СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва

30 жовтня 2019 року

Веде засідання голова Комітету ЯРЕМЕНКО Б.В.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Доброго дня, шановні колеги. Вчора фракція  "Європейська солідарність" зареєструвала заяву, що стосується підтримки  Верховною Радою України звернення до наших партнерів по НАТО щодо надання  Україні ПДЧ, і ми би просили  розглянути на комітеті цю заяву. Тим більше, ми вважаємо, що  це достатньо актуальна  в контексті присутності зараз  в Україні і Генсека НАТО, і Північноатлантичної ради. Очевидно, що вона не буде розглянута цього тижня в сесійній залі, ми це повністю усвідомлюємо і розуміємо, але ми все-таки будемо говорити на Погоджувальній про те, щоби поставити його якнайшвидше в порядок денний.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тобто це пропозиція, тобто пункт п'ятий "Різне" вважати пунктом шостим, а додати пункт п'ятий щодо проекту заяви Верховної Ради України  щодо надання Україні Плану дій щодо членства. Так документ називається? Я не бачу ніяких проблем з тим, щоб включити  це до порядку денного, якщо нема у інших колег зауважень.

Які ще є пропозиції до порядку денного?  Колеги, я такому випадку я пропоную затвердити порядок денний з врахуванням пропозицій пані Ірини Геращенко.

Хто за порядок денний, схвалення його, прошу голосувати. Дякую. Хто – проти? Утримався? Рішення прийнято.

Колеги, ми, очевидно, не зможемо зразу розглядати перше питання, бо запізнюються двоє із трьох позаштатних консультантів, яких ми запросили на пропозицію пана Святослава  Вакарчука з тим, щоб вони були присутні при схваленні їх  кандидатур. Ми, можливо, повернемося там вже тоді в "Різному" з тими, хто запізнився. Але я радий оголосити, я пояснював  на попередньому засіданні, що  відповідно до існуючих нормативних актів ми, як комітет Верховної Ради, можемо призначати позаштатних консультантів, які повинні  надавати нам відповідні аналітичні і інші інформаційні інші довідкові матеріали, а також поради з приводу будь-яких питань  порядку денного, які нас  цікавлять або з приводу предметів порядку  відання комітету.

Я вніс на ваш розгляд пропозицію. Цей процес ми сьогодні  не закінчимо, тобто ми можемо мати їх певну кількість, яка не визначена. Сьогодні на ваш розгляд три кандидати.

Я радий оголосити, що серед нас присутній пан Борис Бабін. В матеріалах… Дякую, пане Борис, будь ласка, сідайте. Ми тут досить демократичні.

Написано: український науковець, професор. Я знайомий з паном Борисом Бабіним достатньо тривалий час, щоб сказати, що він обіймав і достатньо високі посади в різних органах влади, в тому числі був Уповноваженим Кабінету Міністрів України з питань Європейського суду з прав людини. Також обіймав посаду представника Президента України в Автономній Республіці Крим, має величезний запас знань і практичного досвіду в найрізноманітніших сферах зовнішньої політики і що стосується міжнародного права, морських питань, прав людини, прав корінних народів. Людина з величезним досвідом у тих питаннях, якими ми так чи інакше будемо займатися з питань тимчасово окупованих територій і так далі, і так далі, і так далі.

Пане Борис, чи ви б хотіли, можливо, кілька слів сказати, звернутися до членів комітету?

 

БАБІН Б.В. Я вам дуже вдячний за такі слова. В принципі, я думаю, що час дорогоцінний, то якщо будуть питання до мене, – з радістю, а так ви все сказали, що, я думаю, достатньо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, у вас є, так, прошу. У вас є можливість поставити питання до пана Бабіна.

 

ВАКАРЧУК С.І. Дякую.

У мене є тільки одне питання. Я абсолютно сприймаю, скажемо так, на віру думку колег з точки зору професійної підготовки. Ми просто, є конкретне питання: які саме конкретно, можливо, питання або напрямки міжнародної політики, в яких, власне, ви є спеціалістом? І цікаво було, з цим до вас можна звертатись.

 

БАБІН Б.В. Будь-яке питання у сфері міжнародного права. Я скоріше не політолог, я – юрист-міжнародник, і думаю, що якщо я буду спроможний щось порадити, то з радістю. Будь-яке питання, що стосується суто правового міру, насамперед публічне глобальне право, можливо, і європейське.

 

ВАКАРЧУК С.І. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Найпершочергові задачі, які я би бачив наприклад, до яких мали би залучитися наші експерти, і я би хотів мати обговорення неформальне поза рамками засідання комітету з участю, звичайно, всіх зацікавлених.

Перш за все, мене дуже цікавить питання проблематика, скажімо так, процесу системного перегляду відносин з іноземними державами. Тобто у нас, на жаль, за 5 років війни не здійснені такі процеси щодо окремих держав. І, фактично, мої спроби обговорювати це в різних державних інституціях засвідчили, що ніхто не розуміє методику. І це перше питання з яким би я хотів, після того, як ми сформуємо такий пул консультантів, допомогти їм сформулювати для нас для всіх: і для органів державної влади, і парламенту – ось такі певні концептуальні засади або певну методу, яку б ми могли використати, оскільки ми з вами приймаємо, скажімо, певні політичні рішення щодо там нестворення групи дружби з окремими державами  і так далі, а, звичайно, краще би це було б робити в рамках системного підходу до відносин з якимись країнами, об'єднаннями і так далі.

Так само, звичайно, Борис Бабін, я, ну, сподіваюсь, що ми зможемо цілком використати його величезні знання і практичний досвід у питаннях, скажімо, просування теми тимчасово окупованих територій. Це принаймні мої плани як голови, до чого, ну, я вже маю абсолютно чітке розуміння, як будемо залучати пана Бабіна і інших експертів.

Колеги, чи є ще питання до пана Бориса Бабіна?

Колеги, в такому випадку ставлю на голосування пропозицію про затвердження кандидатури пана Бориса Бабіна на посаду позаштатного консультанта комітету.

Хто – за, прошу голосувати. Дякую. Хто – проти? Утримався?

Пане Борис, я вдячний вам за згоду працювати з нами. І вітаю вас з призначенням. Прошу не вставайте.

І я, якщо члени комітету не будуть заперечувати, я думаю, що ми будемо пропонувати нашим консультантам позаштатним бути активними учасниками всіх наших засідань, висловлюватися вільно, ну, звичайно, з правом дорадчого голосу, що, зрозуміло, випливає із законодавства України. Дякую, пане Борис. Будемо раді, якщо ви почнете, підключитесь і будете виступати сьогодні, якщо, ну, знайдете ті питання, які вас цікавлять.

Колеги, щодо Капітоненка Миколи і Хари Олександра пропоную повернутися…

Прошу… Пані Хоменко, прошу.

 

ХОМЕНКО О.В.  Я хотіла би, щоб на наступному засіданні комітету ми розглянули ще кандидатури.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає проблем, це право кожного члена комітету внести пропозиції і, звичайно, ми із задоволенням їх розглянемо. Я б тільки просив, оскільки я маю дуже своєрідну практику бути головою громадської ради комітету попереднього скликання, вона починалася з 30 чоловік, дійшла до 50, але, виявилося, що більшість її учасників планували не брати участь в обговоренні питань зовнішньої політики, а чомусь вважали, що вони будуть призначати послів там і так далі. Тобто я думаю, я не закликаю вас утримуватися від подачі кандидатур, будь ласка, тобто your welcome, як то кажуть, але давайте будемо резонними з приводу кількості експертів, вона не повинна бути надто великою, з тим, щоб ми могли з ними комунікувати ефективно. Але прошу вносити кандидатів.

Прошу, пане Святослав.

 

ВАКАРЧУК С.І. Я, насправді, хотів продовжити, але вже з конкретикою. Я думаю, що хотілося б на наступному засіданні розглянути кандидатуру відомого видатного українського дипломата Володимира Василенка, я вже говорив про нього. Він дав попередньо згоду. Я думаю, що всі, хто знає, хто це такий, не викличе, тільки зрадіють від того, що така людина готова до нас доєднатися. То я, пане Валерію, хотів би, щоб ви там долучили, якщо можна...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я підтримую звернення народного депутата і прошу включити кандидатуру професора, посла Василенка до списку.

 

ВАКАРЧУК С.І. З ним домовлено, він, за згодою, готовий.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І наступне засідання ми проведемо за тиждень. Це у нас буде, здається, 6 листопада.

Колеги, тому ми не завершуємо обговорення першого пункту порядку денного, але відкладаємо дискусію до появи, а якщо що, то завершимо її наприкінці засідання.

Переходимо до другого питання, воно внесено на пропозицію членів комітету, обговорити на сьогодні до винесення цього питання на міжвідомчий рівень, обговорити з представниками Апарату Верховної Ради питання про стан підготовки до весняної сесії Парламентської асамблеї НАТО, яка відбувається в місті Києві у травні, мені здається, 26 травня 2020 року.

Це, мені здається, тут пані Марія Іонова стоїть першою, бо це, мені здається, була її пропозиція. Але, тим не менше, я думаю, що ми маємо з ким тут обговорити. Зокрема, я десь бачив ніби пана Бориса Колісниченка. Ви так далеко не ховайтеся від нас, ми вас завжди раді бачити в центрі уваги. Якщо члени комітету не заперечують, я б пана Бориса запросив сюди за стіл з тим, щоб він міг доповісти тут, використовуючи мікрофон і будучи разом з нами.

Нам буде приємніше, якщо ви будете з нами. Ми вважаємо, що це буде правильно.

Тобто нас цікавлять технічні аспекти підготовки, тобто перелік проблемних питань або питання, які потребують вирішення, і яке з них на якій стадії перебуває вирішення, що стосується фінансування, організаційних аспектів, тобто, будь ласка.

 

КОЛІСНИЧЕНКО Б.М. Шановні члени комітету! Хотів би поінформувати вас, що, дійсно, 22-25 травня 2020 року відбудеться весняна сесія Парламентської асамблеї НАТО в Києві. Апаратом Верховної Ради здійснено вже низку заходів організаційних щодо забезпечення згаданого заходу в місті Києві.

Зокрема, проведена була зустріч з Міжнародним секретаріатом Парламентської асамблеї НАТО в січні цього року, 21-24 січня, з якою було відпрацьовано всі технічні питання стосовно розміщення делегацій, стосовно місць проведення, в основному розміщення робочих органів Парламентської асамблеї. Розроблено всі плани, які необхідні для забезпечення весняної сесії в 2020 році.

Крім того, після цього було сформовано тут документ, десь близько 200 сторінок, на якому розписані всі вимоги, які потребує, скажемо, виконання українською стороною для проведення цього заходу. На даному етапі Апаратом проводиться обрахування необхідної кількості коштів для того, щоб закласти це в державний бюджет України, для того, щоб здійснити відповідне фінансування згаданого заходу.

