СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва
9 квітня 2024 року
Веде засідання голова Комітету МЕРЕЖКО О.О.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні колеги. Починаємо офіційне засідання комітету. Давайте почнемо наше засідання з переклички для того, щоб з'ясувати, чи маємо кворум, чи ні. Будь ласка.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Немиря?
Бардіна?
БАРДІНА М.О. Я є. Доброго дня всім.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Копиленко?
КОПИЛЕНКО О.Л. Є.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Є. Дякую.
Пушкаренко? Немає.
Геращенко?
ГЕРАЩЕНКО І.В. Я є і Марія є, але вона зараз виступає на конференції.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Іонова? Пізніше.
Кривошеєв?
КРИВОШЕЄВ І.С. Доброго дня.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Локтіонова?
ЛОКТІОНОВА Н.В. Є. Добрий ранок.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Доброго ранку.
Руденко?
Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. Дай боже здоров'я. Присутній.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
Юраш? Немає поки.
Ясько? Немає поки.
Яременко?
ЯРЕМЕНКО Б.В. Добрий день. Я є.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Пушкаренко.
ПУШКАРЕНКО А.М. Присутній. Доброго дня.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
9 присутніх. Кворум є. Андрій Андрійович, можна починати?
ШАРАСЬКІН А.А. Да, кворум є, звісно.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Андрійович.
Ми розпочинаємо засідання. Будь ласка, колеги, подивіться на порядок денний, чи будуть у вас зауваження або пропозиції стосовно порядку денного. Якщо немає, тоді ми можемо голосувати за порядок денний.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Вибачте, у мене є. Вибачте, у мене є пропозиція.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ірина Володимирівна.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую.
Я нагадаю, що минулого разу, коли ми розглядали виїзне засідання в Запоріжжя, в Харків, не було кворуму, я пропоную повернутись сьогодні до цього голосування.
Дуже дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто пропозиція включити питання про виїзне засідання в порядок денний, так, наскільки я розумію?
ГЕРАЩЕНКО І.В. Так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування. Хто за те, щоб включити пропозицію обговорення про виїзне засідання в порядок денний?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Немиря? Немає.
Бардіна?
БАРДІНА М.О. Я – утрималась. Я не зможу їхати.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Копиленко?
КОПИЛЕНКО О.Л. Я – утримався.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Пушкаренко?
ПУШКАРЕНКО А.М. Колеги, наскільки мені відомо, цей візит відбувся з представниками окремої фракції, яка це ініціює, тому не бачу сенсу. Утримуюсь.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Геращенко?
ГЕРАЩЕНКО І.В. Я – за. І Марія – за.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Марія Миколаївна?
ГЕРАЩЕНКО І.В. Вона зараз якраз виступає…на конференції...
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Кривошеєв?
КРИВОШЕЄВ І.С. Утримався.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Локтіонова? Не чую. Ні-ні, не чуємо.
ЛОКТІОНОВА Н.В. Утрималась.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
Руденко? Немає.
РУДЕНКО О.С. Утрималась.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. А, утрималась.
РУДЕНКО О.С. Руденко є. Утрималась.
РУДЕНКО О.С. Дякую. Чую.
Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. Категорично підтримую виїзне засідання. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Юраш? Нема.
Ясько.
Є Юраш? Юраш.
ЯСЬКО Є.О. Ясько є. Уточніть, будь ласка, за що ми голосуємо, бо я тільки зараз підключилась.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Виїзне засідання до Запоріжжя. Включення в порядок денний.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Включення в порядок денний питання про обговорення виїзного засідання.
ЯСЬКО Є.О. Підтримую. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Юраш? Немає.
Яременко?
ЯРЕМЕНКО Б.В. У нас якийсь хаос вийшов. Я проти рішення по Запоріжжю, за виїзне засідання. Тому, напевно, середньоарифметичне – утримався.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Утримались...
ГЕРАЩЕНКО І.В. Вибачте, колеги, в мене уточнення. Я говорила не про Запоріжжя, а що ми з вами обговорювали минулого разу виїзне засідання, говорили про хартію, про Запоріжжя і мова йде про в цілому про виїзне засідання на …(Не чути) Дуже дивна позиція колег, чесно вам скажу.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. 8 – утрималось, 3 – за.
Андрію Андрійовичу.
ШАРАСЬКІН А.А. Ну, тут очевидно, що рішення про включення в порядок денний теми виїзного засідання комітету більшістю не підтримано. Рішення не прийнято.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді я можу ставити на голосування порядок денний в тому вигляді, як зараз є.
Хто за те, щоб підтримати?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Бардіна?
БАРДІНА М.О. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Копиленко?
КОПИЛЕНКО О.Л. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
Пушкаренко?
ПУШКАРЕНКО А.М. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Геращенко?
ГЕРАЩЕНКО І.В. Утрималась.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Іонова?
ІОНОВА М.М. Утрималась.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Кривошеєв?
КРИВОШЕЄВ І.С. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Локтіонова?
ЛОКТІОНОВА Н.В. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Руденко?
РУДЕНКО О.С. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. Середнє арифметичне, як пан Богдан говорив, між рішенням включити і іншим – утримався.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Юраш?
Ясько?
ЯСЬКО Є.О. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Яременко?
ЯРЕМЕНКО Б.В. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. 9 – за, 3 – утрималось.
ШАРАСЬКІН А.А. Рішення прийнято.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.
Переходимо безпосередньо до розгляду питань порядку денного. І першим таким питанням у нас стоїть питання про співробітництво України з державами Латинської Америки та Карибського басейну.
Я прошу до слова заступницю міністра закордонних справ України Ірину Геннадіївну Боровець. Будь ласка, Ірина Геннадіївна, вам слово.
БОРОВЕЦЬ І.Г. Дякую, пане Олександре.
Шановні члени комітету, дякую за вашу постійну увагу до роботи Міністерства закордонних справ, а також за конструктивну взаємодію в царені і розбудові міжнародних відносин нашої держави. І роль парламентської дипломатії не можливо переоцінити.
Отже, я коротко вам розкажу про стратегію, в чому вона полягає і на що буде фокусувати Міністерство закордонних справ. Сподіваюсь також на вашу підтримку цього треку, оскільки до регіону такого складного як Латинська Америка і Карибський басейн треба підходити дуже комплексно.
Ви знаєте, що на початку цього року ми ухвалили стратегію, над якою працювали декілька місяців перед тим. Ця стратегія, відразу скажу, мала би вийти раніше в світ, але трошки нас затримала російська агресія. В 2021 році ми ухвалили… в 2022 році ми ухвалили в січні, прямо перед агресією, африканську стратегію і азійську, і латиноамериканська мала би бути ще тоді ухвалена. Але все-таки ми змогли повернутися до цієї теми, і це перший в історії незалежної України стратегічний документ щодо співробітництва з регіоном. Хоча раніше робилися певні спроби, концепції розвитку відносин з ЛАКБ, але стратегії ще не було.
Нині необхідність прийняття такого базового стратегічного документа була обумовлена не лише тим, що міжнародна ситуація докорінно змінилася, але перш за все тим, що позитивна і багатообіцяюча динаміка відносин України з регіоном, яка спостерігалася у перші 15-17 років нашої незалежності, поступово почала гальмуватися і останні 10 років відносини з цим регіоном фактично перебували у стані занепаду.
При цьому за ці 10 років суттєво занепали наші економічні зв'язки з регіоном ЛАКБ. Наприклад, у 2013 році наша двостороння торгівля з регіоном в цілому, товари і послуги, сягала майже 2 мільярди 700 мільйонів доларів США. За підсумками 2023 року наша торгівля товарами з країнами ЛАКБ скоротилася більше як удвічі, і це було трошки менше мільйона доларів, а двостороння ж торгівля послугами в 2021 році, ще до війни, драматично скоротилася майже в 7 разів, сягнувши лише майже 80 мільйонів доларів.
Також яскравою ілюстрацією занепаду наших політичних відносин з країнами регіону є той факт, що з 6 країн цього регіону, з якими Україна станом на початок 2014 року, тобто на початок російської агресії, мала чинні договори про відносини дружби і співробітництва, а це Аргентина, Бразилія, Еквадор, Парагвай, Перу та Уругвай, лише Перу 27 березня 2014 року проголосувало за резолюцію у ГА ООН про територіальну цілісність України. І загалом тоді з 33 держав регіону за цю резолюцію проголосували лише 13. Я не буду їх перераховувати, в принципі, якщо кому цікаво, ми можемо потім надіслати. Проти проголосували, і досі практично не міняють своєї позиції, Болівія, Венесуела, Куба та Нікарагуа. Отже, це така проросійська четвірка, як ми її називаємо. На той час половина, тобто 16 з 33 країн регіону зайняли відсторонену позицію щодо України, утримуючись при голосуванні наших питань в рамках ООН.
Таке співвідношення щодо підтримки нашої держави в ООН спостерігалося з невеликими відмінностями всі перші 8 років війни росії проти України. З початку повномасштабної російської агресії підтримка України в ООН з боку країн регіону помітно зросла. Зараз в українській резолюції стабільно голосують 23-25 країн ЛАКБ, і навіть проросійська четвірка час від часу утримується і не голосує проти. Але ми потребуємо більш дієвої підтримки та подальшого розвитку наших відносин з цими регіоном.
