Діяльність Комітету

Міжпарламентські групи дружби

23 березня 2018, 15:02

Стенограма засідання Комітету 14.03.2018

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету у закордонних справах

14 березня 2018  року

Веде засідання Голова Комітету ГОПКО Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ну, що, колеги? Тоді давайте, ну, поки що голосувати не будемо. Можемо просто почати слухати проект Закону про Гаазьку конвенцію.

Починаємо з заступника міністра юстиції. Сергій Ігорович, будь ласка.

 

ПЕТУХОВ С.І.  Дякую.

Доброго дня, колеги. Ми сьогодні… я сьогодні маю честь презентувати два законопроекти, які спрямовані на ратифікацію Гаазької конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення, та імплементаційний закон, який необхідний для імплементації окремих її положень в українське національне законодавство. Це вже сьомий раз, що у Верховну Раду внесений законопроект про ратифікацію цієї конвенції. На жаль, в попередніх випадках ратифікація не відбулася через непорозуміння, на нашу думку, і нероз'яснення положень цієї конвенції народним депутатам.

Ця конвенція спрямована на унормування співпраці держав у питаннях міждержавного усиновлення. І вже 98 держав є сторонами цієї конвенції. Конвенція жодним чином не змінює національне законодавство країни, яка приєднується, стосовно порядку вчинення усиновлення, прав іноземців на усиновлення дітей, обмежень, які застосовуються національним законодавством, а також форм і способів такого усиновлення.

Водночас конвенція встановлює важливий аспект процедурний. Це передбачає наявність так званих акредитованих організацій. Це неприбуткові організації, які сприяють і допомагають у процесі міждержавного усиновлення. Сама процедура є достатньо складною, тривалою, вона передбачає наявність великого переліку документів, інформації про майбутню сім'ю. І практика, яка склалась у всьому світі, – є спеціалізовані організації, які допомагають батькам, які хочуть усиновити дитину. Ну, проходження таких процедур.

Сьогодні Сімейний кодекс України по факту забороняє, юридично забороняє посередницьку діяльність в усиновленні. Насправді в Україні існують компанії, які спеціалізуються у наданні таких послуг. Водночас, через те, що їхня діяльність не є врегульованою, цей ринок є "сірим", неконтрольованим. Ці компанії діють з метою отримання прибутку і відповідно не відповідають духу того, якою має бути ця діяльність з питань усиновлення.

Прийняття цієї конвенції дозволить нам, по-перше, імплементувати цю частину про акредитовані організації, які будуть акредитовувати Міністерство соціальної політики. Це можуть бути як українські неприбуткові організації, так і іноземні, які будуть прозоро і зрозуміло допомагати батькам пройти процедуру усиновлення дитини. І відповідно ми виведемо з тіні взагалі весь цей процес, він буде абсолютно зрозумілий і передбачуваний.

Насправді питання міждержавного усиновлення є достатньо важливим для України. Побутує міф, що у нас багато всиновлюють іноземці дітей. Насправді за останні 10 років це не є так. Ми змінили законодавство і передбачили різні форми опіки над дітьми, крім стандартного усиновлення є різні форми, що привело до того, що громадяни України на багато більш активніше беруть у тій чи іншій формі опіку над дітьми. І статистика показує, що співвідношення між усиновленнями національними і міждержавними десь 10 до 1, у 10 разів більше усиновлюється в Україні. Тобто законодавство передбачає перевагу національного усиновлення і конвенція це не змінює. Іноземці можуть усиновлювати і дитину, яка є старше 5 років і яка знаходиться в національній базі дітей, які можуть бути усиновлені, більше 1 року. По факту іноземці усиновлюють дітей старшого віку, які мають на багато менше шансів бути усиновленими в Україні, і також дітей з тяжкими захворюваннями. Тобто на відміну від статистики усиновлення українськими громадянами серед дітей, які усиновлюються іноземцями, на багато більше дітей, які мають тяжкі захворювання такі як ВІЛ, гепатити, синдром Дауна або інші захворювання, які просто навіть не можуть бути вилікувані в Україні. Тому насправді міждержавне усиновлення виконує важливу соціальну функцію щодо дітей, які мають такі захворювання.

Інший важливий момент, який дозволила ця конвенція, – це можливість контролю за долею українських дітей, які усиновлені за кордоном.

За відсутності ратифікації цієї конвенції ми не маємо ефективного механізму контролю і отримання звітів про стан дітей, які усиновлені за кордоном. І… Тобто сьогодні такі звіти подаються за бажанням батьків, вони нерегульовані. Тобто ми не маємо впливу на них, ми не можемо звернутися до органів влади інших держав для того, щоб отримати цю інформацію, коли батьки не хочуть співпрацювати. От саме ця конвенція передбачає механізм співпраці держав для отримання звітів про стан, про розвиток дитини, яка усиновлена за кордоном.

Тому, ми вважаємо, що ця конвенція виконує декілька важливих функцій. Ще раз, це вибілення цієї процедури вичавлення таких непрозорих, "сірих" схем усиновлення в Україні міждержавного і випадків шахрайства. Це соціальна функція, яка допоможе дітям з тяжкими захворюваннями отримати батьків і належну медичну допомогу. А також це функція контролю за станом справ і життям дітей українських, які усиновлені за кордоном, які (Не чути) ця конвенція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій.

У нас нарешті є, друзі, кворум, можливість розпочати засідання. Дякуємо, Віктор Іванович.

От, колеги, прошу глянути на порядок денний, питання, які є. Маю одне лише прохання: до цього порядку денного включити ще лист від Комітету у закордонних справах до членів конгресу. Є драфт цього листа, вам зараз його роздадуть, він підготовлений. У зв'язку із ситуацією, а це діяльність американських аналітичних центрів, і вплив російських, Росії, можна, скажімо, як soft power, на їхню діяльність, зокрема, те, що стосується Інститут Кенона, Wilson Center, я думаю, що ми маємо теж відреагувати. Є українською перекладений також цей драфт листа, який ми підготували англійською, тому що наше стратегічне партнерство з США, і бачимо дуже такі, скажімо, тривоги щодо діяльності деяких фінансових Конгресом аналітичних центрів США. І ми, я думаю, якщо звернемося від комітету, то це матиме теж певний резонанс. Текст листа є. Якщо ви не заперечуєте, ми  теж це включимо у порядок денний.

Хто за те, щоб такий порядок денний тоді  затвердити? Одноголосно. Рішення є.

Отож ми почали, Віктор Іванович, розгляд першого пункту порядку денного. Вже  виступив Сергій Петухов з Міністерства  юстиції. Тепер пропоную  дати  виступити… тут  є  ще декілька представників з Міністерства юстиції, але  це вже, якщо  будуть запитання від  членів комітету, бо насичений порядок денний.

Будь ласка,  Андрій Іванович, ваша.

 

ЗАЯЦЬ А.І. Дякую.

Шановна Ганна Миколаївна,  шановні народні депутати1 На додаток до  того, що Сергій Ігорович вже доповів. Хотів би, по-перше, підтвердити, що Міністерство  закордонних справ продовжує дотримуватися  думки щодо доцільності і відповідності  інтересам України  приєднання до Гаазької   конвенції 93-го року. 

Хотів би  також зазначити, що відповідно  до статті 287  Сімейного кодексу  України на консульських  посадових осіб покладено обов'язок контролю за умовами виховання усиновлених  іноземцями дітей. І це є якраз найбільша проблема, з якою  ми стикаємося в практичній і переважній більшості випадків, громадяни України. Діти, які   усиновлені іноземцями,  практично з моменту усиновлення набувають також громадянства своїх батьків. Відповідно вони,  залишаючись до досягнення повноліття  громадянами України, перебувають одночасно також в іноземному юрисдикійному полі, що значно  ускладнює ефективність роботи наших консулів.

Наведу статистику. Станом на 31 грудня 2017 року у 35 країнах  акредитації наших закордонних установ на обліку перебувало  13 тисяч 428 усиновлених іноземцями дітей. Ця цифра за рік зменшилася, і  тенденція до  зменшення вже констатується вже кілька  років поспіль. За останній рік  вона зменшилась на 2 тисячі 725 осіб, які досягли 18-річного віку.

Найбільшою проблемою є отримання звітів, щорічних звітів, як вимагає українське законодавство, про умови проживання і виховання усиновлених іноземцями дітей. Статистика дуже тривожна і негативна. Станом на 1 лютого цього року з 5 тисяч 261 звіту, які ми мали отримати, ми отримали лише 54 відсотки. Найбільш проблемними з точки зору отримання таких звітів є Сполучені Штати Америки, Ізраїль, Іспанія, де отримується ну, 20, 30, 40 – максимум відсотків звітів. Проблемою нині діючої системи в міжнародному усиновленні є те, що де-факто ні консул, ні українська держава не має ніякого юридичного впливу на батьків іноземців для того, щоби їх примусити подати звіт для того, щоби заставити відкрити двері квартири чи будинку і показати в яких умовах виховується дитина, заставити отримати бодай телефонічний контакт з дитиною, якщо вона вже в такому віці, що може про себе щось розказати і жодна держава, насправді, іноземна не може на це піти, тому що ці діти знаходяться і батьки, і діти в їхньому юрисдикційному полі. Саме тому приєднання України до Гаазької конвенції, сторонами якої є 98 держав світу станом на сьогодні, це висока цифра. І всі проблемні країни, які я назвав: Сполучені Штати, Ізраїль, Іспанія, Канада, Франція, Німеччина, Італія, - є сторонами цієї конвенції. Отже, приєднуючись до цієї конвенції, ми створюємо нормальний, зрозумілий нашим контрагентам механізм, в яких відповідальність за умови виховання і утримання дітей несуть також національній органи цих іноземних держав, які мають примусові, в тому числі, якщо є в цьому потреба, засоби впливу на усиновлювачів.

Ну, оце коротко, щоб не перевантажувати порядок денний. Ще раз хотів би підкреслити, що Міністерство закордонних справ протягом багатьох років виступає за приєднання до цієї конвенції, оскільки це міжнародно визнаний, міжнародно зрозумілий механізм, який забезпечує цивілізований, прозорий і юридично зобов'язуючий механізм нагляду за умовами виховання усиновлених дітей.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Іванович.

Скажіть, будь ласка, представник Уповноваженого Верховної Ради з питань дотримання прав людини чи дитячого омбудсмена є? Немає, ясно. Члени комітету, в кого є запитання? Будь ласка, Борисе.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я маю два запитання, перш за все до Міністерства юстиції, а можливо, і до МЗС.

Перше. Чи враховувалася думка громадських організацій, що працюють у сфері захисту прав дитини? Друге питання: чи потрібне внесення змін в діюче законодавство в зв'язку з ратифікацією цієї конвенції? Дякую.

 

ПЕТУХОВ С.І.  Дякую за питання.

Очевидно, ми… це питання, яке на розгляді Верховної Ради вже більше десяти років, і позиція більшості організацій, які допомагають в усиновленні як внутрішньодержавними міжнародними, ми знаємо. Вони підтримують цей законопроект, тому що він вносить ясність у цей процес. От ми більше говорили про міжнародний аспект, а внутрішній аспект, що це означає, коли я говорю про непрозорість цього ринку? Це означає, що є люди, компанії, які за гроші допомагають іноземцям виробляти документи, возять їх в дитячі будинки, отримують таким чином, фасилітують контакт з дитиною. Водночас вони не зацікавлені, вони діють в інтересах дитини, вони іноді вимагають гроші в іноземців додаткові, підробляють документи, займаються шахрайством. Є випадки, коли даються гроші вихователям дитячих будинків для того, щоб отримати певну дитину, більш здорову ніж би це могло бути. Підроблення медичних довідок для того, щоб видати, начебто ця дитина має важкі захворювання.

Тобто оце насправді більша проблема, або це наша внутрішня проблема, з якою ми маємо боротися. І зокрема ця конвенція передбачає цей механізм. Тому внутрішньо, наскільки я знаю, ті організації, з якими ми спілкувалися, це підтримують, тому що це  і внутрішньо, всередині держави є на користь українських дітей. 

Стосовно другого питання:  про  необхідність внесення  змін. Так, я не цьому  не концентрувався, ця конвенція  потребує імплементації окремих її положень у законодавство України. Одночасно подано два законопроекти. Другий законопроект - 7195, який передбачає необхідні зміни, зокрема в частині адміністративної кримінальної відповідальності за порушення порядку влаштування  дітей-сиріт і сиріт, позбавлених батьківського  піклування. Чітко визначено, що центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері усиновлення, є Міністерство соціальної політики,  ну, і так далі по ходу зміни в  законодавство, які необхідні. Водночас ми не змінюємо по факту субстантивні матеріальні норми,  правила про усиновлення іноземцями. Тобто теж був такий міф, що  ми робимо перевагу,  чи ця конвенція  вимагає поставити іноземців  на рівних з громадянами України, чи  надати їм перевагу. Цього немає, конвенція не  змінює національного  законодавства і дозволяє державі  самостійно визначати випадки, в яких іноземці можуть мати право.

Не встиг  сказати статистику. От, якщо є  бажання,    ми тут зробили на одну сторінку. На розвороті є про міфи і реальність усиновлення. Зараз дані за 17-й рік: усиновлення всередині країни – 1 тисяча 520, усиновлення за кордон  - 322. Через це спадає  кількість дітей, які  є на обліку за  кордоном. При цьому з тих, стосовно дітей, які мають особливі потреби або  мають важкі захворювання, іноземцями усиновлено 75 таких дітей, в Україні  - 22. Тобто… Прошу?