Більш конкретно я нічого не можу доповісти з цього питання, оскільки більшість організаційної роботи проводилось з Комітетом євроінтеграції, зокрема частиною постійної делегації, тобто секретаріатом постійної делегації в Парламентській асамблеї НАТО. І вони більш могли б ґрунтовно і змістовно про це доповісти. Але що стосується протокольного забезпечення, організаційного забезпечення, ці плани у нас є, все у нас як би готово. Очікуємо тільки фінансування і зібрання організаційного комітету, який було визначено Постановою Верхової Ради України від 25 квітня поточного року. Згадана постанова вимагала  в двотижневий тиждень зібрати оргкомітет. Але я, наскільки розумію, оргкомітет не збирався і тому ніяких рішень він не прийме. Тому першочергово треба зібрати цей комітет, визначити всі зацікавлені сторони, які будуть приймати в цьому участь, і вже вийти на фінішну пряму щодо забезпечення поточного року з  цього заходу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А пані Людмила Протасенко, є десь?

 

КОЛІСНИЧЕНКО Б.М.  Вона мала бути. Сказала, що Іонова Марія має цю інформацію. Вона, можливо, дасть якусь додаткову інформацію. Я можу дати тільки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, у нас серед запрошених, ну, я не називаю тих, кого, зрозумів, що немає в залі. Є ще Майстренко Ірина –  державний експерт експертної групи взаємодії з НАТО Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, і Яснюк Владислав – радник віце-прем'єр-міністра  з питань європейської інтеграції. Вони є в залі?

 

 _______________. (Не чути)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Ірина, мені дуже шкода, що ви стоїте. Тому, будь ласка, сідайте. І якщо ви маєте щось, приєднуйтесь до нас, да, в будь-якому місці, де вам зручно.

Чи є щось, якась інформація, яку би ви хотіли додати до того, що було нам надано паном  Борисом Колісниченком?

 

МАЙСТРЕНКО І. (Не чути)

 

Дякую вам дуже. Практично завершено збір пропозицій щодо, власне кажучи, кандидатур поіменно до складу оргкомітету. Оскільки в нас змінився склад уряду, тому, власне кажучи, така і затримка сталася. Тобто ще буквально, може, там чи дві, чи три кандидатури, повинні визначитися, і оргкомітет буде сформовано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи могли б ми запропонувати місце для народного депутат Чернєва, який приєднався до нас? Дякую.

Спасибі, пані Ірина. Я не знаю, пан Єгор, ми заслуховуємо питання якраз про стан підготовки. Ми отримали інформацію загальну про… Я так розумію, що, з одного боку, процес почався підготовки. З іншого боку, є певні бюрократичні зволікання, викликані  з процесом зміни влади, які б я закликав би зняти ці всі проблеми найближчим часом. Мені здається, що вони бюрократичного характеру і можуть бути легко подолані.

Чи є, пане Єгор, у вас якесь міркування, яким ви хотіли б поділитися в рамках розгляду цього питання про стан підготовки до весняної сесії Парламентської асамблеї НАТО? Як глава делегації, постійної делегації України в Парламентській асамблеї НАТО.

 

ЧЕРНЄВ Є.В. На сьогодні ми зараз формуємо оргкомітет з цього питання. Єдине питання зараз, яке було підняте після нашого повернення, це питання збільшення все ж таки  фінансування по прийому Парламентської асамблеї НАТО. Тому що як ми зрозуміли під час переговорів з секретаріатом Парламентської асамблеї там в Лондоні та деякими делегаціями, які приймали у себе, що, дійсно, не достатньо 16 мільйонів, які були закладені на наступний рік на організацію цього процесу. Тому ми підготували разом з декількома депутатами лист на Голову Верховної Ради  щодо збільшення все ж таки фінансування і закладення його в бюджет 2020 задля того, щоб на належному рівні провести цей захід. Наразі поки з нашого боку все. Наскільки я розумію,  ми це питання піднімали з головою бюджетного комітету, то має бути вирішено це питання, яким чином, на які статті воно буде перекладено, це вже технічне питання, але погоджено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, чи є ще якісь запитання до наших шановних доповідачів? Прошу.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В.  …те, про що ви, пане Єгор, говорите, ми перевіримо 3 листопада, коли повернеться проект бюджету з уряду до парламенту, і там має бути просто ця стаття зафіксована. Ми би просили секретаріат, щоб перевірили фіксацію по статті, тому що вона має  бути виписана окремим рядочком в бюджеті. Це перше.

 

ЧЕРНЄВ Є.В. (Не чути)

 

ГЕРАЩЕНКО І.В.   Перевіримо, краще завжди перевірити і бачити, що воно там є. Це перше запитання. І прохання. Щоб голова комітету дав доручення секретаріату перевірити в проекті бюджету цей рядочок. Це перше питання.

Друге. Нам сказали, що є проблема в тому, що жодного разу не збирався оргкомітет. От хто має якось стимулювати це перше зібрання комітету? Можливо, давайте, щоб ми в обговоренні цього зараз цього пункту порядку денного завершили таким дорученням-звернення до голови  комітету, щоб він в свою чергу звернувся до пана Разумкова як голови цього оргкомітету з проханням найближчим часом, наступного тижня, зібрати цей оргкомітет. І на наступному засіданні, щоб ми вже послухали, що це перше засідання відбулося.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Я прошу представників секретаріату комітету занотувати і при внесенні до Верховної Ради виправленого бюджету, державного бюджету на наступний рік, перевірити і проінформувати нас про наявність окремого рядку і фінансування, яке є. І повідомити, чи воно збільшене, чи ні у порівнянні з тим, що пропонувалося  заздалегідь.

Колеги, я відверто… я помітив, так, пані Марія. Ми розглядаємо питання про стан підготовки до сесії Парламентської асамблеї НАТО. Ми послухали, як мені здається, вичерпну інформацію, надану паном Колісниченком, пані Майстренко Іриною і коментарі колеги Єгора Чернєва. Чи ви хотіли б щось додати,  щось прокоментувати, поставити питання? Прошу.

 

ІОНОВА М.М. Я просто перепрошую, що я не чула, що ви доповідали як голова делегації, дійсно, по фінансуванню.  Насправді, я коротко. Просто те, що скажу, що вже готово, що є висновки візиту саме міжнародного секретаріату Парламентської асамблеї НАТО, тобто є  висновки і рекомендації для  приймаючої країни, тобто для нас, є звіт. Тобто повністю інформація є, окрім, дійсно, проблемне питання – це фінансування. І дуже важливе питання, яке треба, необхідно в найкоротші  терміни вирішити, це  питання не тільки фінансування, але й по готелям.  

Тому що, як ви знаєте, рішення і взагалі постанову про  проведення було прийнято в квітні 2019 року, і тому у мене відразу пропозиції. Тобто у нас є вже організаційний комітет. Перше моє прохання як голови підкомітету, якщо можна, внести мене також в цей організаційний комітет, окрім  визначених осіб, якщо  можна. Друге. Все ж таки рекомендувати  Голові Верховної Ради як головуючому голові організаційного комітету провести  перше установче засідання. Бажано з 11 листопада, тому що є питання, які просто  вимагають термінового  рішення. Там треба розподілити обов'язки, там треба обговорити план заходів і, дійсно, визначити відповідальних осіб і терміни виконання.

Питання готелів для членів делегації Парламентської асамблеї НАТО ми до кінця листопада  вже маємо запропонувати нашим партнерам як би розміщення. Наразі  ситуація з готелями дуже погана, тому що  вони відмовилися деякі як би, ми абсолютно не вписуємося в бюджет, вони змінили… Тобто у нас є гарантійні листи, які ми писали ще в січні. (Шум у залі) Там декілька: Radisson Blu, Hyatt, ІnterContinental, Fairmont і River House. Це все одно… тобто це ті п'ять готелів, які мають покривати всіх учасників. Але деякі готелі змінили свою цінову політику, тобто треба зараз включатися і дуже детально з усіма обговорювати, вони навіть… як би вони просто змінили свої ціни і все.

 

НЕМИРЯ Г.М.  Можна, я репліку. Колеги, я думаю,  все ж таки ми – Комітет закордонних справ. Є питання логістики, є відповідні служби в парламенті, всіх, хто цим займається. Я думаю, що просто з усією повагою, вбиваємо наш час на обговорення  місць, готелів… Це не справи депутатів.

 

ІОНОВА М.М. Це правда. Але це зараз термінове питання, яке я прошу написати лист голові парламенту, щоб він скликав організаційний комітет, тому що…  Да. Да. Все.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, спасибі.

Ця пропозиція була. Колеги, я вас дуже прошу ваші репліки адресувати мені. Добре? Щоб у нас не було реплік один між одним з членів комітету.  Я з задоволенням переадресовуватиму питання, зніматиму якусь певну напругу.

Колеги, я почув пропозицію. Але, чесно кажучи, я не бачу підстав приймати рішення нам комітету з цього приводу. Якщо ви… Ну, це ми можемо тільки рішенням прийняти з технічних питань відповідно до положення про комітети.

Якщо ви довіряєте мені, я як заступник голови оргкомітету, бо, власне кажучи, склад організаційного комітету затверджений не персональний, а за посадами. І, відповідно, я вхожу до нього як заступник голови оргкомітету. Я переговорю з Головою Верховної Ради на предмет можливості організації установчого засідання якомога швидше. Я думаю, що формалізувати такі звернення на цьому етапі, я би з цим погодився, якби ми бачили якісь політичні перешкоди на шляху цього. Оскільки вони бюрократичні, то давайте ми бюрократію вирішувати, ну, не плодити її більше ще цими зверненнями додатковими.

 

 ІОНОВА М.М.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але, по суті, пропозиція прийнята. Якщо ви не проти, тобто щоб ми не приймали рішення. Але я сприйняв вашу пропозицію і реалізую її найближчим часом у комунікаціях з Головою Верховної Ради.

Колеги, чи є якісь ще питання?  Прошу. Прошу в мікрофон.

 

 ГЕРАЩЕНКО І.В. Марія ще запропонувала, щоб її як голову підкомітету, якщо немає застережень, ввели так само в склад цієї підготовчої організаційної робочої групи. Це як вирішується, голосуванням комітету, чи ви просто поставите так само як заступник організаційного комітету це питання вже перед комітетом і вирішити? Це запитання зараз.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Борис, а як формувався цей склад, рішенням, рекомендувався рішенням комітету чи постановою Верховної Ради?

 

 КОЛІСНИЧЕНКО Б.М. Постановою Верховної Ради. Тут написано, що повноваження… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто нам, фактично, треба розглянути, вона не готова на сьогодні, проект Постанови про внесення змін у постанову Верховної Ради. Тобто прошу, підготуйте, я, в принципі, не заперечую, я сподіваюся, що члени комітету теж підтримають цю пропозицію.

Колеги, чи є ще якісь в рамках обговорення цього питання? Прошу.

