Міжпарламентські групи дружби

23 червня 2020, 14:14

Стенограма засідання Комітету 17.06.2020

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва

17 червня 2020 року

 Веде засідання голова Комітету МЕРЕЖКО О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я пропоную почати засідання, офіційно відкриваю, можна сказати, засідання нашого комітету.

Перед початком, перед вами є порядок денний, прошу звернути на нього увагу і подивитися тому що є пропозиція трошки його змінити. Марина Олегівна попросила поставити її невеличке питання першим, якщо я не помиляюся. І я так розумію, що воно має всі шанси бути розглянутим досить швидко і оперативно. Тому якщо ви не проти, то шляхом консенсусу можна зробити таку невеличку зміну.

Хтось проти цього? Дякую.

Тоді, будь ласка, чи будуть якісь зауваження, застереження, пропозиції стосовно порядку денного, чи можемо прийняти?

 

_______________. Пропозиція затвердити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тоді якщо ніхто не проти, то тоді можемо вважати затвердженим такий порядок денний. І ми можемо перейти безпосередньо до розгляду питань порядку денного.

Тоді давайте почнемо з розгляду питання, яке пропонує Марина Олегівна. Будь ласка, я слово надаю Марині Олегівні.

 

БАРДІНА М.О. Доброго дня, колеги! Я вам дуже вдячна, що ви пропустили це питання наперед, я маю надію, що ми його швидко пройдемо. Тому що мова йде про створення міжкомітетської робочої групи на базі комітету пана Лубінця і нашого комітету щодо парламентського контролю за виконанням міжнародних договорів та зобов'язань України у сфері прав людини. 3 червня комітет пана Лубінця проголосував це на своєму засіданні і передали естафету, так сказати, нам.

Про що йде мова? Це комісія, яка власне працюватиме над тим, щоби контролювати виконання урядом міжнародних договорів у сфері прав людини, моніторити відповідно звітування в структурах ООН. І працювати, взагалі постійну комунікацію з урядом щодо того, як Україна рухається виконанням цих міжнародних договорів, взятих на себе зобов'язань і наскільки вчасно ми звітуємо. Тому що, виходячи знову ж таки із досвіду певних звітів, у нас виникають певні такі часові навіть обмеження в тому, щоби вчасно звітувати.

Станом на сьогодні, ми вже контролюємо два звіти, які стосуються ліквідації всіх форм дискримінації. І друге – що стосується прав людей з інвалідністю.

В цих матеріалах, що я роздала, тут розписаний такий першочерговий план на літній період щодо нашої діяльності і сьогодні я пропоную нам проголосувати за питання створення.

Співголовами такої робочої групи будуть пан Лубінець і я, і далі тут є склад. Тобто не прописуємо ми, ніяк не регулюємо які народні депутати, хто з працівників секретаріату зможе долучитися і так далі, це досить така вільна форма, яка нікого нічим не обтяжує. Але, разом з тим, вже станом на зараз і наш підкомітет, який я очолюю, продемонстрував результати у своїй роботі.

Дякую. Буду вдячна вам за підтримку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, чи будуть якісь запитання або виступи? Ні?

Да, будь ласка, Григорій Михайлович.

 

НЕМИРЯ Г.М. Ідея такої групи, вона давно була. Єдине, що коли у Комітеті з прав людини я працював, то там ми дуже щільно працювали з Офісом омбудсмена і відповідно з Міністерством юстиції, всіх тих, які були причетні до підготовки відповідних звітів.

Я тут не бачу представників у складі Офісу омбудсмена. Це перше зауваження.

Друге зауваження. У нас тут немає, представлені міжнародні організації, але немає одних з найбільш авторитетних українських неурядових організацій таких, як Українська Гельсінська спілка, Харківська правозахисна група, я думаю, що це треба виправити. І також решта організацій, я думаю, можна подумати.

Але наскільки, я так розумію, сьогодні склад сам не затверджується і групи, можливо, ми потім в робочому порядку це розглянули, а стосовно ідеї створення такої робочої групи я пропоную підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хтось ще бажає виступити? Ні.

Єдине, я казав, що мене трішки лякає така широка назва, що всі права людини…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Тому що охопити всі конвенції… Так, це гасло Іоанна Павла II теж, …, польською. Дуже вам дякую.

Тоді давайте голосувати. Так, я можу поставити це на голосування. Будь ласка, колеги, хто за те, щоб підтримати.

Дякую. Хто – проти? Хто – утримався? Тобто одностайно. Так можна вважати, рішення прийнято позитивно. Дуже вам дякую.

Тоді ми можемо перейти з вами до розгляду другого питання порядку денного дуже важливого і дуже актуального, я постійно читаю про це: про поточний стан та перспективи будівництва газопроводу "Північний потік – 2". І у нас в якості запрошених є Марина Олегівна Михайленко і Вадим Павлович Гламаздін теж.

Так, будь ласка, сідайте тут поруч може якось, або де зручніше вам. Давайте, поки що тільки дві особи, так прийшли до нас.

Будь ласка, Марина Олегівна, слово надається вам.

 

МИХАЙЛЕНКО М.О. Добрий день! Я представник Міністерства закордонних справ, тому я буду висвітлювати ту частину, яка стосується саме зовнішньополітичного аспекту будівництва цього газопроводу.

Як ви знаєте, там у 19-му році була оновлена газова директива ЄС, вона скорочує поле для маневру "Газпрому" в плані реалізації "Північного потоку-2". Основна ідея цієї газової директиви було роз'єднати анбандлінг компаній постачальників газу та операторів в системі передачі. Тобто "Газпром" не може і володіти цим "Північним потоком – 2" і, скажімо, постачати газ.

Таким чином, у даному випадку мова йде, якщо ми кажемо, про Nord Stream просто це 51 відсоток, яким володіє "Газпром" і Nord Stream-2 – це стовідсоткова частка російського капіталу.

Відповідним чином ця газова директива була розповсюджена не тільки на ті газопроводи, які знаходяться на території Європейського Союзу, а в тому числі і на ті, які входять і виходять з третіх країн.

Але рішення ще щодо відповідної, скажімо, розповсюдження цієї директиви ухвалювали, в тому числі і у всіх країнах-членах, там, де проходив цей газопровід. Тому, як ви знаєте, він проходив по території, його будівництво проходить по території Німеччини. На момент ухвалення цієї директиви було побудовано вже 95 відсотків "Північного потоку-2". І відповідним чином російська сторона звернулася до німецького регулятора з проханням вилучити "Північний потік-2" з-під дії газової директиви.

15 травня 2020 року Німеччина, німецький регулятор ухвалив рішення і відхилив запит Nord Stream-2 про звільнення частини ПП-2, що пролягає в німецьких суверенних водах, від регулювання. Таким чином у них є ще можливість подати апеляцію. На це місяць для подання, в принципі, апеляції.

Крім цього 20 травня судом ЄС було ухвалено рішення про незадоволення позову компанії Nord Stream і Nord Stream-2, вони хотіли часткового скасування у судовому порядку змін, внесених у цю директиву 2019 року. Тобто наразі ситуація виглядає… Ми повинні ще розуміти, що рішення остаточно не зупиняє цей проект, а просто створює для нього додаткові ускладнення в реалізації.

Ми не думаємо, що будуть якісь повторні подання позовів зазначеними компаніями до суду ЄС, тому що просто суд відхилив на початковій стадії судового розгляду їхні запити. Наразі вирішальне значення, з точки зору Міністерства закордонних справ і з точку зору логіки, мають американські санкції для блокування будівництва цього газопроводу.

Ви знаєте, сенатори Круз, Шагін і Джонсон подали новий санкційний пакет про уточнення до Закону про санкції проти цього і зараз він знаходиться на розгляді. Насправді, там просто розширюється перелік компаній, які підпадають під санкції. Так що от така ситуація.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, чи будуть якісь запитання до Марини Олегівни?

А, так, давайте тоді слово надається Вадиму Павловичу Гламаздіну раднику голови правління і взаємодії з органами державної влади та закордонних питань "Нафтогазу" України. Будь ласка.

 

ГЛАМАЗДІН В.П. Дякую. Доброго дня, шановні депутати, шановні присутні! Дякуємо за запрошення. Це дійсно дуже важлива тема. І для "Нафтогазу" це теж тема дуже важлива, адже "Нафтогаз" з самого початку веде доволі агресивну боротьбу проти "Північного потоку", і в першу чергу, власне в Сполучених Штатах ми лобіюємо, власне, санкції.

Наша боротьба минулого року, як ви знаєте, разом з народними депутатами попереднього скликання, частина з них є і тут присутні, пані Ірина Геращенко, пані Марина Іонова, а також разом з МЗС. Наприкінці минулого року ця боротьба увінчалася успіхом – ми отримали, Україна отримала в Законі про оборонний бюджет на 2020 рік санкції, які дозволили миттєво зупинити будівництво. Росіяни дуже сподівалися, що вони встигнуть на якомусь моменті, коли вони зрозуміли, що санкції будуть, вони дуже сподівалися, що вони встигнуть добудувати. Але, на щастя, данці дуже довго тягнули з останнім дозволом. Тому росіяни не встигли і залишилися непобудованими 160 кілометрів, це наразі так вони і залишаються недобудованими.