Отже, стратегія була на часі, і зараз ми вже працюємо над її реалізацією. Стратегія розрахована на середньострокову перспективу і охоплює період з 2024 року до 2025 року. Зупинюся лише на декількох ключових моментах, раджу її прочитати, можливо, ви вже зробили.
Перш за все найголовнішим завданням є забезпечення підтримки України країнами Латиноамериканського регіону та Карибського басейну в протидії російській агресії та їх залучення до усіх політико-дипломатичних заходів, спрямованих на відновлення суверенітету і територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах. І передусім ми говоримо про реалізацію Формули миру і притягнення росії до відповідальності. З цією метою ми вживаємо заходи для активізації політичного діалогу та контактів найвищого та високого рівня, зокрема організації візитів глав держав і міністрів закордонних справ країн регіону в Україні, а також візитів в регіон Президента України, міністра закордонних справ і відповідно мене як куруючої заступниці. Також, звичайно, ми сподіваємося, що буде більше контактів по парламентській лінії.
Лише за останні чотири місяці, десь з грудня 2023 року, суттєво активізовано контакт Президента України зі своїми візаві. Як ви знаєте, проведено п'ять зустрічей. Під час візиту до Аргентини в грудні минулого року відбулися зустрічі нашого Президента з Президентом Аргентини, Парагваю, Уругваю, Еквадору. Також на полях Мюнхенської безпекової конференції Президент Зеленський зустрівся з Президентом Гватемали Аревало. Також готується низка розмов Президента з главами держав та урядів. А нещодавно, можливо, ви бачили, відбулася розмова з Генсеком Організації американських держав. Варто сказати, що ця організація дуже дотримується проукраїнської позиції, і свідченням цьому є їхня декларація на підтримку України, кожного року на річницю агресії і, в принципі, позицію, яку вони займають.
З початку року міністр Кулеба провів вже 8 телефонних розмов з колегами з регіону. Це Аргентина, Балі, Бразилія, Еквадор, Перу, Уругвай, Чилі, Парагвай. Низка ще заплановано. Також, як ви знаєте, організовано відеозвернення Голови Верховної Ради пана Руслана Стефанчука до... Мексики. В березні цього року українська делегація на чолі з першим віцеспікером Корнієнком на полях 148-ї Асамблеї Міжпарламентського союзу провела зустріч з делегатами Аргентини, Перу, Уругваю та Чилі.
Ця робота буде продовжуватися, і ми плануємо, що протягом цього року відбудуться контакти на високому та вищому рівні з абсолютно всіма країнами регіону. Навіть на сьогодні ми маємо декілька лакун, тобто десь, мені здається, в п'яти випадках, п'ять країн, ніколи не було контактів високого рівня досі є в регіоні. А також 8 країн, звісно, це ми говоримо про маленькі країни регіону, де ніколи не було контактів на рівні глав держав. Отже, ще багато чого треба зробити, навіть просто встановити контакт політичний.
Також важливим завданням є організація саміту Україна-ЛАКБ, який ми плануємо провести в одній з країн регіону. Ви, мабуть, всі чули про такі плани з Аргентиною. Наразі опрацювання аргентинською стороною цієї можливості показує, що не назбирується достатня кількість країн регіону включно з Бразилією, Мексикою, щоб заявити, що це реально саміт. Тому ми далі ведемо роботу з партнерами над ідентифікацією відповідного майданчику та часових рамок такого саміту.
У політичній площині також важливим кроком є зміцнення договірно-правової бази, включаючи підписання засадничих двосторонніх документів. На початку цього року проекти договорів про принципи відносин та співробітництво вже передані на розгляд дев'яти нових країн регіону. Це Гаяна, Суринам, Коста-Ріка, Співдружність Багамських Островів – Антигуа і Барбуда, Ямайка, Гватемала, Тринідад, Тобаго, Панама.
Крім того, важливе практичне значення матиме розширення дипломатичного представництва України в регіоні і відкриття нових посольств. Зараз на затвердженні у глави держави наші пропозиції про відкриття посольств України в Колумбії, Панамі, Гаяні, Уругваї та Парагваї. От чекаємо на затвердження глави держави цієї нашої ідеї.
Іншим ключовим аспектом є розвиток торговельно-економічного співробітництва та сприяння українським експортерам у виході на ринки ЛАКБ. Це завдання із зірочкою, відразу скажу. На сьогодні український бізнес, мабуть, не бачить ще для себе великих можливостей у першу чергу через значну географічну віддаленість цих ринків і наявність інших ринків, де наші експортери вже успішно працюють.
Незважаючи на це, ми намагаємося створити умови для активного просування по цьому треку. Зокрема, ми ініціювали відновлення діяльності спільних міжурядових комісій з питань торговельно-економічного співробітництва з Бразилією, Аргентиною, Мексикою, Парагваєм, Чилі та Перу. І треба сказати, що востаннє вони проводились аж у 2012 році. З провідними державами цього регіону ми започаткували з початку року переговори про укладання угод про вільну торгівлю. На сьогодні проекти угод вже передано десяти державам – це Аргентина, Бразилія, Гватемала, Гондурас, Еквадор, Колумбія, Коста-Ріка, Парагвай, Уругвай, Чилі. Метою є сприяння українському експорту просування на ринок цих країн інноваційних рішень та послуг, в тому числі у сфері цифровізації, участь українських підприємств у реалізації інфраструктурних проектів і багато інших.
Також ми вважаємо важливим треком інформаційний, зокрема робота з протидії …(Не чути) російській дезінформації та пропаганді, розширення співпраці у сфері кібербезпеки і по лінії ЗМІ. Варто сказати, що російські ЗМІ присутні майже в кожній країні регіону, і на сьогодні лише Уругвай вигнав всі Rasha TV і Sputnik зі своєї країни. Решті країн, умовно кажучи, російській ЗМІ дуже доступні, і це дуже погано.
Також пріоритетним напрямом є залучення країн регіону до практичних дій на підтримку України у таких сферах, як лікування та реабілітація українських ветеранів, гуманітарне розмінування, повернення в Україну незаконно депортованих дітей.
До цього напряму вже приєдналася Коста-Ріка, але ми дуже наполегливо працюємо, щоби більше країн регіону приєдналися до цього треку і, зокрема, до пункту 4 Формули миру Президента.
Можна назвати інші напрямки, такі, як освіта, наука, екологія, особливо екологія, які мають вкрай важливе значення для країн регіону. Тобто розроблена нами стратегія має комплексний підхід та передбачає абсолютно конкретні і системні кроки, які мають на меті зміцнити наші відносини з регіонами.
У цьому контексті я хотіла би коротко зупинитися на певних особливостях регіону, які варто при цьому враховувати. Нам допомагає те, що в регіоні переважає демократична традиція. За індексом демократії він поступається лише розвиненим країнам Заходу. Водночас є один момент, в регіоні досить спільним є ліві та ліві популістські політичні течії, а також антиамериканські настрої, які активно підживлюються та використовуються Росією, в тому числі Китаєм для антизахідної, антиукраїнської пропаганди.
Особливістю латиноамериканських демократій є циклічність зміни представників лівих і правих політичних течій при владі. Сьогодні ми спостерігаємо таке собі полівіння політичного ландшафту і в регіоні лише чотири країни мають праві уряди – це Аргентина, Еквадор, Парагвай, Уругвай. Відповідно, в тому числі зважаючи на вплив таких полівілих після виборів в Бразилії, Мексиці та Колумбії, суттєво посилилися можливості Росії формувати ставлення латиноамериканської спільноти до ситуації в Україні та до співпраці з нашою державою, до її підтримки.
Цього року, варто відзначити, в регіоні проводяться вибори в шести країнах – це Сальвадор, Панама, Домініканська Республіка, Мексика, Венесуела, Уругвай, а наступного року відбудуться ще 13 виборів. Тобто з урахуванням минулорічних виборів в Аргентині та Гватемалі до кінця 2025 року може змінитися політичне керівництво у 21 з 33 країн регіону. Тож ми розраховуємо на певні зміни регіонального політичного ландшафту, враховуючи вже згадану циклічність політичних вподобань електорату Латинської Америки, Карибського басейну та активізацію правоцентристських і ліберальних політичних сил.
У цьому контексті ми вважаємо, що важливо працювати з правою, правоцентристською та ліберальною опозицією в парламентах латиноамериканських країн. Цю роботу не у всіх країнах можуть проводити наші посольства, а в деяких важливих країнах, наприклад як в Бразилії, активні контакти наших послів та дипломатів з опозиційними політиками можуть бути несхвально сприйняті діючим політичним керівництвом.
Нам також важливо налагодити контакти з опозиційними політичними силами у таких країнах проросійської четвірки, як Болівія та Венесуела. І тут була би дуже доречною робота народних депутатів України. На нашу думку, вона могла б проводитися на трьох рівнях: по лінії міжпартійних контактів, по лінії груп міжпарламентського співробітництва з парламентами конкретних латиноамериканських країн та по лінії зв'язків з регіональними міжпарламентськими об'єднаннями.
