Діяльність Комітету

Міжпарламентські групи дружби

12 квітня 2018, 16:19

Стенограма засідання Комітету 04.04.2018

  СТЕНОГРАМА

засідання Комітету у закордонних справах

4 квітня 2018 року

Веде засідання Голова Комітету ГОПКО Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. … ми якраз оці проекти ратифікацій…

Колеги, давайте, оскільки… Кворум є. Все, чудово. Давайте два… А, є кворум.

Колеги, хто за те, щоб підтримати порядок денний, який є сьогодні. Хто – за? Одноголосно. Хто – проти? Хто утримався? Одноголосно.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прекрасно.

Колеги, я пропоную, оскільки я так розумію, що перший і другий ратифікації 0151 і 0180, вони між собою взаємопов'язані. Тому ми хотіли б їх розглянути. І відразу дуже добре, що у нас є міністр молоді, сім'ї і спорту. Молоді і спорту… (Шум у залі)

 Так, дивіться, Ігорю Олександровичу, ми розпочинаємо перший 0151. Будь ласка, якщо ви готові доповідати, прошу. Тільки коротко, не читайте тих довгих аналітик, от загально… У нас матеріали всі є.

 

ЖДАНОВ І.О. … без зачитки цієї, дійсно, довідки.

Радою Європи була підготовлена нова Конвенція про комплексний підхід до питань безпеки, охорони та обслуговування під час футбольних матчів та інших спортивних заходів на заміну, яка раніше була ухвалена Радою Європи.

Президент мене уповноважив на її підписання. І 1 липня 16-го року, вірніше 3 липня 16-го року у Сен-Дені вона була мною підписана. Потім вона переводилася Міністерством закордонних справ України, узгоджувалася з органами виконавчої влади, була винесена на комітет і вияснилося, що там не дуже якісний був переклад. Тому нам прийшлося знову Міністерству закордонних справ робити офіційний переклад, знову погоджувати цей текст, тому воно так і затрималось, хоча ми намагалися прискорити.

Тому прошу, вже все начебто врегульовано, прошу його підтримати. Погоджено, щоб всім було зрозуміло, Міністерством внутрішніх справ, закордонних справ, фінансів, економічного розвитку і торгівлі, Національною поліцією, Федерацією футболу. Висновок Міністерства юстиції щодо проведення правової експертизи без зауважень. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, МЗС. З цього питання хто, Шевченко ……….. доповідає? Добре, хто з МЗС це питання доповідає. Калугін.

 

_______________. Калугін це наш…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А це ваш…

 

_______________. Начальник  юридичного департаменту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З  МЗС у нас немає… Ну, в принципі… у нас  же немає негативних… Немає. Колеги, в кого запитання?

Будь ласка, Світлана Петрівна.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Запитаю, власне, а в чому… чому  ми денонсуємо цю конвенцію, що  саме вона не забезпечує, які  не належні… належні дії  вона не  забезпечує.

 

ЖДАНОВ І.О. Дивіться ми денонсуємо Світлана Петрівна попередню конвенцію, оскільки підписуємо  конвенцію Ради Європи з цього  питання, але яка більш удосконалена і вона була прийнята Радою  Європи на заміну попередньо. Тому  ми повинні  ту денонсувати, а цю ратифікувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, хто за денонсацію? Одноголосно. Рішення є  я так розумію, наступна   це  про ратифікацію. Правильно.

 

ЖДАНОВ І.О. Ну, я вже доповів два питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Колеги, по-другому питанню ми цю денонсуємо, цю  ратифікуємо. В когось є ще  запитання? Хто за те, щоб ратифікувати  0180? Одноголосно. Рішення є.  Добре.

Колеги, тепер можемо переходити до  третього пункту порядку денного з МЗС, Марко Олександрович, ви  готові доповідати поки Зеркаль немає.

 

ШЕВЧЕНКО М.О. ………. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, доповідати …….. вона по інших питаннях буде  доповідати.  Вона по цьому питанню… нам розіслані були матеріали всім.

 

ОВЧАРЕНКО В.П. Шановна пані голово!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Мінфін є?  Давайте  мінфін…

 

ЖДАНОВ І.О. Можна  питання, ви  мене можете  відпустити. Так, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте  тоді заслухаємо Міністерство фінансів, Віктор Петрович Овчаренко.

 

ОВЧАРЕНКО В.П. Добре. Дякую.

Шановна Ганна Миколаївна, шановні народні депутати, вашій увазі пропонується проект Закону про ратифікацію Угоди між урядом України та урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил застосування положень Закону США про податкові вимоги до іноземних рахунків, так званий FATCA. Відповідно до статті 9 Закону України про міжнародні договори, угода підлягає ратифікації Верховною Радою і саме запропонований законопроект підготовлений з метою виконання внутрішніх державних процедур, необхідних для того, щоб ця угода набрала чинності у стосунках між двома країнами.

Хочу зазначити, що 1 липня 14 року набрав чинності Закон Сполучених Штатів Америки про податкові вимоги до іноземних рахунків, що містить вимоги до іноземних фінансових організацій, зокрема, щодо укладання спеціальної угоди з податковою службою Сполучних Штатів Америки, здійснення контролю за наявністю рахунків, які відкриваються платниками податків Сполучених Штатів Америки в українських фінансових організаціях та інформування про них податкової служби США. Саме з метою імплементації положень FATCA 7 лютого 17 року було вчинено в місті Києві Угоду між урядом України та урядом Сполучених Штатів для поліпшення виконання податкових правил і застосування положень саме цього закону. Суб'єктами виконання угоди є Міністерство фінансів, Національний банк України і Державна фіскальна служба. Крім того, хочу зазначити, що з метою імплементації саме цієї угоди між урядом України і Сполучених Штатів урядом також внесено на розгляд Верховної Ради законопроекти щодо внесення змін до Податкового кодексу (№8190) і щодо внесення змін до деяких законів України (реєстраційний № 8189), які передбачають внесення змін до Закону "Про банки і банківську діяльність" і Закону України "Про депозитарну систему України".

Дякую за увагу. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, колеги. Якщо можна ще…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це Мінфін.

Можете ще раз суть угоди пояснити?

 

ОВЧАРЕНКО В.П. Да. Це є вимога, що, якщо є рахунки резидентів Сполучених Штатів відкриті в Україні, то банки повинні інформувати податкові органи Сполучених Штатів про наявність таких рахунків. І саме за угодою, яка була укладена між урядами, передбачено, що банки будуть інформувати Державну фіскальну службу і Державна фіскальна служба буде відповідно передавати інформацію податковій службі Сполучених Штатів Америки.

 

______________. (Не чути)

 

ОВЧАРЕНКО В.П.  Да.

 

______________. (Не чути)

 

ОВЧАРЕНКО В.П. Ну, просто передбачається застосування стверджених санкцій за не передання такої інформації. Там до 30 відсотків.

 

______________. (Не чути)

 

ОВЧАРЕНКО В.П.  Ну, саме до банків, до резидентів України. До банківських установ. Ну, з кожною операцією, да, якщо не буде…

 

ВОВК В.І. (Не чути) … позитив для… ми інформуємо…. В США йде боротьба за те, щоб всі громадяни США сплачували податки, не ухилялися від сплати податків, відкриваючи рахунки в іноземних банках. Це все ... З якою кількістю країн США уклали такі угоди? Ми будемо серед якої кількості країн?

 

ОВЧАРЕНКО В.П. Це близько 70 країн десь – да? … А! Це  близько 150 країн. Є… Да-да, на сьогоднішній день укладено. Це вимоги саме закону Сполучених Штатів, вимоги до фінансових установ інших країн, і тому кожна країна укладає з урядом Сполучених Штатів таку угоду. Ну. це більше двосторонні відносини між країнами… (Шум у залі) Ні! На жаль, ні!

 

ВОВК В.І.    тих питань. В цьому суть мого питання.

 

ОВЧАРЕНКО В.П. Ну, з приводу дзеркальності, то зараз ми  напрацьовуємо механізми, і, в принципі, в тих законопроектах, які я згадував, що внесені на розгляд Верховної Ради, там  передбачається також можливість обміну фінансовою інформацією для податкових цілей, якщо таке передбачено у міжнародних угодах, укладених Україною.

 

_______________. …(Не чути)

 

ОВЧАРЕНКО В.П.  З вини  Сполучених Штатів.

 

ПАЛАМАР Л.О.  Ми пропонували, міністр фінансів безпосередньо мав розмову у 2014 році з послом Сполучених Штатів Америки в Україні, і нам відмовили, не  дивлячись на те, що навіть з Гондурасом на двосторонній основі укладена ця угода, для України  було відмовлено з приводу того, що не було певних захистів…

 

ОВЧАРЕНКО В.П.  … інформації, захисту інформації…

 

ПАЛАМАР Л.О.   … певних механізмів захисту такої формації. Була  "утечка информации", такий прецедент був создан, і тому було відмовлено…

 

ВОВК В.І.  … наші громадяни, які …(Не чути)

 

ОВЧАРЕНКО В.П. Ні-ні-ні! про резидентів Сполучених Штатів.  (Загальна дискусія)

 

ВОВК В.І.  (Не чути)…….. а для нас важливо отримати інформацію по наших громадянах, які відкрили, і цілком очевидно, це узагальнений принцип міждержавних стосунків, це паритетний підхід: якщо ми будемо інформувати податкові органи США  про відкриті американськими громадянами рахунки в наших банках, цілком логічно очікувати, що американська сторона мала би взяти  зобов'язання інформувати наші податкові органи про рахунки, відкриті нашими громадянами в банках США. Чому цього не відбувається?

