ЗВІТ
про діяльність депутатської групи ВРУ
з міжпарламентських зв'язків з Киргизькою Республікою
у 2023 році
До складу депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з Киргизькою Республікою (далі також група дружби або депутатська група) входять 5 представників фракції ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ», 1 представник групи «ДОВІРА», 1 представник групи «Відновлення України», 1 представник групи фракції політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» та 2 представники групи «Платформа за життя та мир». Загальна чисельність групи дружби - 10 осіб. Група утворена 01.11.2023 року.
На організаційному засіданні співголовами групи одностайно обрано народних депутатів України Неклюдова В.М., члена фракції ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ», та Мінька С.А., члена групи «ДОВІРА».
Головними цілями та завданнями депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з Киргизькою Республікою є:
- участь в організації і координації двостороннього міжпарламентського співробітництва;
- аналіз розвитку міжпарламентських відносин, підготовка пропозицій щодо їхнього подальшого поліпшення в інтересах парламентів, що здійснюють таке співробітництво;
- сприяння підготовці, реалізації та синхронізації процедур надання згоди на обов'язковість міжнародних договорів, контактам та обміну інформацією з питань поточної законодавчої діяльності парламентів;
- сприяння співробітництву парламентських комітетів, комісій;
- співпраця з відповідними дипломатичними представництвами в Україні та за кордоном;
- утворення, при необхідності, міжпарламентських об'єднань, двосторонніх експертних груп з метою розробки проектів законодавчих актів; а також обговорення завдань і питань, що представляють спільні інтереси.
З моменту створення проведено 2 засідання депутатської групи, одне з яких установче.
Також, на засіданнях були обговорені питання:
-ознайомлення з країною: територією, кордонами, кліматом, етнічним складом населення, державним устроєм, органами влади, економікою, та інше;
- розвиток міжпарламентського співробітництва;
- розробка та реалізація спільних українсько-киргизьких проєктів;
- залучення додаткової допомоги та сприяння з боку Киргизької Республіки всебічній підтримці України;
- життя українців у Киргизькій Республіці;
- інше.
Детальніше про країну:
Офіційна назва: Кирги́зька Респу́бліка — держава в Центральній Азії. Межує на півночі з Казахстаном, на заході — з Узбекистаном, на півдні — Таджикистаном, на сході — з Китаєм. Столиця і найбільше місто — Бішкек.
Столиця і найбільше місто: Бішкек.
Офіційна мова: киргизька (державна), російська (офіційна).
Державна релігія: сьогодні мусульмани-суніти становлять майже 83 % населення. Наступна за чисельністю релігійна група — християни (15 %), найперше вірні РПЦ, а також німці, які поділяються на католиків та лютеран. Незначний відсоток населення сповідує буддизм та юдаїзм..
Загальна площа: 199 951 км².
Населення: чисельність 5,664 млн осіб (з 2015 р.).
Географія: Вся територія республіки лежить вище 500 м над рівнем моря; більше половини її розташована на висотах від 1000 до 3000 м і приблизно третина — на висотах від 3 000 до 4 000 м. Понад ¾ території Киргизстану займають гори (найвища вершина країни — пік Перемоги, 7 439 м) і простягаються паралельними пасмами в широтному напрямі. На сході головні хребти Тянь-Шаню зближуються в районі Меридіонального хребта, створюючи могутній гірський вузол. Територія Киргизстану розташована в межах двох гірських систем. Північно-східна її частина (велика) лежить в межах Тянь-Шаню, південно-західна — Паміро-Алая. Кордони Киргизстану проходять на великому проміжку гребенями високих гірських хребтів і лише на півночі та південному заході — підніжжями гір й передгірним рівнинам (Чуйська долина, околиці Ферганської долини).
Тут (на межі з Китаєм) піднімається пік Перемоги (7439 м). Найважливіші орографічні елементи:
· масив Акшийрак
· хребет Кокшалтоо (найвища точка — пік Данкова, 5 982 м)
· хребет Терскей Ала-Тоо
· хребет Кунгей-Алатоо
На крайньому північному сході знаходиться одна з основних визначних пам'яток Киргизстану — гірське озеро Іссик-Куль, на березі якого розташовані численні будинки відпочинку і туристичні бази. Озеро розташоване в Іссик-Кульськой улоговині, між хребтами Терськей-Алатоо (з півдня) і Кунгей-Алатоо (з півночі).