В цьому зв'язку ми просили би опрацювати можливість збільшення груп міжпарламентського співробітництва. Окрім вже існуючих 11 сьогодні з країнами регіону, можна було би розширити групи з такими пріоритетними на сьогодні країнами, як Кооперативна Республіка Гайана, Домініканська Республіка, Східна Республіка Уругвай, Республіка Панама, Республіка Тринідад і Тобаго, а також започаткувати дієві контакти з такими регіональними міжпарламентськими об'єднаннями, як Латиноамериканський парламент, Центральноамериканський парламент, Андський парламент та Парламент МЕРКОСУР.
Також важливою є взаємодія по лінії міжпарламентських комітетів з закордонних справ. Минулого тижня відбулась відеозустріч пана Олександра з профільним комітетом Парламенту Аргентини, і наразі ми працюємо над організацією відеозустрічі з відповідними комітетами парламентів Бразилії, Перу, Чилі та Уругваю.
Отже, на усіх цих напрямах роботи ми готові до предметної взаємодії, координації наших заходів по розбудові відносин з країнами ЛАКБ, з парламентарями, допомагайте нам, ми будемо допомагати вам.
Дякую за увагу і готова відповісти на запитання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
Я бачу, вже є наші колеги, які хотіли б висловитися. Богдан Васильович, будь ласка.
ЯРЕМЕНКО Б.В. Дякую, пане голово.
В мене перш за все до вас є звернення. Не цілком зрозуміло, все ж таки яке питання ми обговорюємо. Ми затвердили одне формулювання у порядку денному, заступниця міністра розповідала зовсім інше. Розповідала про документ, який є ДСК, і ось у жвавому, бодрому тоні п'ятнадцять хвилин розкривала ту інформацію, яку розкривати публічно не можна, і ми повинні були б розглядати в закритому режимі. Це питання до вас, пане голово. Тим більше, що я звертав увагу на цю недоречність, яка могла виникнути, у чаті, навіщо ми це робимо і що насправді ми розглядаємо.
Далі я хочу привітати пані Ірину Боровець із появою в комітеті. Вона не зовсім вдала, минулого разу ви нас проміняли на інші важливі заходи у сфері зовнішньої політики. Я хотів поцікавитись, якими керівними документами керувалось МЗС, визначаючи жанр документа, який ви щойно представляли на засіданні? Чим концепція відрізняється від стратегії, зокрема? От що, які керівні документи в сфері зовнішньої політики вимагають або передбачають наявність ось такого документа, який ви сьогодні презентували? Я ознайомився з ним і мушу сказати, що для мене незрозуміло, чи відповідає він взагалі жанру стратегії, оскільки стратегія – це все-таки недеталізований план із загальним визначенням завдань і методів досягнення на дальшу перспективу.
Документ, який ми обговорюємо і з яким я ознайомився, містить величезну кількість інформації, яка, можливо – не можливо, абсолютно точно цікава дослідникам, цікава тим, хто займається регіоном. Там є аналіз короткий, стислий, але доречний і цікавий кожної країни практично регіону, груп країн. Але от незрозуміло, навіщо ми включаємо це в стратегію, тобто абсолютно довідкового характеру інформацію. І зрештою от що ми зараз обговорюємо, тому що якщо стратегія – це все-таки довготривала чи план на довгу перспективу, без деталізації, от ми сьогодні обговорюємо достатньо детальні якісь плани на ближчу перспективу. То я почув кілька рекомендацій, і тут зразу питання до, знову ж таки до голови комітету, чому ми не запросили голів і співголів груп дружби, якщо ми знали, що ми будемо обговорювати це питання сьогодні і є рекомендації з боку Міністерства закордонних справ України. Абсолютно доречні рекомендації конкретні, названі країни, де треба розширити групи дружби, названо там, де треба активізуватись, названі організації, де треба працювати. Звичайно, було б доречно запросити на це засідання голів, співголів існуючих груп дружби, оскільки це віддалений регіон, у нас немає активного діалогу, це ж очевидно. І було б непогано, якби принаймні ми отримали сьогодні такий імпульс жвавий від МЗС в сторону Латинської Америки, було б непогано, якби і групи дружби його отримали.
Тому знову-таки, мені здається, все це випливає з однієї проблеми, ми не зовсім визначили, про що ми говоримо і навіщо перед засіданням і насправді є сенс, обговорювати стратегію, ще раз кажу, ми не маємо права, вона ДСК, ми не прийняли рішення про закритий режим нашого засідання. Тому є сенс сьогодні не вдаватися в деталізацію всього цього, а провести окреме засідання або окремий експертний робочих стіл із запрошенням голів груп дружби парламентських, які в нас є з країнами регіону, запрошенням інших і поговорити, зібрати зацікавлених і поговорити, дійсно, предметно, деталізовано, без згадки про якісь керівні документи, які ми не можемо розголошувати, про те що, як ми повинні досягати у регіоні і чим парламент може бути корисним у цій роботі.
А загалом, звичайно, тобто дискурсивно проведена думка про те, що в МЗС є цей документ, зрозуміло, правильно, добре, що він є в Міністерстві закордонних справ. Я сподіваюся, що найближчим часом ми почуємо все те саме і про Азію, і про Африку, і про росію хотілось би почути, які у нас стратегії, і так далі, бо, мені здається, більш пріоритетні питання. А так спасибі за надану інформацію. Пане голово, мені здається, ми не готові до предметного обговорення, ми навіть не визначили, що ми сьогодні на цьому засіданні робимо.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Насамперед справа в тому, що ми давно запланували спеціальну зустріч з керівництвом МЗС і головами груп дружби з Латинської Америки, тобто це буде окрема зустріч.
Хтось ще бажає висловитися? Ірина Володимирівна.
БОРОВЕЦЬ І.Г. Давайте я скажу пару слів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, тоді спочатку наші колеги, а потім ми надамо слово знову Ірині Геннадіївні.
Будь ласка, Ірина Володимирівна.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Дуже дякую.
Я хотіла підтримати позицію пана Яременка. Мені здається, коли ми обговорюємо питання співпраці з країнами Латинської Америки, у нас є хороша така практика підключати туди і послів країн Латинської Америки.
Виходячи з цього, у мене перше запитання до пані заступниці міністра. Що у нас відбувається з послами в країнах Латинської Америки? Скільки у нас там сьогодні країн залишаються без представництва, без посла і те саме з посольствами? Це перше. Тому що маємо дуже багато скарг саме на консульські послуги, в тому числі таких віддалених.
Ремарка. Пані Ірина, знаєте, я просто з гомеричним хохотом слухала ваш заклик до авторизації міжпарламентської дипломатії. Ви маєте знати, що міжпарламентська дипломатія сьогодні заблокована. І, до речі, одним із складових цієї ...(Не чути) право поїхати у відрядження є отримання тез і директив від Міністерства закордонних справ. Я так розумію, воно працює не для всіх фракцій і партій, але іноді ми отримували ці директиви, скажу чесно, вони потребують більш серйозного так само інтелектуального внеску, особливо в конкретизацію тих тез, які сьогодні варто просувати всюди.
Я вам хочу сказати кілька конкретних прикладів. Я мала запрошення у березні на три …(Не чути) форуми жіночі. Ви знаєте, що березень традиційний місяць, коли обговорюється Резолюція 1325, і всі ці форуми …(Не чути) в Афінах вони були запрошені …(Не чути) країни Латинської Америки. …(Не чути) хоча очевидно, що там можна було говорити про Україну більше, про ці питання, які ми мали би просувати серед цих країн. І поки …(Не чути) справ так само не буде чесно говорити із керівництвом парламенту, і урядом, і шостим Президентом про те, що це блокування шкодить Україні …(Не чути) ми маємо серйозну проблему.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Хтось ще бажає висловитися? Олександр Любимович, так? Будь ласка, Олександре Любимовичу.
КОПИЛЕНКО О.Л. В мене репліка в контексті того, що сказав Богдан Васильович. В принципі, це не стратегія, я б сказав, це матриця, куди вставляється аналіз ситуацій, рекомендація абсолютно стандартна для всіх регіонів від … (Не чути) групи до Латинської Америки, контакти з владою, контакти з опозицією. Хто здивувався рекомендаціям, як нам треба розвивати парламентську дипломатію, оскільки ми ніби це знаємо самі, і шкода витрачати на подібні загальновідомі речі. А інформація про країни, то це можна було подати у вигляді якоїсь довідки і як … (Не чути) матеріалів на якусь офіційно представлену розмову.
Це продовження цієї проблеми, на яку я давно звертаю увагу на наших засіданнях. Зверхнє ставлення до нас представників виконавчої влади, які приходять на комітет… (Не чути) це загальна проблема, думають, що тут сидять невігласи, які не можуть прочитати про Еквадор або… (Не чути)
А загалом слушні ідеї, правильно поговорити, правильно познайомитись, але все-таки професійно… (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Хтось ще бажає висловитися? Я не бачу.
Тоді, Ірина Геннадіївна, у мене на додаток буде більш таке конкретне, можливо, питання. У нас є група дружби з Кубою, так, чи… Ми знаємо, яку позицію зараз займає Куба, і ми знаємо про те, що громадяни Куби, на жаль, воюють зараз на боці Росії проти України, і Куба поширює дуже активно російські наративи в Латинській Америці. Чи є доцільним зберігати цю групу дружби, чи ні?
Дякую.
