28 жовтня 2021, 10:42

Стенограма засідання Комітету 20.10.2021

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва

20 жовтня 2021 року

Веде засідання голова Комітету МЕРЕЖКО О.О.

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вже є кворум. Тоді, колеги, ми переходимо до офіційної частини нашого засідання. Я вас вітаю. Дуже дякую нашим гостям. І починаємо наше засідання.

Будь ласка, подивіться порядок денний. Чи будуть якісь запитання або пропозиції? Тоді, якщо можна, у мене буде пропозиція. Надійшов лист від голови депутатської фракції "Слуга народу". Йдеться про те, що там відбулися певні зміни у зв'язку, скажімо так, з тим, що пані Буймістер залишила нашу фракцію, і йдеться про зміни в делегації Парламентської Асамблеї НАТО. Тобто я хотів би запропонувати включити це питання, якщо ніхто не проти, в порядок денний.

Тоді, якщо ніхто не проти, ми включаємо це в порядок денний. А зараз тоді давайте проголосуємо за порядок денний. Якщо ніхто не проти, то тоді ми можемо перейти безпосередньо до розгляду питань порядку денного.

І першим таким питанням, теж ніхто не був проти, прошу до слова Валерію Рудольфівну, заступника міністра юстиції України, стосовно проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Конвенції про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей". Будь ласка. 

 

КОЛОМІЄЦЬ В.Р. Дякую, колеги. Дякую, що дозволили першими заслухати.

Отже, наша пропозиція заключається в тому, що центральним органом з виконання даної конвенції є Міністерство юстиції. В свою чергу практика виконання нами відповідних запитів, які стосуються захисту прав дітей, вони показали, що це не стосується якраз політики Міністерства юстиції, яка, як ви знаєте, спрямована, власне, на розробку правової, скажімо так, реалізацію правової політики в Україні.

І відповідно законопроект розроблений у зв'язку з утворенням Національної соціальної сервісної служби як спеціального органу, який має повноваження у сфері захисту прав дітей і контролю за їхнім захистом.

Відповідно ми вбачаємо, що подібні майбутні запити, які надходять до нас на виконання цієї конвенції, будуть виконуватися вже цією Національною соціальною сервісною службою. Їх фактично надходить до нас менше ста за рік. Відповідно наша пропозиція була погоджена як Міністерством соціальної політики, яке координує роботу, власне, цієї служби, так і самою службою.

Окрім того, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України так само не має заперечень  проти прийняття  відповідних змін.

Тому просимо підтримати ці, фактично технічні, пропозиції, які просто унормовують компетенцію різних органів центральної виконавчої влади.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. 

Тоді, колеги, чи будуть запитання? Ні?

Будь ласка.

 

НЕМИРЯ Г.М. Як фінансується? Я вже говорив, що перший раз чую про цю Національну сервісну службу. Як вона фінансується? Скажімо, зараз у підпорядкуванні Мін'юсту, так? Чи окрема строка? Як?

 

КОЛОМІЄЦЬ В.Р.  На сьогоднішній момент виконанням, власне, цієї конвенції займається Департамент  міжнародного права Міністерства юстиції в рамках видатків і людей, які у нас працюють. І відповідно, коли ми  погоджували на Кабміні цей проект закону, ми домовилися, що якщо Верховна Рада прийме цей  проект і він все ж таки буде підписаний Президентом, в подальшому ми вже на рівні відповідної постанови Кабінету Міністрів порахуємо, наскільки потрібно збільшувати чисельність штату цієї служби чи дофінансовувати.

Але я тому, власне, і підкреслюю, що до нас менше 100 запитів на рік надходить, що фактично ми не вбачаємо, що буде потреба якогось додаткового фінансування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

НЕМИРЯ Г.М. Є пропозиція підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є пропозиція. Тоді я ставлю цю пропозицію на голосування.

Хто за те, щоб підтримати цей законопроект? Хто – за? Хто –  проти?    Хто утримався? Одноголосно. Дуже вам дякую.

 

КОЛОМІЄЦЬ В.Р. Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До побачення. Дякую.

І ми можемо перейти до основного питання, можна сказати. Про актуальні питання зовнішньої політики України та стан реалізації стратегії зовнішньополітичної діяльності України.

Я запрошую до слова міністра закордонних справ Дмитра Івановича. Будь ласка.

 

КУЛЕБА Д.І. Доброго дня, шановні народні депутати!  Дякую за запрошення взяти участь у вашому засідання і представити вам нашу роботу, пов'язану з виконання стратегії зовнішньополітичної діяльності України. Ця стратегія є першим за 30-річний період з моменту відновлення незалежності нашої держави систематизованим стратегічним документом найвищого рівня у сфері зовнішньої політики. Вона комплексна, вивірена, визначає цілі, деталізує географічні та тематичні пріоритети та напрями зовнішньої політики. Головне, що вона нам дає, - це чіткий дороговказ, і більше не може бути спекуляцій на тему того, куди рухається наша держава.

В рамках реалізації стратегії урядом незабаром буде затверджено окремий план дій. Він вже напрацьований. Зараз відшліфовується і буде поданий на розгляд уряду. Наразі триває опрацювання проекту цього… завершується опрацювання проекту плану з центральними органами виконавчої влади.

Отже, є шість пріоритетних напрямів, визначених стратегією зовнішньополітичної діяльності.

Перше – це протидія агресії Російської Федерації і відновлення територіальної цілісності України.

Друге - це курс на членство в ЄС та НАТО.

Третє - це просування українського експорту і залучення іноземних інвестицій.

Четверте - захист прав та інтересів громадян України за кордоном.

П'яте - підтримка закордонних українців та їх залучення до державотворчих, соціальних, економічних проектів в Україні.

Шосте - просування позитивного іміджу України у світі.

Як бачите, політико-дипломатична протидія російській агресії залишається найвищим пріоритетом зовнішньополітичної діяльності. Українська дипломатія інтенсивно працює над відновленням територіальної цілісності і досягненням миру на території нашої держави. Останніми зусиллями на цьому треку є розмови Президента України з Президентом Франції та канцлером Німеччини, і відповідно розмова Президента наших німецьких та французьких партнерів з Президентом Путіним. Триває спроба провести все-таки саміт Нормандського формату і досягнути на ньому конкретних нових результатів.

Останнім і, безумовно, найбільш яскравим прикладом діяльності України в зовнішньополітичній сфері є успішна реалізація ініціативи Президента України Володимира Зеленського щодо створення Кримської платформи. Проведення її інавгураційного саміту стало свідченням безпрецедентної мобілізації світової спільноти на підтримку України та створення реального механізму, який буде вести нас до деокупації півострова. На сьогодні Кримська платформа працює на урядовому, парламентському та експертному рівнях.

Надзвичайно важливими треками в протидії російській агресії є посилення тиску на Російську Федерацію, зокрема санкційного, збереження на міжнародному порядку денному питання порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права на тимчасово окупованих територіях, а також захист прав і звільнення громадян України, які незаконно утримуються Російською Федерацією.

Буквально на минулому тижні відбулася важлива подія у наших зусиллях з притягнення Росії до відповідальності в міжнародних судових інстанціях. Юридична команда українська взяла участь в усних слуханнях Арбітражного трибуналу у справі проти Російської Федерації щодо порушення нею імунітету українських військово-морських кораблів та їхніх екіпажів. Ми впевнені, що трибунал визнає юрисдикцію по цій справі і Росія понесе відповідальність. Але у мене прохання ніде публічно цю оцінку мою не коментувати, тому що це може бути визнано як тиск на трибунал.

До 8 квітня наступного року суд розпорядився, щоб Україна подала нашу письмову відповідь на контрмеморандум Росії, який був нею внесений. Тому наступний етап в розгляді цієї справи - це квітень 2022 року.

Одним з ключових напрямків, передбачених стратегією, є розвиток стратегічних партнерств з країнами, які відіграють важливу роль у питаннях протидії агресії Росії та гібридним загрозам: це США, Велика Британія, Канада, Німеччина, Франція, також згадаю тут Європейський Союз та НАТО як важливих колективних партнерів нашої держави в цих зусиллях.

В той час як Україна рухається до членства в НАТО та Європейському Союзі, ми також створюємо, формуємо пояс особливих відносин і стабільності з найближчими партнерами, з якими ми маємо найбільш довірливі стосунки.

В цьому плані наші зусилля не є, не знаходяться в ізоляції, зараз в світі є загальна  тенденція до створення більш таких, не локальних, але  компактних альянсів, де країни можуть повністю покладатися один на одного, довіряють і роблять спільні справи, оскільки через зростання антагонізму між низкою впливових гравців світових великі міжнародні організації потерпають від зниження їхньої дієздатності в міжнародних відносинах, тому що процеси блокуються всередині. Це спонукає держави  створювати більш гнучкі, неформальні і компактніші альянси.

Робить це і Україна. Ви знаєте, що ми створили Люблінський трикутник з Польщею та Литвою, Асоційоване тріо з Грузією і Молдовою. На останньому саміті, який відбувся минулого тижня, Україна-ЄС, в спільній заяві ухваленій вперше міститься офіційне  по суті визнання з боку Європейського Союзу Асоційованого тріо. А починалася ця ініціатива з того, що ЄС категорично як би не хотів сприймати подібний формат.

І дуже динамічно розвиваються  відносини з Туреччиною, була минулого року  створена "Квадрига" (формат 2+2),  два міністри закордонних  справ і оборони. Її наступне засідання  відбудеться до кінця цього року в Анкарі. Воно буде присвячене проектам якраз військово-технічного співробітництва  між нашими  країнами.

Вперше за 70 років Україна очолила Дунайську комісію. Активно зараз співпрацюємо з Вишеградською четвіркою, прагнемо отримати   статус  партнера Ініціативи трьох морів. Україну було запрошено в цьому році до участі в Центральноєвропейській п'ятірці, в засіданні, міністерському засіданні Центральноєвропейської п'ятірки та зустрічі союзників східного флангу НАТО: Туреччина, Румунія, Польща.

Ще раз підкреслюю, що стратегічною метою нашої зовнішньої політики залишається набуття членства в ЄС та НАТО. Я згадував вже саміт, широко висвітлювалися його результати, і вже підписана багатостраждальна угода про спільний авіаційний простір, угоди про участь України в "Креативній Європі", "Горизонт Європа". Вже започаткований стратегічний енергетичний діалог. Тому динаміка відносин з Європейським Союзом дуже позитивна, і цьому сприяє, зокрема, довірливий характер особистих відносин, які склалися між Президентом України і Президентом Європейської ради. І формуються такі відносини зараз з Президентом Європейської комісії, вона вперше відвідала Україну в цьому статусі, і, власне, вперше взагалі. Тому що, навіть коли вона була міністром в Німеччині, вона не відвідувала, і дуже добре пройшла ця зустріч.

Що стосується економічного блоку, то практично все було змінено за останній рік в тому, як працює МЗС з бізнесом. І для нас дуже важливий індикатор, що за рік кількість компаній в Раді експортерів та інвесторів при МЗС України зросла майже в чотири рази, зараз становить 370 компаній та бізнес-асоціацій. Тобто бізнес бачить, що ми їм надаємо допомогу, приходить до нас. Більше експорту – це більше валюти, залученої в Україну, більше робочих місць, більше сплачених податків. І ми керуємося саме цими цілями, розвиваючи цей напрямок.

Буквально за останній тиждень ми відкрили два нових ринки для українських виробників: м'ясо в Грузію, продукти м'ясопереробки в Грузію і в Ліван. Тут відзначу тісне співробітництво, яке є між МЗС і Держпродспоживслужбою, дуже ефективно налагодили взаємодію і будемо відкривати ще більше нових ринків для українського бізнесу. 

