережа та Сільське відділення" між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку.

Я прошу до слова заступника міністра інфраструктури України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анатолія Віталійовича Комірного. Будь ласка.

 

КОМІРНИЙ А.В. Добрий день, шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати! Стосовно цієї ратифікації з боку міністерства ми підтримуємо цей законопроект. І законопроектом пропонується виділення 63 мільйонів євро на два проекти це логічний центр і це інший проект "Сільське відділення".

На сьогодні та інфраструктура, яка є в Укрпошті, вона наразі не відповідає тим потребам, які є на сьогодні. Постійний розвиток і електронної комерції, яка стрімко розвивається в Україні, робить для нас такі челенджі з доставки, оперативної доставки, гарантійної доставки посилок. Але на сьогодні ми знаємо,  що навіть в Києві головний центр у нас знаходиться біля вокзалу. І в кожному великому місті такі логістичні центри знаходяться у самісінькому центрі. Що не дозволяє працювати ані вночі, і побудова таких застарілих логістичних центрів, багатоповерхових, вони не дають змоги ефективно та швидко розподіляти товари і доставляти посилки, поштові відправлення.

Тому народився проект з побудови логістичних центрів, семи логістичних центрів. Наразі якщо ми кажемо про ЄБРР, тут у нас в проекті 3 логістичних центри. Ще 4 будуть за кредитною умовою з Європейським інвестиційним банком.

А також проект, який наразі дуже покращить життя людей в селах, там, де мешкають менше тисячі осіб – це пересувні сільські відділення. Це закупівля більше тисячі восьмиста автомобілів, в яких будуть їздити постійно три людини – це водій-експедитор, це керівник поштового відділення і поштар саме. Коли вони приїздять в село, там є місце для оренди, яке виділяє ОТГ. Керівник поштового відділення залишається для того, щоб люди могли підійти і отримати свої якісь послуги поштові. А в цей самий час поштар з водієм-експедитором проїздять по селу і надають послуги або фінансові, або ж доставку ліків, продуктів, те, що конче потрібно людям, які знаходяться там, на селі.

Тому я прошу підтримати вас цей проект. Це дуже дійсно такий якісний поштовх дасть розвитку Укрпошти. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую.

Колеги, запитання будуть чи ні? Тоді можна ставити на голосування, так?

Хто за те, щоб підтримати цей проект закону і рекомендувати Верховній Раді ухвалити Закон про ратифікацію Гарантійної угоди "Проект розвитку Акціонерного товариства "Укрпошта": Логістична мережа та Сільське відділення" між Україною  та Європейським банком реконструкції та розвитку.

Хто за цю пропозицію? Одноголосно. Ні? Хто – проти? І хто –  утримався?  Дякую. Тоді рішення прийнято.

 

КОМІРНИЙ А.В. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І дуже вам дякую. До побачення.

Колеги, у нас залишається "Різне", але в "Різному", я так розумію, нічого немає, так? Тоді можна офіційно завершити наше засідання.

Дуже вам дякую. До побачення.