Стенограма

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва

25 вересня 2025 року

Веде засідання голова Комітету МЕРЕЖКО О.О.

 

НЕМИРЯ Г.М. А що у нас з кворумом? Вже час починати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вже є. Вже є. Колеги, добрий день, шановні колеги. Можемо розпочинати наше засідання. Перекличку давайте проведемо спочатку. Хто є?

 

МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Немиря?

 

НЕМИРЯ Г.М. Немає.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Григорій Михайлович, ми ж під стенограму.

 

НЕМИРЯ Г.М. Добре, тоді є.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дякую.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна. Поки що немає.

Копиленко?

 

КОПИЛЕНКО О.Л. Є.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

Пушкаренко?

Безугла?

 

БЕЗУГЛА М.В. Безугла є.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Геращенко? Немає.

Іонова? Поки немає.

Кривошеєв? У відрядженні.

Локтіонова?

 

ЛОКТІОНОВА Н.В. Є, присутня. Добрий ранок.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Добрий ранок.

Руденко?

 

РУДЕНКО О.С. Є. Вітаю всіх.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін? Андрій Андрійович...

Юраш? Юраш є чи немає? Святослав Андрійович? Немає поки.

 

ШАРАСЬКІН А.А. Шараськін присутній.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Да, чуємо, Андрій Андрійович. Дякую.

Ясько?

 

ЯСЬКО Є.О. Присутня. Доброго дня.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Доброго дня.

8 присутніх членів комітету, Андрій Андрійович.

 

ШАРАСЬКІН А.А. Кворум є. Починаємо.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Будь ласка, подивіться на порядок денний. Сьогодні у нас два питання, одне особливо важливе – це бюджет, ключове по суті. Чи будуть якісь пропозиції або зауваження до порядку денного? Я не бачу. Тоді ми можемо голосувати за порядок денний в тому вигляді, в якому він є на зараз.

Хто за те, щоб підтримати порядок денний?

 

МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Немиря?

 

НЕМИРЯ Г.М. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Копиленко?

 

КОПИЛЕНКО О.Л. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Безугла? Пані Мар'яна.

Локтіонова?

 

ЛОКТІОНОВА Н.В. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Руденко?

 

РУДЕНКО О.С. Є. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін?

Андрій Андрійович?

 

ШАРАСЬКІН А.А. Шараськін – за.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

 

БЕЗУГЛА М.В. Безугла – за.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую, пані Мар'яно.

Ясько?

 

ЯСЬКО Є.О. За. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

Марія Миколаївна, добрий день. Голосуємо за порядок денний, два питання. Ви – за, проти?

 

ІОНОВА М.М. Да, за.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую. 9 – за.

Андрію Андрійовичу?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Андрій Андрійович?

 

ШАРАСЬКІН А.А. Прийнято.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, колеги. Дякую, Андрію Андрійовичу.

Ми переходимо до розгляду питань порядку денного і першим питанням у нас про проект Закону України про Державний бюджет України на 2026 рік.

І я прошу до слова першого заступника міністра закордонних справ України Сергія Олеговича Кислицю. Будь ласка, Сергій Олегович, вам слово.

 

КИСЛИЦЯ С.О. Доброго дня, народні депутати, шановні колеги. Бюджет МЗС – це передусім про ті інструменти, які необхідні для досягнення нашою дипломатією зовнішньополітичних цілей держави. Зрозуміло, що головна з них – це забезпечення належної міжнародної підтримки для припинення російської агресії і відновлення всеохоплюючого, справедливого і сталого миру.

Завдання МЗС – це конвертувати кожну гривню, виділену з державного бюджету, у збільшення політичної і практичної допомоги Україні. Наше завдання – перетворити вкладені в МЗС кошти у все те, що посилює нашу обороноздатність і внутрішню стійкість. Ми чітко усвідомлюємо, що українська дипломатія, як і вся країна, має працювати в умовах воєнного часу. Саме тому наші потреби ретельно вивірені, щоб запобігти зайвим видаткам, але і забезпечити при цьому належне функціонування дипломатичної служби і виконання поставлених перед нею завдань.

Розширення мережі дипломатичних установ, активні контакти з партнерами і регулярні візити, проведення інформаційних кампаній для формування позитивного іміджу України, просування української культури, робота з українцями за кордоном – це ті стовпи, на яких вибудовується міжнародна коаліція на підтримку України.

У проекті закону для МЗС передбачено 8 мільярдів 320 мільйонів гривень, що становить 93 відсотки від реальної потреби. Реальна потреба – це 8 мільярдів 900, майже 9, гривень 908,8 мільйона гривень. Додаткова потреба у капітальних видатках МЗС складає 393,5 мільйона гривень, для забезпечення повної потреби у видатках розвитку необхідно додатково передбачити ще 194,5 мільйона гривень. І навіть коли ми говоримо про здійснення критично необхідних ремонтних робіт, ідеться передусім про дотримання вимог безпеки і про збереження нашої державної власності за кордоном.

Таким чином врахування додаткової потреби у проекті закону на 26-й рік на загальну суму 587,9 мільйона гривень є критично важливим для забезпечення належного функціонування закордонних дипломатичних установ, а також для підтримки ефективної роботи апарату МЗС.