БОРОВЕЦЬ І.Г. Я думаю, на даний момент недоцільно зберігати групу дружби, оскільки рівень відносин у нас не такий, і я думаю, що будуть переглядатися також рішення мати посла в цій країні. Ну це поки ідеї, але група дружби, вона називається група дружби, а у нас немає зараз ніякої дружби з Кубою, тому, в принципі, буде абсолютно слушно, якщо Верховна Рада передивиться це питання. І, можливо, для того, щоби зекономити ресурс, розпустить її і розширить групи дружби з тими країнами, з якими це перспективно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
БОРОВЕЦЬ І.Г. Можливо, я щось скажу по тому, що колеги говорили.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, будь ласка.
БОРОВЕЦЬ І.Г. Дякую колеги, звичайно, за ваше, так сказати, позитивне сприйняття МЗС і стратегії. Я думаю, що ми сюди прийшли не изгаляться в образах, а просто поговорити.
Пункт порядку денного була презентація стратегії, отже, що я і зробила. Я відкрила рівно стільки, скільки можна відкрити, ДСК документ більш повний, мій виступ не містив ніякої інформації, яка не могла би бути відкрита на публіку, абсолютно, вивірено, навіть з тими ідеями, де будуть відкриватися посольства, бо це вже неслося в ЗМІ, тому тут ми на безпечній стороні.
Але, да, якщо говорити глибше і вести дискусію, то тоді це має бути якесь закрите засідання, але для сьогоднішнього формату, я думаю, цього було достатньо. Отже, я не знаю, як ви між собою говорили про порядок денний, нам він був представлений як така коротка презентація стратегії.
Також я хочу,користуючись цією нагодою, запросити вас на панель 12 квітня, ми ще надішлемо запрошення в дипакадемію, яка буде присвячена якраз Латинській Америці. Справа в тому, що ми зараз розробляємо комунікаційну стратегію для Латинської Америки, і це дуже буде хороша і слушна нагода нам з вами проговорити якісь речі, які могли би бути в цій стратегії враховані. Але повторюсь, запрошення ми надішлемо.
Про послів регіонів. У нас зараз всі посольства з послами. Їх не так багато, всього шість, а решту... Тобто кожен посол покриває по декілька країн за сумісництвом. Є країни, де ще немає посла навіть за сумісництвом, але ми працюємо над цим. Але скоріш за все після прийняття рішення Президентом про розширення наших дипмісій, там ця вся картина буде повністю переглянута. Тобто хто що буде покривати, ця картинка буде мінятися. Звісно, шість послів в регіоні це не так багато. Це зовсім мало я би сказала. І вони доволі, особливо окремі з них працюють в доволі складних умовах, зокрема ми говоримо, наприклад, про Бразилію. Політичні умови перебування нашого посла там, звісно, такі вимогливі, і в нього дуже багато завдань, в принципі, решта послів так само. Юрій Клименко в Аргентині, який ще покриває Уругвай, Парагвай. Це дуже важливі країни, це величезні території, тому ми маємо до них велику повагу, допомагаємо їм як можемо. Тобто на сьогодні посли є скрізь, але, да, це дуже мало. В принципі, все.
І потім щось було про, мені здається, перебування делегації української в Нью-Йорку, але настільки було погано чутно, що я, чесно, не можу не це відрефлексувати, бо я не зовсім... Зрозуміло, що дуже були директиви низького рівня і що вони мали би бути відпрацьовані краще, це я зрозуміла. Але дуже був поганий зв'язок і боюся, що не зможу на це відповісти. Мабуть, мова була про роботу делегації на КСЖ.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
Богдане Васильовичу, будь ласка.
ЯРЕМЕНКО Б.В. Пане голово, власне кажучи, те, чого я боявся, щойно ми почули з заяви представниці МЗС, що у неї свій порядок денний виступу на нашому засіданні, у нас свій. Я хочу звернутися до вас і через вас до секретаріату, ми повинні відпрацьовувати з запрошеними особами ці питання з тим, щоб не було так, що запрошені доповідають одне, а ми визначили, сформулювали порядок денний зовсім інакше. Це абсолютно недоречно.
І все ж таки, пані Боровець, скажіть, будь ласка, тобто як ви бачите ієрархію цих концептуальних документів керівних, чому стратегія, а не концепція, не доктрина? Чим ви керувалися при визначенні жанру документа, який ви презентуєте?
Дякую.
БОРОВЕЦЬ І.Г. В першу чергу ми керувалися Стратегією зовнішньої політики України, це в першу чергу, да. А от про ієрархію, знаєте, я не на іспиті, пане Богдане, давайте я пропущу це питання.
КОПИЛЕНКО О.Л. Олександре Олександровичу, можна мені питання?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Любимович, будь ласка.
КОПИЛЕНКО О.Л. Я, ви знаєте, я почну з репліки, потім поставлю питання. Я вважаю, що прихід на парламентський комітет для представника виконавчої влади – це так само певною мірою іспит на професіоналізм і між тим на вміння тримати себе і не вдаватися до такого відвертого хамства. І я би звернув увагу шановної пані заступниці міністра, що це не її, що це не нарада, як кажуть, в вверенном їй департаменті. Мене чутно чи ні?
БОРОВЕЦЬ І.Г. Так, вас чутно.
КОПИЛЕНКО О.Л. Мене чутно? Так само, якщо навіть нам не подобається ця концепція заради її заявленої, я би так сказав, банальності, це не є образа, а тим більше використовувати такі слова, як … (Не чути), я б сказав змагатися в докорах.
І в мене питання до вас. Все-таки а для чого плодити різні стратегії? Є стратегія відносин з країнами Латинської Америки. Для чого ще стратегія комунікаційна? Це ж може бути один розділ цієї, це наївні думки просто. Я розумію, що кількістю можна прозвітувати перед начальством, але з точки зору доцільності.
БОРОВЕЦЬ І.Г. Окей, з точки зору доцільності. В принципі, це дуже хороше питання. Комунікаційна стратегія дозволяє зосередитися виключно на відповіді на питання, як будувати комунікації з цими країнами для того, щоб досягнути політичних цілей. Просто зробити один невеличкий розділ стратегії, бо стратегія не може налічувати дуже багато сторінок, воно не відкриє, умовно кажучи, ви не зможете ані вивчити питання, ані поставити стратегічну мету, не розбити це на завдання, не визначити стратегічні наративи, не вивчити медіа-поле цих країн і так інше. Для того, щоб ефективно комунікувати з цими країнами, треба вивчити, умовно кажучи, матчасть, зрозуміти які твої завдання і визначити ці цілі. Комунікаційна стратегія дає відповіді на ці всі запитання, тобто в більш розширеному вигляді.
Якщо ви мали можливість ознайомитися з нашою комунікаційною стратегією для Африки, бо ми розсилали також її в минулому році, ухвалили, і зараз йдемо по ній, по комунікаціях, то вона дала б розуміння, що ми закладаємо в ці комунікаційні стратегії. Мені здається, що якщо у вас є цікавість і ви зможете прийти до нас в дипакадемію, бо там буде більш експертне обговорення, там буде не так багато дипломатів, як більше експертів, поговорити про таку комунікаційну стратегію для України з державами Латинської Америки і Карибського регіону, це буде, умовно кажучи, продуктивно для всіх і це дасть можливість комунікаційній стратегії відразу передбачити те, що, можливо, міністерство не побачило, експерти бачать по-іншому, а парламентарі мають свій погляд на речі.
КОПИЛЕНКО О.Л. Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
Ще хтось бажає висловитися або поставити запитання? Я не бачу. Тоді ми можемо завершувати обговорення цього питання.
У мене є конкретна, до речі, пропозиція, яка випливає з нашого обговорення, полягає вона в тому, щоб рекомендувати проголосувати за таке рішення. Рекомендувати Голові Верховної Ради скасувати розпорядження про створення групи дружби з Кубою. Зрозуміло чому, тому що зараз, на превеликий жаль, Куба займає таку виразну проросійську позицію. І ми маємо реагувати на це і такий послати, можна сказати, сигнал того, як ми розглядаємо ці дії Куби.
Я тоді ставлю на голосуванню цю пропозицію...
ЯРЕМЕНКО Б.В. Пане голово, давайте все-таки це робити в якійсь послідовності правильній. Якщо розглянувши питання на засіданні комітету про розвиток відносин з країнами Латинської Америки, Карибського басейну, єдину конкретику, яку ми знайшли для розвитку цих відносин, у своє рішення записати про розпуск міжпарламентської групи чи групи з міжпарламентських зв'язків – це не про розвиток відносин, це про їх скорочення. Тому це треба поставити окремим питання в порядок денний про існування чи там про діяльність міжпарламентської, у нас немає ніяких груп дружби, тобто це якийсь романтизм, вони інакше називаються. Послухати звіт, послухати питання по суті і прийняти тоді рішення. Мені здається, або нам треба значно більше конкретики в це рішення записати сьогоднішнє, що ми ще рекомендуємо зробити, або це буде дуже сумнівний результат розгляду питання, дуже широкого питання, тобто гора съела мышь: розглядали регіони, в якому 50 країн, і визначились, що треба скорочувати присутність. Хоча я підтримую це рішення, але давайте його просто проведемо правильно і процедурно правильно.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. До речі, пролунала ще одна пропозиція стосовно того, що необхідно розвивати і створювати групи дружби з країнами Латинської Америки, які прихильно ставляться до України. До речі, це теж може бути рішенням відповідним.