 

_______________. (Не чути)  

 

ПЕТУХОВ С.І.  Українськими  сім'ями 22 – з  1 тисячі 520, а  іноземцями - 75 з 322.

Тому зміни вносяться, вони невеликі відносно за обсягом, вони якраз спрямовані  на посилення  відповідальності за порушення законодавства. І  точкові зміни, які передбачають порядок співпраці по цій конвенції українських органів  державної влади.

 

КОЛБАСА Р.С. Якщо дозволите, Міністерство соціальної політики.  Колбаса Руслан, я директор Департаменту захисту прав дітей та усиновлення. І щоденно стикаюсь якраз з питаннями, коли ми спілкуємося щодо усиновлення дітей, які усиновлюються громадянами інших країн. На жаль, на сьогоднішній день робота, яка направлена саме нашого департаменту, вона полягає в тому, що ми повинні спілкуватися, по суті, згідно Постанови 905, яка є в Україні, тільки з громадянами, які є іноземцями. Тобто ніякі організації, ніякі акредитовані агенції, ми з ними не можемо це робити. Питання в тому, що, да, згідно законодавства, ми працюємо з представниками сімей, які за нотаріальною згодою отримали таке право. І, по суті, після того, як вони здають пакет документів, Міністерство соціальної політики протягом 20 днів перевіряє даний пакет документів і ставимо ту чи нішу родину на облік з усиновлення. Після цього контакти всі уже безпосередньо щодо інформації про дитинну, вони відбуваються в Міністерстві соціальної політики і безпосередньо з цими, з громадянами, іноземними громадянами, які приїздять до України і отримають цю інформацію. На жаль, на сьогоднішній день оці представники, можливо, ми не можемо про це казати, але вони по факту являються посередниками, а посередництво в Україні заборонено, вони надають недостовірну інформації. Тому що, по суті, ці представники сімей, вони знають всіх дітей в інтернатах практично, тому що вони кожен раз відвідують ці інтернати. Вони знають краще, гірше дитину постану здоров'я, по віку. Вони надають цю інформацію безпосередньо громадянам, іноземним громадянам. Іноді вони контактують з агенціями. Але, на жаль, коли стає проблема, а проблема стає на тому етапі, коли громадяни іноземці приїжджають до нас і вони не отримують бажаної дитини, вони не отримують бажаної інформації. Вони обурені Україною, тому що чому ми не можемо на цьому етапі здійснити обмін інформацією відповідно до міжнародних норм? Чому якийсь посередник повинен надати інформацію в такому вигляді? На жаль, що... а це, вибачте, зацікавленість є цього представника. Тому що йому вигідно щоб декілька разів приїхали іноземці. За кожен приїзд вони отримують гроші, ці гроші є офіційними, тому що візит, супровід, перекладачі, тобто це все коштує грошей, проживання, проїзд. І люди, які... іноземці, вони приїжджають до України, вони перебувають певний час в Україні, і вони не отримують ні бажаної дитини, ні бажаної інформації. В даному випадку те, що вже було сказано, ми не можемо потім спитати жодним чином у цих представників, а яким чином здійснюється подальший супровід цих сімей. Тому що ми розуміємо, що кількість наших консульських установ, представників є недостатньою, а відповідальність згідно Гаазької конвенції якраз буде полягати безпосередньо на агенції. Тому це також друга сторона проблеми.

Якщо, останню фразу, якщо дозволите, я скажу, то по національному усиновленню в минулому році – 520, за 16-й рік – 490. Тобто в нас відбувається ріст національного усиновлення, він невеликий, але на 30 дітей було усиновлено з 16-го на 17-ий більше. А якщо порівняти те, що не було сказано, з міждержавними усиновленнями, 379 було в 15-му… вибачте, в 16-му – 394 і 322 дитини – в 17-му, тобто на сімдесят дітей було зменшено усиновлення саме міждержавне.

Тому ми повністю, Міністерство соціальної політики повністю підтримує даний проект закону. І дійсно потребує якомога скорішого приєднання до даної конвенції. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колего.

В когось є ще із членів комітету запитання? Якщо немає, тут є просто одна правка комітету, яку пропонують внести, оскільки ви знаєте, що є ще профільний Комітет з питань молодіжної політики, спорту та туризму. В них є теж законопроект інший, внесений теж Президентом: проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв'язку з приєднанням України до Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення. Це 7195, він в профільному комітеті розглядається. Коли ми ратифікуємо Гаазьку конвенцію, то відповідно треба буде внести зміни.

Тому пропозиція нашого секретаріату: щоб викласти вже у новій редакції, що цей закон, ратифікація набирає дію одночасно з набранням чинності Закону України, внесеного Президентом, про внесення змін до деяких законодавчих актів. Тому що там є в декілька різних законів відповідності там норми і так далі. Я так розумію, Мін'юст теж погоджується з цією… Сергій, яка ваша позиція?

 

ПЕТУХОВ С.І.  Насправді навіть без цього така практика є. У нас, на жаль, сталася така ситуація з Третім, Четвертим протоколом до Конвенції про екстрадицію. Два законопроекти йшли в зал. Один встигли проголосувати, ратифікацію. Інший не проголосували минулого року. Він вже півроку чекає на ратифікацію. Вчора сигнальним голосуванням не було достатньо голосів. І ратифікаційний закон чекає його, МЗС  не комунікує про його ратифікацію в Раду Європи. Тому що ми чекаємо прийняття імплементаційного закону.

Тобто по факту така практика є. Водночас це положення можна прописати і в цей закон, для того, щоб не було різночитань чи різних думок з цього приводу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

ПЕТУХОВ С.І.  У нас є реально перед очима, реальний приклад, так сталось. Це було вечірнє голосування. Проголосували один законопроект, ратифікацію. Другий почали ставити, обговорення, закінчився час – розійшлися. Вже півроку він не може бути, імплементаційний, ратифікований. Ну, от, на жаль так сталось.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що думає з цього приводу МЗС?

 

ЗАЯЦЬ А.І. МЗС вважає, що і одна, і друга опція можливі. Один з виходів - те, що ми не модифікуємо депозитарій про те, що ми ратифікували, чекаючи визрівання внутрішніх процедур. Але якщо внести це в "Прикінцеві положення", насправді це теж нічого не міняє. Тому що ми так само тоді будемо чекати набрання чинності імплементаційним законом для того, щоб модифікувати депозитарій. Що так, що так. Це механіка, як вирішить парламент.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)   Будь ласка.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Я думаю, що можна внести в "Прикінцеві положення" такі зміни. Тому що фактично, якщо навіть ми ратифікуємо конвенцію, вона не зможе працювати, не внісши відповідно до неї зміни і ті повноваження, про які говорив колега з Мін'юсту. Я не бачу в цьому нічого, якби… Тут головне – переконати зал в тому, щоб ратифікувати цю конвенцію.

Єдиний момент, який не сказали наші колеги, а на який би я звернула увагу і на який будуть звертати увагу, ці нюанси в залі Верховної Ради. Такий собі міф, що на підставі конвенції українських дітей зможуть всиновлювати одностатеві пари. Про це будуть говорити. Про це неодноразово говорила і Церква, і багато депутатів, які представляють різні конфесії. На що я хочу звернути увагу. Що відповідно до статті 211 Сімейного кодексу України, діючої статті, яку не змінює імплементаційний закон в українське законодавство, не чіпає, заборонено відповідно до цієї статті особам однієї статті бути усиновлювачами. Це означає, що от те, що сказав Сергій Петухов, не вносяться зміни в жодний нюанс: ні в Сімейний кодекс, нікуди. І про це треба говорити в залі для того, щоб не було інсинуацій і замовчування, недоговорювання і ще якихось моментів. Але саме головне, що робить ця конвенція, якщо ми зараз готові її підтримати, вона дійсно врегульовує і дає можливість навіть самим хворим дітками, які не беруться усиновлювати українські пари в силу того, що українська медицина ще недостатньо має можливостей лікувати чи підтримувати життя і здоров'я в певному стані таких діток, тому ми розширюємо право дитини бути усиновленим, право на життя, вилікуватися і право на нормальні соціальні умови, які створені в інших розвинутих країнах. Батьки з-за кордону, ну, беруть активніше таких діток і ця статистика говорить про це, і ми маємо можливість це зробити. І, саме головне, ми дамо можливість іншим 54 відсоткам діток, які за кордоном уже усиновлені з тих 13 з чимось тисяч, бути контрольованими українською державою на право на нормальне існування за кордоном в нормальних сім'ях, на лікування і так дальше.

Плюс ця конвенція робить прозорішим і унеможливлює додаткову торгівлю дітьми, яка може бути, якщо ми дальше безконтрольно будемо продовжувати цей процес в середині України.

Тому я би просила народних депутатів підтримати і правильно зрозуміти контекст цієї конвенції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ірина Степанівна.

Колеги, отож... Борис Іванович, будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я підтримую рекомендацію Верховній Раді прийняти даний законопроект, ратифікувати конвенцію із положенням, яке запропоноване секретаріатом комітету.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, ставлю на голосування пропозицію Бориса Івановича, те, щоб підтримати ратифікацію цієї важливої конвенції із наступною правкою комітету, яку вже озвучували, вона у вас є роздрукована в кожного перед очима.

Борис Іванович. Віктор Іванович, в кінці для вас зачитаємо.

Пропозиція: підтримати ратифікацію 0166, щоб довго не читати, а частину другу проекту закону викласти в новій редакції. Цей закон набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з приєднанням України до Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного усиновлення. Ви роздали? Будь ласка, так.

 

ВОВК В.І. Ні, так почекайте. Ми говоримо про закон про приєднання чи про ратифікацію? От давайте, саме мета. Раз це закон про приєднання, то ми його можемо приймати лише за основу в першому читанні. Я подивився пропозиції і інших комітетів, які надали нам, і висновок Головного науково-експертного управління, інші комітети рекомендують нам прийняти це за основу.

Мені теж здається, що це надто серйозне питання. Ми вже один раз зіштовхнулись з проблемою по Стамбульській конвенції, де 99 відсотків Стамбульської конвенції були ідеальні абсолютно, а той один відсоток - який не дозволив нам ратифікувати цю конвенцію, бо абсолютно неприйнятний. Ми й досі з цим, знаєте цю ситуацію, знаходимось в тупику, з якого виходу найближчим часом не передбачається, якщо ми всі не погодимося на її ратифікацію з окремою заявою і застереженнями щодо тих положень Стамбульської конвенції, які є категорично неприйнятними.

Я не настільки, і наша фракція не настільки глибоко розбирається зараз в положеннях конкретних цієї конвенції, щоб ми просто не допустили того самого. Тому там треба розібратися і подивитися.

Відносно, Ірина Степанівна, того, що ви сказали. При всій повазі, але є 9 стаття Конституції України, яка говорить, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою, є частиною національного законодавства. Тому, якщо там містяться, в цій конвенції, якісь положення, я не знаю про це, але я просто припускаю, які пов'язані і будуть суперечити нашому  і Сімейному кодексу, і так далі, буде діяти норма міжнародна одна, яку ми ратифікувала, а не норма  нашого законодавства. Ви розумієте, і ми  можемо створити лазейку в такій спосіб, якщо ми уважно не вивчимо цю конвенцію, ми можемо створити лазейку насправді яка буде  поверх нашого законодавства.

Тому я  підтримую  пропозицію, яку висловили інші  комітети, які  направили нам свої висновки: підтримати цей закон про приєднання… Це не закон про ратифікацію, про приєднання до  конвенції лише в першому читанні, тобто  за основу, з тим щоб далі можна було  розібратися і, якщо в цьому виникне необхідність, на етапі другого читання  внести якісь застереження додаткові, обмеження чи…  в ті положення конвенції, які не будуть діяти в Україні, які є неприйнятними для нас.

Тому  я вношу пропозицію підтримати, щоб комітет прийняв рішення підтримати цей закон лише за  основу. Дякую.

 

ПЕТУХОВ С.І. Так, я би хотів сказати, що ця  конвенція не  на 99, а на 100 відсотків є прийнятною. Ми готові і ми… так, так. Що я хотів сказати? Що ми готові. Я знаю позицію так само моїх  колег з Міністерства соціальної політики, з Офісу омбудсмена, від Уповноваженого  Президента з прав дитини. Ми готові спілкуватися з усіма фракціями і групами. Для того, щоб роз'яснити повністю всі положення цієї конвенції – те, про що я говорив на початку. Там немає жодних протиріч і вона не змінює національне законодавство України в частині  порядку усиновлення іноземцями. Ми готові  говорити перед  розглядом  на пленарному засіданні і роз'яснювати конкретно положення  цієї конвенції. І насправді вбачаємо, що якраз після першого читання другого законопроекту,  який передбачає імплементацію цих змін в Україні, буде можливість  ще раз обговорити і порядок  імплементації.

Ви правильно сказали, що… тобто потребує роз'яснення додатковий зміст цієї конвенції. Щоб не було сумнівів, я впевнений, що ми встигнемо до  того моменту, коли вона вийде в зал на пленарний розгляд, роз'яснити всім депутатам, усім фракціям, хто бажає, повним складом усіх органів державної влади, які так чи інше опікуються правами дитини, щоб розвіяти сумніви чи надати повну, вичерпну інформацію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Андрій Іванович, дуже коротко. І є дві пропозиції: Бориса Івановича і Віктора Івановича. Зараз поставимо і будемо голосувати. Будь ласка.

