14 листопада 2018, 12:18

Стенограма засідання Комітету 07.11.2018

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету у закордонних справах

7 листопада 2018 року

Веде засідання голова Комітету ГОПКО Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю,  що ми можемо розпочати обговорення принаймні тих важливих питань, які є. Давайте почнемо із першого проекту Закону про приєднання до Угоди про розвиток мультимодальних перевезень ТРАСЕКА.

Будь ласка, заступник міністра інфраструктури Лавренюк Юрій Федорович. Будь ласка.

 

ЛАВРЕНЮК Ю.Ф. Дякую.

Шановна Ганна Миколаївна, шановні колеги, народні депутати, присутні! Даним законопроектом  пропонується приєднатися до Угоди про розвиток мультимодальних перевезень ТРАСЕКА, учинений 16 червня 2009 року, для вдосконалення нормативно-правової бази поліпшення умов здійснення перевезень в регіоні країн-учасниць міжнародного транспортного коридору Європа-Кавказ-Азія.

Приєднання України до даної угоди сприятиме утвердженню політичної, економічної незалежності України шляхом забезпечення її альтернативними транспортними комунікаціями для розвитку торговельних зв'язків між країнами Європи та Азії, подальшому розвитку регіонального співробітництва між Україною, державами Кавказу, Середньої Азії, учасницями програми ТРАСЕКА, зміцненню позицій на світових ринках транспортних послуг, зростанню доходів відповідних міжнародних перевезень.

Даний проект закону схвалений був транспортним комітетом. Єдине, чому він так, чому так довго він не вносився, тому що лише 18 вересня цього року ми отримали повідомлення про останнє погодження від Киргизької Республіки. Після цього вже було внесено погодження центральних органів виконавчої влади, відповідно, на ваш комітет.

Прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Давайте заслухаємо ще Міністерство закордонних справ. Дмитро Олександрович буде доповідати чи Андрій Іванович? Матющенко Дмитро Олександрович, начальник відділу. Добре, давайте...

 

ЗАЯЦЬ А.І. Шановна пані голово, шановні народні депутати! Міністерство закордонних справ підтримує повністю ратифікацію цієї угоди з тих мотивів, про які Міністерство інфраструктури уже сказало. Дійсно, ця угода потрібна, про ТРАСЕКА вже років 15 йдуть розмови, і вже настав давно час переходити до реалізації.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Міністерство юстиції. Там ви висловлювали якісь зауваження. Будь ласка, якщо можете, сісти нам під запис або з цієї сторони, поки немає членів комітету.

Будь ласка, Людмила Євгенівна Сідловська, заступник директора департаменту, начальник управління правової експертизи міжнародних договорів та міжнародного співробітництва.

 

СІДЛОВСЬКА Л.Є. Доброго дня всім. Міністерство юстиції погодило проект Закону про приєднання, але разом з тим відмітило, що сьогодні законодавством України не визначено ряд понятійних термінів, які застосовуються в зазначеній угоді. І ми поінформували, що за інформацією, наявною в Міністерстві юстиції на сьогодні, Мінінфраструктури розробило Закон про мультимодальні перевезення, який врегульовує практично ті білі плямі, які є на сьогодні в нашому законодавстві.

Але в цілому, якщо говорити про угоду, то сама угода дає конкретні визначення, що таке мультимедійні перевезення, що таке договори. І, в принципі, може бути самодостатнім документом, який може бути реалізований. Але в будь-якому випадку є доцільним якомога швидше прийняти цей закон, тому що всередині законодавство, наше національне законодавство, воно має багато… скажімо так, суцільні прогалини в цій сфері.

В цілому в нас заперечень немає, але треба звернути увагу на необхідність, скажімо так, національного врегулювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тобто ви… Добрий день! Ви…

 

СІДЛОВСЬКА Л.Є. Ми погоджуємося з цим Законом про приєднання  до ТРАСЕКА, але акцентуємо увагу теж на необхідності якомога швидшого подання до Верховної Ради   законопроекту про мультимодальні перевезення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Можна тоді заслухати Міністерство інфраструктури, що зараз з підготовкою цього законопроекту, щоб в нас не вийшло, як з ратифікацією Гаазької конвенції, коли в сесійному залі потім почали говорити, що немає імплементаційних законів і починається торгівля дітьми, оскільки приєднання – добре, але механізмів потім захисту немає. Тому, будь ласка, який стан підготовки?

 

ЛАВРЕНЮК Ю.Ф.  Дякую.