 

ПАЛАМАР Л.О.   Наразі ведеться обговорення стосовно після ратифікації цієї угоди розглянути можливості України, модель іншу, за якою ………….(Не чути)

 

______________. (Не чути)

 

ПАЛАМАР Л.О.  Так, так. Ми зможемо також домовитись про те, що така угода ……(Не чути)

 

ОВЧАРЕНКО В.П. Ну, на даному етапі, на жаль, тільки одна сторона.

 

ПАЛАМАР Л.О.  Переговори ведуться протягом чотирьох років. І американська сторона перевіряла українські переклади угоди і англійську версію, тобто протягом більш року вона вичитувала тільки текст. Не за нашої вини …………(Не чути).

 

______________. (Не чути)

 

ОВЧАРЕНКО В.П. Ну, ратифікація цієї угоди надасть можливість далі вже вести переговорний процес з приводу того, щоб цей обмін інформацією був двосторонній. Ну, крім того, ми на сьогодні працюємо над тим, щоб приєднатись до ініціативи щодо автоматичного обміну інформацією між країнами, який дозволить також, ну, володіти інформацією про рахунки там відкриті в інших країнах.

 

______________. (Не чути)

 

ОВЧАРЕНКО В.П. Да, да, в міжнародному.

 

______________. (Не чути)

 

ОВЧАРЕНКО В.П. Так. Да.

 

______________. (Не чути)

 

ОВЧАРЕНКО В.П. Ну, це ми не хочемо, але…

 

______________. (Не чути)

 

ОВЧАРЕНКО В.П. Просто та робота, яка нами велась, то дозволяла відтерміновувати Сполученим Штатам застосування штрафних санкцій, тобто вони бачили, що процес нами, ну, відбуваються певні процеси з імплементації цієї угоди,  і саме тому вони відтерміновували застосування штрафних санкцій…

 

______________. (Не чути)

 

ОВЧАРЕНКО В.П. До банки, да. Так. Так. Так.

 

______________. (Не чути)

 

ОВЧАРЕНКО В.П. Да, резидентів Сполучених Штатів.

 

______________. (Не чути)

 

 ОВЧАРЕНКО В.П.  В фінансових установ України.

 

ВОВК В.І. Санкції по відношенню до фінансових установ…

 

ОВЧАРЕНКО В.П. України, так.

 

______________. України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Дякую.

У мене немає питань відносно необхідності ратифікації цієї угоди. В той же  час ратифікація цієї угоди вимагає внесення змін, щонайменше в три закони України, а саме Закон "Про банк і банківську діяльність", про Податковий кодекс і про депозитарну систему.

Кабмін з метою виконання цієї угоди вніс два законопроекти 8190 і 8189. В мене питання до вас. Що буде з долею цієї угоди, якщо Верховна Рада, а вона є непередбачуваною, з тих чи інших причин не ухвалить ці два законопроекти, які розробив Кабінет Міністрів для виконання цієї угоди? Враховуючи те, що все це має бути завершене до вересня цього року. Якщо ж до вересня цього року Верховна Рада не ухвалить ці закони, що буде? Ви можете зпрогнозувати?

Дякую.

 

ОВЧАРЕНКО В.П. Я так розумію, що будуть застосовані штрафні санкції і це починаючи з вересня місяця. До вересня ми маємо це реалізувати. Єдине або вступати тоді в переговорний процес знову зі Сполученими штатами, далі.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Я хотів тоді поставити запитання членам комітету. Чи варто нам рекомендувати Верховній Раді ратифікувати цю угоду без гарантії прийняття двох законопроектів, без яких неможлива робота цієї угоди. Чи, можливо, нам дочекатися прийняття цих законів, а після того повернутися до питання про ратифікацію.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Борис Іванович.

Це мені нагадує Гаазьку конвенцію, яку парламент провалив, тому що першим стояло саме приєднання до Гаазької конвенції з міждержавного усиновлення. А другим стояв, на першому читанні, імплементаційний закон. І багато, хто в залі говорив, що ми переживаємо, що будуть торгувати українськими дітьми. Оскільки  немає механізмів захисту акредитації тих фірм чи  компаній, чи агенцій, які мали би, і для багатьох, зокрема, депутатів, з якими я говорила було б більш переконливо, якщо б спочатку парламент  ухвалив хоча б у першому читанні імплементаційні закони. І один з виходів, який  може  бути зараз по Гаазькій конвенції - це  на перше читання до  Дня захисту дитини, у червні, ми ухвалюємо, а на друге, оскільки ми провалили – на  осінь. Якщо Президент перенесе на  осінь з новою    сесію, відповідно до Регламенту, то  спочатку ми виносимо на друге  читання закон, де показуємо, що  ми, дійсно, захищаємо право  дітей, створюємо всі  механізми контролю потім над усиновленими дітьми, знімаємо  ті питання, яку були як маніпуляція і другим ставимо ратифікацію приєднання до Гаазької конвенції, як так схема.

В даному  випадку, якщо тут три  закони і… бо з Гаазькою конвенцією нам  не світили ніякі санкції і ніяких тих механізмів, які не були. Зважаючи на тут, що це  важливо, можливо, варто говорити з  профільними або, скажімо, робити як ми говорили, що  ця ратифікація  набуває чинності  одночасно з  ухваленням, чи  на буттям чинності  законів і  перераховувати  ті закони, які потрібно. І тоді  цим одночасно, але  просто треба буде  виносити в зал. Тут  одна вже процедура просування  в парламенті, потім щоб не було, що спочатку, ці закони, які мають бути, а тоді вже після них розгляду в парламенті виносити пакетом, щоб не було проваленого  цього. Який стан розгляду в профільних комітетах? 

 

_______________.  Вони були внесені 23 березня  2018 року і поки не розглядалися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, да це такі комітети, де завалені всякими  законопроектами…… Два  тижні, ну, це ні.

Колеги, які в кого ще думки?

 

_______________. (Не чути)… в тому числі ……. з комітетом…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, можливо,  варто  тоді провести, дійсно, консультації з профільними комітетами, які готують… Доброго дня… готують  ці  законопроекти. А тоді  уже  переглядати, тому що  ми зараз ухвалимо  це рішення і у нас дуже швидко  ратифікації виносяться в зал, і воно  нічого не дасть, а наразити  на… , можливо, на  санкції передчасно.

Які ще думки, Ірино Степанівно?

 

ЛУЦЕНКО І.С. Я би то же уклала і подивились …. (Не чути)     

……бачите хоча би, що вони в комітеті були прийняті до першого читання, щоб ми розуміли що ми робимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги, давайте, ви знаєте, щоб ми зараз...

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, в принципі, рішення, як ви бачите, в членів комітету є позитивне, сприйняття. Але той негативний досвід, зокрема з Гаазькою конвенцією, от є досвід ще із Стамбульською конвенцією, коли ми ухвалили імплементаційні, але не змогли, тому давайте все-таки в нас завдання до Мінфіну. Може, ми хіба, знаєте, що ухвалимо рішення? Від комітету направити в профільні комітети стан. Просто напишемо як лист, що на комітеті розглядалося питання, просимо поінформувати, вважаємо...

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. … про стан розгляду, бо вважаємо, що тема важлива і поки що ми не розглядаємо ратифікацію, поки ви не пришвидшите, підштовхнемо їх таким якби це...

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, от просто заодно від них отримаємо інформацію і тоді винесемо ще раз на засідання, бо ратифікація – це швидко відбувається. Тобто ставлю тоді на голосування просто звернутися до профільних комітетів з таким своєрідним проханням – з'ясуванням ситуації і пришвидшення розгляду для винесення в зал. Бо немає ж заперечень щодо ратифікації? Немає. Хто – за?

Дякую. Рішення одноголосно.

Дякую, колеги.

Так, ви можете бути вільні.

Колеги, дивіться, в нас є два важливі... Є наступне питання – про пріоритети... але воно може, знаєте, багато часу, оскільки в нас є професор Василенко, прийшла заступник міністра і так далі, може, ми розглянемо про інвентаризацію двосторонньої договірної бази зараз і захист інтересів?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, поки що ні. Ні, але ви повернетесь, у нас кворум поки що є, Ірина Степанівна. Так.

Тому, колеги, якщо ви не проти, скажімо, зараз щоб ми швидко розглянули 5 пункт і 6-й порядку денного, а потім уже заслухаємо це ширше питання щодо всіх наших візитів. Нема заперечень? Якщо немає – тоді, колеги, ви пригадуєте, що на одному із засідань у нас був міністр закордонних справ Павло Анатолійович, зокрема, він анонсував певні процеси про те, що будуть відбуватися інвентаризація і, зокрема, поради для президента щодо інвентаризації договірно-правової бази з Російською Федерацією. От дуже багато було в медіа розмов на цю ситуацію, 2 роки тому комітет також розглядав це питання, зокрема, неодноразово Борис Іванович ініціював, щодо і були законопроекти із розриву дип. відносин, і припинення великого договору про дружбу з Російською Федерацією. Тому я думаю, що нам дуже важливо вже  почути фахову думку, який стан справ  зараз, заслухати, щоб мати розуміння професійне.