Добре. Але…
ЯРЕМЕНКО Б.В. Ну так давайте на наступному засіданні просто його розглянемо: про діяльність груп з міжпарламентського співробітництва з регіоном Латинської Америки і Карибського басейну. І там… Ми, до речі, не можемо прийняти рішення про створення якихось груп, ми ж розуміємо, і це, судячи з усього, не розуміють в МЗС, що оці групи з міжпарламентської дружби – це найменш інституйована форма співробітництва, вона не підтримується Верховною Радою. Це приватна ініціатива групи народних депутатів, яких там має бути певна кількість, не більше того. На неї не виділяються бюджетні кошти. Тому наявність цієї групи не означає, що будуть кошти на подорожі, на якісь спільні заходи і так дальше. Тобто це депутати, які зацікавлені працювати в регіоні, повинні знаходити самі. Тому це таке діло. Тобто ми можемо звернутися до Верховної Ради, там до всіх. Але, мені здається, набагато краще зібрати голів груп дружби, все рівно серед оцього активу, які зацікавлені або заявили, що зацікавлені регіоном, можливо, ми знайдемо бажаючих створити нові групи дружби, там називали Домініканська Республіка з того, що я пригадую, Гаяна французька і щось ще. Я думаю, що дві-три можна буде з тих, хто є, цікавляться цим регіоном, створити.
Але ж ми не можемо створювати їх на цьому засіданні, це ініціатива має йти від депутатів, а не від комітету. А от прийняти рішення про припинення діяльності ми можемо. Але давайте заслухаємо принаймні цю групу і заслухаємо МЗС, і зробимо все правильно, бездоганно і політично вірно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді ми можемо це питання перенести і поставити на наступне засідання стосовно ситуації з відносинами з Кубою і, зокрема, з групою дружби.
Тоді дуже вам дякую, Ірина Геннадіївна, завжди дуже раді вас бачити на наших засіданнях. Дуже дякую, до побачення.
А ми переходимо до розгляду наступного питання: законопроекти, з опрацювання яких комітет визначено головним. Зокрема, питання про проект Закону про вихід з Угоди про принципи справляння непрямих податків під час експорту та імпорту товарів (робіт, послуг) між державами - учасницями Співдружності Незалежних Держав. Я прошу до слова заступницю міністра фінансів України Ольгу Ігорівну Зикову.
Будь ласка, Ольга Ігорівна.
ЗИКОВА О.І. Дякую.
Доброго дня, колеги. Даний законопроект вже розглядався на попередніх засіданнях комітету, відповідно наша пропозиція як відповідального органу, визначеного за дану угоду, стосується наступного. Угода про принципи справляння непрямих податків під час експорту та імпорту товарів, робіт та послуг між державами-учасницями СНД була підписана Азербайджаном, Вірменією, Білоруссю, Киргизькою Республікою, Молдовою, Таджикистаном, Україною, Грузією, де угода не вступила в силу. Російська Федерацію цю угоду не підписала, відповідно Мінфін виступив з ініціативою про вихід України з відповідної угоди. І ми надали відповідну аналітику стосовно виходу України з угоди, що стосується безпосередньо непрямих податків. Операції щодо експорту визначені статтею 2 цієї угоди. Статтею 2 угоди передбачено, що жодна із сторін угоди не оподатковує непрямими податками товари (роботи та послуги), які експортуються на територію іншої сторони. Це правило означає оподаткування ПДВ за нульовою ставкою, а також звільнення від акцизів товарів, що експортуються. Відповідно до національного законодавства України зокрема щодо операцій з вивезення товарів у митному режимі експорту оподатковується ПДВ за нульовою ставкою. То відповідно при виході з даної угоди умови не змінюються.
Що стосується імпорту. Операції... да, і так само щодо акцизу, не підлягають оподаткуванню акцизним податком відповідно до Податкового кодексу України.
Щодо імпорту стаття 3 угоди. Відповідно до статті 3 угоди імпортовані на митну територію однієї сторони товари (роботи та послуги), які експортовані з митної території іншої сторони, оподатковуються непрямими податками у країні-імпортері відповідно до національного законодавства. Відповідно встановлені Податковим кодексом України правила оподаткування зовнішньоекономічних операцій з товарами податком на додану вартість і акцизним податком не суперечать принципам, власне, справляння непрямих податків, які визначаються цією... (Не чути) Відповідна інформація була надана на розгляд Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. І для розгляду сьогодні цієї інформації також був наданий відповідний лист з роз'ясненням і з порівняльною таблицею стосовно експорту та імпорту відповідних країн, які підписали дану угоду, з роз'ясненням щодо ставок. Відповідно стаття 2 угоди і стаття 3 угоди.
Готові до обговорення у разі виникнення відповідних питань у рамках розгляду цього питання. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Колеги, чи будуть якісь запитання чи бажання висловитися з цього питання?
КОПИЛЕНКО О.Л. Голосуємо просто, бо питання зрозуміле, і інших варіантів, ніж підтримати, немає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді, оскільки така пропозиція пролунала, я ставлю на голосування. Хто за те, щоб підтримати проект Закону про вихід з Угоди про принципи справляння непрямих податків.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Бардіна?
БАРДІНА М.О. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
Копиленко?
КОПИЛЕНКО О.Л. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
Пушкаренко?
ПУШКАРЕНКО А.М. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
Геращенко? Ірина Володимирівна. Не чує.
Іонова?
Кривошеєв? Пане Ігорю?
Локтіонова?
ЛОКТІОНОВА Н.В. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Руденко?
РУДЕНКО О.С. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. За.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Я і Марія теж – за. Вибачте … (Не чути)
НЕСТЕРЕНКО Л.О. А Марія Миколаївна може...
ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути)
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
Юраш? Святослав Андрійович?
ЮРАШ С.А. Юраш – за.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
Ясько?
Яременко?
ЯРЕМЕНКО Б.В. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. 10 – за.
Андрій Андрійович.
ШАРАСЬКІН А.А. Рішення прийнято.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.
Дуже дякую, Ольго Ігорівно, і до побачення.
Ми переходимо до розгляду наступного питання. Проект Закону про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою. Ви, колеги, пам'ятаєте передісторію цього питання. Ми розглядаємо вже другий раз і ми зіткнулися з проблемою стосовно сфери застосування цієї Угоди про вільну торгівлю, і ми намагалися розібратися в цьому питанні, і знайти вихід з цієї ситуації. Як ви знаєте, ми направили відповідні листи, в тому числі до Міністерства закордонних справ, і є конкретна пропозиція.
Давайте заслухаємо тоді спочатку Тараса Андрійовича.
ЯРЕМЕНКО Б.В. У нас в чаті є текст, пане голово, що нам тут ще обговорювати, текст є, у чаті висить. Тобто ми, в принципі, його проговорили на минулому засіданні, давайте час заощаджувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завтра це питання буде винесено в зал. Тому все-таки давайте надамо можливість Тарасу Андрійовичу висловитися. Будь ласка.
КАЧКА Т.А. В мене досить коротко, я абсолютно згоден з колегами, точніше з членами комітету.
Доброго дня, дякую за запрошення. Ми по результатах минулого комітету відпрацювали із канадською стороною, ще раз з МЗС і дійшли до висновку, про який ми говорили під час комітету, що операційно питання, всі нюанси по питаннях торгівлі в нас… по питаннях територій, я перепрошую, бо тут наші на паралельному заході, вони будуть врегульовані належним чином. Тобто що канадська сторона враховує в застосуванні угоди факт окупації певних частин території України, водночас юридичних заяв, декларацій, додаткових стейтментів робити не треба, і це в першу чергу, власне, побажання канадської сторони, власне, через те, що у нас є, це стаття 30.8 в угоді двосторонній, яка діє з 2017 року.
Тому враховуючи це, і є позиція МЗС теж, враховуючи це, просимо схвалити і винести на ратифікацію, і потім можна навіть в рамках парламентського контролю підтримувати. Ми будемо готові інформувати щодо того, як заслуховується територіальна угода між Україною і Канадою.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Справа в тому, що МЗС висловило позицію, згідно з якою в робочому порядку можна висловити позицію Верховної Ради з цього питання, що, власне, ми і пропонуємо. Тобто, Тарас Андрійович, ви за чи ви проти того, щоб включити у текст закону, там, де йдеться Верховна Рада постановляє, пункт 2. Я зацитую зараз, про що йдеться. "Кабінету Міністрів України забезпечити повідомлення канадської сторони про неможливість виконання Україною цієї угоди на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України до повного припинення збройної агресії Російської Федерації проти України, відновлення територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаного державного кордону України, повного контролю України за державним кордоном України та відновлення конституційного ладу на відповідних територіях". Тобто йдеться..
КАЧКА Т.А. Ми абсолютно підтримуємо, тому що ми в робочому порядку це вже зробили, і потім ще… вже після підписання угоди ще раз пропрацюємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді я, колеги, ставлю на голосування.
Хто за те, щоб підтримати проект Закону про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між України та Канадою з включенням цього пункту, який я щойно процитував. Тобто це як пропозиція комітету піде.
Хто – за?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Бардіна?
