Діяльність Комітету

Міжпарламентські групи дружби

15 вересня 2021, 11:23

Стенограма засідання Комітету 08.09.2021

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва

8 вересня 2021 року

Веде засідання голова Комітету МЕРЕЖКО О.О.

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги! Кворум, на щастя, нарешті є. Ми починаємо офіційно наше засідання.

Будь ласка, подивіться на порядок денний. У нас на порядку денному стоїть єдине питання – про проект Постанови про звернення Верховної Ради України до Конгресу Сполучених Штатів Америки щодо надання Україні двостороннього статусу основного союзника Сполучених Штатів Америки поза НАТО (MNNA) (реєстр. № 5380), автором є народний депутат Олексій Олексійович Гончаренко.

Колеги, чи будуть зауваження до такого порядку денного або пропозиції? Будь ласка.

Я не чую, і так розумію, що не буде.

Тоді ми можемо консенсусом прийняти, і зробимо за одно перекличку. Будь ласка.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Мережко Олександр Олександрович.

 

МЕРЕЖКО О.О. Я – є.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Немиря Григорій Михайлович.

Бардіна. Немає.

Льовочкіна. Немає.

Бобровська.

 

БОБРОВСЬКА С.А. Є.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Юраш.

 

ЮРАШ С.А. Є.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Ясько Єлизавета Олексіївна.

Хоменко Олена Вікторівна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олени Вікторівни, мабуть, немає.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  Ананченко.

 

АНАНЧЕНКО М.О. Є.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  Геращенко.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Є.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  Іонова.

 

ІОНОВА М.М. Є.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  Руденко.

 

РУДЕНКО О.С. Є.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  Шараськін.

 

ШАРАСЬКІН А.А. Є.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  Яременко.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Є.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  9 членів комітету. Можемо починати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте почнемо, колеги.

Я сподіваюся, що всі мали змогу ознайомитися з текстом цього проекту. Вчора ми надіслали лінк безпосередньо народному депутату Гончаренку. Він, на жаль, не долучився до нас. Але хтось, мені здається, має представити цей проект. Можливо, Ірина Володимирівна або Марія Миколаївна могли б це зробити і представити цей проект.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Добре. Давайте я представлю цей проект. Як ви знаєте, ми вже слухали його на нашому комітеті. Логіка автора була в тому, що якщо ми сьогодні не маємо консенсусу серед країн НАТО щодо отримання Україною ПДЧ, ми повинні боротися за більш тісний безпековий і оборонний зв'язок і підтримку Сполучених Штатів Америки. Подібну підтримку мають кілька країн світу, зокрема Ізраїль, і той самий Афганістан. І, власне, якщо зараз хтось скаже, що Афганістан – це не найкращий приклад, я скажу, що це влада Афганістану не найкращий приклад, але Сполучені Штати перед союзниками в даному випадку були абсолютно відповідальні, підтримуючи технічно, фінансово, оборонно, зброєю – про що Україна не може сьогодні навіть мріяти. Коли ми бачимо фактаж: яка зброя, скільки залишено сьогодні в Афганістані, це літальні апарати, гелікоптери, ми, знаєте, не отримали деталей для наших старих поки що літаків.

Очевидно, що цей сигнал Горчаренко як автор постанови, заяви пропонував надіслати Сполученим Штатам Америки напередодні візиту Зеленського для того, щоб ще раз підкреслити важливість … (не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я чую, хтось каже, що є таке поняття як правда і істина. Дуже філософське міркування, цікаве.

 

(Загальна дискусія)

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Правда і істина, це підходить до мого виступу так само зараз. Правда в тому, що є кілька країн, які мають відповідний статус особливого партнерства поза НАТО зі Сполученими Штатами. І істина в тому, що візит Зеленського підкреслив, що ми отримали такі ритуальні заяви, рамочну оборонну угоду, жодної безпекової гарантії, ну, і 60 мільйонів на нашу безпеку, яка вся піде, ці 60 мільйонів, на закупівлю "Джевелінів", це чудово, але це абсолютно неадекватно до тих ризиків, які стоять сьогодні перед Україною.