Я ще раз повторю слова представника Мін'юсту, що даним проектом закону про приєднання до угоди вже ми прибираємо ряд прогалин, скажімо так, тому що там є вже чіткі визначення. А сам проект Закону про мультимодальні перевезення, він зроблений Міністерством інфраструктури і зараз відповідно погоджується, відпрацьовується в транспортному комітеті, після цього буде направлено до центральних органів виконавчої влади на погодження, відповідно до вашого комітету також.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це я думаю більш буде профільний транспортний комітет, бо це вже частина…

 

ЛАВРЕНЮК Ю.Ф. Ви в любому випадку… вам також його спрямують. Але ратифікувати цю угоду шляхом прийняття цього проекту закону нам потрібно вже і причому негайно, тому що з нас вже буде глузувати світова спільнота, або ми учасники ТРАСЕКА і цього коридору Азія-Кавказ-Європа, або ми просто займаємося балачками і нічого крім цього.

Тому тут нічого такого надзвичайно немає всіма все погоджено. Дійсно, є прогалини в законодавстві щодо визначень конкретних, але вони прибираються нашим проектом Закону про мультимодальні перевезення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Що каже Міністерство юстиції?

 

ВАСИЛЕНКО О.І. Добрий день! Секретаріатом було проаналізовано проект Закону про приєднання до Угоди по ТРАСЕКА, також проект закону, який ще не внесений до Верховної Ради, про мультимодальні перевезення, ми вважаємо, що вони по суті імплементаційні до Угоди по ТРАСЕКА. І, враховуючи вимоги, імперативні вимоги законодавства, саме статтю 9 Закону про міжнародні договори, яка чітко нам встановлює, що міжнародний договір вимагає внесення змін до національного законодавства або прийняття нового закону, то вони вносяться одночасно та розглядаються одночасно.

Тому, ми вважаємо, що в принципі, щоб уникнути в подальшому проблем з правозастосуванням Угоди по ТРАСЕКА, оскільки ми не знаємо, оскільки буде ухвалюватися Закон про мультимодальні перевезення, а сама угода не встановлює, ну, вона встановлює вірніше термінологію, але питання, наприклад, страхування, визначення договірної бази, взаємодії перевізників, відповідальність перевізників в національному законодавстві, а саме  в Господарському кодексі, в Цивільному кодексі, в Законі "Про транспорт", "Про залізничний транспорт", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про транспортно-експедиторську діяльність" всіх цих моментів немає.

Так ось, щоб, повторюся, щоб уникнути в подальшому проблем з правозастосуванням, ми вважаємо, що вони мають розглядатися одночасно.

Дякую.

 

_______________. (Не чути)

 

_______________.  Да, про міжнародні…

 

ЛАВРЕНЮК Ю.Ф. Що я можу сказати?! Давайте ще рік почекаємо, проголосуємо цю угоду вже у новому скликані Верховної Ради. Нам потрібно приймати цей проект закону. Ми розуміємо, що воно одночасно у зв'язку... враховуючи наші бюрократичні процедури проходження документів, одночасно його неможливо приймати. Але ратифікувати цю угоду це потрібно конче і негайно. Це позиція наша, і вона такою і залишиться.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мін'юст.  Дякую.

Ну, одне, як з рішень рекомендувати підтримати ратифікацію за умови відразу внесення в сесійний зал імплементаційних законів. Скільки часу ви думаєте вам треба, щоб зареєструвати хоча би, щоб вже рухалось?

 

ЛАВРЕНЮК Ю.Ф.  Я думаю, до кінця року це буде вже зроблено. Так, да.

Ну, якщо даже ви, ну, об'єктивно сьогодні, якщо комітет ваш нас підтримає, то я впевнений, що він в сесійну залу не попаде до кінця цього року. Ми будемо розраховувати десь на після нового року, тому що, на жаль, в нас у порядку денному ще ратифікацій багато стоїть, але вони не вносяться на розгляд.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та ні, у нас є просто зараз і таке вже, скажімо, бачення у спікера ратифікації вже не в середу розглядати, а так, як в нас  була одна практика, в четвер сім ратифікацій підряд, от і це займе по 3 хвилини на ратифікацію. Ну, і такий вихід, коли, дійсно, кількість ратифікацій зашкалює, і вже міжнародні зобов'язання ми не виконуємо через там відсутність в залі людей чи ще.  Тому треба буде креативно знаходити вихід. І є певне бачення до кінця року теж по ратифакаціям. В четвер, можливо, там перед голосуванням за бюджет, коли буде багато в залі людей.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обманути прогульщиків, да. І виконати  міжнародні зобов'язання.