 

НЕМИРЯ Г.М. Є питання, який мав би комітет, на мою думку, обговорювати, але, можливо, пізніше…  Тому що Парламентська асамблея це не просто факт проведення, це якісь результати, це прийняття певних документів, які потім набудуть офіційного статусу. Безумовно, заслуговує на увагу проведення дискусій саме по змісту і таких документів, що для України важливо, щоб в цих документах було, з огляду на існуючі труднощі, зокрема, з огляду на позицію Угорщини, яка всім відома, можливо, в рамках підготовки до цієї події, я думаю, варто саме на змістовну частину звернути увагу. Можливо, зокрема, в тому, що стосується цього питання українсько-угорського бар'єру і якимось чином використати цей час для змістовного наповнення роботою результатів Парламентської асамблеї НАТО у травні наступного року. І я пропоную, щоб комітет не займався надалі питаннями логістики, готелів, автотранспорту і такого іншого.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Я не впевнений, що на цьому етапі ми зможемо почати обговорювати так питання проектів документів, але це слушне зауваження і пропозиція, я думаю, так.

Прошу, пане Чернєв, прошу.

Я перепрошую, не помітив.

 

БОБРОВСЬКА С.А.  Просто якраз була мова на останній сесії про те, щоб по Україні була надана можливість, як і в Грузії свого часу, і щодо резолюції, і щодо доповіді, хоча ми не маємо права ініціювати, але ……….. оскільки тут проводиться асамблея, підняти. І це правильно пан Григорій зауважив, що нам було б дуже добре знайти те найболючіше нам, що би ми хотіли, щоб це було піднято. Чи це буде окупація,  чи це буде тема, не знаю, кроком назустріч один одному в стосунках, чи це будуть болючі моменти всередині НАТО і України і так далі. Але попередньо вони обговорювали про те, що це можливо і реально, щоб саме по Україні була окремо прийнято документ чи резолюція, чи декларація в Києві.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Прошу.

 

ЧЕРНЄВ Є.В.  Я можу ще додати, так, ми насправді обговорювали з Секретаріатом Парламентської асамблеї, чи можливо взагалі якісь доповіді готувати по Україні. Політичний контекст, змістовний контекст це формує не приймаюча сторона, це формує Парламентська асамблея, секретаріат і делегати. Ми не маємо впливу. Єдине, що нам дали, дозволили, це саме підготувати в рамках Парламентської асамблеї декларацію по Україні, і ми маємо цим скористатися.

Я думаю, що найбільшою користю буде саме між делегаціями двосторонні зустрічі, і ось тут ми маємо зробити максимально на зустрічах, на переговорах, на перемовинах, використовувати цей майданчик максимально на користь України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, я думаю, що я закликаю перш за все,  Марію Іонову як голову підкомітету і всіх зацікавлених просто комунікувати з главою делегації в НАТО з тим, щоб розпочати напрацювання якогось тексту для цієї декларації, який би ми пізніше могли би, дійсно, розглянути і внести якісь  колективно або зміни, доповнення і так далі. Я думаю, що вже цю роботу можна починати накидати, це хороша можливість, дійсно, окремий мати документ за наслідками цієї сесії.

Колеги, чи є ще якісь питання?

Отже, я підсумую обговорення. Ми отримали інформацію, розуміємо, що підготовка почалась. Я отримав доручення комітету переговорити з Головою Верховної Ради на предмет необхідності проведення організаційного засідання чи першого засідання оргкомітету найближчим часом. І ми закликали зацікавлених членів комітету і голову підкомітету з питань інтеграції в НАТО і ЄС пані Марію Іонову контактувати з делегацією для початку опрацювання тексту декларації, яка б відповідала інтересам України, що може бути прийнята в рамках сесії по НАТО в Києві. Мені здається, я нічого не випустив, так.

Дякую, колеги. Якщо немає інших питань, зауважень, пропозицій, виступів, ми завершили обговорення другого питання порядку денного. Я дякую всім, хто взяли участь в обговоренні. І далі, якщо є бажання приєднатись до обговорення інших питань, будь ласка. Як ні, то ми вдячні вам за участь, ви можете, звичайно, йти.

Колеги, переходимо до третього пункту порядку денного, який, я пам'ятаю, дуже не подобається деяким членам комітету, про акцентування в них, про міжпарламентське співробітництво. У нас є…

Чи повернемося до першого і закриємо його, так? Колеги, я радий привітати у нас на засіданні двох кандидатів на посади позаштатних консультантів комітету – Капітоненко Микола Геннадійович, він в кінці столу, і праворуч від мене Хара Олександр Васильович. Ви маєте біографії цих кандидатів.

Пан Микола Капітоненко є викладачем дуже добре відомим дуже багатьом і співробітникам Апарату Верховної Ради, і інших державних інституцій, викладачем Київського інституту міжнародних відносин, теоретиком у сфері міжнародних відносин, експертом, який дуже активно виступає і в публічних дискусіях. Людина, яка має теж широкі знання і теоретичний, і практичний досвід. Знову ж таки випереджаючи питання, я був би радий, якби пан Капітоненко, як і інші експерти, залучилися перш за все на найближчому етапі до підготовки рекомендацій щодо, скажімо, методики проведення комплексної оцінки стану відносин з іноземними державами. Так само, звичайно, до будь-яких і всіх інших питань порядку денного.

Олександр Хара –  колишній дипломат, кар'єрний дипломат, який має досвід роботи і за кордоном, і в державних установах України, МЗС, Апарат Ради національної безпеки і оборони, Апарат Верховної Ради України, на достатньо високого рівня посадах. І останні роки Олександр Хара працював   експертом чи обіймав посаду в незалежному дослідницькому центрі, Фонді "Майдан закордонних справ" і є постійним учасником публічних дискусій з практично з усіх питань порядку денного, найбільше публікується в газеті "Дзеркало тижня" на скільки я можу знати. І це питання українсько-американських відносин, питання глобальних викликів/загроз, деякі питання відносин з Росією.

Я почну за алфавітом. Пане Микола Капітоненко, чи маєте ви щось, чимось поділитися, якоюсь за увагою з членами комітету, дуже прошу вас.

 

КАПІТОНЕНКО М.Г. Зауважень… Вітаю всіх. Дякую за увагу. Зауважень у мене поки що немає, бо із того, що я послухав… і коментарів теж поки немає. Я  сподіваюсь, що знання експертизи моєї стануть в нагоді і будуть корисними для комітету, відкриті для відповідей на будь-які запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Пан Олександр Хара.

 

ХАРА О.  Дякую.

Я перш за все приєднаюся до свого колеги, і ми готові працювати в будь-яких форматах і з будь-яких питань, які до нашої сфери компетенції. Або допомогти тим, хто можуть відповісти на ваше питання. І це не лише  теоретичні, а можуть бути і практичні, тобто документи, що завгодно.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Колеги, які є запитання до пана Капітоненка і пана Хари? Прошу.

 

НЕМИРЯ Г.М.  Запитань немає, є пропозиція прийняти рішення про включення в список позаштатних консультантів.

Також я знаю, що Микола Геннадійович – автор багатьох крижок…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Підручників.

 

НЕМИРЯ Г.М. Підручників. Нова книжка "Теорія  міжнародних відносин". Можливо, комітет міг би закупити або депутати за свої гроші могли б придбати дуже цікавий, ґрунтовний підручник, який дуже добре називається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую за слушне доповнення.

Колеги, чи є ще питання все ж таки…

Якщо питань немає, вношу на ваш розгляд пропозицію затвердити на посадах позаштатних консультантів комітету шановних панів Капітоненка Миколу і Хару Олександра.

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.  Дякую. Хто – проти? Утримався?

Шановні колеги, пане Миколо, пане Олександре, я вам дякую за згоду допомагати нам в роботі, вітаю вас із рішенням комітету. Ви не потребуєте окремого запрошення на засідання комітету, і ваша думка для нас цікава, цінна і ваші поради так само. Дуже прошу, залучайтеся, будь ласка, до роботи нашого комітету.

Колеги, ми закінчили таким чином розгляд першого і другого пунктів порядку денного і переходимо до третього пункту порядку денного про міжпарламентське співробітництво, про затвердження депутатських груп… створення груп дружби міжпарламентських з Республікою Ірландія, Йорданським Хашимітським Королівством, з Республікою Вірменія, Малайзія, Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії. Всі ці засідання відбулися впродовж останніх двох тижнів після нашого рішення про затвердження пакету чи списку країн, які ми вирішили, першочергово мають бути створені групи дружби.

Чи є якісь питання з цього приводу, прошу, або коментарі?

 

ВАКАРЧУК С.І. Дякую. Тільки Святослав на майбутнє. Дякую. Ні, ні, все добре.

Тут просто я хотів би нагадати ще раз про те, що у мене було доручення створити групу дружби із Швецією. Я дуже готовий, і всі чекають. І мої колеги хотіли б від вас, від "Слуги народу", отримати все-таки чітке розуміння, хто буде брати участь в питаннях голови, співголови, щоб ми вже просунулися в цьому питаннію Тому що це важлива країна, як і всі зрештою, але особливо важлива країна, вона нас дуже підтримує завжди, і давайте пошвидше почнемо виконувати функції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Про яку країну йдеться?

 

ВАКАРЧУК С.І. Швеція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Про Швецію.

 

ВАКАРЧУК С.І. Я просто відповідальний за цю країну, тому я не можу почати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я перепрошую, давайте так, я оголосив ті країни, тобто зараз ми говоримо про ті країни, які проведені засідання груп дружби, де є результат. Зі свого боку я був куратором проведення засідання з Республікою Вірменія. Я підтверджую, що все відбулося, обраний голова, заступник і так далі. Я так розумію, що по іншим групам та ж сама ситуація, ті, які я оголосив по цих країнам. Давайте спочатку про ці поговоримо, а потім про інші. Добре?

Тому, якщо нема запитань щодо цих країн, названих країн, я пропоную затвердити результати засідань і створення депутатських груп з Республікою Ірландія, Йорданським Хашимітським Королівством, Республікою Вірменія, Малайзією і Сполученим Королівством Великобританії та Північної Ірландії.

Хто – за, прошу голосувати. Дякую. Хто – проти? Утримались? Рішення прийнято.

Колеги, значить, давайте поскільки у нас далі уже тут нічого цього немає. Давайте обговоримо. Значить, я можу запевнити вас, що цей процес іде. І, в принципі, по названим країнам Туреччина і Швеція сьогодні були консультації. Я думаю,  що вони або не закінчаться сьогодні, або завтра завершаться і ви отримаєте змогу провести засідання цих робочих груп. Дуже активні депутати. Тобто дуже багато бажаючих. І ми би хотіли просто полегшити вам роботу як координаторам з тим, щоб не зіштовхувались із конкуренцією і так далі. Тому, вибачте, тобто це в загальних інтересах на кілька днів відкласти з тим, щоб потім швидко і ефективно провести все це.

Колеги, про запрошення здійснити візит… Якщо можна з голосу. Я отримав інформацію про готовність до проведення установчих засідань груп-дружби з Китаєм, Туркменістаном і Казахстаном.