Займаємося активно цифровізацією. Це теж передбачено стратегією створення максимально зручних послуг для українських громадян. Ми бачимо це в спрощенні процедур і їх цифровізації для того, щоб громадянам потрібно було мінімально кудись їздити, які перебувають за кордоном. Наприклад, там приїхати в посольство, щось здати, потім чекати, і знову приїхати в посольство щось забрати. Все це може бути переведено, і буде переведено ,на цифрові рейки. До 2024 року повністю буде оцифрований весь спектр консульських послуг. Не все залежить від нас, тому що ми прив'язані до реєстрів і до процедур, які існують в Міністерстві юстиції, тому деяка затримка з цим може відбуватися. Але, в принципі, я ставлю задачу перед своїми колегами, щоб ми завершили цей процес набагато раніше. І єдине, чому ми беремо цей резерв, це тому що ми, як я сказав, прив'язані до інших органів влади і до динаміки цифровізації, яка відбувається в них.

Якісно нова потрібна нам політика щодо закордонних українців. Концепція політики зараз фіналізується в Міністерстві закордонних справ. Я буду радий нагоді на одному з ваших наступних засідань представити бачення того, як ми пропонуємо перебудувати відносини з закордонними українцями.

І наостанок, безумовно, публічна дипломатія, на жаль, недофінансована і минулого, в цьому році в повному обсязі, і жертва COVID певною мірою, можна сказати. Сподіваємося, що це спонукає нас йти масово в онлайн. Зараз ми завершили велику кампанію на веб-сайті BBC і на телеканалі BBC з просування України. Розвивається сайт Ukraine.ua, який вже шістьма мовами оперує, і буде оперувати дев'ятьма мовами. Тому тут теж рухаємося до визначених стратегією цілей.

Так що загалом картина така. Прийняли в першому… Безумовно, ефективно реалізовувати стратегію набагато простіше і приємніше, коли ти належно з грошима, чим без, коли ти належним чином забезпечений. Ми ще не бачили остаточного документу, який ухвалений сьогодні Верховною Радою, але будемо дякувати кожному народному депутату за підтримку фінансування Міністерства закордонних справ в обсягах нашого запиту. І дякую за те, що ви вже зробили. Я, на жаль, був за кодоном і не зміг взяти участь у засіданні, де ви обговорювали це питання. Але я вдячний за те, що ви одностайно підтримали нас, будете робити це і надалі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую.

Колеги,  якщо ви не проти, я зараз надам заступникам голови Офісу Президента, а потім Q and A, тобто запитання і відповіді.

Тоді я прошу до слова Андрія Івановича, заступника Керівника Офісу Президента України, будь ласка.

 

СИБІГА А.І.  Дуже дякую.

Шановні народні депутати,  для мене сьогодні велика  честь і приємність бути на вашому засіданні.

Коротко. Нещодавно повернувся з посади посла. Хто мене не знає, пропрацював 4,5 роки в Туреччині і призначений заступником Керівника Офісу спільно з Ігорем Івановичем. Ігор Іванович, з вашого дозволу розкажу, що ми ділимо функціонал у сфері зовнішньої політики. Ігор Іванович з акцентом більше на європейську інтеграцію, НАТО і Кримська платформа. Відповідно все решта десь ми опікуємося і знаходимо, роботи вистачає всім нам.

Тому я буду, виходячи з цієї призми, хочу сказати кілька ремарок. Все те, що сказав міністр, повністю поділяється. Я хотів би дати інші оцінки.

Затверджена стратегія – це про сильну дипломатію, це про сильну зовнішню політику, це про максимальний національний інтерес і про прагматизм, в тому числі і взаємність. Це не пафосні слова, і ці всі речі будуть втілюватися в нові якості і зовнішньополітичної служби, такі завдання ставить Президент, і в нові якості дипломатичної  служби.

Деякі речі, які відображені в стратегії, вже практично втілені. Це Кримська платформа. Справді, надзвичайно успішна ініціатива України, яка має велику перспективу розвитку, і вона буде наповнюватися у тому числі, ми сподіваємося, і парламентським виміром, який, безумовно, має бути невід'ємною складовою її подальшого зміцнення і розвитку.

Напевно, що варто згадати, я не хочу повторюватись, те, що пан міністр сказав про  кадрове забезпечення дипломатичної служби. Це, напевно, найбільш короткий шлях змінити сприйняття і підвищити ефективність дипломатів в межах того ресурсу, який ми на сьогодні маємо.  До речі,  стратегія, яка прийнята, вона у тому числі і  передбачає відповідне ресурсне забезпечення, тому що неможливо бути ефективним, не маючи відповідного інструментарію.

І ще (соррі, що повертаюся) вона також і про стратегічне бачення. Дуже важливо мати не реактивні вибудовування стосунків з експрес, вибачте, якимись пропозиціями, не проробленими. А ми виходимо зараз, і ця стратегія нам дозволяє такий підхід застосовувати: стратегічні бачення щодо конкретної географії, конкретних країн, конкретних міжнародних інституцій, виходячи з тих величезних викликів, які  на сьогодні стоять перед українською державою.

І взагалі вся дипломатична служба, вся її діяльність має бути спрямована на посилення спроможності української держави, передусім, враховуючи ситуацію сьогоденну,  спроможності нашої армії, працювати на посилення нашої економіки. І така філософія, безумовно, буде закладатися.

Тому (знову перестрибну) про кадрове забезпечення. Це надзвичайно  важливий елемент. З подання міністра за рішенням Президента вже почалося оновлення цієї дипломатичної  служби. Я можу цим поділитися, але не хотілося би, щоб воно зараз було публічним. Президент прийняв рішення на пропозицію міністра закордонних справ перевести формат засідань послів у щорічний формат. І в грудні у нас буде нарада послів,  і напередодні цієї наради теж будуть очікуватись певні кадрові зміни, які відображають саме філософію тих позицій, які я озвучив.

Буде КРІ для послів, звичайно, розроблене. Не повинно бути такої ситуації, коли керівник установи, чи він виконує сумлінно свою роботу, чи він її не виконує, для нього, в принципі, ніякої різниці немає. На жаль, часом такі випадки є, тому результативність – це теж буде одним з критеріїв, який визначатиме ефективність діяльності цієї установи в цілому і конкретно керівника окремо. У нас запроваджено звітування квартальне керівників установ, саме зорієнтоване на конкретні результати.

Я хочу говорити про практичні, конкретні речі, тому що дуже ємко міністр озвучив і охарактеризував стратегію, тому я  зупинюсь лише на тих акцентах, які не були згадані.

Географія наших установ посольств. Вона теж буде відображати і економізацію зовнішньої політики, чи економічну дипломатію. Ми говоримо про Південно-Східну Азію, ми говоримо про Індо-Тихоокеанський регіон, ми говоримо про нові ринки. Є чудова програма в МЗС розроблена про саме, вибачте, лобіювання українського бізнесу. Ми не повинні цього соромитись. Лобіювання нашого ВТС, відстоювання тверде цих інтересів.

На власному прикладі, часом ефективному і успішному, знаю, що все це досягається, якщо працювати по правильних  треках, чітко розуміти, що ти хочеш і бути динамічним. Бути динамічним, виходити справді в кожній країні на тих людей, які приймають рішення, і рано чи пізно досягається той чи інший результат.

Тому географія посольств, напевно що, буде розширена. В центрі уваги також буде Африка. Ми бачимо приклади інших країн, які успішно там діють. Звичайно, все це пропорційно потрібно сприймати, але для нас Африка – це також і голоси в системі ООН при проходженні наших відповідних резолюцій, які, до речі, до кінця року дві наші резолюції – це мілітаризація Криму і захист, ситуація з правами людини в Криму - також будуть виноситись на голосування. І це теж один з таких тактичних пріоритетів до кінця року.

Про економізацію я вже сказав, к кадрове забезпечення сказав, географію посольств ми теж озвучили. "М'яка сила" теж важливий інструмент. Вона має бути адаптована як до кожного регіону, так і промуючи і орієнтуючись на ті потреби і виклики, які стоять перед державою. Тому що, на жаль, ситуація показує, що потрібно і долати стереотипи, і навіть в близьких географіях заново відкривати Україну. Тому вона теж має бути успішна, з чітким розумінням аудиторій, охопленням і аналізами досягнутого результату. Створена вже і відповідна інституційна база, я маю на увазі Український інститут. Теж нещодавно повернувся із-за кордону, все це спрацьовує, і ми це бачили на місцях. І ця "м'яка сила" вона дозволяє дійсно завойовувати серця.

І тому дуже важливий був саміт перших леді, теж ініціатива вперше в цій географії, успішно проведена, яка теж показує багатогранність і розуміння тих процесів світових, які відбуваються, враховуючи ту тематику, яка обговорювалась. І я тут не можу не згадати, що одним з гостей, почесних гостей була пані Карімі – це кінорежисерка з Афганістану, яку українська сторона ініціативно, лідерськи проактивно повернула, вивезла з Афганістану. Про що це свідчить? Що саміт готувався з іншим порядком денним і невідкладно були внесені відповідні зміни. Можливо, це теж пройшло поза увагу, але на саміті була прийнята декларація не лише перших леді, яка стосувалася активностей перших леді, які притаманні нашій першій леді, а і стосувалася захисту прав жінок і дівчат в зонах конфлікту. І це дуже важливо.

Насправді ми зараз хочемо її масштабувати в рамках ООН. І ми сподіваємося, що нам це вдасться. І наші зусилля і в контексті цього кейсу, коли  ми вивезли не лише її, ми всю сім'ю її вивезли, а це було сім людей, а і, проявивши таку проактивність, вона нам додала справді  вагомості  в наших позиціях з нашими міжнародними партнерами, в тому числі при організації візиту  Президента України  до США.

Візит - тут я зараз вже хочу через призму діяльності Президента України в сфері зовнішньої  політики, - візит етапний, він дуже успішний. Окрім тих речей, які вже і були публічними, і озвучені, я хотів би привернути увагу, що вперше зафіксовано двосторонню згоду на започаткування переговорів щодо лібералізації взаємної торгівлі. На практиці  це означає доступ українських товарів, груп товарів і конкретної продукції на американський ринок. І така згода була досягнута, і вона відображена в спільній заяві.

У спільній заяві зафіксована позиція щодо протидії   "Північному потоку", це теж дуже важливо. Відображена ситуація з  атомною енергетикою, це в контексті "зеленої" трансформації. Це теж  дуже важливий момент. Започатковано стратегічний енергетичний   діалог. І це не просто набір красивих слів, зараз буде розвиток всіх цих ініціатив.

І на початку листопада (вже є дати, але я не хочу їх наперед озвучувати, тому що у нас дуже часто зловживається цими датами, таймінгом, так зараз мій короткий досвід тут показує.), дата вже є, буде проведена стратегічна комісія  на рівні міністрів закордонних справ, в ході якої передбачається підписання оновленої Хартії стратегічного партнерства, яка… остання хартія була   підписана в 2008 році.

Звичайно, що фокус візиту був спрямований на оборонну, безпекову сферу, і вчорашній візит державного секретаря з питань оборони США пана Остіна є прямим свідченням і тих результатів, і тих домовленостей. І вони будуть далі нарощуватись, передусім в оборонно-безпековій сфері.

