Діяльність Комітету

Міжпарламентські групи дружби

29 березня 2018, 15:04

Стенограма засідання Комітету 21.03.2018

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету у закордонних справах

21 березня 2018 року

Веде засідання голова Комітету ГОПКО Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропоную питання… Оце питання постанови, перші дві, не обговорювати, тому що немає… А цього про… Може поки що глянете від Микольської інформацію? Про торгівлю з Україною і США.

 

ВОВК В.І.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Іванович, правильно, воно є сьогодні в порядку денному.

 

ВОВК В.І.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Як ви упустили? Ми без вас його не голосували.

 

ВОВК В.І.  (Не чути)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, Віктор Іванович. Ну, бачите, добре, що сьогодні ви є разом з нами. І зараз прийде Ірина Степанівна, і в нас буде кворум.

 

ВОВК В.І.  (Не чути)

 

ВАЩЕНКО К.О. Дякую. Я так розумію, що у вас є питання. Мабуть, краще на них відповісти, якщо вони є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

ВАЩЕНКО К.О. Ну або я, Ганна Миколаївна, почну. А почну я з того, що два роки скоро, як діє новий Закон "Про державну службу". До речі, користуючись нагодою, шкодую, що не прийнято Закон про дипслужбу, з яким ми разом з МЗС працювали…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Поки що.

 

ВАЩЕНКО К.О. Поки що не прийнято, сподіваюсь, що буде прийнятий, у нас буде сформована єдина система публічної служби, яка охоплює державну службу загалом і враховуватиме особливості дипломатичної служби.

Один із принципових моментів Закону "Про держслужбу" полягає в тому, що прийом на всі посади державної служби, вступ, виключно на конкурсних засадах, під час яких оцінюються відповідні професійні компетентності кандидатів на посади і для цього є відповідні конкурсні процедури. А починається все з того, що встановлюються чіткі вимоги до посад, на які оголошується конкурс, і вимоги до кандидатів з точки зору того, як вони повинні ним відповідати. Тобто будь-яке оголошення про конкурс починається з визначення посадових обов'язків, далі під це підв'язується спеціальні вимоги, загальні вимоги. І, власне кажучи, кожен кандидат має можливість зрозуміти чітко, в чому полягає функціонал тієї чи іншої посади, які є вимоги до кандидатів, співвіднести себе із цими вимогами і, власне кажучи, сподіватися на результативність конкурсу.

Хотів, на жаль, почати з того, що в Апараті Верховної Ради у нас найбільш складна проблема з цим. Тому що ми часто  стикаємося з тим, що вимоги Закону про державну службу саме в Апараті парламенту з тих чи інших причин не виконуються. Зокрема, мова  іде про те, що нам доводилося декілька разів скасовувати ті повідомлення проголошення конкурсів, які були, саме через невідповідність їх встановленим вимогам.

Ну, наприклад, закон чітко говорить про те, що є залежності від  категорії посад, є загальні вимоги з точки зору освіти, досвіду. І це, до речі, європейська загальна практика. Якщо ти претендуєш на посаду певного рівня, в тебе має бути відповідний досвід, відповідні знання, відповідні компетентності для того, щоб бути ефективним. Для категорії "А", вищого корпусу –  це одні вимоги, для категорії "Б" –  інші, для категорії "В", це посади спеціалістів, - це більш спрощені вимоги, в тому числі відсутність вимог щодо досвіду роботи. Але є спеціальні вимоги до посади, які пов'язані, власне, з профілем цієї посади або job description, тобто що людина має робити, перебуваючи на тій чи іншій посаді.

Закон говорить про те, що спеціальні вимоги не повинні перевищувати загальні, але можуть їх доповнити. Тобто, якщо в загальних вимогах відсутність досвіду, ну, тобто не можна вимагати досвід, але, якщо під конкретну посаду потрібна людина, яка має навички, скажімо, перекладу або навички роботи з іноземними делегаціями, або навички іншої діяльності, то ніхто не забороняє ці спеціальні вимоги вказувати. Інша річ, що, вказуючи спеціальні вимоги, треба чітко бачити, наскільки вони відповідають профілю посади. 

Я от спеціально взяв декілька прикладів якраз по парламенту. Якщо почитати, скажімо, посадові обов'язки конкретного державного службовця, де жодним словом не зазначено те, що він повинен працювати, скажімо, по профілю міжнародної співпраці, натомість в спеціальних вимога з'являються відповідні, вибачте за тавтологію, вимоги, ну то це не співпадає одне з одним. Ми неодноразово звертали увагу кадрової служби, служби персоналу парламенту на те, що це треба робити. Десь вони до нас дослуховуються, десь, на жаль, ситуація залишається складною, і це призводить дійсно до того, що є достатня кількість вакансій сьогодні в Апараті Верховної Ради.

І я би, користуючись цією нагодою, просив би вас теж звернути увагу на цю проблему. І ми зі свого боку як Національне агентство готові максимально, що ми і робимо, і методично, і організаційно, цьому сприяти. І, власне, проблем нормативного плану я тут не бачу. Хоча, звичайно, ми робимо певні кроки в цьому відношенні щодо… У нас профільний комітет, як ви знаєте, державного будівництва, за пропозицією в тому числі низки народних депутатів, а також Адміністрації Президента, Кабінету Міністрів, ми серед тих змін, які ми сьогодні вносимо, плануємо внести до Закону "Про державну службу", є і норма про те, що для таких структур, як Апарат ВР, Кабміну Секретаріат і Адміністрація Президента, все-таки певні вимоги до досвіду, до будь-якої посади треба встановлювати. Але хотів вас поінформувати про те, що в нашому профільному комітеті ця пропозиція підтримки не знаходить. Якщо буде відповідне клопотання або звернення від Комітету у закордонних справах, я думаю, що воно буде розглянуто на засіданні профільного комітету парламенту.

Якщо є запитання, я готовий відповісти.  Дякую.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Костянтин Олександрович, те, що ви кажете, що через когось в Апараті Верховної Ради і стається ця проблема щодо непризначення людей. Тобто хтось свідомо чи несвідомо неправильно пише по суті оголошення щодо посад, вакансій. Так?

 

ВАЩЕНКО К.О.  Ну, я поясню. Взагалі у нас сьогодні, ми намагаємось забезпечити максимальну прозорість цього процесу. Є портал вакансій, де кожен громадянин України в будь-який момент часу може в розрізі кожного органу побачити, які є в принципі вакансії, цього раніше не було. Він бачить, яка вакансія, які вимоги до цієї посади, коли відбуватиметься конкурс, до чого бути готовим. І, коли той чи інший орган влади, в тому числі апарат парламенту, готує відповідне оголошення про конкурс, воно проходить верифікацію у нас і після цього розміщається на порталі вакансій.

Наше завдання – співвіднести коректність цього повідомлення з тим, що вимагає закон. І от саме це я маю на увазі, що, на жаль, Служба управління персоналом Апарату Верховної Ради не завжди коректно підходить до питання оголошення конкурсів і через це виникають відповідні проблеми.

 

ЗАЛІЩУК С.П.  Скільки разів ви вже…

 

ВАЩЕНКО К.О. Хто конкретно, я мабуть прізвище не готовий називати. Але у мене були на цю розмову, вірніше, на цю тему розмови навіть із виконуючим обовязки Керівника Апарата після певних претензій на нашу адресу як агентства, що ми гальмуємо конкурси. А ми просто звертали увагу, на те, що ми нічого не гальмуємо,  треба просто чітко виконувати вимоги закону і порядку проведення конкурсу, який затверджений Кабінетом Міністрів, відповідною Постановою 246, які стосуються всієї державної служби і  всіх державних службовців, і служб управління персоналом, незалежно від того, де вони функціонують.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Чи можна вас попросити… …………вичерпної інформації і кількості конкретних фактів…

 

ВАЩЕНКО К.О. Немає питань, ми готові підготувати таку довідку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У когось є  ще питання?

 

_______________. (Не чути)

 

ВАЩЕНКО К.О.  На жаль, пана Максим'яка тут немає..

 

ГУЗЬ І.В. …пана Максим'яка, він нам сказав про те, що от є проблема з вашою службою. Зараз говорите, що є проблема… І це така історія бюрократична. Нам же ж треба, в нашому комітеті в першу чергу і в цілому в парламенті налагодити цю ситуацію, щоб…

 

ВАЩЕНКО К.О. Я погоджуюсь. Я погоджуюсь, я ще раз з ним, якщо, з вашого дозволу, переговорю. І ми, думаю, знайдемо точку зору спільну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

ГУЗЬ І.В. Взяти до відома.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Взяти до відома… (Не чути)

 

ГУЗЬ І.В. Взяти до відома, підтримати Світлану Петрівну. Бо вона… аби Нацслужба надіслала нам конкретні випадки, щоб ми бачили, хто, що, до чого…  

 

ВАЩЕНКО К.О. Ну, от у мене в руках є, я спеціально взяв з собою, в мене тут раз, два, три, чотири –  сім, сім умов проведення конкурсу якраз на посади, в тому числі є і на заняття вакантних посад головного консультанта секретаріату Комітету у закордонних справах. Я можу прокоментувати, що тут не так і чому.