 

ЛАВРЕНЮК Ю.Ф.  Ганно Миколаївно, у нас є з вами хороший досвід ратифікації по електротранспорту, якщо ви пам'ятаєте, то в нас получилося, що наше питання проголосували 273, а далі всі чогось не голосували. Тому треба працювати з залом і працювати з людьми.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, є ще декілька дуже важливих питань, які, я думаю, що можна зараз почати розглянути, ті, які не потребують закритого режиму, тому що закритий режим, не хочеться, щоб всі виходили …….. Можливо, ми зараз почнемо заслуховувати 5 пункт про стан та перспективи утворення міжвідомчого координаційного органу з метою узагальнення правової позиції держави у питанні відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та підготовки консолідованої претензії України до Російської Федерації щодо реалізації міжнародно-правової відповідальності за збройну агресію проти України.

Чому це питання важливе, і, якщо немає заперечень, ми би зараз його почали розглядати, бо ті решта питань, які особливо…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це більш довге, Азовське море, там комісія з рибальства. Тому ми це зараз би швидко пройшли, кворум з'явиться тоді. Так само, як і більш довге питання про потенційні небезпечні наслідки паспортизації іноземними державами громадян України, яке ми передбачаємо розглядати в закритому режимі. Ну, просто, щоб зараз всі не виходили знов не заходили.

Тому, колеги, оскільки ми зараз розглядаємо бюджет 2019 року, і коли ми говоримо, зокрема, наш комітет і ініціатива Віктора Івановича Вовка про консолідовану претензію України до Російської Федерації, є постанова Верховної Ради від березня, є Закон так званий про реінтеграцію Донбасу, але ті відповіді, які ми отримали від уряду, вже пройшло 8 місяців чи скільки, 6 місяців – 8, і досі ми не бачимо відповіді. Ті відповіді, які отримав і Віктор Іванович як член комітету про створення групи, чи чого там, на базі…

 

ВОВК В.І.   (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Віктор Іванович, якщо ви можете, зараз ви доповісте. І тоді ми будемо заслуховувати, якраз в нас є представники МЗС, є представники Мін'юсту і МінТОТ. Чому важливо, тому що, якщо ми приймемо рішення від уряду про створення міжвідомчого органу про консолідовану претензію подання, тоді, можливо, варто треба закладати вже якийсь рядок бюджету на наступний рік. Хай це будуть там невеликі гроші, але це вже буде певна інституціоналізація через державне фінансування органу з підготовки консолідованої претензії.

Якщо цього не буде… Тому сьогодні  ми це питання в порядку пріоритетності розглядаємо для того, щоб дійсно в міжнародно-правовому аспекті захисту наших національних інтересів, судових позовів, вже готуватися, а не чекати цього.

Будь ласка, Віктор Іванович, якщо можна, вам.

 

ВОВК В.І.  Ганна Миколаївна нагадала ситуацію. Ще в двох словах нагадаю.

В лютому місяці був прийнятий закон про реінтеграцію Донбасу, який передбачає створення міжвідомчого органу щодо підготовки консолідованої претензії. В березні місяці була прийнята Постанова Верховної Ради, передбачена, в тому числі, рекомендаціями наших парламентських слухань по…. стосовно зовнішньої політики України. Там серед авторів було багато депутатів, членів нашого комітету.

На жаль, станом на сьогоднішній, на даний момент і досі уряд України не виконав ні цю норму закону, не привів у відповідність свої нормативно-правові акти, ні… до закону про реінтеграцію Донбасу, не виконав пряме доручення, яке містилося в постанові Верховної Ради.

Були листи від комітету, був мій депутатський офіційний запит у липня місяці на Прем'єр-міністра України.

На жаль, спочатку уряд взагалі не зрозумів, про що йде мова, і судячи з тих відповідей, які він дав і комітету, і на мій депутатський запит, зрозумів так, що це створюється якась міжвідомча комісія консультативна, що зовсім не передбачено ні законом, ні нашою постановою, і доручив Міністерству з тимчасово окупованих територій підготувати положення… проект постанови Кабінету Міністрів з відповідним положенням про міжвідомчу консультативно-дорадчу комісію при Кабінеті Міністрів.

Його вимушені були поправляти – уряд – і народні депутати, і Президент. Президент двічі звернув увагу уряду в серпні місяці про необхідність створення саме органу при Кабінеті Міністрів (це повноваження Кабінету Міністрів відповідно до Конституції створювати центральні органи виконавчої влади), який  має розробити методику обрахунку завданої Україні шкоди. Ми маємо на сьогоднішній день лише оцінку Atlantic Council пана Аслунда про там 100 мільярдів доларів, оцінка завданої Україні шкоди. Ну, це така думка поважної аналітичної структури, але Україна як держава має здійснити своє власне  обрахування завданої нам шкоди для того, щоб включити її в консолідовану претензію. Для цього необхідно провести велику роботу спочатку по розробці відповідної методики, потім на підставі цієї методики здійснити обрахунок завданої шкоди з тим, щоб це включити в консолідовану претензію, яку Україна виставить Росії на міжнародній арені, в тому числі і в Організації Об'єднаних Націй.