Я сподіваюся, що зазначені потреби будуть враховані, і звертаюся до шановних народних депутатів України з проханням підтримати МЗС у цьому. Також присутній тут онлайн разом зі мною державний секретар МЗС Олександр Олександрович, який, якщо є більш детальні запити саме по статтях видатків або по тих критичних ремонтних або інших роботах, які потрібно здійснити, він буде готовий відповісти.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

 

БОГДАНОВА В.О. Шановні народні депутати, подивіться в чаті, скинули ще раз лист, який нам направило МЗС з цього питання, Сан Санич.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ІОНОВА М.М. А ті, хто не в чаті, можна висловити ці пропозиції?

 

БЕЗУГЛА М.В. Давно треба зробити чат на всіх.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я прошу до слова державного секретаря Міністерства закордонних справ України...

 

БОГДАНОВА В.О. Воно було в СЕДО, Марія Миколаївна, я скидаю вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ...Олександра Олександровича Карасевича.

 

ІОНОВА М.М. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Олександрович, вам слово.

 

КАРАСЕВИЧ О.О. Дякую. Дякую дуже.

Шановні народні депутати, шановний головуючий, Сергій Олегович! Сергій Олегович… Так, мене чутно, так? Сергій Олегович детально представив, в принципі, політичну найбільш вагому складову і reasoning наших запитів. Я у разі потреби можу додатково розкрити, що саме нам необхідно для задоволення на 100 відсотків капітальних видатків, а також видатків розвитку. Водночас от той лист, про який йшлося, який зараз у вас перед очима, там якраз є всі ці цифри.

Для того, щоб зекономити час, знову ж таки я можу їх не називати більш детально, водночас якщо у вас є питання, я готовий на них детально відреагувати.

Можливо, тільки два аспекти. Сергій Олегович зазначив, що наш запит на капітальні видатки, він стосується зокрема безпеки установ, це так. Ми потребуємо капітальних видатків незначних, в принципі, але для нас вони будуть суттєві, наприклад, для належного забезпечення ремонтних робіт в будівлях МЗС тут в Києві нам необхідно трошки менше 30 мільйонів гривень.

Ми також говоримо про важливість підтримання в належному стані майна за кордоном, тому що це державна власність. Це державна власність, яка має якщо не капіталізуватися, то хоча б ми маємо забезпечувати належний її стан, щоб вона, вибачте, не розвалювалася. Вона реально без належної підтримки, ця власність, ця нерухомість, її небагато, вона у нас в 36 державах, але якщо її не підтримувати, вона буде перетворюватися на приміщення, в яких просто неможливо працювати.

Всі інші цифри, детальні цифри в листі, який Сергій Олегович підписав, який зараз перед вами. Я готовий відповісти на додаткові запитання.

Дякую дуже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, Олександре Олександровичу.

Ми переходимо до обговорення цього питання. Тобто, хто бажає висловитися або поставити запитання…

Я вже бачу Мар'яну Володимирівну, вона підняла руку. Будь ласка, Мар'яна Володимирівна.

 

БЕЗУГЛА М.В. Дякую.

У мене просте питання, те, що ми обговорювали з МЗС. Чому так мало? Тобто чому такий невеликий запит від Міністерства закордонних справ, оскільки вони є фактично складовою більш широкого контуру національної безпеки і оборони і спрацьовують разом з нашими шанованими спецслужбами на випередження. Тобто чим більший наш вплив за кордоном, чим більше взаємовідносин, якісніше, більше напрямків ми освоюємо, тим легше і більше можливостей, звісно, в цій складній ситуації. І це потребує коштів.

Якщо ми тільки почали, порівнюючи з попередніми різними політичними циклами, наприклад, опрацьовувати питання Африки, Південної Америки, тобто де запит на кошти? Якщо ми бачимо такі, на жаль, негативні тенденції, вірніше, не тенденції, а випадки, коли от зараз підняли питання, що в Ізюмі збирались ремонтувати, збираються ремонтувати школу, на 1 мільярд тендер, а бюджет Міністерства закордонних справ, він на наступний рік, скажемо так, близько 8 мільярдів гривень, то школа в прифронтовому місті з відповідними проблемами чи загалом вся геополітична діяльність, враховуючи те, яким чином зараз розвивається світ.

Тому і в процесі ознайомлення, опрацювання з Міністерством закордонних справ у мене виникає, викликає як мінімум подив, чому у Міністерства закордонних справ такий невеличкий бюджет і чому він не збільшується як бюджет розвитку. Тобто хтось вам не погодив, не подавали, які проблеми, чому такі невеличкі суми, буквально які вимірюються мільйонами, на безпеку, на освоєння нових напрямків тощо? Принаймні чи був запит?

Він, на мою скромну думку, має бути як мінімум вдвічі більший, тобто не на 4 відсотки як зараз, не на 50 відсотків, а як мінімум вдвічі більший. Я вже не кажу про заробітні плати працівників міністерства і відповідних дипломатичних установ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олександре Олександровичу, бажаєте відреагувати, відрефлексувати?

 

КАРАСЕВИЧ О.О. Дякую. Дякую дуже, пані Мар'яна, за запитання.

Сергій Олегович на початку своєї промови зазначив, що ми всі функціонуємо в умовах воєнного стану і це накладає певні обмеження. Тому кожна гривня...