 

 _______________. А скажіть, що не так.

 

 ВАЩЕНКО К.О. Ну, тут якраз, значить, загальні вимоги, тобто посадові обов'язки до цієї посади. Якщо їх уважно прочитати, вони всі стосуються там пропозицій до підготовки діяльності уряду, забезпечення погодження проектів законодавчих актів і так далі, і так далі. Жодного слова про те, що ця посадова особа повинна якоюсь мірою співпрацювати чи з закордонними делегаціями, чи з іноземцями, чи якісь комунікації здійснювати,  немає. Натомість в спеціальних вимогах з'являється вимога володіння іноземною мовою, яка є однією з офіційних мов Ради Європи на рівні, необхідному виконання посадових обов'язків.

Претензія була одна: ви допишіть тут, що вона повинна це робити, і тоді це буде комунікуватися з другою частиною. Ну, тобто це абсолютно робочі речі, і тут нічого складного немає. Я не розумію, чому Апарат парламенту так реагує на це, без розуміння. Тобто це суто технічні моменти.

 

 _______________. Ми про ці проблеми не знали.

 

 ТАРАСЮК Б.І.  Костянтин Олександрович, в мене питання. Що треба зробити для того, щоб кадри Апарату Верховної Ради узгоджували оці вимоги з комітетами профільними, про які йде мова? Хто повинен якийсь наказ дати чи  що?

 

ВАЩЕНКО К.О. Я вважаю, що це має бути  врегульовано внутрішнім  наказом по Апарату. І в цьому наказі повинно бути визначено, що, готуючи повідомлення про оголошення конкурсу, Служба управління персоналом Апарату Верховної Ради повинна спиратися на пропозиції секретаріатів відповідних комітетів…

 

ТАРАСЮК Б.І. І враховувати їх думку?

 

ВАЩЕНКО К.О. Так, так.

 

ТАРАСЮК Б.І. А чи не могли би ви, як  людина, яка очолює профільне відомство, звернутися до керівництва Апарату з такою пропозицією.

 

ВАЩЕНКО К.О. Я, по-перше, в будь-якому разі, Борис Іванович, з такою пропозицією вийду, проінформую про те, що відбулась така розмова на комітеті. Що вкотре засвідчили, що треба ці питання врегульовувати і запропоную відповідне рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Якщо вже не буде рішення… (Не чути)

(Загальна дискусія)

 

ТАРАСЮК Б.І. Може бути і такий варіант, Віктор Іванович.

Але мова йде про що? Мова йде про Закон, про ви конання Закону про державну службу і тут профільним є відомство якраз Костянтина Олександровича. Тому і я мотивував свою пропозицію. Але мені здається…

 

ВАЩЕНКО К.О. Можна і так, і так.

 

ТАРАСЮК Б.І. Але мені здається, що вага звернення комітету до голови буде меншою, ніж вага звернення профільної агенції. При всій повазі до нашого комітету.

 

ВАЩЕНКО К.О. Борис Іванович, я підтримую вашу пропозицію і вашу, шановний Віктор Іванович. Ще раз хотів наголосити, що питання не в законі, а питання в організації роботи. Я погоджуюсь, що можливо і закон треба змінювати, але це тема вже окремої дискусії.

 

ТАРАСЮК Б.І. Чи не варто нам поєднати два проекти, які стосуються однієї і тієї ж теми, в один пункт порядку денного. І щоб ми обговорювали їх разом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми їх буде розглядати…(Не чути)

 

_______________. Підтримуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да.

Хто – за… (Не чути)  Одноголосно, рішення прийнято.

 

ГУЗЬ І.В. Ірина Степанівна, я так розумію, що ми по одному і тому самому питанню маємо дві постанови. Чи я помиляюсь? Від Бурбака і від Луценко.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Ми маємо від народних депутатів з "Блоку Петра Порошенка" постанову, які пропонують визнати, не визнати вибори Президента Росії на окупованій території Криму.

 

ГУЗЬ І.В. Ні, ні. Ірина Степанівна, я ще раз, тобто ми маємо по одному і тому самому питанню дві пропозиції: одна –  від Бурбака, Логвинського, тут написано, друга – від Луценко.

 

ЛУЦЕНКО І.С.  Ще раз.

 

_______________. Ну хай там інші.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Дві постанови з теми виборів Президента Росії. Від Бурбака пропозиція не визнавати по всій території, по Російській Федерації і по анексованому Криму. Пропозиція від "Блоку Петра Порошенка", бо підписалися наші: не визнавати вибори Російської Федерації в анексованому Криму.    Оце різниця між двома постановами.

 

ГУЗЬ І.В. У мене питання як члена коаліції, якщо можна, не до вас претензії, а до всіх, ми не можемо це якось об'єднувати, бо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я скажу одне… (Не чути) Від коаліції подають… (Не чути)

 

_______________. Це якийсь нонсенс.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І тому велике було прохання комітетів, як ми це зробили до… (Не чути)  …громадськості засудити… і ми не дійшли …

Так, так, друзі, колеги. Колеги, я просто хочу сказати, парламент тоді проголосував напрацьовану комітетом версію за участі представників кримських татар, Уповноваженого Президента в Криму Бабіна, Генпрокуратури в Криму, там список… Мін'юсту, МЗС. Було два засідання і комітету, і робоча група, тобто ми дійшли до спільного рішення, яке залом всі підтримали. Зараз є пропозиція, зокрема, рішення щодо… Наше звернення, якщо ви його прочитали, ми  направили  вже і Генсекретарю ООН, і членам Радбезу, і так далі, колеги, де ми засуджуємо… Текст є! Ми засуджуємо проведення виборів на тимчасово окупованому Криму.

Тому станом на зараз є пропозиція дійти якогось рішення комітетом, щоб в зал виносилася одна постанова. І серед демократичних сил, які воюють, державою-агресором, не було таких от, скажімо, розбіжностей, коли в результаті ми можемо мати наслідок, що за жодну постанову, із-за принципових якихось позицій, не буде голосів. Я думаю, що це буде найбільшим, оце буде реальна… Це буде дуже дивна ситуація, коли в українському парламенті дві політичні сили, які представляють коаліцію, і в результаті парламент не проголосує, не дасть оцінку виборам, чи переобранню Путіна.

Є пропозиція, якщо немає рішення, створення робочої групи і черговий раз обговорення, і тоді… Але це буде вже трохи запізніла реакція, як на мене, хоча звернення було.

Борис Іванович, будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І. Шановні колеги! Перш за все, я хочу висловити вдячність обидвом фракціям коаліції за їхні ініціативи. Це правильні ініціативи. Але є відмінності в цих двох ініціативах. Міністерство закордонних справ в своїй реакції на ці дві постанови, проекти постанов, висловило чітко свої зауваження. Я уважно ознайомився з цими зауваженнями і підтримую їх. В той же час ситуація   надзвичайно делікатна, як ви відзначили. І пропонується не виносити обидві постанови, а опрацювати в робочому порядку, можливо, протягом сьогоднішнього дня і запропонувати обом групам ініціаторів погодитись на об'єднаний проект постанови. Щоб не влаштовувати.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Але треба зрозуміти, яким результатом буде той проект. Просто розуміти, що пропонується.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре, давайте заслухаємо представника МЗС –  Марко Олександрович Шевченко, заступник директора Департаменту протидії загрозам з боку Російської Федерації, начальник політичного відділу, будь ласка.

 

ШЕВЧЕНКО М.О. Доброго дня, шановні народні депутати! Сьогодні… проте вчора і сьогодні ми аналізували обидва проекти постанови, присвячені одні й тій самій темі. Результатом голосування на виборах Президента Російської Федерації, зрозуміло, що питання викликає підвищену увагу і з боку громадськості, і будь-яке наше… будь-яке рішення народних депутатів матиме далекосяжні наслідки. 

Коли ми аналізували… аналізуючи, ми змушено мали порівнювати обидва тексти. І наша позиція з приводу підтримки чи непідтримки одного чи іншого тексту базувалася на трьох критеріях.

Перший критерій, за яким ми аналізували обидва законопроекти, це на скільки вони продовжують лінію, визначену парламент постановою від 1 березня про наміри організувати голосування на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя. Відповідно за цим критерієм законопроект 8168 йде в продовження окресленої лінії. Законопроект… відповідно другий законопроект 8153 не співпадає по цьому критерію із вже проголосованим парламентом, закликом, зверненням до міжнародної спільноти від 1 березня.

Другий критерій, за яким ми аналізували обидва законопроекти, це співпадіння його чи неспівпадіння із попередніми висновками місії Бюро демократичних інституцій і прав людини ОБСЄ по спостереженню на виборах Президента Російської Федерації та  наших основних міжнародних партнерів і, не побоюся цього слова, союзників.

Знову ж таки законопроект авторства Ірини Луценко та групи депутатів, на нашу думку, знаходиться ближче до висновків Бюро з прав людини і демократичних інституцій ОБСЄ, які оприлюднили свої висновки вранці, в понеділок. І в них немає жодного слова про нелегітимність виборів Президента Російської Федерації, в цілому по Російській Федерації. Відповідно це бюро є надзвичайною шанованою на міжнародній арені інституцією, його висновки знаходяться в основі всіх політичних рішень, і всіх демократичних урядів Європи і країн простору ОБСЄ. Відповідно, за цим критерієм, законопроект Ірини Луценко і групи народних депутатів, знаходиться ближче до цих висновків, ніж другий.

І третій критерій, по якому аналізували обидва законопроекти, це їхні практичні наслідки. З точки зору практичних наслідків, у разі, якщо оголошуються нелегітимними вибори Президента Російської Федерації на всій території Російської Федерації, практично наслідком є  невизнання, повинно стати наше невизнання жодних  рішень Президента Російської Федерації, включаючи його кадрові рішення. І звідти починається ланцюгова реакція про наше невизнання жодних посадових осіб, призначених  на свої посади  Президентом Російської Федерації. Звідти іде наслідком наше невизнання жодних рішень цих посадових осіб  нижчого рівня і так далі, і так далі, і так далі, аж до самого низового рівня, те, що називається, аж до рівня місцевої влади. Відповідно це, на нашу думку, негативно вплине на можливості МЗС по захисту національних інтересів України, в тому числі, по захисту прав і свобод громадян України, які знаходяться  на території Російської Федерації, в тому числі тих, хто незаконно ув'язнені.

Для люстрації. Наприклад, для найпростішого кроку, відвідання нашим дипломатом незаконно ув'язнених там Олега Сенцова, Кольченка, низки інших відомих в Україні діячів потрібний дозвіл відомства виконання покарань, який… знову ж таки керівник якого призначається рішенням Президента Російської Федерації. Відповідно якщо ми не визнаємо легітимність самого Президента, то всі інші рішення, включаючи кадрові призначення, те ж само не повинні визначатися. Відповідно ми не маємо права до них звертатися як таких, бо ми не визнаємо їхню легітимність. Відповідно навіть банально зробити, передати передачу там, ліки, продукти – все, що завгодно, чи добитися відвідання і так далі, – це все блоковано. Ми не маємо права навіть просто звертатися до нелегітимних представників, бо їхню легітимність ми не визнаємо.

Ну, і вже риторичне запитання. Якщо ми не визнаємо, якщо от каже: "Цар нелегитимный", тоді хто легітимний? Кого ми визнаємо легітимним представником Російської Федерації? Це, виходячи з цих міркувань, Міністерство закордонних справ прийшло до висновку, який знаходиться у матеріалах, розданих членам комітету. Міністерство закордонних справ підтримує законопроект 8168, який також продовжує політику невизнання спроби анексії частини території України, який не визнає легітимність виборів Президента Російської Федерації на окупованих територіях, який засвідчує, що ці вибори не можуть служити ні доказом, ні обґрунтуванням зміни статусу, українського статусу цих територій. І відповідно Міністерство закордонних справ не підтримує законопроект 51… 8153 з цих же ж таки міркувань.

Дякую.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Я знайомий з обидвома проектами, і що я хочу сказати. Якщо хтось ставить за мету внести якомога більш радикальну пропозицію, то я би радив тоді рекомендувати прийняти рішення, що Російської Федерації не існує. І все, і в нас проблем не буде. У нас тоді проблем не буде.

Це, звичайно, іронія. Але я хочу сказати, що ми повинні відійти від цієї іронії і сконцентрувати нашу увагу на прийнятті того варіанту проекту заяви, який  би не викликав  ніяких сумнівів, з точки зору міжнародної спільноти. Тому що жодна країна, жодна міжнародна організація, яка висловилась з приводу проведених виборів в Російській Федерації, не ставила під сумнів легітимність виборів як таких взагалі.

Ми ще не маємо висновку Бюро демократичних інституцій і прав людини ОБСЄ. Очевидно, що там знайдуть порушення демократичних принципів виборів. Але це загалом, як свідчить практика, не вплине на легітимність обраного Президента Російської Федерації. Ми повинні концентрувати увагу на тому, на чому концентрує увагу весь демократичний світ – на нелегітимності  виборів в окупованій Автономній Республіці Крим. Крапка.

Але я за те, щоби ми оперативно опрацювали два проекти, з   врахуванням пропозицій Міністерства закордонних справ, внесли спільний проект і уникли конфузу  в залі Верховної Ради.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борис Іванович… (Не чути)

 

ЛУЦЕНКО І.С.  Дивіться, шановні колеги, відмінність між цими двома постановами уже дуже  чітко і дуже яскраво продемонструвало і на пальцях розклало нам Міністерство закордонних справ. У нас фракція  "Блоку Петра Порошенка", повністю думка фракції  співпадає з позицією  Президента. Який чітко на міжнародній арені заявив, що вибори  Президента Росії на окупованій території Крим є нікчемними, нелегітимними, відповідно і фракція "Блоку Петра Порошенка" виражає таку саму позицію. Виходячи з цього і виходячи, основне, з державницьких позицій, якщо ми не визнаємо вибори Президента Росії по всій території Росії і анексованого Криму, наскільки це буде правильно для України як для держави? Прикладом того, що можна, використовуючи всі міжнародні документи, які були, якими було засуджено анексію Криму, дії Російської Федерації на чолі з до того ще обраним Президентом Росії Путіним, і всі наступні документи і заклики, і попередження були пов'язані з попередженням Російської Федерації як держави на чолі з Путіним, якщо він буде обраний; то на сьогоднішній день, якщо ми не визнаємо ці вибори, то ми не зможемо ні в міжнародних судах захищати ні позицію по тих ще газових угодах, по тій консолідованій скарзі. Ми не зможемо звертатися ні в "нормадському форматі", будь-якого рішення ми не зможемо приймати в цьому діалозі. Якщо, наприклад, через санкції Росію спонукають і до… погодитися про ту миротворчу місію на умовах України, яку ми пропонуємо, і Росія імовірно погодиться, то вона буде нелегітимною зі сторони Російської Федерації – ні підпис жодний, ні жодне рішення. Ми будемо знаходитися у вакуумі: Україна, наші міжнародні партнери і Росія, тому що ми не визнаємо. Тут виникне вакуум відносин.

Ми виходили з того, що якщо в залі парламенту запропонована нашими колегами з коаліції не набере постанова про невизнання виборів Президента Росії і на російській території у тому числі, а не тільки на анексованій території Криму, не набере голосів нашої фракції, вона не буде визнана, то що буде запропоновано парламенту? Що, парламент не буде мати думки з цього приводу?

Ми як фракція "Блоку Петра Порошенка" чітко визначилися не визнавати вибори на анексованому Криму, чітко. Якщо шановний комітет наш готовий очолити цю, як би організувати на базі комітету цю робочу групу, напрацювати рішення, то я би хотіла, щоб, можливо, шляхом голосування в комітеті ми визначили для себе, що ляже в основу напрацьованої робочою групою позиції: не визнавати вибори тільки в анексованому Криму, чи основа напрацьованої оцієї робочою групою позиції буде не визнавати на всій території. Я думаю, що якщо ми будемо працювати в робочій групі в комітеті, то давайте шляхом голосування визначимося, що ляже в основу тої постанови, і запропонуємо її залу.

Для початку треба розуміти точку відліку, з якої ми підемо. Оце моя позиція, я пропоную це.

 

ГУЗЬ І.В. Давайте, перше. Значить, є два підходи: один озвучила пані Луценко "Блоку Петра Порошенка", є підхід "Народного фронту", який озвучив у своєму проекті постанови Бурбак і Логвинський. Значить, відбулися вибори в Російській Федерації, зокрема на території Криму. Те, що міжнародні інституції і жодна країна світу не наважується не визнавати легітимність Президента Російської Федерації, не означає, що ми як країна, яка воює з Російською Федерацією, маємо також сховатися в кущі.

Тому ця позиція має право на існування, вона озвучена і вона може не сприйматися в залі частиною народних депутатів, це також нормально. І я вважаю, що вона має право на існування, і цю позицію в нашій країні підтримує достатньо багато українців і виборців, крапка. Скільки їх: мільйон, десять чи п'ятнадцять, це можна дискутувати.

Друге. Дійсно, я хочу погодитися, що якщо ці дві пропозиції будуть винесені в зал від двох фракцій коаліції, і жодна з них не набере відповідної кількості голосів для прийняття рішення, це буде дипломатичний конфуз. І ми покажемо себе в дуже нехорошому світлі. І як на мене, я буду говорити відверто, це прорахунок керівників обох фракцій, коаліції як такої, тому що в даній ситуації і ми як комітет, от я як член коаліції, але як член комітету в дуже незручній ситуації, тому що все-таки треба було перед цим знайти порозуміння для того, щоб ми винесли в зал, і однозначно це рішення було би підтримане.

Тому я пропоную наступним чином: все-таки рішення зараз не приймати комітету жодним чином, просити від комітету представників ініціаторів обох рішень, представників двох фракцій коаліції, аби вони, ну, все-таки знайшли можливість до завтрашнього дня, я так розумію, завтра має це питання розглядатися, було б бажано знайти порозуміння для того, щоби було спільне рішення.

Ірина Степанівна правильно зазначала на базі якого, да, проекту рішень, бо вони різняться –  чи "БПП", чи "Народного фронту". Отут вже треба, щоби сідали за круглим столом в закритому режимі і прийняли рішення. Якщо цього не буде, ще раз кажу, це буде конфуз, ну, який, на превеликий жаль, ні до чого доброго не приведе.

Дякую.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Я погоджуюсь з Віктором Івановичем і погоджуюсь з Ігорем Володимировичем. Мені здається, що тут в публічній частині нашого засідання нам треба уникати взаємних звинувачень. І треба звернутися до авторів двох проектів постанов спробувати внести спільний проект. Пропоную, щоби до цього долучилася третя сторона в особі членів нашого комітету. Я висловлюю бажання і готовність взяти участь у цій роботі.

Дякую.

 

САЄНКО С.В. Дякую, Ганна Миколаївна.

Доброго дня шановні народні депутати!

Я коротко спробую дати характеристику спочатку ситуації, а потім висловити пропозиції з точки зору МЗС, що було зроблено, і те, яка наша пропозиція до проекту саме звернення, оскільки ми вважаємо, що мова звернення має бути більш чіткою і зрозумілою саме для міжнародної спільноти і для тих, хто її буде чути, розуміти і реагувати.

Отже, по-перше, три тижні тому ми всі стали свідками ситуації політичного шантажу, політичного тиску. Поведінка російського монополіста створила значні загрози для збалансованості та надійності української ГТС і була класифікована штабом в Україні як загроза номер один. Відповідно Україна була змушена застосувати механізм раннього попередження та інформувати Європейську комісію.

Як ви знаєте, був запроваджений національний план дій, який передбачив переведення генеруючих компаній з газу на мазут, що дозволило нам в перші два тижні зекономити близько 15-20 мільярдів кубів газу. П'ятого березня, як ви знаєте, "Нафтогаз" отримав від "Газпрому" повідомлення про наміри звернутися в Стокгольмський арбітраж щодо розірвання по перегляду умов контрактів на поставку і транзит газу. Такі дії є чітким сигналом про те, що "Газпром" ніколи не можна розглядати як надійного партнера, оскільки не дотримується договірних зобов'язань. І саме ця ситуація має стати чітким сигналом для тих, хто підтримує Росію та лобіює будівництво "Північного потоку" в ЄС. Це також елемент попередження про можливі наслідки і реалізації проекту з будівництва "Північного потоку-2".

В свою чергу нами вже проведено попередню роботу. Невідкладні були проведені консультації і в Брюсселі на офіційному рівні з віце-президентом Європейської комісії, була висловлена позиція української сторони і в рамках засідання Комітету у закордонних справах і європейської інтеграції, Європейського парламенту в Страсбурзі. Ми закликали наших партнерів оцінити реальні цілі проекту "Північний потік-2" та аналогічні проекти, особливо враховуючи сьогоднішнє домінуюче положення  "Газпрому" на енергетичному ринку Європейського Союзу, а також забезпечення енергетичної та екологічної безпеки європейського континенту.

Не є таємницею, що Росія намагається всіляко позбавити Україну статусу надійного транзитера. Відповідно посилює таким чином політичний тиск на Європу. Мета цілком зрозуміла –  поставити Європу в залежність від російського газу.

Попри те, що будівництво "Північного потоку-2" суперечить Третьому Енергетичному пакету, політична доцільність будівництва газопроводу як такого розділила Європу на два табори. З одного боку – це потужна група країн на чолі з Німеччиною та Австрією. "Газпром" продовжує вкладати мільйони доларів в лобіювання інтересів, просування відповідних тез…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ……………, у вас, можете позицію по зверненню сказати. Ви нам розказуєте загальну ситуацію. Ми на минулому тижні, коли з Клімкіним спілкувались, ……….… Нас зараз більше цікавить по тексту звернення, які пропозиції МЗС і яка позиція?

 

САЄНКО С.В. По суті звернення ми підтримуємо і заперечень не маємо. Оскільки звернення є цілком логічною реакцією на ситуацію, на енергетичному і екологічному ринках.

Але ми хочемо запропонувати, і це буде сьогодні зроблено, запропонувати декілька конкретних речей, які захоче почути європейська аудиторія чи ті інвестори, які будуть відчувати і аналізувати звернення українського парламенту.

По-перше, те, що ми можемо запропонувати. Включити тезу щодо створення сприятливих умов для інвестицій, зниження ренти. По-друге, зобов'язання української сторони щодо впровадження заходів з енергоефективності. І ключова теза, яка має прозвучати, - це заходи української сторони щодо виконання Україною і продовження виконання Україною своїх міжнародних контрактних зобов'язань, і відповідні заходи по будівництву інтерконекторів, які будуть частиною проектів не лише української сторони, а як частиною комплексних регіональних планів саме Європейського Союзу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

САЄНКО С.В. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вони є у вас прописані?

 

САЄНКО С.В. Ми окремо дамо, буквально після обіду, ближче до вечора. Пропозиції, які я маю зараз, я можу роздати для ознайомлення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

ТАРАСЮК Б.І. У мене запитання до Сергія Віталійовича. Чи достатньо було часу Міністерству закордонних справ для підготовки конкретних пропозицій щодо внесеного законопроекту? І чому ми не маємо письмової реакції МЗС на цей проект?

 

САЄНКО С.В. Так, тут є можливо помилка чи непорозуміння. Я отримав цей документ, власне, сьогодні вранці. І те, до чого я був причетний, то позицію міністерства я висловлюю. Ситуацію ми ,виправимо і сьогодні після обіду ми дамо консолідований текст, який пропонуємо врахувати народними депутатами перед тим, як виносити звернення в зал.

 

ТАРАСЮК Б.І. У мене пропозиція підтримати даний законопроект і врахувати редакційні або інші зміни, які треба граничний термін, скажімо, сьогодні до 18 години. Якщо МЗС дасть свої пропозиції, вони можуть бути враховані, якщо ні, так і не буде.

Далі. У мене є особисто  редакційні зміни. Для чого писати в назві в тексті "Норд Стрім-2", якщо дається в дужках переклад на українську мову? Треба просто говорити "Північний потік-2". Це редакційні зміни, я пропоную їх внести.

Далі: перебільшенням є в першому абзаці другої сторінки звернення, те, що в такому разі "Газпром" отримає контроль над обсягом і ціною всього газового  ринку континентальної Європи. А як бути з голландським газом, а як бути з норвезьким газом, а як бути з газом з Алжиру? Тобто треба уникати таких перебільшень і невідповідності реаліям.

І ще одна пропозиція є у мене редакційна. Вона стосується звернення, власне, і першого пункту.

Скажіть, будь ласка, яким чином журналісти і громадські активісти можуть не брати жодної участі в підготовці, фінансуванні чи лобіюванні цього проекту? Я пропоную прибрати звернення, щоб журналісти і громадські активісти займалися не властивою для них діяльністю.

А в цілому я підтримую. Пропоную, щоб комітет підтримав. Дякую.

 

ГУЗЬ І.В. …не повідомили про скасування вашого цього наказу. Так?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

ГУЗЬ І.В. Ні, ні. Ну, це заступник міністра?

 

______________. …з інших питань зовсім.

 

ГУЗЬ І.В. Ну, якщо відповідає… Якщо є заступник, то в нас, в мене є… Дозволите?

 

______________. (Не чути)

 

ГУЗЬ І.В. Ви зрозуміли про що я, ні?

Значить, наш комітет був змушений декілька років бути реципієнтом чи бенеціфіаром, власне, NDI, IRI, інших структур, затверджуючи їхні там пропозиції, їхні плани, фінанси і так далі. Ми цим довгий час займалися. І неодноразово зверталися в усній формі вимушено для того, щоби Мінекономіки відмінило свій наказ, де фактично наш комітет присутній в процесі фактично… Постанова 153.

Так от буквально два тижні тому представники NDI, IRI тут були присутні, ми знову виконували певну функцію і так далі. А виявляється, що в листопаді місяці ваше міністерство цю постанову відмінило, а нас ніхто не повідомив.

Як на мене, це неправильно, категорично неправильно. Ну, я розумію, що це не ваша відповідальність. Але я хотів би, щоб ви передали пану міністру, що все-таки, ну, було б доречно в таких випадках повідомити комітет. Це не дуже нас обтяжувало, але ми були в зовсім незручній ситуації, тому що фактично ми виконували ту роботу, яка уже не була в нашій компетенції, будем так казати. І це важливо, як на мене.

 

МИКОЛЬСЬКА Н.Я.  Готова прийняти…

 

ВОВК В.І.  Чекайте. Можна? Я хотів би, раз ця тема порушена уже, то скористатися нагодою, що мій колега Ігор Володимирович порушив тему технічної допомоги. З самого початку роботи нашого комітету ми поставили питання про те, що міжнародна технічна допомога має бути належним чином врегульована в Україні не на рівні постанови Кабінету Міністрів, а на рівні закону. І я особисто був свідком на засіданні нашого комітету, коли кілька разів, пані Трегуб тоді у вас очолювала цей департамент, наскільки я пам'ятаю, міжнародної технічної допомоги, нам було обіцяно… спочатку нам говорили, що ось-ось буде внесений проект Закону про міжнародну технічну допомогу, потім вона нас інформувала, що виникли якісь технічні проблеми з його доопрацюванням з донорами цього проекту Закону про міжнародну технічну допомогу. Ми з'ясували з паном Галасюком, головою комітету міжнародної… промислової політики, що загальний обсяг, вдумайтеся, міжнародної технічної допомоги за останні двадцять років був порядка чотирнадцяти мільярдів доларів. І все це пройшло без будь-якого парламентського контролю. І все це такий величезний обсяг грошей, виявляється, який надавався Україні у вигляді міжнародної технічної допомоги, він весь використовувався виключно під контролем уряду і без будь-якого, так би мовити, законодавчого врегулювання в рамках суто постанов Кабінету Міністрів.

Взагалі ця ситуація абсолютно ганебна і абсолютно безпрецедентна, що не врегульовано законом проект, не врегульовано законом міжнародну технічну допомогу. Проект нам був обіцяний і так і не був поданий, за що відповідає міністерство економіки.

То яка, я хотів би взнати… Я розумію, що пані Трегуб вже звільнена, да, наскільки мені відомо?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона судиться з ними…….

 

ВОВК В.І.  А, вона судиться…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)  

 

ВОВК В.І.  Ага, я не в курсі. Молодець, якщо судиться. Правильно робить.

Але ситуація така, що ми очікуємо від міністерства давно, вже четвертий рік проекту Закону про міжнародну технічну допомогу.

Дякую.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Подякуйте Ірині Степанівні, яка принципово голосувала завжди проти того, що ми не повинні були робити, і спонукала вас все-таки підняти це питання.

 

МИКОЛЬСЬКА Н.Я. Я можу тут спрацювати лишена прийняття інформації, передачі її Степану Івановичу і профільному заступнику міністра, тому що питання технічної допомоги не є в рамках моєї компетенції. Я розумію занепокоєність і думаю, що в принципі профільний заступник міністра не буде мати нічого проти, як прийти на комітет і проговорити на цю проблематику. Тим більше, якщо вона зараз так стоїть гостро. Тому що у нас з боку Степана Івановича, ви про це знаєте, стоїть пріоритетом діалог з парламентом з усіх питань, які є в рамках нашої компетенції. Я можу передати Степану Івановичу, що є такий запит з боку комітету, і варто, напевно, його не замовчувати, а пропрацювати.

Я хотіла би, напевно, проінформувати сьогодні і зразу попросити про допомогу. Як вам відомо, 8 березня цього року Президент Дональд Трамп прийняв рішення про запровадження з 23 березня додаткового мита, спеціального у розмірі 25 відсотків на імпорт металопродукції походженням з усіх країн, крім Канади і Мексики, з метою захисту внутрішнього ринку.

З нашого боку, ми вважаємо, що в принципі, що таке рішення Сполучених Штатів Америки воно суперечить  нормам Світової організації торгівлі. Але важливим зараз є не це питання. Важливим є те, що Президент Сполучених Штатів Америки в рамках, проголошуючи це рішення, також вказав про те, що Сполучені Штати Америки готові розглянути ряд країн, які вони можуть виключити з-під дії цього спеціального мита.

Чому це питання важливе для України і чому це питання, власне, ми виносимо на розгляд комітету? Якщо подивитись на об'єми нашого експорту до Сполучених Штатів, то цей ринок для нас був історичним завжди, ще з часів Радянського Союзу. Якщо подивитися на цифри, то за останні три роки середньорічний показник у нас десь близько 130 мільйонів доларів США поставок продукції, яка підпадає під дію мита. У нас були зустрічі з українськими металургами, вони говорять про те, що це мито не зупинить повністю їх експорт, але однозначно матиме значний вплив, при тому, що Канада зараз і Мексика є виключені, вже виключені, відповідно буде заміщення продукції.

Зверну увагу також на те, що в принципі основні наші види поставки продукції на ринок Сполучених Штатів і так закриті антидемпінговими митами, які діють вже понад 25 років, і українські компанії взяли на себе певні цінові зобов'язання. Тобто ми вже знаходимося в такому досить обмеженому стані.

Чому, що було зроблено урядом, так, і чому я сьогодні є на засідання вашого комітету. Уряд в цій справі задіяний з самого початку. Ми працюємо дуже тісно з нашими металургами, з профільною асоціацією. Ми приймали участь в розслідуванні і одразу говорили, що українська металопродукція не може бути загрозою в принципі національній безпеці США, тому що ми навіть не входимо не те, що в топ-10, наші поставки – це менше 10 відсотків поставок металопродукції на ринок Сполучених Штатів.

Другий момент, ми говорили, що наш ринок є, ринок Сполучених Штатів для нас є традиційним, і об'єми наших поставок туди не скачуть, тобто немає такого коливання великого як в бік зростання, так і в бік падіння. Тому ми говоримо про традиційні контракти і традиційних покупців, які виграють від нашої продукції. Разом з тим було прийнято рішення, яке прийнято.

Значить, що було зроблено урядом за цей час. Ми провели ряд консультацій на рівні посольства Сполучених Штатів тут. Наше посольство в Сполучених Штатах також отримало від нас цю інформацію, проводило консультації в Сполучених Штатах. Був підписаний лист Прем'єр-міністра Володимира Борисовича Гройсмана на керівництво Сполучених Штатів щодо виключення України з-під дії цих мит.

І тепер я поясню, чому я зараз є на комітеті і яка допомога потрібна нам. Відповідно, фактично сьогодні, завтра і післязавтра, на рівні Конгресу і Сенату будуть проводитися слухання за участі торгового представника США пана Роберта Лайтхайзера щодо цих мит. І вони проводитимуться в двох комітетах – в Комітеті з питань шляхів і засобів (це називається Committee on ways and means), в Палаті представників і Комітеті з фінансів (State Committee finance).

Відповідно ми провели також консультації як і з нашим посольством, так і  з посольством, так і розмова була з посольством Сполучених Штатів Америки. На нашу думку, зараз вкрай важливо, щоб у нас була злагоджена позиція у всіх гілок влади про те, що українська продукція не становить жодної загрози Сполученим Штатам.

І, другий важливий момент, що Україна, і на цьому наголошують також наші друзі в Сполучених Штатах, це фактично неурядові громадські організації, які лобіюють інтереси України, такі, як Atlantic Council, такі, як інші ……..,  які з нами працюють, що потрібно наголошувати на рівній стратегічної співпраці України і Сполучених Штатів і оборонній програмі, оборонній співпраці, яка у нас є. Тому що буде виглядати дуже дивно з нашого боку, про те, що держава, яка фактично має співпрацю в оборонній сфері, вона може становити загрозу національній безпеці іншої  держави.

Відповідно, ми просили би вас, ми направили вже на комітет проекти листів і position paper звернутися в двох форматах: перший формат – це як від комітету, а друге –  рекомендувати групі дружби міжпарламентський Україна-Сполучені Штати, ми також на них відповідне звернення направили, звернутися як до Палати представників, так і звернутися, от пан Кіраль з групи дружби також, звернутися як до Палати представників, так і до Сенату про те, з закликом виключити Україну з-під дії заходів Сполучених Штатів.

Важливим є моментом, я хотіла на ньому звернути увагу, що в економічній сфері Сполучені Штати об'єктивно не зацікавлені зараз, якщо правильно донести аргумент обмежувати нас наш експорт, тому що ми закуповуємо коксоване вугілля з Сполучених Штатів Америки на даний момент. Фактично, якщо скоротиться наш експорт металопродукції, то скоротиться відповідно їх експорт до  нас коксованого вугілля. І це ми також зазначаємо в position paper.

Тому два великі прохання. Це якомога швидше направити це звернення, тому що тут час дорогий. І друге –  це знову-таки вам, напевно, з точки зору парламентської співпраці видніше. На кого адресувати, я би тут, напевно, хотіла би, щоб можливо  пан Тарасюк висловився, тому що у нього є такий більше досвід. І ви, власне, в які правильно інституції на кого адресувати ці листи.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Борис Іванович.

Віктор Іванович, ви хотіли. Але, Борис Іванович, будь ласка. Чи ви готові? Після?

Будь ласка.

 

ВОВК В.І. Я повністю підтримую з одного боку пані Наталію, Наталю Ярославівну, от в усьому тому, що вона сказала. Вона абсолютно,  з одного боку, правильно виклала. І моя, правда, критика жорстка в частині тільки що почуте полягає в тому, що, на жаль, Наталія Ярославівна не витратила невеличких зусиль для того, щоб з'ясувати позицію парламенту, офіційну позицію Верховної Ради в контексті співпраці з Конгресом Сполучених Штатів Америки. Рік, рівно рік тому у нас було офіційне звернення Верховної Ради України до Конгресу Сполучених Штатів Америки, де ми виклали своє бачення взагалі стратегічної співпраці між Україною і США, в тому числі і між парламентом України і Сполученими Штатами Америки якраз з наголосом на тому, про що, єдине, до чого ми, на чому ми можемо наполягати, це на нашому стратегічному характері відносин і на безпековій співпраці. Так от якраз безпековій цій співпраці позиція, звернення Верховної Ради України і було присвячено. І базовим документом, який ми згадували в парламентському своєму зверненні, є Будапештський меморандум і безпекові гарантії, які надавали Сполучені Штати Америки Україні у зв'язку з тим, що ми здали ядерну зброю. Більш того, у зверненні Верховної Ради до Конгресу говориться про посилення безпекової співпраці, про укладення прямої безпекової угоди між Україною і США і так далі.

І тому я вам надзвичайно вдячний за те, що ви внесли це питання на засідання нашого комітету і поставили питання про роль парламенту, Верховної Ради в цій ситуації у зв'язку… і про наше звернення. Тільки просто бажано, щоб ви і не забували про те, що є такий документ, як Будапештський меморандум, з наданими Україні з боку Сполучених Штатів Америки безпековими гарантіями. Що там є четвертий пункт, в Будапештському меморандумі, який стосується економічних питань, недопущення економічного тиску. А це можна розглядати, в тому числі як певний економічний тиск на нас з боку Сполучених Штатів Америки. А друге – це наше звернення, ухвалене в березні, якраз в кінці березня 2017 року, до Конгресу, де ми просимо Конгрес посилити, принципово посилити стратегічне партнерство  між Україною і США, в тому числі і в безпековій сфері.

Тому в розвиток вашої пропозиції я підтримую ідею, що ми мали би направити відповідне звернення. Можливо, від комітету, тому що від  Верховної Ради ми вже нічого не зробимо. Від комітету. Але в тому числі посилатися на ці два документи, які я згадав, – це Будапештський меморандум і Звернення Верховної Ради до Конгресу Сполучених Штатів Америки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віктор Іванович.

Але тут є фактор часу, і це є конкретно. Те, що рік тому ми зверталися визнати статус України як основний союзник США поза НАТО було в цьому зверненні. Тобто це, якщо…

 

ВОВК В.І.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, ми теж повинні розуміти, як позиція, можливо. Але багато не будуть читати. Тут має бути настільки лаконічно. Є конкретна ситуація обмежувальних заходів. Або ми можемо зараз, щоб їхні виключення, які стосуються зараз тільки Канади і Мексики, ще передбачали Україну, або ми не включаємося в цю адвокаційну кампанію. І тут є прохання того, щоб парламент…

 

ТАРАСЮК Б.І. Дякую.  

Я хочу зразу заявити, що не мав, не маю і не буду мати ніяких стосунків з олігархами металургійної галузі. Зразу, щоб мене зрозуміли.

Друге. Я підтримую постановку питання Міністерством економіки і особисто пані Наталею.

І третє. Якщо говорити про те, кому адресувати, то, звичайно, краще було б, щоб Верховна Рада адресувала. Якщо це нереалістично, то, можливо, наш комітет міг би звернутися, можливо, з комітетами, іншими профільними комітетами до відповідних комітетів двох палат Конгресу і до торговельного представника США.  

У мене все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є присутній пан Сергій Кіраль. Ви ж з комітету промисловості, правильно?

 

КІРАЛЬ С.І. (Не чути)

 

МИКОЛЬСЬКА Н.Я.  Ми ми просто розмовляли з групами нашими підтримки зараз, які там з Atlantic Council, з іншими такими неформальними лобістами інтересів України у Вашингтоні. Вони вважають, що найкраще зараз звернення було би, якщо швидке, то це від Комітету закордонних справ як якірного. Тому що у вас більше контактів на рівні, ну, з Конгресом і з Сенатом. Можливо, воно може бути спільне з Комітетом промполітики, може бути, але важливо – це якірний ваш… Так, я знаю. Ми звернулися, ми також звернулися, також направили лист до співголів, до заступників і до секретарів групи дружби, тому може бути таке. Але рекомендують наступним чином, що розумію, що Верховна Рада не зможе це прийняти швидко, але ця робота ще не закінчиться. Нам важливо просто якірно зараз щось як ніби направити на Конгрес і на Сенат, а потім може бути більш розгорнуте звернення, коли вже буде процедура виключення країни.

 

_______________. (Не чути)

 

МИКОЛЬСЬКА Н.Я. Це ми, спільна наша робота.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

ЗАЛІЩУК С.П. Шановні колеги, я щойно, до речі, переглянула цю комунікацію Адміністрації Президента Трампа, де вони наголошують, що будь-який партнер торговельний Сполучених Штатів може бути предметом щодо переговорів для виключення з-під цих тарифів, якщо вони покажуть конкретно, яким чином ці тарифи будуть… несуть загрозу для їх національної безпеки. Це конкретне посилання. Тому нам треба…

 

_______________. (Не чути)

 

ЗАЛІЩУК С.П. Нам треба взяти, да, цей момент до уваги в комунікації.

Тепер щодо логіки, як це повинно бути. Я думаю, що тут треба по всіх напрямках рухатися. Це повинно, безумовно, Міністерство закордонних справ разом з Міністерством економіки до своїх партнерів, але ми на парламентському рівні теж можемо спрацювати по кількох напрямках. Від комітету…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

ЗАЛІЩУК С.П. Можемо від спікера, може бути комітетська комунікація, може бути група дружби. Я пропоную до всіх візаві звертатися, я не вважаю, що це буде зайвим. Це підніме увагу в тих цільових аудиторіях, з якими ми спілкуємося. Я думаю, що це буде слушно. І в тому числі по Ukrainian American …….., теж до них звернутися, і можливо, провести окремо скайп-конференцію, оскільки в нас вже є такий досвід. Давайте з ними призначимо і попросимо, щоб вони звернули на це увагу, і включилися в роботу, так само.

 

МИКОЛЬСЬКА Н.Я. Ukrainian American …….. – це дуже слушно. Слухання вже починаються сьогодні, завтра, післязавтра, тобто це такі три дні нагальні. 

У мене сьогодні телефонна конференція з нашим послом буде, десь буквально через дві години, де ми з ним звіряємо годинники, що в нас вже наявне. Тому що він буде передавати також лист від Прем'єра, тобто він вже пішов, але буде ще офіційна передача. Ми пропонуємо, так, це non paper, який ми пропонуємо… Ми підтримуємо український металургійний експорт, колеги.

 

КІРАЛЬ С.І.  Я дуже в першу чергу хотів подякувати комітету… Дякую. 

Я хотів, по-перше, подякувати за таку оперативність і гнучкість комітету, включення в порядок денний цього надзвичайно важливого питання. Воно, його ініціація, по-перше, десь мотивована тим, що 24 березня ми, світ весь, відзначає Міжнародний день боротьби з туберкульозом. Зараз в кулуарах Верховної Ради також  проходить відповідна виставка присвячена цьому питанню.

І я, як голова міжфракційного об'єднання "Парламентська платформа боротьби з туберкульозом", також є і доповідачем Парламентської Асамблеї Ради Європи з питань туберкульозу. І хочу вас поінформувати, що, власне, вчора, на  своєму засіданні Комітет з соціальних питань  охорони здоров'я ПАРЕ затвердив мою доповідь і проект резолюції, яка буде голосуватися в  Страсбурзі, в квітні місяці.