У нас до кінця року, якщо по лінії Президента, передбачається теж низка важливих розмов, зустрічей. В найближчій перспективі у нас готується візит Президента в Глазго для участі СОР-26, і в рамках перебування Президента у Великобританії запланована низка двосторонніх зустрічей. Ми використовуємо всі майданчики для того, щоб наповнювати змістом додатковим ті важливі події. І ми сподіваємося, що цей візит буде таким знаковим. Можливо, у нас буде ще один дуже  важливий візит, я не хочу про нього говорити, але з таких історичних до України, ми над ним працюємо. І він якраз теж спрямований на посилення наших позицій в контексті мирного врегулювання і повернення миру в Україну.

Напевно, що на цьому я зупинюсь. Якщо будуть якісь запитання, із задоволенням відповім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую.

А зараз прошу до слова Ігоря Івановича, будь ласка.

 

ЖОВКВА І.І. Дякую, Олександр Олександрович. Шановні народні депутати, шановні колеги, по-перше, дякую за цю ініціативу, проведення комітету на цю тему. Мені дуже подобається, що періодично такі зустрічі проходять. Останній раз ми, здається, в рамках двох комітетів зустрічалися ще на початку літа, чи наприкінці весни, здається, 31 травня. Тому з того часу багато чого відбулося, в тому числі і прийнято зовнішньо-стратегічну стратегію, що важливо. І, наскільки я розумію, ми тут маємо говорити вже про її виконання, і це також має постійно відбуватися. Тому я попробую коротко, не повторювати те, що сказали колеги.

Давайте, можливо, з НАТО, тому що ця тема також у нас актуальна не менше, ніж європейська інтеграція. І, дійсно, в стратегії вступ до ЄС і НАТО вважається, визначена як стратегічна мета зовнішньої політики, і не лише зовнішньої політики, бо це, власне, стратегічна мета всієї країни. 

Тому, якщо говорити про НАТО, з тих пір, коли ми останній раз з вами бачились, відбулися відомі події Брюссельського саміту. Ви бачили цю заяву, обговорювали, бачили коментарі, бачили реакцію. Вона стала кращою, ніж була до цього, але, безумовно, це не межа наших бажань і можливостей. І тому, вже готуючись до наступного саміту НАТО в Мадриді в червні місяці наступного року, є вже у нас, здається, напівофіційна комунікація, але, в принципі, дата відома – 29-30 червня. Ми вже ставимо на сьогодні пріоритетом для того, щоб цей саміт відбувся у форматі не лише держав-членів НАТО, а і за участю держав-партнерів, в тому числі України.

Звичайно, максимальне завдання - це провести засідання на найвищому рівні за участю Президента України. Можливо, знову ж таки буде це у форматі, який ми вже неодноразово використовували спільно з Грузією. Але, безумовно, саме на цьому саміті, мадридському, має бути почута позиція України щодо і, безумовно, перспектив євроатлантичної інтеграції України, щодо того, що відбувається в Україні, на сході України, тому що неможливо говорити про безпеку євроатлантичного регіону, не звертаючи увагу на ці питання. І, безумовно, намітити пріоритети щодо конкретних нових етапів розвитку відносин України з НАТО, адже одним ПДЧ це не вичерпується. Україна реалізовує річні національні програми, що є фактично на сьогоднішній день форматом ПДЧ, єдине, без оцієї надбудови політичної ПДЧ. Тому це також рух, це також шлях по виконанню критеріїв, по здійсненню реформ. Ви знаєте, що поступово відповідні реформи здійснюються і в Збройних Силах, в секторі безпеки. Ви свою частину роботи робите, ухвалюючи відповідні закони, прекрасно знаєте, які закони найбільш важливі з цього питання, тому не буду на цьому зупинятися.

Ми будемо працювати, безумовно, і з державами-членами НАТО по підготовці участі України в цьому саміті, так само як ми це робили по саміту брюссельському 14 червня. І якби не позиція конструктиву наших партнерів і сусідів, ви пам'ятаєте, тоді я вам говорив про те, що 1 червня у нас відбудеться такий п'ятисторонній формат за участю радників зовнішньої політики і національної безпеки. Він відбувся, і дійсно ті речі, які були внесені в заяву, наприклад про УкрПолЛитБриг, про конкретно наші безпекові питання, це якраз за допомогою наших партнерів. Це була Литва, зокрема, це була Польща, і ті партнери, скажімо так, Західної Європи, які підтримали це. Тому в такому ж контексті, очевидно, будемо працювати і в підготовці цього саміту.

І зразу як анонс: 2023 рік - саміт НАТО в Литві. Це, безумовно, теж не менш вагома буде подія. З литовськими колегами ми вже на сьогоднішній день обговорюємо можливі формати і можливі рішення цього саміту.

І, безумовно, ви знаєте про те, що приступила до роботи глава місії України при НАТО пані Наталія Галібаренко. Невдовзі має приступити до роботи і глава військової секції місії України при НАТО. Тобто у нас майже повністю буде укомплектоване наше дипломатичне представництво, яке, безумовно, свою вагому частку роботи здійснювало і буде продовжувати здійснювати.

Що стосується європейської інтеграції. Про саміт вже йшлося, Дмитро Іванович розказав. Я лише декілька деталей, що вдалося в цьому році і чому вдалося.

Можливо, вперше, можливо, колеги поправлять, дипломати, ми зробили трішки по-іншому під час підготовки самої заяви спільної саміту. Адже всі основні досягнення фіксуються у спільній заяві саміту Україна - ЄС. Ми вперше подали свій варіант проекту такої спільної заяви, Президент України передав проект такої заяви Президенту Європейської ради Шарлю Мішелю під час його візиту в серпні на саміт Кримської платформи, і була окрема зустріч. І, власне, десь на дві третини ця заява увійшла як фінальний підсумковий текст спільної заяви, яка була укладена на саміті.

Безумовно, говорили і йшли переговори з державами-членами. Хочу відзначити доволі конструктивну позицію і Німеччини, і Франції, безумовно, через те, що вони розуміли необхідність нового поступу відносин Україна -ЄС. Дуже конструктивну роль проявив і особисто Президент Європейської ради, і його Кабінет.

Тому, в принципі, ви заяву всі бачили, можемо коментувати окремі положення, якщо необхідно. Що з важливого вдалося в неї втілити, це дійсно, як на мене, дуже сильні зовнішньополітичний і безпековий блок. І дійсно вперше було сказано про те, що - на рівні спільної заяви Україна - ЄС, а, ще раз нагадаю, вона підтримана всіма державами-членами, - що Росія є стороною конфлікту, що необхідним є відведення військ Росії з окупованих територій і від кордону. Чітко було підтримано зусилля України щодо Кримської платформи. І ці положення, повірте, не так просто було записати і не так просто вони з'явилися.

Як на мене, дуже сильний  економічний блок. Те, що в одній статті з європейськими прагненнями України з'явилося положення про те, що Україна продовжує свою інтеграцію у внутрішній ринок ЄС. Такого поєднання раніше не було. Це також доволі важливо. Раніше, на жаль, деякі держави-члени ЄС такі положення викреслювали.

Окремі секторальні речі ви також бачили: і по промисловому безвізу, і по започаткуванню нових секторальних ініціатив. І дуже важливо, що вдалося попри певний великий спротив окремих країн все-таки отримати доволі сильну енергетичну частину. Записано про те, що фактично ми перенесли деякі положення, які вже були раніше: про те, що Росія не має право використовувати газ як зброю, про те, що існуючі і нові газогони мають підпадати під Третій енергетичний пакет, і про те, що відповідне законодавство має бути дотримано і застосовано. Тому ця енергетична частина вийшла дуже важливою.

І про енергетичний діалог високого рівня, про який говорив Дмитро Іванович, це дійсно ініціатива, яка була запропонована Президентом Шарлем Мішелем,  і вона знайшла втілення у спільній заяві і вже в переговорах на рівні міністрів енергетики.

Нам потрібно сьогодні говорити, безумовно, зі стороною ЄС і з державами-членами про газ, а не лише про газ: ENTSO-E важливе питання, важливе питання - "зелена" енергетика, водень і так далі. В заяві записано про те, що енергетичний діалог має вестися на рівні Президента України, керівництва ЄС і держав-членів ЄС. Максимально бажана мета, щоб на одному з засідань європейських рад такі дискусії щодо енергетичного майбутнього усієї Європи, наголошую, не лише Європейського Союзу, а і усієї Європи, такі питання були обговорені.

Що нас чекає попереду. Швидше за все, так на 99,9 відсотка, в грудні, 15 грудня відбудеться саміт Східного партнерства в живому форматі. Ми наполягаємо, щоб це був не онлайн-формат, а саме живий формат, бо це зовсім інший рівень спілкування. Це можливість провести двосторонні зустрічі з лідерами держав-членів ЄС. Адже нагадаю, що на саміті Східного партнерства присутні не лише керівництво України, східних партнерів, керівництво ЄС, але і керівництво всіх держав-членів ЄС. Це унікальний формат, який нам дозволить провести двосторонні зустрічі. Безумовно, провести саміт, і ми вже зараз працюємо над не менш амбіційною спільною заявою саміту Східного партнерства. Вона точно має містити ті положення, які важливі для України. І, до речі, от формат Асоційованого тріо, який був неодноразово згаданий, також  відіграє свою роль при підготовці цієї спільної заяви. Це також можливість для України підписати додаткові документи, двосторонні декларації про підтримку європейської перспективи України. На сьогоднішній день  чотири документи  вже підписано, три готові до підписання, і ми шукаємо можливості, де саме їх підписати, тобто це може бути  якраз під час таких от самітів, під час  двосторонніх зустрічей. І працюємо над текстами ще декількох. Тобто поступово кількість держав, які зафіксували підтримку європейської перспективи України, збільшується, незважаючи на окремий скепсис, незважаючи на окремі розмови про те, чи доцільно це. Але от навіть представники деяких країн кажуть про те, що дійсно ці декларації створюють нову реальність у відносинах України і ЄС, і, безумовно, дуже  важливо, що такій політиці є підтримка з боку  керівництва  Європейського Союзу.

Я погоджуюсь абсолютно з Дмитром Івановичем, що дуже теплі особисті відносини президентів України і Європейської ради.  І пані  Президентка Європейської комісії  також, принаймні судячи з конструктивної діяльності її кабінету, також буде, очевидно, проявляти не меншу прихильність. Єдине, що не вдалося цього разу, але  Президент запросив її обов'язково відвідати  Донбас, а ми знаємо, який хороший був візит Президента  Європейської ради, в один з наступних візитів відвідати Донбас і подивитися все-таки на місці, що це як ми називаємо, це …., тобто зовсім інше сприйняття цих подій після того, як відвідаєш  особисто лінію зіткнення і КПВВ і бачиш це на власні очі.

Тому дуже важливий, до речі,  парламентський компонент, і я говорив вже про це з Головою Верховної Ради паном Стефанчуком. У нас потрібно більшу увагу приділяти Європарламенту. І Олександр Олександрович знає, що ми говоримо про можливий візит Голови Верховної Ради до Брюсселя саме в компоненті Європарламенту. І не лише зустріч з Головою Європарламенту, а з групою, яка підтримує Україну і з  європарламентарями  з різних фракцій. Дуже важливо нам цьому компоненту приділяти увагу. І я запрошую вас, шановні народні депутати, теж активно свої ініціативи з цього приводу висловлювати і доєднуватись до цих зусиль, бо парламентський компонент тут є не менш важливим.

І, до речі, забув згадати, в контексті НАТО, всі ви добре знаєте, яка подія в квітні наступного року нас чекає. Дай Бог, щоб нічого знову не сталося, але Парламентська асамблея НАТО… в травні.  …яка має відбутися в Україні, це важливо, і дуже символічно, що це буде напередодні червневого Мадридського саміту.

