Діяльність Комітету

Міжпарламентські групи дружби

30 травня 2018, 10:07

Стенограма засідання Комітету 23.05.2018

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету у закордонних справах

23 травня 2018 року

Веде засідання Голова Комітету ГОПКО Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …ставитися до того, поки підходить ще один член комітету, щоб у нас був кворум. Але щоб не затримувати, оскільки в нас сьогодні майже 12 питань в порядку денному. От можливо, ми би з самого початку, оскільки ми не можемо зараз голосувати, але почали нашу таку зустріч, поки що не засідання комітету, із знайомства із Іваном Дмитровичем Кулебою, Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Казахстан, який сьогодні прийшов до нас на комітет. Ми також запрошували ще голову групи дружби з Казахстаном пана Демчака, який теж дуже зацікавлений, дуже зрадів, що вже є посол України в Казахстані. Оскільки ми ще не здійснювали парламентських візитів за цю каденцію, і це було би дуже корисно взагалі вже з вашою присутністю там починати відновлювати чи посилювати парламентський діалог.

От тому у нас така практика вже склалася, то ви за це скликання не перший посол, який приходить в комітет. Зокрема тут були і пан Чалий перед своїм від'їздом у Сполучені Штати Америки, Олександрович, потім… Осташ – і це український посол в Румунії. Це дуже хороша така можливість, по-перше, обмінятися думками от, відразу узгодити якісь пріоритети, ваші очікування зокрема від парламентської дипломатії і по візитам. Ну, і особисте знайомство, яке завжди корисно, щоб потім не бюрократичними каналами, а там телефонними дзвінками швидше, якщо потрібна якась підтримка.

Ось чудово, що є якраз наш і голова "групи дружби". Сідайте, будь ласка, тут. Та можете тут сідати, а можете біля посла відразу. Сідайте зразу біля посла, біля Івана Дмитровича. Поки ми чекаємо на Володимира Ар'єва, все одно не можемо голосувати. От якраз є наш голова "групи дружби" з Республікою Казахстан.

Тому давайте ми спершу дамо слово дуже коротко Івану Дмитровичу, от заслухаємо… Так, Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І. У мене пропозиція процедурного характеру. Мені здається, що консультації такого роду мають проводитися в закритому режимі, тобто між членами комітету і кандидатами на посла.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борисе Івановичу, це якщо ми Закон "Про дипломатичну службу" подолаємо вето, то тоді це будуть кандидати, – на те, на чому ми наполягаємо, і те, що було до 2006 року. І зокрема я просила секретаріат зробити копії документів, які я вам всім в чаті надсилала щодо проходження консультацій – документ 2006 року. Зараз ми говоримо вже про те, що  це  уже посол України  після  того, як вже  отримано  агреман. Тому  зараз ми говоримо, що ми маємо просто  практику спілкування,  такий практичний момент.

Будь ласка, Борисе Івановичу.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я наполягаю на, тому що консультації такого  роду чи з кандидатами чи з послами призначеними мають  відбуватися в закритому режимі, тому я  прошу проголосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Колеги, хтось має заперечення проти закритого   режиму? Я підтримаю в принципі, тому що  Казахстан і взагалі є певні чутливі моменти, які я вважаю, що, дійсно, треба обговорити в закритому режимі у присутності депутатів.

Хтось має заперечення проти закритого режиму? Якщо… прошу, то дивіться, у  нас зараз є кворум тоді ми  можемо затвердити порядок денний, а за одно проголосувати…

 

ЛУЦЕНКО І.С. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Шановні колеги, я думаю, що треба включити в порядок денний розгляд питання пропозицій Президента України до Закону України "Про дипломатичну службу" (реєстраційний номер 7322). Це нагальне  питання, я думаю, що воно потребує пришвидшеного розгляду. Ми маємо змінити підходити при формування нашої дипломатичної служби з пострадянських на європейські. У Президента є зауваження. Зараз йде ротація дуже багатьох дипломатичних місій, змінюються наші дипломати, а тому це є  нагальне питання, і дипломати очікують і їхні близькі очікують зміни  цього закону, і зміни стандартів і підходів. У цьому питанні пропоную  включити в порядок денний питання  розгляду пропозицій Президента до  цього закону. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, ото ж є дві пропозиції: перша – проголосувати за порядок денний, який зараз є, який члени комітету  отримали відповідно до  процедур за  чотири дні; і друга пропозиція, Ірини Степанівни, з тим, щоб додати до порядку денного  розгляд пропозицій.

Хто, будь ласка, за перший   порядок денний, щоб  той,який був до того, хто за те, щоб  підтримати перший? Дякую.

Хто за те, щоб… Хто – утримався? Хто – проти? 

Колеги, ставлю пропозицію Ірини Степанівни про те, щоб  розширити порядок денний включити, зокрема, питання  пропозицій  Президента з вето в про дипслужбу. 

Хто за те, щоб підтримати? Хто – проти? Хто – утримався?     

Отож, рішення не прийнято. Я думаю, що…

 

ЛУЦЕНКО І.С. Рішення прийнято за старий порядок денний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За старий порядок денний, так. Ваше рішення…. Тому, колеги, я думаю, що перед тим, як ми дійдемо до дуже чутливого питання, те, що ми обговорювали на засіданні комітету в п'ятницю, про додаткові консультації перед тим, як виносити це рішення на комітет у складі представників Адміністрації Президента, за участі заступника чи радника Президента держсекретаря Зайця і членів комітету для того, щоб ми це питання винесли в зал. Тому що я думаю, що зацікавлені всі члени комітету подарувати дипломатам закон і не створювати надскладну ситуацію з голосуванням.

Будь ласка, Борис Іванович, тепер ставимо щодо цього питання.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я на цю ж тему хотів би продовжити. Оскільки Ірина Степанівна сказала про позицію Президента. Я хочу сказати, що не вина Комітету у закордонних справах, що майже на рік затримано розгляд законопроекту "Про дипломатичну службу". Саме з вини Президента цей законопроект затримався на рік. І якраз є демократичною і європейською процедурою практика заслуховування кандидатів на призначення послів Комітетом у закордонних справах.

Я не говорю вже про практику, яка існує в Сполучених Штатах, де рішення приймає сенатський Комітет у закордонних справах. Але, оскільки ми – парламентська республіка, то ми повинні поважати право парламенту на здійснення парламентського контролю. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борис Іванович.

Будь ласка, Володя.

 

АР’ЄВ В.І. Я згоден з тим, що нам потрібно мати консультації. Але я згоден і з тим аргументом Президента, що допоки у нас рівень політичної культури, в тому числі і в парламенті, далекий від американського і європейського, і порівнювати не можна, а посол – це все ж таки людина, яка представляє Україну за кордоном, і будь-який виток інформації або такі речі, які зможуть знизити його представницький рівень або, скажімо так, викликати недовіру до нього у приймаючої сторони, то варто бути з цим надзвичайно обережними. І очевидно, змінити до європейських стандартів тоді, коли і українська політика загалом буде відповідати європейським стандартам.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте ми… Дивіться, я думаю, що… Я бачу руку, просто, мені здається, що це питання якраз і потребувало, так як ми домовлялися, Володимире, і, зокрема, ваша була пропозиція організувати додаткові консультації до засідання комітету. Ви це пропонували в минулу п'ятницю. Ми на це погодилися, що ми не виносимо в порядок денний це питання комітету для того, щоб уникнути ось такої ситуації, яка є зараз.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, тому… Ну, почекайте, була пропозиція провести консультації. Я вважаю, що немає складнощів ні для Адміністрації Президента, ні для представників МЗС провести ці додаткові консультації і тоді виносити на засідання комітету всі зацікавлені в результаті.

Тому, Ірина Степанівна, у вас по цьому питанню ще? Будь ласка.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Да. Я хотіла відповісти на репліку Бориса Івановича, що я відкидаю будь-які звинувачення в тому, що саме Президент винен в затягуванні цього закону. Нікому іншому, як вам, найкраще відомо, що Адміністрацією Президента і ним особисто були прикладені найбільші зусилля для того, щоб посилити захист членів родини, щоб посилити можливості нашої дипломатичної служби за кордоном, щоб добавити фінансування і можливості працювати повноцінно за кордоном. А тому продовження терміну підготовки цього законопроекту пов'язано, власне, з тим, щоб захистити тих дипломатів, тих громадян Україні, які працюють дипломатами, захистити і надати можливість їхнім сім'ям повноцінно почувати себе захищеними і соціально, і в майбутньому пенсійно, власне, на те була і направлена основна робота.