Колеги, ви б не заперечували зараз з голосу проголосувати за пропозицію про проведення найближчим часом засідання установчих цих груп дружби? І я готовий виступити координатором оскільки  брав участь у створенні їх і так далі. Чи не буде заперечень таких?

Колеги, якщо ви не заперечуєте, то я вас прошу проголосувати  про проведення установчих засідань груп-дружби з Китайською Народною Республікою, Республікою Туркменістан і Казахстаном.

Хто – за, прошу голосувати.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Координатор Яременко.

Дякую. Хто – проти? Утримався? Рішення прийнято.

Про запрошення здійснити візит Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва до Румунії. У вас в матеріалах до засідання є лист від імені голови Комітету  з питань зовнішньої політики парламенту Румунії. Йому передувало певне неформальне листування, спілкування пряме і безпосереднє. Мені здається, це, звичайно, на розгляд комітету. Моя пропозиція така, що комітетський візит перший в Румунію був би дуже цікавим сигналом показати наскільки ми добре бачимо регіон навколо себе, розуміємо пріоритетність країн, скажімо, з точки зору пріоритетності загроз, в тому числі в Чорному морі, з південного флангу. Це    країна, з якою у нас є і хороші дружні відносини, і достатньо багато проблем, які потрібно обговорювати, вирішувати. Країна дуже динамічна, з такою ж динамічною внутрішньою політикою, як ми, де постійно відбуваються політичні зміни.

Тому, ну, я би пропонував, скажімо, розглянути можливість уже впродовж цієї сесії здійснити такий візит і перший його нанести від імені нашого комітету до Румунії.

Колеги, які у вас думки, пропозиції, прошу. Це на обговорення пропозиція. Прошу.

 

НЕМИРЯ Г.М. Я думаю, це гарна ідея. Єдине варто з'ясувати кілька деталей. Зокрема, в листі голови Комітету з закордонних справ Сенату  Румунії, це верхня палата. Йдеться про візит цього року. Зараз, наскільки, можливо, я не слідкую так уважно, але виглядає, що там зараз є тимчасовий уряд, тобто уряд було відправлено у відставку. Зараз Румунія має, наскільки я розумію, проблему навіть в тому, щоб номінувати комісара від Румунії до складу нової комісії, Європейської комісії. 10 листопада, якщо я не помиляюсь, там будуть президентські вибори, а наступного року будуть парламентські вибори. Можливо, з точки зору календаря варто подумати це, з точки зору часу здійснення такого візиту. Але з точки зору цікавості для України візиту в дружній Комітет у закордонних справах сусідньої країни, я думаю, це заслуговує на підтримку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я можу вас запевнити, що фраза про цей рік є просто відображенням бажання румунської сторони повідомити, що вони готові негайно нас прийняти.

Що?

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, наступного року, так. Ну знову ж таки, тобто я думаю, що відносини між нашими державами вони ж не залежать від виборів є питання, які по суті існують і передаються від уряду до уряду.

Прошу, пане Святославе. Прошу.

 

ВАКАРЧУК С.І. Я тут хочу певною мірою підтримати голову комітету і сказати, що це дуже важлива країна. Я думаю, що без поспіху, але чим швидше, тим краще було б важливо, ну, почати налагоджувати з ними зв'язки. Чому? Тому що, з одного боку, з країною існують такі ж проблеми і міжкордонні, і там іншого питання, як і з іншими деякими країнами, нашими західними сусідами, як і Польщею і Угорщиною. Але сам, я би сказав, величина, як це – scоpе англійською мовою, цих проблем є суттєвою нижчою. І було б добре почати саме з них, тому що це, з одного боку, важливо, і почати вирішувати ці питання вже новій українській команді політичній. А з другого боку, я думаю, що це от поки що, якщо так можна говорити, найменша з тих проблемних питань, які в нас існують. І це було б добре, щоб ми робили його якомога швидше і далі рухались з іншими країнами. Я думаю, що це правильний…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я, чесно кажучи, абсолютно поділяю – без поспіху пропозицію, швидко, але без поспіху. Я, чесно кажучи, бачив би січень наступного року. У нас поки що там, здається, нема таких заходів, як можливі дати, але…

Прошу, пані Соломія.

 

БОБРОВСЬКА С.А. Я, чесно кажучи, входила би в активніший темп. У нас же скоро листопад місяць, і думаю, що до січня місяця ще можна було б найти час. Тим паче, як наш секретаріат говорить про адекватну підготовку, яка можлива там, наприклад, з 9 грудня, коли є комітетський тиждень. Правильно, пані Валерія, так? і до 13-го…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там, Соломія, там є проблеми з визначенням дати проведення заходів в рамках ГУАМ. І тому я… там, колеги, я не хочу просто, бо питання вариться, воно... виникають постійно конфлікти в графіках грузинської делегації, делегацій інших країн і Голови Верховної Ради України. Тому…

 

БОБРОВСЬКА С.А. А доколи воно буде варитися?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це хороше питання. Я би хотів мати на нього відповідь, але поскільки від мене не залежить, то я би цей тиждень залишив поки що зарезервованим, не планував би нічого іншого великого. Ясно, окремі зустрічі ми тут можемо проводити, але візит в іноземну державу, це кілька, щонайменше 2-3 дні, а отже…

 

БОБРОВСЬКА С.А. Я за те, щоб якщо воно довариться, да, то лишати цей час, якщо вона на нього не буде припадати. Або максимально там до Різдва лише робочі є тижні – дні тижні, але використати їх з користю. Чи це будуть румуни, чи це будуть країни Балтії – будь-який для нормального взяття темпу, ритму роботи.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас із країнами Балтії достатньо активний діалог, так. О'кей, добре, дякую.

Колеги, тоді, є ще питання з цього приводу? Я тоді пропоную таким чином. Тут рішення, це організаційне питання, взяти до відома інформацію, доручити голові комітету розпочати підготовку, визначити можливі дати найближчим часом впродовж цієї сесії з урахуванням всіх, там, календаря заходів в Україні і в Румунії та проінформувати про розвиток ситуації.

Є заперечення щодо такого рішення? Тоді прошу голосувати.

Хто –  за запропоноване рішення? Дякую. Хто – проти? Утримався? Дякую.

Наступне. Про участь українських парламентарів у відзначенні десятої річниці започаткування Східного партнерства з Європейським Союзом, яке відбудеться у місті Стокгольм (Швеція) у період з 5 по 6 листопада 2019 року. Я прошу представників секретаріату доповісти.

У нас, здається, є запрошення роздруковане у матеріалах.

 

СТАСЮК А.М. За  попередньою згодою з Богданом Васильовичем, було подано дві кандидатури, це Юраш Святослав та пан Немиря до участі у згаданому заході. Згаданий захід покривається приймаючою стороною, все, окрім авіаквитків. Да, реєстрація вже попередньо зроблена.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто у нас була пропозиція, це пропозиція була від Комітету з європейської інтеграції, долучитися, чи це пропозиція організаторів? Я перепрошую, я просто зараз деталей не пригадую.

 

СТАСЮК А.М.  Це лист доручення Разумкова.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голови Верховної Ради, і там квота дві особи.

 

СТАСЮК А.М. Дві особи, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому, відповідно, рішення: один від правлячої партії, один…

 

СТАСЮК А.М.  Там просто були терміни по реєстрації, оскільки не було рішення комітету, попередню реєстрацію було зроблено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, чи є питання, заперечення?

Якщо питань, заперечень немає, хто за затвердження пропозиції озвученої, прошу голосувати. Дякую. Хто – проти? Утримався? Дякую. Рішення прийнято.

Колеги, наступний пункт порядку денного про запрошення здійснити візит Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва до Латвійської Республіки. У нас достатньо відповідне є звернення латвійської сторони. Безперечно, одна із пріоритетних країн для зовнішньої політики України. Країна-ініціатор створення групи "Балтія плюс", з якою, в принципі, у нас не припиняється  діалог, фактично, щодня. Є якісь комунікації: письмові, листи, візити і так далі. Тому, мені здається, саме  тому, що у нас не бракує комунікацій з Латвією, можна було б не першим цей візит нанести. Хоча  з політичної точки зору, звичайно, це дуже близька країна, союзник, друг і так далі.

Тому я  пропоную на ваш розгляд, якщо немає інших пропозицій, доручити Голові Верховної Ради, секретаріату опрацьовувати це питання, визначити найбільш прийнятні дати  з латвійською стороною.

Чи є заперечення проти такої пропозиції? Або якісь інші доповнення? Колеги, хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Хто – проти? Утримався?

Спасибі. Рішення прийнято. 

Колеги, і ми таким чином завершили. Якщо немає у когось по третьому пункту "Міжпарламентське співробітництво" ніяких додаткових питань, то ми закінчили обговорення третього пункту порядку денного.

Четвертий пункт порядку денного.  Про лист голови Комітету ВРУ з питань інтеграції з Європейським Союзом пані Климпуш-Цинцадзе щодо  внесення змін до Постанови про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України  дев'ятого скликання.

Колеги, ви пам'ятаєте, що мова йшла про те, що комітету з питань європейської інтеграції вважав за необхідне  внести певні корективи у положення, скажімо,  про… питання відання  свого  комітету. З моєї точки зору, ці пропозиції…  Я, чесно кажучи, так розумію, просто як партнерський комітет ми це розглядаємо, так, на звернення, оскільки той комітет, який здійснює загальний нагляд над питаннями  зовнішньої політики, я не бачу в цих пропозиціях нічого, що заторкувало б предмети відання нашого комітету і, раз ми вже  поставлені перед необхідністю це розглянути з огляду на звернення  колег, я пропонував би погодити ці зміни.

Прошу, пані Хоменко. Прошу.

 

ХОМЕНКО О.В. У мене є зауваження щодо  пункту  "Координація програм технічної допомоги Європейського Союзу (ЄС)". Зараз в поточній постанові це  звучить як координація програм  технічної допомоги Європейського Союзу у Верховній Раді та спеціальних навчальних програм.

Я пропоную залишити так, як є. Бо у складі Комітету зовнішньої політики ми знаємо, що є підкомітет з питань зовнішньоекономічних зв'язків та ефективного використання міжнародної допомоги, коли ці, скажімо, повноваження, зобов'язання будуть розподілені, розпилені між двома комітетами, я не бачу, що це буде ефективно. Тому що у отриманні міжнародної допомоги залучені різні органи виконавчої влади, служби і так інше. Тобто розпиляти це поміж двома комітетами я не вбачаю доцільним.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані ………. , а в чому ви бачите, скажімо так, проблеми, які виникнуть для нашого комітету у роботі, в діяльності?

 

ХОМЕНКО О.В. Щоб за цим можна було наглядати і аналізувати результати системно. (Шум у залі)  Воно міняється. Ні, дивіться, координація програм технічної допомоги Верховній Раді України. Ні, вибачте, ви дивитеся в табличку, але ж, я так розумію, що в табличці є помилка, бо у тексті листа написано: "Координація програм технічної допомоги Європейського Союзу".  ЄС, без Верховної Ради.