Західна частина Киргизстану розташована в межах Західного Тянь-Шаня. Його найважливіші орографічні елементи:
· хребет Таласький Алатоо
· Хребет Сарума
На південному-заході до Киргизстану входять північна, східна і південна околиці Ферганської низовини з передгір'ями. Сама ж Ферганська долина належить Узбекистану.
На півдні до Киргизстану відносяться північний схил Туркестанського хребта, Алайський хребет, Алайська долина і північний схил Заалайського хребта (пік Леніна, 7134 м), що становить північну околицю Паміра.
Географічно Киргизстан чітко поділений на дві частини — південь і північ. Відособлені один від одного, розділені непереборними гірськими хребтами, ці регіони традиційно протистоять один одному. Північні і південні регіони сполучені лише високогірною автомагістраллю Бішкек — Ош.
Державні символи: Прапор Киргизстану затверджено 3 березня 1992 року постановою Верховної Ради Республіки Киргизстан. Прапор Киргизстану є червоним прямокутним полотном, у центрі якого розташовано зображення круглого сонячного диску з 40 променями золотистого кольору, що рівномірно розходяться. Всередині сонячного диску червоним кольором зображено тюндюк киргизької юрти. Ширина прапора становить три п'ятих його довжини. Діаметр сонячного диску з променями складає три п'ятих його ширини. Співвідношення сонячного та променистого дисків — три до п'яти. Діаметр тюндука складає половину діаметра променистого диску.
Герб Киргизстану було затверджено 14 січня 1994 року.
Державний гімн Киргизької Республіки було прийнято 18 грудня 1992 року.
Автори музики державного гімну Киргизстану— Насир Давлесов та Калия Молдобасанов, автори слів — Джаліл Садиков, Шабданбек Кулуєв.
Політика та державний устрій: Державний устрій Киргизської Республіки визначається Конституцією, яка була прийнята 27 червня 2010 року. У ній не вказана форма правління Киргизської Республіки. Де-факто це парламентсько-президентська республіка.
Парламент Республіки — Жогорку Кенеш (кирг. Жогорку Кенеш) — має пріоритет рішення та ухвалення найважливіших рішень і політики держави, є однопалатним і складається з 120 депутатів, що обираються строком на п'ять років за партійними списками.
Вибори нового парламенту за новою Конституцією пройшли 10 жовтня 2010 Депутати минулого скликання були розпущені 7 квітня, після державного перевороту.
Президент обирається всенародним голосуванням строком на 6 років, без права переобрання на другий термін. Одна і та ж особа не може бути обрана Президентом двічі. Вибори Президента Киргизької Республіки відбулися 30 жовтня 2011. Президент Роза Отунбаєва склала свої повноваження 1 грудня 2011 року. Новим Президентом Киргизької Республіки обраний Алмазбек Атамбаєв.
Глава уряду — прем'єр-міністр, призначається парламентом за поданням парламентської фракції більшості (депутатів від політичної партії, що отримала понад 50 відсотків мандатів).
Киргизстан — держава центрально-азійського регіону, розташування якої має важливе геополітичне і геоекономічне значення як моста, що пов'язує, між Заходом і Сходом, а також Північчю і Півднем.
Наразі Киргизька Республіка політично, економічно, етноісторично перебуває між комуністичним минулим і демократичним майбутнім. Цей період класифікується як посткомуністичне суспільство.
Революція у Киргизстані, що відбулася у квітні 2010 року, почалася масовими заворушеннями у вівторок 6 квітня 2010 року у місті Таласі, які наступного дня поширилися на решту території країни. Внаслідок революції уряд Даніяра Усенова пішов у відставку.
Адміністративний поділ: Бішкек, Баткенська область, Чуйська область, Джалал-Абадська область, Наринська область, Ошська область, Таласька область, Іссик-Кульська область та Ош.
Форма правління: парламентсько-президентська республіка.
Президент: Садир Жапаров.
Прем'єр-міністр: Улугбек Марипов.
Органи влади: виконавча, законодавча, судова.
Виконавча влада: Уряд Киргизстану — вищий орган виконавчої влади Киргизстану[
Законодавча влада: Жогорку́ Кене́ш — однопалатний парламент Киргизької Республіки, найвищий законодавчий орган держави. До складу Жогорку Кенеш входять 120 депутатів.