Тому, ще раз підкреслюю, я відкидаю будь-які звинувачення з вашої сторони, Борис Іванович, в затягуванні Президентом України цього закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я дуже перепрошую, але я наполягаю на тому, що давайте зараз відпустимо людей, у нас дві ратифікації, які в нас, як правило, проходять дуже швидко. Перший пункт питання…  Тоді ми третім пунктом, якщо ви не заперечуєте в закритому режимі посол і відпустимо депутатів. 

Давайте зараз 0183 проект Закону про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Турецької Республіки про взаємне сприяння та захист інвестицій. Якщо є зараз, будь ласка, Міністерство економіки Денис Володимирович. Сідайте, будь ласка, якщо можете, коротко і тоді до вас, якщо будуть запитання.

 

ЛІНІЧЕНКО Д.В. Доброго дня, Ганна Миколаївна! Доброго дня, члени Комітету у закордонних справах! На ваш розгляд виноситься проект Закону про ратифікацію Угоди про сприяння та  захист інвестицій з Туреччиною. Це оновлений проект  угоди, який після вступу в  силу замінить Угоду 96-го року. Ця угода нова передбачає надання інвесторам держав договірних сторін режиму найбільшого сприяння щодо розпорядження інвестиціями. Також закріплюються гарантії від незаконної експропріації та націоналізації інвестицій, встановлюється вільний переказ  платежів, а також  встановлюються міжнародно визнані процедури врегулювання суперечок. Цей  перелік установ, в яких можуть бути  вирішені суперечки він порівняно  з попередньою угодою значно розширений. Реалізація положень  цієї угоди сприятиме актуалізації положень по  відношенню до діючої Угоди між  Україною та Турецькою Республікою, а також розширенню переліку установ вирішення спорів.   

Шановні народні депутати, прошу підтримати зазначений законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам дуже.

Міністерство юстиції ваш висновок, будь ласка.

 

АНДРІЄВА Т.В. Ми цей проект опрацьовували і працювали з Законом про ратифікацію, процедура має бути  застосована ратифікації, Що стосується угоди, то  у нас зауважень немає до цієї угоди. А була якби ремарка  від комітету ми знаємо про те, що виникли  певні занепокоєння щодо  статті 13. Але насправді, ми не бачимо тут якихось умов порушення паритетності щодо сторін. Для української сторони  ми визначили,  Міністерство юстиції стосовно статті 10, 11. 

10 стаття угоди  вона стосується вирішення спорів  інвестиційних  між інвестором і державою договірної сторони. За ці питання відповідає  Міністерство юстиції і це питання врегульовано.

І стаття 11. Вона стосується, якщо турецька сторона, наприклад,  відмовляє  в наданні переваг за  цією угодою, то    в статті 11 йдеться про те, що сторона має надіслати  це повідомлення. Ми для отримання таких  повідомлень  визначили тут Міністерство юстиції також, тому що  потенційно це може  мати  своїм наслідком  потім інвестиційний спір. Наприклад, якщо  потенційному інвестору  відмовляють і  говорять про те, що він не підпадає  під умови цієї угоді, він вправі це  оскаржити і таким органом, який буде  до того задіяним, це  буде Міністерство юстиції.

А стаття 12 вона стосується суто міждержавних стосуватися  спорів, оскільки стосовно  тлумачення цієї угоди застосовується. Тому ми  тут чітко для української сторони визначили такі органи.  

Стосовно турецької сторони, а вони визначили тільки для 10 і 12 статті, а 11-а, зі змісту самої статті випливає, що це буде уряд Турецької Республіки. Тому ми тут проблем не бачимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Члени комітету, в когось є запитання? Будь ласка, Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І. У мене запитання. Я підтримую ратифікацію цієї угоди, але в мене зауваження, яке стосується відсутності представників Міністерства закордонних справ. Як це так може бути, що в Комітеті у закордонних справах немає ні кого з представників профільного міністерства. Я пропоную звернутися з листом до міністра для того, щоб міністр забезпечив присутність представників, на одному питанні тільки є представник Міністерства закордонних справ з дев'яти. А це комітет профільний і тут мають бути представники на кожне питання порядку денного.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борисе Івановичу.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я пропоную внести пропозицію направити листа міністру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борисе Івановичу, у нас є в пункті "Різному" про призначення першого заступника міністра закордонних справ та керівників закордонних дипломатичних представництв, оскільки сьогодні…

 

ТАРАСЮК Б.І. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Правильно, ми підтримуємо вашу пропозицію, але, оскільки ми бачимо неодноразово немає представника МЗС, ми вже говорили, що, можливо, варто мати окремого заступника МЗС зв'язків з парламентом, який би відвідував всі засідання Комітету у закордонних справах та євроінтеграції, оскільки сьогодні, коли Олена Зеркаль пише мені повідомлення про те, що вона не зможе бути на засіданні комітету, оскільки вона зустрічає комісара Хара, міністр Клімкін десь в Африці разом з іншим заступником і я не розумію логіки навіщо міністр і заступник в Африці двоє і при тому більше нікого немає, щоб приходити на комітет, мені здається, що питання призначення в умовах російської агресії, коли та кількість заступників МЗС не вистачає навіть, щоб елементарно виконувати функції представницькі МЗС на комітети ходити не те, що інше. Тому ми винесли пропозицію навіть підготував секретаріат вже звернення листа на Президента і на МЗС з питанням пришвидшити нарешті призначення першого заступника, заступників, тому що ми постійно бачимо кадрову відсутність представництва МЗС на комітеті і ми неодноразово зверталися, що це є неприпустимо. Тому я підтримую вашу цю пропозицію, але зараз, оскільки питань немає, по суті, по цьому порядку денному, єдине, що питання до Міністерства економіки. Скажіть, будь ласка, яка там ситуація із Угодою про вільну торгівлю з Туреччиною? Тобто це зараз ми говоримо про захист інвестицій і паралельно ще готується ця угода так само на цей рік чи на наступний, там тривають перемовини, правильно?   

 

ЛІНІЧЕНКО Д.В. Перемовини ще йдуть, вони не завершені, ну, дуже активно. Завдання від Першого віце-прем'єр-міністра Степана Івановича Кубіва – завершити переговори до кінця року. Процес іде. Я думаю, що краще на це питання може відповісти Торговий представник Наталія Микольська. Я деталей таких хочу переговорного процесу не знаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дякую.

Колеги, хто за те, щоб підтримати ратифікацію цієї угоди?

Хто – за? Одноголосно. Рішення є.

Переходимо швиденько до другого питання тоді. 0184 про ратифікацію фінансової угоди (Проект "Вища освіта України") між Україною та Північною екологічною фінансовою корпорацією. Заступник міністра освіти і науки Греба Роман Володимирович.      

 

ГРЕБА Р.В. Дякую.

Шановні народні депутати! Вашій увазі надається проект Закону про ратифікацію Фінансової угоди між Україною та Північною екологічною фінансовою корпорацією, це Проект "Вища освіта…"  Даний проект, він складається з кількох частин. Основна сума проекту фінансується за рахунок коштів Європейського інвестиційного банку, вказану угоду вже було ратифіковано Верховною Радою України у листопаді минулого року. Відповідно до тієї угоди передбачено, що 120 мільйонів євро виділяє Європейський інвестиційний банк, а 10 мільйонів виділяє E5P, і 30 мільйонів повинно було бути на умовах співфінансування української держави або за рахунок додаткових залучених коштів.

Для забезпечення фінансування цих додаткових фінансових коштів 30 мільйонів якраз укладається угода з Північною екологічною фінансовою корпорацією, яка надає кошти на 15 років під майже 3,47 процентів відсоткової ставки. Вважаємо, що дана угода є дуже потрібна для наших університетів. В рамках угоди вже відібрано 7 університетів, які фінансуються в першій частині проекту. По другій частині проекту подано заявки від 40 університетів. Відбір буде здійснюватись за допомогою консультантів Європейського інвестиційного банку і за допомогою НЕФКО. Тому конкурс є прозорим, відкритим.