Тому давайте зараз надамо слово Олені Володимирівні Зеркаль – заступнику міністра закордонних справ з питань європейської  інтеграції. Будь ласка.

 

ЗЕРКАЛЬ О.В. Ви, мабуть, знаєте, що протягом 15-и… 13 років – з 1991 по 2014 рік між Україною і Російською Федерацією було укладено 451 міжнародний договір, і після початку збройної агресії ми почали процес інвентаризації договірно-правової бази двосторонніх відносин з Російською Федерацією. Відповідні дії були здійснені урядом, всім центральним органам виконавчої влади було дано доручення переглянути цю базу, здійснити всі необхідні кроки для того, щоб зменшити кількість цих угод по тим напрямкам, по яким Україна не має певного інтересу в продовження договірних відносин з Російською Федерацією, і станом на квітень цього року, за нашими даними, було виконано всі необхідні внутрішньодержавні процедури і прийнято рішення про припинення або зупинення дії однієї міждержавної угоди, 25 міжурядових угод, а з них Україна вжила заходів для розірвання договірних відносин щодо 20-и, і Російська Федерація щодо 5-и та 18 міжвідомчих угод. Що стосується їх переліку, то ми можемо надати  їх перелік конкретний.

Що стосується основного питання, наскільки я розумію, яке хвилює всіх – щодо припинення дії великого договору, то ми послідовно виходимо з  того, що цей договір є підставою для наших міжнародно-правових позовів, які були подані від імені держави протягом цього періоду. Крім того, ми базуємо свою позицію у справі, яка стосується  так званих "трьох мільярдів Януковича", які були позичені у Російської Федерації у грудні 2013 року, також на базі цього великого договору, оскільки Росія фактично здійснила duress, і всупереч цьому договору здійснила агресію – анексію Криму. Основні дії за цим позовом, який подано трастовою компанією проти України, здійснені останні дії були в січні цього року, і зараз ми чекаємо на рішення апеляції.

Цей договір використовується у цьому процесі найбільше. Але ми виходимо з того, що до жовтня місяця Україна має прийняти рішення щодо подальшої дії цього договору, зважаючи на те, що майже всі положення цього договору були порушені Російською Федерацією і він не містить жодних положень щодо судового вирішення спорів, ми вважаємо, що продовжувати цей договір недоцільно. Це позиція Міністерства закордонних справ, яка також була висловлена міністром закордонних справ.

Щодо решти, то ми продовжуємо працювати по перегляду договірної бази разом з профільними міністерствами. Є багато питань, які врегульовані на рівні органів виконавчої влади, зокрема, наприклад, що стосуються залізничного сполучення, участі в залізничному комітеті, то тут є питання щодо недоцільності розривання таких договорів.

Якщо є до мене ще питання, я також готова висловитись.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже.

Ну, в принципі, матеріали члени комітету отримали перед засіданням. Можливо, ще не всі встигли ознайомитися, але питання, бачу, уже два є.

Борис Іванович перший піднімав руку, а тоді ……

 

ТАРАСЮК Б.І. Дякую.

Дякую, Олена Володимирівна, за інформацію.

Я особисто знаходжу інформацію від міністерства щодо інвентаризації міжнародних договорів, дія яких припинена, недостатньою для мене як члена комітету. Мене не задовольняють публічні виступи ні заступника міністра, ні міністра щодо необхідності розірвання великого Українсько-російського договору або продовження недоцільне його. Я не зрозумів, Олена Анатоліївна, Олена Володимирівна, чого ви сказали про те, що договір є підставою для міжнародних позовів в міжнародних судових інстанціях. Це якась суперечливість вашій інформації. З одного боку ви висловлюєте позицію, що треба розірвати договір, а з іншого боку ви говорите про те, що договір дозволяє вносити позови до міжнародних судових інстанцій. Потім слів для, можливо, суспільства достатньо, які пролунали з боку керівництва Міністерства закордонних справ, а для нас, членів Комітету у закордонних справах, недостатньо цих слів. Скажіть, будь ласка, що конкретно Міністерство закордонних справ вже зробило для того, щоби припинити дію договору між Україною і Росією 1997 року?

І потім, чи залишаються ваші не сприйняття пропозиції, яку в тому числі і я вносив тут в комітеті, якщо я не помиляюсь років три, може і чотири назад, про припинення дії восьми статей Українсько-російського договору 97-го року?

Дякую.

 

ЗЕРКАЛЬ О.В. Вибачте, якщо я не дуже чітко висловилась. Справа в тому, що ми не виступаємо за розірвання договору, ми виступаємо за те, щоби не продовжувати дію цього договору на наступні десять років, оскільки змінилися обставини відносин між Україною і Росією, і ці обставини вимагають нових підходів до договірної бази.

Що стосується нашої позиції і використання цього договору. То я мала на увазі, що великий договір передбачає, зокрема, повагу до державних кордонів, і територіальної цілісності, і суверенітету України. На цьому ми базували свою позицію, зокрема, і в спорі, який представляє від імені України Міністерство фінансів, а Міністерство закордонних справ бере також участь у цьому спорі щодо 3 мільярдів, позички по 3 мільярдам, так званим, Януковичем. Зважаючи на порушення Російською Федерацією основних умов цього договору, ми вже в усіх судових інстанціях пройшли досудову стадію і вийшли на стадію прийняття рішень по суті, зокрема у цій справі по 3 мільярдам. Тому необхідності продовжень дії цього договору після квітня наступного року ми вже не бачимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, ……….

 

АР’ЄВ В.І. Дякую дуже.

У мене питання щодо договірної бази, яка дозволяє досі діяти в Україні такому підрозділу російському як "Россотрудничество" під виглядом Культурного центру Російської Федерації в Україні, зокрема розташованому на Борисоглебській, 2, тимчасово непрацюючому через певні події. Але саме ці філії "Россотрудничества" і є розсадником, найголовнішим розсадником агентської структури не тільки в Україні, але по всіх аналогічних структурах у світі, проте у нас вона досі діє. Я із бази знайшов лише дві угоди, які теоретично можуть, скажімо так, поставити під сумнів частково секторальну дію цього культурного, так званого культурного центру Російської Федерації в Україні. Але які договірні, скажімо так, документи, яка договірна база потребує корекції для того, щоб цей центр російський перестав діяти в Україні і філія "Россотрудничество" припинила своє існування в Києві?

Дякую.

 

ЗЕРКАЛЬ О.В. Є Угода між Україною і Російською Федерацією, яка стосується діяльності культурних центрів. На підставі цієї угоди в Москві також дії Український культурний центр. І на підставі цієї угоди цей культурний центр користується державним імунітетом. Зокрема, чому це важливо. Тому що зараз, наприклад, компанія "Татнафта" намагається виконати рішення проти України на суму 144 мільйони доларів у Москві, подаючи свої претензії щодо врахування… зарахування цього культурного центру за рахунок цього боргу перед "Татнафтою". Зважаючи на державний імунітет, яким користується Український культурний центр на підставі цієї угоди між Україною і Росією, ми захищаємо разом з Міністерством юстиції свої позиції в московському суді. Тому для нас важлива ця угода.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Міністерство юстиції, Тамара Володимирівна Андрієва. Там був від вас лист, що інша людина займається питанням, але доповідайте, будь ласка.

 

АНДРІЄВА Т.В. Але стосовно чого чи культурного центру, чи…?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Культурний центр так само важливо почути вашу думку, тому що…

 

АНДРІЄВА Т.В.  Культурний центр, була надана вичерпна відповідь. Справді на сьогодні в московській, в російській юрисдикції пред'явлений позов для забезпечення того позову, який виграла "Татнафта" у арбітражів в Парижі. І якраз оця угода і одне з рішень московського суду, відповідно до якого культурний центр, приміщення культурного центру, яке знаходиться на Арбаті, воно захищено суверенним імунітетом, це доводиться і Віденською конвенцією, виходячи з того, що воно забезпечує діяльність у сфері культури якраз в інтересах держави Україна. Тому справді оцю двосторонню угоду 98-го року про утворення культурних центрів відповідно у Москві і російського в Києві її поки що неможна припиняти. І ми про це говорили, і мої колеги тут були, говорили про це. Тому це питання поки що я... ну, неможна цю угоду припиняти.

 

АР’ЄВ В.І. Я почув аргументи з вашого боку. Але чи хтось оцінював рівень небезпеки, який існує з огляду на діяльність російських спецслужб під виглядом російського культурного центру в Україні? І чи було співставлення аналітичне ризиків і можливих здобутків?

 

ЗЕРКАЛЬ О.В. Ну, мабуть, це питання має бути до Служби безпеки. Ми оцінювали ризики зважаючи на те, що цей культурний центр на Арбаті - це понад 4 тисячі квадратних метрів нерухомості. І виходили з того, що зараз у разі розірвання цієї угоди, ми безперечно втратимо цю власність в Російській Федерації.