Тому було підготовлено, як я вже зазначив, Міністерством з окупованих територій проект Постанови щодо міжвідомчої дорадчо-консультативної ради. На щастя, схаменувся уряд в останній момент і в серпні місяці зняв розгляд цього проекту постанови з розгляду на Кабінеті Міністрів. Водночас була прийнята така позиція, наскільки нам відомо, щоб не постановою Кабінету Міністрів створювати цей центральний орган виконавчої влади, а розробити проект закону і внести його на розгляд Верховної Ради, щоб Верховна Рада прийняла спеціально окремий закон про цей орган щодо підготовки консолідованої претензії.

Я, коли до нас на комітет приходив шановний пан міністр Клімкін, я його питав щодо ситуації з підготовки проекту закону. На жаль, я так зрозумів, що і щодо проекту закону немає єдиної думки в уряді на сьогоднішній день. І тому це питання зависло в дискусіях відносно того,  а як же створювати цей орган, чи постановою Кабінету Міністрів і прийняттям відповідного положення, чи підготовкою закону і внесенням його у Верховну Раду. А якщо це готувати закон, то яку концепцію закласти в цей закон, і так далі. Тобто час іде, а така надзвичайно важлива робота для України, для захисту наших всіх інтересів на міжнародній арені не здійснюється.

Більше того, в проект бюджету на наступний рік не закладено жодної копійки на роботу цього органу, якщо він буде створений, або шляхом постанови Кабінету Міністрів, або шляхом прийняття закон. Як розумієте, що якщо ми не закладемо в бюджет на 2019 рік відповідні кошти, то це означає, що тільки створення і початок роботи цього органу перенесеться взагалі аж на 2020 рік. Це явно суперечить інтересам України.

Тому була подана пропозиція до уряду, як з боку народних депутатів, так, я знаю, і з боку Адміністрації Президента, тобто був лист відповідний направлений главою Адміністрації Президента  паном Райніним на Кабінет Міністрів щодо того, що необхідно включити в проект бюджету на 2019 рік окремою спеціальною бюджетною програмою, тобто окремим рядком бюджету, кошти на утворення та забезпечення діяльності зазначеного міжвідомчого органу при Кабінеті Міністрів.

Тому, я думаю, нам як комітету варто прийняти рішення теж, спрямувати відповідне звернення на Кабінет Міністрів з вимогою в обов'язковому порядку закласти кошти на створення і функціонування цього органу в бюджет на 2019 рік.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Давайте заслухаємо зараз – Закаблук Владислав Артурович, Міністерство тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб. Будь ласка, вмикайте мікрофон.

 

ЗАКАБЛУК В.А. Доброго дня, шановні присутні! Необхідно зазначити, що на виконання Закону 2268 Кабінетом Міністрів був прийнятий план організації виконання цього закону, відповідно до якого Міністерство з тимчасово окупованих територій визначено головним виконавцем розробки нормативно-правового акту, який передбачає створення відповідного органу.

На виконання зазначеного рішення міністерством підготовлено та направлено лист на заінтересовані органи з проханням надати пропозиції щодо виконання такої норми закону. На жаль, відповіді не надійшли. Ми повторно звернулися до заінтересованих органів. Тут вже пропозиції були надані. З урахуванням вказаних пропозицій міністерством було розроблено проект постанови Кабінету Міністрів, який передбачає вже утворення Міжвідомчої комісії з питань узагальнення правової позиції держави у питанні відсічі і стриманні збройної агресії Російської Федерації та підготовки консолідованої претензії України до Російської Федерації щодо її міжнародно-правової відповідальності за збройну агресію проти України.

Вказаний проект погоджений 22 державними органами. В принципі зауваження були, але вони не були такими принциповими. Після погодження проект було направлено до Міністерства юстиції, де також проект в цілому був підтриманий. Після цього цей документ було в кінці серпня місяця, а саме 8 серпня, внесено на розгляд уряду.

Так, 4 жовтня зазначений проект постанови розглядався на урядовому Комітеті з питань європейської і євроатлантичної інтеграції. До проекту було внесено деякі зауваження щодо включення до складу представників АПУ, комітету Верховної Ради, Торгово-промислової палати, а також Міністерства інфраструктури. На виконання рішення урядовим комітетом ТОТ доопрацьовано зазначений проект та внесено на розгляд уряду повторно. Наразі вказаний документ виносився на минулому тижні також на засіданні урядового комітету. Але там по деяким причинам не встигли його опрацювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

ЗАКАБЛУК В.А. Як я зрозумів, на минулому тижні нам пані Ангела Меркель приїжджала, були зустрічі з нею. Ну, не знаю.