І в результаті буде модернізовано близько 300 будівель університетів України. Тому кошти є необхідними для відновлення енергетичної складової фінансування будівель в складах університетів. Прошу ратифікувати, погодити ратифікацію даної угоди.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Якщо можна, ще заслухати так само. Андрієва Тамара Володимирівна, Мін'юст, будь ласка.

 

АНДРІЄВА Т.В. Тут така сама ситуація, ми робили правовисновок щодо того, яка має бути застосована внутрішня державна процедура щодо цієї угоди. Ми визначили, що це має бути ратифікація і, власне кажучи, опрацьовували Закон про ратифікацію. У нас зауважень нема, ми підтримуємо цю ратифікацію, оскільки сама угода передбачає, стаття 12.4, що вона має бути ратифікована, ця угода.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

І тоді так само Хоманець Володимир Анатолійович, Управління економічного співробітництва, начальник відділу міжнародних фінансових інституцій. Будь ласка, сідайте сюди, тому що це нам треба під…

 

ХОМАНЕЦЬ В.А. Дякую. Пакет зазначеного законопроекту надходив у Міністерство закордонних справ наприкінці січня цього року. Він був погоджений без зауважень, і наприкінці березня весь пакет відповідним чином підготовлений, був переданий до Адміністрації Президента повною мірою.

Прохання підтримати зазначений законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Оскільки ми заслуховували звіт Рахункової палати про надзвичайно низьку вибірку коштів. І це те, що нас реально, зокрема Комітет у закордонних справах хвилює, що з тих коштів, які ми вже зараз отримали, 50 майже відсотків не використано через різні проблеми інституційної неспроможності, через боротьбу між різними міністерствами, – а хто ж потім буде ці кошти виділяти, – через те, що не створена комісія. Зокрема в 2016 році 400 мільйонів євро від Європейського інвестиційного банку для підтримки фермерських господарств малого і середнього там профілю, досі ці гроші фермери не можуть ними скористатися, – це 400 мільйонів євро. Відсотки вже поступово держава їх оплачує.

Тому в мене виникає зараз тут питання, хто може відповісти, чи Мінфін, можливо, представник тут теж є, Супрун Світлана Миколаївна, ці консультанти. Ми ратифікуємо далі потім як університет. Я тут подивилися, які університети: з Харкова, Києва, Львова, Полтави, Чернігова, Вінниці зможуть потім нарешті отримати доступ до цих конкурсів. Чи не буде знову пригальмовування? Будь ласка.

 

ГРЕБА Р.В.  Так, це досить складні бюрократичні проекти по виділенню коштів. Для того, щоб ми реалізували, зараз безпосередньо створено в Міністерстві освіти і науки групу управління проектом. Забезпечує роботу вказаної групи Європейський інвестиційний банк і корпорація НЕФКО. Нам додатково потрібно ще прийняти постанову Кабінету Міністрів України про порядок використання коштів і укласти тристоронню Угоду між Міністерством фінансів і Європейським інвестиційним банком, і Міністерством освіти для того, щоб ми могли безпосередньо спрямувати кошти потім до університетів. В активній стадії перебуває цей проект. Консультанти мають бути залучені Європейським інвестиційним банком до середини червня цього року.

Що стосується корпорації НЕФКО, то їхні консультанти вже готові приступити до роботи.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Скажіть, будь ласка, а конкретно. От на сьогоднішній день уже залучено скільки, 120 мільйонів євро?

 

ГРЕБА Р.В.  Підписано угод на 120 мільйонів євро.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Ви їх уже по ProZorro якимось чином розподілили? Я маю на увазі, от ви кажете, що вибрано, там, 7 університетів. Якщо вони вибрані, то яким чином ви просите ще 30 мільйонів, коли ви не провели ні постановою Кабінету Міністрів про розподіл, ні про залучення до ProZorro цих торгів ще далеко і далеко. Чому зараз, чому така спішка зараз це в контексті того, що сказала керівник комітету? Для чого ратифікувати зараз, щоб відсотки бралися вже з нас зараз? Давайте спочатку з'їмо тих 160 чи 130, які є на сьогоднішній день. Для чого ще 30, поясніть, вот, для чого така поспішність, коли ми ще з 120 не розібрались?

 

ГРЕБА Р.В.  Дякую за запитання. Це непоспішність. Безпосередньо самою Угодою з Європейським інвестиційним банком передбачено, що 30 мільйонів має бути додатково виділено або державою з державного бюджету України, або шляхом залучення додаткового фінансування. Додаткове фінансування, самі ці 30 мільйонів, які має заплатити держава виділить Північноатлантична фінансова корпорація.

 

ЛУЦЕНКО І.С. (Не чути)

 

ГРЕБА Р.В. Ну, звичайно.

 

ЛУЦЕНКО І.С. А якби держава…

 

ГРЕБА Р.В. В державі наразі 30 мільйонів євро немає в бюджеті для того, щоб виділити на енергоефективні заходи з модернізації будівель вищої освіти.

 

СУПРУН С.М. Я ще доповню. Проекти будуть реалізуватися… Супрун Світлана Миколаївна, Міністерство фінансів України. Проекти закупівлі в рамках проектів будуть здійснюватись за процедурами, за міжнародними торгами. Для того, щоб Міністерство освіти мало можливість об'явити торги і підписати угоди відповідні має бути повністю вся сума. І тому Міністерству освіти конче необхідно мати повністю доступ до всіх коштів. Тільки після того, коли будуть підписані угоди з НЕФКО, потім буде підписана грантова угода і тільки після того МОН зможе вийти на міжнародні торги. А проект постанови, тобто ми розуміємо і  ситуацію, яку ми зараз маємо з вибіркою, зі складною вибіркою проектів, і ми намагаємося паралельно робити. Тобто постанова вже МОНом підготовлена, Мінфіном опрацьована, і як тільки буде ратифікована  Угода по НЕФКО будуть  укладені угоди і ми будемо приймати постанову.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Я чітко  почула, що  це потрібно Міністерству освіти. А Міністерству фінансів це потрібно?

 

СУПРУН С.М. Ну…

 

ЛУЦЕНКО І.С. Відповідайте на пряме запитання.

 

СУПРУН С.М. Ну…

 

ЛУЦЕНКО І.С. Брати на себе ще додаткових коштів до тих 120 ще зверху  30 і вже починати обслуговувати  зовнішній борг чи зовнішні гарантії.

 

СУПРУН С.М. Я розумію це питання.

 

ЛУЦЕНКО І.С.  Ви чітко відгородилися  від того, ви сказали: це потрібно Міністерству освіти. А Міністерству фінансів?

 

СУПРУН С.М. Я думаю, що до цього  питання  необхідно підходити комплексно, і коли ми були в Європейському інвестиційному банку на презентації вузів, які відібрані і вузи показували стан їх приміщень. І ми маємо ситуацію, коли студенти не ходять по 2 місяці, по 3 місяці до університетів, тому що там не можна знаходитись у приміщеннях, тому що в цих приміщеннях вітер гуляє. То я думаю, що це  необхідно і Мінфіну, і МОНу, і, взагалі всім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Просто мені здається, ця позиція має бути ректорів, які готові будуть зменшити споживання газу, переходити на якісь твердопаливні  котли і так далі, а не  чекати чергових подачок і збільшувати зовнішній  борг для держави  України.

 

СУПРУН С.М. Справа в тому, що ректори і вузи будуть приймати безпосередню  участь у співфінансуванні цього проекту,  тому що  за правилами МВФ податки і збори, які сплачуються на території  України  позичальника не можуть бути сплачені  за рахунок коштів позики. Тому  завдання  МОНу і університетів  забезпечити таке співфінансування.