Вибачте. Цей об'єкт не належить Міністерству закордонних справ, це ДУС. І мий колега може додати, якщо він знає більше.

 

ШЕВЧЕНКО М.О. Доброго дня, шановні народні депутати! Відповідно до угоди, про яку іде мова, центр "Россотрудничества" в своїй діяльності в тому числі керується законодавством України. Я так розумію, що головне завдання полягає не в розриві угоди, а у припиненні його діяльності на шкоду інтересам України. Відповідно розрив угоди - це лише один із можливих інструментів досягнення цієї мети. Якщо, наприклад, в даний момент із міркувань, які вже озвучені, ми не можемо розірвати угоду, у держави Україна залишається інші інструменти припинення діяльності на шкоду інтересам України, зокрема, інструментарій спеціальних служб, документування діяльності представників "Россотрудничества", які порушують законодавство України, чи ведуть діяльність несумісну з їхнім статусом, і так далі, і так далі, і так далі. Якщо ми, всі ми спостерігаємо за подіями, нещодавно 13 дипломатів російські були змушені залишити Україну через те, що були пред'явлені дані про їхню діяльність, несумісну з їхнім статутом. Відповідно діяльність "Россотрудничества" на шкоду інтересам України можна вирішувати і через цей інструментарій також.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Наскільки я пам'ятаю з останнього засідання комітету, коли ми розглядали питання щодо ситуації з Українським культурним центром і його комерційною діяльністю, зокрема, зараз вони всі договори мали бути призупинені, тобто розірвати договори, перестати… Там давався місяць чи два для того, щоб вони призупинили повністю, ну, всю свою вивезли техніку і так далі. І у квітні має бути чергове засідання, в кінці квітня, по цій справі, бо саме комерційна діяльність є цією перешкодою чи, скажімо, яка може бути використана у московському суді про ти нас.

І друге, що ми говорили, те що жалілася ДУСя, де взяти кошти, тому що вони бідні не мають 18 мільйонів, якщо їм прийдеться компенсовувати збитки, якщо буде перепідпорядковано МЗС, тобто це ті речі, які ми…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, просто ми тоді по цьому центру, оскільки ми цим вже 3 роки займаємося, і піднімали на рівні Президента, як врятувати і недопустити втрати нашої нерухомості в 4 тисячі квадратних метрів на Арбаті, тому колеги…

Але повертаючись до цього питання інвентаризації, ми говоримо… українсько-російської договірно-правової бази. От зараз у цих матеріалах, наданих МЗС, ми говоримо про 451 міжнародний договір, який був ухвалений до моменту російської агресії. До квітня 2018 року за даними МЗС всі внутрішні державні процедури прийнято рішення про припинення чи зупинення дій загалом на 44 міждержавні, міжвідомчі договори. Решта, майже 400 угод, вся решта, яка ситуація з ними? Тому що станом на… Ми бачимо є 451 міжнародний договір, призупинено чи припинено, чи зупинено на 44 (1 – міждержавна, 25 – міжурядових і 17 міжвідомчих угод). Решта 400 з чимось, яка ситуація?

Будь ласка.

 

ШЕВЧЕНКО М.О. Решта угод залишається в силі, чинні.

Справа у тому, що згідно з чинним законодавством, наприклад, силами лише МЗС прийняти рішення про необхідність розірвання тієї чи іншої угоди, наприклад з галузі архівної справи чи економіки, чи транспорту немає можливості. Кожний орган центральної виконавчої влади, який здійснює функції державного управління у своїй сфері, приймає самостійно рішення про відповідність національним інтересам угоди в сфері його управління. Відповідно, якщо Міністерство транспорту вважає за необхідне зберегти, наприклад, угоди в сфері транспорту з Російською Федерацією, значить вони залишаються в силі і так по кожній галузі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До речі, МЗС, який, в принципі, є координуючим чи там відповідальним за зовнішню політику, за міждержавні угоди, чи робили ви якісь окремо? Скільки ..... вже 4-й, 5-й рік пішов російської війни.

 

ШЕВЧЕНКО М.О. Звичайно, звичайно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи за ці 5 років ви отримали інформацію від всіх профільних міністерств - від Мінкультури, Мінінфраструктури, Мінекономіки, соціального...

 

ШЕВЧЕНКО М.О. Звичайно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щодо тих решта 400? Тому що мені здається, за 5 років позицію міністерств можна було отримати.

Дякую.

 

ЗЕРКАЛЬ О.В. Ми отримали позицію і це ще було зроблено з 14 року, почалася робота, і ми знаходимося в регуляторному діалозі з профільними міністерства. Більшість з них підтверджує необхідність збереження цієї договірної бази. Вони працюють, продовжують працювати із використанням цієї договірної бази. Все, що стосується можливості припинення договорі, воно або вже зроблено, або на завершальному етапі знаходиться. Є постійне доручення Кабінету Міністрів, по якому ми звітуємо разом з всіма центральними органами виконавчої влади, що стосується там співробітництва у військовій       сфері, у сфері правоохоронних органів, то ці угоди. Вони всі припинені.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Дякую.

Я хотіла б пані Олену запитати... пані ...... запитати про таке. Два роки, коли ми розглядали на нашому комітеті питання розірвання цього договору, Міністерство закордонних справ представляло позицію, що цей договір є основою для захисту наших трудових мігрантів, наших, можливо, пенсіонерів чи бізнесу, я пам'ятаю такі аргументи. І для дуже... для деяких членів цього комітету це стало аргументом, чому ми не проголосували тоді за розірвання. Скажіть, будь ласка, чи матиме для бізнесу, для пенсіонерів, наприклад, для наших трудових мігрантів якісь наслідки непродовження дії цього договору?

І друге питання хочу запитати з приводу вислання 13 українських наших дипломатів з Росії, скільки дипломатів залишилося на сьогоднішній день в російській Федерації, якщо це не є секретом? Яким чином постраждала наша спроможність допомагати нашим політичним бранцям, якщо можна. Дякую.

 

ЗЕРКАЛЬ О.В. Я почну тоді з останнього запитання. Залишилось 37 дипломатів. Зараз  ми подаємо ще на погодження недостатню кількість, зокрема, що  мова буде також  іти про 13.

Що  стосується наших бранців? То ми робимо все для того, щоб  забезпечити їх захист, щоб вони від цього  не постраждали. 

Що стосується два роки тому і позиції? То я думаю, що це було не два роки тому, а три року тому, і це  було  до того, як Росія в односторонньому  порядку фактично зупинила дію зони вільної торгівлі, і наші можливості постачати товари на територію  Російської Федерації з використанням цього договору. Крім того, що  стосується захисту наших мігрантів? То питання, дійсно, є. Але воно вирішується доволі важко, навіть  зараз, є окрема угода, яка стосується також і пенсійного забезпечення  і ми свідомі того, що це може стати проблемою. Але зважаючи на обставини, знову ж таки, мова йде про наступні 10 років. І ми розуміємо, що  наступні 10 років ми маємо вибудовувати зовсім інші відносини з  Російською Федерацією, зокрема, вирішити питання такі як реституція, яке пов'язане зі шкодою, нанесеною Російською Федерацією Україні. І крім того, передбачити всі  решта питань, які  мають  стосуватися  заподіяною Росією шкоди Україні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І. Повертаюсь до свого  запитання  і прошу, Олена Володимирівна, роз'яснити, судячи з тієї уточнюючої інформації, ви говорили не про розірвання договору між  Україною і Росією, а говорили про припинення дії договору згідно з положенням самого договору.  Коли кожна сторона повинна за півроку до завершення дії цього договору повідомити про непродовження цього договору. Значить, значить цей договір буде чинним до 1 квітня 2019 року. Правильно? Правильно. Значить, вас влаштовує те, що до 1 квітня 2019 року будуть діяти всі статті цього договору, включно з статтею про те… з статтею 1 про те, що обидві сторони є стратегічними партнерами. Значить, ви вважаєте нормальним, що в цьому договорі залишається діючою стаття, яка містить зобов'язання обох сторін не використовувати територію одна одної проти іншої сторони. І багато інших статей, таких статей я набрав 8 і вніс відповідний законопроект. Тоді Міністерство закордонних справ виступало проти припинення цих 8 статей, які є нонсенсом в умовах російської агресії проти України. І вже п'ятий рік є нонсенсом. Якщо би українському суспільстві довести, що ми залишаємося стратегічними партнерами з країною-агресором, воно б, очевидно, не зрозуміло б позицію Міністерства закордонних справ.

Що ви можете сказати з цього приводу? Дякую.

 

ЗЕРКАЛЬ О.В. Ми продовжуємо захищати права України в міжнародних судових інстанціях на підставі зокрема і цього договору. Протягом цього року, я просто думала, що ми про це будемо говорити в наступному пункті…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми можемо поєднати…

 

ЗЕРКАЛЬ О.В. А можемо поєднати.