Санкції, які були введені минулого року, вони дозволили зупинити і вони, в принципі, відлякали абсолютно всіх іноземних підрядників, які могли допомогти і, в принципі, на чию допомогу "Газпром" сподівався до закінчення цього проекту. Вони відчайдушно намагалися знайти хоч когось на заміну компанії Allseas, яка одразу зняла свої кораблі. Але, за нашою інформацією, станом на зараз ніхто так і не погодився.

 Але ці санкції, вони, на жаль, не можуть зупинити сам "Газпром", якщо в нього буде технічна можливість добудувати. Станом на зараз ми розуміємо, що прямої технічної можливості добудувати, у відповідності з тим дозволом, який данці дали минулого року, у "Газпрому" нема. У "Газпрому" нема кораблів, які повністю відповідають дозволу і повністю обладнані для проведення робіт. Втім, у "Газпрому" є, не в "Газпрому", але в російської компанії "МРТЗ" є пару кораблів, які зможуть технічно добудувати цей проект, але вони не відповідають повністю данському дозволу. У них нема системи динамічного позиціонування, але є і вони використовують якоря для своєї роботи, що не відповідає дозволу, тому що це небезпечно в тому районі, там дуже багато покладів озброєнь часів Другої світової війни, причому навіть хімічних озброєнь. Тому, власне, данці так прописали дозвіл.

Але росіяни, станом на зараз вже є інформація, вони подали запит на зміну дозволу до Датської енергетичної агенції, де вони прямим чином попросили дозволити використовувати якірні кораблі для будівництва.

З одного боку, ми, звісно, сподіваємося, що данці, вони люди розумні, і вони зрозуміють, що вони не просто так і перший дозвіл не дали на якірні кораблі, і ми сподіваємося, що вони може і не нададуть цей другий дозвіл.

Втім, ми продовжуємо працювати з американцями щодо розширення і посилення санкцій. Власне, той законопроект, який був згаданий, який подали от щойно Круз, Шагін та ще кілька, власне, ті самі сенатори, які подавали перший законопроект по санкціях.

Головна його ідея полягає в тому, що він не просто розширює перелік, він санкціонує, він дозволяє санкціонувати, по-перше, операторів портів, по-друге – страхові компанії. І ще певна кількість там, ну скажімо так, другорядних за значенням компаній, наприклад, компанії, які надають кораблі допоміжні, які там, скажімо, там каміння на дні перетаскують тощо. Бо наразі існуючі санкції, вони санкціонують тільки кораблі, які власне кладуть труби.

Ми, знаючи перебіг подій певним чином в Конгресі щодо просування цих санкцій, у нас є такий, скажімо, обережний оптимізм, що ці санкції, врешті також стануть законом десь протягом цього року. Єдине питання, що як будь-який процес в Конгресі, це займає певну кількість часу. І відповідно друга сторона, вона не сидить, склавши руки, вони активно борються, як боролися і проти першого санкційного пакету, так і зараз. Тому, безумовно, долучення і депутатів Верховної Ради, і уряду до цієї боротьби, воно дуже важливе, і все це потрібно робити.

Втім, у нас є обережний оптимізм, що цього року цей законопроект стане законом. Єдине, що, як завжди – час, як завжди – дві сторони борються. Ми знову покладаємося на Данську енергетичну агенцію в тому, що вони, навіть якщо захочуть видати дозвіл на використання цих якірних кораблів, вони це зроблять колись там ближче до зими, скажімо так. Утім, боротьба триває, поки що наразі теоретично у "Газпрому" є можливості добудувати, але ми дуже сподіваємося, що врешті всіх зусиль буде створена така законодавча база по санкціонуванню, що "Газпром" просто не зможе це зробити: він не зможе знайти порти, в яких буде базуватися, і не зможе знайти будь-яку компанію, яка захоче застрахувати їх роботу. А без страхування, як відомо, вони просто фізично, їм не дозволять виконувати роботи без відносно того, яким типом кораблів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. А зараз, колеги, чи будуть запитання?

Будь ласка, пані Іонова.

 

ІОНОВА М.М. Дякую. Дуже дякую. Я хотіла би просто до практичних, скажімо так, дій наших підійти. Насправді чи вважаєте ви доцільним, да, ще там комітет, що там, група дружби направили принаймні хоча б листи подяки тим же конгресменам, які це ініціювали. Тобто які практичні дії в рамках нашої парламентської дипломатії ми можемо зараз допомогти в тому, щоб, дійсно, скажемо так, показати, що український парламент підтримує, дякує і ми розуміємо політику цього питання.

І так само, що стосується Данії, тобто нам тут, як сказати, sensitive і бути в норке чи все ж таки десь щось теж взяти участь і активізуватися?

Дякую.

 

ГЛАМАЗДІН В.П. Дякую за запитання. Насправді так. Безумовно, парламент, було б дуже доцільно, аби парламент робив все те, що робив, власне, парламент в процесі прийняття попередніх санкцій. Це, безумовно, допомагає.

І подякувати, і на якомусь етапі, можливо, потрібні будуть контакти на рівні керівництва парламенту з відповідними сенаторами по комітетах, при чому не тільки на боці Сенату, а також на боці палати з очільниками комітетів, які будуть дозволяти чи не дозволяти проходження цього закону, законопроекту. Безумовно, це все дуже важливо.

Щодо данців, так, безумовно, ми однозначно дуже вдячні данцям за те, що вони зробили попереднього разу. На жаль, наразі ситуація повторюється. Ми також залежимо певним чином від їх рішення. При чому, я би так сказав, що в першу чергу навіть не від самого рішення як такого, хоча було би правильно, щоб вони просто сказали, підтвердили свою позицію, бо фактично це небезпечно. Це не тому, що це якась там політична риторика.

Але ми також залежимо в першу чергу від часу прийняття рішення, тобто відповідно будь-які контакти, які дозволять, скажімо так, додаткових аргументів дати данцям про те, що це дійсно важливо, це не лише питання, як і минулого разу, не лише питання виключно України. Це точно некомерційне питання, це питання фізичної фактично безпеки, якщо хочете, при чому не лише України, а і Східної Європи, і Балтики, і тієї самої Данії зрештою.

Будь-які такі контакти, вони, безумовно, будуть корисні, і це треба робити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Будуть ще запитання? Будь ласка, Григорій Михайлович.

 

НЕМИРЯ Г.М. Запитання. Як відомо, американські санкції щодо компаній, які залучені до будівництва "Північного потоку", жорстко критикуються в Німеччині, і вважають неприпустимим введення таких, будемо говорити, екстериторіальних санкцій.

Яким чином, ця жорстка критика присутня або обговорюється в рамках двосторонніх відносин України з Німеччиною? Це перше питання. І взагалі це присутнє чи ні?

І друге питання. Йшла мова, йшлося про санкції американських знову ж таки стосовно цих компаній. В Україні на концептуальному рівні або в практичній, можливо, площині чи обговорювалися, чи існують прецеденти застосування санкцій щодо таких компаній з боку України?

Дякую.

 

ГЛАМАЗДІН В.П. Я думаю, що перше питання точно не до нас. Це питання до МЗС. Тому передаю…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

МИХАЙЛЕНКО М.О. Ви абсолютно праві. Ну, мова навіть стосується не тільки Німеччини, мова стосується всього Європейського Союзу. Тобто, звичайно, Європейський Союз виступив проти запровадження США санкцій щодо компаній, залучених до будівництва. Тому що ЄС принципово виступає проти запровадження санкцій проти компаній ЄС, які ведуть законний бізнес. Оскільки енергетичний пакет, він спрямований не проти цього конкретного газопроводу, він спрямований, перш за все, на те, щоб всі газопроводи відповідали і працювали прозоро відповідно до європейських директив.

Тому, якщо б, умовно кажемо, "Газпром" зробив анбандлінг, то відповідним чином воно б відповідало європейській директиві. І тоді вони б нічого якби не могли зробити.

Тому у вашій парламентській роботі, от, ви вже казали, там треба це враховувати, і коли ви ведете переговори з європейськими партнерами. Мається на увазі, що я теж порадила б, завжди ми обговорюємо це питання і з Німеччиною на двосторонньому рівні. Єдине, що ми там з ними ніколи не торкалися питання безпосередньо американських санкцій. Намагаємося як би уникнути цього і тому треба враховувати. І ми були би вдячні вам дуже, якщо б на рівні міжпарламентської делегації теж це питання постійно порушували. Ну воно, я думаю, і порушується, тому що коли у нас запитують матеріали на зустрічі Голови Верховної Ради з німецькими партнерами, то ми завжди це питання включаємо.

Що стосується самої Європейської комісії, то я вам сказала, що Європейська комісія, її позиція позитивна саме в тому контексті, що всі повинні дотримуватися європейської директиви. Тобто вони кажуть, що якщо цей газопровід не буде відповідно до європейської директиви, то вони будуть застосовувати якісь заходи. Але він, вони ще раз підкреслюють, не спрямований саме безпосередньо проти цього газопроводу.

 

ГЛАМАЗДІН В.П. Якщо дозволите, я додам кілька слів щодо цього.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ГЛАМАЗДІН В.П. По-перше, я би на це питання починав відповідь на нього трошки не з самих санкцій, а власне зі ставлення до "Північного потоку-2" як такого.