 

ГРЕБА Р.В. Плюс… хотів би добавити, якщо дозволите, що стосується ректорів, то існують у нас ще енергосервісні контракти, відповідно до яких приватні компанії за ваші кошти  модернізують частково саме  опалюванні системи  університетів, а потім за рахунок економії вони відшкодовують свій  інвестиційний внесок. Такі  проекти теж є і наразі вже сім знаходиться  на стадії підписання, тому ми  рухаємося з усіх боків, де можна акумулювати коштами… всі кошти акумулюємо і ми вдячні Міністерству фінансів  за те, що  вони, дійсно при тому, що проект він спірно такий економічно  вигідний. Безпосередньо, якщо брати для бюджету зразу в цей момент, але вони підтримують  даний законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З  важкою душею чесно вам скажу, але хто колеги, за те, щоб підтримати цю ратифікацію. Володя? Хто – проти? Хто – утримався? Ти як проголосував, "за"? Добре, колеги, одноголосно. Рішення є.

Будемо бачити, хотілось бачити якесь пришвидшення переходу на енергоефективні технології, ощадні в наших університетах.

Переходимо, колеги. Тоді хто за те, щоб розглядати в закритому режимі зокрема наші такі консультації з новопризначеним послом України в Республіці Казахстан. Хто за закритий режим?

Одноголосно. Рішення є.

Тому зараз ми попросимо всіх, хто не має доступу до документації, ДСК і так далі, залишити. Ми зараз проведемо обговорення і через хвилин, я думаю, там 15 продовжимо засідання комітету. Прошу: ті, хто вже виступили по своїм питанням.

Також, колеги, ми роздали процедуру консультацій за 2006 рік, яке було, теж можете це поговорити. Будь ласка, так, всі, хто не має відношення до цього питання порядку денного, просимо залишити. Можете поки попити чай. Поки зараз ми поспілкуємось якраз з Іваном Дмитровичем.

 

(Закритий режим розгляду питання)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване Дмитровичу, дуже дякую.

Володимир, у вас були ще питання, будь ласка. Колеги, в зв'язку з тим, у нас було в "різному" зразу, можливо, було  питання про призначення  першого заступника міністра закордонних справ і ті посли, тому що я  вважаю, що призначення, зокрема,  і Кулеби, це завдяки   те ж, що  ми неодноразовим  публічним заявам і листам, який робив комітет. Драфт-листа для міністра Клімкіна, навіть не до Президента, ми   підготували, тому що насправді  там, коли сьогодні  Зеркаль пише, що я  не прийдуть і нікого іншого немає і так далі. Ну, тобто  це теж проблема в тому, що  затягується призначення  першого заступника. Можливо,  ще треба двох заступників, як це в інших  міністерствах, по чотири заступники є.  Бо питань дуже багато чи по парламентській складовій, є драфт-листа, якщо ви можете  на нього  глянути, якщо є якісь зауваження, Борис Іванович, скажіть, будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І.  У мене є…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, кажіть, редакційні, якщо у вас є такі, то ми…

 

ТАРАСЮК Б.І.  Редакційні і по суті…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кажіть.

 

ТАРАСЮК Б.І. Значить, ну, по-перше, перший рядок… (Не чути)

Тут є, очевидно, колізія між правом фракції на заміщення  своєї квоти і рішенням, яке  було  прийнято на  засіданні постійної делегації. А ми повинні виходити з  того, що в силу того, що  відбулася колізія, і оскільки фракція претендує на те, щоб  її представник, і очолив, і ввійшов до  складу делегації, то ми можемо об'єктивно відповісти Бурбаку, що комітет підтримує включення Єленського до складу за квотою фракцій, до складу. Але  не… комітет не може реагувати на обрання. І в той же час треба  йому відповісти, що, значить, звертаємо вашу увагу, що на зборах було обрано Чубарова, а Маоріну, з їхньої фракції було обрано заступником. От і хай вони далі вже самі вирішують, що робити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  …….затверджувати  такий лист… (Не чути)

 

ТАРАСЮК Б.І. Якщо пам'ятаєте, я на минулому засіданні, коли ми обговорювали передбачав такий варіант, компенсації. Тому мені здається, що оскільки Іван Іванович є членом бюджетного комітету, то він знає, як обходити правила у  Верховній Раді фінансові. І мені здається, що  комітет міг би  рекомендувати підтримати участь делегації України, парламентської делегації для зустрічі в Канаді на суму, яка не перевищує відрядження 4 осіб. Просто не вказувати, що там буде 9, а до суми, яка не перевищує 4 членів делегації. Ірина Степанівна, Ірина Степанівна, Ірина Степанівна, я ще не завершив.

А друге питання, яке у мене є до Івана Івановича. Наскільки я розумію, парламент, а це парламентська делегація, розташований і в Отаві. І у мене питання, ви летите до Монреаля, а з Монреаля до Отави і з Отави до Монреаля яким чином будете?

 

_______________. Торонто…

 

КРУЛЬКО І.І. Торонто, да.

 

_______________. (Не чути)

 

ГУЗЬ І.В. Друзі, я пропоную проголосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За що?

 

ГУЗЬ І.В. Вже пропоную голосувати. От, не обговорювати, а голосувати. І пропоную підтримати цю пропозицію. Значить, ключове для нас є наступне. Що люди пропонують профінансувати фактично суму на чотирьох наших колег. Те, що вони знайшли додатково кошти, те, що там інші моменти, це їм тільки в плюс. Тому в принципі ми зараз розбираємось чому, як. Я не знаю, там один депутат з "Народного фронту". Ну, якщо так вирішили, значить, так повинно бути. Мене, наприклад, не хвилює, хто там і як, яка була процедура. Є група, вона повинна приймати рішення.

Але, як на мене – це нормальний, дієвий підхід, коли люди пропонують не виходити за межі суми на чотирьох депутатів, та і все. А те, що вони знайшли додаткові кошти – плюс. Я пропоную проголосувати і підтримати.

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Ну, не знаю.

 

ТАРАСЮК Б.І. Це вже при підготовці розпорядження, яке буде готувати Головне управління…(Не чути)

 

ЛУЦЕНКО І.С. Будь ласка, підніміть стенограму.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почекайте, ми проголосували за те, що ми відправляємо групу дружби – 4 особи відповідно до всіх процедур. Іванно, ми рішення прийняли. Питання в тому, що ми рішення щодо офіційного візиту групи дружби в Канаду, так як це до всіх решти делегацій чотирьох осіб, ми це прийняли на минулому засіданні. Тобто ми вам дали зелене світло організовувати візит. Просто питання в тому, що вам тепер треба визначитися, хто буде ці чотири особи, все. Тобто це буде абсолютно некоректно, вибачте, з вашого боку інформувати, що комітет не дав вам добро. Комітет дав добро на чотирьох осіб. Так, як ми здійснювали в Ізраїль, Румунію і інші, - жодного винятку чи преференцій до вашого візиту. Тому це некоректно, чесно тобі скажу.

Ну, все, колеги, переходимо до наступного питання. Ми ще тоді прийняли рішення, що їдуть чотири за державний рахунок, так, як це до всіх делегацій однаковий підхід. А решта всі за розпорядженням голови є членами делегації. З державного бюджету, парламентського – чотири. Решта, хай навіть сорок їде, так, як це у нас було з Ізраїлем і так далі, якщо це за свій рахунок. Ми підтримали рішення, що необмежену кількість людей. Ну, хоча в цьому теж є певна, не може їхати там півпарламенту чи ще.

Дякуємо, колеги. У нас ще є Португалія, давно вже чекає депутат.

Так, давайте до ОБСЄ.

 

АР’ЄВ В.І. Всім роздали, дякую секретаріату, Положення про постійну делегацію у ПАЧЕС і ОБСЄ. Пункт 3 і 5-й відповідно до заміни або призначення є абсолютно ідентичними і в ОБСЄ, і в ПАЧЕС.

 

_______________. (Не чути)

 

АР’ЄВ В.І. Тобто да, але ми не затверджуємо, виходить, в даному разі. І щодо ОБСЄ і ПАЧЕС, у випадку припинення повноважень члена делегації, є тексти, ну, як копі-пейст.

 

_______________. Ну, давайте, може, Зеленського.

 

АР’ЄВ В.І. Єленського?

 

_______________. Єленського, я вибачаюсь. Причому Зеленський?

 

АР’ЄВ В.І. Це по Фрейду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не є, але міжпарламентський без нашого офіційного документика не робить цього. І тому Єленський поки що офіційно не включений.

