У круглому столі, організованому Комітетом у закордонних справах спільно з комітетами Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва, економічної політики, аграрної політики та земельних відносин, європейської інтеграції, взяли участь народні депутати, представники Міністерства економічного розвитку і торгівлі, фахівці та експерти.

Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко, відкриваючи засідання, нагадала, що ще у 2015 році Комітет визначив одним з пріоритетів своєї діяльності економізацію політики та проведення економічної дипломатії.

«Економічна дипломатія, просування наших товарів на ринки світу є одним з ключових завдань і тому дуже важливо обговорити: які в експортній стратегії є бар’єри чи перешкоди, що заважають інвесторам приходити в Україну для того, щоб тут створювати високотехнологічні товари і далі їх експортувати», - наголосила вона.

Г.Гопко зазначила, що метою заходу є обговорення як ефективніше взаємодіяти українському парламентові з урядом в проблемних питаннях та почути від представників уряду: які наступні кроки будуть здійснені, які угоди готуються щодо вільної торгівлі?

Перший віце-прем’єр-міністр - Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів, зазначив, що вперше за 25 років представлено стратегічний документ, у створенні якого взяли участь народні депутати, представники державних структур та бізнесу і експертного середовища.

За його словами, необхідність у цьому виникла кілька років тому, оскільки попередня експортна стратегія, зорієнтована на північного сусіда, показала, що стратегія відсутня, диверсифікація і ризики відсутні. Тому, протягом останніх трьох років було напрацьовано цей документ.

За словами урядовця, чільне місце у стратегії відведено міжнародній торгівлі, в якій оцінено сильні та слабкі сторони.

С.Кубів повідомив про розроблену дорожню карту стратегічного розвитку торгівлі на п’ять років, яка базується на інноваційному підході, вдосконаленні фінансових і технічних інструментів.

С.Кубів також сказав, що практичне втілення цієї дорожньої карти неможливе без консолідації зусиль, які необхідно спрямувати на прийняття відповідних законів.

Він зазначив, що сьогодні експорт базується на ринках, на яких нас ніхто не чекає і де можна виграти інновацією, конкуренцією і якістю. «Країна Україна, яка вміє робити ракети, супутники, космічні високотехнологічні продукти, доказала сьогодні свою спроможність і конкурентність. Україна повинна мати реальну практичну дорожню карту», - наголосив він.

Тому, за його словами необхідно сформувати нову законодавчу базу, яка дозволить створити реальне, привілейоване конкурентне середовище для наших підприємців.

Дорожня карта має три стратегічні цілі - це створення умов і зміна структур експорту, розвиток послуг, підтримка бізнесу і торгівлі, системна підтримка експортерів, а також підвищення рівня знань і навичок підприємців.

С.Кубів також зазначив, що урядовцям і народним депутатам потрібно спрямувати зусилля на формування «певного позитивного лобізму», який базується на кращому досвіді. «Позитивний лобізм для експорту - це чи не основна форма, яка властива для інших країн, які заходять на український ринок. Перше - це модернізація, друге - це формування товарів на базі інновацій, інвестицій, використанні досвіду і пріоритетів, які існують в Європі. І, найголовніше, це компетенції і створення інноваційних товарів, що дасть змогу вийти на ринки іноземних держав», - сказав Перший віце-прем’єр-міністр.

С.Кубів також зазначив, що «цей документ не є догмою, цей документ базується на відкритості і на формуванні такої законодавчої бази, яка створить реальні умови для модернізації, інновації і конкурентності наших продуктів на європейських і світових ринках».

 Заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі - Торговий представник України Наталя Микольська зазначила, експортна стратегія - це не є один документ. «Проект «Експортна стратегія» - це взагалі національний рух», - пояснила вона, додавши, що в національному ВВП експорт завжди становив 50 відсотків. Питання у тому, що становить цих 50 відсотків? Чи це сировина, чи це науковомісткий експорт, чи це товари з готовою переробкою, з інноваційним елементом, чи це послуги, які дають найбільшу додану вартість.

За словами Торгового представника, документ визначає де сьогодні ми знаходимося, що відбувається у світі у міжнародній торгівлі, що відбувається в економіці, що відбувається у розвитку потоків і рухів товарів та послуг. Крім цього, проект «Експортна стратегія» передбачає створення окремих стратегій для кожного пріоритетного сектору, який обрано.