23 вересня 2011, 15:55

Історія Комітету

12 червня 1990 року Постановою Верховної Ради Української РСР серед інших 22 було утворено Комісію у закордонних справах. Відповідно до Постанови від 28 червня "Про обрання Комісії Верховної Ради Української РСР у закордонних справах" до неї увійшло 28 чоловік. Очолив Комісію видатний українських поет та громадський діяч Дмитро Павличко. Після відновлення 24 серпня 1991 року незалежності України Комісія продовжила функціонувати як парламентська структура незалежної держави. Після парламентських виборів 1994 року Постановою від 3 червня 1994 року було затверджено новий склад постійної Комісії Верховної Ради України у закордонних справах і зв’язках з СНД на чолі з іншим відомим поетом та громадським діячем, лауреатом багатьох державних премій, Дійсним членом Національної Академії Наук України Борисом Олійником. У зв’язку з прийняттям нової Конституції України Постановою Верховної Ради від 5 травня 1997 року постійні комісії вищого законодавчого органу було перетворено на комітети. Відповідно до Постанови від 1 лютого 2000 року "Про перелік комітетів Верховної Ради України чотирнадцятого скликання" Комітет отримав свою теперішню назву.

Від самого початку діяльності Комітету за його активної участі Верховною Радою України було прийнято низку важливих законодавчих актів, які заклали фундамент міжнародної діяльності нашої держави: Декларацію про державний суверенітет, Закон України про правонаступництво України (12 вересня 1991 року), Закон України про дію міжнародних договорів на території України (10 грудня 1991 року), Заяву Верховної Ради про без’ядерний статус України (24 жовтня 1991 року) та інші.

На сьогодні правову основу зовнішньополітичної діяльності та зовнішніх зносин України складають Конституція України, Закон про міжнародні договори України, Закон про дипломатичну службу України, інші закони та нормативні акти, що регулюють діяльність органів державної влади та управління в галузі зовнішньої політики та зовнішніх зносин, загальновизнані норми міжнародного права, чинні міжнародні договори України та Концепція національної безпеки України. Розробка та прийняття цих законодавчих актів відбувалися за безпосередньої участі Комітету Верховної Ради України у закордонних справах.

Відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються такі аспекти міжнародної політики держави: засади зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності, митної справи; правовий режим державного кордону; питання громадянства, правосуб’єктності громадян, статус іноземців та осіб без громадянства; порядок утворення і погашення державного зовнішнього боргу; порядок направлення збройних сил до інших держав; порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України.

Одним з базових документів, яким регулюється зовнішньополітична діяльність України, є схвалені Верховною Радою у липні 1993 року “Основні напрями зовнішньої політики України”. Цей документ відіграв важливу роль в становленні нової української дипломатії, в захисті прав та інтересів молодої держави.

Сьогодні значна частина положень “Основних напрямів” вже реалізована, зокрема набуття Україною членства в Раді Європи, ЦЄІ, ОЧЕС, підписання та набуття чинності Угодою про партнерство і співробітництво між Україною і ЄС, прийняття Спільної стратегії ЄС щодо України, укладення Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО тощо. З часу схвалення згаданого документа як у внутрішньому житті нашої держави, так і в міжнародних відносинах відбулося багато важливих подій та змін. Зокрема, сусідні з Україною держави стали членами НАТО, утворено Російсько-Білоруський Союз, Євразійський Економічний Союз, розширюється Європейський Союз.

Слід також враховувати, що, після схвалення нової Конституції України, в 1997 році була прийнята Концепція (Основи державної політики) національної безпеки України. І було б логічним, щоб положення засад зовнішньої політики України були гармонійно пов’язані також з цією Концепцією або новим документом, що готується на її заміну.

Комітет активно працює над створенням у парламенті реального механізму прискорення інтеграції України до Європейського Союзу у галузі законотворчої діяльності. Зокрема, ним було схвалено проект Постанови Верховної Ради “Про програму гармонізації законодавства України із законодавством Європейського Союзу”.

Крім того, сьогодні Верховною Радою України і Комітетом у закордонних справах зокрема проводиться велика робота по оновленню та вдосконаленню законодавчої бази для зовнішньополітичної діяльності України.

Так, наприклад, вже згадуваний чинний Закон України про міжнародні договори було прийнято ще у 1993 році. Про визначне місце цього закону в законодавчому арсеналі України свідчить той факт, що на сьогоднішній день нараховується вже понад дві тисячі міждержавних, міжурядових та міжвідомчих договорів, правоздатність яких визначається цим законом. Необхідність нової редакції одного з найважливіших законів диктувалася необхідністю врахування набутого за часи незалежності України відповідного досвіду, підвищення загальної культури договірно-правової практики в контексті нових реалій і вимог прийнятого пізніше Основного Закону – Конституції України.

1 липня 2004 року Верховна Рада України прийняла розроблений Комітетом новий Закон “Про міжнародні договори України”.

Також на опрацюванні перебувають багато інших законодавчих актів, які потребують вдосконалення.

Верховною Радою прийнято Закон "Про дипломатичну службу". Закон визначає правові засади, порядок організації діяльності дипломатичної служби в Україні як частини державної служби, а також особливості правового статусу державних службовців, які перебувають на дипломатичній службі.

Комітетом у закордонних справах також розглянута та підготовлена до ратифікації велика кількість міжнародних договорів. 

У полі зору Комітету також постійно перебувають актуальні питання, які стосуються зовнішніх зносин, та найбільше хвилюють наших співвітчизників. Згаданою проблемою постійно займалася комітетська Робоча група з питань міждержавних відносин по захисту жертв нацизму та учасників бойових дій у зарубіжних країнах.

Комітет приділяє велику увагу підвищенню ефективності діяльності дипломатичних представництв України та захисту наших громадян, які перебувають або працюють за кордоном. Ця проблема є для нас надзвичайно актуальною, адже за неповними даними лише в таких країнах як Португалія, Іспанія, Італія, Чехія, Словаччина та Німеччина працює понад п’ятисот тисяч громадян України.

Важливою ділянкою є робота з українською діаспорою. Цими питаннями у складі Комітету займається Постійна комісія  з питань закордонного українця на чолі з Оксаною Білозір. Для покращення ситуації у цій сфері Комітет схвалив до розгляду Верховною Радою новий узгоджений проект закону про правовий статус закордонних українців. 4 березня 2004 року такий  Закон був прийнятий.

Ще однією проблемою, якою займається Комітет, є візова політика.

Члени Комітету у закордонних справах очолюють та активно працюють практично в усіх делегаціях Верховної Ради України до міжнародних парламентських організацій: ПАЧЕС, ПА Ради Європи,  ПА ОБСЄ, Європейська міжпарламентська асамблея     православ’я ,    Українська   частина   Комітету    з    парламентського співробітництва між Україною та Європейським Союзом, національна парламентська група України у Міжпарламентському Союзі.

Майже всі члени Комітету очолюють депутатські групи з міжпарламентських зв’язків з іноземними державами.