30 жовтня 2015, 15:52

Стенограма засідання Комітету 20.04.2015

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету у закордонних справах

від 20 квітня  2015 року

Веде засідання Голова Комітету Г.М.ГОПКО

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Доброго ранку, колеги. Дуже дякую, що сьогодні зібралися. Оскільки у нас на середу стоїть проект Закону про ратифікацію фінансової угоди між Україною на Європейським інвестиційним банком, в такі часи непрості для держави у нас завжди законопроект ти виникають не тоді, коли нам треба було б обговорювати, тому ми… засідання наші відбуваються вже зараз в вівторок, сьогодні взагалі в понеділок, щоб завтра так між сесіями не проводити.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А  рух "Чесно" попросив надіслати довідку про те, хто як відвідує  засідання. Тому ми змушені були оприлюднити статистику відвідувань членами комітету засідань комітету… комітетських засідань.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ (Не чути)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Хворіли. Там зазначено,  що вони хворіли. Так. (Шум у залі) Хворіли. Там…  вони хворіли, там були й документи, які підтверджують, що вони хворіли. Тому не хвилюйтесь. Але краще, щоб вони були здорові і приходили.

Колеги, тому я пропоную, щоб ми сьогодні  проголосували за порядок денний, який є  перед очима. Але спершу розглянули другий, третій пункти порядку  денного. А якщо з'явиться пані Ірина, щоб вас не затримувати, ми тоді швидше переставимо, просто вони ще підходять.

От… Тоді хто за такий порядок денний?  (Шум у залі)

Тоді справді давайте почнемо обговорювати другий пункт порядку денного. Замість Івана Івановича Крулька доповідатиме Борис Іванович Тарасюк. Прошу.

 

ТАРАСЮК Б.І. (Не чути)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Іванович, у мене одне питання. Тут ви бачили, Міністерство закордонних справ України надіслало свої до постанови… зараз ми їх розглядаємо, 2570, свої пропозиції з урахуванням попередніх звернень Верховної Ради України до президента  Російської Федерації Путіна щодо звільнення Савченко після четвертого абзацу проекту Звернення  пропонували б додати абзац такого  змісту. Якщо ви подивитесь, це МЗС рекомендації і там на другій сторінці: Верховна Рада України  11 грудня  2014 року постановою затвердила Звернення Голови Верховної Ради, Звернення Верховної Ради  до канцлера Німеччини, Франції   та Президента Путіна щодо звільнення протиправно утримуваної під вартою в Російській Федерації, далі іде перерахунок. На зазначені звернення російська сторона не відреагувала. Абзаци 6.5, 6.7 необхідно доопрацювати, в тому числі виходячи з того, що Президент юридично не вносить до списків обімну військовополонених, а в тому числі Савченко. Однією з можливих реакцій могла б бути… Ви бачили ті пропозиції, які МЗС? Ну, давайте, можливо… Ми їм просто надіслали фактично… Коли у п'ятницю? У п'ятницю ввечері вони оце вже оперативно надіслали. Давайте може зараз розглянемо ті пропозиції, які ідуть. Будь ласка. Все. Просимо.

 

ПЛАХОТНЮК А.М. Доброго ранку, шановні члени комітету, Ганна Миколаївна! Маю честь презентувати позицію МЗС з 2 проектів постанов, які виносять на розгляд комітету.

Проект постанови 2570. Значить, ну, ми, звичайно, повністю підтримуємо зусилля народних депутатів, спрямовані на звільнення Надії Савченко, нашої надії, та інших громадян, які незаконно утримуються на території Російської Федерації. Водночас… Значить, ми в неділю, вибачте, що ви не отримали, надіслали свої пропозиції. Суть їх зводиться, в принципі, редакційні правки. Ми би пропонували назву постанови трошки по-інакшому викласти з тим, щоби основний акцент був зроблений на звільнення. І це звільнення відбувається в рамках виконання комплексу заходів з виконання Мінських угод.

Інша пропозиція наша, яку ви вже згадали, стосується того, що ми пропонували зробити такий певний місточок певної reference на ті попередні постанови, на які російська сторона не відреагувала. Таких звернення було два. Одне було зведення до лідерів "нормандського формату". І окреме звернення було до Федеральних зборів Російської Федерації та Президента Російської Федерації. Відтак ми просили б, значить, це доповнення внести до проекту Постанови.

І ще там є у нас ще одна правка. Ми, здається... Зараз, вибачте. На другій сторінці проекту Постанови ми просто теж редакційно пропонували б внести певні зміни. Так, там от з огляду на пункт 6  комплексу заходів Верховна Рада звертається до …

у зверненні, так Борисе Івановичу, до самого звернення. Тобто ми хотіли, щоб там були рельєфно прописані і інші громадяни України, які теж мають бути невідкладно звільнені відповідно до мінських угод за  погодженим принципом – "всіх на всіх".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тобто ви фактично пропонуєте трохи відредагувати назву…

 

ПЛАХОТНЮК А.М. Абсолютно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  …із акцентом на  Савченко та  інших заручників і відповідно до  комплексу заходів і так далі. І потім – по самому  тексту, додати, звільнити від незаконного ув'язнених всіх громадян, в тому  числі українського режисера Олега Сенцова, використати весь свій вплив, оці абзаци доповнити.