Власне, сьогодні ми чуємо багато зауважень відносно того, що прийняття такої заяви може начебто якось там працювати в бік лобістів, які не бачать України в НАТО, і скажуть: "Ну, от, вони ж самі від цього відмовилися". В той же час експерти в НАТО, в тому числі Президент Парламентської асамблеї в НАТО наголошує, що жодним чином подібний статус не завадить нам і далі боротися за ПДЧ, за НАТО, але маючи більш сумлінну, скажімо так, і вагому підтримку, в тому числі в ключовому для нас безпековому і оборонному секторі з боку нашого стратегічного партнера.

Більше того, правда є в тому, що Верховна Рада України приймала вже відповідні заяви і, наскільки ми знаємо, вони ніяк не вплинули на те, щоб Сполучені Штати відвернулися, відсахнулися від того, щоб надати Україні статус ПДЧ. Ця позиція … (нерозбірливо) має свою підтримку, інше питання, що сьогодні вона не озвучена, і, на мою думку і на думку автора цієї заяви, не через відсутність консенсусу щодо надання Україні ПДЧ серед країн НАТО, а через відсутність довіри між самими Сполученими Штатами і владою України. Зокрема сьогодні вийшло цікаве розслідування CNN щодо "вагнерівців", де вже йдеться відкрито, що спецслужби Сполучених Штатів були залучені до підготовки цієї спецоперації, яку "злила", на жаль, українська влада.

Тому ми пропонуємо підтримати цю заяву. Це потужний сигнал в тому числі нашим американським партнерам, що ми вітаємо візит Зеленського, зустріч його з Байденом, це чудово, але абсолютно недостатньо для стратегічного партнерства.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

До нас долучився безпосередньо автор цього проекту Олексій Олексійович Гончаренко, і я хотів би надати йому слово.

Олексію Олексійовичу, ви бажаєте щось додати до виступу Ірини Володимирівни? Вона вже дуже потужно представила ваш проект. Може, ви бажаєте щось додати? Будь ласка. Але ми обмежені в часі, і прохання, якщо можна, стисло. Будь ласка.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую за можливість представити позицію. І привіт вам від Юлії Володимирівни і інших наших колег, які зараз на молитовному сніданку, в тому числі від спікера Верховної Ради. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Що стосується цього законопроекту і проекту постанови. Я хочу подякувати пані Ірині за те, що дійсно вона представила і всі аргументи виклала. Я тільки хотів би ще раз підкреслити дві речі.

Перше. Це дійсно абсолютно ніяк не заважає нашому шляху до Північноатлантичного альянсу, це є абсолютно історія, невідомо звідки вона взагалі взялась, в жодному документі, всі, хто на це посилається, хай хоча б назвуть якийсь документ чи щось інше, що про це говорить. Такого не існує. І дійсно, в тому числі Голова Парламентської асамблеї НАТО американський конгресмен Конноллі підтверджує, що це не має абсолютно жодного зв'язку.

Друге. Абсолютно не можна порівнювати, зараз пішла історія про те, що ось, бачите, у нас є framework, який зараз був укладений у Вашингтоні нашим міністром оборони і міністром оборони США. Це теж абсолютно чудова річ. Хочу нагадати, що такий framework був укладений вперше в 2016 році на 5 років. Його термін якраз спливає. Зараз він продовжений. Сподіваюсь, що буде дуже розширений. Але це знову ж таки абсолютно інша історія по відношенню до статусу основного союзника, який надається на іншому рівні, тобто рішенням Президента Сполучених Штатів, а не міністра оборони, і передбачає все-таки інші речі.

Наприклад, статус основного союзника дозволяє розміщення контингенту американського на території тієї чи іншої держави, ну, звичайно, за нашої згоди і відповідного бажання, дозволяє спільну участь у антитерористичних заходах і спільні заходи в миротворчих операціях, можливість розміщувати на території такої країни американське озброєння, склади не на території американських військових баз, доступ до озброєння та технологій – все те, чого сьогодні потребує Україна в умовах, коли на наших кордонах висить найбільша армія в континентальній Європі країни-агресора – Російської Федерації.