 

ЗАЯЦЬ А.І. Я перед голосуванням хотів би привернути вашу люб'язну увагу до того, що Президент України при внесенні пакету документів пропонує проект постанови Верховної Ради таким чином: прийняти за основу проект Закону про приєднання, другий пункт - комітету тому, якого Верховна Рада визначить, доопрацювати і підготувати до другого читання. Отже, тут немає… Це пакет документів внесений Президентом України.

Дякую.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, дивіться, тут просто є два законопроекти… (Не чути)

Там одне речення, що Україна стає, ну, частиною… 99-ю країною. А тоді уже внесення змін в законодавчі акти України у зв'язку з тим, що ми розширюємо спектр… Тобто тут, можливо, малось на увазі ………. . Давайте …. дві пропозиції.

Є пропозиція Бориса Івановича голосувати за основу і в цілому з пропозицією секретаріату комітету, так, як вже казала: що набере чинності одночасно із набранням чинності Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України, а там їх з десятки, це той профільний комітет, який розглядає, Палатного. Тобто воно не набере без цього. Це перша була пропозиція.

І друга пропозиція, Віктора Івановича: лише за основу. Тоді вже, якщо тільки за основу, тоді вже немає, ну, за основу… Перше читання! Перше читання!

 

_______________. Як ми не можемо? Там одне речення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я, от, ну, пропозиція є.

Колеги, все, я ставлю на голосування, зрозуміло. Хто за те, щоб підтримати першу пропозицію Бориса Івановича.

Хто – за? Хто – проти? Хто – утримався? Рішення прийнято. Дякую.

Віктор… Я пропоную, дуже прошу і МЗС, і Мін'юст все-таки, оскільки питання є чутливі - те, що підняв Віктор Іванович, - з фракціями і з роздатковими матеріалами для того, щоб це проговорити. Тому що все одно буде це приєднання плюс величезний законопроект, який зараз розглядається і там із читаннями будуть всі ці пункти, де, про які згадував Сергій.

Колеги, так, до нас пан міністр буде в 13-ій, о 15:40, от. Це наше друге питання пункту порядку денного. Вже є пан Олексій Макеєв, от, але я думаю, що ми тоді дочекаємося, можливо, Павла Анатолійовича. Ірина Степанівна, ви ж… А, добре, все.

Тоді, колеги, зараз, може, ми тоді перейдемо до питання або Світлани Петрівни, от коротко, чи, можливо, обговоримо про Національний культурний центр України в Москві. Давайте тоді питання Національного культурного центру, бо багато людей, щоб їх відпустити.

Отож, будь ласка, якщо можна, зараз Міністерство юстиції заслухати по Національному культурному центру. Дуже добре, що є МЗС, буде Павло Анатолійович, щоб… Нікому не потрібно нагадувати ситуацію з культурним центром?

Тоді, будь ласка, Мін'юст. Доповідайте, Максим Леонідович.

 

КОДУНОВ М.Л. Дякую, Ганно Миколаївно.

Я не буду доповідати про інформацію, інформація, яка вже всім відома. Але все ж таки коротко нагадаю, що є провадження в Арбітражному суді міста Москви щодо визнання і виконання на території Російської Федерації рішення арбітражу ad hoc у справі за позовом російської компанії "Татнєфть" проти України. Рішення було винесено в 14-му році, зараз воно виконується на території Російської Федерації. Ключове питання для цілей цього арбітражного провадження – це так звана ефективна юрисдикція російського суду. Тобто російський суд не може задовольнити клопотання "Татнєфти", якщо тільки в України немає на території Російської Федерації майна, на яке може бути звернене стягнення.

Першою, так би мовити, цілю "Татнєфті" була будівля українського посольства, яку ми відстояли з посиланням на судовий імунітет, дипломатичний імунітет цього майна. І потім в полі зору "Татнєфті" з'явився Український культурний центр у Москві, на Арбаті, 9.

І наша позиція по суті є досить схожою на ту, яку ми використовували у випадку будівлі посольства, що це державна власність, використовуючи яку, Україна реалізує свої суверенні повноваження в гуманітарній сфері. Але є одне але. У цьому приміщенні, за наявною інформацією є, а можливо були (ДУС доповість, я думаю, доповість про актуальний статус цього питання) орендарі. І це може свідчити про комерційне використання цього майна. А за російським законом, федеральний закон про судові імунітети, судовий імунітет на поширюється на те майно, яке використовується з комерційною метою. І з огляду на це ДУС і культурному центру було рекомендовано в досить категоричній формі розірвати ці договори із орендарями, що було зроблено протягом 12-14 лютого. Культурний центр розіслав повідомлення про одностороннє розірвання договорів.

За умовами договорів з орендарями, а таких договорів 6, культурний центр як орендар може повідомити про розірвання договору без поважних причин, просто повідомивши за 2 місяці орендаря про те, що треба звільнити приміщення. Це було зроблено, як я вже сказав, протягом 12-14 лютого. І відповідно у орендарів є 2 місяці для того, щоб виконати цю вимогу, законну вимогу Українського культурного центру, і виїхати із приміщення.

Тим часом 20 лютого відбулося судове засідання в арбітражному суді міста Москви, в ході якого до суду надійшло клопотання "Татнєфті" про витребування договорів оренди, які культурний центр уклав із своїми орендарями. Суд залишив це клопотання без руху, він залишив його відкритим, натомість постановив ухвалу про витребування із Росреєстру інформацію про наявність іншого майна України на території Російської Федерації. Тим часом судове засідання було відкладено до 24 квітня 2018 року.

Хотілося б звернути увагу, що строку, на який відкладено судове засідання, мало б бути достатньо для того, щоб вирішити питання з орендарями, принаймні в межах цього строку, тобто до 24 квітня цього року, Український культурний центр зможе взяти ці повідомлення, які він розіслав своїм орендарям з доказами вручення, і звернутися до Росреєстру з проханням про вилучення обтяжень із реєстру. І, таким чином, вважатиметься, що з точки зору закону в культурному центрі більше немає орендарів і, відповідно, принаймні у нас буде краща позиція, ніж була, і ми зможемо казати, що з точки зору закону орендарів немає і немає комерційного використання.

Разом з тим, залишається відкритим питання про фактичне виселення орендарів, і, ну, ми не очікуємо, що це питання можна буде вирішити достатньо легко, тому що культурний центр отримав відповіді від орендарів досить швидко, після розсилки вимог про виселення, про розірвання договорів оренди. І жоден з орендарів не дав згоди, не те, що не дав згоди, а кожен з орендарів заперечував проти розірвання договору. Таким чином, навіть якщо ми вилучимо із російського реєстру прав на нерухоме майно відомості про оренду, питання про фактичне виселення орендарів треба також буде якимось чином вирішувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це тимчасово нас врятує від того, щоб в судовому цьому позові?

 

КОДУНОВ М.Л. Сподіваємося, сподіваємося на це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. А цей ще варіант, що ми проговорили про перепідпорядкування з ДУС під МЗС, чи це поки тривають ці спір і так зване виселення орендарів, про це мова не йдеться. Чи це має бути уряд? Чи це паралельні процеси?

 

КОДУНОВ М.Л. Питання не стільки в тому, кому підпорядковується Культурний центр, а в тому, що в ньому є орендарі. І якби перепідпорядкування центру дозволило б позбутися орендарів швидше чи ефективніше, це мало б сенс. А так ми бачимо, що Культурний центр вживає заходів, які необхідні для виселення. І в цьому наразі немає практичного сенсу. Ми розуміємо, що ми на одній сторінці з МЗС з цього питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Борзов Сергій Сергійович, заступник керівника ДУС.

 

ІВАНУЩАК І.М. Я перепрошую, Борзов Сергій Сергійович не може бути присутній. Я – Іванущак Іван Миколайович, начальник управління, яке координує діяльність Національного культурного центру.

Ну, представник Міністерства юстиції досить детально зупинився на ситуації, яка склалась довкола Культурного центру на сьогоднішній день. І досить детально розказав всі дії і Міністерства юстиції, і Національного культурного центру.

Я хотів би просто доповнити до сказаного, що ситуація з розірванням договорів не така проста, як на перший погляд здається. Дуже просто розіслати, дуже просто отримати навіть і їхні повідомлення. У нас є певні, скажемо, розрахунки, тобто фінансові ризики, що за цим стоїть. І паралельно після, ну, паралельно з цими повідомленнями, розуміючи те, що єдиним функціонування культурного центру на сьогоднішній день є доходи від оренди, ми не договорюємо до кінця, і Державне управління справами як орган управління це дуже непокоїть і не дає. Тому що, якщо ми на сьогоднішній день станеться така ситуація, що всі погодяться і із завтрашнього дня вийдуть, то ми будемо поставлені перед тим, що платити заробітну плату, да не тільки заробітну плату, а забезпечити елементарне збереження майна потрібні будуть кошти. Кошти на сьогоднішній момент, джерел таких коштів не визначено ніким.

Враховуючи дану ситуацію, Державне управління справами звернулося і до Міністерства фінансів, і до Прем'єр-міністра стосовно необхідності передбачення термінових коштів для утримання на 18-й рік порядка 16 мільйонів, а на 19-й – десь буде вже 18, до 20 мільйонів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, по-перше, 16 мільйонів гривень. Зважаючи на те, що ви здавали в оренду за 30 доларів квадратний метр на Арбаті, якого ринкова ціна 160 доларів там. Це вже певне було недоотримання можливостей утримувати себе.

Друге. Чому, дійсно, керівник ДУС не пропрацьовував це питання з Головою Адміністрації? Бо на одній з Нацрад реформ Президент особисто говорив, що буде брати… а це було буквально пару місяців тому, коли ми це питання порушували за результатами засідань на нашому комітету. Тобто мають бути якісь державницькі рішення, тобто, якщо ми тут пропонували і ми тут, на комітеті, з 16-го року збільшуємо бюджет МЗС, якщо ДУС настільки бідний, що не має 16 мільйонів, щоб зберегти 4 тисячі квадратних метрів у центрі Арбата, 5 тисяч квадратних метрів, а ми їх здаємо по 30 доларів, вибачте. Хороший бізнес - здавати в Москві по 30 доларів за квадратний метр в центрі з прекрасним фасадом. То в міністерстві у вас погані менеджери, їх треба звільняти, якщо ви не можете за ті роки придумати план Б, якщо не буде цих орендарів… 16 мільйонів гривень - вибачте, це копійки. От зараз спитаємося держсекретаря Андрія Івановича чи можна було в бюджеті, де ми збільшили майже на мільярд бюджет МЗС на цей рік, знайти нещасних 16 мільйонів гривень… Тут, я думаю, от сидить Сергій Костянчук з діаспори, діаспора би, 20 мільйонів українців, кожен би скинувся по гривні - і у вас була би вже можливість цього фінансування. Ну, не смішіть, чесно!

Тому, ви розумієте, ви мали прийти на комітет з якимось рішенням, а не зі скигленням, що у вас все погано, розумієте? Це недержавний підхід. Треба знов на Президента писати листи, що це питання не вирішується, а у вас немає грошей. Ну шукайте! Є якісь, будь ласка, Андрій Іванович, у вас пропозиції, як врятувати ситуацію?

 

ЗАЯЦЬ А.І. Дякую.

Я повністю підтримую позицію колеги Кодунова, оскільки є щоденний контакт, і мені приємно, що два відомства йдуть, ну, в тій же логіці з самого початку цього процесу. Дуже коротко.

МЗС, якщо буде це визнано за доцільне, готовий взяти на свій баланс, на своє утримання приміщення культурного центру, але тоді, коли воно не буде обтяжено договорами оренди, які потрібно розірвати. Тому що зараз перепідпорядкування цього центру Міністерство закордонних справ з точки зору юрисдикційного імунітету абсолютно нічого не дає, абсолютно нічого. Як тільки об'єкт буде очищений від невластивих функцій, не те, що не властивих, я перепрошую, бо угодою вони передбачені, а від тих функцій, які не притаманні дипломатичним представництвам, ми готові його взяти на баланс і в межах того фінансування, яке у нас є, ми готові його утримувати, розуміючи, що величезної діяльності там в цих умовах бути не може. Я не буду 30 секунд українцем і не буду рахувати кошти Державного управління справами, але їм так само збільшили, як і МЗС.

Дякую.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Шановні колеги, насправді це дуже  слушна думка, про те, що у  2017 році ми заклали на  1 мільярд більше грошей у Державному управлінні справами.  І їхній бюджет  зріст рівно у два рази, якщо я не помиляюсь, а, може, трошечки менше порівняно… ну, це на 18-й рік, порівняно з  2017 роком. Тому МЗС бюджет ми збільшили наскільки? На 10? На 15? Це непорівнянні цифри, абсолютно непорівнянні цифри. Тому у мене питання, чому ДУС не може  знайти ці кошти?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, можете дати відповідь.

 

НЕХОЦА М.Г. Заступник начальника Управління юридичного  забезпечення Нехоца Микола Григорович.  

Я хотів би зазначити, що ми тут  піднімаємо  питання щодо його фінансування, чому Державне управління справами його не фінансувало.  Можу сказати наступне. Ця установа, як з моменту  свого створення і  Міністерство культури, і Державне  управління справами, починаючи ще з передачі, 2003 року, не фінансувались  з державного бюджету. Тобто ця установ дуже цікаво, як кажуть, структурно  створена, оскільки вона перейшла до  Державного управління справами  уже в такому статусі. І недаремно, мабуть, закладено в угоді, міжурядовій Угоді між Урядом Російської   Федерації і Кабінетом Міністрів щодо можливості  використання цього майна шляхом передачі в оренду.

