Діяльність Комітету

Міжпарламентські групи дружби

24 березня 2021, 11:25

Стенограма засідання Комітету 17.03.2021

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань зовнішньої політики

а міжпарламентського співробітництва

17 березня 2021 року

Веде засідання голова Комітету МЕРЕЖКО О.О.

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги, шановні присутні, шановні гості! Радий вас бачити на черговому засіданні нашого комітету.

Будь ласка, подивіться, перед вам є текст порядку денного. І якщо у вас будуть якісь зауваження або пропозиції, то, будь ласка, висловлюйтесь.

Хочу зазначити, звернути вашу увагу на те, що перше питання у нас буде розглядатися в закритому режимі. І коли ми дійдемо до нього, то я скажу пару слів.

А так прошу подивитися, чи є у вас якісь зауваження чи пропозиції стосовно порядку денного.

Досить багато різних питань, як ви бачите, у нас сьогодні і дуже важливі питання. Будь ласка.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Без обговорення? Якщо Ірина Володимирівна не проти, то тоді ми створимо цей прецедент.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну це підкріплення прецеденту.

Добре. Тоді, колеги, давайте перейдемо до розгляду першого питання. Одразу хочу наголосити на тому, що воно буде розглядатися в закритому режимі.

 Розгляд питання в закритому режимі.

 

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну давайте тоді. Добре. Тоді ми вже можемо перейти до другого питання порядку денного це питання про проект Закону про вихід з Угоди про основні напрями співробітництва держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі захисту прав споживачів (реєстраційний номер 0085).

І прошу до слова Олександра Вікторовича Романішина заступника міністра розвитку економіки торгівлі та сільського господарства України. Будь ласка, Олександр Вікторович.

 

РОМАНІШИН О.В. Доброго дня, шановний пане голово, шановні народні депутати! На ваш розгляд виноситься проект Закону України про вихід з Угоди про основні напрями співробітництва держав-учасниць Співдружності Незалежних  Держав в галузі захисту прав споживачів.  Даний проект закону розроблено на виконання Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 травня 2018 року про припинення дії для України окремих міжнародних договорів, укладених у рамках Співдружності Незалежних Держав, введеного в дію Указом Президента від 19.05.2018 року.

Дана Угода  про основні напрямки співробітництва  держав-учасниць СНД в галузі захисту прав споживачів на сьогодні  втратила своє практичне значення для України у зв'язку із зобов'язаннями України що наближення  системи захисту прав споживачів до системи ЄС і з врахуванням найкращих практик  відповідно до Угоди про асоціацію між ЄС та Україною з однієї сторони та Європейським Союзом і Європейським співтовариством з атомної  енергії і їхніми державами-членами з іншої сторони.

Проект закону розроблено з метою створення правових підстав для виходу  України з Угоди, що відповідає сучасному стану торгівельно-економічних відносин  з країнами СНД.

Шановні народні депутати, враховуючи, що Угода втратила свою актуальність для   України, прошу підтримати законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, будуть запитання? Ні? Без обговорення? Ірина Володимирівна. Будь ласка, Юлія Володимирівна.

 

ЛЬОВОЧКІНА Ю.В. Я просто, вивчаючи висновок ГНЕУ, вони задають дуже таке доречне питання і мені б хотілося почути відповідь на це. Українці ще на теренах СНД існують, українські громадяни. От якщо ми денонсуємо цю угоду, як саме ваше міністерство або Міністерство закордонних справ плануєте захищати інтереси громадян України, інтереси як споживачів, на території СНД?                               

 

РОМАНІШИН О.В. Такі питання були. Відповідно до  національного законодавства кожної країни вони захищаються – це перше.

І друге. Підписується, умовно кажучи, цей вихід, він дає підстави створення окремих двосторонніх угод і таким чином буде відбуватися і зараз, і така робота ведеться.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Ще запитання? Ні? Тоді я ставлю на голосування.

Хто за те, щоб запропонувати Верховній Раді підтримати цей проект Закону про вихід з Угоди про основні напрями співробітництва держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі захисту прав споживачів?