Тож в цих умовах, розуміючи, що ми не будемо членом НАТО, на жаль, в найближчі декілька років, це очевидно, особливо після візиту Президента Зеленського до Вашингтону. Ми бачили спільну заяву президентів, там навіть про ПДЧ немає мови, не те, що там про членство в НАТО. То ми в таких умовах маємо закривати цей вакуум безпеки, і цей статус був би дуже для нас добрим підґрунтям якраз для цього.

Тому хочу попросити підтримки. Хочу нагадати, що відповідно це буде на позачерговій сесії, за що поставили підписи 153 народних депутати, за що хочу всім їм подякувати. І абсолютно це не є якась конфліктна історія, а історія абсолютно продержавницька. І мені здається, що всі політичні сили, які підтримують безпеку України, а це фактично всі, крім однієї, в нашому парламенті, мали би це підтримати.

Дякую всім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую.

Колеги, перед тим, як я надам слово представнику МЗС, можливо, є якісь питання, якісь запитання до автора цього проекту, до Олексія Олексійовича. Будь ласка, якщо є якісь конкретні запитання, будь ласка, задавайте. Немає?

У мене, якщо можна, запитання до вас, Олексію Олексійовичу. Ви сказали, що рішення приймає Президент. Тобто, можливо,  логічно тоді було б формулювати цю заяву, як звернення до Президента?

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Шановні колеги, я, коли готував цю заяву, я спирався на рішення, яке насправді вже парламент України приймав 2017 року. То був інший парламент, зараз у нас інший склад. І був інший склад американського вищого представницького органу. І ми тоді звертались саме до Конгресу. Якщо комітет вважає, що треба додати і до Президента США, я, звичайно, абсолютно підтримую, взагалі будь-які правки від комітету, з великою повагою ставлюся до своїх колег, я з радістю підтримаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

У Святослава Андрійовича є запитання.

Будь ласка, Святославе Андрійовичу.

 

ЮРАШ С.А. Доброго ранку! У мене питання до пана Гончаренка, тому що я теж підтримав звернення оригінальне, але ... (не чути)  де один аналітичний комплекс фактів, які поставили експерти з міжнародної політики. І ці пункти, які ми спів ставити, ... (не чути)  так само є багато питань.

Чи пан Гончаренко на ці питання має відповіді, що вони піднімають? 

Мається на увазі, про наш рух в НАТО і проблему, яку створює потенційно ... (не чути)  для цього формату. Також те, що в Афганістані який мав цей статус і що пережив, що теж показує певну таку недостеменність цього статусу.

 

МЕРЕЖКО О.О. Будь ласка, Олексію Олексійовичу.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую за запитання.

Що стосується руху до НАТО. Може, пан Святослав трошки пізніше підключився, ще раз повторюю. Ніхто, включаючи пані Макарову, кажучи про те, що це якимось чином заважає руху до НАТО, жодним чином не наводить на підставі чого вона так вважає. Що єдиною підставою є те, що серед країн, які мають статус основного союзника, немає країн членів НАТО, то це абсолютно річ, яка не пов'язана…  Тобто це не пов'язані взагалі речі. Це просто те, що такий статус отримували історично країни, які не розташовані в Європі, їх просто брали в НАТО.

А нас… Алло, ви мене чуєте?

 

МЕРЕЖКО О.О. Чуємо.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Тобто це перша частина відповіді.

Ще раз, це ніяким чином не заважає. Немає ніякого документу, який це підтверджує, немає ніякої заяви офіційних осіб НАТО, а, навпаки, я, наприклад, можу посилатися на ... (не чути)  Парламентської Асамблеї НАТО.

Що стосується другого питання. Пане Святославе, я прошу вибачення, яке було, може теж мені нагадаєте другу частину запитання?

 

ЮРАШ С.А. …що Афганістан мав… (Не чути)   

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. А, дякую, пане Святославе.