 

_______________. …це було тоді в ОБСЄ…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире, давайте вже зараз, ми це окремо проведемо нараду. Бо скоро у нас не буде кворуму, у нас скоро не буде кворуму. А ще є ряд важливих…

 

_______________. Ми принципово!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире, ви принципово зараз?

 

_______________. До цього питання абсолютно принципово. Тому що не може….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почекайте, є положення про постійну делегацію. Відповідно до цього положення нас поінформували. Тепер нам лист Бурбака, лідера фракції, треба просто відповісти, що Бурбаку. А далі так, як запропонував Борис Іванович.

Хто за те, щоб таке підтримати? Будь ласка. Одноголосно. Прекрасне рішення. Дякую.

Колеги, переходимо до наступного порядку денного. У нас на минулому тижні було обговорення щодо  Португалії, прийшов колега у них там… вже чекає другу годину. Будь ласка, доповідайте. Раз ми вже  це питання

 

_______________. Доброго дня …..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги,  в кого є якісь запитання? Тобто зараз  візит групи-дружби, хоча буде  візит спікера Парубія офіційний у кінці грудня цього року. Правильно?

 

_______________. (Не чути)

 

ЛУЦЕНКО І.С. …… будь ласка, які  питання ви  плануєте провести  з ким зустрітися, щоб ми розуміли те посилення, так.

 

_______________.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

У кого  з членів комітету є  якісь пропозиції, зауваження?

Світлана Петрівна у вас є  якісь бачення. Ігоре?

 

_______________. У нас…(Не чути)

 

ЛУЦЕНКО І.С. Я думаю, що треба використати, скажімо так,  політичний вплив Португалії зараз, виходячи з тих моментів, які  проговорили наші колеги. Я би все-таки в пріоритет, дійсно, ставила і питання "зеленої" енергетики і давайте, немаловажне значення має те, що  у нас там 100 тисяч українців, там, дійсно, дуже потужна  діаспора  і питання освіту у нас дуже  важливо. Тому проговорювати   ті моменти, які у нас зараз  виникають, особливо з  статтею 7 налагодження  цих стосунків я думаю, що потрібно підтримати тим більше, що колеги готові їхати… через  фінансування так, як ми говорили чотири, а дальше вони  собі доберуть власне фінансування.

Пропоную  підтримати і голосувати за це.

 

ЗАЛІЩУК С.П.  Я перепрошую…

 

_______________. Якщо дозволите…

 

ЗАЛІЩУК С.П.  Дякую.

Я ставлюся з великою повагою до роботи колег. Але я вважаю, що  оскільки їде туди Парубій,  приїжджає Президент, то  достатньо багато вже  контактів насправді. Я от бачу пріоритет,  ми поговорили з  вами колеги на Комітеті з закордонних справ про Німеччину, з якою у нас катастрофа з  "Північним потоком-2", Данією, яка у нас, взагалі, її тут  немає. Чому ми  не можемо зараз зорганізуватися, і ці гроші…  конкретно позвати групу дружби,  або організувати  нашу комітетську поїздку до  Данії і так далі.

Я бачу, ми  проговорили з вами пріоритети, які є абсолютно життєвими для країни, для її виживання геополітичного, енергетичного, безпекового  і… а гроші ми витрачаємо на освітні, я перепрошую, ви назвали освітні, аграрні  і так далі. Я вважаю, що це трошки розходиться  з нашими стратегіями,  які ми  обговорюємо, а потім з тактичними кроками.

Тому я би пропонувала останню поїздку реально використати на   надпріоритети, які ми з вами обговорювали, – Данія або Німеччина, наприклад.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Світлана Петрівна.

Після заслуховування сьогодні, зокрема, посла України в Казахстані, ну, і та ситуація, яка взагалі є, я вважаю, що, в принципі, ну, чесно Португалія визнала вже Голодомор геноцидом, Португалія, Гутерреш, як генсек ООН, відвідував Україну в минулому році і це він зробив впродовж півроку на посаді генсека ООН і обговорювалася ситуація. В мене є певний скептицизм щодо миротворчої місії і наскільки його позиція от допоможе нам це просунути, оскільки це… Я просто про цю інформацію я не знаю, я перепрошую, що це остання взагалі можливість відправити групу дружби з тих квот, які в парламентському бюджету і, враховуючи ті пріоритети, які в нас є від Центральної Азії до тих геополітичних викликів як "Північний потік – 2", Данія і все решта. Тобто я… І, тим більше, що є візит спікера. От зараз спікер їде в Ізраїль, де поєднання, він їде з головою групи дружби з Ізраїлем, їде з профільними комітетами і поєднує. Тому ми фактично використаємо один візит групи дружби, поки що у вас немає навіть чітко бачення програми. Потім поїде окремо спікер Португалії, тим більше, тільки що був Президент Португалії. Ну, зараз я схильна якось дивитися на те, що ті ресурси, які в нас про доцільність, тобто краще би відправити, там, в Казахстан після того як туди прибуде посол. Наприклад, такий тестовий візит групи дружби чи, скажімо, інше. Я не знаю, колеги. Давайте серйозно про це думати, тому що голосування от наскільки це дійсно важливо, тому що, можливо, ви би поїхали із спікером в грудні і ми би рекомендували голову групи дружби з Португалією в делегацію і з спікером здійснити візит і за одно організувати всі ці зустрічі.

 

_______________. (Не чути)   

 

ЛУЦЕНКО І.С. Я хочу запитати в секретаріату. Скажіть, будь ласка, які в нас залишилися ще квоти? Я маю на увазі підкомітету поїздки, групи дружби. Які є можливості ще? Да. А, я не побачила. Депутатські групи: Іспанія, Туреччина, Великобританія, Канада, Румунія… Великобританія, Туреччина, Іспанія, Франція.

 

_______________. Або тоді відкласти…

 

ЛУЦЕНКО І.С. Португальці в нас була, да?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітет у закордонних справах дуже хороший візит (Не чути)

Просто розумієте…

 

ЛУЦЕНКО І.С. Тоді  ще запитання у мене, чи можемо  ми збільшити кількість поїздок  групи дружби? Чим зарегламентовано, що тільки  чотири, а не, наприклад, шість  чи п'ять, там наприклад, сім?

 

_______________. (Не чути)

 

ЛУЦЕНКО І.С. Орієнтовний план… Орієнтовний план. Тобто це план для орієнтування, а не для стовідсоткового використання, якщо є потреба…

 

_______________. (Не чути)

 

ЛУЦЕНКО І.С. Ну, напевно, да це європейські  поїздки, це ну, якби не Канада чи Сполучені Штати.

Давайте поговоримо з нашими фінансами я готова  піти в департамент  фінансів про перерозподіл, тому що орієнтовний план це не означає, стовідсотково, от якби по цих статтях.

 

_______________. Напевно, не наше рішення.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Я теж так думаю, внутрішній перерозподіл коштів, які виділені на зовнішню оцю  діяльність, так. Дякую.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Колеги, я також хочу запропонувати… хочу запропонувати одну ідею. Дивіться: у нас до України ні комітеті, ні групи дружби  особливо не  їздили.

 

ТАРАСЮК Б.І. Це не стосується Португалії.

 

ЗАЛІЩУК С.П.  Ні, не Португалії.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Це Світлана  дальше хоче запропонувати…

 

_______________. Дякуємо, колезі…

 

ЗАЛІЩУК С.П.  Вибачте, дякуємо.

 

ГУЗЬ І.В. Павло, все буде добре.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Дякуємо.

 

_______________. Я не сумніваюсь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Може вам як канадійцям теж домовитися з власником авіакомпанії, щоб…

 

ЗАЛІЩУК С.П. Колеги…

 

_______________. 900, то хай їдуть за свій рахунок…

 

ГУЗЬ І.В. Я думаю треба  провести переговори, щоб МАУ виступило спонсором  нашого комітету.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Можна я взяла слово, завершу пропозицію. Будь ласка.  Дуже вдячна.

