Заступниця Голови Комітету Марина Бардіна подякувала
міжнародним партнерам за підтримку та співпрацю, а також відзначила позитивні
кроки в українському законодавстві, зокрема це посилення відповідальності за
домашнє насильство, можливість декретів для чоловіків, а також посилення відповідальності за дискримінацію жінок і
чоловіків у рекламі. 
Голова Комітету з питань прав людини,
деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій,
Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя,
національних меншин і міжнаціональних відносин Дмитро Лубінець нагадав, що
Конвенцію уже ратифікувало 189 держав світу. Україна кожні чотири роки
представляє доповіді про виконання Конвенції. Цьогоріч дев’ята доповідь була
представлена в березні. Голова Комітету зауважив, що доповідь і рекомендації
також будуть проаналізовані в Комітеті з питань прав людини. 
Уповноважена Верховної Ради України з прав
людини Людмила Денісова зазначила, що лише 40% керівних посад обіймають жінки,
крім того вони отримують нижчу заробітну плату. За її словами, суттєво ускладнила
реалізацію Конвенції пандемія. Особливо це позначилося на захисті прав жінок
похилого віку, жінок з інвалідністю, ромських жінок. Звіт про підготовку дев’ятої періодичної доповіді України до Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок (Комітет CEDAW) представив генеральний директор Директорату Міністерства соціальної політики України Руслан Колбаса. Він повідомив, що Україні надано 90 рекомендацій, ухвалено 24 нормативно-правових акти, які мають виконувати усі органи влади, в тому числі судової.
Директорка Київського інституту гендерних досліджень Марфа Скорик представила аналіз виконання Заключних зауважень Комітету CEDAW до восьмої періодичної доповіді України про виконання Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок. За її словами, досі не розпочато гендерну оцінку реформ.
Також учасники слухань відзначили необхідність посилення національного механізму реалізації гендерної політики на різних рівнях та узгодження стратегій регіонального розвитку з національними зобов’язаннями щодо гендерної рівності.
Тему комунікації та адвокації у сфері гендерної
рівності окреслив заступник Міністра культури та інформаційної
політики Тарас Шевченко. Він зазначив, що Уряд затвердив у 2020 році
Концепцію комунікації у сфері гендерної рівності. Метою
Концепції є покращення розуміння в суспільстві суті та завдань державної
ґендерної політики, сприйняття її як невід’ємної складової демократичної та
правової держави. Тарас Шевченко повідомив, що Міністерство завершило розробку плану заходів до
Стратегії та очікує на його ухвалення наступного місяця на засіданні Уряду. Також учасники обговорили врахування гендерних аспектів у галузевій політиці, зокрема освіті, охороні здоров’я, економічному розвитку. Заступниця Міністра охорони здоров’я Ірина Садов’як повідомила, що планується гендерний аудит в сфері охорони здоров’я, де працює 83% жінок.
У панелі «Доступ до правосуддя, протидія гендерно зумовленому насильству та пов’язаному з конфліктом сексуальному насильству» учасники обговорили проблеми захисту від домашнього насильства, захисту прав дітей, підвищення правової обізнаності захисту своїх прав тощо.
Заступник Міністра внутрішніх справ Катерина
Павліченко зосередила увагу на домашньому насильстві та насильстві за ознакою
статі. Вона повідомила, що у 2020 році надійшло на 47% більше повідомлень про
домашнє насильство, на 22% зросла кількість протоколів про домашнє насильство.
Зважаючи на пріоритетність цієї проблеми створено навчальний курс для поліцейських щодо
домашнього насильства, постійно проводяться інформаційні кампанії, створено
чат-боти у телеграмі та вайбері, де можна оперативно отримати необхідну інформацію.