Тобто все залишається, як є. Верховній Раді. Добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ми знімаємо цю...

Прошу, пане Григорію.

 

НЕМИРЯ Г.М.  У мене не до цього пропозиція. Але  я вже колись про це говорив, з точки  зору методологічно, коли є Комітет з питань європейської інтеграції або  там європейських справ будь-якої країни, він займається виключно відносинами стосовно Європейської комісії, там органів Європейського Союзу і відповідної країни. Не займається такий комітет питаннями двосторонніх відносин. Питаннями двосторонніх відносин незалежно від того, який ………, займається Комітет закордонних справ. Це класично. Будь-яку країну ви візьмете, немає такого, щоб Комітет з європейських справ, європейській інтеграції займався  …………… відносин в рамках Європейської комісії і таке інше, ще і двосторонніми відносинами. Тому я знаю, що це вже вийшло, включено зараз у проект постанови, яка чинна на даний момент. Але знову чисто от з мого досвіду, не знаю, коли це з'явилося. Чи було це в попередньому складі?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Ні. Це… А про що йдеться? Про який саме пункт?

 

НЕМИРЯ Г.М. Йдеться про чинний пункт. Тобто це не йдеться про цей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не зміни, а чинний пункт. Ну, там йдеться про двосторонні відносити саме в рамках європейської інтеграції. Тобто ми ж залишили за собою двосторонні відносини.

 

НЕМИРЯ Г.М.  Я вам наведу приклад. Скажімо, сьогодні Верховна Рада затверджувала, ратифікувала угоди про уникнення подвійного оподаткування з Малайзією. Це було предмет відання нашого комітету. Але також, наприклад, з Великобританією чи Кіпром. В даному випадку це не питання європейської інтеграції. Це питання двосторонніх відносин України і Великобританії, України і Кіпру відповідно, або України і будь-якої іншої країни.

Я просто ставлю в черговий раз це питання, щоб, можливо, члени комітету подумали наскільки. Я  не знаю, знову ж таки як склалося, такий розподіл. Але класично будь-який Комітет закордонних справ завжди займається питаннями двосторонніх відносин з іншими країнами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Судячи з гулу, у вас єсть якісь коментарі?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. …завжди. З самого початку існування, створення Комітету з питань європейської інтеграції, пункт про ратифікацію договорів країнами-членами був завжди в підпорядкуванні Комітету з питань європейської інтеграції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але я, чесно кажучи, не пригадую положень про Комітет з питань європейської інтеграції, які би дозволяли всі питання двосторонньої співпраці розглядати з країнами ЄС розглядати саме в рамках цього комітету.

 

 НЕСТЕРЕНКО Л.О.  Цей пункт він незмінний, саме з 2006 року, здається, є Комітет з питань європейської інтеграції, існує. І оцей пункт він є незмінним в кожному скликанні. Це мається на увазі пункт про надання згоди на обов'язковість міжнародних договорів України з Європейським Союзом та його державами-членами. Ратифікація приєднання до міжнародного договору, прийняття тексту міжнародного договору, денонсація зазначених міжнародних договорів України.

 

НЕМИРЯ Г.М.  Я, можливо, пропонував би, щоб, я сам був в свій час головою Комітету з питань європейської інтеграції, але я пропонував би, можливо, секретаріату або, якщо є вже відповідне дослідження, порівняльний аналіз такий зробити, скажемо, розподіл сфери відповідальності комітетів з закордонних справ у тих країнах, де є відповідно комітети з питань європейської інтеграції або європейських справ, для того, щоб члени комітету, можливо, мали б уявлення, чи є наш випадок унікальним. Унікальне –  це не завжди добре, це означає, що не такі як інші. Чи, можливо, тут є якась така стала традиція? Тоді в чому сенс її зберігання, що так сталося? А, можливо, є дійсно, я помиляюся, такі випадки, коли питання двосторонніх відносин воно як правило віддається в сферу відання такого особливого комітету.

Це на, ну, не прийняття рішення сьогодні, а для того, щоб, можливо, ми краще уявляли собі, як в інших випадках це вирішується.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Прошу.

 

ВАКАРЧУК С.І. Підтримуючи дискусію з цього приводу. Справді, цікаво, ну, тобто, якщо логіка така, що є два комітети, в відання яких входять двосторонні відносини з різними країнами, умовно кажучи, Сполучені Штати розглядаємо ми, там, не знаю, Польщу розглядають вони, ну, в цьому втрачається цілісність самої, ну, як би суті. Ну, ми ж визначаємо засади зовнішньої політики цілісної, інакше воно справді не працює. Якщо такого… Я просто теж не знаю цього. Якщо це так, тоді, мені здається, нам в принципі треба зрозуміти, дійсно, хто за що відповідає. Бо, наприклад, є такі речі, в яких нам потрібно розуміти цілісну картину по декільком країнам, частина з них входить до Європейського Союзу, частина ні. І тоді виходить що? Що ми тільки з двома комітетами можемо це робити. Тобто в мене теж питання, бо я не маю на нього відповіді. Але, якщо це так, то це якось неправильно. Мені здається, що так не може бути.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, скільки треба часу секретаріату для того, щоб таке дослідження провести? Ну, місяць, два, три?

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, колеги, ну, ви ж розумієте, що достатньо складне питання. Тут просто воно, ну, потребує великої скрупульозної роботи, це ж просто треба знайти установчі документи по низці країн і в самому Європейському Союзі, і ті, які навколо, партнери і так далі.

 

НЕМИРЯ Г.М. Пане голово, є ще одна обставина, яку зважити. Тому що я це пригадую з свого власного досвіду, завжди є нарікання, воно справедливе з точки зору того, що Комітет з питань європейської інтеграції мав би займатися, фактично, скринінгом, дуже суттєвим питанням аналізу сумісності відповідності українського законодавства або проектом законів до  європейського АКІ. Це таке дуже важке завдання. І ми знаємо, що всі, в тому числі нинішній склад комітету говорить, що не справляється з цим. Є відповідні ініціативи щодо окремої процедури. Але, якщо на додаток до цього  непосильного ще завдання додати ще двосторонні відносини, то воно стає ще більш непосильним з точки зору ресурсів, з точки зору спроможності вирішувати головне завдання. Головне завдання Комітету з питань європейської інтеграції – це питання сумісності відповідності українського законодавства і приведення його у відповідність до законодавства ЄС.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цікаво, пане Григорію, ви дотримувались цієї позиції, як були головою Комітету з питань європейської інтеграції?

 

НЕМИРЯ Г.М. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це правда. Зміна ситуації, обставин.

Колеги, значить, я прошу секретаріат впродовж місяця підготувати хоча б по декількох країнах. Подивитися, які, мабуть, не є членами  Європейського Союзу, як здійснили цей розподіл Грузія, Молдова.

 

НЕМИРЯ Г.М. Позаштатних, вибачте ще раз, консультантів  попросимо також, мабуть, всіх  в ступені їх розуміння ситуації. Можливо, такі довідки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, або якусь інформацію. Так, тобто яким чином діляться… ………… скрізь існують окремі комітети.  В тих країнах, які мають якісь особливі відносини з Європейським Союзом або прагнуть набуття членства. І мається на увазі окремо і по зовнішній політиці, європейської інтеграції. І який спосіб розподілу обов'язків між ними.  Я буду дуже вдячний.

Одну секундочку. Прошу, пан Святослав.

 

ВАКАРЧУК С.І. Наскільки я розумію, знову ж таки, це моє приватне розуміння. Але, на скільки я розумію, Комітету з європейської інтеграції, він, насправді, дуже фаховий. Не дипломатичний, власне, а з точки зору двосторонніх відносин. А, власне, там мають бути спеціалісти, юристи, економісти і так далі, які просто  так чи інакше розуміють, як воно влаштовано у Європейському Союзі і як воно мало би бути у нас і, фактично, в цьому сенсі, тобто це трішки інше ніж дипломатія. А ми, мені здається, в першу чергу,  дипломатичний в якомусь сенсі комітет, який, власне, визначає відносини з державами, незалежно від того є, вони частиною Євросоюзу чи ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я б тут більше схилився до дефініцій, який пан Немиря запропонував з огляду на його досвід. Справді, перша задача Комітету з питань європейської інтеграції – це аналіз законодавства, що приймається в Україні, на відповідність нашим зобов'язанням в рамках Угоди про асоціацію і європейської інтеграції, навіть ніщо інше.

Колеги, тим не менше, тобто протокольне доручення ми дали секретаріату, але ми повинні завершити і розгляд звернення колег із комітету. Я пропоную позитивно  його тут розглянути і погодити ці зміни, запропоновані Комітетом з питань інтеграції, розуміючи що якщо ми  знайдемо підстави, ми можемо звертатися і до них, і до керівництва Верховної Ради, до Верховної Ради  з пропозицією, скажімо, внести якісь зміни в положення про розподіл обов'язків з тим, щоб більш чітко  закріпити… ну, принаймні відобразити наше бажання нести свою повну відповідальність  за питання ратифікації.

Прошу.

 

ХОМЕНКО О.В.  У мене питання. Що саме змінюється, які функції  буде виконувати  Комітет з євроінтеграції у тому разі, коли ми змінюємо  предмет відання "участь України в міжнародних інтеграційних процесах, пов'язаних з діяльністю Європейського Союзу", додаємо до цього  предмету також "європейського співтовариства з атомної енергії і їх держав-членів", ну тобто що саме? Як це буде виглядати? І не буде це  протиріччю там з предметами відань…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас присутні представники комітету? Чи ми не запрошували? 

 

______________.  (Не чути)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідає назві Угоди про асоціацію. Згоден з цим роз'ясненням.

Це є проблема, з вашої точки зору, ні? Колеги, ну в такому випадку, якщо ми зняли всі питання… Я прошу тільки секретаріат в наступному запрошувати представників  комітету, бо  зараз ми їхнє питання без них розглядали. Мабуть, не зовсім  коректно.  Але ну тим не менше, якщо ми його розглянули позитивно,  то не бачу підстав зволікати і пропоную підтримати пропозиції  Комітетом з питань європейської інтеграції. Хто – за, прошу голосувати.  Дякую.

Хто – проти? Утримався? Спасибі. Рішення прийнято.

Колеги, ми розглянули четвертий  пункт порядку  денного. Переходимо до п'ятого "Різне".

У кого є які оголошення, коментарі, зауваження, інформація? Пані Соломія була першою. Прошу.

 

БОБРОВСЬКА С.А. У мене перше питання, чи по Херсону щось у нас вияснилося? По поїздці в Херсонську область.

 

_______________. В Бухарест.

 

БОБРОВСЬКА С.А.  Прекрасно, але ми Херсон не здамо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, значить, йшлось не про Херсон, а про наше рішення про проведення виїзного засідання, так, або парламентської конференції в Херсонській області: в місті Генічеськ або на Арабатській стрілці. Значить, на жаль, не готові були голови комітетів без розгляду на комітетах своїх підтримати наше звернення до керівництва Верховної Ради. Тому я попросив секретаріат, готуються моє, фактично наше звернення до відповідних комітетів розглянути питання про проведення спільного засідання. Тобто підемо таким чином бюрократичним, який… мабуть, тим не менше, правильний.