Отже, у нас до  України  от  дуже мало груп  приїхало у нас, по суті,  Франція і Німеччина. Тобто  залишається ще  фактично вісім позицій, але для того, щоб їх запрошувати і організовувати такі візи має пройти досить  великий час, особливо зараз літо на носі. Я пропоную на наступному комітеті підготувати бачення  щодо того, які країни  нам принципово сюди привести і, можливо, навіть звозити на схід. У нас є дуже позитивна практика по Британії, коли у депутатів змінюється взагалі і бачення, і їхня активність зростає в десятки разів у країнах їхніх парламентів.

Тому я пропоную, на наступному комітеті затвердити принаймні кілька  стратегічних країн, які б ми хотіли, щоб вони сюди приїхали з метою їх звозити на  схід, і  відповідно, надіслати їм запрошення, тому що питання планування, які нам потрібно, щоб депутати от були там активніше. І відповідно просити запрошення від спікера чи від нашого комітету для того, щоб це відбулося.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Принагідно інформую, що завтра у нас буде з офіційним візитом Комітет у закордонних справах парламенту Чехії після їхніх виборів, от. І як завжди традиційно у нас на зустріч з парламентом Чехії підтвердилась з комітету лише одна особа. Це про те, щоб запрошувати сюди делегації, а потім, Світлана Петрівна, ви самі знаєте, скільки приходить членів комітету на зустрічі. Це ми бачили і з парламентом з Туреччини, з парламентом з Азербайджану і так далі.

Тому заклик до членів комітету, якщо ви вже в Комітеті у закордонних справах, то теж з розумінням того, що частина обов'язків – це ходити на обіди, спілкуватися і проводити зустрічі. Щоб не було знову: голова і заступник. Тому прошу завтра, це зразу меседж, який у мене в порядку денному. Те запрошення, яке секретаріат… знайти час і прийти, тому що Чехія важлива, от. Ми прекрасно розуміємо, яка там ситуація із Прем'єром, з усім, і взяти участь, і принаймні поговорити. Тому що вони їдуть, ми їх переконали, на схід,  із групи дружби депутат буде їх супроводжувати. Зараз євроінтеграційний комітет ми забезпечили матеріалами, логістикою. Тому чехи, крім Києва, так само поїдуть знайомитися із ситуацією на схід. Я думаю, що це так само для нас важливо.

Тому переходимо… Борис Іванович, будь ласка, ви.

 

КРИСА П.С. …"Норд", який здійснював незаконний промисел. Значить, в діях капітана корабля виявлено два кримінальні правопорушення: це незаконний виїзд і незаконний промисел, рибний промисел. Значить, з цього приводу розслідування здійснює управління Служби безпеки в АРК. Крім кримінального правопорушення, члени суднокоманди здійснили адміністративне порушення, яке передбачене Кодексом України про адмінпорушення, – порушення порядку виїзду з території, окупованої території.

Значить, слід зазначити, з цього приводу ми склали адмінпротоколи, відправили відповідно їх до суду. В чому виникли всі питання? Судно "Норд", яке згідно українського реєстру являється українським, рибний промисл здійснювали під російським прапором. Члени суднокоманди, які відповідно і являються громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території під час затримання представили закордонні паспорти громадян Росії.

Значить, ці паспорти введенні окупаційною владою в Криму відповідно і відповідно до статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян" та правовий режим на ТОТ вважаються не дійсними.

Більш того, за статтею 5 цього закону Україна не визнає автоматичного набуття російського громадянства нашими співвітчизниками, які проживають в Криму після окупації.

Значить, у зв'язку з цим всі ці протоколи, які направлені до суду складені як відносно громадян України.

Значить, за результатами розгляду суду першої інстанції Приморський суд Маріуполя, він визнає їх винними, як громадянами України, відповідно і призначає штраф.

Після цього відбулась апеляція, яку подали адвокати. Но ми зазначаємо наступну проблему, яку маємо. Значить, з самого моменту… з третього дня… з самого початку цих всіх подій, значить, ми стикаємося з тим, що відчувається і відмічається втручання у результати нашої діяльності з боку ФСБ Росії. Значить, перше, цим громадянам спецслужба наняла адвокатів і, крім цього, залучила до всіх цих процесів на території України дипкорпус, який акредитований у нас в країні.

7 квітня в пункті пропуску Гоптівка віце-консул і аташе Генконсульства Росії у Харкові на дипломатичній машині намагаються вивезти наших громадян до Росії, надавши їм свідоцтво на повернення, як громадянам Росії.

Наступного дня ці же працівники російського дипкорпусу намагаються вивезти цих же громадян уже на територію АРК, але вже без жодних документів на цих же самих дипломатичних машинах.

І в завершення, 19 квітня в аеропорту "Жуляни" українські моряки у супроводі найнятих адвокатів, але вже маючи на руках закордонні паспорти громадян Росії, видані посольством в Києві, намагаються вилетіти до Мінська. Відповідно ми, вважаючи те, що вони є громадяни України, складаємо чергові протоколи про адмінпорушення, і направляємо їх до суду. І триває, зараз триває цей судовий процес, він різний. Значить, станом на сьогодні ми змогли довести перед судом і підтвердити їхнє громадянство витягом з Державного реєстру виборців України і відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру. Крім цього, вдалося отримати окремі копії паспортів.

Значить, не зважаючи на це, посольство Російської Федерації в Україні продовжує документувати наших громадян російськими паспортами, тому що ми і ті вилучили, утримує їх під постійним наглядом. І на сьогоднішній день всі громадяни перебувають на території посольства України в місті Києві.

Значить, Держприкордонслужбою у межах визначених повноважень вжито вичерпних заходів щодо вирішення ситуації навколо наших українських моряків, які фактично стали сьогодні заручниками політичних інтересів Росії. Значить, існуюча проблема, ми вважаємо, потребує спільного консолідованого вирішення з боку всіх зацікавлених органів влади України. І в цьому контексті ми пропонуємо розглянути та прийняти рішення з трьох напрямків.

Перше: чи може держава Україна визнавати дійсними паспорти, які російські дипломатичні установи в Україні видають нашим співвітчизниками, мешканцям ТОТ на підставі примусово набутого громадянства Росії внаслідок окупації.

Друге питання, з метою повернення членів суднокоманди до їх постійного місця проживання, а це є Крим, український Крим. Пропонуємо розглянути можливість їх вибуття, як громадян України, через відповідні контрольні пости в'їзду-виїзду на адмінмежі на підставі постанови суду першої інстанції, де вони визнані як громадяни України і на підставі витягу з Державного реєстру виборців, які підтверджуються, що ці особи в дійсності є громадяни України і з клопотанням заяву або іншим шляхом виходу з українського громадянства заходів не здійснювали.

І на завершення пропонуємо вжити заходів реагування на неправомірні дії в Україні російських дипломатів та визнати їх такими, визначити їх такими, які підпадають під статус персона нон ґрата.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

КРИСА П.С. Да. Ми відповідний лист звернення на МЗС направили 20 квітня.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Гданова Ізета,  перший заступник постійного представника Президента України в Автономній Республіці Крим. Будь ласка, ваше бачення тієї ситуації, які рекомендації…

 

САЙДАМЕТОВ Р.Р. Дякую вам, шановні народні депутати.

Я хочу почати з того, що у нас є дуже критична ситуація на Азовському морі після того як введений в експлуатацію так званий Кримський міст між Кубанню та тимчасово окупованим Кримом. Вже є габаритні ограничения щодо суден, які працюють на порт Маріуполь та Бердянськ. Є проблеми з тим, що до сих пір ми маємо не денонсовані угоди з Російською Федерацією від 1993 року щодо рибалок, від 2003 року щодо експлуатації морів з Російською Федерацією. І Російська Федерація на підставі цих угод має право до берегів Бердянську та Маріуполя допливати. Ми не маємо 12-мильну зону, де-факт не маємо.

Що стосується вибуття громадян "Норду", громадян України по "Норду". Вони мають право звернутися до ДМС (Державна міграційна служба України) і у зв'язку з поверненням в Крим звернутися по ID-карточке, получить анкету и вернуться на территорию Автономной Республики Крым через открытый пункт пропуска. Вот эти документы, о которых вы говорили, они могут приложить как основание для получения ID-карточки. А есть четкий перечень пересечения административной линии разграничения, где нет основания по решению суда возвращаться, вернее, в решении суда то, что они указаны как граждане Украины, не дает им право, это не есть документом, подтверждающим, дающим возможность вернуться на временно оккупированную территорию.