Ми маємо, ми вже подали в лютому свій меморандум, що стосується порушень Російською Федерацією Морської конвенції, в якому також меморандумі посилаємось на гарантії, надані Україною, і на підставі цього великого договору про непорушність наших кордонів і територіальну цілісність. Цього ж року ми очікуємо, що Росія до середини травня подасть свої заперечення щодо юрисдикції, і нам буде надано ще 3 місяці на підготовку нашого другого меморандуму, тобто це в цьому ж році таки, який буде стосуватися знову ж таки питань юрисдикції. І на слухання по юрисдикції ми маємо вийти по цій конвенції десь приблизно на лютий наступного року. Тобто весь цей час ми будемо використовувати чинний договір між Україною і Російською Федерацією, в якому зафіксовані права і обов'язки сторін.

Що стосується подальших дій, пов'язаних з забезпеченням і гарантіями в цьому договорі, ми також, те, що я казала, використовуємо його в інших юрисдикціях, зокрема, під час розгляду претензій українських і іноземних інвесторів до Російської Федерації на підставі двосторонньої угоди між Україною і Російською Федерацією про взаємний захист інвестицій. І те, що стосується стратегічного партнера, то, можливо, дійсно ви праві в тому, що це важко пояснити суспільству, але суспільству також, мабуть, важко буде пояснити, що тільки для того, щоб забезпечити відсутність цього гасла в цьому договорі, ми будемо щось з ним робити незважаючи на ризик, який може виникнути, наприклад, для інвесторів, чи нашої позиції в іноземних юрисдикціях.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, пані Олена. Відразу, раз ми вже так питання перше і друге поєднуємо, ви надали нам так само матеріали щодо всіх наших міжнародних судових позовів проти Російської Федерації з метою захисту національних інтересів. Якраз два тижні тому український парламент проголосував постанову, де, зокрема, є до Кабінету Міністрів створити міжвідомчий орган щодо підготовки консолідованої претензії, яка ………… це і на виконання, зокрема, Закону "Про реінтеграцію Донбасу", які мали би вирахувати всі збитки, які були, і відповідно вимагати пізніше компенсації.

Я думаю, що, можливо, зараз там до трьох хвилин, п'яти, коротко по цьому питанню. Тоді запитання по судовим процесам, тому що ще в 2015 році ми робили комітетські слухання, які якраз і були спрямовані на захист національних інтересів і міжнародні судові процеси  як Україна там діє. Будь ласка.

 

ЗЕРКАЛЬ О.В.  Ну, я вже почала розповідати про Конвенцію ООН з морського права. Дійсно ми подала меморандум і сподіваємося, що до лютого наступного року ми вже вийдемо на слухання по юрисдикції. Взагалі ми, ну, ми очікуємо, що Російська Федерація буде робити все можливе для того, щоб затягнути цей процес, оскільки навіть, починаючи з процедурних питань, вони намагаються встановити якнайбільші терміни для подачі своїх процесуальних документів.

Питання по міжнародній Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму і Міжнародною конвенцією про ліквідацію всіх форм расової дискримінації було предметом розгляду Міжнародного суду ООН в березні минулого року, коли зверталися за застосуванням тимчасових заходів, був виданий наказ 19 квітня, яким чітко визначено зобов'язання Російської Федерації поновити, зокрема, дію Меджлісу, забезпечити рівний доступ всіх національностей і меншин до можливості отримання, наприклад, українцями освіти і решти українською мовою.

Крім того, наказ передбачав дії, пов'язані з утриманням від подальшого погіршення ситуації. Ми зверталися декілька разів своїми дипломатичними нотами до Міністерства закордонних справ Російської Федерації щодо дій, які вжила, вжила Російська Федерація з метою виконання цього наказу. Двічі вони нам відповідали, що виконання цього наказу потребує додаткового часу. Зараз ми готуємося до інформування суду і Ради безпеки ООН щодо невиконання Росією протягом року цього наказу. Крім того, невиконання цього наказу було зафіксовано в доповіді, яка була затверджена в серпні минулого року комітетом з виконання Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, де було чітко зазначено, що Росія не виконує наказ Міжнародного суду ООН і порушує права  національних меншин в Криму. Крім того, в Резолюції Генеральної Асамблеї, яка була  прийнята в  грудні минулого року, також йдеться  про грубе порушення  Російської Федерацією наказу суду. Ми готуємося в червні подати наш зведений   меморандум щодо порушень цих  двох конвенцій до Міжнародного суду  ООН. А також ми готуємо свою позицію щодо невиконання Росією наказу суду з цим позовом ми будемо просуватися відповідно до  всіх процедурних і регламентних вимог Міжнародного суду ООН. Ми очікуємо, що  також отримаємо відразу зауваження щодо юрисдикції і першим питанням буде розглядатися питання  юрисдикції. Крім того,  ми продовжуємо допомагати всім компаніями інвесторам, які позиваються до  Російської Федерації, на підставі  двостороннього  договору про захист взаємний, заохочений захист інвестицій 98-го року.  Вже прийнято шість рішень на користь інвесторів щодо наявності  юрисдикції і щодо відповідальності  Російської Федерації за  інвестиції зроблені в Крим. При тому жодний арбітраж у своєму рішенні  щодо юрисдикції не визнав Росію, як суверена над цією територією, посилаючись на те, що  суверенітет залишається за Україною, а Росія, як країна окупант має забезпечувати захист інвестицій. Дійсно, ми  очікували, що українські державні компанії будуть приймати більш активну  участь і використовувати  цей інструмент  на свою користь. І водночас, зважаючи  на всі проблеми, які  виникають з оцінкою  майна втраченого, з правовими питаннями, з можливістю використання юридичних радників, наразі тільки дві державні компанії звернулися і використовують цей інструмент – це Ощадбанк і НАК "Нафтогаз". По решті питань ми думаємо звернутися ще раз до Ради національної безпеки і оборони щодо розгляду цього питання.

Є ще справа, про яку вже я вже казала – це три мільярди, позичені Януковичем, де проти України позивається Law Debenture Trust Corporation в інтересах міністерства фінансів Російської Федерації, і перше рішення, яке було прийнято в минулому році, дозволяє використовувати так звану швидку процедуру ……… ………. Наразі відбулася апеляція щодо використання цієї процедури. Ми отримали також питання щодо того, чи готові ми звернутися ще раз з позовом до Російської Федерації до Міжнародного суду ООН, і ми підтвердили, що ми неодноразово пропонували  розглянути всі ці питання Російській Федерації в Міжнародному суді ООН. Водночас, воно не було підтримано Російською Федерацією, а зважаючи на те, що в нас відсутня – і в Росії, і в України – що називається, ……………. тобто повна юрисдикція Міжнародного суду ООН, то  потрібна згода двох сторін для того, щоб розглядати будь-яку справу в Міжнародному суді ООН. Тому ми рухаємося в напрямку наявних…, з використанням наявних міжнародно-правових інструментів.

Що стосується  консолідованого позову і консолідованої доказової бази, то наскільки я пам'ятаю, було відповідне рішення Ради нацбезпеки і оборони, потім було доручення секретаря Ради нацбезпеки і оборони щодо створення робочої  групи, і було визначено міністра юстиції як очільника цієї робочої групи по збору доказів і по підготовці позиції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

В нас просто є лист від заступника міністра, який Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини, Івана Ліщини, він просив перенести це питання. Я думаю, що окремо по, зокрема, виконанню Постанови Верховної Ради  по консолідованій претензії і міжвідомчому органу, який мав бути створений за дорученням Кабміну, ми можливо пізніше, там у червні, зробимо окремо засідання і заслухаємо.

Будь ласка, зараз у нас є так само Володимир Андрійович, український правознавець-міжнародник. Будь ласка,  вам також слово зараз. Ви заслухали два питання. Будь ласка.

 

ВАСИЛЕНКО В.А. Дякую.

Мені при всій повазі, Олено Володимирівно, мені було дивно слухати вашу аргументацію, зокрема в тій частині, що стосується договору великого українсько-російського як підстави для звернення до міжнародних судових інстанцій. Тут є стаття 37, де говориться: спори відносно тлумачення і застосування положень цього договору підлягають урегулюванню шляхом консультацій і переговорів високими договірними сторонами. Про міжнародні судові інстанції тут немає ні слова. І це не дивно, тому що Російська Федерація успадкувала традицію Радянського Союзу, традицію відрази взагалі до розгляду справи в міжнародних судових інстанціях. Так що цей договір не є підставою для звернення до міжнародних судів.

Ви надали тільки що документ, довідкова інформація щодо надання послуг там компаній і так далі. От що тут написано: основна робота керується такими міжнародними договорами України… Ну, тут, очевидно, помилка, основна робота ґрунтується на договорах. Які ж тут договори? Тут великий договір не згадується, тут згадується Міжнародна конвенція про боротьбу з фінансування тероризму, Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Конвенція ООН з морського права і Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації. Все.

Беремо позов України до Російської Федерації щодо порушення конвенції, двох конвенцій про боротьбу з тероризмом і про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Цей документ вами підписаний на 44 сторінка, ну, 45-ти, з підписами, і тут на жодній сторінці немає згадки, навіть найменшої згадки і посилання на договір 97-го року про дружбу там… Як він там зветься? Про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією. Так що цей аргумент, що його треба зберегти для того, щоб там іти в судові інстанції, він абсолютно, ну, не витримує жодної критики.