Насправді 20, щонайменше 20 з 20 – скільки там, 7, 8 – 8 членів Європейського Союзу прямо і відкрито офіційно наголосили на тому, що цей проект є шкідливим, його треба зупинити. У нас було, якщо ви пам'ятаєте, минулого та позаминулого року дві резолюції Європейського парламенту. Абсолютна більшість парламентарів підтримала резолюцію, яка дослівно каже, що "Північний потік-2" є шкідливим і має бути зупиненим.

Щодо німецької позиції, щодо цього, і щодо позиції всередині Німеччини, щодо проекту, на мій погляд, дуже яскрава ілюстрація є, що власне 92 відсотки німецьких європарламентарів також підтримали ті самі резолюції.

Тому в Німеччині, звісно, є певні сили, яким не подобаються спроби зупинити, які хотіли би добудувати "Північний потік". Ці сили мають певне представництво в уряді Німеччини, і тому, скажімо так, урядова позиція, вона скоріше за цей проект, ніж проти. Всі інші країни Європейського Союзу або насправді відверто офіційно проти проекту, або займають позицію типу, скажімо так, нейтральну.

Щодо санкцій. Я особисто, я можу помилятися, але я особисто і наша команда не чули жодної критики цих санкцій від когось, крім Німеччини. З Німеччини відповідно, звісно, оскільки нагадаю, позиція німецького уряду, який дослуховується до тих сил, які прагнуть добудови проекту, німецька позиція критична. Але я не чув жодної критики від інших країн. Тому що, в першу чергу, ці санкції, це дуже важливий момент, ці санкції були прописані таким чином, що вони спрямовані виключно проти двох проектів – це "Північний потік-2" і "Турецький потік".

Компанії, які хочуть приймати участь саме в цих двох проектах, вони санкціюються. Компанії, які працюють з Росією навіть в енергетиці, в газопостачанні, але за межами цих двох проектів, їх це ніяк не стосується. Саме тому, я вважаю… Я думаю, що саме тому така позиція Європи є, що вони абсолютно нормально сприйняли ці санкції, бо розуміють, що вони б'ють виключно по цих двох проектах. Ось таке…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

НЕМИРЯ Г.М. Було питання ще, чи розглядалося, в принципі, концептуально чи в практичній площині питання санкцій України, з боку України, щодо компаній, які залучені до будівництва "Північного потоку"?

 

ГЛАМАЗДІН В.П. Ми зі свого боку не чули такого.

 

НЕМИРЯ Г.М. І два ще запитання. Перше. Природа санкцій американських вона базується не лише на таких геостратегічних міркуваннях або питаннях енергетичної безпеки, а і на серйозних економічних аргументах стосовно того, що зменшення постачання російського газу в Європу розкриває більше можливостей для проникнення американського газу в Європу і далі. Яким чином, з точки зору двосторонніх відносин України і Сполучених Штатів Америки, це економічний інтерес, економічний стимул, враховується? Яка є на сьогодні ситуація з постачанням американського газу до України, перспективно? Це перше питання.

І друге питання стосується ваших сценаріїв. З того, що ви сказали я зрозумів, і в принципі, що "Північний потік – 2" буде добудований. І з точки зору – сценарій оптимістичний і песимістичний: він може бути добудований трошки раніше, він може бути добудований трошки пізніше.

Який ваш песимістичний сценарій, який ваш оптимістичний сценарій щодо цього часового лагу, time line, щодо добудови "Північного потоку" відповідно наслідків для України?

 

ГЛАМАЗДІН В.П. Я, якщо дозволите, почну з другого питання. По-перше, у нас, знаєте, ми коли починали нашу боротьбу за санкції, вже майже скоро чотири роки тому, насправді будь-хто, з ким ми спілкувалися в Україні щодо цього і не лише в Україні, казали, що це неможливо, що американці ніколи ніяких санкцій проти європейських компаній, фактично направлених проти європейських компаній, не приймуть, тому не морочте нам голову. Втім ми всі бачимо результат.

Наш оптимістичний сценарій і наш реалістичний сценарій насправді не передбачає добудови "Північного потоку". І те, що я казав, воно, я не знаю, чому склалося таке враження… Я можу повторити, ми сподіваємося, ми, скажімо так, обережно оптимістичні щодо того, що новий санкційний законопроект стане законом, що фактично фізично унеможливить добудову. І ми, власне, за це боремося.

Ми розуміємо, що попри будь-які директиви, попри будь-які існуючі чи неіснуючі контракти, і ми це бачили неодноразово в історії, якщо в росіян є інструмент і можливість його використати, росіяни обов'язково використають.

Згадайте ситуацію з постачанням туркменського газу в Європу, не тільки в Україну, в 2009 році.

Коли росіяни зрозуміли, що їм більше невигідно це, що сталося – у них взірвалася труба, навіть не в Туркменістані, в Росії. З тих пір туркменський газ в Європу не постачається і в Україну також.

Тому, якщо припустити, що "Північний потік" буде добудований, попри всі директиви, попри наявний транзитний контракт з Україною, ми абсолютно чітко розуміємо, що мине півроку, рік, може, два роки і транзиту через Україну не буде. От просто труба якась під Воронежем взірветься і все.

Тому я і кажу, що для нас, ми боремося за те і ми розуміємо, що це абсолютно реалістично, щоби цей проект не був добудований. Наш оптимістичний сценарій – він не буде добудований. Наш реалістичний сценарій – насправді те, що він не буде добудований.

Якщо уявити, що, скажімо так, данці дадуть дозвіл на використання якірних барж, не буде прийнятий санкційний законопроект і ще певна низка умов не буде виконана, якщо це уявити собі, то можна сказати, що в теорії вони можуть добудувати цей газогін десь в середині-наприкінці наступного року. Але знову таки повторюся, ми розуміємо, що такий сценарій теоретично можливий, але ми його для себе не розглядаємо, тому що ми розуміємо, що вірогідність настання другого раунду санкцій вона доволі висока, і вони точно зупинять цей проект, не буде можливості добудувати жодним чином.

Тепер щодо першого питання. В своїй роботі санкційній, ми від самого початку спеціально відмежовували це питання від будь-яких економічних інтересів. Саме тому, що протилежна сторона, вона весь використовує в якості аргументу, що – люди, слухайте, Україна просто бореться за гроші, за транзит, ну що ви… It's just a business – як нам вони казали? – just a commercial deal.

Саме тому ми свідомо відмежовували і свідомо використовували в якості головного аргументу аргумент безпековий. І саме тому, до речі, ці санкції були прийняті всередині Закону про оборонний бюджет, а не в якості stand-alone акту чи всередині там якогось іншого акту. Тому що в конгресі і в адміністрації штатів розуміють, що цей газогін – це, в першу чергу, безпекова проблема, це проблема для безпеки України, Східної Європи, Балтійського регіону, для фактично всієї Європи, якщо хочете. Тому сказати, що…

І до речі, безвідносно і без будь-якого зменшення прокачування газу російського в Європу, американський LNG сам по собі абсолютно спокійно знайшов дорогу на європейський ринок. І саме постачання американського і азійського газу, катарського, там алжирського, скрапленого газу в Європу, воно, в принципі, спричинило, воно було тригером обвалу цін, який ми спостерігаємо останні більше року. Тому я би тут не пов'язував ці дві речі, вони фактично не є пов’язаними.

Щодо того, чи Україна збирається працювати з американцями щодо постачання їм скрапленого газу – так, безумовно. "Нафтогаз" вже придбав певну кількість газу через поставку через польське Свиноуще. Єдине що, фізично це була не фізична поставка, це був своп, але це був газ, який приплив з Америки.

І ми сподіваємося і працюємо над тим, аби в майбутньому ми могли отримувати скраплений газ від будь-якого постачальника, не лише Сполучених Штатів, а того ж Катару, інших великих постачальників. Бо ми абсолютно чітко розуміємо, що це інструмент, який дозволить, по-перше, диверсифікувати постачання, а відповідно підсилити безпеку енергетичну, а по-друге, знову таки – давити вниз ціни.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ще.

 

НЕМИРЯ Г.М. В мене один коментар. Я думаю, цікаве обговорення. Але з точки зору якогось планування, сподіваюсь, що воно десь в країні відбувається, тому що з точки зору найгіршого сценарію, як ви його описали, який не можна виключати, він має якусь ступінь вірогідності, в залежності, можливо, того, хто якою інформацією володіє. То відповідно вже зараз у випадку реалізації цього найгіршого сценарію, як ви сказали, він може бути добудований наприкінці наступного року, і відповідні наслідки.

То які наслідки для контрактних відносин між "Нафтогазом" і "Газпромом" це може мати? І які наслідки відповідно для перспективи – чим заміщати оте, що не буде постачатися або буде постачатися на якихось інших умовах? Саме цим було продиктовано питання щодо американського скрапленого, питання заміщення, питання багатьох інших речей.

Я думаю, членам комітету, можливо, і комітету більш глибоко обговорити питання енергетичної безпеки на комітетських слуханнях, які можна було б запланувати для того, щоб власне зрозуміти, де в Україні відбувається оцінка і планування таких от речей. Тому що, безумовно, це питання не лише енергетичне, це безпекове питання, це політичне питання, зовнішньополітичне питання. І я б хотів би, щоб комітет запланував десь на осяжну перспективу такі комітетські слухання з питань міжнародних аспектів енергетичної безпеки України і регіональної енергетичної безпеки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ГЛАМАЗДІН В.П. Ми зі свого боку… Якщо дозволите, буквально ще одне слово. Ми зі свого боку надамо інформацію, якою володіємо самі, і певні, скажімо так, тези. Бо ми розуміємо, що насправді противниками і санкцій і прибічниками "Північного потоку", і взагалі росіян розповсюджується дуже багато інформації, яка не є правдивою, і яка, в принципі, вводить в оману. Тому ми, безумовно, надамо всю інформацію, яка є.