 

ПЛАХОТНЮК А.М. І дуже важливо, якщо дозволите, шановні пані народні депутати,  тут ми, тобто ми  розглядаємо, взагалі,   мінські документи не тільки один комплекс заходів той  який був у лютому місяці  прийнятий, а  й  протокол вересневий. Тобто це є фактично ……………. комплекс документів, які ми постійно згадуємо.

І тому ми теж робимо  посилання не тільки на комплекс заходів, а і на Мінський протокол, на відповідний пункт 5, який передбачав звільнення усіх заручників і незаконно-утриманих осіб невідкладно.

 

ТАРАСЮК Б.І. Дякую.

Владою даною мені Іваном Крульком, я насмілюсь сказати, що ми підтримуємо внесені зміни до проекту заяви-звернення з боку Міністерства закордонних справ, в той же час, я хочу сказати, що новацій немає в тому, що згадуються всі  громадяни України, що незаконно утримуються. А також, Олег Сенцов, тому  що це є в оригінальному тексті звернення. Але для  того, щоб  не затягувати цей процес, я  пропоную підтримати редакцію Міністерства закордонних справ. Дякую.

 

ПЛАХОТНЮК А.М.  Дякую, Борисе Івановичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Коли з'явиться пані Ірина тоді ми  поставимо на голосування, підтримати з  урахуванням пропозиції редакції Міністерства закордонних   справ.

Тоді переходимо до проекту Постанови (2571). Якраз до нас зверталися теж конгресмени і ми контактували з Іваном щодо ………. Магнітського прописати прізвище російських високопосадовців, щоб вони потім потрапили під персональні санкції.

Позицію давайте заслухаємо  Андрія Миколайович з МЗС, а тоді поговоримо.

 

ПЛАХОТНЮК А.М.   Дякую. По проекту Постанови (2571) у нас, по-суті, ми абсолютно повністю підтримуємо. По формі, по формату і по змісту є ряд редакційних пропозицій, які я зараз хотів би з вами поділитися.

По-перше, як і у випадку з постановою (2570) ми б пропонували зробити такий референс, місточок до попередніх двох постанов Верховної Ради України, а саме номер 84 січневої цієї і минулого року номер 45,  якими затверджується звернення Верховної Ради до відповідних міжнародних організацій і міжпарламентських асамблей.  Тобто, щоб була послідовна потужна наша позиція.

Інше питання, воно  трошки більш є суттєвим, відповідно до параграфу 5 Закону України "Про санкції" Верховна  Рада є суб'єктом таких санкційних ініціатив, але водночас ми знаємо, що всі відповідні пропозиції акумулюються Радою національної безпеки та оборони України  є прописана процедура, яка виконується. У цьому зв'язку у нас є пропозиція, є в додатку до постанови перелік осіб, які підозрюються у вчиненні протиправних дій, але цей проект постанови і додаток ми подивилися в ньому вже, з нашої точки зору є особи, які підпадають під персональні санкції. Вони є в санкційних списках, як наприклад, Маркін, якому є заборона на в'їзд в Україну. Тобто, з нашої точки зору цей список потребує відпрацювання з апаратом Ради національної безпеки, щоб там були максимально все прописано.

І ще одна пропозиція по цьому списку, коли ми робимо пропозиції щодо застосування санкцій там має ще міститися додаткова інформація. Як ми кажемо, наприклад, установочні дані і ідентифікаційні, а також пропозиції

 суб'єкту ініціативи щодо тих санкцій, які треба застосувати проти цих осіб. Це отака пропозиція у нас.

Ще одна пропозиція. Все ж таки ми висловили свою думку. І наші міжнародні партнери, Сполучені Штати все ж таки не вносять поки що до списку санкційних, санкцій першу особу Російської Федерації. Ми виходимо з того, що механізм реалізації цих санкцій на практиці в Україні, він достатньо обмежений. Окрім, наприклад, заборонений в'їзд. Так.

Але, з нашої точки зору, буде малопродуктивно і ми не зможемо чи менш ефективно зможемо працювати і контактувати з Російською Федерацію в плані виконання всіх Мінських домовленостей і реалізації Мирного плану Президента України. Інших пропозицій в принципі немає більше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто занесення Путіна в список осіб, які під санкціями, заважатиме втіленню Мінських домовленостей, ви маєте на увазі?

 

ПЛАХОТНЮК А.М.  Да. Воно не заважатиме, зробить просто роботу менш ефективною.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто він не зможе приїхати, Путін, в Україну?

 

ПЛАХОТНЮК А.М.   Ну, він і так не приїде в Україну. Просто мається на увазі, що наші партнери теж поки що цього не зробили. І ми пропонуємо всі ці кроки такі теж координувати з нашими міжнародними партнерами.

 

ТАРАСЮК Б.І. Дякую. Я щойно вислухав пропозиції, конкретні пропозиції до тексту даного законопроекту. В цілому їх можна прийняти. Особливо перша частина, де посилання йдеться на Постанову Верховної Ради України. Я пропоную погодитись з цим.