Да, формально в штаб-квартирі кажуть: ну, Парламентська асамблея там немає ніякого відношення. Насправді дуже добре все має. І наскільки успішно і правильно, і з правильними меседжами ми проведемо цей івент в Україні, нам дуже це знадобиться під час наших зусиль в контексті членства України в НАТО.

Що стосується Кримської платформи, Андрій Іванович в принципі все розказав. Тут єдине, що дійсно, що Президент постійно говорить, ми не хочемо, щоб це був саміт заради саміту. Нагадаю, що одним з важливих завдань Кримської платформи, окрім, безумовно, деокупації Криму, є моніторинг ситуації з правами людини в тимчасово окупованому Криму. І хотілося б, дійсно, щоб Кримська платформа, яка була власне створена для цього, також  відповідним чином реагувала на це.

Тому зараз є декілька ідей, є декілька ініціатив про те, яким чином зробити Кримську платформу інституційно спроможною, для того щоб ми мали оперативну реакцію і держав, які приєдналися до Кримської платформи шляхом підписання декларації, і участі в самому саміті. А нагадаю, що декларація відкрита для підписання і ми працюємо над тим, щоб ще більше країн приєдналися шляхом підписання декларації, щоб вона постійним чином працювала.

Ви знаєте, що створений Офіс Кримської платформи відповідно в структурі представництва Президента в АРК. Але, безумовно, чим більше, скажімо так, інституційної постійної спроможності, тим буде краще. Над цим Президент також працює, в тому числі порушує питання зі своїми колегами - президентами і прем'єрами. Про те, що під час саміту вона була згадана, також ми вже сказали.

Наостанок, напевно, ще два слова скажу про чорноморську безпеку. Це теж важлива ініціатива Президента. Ви знаєте про створення, скажімо так, об'єднання зусиль в регіоні Чорного моря. І тут дуже важливо, що це перетинається із тим, що частина країн, які межують з Чорним морем, вони входять у відповідні інституції: і НАТО, і Європейський Союз. Тому, окрім того, що ми це питання  піднімаємо, безумовно, з самими чорноморськими державами,  Президент також піднімає це питання і в структурах НАТО, і Європейського Союзу. До речі, в спільну заяву Україна – ЄС це положення також  увійшло, і сторона ЄС разом з державами-членами  привітали зусилля України щодо об'єднання зусиль з метою забезпечення Чорного моря. Так само, до речі, це положення увійшло і в Брюссельську заяву НАТО, і, безумовно, з колегами-партнерами з нечорноморських країн, які є важливими в цьому питанні. Це, безумовно, Сполучені Штати Америки, Велика Британія, Німеччина, до речі, також і інші. Тому цей напрямок зовнішньої політики, який теж, до речі, відображений в стратегії зовнішньополітичної діяльності, буде розвиватися.

Тактично зараз ми почали переговори на двосторонньому рівні з причорноморськими державами і, скажімо так, є великі шанси, що саме така тактика принесе нам в підсумку позитивні результати.

Я на цьому зупинюся. Готовий до ваших запитань. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Наскільки я встиг зафіксувати ще до закінчення промов наших колег, першою руку підняла Ірина Володимирівна. Потім Соломія Анатоліївна. А потім Марина Олегівна. Ну а Марія Миколаївна після.  Будь ласка.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка.     

 

КУЛЕБА Д.І. Кримська платформа. Значить, дуже важливо, щоб ми не ставили декларацію Кримської платформи в один ряд з резолюціями Генеральної асамблеї, тому що це два окремих треки. Сто держав у нас проголосували за Декларацію лише у  2014 році про територіальну цілісність. З тих пір, чим жорсткіше щороку ставала декларація, тим менше держав за неї голосували. Це правда. Це аргумент, який активно використовує Російська Федерація, що, дивіться, падає підтримка України в ООН. Але насправді перша декларація 2014 року, вона була максимально нейтральна: за територіальну цілісність України - і все. А ми маємо використовувати резолюції Генасамблеї, щоб фіксувати у них ті нові злочинні дії Російської Федерації як окупанта. Тому з кожним роком резолюція стає все жорсткішою. І кількість країн, які голосують "за", в принципі, стабілізувалася і в районі досягає 66… за останню, по-моєму, 66, я точно не  пам'ятаю, проголосували.

Декларація Кримської платформи – це набагато жорсткіша історія взагалі, ніж будь-яка резолюція Генасамблеї ООН. Плюс вона створює абсолютно автономний механізм функціонування, коли в кожній державі, в кожному міністерстві закордонних справ визначається конкретна людина, яка відповідає за Кримську платформу, за кримське питання. І ця мережа починає і узгоджувати позиції, і ці люди ініціюють щось на своєму національному рівні. Це те, чого не можна досягнути. Якби ми таке положення включили в резолюцію Генеральної Асамблеї ООН, то вона би зібрала ще менше голосів.

Тобто ми зібрали на Кримській платформі людей, країни, які готові не лише, скажімо так, декларативно, дипломатично боротися за Крим, а дієво це робити. І відповідно кількість є такою, як 43 держави, 3 міжнародні організації.

Але станом на зараз жодного нового приєднання немає. Хоча ми постійно над цим працюємо. Я вчора, наприклад, говорив, позавчора, з міністром закордонних справ Південно-Африканської Республіки, говорив про це. Позиція доволі така насправді класична для подібних країн, хоча вони її вголос… вона перша, хто це вголос сказав. Вона сказала: дивіться, ви друг для нас і Росія для нас друг, навіщо нам приєднуватись до чогось, що сварять нас з одним із друзів? Тому що… Південно-Африканська Республіка.

Тому робота буде вестися, але, ще раз,  давайте будемо уникати пастки прирівняння декларації саміту, механізму окремо зібраного,  до  резолюції Генеральної асамблеї ООН, робота над якими продовжується. 

Я уточнив, до речі, діяльність СММ станом  на зараз заблокована повністю в Донецькій області, тобто немає ніяких зрушень. Насправді у нас була заява, ми доручили всім, ми надіслали інформацію…  Це питання третє у вашому  списку. Ми поінформували всі… надіслали  відповідну інформацію до всіх закордонних дипломатичних установ України, щоб вони  накручували уряди відповідних країн і міжнародні організації. Так само ми поінформували посольства іноземні тут, був публічний коментар з боку Міністерства закордонних справ. І це, ви абсолютно праві, це та історія, яку треба максимально розкручувати в найбільш жорстких термінах. Дякую.

Станом на зараз мені невідомо за результатами цього тижня, щоб справа в ДБР якимось чином дійсно мала вплив на трибунал. Більше я коментувати не буду, бо це діяльність правоохоронного органу і це їхня історія.

Я дуже обережно підхожу до цієї справи і, до речі, доповідав про хід її розгляду на РНБО в п'ятницю. І наголосив, що ми заради отримання максимальної перемоги, максимального результату в цій конкретній справі, ми повинні бути максимально обережними з будь-якими інтерпретаціями. Тому що у нас тут є зараз, там з'являються голоси, які розказують, що справа неправильно подана, що має бути інша юридична аргументація. Вся ця демократична  дискусія – це все добре, але ми уже зайшли в трибунал, і чим одностайнішою, чіткішою буде позиція  держави, тим краще і тим більшими будуть наші шанси.  Дякую.

 

ЖОВКВА І.І.  Дякую, Ірина Володимирівна, за запитання.

Щодо Кримської платформи доповню Дмитра Івановича. Ніколи не ставили в завдання, коли ця ініціатива зароджувалася, і ви знаєте, що це з ініціативи Президента, підмінити собою існуючі механізми в рамках ООН. Ми так само продовжуємо оновлювати, і якісно оновлювати, тут я також хочу сказати, ми рахуємо кількість голосів, а ми не бачимо, що ці резолюції також якісно змінилися в кращу сторону? Тому дві резолюції залишаються на порядку денному Генасамблеї. Item в адженді Генеральної асамблеї залишається. А Кримська платформа, не відкидаючи ці механізми і ці ініціативи України, доповнює існуючі механізми, адже вона стала міжнародним майданчиком, на якому це питання обговорюється і ще раз, дуже важливо, і має обговорюватись на постійній основі.

Тому, дійсно, станом на зараз є та кількість, яка є, але вона, очевидно, точно буде збільшуватись. І наскільки важко було кожну з держав запросити до особистої участі, ви бачили, що рівень був доволі високий: і дев'ять президентів, і п'ять прем'єрів, та два спікери парламенту, колеги-міністри закордонних справ, їхні заступники, держсекретарі. Колись, може, можна написати буде в мемуарах, а розказували окремі дипломатичні радники президентів, наскільки після чого починались дзвінки від послів відповідної країни, коли, наприклад, відбувалося публічне підтвердження участі. Тому, повірте, це дуже хороша кількість на сьогоднішній день, і підтримую міністра в тому…

Тому давайте ви залучайтеся також з колегами-парламентарями. Іра, вона не підмінює… не під'єднався. Але пан міністр одну країну назвав, ще є декілька країн, зараз ведуться переговори. Буде.

Щодо ТКГ і інциденту відомого. Я, до речі, доповню, яка була реакція. Чотирнадцятого жовтня була відповідна нота від представника України в ТКГ з безпекової підгрупи пана Поліщука на Кіннунена, представника ОБСЄ в ТКГ, і  в копії на Чевіка, де докладно було проінформовано про відповідні події, які сталися. І попросили пана Кіннунена довести цю інформацію в офіційному порядку до ТКГ. Так само паралельно ми поінформували наших німецьких і французьких партнерів про обставини, що сталися, з детальним фактажем, з поясненням ситуації і з тими кроками, які здійснила Україна.

Щодо публічних коментарів цієї ситуації. Так, погоджуюся, очевидно, можливо, треба більше про це говорити. До речі, от той же пан Поліщук, про якого згадав, він мені вчора дзвонив, каже: "Як мінімум три іноземних журналісти до мене звернулися, і я відкоментував цю ситуацію". Це американські, до речі, були журналісти, тому, можливо, ми зараз в публічному просторі ще почуємо про це. До речі, також там, можливо, будуть коментарі в західній пресі. Тому да, ми цю ідею, цю ситуацію висвітлюємо, і відповідно ту реакцію, яка послідувала щодо блокування.

Пан міністр згадав  про коментар  речника МЗС, тому ми не мовчимо точно. Мені здається, до речі, був коментар Арестовича. Я не знаю, треба перевірити, але мовчання з українського боку точно немає. Те, що треба більш активніше про це доносити, цю ситуацію, я з вами згоден.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

БОБРОВСЬКА С.А. Дякую.

У мене декілька питань, і в першу чергу, я хочу наголосити на Кримській платформі. Ви знаєте, ми хочемо  підтримувати, і за, і говоримо тими самими меседжами, які озвучують наші колеги із "Слуг народу". Але чекала, поки прийде пан Дмитро на комітет, сказати, що дуже прикро, що не знайшлося місця для представників комітету профільного на запрошення на Кримську платформу в серпні місяці.

І коли я щойно повернулася з ПА НАТО, то  мала багато питань по Кримській платформі, яка відбувалася в серпні. То, ви знаєте, по новинах розказують, що відбувалося на Кримській платформі – це, звичайно, така собі історія. Я думаю, що в цих речах і опозиція, і влада будуть говорити одними меседжами, тому що ми тут точно не вороги своїй державі.

Мені прикро, я би хотіла, щоб ви взяли собі це на замітку, тому що, коли ми говоримо про  парламентський вимір, про який всі говорять, і багато хто із спікерів парламенту питали, і не лише, ми розводимо руками. Принаймні інформації останньої немає.