 

БЕЗУГЛА М.В. Можна я тільки додам, вибачте. Я перепрошую, додам, тому що, дійсно, треба було передбачити, що ви одразу скажете – в умовах воєнного стану і т.д. і т.п. Зараз Кабінет Міністрів вперше за весь час на четвертий рік повномасштабного вторгнення зробив перший варіант аудиту, чого і, зокрема, я добивалась, зокрема і публічно, і непублічно роками аудиту, що відбувається в Збройних Силах. І там вони знайшли і зловживань, і дірки, і різні всі інші моменти не на 1 мільярд гривень, а на десятки мільярдів гривень. Тобто ми не можемо просто вливати кошти в сили оборони, не розуміючи, куди і як вони йдуть.

А Міністерство закордонних справ і спецслужби зокрема, тобто це є вся знову ж таки частина ширшого контуру. Але в той же час, якщо ви не переосмислюєте розширення своїх спроможностей і не надаєте такий запит, який відповідає амбіціям держави, то, звичайно, Міністерство фінансів буде акцентуватися на відповідно традиційних статтях і потребах бюджету.

Мало того, цей аудит навіть сил оборони не був би проведений, ніякого запиту від Генерального штабу на нього не було, це уже проактивна дія Кабінету Міністрів. Тобто кожне із міністерств має бути максимально проактивним і зокрема керівництво Кабінету Міністрів. Я спробувала коротко завершити свою думку, тож, будь ласка, далі мовчу і слухаю.

 

КАРАСЕВИЧ О.О. Дякую.

Ми дійсно розширюємося, ми реалізовуємо ті рішення, які ухвалені главою держави щодо відкриття нових установ. Ми працюємо над відкриттям 18 нових закордонних дипустанов, і для цього саме ми закладали в проект бюджету на наступний рік додаткові видатки, додаткові видатки як капітальні, так і видатки розвитку і на дипломатичні установи, і на активізацію роботи з просування нашого іміджу, і підтримку світового українства, підтримку нашої громади.

Тому ж ми якраз зараз і говоримо, що нам треба додатково трошки менше ніж 600 мільйонів гривень, які наразі не передбачені. Ми не відчуваємо морального права наразі просити більше, водночас, да, ми будемо працювати над посиленням спроможності, і цього року ми вийшли з запитами бюджетними, які більші ніж минулого року, наступного року ми будемо робити так само. Але знову ж таки, кожна гривня, яку ми просимо, ми розуміємо, навіщо вона нам треба, і ми свідомі того, що нам треба буде звітувати, і ми використаємо кожну гривну з користю для держави, яка нам буде передбачена в бюджеті.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

КИСЛИЦЯ С.О. Також я хочу додати, якщо дозволите, що ця тема, і це дуже правильне запитання, Мар'яна, тому що ця тема була предметом дискусії всередині МЗС. І були різні думки, і можете вірити, можете ні, але, дійсно, загальний настрій і дух співробітників МЗС і керівництва МЗС, що ми не можемо в умовах війни вимагати надзвичайних якихось для себе благ.

Я з вами погоджуюся, що не можна розвивати повноцінно зовнішню дипломатичну службу, якщо не вкладати необхідні гроші. Але, дійсно, це, та ситуація, яку ми маємо, якщо хочете, сприймайте як відчуття українськими дипломатами тих потреб, які на сьогоднішній день має армія, мають українці, які переселені всередині України, інші малозахищені верстви населення.

Разом з тим хочу наголосити, що неможливість проведення ремонтних робіт, вона дуже небезпечна, ця неможливість. Тому що навіть там, де ми маємо власність, я за своїм досвідом можу сказати як постпред в Нью-Йорку, якщо я не заміню в належний час газові котли, то незважаючи на те, що це власність України, прийде влада Нью-Йорку і опечатає установу. Або якщо...

 

БЕЗУГЛА М.В. Перепрошую, я розумію. Вибачте, мені ще треба буде йти, я наведу вам дуже простий приклад. Молдова, хто у нас там посол? Хто посол в Молдові?

 

КАРАСЕВИЧ О.О. Паун Аурелович Роговей. 

 

БЕЗУГЛА М.В. Він коли був призначений? Наскільки я пам'ятаю, там кілька років не було посла, да?

 

КАРАСЕВИЧ О.О. Так, там дійсно кілька років не було посла, він був призначений або... він приступив до виконання обов'язків або наприкінці весни чи на початку літа, відносно нещодавно.

 

БЕЗУГЛА М.В. У нас кілька років не було призначено посла в Молдові, врешті-решт дотягли і призначили. Молдова стратегічно важлива невелика держава, просто ніхто не буде сперечатись, наскільки вона важлива для безпеки України, наскільки вона важлива зокрема для безпеки одеського регіону, ви прекрасно знаєте, що там відбувається. Чи можна було зіграти більше на випередження в Молдові, щоб, наприклад, пом'якшити той ефект гібридний завоювання Молдови, який зараз намагається зробити Росія? Очевидно, що так при більшому фінансуванні. Чи це коштуватиме додаткових життів від сил оборони? Можливо, що так. Тобто це все корелюючі історії.