Тепер далі. Україна як держава, що зазнала агресії, мала право з 20 лютого 2014 року застосувати проти Російської Федерації як держави-агресора міжнародно-правові санкції, розірвання договорів є одним з видів міжнародно-правових санкцій. Україна мала право розірвати ті договори, які на її думку, ну, захищають її інтереси і не дають можливості Російській Федерації використовувати механізми міжнародних договорів для…, об агресії Росії проти України, використовувати їх проти України.

І якраз пропозиція, ну, анулювати договір про дружбу і співробітництво, він повністю вкладав, в цю парадигму вкладається. І його треба було анулювати ще на наступний день після того як почалася агресія. Збереження цього договору воно демобілізує українське суспільство, воно дезорієнтує міжнародну спільноту і не дає можливість використати всі правові засоби для захисту, ефективного захисту наших інтересів.

Аргументація, яка отут довідка є Міністерства закордонних справ. Я не знаю, хто цю довідку писав. Це безграмотний документ абсолютно, який не витримує критики з погляду міжнародного права. 

Юристи Міністерства закордонних справ мали б, і ви також, мали б знати, що існує документ, який ще в 2011 році був схвалений, розроблений Комісією міжнародного права Організації Об'єднаних Націй. Це проект статей, які стосуються наслідків або впливу збройних конфліктів для договорів. Отут регламентується порядок і способи розірвання договорів, підстави розірвання договорів з державою-агресором.

Значить, я хочу, щоб було ясно, зацитувати кілька статей з цього документу. Цей  документ, він є узагальненням і аналітичною, так би мовити, обробкою загальновизнаних міжнародних звичаїв. Це не фантазії членів комісії, це була проведена серйозна робота, кілька років комісія працювала над цим документом і сформулювала тут норми звичаєвого права, які діють і які є зобов'язуючими для держав.

Так от стаття… З приводу того, що там у договорі є якісь положення, які, якщо ми відмовимося від договору, то ці положення припинять існування і не дадуть можливості Україні захищати свої інтереси. Так от. "Припинення договору чи вихід з нього, чи зупинення його дії внаслідок збройного конфлікту жодним чином не зачіпає обов'язку держави виконувати будь-яке закріплене в договорі зобов'язання, яке має для цього силу відповідно до міжнародного права, незалежно від цього договору".

Що це означає? Це означає, якщо договір посилається на те, що відповідно до Статуту ООН обидві сторони зобов'язані поважати або підтверджують повагу до територіальної цілісності, то незалежно від того, чи буде скасований договір, чи ні, це положення воно діє, воно діюче, розумієте.

Далі. Прямо випадок, який стосується здійснення права на самозахист від агресії, тобто наш випадок. Що тут сказано? Тут сказано, що держава, що здійснює своє невіддільне право на індивідуальну чи колективну самооборону, відповідно до статуту ООН, в праві зупиняти повністю або частково дію договору, стороною якого вона є, в тій мірі, в якій дія цього договору несумісна із застосуванням цього права.

Ну, і ще одне, стаття 15 – заборона для держави користуватися перевагами агресії, перевагами, які випливають з агресії. І що тут сказано? Тут сказано, що держава, яка здійснює агресію за змістом Статуту ООН та резолюцією Генасамблеї про визначення агресії не припиняє договір, не виходить з нього і не зупиняє його дію внаслідок збройного конфлікту, який є результатом акту агресію, якщо це дає перевагу такій державі. Ви розумієте, сукупність цих положень, вона дає нам право, по-перше, розірвати цей договір і не... не, без всяких побоювань, що розірвання договору поставить Україну в невигідне становище.

І нарешті, тут є положення із посиланням на статтю 44 Віденської конвенції, в якій говориться, що держава може, яка застосовує санкції і припиняє дію договорів може частково припинити дію договору, це те, що пропонував Борис Іванович, і це лишається актуальним і сьогодні. І я вважаю, що вже сьогодні, вірніше, це ще позапозавчора треба було ухвалювати документ, який принаймні частково анулює дію певних статей цього одіозного договору, тепер з погляду сьогоднішнього дня. А уже, коли там наступить цей період, через півроку, чи через п'ять місяців, то заявляти, говорити, що ми не продовжуємо цей договір. Це, що стосується великого договору.

Тепер щодо інших договорів. Я вважаю, що тут стан також незадовільний. Треба було очевидно створити якусь робочу групу міжвідомчу і серйозно поставитись до цього питання, не формально направляти бумаги і питати, що ваша думка яка. Це серйозне питання, це питання санкцій проти Російської Федерації. І одним з різновидів санкцій є припинення міжнародних договорів з Російською Федерацією, яке може дошкулити, завдати шкоди Російській Федерації і навпаки зробити більш вигідне і виграшне положення України.

Да, тут складна ситуація, деякі договори не треба розривати, тому що це спричинить шкоду для України, якщо миттєво їх розірвати. Але треба працювати над тим, над якоюсь програмою і модальністю стосунків з Російською Федерацією як державою-агресором. І зробити нормальні, обґрунтовані висновки, коли, як і в якій сфері розривати ці договори. Цього, як я розумію, зроблено не було.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Зараз послухаємо коментарі.

Ще в нас таке питання щодо Російської Федерації, яка… Вона призначила вже свого суддю по Конвенції ООН по морському праву. Це Голіцин, чи як його прізвище?

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Україна призначила когось?

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І кого ми призначили?

 

______________. (Не чути)

 

ВАСИЛЕНКО В.А. Значить, відповідно до положень Конвенції ООН  1982   року "Про міжнародне морське право". Кожна держава, яка є стороною спору і за участю якої створюється Міжнародний арбітраж, має право призначити суддю. Ну, свого громадянина як суддю. (Шум у залі) Там так написано: свого громадянина. Свого громадянина. Має право призначити свого… (Шум у залі) Ні! Вам що… ?

Значить, я ще раз… Я стверджую, що в положеннях Конвенції 1982 року записано, що кожна держава-учасник арбітражу має право призначити свого громадянина суддею трибуналу, і Росія цим правом скористалася. Призначення Льову – це взагалі… якщо це пропозиція МЗС про призначення Льову, то для мене це не зрозуміло. Льову був суддею, вірніше, представником, юридичним радником румунської делегації при слуханні справи "Румунія проти України". Так це – конфлікт  інтересів.

 

ЗЕРКАЛЬ О.В. Ні.

 

ВАСИЛЕНКО В.А. Ну, як ні? Коли він займає антиукраїнську,  прорумунську позицію в свій час займав! І ви пропонуєте… і ця людина призначена тепер  представляти інтереси України в трибуналі!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна тоді пояснити членам комітету, на яких дійсно критеріях обирався суддя? Чому коли Росія скористалась правом, і є Голіцин – російський суддя, а Україна вдалася до послуг румунського судді…

 

_______________. Так там ще друг Голіцина алжирець є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

ЗЕРКАЛЬ О.В.   При всій повазі, Володимир Андрійович, є декілька питань, які я хочу зазначити.

Перш за все те, що я, посилаючись на підстави щодо відсутності необхідності продовження великого договору, сказала, що відсутність положень щодо судових процедур регулювання спорів ми вважаємо однієї з підстав.

Що стосується використання цього великого договору, то також, при всій повазі, ви не бачили наші меморандуми, які подавалися. Ми бачили всього-на-всього по... нашу аплікацію по Конвенції про заборону фінансування тероризму і про расову дискримінацію. А я говорила, що ми використовуємо цей договір як підставу, одну з підстав доведення нашої позиції щодо непорушності наших кордонів і належності Криму до України - великій договір при спорі на підставі морської конвенції. Що стосується професора Льову, то він є фаховим професором, дійсно який знає ситуацію по Чорному морю набагато краще, ніж будь-хто, оскільки представляв позицію румунської сторони. Він є незалежним професором і в нього немає жодного конфлікту інтересів, що було перевірено всіма.

Що стосується його фаховості, я думаю, що немає підстав вважати, що він є нефаховим, оскільки захищав він інтереси Румунії дуже фахово, крім того він знає це рішення. А ми посилаємося на це рішення як на підставу фіксування наших морських кордонів. Тому він...

 

ВАСИЛЕНКО В.А. А я не казав, що він нефахова людина, я цього не говорив.

 

ЗЕРКАЛЬ О.В.  Тому він як ніяк краще підходить до цього процесу. Оскільки він був одним з професорів, які представляли інтереси Румунії в справі, що стосується делімітації морського кордону між Україною і Румунією.

Що стосується решти питань, то довідку, вибачте, але писали ваші колишні студенти, мабуть, я дійсно не читала, бо це просто довідка. Що стосується чого ще?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почекайте, але це не довідка, це несерйозне ставлення до засідання комітету.

 

_______________. Вибачте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо ви готуєте аби як довідки, в мене просто тоді виникає питання: чи є нормально діючий договірно-правовий там департамент в МЗС?