Что касается… есть еще проблема сертификации соглашений по безопасности на море, например, Парижский меморандум, который мы должны ратифицировать. Далее, проблема у нас есть, альтернативное изучение портов Николаевской области и Херсонской области в связи с тем, что порты Бердянска и Мариуполя фактически сегодня под угрозой закрытия. Потому что, что будет оккупант, мы тоже не знаем. Вот вчера, допустим, объявили учения и полностью закрыли одну восемнадцатую часть Азовского моря и якобы проводили стрельбища.

У нас сегодня в Азовском море есть проблема с рыбаками. Это порядка 30 тысяч граждан, которые сегодня в этом промысле участвуют. Это 40 больших судов, которые сегодня не могут выйти за 5-мильную зону, потому что они боятся, что их угонят так же, как и возле мыса якобы Тарханкут в Черном море. И два гражданина на лодке, которые вышли в Азовском море, тоже были отбуксированы на территорию континентальной части России, сейчас находятся в заточении в ФСБ.

Поэтому предлагается денонсация соглашений по рыбакам и по совместному использованию для того, чтобы у нас была фактически 12-мильная зона, и мы могли обращаться в международные инстанции по сертификации международных соглашений по безопасности. У нас будет право вопрос подымать о том, что суда Российской Федерации незаконно находятся в исключительно экономической зоне Украины.

Также необходимо введение, оперативное введение санкций в отношении морского и речного регистра. Это филиалы ФСБ, это федеральные установи, которые работают по всему миру. Были определенные санкции наложены МЕРТом и через суд, который на материковой части Украины, эти санкции были приостановлены. На сегодняшний день регистры работают и мы не можем работать на международном уровне с нашими международными партнерами, чтобы они тоже вводили санкции в отношении это регистра. Это  фактически разведка, которая работает сегодня на ФСБ.

Что касается российских консулов, да, на самом деле они ночью в выходной день в воскресенье пытались вывезти на своих консульских машинах через открытый пункт пропуска Чонгар, подъехали на этих машинах и привезли наших граждан в составе 7 человек и пытались вывезти без документов их на основании непонятном для нас. Да, да. И при чем с машины не выходили, я смотрел видео оперативное, там, они просто хамили, грубили нашим пограничникам. Поэтому здесь необходима денонсация, ратификация и усиление морской охраны на территории Азовского моря и по Черному морю тоже необходимо усиление, у нас плечо очень далекое, только с Одессы, я сейчас говорю про Очаков в частности. Вот этот комплекс мер необходимо предпринимать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.    

Оскільки в нас деяким членам комітету треба йти через 15 хвилин, а це, насправді, дуже важливе питання, тому що зараз, я бачу, медійно ті теми, яку ви сьогодні озвучили, зокрема, про негайну денонсацію договору між Україною і Росією про співробітництво, використання Азовського моря і Керченської протоки від 2003 року, потім Угода про рибальство і так далі. Тобто, я бачу, що, ну, дуже різні організації це, там, підтримують. Зараз, Володя, я скажу. Ми почали, зокрема, місяць тому ми заслуховували МЗС і нам надали тоді перелік міжнародних договорів, своєрідну інвентаризацію. Тоді ми зрозуміли, що із 458 договорів двосторонніх, міждержавних, міжвідомчих між Україною і РФ після здобуття незалежності ми денонсували лише десяту частину. Тоді в нас було питання до Олени Зеркаль, яка тоді представляла МЗС чому лише десяту частину? Чому не було пророблено аналіз інших? От зараз чи потрібно це, там, денонсувати, чи не денонсувати? Добре, що зараз тут є Міністерство юстиції. Ми не почули тоді відповіді, що це типу кожне міністерство мало би само готувати, хоча є одне міністерство, яке відповідальне за  відповідальні за  денонсацію. Ми також почули заяви Президента про вихід з СНД, ми  чули так само заяву…

 

_______________. Статутних органів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Статутних органів СНД, правильно, бо ми не є членами, ми так на рівні, спостерігачі. Ми чули так само заяву про денонсацію окремих статей Великого договору про співробітництво  партнерство з Російською Федерацією, дружби. В той час було  в суспільстві дуже багато  дискусій чи ми можемо вийти з окремих статей, чи нам треба  призупинити весь договір. Тобто ми МЗС запрошували і чекали від МЗС більш фахової позиції щодо  взагалі цих  всіх речей, які  би мали зробити. На жаль, не почули. Можливо, як рекомендація, секундочку, Любов Олександрівна, як рекомендація, на наступне  засідання комітету  включити питання  продовження того, що  МЗС вже мало провести  окрему нараду, як нам було обіцяно щодо інвентаризації договірно-правової бази РФ. І включити ті аспекти, які стосуються, зокрема, Криму, Азовського, Чорного морів по всіх конвенціях, щоб уникнути спекуляції, розумієте, де наші там ті є  відображені  національні інтереси. Якщо члени комітету підтримують, тому що у нас в четвер, зокрема завтра, тут  буде  обговорення,  яке ініціювала Дипломатична академія разом з Національним інститутом стратегічних досліджень. О 14 годині завтра  тут  буде  "Крим.  Територія безправ'я" і там одне з  цих питань буде. Буде пан Бабін, Уповноважений  Президента, буде обговорення, але у нас, на жаль,  ми матимемо чехів. Тому  ми тут будемо півгодини і дальше, але якісь будуть, але я думаю, що  треба офіційно на  засіданні комітету.

Тому  ми включимо на наступне  засідання продовження обговорення   цього питання, щоб... але напишемо лист-вимогу від МЗС надати нам,  щоб не вийшло як  сьогодні з денонсацією Конвенції МОП  про жінок і  шахти. Ви нам можете коротко, якщо Мін'юст готовий, я розумію, що ви на сьогодні  це питання  не  готували і сказати якусь позицію щодо денонсації тих угод, які тільки що озвучив перший заступник постійного представника Президента  в Автономній Республіці Крим.

 

АНДРІЄВА Т.В. Так,  по рибальству не готова сказати, тому що  і  не маю тієї угоди. А от цю угоду про... 2003 року, яка згадувалася, я хочу звернути увагу, так вона, дійсно, визначає, що Азовське море і Керченська  протока є внутрішніми водами. Вона не визначає там мільні зони і так далі. Внутрішні води і відповідно Конвенція про морське право нам дає своє визначення, що таке внутрішні води. І навіть, якщо ми денонсуємо цю угоду, то в договорі про державний кордон записано те саме положення. Тому денонсація цієї угоди, це питання не перше, це питання дійсно до Міністерства закордонних справ. Але я звертаю увагу, що нам воно просто нічого не дасть. Тому що крім того, що з'явиться вакуум в цьому питанні, ми взагалі не будемо…

Сьогодні на рівних умовах і російські судна, і українські судна мають ловити рибу в Азовському морі в Керченській протоці. Просто, що Керченська протока закрита, тому що територія окупована і було прийнято відповідне розпорядження Кабміну. Але море, визначений його статус. І там на рівних умовах мають ловити рибу рибалки.

Те саме положення записано в Договорі про державний кордон між Україною і Російською Федерацією. Той договір, ну, я ставлю під великий сумнів, що його хтось буде переглядати. Тому тут треба дуже добре подумати, що воно нам дасть. Так, якщо коротко. Це пов'язано. Справді, це дуже комплексне питання, тут дуже пов'язаних питань. Я готова тільки зараз казати про внутрішні води, тому що я це питання чітко знаю.

 

АР’ЄВ В.І. Нам щодо денонсації треба дуже обережно підходити, зокрема в питанні існуючого позову України в суді ООН з морського права, зокрема де стосується Керченського мосту, а також наших бурильних установок, які були захоплені Російською Федерацією. Зараз іде розгляд цього питання. Ми, там казали, протягом 2-3 років. Тому в даному разі тут треба бути дуже обережними щодо денонсації цих угод, щоб ми саме в цьому суді не відрізали собі можливості, да-да, перемогти.