Міжнародна політика Киргизстану: Киргизстан, як і інші держави Центральної Азії, є місцем сходження чотирьох культурно-цивілізаційних пластів: європейського, арабо-мусульманського, перського та китайського. Ця обставина, з одного боку, створює сприятливі передумови для розвитку двосторонньої і багатосторонньої співпраці на різних напрямках, а з іншої — обумовлює необхідність проведення гнучкої і збалансованої зовнішньої політики.
Киргизстан активно розвиває дипломатичні та інші відносини з більшістю держав світу. Практичну спрямованість і осмислений зміст приймає співпраця країни з міжнародними глобальними і регіональними організаціями. Збагачується і набуває цільового призначення і системного забезпечення зовнішньополітична діяльність Киргизької Республіки.
Міжнародні зв'язки Киргизстан почав налагоджувати з набуттям незалежності — за цей час він став членом ООН, СОТ, ОБСЄ, ЮНЕСКО, СНД, ОДКБ, ШОС, Організації Ісламського співробітництва, Організації Економічного Співробітництва, Ради Співробітництва Тюркомовних держав, співпрацює з Митним союзом, Євразійського економічного співробітництва.
Економіка: Після проголошення незалежності у 1991 економіка Киргизстану стала на шлях ринкових перетворень. За радянської влади Киргизстан переважно був джерелом сировини, яка відправлялася на переробку до інших регіонів СРСР. До кінця 1991 республіка не могла самостійно експортувати і імпортувати товари і вступати в економічні зносини з іншими країнами. Перехід до ринкової економіки виявився важким. Внаслідок дефіциту ресурсів, інфляції і поганої організації праці національний прибуток знизився в 1992 на 26 % у порівнянні з 1991, промислове виробництво впало на 27 %, а сільськогосподарське — на 14 %. У 1993—1994 рр. виробництво продовжувало падати.
Національний банк Киргизької Республіки — центральний банк Киргизстану. Киргизстан сьогодні є другою найбіднішою країною в Центральній Азії. Згідно CIA World Factbook, в 2011 р. одна третина населення країни живе за межею бідності. За даними ПРООН, рівень бідності продовжує зростати: якщо у 2009 р. 31 % населення жив нижче рівня бідності, в 2011 р. цей показник зріс до 37 %.
Незважаючи на підтримку великих західних кредиторів, у тому числі Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового банку та Азійського банку розвитку, Киргизстан відчув великі економічні труднощі з настанням доби незалежності. Спочатку це було результатом розпаду радянського торгового блоку і, як наслідок, втрати ринків, що ускладнювало перехід республіки до ринкової економіки.
Киргизстан — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: дрібне машинобудування, текстильна, харчова, цементна, взуттєва, холодильного обладнання, моторобудівна, гірнича. Основний вид транспорту — автомобільний. Є трубопровідний та залізничний, але через гірський рельєф розвиток їх обмежений. Протяжність автошляхів — бл. 40 тис. км. Судноплавство по оз. Іссик-Куль. Між Бішкеком (з аеропорту «Манас») і обласними центрами підтримується повітряне сполучення.
Основне джерело електроенергії — ГЕС. Енергії, яку виробляють в країні досить для задоволення потреб власної важкої промисловості і експортного постачання.
Сільське господарство є важливим сектором економіки в Киргизстані. У 2002 році частка сільського господарства складала 35,6 % ВВП і близько половини зайнятості. Місцевість Киргизстану гориста, що вміщує тваринництво, найбільший сектор сільськогосподарської діяльності, тому в результаті шерсть, м'ясо і молочні продукти є основними товарами. Основні сільськогосподарські культури включають пшеницю, цукровий буряк, картоплю, бавовну, тютюн, овочі та фрукти. Оскільки ціни на імпортні агрохімікати та нафту високі, господарство здебільшого ведеться вручну і на коні, як це було кілька поколінь тому. Переробка сільськогосподарської продукції є ключовим компонентом промислової економіки, а також одним з найбільш привабливих секторів для іноземних інвестицій.