Там, де не спрацювали з різних причин, при цьому з великою повагою до того, що ви робите в межах своїх можливостей і зокрема виділених коштів, де не спрацювали Служба безпеки, спецслужби, Міністерство закордонних справ, там працюють військові, там застосовуються військові методи. Це ж істинна історія. Тому для вас розширення спроможностей критичне, щоб врятувати наші життя. Це я уже все сказала. Вибачте, колеги, просто я відключуся, треба, тому я і попередила пана голову, хотіла цей наратив максимально довести, наскільки можу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Мар'яна Володимирівна, за цікавий наратив.

Я прошу до слова Ірину Володимирівну. Будь ласка, Ірина Володимирівна.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую. Дякую, колеги. Рада бачити вас.

Міністерство закордонних справ традиційно дуже скромне, дійсно, в своїх бюджетних запитах, і потім ми маємо проблеми такі як з Міністерством оборони, коли посеред року виникають дірки, які потрібно терміново переглядати, шукати гроші.

Наскільки ваша зараз пропозиція щодо збільшення бюджету враховує все-таки інфляційні ризики з курсом і чи не передбачаєте ви все-таки, що прийдеться потім посеред року збільшувати видатки в першу чергу зарубіжних установ?

І в цьому контексті ще запитання. Ви зосередилися на відкритті нових установ. Під час наших зарубіжних відряджень, якщо вони бувають, ми намагаємося обов'язково зустрічатися з біженцями від війни. Дуже багато нарікань, як ви знаєте, не на якість навіть консульських робіт, а на недостатність там наших консулів, неспроможність впоратися з великим напливом українців, особливо Польща, Німеччина, Чехія, де найбільше сьогодні є біженців.

От наскільки Міністерство закордонних справ враховує ці вже тенденції чотирьох років війни, чи передбачаєте ви збільшення все-таки консульських одиниць в цих країнах, навіть не установ, а одиниць? Дуже часто навіть самі консули нас просять, і ми проводили слухання в рамках комітету нашого щодо роботи консульських служб, піднімати питання більшого фінансового забезпечення саме цього напрямку, бо буває не вистачає коштів навіть на друк документів, ви самі це знаєте краще ніж ми.

От в цьому контексті в нас ліквідували створене невідомо для чого міністерство це роботи… єдності, роботи, якраз воно передбачалося як роботи з закордонством українським, значить це навантаження лягає на знову Міністерство закордонних справ. От розкажіть, будь ласка, який відсоток в бюджеті у нас буде йти на консулів, чому все-таки не передбачається таке велике збільшення цих одиниць консульських?

І одне питання, яке не стосується бюджету. Але, користуючись нагодою, як ви знаєте, великий негатив і серед наших партнерів нерозуміння, і суспільний резонанс мало рішення про заборону на відрядження уже не лише депутатам, це давня історія, а і особам з рангом надзвичайного і повноважного посла. І ваше до цього ставлення. Навіщо це робиться, коли сьогодні, очевидно, що, навпаки, всі, хто можуть допомогти країні захищати національні інтереси назовні, мають для цього авторитет і зв'язки, повинні в цьому напрямку працювати.

Дуже дякую, колеги. І хочу сказати, що, дійсно, можливо, ми маємо більше поборотися за збільшення бюджету Міністерства закордонних справ, враховуючи саме такі потреби консульських служб.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Я ще слово хочу надати Григорію Михайловичу, а потім до відповіді перейдемо. Григорій Михайлович, будь ласка.

 

НЕМИРЯ Г.М. Шановні колеги, я кинув в чат такий аналіз порівняльний видатків минулого року і те, про що йдеться зараз. Якщо ми подивимося і порівняємо з минулим роком, то номінально бюджет зростає Міністерства закордонних справ на 400 мільйонів, що складає приблизно 5 відсотків. Але якщо ми скоригуємо це на показник інфляції, наприклад, той, що закладає в бюджет Міністерство фінансів, то це буде десь 8, більше 8,5 відсотка на рік, то тоді це буде означати, що бюджет не збільшився на 5 відсотків, а зменшився на 3,5. Якщо більш реалістичний показник інфляції 9,7 майже 10, то тоді буде не збільшення на 5 відсотків, а зменшення на 5 відсотків, що означає, що ресурсів для того, щоб виконувати свої функції, завдання у Міністерства закордонних справ в наступному році буде менше ніж було в цьому році.

Я думаю, це не, припустимо. І я вважаю, що ми як комітет... і я трошки здивований, я розумію дипломатичні речі, внутрішню дискусію, але реально як інший критерій, чи вистачає цих ресурсів для того, щоб виконувати ще більше навантаження на дипломатів, МЗС, всю структуру в наступному році? Воно буде більше, воно не зменшиться.

Тому з цієї точки зору логічно планувати, добиватися інших показників. Тут комітет зможе, вважаю, колеги погодяться, допомогти. Та сума, яка закладалася, про яку перший заступник міністра говорив, що потребує ще збільшення на 600 мільйонів мінімум для того, щоб...  я думаю, що вона є мінімальною, я думаю, що комітет мав би пропонувати більше, але тут МЗС є, хочемо почути.