Тому ця установа  перебувала на шляху…  тобто фінансувалась шляхом самозабезпечення. На сьогодні, щоб вирішити це питання, ми недаремно  звернулись до Кабінету Міністрів, до  Міністерства фінансів. До речі, не отримали позитивної відповіді Міністерства фінансів, лише  з застереженням, що  Міністерство фінансів пропонує створити цей культурний сектор як структурний  підрозділ у Міністерства закордонних справ, хоча ми це ж саме пропонували.

Державним управлінням  справами розроблено Указ Президента. Проект надісланий  до  Адміністрації Президента і, по суті,  погоджений з Фондом державного майна і всіма зацікавленими органами. Однак на сьогодні зупинилися лише  із  застереженням щодо майна, яке  перебуває в оренді. 

Державне управління справами пропонувало шлях і  в дорожню  карту реалізації цих питань. Паралельно з розірванням договорів, які ми зараз проводимо,  і проводимо цю  роботу, видання  указу, проведення  роботи про передачу, тому що  час не чекає. І на сьогодні судові  розгляди відкладаються,  але вони не будуть безмежно. За цей  час уже ми могли би реалізувати указ Президента, розпорядження Кабінету Міністрів, передати об'єкт в управління Міністерства закордонних справ. Це було б підставою, тому що майно, яке знаходиться в управлінні Міністерства закордонних справ, особливо майно дипломатичного представництва, має відповідний статус. І набуття чи бажання набути цього статусу дало підставу для розриву цих договорів, тому що ми на сьогоднішній день, ми ж не чикали в даному випадку і не могли розірвати самостійно.

Для реалізації фінансування, на нашу думку, ми пропонували Міністерству фінансів, щоб фінансувати з державного бюджету, потрібно внести змін до 51 статті Бюджетного кодексу, до Постанови Кабінету Міністрів …557, до Закону про Державний бюджет, до … розробити порядок фінансування, постанови Кабінету Міністрів, тобто це акти, які потребують значного часу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Михайло Григорович, я перепрошую, ми говоримо з літа, ми тему, як врятувати Український культурний центр, говоримо вже майже в цьому кабінеті - скільки часу? - майже 2 роки.

Чому ви в бюджеті, розуміючи чітко, що прийдеться розривати договори для того, щоб врятувати українську державну власність там, не закладали ці 16 мільйонів в інші статті і не пропонували?

 

НЕХОЦА М.Г. Значить, на сьогодні настільки історія тягнеться, в нас стало питання про розрив одного спочатку договору, це був договір про ресторан "Сіті", "Сіті"-ресторан, який був укладений найбільший орендодавець... орендар, який орендував це майно. Інші договори поставили вже після опрацювання і подальшого розгляду у Міністерстві  юстиції, які уже працюють спільно з нами і синхронно. Тому це вже останнім часом ми вже поставили питання про розрив всіх договорів, які, по суті, на сьогоднішній день, а їх 6.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Сергій.

 

КАСЯНЧУК С. Я ще хотів від імені діаспори, власне, сказати, що питання культурного центру постало ще перед тим, як виникли ці юридичні проблеми, питання було управління, питання було його діяльності. І ми дуже сподіваємося, щоби з перепідпорядкуванням, що не просто зміниться щось фізично в статутних документах, а ми би хотіли  бачити зміну в керівництві і якісну зміну в діяльності того, центру, щоби воно відповідало його статутним обов'язкам, щоби воно відповідало його цілям і завданням. Це є принциповим, це є велике прохання діаспори з Росії. Вони вже роками борються, тому що питання управління тим центром, що привело до сьогоднішньої кризи, воно вже існує роками. І ми би хотіли, щоби навіть, якщо воно прийде в МЗС, щоби сіли і продумали на майбутнє діяльність цього центру не тільки по фінансах, а по напрямках його роботи і по управлінню.

Дякую дуже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Сергію.

Будь ласка, ще Шевченко Микола Олександрович з МЗС. Будь ласка.

 

ШЕВЧЕНКО М.О. Доброго дня.

В якості маленької ремарки. Передача підпорядкування центру не вирішує жодної із проблем, які зараз стоять перед цим центром. Будь-який імунітет і привілеї, і в тому числі і від судового переслідування залежить від того, чи визнає їх держава, в якій цей центр знаходиться. Позиція російської сторони, артикульована Міністерством закордонних справ Росії, базується чітко на положеннях Віденської конвенції, яка стверджує, що діяльність дипломатичної основи чи приміщення дипломатичної установи не можуть використовуватися у цілях, несумісних із дипломатичним статусом. Відповідно чи буде він підпорядкований ДУС, чи буде він підпорядкований МЗС, якщо там є комерційна діяльність, його діяльність несумісна із дипломатичним привілеєм. І ці дипломатичні привілеї не будуть визнані російською стороною, урядом Російської Федерації. І ця позиція у нас дуже чітко артикульована у відповідній нотній переписці з відомством Лаврова. Вони пишуть, цитую: "Наявність імунітету залежить від реального фактичного використання об'єкта нерухомості у суверенних цілях". І власне кажучи, зараз ця ситуація в суді якраз і залежить від того, що ми намагаємося довести, що воно залежить, що воно використовується в суверенних цілях, і Мін'юст каже, що тут є запитання. А друга сторона намагається довести, що воно використовується в інших не суверенних, інших ніж суверенні цілі.

В якості маленької інформації. За час, що минув з останнього судового засідання, директор культурного центру у Москві викликався до Пресненської прокуратури, де надавав пояснення з приводу фактичної діяльності центру і передав пакет документів про роботу цього центру. Відповідно російська сторона також не спить, збирає аргументацію, збирає документи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які перспективи……. (Не чути)

 

ШЕВЧЕНКО М.О. Перспективи залежать, наскільки швидко ми зможемо вирішити питання з комерційною діяльністю в центрі.

 

_______________. Припинення?

 

ШЕВЧЕНКО М.О. Припиненням комерційної діяльності центру.

 

_______________. (Не чути)

 

ШЕВЧЕНКО М.О. Тим швидше, тим краще. В ідеалі - до наступного засідання суду, в квітні місяці.

 

_______________. (Не чути)

 

КОДУНОВ М.Л. Пропозиції? Пропозиції є. Але ми усвідомлюємо що цього важко досягти. Але треба активізувати, пришвидшити виселення орендарів, використовуючи всі можливі заходи, включаючи від'єднання від комунікацій і подібні речі. Тобто настає другий місяць після повідомлення про розірвання договору, у Культурного центру є всі підстави відключати їх від комунікацій. Я не знаю, наскільки це, як це можна інженерно-технічно зробити. Але, ну, питання дуже важливе і треба використовувати всі заходи для цього.

 

_______________. (Не чути)

 

ТАРАСЮК Б.І. У мене є пропозиція. У мене є пропозиція до рішення комітету. Точніше, одна з пропозицій до рішення нашого. Звернутися до служби державного аудитора з проханням проаналізувати отримання і витрачання коштів, отриманих від комерційної діяльності за здану в оренду площу. І хай Державна служба аудиту зробить цю перевірку. Тому що у мене немає довіри до Державного управління справами.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

У когось є ще пропозиції? Немає. Зараз прийде Ірина Степанівна, буде кворум і  проголосуємо.

Мін'юст, у вас були, може, якісь більш ще радикальніші від Світлани Петрівни, пропозиції?

 

КОДУНОВ М.Л. Я справа в тому, що не розчув пропозицію Світлани Петрівни. Тому я не можу  прокоментувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, давайте тоді,  почекайте, ми  запитаємося… Пане Сергію, будь ласка, у вас пропозиція?

 

КАСЯНЧУК С. Я би пропонував ще  більш… Ні, просто конструктивніше. Після того, як ми виселимо, щоб  МЗС розробило план використання цього, тобто щоб ми дивилися у майбутнє. Зупинити - це є одне, але  після зупинки,  що робити далі, треба  готувати вже, а не чекати  ще два місяці і потім думати.

 

ТАРАСЮК Б.І. Ще у мене друга пропозиція до рішення комітету, якщо комітет погодиться: звернутися  до Президента  України з проханням дати невідкладне доручення Державному  управлінню справами розірвати комерційні контракти. З двох пунктів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почекайте, станом  на зараз, я ж розумію, що ви  з усіма орендарями вже розірвали, їх принаймні повідомили. 

 

_______________. ( Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почали  процес розірвання, але  ви їм офіційно надіслали, що  вже  пішов… Має бути  2 місяці в них. Правильно? Зараз скільки залишається  часу до 2 місяців, коли  ви маєте вже право фізичного  там виселення їх з застування там  правоохоронних органів, відключенням світла і все решта?

Це важливе питання. Будь ласка, Іван Миколайович Іванущак,  ви з усіма орендарями розірвали?

 

ІВАНУЩАК І.М. Всі орендарі повідомлені офіційно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Коли це було зроблено? В цьому році?

 

ІВАНУЩАК І.М Да, да, було  зроблено 19-го…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А  чому ви зробили тільки в лютому, коли ми говоримо про це  питання і про потребу це зробити останні півроку? Та більше!

 

ІВАНУЩАК І.М  Значить повідомили всіх, з усіх отримані заперечення, виставлені нам зустрічні вимоги фінансові. Вони досить-таки вагомі, враховуючи навіть там відшкодування і моральні збитки і так далі, вони добровільно з Арбату, 9 іти не хочуть. Але нас дуже ще непокоїть друга частина цього питання. Тобто навіть якщо сьогодні ми їх виселимо, і сьогодні нікого там не буде, забезпечення функціонування цього центру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почекайте, тут МЗС готовий зразу. Спокійно, ми тоді окреме засідання комітету, запитання до уряду…

 

ІВАНУЩАК І.М Ми останню пропозицію, я не знаю, чи Мін'юст уже отримав чи ні, враховуючи те, що ми зверталися і до Міністерства фінансів, і до Прем’єр-міністра, Міністерство фінансів, уже от ми отримали відповідь, і вони зміни вносити в бюджет 18-го року не пропонують. Вони в своїх пропозиціям стосовно того, щоб забезпечити функціонування центру без здачі в оренду майна, вони посилаються на те, що… один із варіантів, шляхів вирішення цього питання забезпечення може бути утворення його як окремого підрозділу в структурі дипломатичного представництва України в Російській Федерації. І тоді, значить, Міністерство закордонних справ зможе отримати, як додаткова аргументація, що використовувати дане майно в такі іпостасі, в якій воно було до цього, неможливо. І тоді це буде додаткова аргументація для…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зрозуміла. Будь ласка, Ігорю.

 

ГУЗЬ І.В. Я пропоную підтримати пропозицію Бориса Івановича стосовно аудиту, раз. І друге: мій прогноз такий, що ми втратимо це приміщення згідно рішення російського суду, – це мені здається, вже зрозуміло, – у зв'язку з тим, що ми дійсно вели там комерційну діяльність. І те, що ми там встигнемо-не встигнемо, воно буде втрачене.

То я пропоную, Ганна Миколаївна, коли воно буде втрачено, на жаль, викликати сюди всіх відповідальних осіб, обговорити на комітеті і запропонувати Президенту, і не тільки, правоохоронним структурам, певні, ну, юридичні і організаційні рішення, в тому числі, наприклад, відставка з посади керівника ДУСу, який сьогодні займає інший момент. Тому що це, ну, очевидно, ви ж чуєте в аргументації представників ДУСу, вони більше думають, як його утримувати. І якщо порахувати вартість його - 5 тисяч квадратів на Арбаті, -ну, то, знаєте, треба було думати декілька років тому, аби не залізти в таку халепу. І це дуже важливо, щоби ми дочекалися рішення, а потім прийняли відповідні рішення нашого комітету і пропозиції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігорю, дивіться, а, можливо, варто це рішення, ну, очевидно, чекаємо на рішення суду. Але це постанова уряду про перепорядкування з ДУС до МЗС чи це указ Президента? Як це відбувається зараз? Будь ласка.

 

НЕХОЦА М.Г. Для того, щоб передати відповідно до управління, до сфери управління Міністерства закордонних справ потрібно для Державного управління справами і Кабінету Міністрів указ Президента – раз. Цей проект уже на розгляді і, в принципі, погоджений. Друге: розпорядження Кабінету Міністрів про передачу в управління Міністерства закордонних справ як суб'єкта, який здійснює розпорядження об'єктами права державної власності. І третє уже – відповідно наказ міністерства і відповідно акти прийому-передачі і оформлення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, так тоді я не бачу проблем. Президент зараз, наприклад, передає указом, передає у МЗС...

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Ну почекайте, я розумію, що суд нічого не впливає. Але якщо все-таки є якісь шанси виселяти орендарів зараз - вони повідомлені в середині лютого, зараз вже середина березня, - є підстави виселяти, їх виселяти і на суд приходити про те, що комерційна діяльність не ведеться, а мати в доказовій базі, що це вже підпорядковується під МЗС і що МЗС... І тоді Міністерство юстиції на 24 квітня приходить з тим, що ось указ Президента, що це вже не в структурі ДУС, а в структурі МЗС. Орендарів уже нема, і тоді в такий спосіб захищати, мати посилену юридичну позицію.

 

НЕХОЦА М.Г. Колеги, це наша позиція, яку ми говорили, і підсилювати таким чином, що об'єкту... І паралельно, по суті, не тратити час. Ми зараз просто втратимо час.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слухайте, хто ..........? Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І. Да. Мені здається, що ми зараз концентруємо увагу на питанні другорядному. Питання першочергове полягає в тому, щоб  розчистити  від комерційної  діяльності нашу установу. І я не знаю, на місці  МЗС я би не брав  собі цю головну біль, маючи проблеми з  орендованими приміщеннями і з орендарями. Тобто нехай ДУС розчистить площадку, а тоді вже ставити питання  про передачу його  в підпорядкування Міністерству закордонних  справ, а не навпаки.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Іванович.