Киргизстан багатий мінеральними ресурсами, але має незначні запаси нафти і природного газу, тому імпортує їх. Серед запасів корисних копалин є істотні поклади кам'яного вугілля, золота, урану, сурми та інших цінних металів. Металургія є важливою галуззю, і уряд сподівається залучити іноземні інвестиції сюди. Уряд активно заохочує іноземну участь у видобутку і переробці золота з золоторудного родовища Кумтор та в інших регіонах. Рясні водні ресурси країни і гірська місцевість дозволяють виробляти і експортувати великі обсяги гідроелектроенергії.
На місцевому рівні економіка, насамперед, кіоскова у природі. Велика кількість місцевої торгівлі відбувається на базарах і в невеликих сільських кіосках у регіонах країни. Значна частина торгівлі є нерегульованою. Існує також брак загальних повсякденних споживчих товарів у віддалених селах. Таким чином, велика кількість будинків досить самодостатня по відношенню до харчової продукції. Існує чітка диференціація між міською і сільською економікою.
Основними статтями експорту є кольорові метали і мінерали, вовняні товари та інші сільськогосподарські продукти, електроенергія і деякі інженерні товари. Імпорт включає нафту і природний газ, чорні метали, хімікати, обладнання, деревину і папір, деякі продукти і деякі будівельні матеріали. Провідні торгові партнери: Німеччина, Китай, Казахстан і Узбекистан.
Відносно телекомунікаційної інфраструктури Киргизька Республіка посідає останнє місце в Центральній Азії.
Пам'ятки:
Киргизстан — красива гірська країна, на території якої зосереджено велику кількість різноманітних пам'яток.
Основними пам'ятками Киргизстану, які приваблюють в країну туристів є:
· Озеро Іссик-Куль, яке входить у число 25 найбільших озер світу за площею та є на 7 місці у списку найглибших озер світу. Іссик-Куль друге за прозорістю води в світі після Байкалу.
· Арсланбоб — це квітуча оаза на висоті 1600 м над рівнем моря та один з найкрасивіших курортів, який розташовано на півдні Киргизстану. Його основна принада — єдині на світі горіхоплодні ліси.
· Сулайман-Тоо — гора, яка являє собою п'ятиголовий вапняковий останець, витягнутий з заходу на схід довжиною понад 1140 м та шириною 560 м. Вона здавна мала сакральне значення свідченням чого є петрогліфи, що збереглися. Сулайман-Тоо включена у список Світової спадщини ЮНЕСКО.
· Ущелина Джеті-Огуз або Скелі Семи Биків — мальовнича гірська ущелина розташована у 28 км на захід від міста Каракол на південному березі Іссик-Кулю. В ущелині на висоті 2200 м розташовано однойменний курорт, відомий своїми лікувальними геотермальними джерелами.
· Бурана — городище, назва якого пішла від башти Бурана у 12 км від міста Токмак. Це одна з видатних пам'яток Середньої Азії 10—11 століття.
· Таш-Рабат — одна з головних архітектурних пам'яток Киргизстану, яка датується 15 століттям. У середньовіччі фортеця Таш-Рабат виконувала функції караван-сараю на Великому шовковому шляху.
· Озеро Сари-Челек — красиве високогірне озеро на заході держави площею 507 га, розташоване на висоті 1940 метрів над рівнем моря. Його глибина досягає 234 метри.
· Озеро Сонг-Куль розташовано на висоті 3016 метрів над рівнем моря у Тянь-Шаньських горах. Це найбільше природне прісноводне озеро Киргизстану, площа якого складає 278 км² при довжині 29 та ширині 18 км, а глибина становить 22 метри.
Політичні відносини між Україною та Киргизькою Республікою
Встановлення дипломатичних відносин: 19 вересня 1992 року.
Дипломатичні установи: Посольство Киргизької Республіки в Україні (з 1993 р.), Посольство України в Киргизькій Республіці (з 2000 р.).