Особливо, колеги, якщо ми порівняємо не просто видатки на МЗС минулого року з цим роком, а і видатки інших міністерств, ви подивіться, ми ж бачимо, якщо бюджет навіть в першому такому наближенні має, на мою думку, деякі видатки, збільшення яких невиправдано, принаймні аргументів, чому таке збільшення по інших міністерствах, ми не знайшли.

І в даному випадку як профільний комітет я вважаю і пропоную колегам обмінятися думками і підтримати, що ця сума, яка є зараз, 8,3, вона реально означає зменшення фінансування, реальне зменшення на 5 відсотків мінімум, а не збільшення номінальне, як воно виглядає на папері, і висловити позицію, і відстоювати її перед бюджетним комітетом, на всіх інших позиціях для того, щоб було збільшення.

Я вважаю, що має бути збільшення не просто на рівень інфляції, а більше. Якщо інфляція приблизно 9 відсотків, то це збільшення бюджету має це перекривати. Тому я закликаю колег з МЗС бути більш такими агресивними в цьому випадку і вигризати ці кошти, які реально потрібні, якщо ми серйозно хочемо виконувати збільшене навантаження в наступному році.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Григорій Михайлович, я правильно розумію, ви пропонуєте зробити поправку на інфляцію, тобто додати, включити в… Ми будемо голосувати за лист…

 

НЕМИРЯ Г.М. Як мінімум. Я просто надіслав, я надіслав аналіз порівняльний, де інфляція, яка прогнозується Міністерством фінансів, інший прогноз, я не вірю прогнозу Національного банку, де взагалі про 6 відсотків йдеться, це нереалістично. І тому треба це мати, інакше ми на папері не можемо дурити себе, що формально, номінально збільшується бюджет на 400 мільйонів, а в реальному житті він зменшується. Суттєво зменшується.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую, Григорію Михайловичу.

Тоді я прошу до слова Сергія Олеговича. І потім Олександр Олександрович, може, додасть щось з цих питань, які пролунали. Дякую.

 

КИСЛИЦЯ С.О. Для мене дуже цікаво слухати ці зауваження і пропозиції. Це дає мені кращу можливість зрозуміти настрої в парламенті і дуже приємно, що є така підтримка і розуміння важливості нормального і, як ви сказали, навіть агресивного, де доцільно, функціонування Міністерства закордонних справ.

Я думаю, що давайте послухаємо Олександра Олександровича щодо критичності тих речей, зокрема і консульських установ, і консульських послуг, і, можливо, тоді повернемося також ще раз до цієї розмови.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олександре Олександровичу, будь ласка, вам слово.

 

КАРАСЕВИЧ О.О. Дякую. Дякую дуже. Дякую за запитання, Ірина Володимирівна, Григорій Михайлович.

Ірина Володимирівна абсолютно права, і ми знаємо, що, дійсно, наші консульські складові дипломатичної служби… за кордоном вкрай складно через мільйони громадян, які за кордоном. І коли я казав, що ми працюємо над відкриттям нових установ, так це йдеться про посольства, але йдеться також про консульські установи і консульські установи – це установи в європейських країнах переважно. Ми говоримо, наприклад, про нові консульські установи в Італії, в Польщі, в Німеччині, Словаччині, Румунії, Франції, там, де є суттєве навантаження на існуючі дипломатичні, консульські установи, і ці нові установи, вони будуть відкриватися в тих регіонах, звідки громадянам важко дістатися до діючих консульських установ.

Також ми... в січні цього року було ухвалено рішення урядом про збільшення чисельності, штатної чисельності закордонних дипломатичних установ. Левова частка цього збільшення йде якраз на консульські установи. Ми говоримо про те, що якщо до січня наша штатна чисельність за кордоном була близько 1 тисячі 500 осіб, то на початок 27-го року ми вийдемо на 1 тисячу 794 особи, поетапно ми додаємо трошки більше ніж 300 штатних одиниць за кордоном, значна чисельність з них – це будуть якраз консули. І перший етап додавання цих посад відбувся в липні уже цього року. Тому ми розуміємо, що це важливий напрям, і туди ідуть ресурси як фінансові, так і кадрові.

Я почув також вашу ремарку щодо того, що хтось з консульських посадових осіб каже, що не вистачає коштів на друк, на папір. З нашого боку, з центру ми бачимо іншу установу, і я можу точно вам сказати, я впевнений в цьому, що фінансово закордонні дипломатичні установи були на кінець минулого року повністю забезпечені і зараз також з фінансуванням у них все добре. Я готовий, якщо у вас є детальна інформація про ті установи, які йдеться, ми перевіримо і з'ясуємо, чому там виникають такі ексцеси, але тут питання не у відсутності коштів. Якщо такі ситуації трапляються, це питання в менеджменті на місцях.

Дякую.