Що стосується самого списку. Я пропоную доповнити пункт 2 постанови Верховної Ради для того, щоб зняти всі питання, самої постанови пункт 2, там, де ми рекомендуємо Раді національної безпеки і оборони, доповнити наступним реченням.

"Звернутись до РНБО з проханням уточнити список". І ми таким чином надаємо право і звертаємося до РНБО, щоб РНБО зробило, довело до пуття цей список, якщо там щось не так….. Така у мене пропозиція. Вона зніме проблему. Точно, включно з Путіним.

...проект Постанови... проект постанови, переверніть, проект постанови другий пункт: рекомендувати прийняти рішення. І далі другим реченням: звернутися до РНБО із проханням уточнити список осіб і так далі за текстом, оцей,  який додається.

 

_______________. (Не чути).

 

ТАРАСЮК Б.І. Ні, ми рекомендуємо РНБО уточнити список і все. І там вилетить і Путін, і Маркін, і хто завгодно.

 

_______________. (Не чути).

 

ПЛАХОТНЮК А.М.   Вибачте, будь ласка, ще я забув щодо тексту самого  звернення проекту. Тобто ми абсолютно повністю підтримуємо, але є дві пропозиції. Перша пропозиція полягає у тому, що ми або вказуємо на ключові факти навколо затримання нашої Надію, або ми вказуємо максимально точну інформацію по рішеннях суду. Наприклад, там вказується рішення суду від 25 лютого, після того ще були рішення. Тобто таким чином ми маємо або максимально оновити, або вказати тільки самі ключові позиції цієї справи, це ми теж написали в нашому листі. В кінці, да, абсолютно правильно, в кінці.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Я не бачу тут посилання на рішення суду від 25-го.

 (Не чути).

... стосується звернення до Міжнародних організацій. Правильно....? Да. Тобто це  є окрема постанова по санкціям, а окрема – по зверненням.

 

_______________. (Не чути).

 

_______________. Ні. .... 25-го я знайшов.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можливо, тут ще є...

 

_______________. В принципі, я вибачаюсь....

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В другому абзаці звернення зазначено, що Надія Савченко оголосила голодування через ненадання їй медичної допомоги, що не відповідає дійсності. Може, це з тексту звернення теж виправити все-таки, щоб було більш коректно?

 

ПЛАХОТНЮК А.М. За нашою інформацією, Борис Іванович, якщо дозволите, вона оголосила голодування на знак протесту проти затримання її незаконного.

 

_______________. (Не чути)

 

ПЛАХОТНЮК А.М.  А потім вона відмовлялася від надання медичної. Допомоги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.Я думаю, можна погодитись.

 

ПЛАХОТНЮК А.М.  Через протиправне затримання і утримання.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я пропоную все-таки врахувати оцей момент, цю редакційну правку. Добре.

Дивіться, у нас уже є кворум. Тому… Іванна, ти ще хотіла якісь зауваження по другому проекту постанови.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Та ні, я якраз хотіла сказати про те, що …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кворум прийшов. У нас сьогодні і іменинник і кворум.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.   Якраз ці речі не врахували, які щойно пан Андрій, на які звернув увагу. А поза тим, ну я не знаю, на скільки там нам могло би, може,  міг би МЗС допомогти. Я би пропонувала не просто виключити з цього звернення посилання на останнє рішення московського суду від 25-о, а навпаки розширити до усіх протиправних рішень оцих судових, які були протягом останніх там трьох місяців прийняті стосовно Надії Савченко. Що скажете, Борис Іванович?

 

_______________. (Не чути)

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.   А ви пропонуєте просто виключити це да?

 

ТАРАСЮК Б.І. Саме ті рішення (Не чути) підтверджував правомочні (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, якщо є згода, тоді пропоную поставити на голосування, так як ми …. Обидва, з пропозицією ми підтримуємо за умови доопрацювання з врахуванням рекомендацій тих редакційних поправок пропонованих МЗС. І в першому щодо назви звернення, і потім всі ці поправки. І в другому так само, там додати в проекті постанови звернутись до РНБО, і потім виправити в самому тексті звернення щодо  оголошення голосування і так далі.

Хто за те, щоб підтримати ці дві постанови? Одноголосно. Дякую, колеги.

Тоді переходимо до першого пункту порядку денного.

Проект Закону про ратифікацію Фінансової угоди  між Україною  та Європейським інвестиційним банком  (№0014), поданий   Президентом  України. Чи є у нас Роман?  Роман Сергійович у нас, так.  А, Максим Анатолійович? Він відсутній.

Ми вас тоді вже відпускаємо. Дуже дякуємо, що так оперативно підготували ваші напрацювання.

 

ТАРАСЮК Б.І.  І якісно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І якісно.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Що не дуже часто.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Іванович. (Шум у залі)

Давайте, Романе Сергійовичу.

 

ЧУПРИНЕНКО Р.С.  Доброго дня, шановна  Ганна Миколаївна, шановні  члени комітету.  На ваш розгляд    пропонується  проект Закону про ратифікацію Фінансової угоди  між Україною  та Європейським інвестиційним банком  (так звана  "Надзвичайна  кредитна програма  для відновлення  Донбасу").