Що стосується Афганістану. Дивіться, по-перше, це історії непорівнянні, ми на відміну від Афганістану самі захищаємо свою незалежність, і у нас немає іноземних солдат на нашій території.

По-друге, вибачте, це ж можливості: є Афганістан, а є Ізраїль і будь-де. Тобто все залежить від того, як країна використовує ту чи іншу можливість.  І ті країни, які намагалися це використати максимально, вони це і використали.

І навіть якщо брати Афганістан, то хочу нагадати, з різних причини, але в Афганістан були поставки американського озброєння на десятки мільярдів доларів, на десятки, тільки якщо ми кажемо про озброєння. Тому  те, що Афганістан не зміг цим скористатися, це проблеми Афганістану, а ніяк  якось не впливає на те, що це означає для України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запитання від Богдана Васильовича. Будь ласка.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. У мене коментар. Я би попросив шановного доповідача і автора постанови апелювати до фактів, переконуючи і аргументуючи за свою постанову. Зокрема щодо його фрази про те, що тема НАТО і вступу до НАТО не звучало у підсумкових документах. Я би хотів звернути увагу, що перший розділ декларації чи спільної заяви президентів про стратегічне партнерство, там є такий окремий підпункт "Підтримка євроатлантичних прагнень України" і звучить дуже коротко: "Як Сполучені Штати та союзники вкотре підтвердили у комюніке Саміту НАТО у червні 2021 року, Сполучені Штати підтримують право України обирати свій власний зовнішньополітичний курс вільно від зовнішнього втручання, включаючи прагнення України вступити до НАТО. Ми також залишаємося відданими допомозі Україні у проведенні реформ, що тривають".

Отже, тема набуття членства в НАТО була в центрі переговорів в Вашингтоні і належним чином відображена в підсумкових документах. Я думаю, що аргументи, які не базуються на фактах, підривають довіру до того, що це не заангажована дискусія.

Дякую.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Ну, я прошу вибачення. Так, як це прозвучало, підриває довіру до доповідача, то тоді з усією повагою до всіх присутніх і до пана Богдана, я хотів би просто нагадати, що точно такі слова були написані в Бухарестському комюніке, і там було не тільки навіть США, а рішення спільне, але це був 2008 рік. Пройшло 13 років. Скільки ще має пройти років, щоб ми зрозуміли, що ці слова, звичайно, визнають наше прагнення і наше право. Але там же немає жодного слова про те, що США підтримає навіть надання Україні статусу member`s action plans, тобто плани дій щодо членства в НАТО. Навіть цих слів там немає, не кажучи вже безпосередньо про членство. Тому я не знаю, що тут підриває довіру.

Я в жодному разі не знецінюю візит Президента Зеленського, я з повагою ставлюсь до міждержавних стосунків, і там є дуже суттєві, під час цього візиту, підписані домовленості, що я вітаю. Але в питанні безпеки, вибачте, ніяких проривів не відбулося. Тому нам потрібно шукати інші шляхи для забезпечення, власне, безпеки на сьогоднішній день, не відмовляючись від нашої стратегічної мети – євроатлантичної інтеграції.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, а зараз прошу до слова заступника міністра закордонних справ Дмитра Юрійовича Сеніка.

Будь ласка, Дмитре Юрійовичу.

 

СЕНІК Д.Ю. Доброго ранку! Мене чути?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже добре чути.

 

СЕНІК Д.Ю. Доброго ранку, пане Олександре, пані Ірино, пане Олексію, і всі учасники сьогоднішньої дискусії. Дякую за можливість висловити позицію МЗС стосовно цього питання.

Ми направляли документи, в тому числі з обмеженим доступом, я не буду їх цитувати зараз, але коротко окреслю основні моменти і позиції МЗС.