Щодо ПА НАТО, тут є представники Офісу Президента, хочу наголосити, що критично важливо призначення Голови  Апарату Верховної Ради, тому що на ньому буде закручена вся технічна робота, і в листопаді місяці приїжджає вже команда на перевірку тих чи інших технічних вимог щодо проведення в травні ПА НАТО. І у них є дуже багато запитань, на які в нас дуже багато немає відповідей. Якщо ми в листопаді провалимо їхній візит, то я більш ніж переконана, що це теж буде під  загрозою. Тим паче і наш "юнік" в Одесі, який буде,  Міжпарламентська рада Україна-НАТО, яка збирається наступного тижня…

 

_______________. Якщо Кличко дасть тепло, ми не провалимо.

 

БОБРОВСЬКА С.А. Кличко  в травні місяця не мав до цього жодного відношення, а в травні вже закінчено сезон опалювальний. 

Я би просила  передати ці  моменти, тому що на цій людині буде закручено більше, ніж на вас, нас і всьому іншому. Бачу посмішки, але побачимо, щоб в травні все  пройшло красиво.

В мене декілька питань є. Перше - нашому військовому нашому представнику в місії Україна-НАТО: чи визначена кандидатура і хто вона, чи це  був конкурс, чи це просто рішення було прийнято, і якщо так, то хто це?

Далі. Я знаю  про таку ініціативу, яка ходить між принаймні військовими аташе, стосовно європейської військової  місії в Україні. Чи щось  вам відомо, і чи є заперечення, чи є країни, які блокують це, і чи вона буде запущена тут?

Третє – це про Тримор'я. Де ми тут, на цьому треку, вже ми бажані асоційовані члени, приїдемо ми до них в гості нарешті чи не приїдемо?

Далі. Про саміт перших леді дуже приємно було почути, нарешті  хтось розказав, що там відбулося, по змісту. Думаю, що тут і мої колежанки, які працювали дуже довго над саме тематикою дівчат-військовослужбовиць  ЗСУ,  теж було б цікаво послухати. Тому що це не лише про політичне представництво. Це теж  питання, прохання, зауваження…

 

_______________. Без сексизму давайте.

 

БОБРОВСЬКА С.А. Без сексизму, добре, гаразд. Але мене цікавить зміст швидше, ніж форма, думаю, що це точно було би багатьом що розказати там.

І останнє. Одна з тез, яка звучала від мого колеги із "Слуг народу", це про ініціативу Президента. Я це почула   від мого колеги, про такий собі інфраструктурний хаб в Одесі, який стосується чорноморської безпеки для наших партнерів-членів Північноатлантичного альянсу. Чи є якісь деталі по такій ініціативі, щоб теж можна було розлогіше  і коментувати, і пропонувати в спілкуваннях з парламентарями в першу чергу, колегами?

Дякую. І останнє – Китай. Це моя улюблена тема – про Китай. Прочитали нашу стратегію, і є посилання, зокрема, на спільну декларацію про встановлення і розвиток відносин стратегічного партнерства між Україною і КНР, яка була підписана 20 червня 2011 року ще між Януковичем. Але текст знайшла лише російською мовою на одному із російських… (Не чути) до китайських сайтів. Дуже хочу українською мовою дістати, якщо можна попросити.

Дякую.

 

КУЛЕБА Д.І. Дякую.

Я прокоментую питання місць на Кримській платформі Китаю, військового представника Ігор Іванович тоді розкаже, і Тримор'я прокоментує.

Про інфраструктурний безпековий хаб в Одесі нічого невідомо. Що стосується Китаю, то ми такий текст  в розпорядження комітету надамо.

Мені дуже прикро, що ми не могли задовольнити бажання багатьох людей безпосередньо бути присутніми на саміті Кримської платформи. Були запрошені голови комітетів європейської інтеграції і міжнародних справ. Оскільки ми не могли вмістити всіх, тому будь-які звинувачення про неповагу до опозиції, ми їх прийняти не можемо.

 

БОБРОВСЬКА С.А. (Не чути)

 

КУЛЕБА Д.І.  Це не був громадський сектор, це були люди, які були змушені, які займаються захистом прав людини в Криму, були люди, які були вимушені виїхати з Криму. Я запевняю вас, що ні перед ким не стояла задача відрізати когось від участі в саміті. І, при всій повазі до вас, я вважаю, що я був готовий і своїм би місцем поступитися, наприклад, людині, яка приїхала з Криму спеціально для того, щоб взяти участь в цьому заході.

Ми готові… Якщо поступитися народному депутату, то безкоштовно. (Шум у залі)

 Тому мені щиро прикро, я вам кажу відверто про це, але кількість місць була обмежена. Водночас, наскільки я пам'ятаю, у вас є мій контактний телефон, і ви можете завжди звернутися до мене особисто за будь-якою інформацією,  будь-яким матеріалом, який пов'язаний з функціонуванням Кримської платформи, який допоможе вам краще представити позицію України під час ваших міжпарламентських контактів. І це стосується всіх присутніх тут народних обранців.

Тримор'я – дуже важка історія, якщо чесно. Вона  вже навіть втомлює нас, якщо чесно. Ми постійно намагаємося взяти участь в саміті, і постійно це злітає. Зараз відбувається чергова спроба, подивимось, чим закінчиться. Але питання постійно на порядку денному і не рухається, на жаль, вперед, принаймні, може, Ігор чи Андрій Іванович чули якісь сигнали на цю тему, обнадійливі, я поки що не чув.

Дуже дякую.

 

СИБІГА А.І. По Тримор'ю, ми дійсно зацікавлені долучитися до цієї ініціативи як держава Україна. Я хотів би привернути вашу увагу, що в цій заяві Байден-Меркель міститься положення щодо участі України, модальності участі  України в цій ініціативі.

Коли у нас була поїздка Президента України в Молдову, ми теж ставили це перед нашими Асоціативним тріо. І плюс Польща, Румунія -  питання модальності залучення до цієї ініціативи Тримор'я. Тому що вона про інфраструктуру, і ми можемо дійсно привнести, і наша участь би мала додану вартість, в тому числі для Європейського Союзу.

В наступному році у нас головує в цій ініціативі Латвія, і ми зараз з ними працюємо, щоб вони як головуюча країна знайшли можливість запросити нас.

Ще по Кримській платформі дуже коротко. Окрім того, що пані Ірина… ми працюємо дійсно з країнами на предмет їх приєднання до декларації, паралельно ще ведеться робота по структуризації самої платформи. Є різні ідеї, як вона буде функціонувати, але, наприклад, як мінімум, вже зараз ми працюємо над тим, щоб була створена мережа координаторів в кожній країні, яка вже є підписантом. Це теж важливо, воно дозволить дуже швидко напрацьовувати механізм, як реагування,  так і подальшого її розвитку.

І там ще є інші ідеї щодо лідерів думок в багатьох країнах на предмет їх тієї чи іншої участі в Кримській платформі. Тому цей елемент важливий, і воно дійсно розвивається.

І, напевно, що теж на часі говорити про те, що має бути дійсно план заходів, різнорівневий і різноспрямований, виходячи зі смислів наповнення Кримської платформи, від парламентського елементу, експертного, напевно що, неурядових організацій і державного чинника. І ці заходи мають бути регулярними, тому що воно повинно звучати, як і кожна міжнародна ініціатива, розвиватися не від саміту до саміту, а протягом року, і ці заходи, мені здається, будуть напрацьовані. Це так коротко.

 

ЖОВКВА І.І. Дякую, Соломія, за запитання.

Почну з чого: місія EU військова. Про неї дійсно йшлося і під час саміту, вона зафіксована в спільній заяві саміту, і про це йшлося, власне, під час зустрічі. Ви знаєте, що це литовська ініціатива, але підтримана вже колегами з інших держав-членів ЄС. Відповідно після остаточного прийняття, схвалення рішення про розміщення цієї місії всіма державами-членами вона почне працювати.

Вже були певні field missions, здається, у вересні, які вивчали ситуацію в Україні. Наголошу, це не boots on the ground, тобто це не військова місія, яка прийде і будуть там війська держав-членів ЄС. Це радше навчально-тренувальна місія, але вже складена з конкретних військових радників і військових представників, які будуть вже на місці тут працювати з відповідними підрозділами Збройних Сил України. Тобто це вище, ніж EUAM, і якщо EUAM стосується більше сектору безпеки, цивільної безпеки, то це більше стосується військової.

Там є вже конкретні кількості, які плануються на першому етапі розмістити, здається, 30 на постійній основі, 30 - на ротаційній, але просто не хочу зараз про деталі. По-перше, вони ще до кінця не влаштовані, переговори йдуть. Але дуже важливо, що це прозвучало на саміті, дуже важливо, що в цьому є підтримка керівництва ЄС, і дуже важлива нам така місія, щоб вона приступила до роботи якомога швидше. Це також позитив, це також сигнал, в тому числі в контексті нашої ситуації на Донбасі.

Тому будемо інформувати вас про перебіг подій на цьому напрямку.

Що стосується військового представника Місії України при НАТО. Значить, тут процедура є відповідним чином вже давно розроблена.  Я просто щодо конкурсу. За посадою військовий представник Місії України при НАТО – це посада належить Міністерству оборони. Тому щодо конкурсів, ви, очевидно, можете звертатися до них. Очевидно, якісь конкурси були проведені. І вже на остаточному етапі така кандидатура подається до Офісу Президента, відповідні структурні підрозділи узгоджують цю кандидатуру. Я просто не готовий вам сказати, чи вона вже погоджена, мається на увазі, формально, я зараз в колег з'ясую, але це бойовий генерал, який брав участь і в АТО. Ну, можу назвати прізвище. Єдине що, прошу не для поширення, тому що …

 

 _______________.  (Не чути)

 

ЖОВКВА І.І. О'кей. Тоді не називаю. Але, повірте, якщо зараз мені надійде підтвердження, що він погоджений, то тоді … Але тут важливо що: він погоджений, але далі він є частиною Місії України при НАТО. Тобто призначатися відповідним він чином буде через Міністерство закордонних справ. І тут, ще раз наголошу, ви прекрасно пам'ятаєте, більшість з вас, закон, який ми ще розробляли раніше про дипломатичну службу. Головною особою за кордоном є посол або в даному випадку глава Місії України при НАТО. Відповідно він буде підпорядкований главі Місії України при НАТО, але, безумовно, буде вести одну з трьох секцій в Місії України при НАТО, займатися відповідними питаннями.

Я коли з ним говорив, я йому наголошував на тому, щоб він більш, скажімо так, предметно зайнявся питаннями EОР, тому що трошки у нас так, якщо чесно, цей блок, участь України конкретно недовикористовується, хоча вже більше ніж рік пройшов з отримання статусу EОР. І тому відповідно він ці завдання буде виконувати, і буде доукомплектована оця військова місія. Бо без керівника було працювати важко.

По Одеса, хаб. Мені невідомо з цього приводу нічого. Спробуємо з'ясувати. Просто цікаво, від кого…  А, Гончаренко… Ну можливо, Олексій активно…

(Загальна дискусія)

 

БАРДІНА М.О.  Доброго дня, колеги! Дякую, по-перше, за те, що у нас є можливість такої дискусії, комунікації.

По-друге, хочу подякувати окремо МЗС, не було нагоди. Ми напередодні зустрічі двох президентів невеликою делегацією, ви знаєте, літали в Сполучені Штати Америки. І МЗС дуже сприяв нам у підготовці цього візиту. Ми тоді опрацювали близько 20 депутатів - наших колег  абсолютно різних фракцій,  з Марсі Каптур мали теплу зустріч. І МЗС тут всіляко, як і посольство в Штатах, всіляко сприяло.