БАРДІНА М.О. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Копиленко?
КОПИЛЕНКО О. Л. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Пушкаренко?
ПУШКАРЕНКО А.М. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Геращенко Ірина Володимирівна.
ГЕРАЩЕНКО І.В. За. Мене чути?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Чути.
А Марія Миколаївна не звільнилася?
ГЕРАЩЕНКО І.В. Зараз, вже звільнилася, зараз даю їй трубку, щоб вона сказала... Вона на мій телефон скаже...
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Скажи, що ти за.
ІОНОВА М.М. Я – за. Вибачте, я – за. Іонова – за.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
Кривошеєв? Немає.
Локтіонова?
ЛОКТІОНОВА Н.В. Я – за.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
Руденко?
Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Юраш?
ЮРАШ С.А. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
Ясько?
Яременко?
ЯРЕМЕНКО Б.В. Якщо це текст комітетом напрацьований, то спасибі, дуже ефективна, правильна, красива реалізація того, що проговорено на попередньому засіданні. Звичайно, я – за.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
10 – за.
Андрій Андрійович?
ШАРАСЬКІН А.А. Рішення прийнято одноголосно.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітаю вас, колеги, це важливий крок, до речі. І нагадую, що цю угоду канадський парламент вже ратифікував, тобто черга за нами залишається.
І останнє питання на порядку денному: про звільнення та призначення позаштатних консультантів Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.
Я тут хотів би слово надати Арсенію Михайловичу. Будь ласка.
ПУШКАРЕНКО А.М. Дякую.
Шановні колеги, в нас наприкінці минулого року Голова Верховної Ради доручив всім комітетам і фракціям вивчити питання своїх позаштатних радників, відповідно оновити. Відповідно голова комітету доручив мені це питання опрацювати, і ми спільно з секретаріатом опрацювали. В нас є попередні наші радники, які були затверджені, якщо я не помиляюсь, ще в 2019 році. На жаль, вже серед них і нема Володимира Андрійовича Василенка, а пан Корсунський, вже в нього завершується каденція послом, а він досі в нас в радниках, не з усіма нам вдалося навіть встановити контакт. Ви давали, так, є у членів шановних колег цей перелік?
І паралельно що було напрацьовано спільно у нас, мною спільно з секретаріатом, з головою і що сьогодні пропонується, тобто увільнити попередній склад, який є абсолютно неактуальний, навіть, на жаль, я повторюся, з кимось ми втратили зв'язок, і не знаю, за рік, можливо, раніше було якось інакше, але за рік майже мого перебування в комітеті я не чув цих людей.
Є кандидати, яка була логіка, тобто ті, хто з попереднього складу був на зв'язку і підтвердив, як пан Капітоненко і пана Хара, підтвердив свою готовність знаходитися, буди активними, вони є в цьому списку, тобто абсолютно нікого ми не викидаємо. Також вирішили доповнити і виносимо як пропозицію до обговорення, шановні колеги, це кілька експертних людей, і пані Гетьманчук, і пана Максака, я думаю, що це відомі всім люди. Пан Надоленко в силу того, що він сьогодні голова Дипакадемії, я думаю, це правильно і це гарний майданчик, і пан Корсунський в нас був.
І по напрямках кілька вже, скажімо, людей, які на пенсії, але все одно мають відповідний досвід і мають певні можливості і зв'язки. Це пан Лакомов в контексті Латинської Америки, пан Микитенко в контексті Близького Сходу, пан Бродович в контексті Європейського Союзу. От є такі пропозиції розглянути і підтримати цих людей. Я думаю, що їхні біографії всім відомі і напрацювання. Зрозуміло, що якщо ми визначимося, так чи інакше, можна буде зробити відповідну зустріч і доручати якісь питання аналітичні для того, щоб ці люди були нам помічниками експертними в наших питаннях.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
КОПИЛЕНКО О.Л. Можна питання, Олександр Олександрович?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Зараз.
Єдине, що я хотів би просто додати перед обговоренням, була ще пропозиція, надіслана пізніше, пропозиція включити двох колишніх народних депутатів, але, чесно кажучи, так, пан Вовк, пан Осташ, я не зустрічався з ними. Була зустріч з іншими, скажімо так, претендентами на… і була дуже продуктивна і плідна зустріч з ними, а стосовно додатку, то я, чесно кажучи, не впевнений чи варто включати. Тобто я не знаю, наскільки це фахівці в сфері зовнішньої політики.
ПУШКАРЕНКО А.М. Олександр Олександрович, дозвольте, я, з вашого дозволу, також це прокоментую. Так, дійсно, в питанні, як я вже, шановні колеги, вам доповів, в питанні тих людей, які представлені, це не є вичерпний список, можемо когось прибрати, когось доповнювати, але це люди експертного середовища або з відповідним дипломатичним досвідом. Тобто це люди абсолютно, які сьогодні не займаються політикою і не планують нею займатися. І ми впевнені в тому, що ми не побачимо завтра якихось заяв або матеріалів, підписаних радниками комітетів, які, можливо, можуть викликати в нинішніх реаліях якусь турбулентність. Тобто щодо цих двох кандидатур, дійсно, вони направлені до нашого комітету, Асоціацію народних депутатів. Мотиви ми не розуміємо, це люди більше націлені, я так розумію, це моя суб'єктивна думка, на якісь, скажімо, політичні процеси. Тому наскільки це доречно в контексті того, що це радники і їхнє завдання – це експертність і допомога комітету, я не вбачаю. Але зрозуміло, що вирішувати комітету.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Олександр Любимович, будь ласка.
КОПИЛЕНКО О.Л. У мене два бюрократичних питання і пропозиція. Скажіть, будь ласка, радник, позаштатний радник комітету отримує якісь посвідчення чи ні?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, є посвідчення. Він отримує посвідчення.
КОПИЛЕНКО О.Л. Друге питання. Кількість цих радників обмежена чи ні?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Але на час воєнного стану він не має допуску.
КОПИЛЕНКО О.Л. Я маю на увазі, що він може отримати посвідчення такого позаштатного радника. Правильно?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Так, видаються посвідчення радника, але на час військового стану не має права заходити сюди до нас. А посвідчення, так, воно буде.
КОПИЛЕНКО О.Л. Я зрозумів. Я просто знаю, що таке... Це має певне значення, беручи до уваги кількість посвідчень, які мені виписували різні голови Верховної Ради, то це має значення. І різні консультативні ради були у Верховній Раді при Верховній Раді. Там так само це теж було. Але вибачайте, що забираю час тими спогадами. Я так розумію, що список пропозицій ще відкритий. Я би запропонував додати певною мірою умовно, бо я з ним ще не говорив на цю тему, колишнього посла України в Бразилії, Аргентині і за сумісництвом в Парагваї – Олександра Миколайовича Никоненка. Він активна, нейтральна, дуже спокійна закрита людина. Я думаю, що його поява в нашому комітеті була б дуже корисною. Якщо ви мене уповноважите, Олександр Олександрович, я з ним переговорю, потім вас поінформую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
Олександр Любимович, ви пропонуєте зараз включити його кандидатуру чи дочекатися, коли ви з ним поговорите, потім додати? Як краще?
КОПИЛЕНКО О.Л. Це питання можна поставити в робочому порядку на наступному засіданні, нема проблем, і все. Я тоді вас поінформую і, якщо він погодиться, то це один варіант, якщо не погодиться, ну, значить, так і буде. Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Добре.
Тоді давайте вчинимо так. Ставимо на голосування той список, який є, який було запропоновано… А, спочатку, так, спочатку в такій послідовності: спочатку ми увільняємо, так, минулий склад, а потім голосуємо за…
Хто ще? А, Богдане Васильовичу, будь ласка.
ЯРЕМЕНКО Б.В. Да, дякую, пане голово.
Я радий, що ми взялися за це питання. Погано тільки, що не тому, що в нас є якісь проблеми в спілкуванні з експертами чи необхідність з ними спілкуватися, тому що є формальне доручення Голови Верховної Ради, але добре, звичайно, його треба виконати.
Я вважаю, що ми не повинні голосувати списком, і ми повинні дуже добре уже на сьогоднішньому засіданні обговорити і погодити між собою критерії, по яким ми добираємо людей. Ми в силу природньої причини драматичної звільняємо посла, професора Василенка із позаштатних радників, який помер, і відповідно... Ну, для мене це, знаєте, стандарт, тобто будь-кого, кого ми будемо призначати, очевидно, ми повинні десь намагатися порівняти з цією абсолютно непересічною постаттю, людиною в історії України і... в історії України, не просто української дипломатії.
Що я говорю про критерії добору. Ну я абсолютно категорично проти от призначення нашими позаштатними експертами представників виконавчих органів влади. В біографії Михайла Бродовича, який мій товариш, друг, колега, якого добре знаю, люблю і поважаю, написано, що він до сьогодні є радником міністра закордонних справ. Представники і співробітники органів виконавчої влади здійснюють співробітництво, взаємодію з нашим комітетом на підставі законів України – Закону про комітети, Регламенту Верховної Ради і так далі. Тобто вони свої експертні функції виконують в рамках міністерств і відомств, які повинні звітуватися перед нами, які повинні вносити пропозиції формально і так далі, і так далі.