І зі свого боку, якщо комітет таки проведе такі слухання і запросять "Нафтогаз", ми, безумовно, приймемо участь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую. Колеги, чи будуть запитання? Будь ласка.

 

ІОНОВА М.М. В мене буде просто пропозиція. Я також хотіла запропонувати до рішення комітету, щоб ми взяли до уваги. І все ж таки опрацювати і запланувати комітетські слухання в контексті енергетичної безпеки. І чітко щоб ми прописали, знову ж таки, може, звернення на спікера, щоб він провів ці телефонні розмови. Тобто перерахувати ті практичні дії, які ми маємо зробити. Я думаю, що секретаріат нам допоможе в цьому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ще якісь запитання будуть? Ні?

Я, якщо можна, спробую намалювати картину і колеги мене поправлять, якщо я не правий, як я розумію цю ситуацію, яка склалася.

По-перше, зараз ця справа розглядається, справа відносно заборони створення, будівництва газопроводу, вона знаходиться в суді. Так? Але не зважаючи на це, Росія продовжує будувати. Ні?

 

ГЛАМАЗДІН В.П. Ні-ні. Судові розгляди і арбітражні розгляди, вони всі пов’язані з директивами, які, як МЗС казав, вони мають обмежити можливість, якщо газогін буде добудований, директиви мають обмежити можливість використання на повну потужність. Тобто це навіть не взагалі можливість використання, а на повну потужність, більше ніж на 50 відсотків, але вони в будь-якому випадку, при будь-яких рішеннях судів, вони не можуть зупинити цей проект, це абсолютно інший процес, він також дуже важливий, безумовно. Бо якщо дійсно не виключати, і це правильно – не виключати, максимально песимістичний сценарій, то це будуть там додаткові аргументи, інструменти для нашої боротьби в майбутньому за якийсь транзит, за постачання тощо. Але вони не мають відношення до саме будівництва.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. І питання стосовно позиції Німеччини, про те, що ви сказали, і в розвиток того, що Григорій Михайлович сказав. Я, чесно кажучи, був дуже вражений заявою Мааса – міністра закордонних справ Німеччини, коли він сказав дві такі не зовсім зрозумілі для мене речі.

По-перше, він сказав, що стосовно так званих "екстратериторіальних" санкцій, це взагалі дуже цікава юридична тема, я у своїй докторській розглядав її, власне аспекти, пов’язані з правом Євросоюзу, і він сказав, що Німеччина відкидає ці. І він цю заяву зробив, як я зрозумів, від імені Євросоюзу.

Він заявив буквально наступне, що такі санкції, в даному випадку – американські екстратериторіальні санкції, вони суперечать суверенітету ЄС. По-перше, цей термін – "суверенітет ЄС" мене здивував. Але йдеться про наступне. Для того, щоб підтримати… Моє питання полягає в наступному, і може, колеги тут теж долучаться дод цього.

Тобто для того, щоб підтримати ці санкції, може, варто звернутися в рамках груп дружби і почати говорити, наприклад, з такими країнами як Польща, як Країни Балтії, які можуть нас підтримати, щоб Німеччина не виступала від імені Євросоюзу? Тобто щоб ці країни підтримали ці американські санкції. Як ви вважаєте?

 

НЕМИРЯ Г.М. Безумовно, це робиться і це варто продовжити робити. Але часто-густо задають питання: а які санкції Україна прийняла або збирається прийняти? І тоді, коли немає відповіді, немає відповіді, ми не знаємо, можливо, вони прийняті, то тоді бажано б знати, яка позиція, які тут є аргументи. Тому що інакше робота, вона починається і закінчується цим питанням.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ГЛАМАЗДІН В.П. Насправді і Польща, і ті країни Балтії, і ще ціла низка європейських країн, але от власне Польща і країни Балтії, вони найбільш показові в цьому, від самого початку вони підтримували нашу роботу, вони допомагали в цій роботі і вони абсолютно чітко підтримують санкції і підтримують продовження і посилення цих санкцій. І в нас є багато прикладів, коли на офіційних заходах в тому ж Вашингтоні були наші колеги з Польщі, були колеги з Литви, Латвія, Естонія – там трошки менше, такі основні – це Польща і Литва. Це щодо їх позиції. Так, безумовно їх треба використовувати в цій роботі і долучати, і вони, ще раз, вони абсолютно до цього позитивні.

Ми також розуміємо і ми в нашій роботі… Ми не виключаємо з нашої роботи ту ж Німеччину, ми не виключаємо Францію, ми не виключаємо, власне, і Брюссель. Ми з усіма ними працюємо, ми роз’яснюємо, що, чому, які загрози, які наслідки. І в принципі, наше розуміння таке, що позиція Німеччини – вона, звісно, проти, Німеччина, певні сили в Німеччині… Знову таки, я проти того, щоби узагальнювати Німеччину як Німеччину, бо всередині Німеччини є, наприклад, ті ж "зелені", які категорично проти цього проекту. Є ще певна кількість політичних сил, які категорично проти.

Але позиція Німеччини наразі негативна. Чи може Німеччина виступати від Європейського Союзу і чи Європейський як Європейський Союз підтримає позицію Німеччини – я дуже сумніваюся.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Єлизавети Олексіївна, будь ласка.

 

ЯСЬКО Є.О. Так, дякую. Хочу декілька коментарів сказати, бо я як людина, яка якраз провела декілька зустрічей з відомствами і разом з нашим колегою Богданом Яременком ми два тижні тому відправили запит на всі наші державні відомства, які мають відношення до санкційної політики, надати інформацію по тому, що відбувається по цьому напрямку зараз і де нам треба зробити якісь апдейти. То хочу просто сказати, що це стосується не тільки питання "Північного потоку", це стосується взагалі нашого санкційного механізму.

Тому після того, як ми проведемо такі внутрішні зустрічі, я думаю, що в найближчий місяць це відбудеться, після цього ми зможемо провести закриті комітетські слухання на цю тему – санкційної політики. І було б дуже добре якраз, щоб ми одним з питань якраз поставили питання "Північного потоку" і питання американських санкцій.

Я нещодавно також мала декілька розмов з американською стороною для того, щоб зрозуміти як вони сприймають дії України, то дійсно, не вистачає якихось сигналів від України. І тут варто подумати, можливо, дійсно чи нам треба задіяти групи дружби по цьому питанню, чи комітет, чи, можливо, достатньо там ініціативи кількох депутатів, щоб просто проговорити це питання, щоб було це почуто.

І щодо санкцій, ще я хотіла сказати, що по лінії ПАРЄ, тоді, коли ми приймали звернення на комітеті, я ж направила по всім головам делегацій звернення щодо засудження спроб Російської Федерації для того, щоб всі держави і делегати підтримували продовження санкцій. То, можливо, нам варто подумати, чи треба щось окремо робити саме по цьому питанню в контексті цього всього.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дуже вам дякую. Колеги, будуть ще…?

 

ОСМОЛОВСЬКА О.О. Дуже дякую. Олена Осмоловська. Я директор зі зав'язків з державними органами і стейкхолдерами "Нафтогазу".

І я хотіла зробити ще одну невеличку ремарку щодо того, що дійсно є проблема в тому, що позиція Німеччини офіційної зараз доволі негативна до тих санкцій. Але при цьому дуже важливо, щоб всі люди, які комунікують з німецькими партнерами з боку України розуміли дуже добре ті аргументи, на яких ця позиція заснована. Бо дуже часто серед цих аргументів є кілька таких, які дуже легко зняти, просто якщо ви знаєте бекграунд і готові відповідати.

Зокрема там теза, що це зменшує постачання російського газу в Європу не є правдивою, бо у "Газпрому" є дуже багато можливостей постачати цей газ через наявні газопроводи через Україну. Теза щодо того, що Америка ввела санкції, щоб просувати свій LNG також не є правдивою, бо частка LNG є дуже маленькою на європейському ринку і ніщо не заважає цьому LNG заходити в Європу і для цього не треба зупиняти "Північний потік-2", є інші причини, чому його там відносно мало.

А санкції базуються саме на тому, що Росія порушила територіальну цілісність України і нелогічно, якщо наші німецькі партнери погоджуються з тим, що це не є коректним, казати, що а ось тут ми не підтримуємо цю боротьбу власне за безпеку України. Тобто не можна казати, що німці однозначно проти, просто якщо їм роз'яснювати, то є можливість їх переконати.

І тому ми були б дуже раді в якомусь форматі надавати інформацію комітету, бо ваша участь є дійсно дуже важливою в цих переговорах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Олександрівна, відразу питання до вас. Ви дуже чудово сказали про контраргументи, а чи не могли б ви підготувати деякі контраргументи, якими ми могли би скористатися і члени наших груп дружби теж. Якщо можна.

 

ОСМОЛОВСЬКА О.О. Звичайно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ОСМОЛОВСЬКА О.О. Ми передамо цю інформацію, вона в нас є і вона допомогла власне просунути перший раунд санкцій. І я б хотіла сказати, що питання, що весь Євросоюз був негативно сприйняв їх – якби це було дійсно так, то ми б побачили якісь контрсанкції або погрози контрсанкцій. І нам би було неможливо, крім кількох заяв…

Просто думка спільноти газової і політичної – це те, що реакція Євросоюзу на ці санкції була дуже млявою, бо було кілька заяв і більше нічого не послідувало.

Сам факт того, що зараз американські сенатори продовжили цей шлях і зареєстрували додатковий законопроект, воно є результатом того, що Європа сприйняла перший раунд досить спокійно. Тому це теж важливо розуміти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Іонова Марія.

 

ІОНОВА М.М. Є просто прохання, якщо можна. В секретаріаті є повністю аналіз, що було зроблено за останні п'ять років. Просто корисний для депутатів, щоб ви бачили: скільки зустрічей, які заяви Верховної Ради, які візити, які конференції, які круглі столи. Тобто це був абсолютно величезний перелік заходів, які ми робили, і саме головне – в контексті заяв саме Верховної Ради. Тому що в будь-якому випадку ми будемо потребувати цієї заяви від імені Верховної Ради, але це, я думаю, вже на осінь десь. Ми будемо корегувати.

Принаймні нам треба готуватися. Просто щоб такий аналіз народні депутати члени комітету вони побачили просто історію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Будь ласка, Олена Олександрівна. Ви бажаєте додати щось?

 

ОСМОЛОВСЬКА О.О. Я б хотіла додати також ще такий приклад. Ми постійно на зв'язку і ми дуже включені в цю тему, ми розуміємо, коли така допомога може бути максимально дієвою. Минулого листопада були обговорення в німецькому парламенті щодо впровадження положень директиви, бо директива на Євросоюзі, а впроваджується в кожній країні окремо на національному рівні. І завдяки тому, що Україна дуже оперативно відреагувала на певні негативні наміри проросійських сил, вдалося домогтися правильного формулювання і правильного впровадження цієї директиви. Навіть нашого посла пана Мельника викликали в кабінет до пані Меркель і вона давала пояснення, що ми розглянули, роздивилися, зрозуміли, що тут зайшли колеги занадто далеко і не хвилюйтеся, все буде нормально. Тобто це дійсно дієвий механізм.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ІОНОВА М.М. Я тільки додам. Я так само, ми звернемося до Комітету з питань європейської інтеграції, тому що теж в дуже багатьох резолюціях якраз і зазначали, працювали в постійних делегаціях, і теж там були ці всі згадування, заяви і всі спільні стейтменти. Тому я думаю, що це буде додатково… Ми думаємо, може, навіть звернутись теж щоб і Комітет європейської інтеграції якось посилив.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дуже добре. Колеги, у зв'язку з цим запитання до вас, якщо можна.

Ми плануємо два взаємопов'язаних заходи. Це санкції. І друге – енергетична безпека. Як ви вважаєте, за логікою, як краще провести, що поставити на першому місці? Спочатку провести захід, пов'язаний з санкціями, наприклад круглий стіл або комітетські слухання, а потім – енергетична безпека? Чи навпаки? Який варіант краще?

 

ГЛАМАЗДІН В.П. Насправді вони пов'язані, безумовно, але вони трошки різних рівнів. Бо санкції – це загалом про санкції, а не лише в енергетичному секторі. А енергетична безпека, попри те, що це безпека – це теж більш широко, це все ж енергетична безпека.

Тому, мені здається, що тут, умовно кажучи, як зручніше буде. Як такої логіки, що спочатку має бути енергетична безпека, а потім – санкції, чи навпаки, напевно, не буде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Єлизавета Олексіївна.

 

ЯСЬКО Є.О. Мені здається, що енергетична безпека – це питання густіше, тому… Але щоб не робити подвійної роботи, ми могли б спочатку, якщо планувати конкретно по датам, то енергетичну безпеку поставити першою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

МИХАЙЛЕНКО М.О.  Я хочу абсолютно підтримати колеги. Просто ми якраз зустрічалися по питанню санкцій і воно потребує додаткового опрацювання, тому що ми зробили зараз аудит всіх санкцій, до яких ми в тому числі і в ЄС приєднувались, у нас нема нормальної схеми приєднання до санкцій. І ми зараз вже відпрацювали наші пропозиції до внесення змін до Закону про санкції. Але нам треба це відпрацювати з іншими органами. Але я думаю, що енергетичну безпеку можна швидше розглянути, тому що ми хотіли б підготуватися до цього обговорення вже комплексно і попросити підтримати парламент наші пропозиції до Закону про санкції, внесення змін.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ОСМОЛОВСЬКА О.О. І якщо можна, ще додам, що енергетична безпека включає не лише питання імпорту LNG і диверсифікації, а також і видобування в Україні і це трохи інша тема, до якої варто долучити також і колег з Комітету ПЕК.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую. Ще будуть запитання до наших колег? Ні?

Тоді дуже вам дякую. Незважаючи на дощ такий сильний, ви прийшли і дуже було… Так, так. Дякуючи вам… Дуже вам дякую і сподіваюсь, що ми вас будемо бачити частіше в нашому комітеті. Дуже вам дякую.

 (Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую. До побачення.

Тоді, колеги, з вашого дозволу, переходимо до розгляду наступного нашого питання. Про інформацію голови підкомітету з питань міжпарламентського співробітництва, двосторонніх та багатосторонніх відносин Єлизавети Олексіївни Ясько щодо роботи депутатських груп з міжпарламентських зв'язків із зарубіжними країнами.

Будь ласка, слово надається Єлизаветі Олексіївні.

 

ЯСЬКО Є.О. Так, колеги. Того тижня чи два тижні тому я робила презентацію щодо нашого невеличкого дослідження і опитування, і були внесені певні пропозиції мною щодо змін в Положення діяльності груп дружби. І ви бачите цю порівняльну таблицю перед собою. Я бачу, що декілька колег надали свої зауваження чи пропозиції. Тому я пропоную насправді пройтись по пунктам, в кого є якісь питання, і затвердити це все.

Окрім цього, і продовжуючи ще наше минуле питання по санкціям і не тільки, я той раз запропонувала такий драфт пріоритетів міжпарламентської діяльності. Але я бачу, що секретаріат не роздрукував це на цей раз. Тому, можливо, тоді перенесемо той документ на наступний раз. І я також попрошу всіх внести свої пропозиції до того документу, що ми могли затвердити це як такий політичний, чи я не знаю, який, known paper, рекомендацію щодо діяльності груп дружби, де було б якраз вказано про пріоритети, наприклад, щодо санкцій і нашої риторики і всього іншого.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Той документ, якщо я не помиляюсь, він був розісланий досить давно, тобто я його бачив.

 

ЯСЬКО Є.О. Він був, так. Але це б був документ, щоб ми всі напрацювали щось після цього. Ну так як цього поки нема, то, я думаю, що ми перенесемо те питання тоді на наступний раз. А зараз цим питанням займемось.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, давайте тоді Положення. Так? Тобто давайте пройдемося пункт за пунктом, в такій формі будемо працювати.

Давайте тоді, колеги перший пункт, 1.1. Тут пропонується змінити: "І діють за колегіальним принципом".

Я, чесно кажучи, задавав це питання – що конкретно означає – "за колегіальним принципом". Тому що я так пошукав в Інтернеті, там різні версії цього поняття. Що конкретно, тобто як рішення приймаються за колегіальним?

 

ЯСЬКО Є.О. Колегіально.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. А я конкретно – тобто шляхом консенсусу, голосування чи без голосування, як?

 

ЯСЬКО Є.О. Пане Олександр, можете запропонувати поправку з голосу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я питаю.

 

ЯСЬКО Є.О. Ну колегіальний принцип, мені здається, вже сам по собі говорить про те, що це певне зібрання, воно діє не від імені однієї особи, а колегіально. Тобто кожен має свою частину і вносить свій внесок в діяльність групи дружби.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. В мене просто було запитання з цього приводу. Тоді ми будемо голосувати, так, за кожну пропозицію змін, так?

 

ЯСЬКО Є.О. Або якщо нема заперечень, можемо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, можна і таким чином.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, є зауваження. Щодо цього є зауваження у колег чи ні? Ні, немає? Тоді ніхто не проти цього. Тоді можна вважати прийнятим, так? Добре.

Тоді переходимо до розділу ІІІ, це "Організація діяльності груп", підрозділ ІІІ.1. "Комітет Верховної Ради з питань зовнішньої політики…", – і тут ідеться про пропозицію секретаріату комітету. Будь ласка, ознайомтесь.

 

ЯСЬКО Є.О. Так. І можна секретаріат попросити прокоментувати це?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хтось з колег готовий прокоментувати цю правку? Людмила Олександрівна, може? Будь ласка.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Справа в тому, що мова йде про зміну назви комітету. В принципі, у нас комітет називався завжди "з питань закордонних справ". З огляду на те, що зараз є тенденція до того, що змінюються назви комітетів, в нас є предмети відання. До предметів відання комітету нашого завжди належать питання засад зовнішньої політики, це ж прописано і в Регламенті Верховної Ради.

Через те, з метою уніфікації, щоб нам не приходилось кожного скликання змінювати назву чи вносити зміни в положення, у зв'язку з назвою комітету, пропонується уніфікувати: "Комітет Верховної Ради, до предметів відання якого належить питання засад зовнішньої політики, (далі – профільний комітет)".

 

ЯСЬКО Є.О. Ну мені здається, просто не назвати комітет – це якось так…

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Якщо наступного скликання буде змінено…

 

ЯСЬКО Є.О. Ну це буде наступне скликання. А, вибачте…

(Загальна дискусія)

Окей, дивіться, просто в нас є в діючому положенні написано: "Комітет у закордонних справах (далі – профільний комітет). Мною запропонована просто зміна назви відповідно по тій назві, по якій ми зараз працюємо. По пропозиції секретаріату взагалі нема назви, просто написано "предмети відання".

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Правильно, це відповідно до Регламенту. В Регламенті також питання, які відносяться до предметів відання нашого комітету, так і прописуються. І будь-якого іншого комітету, до якого відносяться питання Регламенту, прописуєтся – регламенту. Назви можуть змінюватись, може бути "з питань зовнішньої політики", може бути "у закордонних справах". Колись у нас була комісія у закордонних справах та… (Загальна дискусія)

 

ЯСЬКО Є.О. Пані Людмило, я правильно розумію, що в чинному теж було безтолково прописано? Не теж, а просто – безтолково прописано.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Ні, не безтолково, просто комітет на протязі п'яти-шести скликань називався Комітет у закордонних справах. Якщо є тенденція змінювати назву, він ніколи не змінювався.. Якщо є тенденція до зміни назви, то пропозиція уніфікувати. Ви можете з цим не погодитись, це так ми бачимо, так пишеться в Регламенті і це є юридично правильно для того, щоб не змінювати, не вносити постійно зміни кожного скликання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги!

 

ЯСЬКО Є.О. Пане Олександр, юридично, як вам здається?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вважаю, що треба поставити на голосування це питання, оскільки різні думки. Ви знаєте, я вважаю, що можна піти таким шляхом, тому що назви можуть змінюватися, це правда. Для того, щоби мати таке додаткове safe guard, гарантію від змін, то я б пристав на цю пропозицію.

 

ЯСЬКО Є.О. Просто для мене дивно – не називати комітет. Мені здається, що комітет, ми можемо написати: Комітет з питань зовнішньої політики і міжпарламентського співробітництва, до предметів відання якого належить питання засад зовнішньої політики.

Знаєте, яка пересторога, пані Людмила? А раптом хтось захоче собі забрати цей предмет відання і що тоді?

(Загальна дискусія)

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Такого не може бути. В нас комітет, який займається зовнішніми питаннями і який має формувати групи відповідно. Вони завжди мають… Якщо це питання забере до себе Комітет з прав людини, то і формування груп піде до комітету з прав людини.

 

ЯСЬКО Є.О. Я просто хочу тут, я не юрист, але для мене, вже юридичну колізію я тут бачу. Якщо ми прописуємо, що це профільний комітет, але не називаємо його, це якось незрозуміло. Я не бачу причини, чому ми не можемо поставити просту назву. Можемо додати цю фразу, якщо секретаріат так вважає за потрібне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Вікторівна, будь ласка.

 

ХОМЕНКО О.В. У мене питання. Дивіться, якщо казати саме про засади зовнішньої політики, то я в положенні про кількісний склад комітетів і таке інше, і про предмети відання, я не бачу саме це формулювання – "засади зовнішньої політики".

І тут питання. Чи не буде це пересікатися з Комітетом з питань євроінтеграції. Тому що там теж є питання зовнішньої політики. Розумієте? І щоб не вийшло тут…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

(Загальна дискусія)

 

ХОМЕНКО О.В. Дивіться, я тільки що продивилася предмети відання і нашого і Комітету з питань інтеграції, і вони там десь є схожими.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми думаємо про майбутнє покоління.

 

ХОМЕНКО О.В. Ну я не знаю, там: "Співробітництво з інституціями ЄС з питань забезпечення відсічі зовнішньої агресії".

 

_______________. (Не чути)

 

 БОГДАНОВА В.О. Це перший раз міняється назва комітету? Ну то це ж тенденція, один раз помінялось і більше не буде. Це вперше. Може і не бути.

(Загальна дискусія)

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Ви хочете, вам більше подобається, щоби була назва комітету, нехай буде назва комітету, але тоді продовжувати не треба, просто назва теперішня. Просто було би юридично правильно уніфікувати, якщо вже таке є, тобто – до предметів відання комітету, до якого відноситься…

Відповідно до Регламенту стаття 204, де виписуються основні делегації Верховної Ради, як вони формуються і який комітет, до предмету відання якого відноситься питання засад зовнішньої політики, формує ці всі делегації. З огляду на це і писалася ця зміна. Тобто ми приходимо до закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги, давайте проголосуємо. У нас є дві пропозиції і ми просто вирішимо це демократичним шляхом.

Тобто, будь ласка, перша пропозиція. Формулювання пункту 3.1. – це повна назва комітету – Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. Хто за цю пропозицію, будь ласка.

Хто – за? Хто –за? Марія Миколаївна, ви як? Ви як єдиний представник опозиції серед…

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Дозвольте я зачитаю. 204 стаття. Наприклад: "План проекту готує комітет, – без назви, – до предмету відання якого належать питання засад зовнішньої політики".

Тобто коли йдеться про такі речі, то назва комітету не згадується саме з цією метою, що може бути вона змінена – у закордонних справах, міжпарламентського співробітництва.

(Загальна дискусія)

 

_______________. (Не чути)

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Якщо, наприклад, наступного скликання вирішать об'єднати два комітети якихось, прав людини або, я не знаю, енергетичної безпеки і Комітет у закордонних справах, так оці засади вони перейдуть в той комітет, значить, той комітет буде формувати. А нашого комітету одного взагалі не буде існувати, ну два комітети не будуть тримати.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, колеги, будь ласка. Комітетські? Давайте проведемо зараз тоді. Колеги, тоді я поставлю питання трошки інакше.

Хто за цю пропозицію, запропоновану секретаріатом, у формулюванні? Хто її підтримує, будь ласка, голосуйте.

Хто – за? Марія Миколаївна, ви?

(Загальна дискусія)

Одноголосно.

Так, колеги, переходимо до пункту 3.2. Чесно кажучи, я не повністю зрозумів, в чому суть цієї зміни. Це, Єлизавета Олексіївна, ви готували?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одне слово, але може мати… Ніхто не проти цієї? Тоді приймаємо.

Наступний параграф – це пункт 3.4. Це саме? Так.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте з голосу, так, дуже добре. 3.4. – ніхто не проти, колеги?

Ідемо далі. 3.5. – тут додається слово "України", "всі народні депутати" – так, це важливо.

Так, ніхто не проти? Приймаємо.

3.6. Тобто тут деякі проблеми. "Група утворюється у складі…" Так, будь ласка.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання. А може, варто залишити на розсуд самої групи, нехай вони вирішують чи ні?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ЮРАШ С.А. Якщо можна. Я підтримую коментар пана Ананченка щодо співголів, розуміючи, що є величезні групи дружби, де саме отаке от множення за межами двох є дуже правильне.

Але мій коментар тут вказаний, він стосується всього того, що я озвучував попереднього разу. Тут він в тексті викладений, тому можете ознайомитись. Просто зараз ситуація дуже проста, що якщо ми вводимо вимогу сорокавідсоткову в парламенті, де є 20 відсотків жінок, ми змушуємо, як я казав, пані Підласу, яка не бажає приймати участь в групах дружби, бути в групі дружби ще й на керівній посаді.

Через це, моє формулювання, я підтримую наш рух до гендерної рівності і різноманітності представництва, бо ми є представницький орган, який має відображати реальність України. Тому я просто би, знову ж таки, бажану якість представлення різних частин нашого суспільства, знову ж таки в тому числі і гендерного різноманіття нашого суспільства.

Я погоджуюсь з дефініцією "чоловік" і "жінка", з таким формулюванням. Тому ще раз, я підтримую, але ще раз, не форсуючи таку норму, не роблячи її вимушеною, що називається, тому що це неприйнятно для 1 параграфу груп дружби, а саме – добровільності.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

АНАНЧЕНКО М.О. Просто додати: формування керівництва груп має базуватись як правило на принципі гендерної рівності.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. "Як правило" – воно пом'якшує категоричність.

Марина Олегівна, будь ласка.

(Загальна дискусія)

Оскільки пан Михайло пропонував це, він автор. Як ви, в якій редакції ви пропонуєте прийняти? І ми поставимо на голосування це.

 

АНАНЧЕНКО М.О. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. "Як правило" додати, так?

(Загальна дискусія)

 Так. Тобто я ставлю на голосування пропозицію, яка щойно прозвучала…

(Загальна дискусія)

Будь ласка, пан Михайло зараз запропонує нам вихід нам з нашого глухого кута.

 

АНАНЧЕНКО М.О. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну якщо Марія Миколаївна вважає це ідеальним, то я…

 

ІОНОВА М.М. Вибачте, колеги, дивіться, це ж не останній парламент України, ви ж не робите тільки для цього парламенту. Хто знає… Ні, ну я не думаю, що серіал "Голобородько" закінчиться, завершиться як в серіалі. Але, перепрошую, ми зараз змінюємо правила і для наступних парламентів, будь ласка, врахуйте це і не основуйтесь тільки на своїх…А раптом ще якась група дружби створиться, то хай би працювало це положення і для інших. Тобто трошки в перспективі, якщо ми робимо документи, давайте враховувати. Так як Михайло сформулював…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви погоджуєтесь, так? Давайте, ніхто не проти?