Що стосується, пане Андрію, дякую вам, що згадали, саміт перших леді і джентльменів. Для нас це дуже важливо.  Для нас це вагомо –  бути першими, бути лідерами ще й у питанні жіночого лідерства у тому числі.

Я переконана, що важливо не лише проводити дискусію, але й демонструвати реальне політику, тому наш парламент за цей час прийняв низку законодавчих ініціатив у сфері гендерної політики. Це стосується і чоловічих декретів, і питання протидії домашньому насильству, і подоланню сексизму в рекламі. Певним чином ми це розглядаємо також як якусь дипломатію, тому що в усіх законопроектах ми спілкуємося з іноземними колегами, готуючи їх  і потім комунікуючи як певні зміни в українському законодавстві.

Також зараз в Комітеті  з питань оборони і безпеки знаходиться законопроект, який ми називаємо - з пакету про рівність за стандартами НАТО. Представництво НАТО в Києві і військовослужбовець із Канади  допомагали нам працювати над ідеями цього законопроекту. Я надіюся, що до саміту ми зможемо його прийняти хоча би там в першому читанні, якщо не в цілому, але робота по цьому напрямку ведеться.

Також я згадала про  насильство. Це є частина тієї історії, якою  займається і перша леді, і завдяки уряду було виділено субвенцію в розмірі 300 мільйонів гривень. Тобто  певні  кроки Україна робить, і це там вперше на такому рівні відбувається.

Але в нашому комітеті, наприклад, є декілька членів  делегації України до Парламентської асамблеї Ради Європи. Минулого тижня відбулася непересічна подія в Молдові з ратифікації Стамбульської конвенції. І ми вбачаємо в цьому  як один із можливих необхідних кроків для України, щоб ефективніше працювати у сфері протидії насильству, залучати технічну, фінансову допомогу, а не лише нашим державним бюджетом працювати в цьому напрямку. Тому важливо від вас теж чути якусь позицію і ваше бачення по ратифікації.

І насамкінець,  багато сьогодні говорили  про такі особисті теплі взаємовідносини. Ви знаєте, можливо, призначивши міністра оборони жінку, ми з пані Урсолою фон дер Ляєн знайдемо більше теплих контактів.

Дякую.

 

СИБІГА А.І. Стамбульська конвенція зараз опрацьовується на предмет висловлення згоди і передачі в парламент ратифікації. І після формування остаточної позицій цей процес буде завершений. Згідно законодавства.

 

ЮРАШ С.А.Чітко і однозначно, повторюю, що в нашому парламенті діє найбільше в історії об'єднання, яке об'єднує всі фракції, всі сили, всі групи в нашому парламенті, що мають чітку позицію по конвенції Стамбульській, і однозначно відкидає потребу в ній. Тому що дякую попередньому парламенту, в якому прийняті були після відкидання конвенції Стамбульської усі потрібні зміни в закон, які вводять усі потрібні речі щодо протидії домашньому насильству. Але нам важлива позиція структур, яким довіряють…(Не чути)  перш за все, а саме церков, і однозначно на це наголошують.

Далі ми дивимося на Європу, в якій від Британії до Литви – це на заході і на сході, від Латвії на півночі і до Болгарії на півдні, відкидають конвенцію Стамбульську. Це є список причин, які у всіх поправках до цієї конвенції приймає кожна країна. Ремарка коротка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Марія Миколаївна, потім Григорій Михайлович, потім Олена Вікторівна. І Анатолій Григорович, він спеціально прийшов до нас. А потім після нього Богдан Васильович.

 

ІОНОВА М.М. Дуже дякую.

Дійсно, дуже добре і  позитивно, що стратегія є затверджена, і реально важливо, що і напрямки не змінилися, і зараз вона розширюється і наповнюється. Ми тільки бажаємо успіху і будемо допомагати. Але я хотіла зазначити, що до США там не було зазначено, може, є, але не зазначено по ЗВТ (зовнішній вільній торгівлі). (Шум у залі)

 Тобто є, да? Я просто, якщо коротко, тому що я не побачила, а ви зазначали це після візиту.

Друге: по судовим рішення. Мені здається, що це взагалі має бути  такою окремою частиною стратегії, тому що роботи тут дуже багато.

І окремий такий блок. Я хотіла запитати, в якому стані така консолідована позиція от судового позову України проти Росії, те, що стосується як би збитків за скоєні злочини.

І третє моє питання, чесно кажучи, по Молдові. Не публічно, ми розуміємо, що як би є проблеми після ситуації з Чаусом, на якому етапі як би  відкоригування  цих всіх стосунків? Тому що в контексті  тріо нам важливо, скажімо так, відновити. Але друге - по Асоційованому тріо,  - мені здається, що це хороша ідея і правильний напрямок. Хоча, мені здається, дуже важливо все одно йти по критеріям, а не тільки по країнах.

І такі мої дві ремарки, якщо можна, в контексті… Перше - по першим леді. Я була запрошена як співголова "Рівні можливості"… І джентльменів, вибачте, і джентельменів. І пані Олена, перша леді, говорила про  те, що вона би хотіла, щоб і її справу було продовжено, як би про наступництво. І просто, скажімо так, така ремарка, хотілося би, щоб Офіс  Президента, може, протокол врахував про те, що важливо, що, дійсно, теж на цьому саміті були запрошені  наші перші леді, але  їх ніхто не презентував. Тому що насправді пані Олена продовжила активну діяльність, як Катерина Ющенко, як Марина Порошенко. Мені здається, коли наступники, скажімо так, не виключають роль тих людей, які так само зробили вклад, особливо в сфері соціальної політики, це викликає повагу.

І друга ремарка: щодо візиту в США. Дуже добре, тільки я не знаю, може,  інші представники опозиції там були в групі, але ми, на жаль в загалі про це ніхто нічого не знали.

 

_______________. (Не чути)

 

ІОНОВА М.М. Ясно, це були нові політики. Ні, у нас є фракція, я вибачаюсь, є нові депутати новообрані. На жаль, вони не були в складі. Я не про себе питаю, я питаю просто про інших. Тому, якщо можна, зазвичай завжди на всіх зустрічах присутні як опозиція, так і влада. Просто враховуйте, тому що, мені здається, що це навпаки показує Україну з більш сильнішої сторони.

 

КУЛЕБА Д.І.  Це не до нас, хоч щось не до нас.

Консолідована претензія. Наскільки мені відомо, то є законопроект, який тут в парламенті перебуває з цього питання. Тому що консолідованої претензії як якогось окремого документу не існує, це питання треба юридично врегульовувати.

В мене до цієї концепції - ідеї консолідованої претензії, - є одне запитання: куди її подавати? На мою думку, це нерабочая история. Тому що ми повинні мати, тримати консолідовану претензію як сукупність  позовів, які частина  подається в приватні… частина в міжнародний суд, частина – арбітражі, і в сумі воно все має сходитися. Ми маємо заохочувати компанії йти в суди і відсуджувати, і фіксувати це юридично. А от ідея - давайте напишемо все в один документ і як би порахуємо, - напевно, це виконувана задача щось порахувати, але реальну претензію ти з цього не зліпиш, тому що її нема куди подавати.

Молдова. Завтра розпочнеться візит міністра закордонних справ Молдови до України. Якщо чесно, за останній час питання Чауса взагалі не виникало. Можливо, у колег був якийсь контакт, у мене з молдаванами, ми спілкувалися, але питання Чауса не було на порядку денному. Це не означає, що вони там про нього забули, але вони його не загострюють. І зараз дуже позитивний порядок денний з молдаванами. Є невелике питання - це Дністровська ГЕС, де у нас є серйозні розбіжності. Але з усіх інших питань у нас дуже конструктивно налаштовані всі з їхнього боку і з нашого, і сам візит міністра завтра, я думаю, є свідченням… (Шум у залі)

 Ні, він просто міністр. І сам його візит завтра є свідченням того, що проблем приїхати в Київ політичних немає.

Асоційоване тріо. Абсолютно ви праві, мета асоційованого тріо - це сприяти нашим трьом країнам досягнути відповідності критеріям членства. Це не заміна, але ми переконані, що, координуючись і діючи спільно, ми можемо досягати більшого, ніж окремо.

І друге: ми розбиваємо цю стіну небажання визнати, що в Східному партнерстві існує де-факто дві групи. І тут дуже важлива підтримка  ваших парламентських контактів. Я буду просити вас теж долучатися, пояснювати їм просту річ, що не можна однаково ставитись до України, Грузії і Молдови, - з одного боку, і Азербайджану, Вірменії та Білорусі - з іншого. При всій повазі до цих країн і неповазі до керівництва однієї з цих країн.

Дякую.

 

ІОНОВА М.М. Вибачте, просто поки пан Кулеба відповідає, я забула запитати про політику сусідства. Все ж таки у нас безпека кордонів, в контексті стратегії вона розширюється, я маю на увазі Білорусь. Чи це теж зазначається в стратегії, чи ні? Вибачте…

 

СИБІГА А.І.  В стратегії є питання демаркації. Я просто мушу у вас відпроситися. Тому дозвольте я кілька коротких ремарок. (Шум у залі)

 Значить, демаркація. З Молдовою, до речі, це теж питання якнайбільш гостро стоїть на порядку денному. І в стратегії в 254 пунктах воно теж знайшло своє відображення, а саме: демаркація кордону України по периметру із сусідами. І в тому числі мова йде про білоруський виклик, саме я так і скажу.

Тепер по Молдові. Інтенсивність останніх контактів показує волю сторін до підтримання високої динаміки діалогу з метою вирішення поточних питань. З останнього, у нас ще відбулася двостороння економічна комісія, що важливо. Президент Молдови, окрім того, що ми бачились з нею в Грузії, приїжджала особисто на Кримську платформу. І Президент України разом з Прем'єр-міністром брали участь в заходах, присвячених до 30-річчя молдовської держави. Це важливо.

Тому в дипломатії між рядками інтенсивність таких контактів вищого рівня – це вже пряме свідчення ось цього високого стратегічного діалогу, що важливо. І після виборів в Молдові, мені здається, що відкрились додаткові можливості і вирішення питання по Дністровському вузлу, демаркації кордону, постачання української електроенергії в Молдову і інших речей, практичних і конкретних (будівництво мосту), які перед нами стоять.

По судових позовах. Це дуже серйозне питання. Я хочу підтвердити вам, що дискусія триває, що ми це обговорювали. У нас є декілька органів, які провадять декілька судових процесів в різних міжнародних юрисдикціях. Але це правда, що якщо говорити про консолідований позов, на жаль, немає міжнародної юрисдикції, куди його спрямувати, подати. Тому ситуація цим ускладнюється, але це не знімає з порядку денного необхідність координації і концентрованого, скажімо, розуміння забезпечення наших позовних заяв щодо агресора.

І, з вашого дозволу, я мушу бігти. Дякую, дуже дякую.

 

ЖОВКВА І.І. Додам по Молдові також, щоб вже остаточно цю тему добити, що називається.

Крім того, що про ті контакти, які були, які будуть завтра у пана міністра, післязавтра приїжджає дипломатична радниця Президента Молдови пані Крістіна Герасимов, вона приїжджає на відповідно, до речі, захід, присвячений Асоційованому тріо, тому і з нею також будемо говорити про наші перспективи.

Відомого питання, про яке ви запитували, я від неї особисто останнім часом не чув, щоб вона порушувала.