 

ЗАЯЦЬ А.І. Дякую. Але Бог любить трійцю.

Кілька ремарок, колеги. Я  абсолютно підтверджую, що є напрацьований проект Указу Президента, який імплементаційно продовжується рішенням  уряду. Питання не в ньому, по цьому у нас абсолютно спільне розуміння. Там, де ми розходимося, коли його випускати. Те, на чому стоїть Міністерство юстиції, Міністерство закордонних справ: видання указу, в якому Президент України, а потім  уряд України  перепідпорядкує  від ДУСа цей будинок до  МЗСу нічого не вирішує. Тому що, як зазначалося, судовий  імунітет настає тоді, коли це дипломатичне  представництво. Дипломатично представництво не може використовуватися  для несумісних з дипломатичною діяльністю цілей. Все, ми нічого цим не вирішуємо.       

Третій аспект. Те, що ми в Україні зробимо ці всі кроки, це  ще не все. Треба ще в кадастрових і БТІ московському здійснити відповідні дії. Я дуже сумніваюсь, що  московське БТІ було готове навіть  місяць тому. А зараз у зв'язку з газпромівським провалом і пошуками, початком  роботи в Україні по пошуку російських активів, я думаю, що  російська сторона ще  більше активізується у пошуку  українських активів там, де  вона їх може конфіскувати. Це друге.

Третє. Я ще раз  кажу, що МЗС достатньо забезпечений коштами для того, щоб утримувати цей будинок. Але МЗС не може і не буде платити штрафи,  неустойки з усіма орендарями, яким в оренду МЗС ніколи нічого не давало. Це шлях в нікуди.

МЗС, ДУС зникає як орендодавець, а МЗС залишається з ресторанами, бутіками, які кажуть, що "ми звідси не вийдемо, бо ми вклали кошти в переобладнання", і це коштує ікс тисяч доларів, і все. Таких грошей в нас немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги… Світлана Петрівна, ваша пропозиція.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Я коротко хочу підсумувати, щоб ми розуміли взагалі, про що йдеться.

Перше: протягом багатьох років Україна втрачала гроші на оренді, і, очевидно, в цьому хтось був зацікавлений. Друге: в нас сьогодні є ризик втрати українського майна в країні-агресорі під час нашого, нашої війни з ними, я перепрошую. Третє: за це відповідає керівник ДУСу, в мене жодного сумніву в цьому немає. Тому що керівництво ДУСу мало подбати про вирішення цієї ситуації. І четверте: наше МЗС зараз бореться в судах, витрачає гроші і зусилля наших дипломатів. П'яте: ви втрачаємо імідж, і це ганьба на весь світ реально. І я переконана, що цією ситуацією скористаються для того, щоб подалі нас дискредитувати і послаблювати наші позиції по всіх фронтах: і політичному, і економічному, і в очах наших міжнародних партнерів. Тому, чесно кажучи, я вважаю, що це абсолютно обурлива і безпрецедентна ситуація, тому що, повторюся, ми говоримо про ДУС – Державне управління справами при Президентові України і Російську Федерацію, а не якусь Чехію, Словаччину чи будь-що.

Тому я вважаю, що наш комітет повинен тут заявити про свою дуже потужну позицію, чесно кажучи. І я вважаю, що те, що озвучив Ігор, ми вже зараз повинні звернення зробити до Президента потужне і закликали звільнити його керівника ДУС і висловити свою позицію щодо цієї ситуації. Тому що я не знаю, які інші конструктивні інструменти в нас є. В нас є глухий кут, з того, що озвучив МЗС зараз ДУС і Мін'юст, ми в глухому куті. Ми вже, по суті, втратили цю ситуацію, все, ми нічого не можемо зробити. Тому ми можемо дати належну оцінку і змусити, щоби люди, які відповідають за це, понесли відповідальність. Тому що ми тут як страуси себе поводимо, ми просто ховаємо голови в пісок, я вважаю, серйозно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Світлана Петрівна, ваша пропозиція… Є пропозиція Бориса Івановича: Службі державного аудитора проаналізувати комерційну діяльність, і ті, яких би держава недоотримала. Друга пропозиція - це звернення до Президента із закликом звільнення керівника ДУС. Правильно? За те, що за ці роки були абсолютно безвідповідальне ставлення, жодної стратегії… Ну, службове розслідування абсолютно…

 

_______________. (Не чути)

 

ТАРАСЮК Б.І. А що робило МЗС - будуть перші питання. А що робив Комітет у закордонних справах - друге питання. Про ДУС ніхто не буде говорити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тому є така ще пропозиція. Тому я, як тільки зараз повернеться Ірина Степанівна, поставлю на голосування ці дві пропозиції щодо того, щоб розслідування провести обов'язково. І так само державний аудит, проаналізувати. Домовились? Це звернення від комітету на Президента провести службове розслідування щодо зловживання, чи як ми сформуємо, керівником ДУС.

 

_______________. Недбалість.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Недбалість службову через загрозливу ситуацію із Культурним центром України в Москві. Тобто ці два рішення і щодо недоотримання фінансувань за ці всі роки. Позицію МЗС ми вже почули і ті опції, які є у вигляді… Так, тоді ці питання, переходимо, до нас прийшов міністр Павло Анатолійович. Ми вас раді бачити у нас на комітеті. Знаємо, що у вас насичений графік в багато важливих візитів сьогодні, зокрема Президент Австрії у нас. Зважаючи на час, якого небагато є у вас так само, тому ми просимо.

Зараз переходимо до другого пункту порядку денного: про звіт і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України. Саме та частина, яка стосується діяльності Міністерства закордонних справ.

І заодно я думаю, що дуже важливо було б, оскільки ви тут є, також проговорити третє питання: про Дипломатичну службу України. Зважаючи на ту ситуацію, яка є, нам там треба буде просто проголосувати редакційні правки. Секретаріат їх роздав. Але я думаю, що якусь позицію почути так само, як ми дальше діємо щодо ухвалення в другому читанні законопроекту.

Будь ласка, тоді, якщо коротко, вам слово.

 

КЛІМКІН П.А.  Дякую. Дуже радий всіх бачити. Дякую за запрошення. Вибачаюся за запізнення, воно пов'язано із зсувом у програмі президента Австрії.

Я би пропонував, якщо, звичайно, шановні члени комітету з цим згодні, не робити формальних доповідей, оскільки ми її так або інакше передали. Я сподіваюсь, Андрій Іванович розповів, як ми виконували програму Кабміну, а у нас є один пункт, який ми виконали неповністю, і це визнаємо, він пов'язаний з нашою консульською службою і запровадженням спеціальної системи контролю, але скоріше менеджменту черг. Зараз ми застосовуємо різні моделі для того, ми зобов'язалися знайти уніфіковану модель і хотіли знайти відповідну українську компанію. Але з'ясувалося, що українські компанії, які займають, ну, дійсно провідні позиції на ринку програмного забезпечення, саме в цьому не просунулися поки що. Тому зараз ми опрацьовуємо альтернативну модель, я сподіваюсь, Андрій Іванович про це казав.

По інших пунктах можемо говорити окремо, оскільки деякі з них вимагають дуже детальної дискусії, деякі скоріше мають технічний характер. І це стосується як великих стратегічних політичних речей, так і того, що ми робимо і з консульською службою, з просуванням нашого бізнесу. Я дуже радий, що у нас почався хоч якийсь рух по допомозі нашим експортерам і експортному кредитуванню, оскільки на ринках Азії і Африки, і Латинської Америки без цього ми ніколи не підемо вперед. Наша продукція, яка дуже часто краща, на жаль, не витримує жодної конкуренції, оскільки приходять китайці і кажуть, що поставка сьогодні, заплатите за 2 роки, а з нашою продукцією: заплатите сьогодні, поставка відповідно за 3 роки. Але можемо обговорювати кожен з цих пунктів.

Користуючись нагодою - і, будь ласка, не вважайте якимось це таким офіційним реверансом, - я хочу висловити подяку і особисто теж всім членам комітету, і, зокрема, голові, і Борису Івановичу за таке дуже віддане заангажування щодо Закону про дипломатичну службу. Оскільки зрозуміло, що можна це робити якось за необхідністю, можна за посадою, а можна робити за особистим заангажуванням. Це саме такий варіант, цей закон нам потрібен. Ми готові розглянути, сподіваюсь, Андрій про це вже говорив. І якщо цей закон буде проголосований найближчим часом – це буде супер.

Я пропоную на цьому зупинитися не роблячи, але будь-які питання і обговорення, давайте в це зануримось, якщо нема заперечень. А відповідно доповідь, я так розумію, Олексій, ми передали як таку, всю повну. Ми не передали?

 

_______________. Передали.

 

КЛІМКІН П.А. Передали. Тобто там вона доволі така змістовна.

 

_______________. (Не чути)

 

КЛІМКІН П.А.  Ну, Олексій, у мене тоді прохання передати. Я вибачаюсь перед всіма. Просто щоб її прочитати.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ігор Володимирович, вам слово.

 

ГУЗЬ І.В. Пане міністр, таке до вас питання. Ми протягом своєї каденції разів п'ять розглядали складну проблему призначення послів в наші посольствах по світу і спостерігали, що у нас були посольства, де по два роки, по півтора роки в ключових державах, в тому числі, ви пам'ятаєте, у Великобританії і представництво України при НАТО, і так далі.

Мене цікавить конкретно, перше, скільки зараз незайнятих вакантних посад послів? І чи є там посольства, де ця процедура триває там рік, два, три, а не декілька місяців? Тобто чи ви володієте цією інформацією? Повинні володіти. І ну, от, надайте цю інформацію.

Дякую.

 

КЛІМКІН П.А. Дякую.

Якщо рахувати суто арифметично, мова йде про 18 країн. У деяких країнах ми попередньо домовились про те, що  ми будемо думати по рівню представництва, це, зокрема, наприклад, Чорногорія.

Що стосується пропозицій, то  пропозиції по всіх посольства ми обговорюємо і відповідним чином подали. Найближчим часом  відбудеться призначення послів, я не пам'ятаю, скільки це країн, напам'ять, але можу  сказати, що це сім точно найближчим часом і ще декілька дещо пізніше.

 

ГУЗЬ І.В. Найближчим часом – це скільки?

 

КЛІМКІН П.А. Найближчим часом - це  місяць, півтора максимум.

 

ГУЗЬ І.В. Дякую.

 

КЛІМКІН П.А. Тобто і я розумію ваше питання, в тому числі  і в тих країнах, де у нас послів не було близько до року.  (Не чути)

 

ТАРАСЮК Б.І. Пане  міністре, перш за все, я хотів би  висловити вдячність за позитивну оцінку діяльності нашого комітету і за конструктивну  співпрацю, подякувати   за конструктивну співпрацю з нашим комітетом.

У мене три питання. Перше питання. Ваш  прогноз щодо вірогідності започаткування миротворчої місії ООН на Донбасі? Звичайно, не в російському  варіанті, а в українському.

Друге питання. Років два назад обговорювалася пропозиція про припинення діяльності України  в органах СНД. Тоді представник, ваша заступниця виступала проти цього. Врешті-решт внесено законопроект, який так і лежить без розгляду у Верховній Раді. Чи змінилась позиція Міністерства закордонних справ щодо припинення участі України в органах СНД?

І третє питання: яка позиція Міністерства закордонних справ щодо залишення чинними в чинному українсько-російському договорі 97 року 1 статті про те, що Україна і Росія є стратегічними партнерами? Хотілось би почути вашу позицію, і в разі, якщо вона співпадає з нашою думкою, відповідно зміни позиції ваших представників.

Дякую.

 

КЛІМКІН П.А. Дякую, Борисе Івановичу.

Щодо першого питання. Росія розглядає це не тільки в контексті Донбасу і не тільки в контексті України. Ми вважаємо, що реальний формат миротворчої місії, той, який ми обговорювали і в загальних рисах погодили із Сполученими Штатами, із Німеччиною, Францією, можливий тільки під їх і нашим скоординованим тиском, ніяк інакше. Зараз процес безпосереднього обговорення призупинився через російські вибори.

Ми домовилися. І я мав останнім часом декілька розмов: з Куртом Волкером дві розмови, з Тіллерсоном та іншими представниками американської адміністрації, а також з ЄС – Берліном і Парижем. Міністр закордонних справ їх буде тут 23-го, ми домовилися ще подовжити цю розмову. І в принципі, Франція теж зараз підтримує цю ідею. Спочатку у французів були певні сумніви щодо того, яким чином це може спрацювати. Тим не менше я дотримуюсь дуже чіткої позиції, що нам потрібна або реальна миротворча місія, або ніяка, щоб дуже чітко це сказати.

Щодо реальних термінів, я не хочу свідомо спекулювати, готовий продовжити цю розмову в більш вузькому колі і висловити певні свої думки, оскільки вони вже не можуть вважатися офіційною позицією міністерства. У нас є відпрацьований текст і відповідна резолюція Ради безпеки, і нюансована логіка, яким чином можна було б це зробити, і вона дуже детально проговорена. У цьому сенсі ми підготовлені.

Друге питання. Моя позиція завжди полягала у тому, що наша участь в СНД – це не є класична участь, оскільки ми не є стороною, ми ніколи не підписували статут, але є стороною цієї угоди, – має сенс виключно, поки для нас важливий ряд секторальних угод, це в основному стосується пенсійного забезпечення, визнання дипломів (ми підготували дуже детальний аналіз, з яким ми можемо поділитися) і можливістю блокувати фактично роботу певних органів СНД і певні рішення, які нас не влаштовували.