Тому що в мене викликало здивування, коли секретаріат цікавившись матеріалами до засідання комітету, що він має забезпечувати членів комітету, з'ясувалося, що в МЗС немає такого департаменту, який займається питанням інвентаризації, друге – немає питання договорно, що ніхто не знає, тому що все підпорядкування особисто вашим і ніхто більше не має доступу до жодних матеріалів. І ці матеріали, які ви надали в останній момент, перед засіданням, це теж говорить про певну непрофесійність або неповагу до членів комітету. Це прошу врахувати на майбутнє, щоб ці довідки… Наприклад, я не думаю, що членів комітету цікавить, хто готував ці довідки. Якщо МЗС, якому ми збільшили, вибачте, гроші, 300 мільйонів – 2016, мільярд – 2017 рік, приходить на засідання і починає говорити, що готували студенти, то проблеми кадрів не цікавлять комітет. Не просіть більше грошей або використовуйте гроші ефективніше.

 

ЗЕРКАЛЬ О.В. Ми врахуємо це.

 

ВАСИЛЕНКО В.А. Нинішні студенти не працюють тепер в департаменті, їх звідки витіснили.

 

ЗЕРКАЛЬ О.В. Я би дуже хотіла, щоб також, крім позиції Комісії з міжнародного права, ми могли використовувати і Статут ООН, зокрема 27 статтю, якщо я не помиляюся, Статуту ООН, що стосується, наприклад, голосувань по агресії і відсторонення Росії при голосуванні Резолюції, що стосується конфлікту між Україною і Росією, але, на жаль, такого не трапляється. тому ми виходимо з ситуації, яка є наразі і захищаємо наші інтереси всіма наявними способами.

Що стосується збору доказової бази, то думаю, що Павло Дмитрович серйозно ставиться до покладеного на нього обов'язку збирати ці докази і акумулювати їх. А якщо ви просто не в курсі, можливо треба поспілкуватися з Павлом Дмитровичем Петренком.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все-таки цей суддя румун, які ще були… (Шум у залі) Добре, у справі Румунія проти України, які були ще кандидатури, як він саме обирався? Фаховість… я розумію, що фахових суддів можна знайти багато. Просто є якісь критерії, за якими саме його вибрали. В Україні просто, я так розумію, не було жодного судді, який міг фахово представити інтереси України, правильно?

Міністерство юстиції, вас залучали якось до цього процесу? Будь ласка.

 

АНДРІЄВА Т.В. Це питання я не уповноважена вам коментувати. І вам Ліщина написав, що просить перенести по цьому питанню, у тому числі по доказам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. … треба буде перенести, тому що заслухати паралельно і Мін'юст, і МЗС, тому що є ряд важливих питань, які треба буде ще раз… Я сподіваюся, що міністерство…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви не даєте конкретної відповіді. Які саме критерії були, хто ще подавався, чи був хтось з української сторони, як це зробила Росія і так далі? Чому саме цей суддя? От зараз – просто він фаховий. Це не аргумент. Можна назвати ще 5-10 фахових суддів і так далі.

 

ЗЕРКАЛЬ О.В.  Ганно Миколаївно, ми дуже ретельно підходили до питання обрання суддів  від України. Це питання обговорювалось і на закритому  засіданні Ради нацбезпеки.

Що стосується   саме   персоналі саме  професора Льову, то він по своїм якостям, знанням і по решті питань підходив найбільше, він є досвідченим  фахівцем з  морського права, і він має представляти  не інтереси України, а бути незалежним суддею обраним від України.

Крім того, потім відбувався процес обрання, дійсно, арбітрів і  він був дуже важким, тому що Російська Федерація робила все для того, щоб створити панель таку, яку вони хотіли. І є спеціальний реєстр, який створений відповідно до 7 додатку, в якому  зазначені тільки ті особи, які  входять до  цього реєстру,  то на підставі своїх кваліфікаційних вимог і на підставі рішень прийнятих їх урядом. Це є один перелік.

Крім того, Російська Федерація запропонувала  при обранні   решти трьох суддів використовувати ще перелік ………, а також судді ………  та  решту фахівців з  міжнародного права. У нас відбір цієї трійки тривав понад 14 годин, після цього ще були два обміни письмовими  нотами з пропозиціями. У нас співпала тільки  одна кандидатура це професор Пайк, який зараз очолив "Ітлас", в цьому  трибуналі  колишній голова - це пан Голіцин "Ітласа" і сучасний голова  "Ітласа" пан Пайк.

Що стосується Бугеатайї? То пан Бугетайя  був віце-президентом "Ітласу", який  проводив всю процедуру обрання  арбітрів, і він себе призначив самостійно. У нас не було підстав заперечувати щодо цієї кандидатури крім того, що він сам себе призначив.  

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Іванович, Світлана Петрівна  і будемо……. (Не чути)

 

ТАРАСЮК Б.І. Я пропоную, щоби ми завершили розгляд цих двох питань конкретними пропозиціями. Такі пропозиції я маю по першому пункту, по 5-му пункту. А що стосується 6 пункту, у мене два запитання до Олени Володимирівна. Все ж таки на який підрозділ ви спираєтесь у роботі по супроводженню міжнародних позовів в міжнародні судові інстанції? Чи існує такий підрозділ? Перше запитання.

І друге запитання: чому ви не використовуєте положення Конвенції ООН 89-го року щодо вербування, використання, фінансування і навчання найманців? В мене такі два конкретні запитання по 6 пункту порядку денного. А по 5 пункту в мене будуть конкретні пропозиції.

Дякую.

 

ЗЕРКАЛЬ О.В.  В структурі департаменту міжнародного права існує відділ, який веде позови, що стосуються Російської Федерації. Крім того, в Міністерстві закордонних справ створений департамент загроз чи як вони так називаються у вас... проти Російської Федерації.

Крім того, в нас є декілька радників, на яких ми покладаємося в своїй роботі, співпраці, а також юридична команда, яка зараз складається з 3 професорів та юридичної компанії американської.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки людей .........

 

ЗЕРКАЛЬ О.В.   Якщо... по штатному розпису з міжнародного права? Я не знаю скільки точно. Якщо говорити щодо професорів, які залучені, то це професор Жан-Марк Тувенін. Він є ректором зараз Гаазької академії. Професор Сонс, Фред Сонс, який представляв і зараз був в арбітражі по Чагасу – це Маврикій, і професор Гарольд Кул, який був з нами ще на попередніх слуханнях. Це  ті люди, які формують юридичну позицію  України.

Я ще не відповіла на…

 

_______________.  Міжнародна конвенція.

 

ЗЕРКАЛЬ О.В.   Міжнародна конвенція по найманцям.

Ми розглядали цю конвенцію, і по ній ми бачимо багато ризиків. Але я  б не хотіла говорити на камеру.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Ви би хотіли говорити  тільки в  присутності депутатів? Ну, тоді давайте хай вийдуть всі, хто не депутат.  (Загальна дискусія) В кого є доступ.

 

_______________.  Міністерство оборони, теж доступ є. (Загальна дискусія)

 

_______________.  Понятно, до чого…… Ну, так це ж зрозуміло!

 

АНДРІЄВА Т.В.. Ну, абсолютно правильно. Тут  мають бути, дійсно, кримінальні справи. І на підставі договорів, треба просто уточнити, я зараз  не згадаю. Те, що з Гонконгом в нас точно є договір. Чи є з Китаєм – треба уточнити. І тоді Генеральна прокуратура на стадії досудового розгляду звертається до прокуратури Китаю, наводить докази і отримує все, що їй потрібно в рамках кримінальної справи. А якщо вже є судове рішення, тоді Міністерство юстиції підключається, і це робиться в такий спосіб, але не шляхом дипломатичних нот. Тут зовсім інший порядок, але справді має бути  кримінальна справа і матеріали між органами обмінюються  і  отримують інформацію і співпрацюють в такий спосіб.

 

_______________. (Не чути)

 

АНДРІЄВА Т.В.  До Генеральної прокуратури нашої, яка є  центральним  органом на стадії досудового  звертаються до  Китаю, так   такий порядок  відповідно до …..

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги,  я думаю, що ми продовжимо це обговорення вже  після … з Мін'юстом  як повернеться людина, яка безпосередньо, щоб ширше ті  міжнародні судові процеси, які є  і частиною віддання  займається Мін'юст, ми говорили   про там СОТ, ширше, те, що… захист  національних інтересів. Борис Іванович,  ви хотіли яке рішення, що по перших двох питаннях…

 

ТАРАСЮК Б.І. Я хотів запропонувати розглянути членам  комітету пропозицію про можливе рішення, особливо користуючись відсутністю преси на цьому засіданні.

Перше.  Я думаю, що ніхто не звинуватить Комітет у закордонних справах та й навіть за межами цього комітету, що  комітет недостатньо уваги приділяє допомозі  Міністерству закордонних справ, в його діяльності, про це вже сказали ви, Ганно Миколаївно, і про це я стверджую, як  голова групи по  підготовці до угоди, а точніше Закону про  дипломатичну службу.

Тому враховуючи результати нинішнього розгляду питання, що  стосується договору про дружбу, співробітництво і партнерство між  Україною і Росією я пропоную, щоб комітет прийняв рішення звернутися до міністра закордонних справ з вимогою надати інформацію відносно того, на якій стадії знаходиться робота по підготовці до припинення  дії українсько-російського  договору: що  зроблено, що робиться, і що планується, в які терміни зробити?

І крім того, я пропоную  в цьому ж зверненні  зробити запит  Міністерству закордонних справ, який підрозділ з яким кадровим забезпеченням обслуговує і супроводжує міжнародні позови України в міжнародні судові інстанції? Це моя пропозиція конкретна, яка вимагає рішення комітету.

