3
березня 2021 року відбулось чергове засідання Комітету Верховної Ради України з
питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, на якому
Комітет прийняв Заяву щодо безпекової ситуації у зв’язку з намірами Республіки
Білорусь розпочати комерційну експлуатацію Білоруської атомної електростанції.
Текст заяви було підтримано переважною більшістю голосів членів Комітету
(додається).
ЗАЯВА
Комітету Верховної Ради України
з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва
щодо безпекової ситуації у зв’язку з намірами Республіки Білорусь розпочати комерційну експлуатацію Білоруської АЕС
Ми, члени Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва за результатами спільного засідання з Комітетом у закордонних справах Сейму Литовської Республіки, спільно з литовськими колегами та, підтримуючи Резолюцію Європейського парламенту від 11 лютого 2021 року, а також неодноразові звернення Уряду та Сейму Литви до Білоруської сторони, висловлюємо рішуче занепокоєння у зв’язку із намірами Республіки Білорусь розпочати в березні 2021 року комерційну експлуатацію Білоруської атомної електростанції.
15 січня 2008 року Республіка Білорусь прийняла рішення про будівництво Білоруської атомної електростанції безпосередньо поблизу литовсько-білоруського кордону, лише в 50 кілометрах від столиці Литовської Республіки м. Вільнюс. Восени 2020 року Білоруська АЕС розпочала вироблення електроенергії в тестовому режимі і найближчим часом заплановано введення її в комерційну експлуатацію на повну потужність.
Звертаємо увагу, що Білоруська сторона всупереч Додатку 1 Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті 1991 року (Конвенція Еспо) не забезпечила проведення транскордонних консультацій з причетними Сторонами, включаючи Литву й Україну, та виконання у повному обсязі вимог, покладених на неї у зв’язку з будівництвом Білоруської АЕС. Відповідно, процес транскордонної оцінки впливу на навколишнє середовище цієї атомної електростанції є незавершеним, що підтверджується висновками Комітету з дотримання Конвенції Еспо. Білоруською стороною також не було укладено двосторонню угоду про дотримання Конвенції Еспо з Литовською стороною відповідно до ст. 8 Конвенції.
Викликає занепокоєння порушення Республікою Білорусь Конвенції про ядерну безпеку 1994 року та Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля 1998 року (Орхуська конвенція), оскільки місце для будівництва Білоруської АЕС було обрано до початку транскордонної оцінки впливу на навколишнє середовище та в зоні підвищеного сейсмічного ризику, землетруси в якій можуть сягати 5 балів за шкалою Ріхтера.
Білоруська сторона також знехтувала рекомендаціями, виробленими у 2018 році Європейським Союзом, виходячи з висновків МАГАТЕ з питання побудови Білоруської АЕС.
Недотримання Білоруською стороною необхідних умов і стандартів при будівництві і початку експлуатації Білоруської АЕС дозволяє їй демпінгувати на ринку електроенергії, що у свою чергу приводить до збитків економіки Литовської Республіки та гальмує процес розвитку галузі зеленої енергетики в країні.
Враховуючи відносини стратегічного характеру між Україною і Литвою, просимо Уряд України вжити всіх необхідних заходів з метою ретельного вивчення ситуації, що склалась, припинення імпорту електроенергії з Білорусі та здійснення низки дієвих заходів з метою реалізації планів України відділити енергосистему України від енергосистем Білорусі та Росії і приєднатися до інтегрованої енергомережі країн Європейського Союзу до кінця 2023 року.
З огляду на викладене вище, а також відсутність гарантії того, що імпортована з Білорусі електроенергія не буде фактично вироблена на Білоруській АЕС, ми закликаємо країни регіону відмовитися від закупівлі електричної енергії в Республіці Білорусь.
Народні депутати України – члени Комітету Верховної Ради України
з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва