Міжпарламентські групи дружби

24 вересня 2020, 16:04

Стенограма засідання Комітету 16.09.2020

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань зовнішньої політики

та міжпарламентського співробітництва

16 вересня 2020 року

Веде засідання голова Комітету МЕРЕЖКО О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, колеги! Ми можемо починати засідання нашого комітету. Перед вами є порядок денний, прошу подивитись цей порядок денний і якщо є якісь зауваження або пропозиції, то, будь ласка, прошу висловлюватись.

Але хочу одразу почати, у мене є пропозиція. З вашого дозволу, якщо можна, включити в порядок денний питання про обговорення проекту Постанови про Заяву Верховної Ради щодо невизнання легітимності так званих місцевих виборів на тимчасового окупованих територіях. Я вважаю, що це важливе питання і варто, щоб Верховна Рада висловилася. Тобто, якщо ніхто не проти, то чи можна було б включити це в порядок денний, розгляд цього питання?

Зараз роздадуть, зараз секретаріат кожному. Тобто, якщо не проти, то тоді знову-таки шляхом консенсусу можна вважати, що ми це включити в порядок денний перед пунктом "Різне".

І ще одне питання, пропозиція…

Першою? Дякую. На початок? Добре, я теж підтримую таку пропозицію. Так, дійсно, я згоден. 

 

________________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, я розумію. Ну, чесно кажучи… В профілактичних цілях, так би мовити, превентивно. Я розумію вас, я теж так вчинив би з собою. Добре. 

І була пропозиція. Наші колеги звернулися, бо вони сьогодні представляють декілька ратифікацій і проектів про ратифікацію в іншому комітеті, дружньому, пані Климпуш-Цинцадзе, і вони попросили поставити їхнє питання першим.

Колеги, якщо... Третє питання поставити першим. Як ви на це дивитись, колеги? Чи будуть якісь зауваження або... Можна теж консенсусом, так? Так, ви не проти? Добре. Тоді ми розглянемо ваше питання.

Будь ласка.

 

БОБРОВСЬКА С.А. У мене є пропозиції до порядку денного, їх надсилали поштою. До речі, немало важливих, два питання. І перше – це ми б хотіли заслухати вас і члена Тристоронньої контактної групи, бо, чесно кажучи, вже втомилися, я особисто, дізнаватися новини швидше з телеканалів так званих "МЗС ДНР, ЛНР", але не від... Я читаю, звичайно.

Я ж фільтрую, що говорить нам голова Офісу Президента, що нам не говорить наш рідний комітет, голова комітету. Мені здається, що було б правильніше, щоб все ж таки ми як парламентарі від вас дізнавалися першу інформацію і на комітеті це змогли почути і обговорити. Плюс ми почули, до нас доходять слухи, що у вас утворюється нове МПО, ми хотіли би почути, як помагати, як працювати і так далі. Ось це перше питання.

І друге питання – це Постанова Верховної Ради 3766, якщо не помиляюсь. Ми додатковий там комітет. Він давно зареєстрований, я не розумію, чому ми його не опрацьовуємо. І у зв'язку з тим, що минулого тижня так склалося, що на частину депутатів наклали, черговий етап був санкцій, було б логічно, якби Верховна Рада зробила у відповідь хоча би звернення до РНБО,  підтримки Президента, щоб були відповідні відповіді. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стосовно третього питання. З вашого дозволу, я просто хочу відповісти, тому що йдеться про те, що ми давно вже запланували спеціальне засідання по питанню, яке присвячене санкційним механізмам. І Богдан Васильович, власне, він готує. Тобто я так вважаю, що логічно було би спочатку провести таке засідання, присвячене санкціям, а потім розглянути це питання. А, слухання, комітетські слухання.

Я можу поставити, звичайно, я поставлю питання про включення в порядок денний. Ну, то давайте все-таки…

Так, будь ласка.

 

ХОМЕНКО О.В. Ну, якщо ми повернулися до питання комітетських слухань і наразі ми будемо узгоджувати дати майбутніх слухань по двох темах. То я хотіла б нагадати, що в нас зависли з причини карантину одні комітетські слухання по технічній допомозі. І я би запропонувала теж комітетом вирішити дату для цих комітетських слухань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тоді ми можемо, наприклад, питання стосовно проведення комітетських слухань розглянути сьогодні в "Різному". Тому що є ще декілька ідей, декілька пропозицій. І ми можемо визначитися з черговістю і з тим, коли проводити, з датами. Якщо ви не проти, то тоді ми можемо це розглянути у "Різному". Бо це важливе питання. І ще є одна ідея стосовно комітетських слухань.

А стосовно пропозицій Соломії Анатоліївни. То давайте… Ну, я поставлю на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я вважаю, що треба приймати рішення, тому що…

 

________________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну у мене, наприклад, є питання стосовно кожної з цих пропозицій. Стосовно, наприклад, пропозиції щодо санкцій. То, я, наприклад, я не є фахівцем наразі, тобто мені треба розібратись. Тому, я вважаю, що треба…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну тому треба і розібратись, тому що це питання воно ближче до РНБО.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну давайте. Оскільки, наприклад, у мене є сумніви. Ну, не сумніви, а просто вагання певні. То тоді просто поставимо на голосування, щоб це затвердити. Вагання того, у нас вже є певний порядок денний. Чи варто на цьому засіданні розглядати ці питання.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я ставлю тоді на голосування. І шляхом демократичного голосування визначимось.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте тоді проголосуємо, якщо ви не проти. Є три пропозиції. Соломія Анатоліївна, будь ласка, озвучте тоді першу пропозицію, ми проголосуємо.

 

БОБРОВСЬКА С.А. Перша пропозиція – заслухати пана Мережка і члена Тристоронньої контактної групи про переговори, про стан переговорів за останній час, коли вас ввели, за весь період, коли були введені…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Може, має сенс запросити, наприклад, віце-прем'єра Резнікова, бо він краще орієнтується. Я не відчуваю, що я достатньо компетентний в тому сенсі…

 

БОБРОВСЬКА С.А. Вас дуже хвалять як члена нашої української команди. Тому я думаю, що Резнікова… Окрім вас я би з задоволенням на інші засідання запросила би інших представників, зокрема, наприклад, пана Фокіна чи Кравчука. Але це буде інше, засідання інших…

(Загальна дискусія)

 Я думаю, що сьогодні, ми ж бачимо голову комітету на наших засіданнях. В чому проблема просто поговорити і заслухати?

 

ХОМЕНКО О.В. В мене є пропозиція. Давайте, дійсно, цьому призначимо окреме засідання комітету. Дивіться, пан голова, він між ТКГ, між комітетом. Я розумію як людина, він має просто до цього підготуватися і він веде свій якийсь напрямок. Для того, щоб мати 360 градусів, я згодна з тим, що треба запросити Резнікова. Давайте цьому присвятимо окреме засідання.

 

БОБРОВСЬКА С.А. Я не проти 360 градусів, але хочу почути окрему лінійку нашого голови комітету. Я не розумію, в чому проблема. Це може бути 15 хвилин розмови відвертої.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ірина Володимирівна.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Ви знаєте, я не вважаю взагалі за нормальне говорити публічно, що ви там не вважаєте себе достатньо компетентним. Тому що, якщо ви самі так про себе говорите, то що ви тоді робите в цій групі? А ми вас, до речі, дуже поважаємо. Ми вважаємо, що якщо вас туди Президент делегував, значить ви достатньо компетентні. Це перша історія.

Друга історія. Абсолютно очевидно, що в нас є потреба почути хід переговорів. Це ж зараз відбувається не інспекція як ви там представляєте позицію українську, а просто, щоб ми чули правду, дійсно, не від Козака, а від українських представників. Дуже люблять хаяти "поперєдніков", але я хочу вам сказати, що я працювала в цій групі, це дійсно дуже важко. І була створена тоді в парламенті неформальна Мінська платформа, де я що два тижні її збирала і звітувала перед депутатами різних фракцій, що там відбувається. І на цій платформі були присутні ті, хто взагалі не сприймав Мінські перемовини, там "Радикальна партія", "Самопоміч", але вони мали право чути правду від української сторони.

І я перепрошую, там звітувала не тільки я, розповідаючи те, що можна розказати, а там, де не можна, чесно говорила, що тут є закритий певний формат. Учасниками цієї Мінської групи були всі без виключення координатори від української сторони в усіх підгрупах, починаючи від Марчука, Безсмертного, Горбуліна, закінчуючи всіма представниками ОБСЄ, починаючи від Сайдека, Фріша і всіх інших, хто тоді працювали. А також там кілька разі були присутні і Курт Волкер і посли Франції і Німеччини, які так само як і учасники Нормандського формату шукали разом з депутатами відповіді на важкі питання.

В принципі те, що сьогодні парламент займає імпотентну позицію в питаннях зовнішньої політики, те що там і Білорусь прийняли через півтора місяці після подій, те що ми дійсно не розуміємо, що відбувається в Мінську. І в даному випадку я говорю це не як опозиція, а як людина, яка все одно, назовні ми ж завжди будемо займати проукраїнську позицію, ми завжди будемо відстоювати політико-дипломатичний шлях врегулювання війни цієї. Але ми маємо розуміти, що там відбувається, це обмін думками. І, дійсно, ми не бачимо застережень, щоби ви просто, хочете, в закритому режимі поділились з нами цими думками, хочете, наступний тиждень присвятити цій темі і ми запросимо починаючи від Костіна і Третьякової, які також там представляють українську позицію. Але для мене шок, як для людини яка в гуманітарній групі працювала, я знала всіх заручників, всіх родини. А сьогодні нам кажуть: 100 заручників. Хоч одне прізвище назвіть. Це ж ненормально, що воно нівельовано абсолютно, навіть прізвища людей, за яких ми боремося. Країна не знає хто це, країна не знає їх долі, країна не знає їх біографії. А як ми боремося тоді за них, якщо ми навіть про них не знаємо?

Третьякова має про це звітувати, розказати нам, за кого вони борються. Знову якихось шахтарів там наловили, яких нам віддадуть за бойовиків? Ми хочемо Костіна почути, Костін теж займає позицію, що у нас безумовна амністія і що в нас… А Резнікова,  те що я почула на ICTV, в мене взагалі "волосы шевелятся". Який ще речник потрібен Тристоронній контактній групі, коли там є три глави комітетів, коли там є ще віце-прем'єр, і їм ще речник потрібен. То це ви маєте бути речником. Ви маєте просувати нашу ідеологію, позицію, починаючи від Верховної Ради, закінчуючи в публічному просторі. Я вже мовчу про дуже багато інших ляпів.

І, власне, мені здається, що такий обмін думками, можливо, і вам допоможе, якось правильно артикулювати позицією, не тільки всередині парламенту, а перше суспільством, яке не розуміє, що відбувається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Стосовно компетентності, то я мав на увазі, що я входжу до складу політичної підгрупи. Тобто я не орієнтуюсь в безпекових питаннях і, чесно кажучи, дуже важко мені там розібратися, тому що там військові професійні питання. І стосовно теж гуманітарних питань, я не дуже в курсі.

Тобто я можу відповідати тільки стосовно того, що відбувається в політичній підгрупі. І тут два, декілька обмежень виникає. По-перше, стосовно формату, тобто закритий, чи відкритий. І друге обмеження пов'язане з тим, що я взагалі прихильник конфіденційного характеру перемовин. Тобто я вважаю, що перемовини мають носити конфіденційний характер. Тобто я тут теж, в певному сенсі побоююся, щоб не сказати чогось зайвого. Тут краще…

 

БОБРОВСЬКА С.А. Бачте, в цьому проблема, що ці конфіденційні переговори потім ведуть до публічних… Крім того, що це російська сторона озвучує, потім призводить до публічних політичних ляпів, які потім, мабуть, прийдеться приймати точно або точно парламенту. І рано чи пізно все ж стає явним.

Тому і дуже багато речей, які сталися минулого тижня з сварками, розборками, що справді було сказано, а потім виходить голова Офісу Президента і каже, що це не позиція Фокіна в тій групі, офіційна. А, як тоді ця людина займає посаду і так далі?

Вона викликає більше інтерпретацій ніж насправді, те, що відбувається. Це прекрасно, що ви… Гріх вам бути головою комітету і з нами не ділитися, хоча би контекстом, що відбувається в політичній групі.

Це може Комітет децентралізації переживати, запрошувати, а ви у нас мені здається мали бути це щоразу, щотижнево. Сприймали, комунікували.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Розумію. Тоді, в принципі, в закритому режимі я можу спробувати представити, власне, суб'єктивне бачення, як я це бачу, як це відбувається. І може, відповісти на деякі питання, ну, в межах звичайно, щоби не нашкодити переговорному процесові. Добре. Тоді це, в принципі, можливо. Але з урахуванням того, що, ну, є ці декілька обмежень.

Тобто давайте тоді поставимо на голосування усі три питання, усі три пропозиції.

Перша пропозиція Соломії Анатоліївни, стосовно… Сьогодні, так, ви маєте на увазі? Включити в порядок денний питання про обговорення діяльності ТКГ. Так? Так. Хто за те, щоби це включити… Інформацію, так.

Хто за те, щоби підтримати цю пропозицію, будь ласка.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. 6 – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – утримався?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  3 – утрималось.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – проти? 0. Ну, демократія перемогла, як завжди, у нас на засіданні. Добре. Тоді ми включаємо це, так я розумію? Добре.

Друга пропозиція. Соломія Анатоліївна, будь ласка.

 

БОБРОВСЬКА С.А. Ну, оскільки у нас висить давно, ще з літа, Постанова Верховної Ради про схвалення пропозицій щодо застосування персональних та інших обмежувальних заходів проти осіб, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України (номер реєстрації 3766). Ми є одним з допоміжних комітетів непрофільних, який має розглянути це питання у себе на порядку денному.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

 

БОБРОВСЬКА С.А. Вважаю, що після минулого тижневого кроку зі сторони Російської Федерації це було б очевидно зробити нам, як парламенту, крок у відповідь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Включити це питання для обговорення? Добре. Хто за те, щоби включити це питання в порядок денний для обговорення?

Хто – за? 5 – за. Хто – утримався?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  3. Святослав, ви утримались? 4.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. То, яке рішення? Включаємо? Добре.

І ще одна пропозиція. Будь ласка, Соломія Анатоліївна. Дві тільки? Добре.

Тоді, колеги, будуть ще якісь пропозиції стосовно порядку денного? Будь ласка.

Так, давайте, колеги, тоді, це друге питання, яке мало бути, ми його ставимо першим. Тобто, будь ласка… Ми приймаємо порядок денний в цілому і переходимо до розгляду першого питання.

Будь ласка, перше питання, це проект Закону про ратифікацію Протоколу між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Білорусь про міжнародне автомобільне сполучення від 17 грудня 1992 року (реєстраційний номер 0060) (Кабінет Міністрів України).

Будь ласка, Наталія Валеріївна, так? Будь ласка, Наталія Валеріївна.

 

ФОРСЮК Н.В. Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати! Даним законопроектом передбачається ратифікувати Протокол між Урядом України та Урядом Білорусі про внесення змін до Угоди між нашими країнами про міжнародне автомобільне сполучення, який був вчинений 6 лютого 2020 року у місті Мінськ. Протоколом передбачається звільнення від дозвільної системи нерегулярних пасажирських та вантажних перевезень автомобільним транспортом, а також збільшення до 180 днів протягом кожних півроку терміну перебування членів екіпажів автобусів, а також водіїв вантажних автомобілів, що здійснюють міжнародні вантажні перевезення при наявності підтверджуючих документів на території держав. Тобто фактично даним протоколом пропонується лібералізація наших перевезень.

Дуже просимо підтримати, тому що в нас протягом останніх 5-ти років постійно спостерігається дефіцит білоруських дозволів.

(Загальна дискусія)

Я думаю, що коротко я окреслила, можливо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді, колеги, будь ласка, у кого є запитання? Будь ласка.

 

ЮРАШ С.А. Чого так довго воно йшло? 92-й рік, як не як, а зараз 2020-й?

 

ФОРСЮК Н.В. Ні, це зараз ми ратифікуємо протокол, він був в 20-му році, 6 лютого, додатковий протокол, який ми вносимо зміни в цю угоду…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Василь Богданович, будь ласка. Богдан Васильович, перепрошую.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В.  Добрий день! З чим пов'язана нестача дозволів з боку Білорусі? Наскільки уряд Білорусі конструктивний у підходах до вирішення в переговорах навколо цього питання. Чи не бачите ви політичних складових у рішеннях білоруської сторони або, скажімо, у їх відсутності, якщо у нас є нестача дозволів? Чи не пов'язано це зі спробами ввести економічні обмеження щодо України, економічну війну?

І, які основні  зобов'язання в рамках протоколу України? Будь ласка.

 

ФОРСЮК Н.В. Я просто наведу певні статистичні дані за останні роки, щоб було зрозуміло. В принципі білоруська сторона у нас завжди дуже конструктивні переговори з ними. Але просто для порівняння в 2015 році квота дозволів між нашими країнами становила 20 тисяч 500 штук, в 2017-му – 22 тисячі штук, і в 20-му, ми дійшли до 20-го року, – 37 тисяч штук. Тобто у нас йде постійний ріст.

Кожна країна, звичайно, коли вони видають дозволи – це нормальна протекціоністська політика, ніхто не хоче віддавати свій ринок. Оскільки Білорусія – це таке саме "вікно", плюс-мінус, в Європу, особливо в її північну частину, як Польща, з якою ми маємо дуже напружені стосунки в цьому питанні. Для нас це стратегічно важливий партнер, тому що ми вже говорили, що у нас дуже конструктивні переговори завжди з Литвою. І ми намагаємося прокласти альтернативний маршрут, якщо з поляками нам не вдасться дійти згоди, через Білорусію, Литву і потім морським шляхом принаймні в Німеччину, і так далі, звичайно, туди на північ.

Я би сказала, що у нас переговори з білорусами завжди конструктивні, але, коли є можливість обмежувати дозволи, кожна країна буде захищати свій ринок.

Тому в даному випадку лібералізація, вона більш важливіша для нас поки що, але ринок, він є непередбачуваний і бурхливий. 8 років тому ми так зверхньо відмовилися від лібералізації з Польщею і тепер 5 років стоїмо на колінах і вмовляємо їх видати нам дозволи про лібералізацію. Вони нас тоді просили, а ми відмовились. Тому це дуже важливий для нас крок для того, щоб забезпечити і експорт, і економічне зростання.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В.  (Не чути)

 

ФОРСЮК Н.В. Так-так, в нас росте експорт в інші країни, і в тому числі і в Білорусь. Але і це є вікном в інші країни для нас. Для нас це дуже важливо. Ми просто відкриваємо ринок, вже не відмовляємося від дозволів і збільшуємо кількість днів перебування в країнах до 180.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, ще будуть запитання? Ні?

Тоді ми можемо поставити на голосування. Є пропозиція підтримати цей Закон про ратифікацію і рекомендувати Верховній Раді прийняти проект Закону про ратифікацію Протоколу між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Білорусь про міжнародне автомобільне сполучення.

Хто за те, щоб підтримати? Одноголосно. Дуже вам дякую. І бажаю успіху в іншому нашому братньому комітеті. Дякую вам дуже. До побачення.

Колеги, тоді переходимо до розгляду другого питання. Це йдеться про проект Закону про вихід із Договору про проведення узгодженої антимонопольної політики (реєстраційний номер 0053). І представляти цей законопроект буде Тетяна Василівна. Будь ласка, Тетяна Василівна.

 

СТАДНЮК Т.В. Доброго дня, Олександр Олександрович та народні депутати! Я представник...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, сідайте поближче.

 

СТАДНЮК Т.В. Я представник Антимонопольного комітету, начальник відділу законопроектної роботи. Делегувала мене наша голова комітету.

Значить, проект Закону про вихід із договору про проведення узгодженої антимонопольної політики був розроблений Антимонопольним комітетом з метою захисту національних економічних інтересів, незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України.

Відповідно до статті 4 цього договору передбачено функціонування Міждержавної ради з антимонопольної політики, куди входять представники різних країн, в тому числі Вірменія, Російська Федерація, Білорусія, Молдова. Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, не входять в цю Міждержавну раду. І ось на підставі того, що ці представники не беруть уже участі в засіданнях, і також ми не беремо як країна, яка не бере участі вже тривалий час у зв'язку з ситуацією, що склалася з Російською Федерацією і положення договору відносин з Російською Федерацією не застосовується з 2014 року, також пропонуємо вийти з цього договору. Оскільки, відповідно до положення про цю міждержавну угоду, ми обмінюємося з представниками сторін у формі там якоїсь інформації, ми надсилаємо заяви, якісь клопотання, якісь узгоджувальні наради проводяться і таке інше.

Тому ми пропонуємо вийти з цього договору, оскільки це не призведе до припинення дії відносин з іншими країнами. Зокрема, з Азербайджаном у нас є угода між Кабінетом Міністрів і урядом Азербайджанської Республіки. Є договір між Кабміном і Вірменією. Є договір між Кабміном і Російською Федерацією, Білорусією, Молдовою. З Грузією є. З Казахстаном, Киргизстаном, Таджикистаном немає. Але потреба в укладенні договір про співробітництво у сфері конкуренції з Киргизстаном у нас, і Таджикистаном, на даний час поки що відсутня.

Після того як Верховна Рада прийме цей закон, ми почнемо роботу щодо можливості укладення міжнародного договору з Комітетом з регулювання природних монополій Казахстану. І будемо проводити роботу щодо припинення дії договору між Кабінетом Міністрів та урядом Російської Федерації, який на сьогодні діє з 13.07.2000 року. Ось і все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую.

Колеги, чи будуть запитання?

Богдан Васильович, будь ласка.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Скажіть, будь ласка, а хто є сторонами цього договору?

 

СТАДНЮК Т.В. Сторонами цього договору, зараз вам скажу, значить Республіка Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Грузія, Казахстан, Киргизія, Молдова, Російська Федерація, Таджикистан, Туркменістан…

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Це не есендешний?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Есендешний договір.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. А, так це і є просто договір в рамках СНД? А в назві у нього цього не відображено, да, просто?

 

СТАДНЮК Т.В. Ні, чому. Просто він так і називається – Договір про проведення узгодженої антимонопольної політики, саме з країнами СНД – там в назві немає такого, що воно саме з ними.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. І ми нічого не втрачаємо, оскільки всі питання, які вирішувалися в рамках договору, вирішуються на двосторонній основі. Тобто ми надаємо перевагу двосторонньому, а не багатосторонньому.

Дякую.

 

СТАДНЮК Т.В. Да. Тому що буде якийсь, можливо, злив інформації, ви ж розумієте це все, з Росією які відносини.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Тобто наскільки, якщо я помиляюся, поправте мене, я розумію, що основний аргумент, що такі питання краще регулювати за допомогою двосторонніх договорів ніж за допомогою…

Я запитую, тому що, якщо треба буде представляти в залі, то тоді треба… Дякую.

Колеги, будуть запитання ще до Тетяни Василівни? Не буде?

Тоді, з вашого дозволу, ставлю на голосування. Хто за те, щоб підтримати цей проект закону і рекомендувати Верховній Раді прийняти проект Закону про вихід із Договору про проведення узгодженої антимонопольної політики (реєстраційний номер 0053).

Хто за це? Одноголосно.

Так, дуже вам дякую, Тетяно Василівно. Дуже дякую. До побачення.

І дуже аргументовано і переконливо. Ви мене переконали принаймні.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тоді переходимо до розгляду третього питання порядку денного. Проект Закону про приєднання України до Конвенції про заснування Міжнародної організації законодавчої метрології. Так? Законодавчої метрології.

Ірина Юріївна Новікова, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Ірина Юріївна є? Будь ласка, тоді представте.

 

НОВІКОВА І.Ю. Доброго дня! Шановний Олександр Олександрович, Шановні народні депутати! На ваш розгляд виноситься сьогодні проект Закону про приєднання України до Конвенції про заснування Міжнародної організації законодавчо регульованої метрології.

 

______________. (Не чути)

 

НОВІКОВА І.Ю. Прошу? Законодавчої метрології. Організація законодавчої метрології, да. Законодавча метрологія.

Прийняття законопроекту дозволить приєднатись до Конвенції про заснування Міжнародної організації законодавчої метрології, яка була учинена 12 жовтня 1955 року в місті Париж. А також набути Україною статусу держави-члена.

Міжнародна організація законодавчої метрології – це міжурядова організація заснована для здійснення міжнародної гармонізації процедур законодавчої метрології, зокрема приведення вимог до проведення вимірювань та засобів вимірювальної техніки.

Прийняття законопроекту дозволить саме брати участь у всіх засіданнях Міжнародної організації законодавчої метрології з правом голосу, а також в роботі технічних комітетів.

Також прийняття законопроекту дозволить брати участь у системі сертифікації Міжнародної організації законодавчої метрології, що дозволить вітчизняним виробникам засобів вимірювальної техніки, зокрема зважувальних приладів, лічильників води, тепла, газу, електричної енергії, розміщувати свою продукцію на ринках держав-членів Міжнародної організації законодавчої метрології без проведення додаткових процедур.

Також дозволить вносити пропозиції до стратегії Міжнародної організації законодавчої метрології, зокрема щодо підтримки національних органів законодавчої метрології у всіх державах її членів.

Тому просимо підтримати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Колеги, чи будуть запитання якісь?

Богдане Васильовичу, будь ласка.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Скажіть, будь ласка, скільки коштує членство в цій організації для бюджету?

 

НОВІКОВА І.Ю. 28 тисяч євро коштує членство в цій організації на рік. Так, на рік. Зараз ми є членом-кореспондентом з 1997 року. І членство коштує 1400 євро, але це без права голосу.

Для набуття права голосу, а також для тих преференцій, які мають держави-члени, це буде коштувати 28 тисяч євро.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ще будуть запитання? Колеги, будуть ще запитання? Ні, не буде?

Тоді, з вашого дозволу, я ставлю на голосування цей законопроект.  Хто за те, щоб підтримати проект Закону про приєднання України до Конвенції про заснування Міжнародної організації законодавчої метрології, прошу голосувати.

Хто – за? Одноголосно теж. Дякую. Дуже вам дякую.

Зараз ми можемо перейти до обговорення питання про проект Постанови про заяву. Колеги, роздали текст? Будь ласка.

Тоді я, якщо можна, скажу буквально кілька слів. Я вважаю, що це важливо, чому такі заяви. Ви знаєте, я з великою обережністю ставлюсь до заяв, тому що іноді вони мені здаються трошки політизованими, а тут, я вважаю, вкрай необхідно це робити, тому що це зміцнює нашу міжнародну правову позицію. Тобто це, як Богдан Васильович дуже слушно каже, йдеться про політику невизнання. І це дуже важливо постійно підкреслювати і за допомогою таких заяв, таких постанов посилювати нашу політику.

Будь ласка, Ірина Володимирівна.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Ми також вважаємо, що Верховна Рада України має бути набагато більш активною не тільки у виробленні зовнішньої політики, але і в постійному такому тонусі тримати світ, нагадуючи про те, що триває окупація Криму і частини Донбасу. І, власне, ми вітаємо заяву, ми ознайомилися з її текстом. В цілому текст нормальний.

Кілька зауважень, які туди потрібно внести. Ми обов'язково маємо нагадувати не тільки про те, що ці вибори є нелегітимними і їх юридичні наслідки нікчемними, але маємо нагадуємо світу про насильницьку паспортизацію громадян, українських громадян, які там перебувають.

Тому я ще прошу вставити обов'язково рядок про те, що ми засуджуємо насильницьку паспортизацію, яка там відбулася окупаційною владою.

Попри те, що ця заява стосується виключно результатів виборів, це хороший так само привід нагадати про системне порушення прав людини там, на окупованих територіях Криму, порушення прав української громади і кримських татар. І я би також ще пригадала, що і досі не виконані рішення трибуналу в Гаазі відносно, тобто Міжнародного суду в Гаазі, вибачте, будь ласка, відносно, зокрема відновлення дії Меджлісу. Тому що, наприклад, делегати Меджлісу не могли висувати своїх кандидатів навіть до органів влади.

Оце такі дві позиції, які я прошу врахувати. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна, там в преамбулі є. Тобто щодо невиконання Російською Федерацією рішення Міжнародного, наказу Міжнародного суду і про Меджліс, тобто це є в преамбулі.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. В другому абзаці?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це на другій сторінці, там, перед Верховною Радою України, останнє.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Да-да, все, є. Значить тоді паспортизація обов'язково і все одно про систематичне порушення прав людини і таке інше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання, це краще поставити в преамбулу чи в текст?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. В преамбулу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В преамбулу, добре.

Тоді, Богдане Васильовичу, будь ласка.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Мені здається тільки… Я підтримую пропозицію про те, що питання порушення прав людини, в принципі, ми повинні вплітати в тіло постанови. Єдине, мені здається, що міжнародне право накладає зобов'язання на державу-окупанта не щодо паспортизації, а щодо непримусу до громадянства. От, мені здається, що там нюанс є. Тобто ми повинні говорити не про паспортизацію, а про примусове прийняття в громадянство. Це є порушенням зобов'язань Росії міжнародних в рамках міжнародного права.

(Не чути) 

Можливо, звернути увагу на те, що порушення оці виборчі відбуваються на тлі кампанії систематичного порушення прав людини на території Автономної Республіки Крим, зокрема викрадення, тортури, примус до громадянства і так далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут треба подивитися текст Женевської конвенції 49-го року і як там сказано, і просто перенести тоді, це буде прохання до секретаріату. Так можна буде? Тоді я поставлю на голосування це. Будь ласка.

 

ІОНОВА М.М. Скажіть, будь ласка, а ви не були би проти, мені здається, всі це підтримують, щоб все ж таки постанова буде від членів комітету всіх?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так. Добре. Тоді я ставлю на голосування цю пропозицію стосовно… За суттю ідеться про паспортизацію, але у відповідній редакції Женевської конвенції, так, щоб це…

Хто за це, щоб підтримати цю пропозицію?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Так давайте просто, щоб про включення абзацу щодо системності порушення прав людини включно з примусом до… Але там треба згадати викрадення, тортури і так далі, і так далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді, хто за цю пропозицію, будь ласка? Одноголосно. Так? Добре.

Тоді у мене питання до секретаріату. Тобто ми зможемо так це зробити?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  Так. А тепер ви загалом проголосуєте, ми зараз внесемо абзац, розішлемо... (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді я ставлю на голосування в цілому проект цієї Постанови про заяву.

Хто за те, щоб її підтримати? Одноголосно.

Дуже дякую.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Дякую пане голово, що ви вчергове об'єднали комітет і зал.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми сьогодні об'єдналися довкола ФОПів, наскільки я пам'ятаю.

(Загальна дискусія)

Тоді у нас за порядком денним наступні питання про лист голови депутатської групи "Довіра" Кулініча та співголови депутатської групи "Партія "За майбутнє" Батенка щодо внесення змін до складу постійної делегації Верховної Ради у ПАРЄ.

 (Загальна дискусія)

 

ІОНОВА М.М. (Не чути) …єдину на той момент групу "За майбутнє", здається, яка була. Від цієї групи були подані дві кандидатури, зараз, хвилиночку: Лубінець і Білозір.

Станом на сьогодні була утворена інша – ще одна група. І Білозір перейшла з групи "За майбутнє" в групу "Довіра". У нас є практика…

Зараз в делегації і Лубінець, і Білозір. Лубінець – член постійної делегації, Білозір –заступник.

З огляду на те, що Білозір вийшла з групи "За майбутнє", група "За майбутнє"  просить виключити її і поставити Рудика.    

А група новостворена, яка є, просить залишити Білозір і включити від себе Білозір. Є практика, була практика така в минулому скликанні, коли у нас було дві групи і одне місце – і члена, і заступника. І тоді було прийнято рішення на комітеті віддати, з можливістю ротації: тобто один рік членом є  представник однієї групи, а заступником від іншої. Потім приймається рішення в кінці року, перед затвердженням повноважень перед січневою сесією, коли змінюється і подається від Верховної Ради. Тоді змінюється – інший стає заступником, а той членом. І нормально працювала ця вся схема.

Якщо, на ваш розсуд, це влаштовує, це було рішенням комітету,  можна запропонувати таке рішення.                   

 

ЯСЬКО Є.О. Моя пропозиція, можливо, тоді запропонувати на січневу сесію (якщо вона буде), ми можемо направити лист і в "Довіру" і в "За майбутнє", щоб вони визначились з однією людиною і, дійсно, цю ротацію запропонувати. Чи це буде неправильно?

 

ІОНОВА М.М. Ми можемо для того, щоб не було цього, просто повідомити  їх, що комітет прийняв таке рішення, що зараз, наприклад, залишається на цій сесії Лубінець… А з січня тоді  Білозір стане членом, а Лубінець піде, тобто нічого не…

 

_______________. А що з Рудиком ми робимо?

 

ІОНОВА М.М. Просто Рудика не включаємо, оскільки немає квоти. Якщо ви так вирішите?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ірина Володимирівна, будь ласка.

 

 ГЕРАЩЕНКО І.В. Дивіться, шановні колеги, насправді, ми заходимо зараз в таку цікаву історію, коли у нас ще будуть якісь групи в парламенті, це ж очевидно. Не ми це породили, але кожна група має право на свого представника в міжнародних організаціях, якщо ви дали це право, на початку, не тільки фракціям, а й групам.

Заразу нас є дві групи "Довіра" і "За майбутнє". "За майбутнє" представлена Лубінцем, "Довіра" представлена  Білозір, я вважаю, що так має і залишитися. Більше того, Білозір, вона обрала нову групу, я так розумію, там їй краще, це жертва, а тут вона буде заступником, нічого страшного не відбудеться.

Я вважаю, що давайте ми проголосуємо, що делегація сформована, в такому вигляді вона і залишається. І більше того і в попередніх скликаннях часто бувала наступна історія, що одна людина, навіть фракцію представляючи, роками була заступником.

Але коли ми говоримо про Парламентську асамблею Ради Європи і Білозір і Лубінець в першу чергу працюють у відповідних комітетах, вони там гідно представляють, я сподіваюсь, український парламент. Що стосується сесії, сесія все-одно поки що не відбувається і найближчим часом не відбудеться.

Тому давайте ми скажемо, що ми в рамках компромісу підтримаємо наступне, що було в нас дві людини від групи "За майбутнє", а тепер група "Довіра" є і пані Білозір представляє групу "Довіра" як заступник, тому що ця група пізніше сформувалася. Завтра ці групи начнут плодится один за другим, у вас теж, теж станете заступниками. Я пропоную нічого не чіпати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олена Вікторівна, будь ласка.

 

ХОМЕНКО О.В. Скажіть, будь ласка, а суто математично, як змінилася квота після такого перерозподілу "За майбутнє" та "Довіра". Скільки там по квоті тих і тих? Ну, тобто є там одиниця "За майбутнє"?

(Загальна дискусія)

 Якщо там немає одиниці…

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  "За майбутнє" мали 0,69 відсотка.

 

ХОМЕНКО О.В. Скільки?

(Загальна дискусія)

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  Ні, ні. Це я просто вам розказала як воно було. Що так от в принципі можливо таке. Але ж ви ж дивитеся, виходячи з тої ситуації, яка сьогодні, ви краще її знаєте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги…

 

ЯРЕМЕНКО Б.В.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, ну, основне наше рішення залишити так як є з урахуванням, того, що Богдан Васильович пропонує. Ну, мотиваційна така частина. Так?

 

ЯРЕМЕНКО Б.В.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Добре. Тоді я можу поставити це на голосування? Так.

Хто за те, щоби підтримати цю пропозицію? Хто – утримався? Хто – проти? Дякую.

Ми це питання розглянули, вирішили. До речі, це таке apropos, як кажуть. Був офіційний візит Голови Верховної Ради в Литві, а напередодні ми були в Сенаті Польщі і зустрілися з Кліхом, який є головою Комітету у закордонних справах, і він підійшов до мене і сказав, що два рази його комітет підтримував, давав відповідь, такий відгук свого роду на наші звернення і наші заяви. Тобто два рази це було. Польща – це один з найближчих наших друзів і союзників, але ви бачите, два рази це, хотілося б більше.

(Загальна дискусія)

Але ми плануємо їх запросити, як тільки не буде карантину, то, можливо, вдасться з ними в живу поспілкуватися.

Колеги, наступне питання. Про активізацію співпраці між Комітет у закордонних справах Сенату Італії та комітетом Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. Ідеться про лист Посла України в Італійській Республіці Перелигіна.

Будь ласка, хто готовий представити це питання?

 

МОСОЛОВ Ю.О. Дивіться, питання активізації співпраці виникло в ході зустрічі посла, який уже завершив свою каденцію в Італії, з головою Комітету  у закордонних справах Сенату Італії. Ініціювала зустріч українська сторона через те, що напередодні Комітет у закордонних справах  італійського парламенту уклав Угоду Меморандум про співпрацю з Комітетом у закордонних справ Держдуми. Власне, під час цієї зустрічі виникло питання посилення співпраці і італійська сторона запропонувала, що аналогічний документ – меморандум ми можемо укласти не тільки і з Держдумою, а і з Україною.

Власне, тому пан Перелигін і порушив питання, щодо розгляду цього питання – доцільності активізації співпраці з Сенатом, не тільки з Палатою депутатів і опрацював цей текст попередньо з італійською стороною. І з головою комітету погодив можливу комунікацію через Інтернет зв'язок між двома головами комітету для обговорення подальших дій.