 

БОБРОВСЬКА С.А. І друге питання. Чи в нас є можливість, я б хотіла, щоб у нас була можливість звернутися, наприклад, з листами, звернення офіційно від комітету, наприклад, зокрема до посольств про нормальне написання, уже згідно нашої української транслітерації слово – столиці Київ, а не Кієв. Я знаю, що посольство України, зокрема, наприклад, Британії, вони активно пропрацювали з ВВС і зрештою медійних представництв, які офіційно написали, що вони будуть використовувати тепер Kyiv. Тут навіть сьогодні читаємо від румунів, від шведів: Kiev. Я би пропонувала, щоб ми долучилися до пропаганди нормального вживання, правильного вживання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В який спосіб?

 

БОБРОВСЬКА С.А. Kyiv – yi. Не вживати Kiev.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як ви пропонуєте звернути їхню увагу листом на коректність написання? Колеги, ну, я думаю, що ми можемо просто в нашому листі, не зазначаючи, що так правильно, просто написати так, як ми вважаємо правильно, і таким чином звернути увагу.

Дивіться, просто питання правопису географічних назв, топонімів і так далі, це в більшості країн світу вирішується спеціальними комісіями, особливо, коли мова йде про іноземні назви. В цьому випадку, тобто я не переконаний, що Румунія порушує будь-яке своє національне законодавство або будь-які норми міжнародного права, оскільки я не думаю, що є будь-які міжнародно-правові акти, які зобов'язують інші держави приймати певний правопис українських топонімів, географічних назв і так далі.

Тому я би, ми б швидше, нам треба тоді вивчити це питання для того, чи є у нас підстави для такого звернення чи ні. Але, ну, я не підтримую таку пропозицію, щоб звертатися і тим більше робити зауваження.

Прошу.

 

ВАКАРЧУК С.І. А я якраз підтримую. Єдине, що я би не хотів сказати, що нам не треба робити зауваження, тому що це ніби, дійсно, справа кожної країни. Але ми маємо право це заявити. Якби Індія не відстоювала те, що там замість Бомбею має бути Мумбаї, замість Мадрас – Ченнаї, то могли би… ніхто би цього теж зараз не робив. Дивіться, New York Times, умовно кажучи, чи The Washington Post зробив це,  New York Times  ні, це їхня справа. Але після того, як почали розбиратись журналісти писати про Україну, вони робили вже свій вибір. І ми можемо стимулювати, я маю на увазі стимулювати з точки зору інформаційної нашу позицію, так чи інакше робити свій вибір, особливо зараз, коли, на жаль чи на щастя, не коментує Україна в центрі світової уваги, це той слушний момент, коли можна на це вказати. Financial Times змінила. The Washington Post, читачем якого я є, теж змінила, і це було дуже приємно. BBC змінило. Вони створюють тренди, за ними дивляться інші. Для нас це важливо, тому що ми перестаємо ставати… Ми показуємо, що ми більше не є бувшою колонією, де транслітерація світова пишеться по зразках Росії, а є як би самодостатньою державою, де з нашої державної мови це перекладають. Це нормально було би, як би наші назви були усталені історично сотні років на Заході, як це часто буває з якимись країнами, то була б одна справа. Але ми говоримо, власне, про, умовно кажучи, приблизно в такий самий момент, як читати, знову-таки вертаючись до індійських чи до китайських назв, бо можна читати по західній старій транслітерації, а можна по усталеній місцевій. Так само питання по столиці Китаю Beijing і так далі, і так далі. Мені здається, що було би правильно, якщо ми можемо як комітет висловити свою позицію. Чому б і ні? Це не така дурниця. Але без всякої претензії. А просто, ну, з точки зору нашої заяви або рекомендація або інформування.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги… Спасибі.

Наскільки, ну, я знаю, в світі іде акція, яка в тому числі за підтримки наших дипломатичних установ, Кyiv Not Kiev. Так, тобто вона має там якісь перші свої успіхи. І, ну, чи є сенс ще і комітету розпочинати займатись тим, що і так без нас робиться, чесно кажучи, є у мене великі сумніви. Але, якщо ви внесете конкретні пропозиції щодо механізмів нашого залучення до цього, я думаю, що комітет буде готовий це розглянути. Тобто…

Прошу.

 

НЕМИРЯ Г.М. У мене пропозиція, оскільки ми говоримо багато про групи дружба, можливо, комітет дав би такі рекомендації новоствореним групам дружби України з відповідними країнами, щоб керівник цієї групи сам відповідно по своїй лінії з колегами інших парламентів також, можливо, навіть узагальнену таку фабулу дати для того, щоб вони не находили велосипеда, а як Станіслав сказав, виклали в тій формі, в якій це вже використовується Міністерством закордонних справ з посиланням на це для того, щоб у парламентській лінії також це було коректно. І ви, ми виконали свою роль такого методологічного центру щодо груп дружби, або міжпарламентського співробітництва, але не підміняли таким чином самі групи дружби.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Можна вас попросить підготувати такий документ?

 

 _______________. Ні…….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я прошу, підготуйте моє звернення до МЗС з проханням надати нам інформацію про компанію цю Кyiv Not Kiev. І ми цю інформацію…

Так, прошу.

 

 _______________.…. взяти на себе, якщо можна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, всі ініціативи вітаються. Ніхто ж необмежений в праві вносити пропозиції на засідання комітету. Але я прошу все ж таки підготувати моє звернення до МЗС, тобто щоб ми знали більше, що відбувається в світі. І не виглядали як ті, що намагаються піаритись на тому, що хтось вже зробив і чогось досягнув. Але для цього ми отримаємо дані, які дозволять нам це стверджувати впевнено і ставити питання.

 

 ГЕРАЩЕНКО І.В. Ви знаєте, я не думаю взагалі. Ну якби ви представляєте ту політичну силу, яка є класика і піару. Тому насправді піар, це ж непогано, це не є щось погане.

Ми вважаємо, якраз ми повністю підтримуємо ініціативу наших колег з "Голосу", ми вважаємо, із "Батьківщини", ми вважаємо, що сьогодні прозвучало три цікаві ідеї.

Перша. Дійсно, це є хороша ініціатива. Уряд тут працює в цьому напрямку МЗС. Молодці.  Нам є за що похвалити уряд. Давайте ми напишемо від комітету, перше, листи до посольства які тут є, де ми не будемо щось вимагати. Ми скажемо, що от є акція, яку проводить уряд, ми до неї долучаємося як парламент. Тому ми дуже дякуємо вам, якщо ви на це звернете увагу, це буде дуже позитивно сприйнято Україною. Перша історія.

Друга історія. Абсолютно слушна думка пана Немирі, що з такою ж ідею ми звернемося до груп дружби. Наші групи дружби мало читають, але більше слухають з трибуни. Давайте візьмемо слово від комітету з трибуни, я переконана, що пан Разумков нам його дасть. Святослав Вакарчук готовий виступити красиво. Зробимо табличку, де напишемо Кyiv, станемо поряд, і буде акція, яка ще не на телебачення попаде, і вона буде позитивна. А Святослав у своєму виступі скаже подяку тут і уряду за це. І ми всіх об'єднаємося у творчому піарі і пориві, і все буде добре. Я не бачу зовсім тут негативу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, щоб творчий порив і піар, запал все-таки ґрунтувався на речах фактичних, в принципі, це наша робота, я пропоную отримати інформацію від Міністерства закордонних справ, отримати пропозиції пана Святослава Вакарчука про коректні форми нашої участі, ми окремо розглянемо це на засіданні, коли все це буде готове, і приймемо рішення. Я не думаю, що тут стане за місяць менше роботи в цьому напрямку, думаю, що її вистачатиме. Не знаю, правда, як ми в Китаї там будемо, у Вірменії з цим боротися. Але в країнах, які використовують латиницю, очевидно, ми якимось чином зможемо до цього залучитися.

Колеги, які інші важливі? Так, прошу, пані ……….

 

БАРДІНА М.О. В мене питання по проведенню наступного засідання, тому що частина людей летить по ПАРЄ в Страсбург і, мені здається, що шостого нас в Києві вже не буде. Це середа наступна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А хто у нас члени делегації? Хто у нас члени делегації в ПАРЄ? У нас, здається, тільки двоє.

 

_______________. Хоменко, Ясько.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, це якраз в "Різному" наступний етап. Шостого, тобто, фактично, у нас кворуму не буде, я зрозумів.

Я, вибачте, оскільки її немає в цьому в друкованому, то я перейшов до "Різного, забувши, що ми затвердили ще вашу заяву. Колеги, тоді почекайте. Я перепрошую, бо ще пані Оля Руденко піднімала руку.

 

РУДЕНКО О.С. Я піднімала руку, хотіла доповісти, якщо сьогодні ще є час у кінці "Різне", про наш візит до  міжпарламентського союзу. Чи зараз?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте так. Ну, я думаю, що ми з задоволенням послухаємо  цю інформацію, а далі розглянемо  все, що ми не встигли ще.

 

РУДЕНКО О.С. Давайте.

Цей візит відбувся з 12 по 17 жовтня. Ми були невеликою  делегацією, куди входила я, Леся Василенко, Альона Шкрум і Шпенов Дмитро. Незважаючи на таку маленьку делегацію, ми  досить плідно попрацювали. Повний звіт вам зараз роздають. Але я хочу наголосити на декількох таких головних  моментах, що нам вдалося досягти.

По-перше, з  минулого скликання Альона  Шкрум, вона залишилася в Комітеті з питань  миру та  міжнародної безпеки, а це така одна з керівних посад.  А цього  разу Леся Василенко, вона виборола в чесній боротьбі  з шведкою з перевагою в 10 голосів вона виборола собі місце в комітеті, в Бюро жінок-парламентарів. І це… я хочу наголосити, що це було… що це є дуже важливо для нас, бо Росія зі своїми союзниками часто  має більшість під час голосувань. Вона входить в групу "Євразія" і її союзники вони… частіше це Росія й Білорусь   пропонують своїх  кандидатів  на керівні посади. Також  нам вдалося  зупинити… нам і нашим колегам дружнім з інших парламентів потенційно  майбутню резолюцію від Росії в комітеті МПС про шкідливість односторонніх санкцій проти конкретних  депутатів з різних країн. Росія намагалася протягнути цю резолюцію і створити робочу групу на  декількох комітетах, ми… на 141-й асамблеї ми зупинили її, але це питання буде розглядатися на наступній асамблеї в квітні, то ну там не можна розслаблятися і треба їхати і знову відстоювати наші позиції щодо неприпустимості розгляду  таких пропозицій.