Отже, Україна є європейською державою, яка на законодавчому рівні, в тому числі в Конституції України, чітко окреслила свій євроатлантичний курс. І наша мета залишається – повноправне членство в НАТО. Це єдине системне рішення для гарантування безпеки нашої держави. Вісімнадцять держав світу, які  з 1989 року отримали статус основного союзника США поза НАТО, не визначають метою або не можуть набути членства в НАТО в силу політичних чи географічних причин і, як пан Олексій справедливо зазначив, жодна з цих країн не знаходиться на європейському континенті.

Надання Сполученими Штатами статусу MNNA формалізує пріоритетність співпраці за окремими напрямами, такими як участь у спільних оборонних ініціативах, проведення досліджень в науковій сфері, в космічній галузі, участь в окремих антитерористичних заходах, постачання окремих видів озброєння тощо. Водночас надання цього статусу не передбачає як таких безпекових гарантій щодо захисту партнерів у випадку збройного нападу. Це саме каже про те, що отримання статусу MNNA є кроком на шляху до інтеграції в НАТО і до часу вступу дозволить розширити співпрацю або наблизити до стандартів альянсу. Я би просив врахувати такі моменти, що у 2020 році Україна отримала статус партнера НАТО з розширеними можливостями ... (не чути)  

Цей статус надає нам значні можливості для посиленої співпраці з НАТО,  в тому числі щодо покращення взаємосумісності та посилення наших оборонних спроможностей відповідно до стандартів альянсу. По суті статус партнера з розширеними можливостями є не меншим, а навіть, можливо, і більшим за статус основного союзника поза НАТО.

США є стратегічним партнером України, яким зараз під час візиту Президента Зеленського було підписано Рамкову угоду щодо стратегічних основ оборонного партнерства.  І наведені вище пріоритетні напрямки, які передбачає статус MNNA, вже значною мірою входять до параметрів цієї угоди. І як пан Богдан справедливо відзначив, що і НАТО, і поглиблення співпраці у сфері безпеки і оборони були ключовими і відзначені у відповідній заяві під час переговорів. І ця угода, щойно підписана українсько-американська угода підносить нашу двосторонню оборону і взаємодію на якісно новий рівень. Більше того, оскільки ця угода є Рамкова, вона може, однозначно і буде розвиватися і розширюватися.

Шановні колеги, слід також наголосити, що саме такий тип двосторонніх угод США укладає зі своїми стратегічними партнерами як із членами НАТО, так і з державами поза НАТО. З огляду на це ми виходимо з важливості підтримання послідовності нашого зовнішньополітичного курсу та зосередженню зусиль усіх гілок влади на досягненні закріпленого в Конституції України стратегічного шляху до набуття повноправного, повноцінного членства в Північноатлантичному альянсі.

Наразі є актуальним максимальне використання цього потенціалу статусу партнера НАТО з розширеними можливостями, і ми ці можливості тільки починаємо використовувати. Тому наш висновок, висновок Міністерства закордонних справ стосовно проекту постанови є закономірним: МЗС не може підтримати зазначений документ.

Стосовно перспектив членства, шановні колеги, я хотів би теж нагадати, що нам колись сказали, що у нас ніколи не буде безвізу. У нас є безвіз з Європейським Союзом. І я вважаю, що у нас є всі можливості для того, щоб набути повноцінного членства в НАТО.

Дякую за вашу увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую.

Колеги, чи будуть запитання до Дмитра Юрійовича? Або бажання виступити, висловитися?

Будь ласка, Богдане Васильовичу.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В.  Дякую.

Я не маю запитань до змістовної і вичерпної доповіді заступника міністра закордонних справ. Я, з дозволу пана головуючого, виступлю в обговоренні питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В.  Колеги, про що ми сьогодні ще не говорили? Варто нагадати, хоча раніше ми вже обговорювали це питання. Статус основного партнера поза НАТО не є предметом двосторонніх переговорів України і Сполучених Штатів Америки. Цей статус є елементом внутрішнього  національного законодавства США. Сполучені Штати Америки цей  статус або цей елемент законодавства використовують односторонньо в разі наявності їх інтересів, зацікавлення або будь-яких інших причин його застосування. Отже, як надається, так і, в разі потреби, очевидно, може припинятися одноосібним рішенням Сполучених Штатів Америки.