Політичний діалог:
листопад 2021 р. – зустріч Президентів на полях Конференції країн-учасниць Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (м. Глазго, Велика Британія).вересень 2011 р. – зустріч Президентів у рамках 66-ї сесії ГА ООН (м. Нью-Йорк, США);
червень 2021 р. – зустріч Міністрів закордонних справ на полях Анталійського дипломатичного форуму (м. Анталія, Туреччина);
грудень 2016 р. – зустріч Міністрів закордонних справ на полях 23-го засідання Ради Міністрів закордонних справ ОБСЄ (м. Гамбург, ФРН);
жовтень 2013 р. – робочий візит Міністра закордонних справ України;
вересень 2013 р. – зустріч Прем’єр-міністрів у рамках засідання Вищої Євразійської економічної Ради на рівні глав урядів країн СНД (м. Астана, Казахстан);
вересень 2012 р. – зустріч Президента України зі Спікером Парламенту КР у рамках 67-ї сесії ГА ООН (м. Нью-Йорк, США);
вересень 2012 р. – зустріч Прем’єр-міністрів у рамках засідання Ради глав урядів країн СНД (м. Ялта, Україна);
квітень 2012 р. – зустріч Міністрів закордонних справ у рамках засідання Ради Міністрів закордонних справ СНД (м. Астана, Казахстан);
березень 2012 р. – зустріч Голови Верховної Ради України зі Спікером Парламенту Киргизької Республіки у рамках засідання Ради Міжпарламентської Асамблеї СНД (м. Алмати, Казахстан);
листопад 2011 р. – зустріч Голови Верховної Ради України зі Спікером Парламенту Киргизької Республіки в рамках засідання Ради Міжпарламентської Асамблеї СНД (м. Санкт-Петербург, РФ);
вересень 2011 р. – зустріч Міністрів закордонних справ у рамках засідання Ради Міністрів закордонних справ СНД (м. Душанбе, Таджикистан);
квітень 2011 р. – зустріч Міністрів закордонних справ у рамках засідання Ради Міністрів закордонних справ СНД (м. Київ, Україна).
Робота двосторонніх комісій:
Перше засідання Спільної міжурядової українсько-киргизької комісії зі співробітництва відбулося 27-28 березня 2003 року в Києві, друге - 14-15 травня 2007 року в Бішкеку, третє - 4 липня 2013 року в Києві.
Голова Української частини СМК – заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства - Торговий представник України (за посадою), голова Киргизької частини – Міністр економіки Киргизької Республіки (за посадою).
Договірно-правова база:
Договірно-правова база двосторонніх відносин складається з понад 40-ка міжнародних документів, ключовим з яких є Договір про дружбу і співробітництво між Україною і Киргизькою Республікою від 19.06.1996 р. (набрав чинність 24.12.2001).
На опрацюванні сторін перебувають проєкти таких документів:
- Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом КР про співробітництво в галузі освіти;
- Меморандум між Міністерством фінансів України і Міністерством фінансів КР про співпрацю та обмін інформацією;
- Меморандум щодо співробітництва між Міністерством охорони здоров'я України і Міністерством охорони здоров'я КР.
Торговельно-економічні відносини
Двосторонні органи високого рівня: Спільна міжурядова українсько-киргизька комісія зі співробітництва. Останнє, 4-е засідання відбулося 04.07.2013 у Києві.
За даними Державної митної служби України, за 2022 рік обсяг двосторонньої торгівлі склав 39,2 млн дол. США та зменшився на 28,3% у порівнянні з 2021 р.
Експорт українських товарів до Киргизстану в 2022 р. склав 36,1 млн дол. США та зменшився у порівнянні з 2021 р. на 31,1%. Імпорт з Киргизстану у 2022 р. склав 3,1 млн дол. США та збільшився у порівнянні з 2021 р. на 34,7%.
Позитивне сальдо становило 33 млн дол. США.
Науково-технічне співробітництво:
Вищі навчальні заклади Киргизької Республіки уклали низку двосторонніх договорів про співробітництво в сфері освіти, зокрема з Київським національним університетом ім. Т. Шевченка, Київським національним університетом будівництва та архітектури, Інститутом математики при Академії наук України (Київ), Східноєвропейським національним університетом ім. Лесі Українки (Луцьк).
Культурно-гуманітарна співпраця:
Розвиток співробітництва між Україною і Киргизькою Республікою у сфері культури формується з урахуванням давніх традицій культурного взаємного обміну, що існують між двома країнами, та наявністю в Киргизстані української діаспори.
На радіоканалі «Достук» громадської телерадіокорпорації Киргизстану виходить щотижнева радіопередача Українського товариства Киргизької Республіки «Берегиня», яка присвячена українській культурі, її історії, мистецтву та літературі.