(Загальна дискусія)

Людмила Олександрівна, будь ласка, із задоволенням.

Це дуже-дуже суттєве. Як ви вважаєте як автор, ви погоджуєтесь? Замість голови – керівник? Добре. Так, погоджуємось? Ніхто не проти цієї редакції в редакції – теж із залученням секретаріату?

(Загальна дискусія)

Так, ну добре. Тоді більшістю голосів підтримано.

 

БАРДІНА М.О. Бардіна – утрималась.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Це для історії залишиться, звичайно. Так, у тій редакції, яку пан Михайло запропонував з урахуванням не голів, а керівників. Так?

Будь ласка, тоді давайте переходимо до… До якої? Кількість секретарів – ми прийняли, так, це? Добре. Тоді, зараз, я намагаюся зрозуміти, який пункт.

3.7, так? 3.7, тут є автором… Святослав Андрійович, ви автор? Будь ласка, поясніть логіку.

 

ЮРАШ С.А. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Я зрозумів логіку.

Будь ласка, Олена Вікторівна.

 

ХОМЕНКО О.В. Я підтримую тут колегу, тому що, як, я пам'ятаю, зазначала раніше, що є колеги, які є дуже хорошими спеціалістами в тій чи іншій сфері і вони просувають і інтереси країни в тій чи іншій сфері, дуже добре розуміються, але не володіють англійською мовою чи мовою відповідної країни. І тому тут ставити таке обмеження я б не рекомендувала, тому що вони можуть, я ж кажу, забезпечується, майже завжди забезпечується переклад і таке інше. Я не вбачаю тут проблеми.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ЯСЬКО Є.О. Якщо можна, прокоментувати. Ми того засідання говорили щодо зміни формулювання тоді цієї фрази, бо я сприймаю це не як обмеження, а як щось бажане. То якщо б ми могли змінити на якусь редакцію, можливо, секретаріат допоможе це прописати, що там бажане володіння чи преференція буде надана кандидату, який володіє мовою, це було б добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Ну звернімося до секретаріату, який нас завжди рятує у складних ситуаціях.

 

ХОМЕНКО О.В. Розумієте, просто якщо буде преференція, то завжди за цю преференцію, якщо так буде прописано, будуть за неї чіплятися. І на початку створення цих груп, таким, наприклад, заходить новий парламент і починають створюватися групи, таким людям просто не будуть тоді надавати можливість, але вони є професійними.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Марина Олегівна, будь ласка.

 

БАРДІНА М.О. Я підтримую бажання чи рекомендацію, щоби люди, які вступають до групи, вони знали все-таки мову, тому що в нас групи, давайте будемо відвертими, вони часто виглядають як фікція і недостатньо належним чином працюють.

 

_______________. Це дискримінація за мовою.

 

БАРДІНА М.О. Я погоджусь. Давайте пропишемо якийсь бажаний, рекомендаційний характер і так далі.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Марія Миколаївна, будь ласка.

 

ІОНОВА М.М. Вибачте, ми вже реально доходимо до абсурду. Може людина не знати мову, але вона може бути така компетентна в питанні, ніж просто знати тільки одну мову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А це може бути стимулом вивчити мову.

(Загальна дискусія)

 

ІОНОВА М.М. Я не хочу ображати цей парламент, давайте говорити про контекст і зміст ніж про знання мови. Знання мови – це університет, перекладач, фірма – і там працюйте. Тут парламент. Може людина реально не знати…

(Загальна дискусія)

А можна питання до секретаріату? А є досвід там в інших країнах? Ну ми вже, чесно, ми йдемо в такі деталі, які реально… Це має бути свідомість якась.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте голосувати – за що – за те, щоби підтримати це, так? В тій редакції, яка є, чи зі зміною на бажану? Як, Єлизавета Олексіївна, як ви пропонуєте як автор?

 

ЯСЬКО Є.О. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді, хто – за… Тоді пропонуйте зміну редакції, ми зараз проголосуємо з урахуванням як правило. Може володіти англійською мовою.

(Загальна дискусія)

Добре. В такій редакції, хто підтримує цю зміну, цю правку? Так. Хто – проти?

(Загальна дискусія)

Не прийнята? Добре. Так, залишається тоді в старій редакції.

Далі положення, пункт про збори групи на основі поданих заяв, і тут низка різних змін, депутатів України, голови чи співголови… А ми ж домовилися, що керівників замість цього.

Хто запропонував? Єлизавета Олексіївна, це ваша? А скажіть, будь ласка, як ви, поясніть, будь ласка, логіку, може, щоб ми…

 

ЯСЬКО Є.О. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Це додатковий критерій. А як бути в ситуації, якщо людина не має контактів, але хоче їх встановити і це є стимулом власне?

 

ЯСЬКО Є.О. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну тут, ви знаєте, трошки важко об'єктивно визначити, скільки контактів, там рахувати треба якось.

 

ЯСЬКО Є.О. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олена Вікторівна.

 

ХОМЕНКО О.В. По-перше, в мене тут і питання до чинного тексту чинного положення. Чому має надаватися преференція представнику профільного комітету? По-перше, воно так і не працювало, тобто ми не надавали преференцій профільному комітету. І навіщо тоді це так тут залишати?

По-друге, в мене теж є питання щодо персональних контактів відповідної іноземної держави і досвід діяльності, пов'язаний з відповідною державою. Чому? Тому що знову ж таки є компетентні фахівці, в яких цих контактів може не бути, але ця країна має… Ось наприклад – екологія, ось наприклад – сільське господарство. Ця країна може бути в цих сферах стратегічною, мати стратегічне значення для України. І якщо цей фахівець в сфері екології, захисту екології, в сфері розвитку сільського господарства, якщо він хоче співпрацювати з тією стратегічною Україною, чому це обмежувати? Чому вимагати від нього зв'язків і таке інше? Він буде працювати на користь країни, використовуючи свої професійні знання, компетенції і таке інше. Ну він не був до цього в парламенті, можливо, у нього немає зв'язків у парламенті тієї країни, але…

Я вам просто наводжу приклад екології та сільського господарства. На прикладі навіть Нідерландів, не обов'язково, що є чи мають бути, там є співголова в цій групі – це голова Комітету з питань екології, і я не думаю, що цього в нього були такі контакти і таке інше. Навіщо таке обмеження встановлювати?

 

ЯСЬКО Є.О. Колеги, це не є обмеження. Ці критерії прописані на основі відповідей після нашого опитування і це не є щось, що обмежує когось. Давайте швидше розглянемо ці речі і приймемо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю тоді на голосування цю пропозицію, те, що Єлизавета Олексіївна пропонує, в тій редакції, зі зміною там тільки "керівники". Так?

Давайте.

 

ХОМЕНКО О.В. Третя пропозиція – це цей абзац чинного Положення, з якого виокремлено наступну фразу: "який є членом профільного комітету". Тобто чинне положення без фрази "який є членом профільного комітету", а просто "представити профільному комітету план роботи групи з відповідною країною".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це третя пропозиція? У нас є…

 

ХОМЕНКО О.В. Да. Тому що це, я пояснила свою позицію стосовно поправки щодо персональних контактів із членами парламенту відповідної іноземної держави. Людина, парламентар, всі ми, всі ви, більшість, вибачте, за виключення, стали парламентарями вперше, і не факт, що у всіх були до цього ці парламентські контакти, але всі є фахівці в тій чи іншій сфері.

Тому моя пропозиція: залишити як є, прибрати цю монополію – "який є членом профільного комітету", бо це зараз не працює.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді я ставлю по-черзі. Будь ласка.

 

ІОНОВА М.М. Реально, колеги – молодці, вони працювали. Але я ще раз хотіла би повторити: це не є для цього парламенту даний документ. А зараз от в більшості пропозицій виходять, виходячи зі складу сьогоднішнього парламенту, тому і… Скажемо так, окей, може, треба доопрацювати існуюче розпорядження, але насправді не міняти його під парламент.

Ну те, що от тільки що Олена сказала, тобто ваша пропозиція, тому що ви, я так зрозуміла, Ліза, у вашій пропозиції, там ще має бути обов'язково член… Ні-ні, те, що не може бути керівником жодної групи.

Ми тут. Ну те саме. Тобто персональні контакти… Дивіться, хтось залишиться парламентарем, хтось не залишиться парламентарем. Знову ж таки, з усією повагою, але наступний парламент може бути 450, які взагалі будуть всі нові, чи 300.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так-так, будь ласка.

 

_______________. (Не чути) Там цього питання про преференції не буде. І це було внесено минулого скликання. Тобто кожного разу… А в кінці кінців доводимо до того, що новий склад комітету розглядає це знову і говорить – а те, що було подано, воно не дійсне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Тобто є два варіанти. Перший – це ставити по-черзі пропозиції, три пропозиції. Або залишити так як є. Так? Чи ще четверта? Так, тоді давайте по-черзі.

Хто за пропозицію в редакції Єлизавети Олексіївни.

Хто – за? Хто – проти? Хто – утримався?