22 грудня  2014 року Прем'єр-міністр України  Арсеній Яценюк та Віце-президент ЄІБ Ласло Бараньяєм підписали у  Києві  цю угоду. Мінрегіон  тоді був визначений головний виконавцем.  Розробив проект  закону, погодив з усіма причетними ЦОВами. Наголошую, що погоджено без зауважень з Міністерством економіки та Міністерством фінансів та  із зауваженнями, які враховано,  з Міністерством закордонних справ та Міністерством юстиції.

Проект в першу чергу  має на меті підтримку багатосекторних  комплексних  заходів з інвестуванням в сектори  муніципальної та соціальної  інфраструктури для подолання наслідків збройного конфлікту та агресії зі сторони Російської Федерації. В першу чергу  буде охоплювати райони Донецької та Луганської області, які  надзвичайно постраждали в наслідок  збройного конфлікту, та буде охоплювати три сусідні області Харківську, Запорізьку  і  Дніпропетровську, які також отримують  суттєве навантаження на свою інфраструктуру в наслідок і великої кількості  тимчасово переміщених осіб,  і велика, скажімо так, нагрузка на її інфраструктуру, на  водоканали, на тепломережі, знову ж таки в наслідок великої кількості тимчасово переміщених осіб.

В першу чергу розглядаються наступні проекти: відбудова та відновлення систем водопостачання та водовідведення; відновлення генерації передачі та розподілу електричної енергії; відбудова автомобільних шляхів; залізниць, пошкоджених в наслідок конфлікту і таке інше.

Основні умови зазначеної фінансової угоди. Ми розраховуємо, що проекти будуть реалізовані протягом 24-36 місяців і згідно угоди мають бути завершені до 2017 року, всі ремонтні роботи.

Загальна вартість проекту становить 200 мільйонів євро, обсяг траншів складатиме від 15 до 40 мільйонів євро, тобто Європейський інвестиційний банк розглядає середні проекти від 15 до 40 мільйонів євро. Процента ставка наразі фіксована або плаваюча ставка, якщо ставка плаваюча то береться європейський лібор, наприклад, наразі 0.21 плюс-мінус незмінний спред, тобто загальна ставка буде менше 1 відсотка. Максимальний пільговий період 5 років, загальний період погашення позики 20 років. Це з основних умов. Проект на 5 років, до 20-го року розроблений.

 

______________. (Не чути)

 

ЧУПРИНЕНКО Р.С.   Ні, до 20-го…  Ми маємо вибирати траншами, у нас 5…

 

______________. (Не чути)

 

ЧУПРИНЕНКО Р.С.  До 17-го року. Після реалізації проектів будемо мати 5 років пільгового періоду на повернення.

 

______________. (Не чути)

 

ЧУПРИНЕНКО Р.С.   Ні,  200 мільйонів…  Дивіться, сам відсоток буде закладений уже в кредитній угоді. Зараз в цій фінансовій угоді ми фіксуємо, банк як правило Європейський інвестиційний працює за наступними умова, береться євролібер, європейський лібер 0.21 відсотка становить.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ЧУПРИНЕНКО Р.С.   Так. І плюс-мінус  незмінний ……., тобто це ще десь піввідсотка. Тобто приблизно, якщо так порахувати на сьогоднішній день, це десь від 0,7 до 0,8 -0,85 відсотка буде  становити відсоткова ставка. Менше одного процента.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ЧУПРИНЕНКО Р.С. 200 мільйонів євро. Європейський інвестиційний банк. Він виходить на ринки  зовнішніх запозичень. І тому, власне, коли ми  їм надамо сам перелік проектів, і вони будуть розуміти, які це проекти… Якщо це проекти в сфері енергетики, там, де закладений тариф, відсоток буде ще менший. Якщо це соціальні інфраструктурні (наприклад, там дитячі садочки, школи), звичайно відсоток  там ризики трошки більші по поверненню, тому відповідно такі проекти, вони, як правило, мають  трошечки вищу відсоткову ставку.  (Шум у залі)

Ні, ну  Європейський інвестиційний банк  так високо не працює. Вони працюють….

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

 ЛУЦЕНКО І.С.  Якщо такі проекти до одного відсотка, то ті проекти – до двох відсотків.

(Загальна дискусія)

 Тепер…

 

ЛУЦЕНКО І.С.   На що?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

 ЧУПРИНЕНКО Р.С.   Європейський інвестиційний банк наполягає на тому, що поскільки  міністерство визначено відповідальним, щоб при нашому міністерстві була створена так звана група управління проектами. Це   є абсолютно  нормальна практика, так працює Світовий банк… (Шум у залі)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошу, що просто пізно…..

Це заступник міністра регіонального розвитку, будівництва, житлово-комунального господарства Чуприненко Роман Сергійович. Перепрошую.