 

КИСЛИЦЯ С.О. Крім того, по консульському напрямку необхідно додати, Олександр може також сказати про це, ми ведемо постійну роботу про переведення консульських послуг в цифровий простір, в кіберпростір. Тому це також один із напрямків нашої роботи по наданню більших послуг існуючою кількістю фізичних консулів на сьогоднішній день. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

КАРАСЕВИЧ О.О. Саме так. Тому що ми розуміємо, що нам нереально збільшити кількість консульських представництв за кордоном, щоб задовольнити всі потреби громадян України в отриманні послуг від держави. Тому перетворення, перехід в цифровий формат і використання нашої системи "е-Консул" – це неминуче. І зокрема частина коштів, які додатково ми просимо, вони мають піти саме на оновлення комп'ютерного, мережевого обладнання і на відповідне програмне забезпечення.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я дозволю собі теж поставити запитання, тому що моїм першим місцем праці була Дипломатична академія ще в 97-му році. Я нещодавно спілкувався з одним колегою. Я, чесно кажучи, був вражений цифрами дуже маленьких заробітних плат. Тобто я не уявляю, як люди можуть виживати на такі заробітні плати. Чи є якась перспектива додаткового фінансування чи підвищення заробітних плат для співробітників Дипакадемії?

 

КАРАСЕВИЧ О.О. Дозвольте я відповім. Дякую, за запитання. Дійсно, невеликі зарплати в Дипломатичній академії. Дипломатична академія, вона функціонує як навчальний… як заклад підвищення кваліфікації, у них там свої обмеження. Водночас ми закладаємо повністю на 100 відсотків їх потреби в бюджет на наступний рік. Там, дійсно, цього року були певні складнощі, і ми розподіляли наявні кошти, щоб сто відсотків забезпечити їм фонд оплати праці. На наступний рік ми запитали і на сто відсотків наразі в проекті, який на вашому розгляді, задоволений цей запит, як їм збільшити заробітну плату в тому форматі, в якому вони зараз функціонують як державна інституція, це непросте питання, тому що у них же так само як і у нас, державних службовців, визначені певні ліміти. Ми сподіваємося, що ініціатива міністерства і міністра, яка підтримується Дипакадемією щодо трансформації Дипакадемії в навчальний заклад, вона якраз дозволить це зробити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, Олександре Олександровичу.

Якщо потрібна якась підтримка з мого боку як депутата, будь ласка, розраховуйте на мене в цьому питанні, якщо я можу чимось посприяти або допомогти. Дякую.

Колеги, хто ще бажає висловитися чи поставити запитання? Я не бачу. Тоді ми можемо переходити до голосування за той лист, який ви побачили, він в чаті, і колегам було надіслано. Тобто ми маємо просто проголосувати за цей лист від МЗС, так? Юра, правильно розумію? Так. Тоді ставлю на голосування.

Хто за те, щоб підтримати пропозицію МЗС і цей лист відповідно? Хто – за?

 

МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Немиря? Григорій Михайлович?

 

НЕМИРЯ Г.М. Я – за. Але, як я сказав, я вважаю, що навіть цей запит, він є неадекватним, недостатньо...  Я хотів би, щоб...  як мінімум ми можемо підтримати це, але цього недостатньо буде. Добре, я не заперечую, але я трошки заскочений недостатньо агресивною, як я сказав, не нахабною, зовсім не нахабною, а недостатньо агресивною, конструктивно агресивною позицією в цьому питанні. Я – за.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна.

 

БАРДІНА М.О. Доброго дня, колеги. Я теж – за, я підтримую дискусію, яка була, і думаю, що видатки мають бути збільшеними, щоб ми наступного року не переглядали це питання.

Дякую.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Копиленко?

 

КОПИЛЕНКО О.Л. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Пушкаренко? Відсутній.

Безугла? Немає.

Геращенко?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я – за. Але також хочу до пана Сергія звернутися і до пана Олександра, все-таки перегляньте цей бюджет, він не є... він не виглядає реалістичним, він не виглядає реалістичним. Якщо ДБР собі так нахабно піднімає на 23 відсотки свій бюджет, інші міністерства так само, знаєте, Офіс Президента, вони якось не скромничают. Але, враховуючи рівень інфляції і рівень навантаження на консульські установи, на посольства, здається, що нам прийдеться в середині року щось переглядати.

Минулого року, до речі, саме наш комітет тоді вніс поправку ще за попереднього міністра, який взагалі якось не бачив збільшення видатків міністерства, і тоді наш комітет вносив поправку в бюджет, ми її тоді провели. І якщо міністерство в силу корпоративної етики, урядової не може собі дозволити внести поправку про збільшення, ми це можемо зробити від комітету. Ви можете дати нам те бачення, яке ми можемо рекомендувати бюджетному комітету. Єдине хочемо зазначити, що до 1 жовтня ми готові таку поправку зробити від комітету, від депутатів і її відстоювати.

Дуже дякую.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Іонова?

 

ІОНОВА М.М. Дякую. Я – за. Я так само хотіла те, що говорили колеги, підтримати, що, на жаль, нереалістично і МЗС занадто у нас скромне. Але, дійсно, як і в тому році, ви пам'ятаєте, що протягом декількох років ми як комітет теж давали пропозицію, що як комітет подати ці поправки, тому що якщо ми хочемо якісно виконувати, в тому числі захищати інтереси України, то все ж таки ми маємо виборювати бюджет для наших дипломатів, а не, знаєте, те, що ми зараз бачимо, є по деяких статтях і програмах в проекті Державного бюджету. Тому я би теж підтримала, щоб все ж таки ми спільно подали від комітету поправку для того, щоб ті потреби, які важливі для МЗС, ми їх в повному обсязі задовольнили. Тому що насправді це можливо, вимагай максимум і далі ми з вами знаємо. Я – за.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

Локтіонова?