Наступна пропозиція. Олена Вікторівна, так? Будь ласка, зараз ми проголосуємо, нагадайте ще раз, щоб ми…

 

ХОМЕНКО О.В. Залишити цей параграф в чинній редакції Положення, з якого прибрати фразу "який є членом профільного комітету". Тобто не надавати преференції членам профільного комітету, бо ми їх не надавали. Ми надаємо… Тобто принцип рівності.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Принцип добровільності і рівності. Добре. Хто за те, щоби підтримати цю пропозицію. Давайте проголосуємо, бо інакше кворуму не буде. Ще трошки, давайте.

Так, добре. Тоді ми приймаємо в тій редакції. Добре.

Ідемо далі. Так, ми прийняли в редакції Олени Вікторівни. Тобто ми привілеї зруйнували. Перемогла засада рівності.

Наступне речення: "Протокол організаційних зборів візує координатор з проведення…" Це нормально.

Далі. "Голова підкомітету з питань… не може бути керівником жодної групи", – ось це підозріло. А ви бачите, це проти вас спрямоване.

Давайте усунемо. Давайте знімаємо. Хто за те, щоб зняти це? Так, дякую. Так, ще трошки залишилося в нас.

3.8, тут теж йдеться про зміну назви. Ніхто не проти? Приймаємо.

3.10, питання щодо… Назва? Ніхто не проти? Приймаємо.

4.1. Це теж назва? Так, приймаємо? 4.1 – приймаємо? Ніхто не проти?

Йдемо далі. 4.2, "Поточну діяльність забезпечують їх керівництво і секретар…"

(Загальна дискусія)

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Шановні члени комітету, я пропоную повернутися до… "Питання щодо зміни у складі групи, зміни керівництва та секретаря групи вирішує голова комітету".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, тут ідеться про… Я розумію, так.

 

_______________. Тобто якщо ми виходимо з принципу того, що в нас добровільне формування груп, то група, мабуть, сама вирішує про своє керівництво. А ми надаємо право голові за поданням голови підкомітету вирішувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Давайте тоді…

 

ХОМЕНКО О.В. А зараз так і відбувається, що, по-перше, це вирішує група. Так, вирішує група, потім на підкомітет і потім – голова.

(Загальна дискусія)

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Тільки комітет. Тобто вирішує група, подає і ми тоді на комітеті ці зміни розглядаємо. Мається на увазі, зміни керівництва. Голова вирішує тільки про входження-виходження члена. Воно так і було, так і залишається. Зараз в цей пункт пропонується внести зміни, щоб ще вирішував голова і про керівництво.

 

ХОМЕНКО О.В. Так це не зміни, бо так було раніше.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Ні, раніше тільки про членів вносили. Тобто голова вирішував: приходить нам заява на входження або на те, щоби вийти, виключити, і тільки це голова давав доручення секретаріату і секретаріат автоматично…

 

ХОМЕНКО О.В. Ну тут питання до голови – чи хоче він узурпувати це право.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Узурпувати? Ну звичайно. Ні, я не хочу. Я вам чесно скажу, що чим менше…

(Загальна дискусія)

Давайте, залишаємо без змін. Хто – проти? Консенсусом залишаємо без змін.

Ні, давайте голосувати, якщо наполягаєте.

(Загальна дискусія)

А він тут 3.10 у нас.

 

ХОМЕНКО О.В. Тут є ще одна поправка, яка стосується правильної назви підкомітету, це ми маємо залишити, а "керівництва" – прибрати. Ось і все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Тобто ми змінюємо тільки назву підкомітету і все, і залишаємо так як було раніше. Ніхто не проти? Тоді приймаємо рішення.

 4.1. Тут мені треба бути більш уважним, тому що, бачите, я пропускаю.

 

ЯСЬКО Є.О. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніхто не заперечує проти цього? Ми можемо залишити в такій редакції? ніхто не проти? То тоді… Так, в редакції Єлизавети Олексіївни.

4.2. Так, це зрозуміло, приймаємо. Так?

4.3. Так, турборежим. Включаємо турборежим.

4.3. Як ви вважаєте?

(Загальна дискусія)

 

ЯСЬКО Є.О. Дивіться, я хочу сказати. До мене звертались дуже багато людей, які казали, що ми не знаємо, що відбувалось в тому парламенті, де ця інформація. Вона вся у нас. Якщо щось є, то воно є в нас і воно є в секретаріаті.

(Загальна дискусія)

Шановні члени секретаріату, я розумію, що це додаткове, можливо, навантаження на вас, але я не думаю, що це… Так.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не хочу бути поштовою скринькою. Добре, що ви сказали, яка перспектива мене очікує.

 

ЯСЬКО Є.О. Ну насправді не тільки в МЗС, існує проблема в цьому – в координації між комітетом, МЗС і групами дружби. І саме для вирішення була запропонована ця правка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте проголосуємо тоді. Хто за цю правку, будь ласка, за її внесення, будь ласка.

Хто – за? Хто – проти? І хто – утримався? Дякую, що не дали мені стати поштовою скринькою.

4.5 тоді. "Засідання груп проводиться відповідно… але не менше ніж…, за винятком міжсесійного періоду, за рішенням…" Тут знову – керівника, замість голови.

Будь ласка, Олена Вікторівна.

 

ХОМЕНКО О.В. В мене є зауваження щодо – один раз на місяць. Щоб це не стало якоюсь формальністю. Це по-перше.

По-друге, яким чином, якщо це є в Положенні, хто і яким чином це буде моніторити і перевіряти і контролювати, що група дійсно зустрічається раз на місяць? А якщо немає порядку денного, наприклад, для такої зустрічі, щоб зустрічатися раз на місяць?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, давайте. Давайте залишаємо так. Ніхто не проти.

4.6 – тут багато, треба думати.

 

ЯСЬКО Є.О. Якщо коротко, то пропозиція, щоб секретаріат надавав в групи, не комітету, не лякайтесь, будь ласка, надавав всю цю підтримуючу діяльність групі. Тому що зараз, по суті, звітувати повинен голова групи дружби, а не секретар. Тут надається, конкретно прописується, що секретарі це будуть робити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будуть відмовлятися ставати секретарями.

Будь ласка, Марія Миколаївна.

 

ІОНОВА М.М. Єдине, що стосується 4.9. У нас же ж все ж таки демократія… Ні, я знаю, просто я хочу сказати по 4.9, тому що я, чесно, мушу бігти. І взагалі я вважаю, цей 4.9 взагалі не розглядати, вилучити. Колеги, давайте уже тверезо дивитись на всі ці речі.

Тут: хто буде визначати, хто визначає норми, у нас немає регулювання цих всіх історій, хто буде визначати надання неправдивих…? Тут нема такого.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Марія Миколаївна, оскільки у вас є більший досвід ніж у нас, то…

(Загальна дискусія)

Так, давайте. Про мораль мені не подобається.

 

ІОНОВА М.М. Дивіться, звіт на сайті профільного комітету – воно насправді…

 

_______________. (Не чути)

 

ІОНОВА М.М. Але почекай, у нас же в діючому: вони мають звітуватися і це на сайті профільного комітету. Ти маєш на увазі, раз на рік вони звітують. Хочете додати раз в квартал чи раз на шість місяців?

(Загальна дискусія)

Да прозвітувати і заслухати. Таке було.

 

_______________. (Не чути)

 

ІОНОВА М.М. І дивіться, 4.8 – воно, в принципі, не знаю як це знову ж таки прописується, це неписані правила, розумієш. Тобто ми не можемо їх встановити, просто такого немає. По-перше, немає санкцій. По-друге, ніде не було такого.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 4.7.

5.2 – там у мене питання до Марії Миколаївни, до речі. Як ви вважаєте, 5.2 щодо – за рахунок коштів відповідної іноземної держави? Мене це трошки насторожує. Ні-ні, ми зараз.

(Загальна дискусія)

Так, давайте. Давайте останній ривок. 5.2 – щодо відповідної іноземної держави коштів.

 

ІОНОВА М.М. Чесно кажучи, це ми дуже деталізуємо, це не треба робити. Дійсно, тобто це є абсолютно традиційна історія – принцип взаємності і тому я вас прошу, не робіть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте 4.7 тільки включаємо. Ніхто не проти?

Олена Вікторівна, будь ласка.

 

ХОМЕНКО О.В. Я проти виключення пункту 4.9. Я згодна, що, може, загальноприйняті норми моралі, можливо, це… Але норми депутатської етики і дипломатичного протоколу – давайте це залишимо…

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто 4.7 залишаємо, а решту поки що… Ви не проти? Ми, може… Колись треба буде повернутися. Добре, тоді ми закінчили з цим.

І останнє питання встигаємо чи ні? Ефіопія і Сербія.

Будь ласка, тоді Святослав Андрійович.

 

ЮРАШ С.А. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, голосуємо за Білорусь.

(Загальна дискусія)

Давайте за групи дружби. І Ефіопію. Ні, воно є. Так, дуже вам дякуємо, ми цінуємо.

(Загальна дискусія)

Ні, ми вже прийняли Регламент в тому вигляді. І Сербію і Ефіопію ви не проти? А по Білорусії…

Так, голосуємо. Останнє – за Регламент. Ніхто не проти, всі консенсусом.

І Сербія і Ефіопія – за. А Білорусь, може все-таки?

(Загальна дискусія)

Все, приймаємо рішення про координацію. Так, добре. Даємо таке добро. Дуже вам дякуємо.

(Загальна дискусія)

Так, виключили все. Там питання моралі і дипломатичного етикету.

Дуже вам дякую, колеги. І до нових зустрічей.