Також ми виступили в рамках загальних дебатів я як керівник делегації, і Леся, і Альона, усім ми виділили час, всі виступили з доповідями на тему… Основна тема була "Зміцнення міжнародного права: парламентські ролі та механізми. Внесок регіонального співробітництва." І в рамках цієї теми ми всі наголошували на порушенні норм міжнародного права у зв'язку з російською збройною агресією, та на важливості мирного врегулювання на Донбасі. І інформували наших колег про поточну ситуацію на сході України, в Криму, про порушення прав людини і переслідування з боку окупаційного режиму кримських татар та етнічних українців. Брали участь у різних комітетах, в різних дебатах. На всіх скрізь однією з наших головних тем було доповідати щодо ситуації щодо агресії з боку Росії. Також в рамках нашого візиту відбулися двосторонні зустрічі з Великою Британією, з Данією та Литвою. Під час яких ми інформували про поточну внутріполітичну ситуацію, про реалізацію реформ. А також обговорювали ситуацію в ПАРЄ. І, зокрема, обговорювали майбутню зустріч країн "Балтік плюс", яка відбудеться 5 листопада. Вже зараз. 

Хочу наголосити, що ми пропонуємо розглянути  нашу пропозицію на наступні візити делегації, сформувати постійну делегацію від парламенту складом 8 людей. Це буде нам вигідно як …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З точки зору  більш ефективної діяльності.

 

РУДЕНКО О.С. Діяльності, да. І ми розглянемо більш детально цю пропозицію, і доповімо на наступному засіданні комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Так, було б непогано, якби тоді делегація звернулася до комітету з цією пропозицією, тому що я розумію суть цієї пропозиції. У нас, оскільки забезпечує діяльність виконавчий комітет в МПС, який, фактично, не збирається, не працює, то, можливо, створення, як і у всіх інших випадках, з міжпарламентськими асамблеями просто професійної постійної делегації, можливо, дійсно, допомогло нам і активізувати роботу, і зробити її більш професійною. Але тоді, я думаю, що ми могли розглянути, просто було б краще, якби звіт.

У нас немає звіту ще, ні? Там є ця пропозиція у звіті? У звіті ця пропозиція міститься, так же?

 

_______________. Там є ця пропозиція, але треба трохи…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, так ми тоді можемо, фактично… А, єдине, що нам це треба тільки не в "Різному" розглядати, а окремим пунктом порядку денного. Давайте ми підготуємо тоді правильним чином і, я думаю, що на наступному засіданні зараз вирішимо коли, ми за це проголосуємо.

Прошу, які є питання? Пані Ірино, прошу.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я пропоную, щоб ми доручили тоді секретаріату чи в даному випадку представникам делегації, яка їздила до Сербії, підготувати  пропозиції щодо постійної делегації, але зробити її у форматі 8 постійних членів і теж 8 заступників. Тому що ми навіть і по делегації в НАТО бачимо, і в інших делегаціях, …………., що заступники потрібні, особливо коли мова йде про маленькі фракції, де треба іноді менше фракції, де треба заміняти одне одного.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А є якісь міркування чому вісім?

 

_______________. Це за квотою, за квотою, за кількістю населення від України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я тоді прошу делегацію підготувати нам, із секретаріатом разом, проект нашого рішення, це технічне питання на наступне засідання з тим, щоб ми звернулися до Голови Верховної Ради про створення такої делегації, звернення, у разі затвердження цього рішення, до затвердження квот і звернення до фракцій з пропозицією внести персональний склад. Дякую.

Чи є якісь ще коментарі, запитання по суті цієї інформації? Колеги, я пропоную її просто взяти до відома і висловити вдячність делегації за роботу, і пані Ользі Руденко за надані нам дані і інформацію.

Колеги, щодо заяви запропонованої, щодо пункту порядку денного, щодо заяви, щодо першочергових кроків забезпечення євроатлантичної інтеграції України, набуття повноправного членства України в Організації північноатлантичного договору. Колеги, тобто мені кажуть, її ще немає на сайті, тобто ми трошки випереджаємо події, і якщо…

 

 _______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тексту немає. Тому, якщо колеги не будуть заперечувати, да, розглянути це на наступному засіданні. Це дозволить нам трошки попрацювати, бо, чесно кажучи, є і по суті, і по редакційній деякі зауваження до неї. А, в принципі, ну, я б, наприклад би, вітав би, ну щось подібне, але там зі змінами певними. Ну, щоб не ставити на голосування, пані Ірина, просто ми акламацією погодились про перенесення на наступне засідання розгляд цього питання.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. А коли у нас наступне засідання?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А оце треба визначати. Я думав 6-го, але виглядає, що ні. Буде тоді аж 13-го. Ну, 8-го теж ми не встигаємо, да, провести. Справа в тому, що мене  не буде 4-го. Тобто я готовий, ну, 5-го, 6-го, 7-го, 8-го, я готовий в будь-який день.

 

 _______________.  (Не чути)

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. З 10-го. З 11-го. Да. Да.

Дивіться, в чому була наша логіка щодо цієї заяви. Очевидно, ще раз я хочу наголосити, по-перше, що  ми усвідомлюємо, що, на жаль, цього тижня вона не може стояти в порядку денному сесії, тому що він, по-перше, сформований. По-друге, там, ну, завтра буде важкий день  і так далі.

Але ми вважаємо, що ця заява була би достатньо важливою в контексті наближаючогося в грудні високого заходу НАТО, який відбудеться в Лондоні. Зараз відбувається там дискусія, ми чуємо сигнали, які нас, відверто кажемо, тривожать там з боку Кабінету Міністрів, що нам не потрібно  подавати заявки щодо ПДЧ. Ми погоджуємося, що нам не потрібно подавати заявку ПДЧ, ми її  подали в 2008 році. На жаль, ми не отримали  відповідей. І тому, як ви бачите, наша заява, на наш погляд, вона виписана максимально коректно, де ми закликаємо Президента забезпечити підготовку і подання в грудні 19-го року звернення про підтвердження наміру України отримати ПДЧ. Тобто це підтвердження нашого наміру. І, власне, ми вважаємо, що це був би дуже  хороший і правильний сигнал саме зараз. Чому?  Тому що 54 відсотки  українців нарешті підтримують курс НАТО.

Друге. нам ніколи не треба давати нашим партнерам теж шанс розслабитися, вони нас… кажуть, що ну ми  знаємо, там двері відкриті, але ми бачимо, щодня ідуть неприємні  певні новини від  наших партнерів. От тільки що отримали неприємну новину від Данії, яка  просто  жахлива, вона підтверджує "Північний потік - 2". Хоча ми чули від них так само  позитивні сигнали.

Я хочу сказати, як людина, яка була в владній команді попередні 5 років, ми чули так само дуже скептичні заяви відносно того, що нам  не дадуть безвіз, поки йде війна, на саміті Східного партнерства  в Ризі в ультимативній формі намагалися  внести в Резолюцію підсумкову саміту пункт політичний про те, що безвіз Україна отримає після закінчення конфлікту на Донбасі. Нам вдалося його відбити.

Ми те саме чули про Угоду про асоціацію. Ми вважаємо, що чим більш  активно ми будемо стукатися в усі двері, тим більше ми будемо захищати державні інтереси.  На нашу позицію ця заява виписана дуже коректно, тут немає до  Президента ніяких там  ультиматумів, некоректності, про що сьогодні  там переживає часто партія влади. Там є звернення парламенту коректне, і тут ми готові підставити плече і разом з політичною командою нашою боротися разом за те, що  Україна має право отримати ПДЧ, і не треба з цим зволікати. Ми вітаємо те, що там НАТО зараз заявило про новий формат співпраці з нами як з країною-аспірантом, але це абсолютно не виключає надання   ПДЧ, тим більше країні-аспіранту. Така наша позиція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Пані Ірино, я вашу позицію зрозумів. Але, ще раз кажу, тобто є речі, які. якщо ми сьогодні це поставимо на голосування, ну ви будете наполягать, ми не зможемо це прийняти, тобто і в тому числі через цей пункт, який  ви говорите, тобто, ну з моєї точки зору,  знаючи, що позиція Президента  полягає в іншому, не в тому, щоб вимагати те, що   на сьогодні неможливо, а більш прагматично  підходити, ну отримання ПДЧ, очевидно, на сьогодні неможливо. Тобто ми би хотіли б з вами попрацювати над формулюваннями, які би задовольнили   і вас, але ну які би були більш реалістичними, з  нашої точки зору.

Прошу.

 

ВАКАРЧУК С.І. Дякую.

При всій повазі, я думаю, що тут не може бути, і сподіваюсь все-таки, формулювань, які б задовольнили одну політичну силу чи іншу. Я думаю, що питання вступу в НАТО за винятком однієї як би фракції в парламенті, яка, до речі, сьогодні ніким не представлена, тут не викликає сумнівів у всіх нас. Ні в "Слуги народу", я думаю, ні в "Батьківщини", ні в "Голосу", ні в "Європейської солідарності". Тому я думаю, що тут не треба це питання взагалі політизувати.

Звідки воно взялося? Я можу пояснити як звичайна людина. Останнім часом декілька разів синхронно з різних сторін від людей, які так чи інакше визначають владну позицію, було… прозвучало те, що ми називаємо в дипломатії сигналом про те, що давайте взагалі не згадувати про ПДЧ. Мене як громадянина, не говорячи вже як про члена комітету з міжнародного співробітництва непокоїть така історія. Тому що якби це виходило від опозиції, то я б розумів: ну, в них своя повістка дня, як ви кажете, в них свої… їх це не задовольняє або задовольняє. Коли це виходить з владної команди, то треба зрозуміти, в чому справа. Якщо це наша тактика…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я можу пояснити, в чому справа.

 

ВАКАРЧУК С.І. Да, то ви тут можете пояснити, але на телебаченні цього ніхто не пояснює. А пояснюють…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми ж не на телебаченні пане Святослав, ми ж розглядаємо на комітеті. На комітеті, тобто…

 

ВАКАРЧУК С.І. А можна я закінчу? Якщо ви не проти, я завершу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

ВАКАРЧУК С.І. Я ж з великою повагою і підтримую вас сьогодні, ви бачите, багато… Я би хотів просто, щоб ви дали мені можливість висловитись. Не треба, знаєте, цю тему так сором'язливо десь відставляти в сторону. Я теж не хочу її політизувати, я би не хотів, відверто говорю при всіх, я би не хотів, щоб зараз одна політична сила, яка так само, як і наша політична сила, цим дуже переймається, поставила це на прапор, що от ми, от знаєте, за це переживаємо, а все Верховна Рада – їм до лампочки.