 

ЧУПРИНЕНКО Р.С.  У нас є дуже хороша практика  роботи зі Світовим банком, з Європейським банком реконструкції і  розвитку, власне, через роботу груп  управління проектами. Це  група управління проектами, які, як правило, працюють за грантові кошти. Дуже рідко їх оплачуємо  із тіла кредиту. Це люди, які наймаються самим банком, це є спеціалісти від інженерів, від екологів, від закупівельників. Там декілька спеціальностей. І ці спеціалісти допомагають, щоб всі процедури були прозорі між, скажімо так,  українською стороною і тим банком, який надає цей кредит…

 

ЛУЦЕНКО І.С. Приблизний перелік. Хоча би преперелік є у вас?

 

ЧУПРИНЕНКО Р.С.  Ні, преперелік – ні, ми ще не починали. Тому що перелік, сам перелік проектів, буде до нього застосована наша процедура 1027 – це відбір інвестиційних проектів, це Постанова Кабміну, згідно якої відбираються проекти, розроблені Міністерством економіки.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Але це не інвестиційний, як такий, проект, він не буде мати віддачі, це проект по відновленню.

 

ЧУПРИНЕНКО Р.С.  Ну, там будуть різні, там будуть і проекти, наприклад, які стосуються водовідведення, водопостачання, тепломережі, вони будуть мати, бо це проекти самоокупні. Вони закладені в тарифі, інвестиційна складова, і з них, звичайно, будуть повертатися. Якщо будуть відібрані виключно соціальні проекти, тоді, звичайно, тоді вони будуть неокупні проекти. І тоді держава, якщо таке рішення буде прийняте, тоді держава буде гарантувати повернення цих коштів.  

 

ЛУЦЕНКО І.С. Скільки проектів, хоча б у відсотковому відношенні, чи будуть проекти, які дадуть можливість залучати безробітних тих людей, які там проживають, чи інших для того, щоб трішки цей ринок підняти?

 

ЧУПРИНЕНКО Р.С.   Така задача, в першу чергу, ми чітко розуміємо…

 

ЛУЦЕНКО І.С. Бо в Пояснювальній записці написано навпаки, що буде зачеплений ринок праці. Але, виходячи з тих ваших проектів, про які ви говорите, водовідведення, відновлення електричних мереж і так далі, і так далі, туди можуть бути залучені тільки спеціалісти, які працюють на цих мережах і зокрема підприємства, які обслуговують при оцих мережах електричних і так далі. Я не бачу тут, хоча б у відсотковому відношенні якогось, ну, наприклад, там 30 відсотків буде, щоб залучити безробітних. Там 60 відсотків – на відновлення водовідведення. Там 40 відсотків – на якусь інфраструктуру, ну, там відбудову житла і так дальше. Навіть такого приблизно розкладу нема.

 

ЧУПРИНЕНКО Р.С.   Ви знаєте, наразі  немає. Ми можемо тільки так самі зараз прогнозувати з того, що є, оскільки наступний наш крок – це буде власне опитування і відбір проектів від органів місцевого самоврядування. Ми маємо, якщо вона буде ратифікована і вступить в силу, наступним кроком ми мали би зібрати від, як мінімум, п'яти областей, які найбільше мають загрузку, їхні пріоритети і їхні пропозиції, що вони бачать. Щоб не звідси з Києва вирішувати, що все-таки потрібно, так, що все-таки треба зараз зробити в Харкові або  в Запоріжжі, або десь в Дніпропетровську.

Тому, власне, Міністерство регіонального розвитку – а це група управління проектами, - і органи місцевого самоврядування, в першу чергу від них має бути перелік пріоритетних проектів. Що в першу чергу їм необхідно зробити? Що потрібно відремонтувати, що потім їм дозволить, наприклад, або відновити системи життєдіяльності, або… І, повірте, вони так само розуміють, що працевлаштування людей – це є першочергове. Робити такі роботи, до яких можна залучити. Там дуже багато дрібних так само робіт по відновленню доріг, мостів. Тобто вони це чудово розуміють, тому що для них це також дуже велике навантаження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже важливо, щоб скільки тих, 20 мільйонів, щоб був баланс між відновленням інфраструктури, а також якихось проектів інвестицій, щоб там воно уже було, ну, сприяло розвитку тих регіонів і забезпеченням заодно праці і так далі.

Ще у мене питання щодо цієї групи: група управління проектами. Який відсоток? Тому що, я знаю, в більшості міжнародних проектів група, оці міжнародні консультанти з'їдають там 30 відсотків від всього гранту.

 

ЧУПРИНЕНКО Р.С.  Європейський інвестиційний банк, ну, це, власне, не грант – це позика, а Європейський інвестиційний банк готовий надати від 3 мільйонів, 3 – 3 з половиною, євро на функціонування цієї групи управління проектами. Тобто 200 – це позика, а це до позики піде грант, так, від них для функціонування. Тому що ми стояли на тій позиції під час переговорів, що з тіла кредиту ми не готові фінансувати групу управління проектами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бо, я знаю, там достатньо дороговитратні експерти, потім вийде, що за 3 мільйони можна було б ще відремонтувати дві школи.