Мені здається, що не зовсім коректно Верховній Раді України звертатися до Конгресу США з пропозиціями застосовувати американське законодавство. Я думаю, що ця робота, якщо і має робитися, вона має робитися іншими формами, а не офіційними зверненнями вищого законодавчого органу України. Це по-перше.

По-друге. Звичайно, Україна поки що не має дати … (нерозбірливо)  Це не є провалом чи результатом роботи Президента Зеленського, це є результат зовнішньої політки України на сьогодні, який складається в тому числі із результатів діяльності всіх попередній президентів. Тому я думаю, що немає ніяких підстав говорити про те, що нинішня адміністрація України якимось чином щось не так робить. Я думаю, що більше ніж достатньо підстав говорити про те, що курс на НАТО виконується так, як це передбачено Конституцією, і є суттєві помітні просування, про які в тому числі представник МЗС говорив, у напрямку отримання членства у НАТО. Очевидно, якийсь час займе в Україні перетинати всі, мова йде не лише про Сполучені Штати Америки, хоча ми говоримо лише про Сполучені Штати Америки і виносимо питання лише по США. Є всі інші члени НАТО, кожний з яких має рівні умови і повинен підтвердити членство або запрошення України до НАТО. При цьому дуже спірний аргумент про ПДЧ. ПДЧ – це всього лише механізм здобуття членства, тобто якщо держава не обговорюється, а обговорюється питання членства, то механізм визначається другорядним питанням.

Якщо ми говоримо, що ми маємо або, скажімо, намагаємося ... (не чути)  аргументацію, заяву, що ми не маємо дати набуття членства в НАТО, то, звичайно, набуття статусу основного партнера НАТО так само не визначає, не наближає Україну жодним чином до поставленої мети – членство в НАТО. Це теж треба розуміти.

Що ж таке, чому взагалі виникло питання отримання цього статусу? Це якраз і виникло з огляду на розуміння і його інтерес, і експерт там один – було питання: чи членство в НАТО – це якась певна віддалена перспектива. Поки там треба знаходити певні алгоритми розширення оборонного військового співробітництва з Сполученими Штатами Америки на той час, поки ми отримаємо потрібні для нас гарантії безпеки ... (не чути)  у вигляді членства в НАТО. І як один із способів розвитку цієї стратегічної лінії військово-технічного оборонного співробітництва із США пропонувалося свого часу звернутися до Сполучених Штатів Америки про надання Україні статусу…

Що було зроблено у 2014 році ... (не чути)  на жаль, безуспішно і в цьому лише часткова провина Україна, тому що це було зроблено поспішно, без підготовки, я думаю, що мова все ж таки іде про Сполучені Штати Америки, про їх готовність – якби вони були готові до цього. Не готові вони лише ... (не чути)  Давайте скажемо прямо, що цей статус передбачає зовсім різні умови оборонного військового співробітництва з тими , кому він наданий. У жодному випадку жодній із 18 країн він не надає гарантій. Це лише часткові рішення, тимчасові рішення, які теж не задовольняють Україну повністю.

Натомість Президент України в ході візиту до Вашингтону запропонував інший спосіб розширення цих можливостей: не звернення до Сполучених Штатів Америки про застосування якихось норм законодавства, а договірний шлях: ведення переговорів, укладення договорів та про військово-технічне оборонне і інше співробітництво.

І про це йдеться і в спільній заяві президентів, і в угоді, підписаній міністрами оборони обох країн, і у документах укладених, підписаних по лінії "Укроборонпрому". Отже, це завдання, яке ставиться, яке можна було б переслідувати, намагаючись досягнути статусу основного партнера поза НАТО, ми можемо досягнути іншим чином і ми вже просунулись в цьому. Ми в цьому просунулись, не створюючи оці смислові двозначності – в НАТО чи поза НАТО.