На сьогодні я вважаю таку тактику повністю вичерпаною. Ми підготували пропозиції щодо виходу нашої угоди з СНД. Я вважаю, що цей пострадянський клуб за логікою присутності там, за тим, що ми робимо, немає для нас сенсу. В принципі, за цим стоїть достатньо довга робота, щоб це пояснити, оскільки деякі угоди і їх можливі наслідки саме для громадян України не були з самого початку такими однозначними. Можу теж, коли буде достатньо часу, поділитися цими міркуваннями.

Щодо третього моя позиція завжди була однозначною. Я вважаю, що цей договір на сьогодні, по-перше, фундаментально порушений Росією. Росія порушувала його не тільки з 14-го року. Ми вважаємо, що Росія порушувала його і до цього. Ми неодноразово це питання оговорювали. В юридичному сенсі є можливість його скасувати, причому скасувати чи весь договір, чи окремі його статті, як ви вважаєте. Я вважаю, що скасування тільки однієї статті – це є замало. Або його зупинити за логікою Віденської конвенції.

Ми підготували відповідні пропозиції, вони є дуже чіткими. Ну, оскільки цей договір укладений від імені України, врешті-решт, рішення за Президентом, але за цим є відповідний аналіз. І ми вважаємо, що на сьогодні вся логіка нашої участі в цьому договорі, якої ми притримувалися, коли готували наші позови проти Росії, а для того нам був потрібен функціонуючий договір, на сьогодні теж вичерпано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже.

В кого ще є питання, колеги?

Віктор Іванович, у вас...

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В кого позови?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, а це ж не заважає паралельній конструктивній співпраці для держави.

 

_______________. (Не чути)

 

(Загальна дискусія) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Іванович, це ж перемога. Віктор Іванович, ну, зате у вас є хороша постанова, яка сьогодні, на жаль, не було голосів, але ми мали розглядати, щодо консолідованої претензії, яка теж має посилити ті потуги, які є.

Ігоре, ми ж чекаємо все одно на кворум, на Ірину Степанівну. Я вже їй есемеску відправила, можу тобі показати, хвилин 15 тому, і чекаю на неї. Тому у нас якраз все гаразд.

Будь ласка, Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І. Дякую.

Павло Анатолійовичу, я дякую вам за ваші відповіді конкретні на моїх три конкретних питання. Оскільки ви працюєте над питанням щодо СНД, я хотів би повідомити, що у тому проекті постанови, який готувався у тому числі з моєю участю, років 3, а може 4 назад містилося положення, яке передбачало, що Кабінет Міністрів має визначити долю нашої участі в конкретних угодах в рамках СНД. Тобто питання залишалось для того, щоб ви мали можливість і гнучкість у вирішення цього питання і щоб ви не різали те, що не слід різати. Це перше. Можливо, це буде враховано вами при подальшій роботі.

Друге. Щодо стратегічного партнерства і договору 97-го року. Я як автор цього законопроекту стверджую, що ми внесли з групою народних депутатів пропозицію про припинення дії згідно з Віденською конвенцією восьми статей. Там ж не лише цей нонсенс, що ми стратегічні партнери, а там ще є положення, яке передбачає ненадання територій для здійснення агресії один проти одного; там є положення, яке передбачає військове співробітництво, військово-промислових комплексів і таке інше. Тобто у нинішніх умовах це нонсенс, який 4 роки після початку війни все ще залишається юридично чинним. От про що я хотів сказати.

Дякую.

 

КЛІМКІН П.А. Дякую за ваші… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Павло Анатолійович.

Я думаю, що нам важливо обговорити ще питання дипломатичної служби, тому що у нас є два нюанси. Перший нюанс – це питання "Народного фронту" і розблокування через поправку Логвинського. Друге питання – це… зокрема, оскільки тут вже є Віктор Іванович, його наміри потім подавати у Конституційний Суд, якщо навіть закон буде ухвалено. Тобто є декілька етапів у цьому законопроекті до другого читання, яке нам зараз, з однієї сторони, дуже важливо знайти, скажімо, порозуміння чи переконливі аргументи для того, щоб розблокувати його і виносити, як ми сподіваємося, можливо, у вівторок уже після певних перемовин із керівником "Народного фронту", паном Бурбаком, який обіцяв, що буде проговорено на фракції. Але, поспілкувавшись з декількома членами фракції, ще на фракції не було питання обговорення цього законопроекту і його до другого читання. 

І, звісно, я сподіваюся, що буде можливість, зокрема, відвідати ті фракції, які виявились зацікавлені, для того щоб зняти ті питання, які є там гарячі, щоб уже під час розгляду в сесійній залі ми обговорювали професійно ті поправки, які були, сам текст законопроекту, а не якесь ширше коло питань, пов'язаних там з діяльністю МЗС, які є. Тому, я думаю, що дуже важливо пропрацювати.

Я так розумію, що "Народний фронт"… ще є можливості для того, щоб отримати підтримку. Фракція "Батьківщина" підтримує. "Самопоміч" - також ведуться перемовини. Радикальна партія утримається. Віктор Іванович так мило посміхається, що я… це ж не будуть червоні кнопки.

 

ВОВК В.І. Однозначно, що будуть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Іванович, черговий судовий позов..

Будь ласка, є ще питання від пана Сергія, якщо коротко.

 

КАСЯНЧУК С. В мене не питання, а в мене тільки одне зауваження і я би хотів подякувати міністру, тому що… Так, ми за державну програму з закордонним українством, співпрацю, але, я думаю, та співпраця, яка є за останні роки, - це є абсолютно безпрецедентне. Ми буквально на щоденній базі працюємо по дуже багатьох питаннях в складних умовах і з Міністерством закордонних справ, і з урядом, і з Верховною Радою, і з адміністрацією. Я думаю, що так, як за останні роки зблизилася діаспора і Україна, це є унікальний шанс. Дуже багато ще є потенційно ресурсів невикористаних. І ми сподіваємося далі продовжувати і нарощувати нашу співпрацю. І ще раз, дуже дякую за всі ті кроки і за цю співпрацю, яка є на сьогоднішній день. Дякую.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Пане міністре, хотіла запитати щодо озвучених вами позицій по і договору з Росією, і по виходу з СНД. А коли можна очікувати? Я так розумію, ви будете подавати ці рішення. Коли можна очікувати таких рішень по часу?

 

КЛІМКІН П.А. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Павло Анатолійович, як ви ще бачите роль парламенту в недопущенні "Північного потоку-2"? Ми тут перед тим мали складне питання - це Національний культурний центр України в Москві, з величезними завданнями і критикою ДУС, і взагалі їхньою недбалістю, яка призвела до такої плачевної ситуації. Як зараз, зокрема, представники Міністерства юстиції, з МЗС, які шукають ті опції, які можна було би все-таки врятувати наше майно в цих судових позовах, які є, до 24 квітня розрив договорів. Але, якщо все-таки вдасться його врятувати, питання підпорядкування і та критика, яка є і щодо управління центром в Москві, людьми, які там займають керівні посади, діяльність, тобто не витримує критики. Тобто це одне з теж тих питань, де ми потім… ми прийняли деякі рішення, оскільки ми уже комітетом цим питанням займаємося півтора роки і проговорюємо. Але є схоже питання - "Північний потік-2". Тобто, які ще є механізми, тобто, попри активне включення наших американських партнерів?  Але остання, зокрема, розмова із пані Могеріні в нас, ну, особисто в мене принаймні склалось враження, що зелене світло в ЄС для продовження будівництва і зацікавленість величезна. І тому я просто навіть не розумію, які додаткові механізми ми могли би зробити. Чи це якісь посилання на Угоду про асоціацію, там, стаття 274, чи якісь юридичні? Тому що вже одними політичними заявами, які робить Президент, які ми робимо від парламенту, і депутати - члени енергетичного комітету, як Бєлькова, Кацер-Бучковська, решта, ми робили… Тобто мені здається, що це вже треба виходити ще на якісь інструментарії, можливо, санкції до тих компаній, які безпосередньо будуть будувати, щоб вони розуміли втрати. Яке ваше бачення? Де тут парламентська складова? Бо ми пропрацьовували дуже багато і з країнами Північної Європи, і з Вишеградської четвірки, і з Польщею попри певну політизацію історії, але ще що можна було би спільно використати, щоб не допустити все-таки його будівництво?

Павло Анатолійовичу, і ще я думаю дуже важливо, оскільки на одному з засідань у нас було таке певне з МЗС непорозуміння, коли ми говорили про європейський план для України, який активно вже рік просувають литовці, і представник МЗС сказав, що це питання для вас неважливе, ви тим не займаєтесь і так далі, ну якось так, план Маршалла так званий. Все-таки ми буквально на минулому тижні зустрічалися з Борисом Івановичем і говорили з представниками зокрема і уряду, і зі спікером нашого парламенту, щоб як все-таки цей пакет допомоги, який є України, і макрофін, і європейські інвестиції, і …………………. Все це, як скоординувати зусилля? Є частина відповідальності уряду в тих ……………., які вони мали б підготувати, і якісь приїдуть скоро до датчани, які хочуть теж, щоб ця конференція, яка буде в Данії з підтримки реформ в Україні, мала якийсь… не просто зібрались, проговорили хід реформ, а якісь конкретні, такі відчутні результати, які б теж для України були. Тому дуже важливо, це вже просто як ремарка, якщо вже є певне якесь погодження, що ми цим планом просуваємо, і це звучить в Мюнхені з вуст там Президента згадування, значить сюди ми парламентом включені, уряд, зокрема  Білак, UkraineInvest готують якісь проекти. Це такий спосіб штовхати і до підвищення ………….., використання тих коштів наявних, які є, на більш кращому рівні, бо за даними Рахункової палати лише 49 відсотків використовується коштів фінансових організацій, міжнародних фінансових організацій, які вже надані Україні. І ми чуємо такі досить неприємні відгуки від Європейського інвестиційного банку, ЄБРР, що треба інституційну спроможність. Тому все-таки було б дуже добре, якби була така скоординована певна позиція в наших посольствах представників, якісь меседжі, які стосуються попри ту критику, яка є, що корупція в Україні, про те, що потрібно пришвидшити реформи, щоб отримати, там, нову допомогу, ми про це все проговорювали, але якось, якщо можна, тобто з нашими посольствами теж від МЗС в співпраці, я не знаю як, з урядом безпосередньо, до цієї конференції не лише якось узгодити меседжі.

І зразу відповідно є питання. Зважаючи, чомусь такі у мене неоднозначні враження від розмови із пані Могеріні, зважаючи на те, що буде зараз в Брюсселі зустріч МЗС, міністрів закордонних справ ЄС і ви безпосередньо теж братимете участь, я думаю, що це хороша можливість представити Україну, тобто, які меседжі, які зараз від України… Тобто вони від нас мають багато очікувань, але в нас теж якісь очікування від Європейського Союзу, наших партнерів, від того моменту, що вони ніколи не назвали російську агресію агресією от і намагатися уникати цього питання. І загалом, які от меседжі, як ви їдете от в Брюссель, тобто, що ми теж, парламентарі, тут десь скоординованіше могли, парламентська дипломатія, одним голосом більш проактивніше наші інтереси просувати?

 

КЛІМКІН П.А. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Павло Анатолійович. Я не знаю, скільки часу ще …….., ми поки що не можемо знайти Ірину Степанівну.

Зараз вам даю слово, але от те, коли говорив Павло Анатолійович про використати динаміку протистояння зараз цивілізованого світу після подій, які відбулися в Британії, нам дуже важливо, скажімо, теж з західними партнерами проговорювати, коли була і Христя Фріланд тут, оскільки Канада головує в Сімці, яка все-таки стратегія, якщо: а) не буде миротворчої місії ООН в цьому році, або взагалі її не буде, і це теж треба не виключати як один з інструментів вирішення ситуації, і тому що пані Могеріні на питання, яка стратегія, щоб хоча б побачити …………….  зі сторони ЄС, вона це питання оминула три рази, ми їй тричі ставили.

Тому питання, яка стратегія України, проговорення з партнерами, тому що, якщо знову українському парламенту в жовтні прийдеться пролонгувати Закон про особливий статус, чи, скажімо, як він буде корелюватися вже із Законом про реінтеграцію Донбасу? Тому просто наші західні партнери теж повинні розуміти, що постійно вимагати від України якоїсь legal basis для того, щоб продовжувати перемовини, тобто ми повинні теж виходити з якимись думками, тому що прийде осінь, скажімо, і тоді якісь варіанти, не знаю, чи це будуть, як дехто пропонує, безпекові двосторонні угоди чи це ще якісь варіанти, механізми, тобто ми повинні теж ці сценарії, тобто можливо нам варто зібрати окрему зустріч. Ми недавно зустрічалися з різними експертами, зокрема ті, які працюють над варіантами миротворчої місії, ті, які… зокрема та доповідь, яка була в Хадсон інституті презентована, там, де бере участь і Вершбою, і Джон Гербст, вони обіцяли нам…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, не всі, я кажу, ті які… ну, паралельні є теж процеси. Тобто ми домовилися, що в середині квітня ми зробимо або на базі нашого комітету, або на базі мінської платформи певне обговорення із тими експертами, які беруть участь в різних процесах, щоб просто теж не склалось таке враження, що потім будуть вже… щоб українські парламентарі теж мали можливість доступу до тих концепцій, напрацювань щодо миротворчої місії, щоб потім, скажімо… От якраз…

Будь ласка, Віктор Іванович, вам слово.