Але ти не менше, вже зараз проходить підготовка до проведення у вересні місяці, і це безпрецедентний захід. Це зустріч високого рівня Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй, яка, напевно, вперше за 20 чи за 30 років проводиться, конкретно по тематиці боротьби з туберкульозом. По-перше, тема туберкульозу є частиною тих, так званих ……….……….., де Організація Об'єднаних Націй береться до 2030 року побороти епідемію туберкульозу. А, по-друге, саме 2018 рік вважається таким критичним, власне, в політичному плані, в плані випрацювання політики як на рівні законодавчих або політичних органів різних, міжпарламентських організацій, так і на рівні урядових організацій. Зокрема і в Україні зараз Міністерство охорони здоров'я працює над розробкою нової 5-річної програми, державної програми боротьби з туберкульозом, де ми всі активно включилися. І зрештою завтра буде проводитися в стінах Верховної Ради відповідний круглий стіл на цю тему, і пройде обговорення.

Тому оце звернення, це фактично наш внесок до роботи, яка вже проводиться, як я сказав, і яка складається з кількох зустрічей, які будуть проводитися в Нью-Йорку. Одна буде наступна в квітні місяці, ще одна наступна буде в липні місяці, мето яких є напрацювати вже проект політичної декларації. І цим зверненням ми фактично робимо власний внесок як України не лише як держави, де проблеми з туберкульозом є одні з найскладніших, – Україна входить в п'ятірку країн з найвищим рівнем так званих складних мультирезистентних форм туберкульозу, – але як країни, яка не байдужа до цієї теми і готова, і вже активно долучається як на рівні ПАРЄ, так і на рівні Верховної Ради.

Тому звернення досить просте, але воно відображає оцих п'ять ключових речей, які би ми хотіли відобразити в оцій політичній декларації Організації Об'єднаних Націй. І вони доповнять вже перелік інших звернень, які були в тому числі і від мене, які є також і в резолюції ПАРЄ, яка буде, я сподіваюся, прийнята в квітні місяці, а також буде опрацьована і в окремій позиції уряду, який зокрема представлений тут Міністерством охорони здоров'я, який готується до участі в цій асамблеї 26 вересня 2018 року.

Тобто ми як парламент на політичному парламентському рівні, і це дуже важливо сьогодні, робимо свій внесок для того, щоби ця тема і ця проблема залишалися на рівні і для того, щоб продемонструвати, що Верховна Рада, і Україна зокрема не тільки піднімає питання російсько-української війни і хоче сформувати якісну антипутінську коаліцію, але ми, нам не байдужі інші теми, які близькі до звичайних людей.

Тому я просив би комітет підтримати.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Пане Сергію, дякую за ініціативу. Я хотіла вас запитати, в чому adidwell you ваших позицій, які ви пропонуєте врахувати Організації Об'єднаних Націй. Тобто наскільки це різниця між тим, що традиційно дискутується або зараз дискутується в ООН? І що це означатиме для України, ви можете виділити ці аспекти?

 

 КІРАЛЬ С.І. Ну, тут є декілька принципово таких якісних різниць. Вони стосуються в першу чергу відмінностей до таких консервативних традиційних підходів до теми туберкульозу, зокрема вони в тому числі в цій заяві відображаються. Ну, по-перше, це остання тенденція пацієнт-орієнтованих там методів чи підходів до профілактики, діагностики, лікування туберкульозу для України. І тут ми як би йдемо знову ж таки  в тренді тієї медичної реформи, яку ми з вами затвердили, коли гроші ідуть за людьми. Це дуже важливо, щоб кошти, які виділяються державою, не виділялися в будинки, в обладнання і таке інше, а йшли через пацієнтів, за пацієнтами.

Друге. Це активніше залучення громадського сектору, громадських організацій до здавалося б дуже суто медичної теми. А чому це важливо? Тому що зокрема з моєї поїздки до Азербайджану в рамках роботи над  доповіддю для ПАРЄ проблема мультирезистентності в туберкульозі виникає тоді, коли пацієнт зупиняє лікування. Тобто туберкульоз виліковний. Але, коли пацієнт зупиняє лікування, в нього з'являються антитіла резистентні до тих антибіотиків, які він приймав. І тоді наступний курс лікування вже проводиться іншим антибіотиком, який набагато дорожчий і набагато складніший, і це триває тоді вже не півроку, а два роки.

Тому громадські організації спеціалізовані, вони, власне, і покликані допомагати, доповнювати ті так звані ДОТ-кабінети чи фтизіатрів інших лікарів, слідкуючи за пацієнтами, щоб вони приймали ці таблетки, беручи знову ж таки там аналізи, ну, проби, які потім  самі ж носять в лабораторію, так як це, наприклад, в Азербайджані знову ж таки проводиться в Норвегії, там, де ми були, в інших країнах. І ми це також в цій декларації робимо, і це також більш детально розписано в моїй доповіді.

Ну, і багато інших таких речей. Але я би ще раз хотів наголосити. Тут йдеться скоріше про імідж України. Так наше власне позиціонування країни, в якій насправді ця проблема, так само, як і в Росії, зрештою і багатьох інших країнах пострадянського простору, вона є одна з найбільш актуальних. Що ми не стоїмо осторонь, що ми не займаємося тільки тими політичними питаннями, які важливі нам, але ми також є в тренді.

Я, до речі, зустрічався, буквально два тижні тому, з паном Єльченком, коли ми були в Нью-Йорку, з головою нашої місії при ООН. Мені дуже приємно, що наша місія також активно долучена і готується до цієї зустрічі високого рівня у вересні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

ТАРАСЮК Б.І. У мене не питання. У мене пропозиція, щоб комітет підтримав цей проект.  Дякую.

 

КІРАЛЬ С.І. Ми абсолютно в згоді з Міністерством охорони здоров'я. Зокрема, з Центром громадського здоров'я, який очолює пан Курпіта і пані Яна Терлеєва, заступниця його. Ця заява, ця постанова абсолютно узгоджена з їхньою позицією. Ви знаєте, від Міністерства, зрештою, десь більше цими питаннями займається, власне, центр. До речі, дуже активно працюючи і дуже фахово наповнений працівниками. А також і узгоджена, скажемо так, проконсультована з громадськими організаціями окремими, які спеціалізуються на цій тематиці і працюють з Глобальним фондом, і з іншими донорами в України, зі Всесвітньою організацією охорони здоров'я, з міжнародними партнерствами, такі, як, наприклад, Альянс "За громадське здоров'я", там  пані Юлія Чорна виконавчий директор. Фактично з пацієнтськими організаціями, які завтра також будуть на відкритті виставки, от вони всі підтримують цю заяву.

Я можу уточнити, просто для інформації, для членів комітету. Я був на попередньому Комітеті охорони здоров'я, я доповідав по цьому. І я доповідав, і передав в секретаріат комітету копію моєї доповіді. Я вже сказав, що, власне, ця заява базується на цих ключових моментах, які стосуються доповіді. І комітет абсолютно підтримує. Більше того, комітет прийняв рішення проводити цього року слухання парламентські, які стосуються питання боротьби з туберкульозом. А те, що стосується процедури.. Так, так, підтримує. Більше того, половина членів комітету є членами нашого МФО. Пан Кириченко, пан Біловол і пані Богомолець в тому числі.

А щодо МЗС, Віктор Іванович, я звертався до МЗС і отримав відповідь офіційну від МЗС, що це не їх компетенції питання, що позицію по участі Організації Об'єднаних Націй приймає Міністерство охорони здоров'я. А з Міністерством охорони здоров'я, як я вже сказав, з центром громадського здоров'я, яке є частиною міністерства, ми цю позицію погодили. Тому я не бачу тут абсолютно жодних протиріч чи питань.

 

ЛУЦЕНКО І.С.  (Не чути)

 

КІРАЛЬ С.І. У мене тут рішення немає, але зараз помічниця… Але це Апарат Верховної Ради розписав нам Комітет у закордонних справ…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги! Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я пропоную, щоб комітет прийняв рішення в частині компетенції комітету підтримати і звернутися до Комітету з питань охорони здоров'я і профільного комітету для вирішення по суті. По суті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

КІРАЛЬ С.І. Тому що 24 березня ми святкуємо, відзначаємо Всесвітній день боротьби з туберкульозом. Зараз проходить виставка, завтра буде круглий стіл, до речі, на якому буде також пані Богомолець, вона підтвердила, буде і міністр охорони здоров'я.

Тобто  тут немає, не треба шукати проблеми там, де її немає. Немає жодних протиріч. 26 вересня, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

КІРАЛЬ С.І. Була зафіксована, так. До 26 вересня проводиться ще кілька заходів, зокрема в середині квітня буде наступний захід.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

КІРАЛЬ С.І. О'кей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  (Не чути)

 

КІРАЛЬ С.І. Добре, домовились, домовились. Тільки майте на увазі, це політична декларація, тут немає нічого. Добре, добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  …з Опоблоку чи Бахтеєва, які експерти…..… почнуть кричати, що тут писали якісь профани, і комітет….