Українська громада:
Українська діаспора в Киргизстані – третя за чисельністю серед країн Центральної Азії. У 1989 р. тут проживало 108,3 тис., а у 2009 р. – 21 тис. 924 українці, з яких переважна більшість проживала у Бішкеку, Ошській та Іссик-Кульській областях. За даними Національного комітету статистики Киргизької Республіки, кількість українців станом на січень 2022 р. склала 8402 особи, що складає 0,12% від усього населення Киргизстану.
У 1993 р. в Киргизстані було засновано Українське товариство Киргизької Республіки «Берегиня», яке проводить роботу зі зміцнення міжнаціональної злагоди та єдності народу Киргизстану, сприяє розвиткові співробітництва між Україною та Киргизстаном, поглибленню відносин дружби між українським і киргизьким народами на культурно-освітньому, інформаційному та науковому напрямах. Товариство має філіали в місцях компактного проживання українців – містах Токмок, Кара-Балта, Каракол та Ош, у селах і селищах Садове, Петропавлівка, Петрівка, Полтавка, Сокулук, Новопокровка.
Діяльність депутатської групи ВРУ
з міжпарламентських зв'язків з Киргизькою Республікою
Листопад 2023 року – створення депутатської групи ВРУ з міжпарламентських зв'язків з Киргизькою Республікою.
Співголовами групи обрано народних депутатів України Неклюдова В.М. та Мінька С.А., Заступником співголови групи – народного депутата України Яковенка Є.Г., Секретарем групи – Козиря С.В. Інші члени групи – народні депутати України Богуцька Є.П., Цимбалюк М.М., Арсенюк О.О., Мамоян С.Ч., Войцехівський В.О. та ін.
08 листопада 2023 року – Співголовою групи, народним депутатом України Неклюдовим В.М. у Комітеті ВРУ з питань правоохоронної діяльності в рамках роботи депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з Киргизькою Республікою було проведено робочу зустріч з Надзвичайним і Повноважним Послом Киргизької Республіки Ідрісом Кадиркуловим та Радником Посольства Есеном Аксамаєвим. Обговорили співпрацю двох країн, збройну агресію рф, ситуацію з внутрішньо переміщеними особами та підтримку закордонних партнерів у сьогоденній складній ситуації. Співголова групи Неклюдов В.М. поділився напрацьованим досвідом у напрямку роботи з переселенцями, розповів про проблемні питання, з якими його команда працює сьогодні. Отримали підтримку представників Посольства Киргизької Республіки та готовність співпрацювати. У зустрічі також взяли участь народні депутати України Олег Арсенюк та Михайло Цимбалюк.
12 листопада 2023 року - в рамках роботи депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з Киргизькою Республікою Співголова групи, народний депутато України Неклюдов В.М. разом з Надзвичайним і Повноважним Послом Киргизької Республіки Ідрісом Кадиркуловим відвідали Одесу та стадіон «Чорноморець» на передодні матчу одеситів з львівським «Рухом» в рамках Української Премʼєр-ліги.
24 листопада 2023 року - на запрошення Надзвичайного і Повноважного Посла Киргизької Республіки в Україні Ідріса Кадиркулова Співголова групи, народний депутат України Неклюдов В.М. мав честь бути присутнім на дружньому прийомі на честь утворення міжпарламентської групи дружби "Киргизька Республіка - Україна" у Верховній Раді України. Також на заході були присутні народні депутати України Максим Ткаченко, Олег Арсенюк, Андрій Клочко, Євген Яковенко, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Таджикистан в Україні Пан Назрізода Давлаті Хайдар, Надзвичайний і Повноважний Посол Туркменістану Пан Тойли Аманмухаммедович Атаєв, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Узбекистан в Україні Пан Курманов Алішер Анварович, Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Молдова Пан Валеріу Ківерь, Надзвичайний і Повноважний Посол Китайської Народної Республіки Пан Фань Сяньжун та Надзвичайний і Повноважний Посол Соціалістичної Республіки В’єтнам в Україні Пан Нгуєн Хонг Тхакх.
В рамках зустрічі обговорили співпрацю наших держав та підтримку України міжнародними партнерами. Надзвичайні і Повноважні Посли висловили свою повагу до стійкості нашого народу, незламність у боротьбі за незалежність.
Обговорили подальші міжнародні робочі плани та
поділились напрацьованим досвідом.