 

ВОВК В.І. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторе Івановичу. Дуже слушне питання.

Є ще лист підтримки Мінгареллі теж від депутатів, ну так просто, до відома… підтримки його діяльності, просто до інформації, просто…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вважаю, що, наприклад, заява посла Угорщини про автономію на Закарпатті – це один з прикладів… (Не чути)

 

ТАРАСЮК Б.І. Ганна Миколаївна, я лише для того, щоб паузу заповнити. (Шум у залі) Я ж не дипломат, я політик.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути) Ми ж тут у кабінеті не паузи заповнюємо…

 

ТАРАСЮК Б.І. Значить, якщо серйозно, то я хочу зразу сказати, що мого підпису під цим документом немає. Більше того, я вважаю, що це політично підривна операція, яка, як не дивно, співпадає з риторикою Кремля відносно зовнішнього управління Помаранчевої революції, зовнішнього управління Революції Гідності. Я категорично не згоден з такою постановкою питання. Просто, пане міністр, щоб ви знали, що є різні депутати у нас у Верховній Раді і в  комітеті цьому  також.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Анатолійович,  насправді у нас є  ще дуже…

Борис Іванович і Віктор Іванович, я,  колеги, нам  зараз треба прийняти важливі рішення по комітету. Я ціную роботу кожного члену комітету. Нам дуже важливо зараз  прийняти рішення по важливих ініціативах, ще, зокрема,  щодо звернення  про  діяльність Кеннана інституту й інших аналітичних центрів у сприянні з Росією і так  далі. Плюс заслухати ще представника. Давайте  я тоді вже… питань є ще дуже багато, ми відпускаємо вже міністра, зважаючи на важливість. Дякуємо. І сподіваюся, ті пропозиції  і коментарі і зауваження    можуть  розраховувати в  тій державницькі справі, де потрібно комітет, спільно   співпрацювати. Дякуємо. І ми  раді, що у вас є  заступник міністра, який займається двосторонніми питаннями Україна-Молдова,  Румунія, Польща, Білорусь, Угорщина. Цього реально кадрово не вистачало, тому що ми недавно  повернулись з  Молдови, і ми розуміємо, і були  питання щодо Румунії, можливо, візиту сюди спікера і спікерів сюди, тобто в цих двосторонніх  питаннях. Ми сьогодні   ще будемо  говорити про  створення міжпарламентської асамблеї  Україна-Молдова-Грузія. Але це те, що дуже  добре, що є  вже пан  Боднар. Ми зараз щасливі, що є держсекретар, але пан Боднар, який  двосторонні питання з нашими сусідами зараз фокусується, це, вважаємо, дуже добре.

 Дякуємо вам.

 

КЛІМКІН П.А. Дякую, Ганно Миколаївно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можливо, в  закритому режимі, є ряд питань відсічі російській  агресії,  нестандартних форм, які Україна могла б вживати, брати досвід від британців. Світлана Петрівна пропонувала ряд таких неочікуваних, я думала, нестандартних пропозицій.

Тому, я думаю, що окремо давайте якось за чаєм зберемо ще інших депутатів з інших комітетів. Тут є присутня і пані Оксана, яка багато докладає, щоб наші двосторонні відносини з Польщею були більш стратегічно взаємовигідні. Дякуємо вам.

Так, колеги… Я дякую, пане Олексію, вам також за роботу, і за підтримку, і допомогу.

Колеги, у нас… Давайте відпустимо зараз Віталія Євгеновича, керівника Управління кадрів ВРУ, тому що в нього вже три наради, які він пропустив у спікера і вже скоро його звільнять з роботи через наше засідання. І тоді… Оскільки Ірини Степанівни все одно немає. Це кадрове питання щодо секретаріату. Ми перед вами дуже перепрошуємо. Ну, бачите, як склалось. Тому, будь ласка, вам коротко і відпускаємо вас.

 

МАКСИМ'ЯК В.Є. Доброго дня, шановні колеги. Я постараюсь коротко.

Перш за все, Петро Олегович просив вибачення про неможливість взяти участь у засіданні комітету, а доручив мені поінформувати про ситуацію, яка склалась на сьогодні в Апараті Верховної Ради України по організації проведення конкурсів на заміщення вакантних посад державних службовців. Щоб не зупинятись в цілому на цій процедурі, я предметно зупинюся саме на питаннях функціонування секретаріату Комітету у закордонних справах.

На сьогоднішній день у секретаріаті Комітету у закордонних справах є три вакантні посади. Відповідно були подані звернення до Апарату Верховної Ради, у минулому році ще, про організацію проведення конкурсів. Хочу сказати, що з набранням чинності нового Закону про державну службу визначені відповідні вимоги до професійної компетентності державних службовців, в тому числі і секретаріату Комітету у закордонних справах. Ці вимоги визначені Законом "Про державну службу", зокрема стаття 20, і відповідною Постановою Кабінету Міністрів України, називається вона: "Про затвердження порядку проведення конкурсу на заняття посад державної служби", - а також Наказом Національного агентства з питань державної служби "Про затвердження порядку визначення спеціальних вимог до осіб, які претендують на заняття посад державної служби".

Відповідно до цих вимог розпорядженням Керівника Апарату було затверджено, за пропозицією секретаріату Комітету у закордонних справах, вимоги до професійної компетентності державних службовців секретаріату Комітету Верховної Ради у закордонних справах. Хочу наголосити, що законом визначені загальні та спеціальні вимоги. Загальні вимоги - вони визначені законом, а спеціальні вимоги затверджуються керівником органу державної служби, у якому працюють державні службовці. Коли ми підходили до затвердження цих спеціальних вимог, ми врахували пропозиції саме вашого комітету у частині вимог до професійної компетентності, зокрема специфіку вимог до освіти. Ну, зокрема, якщо взяти по будь-якій посаді, це мав бути досвід роботи на посадах віднесених до категорії посад державної служби, а також у сфері, що відноситься до предметів відання вашого комітету.

Станом до серпня минулого року нами було проведено конкурс на заміщення 40 вакантних посад. Було проведено шість конкурсів. Розглянуто 322 претенденти на заміщення. І 40 осіб було призначено на відповідні вакантні посади. Але у серпні місяці минулого року, зокрема 18 серпня Постановою Кабінету Міністрів № 648 було внесено зміни до порядку проведення конкурсу, і ці зміни стосувалися саме такої позиції, що державний орган, в якому пропонується оголосити конкурс, перед тим як розмістити інформацію на відповідному веб-сайті, повинен погодити ці всі вимоги, які висуваються до претендентів на посаду, із Національним агентством України з питань державної служби. І лише за погодженням Національного агентства з питань державної служби ми можем далі рухатися в процесі проведення конкурсу і розміщати інформацію і оголошення для проведення конкурсу.

У жовтні місяці, 9 жовтня, розпорядженням Керівника Апарату було… Було підписано Розпорядження про оголошення конкурсу на заміщення вакантних посад в Апараті Верховної Ради, в тому числі і по посаді головного консультанта секретаріату Комітету у закордонних справах. Після чого ми, відповідно до нового порядку, направили в Національне агентство з питань державної служби документи для погодження цих умов, які ми затвердили.

У відповіді, яку нам надало Національне агентство з питань державної служби, зазначалося, що ми повинні скасувати наше розпорядження в частині того, що в нас є завищені вимоги саме до посади головного консультанта, спеціальні. І, зокрема, зазначено, що ми повинні зазначити вимоги, які не можуть перевищувати загальні. А, зокрема, у вимогах до професійної компетентності повинні зазначити, що нам необхідно особу, яка на сьогоднішній день має освіту магістра, або бакалавра, або спеціаліста і відповідно, яка не повинна мати досвіду роботи у сферах, що відносяться до предметів відання комітету.

 

______________. Ганна Миколаївна, я вибачаюсь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так.

 

______________. Інформація важлива, тому що….. Але конкретніше, що ви хотіли…(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, в нас питання було, на прохання Бориса Івановича, у нас були вакантні посади в комітеті, щоб посили роботу секретаріату. Ми виносили на минулому засіданні комітету… Колеги, згадайте, хто був присутній. І тоді ми прийняли рішення заслухати представника щодо цього, щодо якихось проблемних питань щодо оголошення конкурсів, для того щоб заповнити наші вакансії. І зараз, відповідно до нашого рішення, ухваленого на минулому…, ми заслуховуємо для того, щоб запустити процес доукомплектування секретаріату комітету… Правильно ж?

 

МАКСИМ'ЯК В.Є. Звичайно. Я постараюсь коротко. Що нами зроблено для врегулювання цієї ситуації? Давайте на цьому зупинюся.

Направлено листи за підписом виконуючого обов'язки керівника Апарату до міністра юстиції і також відповідний лист був за підписом Голови Верховної Ради на Прем'єр-міністра України…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Віталій Євгенович, я насправді дуже перепрошую, що ви просиділи дві години, а зараз… У нас просто вісім важливих голосувань зараз. Якщо зараз кворуму не буде, хтось піде, у нас зависнуть дуже важливі питання. Що від нас треба? От просто ви запустили процес, правильно? Тобто  зараз чекаємо певні відповіді, щоб можна було…

 

МАКСИМ'ЯК В.Є. На сьогоднішній день ми чекаємо, коли Національне агентство    з питань державної служби приведе у відповідність із чинним законодавством  свій наказ, в якому вони зазначають, що  спеціальні вимоги не  можуть  перевищувати  загальні. Національне агентство нас проінформувало про те, що  такий проект  наказу розробляється і буде зареєстрований у Міністерстві юстиції. На сьогоднішній день  поки що він не…

 

ЗАЛІЩУК С.П. Довго чекаєте?

 

МАКСИМ'ЯК В.Є. Уже два місяці.

 

ЗАЛІЩУК С.П. Давайте напишемо  звернення від імені комітету, в тому числі й  наші ………… ми можемо заповнити  вакансії через такі…

 

ГУЗЬ І.В. Доручити голові  комітету провести  розмову  телефонічну з головою…

(Загальна дискусія)

_______________. Тобто це буде наказ – і все?

 

МАКСИМ'ЯК В.Є. Ну, в даному випаду так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І. Я хотів би, Віталію Євгеновичу довести до  вас ситуацію, яку я знаю не з розповідей, а з  власного досвіду, що в силу недотримання спеціальних вимог в Управлінні міжпарламентських  зв'язків є  працівники, які не володіють іноземними мовами. Це неприпустимо.  Так само це неприпустимо  і для таких секретаріатів таких комітетів, як Комітет у закордонних справах і європейської інтеграції. І я би просив вас  слідкувати за тим, щоб працівники, які подають на конкурс у ці комітети і в секретаріати, щоб вони в обов'язковому порядку  зазначалиЮ чи володіють  вони, значить,  вільно іноземними мовами.

Дякую.

 

МАКСИМ'ЯК В.Є. Дякую. Ми врахуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякуємо, Віталій Євгенович.

Ми  тоді, колеги, ставимо на голосування  про те, щоб  звернутися до  Міністерства  юстиції…

 

_______________. До Нацдержслужби.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, до  Нацдержслужби.

 

ГУЗЬ І.В.  Друга пропозиція: покликати сюди на наступне засідання керівника  цієї установи. Так робити по всіх таких питаннях, хай приходять і звітують, що таке два місяці готувати……

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги, тоді пропозиції. Перша… А як вони нам дадуть відповідь, що  вони вже зробили?

 

_______________. Хай приходить, прозвітує, що робиться…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. От, ви розумієте, минулого разу ви дали Міністерству економіки, чому вони бенефіціари. Виявляється, вони постанову вже ухвалили, вже не треба бенефіціарів цих всіх, ми вже нарешті від цього рабства звільнені.

 

_______________. А коли вони ухвалили?

 

_______________. У вересні 2017-го.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, давайте відпустимо, подякуємо Віталію Євгеновичу.

Тому голосуємо за те, щоб, по-перше, звернутися до Нацдержслужби і запросити їх на комітет. Хто - за? Хто – за? Так, що звернення до Нацдержслужби, і потім запросити їх на комітет, доповісти, якщо не буде.

Одноголосно. Два рішення зразу.

Так, колеги, пішли далі. Тепер по культурному центру в Москві. Те, що пропонував Борис Іванович, те, що підтримало і Міністерство закордонних справ, і Клімкін тут присутній, всі решта. Перша пропозиція – це Службі державного аудиту проаналізувати комерційну діяльність, звернутися проаналізувати. І друга пропозиція – до Президента – щодо службового розслідування діяльності ДУС, які допустили таку загрозливу ситуацію, яка зараз є із цим центром, що ні МЗС, ні Мін'юст не можуть зараз з цієї ситуації вийти.

Хто? Будь ласка.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, давайте до глави…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, добре, давайте так. Якщо немає заперечень, хто за перше… Так, за Службу державного аудита, проаналізувати, і до Голови Адміністрації Президента про службове розслідування.

Одноголосно. Рішення прийнято.

Колеги, тепер у нас є питання. Ми звіт міністра заслухали, годину у нас доповідав, Ірина Степанівна. Борис Іванович заповнював паузу, поки ми вас чекали. Будь ласка… Нам не треба затверджувати цей звіт, тому пішли далі.