Тому я думаю, що тут варто звертатись також до Мін'юсту з проханням надати повну і всебічну інформацію щодо всіх угод, які регулюють наші взаємовідносини з Росією на Азовському морі. А так само і пропозиції з врахуванням юридичних наших позовів на міжнародних…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире.

Оскільки 3 пункт у нас якраз і було сьогодні – належне забезпечення юридичного супроводу судових міжнародних позовів України проти РФ, де ми мали якраз заслухати. Минулого разу у нас був МЗС, но не було Міністерства юстиції, зараз у нас немає МЗС, але є Міністерство юстиції. Оскільки вже пан Ліщина Іван Юрійович ви стільки часу пробули, для нас дуже важлива ця взаємна координація і навіть по цим справам, що ви зараз почули. Тому ми це питання все одно перенесемо на наступний раз, плюс ми хотіли запросити ще так само представника РНБО, тому що минулого разу ми почули інформацію, що зокрема суддю Львова, який буде вести справу зокрема по Конвенції по міжнародному праву затверджували на закритому засіданні РНБО. І можливо в закритому засіданні ми взагалі проведемо розмову про стан судових позовів, яка потрібна допомога і наскільки.

Вам 3 хвилини на слово і тоді ми будемо… Оскільки весь МЗС, хотілося б комплексно доповідати, але ви дайте якусь загальну там, які очікування, яка потрібна допомога від парламенту чи інших. Будь ласка.

 

ЛІЩИНА І.Ю. Ну, наразі в нас, можна сказати, десь останні півроку в нас більш-менш налагодилась співпраця з усіма органами, до того були деякі питання. Ми більш-менш самі навчилися співпрацювати, наприклад, із прикордонною службою, ми їм дуже-дуже вдячні, вони нам дали просто дуже великий об'єм матеріалів, який ми подали щодо нашої справи по 14-му року по Донбасу.

Коротко. У нас є 5 справ, поданих Україною проти Російської Федерації, в Європейському суді з прав людини. З цих справ 4 справи передані на велику палату нещодавно, тобто це означає, що палата, яка розглядала спершу ці справи, вважає, що подано достатньо матеріалів для розгляду великою палатою. Ці 4 справи – це справи щодо порушень прав людини в Криму в 14-му році, на Донбасі в 14-му році, в Криму в 15-му році і наступних, і на Донбасі в 15-му році та наступних.

Чому так вийшло, що вони ці 4 справи окремих, а не одна, наприклад, або дві справи? Ну, так воно склалось історично. Ми намагалися об'єднати хоча б дві справи, одну по Криму, одну по Донбасу, але наразі Європейський суд на це не пішов. Сподіваємося, що Велика палата до нас прислухається, бо це безглуздо розглядати це таким чином.

Далі. У нас подано, власне, заяви з відповідними матеріалами ще в  14-15-х роках щодо цих справ. У 2017 році ми  подали додаткові дуже об'ємні  матеріали по Криму 14-й рік і Донбас 14-й рік. Зібрали 50 свідків по Криму,  100 свідків по Донбасу, відеоматеріали, матеріали від СБУ, матеріали від  правозахисників, волонтерів, від InfoNapalm, інших волонтерів, які займаються, власне, безпековою темою. І, здається, ну, наскільки ми там чули якісь чутки, з того боку вони дещо знервували від об'єму матеріалу і доказової бази з цього приводу.

Зараз ми робимо три речі:  ми збираємо додаткові  матеріали по Криму і по Донбасу по справах 15-й рік і наступні, і ми готуємось подавати додаткову заяву щодо порушень прав людини українських політзаключенних в  Російській Федерації. І ще є одна ідея, але вона   досить  закрита і її  треба обговорювати дуже в закритому режимі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка, Мін'юст, тобто МЗС в основному займається справами це Міжнародний суд ООН, використовує…  це одна з Конвенцій  це щодо расової  дискримінації і протидії міжнародному тероризму. Потім Конвенція по морському праву, Мін'юст в основному – ЄСПЛ. Правильно?

 

ЛІЩИНА І.Ю. Дивіться, розподілено… система така. (Вибачте). Система така, загальне правило в міжнародних судових установах чи юрисдикційних установах за загальним правилом МЗС відповідальний за  міждержавні справи, а Мін'юст – за справи, в яких проти України подані позовні заяви з боку приватних осіб. Тобто інвестиційні арбітражі, якщо так грубо кажучи, а єдине виключення – це Європейський суд з  прав людини, бо представництво в Європейському суді з прав людини – це питання Мін'юсту. Ось таке розподілення. Це виключення і з загального правила.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Мікрофон вимкнено) Добре. У когось є ще? (Не чути) … питання інвентаризації договірно-правової бази з міжнародними судовими позовами, щоб розуміти, де нам на користь, а де… (Не чути)  РНБО заслуховувати і так далі. Нам можливо треба буде зробити закрите засідання окреме… (Не чути)

Провести роботу нараду з обговорення стану справ з міжнародним судовим позовом і інвентаризації…

 

АР’ЄВ В.І. Я хочу внести пропозицію провести спільні комітетські слухання з Комітетом з питань екології, оскільки у нас – нашого комітету і  Комітету з питань екології – через ситуацію зокрема на шахті "Юнкон" із запрошенням міжнародних організацій в тому числі. І так само у зв'язку з ситуацією з тим, що навколо узбережжя Криму давно уже вийшов термін зберігання хімічної зброї, яка була затоплена вздовж південного узбережжя Криму і можливості так само екологічної катастрофи на ПБК.

Тому давайте ми зробимо комітетські слухання для того, щоб… Ми зробимо спільні комітетські слухання для того, щоб виробити позицію, що ми будемо далі робити по цій тематиці, оскільки це питання стає зараз невідкладним.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ви проговорювали з комітетом? Вони готові?

 

АР’ЄВ В.І. Я просто вношу пропозицію, щоб ми зараз започаткували цей процес. Я думаю, що комітет той буде готовий, нормально ми проговоримо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ви про формат комітетських саме слухань?

 

АР’ЄВ В.І. Спільний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спільний?

 

АР’ЄВ В.І. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви беретесь організувати?

 

АР’ЄВ В.І. Pourquoi pas?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, хто за те, щоб підтримати пропонувати комітетські слухання? Хто – проти?  Хто… (Не чути)

 

ЛУЦЕНКО І.С. Дивіться колеги, в контексті того, що ми говорили сьогодні про  зекономлені чи перерозприділені  кошти. Є ідея… якщо Свєта спішить… Є ідея про те, що, наприклад, не наповнювати  фінансами нашу  можливість зустріти тут делегації, а збільшити кількість фінансування на  виїзд за кордон, то може не спішити погоджуватися на прийом якби от таким чином ще розглядаємо такий момент, може він трошки контраверсійний, але в контексті того, що  ми говорили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми прийняли рішення.

 

АР’ЄВ В.І. Коротко суть листа, ми  запропонували інновації, а нас як Єфима Леонідовича із Володимиром Борисовичем, так власне…

 

_______________. (Не чути)

 

АР’ЄВ В.І. Ну, тобто стабільно. Тобто інновації нам не потрібні, але й  сказали живіть так, як вам сказано і все. Марченко. Я вважаю, що в принципі  ми порушили питання загалом…

 

_______________. Підтримати Гройсмана в закритій частині на сьогоднішній…

 

АР’ЄВ В.І. У нас  ситуація така, що у нас…  ми пропонуємо речі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, я просто звертаю увагу на інше, я пропустила лист Зв'ягільського не знаю, що закрита частина ….

 

АР’ЄВ В.І. Ми щодо технічного забезпечення відповідно  відряджень і поводження у відрядженнях. Ми хотіли… ми запропонували європейські  варіанти, нам сказали, що все це не передбачено і навіть, до побачення.

Я пропоную тоді уже винести це на обговорення на наступному  комітеті і, можливо, дати доручення підготувати відповідний лист на  Прем'єр-міністра з проханням зробити, хоча б розпочати процес реформування фінансових відносин щодо відряджень держслужбовців і  народних депутатів за кордон для того, щоб це було ефективно, а не по тих радянським принципам, по яким ми існуємо досі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

(Запис закінчено)