26 листопада 2023 року - Народний депутат України, Співголова депутатської групи з міжпарламентських звʼязків з Киргизькою Республікою разом із Надзвичайним і Повноважним Послом Киргизької Республіки в Україні Ідрісом Кадиркуловим, начальником Закарпатської ОВА Віктором Микитою та головою Пилипецької ОТГ Віталієм Пиринцем відвідали дитячий соціально-реабілітаційний центр «Дитяче містечко Затишок» на Закарпатті.
Поспілкувались з керівництвом закладу та його вихованцями. Це чарівні діти з Донецької, Луганської, Херсонської, Дніпропетровської областей, які нажаль, вже знають, що таке війна та якими страшними є наслідки збройної агресії, як важко бути позбавленими батьківського піклування та турботи.
Привітали малечу з наступаючими новорічними святами солодощами. Також, Неклюдов В.М. передав закладу телевізор та акустичну систему, а Надзвичайний та Повноважний Посол Ідріс Кадиркулов привіз для вихованців закладу збірки казок киргизького народу, з перекладом на українську мову.
Були приємно вражені умовами, які тут створені, та організацією дозвілля. Для хлопчиків та дівчаток проводяться виїзні екскурсії, футбольні чемпіонати, святкові заходи та багато іншого.
Побажали успіхів керівництву та усій команді «Затишку». Турбота про дітей - важлива та добра справа, і кожен з нас може подарувати радість маленьким хлопчикам та дівчатам.
29 листопада 2023 року – на запрошення Співголови групи, народного депутата України Неклюдова В.М. Надзвичайний та Повноважний Посол Киргизької Республіки в Україні долучився до організованого Благодійним фондом «Дороги життя», де Свіголова групи є також Почесним Президентом, за підтримки Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності, благодійного аукціону «Не забудь про Лють».
Метою заходу був збір коштів на забезпечення Обʼєднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють» спеціалізованими
транспортними засобами.
Як Почесний Президент Благодійного фонду «Дороги життя» Неклюдов В.М. перед початком аукціону передав майору бригади «Азов» Національної гвардії з позивним «Мольфар»
сертифікат на 12 дронів ( дрони проплачені та будуть виготовлені виробником протягом місяця). А народний депутат України Максим Ткаченко вручив для потреб бригади квадрокоптер DJI Mavic T3.
Перед початком заходу з промовою до учасників і гостей звернувся зі словами підтримки голова Комітет ВРУ з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас.
Далі гостям заходу було презентовано 27 лотів, серед яких патріотичні марки з підписом Головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного, керівника Головного управління розвідки Кирила Буданова, прапор України з підписом Міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка, ювілейну пляшку від голови фракції «Слуга Народу» David Braun, а також лоти від Народної артистки України Тіни Кароль, футболки та мʼячі з підписами видатних українських футболістів минулих років Олега Протасова, Анатолія Демʼяненка, кращого футболіста Європи та володаря Золотого мʼяча 1986 року Ігоря Беланова, призи від команди Студії «Квартал 95» та інші.
08 грудня 2023 року - на запрошення Надзвичайного і Повноважного Посла
Киргизької Республіки в Україні Пана Ідріса Кадиркулова Співголова групи, народний депутат України Неклюдов В.М. мав честь бути присутнім на заході, приуроченому до 95-річного ювілею Чингіза Айтматова.
Це видатна та знакова особа для історії Киргизької Республіки, письменник зі світовою впізнаваністю, гуманіст, дипломат, філософ та мислитель.
У приміщенні Національної бібліотеки України для дітей гостям представили науково-популярний фільм про творчість письменника, презентацію нового друкованого видання його книги. Також у залі було організовано фотовиставку та картинну галерею.
На заході були присутні також Надзвичайні і Повноважні Посли Республік Узбекистану, Таджикистану, Вірменії, Азербайджану, заступник Надзвичайного і Повноважного Посла Японії, а також мої колеги - народні депутати України Сергій Козир та Єлизавета Богуцька, освітяни, науковці.
Співголова групи Неклюдов В.М. обговорив з Паном Ідрісом Кадиркуловим культурні зв’язки між Україною та Киргизькою Республікою та можливість відкриття памʼятника Тарасу Шевченку в Киргизстані та Чингізу Айтматову в Україні.
Співголова депутатської групи ВРУ
з міжпарламентських зв’язків
з Киргизькою Республікою,
народний депутат України Владлен НЕКЛЮДОВ