Варто зазначити, що до того, коли до нас надійшов вказаний документ по організації, то ми керувалися чим? Керувалися перш за все Законом про Кабінет Міністрів, там, де передбачено, що для забезпечення своїх повноважень Кабінет Міністрів утворює тимчасово-консультативні та інші допоміжні органи. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів  599, яка передбачає утворення консультативно-дорадчих органів, було розроблено відповідний проект. Відтак, розроблено проект постанови про утворення міжвідомчої комісії, керуючись виключно нормами законодавства.

В принципі все. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Міністерство юстиції, скажіть ще вашу позицію. Владислав Вікторови Власюк, генеральний директор Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності.

 

ВЛАСЮК В.В. Доброго дня, шановні народні депутати, шановні колеги! Дійсно, до Міністерства юстиції заходив проект Постанови Кабінету Міністрів  щодо вказаного питання. Було дано висновок у серпні місяці. І ми в цілому підтримуємо проект Постанови про створення міжвідомчої комісії для формування консолідованої правової позиції і чекаємо на те, щоб проект постанови пройшов урядовий комітет і був підтриманий урядом в цілому. Хоча в нас все ще залишається таке питання, як до органу, який здійснює супровід деяких міжнародних судових справ, лишається, чесно кажучи, не зовсім зрозуміло, що таке консолідована претензія, яким чином це узгодити з тими процедурами, які передбачені окремими міжнародними судовими інстанціями.

Тому, якщо є нагода обговорити це питання, було б дуже добре, якщо ні, звичайно, виходимо з того тексту положень, які ми маємо наразі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

МЗС. Андрій Іванович, я так розумію, ви будете доповідати?

 

ЗАЯЦЬ А.І. Дуже коротко, оскільки це питання, яке веде безпосередньо заступник міністра Олена Володимирівна Зеркаль.

Значить, дійсно, відрізнялися позиції міністерств і відомств на самому початку цієї роботи. Очевидно, вони були зумовлені також, як колега зазначив, різним розумінням сутності, яка вкладалася законодавцем в призначення цього органу. Міністерство закордонних справ виходить з того, що чинним законодавством чітко розмежовано компетенцію і Міністерства юстиції, і Міністерства закордонних справ, які вдвох охоплюють всі міжнародно-правові відносини в судових юрисдикціях іноземних і міжнародних. Тому, очевидно, прогрес і вирішення цього питання буде досягнуто за підсумками робочої зустрічі, яка на високому рівні має відбутися між Міністерством закордонних справ і Міністерством юстиції.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, перед тим як зараз Віктор Іванович відрефлексує, ви хотіли. Борис Бабін, будь ласка.

 

БАБІН Б.В.  Дуже стислий коментар щодо цього питання. Ось ми почули позицію уповноважених центральних органів виконавчої влади, дійсно, можна погодитися з аргументами Мін'юста і МЗС, але все ж таки тут ми почули ще позицію МінТОТ. І хочу доповісти народним депутатам, що після схвалення закону ми двічі письмово зверталися до МінТОТ з пропозиціями включити представників Президента України… представництво Президента України в АРК до складу цієї комісії, нам було відмовлено без будь-яких пояснень цього. Дуже хотілося б почути все ж таки представників МінТОТ. По-перше, чому нас не включено в склад комісії? По-друге, чому МінТОТ послідовно відмовляється навіть надати нам проект цієї постанови за ознайомлення?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ви можете пояснити, що це за брак комунікації, паперу у вас немає, e-mail зламався?

 

ЗАКАБЛУК В.А. Щодо надання копії я на даний момент не готовий відповісти на зазначене питання, тому що, ну, в принципі я такого документа не пам'ятаю, там де  прислати треба копію. Разом з тим, щодо включення. Я знаю, що ви зверталися з проханням включити вас до складу цієї комісії, однак, на той момент, коли ви вже звернулися, проект було внесено на розгляд уряду.

Також варто зауважити, що за результатами останнього засідання урядового комітету, на якому було прийнято рішення доопрацювати проект Міністерством з питань тимчасово окупованих територій, тоді до складу представником Адміністрації Президента України було прохання включити представника Адміністрації Президента, що ТОТом зроблено і відповідний проект направлено доопрацьований.