 

ЛОКТІОНОВА Н.В. За, підтримую.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Руденко?

Шараськін?

 

РУДЕНКО О.С. Руденко – за. Руденко – за. Вибачте.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

Андрій Андрійович? Не почули.

Ясько.

 

ЯСЬКО Є.О. Ясько – за.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую.

Андрій Андрійович, ви з нами? 10 – за. 

Олександр Олександрович?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Рішення прийнято...

 

ШАРАСЬКІН А.А. Рішення прийнято.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ...одностайно. І, ви знаєте, я вважаю, що колеги праві в тому плані, що, знаєте, як Президент дуже слушно сказав на Генеральній асамблеї, що має значення в сучасному світі? Дві речі: це друзі і зброя. МЗС має пам'ятати, що наш комітет є другом для МЗС. Якщо треба буде внести якусь додаткову поправку, пов'язану з тим, щоб підкріпити якось фінансування, то ми готові це зробити. Я особисто буду це підтримувати.

 

НЕМИРЯ Г.М. Третя річ – це гроші. Друзі, зброя і гроші.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже слушний додаток, Григорій Михайлович. Тобто у нас зброї немає, але є друзі, я маю на увазі наш комітет, тобто є друзі і якийсь вплив на гроші, як парламент, на бюджет. Тобто ми готові скористатися задля допомоги МЗС.

Дякую, колеги. Я хотів би подякувати представникам МЗС за участь в засіданні. Будемо і далі співпрацювати активно і, як сказав би Григорій Михайлович, агресивно іноді. Дякую, колеги.

Ми переходимо до розгляду другого питання про проект Закону України про припинення участі в Угоді про взаємне визнання ліцензій на провадження будівельної діяльності, які видаються ліцензійними органами держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав. Я прошу до слова...

 

НЕМИРЯ Г.М. Колеги, я пропоную, це настільки зрозуміло, що я пропоную підтримати без зайвої дискусії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оскільки пролунала така пропозиція, не можу не поставити на голосування. Тоді, якщо питань немає, хто за те, щоб підтримати цей проект Закону про припинення участі в Угоді про взаємне визнання ліцензій на провадження будівельної діяльності учасниць Співдружності Незалежних Держав?

Хто – за?

 

МОСОЛОВ Ю.О. Мережко?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Немиря?

 

НЕМИРЯ Г.М. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Бардіна?

 

БАРДІНА М.О. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Копиленко?

 

КОПИЛЕНКО О.Л. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Геращенко?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Іонова?

Локтіонова?

 

ІОНОВА М.М. За, за, за, за, за!

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дякую, Марія Миколаївна.

Локтіонова?

 

ЛОКТІОНОВА Н.В. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Руденко?

 

РУДЕНКО О.С. За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Шараськін?

 

ШАРАСЬКІН А.А. Підтримую.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Ясько?

 

ЯСЬКО Є.О.За.

 

МОСОЛОВ Ю.О. 10 – за. Андрій Андрійович.

 

ШАРАСЬКІН А.А. Рішення прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Теж одностайно прийняли рішення обидва. Дуже вам дякую за таку одностайність, злагоджену роботу. Ми вичерпали порядок денний.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я перепрошую, ні-ні, я перепрошую. Вибачте, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ірина Володимирівна.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую.

Я хотіла звернутись до колег з наступним. Ви знаєте, перше, з соцмереж народних депутатів ми побачили, що делегація Верховної Ради перебувала зараз на Парламентській асамблеї АСЕАН. З подивом побачили там делегацію в складі чотирьох представників фракції "Слуга народу", двоє було представників фракції "Голос" і жодних від інших фракцій. Я представляю "Європейську солідарність", це друга парламентська фракція за кількістю народних депутатів, це найбільша опозиційна фракція і ми висловлюємо, по-перше, рішучий протест нетранспарентному формуванню делегації.

По-друге, ми хочемо нагадати, що від нашої фракції приходив на Комітет закордонних справ лист офіційний на розпорядження, до речі, Голови Верховної Ради щодо формування офіційної делегації, де ми направили представника нашої фракції, кого ми бачимо в цій делегації.

Тому, як нам сказали, що це наш комітет не сформував делегацію, але тим не менше голова комітету якимось чином опинився сам в цій делегації в Парламентській асамблеї АСЕАН і разом з чотирма там колегами по своїй фракції і двоє представників "Голосу". Ми хочемо поставити питання зараз, як формувалася делегація, чому вона не була транспарентною, чому до неї не включили представників всіх фракцій?  Це перше питання.

Друге питання. Неодноразово на міжнародних заходах ми отримували з Марією, принаймні і Григорій Михайлович це може підтвердити, сигнали і від посла Бельгії, посла Франції з питанням, чому і досі не сформована у нас делегація якраз в парламентську асамблею франкофонних парламентів, де ми отримали пропозицію, Верховна Рада, бути спостерігачем в цій делегації. Так само наша фракція направила відповідні листи з нашими кандидатами, але комітет не дав жодних рекомендацій Голові Верховної Ради, і вони не сформовані.