Власне, єдине, що може зазначити, у нас існує Меморандум про співпрацю між Верховною Радою та Палатою депутатів. З Сенатом у нас немає наразі жодних сильних контактів, що можете подивитись в довідці.

І основне питання, наразі актуальне – це телефонна розмова двох голів комітетів для обговорення посилення співпраці, чи укладення цього Меморандуму про співпрацю між двома комітетами.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. То треба провести таку з головою. Я можу помилятися, ви поправите мене, Юрій Олександрович. Якщо я не помиляюсь голова комітету, він був в ПАРЄ, і він в політичні групі соціалістів, так і він став нещодавно головою, чи ні? Ні? Він вже давно там?

(Загальна дискусія)

Зрозуміло. Добре, дякую.

(Загальна дискусія)

 Я, власне, про це думав. І я думав, в якій делікатній формі підняти це питання під час розмови, висловити занепокоєння. Можна сказати, що громадськість у нас і депутати вони занепокоєні ситуацією, яка зв'язана з Марковим. Ну хотіли би якось допомогти. Як краще зробити?

 

________________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую. 

Тоді, я так розумію, що ми можемо взяти до відома цю інформацію? Чи треба прийняти якесь рішення?

(Загальна дискусія)

 До відома. Так. Дякую. Тоді ми можемо взяти до відома цю інформацію. Дуже вам дякую.

І ми можемо перейти до питання про розвиток міжпарламентського співробітництва у рамках Міжпарламентської асамблеї Асоціації країн Південно-Східної Азії.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обов'язково скажу. Обов'язково. Більшість членів комітету.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я можу поставити це теж на голосування, поїхати на виїзне засідання. Замість Херсону пропоную поїхати до Риму.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді ми взяли до відома. Так? Чи треба... Розглянули.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Ми розглянули, домовились в тому, що ми зацікавлені в діалозі. Ми надали доручення і усі повноваження голові комітету почати цей діалог у формі делегованої бесіди. Переговорили, домовились, що треба розвивати співробітництво.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Італія дуже важлива для нас країна. І треба боротися за неї.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Тобто ми погодились, що протокол важливий, але як один з етапів у розвитку нашого міжпарламентського співробітництва, то його нам треба дійти шляхом регулярного діалогу, консультацій і в нас навіть є ідеї, що б ми хотіли…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Я теж погоджуюсь, тому що це логічно. Спочатку треба встановити відносини, а потім їх формалізувати і наповнити змістом таким італійським.

(Загальна дискусія)

 Так, був, я пам'ятаю. Тобто ми вже давно переписуємося з ним. Але треба поговорити, може, через Skype навіть, щоб побачити... Була ж така розмова з Послом Латвії. Так, дякую. Тоді...

 

БОБРОВСЬКА С.А. Дивіться, у мене пропозиція. Оскільки зараз Ліза йде і в нас не буде кворуму, і у нас є три питання, які  шосте питання і сьоме і восьме, які ми погодили. Давайте проведемо на півгодини, наприклад в п'ятницю чи завтра о 12-й або в п'ятницю о 12-й зберемося. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зазвичай в п'ятницю важко зібрати людей тому що кворуму може не бути.

 

БОБРОВСЬКА С.А. О 12-й дня, наприклад в залі, тільки не за круглим столом, а в залі з лівої сторони, якщо би можна було забезпечити кімнату.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У п'ятницю у нас закінчується засідання о першій годині. О другій, а реально – о першій.

 

БОБРОВСЬКА С.А. На 12-у годину.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  На 12-у? Добре.

 

БОБРОВСЬКА С.А. Там просто питання  про санкції, це не критичне питання. І ще якась азіатська…

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, Ми на інше засідання. Просто може два питання, які Соломія Анатоліївна запропонувала, ми можемо їх розглянути впродовж  30 хвилин.

Працюємо далі? Дякую дуже. Ми взяли до відома, я зрозумів.

(Загальна дискусія)

Тоді наступне питання порядку денного – про розвиток міжпарламентського співробітництва. Хто буде  доповідати з цього питання? Юрій Олександрович, будь ласка.

 

МОСОЛОВ Ю.О. Ще раз доброго дня! Насправді, це повторне звернення, в 2016 році Голова Верховної Ради вже звертався до Міжнародного секретаріату ACEAH щодо набуття Україною статусу спостерігача. Але питання не було вирішено і повторно озвучено на переговорах на міністра закордонних справ, сьогоднішнього головування, з тайською стороною. На що була отримана відповідь щодо необхідності поновлення звернення Верховної Ради України до Генерального секретаря AСЕАН з проханням надати Верховній Раді України статус спостерігача в Міжпарламентській асамблеї АСЕАН.

Власне, питання більш технічне – поновлення звернення до Міжнародного секретаріату асамблеї АСЕАН, Генерального секретаря.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Це цілком знаходиться в руслі нашої політики, мається на увазі зовнішньої політики стосовно Південно-Східної Азії. Те, що міністр закордонних справ, про те, що він говорив.

А яке рішення ми маємо прийняти тут? Просто рекомендувати…

(Загальна дискусія)

Добре. Тоді давайте, колеги, проголосуємо за це.

Хто за те, щоб підтримати?

Будь ласка, запитання.

(Загальна дискусія)

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не знаю, я думаю люблять все одно. Я навіть не знаю, як сформулювати цю пропозицію.

(Загальна дискусія)

Тобто пропозиція полягає в тому, щоб звернутись до МЗС за роз'ясненням, щоб вони пояснили що відбувається.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Тобто ми не відкликали своє звернення… (Не чути) Але наше звернення було не щодо вступу згідно Регламенту нового чи старого, а щодо приєднання до цієї організації в якісь якості. Тобто суть нашого звернення не змінилася, воно не розглянуто по суті, але нас просять ще раз звернутися. Це приниження. Тобто так не робиться і нормальні дипломати мали би наполягати, що, почекайте Голова Верховної Ради буде сильно опечаленный, якщо його знову попросять підписати з одного і того самого питання і нас всіх виженуть з роботи, бо ми не відповіли на перше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

(Загальна дискусія)

Тоді я можу поставити на голосування цю пропозицію звернутися до МЗС за поясненням?