 

ЧУПРИНЕНКО Р.С.  Ганна Миколаївна, абсолютно вірно, приведу приклад. Співробітництво зі Світовим банком, вони наполягали, щоб була група управління проектами, але, на жаль, тільки із тіла кредиту. І тому, наприклад, на 5 років функціонування такої групи ми тратимо 2 мільйони доларів на зарплати. Це 11 осіб, які, наприклад отримують по 2 – по 2 з половиною тисячі доларів, і це обов'язкова умова надання такої позики, тому протягом, їх є 11 людей, і протягом п'яти років виходять такі суми.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це їхній спосіб працевлаштувати їхніх експертів за …(Не чути)

 

ЧУПРИНЕНКО Р.С.  Абсолютно вірно. І є спеціальні довідники так само, і  є спеціальні інструкції, де є розраховано, наприклад, що з такої-то суми 40 відсотків має іти на зарплати, там 10 відсотків на утримання. І є спеціальна інструкція, якої ми дотримуємося вже після того, як прийнято рішення. Тут  Європейський інвестиційний банк дуже по, скажімо так, по гуманному і з розумінням віднісся, що це все-таки питання, питання, я перепрошую, відновлення Донбасу. І тому ми звідси категорично стоїмо на позиції, що тільки тепер грант для функціонування групи управління проектом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тепер дуже важливо, щоб відбір був конкурсний і дуже правильно із залученням громадськості.

Іванна, прошу, вибач, що я так.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Я хотіла  запитати у вас, власне, хто саме тоді прийматиме рішення про конкретні проекти, які будуть затверджені?

 

ЧУПРИНЕНКО Р.С.   Кабінет Міністрів  України.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  На основі пропозиції цієї проектної робочої …

 

ЧУПРИНЕНКО Р.С. На основі пропозицій. Група управління проектами підготує більше для банку. Вони більше як би банківський такий нагляд над цим. На основі пропозицій, які ми зберемо від органів місцевого самоврядування, який нам погодить через групу управління проектів, банк. І ми подамо на Мінекономрозвитку, який згідно процедури 1027 є постанова спеціальна ініціювання проектів міжнародних, винесуть на Кабінет Міністрів. Кабінет Міністрів  буде схвалювати ці проекти по 200 мільйонів.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.   Іще одне питання, 200 мільйонів євро, звідки взялася ця сума? Чи це просто та сума, яку максимально міг надати Європейський інвестиційний банк? Чи це та сума, яку ми розуміємо, що вона би покрила потреби тих областей, які потребують відновлення? Чи це просто фантастика якась?

 

ЧУПРИНЕНКО Р.С.  Ми надали суму. Ми зробили попередній відбір, ну, скажімо так, запити на наші регіони, які в першу чергу постраждали. Ми отримали від них приблизно мільярд, на мільярд потреб від найдрібніших абсолютно до крупномасштабных,  великомасштабних проектів. Банк це все розглянув і прийняв рішення своїм …… надати нам 200, власне, на відновлення Донбасу. І в той же день Прем'єром була підписана ще одна угода з Міністерством фінансів щодо стимулювання малого та середнього бізнесу. Так звана програма ……………………. на 400 мільйонів євро.  Це стимулювання малого і середнього бізнесу, підприємств, до 250 осіб працюючих. Максимальна сума кредитних угод – до 10 мільйонів євро.

 

_______________. ….(Не чути)

 

ЧУПРИНЕНКО Р.С.  Вони, вони мали, так, банк мав попередньо. Ну, він такий, досить загальний. Тому що в тих умовах, це був листопад місяць, ми збирали. Взагалі стан війни тоді був таки досить напружений. І повірте, навіть зробити оцінку, ми інколи отримували просто фотографії якихось мостів. І навіть оцінити, скільки, ну, дуже складно туди було добратись.

 

ЛУЦЕНКО І.С. …. (Не чути) неможливо навіть зорієнтуватися. Інколи виходило, що по два, по три рази один і той же об'єкт бомбився.

 

ЧУПРИНЕНКО Р.С.  Так і є. Шановна Ганно Миколаївно! Ще хочу звернути увагу, що через тиждень у нас буде Міжнародна конференція на підтримку реформ України або на підтримку України. Досить важливо було б це питання винести. Оскільки, скоріше за все, ми розуміємо, що в цьому році очікувати приватних інвесторів нам буде складно.

Зараз в першу чергу мусимо орієнтуватися на так звані, так званих "якірних інвесторів". Це міжнародні фінансові організації. Якщо Світовий банк, якщо Європейський інвестиційний банк, тим більше на таких умовах, до 1 відсотку, надає нам все-таки кошти в умовах того, що всі капітальні видатки, в умовах обмеження, і 65 Постанова, яка обмежує всі капітальні видатки, вкрай складно буде зробити будь-який ремонт. Тому це..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми знаємо, в курсі. І ми з Іванною зокрема долучені до підготовки конференції в підтримку України, так званої раніше донорської конференції. Донорську переносять на осінь, розуміючи, що мізерні шанси зараз збирати гроші. Треба відзвітувати хоча б за ті реформи, які були зроблені, показати план, що плануємо робити, по чотирьом секторам. Там агросектор, розвиток підприємництва і план відновлення  Сходу і інфраструктура.