Хто – за? Хто – проти? Хто – утримався? Більшістю голосів рішення прийнято.

І ми можемо перейти до третього питання порядку денного: про проект Закону про вихід з Угоди про співробітництво у сфері правової охорони й захисту інтелектуальної власності та створення Міждержавної ради з питань правової охорони й захисту інтелектуальної власності (реєстраційний номер 0088).

І знову прошу до слова Олександра Вікторовича. Будь ласка.

 

 РОМАНІШИН О.В. Принцип типовий. Я наголошу на відмінностях. Дана Угода про співробітництво у сфері правової охорони і захисту інтелектуальної власності та створення Міждержавної ради з питань правової охорони і захисту інтелектуальної власності також на сьогодні втратила своє практичне значення для України у зв'язку з зобов'язанням України щодо наближення системи охорони та захисту прав інтелектуальної власності до законодавства ЄС. Чинні двосторонні угоди з державами-членами СНД та міжнародні угоди, членами яких є держави-члени СНД, забезпечують належний рівень охорони та захисту прав інтелектуальної власності в ході здійснення двостороннього співробітництва. На відміну від попереднього, тут багато угод вже укладено майже з усіма.

Проект закону розроблено з метою створення правових підстав для виходу України з угоди, що відповідає сучасному стану знову ж таки торгівельно-економічних відносин з державами СНД, зобов'язань України, що виникли протягом строку дії угоди, врегульовані.

Також звертаюсь, шановні депутати, враховуючи, що угода втратила свою актуальність з Україною, прохання підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Колеги, будуть запитання до Олександра Вікторовича? Не буде.

Тоді я ставлю на голосування. Хто за те, щоб рекомендувати Верховній Раді підтримати проект Закону про вихід з Угоди про співробітництво у сфері правової охорони і захисту інтелектуальної власності та створення Міждержавної ради з питань правової охорони і захисту інтелектуальної власності?

Хто – за це? Хто – проти? І, Юлія Володимирівна, ви утримались, так? Дякую.

Тоді рішення прийнято більшістю голосів.

Четверте питання порядку денного – ратифікації. Після денонсації зараз ратифікації. Про проект Закону про приєднання України до Міжамериканської конвенції стосовно зобов'язань про утримання (реєстраційний номер 0091).

І я прошу до слова Валерію Рудольфівну Коломієць заступника міністра юстиції.

Будь ласка.

 

КОЛОМІЄЦЬ В.Р. Доброго дня, шановні колеги. Отже, буквально щойно Комітетом з питань євроінтеграції було рекомендовано даний законопроект все ж таки підтримати. Це так, передпрезентація.

З приводу самого Закону України "Про приєднання України до Міжамериканської конвенції стосовно зобов'язань про утримання". Вона розроблена в рамках організації американських держав та відкрита до приєднання будь-якій іншій державі. І внаслідок нашого приєднання будуть створені правові підстави для вирішення питань взаємного визнання і виконання рішень про утримання у ситуаціях, коли особа, яка потребує утримання, або особа, яка, власне, має утримувати, перебувають і є громадянами однієї з країн-учасниць.

На сьогодні є 13 держав, які, власне, є учасницями цієї конвенції. І так само ми висловлюємо заяви до цієї конвенції під час приєднання, якими фактично ми розширяємо, скажімо так, певний список, оскільки відповідно до заяви, до 3 статті конвенції, виходячи із нашого сімейного законодавства, ми пропонуємо визначити, що дана конвенція застосовується так само до зобов'язань щодо утримання, що виникають між батьками та повнолітніми дітьми, бабою, дідом та внуками, прабабою, прадідом, правнуками, братами та сестрами, мачухою, вітчимом і падчеркою, і пасинком. І так само ми відповідно до заяви, до статті 18 і застережень до статті 15 конвенції обумовлені особливостями законодавства України стосовно вирішення питань про визнання та виконання іноземних рішень про утримання.