А що стосується тріо країн і критерії. Марія, так ніхто ж не відкидає того, що ми виконуємо критерії членства в ЄС. Це просто, давайте назвемо, це паралельний шлях, ще один додатковий шлях, який уже створює додану реальність…

 

ІОНОВА М.М. Ігор, вибач, я тебе переб'ю. Просто в декількох візитах і на декількох таких закритих зустрічах ми зараз чуємо, особливо від німців, які починають просувати і говорити, що тільки Молдова first. І ми намагаємось припинити цю риторику, говорячи, що давайте не виділяйте і все інше.

Тобто ці, на жаль, розмови, особливо після Західних Балкан, вони лунають.

 

ЖОВКВА І.І. Є такі розмови, не лише, до речі, від німців. Дуже добре, що наші партнери опікуються питаннями Молдови. Ми також не менше як Україна опікуємося питаннями Молдови, до речі, не лише електроенергетика, газ - те питання, яке ставить перед нами Молдова також. я просто не хочу тут детально зупинятися.

Повертаючись до тріо. Так от, тріо, до речі, це дійсно також на виконання Копенгагенських критеріїв і питання  членства. І, до речі, з нашими молдовськими колегами і грузинськими колегами, які також будуть в п'ятницю на цьому заході, ми будемо обговорювати в тому числі, як на Східному партнерстві, на саміті Східного партнерства у грудні мати, скажІмо так, окремий вибір нашого тріо.  Знову ж таки, поки не можу розкривати всі карти, але це також   важливо.

Тому, Марія, на твоє запитання - не заважає те питання, про яке ти говорила, координації наших позицій в тріо.

 

ІОНОВА М.М. (Не чути)

 

ЖОВКВА І.І. Так, безумовно, як завжди. 

 

НЕМИРЯ Г.М. А я хочу творчо розвинути ідею самітів перших леді і джентльменів. В деяких  країнах є і секонд леді і  джентльмени. Так що можна подумати і про отакий формат,  в Сполучених Штатах є неофіційний такий статус: дружина віце-президент а– це є секонд-леді. Але це більше жарт, ніж серйозно.

Але я хочу висловити задоволення, що така більш експромтна ініціатива, яку  я висловив на попередньому  засіданні щодо такої зустрічі, щодо початку обговорення  як стратегії, так і імплементації, і була підтримана  колегами. І хочу також зазначити  той факт, що і міністр, і колеги з Офісу Президента сьогодні прийшли. Це свідчить про повагу до комітету і я думаю, це також важливо відмічати.

Одразу хочу запропонувати, оскільки це такий експериментальний, більш інформаційний обмін, можливо, запланувати структурувати відповідним чином, десь, можливо, як річниця, або це вже припаде на вересень, можливо, наступного року, а, можливо, жовтень наступного року, заслухати в рамках комітетських слухань, тобто  більш структуровану інформацію. Таке ж саме  питання, з такою ж самою постановкою питання, але більш структуровано і вже з рекомендаціями, чого нинішній формат нашого обговорення не передбачає.

Можливо, якщо у колег буде бажання, але це залежить більше від  підтримки  в залі, можна провести  і парламентські слухання. Але я думаю, що треба починати з того, що  …… і формат комітетських слухань на осінь наступного року, коли десь рік з гаком трошки буде з моменту прийняття стратегії, це було б доцільно зробити.

Щодо обговорення, я розглядаю його як початок такого обговорення. І хочу просто поінформувати колег, що таким каталізатором було висловлення Президента стосовно "нахабної" зовнішньої політики. Оскільки політика – це є наслідок вже стратегії, післябачень і потім вже і план дій, то у нас була така попередня дружня дискусія. Що це означає? Чи це стилістична така річ, більше, щоб показати таку емоцію? Чи це має більш такі змістовні речі за собою для того, щоб краще це зрозуміти? Тому що питання, наприклад, про висловлення речника Тристоронньої контактної групи також можна розглядати в контексті такої нахабності з точки зору цього… Це була просто така затравка.

Ми з Олександром трошки дискутували, як краще перекласти англійською, до речі, "нахабна зовнішня політика". І я потім протестував це з деякими британськими і американськими дипломатами. Вони три запропонували таких термінів. Перша - це є cheeky, це ближче до того, що ви говорили – дерзкая.  Потім cocky - приблизно… І ще один американський дипломат подумав і сказав, що є такий термін,  як sussy. Я не знаю як… (Шум у залі)

 Тоді будемо cocky. Є літературне – impudent, але це знову ж таки для того, щоб подумати. Можливо, є відповідь, можливо, немає. Але я думаю, що коли Президент висловлює такий термін, він потім повторив це - "нахабна зовнішня політика", - то я думаю, що дипломати також в інших країнах думають, що це може означати. Тому я був би вдячний за думки з цього приводу, можливо, вони є.

Друге. Я також подивився, оскільки це початок, і хочу погодитися з колегами, які говорили, що стратегія для першої такої опції є достатньо змістовна, комплексна. І це дійсно вже давно треба було зробити, зараз є над чим працювати. Але в сьогоднішній я лише хотів би звернути увагу на те, що відсутнє, поки що побіжно, в стратегії.

От, наприклад, я звернув увагу, що в стратегії відсутня будь-яка згадка про Мінські домовленості, взагалі термін "Мінські домовленості" там не присутній, або "угоди", як іноді їх називають, по-різному. Але в пункті 54 йдеться про те, що продовження переговорного процесу є ключовим інструментом з деокупації тимчасово-окупованих територій. І згадується також формат Нормандської четвірки в стратегії. Але ми знаємо, що Нормандська четвірка сама по собі, організаційна ідея цієї Нормандської четвірки - бути таким наглядачем, іноді каталізатором, спонукачем щодо виконання Мінських домовленостей. Той факт, у зв'язку з цим питання, відсутності згадки про Мінські домовленості, але натомість є згадка про Нормандську четвірку, чи означає це, чи може означати, наприклад, що Нормандська четвірка бачиться як формат, в якому можуть бути і інші питання? Я пригадую, що Президент або міністр також говорили, що і газове питання, наприклад, Україна воліла б розглядати у форматі Нормандської четвірки, але це виходить за межі взагалі ідеї, на якій базувалася Мінська четвірка. Це перше питання.

Друге. Також у стратегії відсутня згадка про "Північний потік-2". Йдеться, правда, в пункті 61 про міжнародні енергетичні проекти, які суперечать національним інтересам України, і говориться, що треба протидіяти, але в контексті протидії міжнародним енергетичним проектам Російської Федерації. Але я хочу нагадати, що "Північний потік-2" - це не проект Російської Федерації, а саме міжнародний проект, одним із спів… бенефіціаром якого є і Німеччина зокрема, про яку також згадується в п'яти пріоритетних стратегічних партнерів України.

І тоді питання таке також: чи є протидія міжнародним економічним проектам єдиним  інструментом, чи, можливо, найкращим був би або більш ефективним було пропонувати міжнародні економічні проекти, де одним із учасників енергетичні проекти була б Україна? І тоді, якщо так, то які б такі міжнародні енергетичні проекти, учасником яких могла б бути Україна, чи є бачення, в якому напрямку це можна було б розвивати?

Наступні питання – це, можливо, до Ігоря Івановича, до міністра також. Коли ми бачили презентацію плану трансформації у Вашингтоні, яку Президент зробив під час свого візиту, то там в главі, або в розділі, який називається  our strategy security stronghold (наша стратегія, стратегічна опора) йдеться про те, що ціллю тут є зміцнення південного флангу НАТО.

От я спочатку подумав, що це може означати, подивився в стратегію зовнішньополітичної  політичної діяльності. Там про південний фланг НАТО нічого не говориться. То, можливо, у нас є якась така… можливо, розвиток такий цієї стратегії, чи це просто, може, невдалий переклад східного флангу НАТО? Буває, але тут є, це дійсно про це говориться. Можливо, тут малося на увазі щось таке, що потребує більш пояснення, тому що як публічний документ ця стратегія так і не вийшла, ми розуміємо, але деякі колеги мають презентацію. Був би вдячний за пояснення.

І наостанок така концептуальна річ, можливо, на майбутнє. Розумію, що дуже важко в стратегії про це сказати, тобто це більш такий формалізований. Але оскільки кожен з нас в душі такий трішки експерт, трішки академік, викладачів багато, то багато експертів, в тому числі ми з Олександром про це говорили, вони говорять так, більш розкуто, що наступне  сторіччя буде сторіччям кілька декад протистояння між Китаєм і Сполученими Штатами. Причому в динаміці такій, що Сполучені Штати – це буде занепадаюча сила, потуга, а Китай буде така, що зростає сила.

І, до речі, за підсумками цього року проекція, що Китай вже буде мати 71 відсоток від валового національного продукту Сполучених Штатів. І вже давно, не давно, а кілька років вже Китай є місцем номер один з точки зору приходження прямих іноземних інвестицій. Це констатація, про це багато говорять.

І, в той же час, якщо взяти це до уваги, стратегія зовнішньополітичної діяльності визначає Сполучені Штати… Там не вживається термін "головний" стратегічний партнер, але я чув як, Президент кілька разів, принаймні в інтерв'ю, якщо я не помиляюсь, перед і під час, вживав цей термін: Сполучені Штати як головний стратегічний партнер України. (Я розумію, але я говорю про те, що вживав Президент. Він же ж не може просто так вживати, імпровізувати).

І з цієї точки зору ми маємо, як оцінити. Що ми маємо вже такі непоодинокі, не можна сказати, що це поодинокі, непоодинокі приклади, коли звичка апріорі покладатися на Сполучені Штати, вона дає збої. Наприклад, покладатися на Сполучені Штати, коли, пам'ятаєте, у нас були слухання по "Північному потоку" і говорилося про санкції залізобетонні, і потім – бах, була ця спільна заява, і де всі ці санкції, вони якось пом'якшили або зависли. Потім був Афганістан - це не вже про Україну більше, а про партнерів по НАТО. Потім були підводні човни з Австралією і іншими, і так далі.  В той же час… тобто я наводжу приклади.

В той же час, іноді складається враження, що в Сполучених Штатах, у Вашингтоні, апріорі сприймають майже автоматично, що Україна мала б слідувати в форваторі пріоритетів стратегічних Сполучених Штатів. Чи то йдеться в деяких речах більш прагматичних, чи в таких стратегічних. І я хочу знову таки  повернутися до протистояння з Китаєм. От як Україна бачить? Це, до речі питання, яке вирішує не лише Україна - це вирішує Німеччина, це вирішує для себе багато інших країн, набагато більш  потужніших, ніж Україна. Чи є у України, з точки зору цієї стратегії, бачення і інструментарію, і концепту, як в цих умовах, коли доведеться грати на кількох шахівницях, а не  на одній лише, чи є розуміння, як це  може відбуватися?  Тому що, чим далі - тим більше.

Я думаю, що політика – це  завжди вибір. Такий вибір, якщо не ми будемо робити, то його зроблять або за нас, або нас будуть спонукати робити цей вибір. Це одне з таких  питань, яке, можливо, заслуговує лише побіжного коментаря сьогодні, але я хотів би, щоб в наступному ми б мали більш ґрунтовну дискусію стосовно цього. Дякую.

Вибачте, я останнє. Координаційна функція. Я хотів би сказати, що на  одному з останніх, чи передостанніх засідань ми обговорювали питання про ратифікацію, я забув як він називався, протоколу, який стосується подовження фінансування України… (Шум у залі)

Вибачте, колеги, ви можете вийти, просто тут заважаєте.

Але в даному випадку є дуже важливе питання, тому що це має бути цікаво і міністру. Функція координації, її завжди важко, і зараз, можливо, ще важче робити. Але є питання, яке дуже актуальне  з огляду на зростаючі розмови щодо газової кризи, енергетичної кризи і так далі.