 

БАБІН Б.В. Ви мене, мабуть, не почули. Ми є представництвом Президента України в АРК, ми давали вам двічі пропозицію включення представників нашого органу до складу цієї комісії. Якими підставами ви керувалися, не включаючи нас в состав комісії, зокрема після того, як проект було повернуто на доопрацювання, ви мали змогу це доопрацювати. Яка підстава? Просто хотілося б знати, бо з вашої відповіді ми це не вбачаємо. Просто цікаво, чому орган, який передбачений і законодавством, і Конституцією України, послідовно виключається з цього процесу? Нам просто цікаво це знати. Ну, ваша позиція як представника міністерства. Можете озвучити народним депутатам? 

 

ЗАКАБЛУК В.А.  Я тут вам не можу сказати, що ми там принципово не хочемо вас включати. Правильно?

 

БАБІН Б.В.  Ви же не включили принципово.

 

ЗАКАБЛУК В.А. Документ цей внесений на розгляд уряду. Його…

 

БАБІН Б.В. Ну, це просто питання, на яке ми не знаємо відповіді. Може народні депутати…

 

ЗАКАБЛУК В.А. Його урядом було опрацьовано. І деякі питання, які урядом було прийнято, представниками уряду, ми доопрацювали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

ЗАКАБЛУК В.А. Ну, я так розумію, ваші представники також приймають участь у засіданнях комітетів урядових.

 

БАБІН Б.В. Ні. Доводжу до вашого відома, що ми не є органом виконавчої влади.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте щодо членів, хто, включити. Я думаю, що це невелика проблема.

Віктор Іванович хоче по суті. Ми заслухали МінТОТ, Мін'юст, МЗС. Колеги, очевидно, що деякі речі хотілося б швидше розглядати.

 

ВОВК В.І. Шановні народні депутати, ви послухали тільки що цей междусобойчик між представниками виконавчої влади, який взагалі не про те, це називається на городі бузина, а в Києві дядько. Тому що якби законодавець передбачав те, про що ви між собою зараз говорите, то вам би так би і було написано: про створення координаційної ради міжвідомчої чи комісії, точніше комісії, як ви її називаєте. Ви послухайте, що ви говорите. Ви постійно говорите про якусь комісію. Де в законі і постанові Верховної Ради  взагалі хоч є одна згадка про якусь дорадчо-консультативну комісію Кабінету Міністрів, при Кабінеті Міністрів України? Ви вигадуєте самі собі законодавчу базу, яку вам зручна. Тому що ви не хочете  виконувати прямі норми законодавства і хочете їх інтерпретувати у зручний для себе спосіб, створивши якусь там дорадчо-консультативну комісію, яка не передбачає ні фінансування бюджету.

Ви взагалі, ви розумієте, про що ви говорите? Це величезна робота десятків і десятків людей – підготувати консолідовану претензію, підготувати методику обрахунку завданої Україні шкоди. Це надзвичайно важливе завдання національного рівня і ваги, міжнародної ваги для того, щоб Україна могла притягнути Росію до міжнародно-правової відповідальності, маючи за цим відповідну дуже серйозну базу. Це те, що в свій час у 1943 році був створений відповідний органу уряду  Радянського Союзу, який готував консолідовану претензію до гітлерівської Німеччини, на підставі якої потім Радянський Союз, висунувши цю консолідовану претензію, яку підготував орган відповідний уряду СРСР, отримав величезні контрибуції і так далі і репарації з гітлерівської Німеччини, в тому числі  обладнання, техніку і так далі.

Мова йде про величезну роботу органу спеціального, який передбачений законом і постановою Верховної Ради  України. А ви в бюрократичні ігри тут граєтесь свої, замість того, щоб думати над тим, як виконати закон і постанову Верховної Ради. Або створивши цей орган… Ще раз наголошую, в законі йде мова про орган, а не дорадчо-консультативну комісію, і закласти фінансування цього. Це цю роботу тут для того, щоб виконати, треба залучити велику купу професійних людей, фахівців і так далі. Це вимагає відповідного державного фінансування, відповідної бюджетної програми. Якщо думати про інтереси України, а не про ваші там якість бюрократичні ігри міжсобойчики...

Пропозиція у мене дуже проста. Я думаю, що комітет побачив, як наш уряд реалізує норму закону і норму постанови. Я думаю, що нам треба звернутися так само з позицією комітету до Кабінету Міністрів, тим більше вона співпадає з позицією Президента  та України, вона співпадає з листом, який було направлено на Прем'єр-міністра главою Адміністрації Президента з тим, щоб почати з того, що є терміново. А терміново нам не можна прийняти у другому читанні бюджет, в якому не будуть закладені кошти на утворення і функціонування відповідного органу. Оскільки бюджет до другого читання готується вже зараз, нам треба терміново вплинути на Міністерство фінансів і Кабінет Міністрів з тим, щоб ця бюджетна програма була закладена в бюджет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