Я хочу зазначити, що насправді це досить важлива конвенція. Чому? Тому що Міністерство юстиції, зокрема, займається справами, пов'язаними, наприклад, з питаннями стягнення виплати аліментів, які стосуються фактично наших громадян, захисту прав наших громадян. І зокрема, коли ми додатково застосовуємо певні механізми, які дозволяють нам у майбутньому більш лояльно легітимно співпрацювати в даній ситуації з даними справами і навіть збільшити цю категорію справ з іншими державами. А я хочу зазначити, що серед цих 13 держав, це, наприклад, Аргентинська Республіка, Республіка Колумбія, Бразилія, тобто це країни, куди фактично досить часто наші громадяни приїжджають, створюють сім'ї, повертаються в Україну і от якраз виникають питання, пов'язані з утриманням. Це насправді досить важливо. І тому ми вважаємо, що навіть Міжамериканська відповідна конвенція і приєднання до подібних конвенцій або укладення міжнародних договорів з іншими державами, вони, в першу чергу,  несуть соціальний характер і покликані для захисту прав наших громадян на території цієї найбільшої за територією країни в світі.

Дякую. Тому прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую.

Дійсно, декілька буквально слів тому що ця конвенція збагачує так зване міжнародне сімейне право і вона полегшує життя наших громадян, які перебувають у шлюбах, наприклад, з представниками іноземних держав. Тобто це така досить гуманна конвенція і вона додає правове регулювання в цю сферу з іноземним елементом, якщо йдеться про міжнародні сімейні відносини з іноземним елементом.

Колеги, чи будуть запитання до Валерії Рудольфівни? Будь ласка, Григорій Михайлович.

 

НЕМИРЯ Г.М. В мене таке запитання. В Міністерстві юстиції спостерігається якийсь такий "латиноамериканський ухил". Чим це пояснено? Майже всі дев'ять з десяти таких от речей, вони стосуються всіх цих теплих країн.

 

КОЛОМІЄЦЬ В.Р. Знаєте, насправді, ще от буквально на Комітеті євроінтеграції аналогічне питання було задане. Я хочу  сказати, що насправді наш графік, власне, коли ми подаємо до ратифікації, він часто залежить інколи від бюрократичних моментів.

Ця конвенція, вона фактично чому саме? Тут важливо, от я зазначала в своєму виступі, що досить часто наші громадяни їдуть, а зокрема от в ці країни, як наприклад Аргентина, Колумбія, Бразилія, тобто країни, де вони створюють сім'ї. І тому власне от щодо цієї конвенції для нас немає особливого значення, чи це власне міжамериканські, чи наприклад європейські, скажімо, сімейні стосунки, тому що нам якраз важливо тут чим більше таких подібних приєднань зробити або міждержавних договорів.

Так, напевно, щодо от власне цього "ухилу", скажімо так, напевно так співпало, більше нічим пояснити не можу.

 

НЕМИРЯ Г.М. Тут є питання географічне, а є питання по суті проблеми, скажемо, якщо ми… Чи є щось подібне в рамках Африки, якась міжафриканська?

 

КОЛОМІЄЦЬ В.Р. Знаєте, я вам зараз не відповім на це запитання по Африці, знаю більше тільки, можливо, по окремих країнах. Тому що  так само у нас, наприклад, досить активно, я знаю, розвиваються стосунки в тому числі не значна кількість, але все ж таки,  наших громадян проживають, наприклад, там в Марокко. І ми, насправді, з Марокко буквально в  2019 році уклали міждержавний, наприклад, договір, де у тому числі вирішуємо ці питання.  Тому коли…

Ну тобто ми стараємося, де ми знаємо і відповідно, працюючи, співпрацюючи з МЗС, розуміючи, який, скажімо так, прошарок наших громадян або колишніх наших громадян, які, можливо, до нас повернуться, проживає в певних країнах, по, скажімо, цій інформації вже обирати, з якими країнами або до яких  конвенцій приєднуватися, тобто з ким співпрацювати. Тому, звісно, це не робиться  наобум.