Ми вважаємо, що це є прямий обов'язок і голови комітету, і нашого комітету, і хотіли би почути відповіді на ці питання. А окремо зауважу, що ми направили вже листа з протестом Голові Верховної Ради і направимо такого ж листа на секретаріат Парламентської асамблеї АСЕАН, вкажемо, що делегація була сформована без інформування про це всі парламентські фракції, нетранспарентно і є тоді питання до її легітимності.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Справа в тому, що ми розглядали це питання і свої пропозиції від комітету ми направили Голові Верховної Ради, тобто наш комітет виконав свої обов'язки в цьому плані, і це питання вирішується на рівні керівництва. Але як комітет ми зробили все.

Дякую, колеги. До побачення.

 

НЕМИРЯ Г.М. Колеги, вибачте. Це гарне пояснення, як комітет ми зробили все, але з цього всього навіть не є достатнім, тому що ми ж про серйозні речі говоримо. Це не факультатив, це делегація до однієї з поважних парламентських асамблей, однієї з поважних міжнародних організацій. Тому ми не маємо в даному випадку крайнім виставляти Голову Верховної Ради. Ми маємо дбати про те, щоб Верховна Рада максимально ефективно використовувала інструменти парламентської дипломатії.

І в даному випадку я підтримую колегу, що... До речі, ви передавали мені вітання від мого доброго австралійського колеги, але про те, що наша делегація там знаходиться, я дізнався саме від мого доброго австралійського колеги, а не від моїх добрих українських колег. Це абсурд.

Тому я пропоную повернутися до цього питання, зробити такий запит або принаймні, пане голово, переговоріть, якщо ні, я можу переговорити з Стефанчуком, дізнатися, чому це до сих пір питання не вирішується. Комітет приймав рішення таке і воно має виконуватися. Можливо, якщо це десь там воно загубилося в шухляді, треба його освіжити і переподати, якщо так потрібно, тому що починається новий політичний міжнародний сезон.

Всі ми говоримо про важливість Глобального Півдня. І говорячи про важливість Глобального півдня,  АСЕАН – це частина цього Глобального Півдня, ми якимось чином факультативно ставимося до цих питань. Цього не має бути. Тому я не приймаю відповідь, що ми направляли свою роботу і виконали, вона не виконана до кінця. Те саме стосується іншої організації – Франкофонії. Я пригадую, що також наша фракція направляла свого кандидата туди. Це має працювати і треба контролювати це.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. І ми не отримали відповідь від голови комітету, як формувалась делегація. Як так трапилося, що делегація, вона не є транспарентною, вона не представляє парламент, це була делегація двох фракцій. Фракції "Слуга народу" із чотирьох депутатів на чолі, до речі, з головою нашого комітету, і в нього, не знаю, там не спрацював якийсь інстинкт захисту парламентаризму, особливо в умовах, коли і наші міжнародні колеги звертають увагу на необхідність дотримання правил плюралізму, рівного представлення всіх фракцій.

Як так трапилося, що від фракції меншості там було двоє представників від однієї конкретної фракції, там, дійсно, не було ані "Батьківщини", ані "Європейської солідарності". Ми би хотіли почути  ці роз'яснення.

І, безумовно, ми будемо їх піднімати і на Погоджувальній раді, я переконана, це підтримає фракція "Батьківщина". І я ще раз наголошую, ми будемо змушені звертатися до секретаріату шановної організації АСЕАН. І дуже сумно, пане голово, що ви своїми такими діями допускаєте необхідність відстоювати парламентаризм назовні, тому що саме так ми були змушені свого часу добиватись справедливості в Парламентській асамблеї ОБСЄ, в Парламентській асамблеї НАТО, тепер давайте в АСЕАН ще покажемо все, що пише міжнародна преса зараз про авторитарні тенденції, про відсутність поваги до опозиції і таке інше. І ви це очолюєте, цей рух, в нашому комітеті, хоча б мали займати іншу позицію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую. Відповідь є дуже проста і логічна:  рішення про створення делегації було прийнято на основі рішення і розпорядження Голови Верховної Ради України.

Дякую.

 

ІОНОВА М.М. А у вас є голос, пане голово?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене зараз голос, ви бачите, як я хриплю. У мене зараз проблеми з голосом.

 

ІОНОВА М.М. Ні, ну, ви боєць чи ви не боєць? Якісь речі принципові…

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Це питання не бойцовства, а…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але, до речі, "Голос" був представлений, навіть два представники "Голосу" були.

Дякую, колеги. До побачення. 

 

БОГДАНОВА В.О. Марія Миколаївна, Ірина Володимирівна, згідно останнього розпорядження Голови Верховної Ради за комітетом залишається тільки формування, затвердження квот, а делегації формує Голова Верховної Ради. Ми ознайомлювались...

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Я вам дуже дякую за те, що ви виступаєте адвокатом і лобістом пана Мережка. Питання позиції парламентської. Мережко є депутатом і є головою комітету, і він мав би відстоювати парламентаризм, плюралізм, баланс і інше. Це перше.

Ми такого нічого не чули. Тобто я вважаю його позицію непрофесійною і нагадую колегам, що ми з Марією зареєстрували, наша фракція, Постанову про відставку пана Мережка з посади голови комітету. Всім дякую. І будемо цього добиватися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую, Ірина Володимирівна, за вашу позицію. Дякую. До побачення.