ВОВК В.І. Ні. Можна, так. Да, такі... я ж, безумовно, в бюджет закладається з формулюванням "на утворення і діяльність" Так було, наприклад, по Кредитно-експортному агентству, ми приймали в бюджеті. він не був створений, він і досі, наприклад, не створений, але в бюджеті на 2018 рік були закладені 200 мільйонів гривень на утворення і функціонування. То вже інша справа, у зв'язку з чим вийшла затримка зі створенням цієї Кредитно-експортної агенції, але принаймні в бюджет на 2018 рік, на його утворення і функціонування кошти закладалися. Так і в даному разі ми це маємо зробити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна тоді за умови подання законопроекту. Ну, просто, щоб тоді, якщо навіть винесуть, ви будете розуміти, що є, щоб коли будуть виступати професійні юристи в залі і говорити що, а як потім буде правозастосування, щоб в комітету, як з Гаазькою конвенцією, було пояснення, що рекомендація була…

 

ЛАВРЕНЮК Ю.Ф. (Не чути)  Тобто я говорю, коли в залі будуть голосувати ратифікацію угоди, ми можемо посилатися на те і будемо посилатися, це те, що проект закону зареєстрований і знаходиться в транспортному комітеті. А на той час, поки ця угода винесеться на голосування, проект закону уже буде в транспортному комітеті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Хто за те, щоб підтримати ратифікацію за умови подання імплементаційного законопроекту? Хто – за? Є.

Колеги, тепер у нас є два питання, які я пропоную… Дякую. Щоб ми, зокрема, і друге питання також проголосували в закритому режимі. Це те, що стосується роботи ХХХ сесії Українсько-Російської Комісії з питань рибальства в Азовському морі, яка відбулася 23-25. Просто не хочеться, щоби, зокрема, наш колега пан Чубаров, щоб затримувати довго. Щоб зараз можна було це питання, третім яке стоїть, розглянути зараз, а потім… Якщо ви не заперечуєте? Будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І.  В мене пропозиція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, давайте.

 

ТАРАСЮК Б.І.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так.

 

ТАРАСЮК Б.І. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, да. Колеги, це десь хвилин, максимум, я думаю, 30 буде ці два питання, ну 40. Хоча є там про що говорити.

Хто за те, щоби і друге, і третє питання в закритому режимі?

Дивіться, щодо відкритих людей, дальше там є питання… Дивись, зараз скажу тобі. Дальше є питання Віктора Івановича, лист, воно, не потрібні люди. Далі є міжпарламентська співпраця, це тільки комітет голосує. Там є з МЗС пан Соловей, який доповідає, і Щербатюк. Все. Тобто дальше вже колеги, більшість колег, які прийшли, вони прийшли, власне, на оці два закриті питання. Тому вони… Всі, які тут, вони мають доступ до документів там "ДСК" і так далі, які залишаються на два питання.  

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На третій позиції ми можемо громадськість спочатку заслухати, подякувати і взяти до уваги громадськості позицію, а потім перейти до цього. Хто за те, щоб два питання в закритому режимі, друге і третє?

А почекайте, а де Ігор?

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре.

Зараз, колеги, будь ласка. Тоді хто не… ну, громадськість поки можете слухати, а потім вже, коли пройдемо обговорення. 

Так, громадськість – це в нас довгий список. Хто від громадськості буде зараз виступати по третьому пункту порядку денного? Будь ласка. Ну, дві людини визначиться, хто один виступить. Сенченко чи Бондар?

Сенченко Олег Миколайович – член  громадської спілки Асоціація рибопромислових підприємств України. Будь ласка.

 

СЕНЧЕНКО О.М. Уважаемые депутаты, уважаемые коллеги! Я представляю, являюсь, вернее, членом общественной организации, которая включает в себя процентов 90 рыбопромышленников Азовского моря, а также являюсь руководителем рыбопромышленного предприятия, расположенного в Мариуполе, и флот мой также базируется в Мариуполе. Я являюсь уже пятый год членом украинско-российской комиссии по вопросам рыбальства в Азовском море.

То есть что… на что хочется обратить внимание, что до этого года комиссия работала в штатном режиме. Мы как рыбаки тоже выходили в море в штатном режиме, протокол практически не нарушался. Ну, не практически, а со стороны Российской Федерации протокол не нарушался. Проводились проверки, естественно, наших пароходов, но все согласно протоколу украинско-российской комиссии. То есть суда осматривались в течение часа. Максимально претензии, если взять текущий год, 2018-й, то с моих четырех судов были  проверены все четыре. Три из них по одному разу, одно судно – два раза. То есть проверка длилась максимально 40 минут, ну, максимум час.