Повністю підтримую це запитання, це абсолютно логічно, що ми це не робимо просто так, тому що настала черга.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Окрім того, якщо не помиляюся, деякі країни латиноамериканські, вони не дуже хочуть укладати двосторонні угоди. І легше, наприклад, взяти участь, приєднатися до існуючої багатосторонньої угоди такого регіонального характеру. Іноді навіть легше в такий спосіб регулювати відносини зі Сполученими Штатами, які беруть участь в таких міжамериканських конвенціях, тобто це….

Перепрошую, Олена Вікторівна, будь ласка.

 

ХОМЕНКО О.В. Я хотіла би спитати. Ось у висновку на проект закону  комітету… А, це Головного науково-експертного управління  є… Вибачте, Комітету з питань молоді і спорту зазначено, що рекомендується… Тобто Головне науково-експертне управління не зазначає це, а комітет рекомендує прийняти в першому читанні… А, і за основу, і в цілому.

Але тут є, що пропонується зробити заяви та застереження до конвенції. І там далі роз'яснення щодо там непрацездатних батьків і таке інше. Яким чином хто, як? Чи будуть робитися застереження чи не будуть? Хто їх підготував? Де вони?

 

КОЛОМІЄЦЬ В.Р. Так, зокрема застереження будуть, оскільки, як я зазначала, заявою до статті 3 ми пропонуємо визначити, що конвенція застосовується до зобов'язань щодо утримання, що виникають між батьками та неповнолітніми дітьми і іншими родичами, першої і другої групи споріднення. Група – це, чесно кажучи… По Сімейному кодексу, перепрошую, вже забула бо давно Сімейний кодекс не відкривала.

Так. В нас, так. Звісно ці застереження і заяви ми передбачили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ще будуть запитання від колег? Ні?

Тоді ми можемо перейти до голосування. Ставлю тоді на голосування. Хто за те, щоб підтримати проект Закону про… Рекомендувати Верховній Раді підтримати проект Закону про приєднання України до Міжамериканської конвенції стосовно зобов'язань про утримання.

Хто – за це? Дякую. Хто – проти? Хто – утримався? Одноголосно, так? Рішення прийнято. Дуже вам дякую.

І друга, не менш цікава, як на мене, конвенція і не менш важлива. Проект Закону про ратифікацію Конвенції про угоди про вибір суду (реєстраційний номер 0092).

І прошу Валерію Рудольфівну розповісти про цю конвенцію. Будь ласка.

 

КОЛОМІЄЦЬ В.Р. Дуже дякую.

Отже, колеги, дійсно вноситься проект Закону про ратифікацію Конвенції про угоди про вибір суду. Буквально теж, кілька хвилин тому назад, був рекомендований, підтриманий Комітетом з питань євроінтеграції.

Якщо коротко. Розроблена дана конвенція в рамках Гаазької конференції з міжнародного приватного права і підписана від нашого імені ще у 16-му році. Учасницями є 32 країни, зокрема, ЄС. І так само підписана конвенція, ще не ратифікована, Сполученими Штатами, Ізраїлем, Північною Македонією та Китаєм.

Вона фактично створює правову основу для взаємного визнання і виконання в державах, які є її учасницями, судових рішень у випадках, коли рішення винесено судом, який сторони правочину обрали своєю угодою як суд, компетентний розглядати спір.

Насправді досить довго готувалася ця конвенція до ратифікації. Ми її доопрацьовували на рівні навіть вже Офісу Президента. Узгоджували всі позиції з Верховним Судом, всередині Міністерства юстиції. Оскільки ви знаєте, що ми так само представляємо інтереси держави за кордоном, є певні в нас, теж були застереження. Тобто максимально доопрацьовано з усіма основними стейкхолдерами усі можливі, скажімо так, наслідки.

І з огляду на це ми би просили підтримати, власне, вказаний законопроект і рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу та в цілому. І прошу, якщо, можливо, є в колег запитання, то обговорити більш предметно, тому що дійсно насправді досить важливий документ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, будуть запитання? Бо це дійсно дуже важлива конвенція і розроблена Гаазькою конференцією з міжнародного приватного права.