По-перше, я впевнений, що це не так. А по-друге, давайте ми навпаки покажемо, об'єднаємося і зробимо дійсно чітку артикульовану заяву, що ніхто не просить ще одну, не подає ще одну заявку, бо вона була зроблена, і ми її не відкликали. Але нагадаємо, що вона є, і ми очікуємо по ній рішення так чи інакше, що ми рухаємося вперед, що ми виконуємо свої зобов'язання. І мені здається, що тоді після цього будь-які коментарі тих чи інших депутатів з наших, назвемо так, чотирьох політичних сил припиняться з цієї точки зору або інших представників. Ми будемо далі рухатися злагоджено разом. Зрозумійте, пане голово, я тут точно не для того, щоб розхитувати човен. Наша фракція чітко заявила, що ми будемо допомагати діючій владі і  Президенту в здійсненні зовнішньої політики там, де воно не відповідає тим засадам, з якими ми всі погоджуємося. І ми хочемо як краще. Але ми вважаємо, що це те саме, що з розведенням військ. Одні говорять одне, другі – інше. Давайте чітко разом всім парламентом, принаймні чотирма фракціями заявимо про це і підемо, закриємо цю сторінку і підемо далі працювати.  Я думаю, в цьому ідея  пані Ірини.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую.  Пан Григорій просив слово.

 

НЕМИРЯ Г.М. Шановні колеги, я думаю, у всіх тут є консенсус, що колеги підтримують включення до порядку денного наступного засідання нашого комітету проекту постанови Верховної Ради про заяву Верховної Ради назва… Зараз ми почули, що вона має бути вже зареєстрована, але  немає ще тексту. Я думаю, не варто далі продовжувати дискусію. Варто просто домовитися, що ми включаємо до порядку денного наступного засідання для того, що у нас буде можливість завтра вислухати виступ Генерального секретаря НАТО у Верховній Раді. Ось і, до речі,   було б корисно також прочитати цей параграф 23 Декларації Бухарестського саміту, де серед іншого написано –  ми підтримуємо надання   ПДЧ Грузії та України  крім того, що написано, що вони стануть наступними членами НАТО. І також доручається, що рішення мають приймати міністри закордонних справ відповідно. Але є питання актуалізації, є контексту, є занепокоєння, що це розглядається в контексті Європейського Союзу, НАТО і Росії, і країни, які тут зараз все більше і більше називаються in between.

Тому, я думаю, корисно буде комітету провести таку дискусію. Я дякую колегам за таку ініціативу. Просто сьогодні, щоб ми не витрачали на це час для того, щоб далі можна рухатися вперед і визначити наступне засідання. Я пропоную, щоб наступне засідання, можливо, всім було б зручно, оскільки наступний тиждень  мене також не буде, колеги не буде,     більшості не буде, не буде кворуму, щоб провести 13 листопада, в середу, під час  пленарного тижня, можливо. Це найближчий час, коли…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Пані Ірино, прошу, мали коментарі.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я вислухала уважно колег. І, наскільки я розумію, немає сьогодні консенсусу для того, щоби… (Шум у залі)  Немає сьогодні консенсусу для того, щоби розглядати заяву сьогодні, є консенсус включити її в порядок денний. Власне, ми… ну що ми тут можемо зробити?  Ми підтримуємо  тоді ідею, що вона має бути включена в порядок денний і розглянути першим питанням наступного нашого засідання для того, щоб ми могли потім все-таки пропонувати сесійній залі якнайшвидше  розглянути її  парламенті.

Що стосується тут прозвучавших, я єдину хочу сказати репліку, що є позиція влади, ми не просимо ПДЧ зараз нам надати, тому що  нам його ніхто не дасть. Я ще раз хочу закликати колег бути більш впевненими в собі. Якби ми знали, що ми не будемо вас  тероризувати, наших партнерів, в хорошому сенсі цього слова, щодо безвізу, бо нам  цього ніхто  не дасть і Угоду про асоціацію ніхто не дасть, і після особливо там  референдуму в Нідерландах, ми би і досі їх  не отримали. Ми вас закликаємо мати високу ціль робити все, щоб нам це дали. А ми в цьому допоможемо, допоможемо на всіх рівнях.

 

ІОНОВА М.М.  10 секунд.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

ІОНОВА М.М. Я просто хотіла додати, що, шановні колеги, ми не  просимо, це абсолютно взаємовигідна історія для  країн НАТО також. Вони мають… вони зацікавлені мати Україну як члена країн НАТО, тому що  бачачи всі глобальні перетворення і зміни, ми їм маємо пояснювати, що це …………….. абсолютно, а не те, що ми їх просимо.

І вони знають чому. І  ви теж  знаєте всі аргументи. Не тільки по військовому блоку, але також  і по політичному.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Які ще є ідеї? Колеги, ми були б дуже впевнені, якби було більше досягнень на шляху євроінтеграції і євроатлантичної інтеграції у наших попередників. На жаль, той статус відносин, який  на сьогодні, не дає нам можливості з впевненістю дивитися на те, що це питання буде вирішене. (Шум у залі)  В той час у нас є підстави вважати… (Шум у залі)

Пані Ірино, ви майте чемність вислухати не тільки  себе, а іноді ще  когось іншого. Я буду вам дуже вдячний, спасибі.

Тому я не маю право висловлювалися в цій залі, тільки ви? Тому, будьте ласкаві, я пояснюю позицію і, будьте ласкаві, вислухайте її. Вона полягає в тому, що ми розуміємо, що, перш за все, згідно до Статуту НАТО ПДЧ не є обов'язковою передумовою для отримання членства в НАТО, з одного боку. З іншого боку, так, існують останнім часом відповідні традиції в НАТО щодо надання ПДЧ для країн-аспірантів, але на сьогодні ми розуміємо, що наші заявки з цього приводу не будуть позитивно розглянуті щонайменше кількома країнами-членами. І, фактично, звернення до них з розумінням того, що ми не отримаємо позитивного результату, з одного боку, ставить нашу державу в делікатне становище, коли нам відмовляють, а це є дурний знак у дипломатії, коли ти не можеш досягати свого і визнаєш це. А, по-друге, це ставить в делікатне становище наших партнерів, які б хотіли нас іноді підтримати, але не можуть і змушені вступати у протиріччя між собою. Тому саме з цих міркувань, це я відповідаю на питання, лунають заклики не акцентувати на ПДЧ, на сьогодні в Україні є маса невиконаної роботи щодо запровадження цінностей і стандартів НАТО в Україні шляхом відповідних реформ, змін і трансформацій, над цим ми пропонуємо і зосередитися.

Пане Святослав, прошу, ви перший підняли руку.

 

ВАКАРЧУК С.І. Дякую.

Мені кортить, в принципі, продовжити власну політичну дискусію, але я не буду цього робити на прохання пана Григорія, він мудрий чоловік, він правильно все каже. Але я б хотів за інших, буквально, коротка репліка. Я б закликав і колег, і голову комітету, і колег з провладної монобільшості так і колег з фракції, яка колись представляла більшість, давайте ми перестанемо, от я вас слухаю як людина, яка не займалася до цього ні владою, ні опозицією, і я слухаю, і в мене таке враження, що кожен розказує, як краще було при нас чи при нас. Ви знаєте, сильні держави – це ті держави, в яких є завжди тяглість політики.

І я б закликав, пане голово, і вас, бо ви зараз це сказали, не вживати таких речей "от якби при них було більше того", тому що у міжнародній політиці були свої плюси.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так а тяглість у чому?

 

ВАКАРЧУК С.І. Мені здається, що треба подякувати за все, що було зроблено добре. Безумовно, брати, розказувати про якісь недоліки. Але зараз об'єднувати нас. Тому що ми зараз говоримо, у нас навіть не внутрішньополітична тема. Вона об'єднує всіх нас. Навіщо ми один з одним зараз граємо в пінг-понг? От при вас було так, а при вас було так. Це моє звернення і до колег з "Європейської солідарності", і до вас одночасно.

Давайте об'єднуватись, НАТО, я сподіваюся, об'єднує всіх нас. І останнє, що я скажу без політичного контексту. Але в час, коли, справді, нарешті, підтримка НАТО серед населення сягнула понад половину, нам, лідерам громадських думок і політикам, які представляють державу, варто використати цей момент, щоб ще збільшити цю підтримку, якщо ми, справді, щиро в душі хочемо цього. А я сподіваюся, що декларація і Президента, і  лідерів вашої партії і всіх інших партій, справді, щира, що ми хочемо цього. Тому давайте робити виважені кроки, але все ж таки пам'ятати, що це не ситуація, коли ми хочемо ринок землі, проти якого всі виступають, а це ситуація про те, все-таки більшість країн сьогодні "за". І давайте гуртуватись і всі разом іти вперед. Інше питання – як. Я згідний, що воно має бути виважене.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу, колеги, хтось хотів ще висловитись. Прошу.

 

ІОНОВА М.М.  Ну, дозвольте все ж таки підтримати Святослава, пане Богдане. Давайте ми не будемо коментувати, що і хто… Давайте про майбутнє говорити. Тому що, якщо ви вважаєте, що безвіз це не позитив і не досягнення, ну, о'кей, скажіть про це  публічно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми ж обговорюємо питання про НАТО, колеги.

 

 ІОНОВА М.М.  Дозвольте, я завершу. Заклики від кого лунають по  негативу. Якщо ми будемо кожен раз звертати увагу, хто від закликів звертають негативу, поки що негативно до членства України в НАТО відноситься Російська Федерація. Тому ми не говоримо дуже відкриті заяви щодо цього питання. Тоді скажіть про це публічно. Я би все ж таки наголошувала, щоб ви як голова комітету більш публічно відстоювали цю позицію. І як монобільшість давайте законодавчі ініціативи. Ви вважаєте, що недостатньо? Ще жодного законопроекту по НАТО нічого не було за 50 днів. Немає проблем. Давайте говорити про майбутнє, будь ласка. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, хочу звернути вашу увагу. Росія не приймає рішення про вступ чи невступ України до НАТО. Це рішення приймають країни НАТО. Тому я прошу не маніпулювати і не створювати якісь інформаційні хвилі.

Які ще є питання?

 

НЕМИРЯ Г.М. Пропозиція завершити, закрити засідання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, я пропоную, перенести розгляд питання запропонованої заяви на наступне засідання нашого комітету.

Давайте ми проголосуємо про перенесення. Якщо ви проти, то ви можете проголосувати проти, будемо розглядати сьогодні, якщо набере більшість ця пропозиція. А пізніше ми визначимо, а давайте ми розглянемо розгляд одного питання і розглянемо інше, про те, коли наступне засідання.

Колеги, хто за перенесення розгляду цього питання на наступне засідання, прошу голосувати. Дякую. Хто – проти? Хто – утримався? Спасибі, рішення прийнято більшістю.

Колеги, у нас є два варіанти:  або ми зараз подивимося, просто можемо підняти руки, хто готовий брати участь 6-го в засідання, подивимось, чи є у нас кворум; або домовляємося, щоб не ставити, бо з поважних причин відсутні дуже багато членів комітету, просто говоримо про 13 число.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  13-е. Так що, 13-е? Гарно, прекрасно, мені теж подобається.

Колеги, тоді… Ми голосуємо? Не голосуємо, просто все, тобто ми прийняли рішення, що наступне засідання комітету 13-го.

Колеги, чи є ще якісь по порядку денному питання якісь питання, зауваження, заперечення, коментарі?

Дякую. Ми завершити розгляд питань порядку денного. Засідання завершено. Дякую.