Пані Ірино, у вас ще було запитання.

 

ЛУЦЕНКО І.С.  …(Не чути)…………… робочої групи про  міністерство, але воно було створено для того, щоб саме збирати цю інформацію ………………….. дуже серйозні

…………………. і так далі.

Коли це агентство буде функціонувати чи буде? І яким чином? Може це не зовсім до цього, але …

 

ЧУПРИНЕНКО Р.С.  Рішення приймається трішки вище, але з того, що я знаю, так воно створено на сьогоднішній день виключно на папері, як такого агентства не існує на сьогоднішній день, не існує керівника, не існує нікого.

Тому Міністерство регіонального розвитку на  сьогоднішній день  бере всю ініціативу на себе.

Я не готовий вам  прямо відповісти на те, коли буде створене подібне агентство.

 

ЛУЦЕНКО І.С.  … було б це …

 

ЧУПРИНЕНКО Р.С.  Ні-ні, мова не йде, власне, під цю кредитну угоду.  Я розумію, що  питання ще навіть ширше  стоїть.

Тому що насправді так, я розумію ці потреби. Тому що кожний день  ми спілкуємося з нашими регіонами, і по модульним будиночкам, і по заселенню. Тому що віце-прем'єр Геннадій Григорович Зубко він ще веде і  гуманітарну тематику. Тому  все співробітництво з ООН Червоний Хрест і так далі, і тому подібне і розселення біженців також, скажімо  так, частково лягає на нас.

Тому на сьогоднішній день воно не  функціонує. І з того, як процес  йде видно, що досить не швидко.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. З вашого дозволу, а чи вірно я розумію, що  у вас немає навіть попереднього  ніякого розуміння наскільки у відсотковому відношенні це може бути  розділено ті кошти між Донецькою, Луганською  і відповідно Запорізькою, і Дніпропетровською і  Харківськими областями.

Щоб не вийшло так, що  в результаті ми вклали ці кошти, безперечно, напевно в існуючі, і адекватні, і об'єктивні потреби Дніпропетровської, Запорізької і  Харківської областей, не забезпечивши першочергові потреби тих людей, які на звільненій українській території в Донецькій, Луганській областях живуть.

 

ЧУПРИНЕНКО Р.С.  Я можу тільки сказати, дай Бог, щоб ситуація, принаймні з тією лінією фронту, була стабільніша, да. Тому що ми коли робили, наприклад, я повторюся, в кінці  2014 року, це ситуація, яка постійно міняється. І ми розуміємо, що виключно отримавши пріоритети на сьогоднішній день від тих областей, Донецька, Луганська області є ключовими, тобто, звичайно, Харків – також, оскільки там величезна кількість тимчасово переміщених осіб. Так, 80 відсотків...

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  А чи це означає, що, власне, частина цих коштів може бути використана і ви плануєте використання саме на забезпечення  потреб внутрішньо переміщених осіб?

 

ЧУПРИНЕНКО Р.С.   Але не як соціальна допомога, наприклад, а як  залучення до проектів, умовно кажучи. Наприклад, в Харківській області в декількох районах є страшенна нагрузка на "Водоканал" чи на тепломережі. Вони розуміють, якщо це не посилити або не зробити певні заходи, то вони взагалі декілька  районів залишаться без світла там, без води.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  Ні, ні. Я розумію. Просто...

 

ЧУПРИНЕНКО Р.С.    Тому як соціальні виплати – звичайно, ні, це все-таки позика. Ми не можемо напряму заміщати наш бюджет такою позикою. Але через ті  проекти, до яких вони можуть бути залучені, або які в першу чергу, я маю на увазі проекти, вирішують питання, знову ж таки, пов'язані з тимчасово переміщеними особами, це однозначно це в першу чергу....

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  І ще просто уточнення, з вашого дозволу. Чи... оскільки ми розуміємо, що пан Зубко займається і проблемами внутршньо переміщених осіб, чи в Мінрегіонбуді, ну, це може не стосується безпосередньо цієї угоди, про яку ми зараз говоримо, але, можливо, ви можете нас зорієнтувати чи ведеться взагалі розмова про створення департаменту принаймні чи, я не знаю, управління, чи окремого заступника міністра, який би відповідав саме за  якусь концептуальну розробку бачення  нашого як ми взагалі справляємося з цією проблемою – з внутрішньо переміщенних осіб і, власне, покрокового плану дій.

 

ЧУПРИНЕНКО Р.С.   Наскільки мені відомо. зараз мова йде більше про Міністерство соціальної політики, що при ньому все-таки. В принципі, ну, ви знаєте, взагалі по посадових обов'язках, пан Кириленко, вам би більше очолювати гуманітарний напрям. І, наскільки мені відомо, все-таки при Міністерстві соціальної політики планується зробити більше, як ви сказали, департамент або якийсь відділ.

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Ні.

 

_______________. (Не чути)

 

ЧУПРИНЕНКО Р.С.   Так, фортифікаційні споруди – ними опікуються обласні адміністрації, є розроблений певний план, вони чітко знають, хто яку частину складає.