 

КОЛОМІЄЦЬ В.Р. Ми досить довго просували ідею, щоб нарешті вона опинилася у вас на столі і була винесена в зал. Насправді досить довго.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. І що вона дає, які можливості для суб'єктів господарювання? Якщо можна, так, стисло.

 

КОЛОМІЄЦЬ В.Р. Використовувати по максимуму свої процесуальні можливості як на території України, так і за кордоном. Я хочу сказати, що, напевно, знову ж таки шановні колеги парламентарі якнайбільше серед інших колег задіяні в міжнародному співробітництві. І в тому числі від ваших колег, від вас часто чую нарікання, наприклад, від іноземних партнерів з приводу невиконання рішень судів, наприклад, їхніх в Україні.

Це насправді відбувається як на комерційному рівні, так і на тому ж самому сімейному, коли, наприклад, ми говоримо про визнання місця перебування, проживання дитини і інші більш, скажімо, побутові, але не менш серйозні соціальні справи.

І власне, от ратифікація цієї конвенції – це один із кроків для взаємного як визнання, так і виконання, так і в тому числі самого процесу винесення судового рішення. І в тому числі це один зі значних таких хороших і великих кроків на шляху євроінтеграції в тому числі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Міжнародне цивільне процесуальне право, так, є? І це також дає можливість обирати суд.

 

КОЛОМІЄЦЬ В.Р. Так, із широким колом залучених сторін держав.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую. Якщо не буде запитань, то я тоді ставлю на голосування.

Хто за те, щоб підтримати пропозицію рекомендувати Верховній Раді підтримати проект Закону про ратифікацію Конвенції про угоди про вибір суду? Хто за цю пропозицію, будь ласка?

Хто – проти? Хто – утримався? Юлія Володимирівна, ви утрималися?  

Рішення прийнято більшістю голосів.

 

КОЛОМІЄЦЬ В.Р. Дякую, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую. Ми дуже раді вас бачити і бажаю вам всього найкращого. До побачення!

 

КОЛОМІЄЦЬ В.Р. Дякую, до зустрічі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, розглянули дійсно дуже важливі конвенції. Зараз ми можемо перейти до наболілого питання, питання номер шість, – про затвердження рекомендацій за результатами спільних комітетських слухань комітетів Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин та з питань національної безпеки, оборони та розвідки на тему "Зовнішньополітичні аспекти деокупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь: парламентський вимір", місто Київ 20 січня 2021 року.

Перед вами є текст рекомендацій, ми вже декілька разів обговорювали це. Будь ласка, хто бажає виступити? Єлизавета Олексіївна, будь ласка.

 

ЯСЬКО Є.О. Я дуже коротко, просто нагадати колегам, що того разу у нас були проблеми по різним правкам і тут мені делегували це все скомпонувати в один документ. Там ми насправді просто вилучили якісь суперечливі один одному речі, то, будь ласка, передивіться, документ перед вами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, будь ласка, подивіться, ми вже втретє розглядаємо це. Можемо голосувати? Давайте тоді, хто за те, щоби підтримати ці рекомендації.

Хто – за? Хто – проти? Хто – утримався? Рішення прийнято більшістю голосів. Дуже вам дякую, колеги.

І сьоме питання, майже останнє, – про міжпарламентську співпрацю. У нас тут декілька підпитань дуже важливих, теж назрілих.

І перше питання – про утворення депутатської групи Верховної Ради України з міжпарламентських зв'язків з Монголією. Так?

Хто тут може виступити і сказати? Протоколи є. Святослав Андрійович, він був куратором. Так? Якщо я не помиляюся. Переносимо? Немає? Тоді, колеги, я можу поставити на голосування про створення цієї групи. Хто за те, щоб створити групу дружби з Монголією?

Хто – за?  Хто – проти? Хто – утримався? Ви утрималися, Андрій Андрійович?  (Загальна дискусія)

Чому? Це важливе питання. Так, ну ми створили цю групу.

Андрій Андрійович, одне питання, ви утрималися, чи…? Ви утрималися, добре.

Тоді рішення все одно прийняте більшістю голосів. Дякую.