Колеги, редакційні правки про дипслужбу, це ось ці редакційні правки, вони перед очима. Це по процедурі. Після того, як ми їх схвалювали на комітеті, ці редакційні правки потім наші управління в парламенті їх узгоджували. Тут присутній держсекретар Заяць, дивився на них, Андрій Іванович, дивився Борис Іванович Тарасюк як голова  робочої групи. Немає до них якихось, скажімо…

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб підтримати ці поправки редакційні? Хто – проти? Хто – утримався? 1 утримався. Той Вовк прекрасний…

Колеги, тепер дивіться, ми їздили в Молдову, Ірина Фріз, Наталія Кацер-Бучковська, разом із спікером. І, зокрема, там проговорювали про Міжпарламентську асамблею Україна-Грузія-Молдова як один із механізмів для того, щоб… Навіть в законі США є про те, щоб деокупація Молдови, Грузії, України, нам трьом легше буде давати відсіч російській агресії, чим, коли ми говоримо про односторонні відносини. Тому тут є лист від спікера про те, щоб на комітеті про створення Міжпарламентської асамблеї Грузія-Україна-Молдова. Хто за те, щоб підтримати таке рішення? Є.

Колеги, тепер… Почекайте. Ще є одне питання про цей лист. Дуже складна ситуація, про вплив російських колишніх і міністрів на аналітичні центри, через певні ці… Лист підготовлений. Віктор Іванович каже, що, в принципі, загалом о?кей, але з редакційними правками.

 

ВОВК В.І. Його треба редагувати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, ви допоможете редагувати?

 

ВОВК В.І. Добре. Але…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре. Я надаю вам цей лист… Добре, ви допоможете? Хоча б скажете якісь загальні.

Хто за те, щоб підтримати?

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Англійський, навіщо нам…..

Хто за те, щоб підтримати? Борис Іванович, лист в оцей… в Конгрес США про вплив росіян на аналітичні американські центри. Ви бачили цей лист.

Хто – за? Є. 

Тепер питання… Ще не все.

Колеги, Світлана Петрівна зараз доповість з тих важливих питань. І я хотіла з вами одну консультацію, але…

 

______________. Ще у нас є колега Оксана Юринець.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Оксана Юринець – це далі.

Колеги, мені потрібна одна консультація. Але я попрошу всіх, хто, скажімо, помічники або як би, скажімо…

 

ЗАЛІЩУК С.П.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну давай, добре. Давай, Світлана Петрівна. Будь ласка.

 

ЗАЛІЩУК С.П.   (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але, Світлана Петрівна, вони витрати всі беруть на себе, тому що у нас немає в календарному плані цей…

 

ЗАЛІЩУК С.П.   (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Світлана Петрівна, я…

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Вони… Дивіться. ………….

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні, ні, ні, не треба голосувати, ні. Вони… Але витрати вони всі повністю беруть на себе. Правильно?

 

ЗАЛІЩУК С.П.   (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, тоді… О'кей. Тобто просто, щоб потім не вийшло, у нас була одна асамблея, нам обійшлася в  450 тисяч гривень, дорожче, ніж, скажімо, планувалось. Євронест, здається. Правильно, Борис Іванович? На півмільйона дорожче, тому що… чим було  в бюджеті і так далі. Тому зараз…

 

_______________. … ніякого відношення до коштів не має.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні. Але тому  нам …

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Для мільярда ДУС, виділених більше, вибач…

(Загальна дискусія) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, якщо  ми підтримуємо цей  захід за умови, що вони повністю на  себе беруть покривання, бо  цього немає в … Так і за фіксувати в листі. Правильно.

 

ТАРАСЮК Б.І. … вимогу, що організатори з  української сторони  проведуть належну  комунікацію…..

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ТАРАСЮК Б.І.  Друга вимога. Значить, зобов'язати Світлану  Петрівну, автора цієї ініціативи, ратифікувати Римський  статут.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто колеги, давайте ми, комітет, проведення  цього заходу за умови виключно повністю фінансування  тих організаторів. Так?  Є. Хто – проти? Хто – утримався? Двоє утримались.

Колеги, пішли далі. Тоді дивіться у нас є одна… колеги, всі, хто вже не має відношення  до комітету, якщо можна  залишити попросити, щоб  залишилися члени комітету, поки що ми давайте…

 

_______________. Немає більше  голосувань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ще є голосування. Зараз… та я розумію. Оксана, будь ласка,  коротко ваше питання.

 

ЮРИНЕЦЬ О.В. По В'єтнаму, як голова міжпарламентської групи дружби  В'єтнам-Україна у нас  готується візит. Ми отримали від МСЗу  і від посла  у В'єтнамі, що нас чекає, нашу делегацію. Тобто це вже більше місяця направлений  лист у  ваш комітет. Нам дуже важливо, щоб було погодження, і делегація приблизно з  9 осіб, яка вже є підтверджена з групи дружби, хоче здійснити цей візит. У нас є умови, що з 22-го, тобто  до  кінця квітня  ми маємо… цей  візит, наш  чекають у В'єтнамі. Тобто  це на рівні групи дружби В'єтнаму і відповідно зустрічі з міністерствами, зі всіма очільниками цієї країни. Тому нам важливо, щоб була, ну, згідно норм відряджень, таких візитів, офіційних візитів делегації, груп дружби. Просто у нас немає рішення, а воно відтягується в часі, бо ми мусимо МЗС дати, ну, план перебування і так далі.

 

______________. Йдеться про фінансування?

 

ЮРИНЕЦЬ О.В. Ну, якщо є така можливість. Нам лише необхідно сплатити за квитки перельоту туди і назад, тому що всі інші витрати бере на себе в'єтнамська сторона. І готелі, і перебування.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Скільки їде вас чоловік?

 

ЮРИНЕЦЬ О.В. 9 осіб.

(Загальна дискусія)

 

ЮРИНЕЦЬ О.В. Ну, а ми не стоїмо і не просимо дев'ять чоловік гроші на квитки, тобто ми говоримо, яка є можливість, тому що ми знаєм, що такий механізм є. І це перший візит, який буде здійснений цією групою дружби. Більше того, він є важливий, тому що в цій першій половині півроку важливий наступний буде візит Президента України. І тому мені здається, що парламент…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дивіться, Оксано, тут питання в чому? У нас голова підкомітету по цим візитам - Ар'єв. Ар'єв мав провести і була запланована зустріч по стратегічним пріоритетам. От є пріоритети. Можеш передати так само Оксані, Світлана. Оці пріоритети. Це пропозиції МЗС, ми їх ще не затверджували, тому що кожен раз або Ар'єва не було, або якось воно не виходило. Тому, я так розумію, що вам це горить. А ми просто ще не затверджували це ні з МЗС, ні…

 

______________. (Не чути)

 

ЮРИНЕЦЬ О.В. Тому що ми маємо до кінця квітня здійснити цей візит до В'єтнаму. Потім просто ми не зможемо, бо нас не будуть чекати там.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чому не будуть чекати?

 

ЮРИНЕЦЬ О.В.  Ну, тому що вони дали нам проміжок - це два місяці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, дивіться, давайте максимум на наступний тиждень… Тобто зараз… Коли Ар'єв повертається? Він буде на наступний тиждень?

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто в нас… Або спробувати це. В понеділок окремо зібратися і це питання проговорити, разом проговорити. Або…

Ігор, ми вже зараз одне голосування. Будь ласка, не йди.

Світлана Петрівна, ні. Дивіться, зразу кажу, в чому питання. Сказав наш друг, нам треба 80 поправку, яку подав Бурбак, і так дальше, або сказати, що ми її не прийняли, залишити рішення, нема комітету, просто, або її переголосувати. Тому що Логвинський, тоді його помічник знімав на камеру все, що ми знімали. 80-а і 81-а поправки, які є…

 

______________. І 82-а.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І 82-а, це вже напрацьована спільно Світланою Петрівною і Борисом Івановичем. Тоді відбувся якийсь… За 80-у тоді було 4 голоси – за, 2 – проти і 2 – утримались. Пам'ятаєте? Не голосували, Ар'єв не голосував і  хтось інший не голосував. І тоді  сказали, що  4 – за, 2 – проти, 2 – утримались. Тобто  рішення немає, як комітет, потім… Виявляється, що ми потім переголосували за  81  поправку. І 81 поправка Берези, Присяжнюка, Ар'єва, але ж  на ту ж саму тему.

 

______________. Голосували двічі. Спочатку  ми голосували  нижче цю поправку, а потім……..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги… 

 

ГУЗЬ І.В. Що з В'єтнамом?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, з В'єтнамом можемо або зараз ухвалювати рішення, або  чекати Ар'єва.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Я би радила чекати, затвердити пріоритети, це все зробити в найкоротші періоди.

(Загальна дискусія)

 

ЮРИНЕЦЬ О.В. ….. вони просять від нас, а ми ж нічого  не можемо ………… (не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивися, ми можемо проголосувати за  відрядження у депутатів, що  ми не проти цього. Але тепер питання  коштів. Розумієш? Ми багатьом, наприклад, офіційні відрядження даємо  статус.

 

ГУЗЬ І.В. Давайте ми проголосуємо зараз по відрядженню без коштів, а кошти на наступному тижні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Оксана, якщо   ми зараз…

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Колеги, хто за те, щоб  підтримати як офіційне  відрядження, поки що без коштів, В'єтнам, групи дружби?

 

ЛУЦЕНКО І.С. За відрядження так, але за кошти на  чотирьох, якщо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо буде.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте  за відрядження - 9 людей, а  кошти вже будуть  потім тільки на 4, якщо ми проголосуємо. Хто за відрядження? Добре, хто за відрядження? Хто – проти? Хто – утримався? Один утримався. Все.

Колеги, останнє. Дивіться, поправка 80,  81. Або ми тоді зараз  пишемо, щоб не було з Логвинським  потім проблем, що  ми рішення не прийняли  по 80 поправці, або зараз переголосовуємо. 

 

ЗАЛІЩУК С.П. У мене, чесно кажучи, склалася зовсім інша  історія.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми прослухали стенограму. 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є і аудіозапис у помічника Логвинського, який … він зараз  говорить, що він буде використовувати це в судах.

Колеги, хто… Добре.  80 поправка Бурбака. Хто – за?

Колеги, давайте проголосуємо, щоб повернутися до  розгляду цього питання.

 

ГУЗЬ І.В. Стоп, що за поправка? Оголосіть ще раз.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Або  ми просто напишемо, що рішення не прийнято і не будемо цей… Рішення не прийнято і рішення залу, і  не будемо мучитися.

 

ТАРАСЮК Б.І. Давайте  проголосуємо.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ну, тоді давайте зараз повернемося до голосування, до переголосування цих поправок. Ну, будь ласка, ну, нам стопориться все… Повертаємось, будь ласка.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, нам треба шість.

 

ГУЗЬ І.В. Рішення не прийнято?

(Загальна дискусія)

 

ВОВК В.І. Ні-ні, почекайте, чому? Повернутися… Це переглянути треба шість. Тут немає рішення, тут не переглянути, тут просто повернутися. Ви можете повернутися, вам не треба для цього… Проста більшість і все, це не переглянути прийняте рішення.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, від цього залежить, потім – перше – Логвинський буде судитися з комітетом, як ми проводили, бо його помічник знімав на відео, і тепер буде подвійне-потрійне трактування.

Тому нам зараз…

 

ВОВК В.І. А яке трактування? В тій ситуації просто комітет не прийняв рішення, не підтримав…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді ми просто пишемо: комітет не підтримав 80 правку, а 81-у було 5 на 2, відхилив. Правильно? То як тепер в залі? Комітет не підтримав і що?

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, комітет не прийняв рішення.

 

ТАРАСЮК Б.І. 80 поправка, в мене записано, що вона врахована в іншій редакції.

 

ЛУЦЕНКО І.С. А 81-а? То 80-а.

 

ГУЗЬ І.В. Комітет може не приймати рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, якщо в залі не прийняте рішення комітетом, то в залі як відбувається: ставиться на… на підтвердження.

 

ВОВК В.І. Почекайте, ………. питання: підтримав чи не підтримав комітет. Було про підтримку? Не було. Комітет не підтримав, от і все.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ну… Скажіть, у нас є проблеми з цим зараз чи не будуть проблеми?

(Загальна дискусія)

 

ВАСИЛЕНКО О.І. У нас була рекомендація, ставилася на голосування рекомендація робочої групи відхилити. І ця рекомендація не набрала достатньої кількості голосів.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Добре. Якщо не набрала, то по правилах що?

 

ВАСИЛЕНКО О.І. На розсуд залу.

(Загальна дискусія)

 

ВАСИЛЕНКО О.І. У нас підтримана 82-а, альтернативна, робочою групою, яка суперечить прямо… Ну, 80-а і 82-а…(Не чути)

(Загальна дискусія)

 

ВОВК В.І. (Не чути)

 Є дуже проста річ. Робочою групою те, що вона не підтримана, це не означає нічого. Якщо прийнята інша поправка, яка по цьому питанню, то от це питання врегульовано іншою поправкою.

 

______________. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Борис Іванович, тоді так буде, ви ж просто доповідаєте, щоб ви просто розуміли як доповідати тепер.

 

ТАРАСЮК Б.І. Мені би краще було, щоб ми мали результативне голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, Ігор, ти проголосуєш зараз?

 (Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Бо він не проголосує…  Ну, він зараз не дасть голос, щоб повернутись до переголосування.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз треба Ігоря голос.

 

ВОВК В.І. Чекайте, рішення комітету по цій поправці окремого не було, ви стверджуєте. Якщо не було окремого рішення…

 

______________. Ми стверджуємо, що воно було, але…

 

ВОВК В.І. Почекайте. По поправці…

 

______________. Аня, говори в мікрофон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги, давайте… Хто за те, щоб підтримати поправку 80 номер? Хто – проти? Хто – утримався?

 

______________. Один.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Один. Все! У нас є по 80-й поправці.

Колеги, дуже дякую.