Ми створюємо, мені здається, певний конфлікт етичний, коли представників органів виконавчої влади беремо ще й позаштатними радниками. В цих же органах виконавчої влади всі тоді, виявляється, можуть бути експертами для нас. Це, мені здається, неправильно, ми повинні обмежити, обмежитись тільки представниками громадського сектору, де теж треба виробити певні критерії.
В мене немає, я дуже радий, що у пропозиціях є пані Гетьманчук, якої не було в нас, є Геннадій Максак. Дуже різні люди, але якщо будь-хто з вас, хто не чув про них, набере пошук в ґуґлі, вам видасть ґуґл негайно тисячі повідомлень на їх інтерв'ю, статті. Тобто це люди, які активно працюють. Ну, зайве говорити те саме, скажімо, про тих людей, які вже працюють з нами в якості експертів – Хара, Капітоненко.
Коли я займався питанням формування цієї експертної групи позаштатної, я виходив з того, що це повинні бути представники недержавного сектору як того, що має найбільшу довіру з боку громадськості. Люди професійні, тобто де ми можемо перевірити професійність по їхніх роботах, по їхній праці, і щоб вони були дуже різнопланові. Тому от вже я… це буде дуже некоректно, якщо я там буду давати характеристики якихось політичних там вподобань і так далі прямо на цьому засіданні відкрито, але серед названих людей експерти дотримуються ще саме дуже діаметрально протилежних поглядів на політику, на зовнішню політику. Я не з усіма навіть, кого запрошував, згоден, але запрошував саме для того, щоб мати альтернативну точку зору на зовнішню політику, альтернативний погляд на питання, які ми обговорюємо.
Мені здається, так цей критерій треба і залишити. От я так само, це питання смаку, чи варто, тут у мене складне питання, тому що я хочу сказати про пенсіонерів Міністерства закордонних справ України. Зрозуміло, що там за винятком Андрія Веселовського, який зрештою не пенсіонер, а представляє громадську організацію, посол Андрій Іванович Веселовський, тобто решта запропонованих кандидатів ніяк, на жаль, поки що не проявили себе у публічній сфері. Тобто ви не знайдете їх виступів, статей, книжок, тобто щось з того, що ми могли б перевірити, які їхні погляди, чим вони займаються, в чому вони експертні, тобто де є їх авторитет у суспільстві. Ну, зрештою, нам же ж треба авторитетна думка, та, яка знаходить десь розуміння, хоч якоїсь частини нашого суспільства, і, звичайно, думка фахова.
Тому я категорично проти голосувати списком, я пропоную голосувати поіменно. За декого я з величезним задоволенням проголосую, за інших, при повазі, я не буду до людей… ще раз кажу, серед них майже всі мені особисто відомі, окрім колишнього народного депутата Вовка, який… я взагалі не розумію, тобто вся його діяльність у сфері зовнішньої політики – це обіймання якихось посад під час того, як він був депутатом. Далі я не бачив його ні публікацій, ні виступів у пресі. І я навіть загуглив, гуглу важко знайти такі речі. Тобто не зовсім зрозуміло, навіщо нам такі експерти. І взагалі це питання: навіщо вони нам? От я намагався проводити з ними роботу, тобто ми проводили круглі столи, експертні, обговорювали певні питання. Після цього ці питання виносились на засідання комітету. От в такому вигляді робота… Тобто вони не повинні, знаєте, ми не повинні очікувати… (Не чути) люди, що вони будуть до нас бігати, і послухайте мене, я вам хочу це розказать, це розказать. Це заступниця міністра закордонних справ може прийти і нам читати лекцію про документ, який ми прочитали. Це люди, яких треба запрошувати, коли ми в чомусь не впевнені, коли у нас є сумніви в чомусь, коли нам треба більше знань. І ми повинні за ними бігать і казать: зберіться, прийдіть, розкажіть, поговоримо, і ми будемо знати, що ми зробимо далі з вашою думкою.
Колеги, тобто це значно серйозніше питання, ніж просто один список перекреслить, другий список завести. І, ще раз кажу, тобто я абсолютно проти списку, давайте зробимо це з поваги до людей, зробимо це індивідуально. За список я голосувати не буду.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Арсеній Михайлович, будь ласка.
ПУШКАРЕНКО А.М. Дякую.
Богдан Васильович, абсолютно з вами згоден, що треба розділяти виконавчу владу і законодавчу, і хочу зазначити, що і пан Бродович, і пан Лакомов, і пан Микитенко, я думаю, що цей список можна продовжити, кого немає тут, вони залишаються радниками, але на громадських засадах. Це дає можливість, десь там зайти в МЗС, це додаткові дає можливості, на громадських засадах. Це перше.
Друге. Безкінечно можна багато публічно виступати, говорити, абсолютно я з вами згодний, а можна робити якісь речі, які є непублічні. Я, наприклад, знаю по цим людям, яких я називаю, в тому числі по пану Микитенку, яка сьогодні ним робота, в принципі, абсолютно ініціативно робиться і не в Україні для наших спільних сьогодні речей. Тобто він в силу там свого досвіду і певних контактів і свого віку продовжує в тому числі відвідувати країни Близького Сходу і робити певні речі. Ми цього не побачимо, але він це робить. Я це до прикладу. І так я можу по кожному, тобто це не зі стелі взято.
І, звичайно, у мене немає, на щастя або на жаль, досвіду роботи в Міністерстві закордонних справ, тому абсолютно керуючись у формуванні цього списку, я не використовую якісь особисті свої попередні історії і стосунки з кимось, хто мені подобається, хто мені не подобається. Ці люди для мене абсолютно професійні, і ми, коли я готував ці пропозиції для вас, шановні колеги, бо вам визначатися, я виходив з того, що дивився на те, що було зроблено, і те, що сьогодні ці люди роблять, вибачте, повторюсь, можливо, неформально. А те, що дійсно Володимир Андрійович, Царство Небесне, це для нас як, можна сказати, ікона певна, в хорошому сенсі, не робимо собі кумира, ми розуміємо велич цієї людини, і дивлячись на склад, який ми маємо сьогодні увільнити в силу різних обставин, там, на жаль, таких людей і немає. Тому, мабуть, це недосяжна для нас сьогодні ціль, можливо, досяжна.
Але абсолютно гарна слушна пропозиція, Богдане Васильовичу, я підтримую, можемо піти поіменно, що стосується призначення нового складу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тоді давайте почнемо по черзі розглядати питання.
Перше. Треба… А, Олександр Любимович, будь ласка.
КОПИЛЕНКО О.Л. Ви знаєте, я часто підтримую Богдана Васильовича, але я вважаю, що, будемо відверті, з усієї нашої самоповаги статус позаштатного члена комітету – це не такий приз, за який треба змагатися в таких …(Не чути) Я, наприклад, весь цей список майже знаю, і Микитенка, який є онуком видатного українського письменника Івана Микитенка, і Лакомова, з яким ми знайомі з давніх …(Не чути) спільної роботи в Академії наук.
Вирішувати членам комітету. Знов-таки з точки зору бюрократії не такий приз, і Богдан Васильович прав, що їх …(Не чути) запрошувати, це їх добра воля. В принципі, сам покійний професор Василенко, я був його студентом колись, він сам був послом і відповідно поєднував …(Не чути) якості. Тому я не думаю, що ця ідея варта подібного, я б сказав, …(Не чути) до неї ставитися.
Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Тоді нам треба прийняти рішення. Почати з того, що звільнити попередній склад, а потім розглядати не пакетом, не список, а окремо по кожній кандидатурі.
Тоді я ставлю на голосування рішення про те, щоб звільнити попередній склад цієї ради. Хто – за?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Бардіна?
БАРДІНА М.О. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Копиленко?.
КОПИЛЕНКО О.Л. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Пушкаренко?
ПУШКАРЕНКО А.М. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Геращенко? Ірина Володимирівна?
Марія Миколаївна? Іонова?
ІОНОВА М.М. Вибачте, а ми за критерії, за пропозицію Богдана...
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Ні-ні, про звільнення минулого складу.
ЯРЕМЕНКО Б.В. Колеги, дивіться, а чому ми зараз голосуємо списком? Ми ж не створювали раду експертів позаштатних, ми призначали кожного з них окремо. От зараз ми голосуємо скопом за... як ми можемо. У нас немає списку, у нас є окремі персоналії, причому деяких з них ми знову повторно вносимо. Навіщо? Зрозуміло, треба звільнити, природні причини, Василенко, Корсунський працює послом, давайте звільнимо, Радіна ніде не проявила себе. Правильно? Давайте звільнимо. Але...
ІОНОВА М.М. (Не чути) просто склад, а не весь звільняти, а потім окремо призначати.
ЯРЕМЕНКО Б.В. Ми ж звільняємо персоналії, у нас немає Ради як інституції, у нас є персонально позаштатні радники чи експерти, як правильно, радники, здається, позаштатні. І ми повинні позаштатного радника звільнити, якщо є причина на те.