(Загальна дискусія)

Давайте, це найкраще. Ну це в певному сенсі питання навіть такого дипломатичного етикету і протоколу.

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. Ну дивіться, підтвердження може прийти в різних формах, не обов'язково у формі дублювання листа Парубія листом Разумкова. Підтвердження може прийти у вигляді листа голови комітету на МЗС . Ми підтверджуємо, що листи Голови Верховної Ради без відповіді. Получається, без відповіді доти, поки на них…… Тому, будь ласка, підтверджуємо, що вам треба добитися від АСЕАН розгляду нашого звернення – звернення Верховної Ради. Оце теж підтвердження. Тобто вони провели консультацію з парламентом, в парламенті підтвердили, але оскільки відповіді… Хай тоді секретаріат надасть відповідь на попередній лист, що у нас змінився регламент, що ми загубили, з'їли миші ваш попередній лист, тому ми вас просимо ще раз. Тоді ми, логічно, розглянемо і ще раз звернемося. Але зараз це… Давайте будемо державою, щоб якийсь клерк в якійсь організації ганяв Голову Верховної Ради …..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Будь ласка, Святослав Андрійович.

 

ЮРАШ С.А. Я хочу перенести ……

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте. Давайте тоді, тоді є пропозиція перенести це питання і запросити представників МЗС, щоб вони нам пояснили, що відбувається, що відбулося.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб підтримати цю пропозицію? Будь ласка. Хто – за?

(Загальна дискусія)

 Я як більшість. Добре.

Ми можемо зараз перейти до двох питань, які були запропоновані включити до порядку денного Соломією Анатоліївною.

Спочатку йдеться про санкції. Так? Тут до речі, ви знаєте, я почитав, дуже цікавий список і пропозиції, і в мене… Ірина Володимирівна, а ви теж під санкціями знаходитесь?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Якщо правильно пам'ятаю, в тексті Мінських домовленостей йдеться, в певному сенсі,  про привілеї імунітету для переговірників. Тобто там…

 

________________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Будь ласка.

У мене, знаєте, я не фахівець, тому, власне, я пропонував послухати спочатку наших колег з приводу санкцій, санкційних механізмів. Тому що я розумію, що Росія, вона, якщо щось робить, то вона на декілька кроків наперед дивиться. І вона розуміє, яка буде реакція, тобто навіщо вони впроваджують…

 

БОБРОВСЬКА С.А. Якщо не помиляюся, то Зеленський, якщо я не помиляюся, вже за свою каденцію двічі підписував санкції за пропозиціями РНБО. Але саме ці прізвища, які тут введені, частина тих людей, які не попадали в попередні списки – це люди, які входили в робочу групу по зміні Конституції Російської Федерації…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ага, тобто логіка така, що ті хто змінювали…

 

БОБРОВСЬКА С.А. Це пропозиція, до речі, наших кримських татар в першу чергу. І це прізвища, які були "не добиті" в попередніх списках.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви знаєте, щодо Калягіна, я вам хочу сказати, як юрист-міжнародник, я досить довго чекав, коли з'явиться якась аргументація у російських юристів стосовно анексії Криму, як вони будуть виправдовувати.

І перша стаття, яка з'явилася в російській пресі, це чомусь була стаття Калягіна, який не є юристом взагалі, але він написав статтю. А російські юристи-міжнародники, вони почали писати про це трохи пізніше. Тобто тут такий раціональний момент в тому, щоб розглянути його кандидатуру, є.

 

________________. (Не чути)

 Богдан Васильович, будь ласка.

 

 ЯРЕМЕНКО Б.В. У мене є право на ремарку. Я б хотів надати інформацію членам комітету про стан підготовки до слухань  по санкціям, бо кілька разів уже це питання порушувалось. Перш за все, швидше за все, наша робота не дасть відповіді на питання по цій конкретній постанові. У нас, в принципі, існує закон, в рамках якого можна застосовувати персональні, секторальні і інші санкції, і ми можемо розглядати якісь рекомендації, тобто це ніяк не пов'язано.

Наша робота фактично зараз на підсумковій стадії. Ми маємо вже підсумкові документи, але ми запропонуємо розмову, звичайно, не про персоналії, щодо яких треба застосувати санкції, а дійсно концептуальні питання, пов'язані з санкціями як інструментом державної політики і в частині законодавчого забезпечення, в частині філософського, політичного осмислення, що це за інструмент, які завдання його в контексті реалізації ефективності, тобто яка система могла би бути і так далі.

І зразу хочу застерегти, що на дуже багато питань у нас відповіді немає. Ми їх зрозуміли, зрозуміли їх наявність, побачили, що є різні підходи. Ми систематизували і фактично завершили уже інвентаризацію цих всіх проблем. Але насправді це явно поза компетенцією комітету – дати відповіді на всі ці питання і здебільшого, тобто там повинен добре попрацювати уряд. І ми фактично готові, мені здається, що в рамках комітетських слухань ми підготуємо дуже непоганий документ – рекомендації уряду, щоби їм належало зробити, в тому числі підготувати для нас проекти законів на розвиток того, що у нас є.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую.

Соломія Анатоліївна, я розумію логіка наступна, що ви пропонуєте саме цих осіб, тому що вони входили в комісію з розробки змін до російської Конституції, яка закріпила, фактично порушила суверенітет щодо Криму, вони включили це.

 

БОБРОВСЬКА С.А. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вони включили Крим в Конституцію, тому це злочин в певному сенсі можна розглядати.

(Загальна дискусія)

У мене питання до секретаріату. Ми ж не профільний комітет, ми тільки…

 

________________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Тоді я можу поставити це на голосування, написати відповідний лист на профільний комітет.

(Загальна дискусія)

Можемо голосувати за цю пропозицію? Лист підтримки.

Хто за те, щоб такий лист підтримки…? Одноголосно. Дякую. Соломія Анатоліївна, ви знову нас об'єднали.

(Загальна дискусія)

 

ЯРЕМЕНКО Б.В. СБУ може зразу заборонити в'їзд і звернутися з пропозицією до РНБО.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До якого питання? Да, давайте тоді. Але я спочатку хочу порадитись, тому що я би пропонував зробити все-таки в закритому режимі, якщо ви не проти. Так? Я поставлю на голосування. Чи у відкритому?

Ірина Володимирівна, ви як досвідчений дипломат, який вів ці переговори, як краще зробити, як ви думаєте?

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути)  

 

Розгляд питання в закритому режимі.