 

КІРАЛЬ С.І. Тоді я пропоную, щоб комітет підтримав за умови підтримки Комітету охорони здоров'я. Я беру на себе зобов'язання сьогодні з Комітетом охорони здоров'я, окремими членами попрацювати. Добре?

 

ГУЗЬ І.В. Так рішення є Комітету охорони здоров'я чи нема?

 

КІРАЛЬ С.І. Ні, є рішення Комітету охорони здоров'я про проведення парламентських слухань.

 

ГУЗЬ І.В. По цьому документу нема?

 

КІРАЛЬ С.І. По цьому документу ми тоді не..., але по суті цього документ є.

 

ГУЗЬ І.В. А, ну, тоді дивіться. Я пропоную ніяких рішень не приймати, і приймати тільки після рішення Комітету охорони здоров'я. Тому що, як я так зрозумів, ви спочатку сказали, аби було рішення Комітету охорони здоров'я, тоді б можна було на цій основі щось приймати. Якщо немає, ви там пролобіюйте, тому що вони профільні. На те, що на нас розписали, це таке питання. А тоді ми зберемося, подумаємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, колеги…

 

ВОВК В.І. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Колеги, дивіться, я пропоную, Сергію, зараз для нас, в нас є в комітеті…

 

КІРАЛЬ С.І. Добре, я…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

КІРАЛЬ С.І. Підтримую. Дякую, дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, дякую.

 

_______________. (Не чути)

 

ВОВК В.І.  Да. Тобто ми яке питання зараз? А, МВФ?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви підтримуєте…

 

ВОВК В.І. Почекайте, я підтримую, що нам, там повинна бути наша делегація. І моя пропозиція дуже проста: там написано в листі, до трьох представників парламенту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, чудово.

 

ВОВК В.І.  У нас є три комітети, які…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вас відправляємо.

 

ВОВК В.І. Ні, не треба мене відправляти. У нас є три комітети, які відповідають за питання співпраці зі Світовим банком і МВФ, три профільних комітети. Я пропоную трьох голів проф… запропонувати тих голів чи їх заступників, то нехай вони визначаються. Це Комітет з фінансів і банківської діяльності, це Комітет промислової політики і підприємництва і це Комітет з економічної політики. Тільки нехай якраз от або керівники, або заступники керівників, так на визначення комітетів, представляють нас в цій парламентській конференції Світового банку і МВФ. Я от пропоную таке рішення. Там якраз говориться про делегацію до трьох представників парламенту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги, тепер кворум є. І тепер ми можемо вже не з фарсом, не з жартом, а переходити до серйозного обговорення, поки…

 

ВОВК В.І.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ви вже, ні, правильно, ви вже озвучили. Тому оскільки Віктор Іванович озвучив, ми тоді зараз розглядаємо питання № 7. Питання № 7, ви бачили, там є лист щодо поїздки на конференцію, парламентська…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вимір. Світовий банк і МВФ.

Там вони оплачують, чи це за кошти…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А це є в календарному плані?

 

ВОВК В.І. …фінансів і банків, це ваш ……….. "Народний фронт" Іванчук. І Галасюк. Три представники, три різні фракції, три різні комітети. Це ті три якраз профільні комітети, які безпосередньо займаються цими…  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але вони мають відправляти туди представників, якщо не зможуть там хтось з керівництва і так далі, англомовних і так далі, щоб вже їхали…

 

ВОВК В.І.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, в когось інші пропозиції є?

Хто за те, щоб підтримати пропозицію Віктора Івановича, направити в ці комітети, хай визначають представників. Хто – проти? Хто – утримався? Світлана Петрівна – утрималась.

Так, колеги, затвердження заяви щодо створення Міжпарламентської асамблеї Україна-Грузія-Молдова. Ми говорили на минулому тижні, після візиту в Молдову спікера, про створення Міжпарламентської асамблеї для того, щоб трьом країнам в питаннях деокупації територій Грузія-Україна-Молдова, зважаючи на останній акт Сполучених Штатів Америки, де є згадування трьох країн, про створення асамблеї. Ми підтримали це. Тепер МЗС напрацював цей статут і напрацював документи. Український парламент не повинен за це голосувати, але в Грузії і Молдові вони мають за це проголосувати. Статут, його драфт МЗС напрацьований, ви його бачили, там немає ніяких таких цих, просто загальні, скажімо, фрази.

Борис Іванович, ви читали, аналізували. Будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я статут не читав, не аналізував, але… Що стосується проекту заяви, я з нею знайомий, вона не викликає у мене сумніву. І я готовий підтримати її.

Дякую.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це не може бути…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте хоча б… Ми переносимо вже чотири місяці. Чотири місяці! Давайте хоча б…

Людмила Олександрівна…

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. На це засідання були запрошені представники Міністерства закордонних справ, члени комітету, представники євроінтеграції і Управління міжпарламентських зв'язків. Представники Міністерства закордонних справ не змогли взяти участь, від євроінтеграції був заступник керівника управління, і від євроінтеграції була пані Юринець.

Таким чином, розглянувши цю всю таблицю, голова підкомітету вніс свої рекомендації. І оце його таблиця з рекомендаціями і є у кожного. Останній стовпчик – це рекомендації голови підкомітету. Ар'єв.

Оскільки більше не було жодного члена комітету, щоб відбулося засідання підкомітету, це рекомендація голови підкомітету. Якщо ви погоджуєтесь розглянути зараз ці рекомендації, я можу кожну з них прокоментувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я пропоную… (Не чути) …відбувся вже візит голови нацбезпеки. Литва, туди, куди їздив, це вони коли, 22 січня…

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Да. Ні, вони окремо їздили, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Далі. Комітет…  

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. По В'єтнаму. Є лист від пані Юринець, керівника депутатської групи з міжпарламентських зв'язків. І минулого засідання приймалося рішення про те, щоб вони поїхали за свій рахунок.

Але пані Оксана все-таки наполягає на перегляді рішення, щоб цей візит відбувся за рахунок Верховної Ради, оскільки у нас давно не було контактів з В'єтнамом. І Ар'єв як керівник підкомітету врахував її прохання і підтримує. І тим більше туди…

 

ЛУЦЕНКО І.С. Ми домовлялися, що ми розглянемо пріоритет, що може бути, якщо воно ввійде в пріоритет, то це буде більше ніж троє людей..

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Четверо. Не більше, так, не більше.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Вона дзвонила тоді… пам'ятаєте, колеги…

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  Ні, зараз вона говорить виключно про чотирьох, не більше.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Ми пообіцяли, що ми не проти їхнього відрядження, але якщо воно не ввійде в затверджені нами пріоритети, то, вибачай, ми підтримаємо тільки відрядження, але ми не підтримаємо компенсування коштів. Нагадую нашу попередню розмову…

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Да, правильно.

 

ЛУЦЕНКО І.С. При всій повазі і при тому, що вона члена нашої фракції, є якісь узгоджені позиції у нас. Правда?

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О.  Позиція Ар'єва –  підтримати.

 

ВОВК В.І.  (Не чути)

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Ні, ні, саму першу сторінку. Ні, першу сторінку.

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Позиція Ар'єва – підтримати у В'єтнам поїздку цієї делегації і визначити це як пріоритет.

 

ЛУЦЕНКО І.С.  (Не чути)

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. От, зараз ми намагаємося те зробити.

 

ЛУЦЕНКО І.С.  (Не чути)

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

ВОВК В.І. (Не чути)

 

______________. Які дві останні?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Остання пропозиція це пропозиції Міністерства закордонних справ. Поїздки за кордон, поїздки до України, взаємний обмін на протязі року. Ну, ми це собі, мабуть, не дуже можемо дозволити. І просто налагодження співпраці.

 

ВОВК В.І.  (Не чути)

 

НЕСТЕРЕНКО Л.О. Ні, ні, Віктор Іванович, це аналіз тих поданих пропозицій…

 

ВОВК В.І. А де їхні рекомендації, МЗС?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Борис Іванович.

ТАРАСЮК Б.І.  Колеги, я нагадаю, і тут в таблиці є підтвердження, що планувалося в минулому році здійснити візит депутатської групи до Туреччини. Цей візит не відбувся. Я пропоную включити на цей рік візит делегації групи дружби до Туреччини.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я підтримую. Я одне можу сказати, у нас квітень-травень…………….. Комітеті у закордонних справах Австрії, ………….делегація …….. Чехії… (Не чути)

  

 ТАРАСЮК Б.І.  Колеги, я навмисне уникнув відповіді і коментаря до того, що взяти за основу перед камерами. Тому що, я думаю, що тут буде багато галасу з тої частини, яка записувалась.

Значить, але, якщо реально подивитися на два проекти, то, на мою думку, за основу треба брати проект БПП і включити туди елементи, які варті того, щоб включити від "Народного фронту". Я вже маю певні пропозиції, які саме елементи можна включити в проект БПП. Але тут  треба політична воля двох груп авторів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)