ПУШКАРЕНКО А.М. Шановні колеги, Богдан Васильович, я з вами згоден. Але дозвольте, Сан Санич, дозвольте ремарку?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ПУШКАРЕНКО А.М. Ви знаєте, що Верховна Рада, дякую, Верховна Рада може в окремих випадках призначати окремо, індивідуально. Є, наприклад, може призначати склад разом. Давайте... Немає питань, ви ж бачите, що всі, хто відгукнулися, всі, хто готові працювати, вони абсолютно залишаються, ми нікого, я підкреслюю ще раз, нікого, ми з секретаріатом відпрацювали, не викидаємо, нікого не ігноруємо. Тобто всі, хто висловив бажання, вони залишаться. Давайте ми одним рішенням увільнимо і в цьому рішенні пропишемо ряд людей з певних причин, пан Корсунський в Японії, умовно, знаходиться, з певних причин увільнимо і вже тоді зробимо рестарт, індивідуально, Богдан Васильович, за вашою пропозицією кожного проголосуємо. Немає в цьому проблеми. Давайте, ми зараз просто будемо...
ЯРЕМЕНКО Б.В. Пан Арсеній, давайте з вашого списку вилучимо тих, кого ми знову призначаємо, а це троє: Хара, Капітоненко, Веселовський і тоді проголосуємо. Звільнити позаштатних консультантів комітету і список пішов, без тих, кого ми знову потім призначаємо.
ПУШКАРЕНКО А.М. Богдан Васильовича, у мене точно немає мого списку, це пропозиції і рішення наше повинно бути.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, продовжуємо голосування. Продовжуємо голосування. Якщо воно виявиться невдалим, то поставлю пропозицію Богдана Васильовича.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Кривошеєв?
ІОНОВА М.М. Тоді, вибачте, я свій голос змінила, я – утримаюсь.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Кривошеєв?.
Локтіонова?
ЛОКТІОНОВА Н.В. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
Руденко?
РУДЕНКО О.С. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. Утримався.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Юраш? Юраш?
Ясько?
Яременко?
ЯРЕМЕНКО Б.В. Проти.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Так, 1 – проти, 2 – утримались, 6 – за.
ШАРАСЬКІН А.А. Прийнято рішення. 6 – за.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. 6 – за.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Да, я відмітила.
1 – проти, 2 – утримались, 6 – за.
Андрій Андрійович.
ШАРАСЬКІН А.А. Прийнято, прийнято рішення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, і зараз тоді ми переходимо до розгляду окремих кандидатур, голосування за кожну кандидатуру. Я так зрозумів? Так.
Давайте, тоді хто в нас перший в списку?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Бродович Михайло Франкович.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоби підтримати цю кандидатуру?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Бардіна?
БАРДІНА М.О. Утрималася.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Копиленко?
КОПИЛЕНКО О.Л. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Пушкаренко?
ПУШКАРЕНКО А.М. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Геращенко?
Іонова? Марія Миколаївна? Нема.
Кривошеєв? Нема.
Локтіонова?
ЛОКТІОНОВА Н.В. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Руденко?
РУДЕНКО О.С. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Юраш?
Ясько?
Яременко?
ЯРЕМЕНКО Б.В. Утримався.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Геращенко?
ГЕРАЩЕНКО І.В. Вибачте, а за яку кандидатуру зараз голосуємо?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Бродович Михайло Франкович. Бродович Михайло Франкович. Ірина Володимирівна!
ГЕРАЩЕНКО І.В. Да. За, за.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
7 – за, 2 – утримались.
Андрій Андрійович. 7 – за, 2 – утримались.
ШАРАСЬКІН А.А. Прийнято рішення. У нас же кворум є, 9 чоловік.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Да, є, 9.
ШАРАСЬКІН А.А. Прийнято.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступна яка кандидатура? Гетьманчук.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Гетьманчук Альона Анатоліївна.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, так?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Да.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – за?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Бардіна?
БАРДІНА М.О. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Копиленко?
КОПИЛЕНКО О.Л. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Пушкаренко?
ПУШКАРЕНКО А.М. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Геращенко?
ГЕРАЩЕНКО І.В. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Іонова?
Кривошеєв?
Локтіонова?
ЛОКТІОНОВА Н.В. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Руденко?
РУДЕНКО О.С. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Юраш?
Ясько?
Яременко?
ЯРЕМЕНКО Б.В. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. 9 – за.
Андрій Андрійович!
ШАРАСЬКІН А.А. Прийнято рішення.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
Наступна кандидатура: Капітоненко Микола Геннадійович.
Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Бардіна?
БАРДІНА М.О. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Копиленко?
КОПИЛЕНКО О.Л. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
Пушкаренко?
ПУШКАРЕНКО А.М. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Геращенко? Ірина Володимирівна?
ГЕРАЩЕНКО І.В. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
Іонова?
Кривошеєв?
Локтіонова?
ЛОКТІОНОВА Н.В. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Руденко?
РУДЕНКО О.С. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Юраш?
Ясько?
Яременко?
ЯРЕМЕНКО Б.В. За.
А можна з процедури? Пане головуючий, може, прізвище, питаємо у всіх, чи є заперечення, якщо заперечень нема – консенсус є, якщо є заперечення – тоді поіменно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Богдане Васильовичу, ви ж самі нещодавно утрималися.
ЯРЕМЕНКО Б.В. Та ні, так я й кажу, просто прискорити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому ми й голосуємо, щоби почути кожного, кожен голос має значення.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Андрій Андрійович, за Капітоненка 9 – за.
ШАРАСЬКІН А.А. Прийнято рішення.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.
Наступний Лакомов Володимир Іванович.
Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Бардіна?
БАРДІНА М.О. Утрималась.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Копиленко?
КОПИЛЕНКО О.Л. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Пушкаренко?
ПУШКАРЕНКО А.М. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Геращенко?
Іонова?
Кривошеєв?
Локтіонова?
ЛОКТІОНОВА Н.В. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Руденко?
РУДЕНКО О.С. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Юраш?
Ясько?
Яременко?
ЯРЕМЕНКО Б.В. Утримався.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. 6 – за, 2 – утрималось. Кворум – 8. Андрій Андрійович.
ШАРАСЬКІН А.А. Прийнято рішення.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Наступний: Максак Геннадій Анатолійович.
Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Бардіна?
БАРДІНА М.О. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Копиленко?
КОПИЛЕНКО О.Л. Я мушу зараз відключитися. Я за всі кандидатури голосую за.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Пушкаренко?
ПУШКАРЕНКО А.М. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Геращенко? Ірина Володимирівна?
Іонова?
Кривошеєв?
Локтіонова?
ЛОКТІОНОВА Н.В. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Руденко?
РУДЕНКО О.С. За?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Юраш?
ГЕРАЩЕНКО І.В. Я теж – за. Вибачте, паралельний був дзвінок.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую. Відмітила.
Юраш?
Ясько?
ІОНОВА М.М. Вибачте, я – за. Просто в мене тут трішки форс-мажор, вибачаюсь.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую. Відмітила.
Яременко.
ЯРЕМЕНКО Б.В. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. 10 – за. Андрій Андрійович.
ШАРАСЬКІН А.А. Прийнято рішення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Кворум ще є у нас?
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Є.
Надоленко Геннадій Олексійович.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Давайте, може, консенсусом дійсно. Якщо немає заперечень, давайте підтримаємо консенсусом.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Консенсусом? Добре. Богдан Васильович, ви не проти?
ЯРЕМЕНКО Б.В. Ні, так не список, а людину. Ну, цю людину – я утримався.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А, ну, бачите, будемо голосувати, на жаль.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Бардіна?
БАРДІНА М.О. Утрималась.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Копиленко? А, немає.
Пушкаренко?
ПУШКАРЕНКО А.М. Пушкаренко … (Не чути)
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Геращенко?
Іонова?
ГЕРАЩЕНКО І.В. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. За.
Іонова?
Локтіонова?
ЛОКТІОНОВА Н.В. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Руденко?
РУДЕНКО О.С. Утрималась.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Юраш?
Ясько?
Яременко?
ЯРЕМЕНКО Б.В. Утримався.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Утримався.
3 – утрималось. 5 – за, 3 – утримались.
Андрій Андрійович.
ШАРАСЬКІН А.А. Рішення прийнято.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Так. Микитенко Євген Олегович.
Мережко?
ГОЛОВУЮЧИЙ. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Бардіна?
БАРДІНА М.О. Утрималась.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Копиленко?
Пушкаренко?
ПУШКАРЕНКО А.М. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Геращенко?
Іонова? Марія Миколаївна?
Локтіонова?
ЛОКТІОНОВА Н.В. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Руденко?
РУДЕНКО О.С. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Шараськін?
ШАРАСЬКІН А.А. За.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Юраш?
Ясько?
Яременко?
ЯРЕМЕНКО Б.В. Утримався.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. 2 – утрималось. 5. У нас нема кворуму.
ШАРАСЬКІН А.А. Нема кворуму.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. 5 – за, 2 – утримались.
ГОЛОВУЮЧИЙ. То немає кворуму, ми не можемо…
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Марія Миколаївна, може, ви ще є, чуєте нас?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Марія Миколаївна, рятуйте! Рятуйте кворум.
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Марія Миколаївна підключена, але не чує.
ПУШКАРЕНКО А.М. Вона присутня, але не чує… (Не чути)
НЕСТЕРЕНКО Л.О. Ну вона має висловити під запис свою точку зору.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шкода, шкода. Ех, Марія Миколаївна.
Я змушений припинити засідання. Дуже вам дякую, колеги, продовжимо наступним разом. Дуже дякую і до побачення.