 

ЛУЦЕНКО І.С. З цих коштів?

 

ЧУПРИНЕНКО Р.С.    З цих коштів – ні. На воєнні, так би мовити, заходи міжнародні фінансові організації коштів не планують надавати. Як правило, завжди є виключення – це воєнні проекти і великомасштабні ядерні проекти. Дрібномасштабні, якщо це стосується медицини, вони погоджуються.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …………………200 мільйонів під менше 1 відсотка, якщо це інфраструктурні проекти… інвестиційні… до 2020-го ми маємо повернути ці гроші, до 2017-го…

 

ЧУПРИНЕНКО Р.С.    У нас на 20 років. І пільговий період "грейс період" у нас 5 років.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.  А що буде після пільгового періоду?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Після 5 років, да.

 

ЧУПРИНЕНКО Р.С.     Після 5 років почнеться повернення. А у нас 5 років є пільговий період. щоб ми побудувати, щоб ми отримали… Да, сплачуються відсотки. Щоб ми могли побудувати і отримати якийсь ефект. Якщо це будуть самоокупні, наприклад, ті, що є в тарифі на воду, на тепло, то, звичайно, воно тоді дозволить швидше повертати, навіть за якісь інші соціальні проекти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми маємо до 2020-го…

 

ЧУПРИНЕНКО Р.С.  Ми собі в планах поставили до 2017-го закінчити ці всі роботи, для того щоб навіть під час ще пільгового періоду з самоокупних проектів вже мати можливість повертати кошти, в тому числі на якісь соціальні проекти, якщо такі будуть, за рішенням  Кабміну.

Звичайно, прошу підтримати такий наш…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З 2020 ми будемо повертати, да? Ну що, колеги, хто за те, щоб підтримати?

 

ЧУПРИНЕНКО Р.С.     Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одноголосно. Тільки велике прохання. Залучайте побільше  громадськість і до мене… до нас просто приходять тут люди зі Сходу…………займаються переміщеними.  Вони просто завжди просять: де ті 500 мільйонів……. (Не чути)

 

 ______________.  Що….. чіплялися. Так дайте щось, дайте…. (Не чути)

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

ЧУПРИНЕНКО Р.С. Домовились звичайно.

Все. Дякую. До побачення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну у нас порядок денний на сьогодні вичерпано. Це з тих пріоритетних, що треба було: це Президента України….

Ні, нам не несіть паску, у нас сьогодні…

А давайте… давайте від комітету напишемо запит…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стоп. Бо… ні. Пані Ірино, це ви дуже…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Це питання якраз  і теж нашого…  репутації держави, довіри, як використовується міжнародна фінансова  допомога: гранти, кредити і так далі. Я взагалі пропоную, що ми напишемо запит і на одному з засідань  треба було б заслухати, чи у них є якийсь аналітичний звіт…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Я – "за"!

 

ТАРАСЮК Б.І Комітетські слухання.

 

______________.  Насправді…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте зробимо комітетські слухання. Бо це вже маразм.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Я так розумію… Я б запропонувала це зробити на основі того, як пройде ця конференція по підтримці України. Чому? Тому що  теоретично від нас всі там європейці і наші західні партнери, донори, вони від нас вимагали на цю конференцію представити механізм моніторингу саме використання різної допомоги, кредитів і так далі, які надаються нашими партнерами міжнародними. Відповідно до того, воно там буде представлено не буде, ну, на жаль, дуже сумнівно, що воно, взагалі, буде представлено в якому форматі.

 

______________. (Не чути)  і просто можна використати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я "за". Але давайте зробимо якесь рішення. Ми перед тим говорили…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте. Ви можете всім нам… Скиньте на секретаріат, секретаріат…

Давайте приймемо рішення. Я пропоную прийняти рішення…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропоную поставити на голосування, за те щоби провести…  Ось, Борис Іванович, якраз зараз є.

Мені здається немає загальної таблички, де було б написано Світовий банк…

 

______________. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слухайте ідеально, 20, це виходить середа.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дивіться.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давіться 20 виходить середа, 20 травня, я пропоную, ідеально на 20 травня провести, бо воно назріло і тої допомоги все буде більше і більше, а потім ми втратимо довіру на заході, бо вони не захочуть нам…  А, отут ще є графік.

(Загальна дискусія)

Я пропоную провести, 14.30.

І мало того ми ще матимемо наші рекомендації після цих комітетських слухань, там, що до Криму, так само, що не створено або функціонує, але його фактично немає, те що казав Чубаров, що не займаються…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  У нас є чим їх… І вже буде місяць якраз тих слухань.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Він не хотів…..

 

_______________. ….(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 20 травня, про те, що ми проводимо комітетські слухання, приблизну назву ми ще узгодимо. Але використання коштів, прозорість і залучень….

 

ЛУЦЕНКО І.С. Прозорість механізму і контролю за використанням міжнародної фінансової допомоги...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Україні. Хто – "за"? Все. Назву і самі теми, щоб потім не вийшло так, як нам цей зам.міністра юстиції: "Ой, ви нам про компенсацію не написали. Ми не підготувались".