Далі, я хотів би поділитися своїми враженнями від розгляду сьогоднішнього питання про договір між Україною і Росією. Я стверджую, що Міністерство закордонних справ, в тому числі і в особі Олени Володимирівни зайняло хибну позицію 3-4 роки назад відносно припинення дії окремих статей договору між Україною і Росією. І, власне, ця хибна позиція завадила прийняттю сучасних, точніше, рішень, адекватних рішень на тому етапі початку не конфлікту, Олена Володимирівна, а збройної агресії Російської Федерації проти України і війни.

Друге. Я вважаю, що заяви керівництва Міністерства закордонних справ щодо розірвання українсько-російського договору не підкріплені конкретними посиланнями на те, що йдеться про припинення дії договору, згідно із положеннями договору, а отже, з квітня наступного року є ознакою політичного піару з боку керівництва Міністерства закордонних справ.

Це те, що я хотів сказати і поділитися своїми думками з членами комітету.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борис Іванович.

Колеги, давайте тоді, оскільки ми послухали позицію МЗС, які говорили, що вони готують саме про те, щоби не продовжувати дію договору, а не його розірвати от, тому те, що пропонує якраз Борис Іванович для того, щоб взнати більше деталей.

Тому хто за те, щоби звернутися до Міністерства закордонних прав, як говорить Борис Іванович, з вимогою щодо інформування членів комітету про підготовку про припинення, проект, що було зазначено, зокрема, не розірвання, не денонсацію, а припинення дії договору, те, що МЗС готує з тими термінами, щоб було більше якоїсь інформацію, плюс, також надати комітету більшу інформацію про підрозділ, який я так розумію, що це мається на увазі міжнародного права департамент, хто займається  якраз і  судовими процесами юридичним супроводом міжнародних судових  позовів, от… надати таку  довідкову інформацію комітету. І, якщо можна  матеріали, ті, які були сьогодні  підготовлені  студентами, щоб зважаючи на ті запитання додаткові, які були  надати нам якісну довідку. 

 

_______________. Я думаю, що ………

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, справа… тут всі мають доступ до ДСК і ті матеріали, які  приходять ДСК члени комітету ознайомлюються з цими матеріалами.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто  немає заперечень? Колеги, хто  за таке звернення до МЗС.

 

_______________. До міністра.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так до  міністра, до міністра так. Одноголосно. Рішення є.

Колеги, просимо ще питання останнє сьоме для того, щоб вже відпустити. Актуальні питання зовнішньої політики України. За 13 років вперше були  парламентські слухання, які, зокрема, члени  комітету ініціювали з тих слухань дещо виконано. Зокрема,  в законодавстві України курс на НАТО зафіксовано, було зроблено, законопроект про дипломатичну службу підготовлений я сподіваюся, якщо завтра на Чистий четвер в залі будуть голоси і депутати, а ми зможемо  проголосувати у другому читанні.

І третє питання ще було. Одна із  рекомендацій, які були проголосовані   парламентом - це підготовка та внесення на розгляд Верховної Ради  нового проект Закону  про засади зовнішньої політики України.

Якщо дуже коротко, щоб цьому питанні  ніби є ряд ще інших питань, деяким членам комітету треба йти. Будь ласка, який стан  підготовки? Оскільки  парламент ухвалив, вже скоро буде рік, як рекомендації парламентських слухань, які були окремою  постановою там, зокрема,      були рекомендації Президенту, Кабміну, МЗС. Із тих  рекомендацій було, зокрема, одне,  що  ми виконали, а дещо це питання, зокрема, про підготовку чітко якби зазначено було  та внесення на розгляд нового проекту Закону  про засади  зовнішньої політики України.

Лана,  будь ласка.

У кого є?

 

_______________. Не було.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як не було?

Це питання було написано в листі двічі, які ми писали міністру закордонних справ. Оце… (Шум у залі)

Ще лист був. Це терміново,  це було матеріали надати. Це те, що ми, оскільки ви не надали матеріали, то  вчора ми відправили терміново вдогонку до цього листа, де були всі питання …(Шум у залі)

Це ще було на минулому…. Та є воно!

Я пам'ятаю, я це підписувала минулого тижня, а це підписували позавчора, щоб надати матеріали, бо… до засідання, щоб не було, як минулого разу, коли прийшов Клімків, і звіт МЗС, виявляється МЗС нам надсилало, в секретаріаті його не було, і тоді члени комітету висловлювали обурення, чому не було матеріалів до засідання. Тому цей ми відправили терміново як прохання про матеріали, а не  прохання про …

Добре, тоді ми це питання переносимо на наступний раз. Дякуємо, колеги.

Я думаю, що, колеги, нам треба проголосувати  питання про те що МЗС потрібно ще одного заступника, тому що Лана, я так розумію, повністю в міжнародних судових процесах, Боднар - повністю в двосторонніх відносинах, Кислиця - повністю у міжнародних організаціях, а далі вже нема відповідальних. І мені… (Шум у залі) Мені здається, що це дуже важливо, щоб хтось… зокрема, є, ще відправлено 30.03 "про стан виконання рекомендацій…" і так далі.

Дякуємо, колеги. Я думаю, що  треба… Будь ласка, ви щось хотіли, пане Василенко? Будь ласка.

Дякуємо так само вам особливо, Володимир Андрійович, за підготовку Закону про реінтеграцію Донбасу, вашу роль, і участь, і про консолідовану претензію так само, як ваша ідея ще з 2016 року, яка ………

Переходимо до дуже короткого питання… не короткого питання, а питання четвертого – про пріоритети, яке ми переносимо вже дуже-дуже давно… (Шум у залі) Що?

Ні, Віктор Іванович, це – поїздки. Ви потім будете казати, що вашу… (Шум у залі) Ні! Віктор Іванович, ну, будь ласка! Ні! Почекайте.

Але я ще хотіла, раз ви вже тут, залишіться, колего. В мене склалось враження, ну, по-перше, що МЗС дуже якось  халтурно ставиться до засідань комітету.

Ні, колеги! (Шум у залі) Не всі, але, чесно, крім Зайця, і це мене… от я не знаю, як вас, але це мене  реального починає вже дуже жорстко обурювати.

Починаючи,  з того, наприклад, мене дуже  сильно здивувало, коли  заступник міністра,  який  відповідає…

Колеги, я зараз пропоную дати слово… ми надсилаємо цей лист,  але, наприклад питання вже два роки не має першого заступника в МЗС, два роки, як наша колишня  Наталія Галібаренко поїхала в Лондон і досі……(Не чути)

Колеги, пішли до  пункту 4 ми це питання  продовжимо як і консолідовану  претензію, Віктор Іванович, ви ж ініціатор разом з професором  Василенком.

Все, Володя доповідай.  Будь ласка, Володя…

 

АР’ЄВ В.І.  За 5 хвилин…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді Віктор  Іванович, залишайтесь, не вистачить кворуму. Володя, поїздки, давай сідай доповідай. 

 

АР’ЄВ В.І. Чому не вистачить кворуму? У нас  все вистачає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давай.

 

АР’ЄВ В.І. Я дуже коротко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Світлана іде теж.

 

АР’ЄВ В.І. Власне тут доповідати і особливо нічого підкомітет, який пройшов… відповідно, коли  я  попросив всіх пройти  ніхто з комітету не  з'явився, так само ніхто не з'явився з Міністерства закордонних справ. Були присутні представники  Департаменту міжнародних відносин Верховної Ради  України, секретаріату і  був, прийшла  народний депутат Юринець для обґрунтування своєї заявки. Тому в даному разі ви всі маєте зведену інформацію, ми обговорювали по кожному питанню, яке було піднято. Зокрема, ви бачите, тоді уже я  оскільки не було іншого варіанту затягувати взяв на себе відповідальність рекомендувати  комітету такий список, затягувати я вважаю, вже  далі просто не можна.

І тому пропоную  зараз пройти по цій зведеній інформації, яка була з урахуванням аргументації присутніх, хто  прийшов на засідання підкомітету. А також  інформації письмової, яка була  надана з Міністерства закордонних справ, а  також моїх особистих… мого особистого бачення тих напрямків, які нам варто, як комітету, підтримати з огляду на зовнішньополітичну ситуацію.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

То, що? Як ми переходимо? Тут було ряд від депутатів, ми бачили ці прохання…

 

______________. (Не чути)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Володя, як ми розглядаємо? Тут є ряд від депутатів, які приходили. Є ряд…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …треба було зробити так. Візити комітетські, п'ять сюди, п'ять звідси. Візити групи дружби по пріоритетним країнам, які тут є. І тоді з цього виходити.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Така логіка, тому що наприклад, спілкуючись з різними послами, є наприклад запити, щоб українці таки поїхали в Румунію, бо зараз на фоні Угорщини, Польщі і так далі з румунами можна вибудувати якісь формати. Треба їхати туди. Є наприклад…

 

___________________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, дивись. Є наприклад ну це як групи дружби чи як комітету. Є Італія, після тих виборів, які у них відбулися, і взагалі питання  "Nord Stream" і санкцій ЄС…

(Далі аудіозапис засідання відсутній)