В этом году как бы российская… украинско-российская комиссия была сорвана. Это я выскажусь от мнения всех руководителей рыбодобывающих предприятий Азовского моря, что это может привести к катастрофическим последствиям: с нового года у нас не будет законных оснований для выхода для промысла в Азовское море. Так как большинство промысловых рыб, это тюлька, бычок, хамса, мы проводим промысел, это центр Азовского моря. В настоящей момент идет промысел хамсы – это предпроливе Керченского пролива, а так же Керченский пролив.

В прошлом году мы заходили в пролив, ну, практически к Черному морю, работали, претензии и препятствия нам никто не создавал.  В этого году хамса еще не зашла в пролив, она находится в предпроливе. Мы работаем там, в настоящий момент также никаких препятствий для промысла у нас нет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, якщо є додати щось із... Бондар.

 

СЕНЧЕНКО О.М. Да. Что, ну, все-таки рыбопромышленники Азовского моря просят подписать протокол, так как это, ну, необходимо, необходим этот документ для продолжение промысла. Если нашу суда остановятся, ну, это практически будет уничтожен весь рыбный флот на Азовском море и вся рыбная отрасль Азовского моря. Это украинские граждане не получат более дешевой рыбы по сравнению с импортной, которая выходит на рынок, ну, а также тысячи семей останутся без работы, без средств для существования.

Если можно, Валентина Яковлевна добавит еще.

 

БОНДАР В.Я. Что я еще хочу добавить, что это может закончится взрывом и протестом населения, поскольку все привыкли у нас жить за счет Азовского моря. Наши регионы Запорожская, Херсонская и Донецкая области останутся без рыбной промышленности, соответственно без работы. И если учесть специфику наших городов, это Бердянск, Мариуполь, Геническ, где практически нет промышленности, особенно в Бердянске, то народ выживает  сегодня за счет моря и за счет курорта.

Курорт у нас, вы знаете, то подтопление, там коса сейчас подмывает, непонятно что будет дальше с курортом, и народ обеднел, очень плохо едут сейчас на отдых в Бердянск. Поэтому, ну, во все времена и в годы войны, и во все времена люди выживали за счет Азовского моря – на тюльке, тарань была тогда.

А сейчас вот у меня работает 120 человек. Из них где-то человек 20 работают, это Новоазовск и Широкино, то есть люди оттуда уехали, семьи у них еще там, но они работают у нас. Если сейчас они останутся без работы, естественно, они все поедут туда. И чем это закончится может… То есть мы вне политики. Вы поймите нас правильно, за нами стоят люди. Если вот сейчас мои 120 человек уволятся, плюс их семьи, сколько человек останется без работы. Это только мое предприятие, которое имеет 5 пароходов, которое имеет 120 человек работающих и которое платит…

Мне были очень обидны слова Высоцкого, который сказал, что ми стоїмо на захисті держави, а не якогось там колгоспу з Бердянська, колгоспу з бичком з Бердянська. Вы меня извините, может быть мы на уровне, ну, на своем уровне небольшие налоги платим, но за 17-й год мы заплатили 3 миллиона налога. Это в целом, налог на прибыл, налог на НДС и на изъятые водные живые ресурсы. В масштабах такого предприятия, как наше, я считаю, что это немалые налоги. И если учесть, что у нас 98 пользователей, около 100 и все платят налоги, то, извините, у нас тоже есть определенный вклад в наше государство. То есть мы стараемся создавать рабочие места, мы стараемся обеспечить людей, ну, обеспечить людей работой, развивать свое предприятие. И все-таки надо пойти нам навстречу и этот договор подписать, иначе кроме того, что я назвала еще может быть бесконтрольный вылов рыбы, то бишь у нас не будет никаких правил, и в море пойдут все. И чем это закончится? А потом мы будем все кричать, что Россия утаскивает наших рыбаков. Да, они будут утаскивать, потому что мы все… У нас, допустим, не будет права выходить в море без документов, это кто имеет большие пароходы, а катера опять будут ходить, опять будут, потому что людям надо за счет чего-то выживать. И будут россияне арестовывать опять, и опять мы будем иметь прецеденты.

Поэтому… Я являюсь членом ассоциации, членом "Рибакспілки" нашей. И мы писали неоднократно письма. И есть такая просьба все-таки обратить внимание на рыбаков и договор подписать. Почему? Потому что это произведет, я же говорю, к бесконтрольному лову и к тому, что мы не будем иметь права выхода в море.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо вам. Ми почули вашу позицію.

Зараз, я думаю, що в закритому…

Чи ви хочете відреагувати? Будь ласка.

 

(Розгляд питання у закритому режимі)