Тому я думаю, що Президентом запропоновано цілком ефективний (нерозбірливо) шлях розвитку військово-технічного співробітництва із Сполученими Штатами Америки, і в тому числі в перспективі буде підвищення довіри між нашими країнами. І я думаю, що у нас немає ніяких підстав ставити під сумнів те, що даний шлях ефективний, і що він дає Україні результат. Ми бачимо це вже по тому, що реалізується, розширюється партнерство. А питання про темпи – це завжди спірне питання. ... (не чути)  більше, очевидно, зробить по часу більше.

Тому, колеги, не маючи ніяких сумнівів не в аргументації, а в мотивах внесення цієї постанови, яку ми сьогодні розглядаємо, навіть відчуваючи вдячність пану Гончаренку за те, що він спровокував цю дискусію своєю постановою, і підтримуючи його бажання вести дискусію і шукати шляхи, як краще зробити, я повинен констатувати, що на сьогодні  ми вже знаємо, як краще: реалізація запропонованого Президентом Зеленським шляху, укладання договорів у сфері оборони.

Тому, очевидно, зазначена постанова не є актуальною.  Більше того, вона внесе певне сум'яття. І питання не в тому, хоча і в цьому теж, що хтось поставить нам питання: так ви в НАТО чи поза НАТО партнер? А питання, проблематика тут зовсім інша. Це працює, а ми розширюємо відносини, зміцнюємо довіру між військовими відомствами у сфері оборони. Отже, я думаю, немає ніякого сенсу вносити сум'яття, якщо органи виконавчої влади, Посол України в США і МЗС, скажімо так, система дипломатії і Президент, тобто і уряд, і Президент виступають за один шлях в досягненні певної цілі, Верховній Раді немає сенсу пропонувати щось своє, оскільки набагато ефективніше виступати на зовнішній арені єдиним фронтом, показуючи існування повної довіри всередині нашого суспільства один до одного і  розуміння шляхів досягнення поставленої мети.

Тому, ще раз кажу, з усією повагою і навіть вдячністю до пана Олексія Гончаренка за дискусію, яку ми сьогодні ведемо, я пропоную утриматися від підтримки цієї постанови.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, з огляду на те, що основні аргументи вже були висловлені, і з огляду на те, що нам не вистачає часу через технічні проблеми, я пропоную зараз голосувати для того, щоб прийняти якесь рішення.

Хто за те, щоб підтримати проект Постанови про звернення Верховної Ради України до Конгресу Сполучених Штатів Америки щодо надання Україні двостороннього статусу основного союзника Сполучених Штатів Америки поза НАТО, запропонований нашим колегою Гончаренком? Хто за те, щоб підтримати цей проект постанови?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  Мережко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Утримався.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Немиря. Немає.

Бардіна.

 

БАРДІНА М.О. Бардіна – утрималася.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Льовочкіна. Немає.

Бобровська. Немає.

Юраш.

Ясько.

Хоменко. Немає.

Ананченко.

 

АНАНЧЕНКО М.О. Утримався.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Геращенко.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Іонова.

 

ІОНОВА М.М. За.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Руденко.

 

РУДЕНКО О.С. Утрималася.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Шараськін.

 

ШАРАСЬКІН А.А. Підтримую.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  Яременко.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Утримався.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  Бобровська.

 

________________. Даруйте. Я помічник Бобровської Соломії. На жаль, вона зараз поза зв'язком, не може вийти на зв'язок.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Зрозуміло.

Юраш.

Ясько Єлизавета Олексіївна.

З того, що є: 5 – утрималися, 3 – за.

Кворум є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення прийнято. Тобто рішення не набрало необхідної кількості голосів.

 

ЮРАШ С.А. Юраш – утримався.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, я розумію так, що наше рішення комітету полягає в тому, що ми рекомендуємо Верховній Раді відхилити цей проект.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Так як ми голосували, ми не підтримали проект постанови. Тобто нам потрібно якось інакше сформулювати.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  Просто не підтримали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не підтримали.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Не набрало голосів на розгляді.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дуже дякую, колеги, за співпрацю.

Ми можемо завершити наше засідання. І нагадую, що сьогодні о 14.30 ще буде засідання.  До побачення!