Наступне питання – це про лист народних депутатів України співголів групи  з міжпарламентських зв'язків з Французькою Республікою Альони Шкрум та Людмили Буймістер щодо обміну візитами членів груп дружби Україна – Франція у 2022 році. 

Колеги, лист перед вами. Так? Ми просто не встигли, нам забракло кворуму, на жаль, минулого разу не вистачило, не було кворуму. Будь ласка, подивіться. Ми можемо перенести і запросити їх на наступне засідання…

До речі, тут ще одне питання. Бо тут є пропозиція стосовно візиту делегації теж у Францію. Комітетська є там група дружби, є комітетські візити. І тому якось робити в один рік робити дві поїздки в ту саму країну… Можливо, якось можна поєднати це.

(Загальна дискусія)

Давайте тоді. Ну тут справа в тому… Ну це просто для… Ми потім перейдемо до вашого питання. Це, до речі, останнє. Так? І це теж… Так, добре. Тоді ми поговоримо про це, але тут ми вирішуємо перенести це питання на наступний раз і запросити голів групи дружби. Так? Тоді ми переносимо.

Наступне питання – про лист народного депутата України співголови групи з міжпарламентських зв'язків з Канадою пані Лесі Забуранної щодо обміну візитами членів груп дружби Україна-Канада у 2021 році.

Теж, будь ласка, подивіться. Ми вже розглядали це питання і висловили, я пам'ятаю дуже добре, Богдан Васильович, дуже слушні пропозиції стосовно того, щоб поспілкуватися з нашим послом паном Шевченком в Канаді.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. (Не чути) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна, будь ласка.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути)

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. (Не чути)

У нас чомусь, пане голова, немає системи запрошення людей.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, вона минулого разу була готова. І, на жаль, у нас не було кворуму.

Олена Вікторівна, будь ласка.

 

ХОМЕНКО О.В. (Не чути)

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так. Ну пані Забуранна бере активну участь в ПАРЄ, до речі, і вона займає завжди патріотичну державницьку  позицію.

(Загальна дискусія)

Колеги, класичне запитання: що робити? Тобто пролунала пропозиція від Богдана Васильовича підтримати це. Тобто ставити це питання на голосування зараз чи перенести розгляд на наступне засідання?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Давайте перенесем, більше людей буде. Але нам треба системно запрошувати людей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді… (Шум у залі)

Добре. Тоді ми переносимо. Якщо ніхто не проти, ми переносимо це питання на наступний раз.

І у нас останнє питання. Я вас вітаю, ми дійшли до кінця сьогодні і не втратили кворум. Про візит делегації Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності до Французької Республіки у 2021 році. Лист голови комітету пана Монастирського та заступника голови комітету Галини Михайлюк.

Будь ласка, у нас присутня якраз пані Галина, і я надаю слово вам тоді.

 

МИХАЙЛЮК Г.О. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

У мене не запитання, коротенька ремарка. Тому що раніше ми стикалися з такою ситуацією. Було декілька закидів і пропозицій стосовно прийняття постанови чи заяви стосовно того, що Інтерпол використовують для переслідувань політичних.

Тобто, може, має сенс розібратися на місці, скажімо, приїхати? Так.

 

МИХАЙЛЮК Г.О. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Колеги, будуть…? Ірина Володимирівна, будь ласка.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді давайте ставити на голосування.

Хто за те, щоб підтримати цю пропозицію. У другій половині року, з огляду на карантинні обмеження. Хто за те, щоб підтримати.

Хто – за? Хто – проти? Хто – утримався? Одноголосно. Я вас вітаю. Дуже вам дякую.

Колеги, у нас залишилося "Різне". Чи будуть якісь питання? Ні.

Тоді я вам тоді дуже дякую за… Давайте

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. А можна для "Різного", я коротко інформацію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

(Загальна дискусія)

 

_______________. (Не чути)

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Я вам цього не можу сказати, я не є учасником робочої групи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, як бути атеїстом? Ірина Володимирівна, як бути атеїстам наприклад або агностиком?

(Шум у залі)

Дякую. До побачення. Дуже вам дякую.