Україна з 2009 року, фактично ми започаткували під час шведського головування E5P (Eastern Europe Energy Efficiency and Environment Partnership),   і перші 5 років лише Україна отримувала  на це гроші, а це гранти і такі вигідні кредити. І ми з'ясували тут на комітеті, що з огляду на відсутність такої координації головною причиною було названо те, що часта зміна керівництва в Міндовкілля і енергетики призвела до того, що Україна невчасно, і ще це, до речі, стоїть лише на ратифікацію в Раді, не ратифікувала це доповнення, яке несе в собі зобов'язання України в наступні 5 чи 10 років також по 10 мільйонів, по-моєму, на рік, такий …… додавати. А це призвело до того, що були зупинені проекти, а їх до того вже було десь 25 на майже 950 мільйонів євро, які стосуються муніципальної інфраструктури. Це школи, енергетивне опалення, це міський транспорт, це котельні і таке інше.

Як можна було допустити, з точки зору і координації, чому тут не спрацювало? Що два роки фактично Україна була, або буде викинута з огляду на бюджетні всі ці речі від того, щоб продовжити вигідний для України, для муніципалітетів зокрема, процес модернізації муніципально-енергетичної інфраструктури.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо можна, колеги, ми  можемо таку невеличку  перерву зробити, перед тим, як пан міністр відповість на ваше запитання, Григорій Михайлович. Просто проголосуємо з одного питання, поки є кворум. І одразу перейдемо…

 

НЕМИРЯ Г.М. У мене пропозиція підтримати… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це йдеться про… поки з нами є пані Юлія Овчиннікова і пан Гузь… Давайте тоді тут можна проголосувати одразу. Просто одразу проголосуємо.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Передбачається візит до України депутатів литовського парламенту. Питання в тому, що просять профінансувати десять чоловік, а відповідно до розпорядження, затвердженого Головою Верховної Ради, ми можемо фінансувати тільки в межах чотирьох чоловік.

Так що, якщо буде прийнято рішення в межах норми, то…

 

ЮРАШ  С.А. (Не чути)

 (Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді, колеги, я ставлю на  голосування.

Хто за те, щоб підтримати цю пропозицію? 

 

_______________ В повному обсязі?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, в межах чотирьох осіб.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. А можна внести другу пропозицію? …в повному обсязі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, я поставлю цю пропозицію. Добре. Давайте тоді першу пропозицію.

Хто за першу пропозицію?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Перша - це в межах норми.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В межах норми, так.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  Чотири. В межах норми.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – проти?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  Два – проти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто утримався?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  Два утримались.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І наступна пропозиція – в повному обсязі.

Хто за цю пропозицію?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  Чотири.

(Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як бути, колеги? (Загальна дискусія)

Григорій Михайлович,  запропонуйте, будь ласка.

 

НЕМИРЯ Г.М. Є компромісна пропозиція. Половина від 10 - буде 5. Це буде трошки більша норми, але, в той же час,  вона дозволить  показати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставимо п'ять тоді, вашу пропозицію. Хто за цю пропозицію?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  Вісім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення прийнято.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. І ще два питання. По змінах в делегаціях. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зміна делегації у нас відбулася в ПАРЄ. Олександр Ковальчук, він залишив, а замість нього вводиться в склад делегації Мошенець Олена Володимирівна.

Хто за те, щоб підтримати?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  Одноголосно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одноголосно.

І останнє - це в НАТО. Тут взагалі ситуація цікава, тому що пані Буймістер, вона вийшла з делегації Парламентської асамблеї НАТО. Я, чесно кажучи, хотів би Богдана Васильовича запропонувати. Але треба, щоб було рішення  фракції. А ми можемо прийняти рішення?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Ні, без фракції, ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шкода.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  Тоді відкладаємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, тут йдеться просто про вихід Людмили Анатоліївни Буймістер зі складу постійної делегації Верховної Ради.

Хто за те, щоб виключити її? Хто – за?

 

НЕМИРЯ Г.М. Це рішення фракції чи її заява?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Рішення фракції.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  П'ять.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хто – проти? Хто – утримався?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  Три.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Три. Рішення прийнято. Дякую.

Тоді переходимо до відповідей. Будь ласка, пане міністр.

 

КУЛЕБА Д.І. Дякую.

Під "нахабною політикою" мається на увазі політика, яка передбачає декілька змістовних речей. По-перше, покладатися насамперед на себе, а потім на партнерів. І ми не повинні, безумовно, спочатку робити ставку на те, що зроблять партнери. По-друге, не лише йти за партнерами, але і вести їх за собою. Іноді для того, щоб мотивувати їх це робити, потрібно діяти не в класичній м'якій формі. По-третє, це передбачає висунення ініціатив, які спочатку можуть комусь не подобатися з партнерів, але зрештою просувати їх і робити їх ефективним інструментом.

Кримська платформа почалася з того, що був дуже скептичний настрій і поради не робити цього. Потім ті ж самі країни розказували, як все круто, як вони вражені. Асоційоване тріо почалося з того, що в Європейському Союзі хитали головою: не робіть цього, це не правильно, сидіть. Тому що всі сильні партнери, давайте відверто, вони всю шахматку вже розписали і всім своє місце визначили. Якщо ми будемо грати виключно за тими правилами, які визначили вони, ми ніколи не зрушимо зі свого місця. Для того, щоб зрушити з місця, потрібна зухвалість, потрібна певною мірою нахабність, але виважена і продумана. Тому в жодному разі це не питання стилістики - це питання змісту.

Відсутність згадок стратегії про Мінські домовленості, ну, Норманський формат був створений до укладання Мінських домовленостей, тому, власне, цей переговорний формат є визначальним для  розгляду будь-яких питань, пов'язаних з російською агресією на сході України.  На жаль, вам  добре відомо, що питання Криму не було включене до Норманді. Мінськ – це один з елементів, дуже важливий такий,  можна сказати, хребет процесу врегулювання, але це лише один з елементів. Тому згаданий формат,  а все інше, те що відбувається, можливі варіанти. І ми маємо  зберігати для себе простір для дій.

США - головний стратегічний партнер. Дійсно, Президент  говорить про те, що США є стратегічний партнер номер один, і це  констатація  факту, це констатація того, що зробили Сполучені Штати з 2014 року для України.

Безумовно, ми переконані, що вони могли б зробити більше, але сталося так, як сталося, і ми  б могли зробити  більше, це теж життя. Але при тому, що в безпековій і в політичній сфері, безумовно, Сполучені Штати є стратегічним партнером номер один, наша торгівля є вкрай незадовільною,  її обсяги, і саме тому таким важливим є  лібералізація  торгівлі. Китай натомість є, як вам добре відомо, торгівельним партнером України номер один як  окрема країна.

І ті шахівниці, про які ви згадали, – це дійсно дуже складна гра, вона вже розгорнулася, але ми на них вже граємо,  збалансовуючи ці два різних полюси, які сформувалися. В осяжній перспективі, я думаю, що базова рамка цієї гри залишатиметься саме такою. Україна виступатиме у відносинах  з Китаєм як  представник, скажімо так, євроатлантичного простору, в широкому сенсі, тому що ми належимо до західної цивілізації, але США залишиться нашим головним безпековим і політичним партнером, Китай зберігатиме за собою позицію нашого головного  торговельного партнера. І от в цій рамці буде відбуватися  балансування. Дякую.

І  я дуже вибачаюся, але ми вже більше  2 годин засідаємо, і я теж маю йти, при всій повазі до вас. Південний фланг НАТО, ви в плані трансформації це згадуєте, південний фланг? Можна я подивлюсь? Просто я не пам'ятаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, якщо можна, Анатолій Григорович…

 

КУЛЕБА Д.І. Йдеться про tastern фланг тут, очевидно. Це технічна помилка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте тоді спробуємо максимально. Давайте, будь ласка.

 

_______________. (Не чути)

 

КУЛЕБА Д.І. …і затверджена стратегія розвитку українського інституту, ви кажете про імідж за кордоном України, да. Інформаційна безпека - це повноваження Міністерства культури та інформаційної політики. Ми на РНБО, на останньому РНБО, затвердили стратегію якраз інформаційної безпеки, і там важлива увага приділена і зовнішньому чиннику.

У нас з Мінкультом тісна координація, буквально на минулому тижні ми з міністром проводили спільну нараду, якраз присвячену цьому – просуванню іміджу України за кордоном, тому що це теж частина боротьби з дезінформацією, тобто створення позитивного наративу про Україну.

Ця робота є, наскільки вона буде масштабною, залежатиме виключно від обсягів фінансування і ковідних обмежень, які існуватимуть в наступному році. Але стратегія є, розуміння, що робити, є, але вона корегується. Ми  повинні змінити оцю культуру, коли, знаєте, культура і гуманітарний блок завжди фінансуються за залишковим принципом. І ми з року в рік намагаємося це ламати потроху. Щось нам вдається, щось - ні. Але я вважаю, що в нашій реальності публічна дипломатія,  яка цим опікується, має бути повністю профінансована.

 

_______________. (Не чути)

 

КУЛЕБА Д.І. Це частина нашої стратегії, де ми діємо спільно з Міністерством культури та інформаційної політики. Тому що протидія дезінформації – це їхня головна прописана функція.

 

_______________. (Не чути)

 

КУЛЕБА Д.І. Я думаю, так можна сказати зараз про будь-яке міністерство з будь-якого питання в бюджетному процесі.

Безумовно, додатково ми просимо 1 мільярд 300 мільйонів для того, щоб задовольнити наші базові потреби, у Мінфіну просимо. Зрозуміло, що Мінфін їх нам всі не дасть, але ми ведемо розмову з ними. Я ще не бачив, що ухвалила сьогодні Верховна Рада. Сподіваюсь, що там є підтримка МЗС і рекомендація Мінфіну збільшити нам фінансування. Це посилить нашу позицію в переговорах з Мінфіном.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є такий, до речі, вислів одного з політиків, він казав: "Яка б партія не прийшла до влади, керувати країною завжди буде Мінфін".

Анатолій Григорович, будь ласка. Тому що він лист написав. Будь ласка.

 

_______________. (Не чути)

 

КУЛЕБА Д.І. Дякую. Міністерство  закордонних справ  вітатиме і підтримуватиме  будь-яку нову ініціативу, чи новий формат,  створений  на міжпарламентському рівні для розвитку відносин з Польщею. На міжурядовому рівні у нас з Польщею,  по-моєму, вже створено все, що можна створити, тому…

 

_______________. (Не чути)

 

КУЛЕБА Д.І. Так-так, але ви можете на нашу повну підтримку розраховувати для того, щоб якраз парламентську історію розвивати. Зокрема, наприклад можна зробити парламентську… є Парламентська асамблея України, Литви та Польщі…

 

_______________. І є Парламентська асамблея Польщі.

 

КУЛЕБА Д.І. І є двостороння…

 

_______________. І є групи дружби,  тобто інструментарію…

 

КУЛЕБА Д.І. Тому, це питання для вас, як ви це структуруєте.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви можете провести зустріч представників групи дружби разом з представником МЗС і  онлайн…

 

КУЛЕБА Д.І. Я дам вам людину, яка займається Польщею, сядете і  намітите якісь плани. Можна, Богдан Васильович?  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так,  і Богдан Васильович, будь ласка.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. (Не чути)    

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дуже вам дякуємо.

 

КУЛЕБА Д.І. Дякуємо дуже за добрі слова. Ми будемо далі працювати з Верховною Радою,  контакт послів, подумаємо, як це правильно організувати.

Дуже дякуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дуже приємно, що ви прийшли. І дуже вам дякую.